Особливості волинських керамічних комплексів другої половини ХІІІ — першої половини ХІV ст. за матеріалами досліджень поселення в ур. Гнідавська Гірка поблизу Луцька
У статті проаналізовано керамічні комплекси з двох жител, досліджених у 2010 р. на поселенні в ур. Гнідавська Гірка на південній окраїні м. Луцька. Розглянуто асортимент кухонної, столової і тарної кераміки, технологію її виготовлення, орнаментацію. Окрему увагу приділено визначенню хронології ц...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Дата: | 2018 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2018
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162422 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Особливості волинських керамічних комплексів другої половини ХІІІ — першої половини ХІV ст. за матеріалами досліджень поселення в ур. Гнідавська Гірка поблизу Луцька / А.Б. Бардецький, Б.А. Прищепа // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 4 (29). — С. 98-109. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-162422 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Бардецький, А.Б. Прищепа, Б.А. 2020-01-08T16:39:02Z 2020-01-08T16:39:02Z 2018 Особливості волинських керамічних комплексів другої половини ХІІІ — першої половини ХІV ст. за матеріалами досліджень поселення в ур. Гнідавська Гірка поблизу Луцька / А.Б. Бардецький, Б.А. Прищепа // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 4 (29). — С. 98-109. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162422 904.23(477.41) У статті проаналізовано керамічні комплекси з двох жител, досліджених у 2010 р. на поселенні в ур. Гнідавська Гірка на південній окраїні м. Луцька. Розглянуто асортимент кухонної, столової і тарної кераміки, технологію її виготовлення, орнаментацію. Окрему увагу приділено визначенню хронології цих комплексів і порівнянню їх із раніше здобутими матеріалами з Луцька, Володимира-Волинського, Пересопниці. In the territory of the Halych-Volyn principality, the relevance of the study of monuments dating from time after the Mongol-Tatar pogroms in the middle of the 13th century is determined by their insignificant number, regional features and insufficiently developed chronology of various categories of things. The study of pottery remains an important task, since it is the most numerous group of findings during the research of the medieval settlements. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Статті Особливості волинських керамічних комплексів другої половини ХІІІ — першої половини ХІV ст. за матеріалами досліджень поселення в ур. Гнідавська Гірка поблизу Луцька The Peculiarities of Volyn Ceramic Assemblages of the Second Half of the 13th — First Half of the 14th Centuries in Hnidavska Hirka near Lutsk Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Особливості волинських керамічних комплексів другої половини ХІІІ — першої половини ХІV ст. за матеріалами досліджень поселення в ур. Гнідавська Гірка поблизу Луцька |
| spellingShingle |
Особливості волинських керамічних комплексів другої половини ХІІІ — першої половини ХІV ст. за матеріалами досліджень поселення в ур. Гнідавська Гірка поблизу Луцька Бардецький, А.Б. Прищепа, Б.А. Статті |
| title_short |
Особливості волинських керамічних комплексів другої половини ХІІІ — першої половини ХІV ст. за матеріалами досліджень поселення в ур. Гнідавська Гірка поблизу Луцька |
| title_full |
Особливості волинських керамічних комплексів другої половини ХІІІ — першої половини ХІV ст. за матеріалами досліджень поселення в ур. Гнідавська Гірка поблизу Луцька |
| title_fullStr |
Особливості волинських керамічних комплексів другої половини ХІІІ — першої половини ХІV ст. за матеріалами досліджень поселення в ур. Гнідавська Гірка поблизу Луцька |
| title_full_unstemmed |
Особливості волинських керамічних комплексів другої половини ХІІІ — першої половини ХІV ст. за матеріалами досліджень поселення в ур. Гнідавська Гірка поблизу Луцька |
| title_sort |
особливості волинських керамічних комплексів другої половини хііі — першої половини хіv ст. за матеріалами досліджень поселення в ур. гнідавська гірка поблизу луцька |
| author |
Бардецький, А.Б. Прищепа, Б.А. |
| author_facet |
Бардецький, А.Б. Прищепа, Б.А. |
| topic |
Статті |
| topic_facet |
Статті |
| publishDate |
2018 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія і давня історія України |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
The Peculiarities of Volyn Ceramic Assemblages of the Second Half of the 13th — First Half of the 14th Centuries in Hnidavska Hirka near Lutsk |
| description |
У статті проаналізовано керамічні комплекси
з двох жител, досліджених у 2010 р. на поселенні в
ур. Гнідавська Гірка на південній окраїні м. Луцька. Розглянуто асортимент кухонної, столової і
тарної кераміки, технологію її виготовлення, орнаментацію. Окрему увагу приділено визначенню
хронології цих комплексів і порівнянню їх із раніше здобутими матеріалами з Луцька, Володимира-Волинського, Пересопниці.
In the territory of the Halych-Volyn principality,
the relevance of the study of monuments dating from
time after the Mongol-Tatar pogroms in the middle of
the 13th century is determined by their insignificant
number, regional features and insufficiently developed
chronology of various categories of things. The study of
pottery remains an important task, since it is the most
numerous group of findings during the research of the
medieval settlements.
|
| issn |
2227-4952 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162422 |
| citation_txt |
Особливості волинських керамічних комплексів другої половини ХІІІ — першої половини ХІV ст. за матеріалами досліджень поселення в ур. Гнідавська Гірка поблизу Луцька / А.Б. Бардецький, Б.А. Прищепа // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 4 (29). — С. 98-109. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT bardecʹkiiab osoblivostívolinsʹkihkeramíčnihkompleksívdrugoípolovinihíííperšoípolovinihívstzamateríalamidoslídženʹposelennâvurgnídavsʹkagírkapoblizulucʹka AT priŝepaba osoblivostívolinsʹkihkeramíčnihkompleksívdrugoípolovinihíííperšoípolovinihívstzamateríalamidoslídženʹposelennâvurgnídavsʹkagírkapoblizulucʹka AT bardecʹkiiab thepeculiaritiesofvolynceramicassemblagesofthesecondhalfofthe13thfirsthalfofthe14thcenturiesinhnidavskahirkanearlutsk AT priŝepaba thepeculiaritiesofvolynceramicassemblagesofthesecondhalfofthe13thfirsthalfofthe14thcenturiesinhnidavskahirkanearlutsk |
| first_indexed |
2025-11-25T10:32:45Z |
| last_indexed |
2025-11-25T10:32:45Z |
| _version_ |
1850512689937252352 |
| fulltext |
98 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
удк: 904.23(477.41)
а. Б. Бардецький, Б. а. Прищепа
ОсОБЛиВОсТІ ВОЛиНсьКих КЕРАМІЧНих КОМпЛЕКсІВ
ДРУГОї пОЛОВиНи хІІІ — пЕРШОї пОЛОВиНи хІv ст.
ЗА МАТЕРІАЛАМи ДОсЛІДЖЕНь пОсЕЛЕННЯ
В ур. ГНІДАВсьКА ГІРКА пОБЛиЗУ ЛУЦьКА
У статті проаналізовано керамічні комплекси
з двох жител, досліджених у 2010 р. на поселенні в
ур. Гнідавська Гірка на південній окраїні м. Луць-
ка. Розглянуто асортимент кухонної, столової і
тарної кераміки, технологію її виготовлення, ор-
наментацію. Окрему увагу приділено визначенню
хронології цих комплексів і порівнянню їх із раніше
здобутими матеріалами з Луцька, Володимира-
Волинського, Пересопниці.
ключові слова: Галицько-Волинське князівс-
тво, друга половина хііі — початок хіV ст., жит-
ло, кераміка, горщик, орнамент.
цікаві керамічні комплекси другої половини
хііі — початку хіV ст. виявлені в двох напів-
землянкових житлах, досліджених у 2010 р. на
багатошаровому поселенні в урочищі гнідавсь-
ка гірка поблизу с. рованці луцького району.
розкопки проводились археологічною експеди-
цією дП «волинські старожитності» дП «ндц
“оасу”» іа нан україни (Bardetskiy 2012).
житла 1 і 9 знаходились поряд, відстань між
ними становила 2,5 м, їх котловани простежу-
вались на глибині 0,6—0,8 м від сучасної денної
поверхні, на рівні передматерикового шару і
були опущені в материк — суглинок сіро-жов-
того кольору.
Житло 1 мало чотирикутний у плані котло-
ван розмірами 4,5 × 4,3 м, орієнтований стіна-
ми за сторонами світу (рис. 1). глибина котло-
вану від рівня виявлення 0,25—0,35 м, долівка
рівна горизонтальна. глинобитна піч знаходи-
лась у північно-східному куті. вона прямокут-
на в плані, розмірами 2,0 × 1,6 м, збереглася на
висоту 0,8 м від долівки. Піч було споруджено
впритул до східної стінки котловану, а з північ-
ного боку між нею і земляною стіною був про-
міжок шириною 0,3 м. в печі зафіксовано три
черені, розділені прошарками перепаленого
материкового суглинку, середній мав замощен-
ня із уламків гончарного горщика (рис. 2: 1).
вхід до житла простежено біля східної стінки
котловану, за його межами. це заглиблення
розмірами 1,2 × 0,7 м і глибиною 0,2 м від рів-
ня виявлення. в центрі житла зафіксовано три
стовпові ямки, розміщені в одну лінію. запов-
нення житла переважно складалось з темно-
сірого гумусованого суглинку з вкрапленнями
перепаленої глини і вугликів. дно було пере-
крите шаром спресованого сірого гумусованого
суглинку з вкрапленнями материкового жов-
то-сірого суглинку потужністю до 0,1 м, а на
рівні виявлення котловану в заповненні його
центральної і східної частин залягала лінза
з пухкого коричневого суглинку з прошарка-
ми жовтого материкового до глибини 0,2 м від
рівня виявлення. котлован житла перерізав
більш ранні об’єкти бронзового віку (яма 5) і
хіі—хііі ст. (яма 4).
колекція виробів із житла 1 представлена
уламками глиняного посуду (рис. 2; 3; 4), ви-
робами із заліза, кольорових металів, кістки,
каменю. досить численними є залізні вироби:
дві остроги (рис. 5: 1, 2), фрагмент стремена,
ножі (рис. 5: 3, 4), уламок серпа, два рибаль-
ські гачки, цвяхи. трапилися також бронзові
деталь від хороса, фрагмент натільного хрести-
ка (рис. 5: 5), перстень (рис. 5: 6), підвіска, кре-
сальні кремені, точильні бруски із пісковику,
прясельце із рожевого шиферу, кістяні прокол-
ка і підвіска.
Житло 9 мало чотирикутний у плані кот-
лован розмірами 4,2 × 4,0 м, орієнтований сті-
нами за сторонами світу з незначним відхи-
ленням (рис. 6). котлован був заглиблений на © а. б. бардецькиЙ, б. а. ПриЩеПа, 2018
99ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
Бардецький, а. Б., Прищепа, Б. а. особливості волинських керамічних комплексів...
0,33—0,48 м від рівня виявлення, мав злегка
нахилені стінки, рівну горизонтальну долівку.
глинобитна піч знаходилась у північно-східно-
му куті. вона чотирикутна в плані, розмірами
1,6 × 1,5 м, заввишки 0,85 м від рівня долівки.
з тильної сторони частково збереглося глино-
битне перекриття печі товщиною до 0,2 м, зов-
ні воно рівне, горизонтальне. топочна камера
мала напівсферичну в розрізі форму, її висота
від верхнього череня до склепіння 0,4 м. черінь
тричі поновлювався, кожен із трьох міцно ви-
палених шарів був влаштований на підсипці з
материкового суглинку. загальна товщина на-
шарувань черенів становила 0,25 м. замощен-
ня із уламків посуду мали нижній (рис. 7, 8) і
середній (рис. 9) черені. з північного боку між
піччю і стінкою був проміжок шириною 16,0—
28,0 см, а зі східного боку він не перевищував
5,0 см. на звернутих до котловану житла стін-
ках печі розчищено вертикальні паралель-
ні відбитки круглих колод чи плах шириною
близько 0,1 м. таких заглиблень на північній
стінці виявлено 11, а на східній — 6. вхід до
житла простежено біля східної стінки котло-
вану, це заглиблення розмірами 1,9 × 0,9 м і
глибиною 0,37 м від рівня виявлення, із схо-
динкою, піднятою над долівкою на 0,22 м. від
дерев’яних конструкцій, пов’язаних із входом,
зафіксовано дві овальні в плані стовпові ями
по краях описаного заглиблення, їх розміри
0,4 × 0,3 м, глибина 0,18 і 0,28 м (південна). Ще
дві стовпові ями розчищено в південно-західно-
му куті житла і одна видовжено-овальна яма
розмірами 0,54 × 0,24 м знаходилась під стіною
житла біля західного кута печі.
заповнення житла переважно складалось з
темно-сірого гумусованого суглинку з вкрап-
леннями перепаленої глини і вугликів. в
південній частині в ньому знаходилась лінза
пухкого коричневого суглинку з прошарками
жовтого материкового до глибини 0,36 м від
рівня виявлення, в якій залягав прошарок
темно-сірого гумусованого суглинку з незнач-
ними вкрапленнями перепаленої глини по-
тужністю 5,0—8,0 см. такий же шар товщиною
3,0—25,0 см підстилав лінзу в західній частині
заповнення, залягаючи похило до центру і за-
повнював проміжки між піччю і стінками. дно
в західній частині житла було перекрите шаром
сірого гумусованого суглинку, перемішаного з
материковим світло-жовтим. у східній частині
дно котловану і вхідного коридору перекривав
шар сильно спресованого сірого гумусованого
суглинку з вкрапленнями материкового світло-
жовтого потужністю 6,0—10,0 см.
колекція знахідок із житла 9 включає фраг-
менти глиняного посуду (рис. 7, 8, 9, 10, 11: 1,
2), залізні ножі (рис. 11: 3), ключ від навісного
замка (рис. 11: 4), цвяхи, уламок наконечника
стріли, точильні бруски і кресальний кремінь.
в обох житлах знайдено гончарний
неполив’яний посуд, лише в житлі № 1 тра-
пився один фрагмент денця посудини, вкритої
з внутрішньої сторони зеленою поливою. весь
Рис. 1. План і розріз житла 1
100 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
Статті
Рис. 2. глиняний посуд із житла 1: 1 — замощення середнього череня печі; 2—9 — заповнення котловану
житла
Рис. 3. глиняний посуд із житла 1
101ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
Бардецький, а. Б., Прищепа, Б. а. особливості волинських керамічних комплексів...
посуд виготовлений з глини сірого кольору з
домішкою піску, формовка якісна, випалений
добре.
Кухонний посуд представлений горщи-
ками і сковорідкою. в обох житлах горщики
чисельно переважають. Поверхня багатьох
уламків горщиків покрита кіптявою чорного
кольору. для них характерні відігнуті назовні
вінця, невисокі шийки, які плавно переходять
в опуклі плічка. на кількох денцях горщиків
виявлені опуклі клейма у вигляді кола і чоти-
рикутника (рис. 9: 2а, 10: 9).
за особливостями профілювання і орнамен-
тації вінець вони поділяються на дві групи.
до першої групи віднесені вироби, у яких
вінця значно відігнуті назовні, мають внут-
рішній округлий валик, плічка опуклі, орна-
ментовані чотирма-шістьма горизонтальними
прокресленими лініями. один невеликий гор-
щик з житла 9 мав овальну в перетині петель-
часту ручку, яка кріпилася до вінець і плічок
(рис. 10: 5). горщики першої групи знайдені в
заповненні котлованів обох жител (рис. 2: 2—6,
10: 1—3, 5), а в житлі 9 уламки таких горщи-
Рис. 4. глек із житла 1
Рис. 5. знахідки з житла 1: 1, 2 — остроги; 3, 4 —
ножі; 5 — натільний хрестик; 6 — перстень. 1—4 —
залізо; 5, 6 — бронза
102 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
Статті
ків використали для замощення нижнього та
середнього черенів печі (рис. 7, 9: 2, 3).
у горщиків другої групи валикоподібна внут-
рішня закраїна витягнута вертикально або ж
вона масивна, овальна чи чотирикутна в пере-
тині, доповнена трикутною закраїною під зов-
нішнім краєм вінця, по якій часто нанесено ряд
вдавлень (рис. 2: 1, 7, 3: 1—4, 10: 6). орнамент
на плічках складається з горизонтальних про-
креслених ліній, а в одного горщика між двома
смугами з горизонтальних ліній була нанесена
багаторядна хвиляста лінія (рис. 3: 2). до цієї
ж групи можна зарахувати горщик, від якого
знайдено тільки фрагменти стінок (рис. 3: 5). він
орнаментований двома рядами густо нанесених
аморфних ямок, обмежених згори невеликим ре-
берчастим валиком на плічках і горизонтальни-
ми прокресленими лініями на найбільшій опук-
лості тулуба та нижче. фрагменти нижніх частин
горщиків мали рівне невиділене дно (рис. 9: 2).
вінця горщиків другої групи становлять близько
40 % від загальної кількості врахованих вінець
із котловану житла 1. у житлі 9 такі вінця пред-
ставлені лише одним значним уламком.
горщики першої групи відносяться до типу,
який з’явився в кінці хі ст. і поширився по всій
Рис. 7. горщики із замощення нижнього череня пе-
чі в житлі 9
Рис. 6. План і розрізи житла 9
103ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
Бардецький, а. Б., Прищепа, Б. а. особливості волинських керамічних комплексів...
території Південної русі в хіі — першій поло-
вині хііі ст. (кучера, 1986, с. 449).
горщики другої групи викликають особ-
ливий інтерес, адже орнаментація зовні під
краєм вінець горизонтальною смугою вдавлень
не зустрічається на горщиках, які виготовля-
ли до монголо-татарського погрому середи-
ни хііі ст. на волині на цю групу кераміки
вперше звернула увагу М. в. Малєвська під
час досліджень на території верхнього замку
в луцьку на ділянці, де були відкриті рештки
церкви іоанна богослова. у 1983 р. фрагмент
вінця горщика з подібним орнаментом разом
із керамікою хііі ст. знайдено в розкопі іі, в
шарі світлої глини завтовшки 0,1—0,3 м, який
виявлено на глибині 2,4—2,5 м від рівня сучас-
ної денної поверхні. дослідниця відзначила,
що цей шар слід датувати пізніше, ніж пер-
ша половина хііі ст. (Малевская 1984, с. 29,
рис. 40: 5). у 1985 р. в шарі ґрунту між другою
і третьою підлогами церкви іоанна богослова
зібрано уламки біло-глиняних горщиків, які за
профілюванням вінець та орнаментацією на
плічках дослідниця датувала хііі ст. (Малевс-
кая 1986, с. 22, рис. 51: 1—3). там же виявлено
вінце горщика із глиняного тіста дещо кращої
якості, наскрізного випалу, світло-сірого коль-
ору, з широким пазом для кришки із внутріш-
ньої сторони (Малевская 1986, с. 22, рис. 51: 5).
М. в. Малєвська зауважила, що така кераміка
з’явилась лише в хіV ст. і була характерною
для хV ст. разом із цими знахідками трапився
фрагмент горщика, за технологією виготовлен-
ня близький до виробів хііі ст., але із вдавлен-
нями по ребру під зовнішнім краєм вінця, вони
утворюють хвилястий рельєфний орнамент.
дослідницею була висловлена думка, що він
характерний для кераміки хіV ст., але, мож-
ливо, міг появитися дещо раніше (Малевская
1986, с. 22, рис. 51: 4).
Рис. 8. фрагменти корчаги із замощення нижнього
череня печі в житлі 9
Рис. 9. глиняний посуд із замощення середнього череня печі в житлі 9
104 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
Статті
Рис. 10. глиняний посуд із житла 9
Рис. 11. знахідки з житла 9: 1 — сковорідка; 2 — миска; 3 —
ніж; 4 — ключ. 1, 2 — глина; 3, 4 — залізо
105ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
Бардецький, а. Б., Прищепа, Б. а. особливості волинських керамічних комплексів...
уламки горщиків із вдавленнями по ребру
під зовнішнім краєм вінець трапились в спо-
руді 2, дослідженій М. М. кучінком у 1986 р. на
території верхнього замку в луцьку (кучінко
1987, с. 7—8). багатий керамічний комплекс,
до складу якого входять горщики із вдавлен-
нями по зовнішньому ребру виявлено під час
археологічних робіт 1996—1997 рр. на тери-
торії луцького середмістя по вул. д. галицько-
го в споруді № 4, датованій хіV ст. (терський
2006, с. 211, рис. 119). горщики з такою орна-
ментацією зібрані в засипці котловану споруди
№ 1, виявленій с. в. терським у 1997 р. на ур.
замостя поблизу Пересопниці (терський 2003,
с. 82—84, рис. 23: 5, 6). автор розкопок дату-
вав цю споруду другою половиною хііі ст., а
знахідки із засипки котловану відніс до рубежу
хііі і хіV ст.
сковорідка (латка) із житла 9 мала коніч-
ний тулуб із нечітким ребром при переході до
верхньої частини виробу, слабко відігнуті на-
зовні вінця і пустотілу огранену ручку (рис. 11:
1). край вінця оформлений у вигляді валика з
внутрішньої сторони. на рівному дні зі сліда-
ми підсипки піску містилось випукле клеймо у
вигляді кола з додатковим відрізком дотичної
лінії (рис. 11: 1а). Поверхня виробу сірого коль-
ору, на зламі черепок трьохшаровий, серцевина
чорна, в глиняному тісті домішка піску. діаметр
сковорідки 21,0 см, висота — 7,0 см. Подібні ви-
роби, але вкриті поливою, знаходили в шарах
хіі—хііі ст. в києві, любечі (Макарова 1965,
с. 233; 1967, с. 47—52). вкрита поливою латка
трапилась в культурному шарі поселення хо-
досівка-рославське поблизу києва, ця пам’ятка
датована другою половиною хі — першою
половиною хіV ст. (гунь 2013, с. 32, 37—38,
рис. 5: 1). у новогрудку уламки сковорідок з
трубчастими ручками знайдені в культурному
шарі хііі ст. (Малевская-Малевич 2005, с. 54,
рис. 23: 7).
столовий посуд представлений мисками і
глеками. фрагменти двох мисок повного про-
філю знайдені в житлі 9. Миска із замощен-
ня череня печі мала значно відігнуті вінця з
внутрішнім валиком, злегка ограненим із зов-
нішнього боку, звужену шийку, опуклі плічка,
конічний тулуб і петельчасту ручку, яка кріпи-
лась до вінець і найбільшої випуклості тулуба
(рис. 9: 1). Посудина на плічках орнаментована
горизонтальним рядом косих насічок, на денці
мала клеймо у вигляді кола. діаметр вінець
миски — 17,0 см, діаметр дна — 9,0, висота —
8,7 см. Миска із заповнення котловану житла
подібна до попередньої за формою, також мала
петельчасту ручку (рис. 11: 2). орнамент скла-
дався з горизонтального ряду косих овальних і
аморфних ямок на плічках, хвилястих недбало
нанесених ліній по краю вінець з внутрішнього
боку, під краєм вінець і на тулубі, а в середині
посудини на дні зображено чотирьохкінцевий
хрест, утворений двома заглибленими хвиляс-
тими лініями. на денці знаходилось клеймо у
вигляді кола з вписаним хрестом. діаметр ві-
нець миски — 15,3 см, діаметр дна — 6,0, висо-
та — 7,0 см.
у житлі № 1 знайдено невеликі фрагменти
двох мисок. у однієї з них відігнуте назовні
вінце було сформоване у вигляді валика, за-
горнутого всередину, відділеного канавкою з
внутрішнього боку (рис. 2: 9). у іншої вінце не
збереглось, а на шийці розміщений відтягну-
тий невисокий трикутний валик.
Миски такої форми виготовлялись майстра-
ми у хіі — першій половині хііі ст. їх виявле-
но на території західної волині в дорогобужі
(Прищепа, нікольченко 1986, рис. 81: 3), Пере-
Рис. 12. глек із дитинця Пересопниці. розкопки
в. с. терського 1984 р.
106 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
Статті
сопниці (терський 2003, рис. 24: 2). як свідчать
знахідки із середмістя луцька і з ур. апостоль-
щина у володимирі-волинському, подібні мис-
ки були в ужитку і в хіV ст., але для них харак-
терне чітке ребро на плічках (терський 2001,
рис. 3: 4; 2010, рис. 112: 3, 114: 5).
глек із житла 1 мав високу, злегка розши-
рену до вінець шийку, горизонтально зрізаний
край вінець, кулястий тулуб і рівне невиділе-
не дно (рис. 4). Петельчаста ручка була майже
повністю відбита, вона овальна в перетині, крі-
пилась до вінець і на середині плічок. тулуб
глека має ребристу поверхню, вона сформова-
на майстром вручну, для цього він зробив по
окружності 16 вертикальних смуг-вм’ятин. на
плічках, нижче ручки, знаходився орнамент із
двох прокреслених горизонтальних ліній, між
якими було нанесено ряд круглих дрібних за-
глиблень. Ще три пари горизонтальних ліній
прокреслені на шийці й одна пара — на най-
більшій випуклості тулуба. Причому остання,
будучи нанесена на ребра, була розімкнута в
місцях прогину стінок. Під краєм вінця при-
крашені двома горизонтальними трикутними
в розрізі валиками. глек виготовлений з глини
сірого кольору з домішками піску. Його висо-
та — 35,0 см; діаметри: вінець — 9,0 см, макси-
мальний — 21,6, денця — 10,7 см.
у заповненні житла № 1 трапився також
один невеликий фрагмент вінця іншого глека
з частково збереженою ручкою (рис. 2: 8).
високогорлі глеки, подібні до виявлено-
го в житлі № 1 на гнідавській гірці, були ві-
домі в домонгольський період. наприклад, в
1937 р. і. М. самойловський знайшов на сирці
в києві глек білого кольору з клеймом на де-
нці — зображенням князівського знака (Шов-
копляс 1964, с. 69; табл. і: 7; Vііі: 8). близький
за розмірами і пропорціями глек було знайде-
но в 1984 р. в. с. терським на дитинці Пере-
сопниці (рис. 12). Його висота 37,5 см; діамет-
ри: вінець — 12,2 см, максимальний — 22,6,
денця — 13,6 см.
Тарний посуд представлений двома фраг-
ментованими корчагами. уламки однієї були
використані для замощення нижнього череня
печі в житлі 9 (рис. 8). її верхня частина з він-
цями не збереглася. ця корчага орнаментова-
на на плічках і нижній частині тулуба двома
трикутними в розрізі горизонтальними вали-
ками, по яких нанесені косі насічки.
уламки стінок ще однієї корчаги зібрано
в заповненні житла 1 (рис. 3: 6). на плічках
вона мала орнаментальну композицію з гори-
зонтальних і хвилястих прокреслених ліній,
доповнену нижче трикутним в перетині гори-
зонтальним валиком з косими насічками.
уточнити датування житла 1 дозволяють
знайдені в його котловані дві добре збережені
остроги з коліщатками у вигляді зірок.
Перша острога має довжину 14,0 см, тримач
завдовжки 3,8 см, в ньому закріплена зірочка з
шістьма променями (рис. 5: 1). її дужки трикут-
ні в перетині, з різким зломом, на кінцях петлі,
в надп’яточній частині є незначне розширення.
збереглася вісімкоподібна ланка, приєднана
до петлі на кінці однієї з дужок.
друга острога подібна до першої, але дов-
жина тримача більша — 4,3 см, а зірочка має
десять променів (рис. 5: 2). дужки півовальні
в перетині, а біля кінців — прямокутні, мають
плавний, але значний вигин, в надп’яточній
частині є розширення. кінці дужок були за-
кручені в петлі, до однієї з них прикріплена
добре збережена пряжка. вона складається з
овальної пласкої рамки, приєднаної до мен-
шої овальної пластинки з круглим отвором для
кріплення язичка, другий кінець спірально за-
гнутий, закріплений в петлі на кінці дужки.
такі остроги відносяться до V типу за класи-
фікацією а. М. кірпічнікова. вони мають виг-
нуті дуги і тримач, у роздвоєному кінці якого
закріплена зірочка. на думку дослідника, їх
почали використовувати на території русі у
20—30-х рр. хііі ст. і більшість з них датова-
на хііі ст. (кирпичников 1973, с. 67—68). в
західній європі вони відомі з другої половини
хііі ст. і поширились у хіV ст. (окшотт 2004,
с. 322—323).
у ранніх острог цього типу немає розширен-
ня дужки в надп’яточній частині, їх тримач
досить короткий (близько 3,0—3,5 см) і зірочки
мають невелику кількість променів. такі остро-
ги знайдені на волинських пам’ятках в культур-
них нашаруваннях часів монголо-татарських
погромів 40—50-х рр. хііі ст., зокрема, на го-
родищі біля с. городище поблизу Шепетівки
(кирпичников 1973, с. 107, табл. ххі: 1—3), на
дитинці дорогобужа (Прищепа, нікольченко
1996, с. 113—114, рис. 68: 6). Подібна острога
трапилася на замковій горі в кременці (При-
щепа 2014, с. 307, рис. 6: 2). як свідчить гали-
цько-волинський літопис, укріплення креме-
неця були зруйновані за наказом бурондая у
1259 р. (літопис… 1989, с. 421).
остроги із гнідавської гірки можна порів-
няти з острогами з городища поблизу хутора
Половецького на р. рось. останні теж мають
розширену в середній частині дужку, порівня-
но короткі тримачі, але в них втрачені зірочки
(кирпичников 1973, табл. ххі: 5, 6). М. П. ку-
чера, проаналізувавши кераміку з городища
поблизу хутора Половецького, датував пам’ятку
хIV—хV ст. (кучера 1969, с. 178).
для уточнення часу використання цього
типу острог звернемось до знахідок із городища
в зеленій липі на буковині. на пам’ятці ви-
явлено 8 острог з роздвоєними тримачами для
зірочки, довжина тримачів від 3,0 до 5,0 см, але
зірочки відсутні (Пивоваров 2003, с. 213, рис. 5).
остроги мають розширення в надп’яточній час-
тині. городище за нумізматичним матеріалом
датується 60—80 рр. хIV ст. (Пивоваров 2006,
с. 49—51).
107ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
Бардецький, а. Б., Прищепа, Б. а. особливості волинських керамічних комплексів...
наведені порівняння дозволяють визначи-
ти час побутування острог із гнідавської гірки
кінцем хііі — серединою хіV ст.
ключ від навісного замка із житла № 9
(рис. 11: 4) належить до виробів якими відкри-
вали замки, що їх б. о. колчин відніс до типу
г, за матеріалами досліджень новгорода вони
з’явилися в середині хііі ст. і використовува-
лися до хV ст. включно (колчин 1982, с. 160;
рис. 3). Подібний ключ було знайдено в літо-
писному возвяглі, в будівлі 1—1а (звіздець-
кий 2008, рис. 24). ключі із городища поблизу
Шепетівки і літописного губина мають такі
ж хрестоподібні борідки, але відрізняються
стержнями з поздовжнім прорізом (овсянни-
ков, Пескова 1982, рис. 1: 15; винокур та ін.
2004, рис. 82: 2). ці три укріплені поселення
були зруйновані в середині хііі ст.
житла 1 і 9 подібні за плануванням, конс-
трукцією і місцем розташування печі, входу,
але аналіз речових знахідок дозволяє зробити
висновок, що вони не одночасні. за формою ві-
нець посуд житла 9, близький до посуду, який
був поширений в регіоні в другій половині
хіі — середині хііі ст. лише кілька уламків
горщиків відносяться до другої групи, з них
один зовні під вінцями орнаментований рядом
вдавлень по валику. вище вже з’ясовано, що
така орнаментація з’явилась у другій половині
хііі ст. знайдений у житлі 9 залізний ключ від
навісного замка датовано хііі ст. Посуд з жит-
ла 1 включає горщики першої групи, подібні
до виробів другої половини хіі — першої поло-
вини хііі ст., і горщики другої групи (їх близь-
ко 40 %), датованих другою половиною хііі—
хіV ст. до того ж в ньому знайдено дві шпори з
коліщатками у вигляді зірочок, які з’являються
у хііі ст. і використовувались у хіV ст. Порів-
нянні знахідок із обох будівель дозволяє дату-
вати житло 9 серединою — другою половиною
хііі ст., а житло 1 — кінцем хііі — першою по-
ловиною хіV ст.
дослідження середньовічного гончарного
ремесла на території галицько-волинсько-
го князівства засвідчили, що до хіV ст. воно
продовжувало розвиватись на місцевій основі
(гупало 1993, с. 22). за результатами археоло-
гічних розкопок волинських міст встановлено,
що стабільний розвиток гончарного ремесла
і збереження давньоруських традицій після
монгольських погромів середини хііі ст. забез-
печували перш за все майстри основних цент-
рів волині — володимира і луцька. кераміч-
ні комплекси другої половини хііі — першої
половини хіV ст. з луцька та його округи ні
за асортиментом, ні за технологією виготов-
лення не відрізняються від комплексів другої
половини хіі — першої половини хііі ст. як
і раніше, переважають фрагменти горщиків,
зустрічаються також сковорідки, миски, глеки,
корчаги. нові тенденції, що розвинулись піс-
ля монголо-татарських погромів, виявляються
в особливостях профілювання вінець і нових
прийомах орнаментації горщиків другої групи.
у них зовнішній край вінець розділений гори-
зонтальною борозенкою і на ребрі нижче краю
вінець з’являється орнамент — горизонтальний
ряд вдавлень. за археологічними джерелами
вплив луцька в цей час на розвиток гончарно-
го ремесла в регіоні простежується в басейнах
рік ікви (дубно), стубли (Пересопниця).
на території від західного бугу до горині
в комплексах другої половини хііі — першої
половини хіV ст. не виявлено посуду низької
якості, виготовленого на повільнообертово-
му гончарному крузі, подібного до знайденого
на поселеннях Правобережного Подніпров’я,
наприклад, в об’єктах «Малого» городсько-
го городища (кучера 1969; звіздецький 1990;
капустін 2013). горщики архаїчного типу на
захід від горині з’являються пізніше, вірогід-
но, в другій половині чи кінці хіV ст. Про це
свідчать, зокрема, матеріали розкопок житла
кінця хіV — першої половини хV ст. в хрін-
никах (козак, Прищепа, войтюк 2014, с. 296—
300). такі архаїчні горщики знайдені разом із
високоякісним гончарним посудом в об’єктах
хV—хVі ст. під час археологічних досліджень
у дорогобужі, дубно, острозі, рівному, Пере-
сопниці.
ЛІТЕРАТУРА
винокур, і. с., журко, о. і., Мегей, в. П., яку-
бовський, в. і. 2004. Літописний Губин хіі—хііі ст.
київ; кам’янець-Подільський; хмельницький; ста-
рокостянтинів: Мельник а. а., 1: болохівська зем-
ля.
гунь, М. о. 2013. керамічний комплекс серед-
ньовічного поселення ходосівка-рославське. архео-
логія і давня історія України, 11, с. 31-46.
гупало, в. д. 1993. Средневековая керамика За-
пада Украины (конец VIII — XV вв.). автореферат
диссертации канд. ист. наук. Мгу.
звиздецкий, б. а. 1990. о времени существова-
ния летописного городеска. Советская археология,
1, с. 42-56.
звіздецький, б. а. 2008. Південне городище лі-
тописного возвягля: дослідження 1988—1998 рр.
в: Моця, о. П. (ред.). Літописний Возвягль: дослід-
ження 1988—2008 рр. київ: іа нану, с. 7-44.
капустін, к. М. 2013. керамічні вироби городсь-
ка другої половини хііі—хіV ст. Магістеріум, 53,
с. 47-53.
кирпичников, а. н. 1973. Снаряжение всадника
и верхового коня на Руси іх—хііі вв. Москва: наука.
свод археологических источников, е1-36.
колчин, б. а. 1982. хронология новгородских
древностей. в: колчин, б. а., янин, в. л. (ред.). нов-
городский сборник. Москва: наука, с. 156-177.
козак, д. н., Прищепа, б. а., войтюк, о. П. 2014.
дослідження середньовічного поселення в урочищі
високий берег біля с. хрінники. археологічні дослід-
ження Львівського університету, 18, с. 280-302.
кучера, М. П. 1969. Про одну групу середньовіч-
ної кераміки на території урср. в: бідзіля, в. і.
(ред.). Слов’яно-руські старожитності. київ: нау-
кова думка, с. 174-181.
108 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
Статті
кучера, М. П. 1986. керамика. в: баран, в. д.
(ред.). археология Украинской ССР. киев: наукова
думка, 3, с. 446-452.
кучінко, М. М. 1987. Звіт про археологічні до-
слідження давньоруської археологічної експедиції
Луцького педінституту в замку Любарта в 1986 р.
науковий архів луцького державного історико-куль-
турного заповідника старе місто, 77.
Літопис Руський за іпатським списком. 1989.
Переклав л. Махновець. київ: дніпро.
Макарова, т. и. 1965. Поливная керамика древ-
него любеча. Советская археология, 4, с. 230-237.
Макарова, т. и. 1967. Поливная посуда: Из исто-
рии керамического импорта и производства Древ-
ней Руси. Москва: наука. свод археологических ис-
точников, еі-38.
Малевская, М. в. 1984. Отчет о работе Волынс-
кого отряда архитектурно-археологической экспе-
диции Ленинградского отделения Института ар-
хеологии ан СССР в г. Луцке в 1983 г. на іа нану,
1983/113.
Малевская, М. в. 1986. Отчет о работе Волынс-
кого отряда архитектурно-археологической экспе-
диции 1985 года. Раскопки церкви Ивана Богослова
в Луцком замке. на іа нану, 1985/101.
Малевская-Малевич, М. в. 2005. Керамика за-
паднорусских городов х—хііі вв. санкт-Петербург:
нестор-история.
овсянников, о. в., Пескова, а. а. 1982. замки и
ключи из раскопок изяславля. Краткие сообщения
Института археологии, 171, с. 93-99.
окшотт, Э. 2004. археология оружия. От бронзо-
вого века до эпохи Ренессанса. Пер. с англ. М. к. яку-
шиной. Москва: центрполиграф.
Пивоваров, с. 2003. середньовічне озброєння з го-
родища хіV ст. в зеленій липі. археологічні студії,
2, с. 204-215.
Пивоваров, с. 2006. Середньовічне населення ме-
жиріччя Верхнього Пруту та Середнього Дністра.
чернівці: зелена буковина.
Прищепа, б. а. 2014. археологічна колекція
слов’яно-руського часу з розкопок є. М. Пламениць-
кої на замковій горі у кременці. в: толочко, П. П.
(ред.). Міста давньої Русі. збірка наукових праць
пам’яті а. в. кузи. київ: стародавній світ, с. 302-309.
Прищепа, б. а., нікольченко, Ю. М. 1996. Літо-
писний Дорогобуж в період Київської Русі. До іс-
торії населення Західної Волині у х—хііі ст. рів-
не: державно-редакційне видавництво.
терський, с. 2001. до проблеми датування архе-
ологічного матеріалу періоду галицько-волинської
держави. наукові записки Львівського історичного
музею, х, с. 130-158.
терський, с. 2003. Пересопниця. Краєзнавчий на-
рис. рівне: азалія.
терський, с. 2006. Лучеськ х—хV ст. львів:
львівська політехніка.
терський, с. 2010. Княже місто Володимир.
львів: львівська політехніка.
Шовкопляс, г. М. 1964. знаки на древньорусько-
му посуді з києва. археологія, хVіі, с. 56-73.
Bardetskiy, A. 2012. New materials from the
excavations of a multi-period settlement of Rovantsi,
Hnidavska Hirka (Lutsk Raion, Volyn Oblast) in 2010.
Sprawozdania archeologiczne, 64, s. 343-396.
REfEREnCEs
Vynokur, I. S., Zhurko, O. I., Mehei, V. P., Yakubovskyi, V. I.
2004. Litopysnyi Hubyn хіі—хііі st. Kyiv; Kamianets-Podil-
skyi; Khmelnytskyi; Starokostiantyniv: Melnyk A. A., 1: Bo-
lokhivska zemlia.
Hun’, M. O. 2013. Keramichnyi kompleks serednovichnoho
poselennia Khodosivka-Roslavske. Arkheolohiia i davnia is-
toriia Ukrainy, 11, s. 31-46.
Gupalo, V. D. 1993. Srednevekovaia keramika Zapada
Ukrainy (konets 8 — 15 vv.). Avtoreferat dissertatsii kand.
ist. nauk. MGU.
Zvizdetskiy, B. A. 1990. O vremeni sushchestvovaniya let-
opysnogo Gorodeska. Sovetskaya arheologiya, 1, s. 42-56.
Zvizdetskyi, B. A. 2008. Pivdenne horodyshche litopys-
noho Vozviahlia: doslidzhennia 1988—1998 rr. In: Motsia,
O. P. (ed.). Litopysnyi Vozviahl: doslidzhennia 1988—2008 rr.
Kyiv: IA NANU, s. 7-44.
Kapustin, K. M. 2013. Keramichni vyroby Horodska druhoi
polovyny 13—14 st. Mahisterium, 53, s. 47-53.
Kirpichnikov, A. N. 1973. Snariazhenie vsadnika i
verkhovogo konia na Rusi 9—13 vv. Moskva: Nauka. Svod ar-
heologycheskih istochnikov, E1-36.
Kolchin, B. A. 1982. Hronologiya novgorodskih drevnostey.
In: Kolchin, B. A., Yanin, V. L. (ed.). Novgorodskiy sbornik.
Moskva: Nauka, s. 156-177.
Kozak, D. N., Pryshchepa, B. A., Voitiuk, O. P. 2014.
Doslidzhennia serednovichnoho poselennia v urochyshchi
Vysokyi bereh bilia s. Khrinnyky. Arkheolohichni doslidzhen-
nia Lvivskoho universytetu, 18, s. 280-302.
Kuchera, M. P. 1969. Pro odnu hrupu serednovichnoi
keramiky na terytorii URSR. In: Bidzilia, V. I. (ed.). Sloviano-
ruski starozhytnosti. Kyiv: Naukova dumka, s. 174-181.
Kuchera, M. P. 1986. Keramika. In: Baran, V. D. (ed.). Ar-
heologiya Ukrainskoy SSR. Kiev: Naukova dumka, 3, s. 446-
452.
Kuchinko, M. M. 1987. Zvit pro arkheolohichni doslidzhennia
davnoruskoi arkheolohichnoi ekspedytsii Lutskoho pedinstytutu v
zamku Liubarta v 1986 r. Naukovyi arkhiv Lutskoho derzhavno-
ho istoryko-kulturnoho zapovidnyka «Stare misto», 77.
Litopys Ruskyi za Ipatskym spyskom. 1989. Pereklav
L. Makhnovets. Kyiv: Dnipro.
Makarova, T. I. 1965. Polivnaya keramika drevnego
Liubecha. Sovetskaya arheologiya, 4, s. 230-237.
Makarova, T. I. 1967. Polivnaya posuda: Iz istorii keram-
icheskogo importa i proizvodstva Drevnei Rusi. Moskva: Nau-
ka. Svod arheologicheskih istochnikov, EI-38.
Malevskaya, M. V. 1984. Otchet o rabote Volynskogo otria-
da arhitekturno-arheologicheskoi ekspeditsii Leningradskogo
otdeleniya Instituta arheologii AN SSSR v g. Lutske v 1983 g.
NA IA NANU, 1983/113.
Malevskaya, M. V. 1986. Otchet o rabote Volynskogo ot-
riada arhitekturno-arheologicheskoi ekspeditsii 1985 goda.
Raskopki tserkvi Ivana Bogoslova v Lutskom zamke. NA IA
NANU, 1985/101.
Malevskaya-Malevich, M. V. 2005. Keramika zapad-
norusskih gorodov 10—13 vv. Sankt-Peterburg: Nestor-Is-
toriya.
Ovsiannikov, O. V., Peskova, A. A. 1982. Zamki y kliuchi
iz raskopok Iziaslavlia. Kratkiye soobshcheniya Instituta ar-
heologii, 171, s. 93-99.
Okshott, E. 2004. Arheologiya oruzhiya. Ot bronzovogo
veka do epohi Renessansa. Per. s angl. M. K. Yakushinoy.
Moskva: Tsentrpoligraf.
Pyvovarov, S. 2003. Serednovichne ozbroiennia z horody-
shcha 13 st. v Zelenii Lypi. Arkheolohichni studii, 2, s. 204-
215.
Pyvovarov, S. 2006. Serednovichne naselennia mezhyrich-
chia verkhnoho Prutu ta Serednoho Dnistra. Chernivtsi: Ze-
lena Bukovyna.
Pryshchepa, B. A. 2014. Arkheolohichna kolektsiia
slov’iano-ruskoho chasu z rozkopok Ye. M. Plamenytskoi na
Zamkovii Hori u Krementsi. In: Tolochko, P. P. (ed.). Mista
davnoi Rusi. Zbirka naukovykh prats pam’iati A. V. Kuzy.
Kyiv: Starodavnii svit, s. 302-309.
Pryshchepa, B. A., Nikolchenko, Yu. M. 1996. Litopysnyi
Dorohobuzh v period Kyivskoi Rusi. Do istorii naselennia Za-
khidnoi Volyni u 10—13 st. Rivne: Derzhavno-redaktsiine vy-
davnytstvo.
Terskyi, S. 2001. Do problemy datuvannia arkheolohich-
noho materialu periodu Halytsko-Volynskoi derzhavy. Nau-
kovi zapysky Lvivskoho istorychnoho muzeiu, X, s. 130-158.
109ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29)
Бардецький, а. Б., Прищепа, Б. а. особливості волинських керамічних комплексів...
Terskyi, S. 2003. Peresopnytsia. Kraieznavchyi narys.
Rivne: Azaliia.
Terskyi, S. 2006. Luchesk 10—15 st. Lviv: Lvivska po-
litekhnika.
Terskyi, S. 2010. Kniazhe misto Volodymyr. Lviv: Lvivska
politekhnika.
Shovkoplias, H. M. 1964. Znaky na drevnoruskomu posudi
z Kyieva. Arkheolohiia, 17, s. 56-73.
Bardetskiy, A. 2012. New materials from the excavations
of a multi-period settlement of Rovantsi, Hnidavska Hirka
(Lutsk Raion, Volyn Oblast) in 2010. Sprawozdania archeo-
logiczne, 64, s. 343-396.
A. B. Bardetskyi, B. A. Pryshchepa
the PeculIarItIes of volyn
ceraMIc asseMblaGes of the
second half of the 13th — fIrst
half of the 14th centurIes In
hnIdavska hIrka near lutsk
In the territory of the Halych-Volyn principality,
the relevance of the study of monuments dating from
time after the Mongol-Tatar pogroms in the middle of
the 13th century is determined by their insignificant
number, regional features and insufficiently developed
chronology of various categories of things. The study of
pottery remains an important task, since it is the most
numerous group of findings during the research of the
medieval settlements.
Interesting ceramic complexes of the second half of
the 13th — the first half of the 14th centuries were found
during the excavation of two dwellings in a settlement
in Hnidavskaa Hirka near the village of Rovantsi in
Lutsk district. The majority of the findings form by the
fragments of pots; besides, there are also frying pans,
bowls, pitchers, and large earthenware pots. Pots are
divided into two groups. The first group belongs to the
type that appeared at the end of the 11th century and
spread throughout Southern Rus in the 12th — first half
of the 13th century. New trends that developed after the
Mongol-Tatar pogroms are revealed in the features of
the rim profiling and new techniques of ornamentation
of pots of the second group. The outer edge of the rim is
divided by a horizontal groove, and there is an ornament
under the rim — a horizontal line of pressings. By anal-
ogy with Lutsk, Volodymyr-Volynskyi, and Peresopnyt-
sia, they can be dated to the second half of the 13th—14th
centuries. According to the ratio of the number of pots of
both groups in each of the dwellings and dating of other
findings, their chronology is defined as the middle —
second half of the 13th century (dwelling 9) and the end
of the 13th — first half of the 14th centuries (dwelling 1).
keywords: Halych-Volyn principality, the second
half of the 13th — the beginning of the 14th century,
dwelling, ceramics, pot, ornament.
Одержано 21.05.2018
БАРДЕЦьКиЙ Андрій Богданович, голова ради,
Міжрегіональна громадська наукова організація
«дубенський археологічний осередок», вул. Миро-
гощанська 67/42, дубно, рівненська область, 35604,
україна, bardeckyj@gmail.com.
bardetskyI andrii bogdanovych, head of the
Council, Interregional PublicScientific Organization
«Dubno Archaeological Center», Myrohoshchanska
str. 67/42, Dubno, Rivne region, 35604, Ukraine,
bardeckyj@gmail.com.
пРищЕпА Богдан Анатолійович, кандидат іс-
торичних наук, доцент, рівненський державний гу-
манітарний університет, вул. степана бандери 12,
рівне, 33000, україна, rectorat@rdgu.uar.net.
PryshchePa bohdan anatoliiovych, PhD,
Associate Professor, Rivne State Humanitarian
University, Stepana Bandery str. 12, Rivne, 33000,
Ukraine, rectorat@rdgu.uar.net.
|