З історії становлення та розвитку акарології

У статті висвітлено історичний аспект становлення систематики кліщів, внесок учених у дослідження родини Bryobiidae і роду Bryobia. Інформацію подано у розрізі трьох часових періодів досліджень. В статье показан исторический аспект становления систематики клещей, вклад ученых в изучение семейства Br...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Наука та наукознавство
Datum:2015
1. Verfasser: Глоба, О.Ф.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2015
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162537
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:З історії становлення та розвитку акарології / О.Ф. Глоба // Наука та наукознавство. — 2015. — № 3. — С. 123-128. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-162537
record_format dspace
spelling Глоба, О.Ф.
2020-01-11T09:28:45Z
2020-01-11T09:28:45Z
2015
З історії становлення та розвитку акарології / О.Ф. Глоба // Наука та наукознавство. — 2015. — № 3. — С. 123-128. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
0374-3896
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162537
595.42
У статті висвітлено історичний аспект становлення систематики кліщів, внесок учених у дослідження родини Bryobiidae і роду Bryobia. Інформацію подано у розрізі трьох часових періодів досліджень.
В статье показан исторический аспект становления систематики клещей, вклад ученых в изучение семейства Bryobiidae и рода Bryobia. Информация представлена в разрезе трех часовых периодов исследований.
The article shows the historic background for systemization of mites and contribution of scientists in studying of Bryobiidae family and Bryobia species. The information is given by the three periods of research.
uk
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
Наука та наукознавство
Історія науки
З історії становлення та розвитку акарології
Из истории становлення и развития акарологии
Acarologie: History of Rise and Development
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title З історії становлення та розвитку акарології
spellingShingle З історії становлення та розвитку акарології
Глоба, О.Ф.
Історія науки
title_short З історії становлення та розвитку акарології
title_full З історії становлення та розвитку акарології
title_fullStr З історії становлення та розвитку акарології
title_full_unstemmed З історії становлення та розвитку акарології
title_sort з історії становлення та розвитку акарології
author Глоба, О.Ф.
author_facet Глоба, О.Ф.
topic Історія науки
topic_facet Історія науки
publishDate 2015
language Ukrainian
container_title Наука та наукознавство
publisher Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
format Article
title_alt Из истории становлення и развития акарологии
Acarologie: History of Rise and Development
description У статті висвітлено історичний аспект становлення систематики кліщів, внесок учених у дослідження родини Bryobiidae і роду Bryobia. Інформацію подано у розрізі трьох часових періодів досліджень. В статье показан исторический аспект становления систематики клещей, вклад ученых в изучение семейства Bryobiidae и рода Bryobia. Информация представлена в разрезе трех часовых периодов исследований. The article shows the historic background for systemization of mites and contribution of scientists in studying of Bryobiidae family and Bryobia species. The information is given by the three periods of research.
issn 0374-3896
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162537
citation_txt З історії становлення та розвитку акарології / О.Ф. Глоба // Наука та наукознавство. — 2015. — № 3. — С. 123-128. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT globaof zístoríístanovlennâtarozvitkuakarologíí
AT globaof izistoriistanovlennâirazvitiâakarologii
AT globaof acarologiehistoryofriseanddevelopment
first_indexed 2025-11-25T22:47:34Z
last_indexed 2025-11-25T22:47:34Z
_version_ 1850573757035315200
fulltext ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 3124 УДК 595.42 О. Ф. Глоба З історії становлення та розвитку акарології У статті висвітлено історичний аспект становлення систематики кліщів, внесок учених у дослідження родини Bryobiidae і роду Bryobia. Інформацію подано у розрізі трьох часових періодів досліджень. Перший період, який названо докохівським, починається з праці Скополі (1763 р.), який описав Bryobiidae з липи під назвою Acarus telarius, і завершується опублікуванням Кохом (1836–1842) серії праць, присвячених цьому роду. Другий, або умовно названий кохівський період, почався в 1836–1842 рр., коли було опубліковано праці Коха, і закінчився на початку 40-х рр. ХХ ст. після виходу праці Гейскеса (1939) з ревізією видів роду Bryobia. Цей період характеризується описом великої кількості видів із використанням суто морфологічних критеріїв. Третій, сучасний етап починається з порівняльно-морфологічної праці Г. Ф. Рекка (1947) і праці Маріса (1954), присвяченої вивченню трофічних зв’язків біологічних форм всередині praetiosa. Ключові слова: акарологія, історія, класифікація, рослиноїдні кліщі, родина Bryobiidae, рід Bryobia. Висвітлюючи питання становлення та розвитку акарології, необхідно зазна- чити, що перші згадки про кліщів відомі з часів Аристотеля (IV ст. до н. е.) [1]. До праць К. Лінея в літературі було описано лише 90 видів кліщів, і в десятому ви- данні “Systema Naturae” наведено лише 29 видів кліщів роду Acarus [2, с. 15]. Пер- ші описи кліщів пов’язані також із ім’ям К. Лінея, який об’єднав 30 відомих йому видів у один рід Acarus [3, с. 8]. У книзі Е. Бекера [2, с. 15] зазначе- но, що до 1850 р. стали відомі інші види кліщів і що вся література, яка була опублікована до цього року включно, розглянута у трьохтомній праці Уде- манса “Kritisch Historisch Overzicht der Acarologie”. Його праця стала цінним джерелом відомостей про всі раніше ві- домі роботи щодо кліщів. Метою написання статті є висвітлення історії дослідження роду кліщів Bryobia, оскільки представники родини Bryobiidae викликають у вчених значний інтерес як шкідники сільськогосподарських куль- тур. Тому дослідження біології й екології цих кліщів, а також історії їх дослідження нині визначається високою актуальніс- © О. Ф. Глоба, 2015 тю. Пропонований матеріал дасть також можливість науковцям ознайомитися з етапами розвитку галузі, а студентам та аспірантам – розширити знання з історії дослідження кліщів, що сприятиме підви- щенню рівня їхньої фахової освіти. Розвиток сучасної акарології пов’язаний із дослідженнями багатьох учених, як закордонних, так і вітчизня- них: А. Берлезе, А. Удеманса, Ф. Гран- жана [3, с. 11], А. А. Захваткіна [3, с. 10], В. Б. Дубініна, Г. Ф. Рекка, Б. А. Вайн- штейна [1], І. А. Акімова [4] . Робота з класифікації кліщів напри- кінці ХХ ст., попри численні спроби вітчизняних і закордонних учених, була далекою від завершення, що поясню- валося їх нерівномірним вивченням та швидким наростанням кількості нових їх видів. Найбільш вдалою щодо кла- сифікації була пропозиція Г. Крантца, зроблена у 1970 р. й підтримана Й. З. Лів- шицем і В. І. Митрофановим, відповід- но, у 1973 р. і 1975 р. Ці вчені розглядали кліщів (Acari) і павуків (Аranеae) як два окремих підкласи в класі павукоподіб- них (Arachnida). Підклас кліщів включає три ряди: кліщі-сінокосці, паразитоїдні та акариформні. Саме останнім приділе- но увагу в цій роботі. ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 3 125 З ІСТОРІЇ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ АКАРОЛОГІЇ До складу підряду червонотіл- кові (ряду акариформні) входить понад 50 родин водяних кліщів і понад 60 родин кліщів, які ведуть наземний спосіб жит- тя. З останніх до серйозних шкідників сільськогосподарських культур належать представники надродин тетраніхових, тарзонемоїдних, чотириногих кліщів. Надродина тетраніхових об’єднує шість родин, з яких найбільший інтерес як шкід- ники сільськогосподарських культур ста- новлять представники родини Bryobiidae (рід Bryobia). Надродина чотириногих кліщів складається з однієї родини еріо- фіїд, яку деякі автори поділяють на дві або навіть на три самостійні родини [5]. У загальному дослідженні цієї гру- пи тварин найменше розроблена систе- матика роду Bryobia, ряд видів якого є серйозними шкідниками сільськогоспо- дарських культур. Цей рід за видовим різ- номаніттям й особливостям зовнішньої будови посідає центральне місце серед інших родів родини Bryobiidae [6, с. 5–6]. Опис роду Bryobia вперше був наданий К. Кохом у 1842 р. в роботі «Обзор сис- темы паукообразных», хоча згадування про окремих його представників почали з’являтися в літературі вже наприкінці ХVІІІ ст. Історію вивчення роду поділя- ють на три часові періоди [6, с. 7]. Перший з цих періодів, який названо докохівським, починається з праці Ско- полі (1763 р.), який описав бріобій з липи під назвою Acarus telarius, і завершується опублікуванням Кохом (1836–1842) серії праць, присвячених цьому роду. Думку Удеманса (1927) про те, що Скополі мав справу з одним із видів роду Bryobia, під- тримував і Матіс (1957). У цей період були описані Acarus rufus Schrank (1776), Acarus graminum Schrank (1781) та Tetranychus cristatus Duges (1834). Згодом Гавеле (1959) підтвердив ідентич- ність Acarus graminum та Bryobia graminum завдяки додаванню у число синонімів останнього Acarus rufus. Що стосуєть- ся Tetranychus cristatus, зібраного Дюже (1834) з листків сливи в м. Монпельє (департамент Еро, Франція) і на травах, то його приналежність роду Bryobia було встановлено Удемансом у 1905 р. З часом було доведено, що Дюже мав справу не з одним, а з двома видами, що чітко відріз- нялися один від одного. Другий, або умовно названий кохівсь- кий період вивчення кліщів роду Bryobia, почався в 1836–1842 рр., коли було опуб- ліковано праці Коха, і закінчився на по- чатку 40-х рр. ХХ ст. після виходу пра- ці Гейскеса (1939) з ревізією видів роду Bryobia. Цей період характеризується описом великої кількості видів із вико- ристанням суто морфологічних критеріїв. Так, Кох описав чотири види (B. praetiosa C. L. Koch, 1836; B. gloriosa C. L. Koch, 1836; B. speciosa C. L. Koch, 1838; B. nobilis C. L. Koch, 1838) [6, с. 8] і дав характеристику роду Bryobia у 1842 р., яка виявилася настільки вдалою, що є за- гальноприйнятою й досі, на відміну від ха- рактеристик опису ознак окремих видів. В якості головного критерію виділення виду Кох визначив розбіжності у забарвленні тіла і дав загальні й короткі описи неви- разними малюнками. Це створило умови для їх вільного тлумачення наступними дослідниками та стало причиною плута- нини та суб’єктивності в розумінні меж цих видів. Із втратою типів зникла надія на можливість розібратися в справж- ності більшості кохівських видів. Відомі приклади невдалих спроб конкретизува- ти опис B. speciosa та B. praetiosa. Після Коха визнали B. speciosa як самостійний вид Канестріні й Фанзаго (1877–1878), Берлезе (1898), Удеманс (1912, 1937), що було піддано сумніву Ханштейном (1902), Удемансом у більш ранніх роботах (1905, 1906) і Трегердом (1914). Ханштейн і Трегерд розглядали вид B. speciosa як синонім B. praetiosa. Удеманс, навпаки, прирівнював його до B. graminum. Існування кохівського виду B. praetiosa не викликало сумнівів у Канестріні і Фанза- го (1877–1878), Канестріні (1888–1889), Ханштейна (1902) і Трегерда (1914), проте Удеманс (1905) ототожнював прирівнював його до B. cristata Duges. Водночас зі спробами внести ясність у заплутану синоніміку кохівських видів у літературі продовжували з’являтися описи нових видів. У Німеччині Шой- тен у 1857 р. описував Sannio rubrioculus з О. Ф. Глоба ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 3126 листків груші. Пізніше цей вид було опи- сано Амерлінгом у 1862 р. в Німеччині під назвою B. bioculus й у Франції Рекком у 1959 р. – під назвою B. pyri Boisduval, (сам вид згадувався ще у 1886 р.). У середині ХІХ ст. відомості про бріобії почали з’являтися й у зоологічній літера- турі США. Харді (1850) описував кліща- бріобію з трав’янистих рослин і листків плодових дерев під назвою Rhyncholophus haustor. Як і Дюже, Харді, мабуть, мав справу не з одним, а з декількома вида- ми. Подібний неоднорідний матеріал мав і Гарман (1885), який описав спочатку B. pratensis із численних трав’янистих рос- лин, а згодом (1886) – і з листків плодових дерев. У 1911 р. для порівняння з європей- ськими видами Юнг відправив Удемансу зразки американських B. pratensis. Удеманс (1911) ототожнював B. pratensis із B. cristata Duges. У 1888 р. Пак- кард описав Bryobia? (or Penthaloeus?)1 weyerensis, який не міг бути включений у рід Bryobia і навіть до Tetranychoidea на тих підставах, що на малюнку, який існу- вав на той час і містив опис, досить чіт- ко було показано наявність у нього пар- них хеліцер. Згадуваний Паккардом вид B.glacialis Packard (1889), на думку Пріт- чарда і Бейкера (1955), є nomen nudum. Опис нових видів продовжув здійс- нюватися й у Європі. Томас (1894) опи- сав новий вид B. ribis Thomas, зібраний із аґрусу. Томас, однак, не зміг надати переконливих морфологічних ознак, що відрізняли б B. ribis від видів, описаних іншими дослідниками. Це дало підставу пізніше ототожнювати цей вид спочатку з B. praetiosa, а потім із B. cristata. На початку ХХ ст. було описано ще декілька видів: B. brevicornis та B. Longicornis – у США (Юінг, 1922); B. humeralis – в Англії та Ірландії (Халберт, 1923); B. Borealis – у Норвегії та з остро- ва Шпіцберген (Удеманс, 1930). Усі вони досить скоро були зведені у синоніми одного виду B. cristata через відсутність у їхніх ознаках чітких морфологічних різниць (Удеманс, 1937). У 1939 р. Гейс- 1 Bryobia? (or Penthaloeus?) – так в першоджерелі, але, на нашу думку, вчений мав сумнів стосовно ви- дової приналежності. кес об’єднав назву B. cristata у синонім B. praetiosa. Він визнав, що у межах роду іс- нують лише два види, які є морфологічно різними, – B. praetiosa C. L. Koch та ви- явлений ним B. Sarothamni Geijskes. Роботою Гейскеса, як згадувалося вище, завершується сторічний кохівсь- кий період в історії вивчення роду Bryobia. Найбільш значимою подією у цей період є виокремлення Кохом роду Bryobia й опис групи видів, що належали до нього [6, с. 8]. Потрібно зазначити, що морфологія цих кліщів була все ж таки слабко розроб- лена, через що виявилося неможливим ідентифікувати більшість видів, які були описані у подальшому. У тогочасних до- слідників не було єдиної думки щодо оз- нак, які можуть бути покладені в основу побудови внутрішньовидової класифі- кації. Їх вибір мав випадковий характер і у більшості випадків вони виявлялися недосконалими. Дослідники часто мали справу з декількома видами в популяції, що спричиняло суперечливість в описах. Невідповідність між описами й малюн- ками є у Трегерда (1914) і Гейскеса (1939). Іншим прикладом слабко розробленої систематики роду Bryobia є випадки, коли неполовозрілі стадії відомих видів описувалися як нові види і навіть роди [6, с. 9] Так, описана Гарманом у 1885 р. B. pallida виявилася німфальною стадією B. pratensis, а лялечки C. tiliae, що були зібрані Цахуром біля Берліну на липі і передані для визначення Удемансу, були помилково описані останнім, за його власним визнанням, як Schmiedleinia tiliae gen. et sp. nov., про що згадується у працях Удеманса в 1928 і 1930 рр. Таким чином, після опублікування праці Гейскеса (1939) стала очевидною необхідність нового підходу до система- тики роду Bryobia. У зв’язку з цим роз- ширилися дослідження з порівняльної морфології й біології близькородинних видів з урахуванням кормової специфіки й інших особливостей, що знаменувало початок третього, сучасного періоду в іс- торії вивчення цього роду. Сучасний етап вивчення роду Bryobia починається з порівняльно-морфоло- ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 3 127 З ІСТОРІЇ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ АКАРОЛОГІЇ гічної праці Г. Ф. Рекка (1947) і праці Маріса (1954), присвяченої вивченню трофічних зв’язків біологічних форм всередині praetiosa. Слід зазначити, що перші вказівки на біологічну відмінність цього комплексу з’явилися ще раніше. Так, Ханштейн ще у 1902 р. розрізняв B. praetiosa і представника з аґрусу, яку То- мас (1894) описав як B. ribis. У 1954 р. Матіс встановив у межах praetiosa наявність чотирьох біологічних форм, що відрізнялися особливостями біології та кормовою спеціалізацією. Од- ночасно з Матісом, в Австрії Бьом (1954) виявила присутність трьох згаданих вище біологічних форм: «плодової», «плющо- вої» та «агрусової», а Кремер (1956) для Німеччини вказує наявність п’ятої біоло- гічної форми – глодової, що існує лише на видах роду Grataegus. Встановлення біологічно виокрем- лених рас у межах praetiosa дало новий поштовх пошукам у них морфологічних відмінностей. Перша спроба в цьому на- прямку була зроблена Мельцером (1955) під час порівняння популяцій з яблуні, груші та з плюща. В якості критеріїв було обрано анатомічні відмінності. У цьому ж році Ендховен під час порівняння трь- ох форм praetiosa – плодової, плющової й аґрусової – дійшов до висновку щодо можливості опису перших двох як са- мостійних. «Плющова» форма отрима- ла назву B. kissophila Eyndh (Ендховен, 1955); «плодова» – B. rubrioculus (Ендхо- вен, 1956). У Канаді цей вид згодом було названо B. arborea (Морган і Андерсен, 1957). «Аґрусова» форма, на думку Енд- ховена, має низку морфологічних відмін- ностей. Проте недостатність матеріалу не дозволила йому зробити опис цього виду. Матіс, Морган і Андерсен, а також Габелє вперше здійснили перегрупування у бік укрупнення комплексу praetiosa за відмінностями на стадіях розвитку [6, с. 10]. Одночасно і незалежно від Габелє цю ознаку було використано для діагности- ки й Й. З. Лівшицем у 1960 р. В результаті проведених досліджень він зумів показати, що це «… не різні біотипи одного виду (B. praetiosa), а три цілком самостійні види» [6, с. 11]. Він переписує трав’яну форму під назвою B. graminum і виділяє у його межах підвид B. graminum f. graminum. Явні успіхи у вивченні збірного виду B. praetiosa визнані не всіма західноєвропей- ськими й американськими акарологами. Притчард і Бейкєр (1955), Ричард і Кейфер (1958), Рівз (1963), Снетсінгер (1964), Таттл і Бейкєр (1968) продовжували розглядати його як такий, що складається у кращому випадку з підвидів або спеціалізованих рас. Цієї думки дотримувалися Трегерд (1914), Удеманс (1937) і Гейскес (1939). Чималий внесок у пізнання кліщів роду Bryobia зробили вітчизняні ака- рологи. Перша згадка о бріобіях у літе- ратурі датується 1914 р., коли ботанік Й. К. Пачоський сповістив про масове поширення B. ribis на аґрусі в Херсоні. Більш докладне вивчення видово- го складу, морфології і систематично- го положення роду Bryobia розпочало- ся пізніше, з моменту опублікування Г. Ф. Рекком праці, присвяченої цьому питанню (Рекк, 1947). У результаті оз- найомлення з тогочасною літературою й аналізу власного колекційного матеріа- лу він виявив у деяких раніш морфоло- гічно нерозпізнаних форм з вираженою кормовою спеціалізацією та іншими біологічними особливостями адоптивно розвинуті морфологічні відмінності. У період з 1947 по 1959 рр. ним було опи- сано 12 видів роду Bryobia. Встановлені ним морфологічні ознаки, що вперше дозволили успішно ідентифікувати види, стали основою сучасних уявлень про одну зі складних у систематичному ас- пекті груп тварин, якими є бріобії. Впер- ше за окремими анатомічними ознаками Г. Ф. Рекк виділив з комплексу praetiosa у самостійний вид форму, що паразитує на плодових деревах, названу ним на честь радянського зоолога В. В. Редікорцева. Завдяки дослідженням А. Т. Багда- саряна (1951–1960), Б. А. Вайнштей- на (1956–1960), а також С. Г. Халілової (1953) та Н. І. Якобашвілі (1958) стало ві- домо ще дев’ять видів кліщів цього роду. Наприкінці 60-х рр. ХХ ст. було виявле- но і описано ще ряд нових видів з Кри- му (Лівшиц і Митрофанов, 1966; 1969) та Середньої Азії (Лівшиц і Митрофанов, О. Ф. Глоба ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 3128 1968; Митрофанов і Стрункова, 1968), а також в Новій Зеландії (Мансон,1967) і в Японії (Ехара і Ямада, 1968) [6, с. 11] . Нову спробу виділити групи всере- дині роду Bryobia було здійснено Ендхо- веном у 1956 р. Він дійшов висновку, що на рівні тогочасних знань рід може бути поділений на сім груп, які б включали від одного до декількох видів: Borealis, Speciosa, Praetiosa, Rubrioculus, Berlesei, Sarothamni та Drummondi. Дослідження Ендховена вважається незакінченим, ос- кільки він не зміг надати виділеним ним групам певного таксономічного рангу. У наступних працях (Багдасарян, 1957; Прітчард і Кейфер 1958; Рекк, 1959) рід Bryobia розглядається єдиним. Лише у роботі Б. А. Вайнштейна (1960) він трак- тується як такий, що складається з двох підродів: Bryobia s. str. і Pseudobryobia. Свою незгоду з повною ліквідацією Pseudobryobia і визнання його як підро- дової категорії Б. А. Вайнштейн обґрун- тував анатомічною характеристикою цієї групи видів. До Pseudobryobia ним було включено види B. bakeri, B. drummondi, B. curiosa, B. longisetis. Саме визнання цієї групи як підродової категорії було кроком уперед, але те, що в її основу було покладено ознаки, вказані Б. А. Вайн- штейном, викликало у Й. З. Лівшица і В. І. Митрофанова певні заперечення. Суперечливість викликала природне намагання переглянути структуру роду Bryobia й привести її у відповідність із ві- домими на той час фактами, що і стало завданням дослідження Й. З. Лівшица і В. І. Митрофанова, а згодом й опубліко- ваної ними праці [6, с. 12]. Значний вне- сок українських учених у розвиток такої молодої науки як акарологія буде дослід- жено нами надалі. 1. Акарология / Словарь – Справочник Энтомолога [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://entomologa.ru/ termin/25.htm 2. Бэкер Э. Введение в акарологію / Э. Бэ- кер, Г. Уартон. – М. : Изд-во иностран- ной литературы, 1955. – 474 с. 3. Захваткин Ю. А. Акарология – наука о клещах. История развития. Современ- ное состояние. Систематика : [учеб- ное пособие] / Ю. А. Захваткин. – М. : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2012. – 192 с. 4. Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, 2004–2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. izan.kiev.ua/akimov.htm 5. Гадзало Я. М. Сільськогосподарська ака- рологія : [навч. посіб.] / Я. М. Гадзало, М. Г. Шкаруба, С. М. Шкаруба. – Львів : Світ, 2003. – 192 c. 6. Лившиц И. З. Клещи рода Bryobia C. L. Koch, 1836 (Acariformes, Bryobiidae) / И. З. Лившиц, В. И. Митрофанов // Труды государственно- го Никитского ботанического сада ; Под. ред. д. б. н. Г. Ф. Рекка. – Ялта, 1971. – 108 с. Одержано18.05.2015 О. Ф. Глоба Из истории становлення и развития акарологии В статье показан исторический аспект становления систематики клещей, вклад ученых в изу- чение семейства Bryobiidae и рода Bryobia. Информация представлена в разрезе трех часовых пери- одов исследований. Первый период, названный докоховским, начинается с работы Скополи (1763 г.), который описал Bryobiidae с липы под названием Acarus telarius, и завершается опубликованием Ко- хом (1836–1842) серии трудов, посвященных этому роду. Второй, так называемый коховский период, начался в 1836–1842 гг., когда были опубликованы труды Коха, и закончился в начале 40-х гг. ХХ века после выхода труда Гейскеса (1939) с ревизией видов рода Bryobia. Этот период характеризуется описанием большого количества видов с использованием чисто морфологических критериев. Третий, современный этап начинается со сравнительно-морфологического труда Г. Ф. Рекка (1947) и труда Мариса (1954), посвященного изучению трофических связей биологических форм внутри praetiosa. Ключевые слова: акарология, история, классификация, растительноядные клещи, семейство Bryobiidae, род Bryobia.