Інноваційність української економіки в контексті євроінтеграції
Особливості інноваційного розвитку української економіки у порівнянні з економіками країн ЄС упродовж 2009–2015 рр. досліджуються на основі матеріалів моніторингу індексу глобальної конкурентоспроможності (GCI). Особенности инновационного развития украинской экономики в сравнении с экономиками стран...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Наука та наукознавство |
|---|---|
| Дата: | 2015 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2015
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162577 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Інноваційність української економіки в контексті євроінтеграції / В.М. Головатюк // Наука та наукознавство. — 2015. — № 4. — С. 3-15. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-162577 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Головатюк, В.М. 2020-01-11T19:49:55Z 2020-01-11T19:49:55Z 2015 Інноваційність української економіки в контексті євроінтеграції / В.М. Головатюк // Наука та наукознавство. — 2015. — № 4. — С. 3-15. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162577 330.341.1(477) Особливості інноваційного розвитку української економіки у порівнянні з економіками країн ЄС упродовж 2009–2015 рр. досліджуються на основі матеріалів моніторингу індексу глобальної конкурентоспроможності (GCI). Особенности инновационного развития украинской экономики в сравнении с экономиками стран ЕС на протяжении 2009–2015 гг. исследуются на основе материалов мониторинга индекса глобальной конкурентоспособности (GCI). The peculiarities of innovation-driven development of the Ukrainian economy in comparison with the economies of EU countries over 2009–2015 are studied by data from the monitoring of Global Competitiveness Index (GCI). uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Інноваційність української економіки в контексті євроінтеграції Інновационность украинской экономики в контексте европейской интеграции Innovativeness of the Ukrainian Economy in the Context of European Integration Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Інноваційність української економіки в контексті євроінтеграції |
| spellingShingle |
Інноваційність української економіки в контексті євроінтеграції Головатюк, В.М. Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства |
| title_short |
Інноваційність української економіки в контексті євроінтеграції |
| title_full |
Інноваційність української економіки в контексті євроінтеграції |
| title_fullStr |
Інноваційність української економіки в контексті євроінтеграції |
| title_full_unstemmed |
Інноваційність української економіки в контексті євроінтеграції |
| title_sort |
інноваційність української економіки в контексті євроінтеграції |
| author |
Головатюк, В.М. |
| author_facet |
Головатюк, В.М. |
| topic |
Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства |
| topic_facet |
Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства |
| publishDate |
2015 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Наука та наукознавство |
| publisher |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Інновационность украинской экономики в контексте европейской интеграции Innovativeness of the Ukrainian Economy in the Context of European Integration |
| description |
Особливості інноваційного розвитку української економіки у порівнянні з економіками країн ЄС упродовж 2009–2015 рр. досліджуються на основі матеріалів моніторингу індексу глобальної конкурентоспроможності (GCI).
Особенности инновационного развития украинской экономики в сравнении с экономиками стран ЕС на протяжении 2009–2015 гг. исследуются на основе материалов мониторинга индекса глобальной конкурентоспособности (GCI).
The peculiarities of innovation-driven development of the Ukrainian economy in comparison with the economies of EU countries over 2009–2015 are studied by data from the monitoring of Global Competitiveness Index (GCI).
|
| issn |
0374-3896 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162577 |
| citation_txt |
Інноваційність української економіки в контексті євроінтеграції / В.М. Головатюк // Наука та наукознавство. — 2015. — № 4. — С. 3-15. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT golovatûkvm ínnovacíinístʹukraínsʹkoíekonomíkivkontekstíêvroíntegracíí AT golovatûkvm ínnovacionnostʹukrainskoiékonomikivkonteksteevropeiskoiintegracii AT golovatûkvm innovativenessoftheukrainianeconomyinthecontextofeuropeanintegration |
| first_indexed |
2025-11-25T01:58:53Z |
| last_indexed |
2025-11-25T01:58:53Z |
| _version_ |
1850501337180012544 |
| fulltext |
3ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 4
Постановка проблеми. Ставши асо-
ційованим учасником програми ЄС з до-
сліджень та інновацій «Горизонт – 2020»,
Україна отримала нові можливості щодо
інтеграції в європейський науково-ін-
новаційний простір. У цьому контексті
важливо розглянути особливості роз-
витку науково-інноваційного потенціа-
лу української економіки та економік
ЄС у спільному соціально-економічно-
му вимірі, щоб знайти вузькі місця його
зростання й на цій основі оптимізувати
механізми інтеграції в соціально-еконо-
мічне середовище європейського співто-
вариства, адаптувавши відповідним чи-
© В. М. Головатюк, 2015
ном національну інноваційну політику.
Фактично це означає необхідність якісно
нової державної інноваційної політика,
яка буде більш адекватною відповідним
європейським принципам та сприятиме
підвищенню інвестиційної привабли-
вості національної науково-інноваційної
сфери.
Наразі сучасна національна держав-
на інноваційна політика має враховува-
ти певні ключові прагнення європейсь-
кої спільноти, задекларовані програмою
«Горизонт – 2020». Серед її пріоритетних
напрямів, зокрема, визначено прагнення
зробити Європу більш привабливою для
наукової діяльності й вкладення інвести-
НАУКА ТА ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК
ЕКОНОМІКИ І СУСПІЛЬСТВА
УДК 330.341.1(477)
В. М. Головатюк
Інноваційність української
економіки в контексті
європейської інтеграції
Особливості інноваційного розвитку української економіки у порівнянні з економіками
країн ЄС упродовж 2009–2015 рр. досліджуються на основі матеріалів моніторингу
індексу глобальної конкурентоспроможності (GCI). Проаналізовано позиції України за
інтегральним GCI та за його фактор-складовими. Як за інтегральним GCI, так і за
більшістю його фактор-складових упродовж досліджуваного періоду простежується
тенденція до покращення інвестиційної привабливості української економіки. Утім аналіз
економік країн ЄС за фактор-складовими GCI, які характеризують їх інноваційність
(«інновації», «рівень розвитку бізнесу», «технологічна готовність» економіки), виконаний
із застосуванням методів математичної статистики, доводить, що Україна за
інноваційністю економіки знаходиться на периферії від країн – інноваційних лідерів ЄС,
і найбільш проблемною є фактор-складова «технологічна готовність», за якою Україна
не потрапляє у довірчий інтервал оцінок країн ЄС. Отже, за цією фактор-складовою
Україна не є інвестиційно-привабливою країною і оцінки за нею дають підстави для
припущення щодо посилення невизначеності соціально-економічного середовища країн ЄС
при євроінтеграції української економіки.
Ключові слова: інноваційний розвиток, інвестиційна привабливість, науково-
інноваційна політика, соціально-економічне середовище, моніторинг, глобальний індекс
конкурентоспроможності, фактор-складова, соціальний потенціал.
ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 44
В. М. Головатюк
цій у наукові дослідження та інновації,
що відповідає ініціативі ЄС щодо ство-
рення Інноваційного Союзу [1]. Таким
чином, логічно було б розглянути про-
блему розвитку науково-інноваційної
сфери української економіки та еконо-
мік ЄС у контексті концепції інвестицій-
ної привабливості.
Зарубіжні [2; 3] та вітчизняні публі-
кації [4; 5] засвідчують, що проблема ін-
вестиційної привабливості інноваційної
сфери продовжує залишатись актуаль-
ною для всебічного вивчення та осмис-
лення її ролі в сучасних умовах економіч-
ного розвитку.
Метою дослідження є вивчення особ-
ливостей інвестиційної привабливості
інноваційної сфери української еконо-
міки в контексті інноваційного розвитку
економік країн-членів ЄС на сучасному
етапі.
Результати дослідження. Соціаль-
но-економічним умовам інноваційного
розвитку української економіки постій-
но приділялась увага влади ще з перших
років незалежності України. Так, вже в
лютому 1992 р. Постановою Кабінету
Міністрів України № 77 було створено
Державний інноваційний фонд [6], до
основних завдань якого входила «фінан-
сова і матеріально-технічна підтримка
регіональних науково-технічних про-
грам, інноваційної діяльності підпри-
ємств та організацій, впровадження у
виробництво завершених науково-до-
слідних розробок та створених «ноу-хау»,
розширення масштабів використання
сучасних технологій, освоєння конку-
рентоспроможної продукції».
Необхідність «створення умов для
збереження, розвитку і використання
вітчизняного науково-технічного та ін-
новаційного потенціалу» була задекларо-
вана серед основних принципів держав-
ної інноваційної політики [7]. Утім рівень
інноваційності та конкурентоспромож-
ності української економіки суттєво пос-
тупається рівню інноваційного розвитку
провідних європейських та інших країн
світу. Про це, зокрема, свідчать матеріа-
ли моніторингу індексу глобальної кон-
курентоспроможності (GCI) країн світу,
який розраховується Всесвітнім еконо-
мічним форумом (ВЕФ) [8].1
Вибір означеного моніторингу для
аналізу інноваційності української еко-
номіки та економік країн-членів ЄС
обумовлений, по-перше, тим, що мето-
дологія обрахунку GCI передбачає виз-
начення конкурентоспроможності краї-
ни в залежності від рівня інноваційності
її економіки. Для цього використовуєть-
ся субіндекс «фактори розвитку та інно-
ваційного потенціалу». За методологією
GCI всі досліджувані країни класифіку-
ються за 5 групами стадій розвитку:
– до першої групи (перша стадія роз-
витку) входять економіки з ВВП на дущу
населення менше 2000 дол. США (ва-
говий коефіцієнт субіндексу «фактори
розвитку та інноваційного потенціалу»
в інтегральному індексі конкурентос-
проможності визначається на рівні 5%);
– до другої групи (перехідна стадія
розвитку від першої до другої) входять
економіки з ВВП на душу населення у
сегменті 2000–2999 дол. США (ваговий
коефіцієнт субіндексу «фактори розвитку
та інноваційного потенціалу» – 5–10%);
– до третьої групи (друга стадія роз-
витку) входять економіки з ВВП на душу
населення у сегменті 3000–8999 дол.
США (ваговий коефіцієнт субіндексу
«фактори розвитку та інноваційного по-
тенціалу» – 10%);
– до четвертої групи (перехідна стадія
розвитку від другої до третьої) входять
економіки з ВВП на душу населення у
сегменті 9000–17000 дол. США (ваговий
коефіцієнт субіндексу «фактори розвитку
та інноваційного потенціалу» – 10–30%);
– до п’ятої групи (третя стадія розвит-
ку) входять економіки з ВВП на душу на-
селення більше 17000 дол. США (ваговий
1 У світовій практиці існують й інші підходи до визна-
чення конкурентоспроможності країн. Наприклад,
рейтинг конкурентоспроможності країн світу, що готу-
ється Інститутом менеджменту (Institute of Management
Development, Лозанна, Швейцарія). За цим рейтин-
гом Україна в 2015 р. посіла 60 місце із 61 можливих,
набравши 41,986 бала зі 100 можливих. У аналогічно-
му рейтингу 2014 р. Україна посідала 49 позицію із 60
можливих, набравши 50,872 бала зі 100 можливих [9].
ІННОВАЦІЙНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 4 5
коефіцієнт субіндексу «фактори розвитку
та інноваційного потенціалу» – 30%).
З 2012 р. українська економіка класи-
фікується у третій групі країн, орієнтова-
них на ефективність.
По-друге, згідно з М. Портером,
Д. Саксом та Д. МакАртуром [10], інс-
трументарій GCI створює можливості
для удосконалення макроекономічної
та інноваційної політики національних
економік, що забезпечує їм високі темпи
безперервного економічного зростання.
«Загальним призначенням індексу
зростання конкурентоспроможності, –
зазначають Д. МакАртур і Д. Сакс, – є
вимірювання потенціалу національної
економіки для досягнення стійкого еко-
номічного зростання в середньостро-
ковій перспективі при одночасному кон-
тролі (моніторингу – В. Г.) поточного
рівня її економічного розвитку» [11, с. 32].
«Метою GCI є виявлення важливих фак-
торів економічного зростання приблиз-
но на п’ятирічну перспективу» [11, с. 35].
Це досягається «дослідженням того,
якою мірою GCI сприяє екстраполяції в
майбутнє моделі зростання в недавньому
минулому» [11, с. 35].
Так, Україна за матеріалами Всесвіт-
нього економічного форуму 2014–2015 рр.
за загальною оцінкою GCI мала 76-й
ранг серед 144 країн (4,14 бала із 7 мож-
ливих) (табл. 1). Окремо за субіндексом
«фактори розвитку та інноваційного по-
тенціалу», за яким безпосередньо оці-
нюється інноваційність економік світу,
Україна мала ще нижчу оцінку – 92-й ранг
(3,41 бала).
Навіть у порівнянні з аналогічним
рейтингом (за кількістю досліджуваних
країн) 2012–2013 рр. позиції української
економіки дещо погіршились. У ньому
Україна посідала 73-те місце також серед
144 країн (4,14 бала). Проте за субіндек-
сом «фактори розвитку та інноваційного
потенціалу» Україна мала кращі позиції,
ніж у 2014–2015 рр. – 79-те місце (3,43
бала). У рейтингу ж за 2013–2014 рр. ук-
раїнська економіка посідала 84-те місце
серед 148 країн (4,05 бала), а за субіндек-
сом «фактори розвитку та інноваційного
потенціалу» –95-те місце (3,36 бала).
Якщо простежити динаміку GCI Ук-
раїни впродовж 2009–2015 рр. (врахо-
вується період після всесвітньої еконо-
мічної кризи, а також те, що методологія
GCI основана на оцінках соціально-еко-
номічних середовищ країн у середнь-
остроковій перспективі), можна вияви-
ти, що його бальна оцінка змінювалась у
межах 3,95 бала – 4,14 бала з вищими їх
значеннями (навіть при збільшенні чис-
ла досліджуваних країн), характерними
для 2013–2015 рр. За цей самий період
покращився на 6 пунктів і ранг України
за індексом GCI (з 82-го рангу до 76-го
рангу).
Отже, можна вважати, що в межах
концептуальних положень обрахунку
GCI простежується певна тенденція до
покращення інвестиційної привабли-
вості соціально-економічного середови-
ща української економіки.
Загалом аналіз даних п’ятирічного
періоду (2011–2015 рр.) засвідчує, що
привабливість соціально-економічно-
го середовища в Україні покращилась
за більшістю оцінок фактор-складових
GCI, як за рангом, так і за балами. За ве-
личиною рангу вона погіршилася лише
за трьома і за бальною оцінкою – лише
за двома із 12 фактор-складових GCI.
Так, за «ефективністю ринку праці» ранг
погіршився на 12 пунктів, за «техноло-
гічною готовністю» – на 3 пункти і за
фактор-складовою «інновації» – на 7
пунктів. Бальні оцінки погіршилися за
«макроекономічним середовищем» на
0,07 пункту та «ефективністю ринку пра-
ці» – на 0,32 пункту. Решта оцінок, як за
рангом, так і балами, за означений період
покращилися.
Слід звернути увагу і на таку мето-
дологічну особливість GCI: погіршення
оцінок фактор-складової за рангом (ба-
лами) не означає одночасне погіршення
за нею і бальних оцінок (рангу), хоча і
допускає таку можливість. Означене ус-
кладнює розроблення пропорційних мо-
делей аналізу динаміки соціально-еконо-
мічного середовища за цими чинниками.
Дані табл. 1 і 2, зокрема, засвідчують,
що лише за «ефективністю ринку праці»
впродовж 2011–2015 рр. оцінки соціаль-
ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 46
В. М. Головатюк
но-економічного середовища України
погіршилися одночасно і за рангом, і за
балами. За «технологічною готовністю»
бальна оцінка GCI зросла на 0,03 пункту,
при цьому величина рангу погіршилася
на 3 пункти. За чинником «інновації»
бальна оцінка покращилася на 0,05 пун-
кту, а величина рангу погіршилася на 7
пунктів. Таким чином, можна вважати,
що інноваційна привабливість соціаль-
но-економічного середовища України у
цей період за означеними фактор-скла-
довими хоча і поліпшувалась, але не з та-
кою інтенсивністю, яка була б достатнь-
ою і для покращання відповідних рангів.
При порівнянні даних GCI у коротко-
строковому періоді (даних 2014–2015 рр.
з даними 2013–2014 рр.) можна вияви-
ти дещо іншу ситуацію, ніж та, що була
характерною для п’ятирічного періоду.
Вона полягає в тому, що за величиною
рангу покращилося або залишилося без
змін 11 із 12 оцінок фактор-складових
GCI, а погіршилася лише одна бальна
оцінка «рівня розвитку бізнесу» – на 2
пункти. Що стосується показника «тех-
нологічна готовність економіки», то ранг
за ним покращився на 9 пунктів, а його
бальна оцінка зросла на 0,22 пункту. Ранг
соціально-економічного середовища за
показником «інновації» покращився на
12 пунктів, а відповідна бальна оцінка –
на 0,13 пункту.
Загалом, на відміну від того, що за
рангом покращилися (або залишилися
без змін) значення 11 оцінок фактор-
складових українського соціально-еко-
номічного середовища, а погіршилась
одна, за балами покращилося в означе-
ний період 7 оцінок, а погіршилося 5 оці-
нок, серед яких і оцінка «рівня розвитку
бізнесу» в країні.
У цьому контексті слід зазначити,
що у середньостроковому періоді погір-
шувалися саме оцінки інноваційності
української економіки. Це засвідчує ту
обставину, що фактично науково-інно-
ваційна сфера України функціонує ма-
лоефективно й малопривабливо, а тому
слабо сприяє покращенню інвестиційної
привабливості соціально-економічного
середовища за цією ознакою. За таких
умов навіть географічно близьке розта-
шування країни до економічно розви-
нених країн не створює того зиску від
можливого «абсорбування» капіталу та
технологій багатих економік, який міг би
впливати на забезпечення відповідного
зростання національної економіки, бо не
відбувається достатньо ефективного на-
копичення ресурсів людського капіталу
інноваційного розвитку. Він, у свою чер-
гу, має вирішальне значення для стиму-
лювання технологічних й організаційних
інновацій, які сприяють довгостроково-
му економічному зростанню.
Враховуючи, що в середньостроково-
му періоді 9 оцінок за рангом та 10 оцінок
за величиною балів із 12 фактор-складо-
вих GCI мали ознаки зростання, а також
особливості динаміки оцінок у коротко-
строковому періоді (порівняння даних
2014–2015 рр. з даними за 2013–2014 рр.),
можна припустити, що енергія українсь-
кої економіки останніми роками де-
монструвала тенденцію (хоча і на мало-
помітну) до покращення інвестиційної
привабливості й, відповідно, конкурен-
тоспроможності. Що стосується науко-
во-інноваційної сфери, то ситуація тут є
значно складнішою. На поточному етапі
розвитку вона слабко стимулює стійке
покращення привабливості соціально-
економічного середовища України, а
тому потребує розроблення окремих еко-
номіко-організаційних механізмів оп-
тимізації її функціонування.
Загалом привабливість соціально-
економічного середовища України за
оцінками GCI суттєво поступається про-
відним економікам світу. Так, до першої
десятки світових технологічних лідерів у
рейтингу 2014–2015 рр. увійшли: Швей-
царія (5,70 бала за загальним GCI (1-й
ранг), 5,74 бала за субіндексом «фактори
розвитку та інноваційного потенціалу»
(1-й ранг), Сінгапур (відповідно: 5,65
бала, 5,13 бала (11-й ранг), США (від-
повідно: 5,54 бала, 5,54 бала (5-й ранг),
Фінляндія (відповідно: 5,50 бала, 5,57
бала (3-й ранг), Німеччина (відповідно:
5,49 бала, 5,56 бала (4-й ранг), Японія
(відповідно: 5,47 бала, 5,68 бала (2-й
ранг), Гонконг (відповідно: 5,46 бала,
ІННОВАЦІЙНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 4 7
Т
а
б
ли
ц
я
1
Д
ин
ам
ік
а
ре
йт
ин
гу
У
кр
аї
ни
з
а
ін
де
кс
ом
г
ло
ба
ль
но
ї к
он
ку
ре
нт
ос
пр
ом
ож
но
ст
і
(1
2
ф
ак
то
р-
ск
ла
до
ви
х ,
2
00
9–
20
15
р
р.
)
П
о
к
а
зн
и
к
и
2
0
0
9
–
2
0
1
0
2
0
1
0
–
2
0
1
1
2
0
1
1
–
2
0
1
2
2
0
1
2
–
2
0
1
3
2
0
1
3
–
2
0
1
4
2
0
1
4
–
2
0
1
5
Ранг
Бал
Ранг
Бал
Ранг
Бал
Ранг
Бал
Ранг
Бал
Ранг
Бал
1
2
3
4
5
6
7
8
9
1
0
1
1
1
2
1
3
Ін
д
е
к
с
G
C
I
8
2
/
1
3
3
3
,9
5
8
9
/1
3
9
3
,9
0
8
2
/1
4
2
4
,0
0
7
3
/1
4
4
4
,1
4
8
4
/1
4
8
4
,0
5
7
6
/1
4
4
4
,1
4
І.
С
уб
ін
д
ек
с
«б
аз
о
в
і в
и
м
о
ги
»
9
4
3
,9
6
1
0
2
3
,9
2
9
8
4
,1
8
7
9
4
,3
5
9
1
4
,2
7
8
7
4
,3
6
1
.
Ін
с
т
и
т
у
ц
ії
1
2
0
3
,1
0
1
3
4
2
,9
6
1
3
1
2
,9
8
1
3
2
3
,1
3
1
3
7
2
,9
9
1
3
0
2
,9
8
2
.
Ін
ф
р
а
с
т
р
у
к
т
у
р
а
7
8
3
,3
9
6
8
3
,8
3
7
1
3
,8
7
6
5
4
,1
0
6
8
4
,0
7
6
8
4
,1
6
3
.
М
а
к
р
о
е
к
о
н
о
м
іч
н
е
с
е
р
е
д
о
в
и
щ
е
1
0
6
3
,9
6
1
3
2
3
,2
0
1
1
2
4
,2
1
9
0
4
,4
0
1
0
7
4
,2
0
1
0
5
4
,1
4
4
.
О
х
о
р
о
н
а
зд
о
р
о
в
’я
т
а
п
о
ч
а
т
к
о
в
а
о
с
в
іт
а
6
8
5
,4
1
6
7
5
,7
0
7
4
5
,6
4
6
2
5
,7
8
6
2
5
,8
4
4
3
6
,1
4
ІІ
.
С
у
б
ін
д
е
к
с
«
п
ід
с
и
л
ю
в
а
ч
і
е
ф
е
к
-
т
и
в
н
о
с
т
і»
6
8
4
,0
5
7
2
3
,9
8
7
4
4
,0
0
6
5
4
,1
1
7
1
4
,0
1
6
7
4
,1
1
5
.
В
и
щ
а
о
с
в
іт
а
т
а
п
р
о
ф
е
с
ій
н
а
п
ід
го
-
т
о
в
к
а
4
6
4
,3
8
4
6
4
,6
1
5
1
4
,5
8
4
7
4
,7
0
4
3
4
,7
5
4
0
4
,9
3
6
.
Е
ф
е
к
т
и
в
н
іс
т
ь
р
и
н
к
у
т
о
в
а
р
ів
1
0
9
3
,7
4
1
2
9
3
,5
3
1
2
9
3
,5
8
1
1
7
3
,8
2
1
2
4
3
,8
1
1
1
2
3
,9
9
7
.
Е
ф
е
к
т
и
в
н
іс
т
ь
р
и
н
к
у
п
р
а
ц
і
4
9
4
,5
7
5
4
4
,5
4
6
1
4
,4
4
6
2
4
,4
4
8
4
4
,1
8
8
0
4
,1
2
8
.
Р
ів
ен
ь
р
о
зв
и
тк
у
ф
ін
ан
с
о
в
о
го
р
и
н
к
у
1
0
6
3
,5
6
1
1
9
3
,3
1
1
1
6
3
,3
9
1
1
4
3
,5
2
1
1
7
3
,4
6
1
0
7
3
,5
4
9
.
Т
е
х
н
о
л
о
гі
ч
н
а
г
о
т
о
в
н
іс
т
ь
8
0
3
,3
7
8
3
3
,3
7
8
2
3
,4
7
8
1
3
,6
0
9
4
3
,2
8
8
5
3
,5
0
1
0
.
Р
о
зм
ір
р
и
н
к
у
2
9
4
,6
7
3
8
4
,5
3
3
8
4
,5
4
3
8
4
,6
0
3
8
4
,6
0
3
8
4
,5
8
ІІ
І.
С
у
б
ін
д
е
к
с
«
ф
а
к
т
о
р
и
р
о
зв
и
т
к
у
т
а
ін
н
о
в
а
ц
ій
н
о
го
п
о
т
е
н
ц
іа
л
у
»
8
0
3
,4
2
8
8
3
,3
0
9
3
3
,2
9
7
9
3
,4
3
9
5
3
,3
6
9
2
3
,4
1
1
1
.
Р
ів
е
н
ь
р
о
зв
и
т
к
у
б
із
н
е
с
у
9
1
3
,6
3
1
0
0
3
,4
8
1
0
3
3
,4
8
9
1
3
,7
0
9
7
3
,6
8
9
9
3
,6
6
1
2
.
Ін
н
о
в
а
ц
ії
6
2
3
,2
1
6
3
3
,1
1
7
4
3
,1
1
7
1
3
,1
6
9
3
3
,0
3
8
1
3
,1
6
Д
ж
ер
ел
о:
р
о
зр
о
б
л
ен
о
а
в
то
р
о
м
з
а:
G
lo
b
al
C
o
m
p
et
it
iv
en
es
s
R
ep
o
rt
2
0
0
9
–
2
0
1
5
[
Е
л
ек
тр
о
н
н
и
й
р
ес
у
р
с
].
–
Р
еж
и
м
д
о
с
ту
п
у
:
h
tt
p
:/
/w
w
w
3
.w
ef
o
ru
m
.o
rg
/
ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 48
В. М. Головатюк
Т
а
б
ли
ц
я
2
Р
ей
ти
нг
У
кр
аї
ни
з
а
ін
де
кс
ом
г
ло
ба
ль
но
ї к
он
ку
ре
нт
ос
пр
ом
ож
но
ст
і з
а
20
14
–
20
15
р
р.
у
п
ор
ів
ня
нн
і з
п
оп
ер
ед
ні
м
и
ро
ка
м
и
(1
2
ф
ак
то
р-
ск
ла
до
ви
х
G
C
I)
П
о
к
а
зн
и
к
и
2
0
1
4
–
2
0
1
5
/
2
0
1
3
–
2
0
1
4
,
к
р
а
щ
е
/
гі
р
ш
е
2
0
1
4
–
2
0
1
5
/
2
0
1
2
–
2
0
1
3
,
к
р
а
щ
е
/
гі
р
ш
е
2
0
1
4
–
2
0
1
5
/
2
0
1
1
–
2
0
1
2
,
к
р
а
щ
е
/
гі
р
ш
е
2
0
1
4
–
2
0
1
5
/
2
0
1
0
–
2
0
1
1
,
к
р
а
щ
е
/
гі
р
ш
е
2
0
1
4
–
2
0
1
5
/
2
0
0
9
–
2
0
1
0
,
к
р
а
щ
е
/
гі
р
ш
е
Ранг
Бал
Ранг
Бал
Ранг
Бал
Ранг
Бал
Ранг
Бал
1
2
3
4
5
6
7
8
9
1
0
1
1
Ін
д
е
к
с
G
C
I
8
0
,0
9
-3
0
6
0
,1
4
1
3
0
,2
4
6
0
,1
9
І.
С
у
б
ін
д
е
к
с
«
б
а
зо
в
і
в
и
м
о
ги
»
4
0
,0
9
-8
0
,0
1
1
1
0
,1
8
1
5
0
,4
4
7
0
,4
0
1
.
Ін
с
т
и
т
у
ц
ії
7
-0
,0
1
2
-0
,1
5
1
0
,0
0
4
0
,0
2
-1
0
-0
,1
2
2
.
Ін
ф
р
а
с
т
р
у
к
т
у
р
а
0
0
,0
9
-3
0
,0
6
3
0
,2
9
0
0
,3
3
1
0
0
,7
7
3
.
М
а
к
р
о
е
к
о
н
о
м
іч
н
е
с
е
р
е
д
о
в
и
щ
е
2
-0
,0
6
-1
5
-0
,2
6
7
-0
,0
7
2
7
0
,9
4
1
0
,1
8
4
.
О
х
о
р
о
н
а
з
д
о
р
о
в
’я
т
а
п
о
ч
а
т
к
о
в
а
о
с
в
іт
а
1
9
0
,3
0
1
9
0
,3
6
3
1
0
,5
0
2
4
0
,4
4
2
5
0
,7
3
ІІ
. С
у
б
ін
д
е
к
с
«
п
ід
с
и
л
ю
в
а
ч
і е
ф
е
к
ти
в
н
о
с
ті
»
4
0
,1
0
-2
0
7
0
,1
1
5
0
,1
3
1
0
,0
6
5
.
В
и
щ
а
о
с
в
іт
а
т
а
п
р
о
ф
е
с
ій
н
а
п
ід
го
то
в
к
а
3
0
,1
8
7
0
,2
3
1
1
0
,3
5
6
0
,3
2
6
0
,5
5
6
.
Е
ф
е
к
т
и
в
н
іс
т
ь
р
и
н
к
у
т
о
в
а
р
ів
1
2
0
,1
8
5
0
,1
7
1
7
0
,4
1
1
7
0
,4
6
-3
0
,2
5
7
.
Е
ф
е
к
т
и
в
н
іс
т
ь
р
и
н
к
у
п
р
а
ц
і
4
-0
,0
6
-1
8
-0
,3
2
-1
9
-0
,3
2
-2
6
-0
,4
2
-3
1
-0
,4
5
8
.
Р
ів
е
н
ь
р
о
зв
и
т
к
у
ф
ін
а
н
с
о
в
о
го
р
и
н
к
у
1
0
0
,0
8
7
0
,0
2
9
0
,1
5
1
2
0
,2
3
-1
-0
,0
2
9
.
Т
е
х
н
о
л
о
гі
ч
н
а
г
о
т
о
в
н
іс
т
ь
9
0
,2
2
-4
-0
,1
0
-3
0
,0
3
-2
0
,1
3
-5
0
,1
3
1
0
.
Р
о
зм
ір
р
и
н
к
у
0
-0
,0
2
0
-0
,0
2
0
0
,0
4
0
0
,0
5
-9
-0
,0
9
ІІ
І.
С
у
б
ін
д
е
к
с
«
ф
а
к
т
о
р
и
р
о
зв
и
т
к
у
т
а
і
н
-
н
о
в
а
ц
ій
н
о
го
п
о
т
е
н
ц
іа
л
у
»
3
0
,0
5
-1
3
-0
,0
2
1
0
,1
2
-4
0
,1
1
-1
2
-0
,0
1
1
1
.
Р
ів
е
н
ь
р
о
зв
и
т
к
у
б
із
н
е
с
у
-2
-0
,0
2
-8
-0
,0
4
4
0
,1
8
1
0
,1
8
-8
0
,0
3
1
2
.
Ін
н
о
в
а
ц
ії
1
2
0
,1
3
-1
0
0
-7
0
,0
5
-1
8
0
,0
5
-1
9
-0
,0
5
Д
ж
ер
ел
о
: р
о
зр
о
б
л
е
н
о
а
в
т
о
р
о
м
з
а
:
G
lo
b
a
l
C
o
m
p
e
ti
ti
ve
n
e
ss
R
e
p
o
rt
2
0
0
9
–
2
0
1
5
[
Е
л
е
к
т
р
о
н
н
и
й
р
е
с
у
р
с
].
–
Р
е
ж
и
м
д
о
с
т
у
п
у
:
h
tt
p
:/
/w
w
w
3
.w
e
fo
ru
m
.o
rg
/
ІННОВАЦІЙНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 4 9
4,75 бала (23-й ранг), Нідерланди (від-
повідно: 5,45 бала, 5,41 бала (6-й ранг),
Великобританія (відповідно: 5,41 бала,
5,21 бала (8-й ранг), Швеція (відповідно:
5,41 бала, 5,38 бала (7-й ранг). За класи-
фікацією ВЕФ усі вони є інноваційно-
орієнтованими економіками.
Серед означених 10 країн технологіч-
них лідерів – 8 економічно-розвинених
економік та 2 країни, що розвиваються
(класифікація Світового банку [12]). 5 із
них – це країни-члени ЄС: Фінляндія,
Німеччина та Швеція – лідери інновацій
за класифікацією Європейського іннова-
ційного табло, Нідерланди та Великоб-
ританія – інноваційні послідовники [13].
Наведене засвідчує, що оцінки українсь-
кої економіки, як загалом за GCI, так і
за субіндексом «фактори розвитку та ін-
новаційного потенціалу» відповідають
далекій периферії від світових техноло-
гічних лідерів.
Утім євроінтеграційні наміри Ук-
раїни обумовлюють необхідність більш
ретельного вивчення і порівняння сут-
нісних характеристик, що формують
привабливість соціально-економічного
середовища України і країн-членів ЄС,
та виявлення на цій основі можливого
виникнення певних невизначеностей і
загроз на шляху євроінтеграційного пос-
тупу України.
Доречно зазначити, що визначення
місця країни у рейтингу GCI не є його
головною метою. Більш важливим є те,
що методологією обрахунку GCI, яка
удосконалювалась більш ніж три деся-
тиліття, передбачено сканування й моні-
торинг стану соціально-економічних
середовищ країн за 112 показниками,
що згруповані у 12 фактор-складових, за
якими оцінюється рівень конкуренто-
спроможності та інвестиційної приваб-
ливості економік світу. Розробниками
GCI передбачалося, що запропонований
ними інструментарій зможе краще сти-
мулювати уряди країн до реалізації полі-
тики, яка б сприяла покращенню бла-
гополуччя їх громадян. Вважалося, що
уряди при формуванні державної політи-
ки щодо зростання конкурентоспромож-
ності національних економік та розроб-
ленні ефективних бізнес-стратегій для
зменшення ризиків досягнення стійкого
соціально-економічного прогресу вико-
ристовуватимуть інформацію GCI в пов-
ному обсязі, а не лише його підсумкові
значення.
З цього приводу Д. МакАртур і
Д. Сакс зазначають, що «не варто плута-
ти останні місця в рейтингу GCI з най-
гіршими в світі перспективами зростан-
ня економік. <…> Країни, що посідають
декілька останніх місць за GCI, далеко не
втратили свої можливості, це економіки,
яким просто необхідно більше політич-
ної волі, ніж іншим досліджуваним краї-
нам нашої вибірки. Це також країни з
найбільшими можливостями для «наздо-
ганяючого» зростання. <…> Незважаючи
на хитке політичне середовище можна
досягти великих успіхів в економічному
розвитку з добре продуманою внутріш-
ньою політикою та міжнародною до-
помогою. Ми сподіваємося, що замість
того, щоб у низькому рейтингу бачити
причину для відчаю, політичні діячі та
лідери бізнесу будуть розглядати інфор-
мацію, що міститься в GCI, як корисний
засіб ідентифікації політичних пріори-
тетів і, в майбутньому, як критерій успі-
ху нових ініціатив. І незалежно від рівня
доходів країн ми прагнемо за допомо-
гою інформації, що міститься в GCI,
допомогти політикам та представникам
приватного сектору в кожній країні виз-
начити свої національні пріоритети у
прагненні підвищити рівень економічно-
го добробуту своїх громадян» [11, с. 36].
Означене обумовлено тим, що за
методологією Всесвітнього економіч-
ного форуму конкурентоспроможність
розглядається як «сукупність інститу-
цій, політик і факторів, які визначають
рівень продуктивності економіки краї-
ни, від якої, в свою чергу, залежить рі-
вень добробуту, що може забезпечити
економіка» [8, с. 3]. Окрім того, «рівень
продуктивності визначає також норми
прибутковості інвестицій, які можуть
бути досягнуті в економіці та є фунда-
ментальним фактором економічного
зростання. Інакше кажучи, конкурен-
тоспроможніша економіка, імовірніше,
ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 410
В. М. Головатюк
буде більш спроможною забезпечити
довготривале зростання» [8, с. 3].
Виходячи із означених позицій мож-
на пересвідчитись, що у списку країн за
величиною GCI за 2014–2015 рр. з-серед
країн-членів ЄС нижчий, ніж в України,
рейтинг мали дві економіки – Хорватії
(77-й ранг, 4,13 бала) та Греції (81-й ранг,
4,04 бала). Аналогічна ситуація була ха-
рактерна і впродовж 2012–2014 рр. Так,
за даними 2011–2012 рр. Україна за за-
гальною величиною GCI мала 82-й ранг
з 4,00 балами, а гірші, ніж у неї, оцінки
були у Греції – 90-й ранг з 3,92 балами. У
2012–2013 рр. Україні за GCI було при-
своєно 73-й ранг з 4,14 балами, а гірші,
ніж у неї, оцінки були у Румунії (78-й
ранг, 4,07 бала), Хорватії (81-й ранг, 4,04
бала) та Греції (96-й ранг, 3,86 бала). У
2013–2014 рр. Україні було присвоєно
84-й ранг з 4,05 балами, а Греції – 91-й
ранг з 3,93 балами.
Слід зазначити, що загалом сегмент
оцінок GCI, яким охоплювались усі краї-
ни-члени ЄС упродовж 2012–2015 рр.,
мав тенденцію до концентрації (звужен-
ня), тобто оцінки соціально-економіч-
ного середовища ЄС поліпшувались, але
при цьому оцінки соціально-економіч-
ного середовища України не виходили за
його межі.
За оцінками ж рейтингу 2010–2011 рр.
ситуація була дещо іншою. Усі краї-
ни-члени ЄС мали кращі позиції, ніж
Україна. В України був 89-й ранг з 3,90
балами, а країни-члени ЄС охоплюва-
лись сегментом оцінок від 2-го рангу
(Швеція з 5,56 балами) до 83-го ран-
гу (Греція з 3,99 балами). Отже, оцінки
привабливості соціально-економічного
середовища України в означений період
виходили за межі оцінок привабливості
соціально-економічного середовища
країн-членів ЄС, погіршуючи тим самим
привабливість загальноєвропейського
соціально-економічного середовища та
обумовлюючи, на той час, додаткові не-
визначеності його розвитку.
Таким чином, на базі наведеного
аналізу даних ВЕФ можна пересвідчи-
тись, що оцінки соціально-економічного
середовища України за величиною інтег-
рального GCI з 2012 р. і до 2015 р. пов-
ністю вписувались у відповідні сегменти
оцінок для країн-членів ЄС. Тому є під-
стави вважати, що соціально-економічне
середовище України на поточному етапі
розвитку не може генерувати непередба-
чувані соціально-економічні та суспіль-
но-політичні невизначеності й загрози
при інтеграції його у європейський нау-
ково-інноваційний простір і, відповідно,
не створює підстави для погіршення його
інвестиційної привабливості.
Доречно звернути увагу, що хоча
Хорватія та Греція мають нижчий рей-
тинг, ніж Україна, за інтегральним GCI
2014–2015 рр., але оцінки за субіндек-
сом «фактори розвитку та інноваційного
потенціалу» у них все-таки кращі. Хор-
ватія за ним мала 87-й ранг (3,47 бала), а
Греція – 74 ранг (3,55 бала).
Позиціонуючи Хорватію та Грецію в
одному із інструментів оцінки показни-
ків інноваційного розвитку країн-членів
ЄС за 2015 р., яким є Європейське ін-
новаційне табло, можна пересвідчитись,
що вони в ньому класифікуються як
«помірні новатори». Тобто будучи лише
«помірними новаторами», означені краї-
ни мають кращі позиції, ніж Україна, за
субіндексом «фактори розвитку та інно-
ваційного потенціалу» GCI.
Щоб краще уяснити рівень іннова-
ційної привабливості української еко-
номіки у порівнянні з економіками
країн-членів ЄС, доречно здійснити від-
повідний аналіз окремо, насамперед за
оцінками фактор-складових індексу GCI
«інновації» та «рівень розвитку бізнесу»
субіндексу «фактори розвитку та інно-
ваційного потенціалу» (табл. 3, табл. 4).
В одному блоці з ними, на думку автора,
важливо розглянути і таку фактор-скла-
дову як «технологічна готовність» еко-
номіки, хоча вона і входить до складу
іншого субіндексу – «підсилювачі ефек-
тивності».
Слід наголосити на відмінностях у
методології застосування фактор-скла-
дових «інновації» і «технологічна готов-
ність» економіки. Проте обидва вони сто-
суються інновацій. Якщо за допомогою
фактор-складової «інновації» оцінюєть-
ІННОВАЦІЙНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 4 11
ся спроможність країни створювати
технологічні інновації для забезпечення
власної конкурентоспроможності (тоб-
то її можливості самостійно проводити
дослідження й розробляти технологічні
інновації), то фактор-складовою «техно-
логічна готовність» оцінюються можли-
вості країни «переймати (запозичувати)
та використовувати (опановувати) нові
технології з метою підвищення ефектив-
ності її виробничих секторів», вже ство-
рені в інших країнах.
Саме цим обґрунтовується доціль-
ність використовування фактор-складо-
вої «технологічна готовність» в одному
блоці з фактор-складовими «інновації»
та «рівень розвитку бізнесу» для оціню-
вання інноваційності української еконо-
міки.
Одразу слід зазначити, що вищезга-
дані фактор-складові GCI не належать
до числа найбільш інвестиційно-при-
вабливих для соціально-економічного
середовища України (див. табл. 1).2 Про-
те виявлення особливостей саме їхнього
впливу на стан інвестиційної приваб-
ливості соціально-економічного сере-
довища країн-членів ЄС при інтеграції
України у європейський науково-іннова-
ційний простір є надзвичайно важливим.
З цією метою оцінки GCI соціально-
економічних середовищ 28 країн-членів
ЄС та України класифікуються у статис-
тично однорідні групи за кожною із трьох
фактор-складових економіки («іннова-
ції», «рівень розвитку бізнесу» та «техно-
логічна готовність») одночасно за двома
2 12 фактор-складових інтегрального GCI за 2014–
2015 рр. для соціально-економічного середови-
ща України за рівнем їх інвестиційної привабли-
вості упорядковуються у такий спосіб: розмір рин-
ку (38-й ранг, 4,58 бала), вища освіта та професійна
підготовка (40-й ранг, 4,93 бала), охорона здоров’я
та початкова освіта (43-й ранг, 6,14 бала), інфра-
структура (68-й ранг, 4,16 бала), ефективність рин-
ку праці (80-й ранг, 4,12 бала), інновації (81-й ранг,
3,16 бала), технологічна готовність (85-й ранг, 3,50
бала), рівень розвитку бізнесу (99-й ранг, 3,66 бала),
макроекономічне середовище (105-й ранг, 4,14
бала), рівень розвитку фінансового ринку (107-й
ранг, 3,54 бала), ефективність ринку товарів (112-й
ранг, 3,99 бала), інституції (130-й ранг, 2,98 бала).
параметрами: рангом у загальному спис-
ку країн і величиною їх бальної оцінки.
При цьому враховується, що за методо-
логією GCI величини рангу та бальної
оцінки мають відносно самостійний ха-
рактер змін [11, с. 36]. Це означає, що
збільшенню рангу на один пункт не за-
вжди відповідає зростання бальної оцін-
ки на одну і ту ж саму величину, і навпаки
(про це вже йшлося раніше, табл. 2).
Методологія групування базується
на авторському підході до застосування
методів математичної статистики з таким
розрахунком, щоб у межах однієї групи
країн виконувались умови графічного
методу класифікації В. Плюти [14, с. 33],
а їхні ранги та бальні оцінки за відповід-
ною фактор-складовою не виходили за
межі довірчого інтервалу ā±2σ.
З табл. 3 видно, що за фактор-скла-
довою «інновації» соціально-економічне
середовище країн-членів ЄС є достатньо
неоднорідним. Усі країни ЄС та Україну
за нею можна класифікувати у 5 груп. У
першу групу потрапляють 11 інновацій-
но-орієнтованих економік ЄС з найкра-
щими рангами та бальними оцінками. Ук-
раїна потрапляє у четверту змішану групу,
в яку входять 7 економік, одна з яких
орієнтована на ефективність (Румунія),
три економіки є перехідними від стадії
розвитку орієнтованих на ефективність до
інноваційно-орієнтованих (Латвія, Поль-
ща, Хорватія) та дві інноваційно-орієн-
товані економіки (Словаччина, Греція).
Болгарія, економіка якої орієнтована на
ефективність, утворює самостійну п’яту
групу з найнижчими оцінками.
Отже, за фактор-складовою «інно-
вації» у рейтингу 2014–2015 рр. Україна
посідала 81 місце у загальному списку
країн з величиною 3,16 бала. За цим фак-
тором гірші, ніж Україна, оцінки отрима-
ли Болгарія (105-й ранг у списку країн,
2,94 бала) та Хорватія (93-й ранг, 3,10
бала). Решта 26 країн-членів ЄС мали
кращі оцінки. Загалом за цим показни-
ком оцінки всіх країн-членів ЄС потрап-
ляють у сегмент: 1-й ранг – Фінляндія
(5,58 бала), 105-й ранг – Болгарія (2,94
бала). Таким чином, оцінка фактор-скла-
дової «інновації» соціально-економічно-
ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 412
В. М. Головатюк
Таблиця 3
Класифікація країн ЄС та України за складовою «інновації»
індексу глобальної конкурентоспроможності за 2014–2015 рр.
Країни, показники
Р
а
н
г
Б
а
л
Г
р
у
п
а
Країни, показники
Р
а
н
г
Б
а
л
Г
р
у
п
а
1 2 3 4 5 6 7 8
Фінляндія 1 5,78 1 Італія 35 3,73 3
Німеччина 6 5,47 Кіпр 36 3,72
Швеція 7 5,37 Іспанія 37 3,69
Нідерланди 8 5,25 Чехія 39 3,67
Данія 11 5,06 Словенія 42 3,64
Великобританія 12 4,96 Литва 44 3,62
Бельгія 13 4,49 Мальта 45 3,60
Люксембург 16 4,85 Угорщина 50 3,50
Австрія 18 4,82 Дов. інтервал: max 51,4 3,80
Франція 19 4,74 min 30,6 3,50
Ірландія 20 4,68 Румунія 66 3,28
4
Дов. інтервал: max 24,0 5,82 Латвія 70 3,27
min -0,2 4,27 Польща 72 3,26
Португалія 28 4,08 2 Словаччина 78 3,18
Естонія 30 3,95 Греція 79 3,18
Дов. інтервал: max 31,8 4,20 Україна 81 3,16
min 26,2 3,83 Хорватія 93 3,10
Дов. інтервал: max 94,7 3,34
min 59,3 3,07
Болгарія 105 2,94 5
Джерело: розроблено автором за: Global Competitiveness Report 2014–2015 [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www3.weforum.org/
го середовища української економіки не
виходить за межі оцінок соціально-еко-
номічного середовища країн-членів ЄС,
хоча і знаходиться на периферії від його
інноваційних країн-лідерів.
Що стосується динаміки оцінок со-
ціально-економічного середовища Ук-
раїни за фактор-складовою «інновації»,
то впродовж 2009–2015 рр. вони переваж-
но мали тенденцію до погіршення (з 62-го
рангу з 3,21 балами у 2009–2010 рр. до 81-
го рангу з 3,16 балами у 2014–2015 рр.),
погіршуючи за нею його інвестиційну
привабливість.
ІННОВАЦІЙНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 4 13
За фактор-складовою «рівень розвит-
ку бізнесу» (табл. 4) соціально-економіч-
не середовище країн-членів ЄС є більш
однорідним. Усі країни ЄС та Україну
можна класифікувати за нею всього у 2
групи. У першу групу потрапляють 12 ін-
новаційно-орієнтованих економік ЄС з
найкращими рангами та бальними оцін-
ками. Серед них 11 країн, які утворювали
першу групу з найкращими оцінками і за
фактор-складовою «інновації» (табл. 3).
Україна потрапляє у другу групу, куди
входять решта 16 країн-членів ЄС.
За фактор-складовою «рівень роз-
витку бізнесу» у рейтингу 2014–2015 рр.
Україна посідала 99 місце у загальному
списку країн з величиною 3,66 бала. За
цим фактором гіршу, ніж Україна, оцін-
ку отримала лише Болгарія (105-й ранг у
списку країн, 3,61 бала). Загалом за цим
показником оцінки всіх країн-членів ЄС
потрапляють у сегмент: 3-й ранг – Фін-
ляндія (5,65 бала), 105-й ранг – Болгарія
(3,61 бала). Отже, і оцінка фактор-скла-
дової «рівень розвитку бізнесу» соціаль-
но-економічного середовища українсь-
кої економіки знову ж таки не випадає
за межі оцінок соціально-економічного
середовища країн-членів ЄС.
Що стосується динаміки оцінок со-
ціально-економічного середовища Ук-
раїни за фактор-складовою «рівень роз-
витку бізнесу», то впродовж 2009–2015 рр.
вони не мали чітко вираженої тенден-
ції. Ранг погіршився з 91-й позиції до
99-й (коефіцієнт варіації 0,051), а баль-
на оцінка зросла з 3,63 бала до 3,66 бала
(коефіцієнт варіації 0,028). Враховуючи
Таблиця 4
Класифікація країн ЄС та України за складовою «рівень розвитку бізнесу»
індексу глобальної конкурентоспроможності за 2014–2015 рр.
Країни, показники
Р
а
н
г
Б
а
л
Г
р
у
п
а
Країни, показники
Р
а
н
г
Б
а
л
Г
р
у
п
а
1 2 3 4 5 6 7 8
Німеччина 3 5,65
1
Чехія 35 4,46
2
Нідерланди 5 5,57 Мальта 36 4,45
Великобританія 6 5,45 Іспанія 38 4,42
Австрія 7 5,41 Кіпр 40 4,41
Швеція 8 5,38 Естонія 48 4,32
Фінляндія 9 5,36 Литва 49 4,31
Бельгія 10 5,34 Португалія 51 4,29
Данія 11 5,33 Словенія 59 4,16
Ірландія 20 5,02 Латвія 61 4,09
Люксембург 21 5,00 Польща 63 4,06
Франція 22 4,96 Словаччина 65 4,00
Італія 25 4,79 Греція 74 3,91
Дов. інтервал: max 27,4 5,80 Хорватія 83 3,83
min -2,9 4,74 Румунія 90 3,77
Угорщина 92 3,75
Україна 99 3,66
Болгарія 105 3,61
Дов. інтервал: max 109,8 4,67
min 18,2 3,50
Джерело: розроблено автором за: Global Competitiveness Report 2014–2015 [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www3.weforum.org/
ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 414
В. М. Головатюк
незначне варіювання цих оцінок, можна
зробити припущення про несуттєве по-
гіршення інвестиційної привабливості
соціально-економічного середовища Ук-
раїни у цей період за фактор-складовою
«рівень розвитку бізнесу».
Доповненням групи фактор-складо-
вих «інновації» та «рівень розвитку біз-
несу» можна вважати фактор-складову
«технологічна готовність» економіки,
яка трактується розробниками GCI як
спроможність економіки швидко пе-
реймати (запозичувати) й продуктивно
опановувати нові технології. Означеною
фактор-складовою оцінюється доступ-
ність національній економіці новітніх
технологій, інтенсивність впровадження
технологій на рівні компаній, рівень пря-
мих іноземних інвестицій як основного
джерела передачі іноземних технологій,
а також здатність максимально ефек-
тивно використовувати інформаційні та
комунікаційні технології (ІКТ) для ство-
рення інновацій у повсякденній діяль-
ності та виробничих процесах [8, с. 7].
На відміну від двох попередніх кла-
сифікацій, соціально-економічне се-
редовище країн-членів ЄС за фактор-
складовою «технологічна готовність» є
найбільш однорідним. Країни ЄС мож-
на класифікувати за нею лише у одній
групі. Причому сегмент оцінок за нею
практично у два рази компактніший (від
1-го рангу (Люксембург, 6,36 бала) до 52-
го рангу (Словаччина, 4,37 бала)), ніж за
фактор-складовими «інновації» та «рі-
вень розвитку бізнесу».
За фактор-складовою «технологічна
готовність» у рейтингу 2014–2015 рр. Ук-
раїна мала 85-й ранг з 3,50 балами, а від-
так її оцінки за цією фактор-складовою
не потрапляють у сегмент оцінок країн-
членів ЄС ні за рангом, ні за бальною
оцінкою. Від найнижчої оцінки, отрима-
ної Словаччиною, оцінки України гірші
на 33 пункти за величиною рангу і на 0,8
пункту за бальною оцінкою.
Враховуючи методологію розрахунку
GCI, це означає достатньо великий від-
рив оцінок соціально-економічного сере-
довища України від оцінок європейського
соціально-економічного середовища за
означеним фактором. Оцінки соціаль-
но-економічного середовища України за
фактор-складовою «технологічна готов-
ність» не потрапляють навіть у довірчий
інтервал (<±2>) оцінок за нею для країн-
членів ЄС.
Отже, за цією фактор-складовою
Україна не є інвестиційно-привабли-
вою країною і оцінки за нею суттєво по-
гіршують інвестиційну-привабливість
та посилюють фактори невизначеності
соціально-економічного середовища
країн-членів ЄС при євроінтеграції ук-
раїнської економіки.
Висновки. Досліджуючи інновацій-
ність української економіки та економік
країн-членів ЄС за матеріалами Всесвіт-
нього економічного форуму 2014–15 рр.,
можна побачити, що за фактор-скла-
довими «інновації» та «рівень розвитку
бізнесу» оцінки соціально-економічного
середовища України все ж вписуються в
оцінки соціально-економічного середо-
вища країн-членів ЄС, хоча і з найгірши-
ми оцінками відповідних сегментів.
Що стосується оцінок фактор-скла-
дової «технологічна готовність» українсь-
кої економіки у порівнянні з економі-
ками країн-членів ЄС, то тут ситуація
є набагато складнішою (про це йшлося
вище). Можна вважати, що за нею госпо-
дарський комплекс України знаходиться
на далекій периферії від провідних країн
європейського інноваційного простору.
1. Communication from the Commission Europe
2020: A strategy for smart, sustainable and inclusive
growth [Electronic resource]. – Assess mode:
http://ec.europa.eu/eu2020/pdf/COMPLET%
2 0 E N % 2 0 B A R RO S O % 2 0 % 2 0 % 2 0 0 0 7 %
2 0 - % 2 0 E u r o p e % 2 0 2 0 2 0 % 2 0 - % 2 0 E N %
20version.pdf .
2. OECD Science, Technology and Industry
Outlook 2014 [Electronic resource]. – Assess
mode: http://ifuturo.org/documentacion/
Science%20Technology%20and%20Industry%20
Outlook%202014.pdf .
3. Золотарева А. Ф. Актуальные проблемы
формирования и развития инновационной
экономики РФ / А. Ф. Золотарева, М. В. Са-
вина, А. А. Степанов, И. А. Степанов. –
М. : АМА-ПРЕСС, 2010. – 228 с.
4. Інноваційна Україна 2020 : національна до-
повідь / За заг. ред. В. М. Гейця та ін. ; НАН
України. – К., 2015. – 336 с.
ІННОВАЦІЙНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 4 15
5. Федулова Л. І. Технологічна політика: гло-
бальний контекст та українська практика :
монографія / Л. І. Федулова. – К. : Київ. нац.
торг.-екон. ун-т, 2015. – 844 с.
6. Постанова Кабінету Міністрів України вiд
18.02.1992 № 77 «Про створення Державно-
го інноваційного фонду» [Електронний ре-
сурс]. – Режим доступу: http://ndipzir.org.ua/.
7. Закон України «Про інноваційну діяльність»
від 4 липня 2002 р. № 40-IV / ВВР Украї-
ни, 2002, № 36, ст. 266 / остання редакція від
05.12.2012 р.
8. Global Competitiveness Report 2014–2015
[Electronic resource]. – Assess mode: http://
www3.weforum.org/ Рейтинг 2014–2015 рр. го-
тувався на основі статистики за 2013 р. та опи-
тувань підприємців на початку 2014 р., до по-
чатку воєнних дій в Україні.
9. The 2015 IMD World Competitiveness
Scoreboard [Electronic resource]. – Assess mode:
http://www.imd.org/uupload/imd.website/wcc/
scoreboard.pdf.
10. Porter M. E. Executive Summary: Competitive-
ness and Stages of Economic Development
[Electronic Resource] / M. E. Porter, J. D. Sachs,
J. W. McArthur. – Access mode: http://www.
weforum.org/pdf/Gcr/GCR_01_02_Executive_
Summary.pdf.
11. McArthur J. W. The Growth Competitiveness Index:
Measuring Technological Advancement and Stages of
Development [Electronic Resource] / J. W. McArthur,
J. D. Sachs. – Access mode: http://earth.co-
lumbia.edu/sitefiles/file/Sachs%20Writing/2002/
WorldEconomicForum_2001-2002_GlobalCom-
petitivenessReport2001-2002_GrowthCompeti-
tivenessIndex.pdf
12. World Investment Report 2014 [Electronic
resource]. – Assess mode: http://unctad.org/en/
PublicationsLibrary/wir2014_en.pdf
13. Innovation Union Scoreboard 2015 [Electronic
resource]. – Assess mode: http://ec.europa.
eu/growth/industry/innovation/facts-figures/
scoreboards/index_en.htm
14. Плюта В. Сравнительный многомерный ана-
лиз в экономических исследованиях: методы
таксономии и факторного анализа / В. Плюта ;
[пер. с пол. В. В. Иванова ; науч. ред. В. М. Жу-
ковской]. – М., 1980. – 151 с.
В. М. Головатюк
Інновационность украинской экономики в контексте
европейской интеграции
Особенности инновационного развития украинской экономики в сравнении с экономиками стран
ЕС на протяжении 2009–2015 гг. исследуются на основе материалов мониторинга индекса глобаль-
ной конкурентоспособности (GCI). Проанализированы позиции Украины по интегральному GCI и
его фактор-составляющим. Как по интегральному GCI, так и по большинству его фактор-состав-
ляющих в течение исследуемого периода прослеживается тенденция к улучшению инвестиционной
привлекательности украинской экономики. В то же время анализ экономик стран ЕС по фактор-
составляющим GCI, характеризующим их инновационность («инновации», «уровень развития биз-
неса», «технологическая готовность экономики»), выполненный с использованием методов мате-
матической статистики, доказывает, что Украина по инновационности экономики находится на
периферии от стран – инновационных лидеров ЕС, и наиболее проблемной является фактор-состав-
ляющая «технологическая готовность», по которой Украина не попадает в доверительный интервал
оценок стран ЕС. Следовательно, по этой фактор-составляющей Украина не является инвестици-
онно привлекательной страной и оценки по ней дают основания для предположения об усилении неоп-
ределенности социально-экономической среды стран ЕС при евроинтеграции украинской экономики.
Ключевые слова: инновационное развитие, инвестиционная привлекательность, научно-инно-
вационная политика, социально-экономическая среда, мониторинг, глобальный индекс конкурен-
тоспособности, фактор-составляющая, социальный потенциал.
Одержано 24.08.2015
|