Знахідки люльок для куріння тютюну XVII—XVIII ст. з розкопок на Поділлі
Стаття присвячена знахідкам люльок для
 куріння тютюну з розкопок на території Меджибізької фортеці і у м. Городок (Хмельницька
 обл.). Розглянуто аналогії знахідкам з цих колекцій серед люльок з різних районів України, з території
 Південно-Східної і Центральної Європи. Дана...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Дата: | 2018 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2018
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162421 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Знахідки люльок для куріння тютюну XVII — XVIII ст. з розкопок на Поділлі / А.А. Чекановський // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 4 (29). — С. 269-279. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860189147467087872 |
|---|---|
| author | Чекановський, А.А. |
| author_facet | Чекановський, А.А. |
| citation_txt | Знахідки люльок для куріння тютюну XVII — XVIII ст. з розкопок на Поділлі / А.А. Чекановський // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 4 (29). — С. 269-279. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | Стаття присвячена знахідкам люльок для
куріння тютюну з розкопок на території Меджибізької фортеці і у м. Городок (Хмельницька
обл.). Розглянуто аналогії знахідкам з цих колекцій серед люльок з різних районів України, з території
Південно-Східної і Центральної Європи. Дана спроба визначити регіональну специфіку поширення
різних типів керамічних люльок XVII—XVIII ст. на Поділлі.
The article focuses on finds of pipes for smoking
tobacco from excavations in Medzhybizh fortress and
in Horodok town (Khmelnitskyi regoin of Ukraine). Analogs to this collection items from various sites of
Ukraine, South East and central Europe are examined. Here is an attempt to identify the local particularity of
the different smoking pipes types spreading in Podillya in the 17th—18th centuries. Styles of pipes which have
counterparts in the Black Sea, in the Central Ukraine and in the Balkans were widespread in the territory
of Podillya in the second half of the seventeenth and nineteenth centuries. The similarity of the pipes type
and variations, the presence of the same varieties is also an indicator of the ways and time of the spread
of technological and decorative traditions. Pipes are an indicator of the links between of some micro-regions
with others. Variations of pipes show the presence of certain ethnic and social groups.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:05:39Z |
| format | Article |
| fulltext |
269ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
удк: 904.2(477.43/.44)”16/17”
а. а. Чекановський
ЗНАхІДКи ЛЮЛьОК ДЛЯ КУРІННЯ ТЮТЮНУ
xvII—xvIII ст. З РОЗКОпОК НА пОДІЛЛІ
Стаття присвячена знахідкам люльок для
куріння тютюну з розкопок на території Мед-
жибізької фортеці і у м. Городок (хмельницька
обл.). Розглянуто аналогії знахідкам з цих колекцій
серед люльок з різних районів України, з території
Південно-Східної і центральної європи. Дана спро-
ба визначити регіональну специфіку поширення
різних типів керамічних люльок XVII—XVIII ст.
на Поділлі.
ключові слова: Поділля, Городок, Меджибізька
фортеця, дрібна керамічна пластика, люльки для
куріння тютюну, XVII—XVIII ст., класифікація.
за останні десятиліття археологія пізнього
середньовіччя і раннього модерного часу зай-
няла заслужене місце у дослідженнях вітчиз-
няних вчених. у науковий обіг введено вели-
кий масив матеріалів вказаного часу, в тому
числі — предметів дрібної керамічної пласти-
ки, а саме — люльок для куріння тютюну. були
опубліковані колекції цієї категорії знахідок з
києва, Полтавщини, нижнього Подніпров’я і
Причорномор’я. Під час досліджень на Поділ-
лі також були зібрані колекції керамічних лю-
льок XVII—XVIII ст. великий обсяг цієї групи
археологічного матеріалу виявлений під час
розкопок на території Меджибізької фортеці
(толкачов, крамарова 2011, с. 190—196; 2012,
с. 148—154). у 2017 р. під час рятувальних
розкопок у м. городок також знайшли кілька
десятків люльок (автор брав участь в обробці
матеріалів з обох пунктів — фотографування,
опис для звіту, пошук аналогій). наразі регу-
лярно публікуються результати розвідкових,
рятівних новобудовних розкопок, архітектурно-
археологічних досліджень у історичних містах
Поділля. у таких публікаціях також вводяться
до наукового обігу нові знахідки керамічних лю-
льок. традиційною проблемою для їх вивчення
є те, що більшість знахідок походить з культур-
ного шару чи широко датованих об’єктів. але
кількість матеріалу дозволяє класифікувати ці
вироби дрібної керамічної пластики і досліди-
ти особливості побутування певних типів люль-
ок на українському Поділлі.
загалом в україні практично всі люль-
ки, виявлені під час археологічних дослід-
жень, відносяться до типів південно-східної
традиції. до території її поширення входять:
середземномор’я, Причорномор’я, кавказ, бал-
кани, австрія, угорщина, частина Польщі, ук-
раїна, білорусь, литва, росія. цей тип люльок
часто називають «східним» або «турецьким», на
відміну від «західного», він же — «голландські
люльки» (люльки з невеликою чашечкою, яка
складає одне ціле з довгим тонким мундшту-
ком). за формою, розміром і пропорцією частин,
люльки можна віднести до кількох груп. біль-
шість форм люльок для куріння тютюну мають
велику територію поширення, але керамічне
тісто, спосіб декорування (полива, ангобування
чи лощення) різняться, що дозволяє дослідити
локальні особливості цих виробів. є також пев-
ні форми люльок, які часто зустрічаються на
одних ареалах і є нечисленними на інших.
через те, що вивчення цієї категорії архео-
логічного матеріалу в україні почалось порів-
няно недавно, термінологія, яку вживають при
описах люльок і назв їх типів у науковій літе-
ратурі не є усталеною. але оскільки практично
всі публікації супроводжуються ілюстративним
матеріалом, непорозумінь у дослідників не ви-
никає. крім того, автори або вказують, якою
класифікацією користуються, або докладно
описують ознаки, за якими групують матеріал. © а. а. чекановськиЙ, 2018
270 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
Публікація археологічних матеріалів
найчіткіше сформульована класифікація
о. коваленко, складена на основі знахідок з
Полтавщини (коваленко 2008). вона, на жаль,
не включає кілька різновидів люльок, дуже по-
ширених в середньому Подніпров’ї та по ук-
раїні загалом. класифікація керамічних лю-
льок, якою користується автор, розроблена на
основі знахідок із києва (чекановський, чміль
1995; чмиль, чекановский 1995; чекановський
2002; 2016; чекановский 2003) і теж потребує
удосконалення з включенням до неї фасонів,
які зустрічаються на волині, Поділлі, гали-
чині, Причорномор’ї, та урахування виробів з
усієї території поширення південно-східного
типу люльок і їх хронологічного розвитку. час-
тково це буде зроблено в даній роботі.
найпоширенішою групою люльок є вироби,
у яких нижня частина чашечки композиційно
виділена і має діаметр більший за діаметр вер-
хньої частини, а найменший діаметр чашечки
розмішено в нижній частині — бутоноподібні
люльки. за класифікацією оксани коваленко
це — іі тип. (коваленко 2008, с. 43—44). ниж-
ня частина чашечки для тютюну може мати
різну форму.
Перерахуємо основні форми нижньої части-
ни чашечки:
• округла, куляста;
• округла, з більш чи менш чітко вираженим
ребром «по екватору»;
• з напівсферичною нижньою частиною ча-
шечки;
• дископодібна;
• поєднання дископодібної нижньої частини
чашечки для тютюну з пелюсткоподібним
рельєфом, «нарцисоподібні» люльки;
• пелюсткоподібна, причому пелюстки мо-
жуть бути широкими, рельєфними, або зоб-
раженими частими лініями, ритованими і
відштампованими; під цей опис підходять
також люльки фасону «тахта-чубук» другої
половини XVIII—XIX ст. (тип с 93 за класи-
фікацією ребекки робінсон), але вони скла-
дають настільки характерну групу, що їх
майже завжди розглядають як окремий різ-
новид (Robinson 1985, p. 186; біляєва, фіал-
ко, ерсой 2005, с. 83—84; коваленко 2008,
с. 36—38).
• мушлеподібна, рельєфні пелюстки розхо-
дяться не радіально з нижньої центральної
точки чашечки, а сформовані майже пара-
лельно, продовжуючи напрямок відростка-
тулійки.
варіації форм в групі бутоноподібних люль-
ок створюються оформленням верхньої частини
чашечки. вона може бути циліндричною, ко-
нусною з розширенням до верху, вертикальною
гранчастою. не меншу варіативність генерує
форма переходу чашечки до відростка-тулій-
ки. відросток може виходити збоку нижньої
частини чашечки, бути трохи нижчим чашеч-
ки — утворювати виступ на ній, чи гребінь-
кіль. з хіх ст. в деяких регіонах поширилися
люльки, у яких відросток знаходився по сере-
дині чашечки.
дуже поширеними в україні, і особливо на
Подніпров’ї, є люльки, оздоблені майже по всій
поверхні (крім закінчення відростка і вінчи-
ка) поздовжніми канелюрами (чекановський,
чміль 1995, с. 102). більшість з них білогли-
няні, але бувають випалені у відновлювально-
му середовищі (димлені) або вкриті поливою. у
Причорномор’ї і на балканах є люльки схожі
за формою, але без канелюрів, червоноглиняні
(краснова 1994, с. 357, рис. хіі: 7; Bikić 2012,
s. 5, tabl. 4: 21, 22).
Ще одну велику групу складають люльки з
горщикоподібною (глечикоподібною) чашеч-
кою. Мінімальний діаметр чашечки знаходить-
ся посередині, або у її верхній частині. вінце
чашечки відхилено назовні. за класифікацією
оксани коваленко до цієї групи входять виро-
би, віднесенні нею до типу і. серед «турецьких»
люльок є фасон з великим, сильно відігнутим
вінцем (краснова 1994, с. 357, рис. хіі: 1, 2;
коваленко 2008, с. 43—44; алядинова 2013,
с. 376, рис. 3: 3—7). деякі вироби цього різно-
виду мають стінки чашечки, що по всій висоті
розширюються. болгарські дослідники назива-
ли його «камбановиден» (дзвоноподібний), «лу-
лиевиден» (лілеєподібний). також при описах
таких люльок використовується назва фасону
«тюльпаноподібні» (волков, новикова 1996,
с. 135). При перших публікаціях київських
знахідок з урочища гончарі-кожум’яки, лю-
льок з чигирина і кам’янської січі його було
вживано щодо горщикоподібних люльок, як
малих, так і великих розмірів (чекановський
1993, с. 118; чмиль, чекановский 1995, с. 157;
чекановський, чміль 1995, с. 101). до варіан-
тів горщикоподібних люльок, на нашу думку,
теж варто віднести вироби з вертикальними
стінками чашечки і люльки з найменшим діа-
метром чашечки на верхньому обрізі вінця,
хоча оздоблення стінок у них нерідко схоже на
таке у бутоноподібних люльок. Можливо з на-
копиченням досліджених знахідок їх виділять
в окремі групи різновидів форм.
багато люльок поєднують форму чашечки
і спосіб її оздоблення, притаманні як бутоно-
подібним, так і горщикоподібним люлькам.
наприклад, досить поширені на півдні є гор-
щикоподібні люльки зі стінками у вигляді
рельєфних квіткових пелюсток, які доходять
майже до верхнього краю чашечки (гусач 2013,
с. 381, рис. 2: 8, Юхно 2016, с. 283, рис. 1). часто
на горщикоподібних люльках ритованим орна-
ментом виділяють нижню частину чашечки,
наносять на її поверхню розділення на сектори
(рис. 1: 4; 2: 12, 13, 26, 32). віднесення люль-
ок, що поєднують ознаки різних груп, до певної
класифікаційної категорії є суб’єктивною дум-
кою, що ґрунтується на досвіді дослідника або
на аналогіях з існуючих класифікацій.
271ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
Чекановський, а. а. знахідки люльок для куріння тютюну XVII—XVIII ст. з розкопок на Поділлі
Рис. 1. знахідки люльок для куріння тютюну XVII—XVIII ст. з розкопок на Поділлі. бутоноподібні люльки
з різними формами чашечок для тютюну; люльки з чашечками, які мають ознаки різних фасонів, фігу-
ративна люлька «з личиною»: Меджибізька фортеця: 1, 7, 12 — 2006 р., розкоп 12; 2, 4, 8 — 2006 р., роз-
коп 11; 3, 5, 6, 9—11, 17, 28, 29 — 2007 р., розкоп 12; 16, 20, 24 — 2015 р., розкоп 12; 22 — 2015 р.; Городок:
13, 21 — 2017 р., траншея 1; 14, 18, 19, 30 — 2017 р., шурф 1, сквер виноградського; 15, 23, 25, 27 — 2017 р.,
шурф 1; 26 — київ, ур. гончарі-кожум’яки, вул. воздвиженська 43; 31 — хорватія; 32, 33, 35 — кам’янець-
Подільський 1992 р.; 34 — аккерманська фортеця 2004 р., карантинний двір; 36, 37 — хмільник 2015 р.,
пл. Перемоги (36 — сіроглиняна, димлена, лощена; 37 — білоглиняна, прозора полива)
272 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
Публікація археологічних матеріалів
Рис. 2. знахідки люльок для куріння тютюну XVII—XVIII ст. з розкопок на Поділлі. бутоноподібні люльки
з пелюсткоподібною чашечкою, глечикоподібні люльки, люльки тахта-чубук, канелюрна люлька, фігура-
тивна люлька: Меджибізька фортеця: 1, 26 — 2006 р., розкоп 11; 2, 7, 18—21, 29 — 2015 р. розкоп 12; 3—5,
17, 23—25, 27 — 2007 р., розкоп 12; 6 — азак, коричневоглиняна, лощена; 16 — 2006 р., розкоп 12; Горо-
док: 8, 15, 28, 30, 31, 36, 37, 39—41 — 2017 р., шурф 1; 9, 10, 34 — 2017 р., шурф 1, сквер виноградського;
11 — олевськ 2013 р., бабина гора, скляні вставки; Київ: 12 — 1996 р., Поділ, церква Пирогоща, білоглиня-
на, скляні вставки; 13 — вул. велика житомирська, скляні вставки; 14 — 2011 р., Поділ, Щекавицька 53,
світлоглиняна, жовто-помаранчева полива; 22 — Поділ, ярославський провулок; 32, 33, 38 — ур. гончарі-
кожум’яки, вул. воздвиженська 43; 35 — біла церква 2011 р., замкова гора
273ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
Чекановський, а. а. знахідки люльок для куріння тютюну XVII—XVIII ст. з розкопок на Поділлі
особливу групу люльок складають вироби
з фігуративними зображеннями. найчастіше
їх розміщують на стінці чашечки, протилеж-
ній мундштуку, обличчя, або загалом чашеч-
ка виконана у вигляді людської голови. Мода
на антропоморфні люльки виникла у середині
XVIII ст., поширилася на велику територію, і,
певною мірою, триває до сьогодення (чеканов-
ський, чміль 1995, с. 105, рис. 2: 2; калашник,
гордієнко 2015, с. 42; беляева 2015, с. 122,
рис. 51: 3; Bekić 2000, s. 275, 278; Milošević
2011, s. 304). є люльки, виконані у формі по-
бутових речей, наприклад, — чобіт (чекановсь-
кий, чміль 1995 с. 105, рис. 3: 7; чекановский,
чмиль 1995, с. 162; Юхно 2016, с. 283, рис. 1).
серед знахідок у м. городок виявлена люлька
у вигляді тварини (рис. 2: 37). ці композиції
вірогідно також виникли у XVIII ст. з поширен-
ням барокової моди.
додаткові ознаки для класифікації створю-
ють колір випаленого глиняного тіста, покрит-
тя поливою, ангобами, лощення. у тексті цієї
роботи вживаємо характеристики «білоглиня-
на», «сіроглиняна», «червоноглиняна», маючи
на увазі колір глини після випалу люльки і
колір поверхні виробу. це — умовні означен-
ня, прийняті в науковій літературі з дослід-
жень кераміки. «червоноглиняні» люльки
насправді можуть мати різноманітні відтінки
теплих кольорів від охристого до темно-рудо-
го, брунатного. допускаємо, що з розширенням
бази досліджуваного матеріалу, науковці бу-
дуть виділяти нові групи люльок. але разом з
тим, варто зазначити, що подрібнення типів і
груп різновидів знахідок, створення складних
класифікацій, що враховують всі ознаки, не по-
винно бути самоціллю. класифікація має бути
інструментом дослідження хронології і розвит-
ку форм виробів. Подібність люльок, наявність
одних і тих самих різновидів є також індика-
тором шляхів і часу поширення технологічних,
декоративно-ужиткових традицій, зв’язків од-
них мікрорегіонів з іншими, присутності пев-
них етнічних і соціальних груп.
серед бутоноподібних люльок, виявлених у
Меджибізькій фортеці, є вироби, що належать
до різних фасонів. їх опис почнемо з люльки не-
великого розміру, яка була знайдено у 2006 р.,
вона мала напівсферичну нижню частину ча-
шечки і циліндричну, з невеликим конусним
розширенням, верхню частину (рис. 1: 1). виріб
має широкі аналогії на території україни. се-
ред них — червоноглиняна люлька з розкопок
фортеці алустон (алушта) (алядинова 2013,
рис. 2: 14), червоноглиняна, лощена, ангобо-
вана люлька з нижнього двору аккермансь-
кої фортеці (беляева 2015, с. 235), з розкопок у
керчі 1990 р. (чекановський 1994, с. 14, рис. 3:
7), сіроглиняна люлька з розкопок доміні-
канського монастиря у кам’янці-Подільсько-
му 1992 р. (чекановський 1994, с. 14, рис. 2:
4), люльки з башти дорошенка чигиринської
фортеці (чекановський 2002, с. 165, рис. 1: 1 —
сірокоричнева, 17 — оранжева). датувати мед-
жибізьку люльку можна за аналогіями другою
половиною XVII ст. схожими на неї є люльки
з округлою («сферичною») нижньою частиною
чашечки і вертикальною циліндричною верх-
ньою частиною. на деяких люльках орнамент
розміщуються на верхній поверхні кулястої
частини чашечки, на інших — по середині, «по
екватору» (рис. 1: 2, 3, 5, 6, 8—10, 12, 17, 22 —
всі люльки з Меджибожа). на подібних люль-
ках з городка графічна орнаментація чашечки
відсутня (рис. 1: 13, 21 — червоноглиняні, 15,
27 — білоглиняні). на деякі знахідки (рис. 1:
18, 23) за формою чашечки подібна люлька
хуііі ст. з нижнього двору аккерманської
фортеці (беляева 2015, с. 121). у меджибізької
люльки з розкопок 2007 р. поверхня нижньої
сферичної частини чашечки не орнаментова-
на, але вся люлька вкрита оливково-зеленою
поливою (рис. 1: 11). сіроглиняні люльки з не-
орнаментованою нижньою частиною округлої
чашечки відомі за знахідками в алушті (аля-
динова 2013, рис. 2: 7, 8 — сіроглиняні). люль-
ка з Меджибізької фортеці, знайдена у 2006 р.,
декорована по середині округлої нижньої
частини чашечки штампованим орнаментом
(рис. 1: 2). аналогії вона має також з розкопок
алустона (дві червоглиняні люльки) (аляди-
нова 2013, рис. 2: 20, 21) і азака (гусач 2013,
с. 381, рис. 2: 7). люлька з азака має пунктир-
ну лінію по середині висоти нижньої частини
чашечки. таке ж оздоблення мала оранжево-
коричнева з лощеною поверхнею люлька з чи-
гиринської башти дорошенка (чекановський
2002, рис. 1: 27).
варта окремої уваги велика червоноглиняна
бутоноподібна люлька з верхньою частиною ча-
шечки, оздобленої спіральними канелюрами,
що знайдена в городку. вона є повним анало-
гом фрагментованій люльці і фрагменту стінки
з вінчиком чашечки, що знайдені у Меджибізь-
кій фортеці в 2015 р. (рис. 1: 16, 19, 20).
набагато частіше зустрічаються люльки з
округлою нижньою частиною чашечки, яка
декорована рельєфним штампованим або ри-
тованим орнаментом (зразки з Меджибізької
фортеці: рис. 1: 3 — світлоглиняна, 5, 6 —
сіроглиняні, 8—10, 12 — темно-сірі, димлені,
лощені, 17 — полив’яна, зелена, світло-сірог-
линяна, 22 — світлоглиняна). фрагменти лю-
льок на рис. 1: 6, 9, 10 належать дуже схожим
між собою виробам. це свідчить, що вони були
виготовлені (а пізніше вірогідно придбані) в
одному місці. варіанти фасону цих люльок
відрізняються довшим відростком для чубу-
ка. люльки подібного фасону також знайде-
но в кам’янці-Подільському у 1992 р. (чека-
новський 1994, рис. 2: 1 — варіант з довшим
відростком, 8 — сіроглиняна), при розкопках
башти дорошенка чигиринської фортеці (че-
кановський 2002, с. 165, рис. 1: 17, 26 — обидві
274 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
Публікація археологічних матеріалів
оранжево-коричневі). вони є в колекції бахчи-
сарйського історико-культурного заповідника
(краснова 1994, рис. хіі: 4, 9), серед люльок з
нижнього двору аккерманської фортеці (беля-
ева 2015, с. 235, рис. 97: 1, 3), серед матеріалів
дослідження олешківської січі 2003 р. (тито-
ва, симоненко 2008, с. 426, рис. 13). велику
кількість подібних люльок, датованих другою
половиною XVII — початком XVIII ст., знайде-
но в києві і по всьому середньому Подніпров’ю
(чекановський 1993, с. 117 рис. 1: 10, 12, 13, 16,
чекановський, чміль 1995, с. 104, рис. 2: 8, 10,
чмиль, чекановский 1995, с. 158, рис. 1: 10, 14,
21). у києві найчастіше виготовлялися світлог-
линяні бутоноподібні люльки. також вони мог-
ли бути вкритими поливою або випаленими у
відновлювальному середовищі (димлені). такі
люльки зустрічаються серед київських знахі-
док рідше за біло- і світло-сіроглиняні. серед
виробів з Полтавщини опубліковано причорно-
морські імпорти (коваленко 2008, с. 33, рис. 9:
6, с. 39, рис. 14: 1), всі вони рожевого чи черво-
ного кольору, ангобовані, лощені.
близьким до попереднього фасону люльок є
вироби з нижньою частиною чашечки для тю-
тюну близької до біконічної форми, з чітким
ребром по середині. така люлька була знай-
дена в Меджибожі у 2006 р. на розкопі хіі
(рис. 1: 21). цей варіант фасону відомий се-
ред знахідок з нижнього двору аккермансь-
кої фортеці — сіроглиняна люлька з чорною
поверхнею (беляева 2015, с. 115, 117, рис. 45:
2). люлька схожої форми є у фондах бахчи-
сарайського державного історико-культурного
заповідника (краснова 1994, с. 357, рис. хіі: 5).
о. коваленко опублікувала димлену люльку з
«біконічною» нижньою частиною чашечки, оз-
добленою ритуванням (коваленко 2008, с. 90,
рис. 38). серед знахідок з азака є виріб з реб-
ром по середині нижньої частини чашечки і з
оригінальним фасоном загалом (гусач 2013,
с. 351, рис. 2: 9). до цього ж типу могла нале-
жати фрагментована чорна люлька з розкопок
в городку. її аналогом, можливо, можна вва-
жати сіроглиняну люльку з розкопок 2011 р. у
білій церкві (рис. 2: 36, 37).
Ще одним варіантом форми є люльки з дис-
коподібною або близькою до неї, розширеною
нижньою частиною чашечки (рис. 1: 24, 25, 30).
фрагмент такої димленої люльки знайдено у
Меджибізькій фортеці у 2015 р. (рис. 1: 24). в
городку виявлено фрагмент червоноглиняної
люльки з тонкою нижньою частиною чашечки
(рис. 1: 30). аккерманські люльки цього фасо-
ну набагато пишніше оздоблені (беляева 2015,
с. 123, рис. 52: 3). те саме можна констатувати
для люльок з азаку (гусач 2013, с. 351 рис. 1: 4;
2: 1). знайдено червоноглиняні, лощені люль-
ки цього типу і на олешківській січі (тито-
ва, симоненко 2008, с. 419, с. 426, рис. 14). є
люлька цього фасону і у фондах бахчисарай-
ського державного історико-культурного за-
повідника (краснова 1994, рис. хіі: 19). зраз-
ком дископодібних люльок XVII ст. середнього
Подніпров’я можуть слугувати люльки з урочи-
ща гончарі-кожум’яки в києві (білоглиняні, є
вкриті світлозеленою поливою) (чекановський
1993, с. 117, рис. 1: 14, 15; чекановський, чміль
1995, с. 102, рис. 1: 1—3; чмиль, чекановский
1995, с. 158, рис. 1: 2, 3, с. 161, рис. 3: 4). люль-
ки з дископодібною нижньою частиною з чи-
гирина (одна фрагментована, коричнево-оран-
жева) і з кам’янської січі (дві фрагментовані,
світло-оранжеві) є прикладами менш якісного
наслідування імпортних зразків (чекановсь-
кий 2002, с. 165, рис. 1: 21, 28, 29). люльки цьо-
го фасону є серед старожитностей хотинської
фортеці (Пивоваров, калініченко 2014, с. 165,
168, рис. 3: 8—10).
Малопоширеним в україні варіантом фасо-
ну з дископодібною нижньою частиною чашеч-
ки є фрагмент люльки, випаленої у відновлю-
вальному середовищі (рис. 1: 25), з гранчастою
високою чашечкою. такі люльки були розпов-
сюджені у XVIII—XIX ст. на території австро-
угорщини і у хорватїї зокрема (рис. 1: 31) (Bekić
2000, s. 264, 275, tabl. 3: 7; Milošević, Topić 2011,
s. 301—310). люльки з гранчастими високими
чашечками у кінці XVIII—XIX ст. були попу-
лярні в тому числі на землях словаччини, на
балканах, на півдні Польщі. в україні вони
здебільшого зустрічаються у західних регіо-
нах. люлька цього фасону є серед знахідок
1992 р. з кам’янця-Подільського (чекановсь-
кий 1994, с. 13). нижня частина чашечки мог-
ла бути оформлена об’ємними «пелюстками»,
«мушлею» або одним рельєфним обідком (як
у знахідки з городка), чи без композиційного
підкреслення з’єднуватися з відростком для чу-
бука. декорування обідком можливо є розвит-
ком дископодібної форми оздоблення чашечки.
аналог з хорватії датується початком хіх ст.
автор публікації вказує на австро-угорське
походження типу люльки (Bekić 2000, s. 264,
275). в очакові була знайдена схожа люлька,
але виготовлена з нефриту. с. о. біляєва виз-
начає її як китайський імпорт (беляева 2015,
с. 157, рис. 82: 6). це доводить, що багато форм
люльок, які походили з півдня (володіння ту-
реччини, Причорномор’я), набули надзвичайно
широкого поширення і дуже часто копіювалися
у різних місцях, особливо там, де були активні
міжнародні контакти.
найпоширенішими варіантами бутоно-
подібних люльок є різновиди з секторним
членуванням нижньої частини чашечки для
тютюну. вони також мають кілька фасонів.
нижня частина чашечки для тютюну могла
мати часте членування тонкими рельєфними
лініями, утвореними як формою-штампом для
виготовлення люльок, так і ручним ритуван-
ням (рис. 2: 1, 2, 8). не менш поширені різно-
види з членуванням нижньої частини чашеч-
ки об’ємними широкими «пелюстками» (рис. 2:
275ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
Чекановський, а. а. знахідки люльок для куріння тютюну XVII—XVIII ст. з розкопок на Поділлі
3—10). були також розповсюджені фасони з
ритованим розділенням поверхні нижньої час-
тини чашечки «необ’ємними» секторами. така
люлька була знайдена в Меджибізькій фортеці
у 2006 р. (рис. 1: 4). схожу на неї за орнамен-
тацією білоглиняну горщикоподібну люльку
було виявлено при дослідженнях кам’янської
січі (чекановський 2002, с. 164—165, рис. 1:
38). такий приклад використання елементів
оздоблення одного фасону на люльках іншо-
го — непоодинокий. цей прийом декорування
часто застосовувався протягом всього часу по-
пулярності керамічних люльок для виробів з
горщикоподібним типом компоновки чашечки
(рис. 2: 12, 13, 27, 33).
люльки з членуванням нижньої частини
чашечки для тютюну мають багато аналогій
по всій території поширення південно-східного
типу виробів. обидва фасони — з частим ка-
нелюрним членуванням і об’ємним пелюстко-
подібним — надзвичайно поширені по всій те-
риторії україни. в Меджибожі люльки з частим
членуванням є в матеріалах розкопок 2006 р.
(рис. 2: 1 — світлоглиняна) і 2015 р. (рис. 2:
2 — білоглиняна). їх також знайдено у керчі
(чекановський 1994, с. 14—15, рис. 3: 5 — чер-
воноглиняна) і в аккермані (колір — від світ-
ло-рожевого до брунатного) (беляева 2015,
с. 119, 121). серед знахідок з кам’янської січі
таким способом були оздоблені великі люль-
ки XVIII ст. (чекановський 2002, с. 165, рис. 1:
37, 35, 39). Присутні вони і серед знахідок з
олешківської січі (титова, симоненко 2008,
с. 426, рис. 13, 14). Побутували вони також на
Полтавщині (глинське, опішне) (коваленко
2008, с. 84, рис. 37: 2, 6), знайдені у трахтеми-
рові (виногродська 1998, с. 136), у богороди-
цькій фортеці (ковальова 2008, с. 33). у києві
цей різновид люльок для куріння тютюну не є
дуже поширеним, але зустрічається як серед
знахідок XVII ст., так і XVIII ст. (чекановсь-
кий, чміль 1995, с. 102, 105, рис. 1: 11, рис. 3: 5;
тараненко, чміль, чекановський, 2012, с. 156,
рис. 1: 8). як бачимо, фасон з частим членуван-
ням нижньої частини чашечки був поширений
по всій україні і продовжував розвиватися у
XVIII ст.
фрагменти трьох бутоноподібних полив’яних
люльок з об’ємним пелюсткоподібним чле-
нуванням нижньої частини чашечки в Мед-
жибізькій фортеці були знайдені у 2007 р.
(рис. 2: 3—5) і в 2015 р. (рис. 2: 7). виявлені
люльки цього різновиду й у городку: чорноло-
щена з об’ємними «пелюстками» (рис. 2: 8), у
кам’янці-Подільському (чекановський 1994,
с. 13, рис. 2: 5). з хотинської фортеці опублі-
кована бутоноподібна люлька, вкрита зеленою
поливою (Мисько 2009, с. 64). наведено знахід-
ки лише саме з Поділля і прилеглої території,
бо це — один з наймасовіших типів люльок з
великою кількістю фасонів, які розвивались до
першої половини хіх ст. включно.
звернемо увагу на люльки вказаного фасо-
ну з городка, що схожі на вироби, в оздоблені
яких використовувалися кольорові вставки зі
скла (рис. 2: 10). аналог білоглиняної бутоно-
подібної люльки з «пелюстками» і «вічками»
на нижній частині чашечки є серед знахідок у
очакові (беляева 2015, с. 157, рис. 82: 2). Проте
очаківська люлька виготовлена з мінеральної
породи — сепіоліту (так звана «пінка»), інкрус-
тована синім склом у «вічках». це — ще один
приклад копіювання у більш дешевому вико-
нанні. у люльки з городка «вічка» не передба-
чали вставок. «вічка» вирізані по сирій глині.
якість виготовлення і оздоблення цієї люльки
низька. середина чашечки у неї закопчена,
вірогідно люлька була у використанні. знахід-
ки люльок зі вставками відомі з розкопок у
києві і олевську (чекановський 2004, с. 100;
Петраускас, чекановський 2014, с. 228).
серед бутоноподібних люльок з пелюстко-
подібним об’ємним членуванням є фасон, у
якого «пелюстки» закінчуються на середині
висоти нижньої частини чашечки, утворюючи
чіткий гранчастий перелам. на верхній час-
тині кожна «пелюстка» зазвичай оздоблена
маленьким штампом-розеткою. така люлька
знайдена на розкопках у кам’янці-Подільсько-
му (рис. 1: 33). аналогії відомі за знахідкою в
хотині (Пивоваров, ільків 2014, с. 58, рис. 1: 7),
у чигирині (чекановський 2002, рис. 1: 11), на
карантинному дворі аккерманської фортеці
(рис. 1: 34) (біляєва, фіалко, ерсой 2005, с. 81;
беляева 2015, с. 115, рис. 45: 3). Поширений
цей фасон по всьому ареалу люльок південно-
східного типу. глиняна маса виробів різного
кольору, відомі екземпляри, які вкриті поли-
вою. таку фрагментовану люльку із західної
словаччини оздоблено було зеленою поливою
(Čurný et al. 2013, s. 202). особливої назви цей
фасон люльок в дослідницькій літературі не
має. за формою він подібний до фасонів «нар-
цис» і бутоноподібних люльок з пелюсткоподіб-
ним членуванням нижньої частини чашечки.
Пропонуємо називати подібний різновид «ма-
лими нарцисоподібними люльками».
у середині XVIII — середині хіх ст. став
дуже популярним фасон турецьких люльок
«тахта-чубук». це великі червоноглиняні буто-
ноподібні люльки з широкою гранчастою ниж-
ньою частиною і вертикальними теж гранчасти-
ми вінцями, інтенсивно декоровані ритованим
і штампованим орнаментом. оригінальні виро-
би причорноморського походження виконані з
добре відмученої глини, мали гладеньку повер-
хню. цей різновид добре описано в літературі.
він активно копіювався на території російської
імперії (волков, новикова 1996, с. 136—137) і
побутував до хіх ст.
у XVIII ст. поширився різновид бутоноподіб-
них люльок з гребенем, який знизу півколом
охоплював чашечку і міг завершуватися во-
лютою, надаючи виробу яскравої барокової
276 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
Публікація археологічних матеріалів
стилістики. фрагмент такої люльки є в колек-
ції знахідок з городка (рис. 2: 15). вона черво-
ноглиняна, на відміну від аналогічних виробів,
які часто зустрічаються саме на Подніпров’ї.
бутоноподібні люльки з гребенем зі споду ча-
шечки були виявлені на Подолі в києві (білог-
линяні, вкриті поливою жовтих чи зелених від-
тінків) (тараненко, чміль, чекановський 2012,
с. 155—156, рис. 1: 1, 2) (рис. 2: 14). люльки
цього фасону є у фондах національного істори-
ко-культурного заповідника в чигирині. одна
з них димлена, знайдена у нижньому місті (По-
пованова, горішній 1998, с. 160, рис. 1: 6). дру-
га люлька — білоглиняна, вкрита жовтою по-
ливою (Пискун 2014. с. 173, рис. 1: 10 — жовта
полива, 11 — димлена). бутоноподібні люльки
з гребенем могли мати антропоморфне зобра-
ження на чашечці. на Поділлі така білогли-
няна люлька, вкрита прозорою поливою, знай-
дена у м. хмільнику (рис. 1: 37) (виногродська
2017, с. 157—159, рис. 11: 1). на середньому
Подніпров’ї вони досить поширені з середини
XVIII ст.
до бутоноподібних люльок з високою ча-
шечкою cередини XVIII—хіх ст. близькі за
пропорцією люльки з мушлеподібною ниж-
ньою частиною. на Поділлі такий екземпляр
був знайдений при розкопках у м. хмільникy.
люлька сірого кольору з гладкою залощеною
поверхнею, вірогідно випалена у відновлю-
вальному середовищі (димлена) (виногродсь-
ка 2017, с. 152—159, рис. 11: 1). цей фасон був
поширений як у Причорномор’ї (беляева 2015,
с. 122, рис. 51: 2), так, наприклад, і на території
галичини (знахідки з розкопок фортів у Пере-
мишлі (Olbromska, Trojanowska 2010, с. 67).
Подібні люльки у центральній європі виготов-
лялися і використовувалися аж до першої по-
ловини хх ст. (Beilich, Čurný 2009, s. 346, Bekić
2000, s. 265, 276, tabl. 4: 7. Milošević, Topić 2011,
s. 301—310).
серед люльок, виявлених на розкопках
2016 р. в городку, глечикоподібних люльок ма-
лого розміру лише дві — фрагментована, без
вінця і частина стінки чашечки з вінцем, оби-
дві — червоноглиняні (рис. 2: 41). Щодо знахі-
док у Меджибізькій фортеці, то до люльок вка-
заного фасону пропонуємо віднести не лише
«класичний варіант» (рис. 2: 26, 27), а й люль-
ки з вертикальними і невідхиленими стінками
чашечки для тютюну (рис. 2: 16—20, 23—25).
більшість малих глечикоподібних люльок зі
знахідок 2005—2007 рр. і 2016 р. — сірогли-
няні. серед них теж є люльки, виготовлені за
допомогою дуже схожих двостулкових форм-
штампів і оздоблені майже однаковим риту-
ванням (рис. 2: 23, 24). вони також схожі (фор-
ма відростка для чубука і орнамент на ньому)
на темно-сіру задимлену люльку, теж знайде-
ну у Меджибожі в 2007 р. (рис. 1: 9). такі серії
свідчать про виготовлення люльок в одній май-
стерні.
одна білоглиняна люлька з городка має
рельєфний рослинний орнамент на бічній сто-
роні (рис. 2: 40). схожа люлька (теж білогли-
няна) виявлена у хотинській фортеці (Мись-
ко 2009, с. 64, рис. 1: 1). Подібне оздоблення
відоме як у причорноморських люльок, так і у
придніпровських (біляєва, фіалко, ерсой 2005,
с. 84; беляева 2015, с. 122). так само дуже по-
ширеним є фасон білоглиняної полив’яної
люльки з Меджибожа (рис. 2: 27). він пошире-
ний від Полтавщини (коваленко 2008, с. 64) до
галичини (фрагментована люлька, подібна до
меджибізької, тільки з зеленою поливою, пред-
ставлена в експозиції перемишльського музею
дзвонів і люльок).
як вже зазначали, є люльки, що у своїй фор-
мі поєднують ознаки кількох фасонів. При-
кладом може слугувати мала фрагментована
люлька, вкрита зеленою поливою, знайдена у
Меджибізькій фортеці під час розкопок 2007 р.
(рис. 1: 29). за силуетом — це глечикоподібна
люлька. але нижня частина чашечки компози-
ційно виділена рельєфним кільцем і на боко-
вих сторонах нанесено штамп у вигляді круг-
лої розетки, як у бутоноподібних люльок. там
же була знайдена одна люлька світло-рудува-
того кольору, у якої подібним чином виділена
нижня частина чашечки (рис. 2: 25) (толка-
чов, крамарова 2011, с. 534, рис. 1: 11). велика
сіроглиняна лощена фрагментована люлька
з розкопок у Меджибізькій фортеці має схожі
верхню частину чашечки і силует до таких
глечикоподібних люльок. разом з тим, масив-
на гранчаста нижня частина більша за вінця і
виділена у композиції виробу, як у бутоноподіб-
них люльок (рис. 1: 28).
лише один фрагмент білоглиняної канелюр-
ної люльки знайдено під час розкопок 2017 р.
у городку. люлька цього фасону виявлена під
час досліджень в старокостянтинові (виног-
родська 2002, с. 23). цей дуже поширений на
київщині, середньому Подніпров’ї і лівобере-
жжі тип люльок на південно-західній україні
у великій кількості не знаходять.
великі білоглиняні глечикоподібні люльки з
городка (рис. 2: 28, 30, 31, 34) і один фрагмент
із Меджибізької фортеці (рис. 2: 29) подібні між
собою і вірогідно складають серію одного вироб-
ника. Подібні люльки відомі з розкопок у києві
(рис. 2: 32, 33) (чекановський, чміль 1995,
с. 106—107) і на Полтавщині (коваленко 2008,
с. 51, 69). такі люльки виготовлялися з глини
з високим вмістом каоліну. в києві в урочищі
гончарі-кожум’яки у заповненні зруйнованого
гончарного горна були знайдені люльки, ана-
логічні згаданим (рис. 2: 32, 33), але одна з них
випалена у відновлювальному середовищі, а
друга вкрита темно-зеленою поливою (чмиль,
чекановский 1995, с. 160, рис. 2: 12, 13).
дуже цікавим є фрагмент відростка сіро-бру-
натної люльки (рис. 2: 37). він має незвичай-
ний рельєф, утворений двостулковими форма-
277ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
Чекановський, а. а. знахідки люльок для куріння тютюну XVII—XVIII ст. з розкопок на Поділлі
ми для виготовлення люльки. це — фрагмент
фігуративної люльки, що зображала твари-
ну, яка припала до землі чи сидить (вірогід-
но, лева). на фрагменті добре розрізняються
задні лапи, хвіст з китицею на кінці, завитки
гриви. фігуративні люльки характерні для
кінця XVIII—XIX ст. опублікована люлька з
хорватії, у якої завершення відростка-тулійки
виконано у формі голови тварини (Bekić 2000,
tabl. 7: 8)
як бачимо, на території Поділля у другій
половині XVII—хіх ст. побутували фасони лю-
льок, які мають аналоги у Причорномор’ї, на
Подніпров’ї, на балканах і у володіннях авс-
тро-угорської імперії. більшість різновидів
подібні до причорноморських зразків, але ім-
портних екземплярів небагато. серед знахі-
док з городка лише 2 фрагменти мають високу
якість керамічної маси і обробки поверхні ан-
гобом і лощенням, що дає підстави вважати їх
імпортованими виробами (один з них — рис. 2:
41). є серії схожих люльок, що дає підстави
припустити і надалі виділити вироби міс-
цевого походження. Порівнюючи знахідки з
Поділля з колекцією люльок з хотинської фор-
теці (Мисько 2009, с. 64—65; Пивоваров, іль-
ків 2014, с. 58; Пивоваров, калініченко 2014,
с. 164—166), можна впевнено твердити, що в
останній набагато більше імпортованих люль-
ок і частка причорноморських фасонів загалом
більша. Ще однією особливістю люльок, знай-
дених на Поділлі, можна вважати достатньо
широке поширення сіроглиняних люльок. це
припущення може бути уточнено, або виправ-
лено при введені у науковий обіг і статистич-
ній обробці більшої кількості знахідок. сучасні
активні археологічні дослідження історичних
міст Поділля, реконструкція фортець і замків
дає підстави для оптимістичних сподівань у
царині досліджень кераміки пізнього серед-
ньовіччя і модерного часу загалом, і предметів
дрібної керамічної пластики, якими є люльки
для паління тютюну, зокрема.
ЛІТЕРАТУРА
алядинова, д. 2013. керамические курительные
трубки османского периода из раскопок на террито-
рии крепости алустон. нові дослідження пам’яток
козацької доби в Україні, 22, с. 372-378.
беляева, с. 2015. Славяне и тюрки в просторах
Украины. Украинско-османские историко-куль-
турные контакты XV—XVIII вв. Saarbrьcken:
Palmarium Academic Publishing, 2.
біляєва, с., фіалко, о., ерсой, б. 2005. люльки
з карантинного двору аккерманської фортеці (за
матеріалами розкопок 2004 р.). нові дослідження
пам’яток козацької доби в Україні, 14, с. 79-86.
виногродська, л. 1998. нові дані про розкопки
у трахтемирівському заповіднику в 1997 році. нові
дослідження пам’яток козацької доби в Україні, 7,
с. 131-138.
виногродська, л. 2002. історико-археологічні до-
слідження на території замку острозьких в м. старо-
костянтинів хмельницької області. нові досліджен-
ня пам’яток козацької доби в Україні, 11, с. 18-24.
виногродська, л. 2017. археологічні дослідження
у м. хмільник. нові дослідження пам’яток козаць-
кої доби в Україні, 26, с. 148-166.
волков, и. в., новикова, г. л. 1996. красногли-
няные «турецкие» курительные трубки в собрании
Музея истории города Москвы. Труды музея исто-
рии города Москвы, 9, с. 134-145.
гусач, и. 2013. османские курительные труб-
ки из раскопок в крепости азак. нові дослідження
пам’яток козацької доби в Україні, 22, с. 379-383.
калашник, е., гордієнко, р. 2015. нові знахідки
козацьких старожитностей на сумщині. нові дослід-
ження пам’яток козацької доби в Україні, 24, с. 41-
47.
коваленко, о. 2008. Глиняні люльки XVII—
XVIII століть (за матеріалами Полтавщини).
опішне: українське народознавство.
ковальова, і. дослідження богородицької фор-
теці 2007 року. нові дослідження пам’яток козаць-
кої доби в Україні, 17, с. 31-35.
краснова, т. н. 1994. коллекция керамичес-
ких курительных трубок из фондов бгкикз. B:
Могаричев, Ю. М. (ред.). Проблемы истории и ар-
хеологии Крыма, симферополь: таврия, с. 267-270,
357.
Мисько, Ю. 2009. керамічні матеріали з розкопок
на території хотинської фортеці. нові дослідження
пам’яток козацької доби в Україні, 18, с. 63-68.
Петраускас, а., чекановський, а. 2014. люльки з
городища бабина гора. нові дослідження пам’яток
козацької доби в Україні, 23, с. 227-228.
Пивоваров, с., ільків, М. 2014. археологічні
знахідки козацької доби з хотинської фортеці (до-
слідження 2013 р.). нові дослідження пам’яток ко-
зацької доби в Україні, 23, с. 57-62.
Пивоваров, с., калініченко, в. 2014. люльки з
привратного двору хотинської фортеці (археологічні
дослідження 2013 р.). нові дослідження пам’яток
козацької доби в Україні, 23, с. 163-171.
Пискун, о. 2014. люльки XVII—XVIII століть із
колекції музею богдана хмельницького в чигирині.
нові дослідження пам’яток козацької доби в Ук-
раїні, 23, с. 171-177.
Попованова, о., горішній, П. 1998. люльки
XVII—XVIII століть із фондів національного істо-
рико-культурного заповідника «чигирин». нові до-
слідження пам’яток козацької доби в Україні, 7,
с. 157-161.
тараненко, с. П., чміль, л. в., чекановський, а. а.
2012. нові дослідження київського Подолу. Праці
центру пам’яткознавства, 22, с. 151-160.
титова, о., симоненко, о. 2008. досліджен-
ня олешківської січі у 2003 р. нові дослідження
пам’яток козацької доби в Україні, 17, с. 416-427.
толкачов, Ю. і., крамарова, с. о. 2011. глиняні
люльки з розкопок на території Меджибізької фор-
теці. нові дослідження пам’яток козацької доби в
Україні, 20, с. 190-196.
толкачов, Ю., крамарова, с. 2012. археологічний
матеріал з розкопок Меджибізької фортеці 2008—
2009 років. нові дослідження пам’яток козацької
доби в Україні, 21, с. 148-154.
чекановський, а. 1993. керамічні люльки з роз-
копок 1992 р. в урочищі гончарі-кожум’яки в києві.
археологічні дослідження пам’яток українського
козацтва, 2, с. 116-119.
чекановський, а. а. 1994. керамічні люльки і
письмові джерела про поширення тютюнництва
278 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
Публікація археологічних матеріалів
на україні. Прес-музей Фастівський державний
краєзнавчий музей, 3, с. 11-15.
чекановський, а., чміль, л. 1995. люльки з роз-
копок гончарів-кожум’як (на києво-Подолі). Ук-
раїнське гончарство, 3, с. 100-108.
чекановський, а. 2002. керамічні люльки
для куріння тютюну з середнього і нижнього
Подніпров’я. наукові записки з української історії,
13, с. 162-165.
чекановский, а. а. 2003. керамические куритель-
ные трубки XVII—XVIII вв. среднего Поднепровья
и крыма. в: Україна і Туреччина. тези доповідей
міжнародної наукової конференції з нагоди 80-річчя
заснування турецької республіки, 10—12 лисопада
2003 р. київ: іа нану, с. 86-88.
чекановський, а. а. 2004. Про один різновид лю-
льок для куріння тютюну XVIII cт. нові досліджен-
ня пам’яток козацької доби в Україні, 13, с. 99-101.
чекановський, а. а. 2016. типи українських
керамічних люльок для куріння тютюну в XVII—
XVIII ст. нові дослідження пам’яток козацької доби
в Україні, 25, с. 92-94.
чмиль, л. в., чекановский, а. а. 1995. керами-
ческие трубки из киева. в: Писларий, и. а. (ред.).
архитектурно-археологические исследования в Ки-
ево-Печерской лавре. киев: кПд ікз, с. 156-165.
Юхно, ф. 2016. козацькі люльки з батурина. на-
уковий вісник націoнального музею історії Украї-
ни, 1, с. 282-287.
Bekić, L. 2000. Uvod u problematiku glinenih lula
na podruèju Hrvatske. Vjesnik AMZ, 3, s. 249-279.
Bielich, M., Čurný, M. 2009. Pipe finds from Nitra
and Nitra pipe production. Studies in Post. Medieval
Archaeology, 3: Post-medieval ceramics. Production,
assortment, usage, s. 337-362.
Bikić, V. 2012. Tobacco pipes from the Belgrade For-
tress: context and chronology. Journal of the Académie
Internationale de la Pipe, 5, p. 1-8.
Čurný, M., Mitбљ, V., Љimинk, P., Ћбиik, M. 2013.
Nálezy keraмických fajok z archeologických výskuмov
a prospekcií na Slovensku. In: Březinová, G., Bisták-
ová, A. (ed). Študijné zvesti Archeologického ústavu
Slovenskej Akademie Vied, 54, s. 189-209.
Milošević, B., Topić, N. 2011. Keramičke lule s loka-
liteta Kula Gornji ugao u Dubrovniku. Starohrvatska
prosvjeta, III (38), s. 297-328.
Olbromska, U., Trojanowska, M. 2010. Muzyka
dzwonów, magia fajki. Przemyśl: Muzeum Narodowe
Ziemi Przemyjskiej w Przemyślu.
Robinson, R. 1985. Tobacco pipes of Corinth and of
the Athenian Agora. Hesperia, 54 (2), p. 149-203.
REfEREnCEs
Alyadinova, D. 2013. Keramicheskie kuritel’ny’e trubki os-
manskogo perioda iz raskopok na territorii kreposti Aluston.
Novi doslidzhennia pam’iatok kozatskoi doby v Ukraini, 22,
s. 372-378.
Belyaeva, S. 2015. Slavyane i tyurki v prostorax Ukrainy.
Ukrainsko-osmanskie istoriko-kul’turnye kontakty XV—XVI-
II vv. Saarbrьcken: Palmarium AcademicPublishing, 2.
Biliaieva, S., Fialko, O., Ersoi, B. 2005. Liulky z Karan-
tynnoho dvoru Akkermanskoi fortetsi (za materialamy rozko-
pok 2004 r.). Novi doslidzhennia pam’iatok kozatskoi doby v
Ukraini, 14, s. 79-86.
Vynohrodska, L. 1998. Novi dani pro rozkopky u Trakht-
emyrivskomu zapovidnyku v 1997 rotsi. Novi doslidzhennia
pam’iatok kozatskoi doby v Ukraini, 7, s. 131-138.
Vynohrodska, L. 2002. Istoryko-arkheolohichni doslidzhen-
nia na terytorii zamku Ostrozkykh v m. Starokostiantyniv
Khmelnytskoi oblasti. Novi doslidzhennia pam’iatok kozat-
skoi doby v Ukraini, 11, s. 18-24.
Vynohrodska, L. 2017. Arkheolohichni doslidzhennia u
m. Khmilnyk. Novi doslidzhennia pam’iatok kozatskoi doby v
Ukraini, 26, s. 148-166.
Volkov, I. V., Novikova, G. L. 1996. Krasnoglinyanye
«tureczkie» kuritel’nye trubki v sobranii Muzeya istorii goroda
Moskvy. Trudy muzeya istorii goroda Moskvy, 9, s. 134-145.
Husach, Y. 2013. Osmanskye kurytelnыe trubky yz rasko-
pok v kreposty Azak. Novi doslidzhennia pam’iatok kozatskoi
doby v Ukraini, 22, s. 379-383.
Kalashnyk, E., Hordiienko, R. 2015. Novi znakhidky ko-
zatskykh starozhytnostei na Sumshchyni. Novi doslidzhennia
pam’iatok kozatskoi doby v Ukraini, 24, s. 41-47.
Kovalenko, O. 2008. Hlyniani liulky XVII—XVIII stolit
(za materialamy Poltavshchyny). Opishne: Ukrainske naro-
doznavstvo.
Kovalova, I. Doslidzhennia Bohorodytskoi fortetsi 2007
roku. Novi doslidzhennia pam’iatok kozatskoi doby v Ukraini,
17, s. 31-35.
Krasnova, T. N. 1994. Kollekcziya keramicheskix kuritel-
nyh trubok iz fondov BGKIKZ. B: Mogarichev, Yu. M. (ed.).
Problemy istorii i arxeologii Kry’ma, Simferopol’: Tavriya,
s. 267-270, 357.
Mysko, Yu. 2009. Keramichni materialy z rozkopok na
terytorii Khotynskoi fortetsi. Novi doslidzhennia pam’iatok
kozatskoi doby v Ukraini, 18, s. 63-68.
Petrauskas, A., Chekanovskyi, A. 2014. Lyul’ky z gorody-
scha Babyna Gora. Novi doslidzhennia pam’iatok kozatskoi
doby v Ukraini, 23, s. 227-228.
Pyvovarov, S., Ilkiv, M. 2014. Arkheolohichni znakhidky
kozatskoi doby z Khotynskoi fortetsi (doslidzhennia 2013 r.).
Novi doslidzhennia pam’iatok kozatskoi doby v Ukraini, 23,
s. 57-62.
Pyskun, O. 2014. Liulky XVII—XVIII stolit iz kolekt-
sii muzeiu Bohdana Khmelnytskoho v Chyhyryni. Novi
doslidzhennia pam’iatok kozatskoi doby v Ukraini, 23, s. 171-
177.
Popovanova, O., Horishnii, P. 1998. Liulky XVII—XVIII sto-
lit iz fondiv Natsionalnoho istoryko-kulturnoho zapovidnyka
«Chyhyryn». Novi doslidzhennia pam’iatok kozatskoi doby v
Ukraini, 7, s. 157-161.
Taranenko, S. P., Chmil, L. V., Chekanovskyi, A. A.
2012. Novi doslidzhennia Kyivskoho Podolu. Pratsi Tsentru
pam’iatkoznavstva, 22, s. 151-160.
Tytova, O., Symonenko, O. 2008. Doslidzhennia Oleshkiv-
skoi Sichi u 2003 r. Novi doslidzhennia pam’iatok kozatskoi
doby v Ukraini, 17, s. 416-427.
Tolkachov, Yu. I., Kramarova, S. O. 2011. Hlyniani liulky z
rozkopok na terytorii Medzhybizkoi fortetsi. Novi doslidzhen-
nia pam’iatok kozatskoi doby v Ukraini, 20, s. 190-196.
Tolkachov, Yu., Kramarova, S. 2012. Arkheolohichnyi ma-
terial z rozkopok Medzhybizkoi fortetsi 2008—2009 rokiv.
Novi doslidzhennia pam’iatok kozatskoi doby v Ukraini, 21,
s. 148-154.
Chekanovskyi, A. 1993. Keramichni liulky z rozkopok
1992 r. v urochyshchi Honchari-Kozhum’iaky v Kyievi. Arkhe-
olohichni doslidzhennia pam’iatok ukrainskoho kozatstva, 2,
s. 116-119.
Chekanovskyi, A. A. 1994. Keramichni liulky i pysmovi
dzherela pro poshyrennia tiutiunnytstva na Ukraini. Pres-
muzei Fastivskyi derzhavnyi kraieznavchyi muzei, 3, s. 11-15.
Chekanovskyi, A., Chmil L. 1995. Liulky z rozkopok
Honchariv-Kozhum’iak (na Kyievo-Podoli). Ukrainske hon-
charstvo, 3, s. 100-108.
Chekanovskyi, A. 2002. Keramichni liulky dlia kurinnia
tiutiunu z Serednoho i Nyzhnoho Podniprov’ia. Naukovi zapy-
sky z ukrainskoi istorii, 13, s. 162-165.
Chekanovskyi, A. A. 2003. Keramicheskiekuritel’ny’e
trubki XVII—XVIII vv. Srednego Podneprov’ya i Kry’ma. In:
Ukraina i Turechchyna. Tezy dopovidei mizhnarodnoi nauko-
voi konferentsii z nahody 80-richchia zasnuvannia Turetskoi
Respubliky, 10—12 lysopada 2003 r. Kyiv: IA NANU, s. 86-
88.
Chekanovskyi, A. A. 2004. Pro odyn riznovyd liulok dlia
kurinnia tiutiunu XVIII ct. Novi doslidzhennia pam’iatok ko-
zatskoi doby v Ukraini, 13, s. 99-101.
Chekanovskyi, A. A. 2016. Typy ukrainskykh keramichnykh
liulok dlia kurinnia tiutiunu v XVII—XVIII st. Novi doslidzhen-
nia pam’iatok kozatskoi doby v Ukraini, 25, s. 92-94.
279ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
Чекановський, а. а. знахідки люльок для куріння тютюну XVII—XVIII ст. з розкопок на Поділлі
Chmil’, L. V., Chekanovskyi, A. A. 1995. Keramicheskie
trubki iz Kieva. In: Pіslarіj, і. A. Arxitekturno-arxeologichesk-
ie issledovaniya v Kievo-Pecherskoj lavre. Kiev: KPD іKZ,
s. 156-165.
Yukhno, F. 2016. Kozatski liulky z Baturyna. Naukovyi
visnyk Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy, 1, s. 282-287.
Bekić, L. 2000. Uvod u problematiku glinenih lula na pod-
ruèju Hrvatske. Vjesnik AMZ, 3, s. 249-279.
Bielich, M., Čurný, M. 2009. Pipe finds from Nitra and Ni-
tra pipe production. Studies in Post. Medieval Archaeology,
3: Post-medieval ceramics. Production, assortment, usage, s.
337-362.
Bikić, V. 2012. Tobacco pipes from the Belgrade Fortress:
context and chronology. Journal of the Académie Internation-
ale de la Pipe, 5, p. 1-8.
Čurný, M., Mitбљ, V., Љimинk, P., Ћбиik, M. 2013.
Nálezy keraмických fajok z archeologických výskuмov a
prospekcií na Slovensku. In: Březinová, G., Bistáková, A. (ed).
Študijné zvesti Archeologického ústavu Slovenskej Akademie
Vied, 54, s. 189-209.
Milošević, B., Topić, N. 2011. Keramičke lule s lokaliteta
Kula Gornji ugao u Dubrovniku. Starohrvatska prosvjeta, III
(38), s. 297-328.
Olbromska, U., Trojanowska, M. 2010. Muzyka dzwonów,
magia fajki. Przemyśl: Muzeum Narodowe Ziemi Przemyjsk-
iej w Przemyślu.
Robinson, R. 1985. Tobacco pipes of Corinth and of the
Athenian Agora. Hesperia, 54 (2), p. 149-203.
A. A. Chekanovskyi
fInds of PIPIes for sMokInG
of the 17th—18th centurIes froM
the excavatIons In PodIllya
The article focuses on finds of pipes for smoking
tobacco from excavations in Medzhybizh fortress and
in Horodok town (Khmelnitskyi regoin of Ukraine).
Analogs to this collection items from various sites of
Ukraine, South East and central Europe are examined.
Here is an attempt to identify the local particularity of
the different smoking pipes types spreading in Podillya
in the 17th—18th centuries. Styles of pipes which have
counterparts in the Black Sea, in the Central Ukraine
and in the Balkans were widespread in the territory
of Podillya in the second half of the seventeenth and
nineteenth centuries. The similarity of the pipes type
and variations, the presence of the same varieties is
also an indicator of the ways and time of the spread
of technological and decorative traditions. Pipes are an
indicator of the links between of some micro-regions
with others. Variations of pipes show the presence of
certain ethnic and social groups.
keywords: Podillya, Horodok town, Medzhybizh
fortress, small ceramic plastics, pipes for smoking to-
bacco, 17th—18th centuries, classification.
Одержано 5.02.2018
ЧЕКАНОВсьКиЙ Андрій Анатолійович, мо-
лодший науковий співробітник, інститут археології
нан україни, вул. володимирська 3, київ, 01001,
україна, chekanovskyi_andrii@iananu.org.ua.
chekanovskyI andrii a., Junior Research Fellow,
the Institute of Archaeology, National Academy of
Sciences of Ukraine, Volodymyrska str. 3, Kyiv, 01001,
Ukraine, chekanovskyi_andrii@iananu.org.ua.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-162421 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2227-4952 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:05:39Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Чекановський, А.А. 2020-01-08T16:38:54Z 2020-01-08T16:38:54Z 2018 Знахідки люльок для куріння тютюну XVII — XVIII ст. з розкопок на Поділлі / А.А. Чекановський // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 4 (29). — С. 269-279. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162421 904.2(477.43/.44)”16/17” Стаття присвячена знахідкам люльок для
 куріння тютюну з розкопок на території Меджибізької фортеці і у м. Городок (Хмельницька
 обл.). Розглянуто аналогії знахідкам з цих колекцій серед люльок з різних районів України, з території
 Південно-Східної і Центральної Європи. Дана спроба визначити регіональну специфіку поширення
 різних типів керамічних люльок XVII—XVIII ст. на Поділлі. The article focuses on finds of pipes for smoking
 tobacco from excavations in Medzhybizh fortress and
 in Horodok town (Khmelnitskyi regoin of Ukraine). Analogs to this collection items from various sites of
 Ukraine, South East and central Europe are examined. Here is an attempt to identify the local particularity of
 the different smoking pipes types spreading in Podillya in the 17th—18th centuries. Styles of pipes which have
 counterparts in the Black Sea, in the Central Ukraine and in the Balkans were widespread in the territory
 of Podillya in the second half of the seventeenth and nineteenth centuries. The similarity of the pipes type
 and variations, the presence of the same varieties is also an indicator of the ways and time of the spread
 of technological and decorative traditions. Pipes are an indicator of the links between of some micro-regions
 with others. Variations of pipes show the presence of certain ethnic and social groups. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Публікація археологічних матеріалів Знахідки люльок для куріння тютюну XVII—XVIII ст. з розкопок на Поділлі Finds of Pipes for Smoking of the 17th—18th Centuries from the Excavations in Podillya Article published earlier |
| spellingShingle | Знахідки люльок для куріння тютюну XVII—XVIII ст. з розкопок на Поділлі Чекановський, А.А. Публікація археологічних матеріалів |
| title | Знахідки люльок для куріння тютюну XVII—XVIII ст. з розкопок на Поділлі |
| title_alt | Finds of Pipes for Smoking of the 17th—18th Centuries from the Excavations in Podillya |
| title_full | Знахідки люльок для куріння тютюну XVII—XVIII ст. з розкопок на Поділлі |
| title_fullStr | Знахідки люльок для куріння тютюну XVII—XVIII ст. з розкопок на Поділлі |
| title_full_unstemmed | Знахідки люльок для куріння тютюну XVII—XVIII ст. з розкопок на Поділлі |
| title_short | Знахідки люльок для куріння тютюну XVII—XVIII ст. з розкопок на Поділлі |
| title_sort | знахідки люльок для куріння тютюну xvii—xviii ст. з розкопок на поділлі |
| topic | Публікація археологічних матеріалів |
| topic_facet | Публікація археологічних матеріалів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162421 |
| work_keys_str_mv | AT čekanovsʹkiiaa znahídkilûlʹokdlâkurínnâtûtûnuxviixviiistzrozkopoknapodíllí AT čekanovsʹkiiaa findsofpipesforsmokingofthe17th18thcenturiesfromtheexcavationsinpodillya |