Діяльність дибинецького осередку кераміки в українській художній культурі ХІХ— ХХ ст.

• Veröffentlicht in: Археологія і давня історія України
• Datum: 2018
• ISSN: 2227-4952
• 1. Verfasser: Руденко, О.О.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2018
• Schlagworte: Архівні матеріали та історичні дослідження
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162433
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Діяльність дибинецького осередку кераміки в українській художній культурі ХІХ — ХХ ст. / О.О. Руденко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 4 (29). — С. 361-385. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Статтю присвячено дослідженню діяльності
 одного з найбільших осередків керамічного промислу Середньої Наддніпрянщини ХІХ — початку
 ХХ ст. с. Дибинці Богуславського району Київської
 області у контексті розвитку народних художніх
 промислів. Висвітлено локальні особливості художньої культури Богуславщини; проведено аналіз
 художніх засобів декорування керамічних виробів; визначено типологію асортименту продукції за її
 функціональним призначенням; виокремлено й охарактеризовано п'ять етапів у існуванні дибинецького керамічного промислу; проведено мистецтвознавчий аналіз найбільш показових творів; введено до наукового обігу нові імена місцевих майстрів-керамістів та окреслено місце Дибинецької фаянсової фабрики графів Браницьких в українській художній культурі ХІХ ст. The article is devoted to the study of the activity of
 one of the largest ceramic craft center of the Central Naddnipryanschyna from the 19th and early 20th centuries
 which is Dybyntsi village located in Boguslav district of Kyiv region in the context of the development of
 folk arts crafts. The local features of the art culture of Boguslav region were illuminated; the artistic means
 of ceramic products decoration were analyzed; the typology of the products assortment was determined
 according to its functional purpose; the five stages in the existence of the Dybyntsi’s ceramic industry were
 distinguished and characterized; the art criticism analysis of the most revealing works was conducted; the
 new names of local ceramic masters were entered into scientific circulation and the place of the Dybyntsi’s
 Branicki’s County faience factory was outlined in the Ukrainian arts culture of the 19th century.