Оцінювання інноваційно-інвестиційної складової економічного розвитку
Обґрунтовано причини інноваційної депресії в реальному секторі економіки України, принципи ефективної політики модернізації економіки країни та її регіонів, потребу в пошуку шляхів і форм активізації економічного зростання регіонів на інноваційно-інвестиційній базі. Для оцінювання інноваційно-інвест...
Gespeichert in:
| Datum: | 2015 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2015
|
| Schriftenreihe: | Наука та наукознавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162579 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Оцінювання інноваційно-інвестиційної складової економічного розвитку / Е.М. Забарна // Наука та наукознавство. — 2015. — № 4. — С. 28-37. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-162579 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1625792025-02-10T01:05:33Z Оцінювання інноваційно-інвестиційної складової економічного розвитку Оценивание инновационно-инвестиционной составляющей экономического развития Evaluation of Innovation and Investment Component of Economic Development Забарна, Е.М. Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Обґрунтовано причини інноваційної депресії в реальному секторі економіки України, принципи ефективної політики модернізації економіки країни та її регіонів, потребу в пошуку шляхів і форм активізації економічного зростання регіонів на інноваційно-інвестиційній базі. Для оцінювання інноваційно-інвестиційної складової економічного зростання запропоновано систему основних і допоміжних параметрів-індикаторів. Обоснованы причины инновационной депрессии в реальном секторе экономики Украины, принципы эффективной политики модернизации экономики страны и ее регионов, потребность в поиске путей и форм активизации экономического роста регионов на инновационно-инвестиционной основе. Для оценивания инновационно-инвестиционной составляющей экономического роста предложена система основных и вспомогательных параметров-индикаторов. Reasons for innovation decline in the real sector of the Ukrainian economy, principles underlying effective modernization policy at country and regional level, need for finding ways and forms to intensify innovation and investment driven economic growth in regions are substantiated. A set of main and supplementary parameters-indicators for evaluating innovation and investment components of economic growth at country level is proposed. 2015 Article Оцінювання інноваційно-інвестиційної складової економічного розвитку / Е.М. Забарна // Наука та наукознавство. — 2015. — № 4. — С. 28-37. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162579 332.1:330.341.1 uk Наука та наукознавство application/pdf Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства |
| spellingShingle |
Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Забарна, Е.М. Оцінювання інноваційно-інвестиційної складової економічного розвитку Наука та наукознавство |
| description |
Обґрунтовано причини інноваційної депресії в реальному секторі економіки України, принципи ефективної політики модернізації економіки країни та її регіонів, потребу в пошуку шляхів і форм активізації економічного зростання регіонів на інноваційно-інвестиційній базі. Для оцінювання інноваційно-інвестиційної складової економічного зростання запропоновано систему основних і допоміжних параметрів-індикаторів. |
| format |
Article |
| author |
Забарна, Е.М. |
| author_facet |
Забарна, Е.М. |
| author_sort |
Забарна, Е.М. |
| title |
Оцінювання інноваційно-інвестиційної складової економічного розвитку |
| title_short |
Оцінювання інноваційно-інвестиційної складової економічного розвитку |
| title_full |
Оцінювання інноваційно-інвестиційної складової економічного розвитку |
| title_fullStr |
Оцінювання інноваційно-інвестиційної складової економічного розвитку |
| title_full_unstemmed |
Оцінювання інноваційно-інвестиційної складової економічного розвитку |
| title_sort |
оцінювання інноваційно-інвестиційної складової економічного розвитку |
| publisher |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162579 |
| citation_txt |
Оцінювання інноваційно-інвестиційної складової економічного розвитку / Е.М. Забарна // Наука та наукознавство. — 2015. — № 4. — С. 28-37. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Наука та наукознавство |
| work_keys_str_mv |
AT zabarnaem ocínûvannâínnovacíinoínvesticíinoískladovoíekonomíčnogorozvitku AT zabarnaem ocenivanieinnovacionnoinvesticionnoisostavlâûŝeiékonomičeskogorazvitiâ AT zabarnaem evaluationofinnovationandinvestmentcomponentofeconomicdevelopment |
| first_indexed |
2025-12-02T09:27:34Z |
| last_indexed |
2025-12-02T09:27:34Z |
| _version_ |
1850388150602432512 |
| fulltext |
ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 428
Актуальність теми та постановка про-
блеми. Кінець ХХ – початок ХХІ ст. ха-
рактеризуються входженням світового
суспільства до нової стадії розвитку –
стадії побудови постіндустріального сус-
пільства, яке є результатом докорінних
соціально-економічних змін. Науково-
технічний прогрес став найважливішим
фактором економічного зростання, осно-
вою конкурентоспроможності суб’єктів
господарювання будь-якого рівня –
підприємств, корпорацій, галузей, ре-
гіональних та національних економік.
Сформувалося розуміння, що майбутній
розквіт і навіть виживання в глобальному
світі визначається інноваціями, які знач-
ною мірою сприяють підвищенню про-
дуктивності праці і вкладеного капіталу.
У складний для України та її регіонів
період закріплення ринкових відно-
син вкрай важливим є збереження про-
мислового комплексу, його структурне
перетворення на інноваційній основі як
© Е. М. Забарна, 2015
передумова переходу від низькотехноло-
гічної до високотехнологічної економі-
ки. Відсталість технологічної структури,
низький технічний рівень виробничої
бази промисловості регіонів, недостатнє
фінансування досліджень та розробок з
боку держави, брак фінансових ресурсів
гальмують розвиток регіонів та економі-
ки країни в цілому на власній науково-
технічній основі.
Аналіз останніх досліджень та пуб-
лікацій. Компонентами інноваційної
складової економічного зростання є тех-
нологічні, науково-технічні, соціально-
економічні, організаційно-управлінські
інновації, що створюють його предмет-
но-змістовну структуру [1]. Сьогодні рі-
вень конкурентоздатності забезпечують,
перш за все, науково-технічні інновації,
які дозволяють досягнути цілеспрямо-
ваного зростання виробництва [2]. Тому
слід у будь-який спосіб підтримувати
і стимулювати інноваційний розвиток
національної економіки, який відобра-
УДК 332.1:330.341.1
Е. М. Забарна
Оцінювання інноваційно-інвестиційної
складової економічного розвитку
Обґрунтовано причини інноваційної депресії в реальному секторі економіки України,
принципи ефективної політики модернізації економіки країни та її регіонів, потребу
в пошуку шляхів і форм активізації економічного зростання регіонів на інноваційно-
інвестиційній базі. Для оцінювання інноваційно-інвестиційної складової економічного
зростання запропоновано систему основних і допоміжних параметрів-індикаторів.
Для оцінювання інноваційно-інвестиційної сфери у регіонах побудовано систему з 4
груп показників: економічного розвитку в регіоні, інноваційного потенціалу регіону,
інвестиційного потенціалу регіону, рівня розвитку промисловості регіону. Запропонована
система показників дає можливість: оцінювання поточного рівня розвитку регіонів з
максимально повним врахуванням впливу інноваційно-інвестиційних факторів через
порівняння фактичних значень показників із нормативними; порівняння фактичних
значень деяких показників із середніми та кращими для сукупності суміжних галузей
(сфер діяльності, світових аналогів); визначення динаміки показників; порівняння значень
окремих (взаємопов’язаних) показників.
Ключові слова: «нова економіка», економічне зростання, показник, основні
параметри-індикатори, допоміжні параметри-індикатори, інвестиції, науково-
дослідницькі та дослідно-конструкторські розробки, науково-технічна сфера.
29ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 4
ОЦІНЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
жається в показнику наукоємності ви-
робництва. Цей показник визначається
як співвідношення між витратами на до-
слідження і розробки та обсягом прода-
жів і ретельно аналізується у розвинених
країнах [3].
На нашу думку, основна причина ін-
новаційної депресії в реальному секторі
економіки регіонів України – неправо-
мірна економічна ідеологія держави сто-
совно інноваційних і виробничих про-
цесів. Вона бере початок з концепції так
званої «нової економіки», що визначає
принципи ефективного функціонування
національних господарств в умовах гло-
балізації та інформатизації [4]. Основ-
ними ознаками такої економіки є бурх-
ливий розвиток ринку знань; зростання
ролі наукоємного сектору, виробництва
та збуту сучасних наукоємних технологій,
що прискорює процеси комп’ютеризації
інформаційного простору економіки
та всього суспільного життя. Концеп-
ція «нової економіки», на нашу думку,
зміщує акценти з процесу виробництва
на інновації та інформаційні технології,
тобто стабільне економічне зростання
забезпечується не технологічною модер-
нізацією та нарощуванням випуску висо-
котехнологічних товарів і послуг, а безпе-
рервною зміною структури випуску під
впливом спонтанних та організованих
змін попиту, а також зростанням питомої
ваги інвестицій у людський капітал.
«Нову економіку» складають усі
економічні суб’єкти, що створюють
інноваційну вартість. Це економіка,
що забезпечує високі темпи оновлен-
ня основного капіталу, інвестованого
у сектори, які забезпечують матеріаль-
не виробництво та його інфраструкту-
ру. Україна запозичила цей імператив
у вигляді глобального, а не локального
принципу перебудови економіки. Для
високорозвинених країн світу з потуж-
ними компаніями та транснаціональни-
ми корпораціями такий підхід є цілком
правомірним. Для них проблема поля-
гає не у виробництві товару як такого, а
в знаходженні економічних ніш, де саме
це виробництво є потрібним і доціль-
ним. Україна ж фактично не має вироб-
ничої бази, яка б відповідала вимогам
щодо формування інноваційного сек-
тору: холдингів, потужних інновацій-
них центрів, транснаціональних ком-
паній. Промислово-фінансові групи все
ще знаходяться на стадії формування.
Зруйновано великі фабрики та заводи,
відсутній доступ до іноземного капіталу,
немає стимулів для венчурного інвесту-
вання. Країна просто не готова сьогодні
до масового освоєння та впровадження
результатів інноваційної діяльності.
Результати проведених досліджень
дозволяють виділити такі головні при-
нципи концепції економічного зростан-
ня на базі «нової економіки»:
– відсутність орієнтації на швидку
окупність інвестицій на основі чітких
характеристик створеного продукту;
– нова концепція біржової гри без
орієнтації на реальний оборот;
– нова концепція грошової інфра-
структури – без резервів, емісійного цен-
тру та національних кордонів, пов’язана
із поширенням розуміння нової еконо-
міки як сукупності високотехнологічних
компаній, коли всі інші її складові мають
другорядне значення.
Така концепція призвела до відриву
інноваційної сфери від сфери застосу-
вання її результатів – виробничого сек-
тору. Безпосереднім наслідком подібних
ідеологічних імперативів став переваж-
ний розвиток «модних» невиробничих
сфер (торгівля, банки, біржі, шоу-бізнес
тощо) і нераціональне дрібнення вироб-
ничих об’єктів національної економі-
ки. Не дивно, що така «нова економіка»
просто фізично не в змозі забезпечити
запуск промислових інновацій.
Вищезазначене актуалізує потребу в
дослідженні ефективності інноваційної
сфери, здатної забезпечити залучення як
вітчизняних, так і іноземних інвестицій,
а також інтенсивне економічне зрос-
тання в Україні на основі модернізації
виробничого сектору, що визначає мету
дослідження.
Виклад основного матеріалу. Про-
ведений аналіз сучасних досліджень
джерел економічного зростання [5; 6]
дозволяє запропонувати, у загальному
Е. М. Забарна
30 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 4
вигляді, «двоколову» модель зростання
і розвитку економіки. У «першому колі»
розвиток може відбуватися через інсти-
туціональні модифікації, які призведуть
до зростання ефективності і оптиміза-
ції економіки як на рівні окремих ви-
робництв, так і на макроекономічному
рівні, при одночасному накопиченні ін-
вестиційних, фінансових і людських ре-
сурсів у регіонах. При досягненні певної
оптимальної кількості накопичених ре-
сурсів економіка переходить до наступ-
ного, «другого кола», розвиток в якому
відбувається на основі якісних пара-
метрів безпосередньо в регіонах краї-
ни: модернізації техніко-технологічної
складової підприємств промисловості
регіонів на основі новітніх технологій
з подальшою зміною технологічного
укладу виробничого сектору та його
збалансованості. На жаль, результати
досліджень (див. [7]) свідчать, що в про-
цесі економічних реформ в Україні фак-
тично не здійснюється цілеспрямована
ефективна політика модернізації вироб-
ничого сектору економіки.
Слід зазначити, що ефективна полі-
тика модернізації не обов’язково перед-
бачає імітацію техніко-виробничої
структури провідних західних країн. В
умовах глобалізації вкрай необхідним є
включення України у світогосподарські
зв’язки і використання науково-техніч-
них досягнень її партнерів. Модернізація
на основі ізоляції національної еконо-
міки приречена на невдачу. Сучасна ін-
новаційно-інвестиційна політика про-
мислового розвитку має бути орієнтована
і на нарощування обсягів виробництва, і
на впровадження гнучких промислових
технологій на інноваційно-інвестиційній
основі. Виходячи з цього вона має пере-
дбачати:
– формування стимулів, що забезпе-
чують інноваційний розвиток економіки
без прямого державного регулювання, а
на ринкових засадах;
– створення сучасної гнучкої со-
ціально-економічної системи, сприятли-
вої для індивідуалізації трудових зусиль;
– підвищення ролі ініціативності й
творчості у виробничій діяльності;
– активізацію інноваційного під-
приємництва.
Держава, звичайно, відіграє важливу
роль у будь-яких модернізаційних про-
цесах (іноді – велику, як у Німеччині та
Японії, іноді – меншу, як у США і Ве-
ликобританії), але особливість сучасної
наукоємної економіки полягає саме в
активізації непрямого втручання держа-
ви, тобто у стимулюванні інноваційної
діяльності підприємницьких суб’єктів та
розвитку відповідної інфраструктури ін-
новаційної діяльності.
Необхідність корегування курсу рин-
кових реформ в Україні потребує пошуку
шляхів і форм активізації інноваційного
економічного зростання. Вирішення цієї
проблеми передбачає створення умов для
залучення інвестицій через відведення
функції активізації інноваційно-інвес-
тиційної діяльності центрального місця
у формуванні сучасної української мо-
делі економічного зростання. У цій мо-
делі необхідно створювати широку «ме-
режу точок (сфер) зростання», «регіонів
активного економічного розвитку», що
можуть надати певного динамізму всій
національній економіці та забезпечити
її перехід на «друге коло» економічного
зростання. Водночас, забезпечення по-
зитивної динаміки розвитку української
економіки можливе лише за використан-
ня доступних факторів економічного
зростання (рис. 1).
Проведений нами аналіз вико-
ристовуваних на практиці показників
оцінювання економічного зростання
засвідчив, що з урахуванням особли-
востей їх розрахунку можна виокреми-
ти три групи основних показників мак-
рорівня.
Перша група – показники оцінюван-
ня загальноекономічного і соціально-
го потенціалу країни: обсяг ВВП, обсяг
промислового виробництва, галузева
структура ВВП. Вони можуть застосо-
вуватись для комплексного оцінювання
нижньої межі рівня економічної безпе-
ки країни за використання відповідного
інструментарію економіко-математич-
ного моделювання – моделювання на
основі аналогій.
31ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 4
ОЦІНЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
Друга група – показники оціню-
вання економічного зростання: обсяг
інвестицій, галузева структура інвести-
цій, рівень інвестицій відносно ВВП,
витрати на НДДКР, частка витрат на
НДДКР у ВВП, технічний рівень про-
дукції, що виробляється, питома вага
виробленої інноваційної продукції у
ВВП, чисельність зайнятих НДДКР,
норма накопичення. На їх основі мож-
на здійснювати комплексне оцінюван-
ня здатності національної економіки
до саморозвитку, забезпечення розши-
реного відтворення (інтенсифікації від-
творювального процесу) з використан-
ням інструментарію просторового
економіко-математичного моделюван-
ня та прогнозування основних вироб-
ничих пропорцій розвитку.
Третя група – показники оцінюван-
ня ефективності фінансово-грошової
сфери: рівень інфляції, дефіцит бюджету,
співвідношення між основним і обіговим
капіталами у реальному секторі еконо-
міки. Вони призначені для комплексно-
го оцінювання можливого виникнення
кризових ситуацій у фінансово-грошовій
сфері з використанням методів ситуацій-
ного моделювання.
Результати досліджень свідчать, що в
процесі здійснюваних і раніше, і сьогод-
ні економічних реформ цілеспрямована
ефективна політика модернізації націо-
нальної економіки фактично відсутня.
Не здійснюється і цілеспрямована ін-
новаційно-інвестиційна та промислова
політика.
Для забезпечення стабільних тем-
пів економічного зростання в Україні
необхідно сформувати сучасні ринкові
механізми реалізації селективної науко-
во-технічної й інвестиційної політики
як на рівні країни, так і регіонів з ураху-
ванням досвіду провідних економік світу
та вітчизняної специфіки. Це, на нашу
думку, стосується механізму стимулю-
вання інновацій, підтримки науково-ін-
новаційної активності та забезпечення
сучасними інвестиційними механізмами
інноваційної сфери.
Здійснення цього можливе, у першу
чергу, за підвищення ефективності ви-
робничого процесу, тобто забезпечення
високих темпів оновлення продукції та
технологій на інноваційній основі. Ос-
новні принципи активної промислової
(в тому числі регіональної) політики ста-
більного економічного зростання повин-
ні ґрунтуватися на концепції «оновлен-
ня» продукції. Основними складовими
концепції «оновлення», на думку автора,
можна вважати такі:
– оновлення продукції як інстру-
мент стимулювання інноваційної діяль-
ності (поєднання науки з виробництвом:
«НД – ДКР – виробництво – збут – доход»);
Рис. 1. Використання доступних факторів економічного зростання
Джерело: побудовано автором
- -
-
-
-
Е. М. Забарна
32 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 4
– оновлення продукції як інструмент
активізації НДДКР;
– оновлення продукції як інструмент
модернізації основних виробничих фон-
дів;
– оновлення продукції як інструмент
ресурсозбереження у виробничому сек-
торі;
– оновлення продукції як інструмент
розширення експорту та залучення пря-
мих іноземних інвестицій.
Економічне зростання – багатофак-
торне явище, обумовлене сукупністю
та динамікою внутрішніх і зовнішніх до
національної економіки умов. Зважаючи
на це в сучасних умовах в Україні, як за-
свідчують наші дослідження, потребують
корегування також основні методичні
підходи до виявлення і оцінювання фак-
торів економічного зростання як на мак-
рорівні, так і на макрорівні:
По-перше, на макрорівні в ціноутво-
ренні з використанням виробничих фун-
кцій практично не відстежується вплив
неінвестиційних факторів (спеціаліза-
ція, організація праці й ін.). У результаті
цього фактично не враховується вплив
факторів, що орієнтовані на ефективне
використання сучасних форм організації
виробництва і праці, а відтак не врахову-
ються структурні зрушення у виробниц-
тві, які обумовлюють структурну перебу-
дову національної економіки.
По-друге, на мікрорівні є мож-
ливість виявлення найбільш позитивних
тенденцій економічного зростання. Од-
нак вони, як правило, мають локальний
характер, простежуються в рамках одно-
го економічного суб’єкта і здебільшого
є наслідком докорінних перетворень
виробництва (нове обладнання, спо-
руди, технології тощо), які пов’язані зі
значними інвестиціями. Тому й ціни до-
цільно формувати шляхом використан-
ня більш простого вигляду виробничої
функції: «обсяг виробництва – обсяг
інвестицій».
По-третє, оцінювання економічного
зростання логічно було б здійснювати за
основними та допоміжними показника-
ми. Основні показники призначені для
прийняття практичних рішень, допоміж-
ні – для уточнення ключових тенденцій
та цілей економічного зростання.
По-четверте, кредитно-фінансове
регулювання інвестиційного процесу
дедалі більшою мірою повинно ґрунту-
ватися на інструментарії ринку. Такі по-
казники як позичковий процент, обсяг
грошових і кредитних ресурсів, курс цін-
них паперів та інші стають «орієнтирами-
індикаторами», на які впливає і через які
передається імпульс кредитно-грошовій
політиці. Використовуючи ці індикатори
як своєрідний передавальний механізм,
держава повинна впливати на ринок ка-
піталів.
По-п’яте, в якості одного із макро-
економічних індикаторів економічного
зростання як у країні в цілому, так і в ре-
гіонах доцільно використовувати спів-
відношення між рівнем інвестиційної
активності і зростанням виробництва
(бажане випереджальне зростання об-
сягів інвестицій у порівнянні з обсягами
виробництва).
По-шосте, для оцінювання інно-
ваційно-інвестиційної складової еко-
номічного зростання можна, зокрема,
використовувати таку систему парамет-
рів-індикаторів.
Для оцінювання інвестиційної актив-
ності:
Основні параметри-індикатори:
– динаміка інвестицій;
– питома вага інвестицій у ВВП;
– співвідношення між інвестиціями
у виробничу та невиробничу сферу;
– питома вага іноземних інвестицій
у загальному обсязі інвестицій;
– рівень державних інвестицій у за-
гальному обсязі інвестицій.
Допоміжні параметри-індикатори:
– структура капітальних інвестицій
за формами власності;
– співвідношення між прямими та
портфельними інвестиціями в еконо-
міку;
– ефективність капітальних інвести-
цій;
– коефіцієнт оновлення основних
фондів;
– капітальні інвестиції в нові вироб-
ництва.
33ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 4
ОЦІНЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
Для оцінювання ефективності науко-
во-технічної та інноваційної сфери:
Основні параметри-індикатори:
– частка ВВП, що спрямовується на
розвиток науково-технічної та іннова-
ційної сфери;
– чисельність працюючих у науко-
во-технічній сфері;
– рівень конкурентоспроможності
продукції і техніки нових поколінь;
– питома вага нової продукції, що
відповідає світовому рівню, в загальному
обсязі виробленої інноваційної продукції.
Допоміжні параметри-індикатори:
– рівень витрат на фундаментальні
дослідження в загальних витратах на на-
уку;
– кількість патентів і ліцензій (дина-
міка за роками);
– питома вага вкладень у науку в за-
гальному обсязі капітальних вкладень;
– кількість інноваційних програм
(проектів);
– середній вік працівників, зайня-
тих в інноваційній сфері.
По-сьоме, поряд із активізацією про-
цесу впровадження у виробництво резуль-
татів НТП необхідне підвищення ефек-
тивності виробництва на базі існуючого
парку активної частини основних фондів,
забезпечення раціонального навантажен-
ня наявних потужностей через широке
впровадження механізмів мотивації праці.
Стабільне зростання національної
економіки передбачає активізацію ін-
новаційно-інвестиційного розвитку
суб’єктів господарювання, що розташо-
вані саме у регіонах країни. Для ефек-
тивного управління її розвитком до-
цільно розробити методику оцінювання
сучасного стану інноваційно-інвести-
ційної сфери у регіонах у безпосеред-
ньому зв’язку із загальним макроеко-
номічним станом. Саме тому автором
було зроблено спробу визначення по-
казників для оцінювання інноваційно-
інвестиційного рівня розвитку регіонів з
метою виявлення майбутніх можливос-
тей економічного зростання регіонів на
внутрішній основі. Загалом показники
оцінювання інноваційно-інвестиційно-
го рівня розвитку регіону (рис. 2) можна
поділити на чотири групи.
Перша група показників дає мож-
ливість оцінити рівень загальноеконо-
мічного розвитку регіону (рис. 3).
Рис. 2. Методологічний підхід до оцінювання інноваційно-інвестиційного
рівня розвитку регіону
Джерело: побудовано автором
Е. М. Забарна
34 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 4
Питання створення сприятливих умов
для збереження, розвитку й ефективного
використання науково-технічного й ін-
новаційного потенціалу регіонів, а також
стимулювання інвестицій в інноваційну
сферу регіонів набувають особливої акту-
альності для забезпечення випереджаль-
них темпів економічного розвитку та ста-
більного економічного зростання регіонів
України та усієї національної економіки.
У зв’язку з цим друга група показників
призначена для оцінювання інноваційно-
го потенціалу регіонів (рис. 4).
Управління інвестиційним процесом
інноваційного спрямування передбачає
не лише реалізацію певних проектів, а й
організацію, регулювання, підтримку, сти-
мулювання інноваційної діяльності, побу-
дову відповідних інституційних і правових
структур. Отже, наступна група показни-
ків – це показники для оцінювання інвес-
тиційного потенціалу регіону (рис. 5).
Рис. 3. Показники оцінювання економічного рівня розвитку регіону
Джерело: складено автором
- – ’
;
- ;
- , ,
;
- :
, ,
;
, ;
, ;
- :
;
;
( ,
, );
;
.
Рис. 4. Показники оцінювання інноваційного потенціалу регіону
Джерело: складено автором
- ( )
( 6–
7%);
- ( )
;
- ;
- , ;
- ,
;
- ( ) ,
;
- –
( – 40%)
35ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 4
ОЦІНЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
Рис. 5. Показники оцінювання інвестиційного потенціалу регіону
Джерело: складено автором
Четверта група включає показники
для оцінювання реального (промислово-
го) сектору регіону (рис. 6).
Висновки. Популярна у світі кон-
цепція «нової економіки» призвела до
відриву інноваційної сфери від вироб-
ничого сектору і до переважного роз-
витку невиробничих сфер і дрібнення
виробничих об’єктів національної еко-
номіки. Для забезпечення інноваційно-
го зростання економіки України більш
доцільним здається формування так
званої «двоколової» моделі зростання і
розвитку економіки. У «першому колі»
такої економіки розвиток відбувається
через інституціональні модифікації, які
призведуть до зростання ефективності
і оптимізації економіки, а у «другому
колі» – на основі якісних параметрів
безпосередньо в регіонах країни.
Вирішення проблеми пошуку шляхів
активізації інноваційного економічного
зростання в Україні передбачає створен-
ня умов для залучення інвестицій через
відведення функції активізації іннова-
ційно-інвестиційної діяльності цент-
рального місця у формуванні сучасної
української моделі економічного зрос-
тання. У цій моделі необхідно створюва-
ти широку «мережу точок (сфер) зростан-
. 5.
:
- (
9–10%);
- ;
- :
- ( 25–30% );
- ,
;
- (23% );
- ( 22–23% )
- ;
- .
- ;
- -
;
- ;
-
;
- (
);
- ;
- (
);
- ( ) ;
- 1 . ;
- 1 . .
Рис. 6. Основні показники оцінювання рівня розвитку промисловості регіону
Джерело: складено автором
Е. М. Забарна
36 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 4
ня», «регіонів активного економічного
розвитку», що можуть надати певного
динамізму всій національній економіці
та забезпечити її перехід на «друге коло»
економічного зростання.
Для забезпечення стабільних тем-
пів економічного зростання в Україні
необхідно сформувати сучасні ринкові
механізми реалізації селективної науко-
во-технічної й інвестиційної політики
як на рівні країни, так і регіонів з ураху-
ванням досвіду провідних економік світу
та вітчизняної специфіки. Це стосується
механізму стимулювання інновацій, під-
тримки науково-інноваційної активності
та забезпечення сучасними інвестицій-
ними механізмами інноваційної сфери.
Основні принципи активної промисло-
вої (в тому числі регіональної) політики
стабільного економічного зростання по-
винні ґрунтуватися на концепції «онов-
лення» продукції.
Стабільне зростання національної
економіки передбачає активізацію ін-
новаційно-інвестиційного розвитку
суб’єктів господарювання, які розташо-
вані у регіонах країни. Для ефективно-
го управління її розвитком розроблено
і запропоновано методику оцінювання
сучасного стану інноваційно-інвести-
ційної сфери у регіонах у безпосеред-
ньому зв’язку із загальним макроеконо-
мічним станом, в рамках якої визначено
показники інноваційно-інвестиційного
рівня розвитку регіонів з метою вияв-
лення майбутніх можливостей еконо-
мічного зростання регіонів на внутріш-
ній основі.
1. Регіональні інноваційні системи Украї-
ни: стан формування та розвитку в умо-
вах інтеграційних процесів : монографія /
за ред. д-ра екон. наук проф. Л. І. Федуло-
вої ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та про-
гнозув. НАН України». – К., 2013. – 724 с.
2. Забарна Е. М. Стратегія і тактика розвитку
промислових підприємств на основі про-
гнозування та моделювання / Е. М. За-
барна, М. В. Кула // Економічний фо-
рум. Луцький національний технічний
університет. – 2015. – № 2. – С. 85–193.
3. Saren M. A. S. and Trokas N. (1994)
Proceedings of the Annual Conference
of the Europen Marketing Academy
[Electronic resources] / M. A. S. Saren,
N. Trokas. – Режим доступу: <ir.nmu.org.
ua/bitstream/handle/123456789/135043/9d
a04a54de>
4. Формирование региональной интегриро-
ванной инновационно-инвестиционной
системы как базиса развития социально-
экономического развития региона /
Украина и ее регионы на пути к ин-
новационному обществу : моногра-
фия [в 4 т.] // [А. И. Амоша, И. П. Бу-
леев, В. И. Дубницкий и др.] ; под общ.
ред. В. И. Дубницкого и И. П. Булее-
ва. – Ин-т экономики промышленности
НАН Украины; Донецкий экономико-
гуманитарный институт; Академия
экономических наук Украины. – Донецк :
Юго-Восток, 2011. – Т. 2. – С. 7–41.
5. Экономика Украины: итоги преобразова-
ний и перспективы роста : монография /
Ред. В. М. Геец. – Х. : Форт, 2000. – 432 с.
6. Федулова Л. І. Развитие национальной
инновационной системы / Л. І. Федуло-
ва, М. Пашута // Экономика Украины. –
2005. – № 4. – С. 35–40.
7. Забарна Е. М. Інноваційно-інвестиційний
фактор економічного розвитку України :
монографія / Е. М. Забарна. – Одеса :
Інститут проблем ринку та економіко-
екологічних досліджень НАН України,
2006. – 304 с.
Э. Н. Забарная
Оценивание инновационно-инвестиционной составляющей
экономического развития
Обоснованы причины инновационной депрессии в реальном секторе экономики Украины, прин-
ципы эффективной политики модернизации экономики страны и ее регионов, потребность в по-
иске путей и форм активизации экономического роста регионов на инновационно-инвестицион-
Одержано 31.08.2015
37ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 4
ОЦІНЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
ной основе. Для оценивания инновационно-инвестиционной составляющей экономического роста
предложена система основных и вспомогательных параметров-индикаторов. Для оценивания ин-
новационно-инвестиционной сферы в регионах построена система из 4 групп показателей: эконо-
мического развития региона, инновационного потенциала региона, инвестиционного потенциала
региона, уровня развития промышленности региона. Предложенная система показателей дает
возможность: оценивания текущего уровня развития регионов с максимально полным учетом влия-
ния инновационно-инвестиционных факторов через сравнение фактических значений показателей
с нормативными; сравнения фактических значений отдельных показателей со средними и лучшими
для совокупности смежных отраслей (сфер деятельности, мировых аналогов); определения дина-
мики показателей; сравнения значений отдельных (взаимосвязанных) показателей.
Ключевые слова: экономический рост, показатель, основные параметры-индикаторы, вспо-
могательные параметры-индикаторы, инвестиции, научно-исследовательские и опытно-конс-
трукторские разработки, научно-техническая сфера.
|