Нові дані про невідомі фаянсові заводи ХІХ ст. на Правобережному Поліссі: уривки з праці О. П. Оглоблина «Промисловість Правобережного Полісся в минулому і сучасному (науковий звіт експедиції за 1932 р.)»

Стаття містить коротку інформацію про експедицію 1932 р., що вивчала давню та сучасну промисловість Київського та Житомирського Полісся. Вона діяла у складі співробітників Всеукраїнського історичного музею ім. Т. Шевченка під керівництвом О. Оглоблина. В статті наводиться коротка характеристика зв...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2018
Автори:	Чміль, Л.В., Шепель, Л.Ф.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2018
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Теми:	Архівні матеріали та історичні дослідження
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162435
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Нові дані про невідомі фаянсові заводи ХІХ ст. на Правобережному Поліссі: уривки з праці О. П. Оглоблина "Промисловість Правобережного Полісся в минулому і сучасному (науковий звіт експедиції за 1932 р.)” / Л.В. Чміль, Л.Ф. Шепель // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 4 (29). — С. 403-412. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-162435
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1624352025-02-09T20:41:31Z Нові дані про невідомі фаянсові заводи ХІХ ст. на Правобережному Поліссі: уривки з праці О. П. Оглоблина «Промисловість Правобережного Полісся в минулому і сучасному (науковий звіт експедиції за 1932 р.)» New Facts about Unknown Faience Factories Inside the Right Bank Polissian Area: the Fragments of O. Ohloblin’s Work «The Industry of the Right Bank Polissian Area in the Past and Modernity (the Science Report of the Expedition of 1932)» Чміль, Л.В. Шепель, Л.Ф. Архівні матеріали та історичні дослідження Стаття містить коротку інформацію про експедицію 1932 р., що вивчала давню та сучасну промисловість Київського та Житомирського Полісся. Вона діяла у складі співробітників Всеукраїнського історичного музею ім. Т. Шевченка під керівництвом О. Оглоблина. В статті наводиться коротка характеристика звіту експедиції, що зберігається в архівах Інституту історії України, Інституту археології України та в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України. Також наводяться витяги зі звіту стосовно двох невідомих раніше фаянсових заводів початку ХІХ ст. в селах Заруддя та Пінязевичі, розташованих в нижній течії р. Ірші, один з яких належав Браницьким. The paper deals with brief information about expedition of 1932 that investigated Kyiv and Zhytomyr Polissian industry of the past and modern times. The expedition led by O. Ohloblin comprised the Taras Shevchenko All-Ukrainian Historical museum representatives. There is a short characteristic of the expedition report in the paper. The document is kept in the archives of the Institute of History of Ukraine and the Institute of Archaeology of Ukraine, as well as in the Central State Archive of the Higher Governing Bodies of Ukraine. Fragments of the report concerning two unknown faience factories of the early 19th century in the villages Zaruddia and Piniazevychi in the Irsha river downstream area are presented. One of them belonged to Branitskys. 2018 Article Нові дані про невідомі фаянсові заводи ХІХ ст. на Правобережному Поліссі: уривки з праці О. П. Оглоблина "Промисловість Правобережного Полісся в минулому і сучасному (науковий звіт експедиції за 1932 р.)” / Л.В. Чміль, Л.Ф. Шепель // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 4 (29). — С. 403-412. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162435 [94:68](477.41/.42)”18” uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Архівні матеріали та історичні дослідження Архівні матеріали та історичні дослідження
spellingShingle	Архівні матеріали та історичні дослідження Архівні матеріали та історичні дослідження Чміль, Л.В. Шепель, Л.Ф. Нові дані про невідомі фаянсові заводи ХІХ ст. на Правобережному Поліссі: уривки з праці О. П. Оглоблина «Промисловість Правобережного Полісся в минулому і сучасному (науковий звіт експедиції за 1932 р.)» Археологія і давня історія України
description	Стаття містить коротку інформацію про експедицію 1932 р., що вивчала давню та сучасну промисловість Київського та Житомирського Полісся. Вона діяла у складі співробітників Всеукраїнського історичного музею ім. Т. Шевченка під керівництвом О. Оглоблина. В статті наводиться коротка характеристика звіту експедиції, що зберігається в архівах Інституту історії України, Інституту археології України та в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України. Також наводяться витяги зі звіту стосовно двох невідомих раніше фаянсових заводів початку ХІХ ст. в селах Заруддя та Пінязевичі, розташованих в нижній течії р. Ірші, один з яких належав Браницьким.
format	Article
author	Чміль, Л.В. Шепель, Л.Ф.
author_facet	Чміль, Л.В. Шепель, Л.Ф.
author_sort	Чміль, Л.В.
title	Нові дані про невідомі фаянсові заводи ХІХ ст. на Правобережному Поліссі: уривки з праці О. П. Оглоблина «Промисловість Правобережного Полісся в минулому і сучасному (науковий звіт експедиції за 1932 р.)»
title_short	Нові дані про невідомі фаянсові заводи ХІХ ст. на Правобережному Поліссі: уривки з праці О. П. Оглоблина «Промисловість Правобережного Полісся в минулому і сучасному (науковий звіт експедиції за 1932 р.)»
title_full	Нові дані про невідомі фаянсові заводи ХІХ ст. на Правобережному Поліссі: уривки з праці О. П. Оглоблина «Промисловість Правобережного Полісся в минулому і сучасному (науковий звіт експедиції за 1932 р.)»
title_fullStr	Нові дані про невідомі фаянсові заводи ХІХ ст. на Правобережному Поліссі: уривки з праці О. П. Оглоблина «Промисловість Правобережного Полісся в минулому і сучасному (науковий звіт експедиції за 1932 р.)»
title_full_unstemmed	Нові дані про невідомі фаянсові заводи ХІХ ст. на Правобережному Поліссі: уривки з праці О. П. Оглоблина «Промисловість Правобережного Полісся в минулому і сучасному (науковий звіт експедиції за 1932 р.)»
title_sort	нові дані про невідомі фаянсові заводи хіх ст. на правобережному поліссі: уривки з праці о. п. оглоблина «промисловість правобережного полісся в минулому і сучасному (науковий звіт експедиції за 1932 р.)»
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Архівні матеріали та історичні дослідження
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162435
citation_txt	Нові дані про невідомі фаянсові заводи ХІХ ст. на Правобережному Поліссі: уривки з праці О. П. Оглоблина "Промисловість Правобережного Полісся в минулому і сучасному (науковий звіт експедиції за 1932 р.)” / Л.В. Чміль, Л.Ф. Шепель // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2018. — Вип. 4 (29). — С. 403-412. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT čmílʹlv novídanípronevídomífaânsovízavodihíhstnapravoberežnomupolíssíurivkizpracíopogloblinapromislovístʹpravoberežnogopolíssâvminulomuísučasnomunaukoviizvítekspedicííza1932r AT šepelʹlf novídanípronevídomífaânsovízavodihíhstnapravoberežnomupolíssíurivkizpracíopogloblinapromislovístʹpravoberežnogopolíssâvminulomuísučasnomunaukoviizvítekspedicííza1932r AT čmílʹlv newfactsaboutunknownfaiencefactoriesinsidetherightbankpolissianareathefragmentsofoohloblinsworktheindustryoftherightbankpolissianareainthepastandmodernitythesciencereportoftheexpeditionof1932 AT šepelʹlf newfactsaboutunknownfaiencefactoriesinsidetherightbankpolissianareathefragmentsofoohloblinsworktheindustryoftherightbankpolissianareainthepastandmodernitythesciencereportoftheexpeditionof1932
first_indexed	2025-11-30T14:51:39Z
last_indexed	2025-11-30T14:51:39Z
_version_	1850227349483683840
fulltext	403ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) удк: [94:68](477.41/.42)”18” Л. В. Чміль, Л. Ф. Шепель НОВІ ДАНІ пРО НЕВІДОМІ ФАЯНсОВІ ЗАВОДи хІх ст. НА пРАВОБЕРЕЖНОМУ пОЛІссІ: УРиВКи З пРАЦІ О. п. ОГЛОБЛиНА «пРОМисЛОВІсТь пРАВОБЕРЕЖНОГО пОЛІссЯ В МиНУЛОМУ І сУЧАсНОМУ (науковий звіт експедиції за 1932 р.)» Стаття містить коротку інформацію про експедицію 1932 р., що вивчала давню та сучас- ну промисловість Київського та Житомирського Полісся. Вона діяла у складі співробітників Всеук- раїнського історичного музею ім. Т. Шевченка під керівництвом О. Оглоблина. В статті наводить- ся коротка характеристика звіту експедиції, що зберігається в архівах інституту історії України, інституту археології України та в центральному державному архіві вищих органів влади та управ- ління України. Також наводяться витяги зі звіту стосовно двох невідомих раніше фаянсових заводів початку хіх ст. в селах Заруддя та Пінязевичі, розташованих в нижній течії р. ірші, один з яких належав Браницьким. ключові слова: О. П. Оглоблин, Правобереж- не Полісся, фаянсова фабрика, хіх ст., с. Заруддя, с. Пінязевичі, Браницькі Пропонуємо увазі читача уривки із нещо- давно віднайденого документа щодо двох невідомих раніше фаянсових заводів. цей документ — чорновик звіту олександра оглоб- лина 1 про експедицію 1932 р. по обстеженню промисловості Правобережного Полісся 2. він деякий час знаходився в спецфонді інституту історії україни нану, а на початку 1990-х рр. був переданий до архіву цього інституту. та- 1. у 1942 р. вчений змінив написання свого пріз- вища з «оглобліна» на «оглоблина» під впливом аргументів і. огієнка (верба 2000, с. 24). Про творчий шлях і складну долю історика є значний науковий доробок вчених з україни та діаспори див., напр.: верба, 1999, 2000; ред. винар 1995. 2. користуючись нагодою, хочемо висловити подя- ку пров. наук. співроб. інституту історії україни нану, к. і. н. оксані Юрковій за надану інфор- мацію про цей документ. кож у науковому архіві інституту археології зберігається короткий чистовий звіт цієї експе- диції. вперше інформацію про нього оприлюд- нив і. верба в своїй монографії, присвяченій о. оглоблину, а також у докторській дисертації та кількох статтях (1995, с. 95; 1999, с. 31—32; 2000, с. 12, 30). Проаналізувала його в. світ- лична в своїй кандидатській дисертації серед інших економічних робіт о. оглоблина (2003). але сам документ тоді надрукований не був і залишився непоміченим серед широкого зага- лу науковців, передусім тих, хто займається матеріальною культурою нового часу (археоло- гів, етнографів, мистецтвознавців тощо). експедиція на Полісся була організована о. оглоблиним в 1932 р. він тоді працював у всеукраїнському історичному музеї ім. Шев- ченка, де очолював відділ феодалізму (верба 1995, с. 95). Поштовхом до експедиції послу- жила ініціатива М. горького, ухвалена цк вкПб 10.10.1931 про вивчення історії фабрик і заводів срср (оглоблін 1932, арк. 14—15). як пише сам вчений в своїй автобіографії: «За страшної пам’яті 1930-их років годі й думати було про дослідження історії українського гос- подарства. над цією ділянкою нависло грізне “табу”. але з’явилася деяка можливість іс- торично-економічних студій під плащиком заініційованої Максимом Ґорьким у всесоюз- ному маштабі історії фабрик і заводів, або ж, ще краще, у зв’язку з урядовим гаслом про допомогу історичної науки для потреб народ- ного господарства. Розшуки нових родовищ корисних копалин і зокрема тих, що колись використовані були для промислових потреб (отже, треба було шукати відповідних ар- хівних джерел), дали добру нагоду історикам- економістам попрацювати в цій царині. <…> © л. в. чМіль, л. ф. ШеПель, 2018 404 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) архівні матеріали та історичні дослідження Взагалі мене цікавила історія промисловости Правобережного Полісся, як певного історич- но-економічного району, на грунті вивчення історії поодиноких промислових галузей. Так з’явилася в мене думка перевести комплексне дослідження проблеми Правобережного Поліс- ся в його історично-промисловому розвитку. <…> час для польових дослідів Поліської екс- педиції ВУан і Всеукраїнського історичного Музею в Києві, яку я зорганізував 1932 року і якою керував, був надто обмежений і, будь- що-будь, мало сприятливий, а умовини праці були досить важкі, навіть небезпечні» (оглоб- лин 1995, с. 13—14). незважаючи на такі обставини, експеди- цію все ж було організовано. крім керівника о. оглоблина вона складалася з шести на- укових співробітників та аспірантів всеук- раїнського історичного музею (б. к. Пилипен- ко 1 — керівник польової групи, і. в. бондар, ф. і. демидчук, я. к. граніт, ф. я. кольченко, М. П. галущенко) та аспіранта-геолога із інс- титуту геології г. а. білецького (оглоблін 1932, арк. 466) (рис. 1). Підготовча робота розпочала- ся в кінці 1931 р. і полягала у зборі архівного матеріалу (в архівах києва, Москви, ленінгра- да, житомира та ін.), а також анкетних даних щодо промислових підприємств краю. на під- ставі зібраних відомостей був розроблений мар- шрут експедиції (оглоблін 1932, арк. 17—18). хоча основним предметом зацікавлень вчено- го була металургія, обстежувалися також інші 1. наступного, 1933 р. б. к. Пилипенко був репре- сований і під тортурами «зізнався», що Поліська експедиція збирала по селах антирадянський ма- теріал (верба 1999, с. 218—219). галузі промисловості XVII—XIX ст., зокрема гутництво та фарфоро-фаянсове виробництво. крім того, збиралися етнографічні, архівні, археологічні, речові матеріали (інструменти, устаткування, продукція підприємств), зразки сировини. Польова робота тривала в липні—вересні 1932 р. усього було зроблено 4 рейди на пів- нічну київщину та житомирщину (і частково нинішню хмельниччину): і — бородянський, іванківський та димерський (зараз вишгород- ський) р-ни, де було обстежено 26 пунктів; іі — бородянський, Малинський, володарський (зараз хорошівський), частково радомишльсь- кий, колишні розважівський та Потіївський р- ни, де було обстежено 58 пунктів, і об’єднаний ііі—IV рейд — житомирський, чуднівський, баранівський, Полонський, славутський, чор- нобильський, хабенський (зараз Поліський), колишні троянівський та барашівський р-ни, де обстежено 26 пунктів. крім того, були окремі виїзди до Малинського р-ну та коростишева (оглоблін 1932, арк. 18—19) (рис. 1). всього було відвідано 112 пунктів, де обстежено 119 ко- лишніх і діючих промислових об’єктів: 64 рудні, 42 фарфоро-фаянсових заводи і склоробні гути, кілька суконних підприємств і папірень. зроб- лено 359 креслень і фото, придбано 475 експо- натів та 120 зразків корисних копалин (звіт… 1932, арк. 31). більшість матеріалів (речові, негативи) було передано до всеукраїнського історичного музею, архівні — до тодішнього київського центрального архіву давніх актів (зараз цдіак україни), а документальні ма- теріали, зокрема, щоденник і звіт — до інсти- туту історії матеріальної культури на тимчасо- ве зберігання (оглоблін 1932, арк. 17—25). сам Рис. 1. Польова група в дорозі (звіт… 1932, арк. 13) 405ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) Чміль, Л. В., Шепель, Л. Ф. нові дані про невідомі фаянсові заводи хіх ст. на Правобережному Поліссі о. оглоблин зазначав, що вони знаходилися там ще 1943 р. (1995, с. 37). зараз в науково- му архіві інституту археології є лише короткий чистовий звіт цієї експедиції, що зберігається у фонді ііМк в матеріалах Поліської експеди- ції 1936 р. ця остання була організована також на пропозицію о. оглоблина: «Куди більший інтерес, а навіть велике захоплення виклика- ла в мене історично-археологічна праця, якою мені довелося зайнятися в 1930-их роках, в інституті історії матеріяльної культури ан УССР. Я працював там у Відділі історії техніки (1935—1937) над своєю давньою те- мою — історією залізорудної промисловости Правобережного Полісся. Маючи безпосеред- ній контакт з археологічним відділом інс- титуту, я був у курсі його дослідів і польових експедицій. Мені спало на думку поставити питання про застосування археологічної ме- тоди для дослідження пам’яток т. зв. “пізньо- февдальної” доби (себто XVI—XVIII стол.), зокрема численних руднищ (і гутищ), які тоді мене цікавили. Колеги-археологи поставилися до цієї думки трохи скептично, але все ж пого- дилися спробувати. <…> на мою пропозицію вирішено було зорганізувати влітку 1936 року археологічні досліди на Коростишівщині, вод- ночас на городищі княжої доби в с. Городську й на місцях старої рудні XVI—XVIII стол. і доменного заводу кінця XVIII — початку XIX стол. в д. Рудні-Городецькій та в її околи- ці» (оглоблин 1995, с. 30—31). номінально ек- спедицію очолив в. П. телічко, проте керував основними роботами о. оглоблин (верба 1999, с. 228). саме серед матеріалів цієї другої експе- диції зберігається і звіт 1932 р. він містить ті ж загальні дані, що і чорновик звіту із архіву інституту історії, але тут немає описів кожного села і підприємства. на відміну від першого до- кументу на майже 500 сторінках, цей має всьо- го 41 сторінку. зате в ньому є карта маршру- ту експедиції (рис. 2) та 12 фотографій (звіт… 1932). розрізнені матеріали цієї експедиції також зберігаються в цдаво україни, у фонді о. ог- лоблина № 3561. зокрема, інтерес становлять фрагменти щоденників експедиції 1932 р., що містять замальовки речей і споруд та, що найважливіше, детальні окомірні топоплани обстежених пам’яток, які дозволяють локалізу- вати останні на місцевості (документи… 1932, ч. і—ііі). там же є і чорновики та уривки звіту експедиції (науковий… 1932—1935). загалом цей фонд містить велику кількість інформації, що потребує в подальшому детального опрацю- вання, систематизації та впорядкування. Матеріали експедиції 1932 р. тоді ж готу- валися до друку в повному обсязі. також, оче- видно на їх основі, о. оглоблиним було напи- сано кілька праць, з яких опубліковано лише незначну частину. більшість із написаного залишилося в рукописах, повний список цих неопублікованих праць подає л. винар (1995, с. 400, № 21—29). серед них є кілька, що сто- суються фарфоро-фаянсового та склоробного виробництва. • Праці Поліської історично-економічної екс- педиції вуан і всеукраїнського історичного Музею в києві р. 1932 (редакція і коментар), 1933 р. • Промисловість Правобережного Полісся в минулому і в сучасному (вступна стаття до Праць Поліської експедиції 1932 року), 1933 р. • Промисловість Правобережного Полісся XVI—XX ст. (історичні нариси підприємств залізорудної, скляної, порцеляно-фаянсо- вої, текстильної, паперової й мідно-ливарної промисловості, обстежених Поліською експе- дицією 1932 року), 1933 р. • скляна промисловість Правобережної ук- раїни XVI—XX ст. (історично-економічний нарис), 1934 р. • Порцеляно-фаянсова промисловість Право- бережної україни XVIII—XX ст. (історично- економічний нарис), 1934 р. частина цих робіт у вигляді рукописів та чернеток знаходиться в уже згаданому фонді № 3561 у цдаво україни (Праця… вип. ііі; Праця… 1932 та ін.). ці матеріали також пот- ребують опрацювання і систематизації. не виключено також, що праці о. оглоблина зберігаються в архівах української діаспори в сШа і, можливо, колись будуть надруковані. загалом із усіх відомих на сьогодні ма- теріалів експедиції 1932 р. пропонований звіт є найбільш повним і цілісним варіантом. він має вступну статтю, опис підготовчої роботи, кілька додатків 1. основний текст складається з трьох структурних частин: 1) уривки зі щоденника польової групи, 2) примітки, 3) праця о. ог- лоблина «нариси з історії фабрик та заводів Правобережного Полісся». Щоденник польової групи також має дві структурні частини. Пер- ша — це послідовний опис обстежених сіл по маршруту експедиції. друга частина — зібрані матеріали (спогади старожилів, статистичні дані по діючих підприємствах тощо), розділені по профілю підприємств — рудні, гути, кера- мічна промисловість тощо. Можливо, що сам щоденник писали інші учасники експедиції, а о. оглоблин його лише редагував. особливий інтерес представляє третя частина — нариси, написані самим о. оглоблиним. вони діляться на такі ж підрозділи, як і друга частина щоден- ника, і подають архівний матеріал по кожному промисловому об’єкту. 1. Можливо, первісно вони були розміщені в дещо іншому порядку, наприклад, підготовча робота була описана після вступу на початку звіту. але зараз вона розміщена в кінці відповідно до архів- ної нумерації аркушів. 406 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) архівні матеріали та історичні дослідження 407ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) Чміль, Л. В., Шепель, Л. Ф. нові дані про невідомі фаянсові заводи хіх ст. на Правобережному Поліссі Рис. 2. Маршрут експедиції 1932 р.: 42 — с. заруддя (уроч. фабріка), 46 — Пінязевичі (звіт… 1932, арк. 2) 408 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) архівні матеріали та історичні дослідження звіт є машинописом на окремих аркушах формату а4 із численними редакторськими рукописними правками, які значно скорочу- ють текст і пристосовують його до ідеологічних вимог тієї доби (рис. 3). тому ми подаємо його в первісному вигляді, без правок, за винятком граматичних. Правки враховано тільки в тек- сті нарисів, де о. оглоблин додає нові архівні джерела. загалом документ дуже цікавий і цінний для дослідників матеріальної культури нового часу. не можна не погодитися з його автором, який за радянських часів, перебуваючи в еміг- рації, був «…глибоко переконаний, що праці ук- раїнських істориків-економістів 1920-их років залишаються й досі в українській історіогра- фії безконкуренційними і дуже важливими для майбутніх наукових поколінь» (оглоблин 1995, с. 15). це саме можна сказати і в наш час. звіт безумовно потребує повної публікації в майбутньому. а зараз ми пропонуємо лише невеликі витяги з нього, що стосуються досі не- відомих фаянсових заводів. знаходилися вони біля сіл заруддя (київська обл.) і Пінязевичі (зараз українка житомирської обл.) в нижній течії р. ірші (ліва притока тетерева). відстань між ними становила всього близько 12 км, що, очевидно, вказує на поклади фаянсової глини в цьому районі. обоє були побудовані на по- чатку хіх ст. і проіснували недовгий час, через що, мабуть, і не залишили згадок в літературі. один з них належав браницьким і пов’язаний Рис. 3. аркуш зі звіту експедиції (оглоблін 1932, арк. 26) 409ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) Чміль, Л. В., Шепель, Л. Ф. нові дані про невідомі фаянсові заводи хіх ст. на Правобережному Поліссі з дибинецьким фаянсовим заводом, архівні матеріали щодо якого також вперше вводяться до наукового обігу ольгою Школьною в цьому збірнику. тож ці матеріали мають суттєво по- повнити наші знання як про фаянсову галузь промисловості в україні у хіх ст., так і про гос- подарство браницьких на київщині. УРиВКи З пРАЦІ О. п. ОГЛОБ- ЛиНА «пРОМисЛОВІсТь пРАВО- БЕРЕЖНОГО пОЛІссЯ В МиНУЛОМУ І сУЧАсНОМУ (науковий звіт експедиції за 1932 р.)» Щоденник Польової груПи арк. 76. с. стасева; с. Заруддя. зранку потягом вирушили на ст. іршу, звід- ки пішли на с. заруддя. По дорозі в лісі — струмки й болота червоної води із «ржавим» напливом. с. стасева — невелика оселя, подібно до ста- рих рудницьких поселень — розтягнена впро- довж однієї вулиці по шляху із с. заруддя на с. білий беріг. людей, що пам’ятали, або знали перекази за рудню — не знайшли, дарма, що с. стасева за- селене за старих часів виключно рудниками і сама рудня звалась «стасевою». руднище на острові під самим зарудьєм. вода прорвала греблю, від якої залишились тільки палі да рештки скрині. новий водяний млин — стоїть. все руднище — в ямах від за- браного жужелю.1 тільки в центрі продовгасто- го острова зберіглась ще велика купа жужелю, височиною до 2-х метрів, кругляста, діам. 30— 40 метрів. ця купа допомагає проекційно виз- начити місце будови самої рудні, в пов’язанні з рештками старих, перебитих паль в характер- ній затоці. в с. зарудьї пощастило знайти діда гриць- ка Прокопенка, єдину людину, що знає за про- мислове минуле оселі. але про рудню і він нічо- го не міг розповісти, посилаючись на те, що це підприємство «стасевське». і його батько нічого за рудню не пам’ятав і тільки згадував, що на «кузні» «робили водою», показував руднище на місці сучасного млина і гадав, що руду брали на «глинищу», яке урочисько зветься також і «на руді». арк. 77. Проте дід подав досить цікаві відо- мості за «флянцову» фабрику, сам супроводив нас в усіх мандрівках по селу й на «глинище». за спроби пророкувати погоду та прихильність до грегоріанського календарю його на селі прозвали «астрономом». дід виправдав свою близькість до науки уважним ставленням до наших завдань та образними оповіданнями за минуле. 1. жужель тут і тепер використовують, домішуючи до цементу при одливці колодязних цамр. оселя, що досі зберігає назву «фабрики» — в 1 1/2 — 2 кіл. від с. заруддя, на північ по шляху на с. кухарі. там дід показував місце пансько- го дворища й місце будови самої фабрики з «зе- леним магазіном», в якому нібито зберігалася «флянцова» продукція. все це, поруч зі вказів- ками на «печища» від хат майстрів та згадками за їх приход з дибинців23, наявність високоя- кісної глини, певне уявлення за контінгент ви- робів і вивіз до м. Малина, — в достатній мірі переконливо. Проте уважне обстеження тере- ну, забудованого новими селянськими хатами, а також розпитування селян за знахідки — не виявили жодного шматка фаянсу. на подвіррі кіндрата сурженка знайдено фрагменти злитої маси підлоги і стінок, мож- ливо, — примітивного муфельного горна. ве- лика кількість цегли звичайної форми, час- то — поганого обпалу. трапляються окремі шматки плескуватої вогнетривкої цегли. в великій кількості трапляються фрагменти ка- фель, особливо скупчені над першою канавою, біля якої, за вказівками діда, був панський двір. всі спроби знайти або добути в селян будь- яке речове підтвердження існування «фабри- ки» — не дали ніяких наслідків. Під час обстеження «глинища» пішов дощ, що позбавило нас можливости добути зразки з глибоких засмічених ям, якими вкрито північ- но-західний схил до річечки раківки, по дорозі на кухарі. федір даниленко, один з копалів, що був на глинищу, повідомив за важкі умови добування глини, яка залягає на глибині від 5—10 метрів невеликим прошарком, товщею до 30—40 смт. він розповів, що по весні на глибині двох метрів знайшов тут сірого шлі- фованого молотка й кремінні скребки арк. 78. (знайдено й придбано у герасименка Петра). в озері «неводницькому» біля р. тетерева знаходили дуже важку й широку цеглу з «но- мерами». за рудню в кухарях та близьких пунктах вниз по р. ірші та тетереву будь-яких відо- мостів немає. 3 серпня. вранці закінчили схему руднища та обійшли всіх нащадків майстра Юхима калотенка, з марною надією знайти щось з фабричних ви- робів. з цією метою оглянули й церкву, але та- кож нічого не знайшли. на церковній бані — цікавий, своєрідно трактований залізний позолочений хрест місцевої ковальської роботи другої половини XVIII ст. єсть гарно збережений горшковий тигель з невідомої гути, фаянсова лампада-ставник (можливо, із зразків для місцевого виробниц- тва). не тільки спроби добути дещо з цих речей (тигель, лампада), але навіть складання облі- кового акту — не привели ні до чого. речей не дали, акта підписати — відмовились. а став- ник, в зв’язку з даними про місцеве фаянсове 410 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) архівні матеріали та історичні дослідження виробництво, являє глибокий інтерес. на дзві- ниці — 4 дзвони на старому встаткуванні. на одному, з датою «року аΨоS» (1776) — стара ковальська приробка до деревляного вирізу. Придбано талер срібний 1616 року у кравця клима. Його виорав сорокотяга Микола на по- рубі «на руді» (уроч.) в череп’яному попсовано- му глечику. опівдні граніт і кольченко виру- шили на рудню ялцівську, а Пилипенко — на с. білий берег. арк. 86. пінязевичі. <…> Переказують, що на горі, біля гамарні, за давніх часів була «кафельна фабріка». там ніби виробляли й «флянц», для чого «мололи кремінь». арк. 87. там же була й велика цегельня. друга цегельня, вище залізничного мосту, іс- нувала до революційних часів. білу глину ко- пали по над річкою в ур. «глинище», вище га- марні. <…> арк. 244. с. Зарудьє. Прокопенко Грицько Степанович 67 р. «фабріки» не пам’ятає. батько його, що по- мер 26 років тому назад і мав 101 рік, розпові- дав, що він хлопцем 10 років пас товар на тому місці, де «фабрика», і вибирав цвяхи та залізо з решток будов, що їх під той час розбирали. на «фабриці» працювали поляки й таємно виробляли зброю. Потім «для виду» збудували «флянсову фабрику». будували коштом гра- фині браницької цілих сім років. стільки ж років після цього працювала й фабрика. Майс- три були більше «з україни». виробляли блю- да, різний посуд, чайники і т. п. возили волами на Малин. Припинилось виробництво на фаб- риці через те, що приносило тільки збитки. цеглу довозили з «глеїв» за р. тетеревом верст за 12 з під с. Пісківки. робили цеглу й тут. білу глину добували в урочищі «глини- ще» за версту-півтори від фабрики, біля ровів в 1/4 в. на північ від кухарського шляху. арк. 245. Проти «фабрики» жили по пансь- ких хатах «самі майстри», що поприходили з с. дибенець. там і зараз залишаються числен- ні «печища» серед лісу. один з цих майстрів сироїденко Юхим в зарудьї й залишився. Його онуки «пишуться» зараз по матері — калотен- ками й живуть на селі. ці майстри переказу- вали, що місцева глина була невисокої якості і важка для добування, а тому приходилось гли- ну довозити «з україни», що коштувало дуже дорого й не виправдувало витрат на виробниц- тво. ПриМітки арк. 279. 23) очевидно, існування фаянсо- вого заводу в зарудді було зв’язано з фаянсо- вим виробництвом в іншому маєткові браніць- ких — у дибінцях. див. оглоблін до історії порцеляно-фаянсової промисловости на україні («нариси з соціально-економічної історії украї- ни» — київ, 1932, с. 273—277). дибінцівська фаянсова фабрика, здається, існувала ще на початку 1850-х рр. (о. степанишина. госпо- дарство гр. браницьких на київщині і рефор- ма 1861 р. «студії з історії україни», т. 3, київ, 1930 — ст. 226. Пор. A. Polujanski. Opisanie lasow Krolestwa Polskiego I gubernij zachodnich Cesarstwa Rossyjskiego, t. III, Warszawa, 1855, str. 43). пРОФ. О. п. ОГЛОБЛІН нариси з історії фабрик та за- водів Правобережного Полісся арк. 423. Зарудський фаянсовий завод (1824) Матеріали експедиції 1932 року про колиш- нє існування фаянсового завода у зарудді, досі невідомого в історико-економічній науці, ціл- ковито стверджуються документальними дани- ми. берг-гауптман гельман під час своєї експе- диції на Полісся (в 1824 році) познайомився з цим підприємством і залишив кілька уваг щодо нього. «упомяну также — пише він у своєму звідомленні — об обширном фаянсовом заво- де, устроенном в селении зарудье, на р. ирше, принадлежащем гр. браницкой. расходы, на возведение сей фабрики употребленные, пре- восходят миллион рублей (1), но, несмотря на таковое пожертвование, сие заведение не при- носит владельцу ни малейших выгод. добыча фаянсовой глины из известных копей, по до- вольной выработке оных, уменьшилась в боль- шой степени; новых же месторождений чистой фаянсовой глины, которая, как первоначально находимая, не уступала бы в доброте киевской, в сем имении не открывается; почему фабрика и нуждается в сем материале; находимая же по берегам тетерева глина частию в смешении с известью, что делает ее неспособною на приго- товление фаянсовой посуды. вверх по течению тетерева, при селении Межиречки фаянсовая глина есть наилучшая, но попадается не в большом количестве, почему завод и пользует- ся покупною глиною из сего места» (2). Підприємство, мабуть, було незабаром лікві- довано. інших згадок за це підприємство не маємо. 1) цифра певне перебільшена. 2) лоциа, ф. горного департамента, іі «отд.», 2-й ст., 1824, № 8, арк. 66 зв. — 67 зв. пінязевицький фаянсовий завод (1817?). до останнього часу існування цього заводу було невідомо історикам промисловости, а тому й звістку за нього, здобуту експедицією 1932 р., зустрінуто було скептично. але нові документальні розшуки цілковито стверджують оповідання місцевих селян про іс- нування фаянсової фабрики в Пінязевичах. «в радомысленском уезде при с. Пиняжевичи на реке ирше фабрика белого фаянса, принадле- 411ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) Чміль, Л. В., Шепель, Л. Ф. нові дані про невідомі фаянсові заводи хіх ст. на Правобережному Поліссі жащая помещику Пеньковскому» — пише «во- енно-топографо-статистическое описание ки- евской губернии», складене близько 1817 року (1). це підприємство з’явилося, мабуть, в період скорочення виробництва київо-Межигірської фаянсової фабрики після пожежі 1810 року (2). воно не дожило до 1824 року. берг-гауптман гельман писав р. 1824 про с. Пінязевичі: «в сем имении существовала… фаянсовая фабрика, но, по случаю ограниченной продажи изделий, действие оной прекращено» (3). арк. 424. 1) военно-исторический архив рсфср, і ч., № 18770, ст. 24. 2) див. оглоблін, до історії порцеляно-фа- янсової промисловости на україні / нариси з соціально-економчної історії україни. — київ, 1932, ст. 273—277. 3) лоциа, ф. горн. департамента, іі отд., 2- й ст., 1824, № 8, арк. 68 зв. ЛІТЕРАТУРА верба, і. в. 1995. о. П. оглоблин. Український іс- торичний журнал, 5, с. 89-99. верба, і. 1999. Олександр Оглоблин: Життя і праця в Україні. київ: інститут української архео- графії та джерелознавства ім. М. с. грушевського нану. верба, і. в. 2000. Олександр Оглоблин та його внесок в українську історіографію 1920—1940- х років. автореферат дисертації докт. іст. наук. ін- ститут української археографії та джерелознавства ім. М. с. грушевського нану. винар, л. (ред.). 1995. Олександер Оглоблин. Студії з історії України: Статті і джерельні ма- теріяли. нью-Йорк; київ; торонто: українське іс- торичне товариство; українська вільна академія наук. винар, л. 1995. Праці олександра оглоблина, що залишаються в рукопису. в: винар, л. (ред.). Олек- сандер Оглоблин. Студії з історії України: Статті і джерельні матеріяли. нью-Йорк; київ; торонто: українське історичне товариство; українська віль- на академія наук, с. 398-401. Документи архіву Поліської експедиції. 1932, і. центральний державний архів вищих органів вла- ди та управління україни, ф. 3561, оп. 1, спр. 317. Документи архіву Поліської експедиції. 1932, іі. центральний державний архів вищих органів вла- ди та управління україни, ф. 3561, оп. 1, спр. 318. Документи архіву Поліської експедиції. 1932, ііі. центральний державний архів вищих органів вла- ди та управління україни, ф. 3561, оп. 1, спр. 319. Звіт експедиції для дослідження історії про- мисловості України. 1932. на іа нану, ф. ііМк / Поліська експедиція 1936 р., № 3. науковий звіт про роботу експедиції з досліджен- ня промисловості Правобережного Полісся в мину- лому та сучасності, замітки до нього. 1932—1935. центральний державний архів вищих органів вла- ди та управління україни, ф. 3561, оп. 1, спр. 310. оглоблин, о. 1995. Мій творчий шлях українсько- го історика. в: винар, л. (ред.). Олександер Оглоб- лин. Студії з історії України: Статті і джерельні матеріяли. нью-Йорк; київ; торонто: українське історичне товариство; українська вільна академія наук, с. 3-42. оглоблін, о. П. 1932. Промисловість Правобе- режного Полісся в минулому і сучасному (науковий звіт експедиції за 1932 р.). науковий архів інститу- ту історії україни нану, оп. 3, спр. 220. Праця «Матеріали до історії промисловості Правобережного Полісся» за редакцією О. Оглоблі- на. 1932. центральний державний архів вищих ор- ганів влади та управління україни, ф. 3561, оп. 1, спр. 311. Праця «Промисловість Київського Полісся в ми- нулому і в сучасному», вип. ііі. центральний де- ржавний архів вищих органів влади та управління україни, ф. 3561, оп. 1, спр. 105. світлична, в. в. 2003. О. П. Оглоблин як історик народного господарства України. автореферат ди- сертації канд. іст. наук. інститут української архе- ографії та джерелознавства ім. М. с. грушевського нану. REfEREnCEs Verba, I. V. 1995. O. P. Ohloblyn. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 5, s. 89-99. Verba, I. 1999. Oleksandr Ohloblyn: Zhyttia i pratsia v Ukraini. Kyiv: Instytut ukrainskoi arkheohrafii ta dzhereloz- navstva im. M. S. Hrushevskoho NANU. Verba, I. V. 2000. Oleksandr Ohloblyn ta yoho vnesok v ukrainsku istoriohrafiiu 1920—1940-kh rokiv. Avtoreferat dysertatsii doct. ist. nauk. Instytut ukrainskoi arkheohrafii ta dzhereloznavstva im. M. S. Hrushevskoho NANU. Vynar, L. (ed.). 1995. Oleksander Ohloblyn. Studii z is- torii Ukrainy: Statti i dzherelni materiialy. Niu-Iork; Kyiv; Toronto: Ukrainske istorychne tovarystvo; Ukrainska Vilna akademiia nauk. Vynar, L. 1995. Pratsi Oleksandra Ohloblyna, shcho zalyshaiutsia v rukopysu. In: Vynar, L. (ed.). Oleksander Ohloblyn. Studii z istorii Ukrainy: Statti i dzherelni materi- ialy. Niu-Iork; Kyiv; Toronto: Ukrainske istorychne tovarys- tvo; Ukrainska Vilna akademiia nauk, s. 398-401. Dokumenty arkhivu Poliskoi ekspedytsii. 1932, I. Tsentral- nyi Derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlin- nia Ukrainy, f. 3561, op. 1, spr. 317. Dokumenty arkhivu Poliskoi ekspedytsii. 1932, II. Tsen- tralnyi Derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta uprav- linnia Ukrainy, f. 3561, op. 1, spr. 318. Dokumenty arkhivu Poliskoi ekspedytsii. 1932, III. Tsen- tralnyi Derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta uprav- linnia Ukrainy, f. 3561, op. 1, spr. 319. Zvit ekspedytsii dlia doslidzhennia istorii promyslovosti Ukrainy. 1932. NA IA NANU, f. IIMK / Poliska ekspedytsiia 1936 r., N 3. Naukovyi zvit pro robotu ekspedytsii z doslidzhennia pro- myslovosti Pravoberezhnoho Polissia v mynulomu ta suchas- nosti, zamitky do noho. 1932—1935. Tsentralnyi Derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy, f. 3561, op. 1, spr. 310. Ohloblyn, O. 1995. Mii tvorchyi shliakh ukrainskoho is- toryka. In: Vynar, L. (ed.). Oleksander Ohloblyn. Studii z istorii Ukrainy: Statti i dzherelni materiialy. Niu-Iork; Kyiv; Toronto: Ukrainske istorychne tovarystvo; Ukrainska Vilna akademiia nauk, s. 3-42. Ohloblin, O. P. 1932. Promyslovist Pravoberezhnoho Polis- sia v mynulomu i suchasnomu (naukovyi zvit ekspedytsii za 1932 r.). Naukovyi arkhiv Instytutu istorii Ukrainy NANU, op. 3, spr. 220. Pratsia «Materialy do istorii promyslovosti Pravoberezhno- ho Polissia» za redaktsiieiu O. Ohloblina. 1932. Tsentralnyi Derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy, f. 3561, op. 1, spr. 311. Pratsia «Promyslovist Kyivskoho Polissia v mynulomu i v suchasnomu», III. Tsentralnyi Derzhavnyi arkhiv vysh- chykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy, f. 3561, op. 1, spr. 105. Svitlychna, V. V. 2003. O. P. Ohloblyn yak istoryk narod- noho hospodarstva Ukrainy. Avtoreferat dysertatsii kand. ist. 412 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2018, вип. 4 (29) архівні матеріали та історичні дослідження nauk. Instytut ukrainskoi arkheohrafii ta dzhereloznavstva im. M. S. Hrushevskoho NANU. L. V. Chmil, L. F. Shepel new facts about unknown faIence factorIes InsIde the rIGht bank PolIssIan area: the fraGMents of o. ohloblIn’s work «the Industry of the rIGht bank PolIssIan area In the Past and ModernIty (the science report of the expedition of 1932)» The paper deals with brief information about expe- dition of 1932 that investigated Kyiv and Zhytomyr Polissian industry of the past and modern times. The expedition led by O. Ohloblin comprised the Taras Shevchenko All-Ukrainian Historical museum repre- sentatives. There is a short characteristic of the expe- dition report in the paper. The document is kept in the archives of the Institute of History of Ukraine and the Institute of Archaeology of Ukraine, as well as in the Central State Archive of the Higher Governing Bodies of Ukraine. Fragments of the report concerning two un- known faience factories of the early 19th century in the villages Zaruddia and Piniazevychi in the Irsha river downstream area are presented. One of them belonged to Branitskys. keywords: O. Ohloblin, Right Bank Polissian area, faience factory, 19th century, village Zaruddia, village Piniazevychi, Branitskys. Одержано 7.03.2018 ЧМІЛь Леся Володимирівна, кандидат історич- них наук, науковий співробітник, іа нану, вул. во- лодимирська, 3, київ, 01001, україна, chmil_lesia@ iananu.org.ua. chMIl lesia v., PhD, Researcher, Institute of Archaeology, National Academy of Sciences of Ukraine, Volodymyrska str. 3, Kyiv, 01001, Ukraine, chmil_ lesia@iananu.org.ua. ШЕпЕЛь Любов Федорівна, кандидат історич- них наук, завідуюча наукового архіву, інститут іс- торії україни нану, вул. М. грушевського, 4, київ, 01001, україна, viddil@email.ua. shePel liubov f., PhD, Head of Scientific Archive, Institute of History of Ukraine NASU, Michailo Hrushevsky str. 4, Kyiv, 01001, Ukraine, viddil@ email.ua.

Репозитарії

Схожі ресурси