Пріоритети фінансування досліджень і розробок в Україні з внутрішніх джерел науково-тех нічних організацій. Частина ІІ

Пріоритети фінансування досліджень і розробок в Україні з внутрішніх джерел науково-тех нічних організацій. Частина ІІ

В другій частині статті дослідження самофінансування науково- технічних робіт в Україні поглиблено включенням спостережень 2006 і 2011 років. Во второй части статьи исследование самофинансирования научно-технических ра бот в Украине углублено включением наблюдений 2006 и 2011 года. The study of self...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Наука та наукознавство
Дата:2018
Автор: Булкін, І.О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2018
Теми:
Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162604
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Пріоритети фінансування досліджень і розробок в Україні з внутрішніх джерел науково-тех нічних організацій. Частина ІІ / І.О. Булкін // Наука та наукознавство. — 2019. — № 2. — С. 95-114. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-162604
record_format dspace
spelling Булкін, І.О.
2020-01-12T11:06:25Z
2020-01-12T11:06:25Z
2018
Пріоритети фінансування досліджень і розробок в Україні з внутрішніх джерел науково-тех нічних організацій. Частина ІІ / І.О. Булкін // Наука та наукознавство. — 2019. — № 2. — С. 95-114. — укр.
0374-3896
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162604
330.322.1:001+338.001.36
В другій частині статті дослідження самофінансування науково- технічних робіт в Україні поглиблено включенням спостережень 2006 і 2011 років.
Во второй части статьи исследование самофинансирования научно-технических ра бот в Украине углублено включением наблюдений 2006 и 2011 года.
The study of self-financing of science & technology activities in Ukraine is extended in Part II by including the retrospective data for 2006 and 2011, which results in the analysis covering the period of 2006—2015.
uk
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
Наука та наукознавство
Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу
Пріоритети фінансування досліджень і розробок в Україні з внутрішніх джерел науково-тех нічних організацій. Частина ІІ
Приоритеты финансирования исследований и разработок в Украине из внутренних источников научно-технических организаций. Часть ІІ
Priorities of r&d financing in Ukraine from internal sources of science and technology organizations. Part IІ
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Пріоритети фінансування досліджень і розробок в Україні з внутрішніх джерел науково-тех нічних організацій. Частина ІІ
spellingShingle Пріоритети фінансування досліджень і розробок в Україні з внутрішніх джерел науково-тех нічних організацій. Частина ІІ
Булкін, І.О.
Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу
title_short Пріоритети фінансування досліджень і розробок в Україні з внутрішніх джерел науково-тех нічних організацій. Частина ІІ
title_full Пріоритети фінансування досліджень і розробок в Україні з внутрішніх джерел науково-тех нічних організацій. Частина ІІ
title_fullStr Пріоритети фінансування досліджень і розробок в Україні з внутрішніх джерел науково-тех нічних організацій. Частина ІІ
title_full_unstemmed Пріоритети фінансування досліджень і розробок в Україні з внутрішніх джерел науково-тех нічних організацій. Частина ІІ
title_sort пріоритети фінансування досліджень і розробок в україні з внутрішніх джерел науково-тех нічних організацій. частина іі
author Булкін, І.О.
author_facet Булкін, І.О.
topic Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу
topic_facet Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу
publishDate 2018
language Ukrainian
container_title Наука та наукознавство
publisher Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
format Article
title_alt Приоритеты финансирования исследований и разработок в Украине из внутренних источников научно-технических организаций. Часть ІІ
Priorities of r&d financing in Ukraine from internal sources of science and technology organizations. Part IІ
description В другій частині статті дослідження самофінансування науково- технічних робіт в Україні поглиблено включенням спостережень 2006 і 2011 років. Во второй части статьи исследование самофинансирования научно-технических ра бот в Украине углублено включением наблюдений 2006 и 2011 года. The study of self-financing of science & technology activities in Ukraine is extended in Part II by including the retrospective data for 2006 and 2011, which results in the analysis covering the period of 2006—2015.
issn 0374-3896
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162604
citation_txt Пріоритети фінансування досліджень і розробок в Україні з внутрішніх джерел науково-тех нічних організацій. Частина ІІ / І.О. Булкін // Наука та наукознавство. — 2019. — № 2. — С. 95-114. — укр.
work_keys_str_mv AT bulkínío príoritetifínansuvannâdoslídženʹírozrobokvukraínízvnutríšníhdžerelnaukovotehníčnihorganízacíičastinaíí
AT bulkínío prioritetyfinansirovaniâissledovaniiirazrabotokvukraineizvnutrennihistočnikovnaučnotehničeskihorganizaciičastʹíí
AT bulkínío prioritiesofrdfinancinginukrainefrominternalsourcesofscienceandtechnologyorganizationspartií
first_indexed 2025-11-25T20:37:24Z
last_indexed 2025-11-25T20:37:24Z
_version_ 1850526857435283456
fulltext ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2019. № 2 (104) 95 Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу © БУЛКІН I.О., 2019 УДК 330.322.1:001+ 338.001.36 I.О. БУЛКІН, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, завідувач лабораторією, ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України», e-mail: Bulkin@i.ua ПРІОРИТЕТИ ФІНАНСУВАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ І РОЗРОБОК В УКРАЇНІ З ВНУТРІШНІХ ДЖЕРЕЛ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ. Частина ІІ В другій частині статті дослідження самофінансування науково- технічних робіт в Україні поглиблено включенням спостережень 2006 і 2011 років. За результатами аналізу в дисциплінарному (галузевому) аспекті зроблено висновок, що в групі технічних наук протягом 2006— 2015 років пріоритетними зонами («першого ешелону») для застосу- вання інструменту фінансування з внутрішніх джерел науково-тех- нічних організацій та їх материнських підприємств були роботи зі створення авіаційно-космічної техніки та енергетичного машинобу- дування. До «другого ешелону» входили дослідження і розробки в галузі оброблення матеріалів, електротехніки і обчислювальної техніки та автоматизації. Серед інших груп наук тільки сільськогосподарські на- уки можуть вважатися об’єктом з розвиненим механізмом самофі- нансування. Аналіз даних у відомчому аспекті показав визначальну роль адміністративного фактора при застосуванні механізму само- фінансування науково-технічної діяльності: наявності потужної материнської надбудови (наприклад, у вигляді Державного концерну «Укроборонпром» або НАК «Нафтогаз України») або сприяння прак- тиці експлуатації земельних ресурсів з боку керівництва Національної академії аграрних наук України. Саме тому з формальної точки зору державні установи посідали провідні місця за обсягом фінансування коштів умовно власного походження, водночас як позиції незалежних організацій за цим показником поступово послаблювались. Ключові слова: самофінансування, науково-технічна діяльність, дослідження і роз- робки, науково-технічні послуги, внутрішні джерела. Історичні тренди у дисциплінарному розподілі фінансування науково-технічної діяльності з внутрішніх джерел. Погли- бимо наш аналіз шляхом збільшення глибини ретроспек- 96 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2019. № 2 (104) I.О. Булкін ції — додатковим включенням спостережень 2006 і 2011 років. У табл. 1, окрім даних про чисельність наукових організацій, що фінансують науко во- технічну діяльність власним коштом, присутні відомості про обсяги і струк- туру надходжень з цього джерела, приведені до єдиного формату з вилучен- ням у всіх річних спостереженнях витрат на науково-технічні послуги. Провідним фактором скорочення чисельності організацій, які зай- мались самофінансуванням науково-технічної діяльності, була системна криза в українському суспільстві після зміни влади на початку 2014 року та втрата частини території держави. Якщо протягом 2007—2011 років кіль- кість організацій, які застосовували самофінансування, зменшилась на 38 од., то в подальшому вона додатково впала на 80 од. На відміну від іно- земного фінансування, проміжна тимчасова стабілізація кількості таких організацій на початку останнього десятиріччя була відсутня, вирішальним стало їх разове різке скорочення в 2013—2014 роках (з 265 до 218 од.), а по- тім його темпи знову мінімізувалися: у 2015 році від самофінансування відмовилися лише 6 організацій. Як і в разі іноземного фінансування, на рівні груп наук найбільших втрат зазнали технічні науки, причому не тільки тому, що вони від початку включали найбільшу кількість організацій, які залучали власні кошти (183 з 340). Протягом 2007—2015 років кількість організацій цього профілю, які використовували самофінансування, зменшилася майже удвічі, тобто від- носна міра скорочення порівняно з іншими групами наук виявилася най- більшою. Суттєвим також було падіння в групі соціальних наук: з 36 до 24 організацій, тобто в 1,64 раза. Скорочення в групі природничих наук вияви- лося більш помірним (з 118 до 87 організацій), причому аж до 2013 року кількість організацій, що застосовували самофінансування, залишалася не- змінною. Примітно, що в групі гуманітарних наук зміни взагалі мали проти- лежну спрямованість, характеризуючись поширенням практики фінансу- вання науки за власний кошт. Проте збільшення кількості організацій останньої групи з 3 до 8 не призвело до зростання їх внеску до ресурсної бази досліджень і розробок, який, навпаки, зменшився. Докладніше зупинимось на останньому аспекті, пов’язаному з динамі- кою кількості організацій, що фінансують науково-технічну діяльність із внутрішніх джерел. В природничих науках стабільність кількості таких організацій у 2006— 2011 роках супроводжувалася зростанням абсолютного обсягу витрат на до- слідження і розробки з власних джерел у 1,16 раза. З цим різко контрастує наступний період 2012—2015 рр., характерний різким падінням величини таких витрат на 176,01 млн грн або у 2,29 раза. Тому самофінансування в природничих науках у цілому описується негативним трендом з проміжним зламом динаміки: негативність — тому що значення 2015 року поступається рівню 2006 року (причому набагато), злам — оскільки величина 2011 року перевершувала обидві інші. Якщо взяти до уваги факт скорочення кількості ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2019. № 2 (104) 97 Пріоритети фінансування досліджень і розробок в Україні з внутрішніх джерел Таблиця 1. Фінансування науково-технічної діяльності в Україні власним коштом наукових організацій в розрізі Класифікації видів науково-технічної діяльності, постійні ціни 2015 року, млн грн * Галузь науки Рік 2006 2011 2015 ЧО НТД ДіР ЧО НТД ДіР ЧО НТД ДіР Природничі науки 118 326,91 270,01 118 395,58 311,94 87 175,80 135,93 Фізико-мате- ма тичні 9 48,55 48,44 9 5,91 5,50 4 2,81 2,69 Хімічні 3 30,00 28,03 2 2,23 0,17 2 1,61 0,54 Біологічні 24 58,95 42,10 22 53,83 47,89 10 28,38 25,07 Геологічні 2 1,18 1,00 3 101,46 100,20 1 5,62 0,00 Географічні 3 1,67 1,67 2 1,95 1,95 0 0,00 0,00 Сільськогос- подарські 64 145,30 119,83 65 157,08 94,46 55 126,45 102,53 Ветеринарні 3 2,69 0,22 2 0,42 0,18 2 0,80 0,53 Медичні 8 27,64 17,79 10 69,50 58,39 9 8,69 3,39 Фармацев- ти чні 2 10,93 10,93 3 3,20 3,20 4 1,44 1,18 Технічні науки 183 1520,87 1400,43 150 1042,81 970,86 95 2813,10 2767,21 Загальнотех- нічні 8 81,33 14,32 12 58,64 15,82 3 3,07 0,42 Матеріало- знавство 4 7,18 6,52 6 20,87 11,53 3 0,10 0,10 Обробка матеріалів 3 34,77 34,19 3 23,72 23,57 3 48,82 46,17 Енергомаши- нобудування 14 351,26 350,91 8 194,94 194,94 6 272,46 272,34 Галузеве маши- нобудування 24 310,16 310,16 22 227,06 227,06 9 138,76 137,24 Авіаційно- космічна техніка 4 82,16 82,16 4 75,61 75,43 5 2047,48 1914,57 Суднобуду- вання 7 31,97 31,67 4 8,64 3,80 1 7,84 7,84 Електротехніка 13 82,56 81,76 9 106,69 106,23 7 94,03 93,57 Металургія 4 12,40 10,79 2 27,54 27,54 4 18,68 18,60 Сільськогоспо- дарська техніка 3 11,79 11,33 1 3,86 3,86 2 3,84 3,84 Приладобуду- вання 16 48,92 42,40 15 36,40 33,74 14 39,46 20,68 98 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2019. № 2 (104) I.О. Булкін Галузь науки Рік 2006 2011 2015 ЧО НТД ДіР ЧО НТД ДіР ЧО НТД ДіР Радіотехніка і телекомунікації 15 99,32 96,42 18 44,96 43,82 11 37,59 36,72 Комп’ютерна техніка і ав то- ма тизація 14 42,83 41,08 6 35,52 35,43 3 35,08 35,08 Електроніка 4 4,26 3,82 2 0,27 0,27 2 0,07 0,07 Енергетика 6 68,46 68,46 6 44,84 40,99 2 13,81 13,81 Геодезія і корис ні копалини 6 28,24 26,95 3 6,38 5,37 0 0,00 0,00 Хімічні технології 9 94,00 88,98 5 59,61 57,74 6 13,29 12,00 Продовольчі технології 2 3,52 3,52 5 7,78 7,45 1 0,02 0,02 Технології лег кої промисловості 0 0,00 0,00 1 0,05 0,05 0 0,00 0,00 Транспорт 7 68,31 50,76 4 37,92 37,92 4 28,31 10,84 Будівництво 11 9,85 9,23 10 7,61 7,51 4 1,59 1,59 ВПК 9 47,58 35,00 4 13,90 10,79 5 8,80 8,80 Гуманітарні науки 3 6,79 6,73 5 18,32 17,73 8 3,31 2,82 Історичні 3 6,79 6,73 3 5,27 4,68 7 0,91 0,42 Філологічні 0 0,00 0,00 1 4,95 4,95 1 2,40 2,40 Мистецтво знавство 0 0,00 0,00 1 8,10 8,10 0 0,00 0,00 Соціальні науки 36 54,86 27,29 29 52,61 16,77 22 11,41 10,27 Національна безпека 1 0,20 0,20 0 0,00 0,00 0 0,00 0,00 Соціологічні 0 0,00 0,00 1 0,03 0,03 1 0,34 0,34 Філософські 2 0,32 0,32 2 1,93 1,93 1 0,05 0,05 Державне управління 2 0,98 0,61 1 0,55 0,55 3 0,48 0,48 Економічні 27 38,26 26,00 19 20,24 13,76 12 10,17 9,06 Юридичні 1 14,57 0,00 2 29,33 0,00 1 0,31 0,31 Педагогічні 2 0,16 0,16 2 0,34 0,34 1 0,02 0,02 Психологічні 1 0,37 0,00 1 0,03 0,00 1 0,03 0,00 Фізкультура і спорт 0 0,00 0,00 1 0,16 0,16 2 0,01 0,01 В с ь о г о 340 1909,43 1704,46 302 1509,32 1317,30 212 3003,62 2634,30 * Скорочення: ЧО — чисельність організацій, НТД — витрати на науково-технічну діяль- ність, ДіР — витрати на дослідження і розробки. Джерело: розрахунок автора на основі бази даних Держстату України. Закінчення таблиці ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2019. № 2 (104) 99 Пріоритети фінансування досліджень і розробок в Україні з внутрішніх джерел організацій, що фінансували науково-технологічну діяльність із внутріш- ніх джерел, то виявиться, що питомі витрати з цих джерел на одну організа- цію також мають схожу динаміку: у підсумку рівень таких витрат на органі- зацію за дев’ять років скоротився у 1,46 раза до вельми низького значення в 1,56 млн грн, тобто в цілому природничі науки не є пріоритетом з точки зору самофінансування. Для порівняння, середній рівень надходжень з інозем- них джерел на одну організацію-реципієнта в 2011 році (2,37 млн грн) все ж залишився більшим, ніж у 2006 році, тобто цей канал підтримки для при- родничих наук був більш надійним. Об’єктами з поступально-негативним характером змін є фізико-мате- матичні та фармацевтичні науки. Динаміка перших характеризується ско- роченням протягом 2007—2015 років у понад 18 разів з високої стартової бази в 44,4 млн грн, причому труднощі із застосуванням власних коштів почались уже у минулому десятиріччі і не були подолані. Хоча скорочення числа організацій призвело до стабілізації обсягу питомих витрат, але на вкрай низькому рівні (0,67 млн грн). У фармацевтичних науках скорочення обсягу надходжень із власних джерел у підсумку виявилося дев’ятикратним попри сплеск активності ПАО «Фармак» у 2013—2014 роках. Тут важливо зрозуміти, що на відміну від розвинених країн в Україні ледь формується традиція регулярного самофінансування науково-технічної діяльності, що може створити підставу для їх податкового стимулювання (наприклад, че- рез зменшення зобов’язань шляхом вирахування з бази оподаткування се- реднього обсягу самофінансування за останні п’ять років). Інвестиційна програма в згаданому ПАО виявилась набагато коротшою у часі (для гіпоте- тичного запровадження пільг недостатньою) і фактично мала дискретний характер. В результаті у 2015 році на одну фармацевтичну організацію в се- редньому припадало лише 0,3 млн грн самофінансування. Обидва об’єкти не можна включити до числа тих, де механізм самофінансування отримав виразний розвиток порівняно з іншими об’єктами природничих наук. Вкрай низький рівень питомого самофінансування науково-техніч- ної діяльності не дозволяє підняти статус й іншим об’єктам природничих наук — хімічним і ветеринарним наукам (в обох випадках 0,27 млн грн). Тут присутній нечастий тип динаміки — з переламом у бік зростання само- фінансування саме в останній період. При цьому в хімічних науках скоро- чення за весь період 2007—2015 рр. сягнуло 52 разів, а у ветеринарних нау- ках — збільшилось у 2,5 раза, але із вкрай низької стартової бази, тому 0,53 млн грн, які припадали на дві організації, не можуть вважатися озна- кою розвине ності каналу самофінансування. З точки зору форми динаміки до хімічних наук наближені сільськогос- подарські. Цей об’єкт характеризувався як найширшим представництвом організацій-інвесторів (їх у 5,5 раза більше, ніж у біологічних науках, які слідують наступними за убуванням), так і найбільшим абсолютним обсягом самофінансування, який протягом усього періоду 2006—2015 рр. коливався 100 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2019. № 2 (104) I.О. Булкін в діапазоні 90—120 млн грн. Станом на 2015 рік це вчетверо перевищує відповідне значення у біологічних науках, а за величиною самофінансуван- ня в розрахунку на організацію дозволяє зберігати рівень 2006 року, одно- часно суттєво перевершуючи відповідне значення для всіх природничих наук (1,86 проти 1,56 млн грн). Динаміка в медичних, біологічних, географічних та геологічних науках описується переламом на початку десятиріччя з перевищенням значення 2006 року над рівнем 2015 року (тобто значення 2011 року є локальним екс- тремумом). Для медичних наук це стало вирішальним: за чотири роки само- фінансування науково-технічної діяльності скоротилось у 17,2 раза, а рівень витрат на організацію — до 0,38 млн грн. Це було пов’язано з тим, що на по- чатку десятиріччя ПАТ «Фармак» здійснювало розробки у галузі фармако- логії, яка у Класифікації видів науково-технічної діяльності включена до розділу «Теоретична медицина», тобто до медичних наук, а у 2015 році ПАТ вже відійшло від активної наукової діяльності. В галузі біологічних наук склалася двояка ситуація: з одного боку, обсяг загального самофінансуван- ня за 2012—2015 роки скоротився в 1,91 раза, але через ще більш різке ско- рочення чисельності організацій-інвесторів (у 2,2 раза) рівень питомого самофінансування зріс із 2,18 до 2,51 млн грн, внаслідок чого об’єкт посів перше місце у групі природничих наук. Протиріччя у змісті процесу, на наш погляд, дозволяє трактувати об’єкт лише як претендента на отримання ста- тусу відносно розвиненого у майбутньому. Згадаємо й особливості функціо- нування основного вкладника власних коштів в галузі — Національного дендрологічного парку «Софіївка». Географічні та геологічні науки напри- кінці періоду спостереження взагалі вийшли на нульові обсяги самофінан- сування. Але якщо в перших значення 2006 і 2011 років мало відрізнялися і не перевищували 2 млн грн, то падіння в геологічних науках стало показо- вим — із втратою 100,2 млн грн у постійних цінах. Останнє було пов’язано з короткочасним (2011—2012 роки) сплеском активності Науково-дослідного інституту нафтогазової промисловості Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», тобто галузь природничих наук продемонструвала по- ширену в технічних науках модель із вкрай нерівномірним внутрішнім роз- поділом ресурсної бази. Тому припинення активності лідера стрімко обва- лило значення всієї наукової галузі. Підсумковий негативний приріст само- фінансування в чотирьох об’єктах зумовив його загальне зниження у всій групі природничих наук. Виходячи з аналізу характеру накопиченої інерції в групі природничих наук тільки сільськогосподарські науки можуть вважатися об’єктом з розви- неним механізмом самофінансування. Вкрай низька середня величина самофінансування в розрахунку на од- ну організацію (0,47 млн грн) властива соціальним наукам, при цьому загаль- ний його обсяг за дев’ять років (2006—2015) скоротився у 2,66 раза. Зі струк- турної точки зору динаміка у групі визначалась станом в економічних нау- ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2019. № 2 (104) 101 Пріоритети фінансування досліджень і розробок в Україні з внутрішніх джерел ках, де зменшення обсягу самофінансування виявилось більш значним (у 2,87 раза), але і швидкість скорочення числа організацій-інвесторів була ще більшою. В результаті рівень питомого самофінансування в цих науках встояв і навіть трохи зріс до 0,76 млн грн. Це значення більш ніж у 17 разів поступається середньому рівню всієї наукової системи, тому робити висно- вок про розвиненість самофінансування в економічних науках можливо тільки умовно — у прив’язці до конкретного моменту часу і лише порівняно з іншими дисциплінами групи. Динаміка у гуманітарних науках переважно визначалась інтенсивністю самофінансування лише в двох організаціях — «Київському міжнародному університеті» та Музеї народної архітектури та побуту НАН України, і також характеризувалась порядковим скороченням рівня питомих витрат за 2012—2015 роки (до 0,35 млн грн). Хоча вказані ор- ганізації заслуговують на згадку як тимчасові ситуативні лідери, а на групо- вому рівні відбулося зростання числа міноритарних інвесторів, для гумані- тарних наук у цілому самофінансування не вийшло за межі допоміжного джерела коштів. Так, в історичних науках, де на відміну від філологічних наук та мистецтвознавства займались самофінансуванням протягом усьо- го періоду 2006—2015 рр., сім організацій у 2015 році спромоглись профі- нансувати роботи лише на 0,42 млн грн. Обсяг власних надходжень у групі технічних наук за дев’ять років (2007— 2015) зріс на 1,23 млрд грн або в 1,88 раза у відносному вимірі — саме вони «витягують» значення всієї наукової системи, оскільки інші групи наук ма- ють від’ємну еволюційну динаміку. Як і в разі групи природничих наук, але с протилежною спрямованістю, основні зміни відбулися у 2012—2015 ро- ках. На початку десятиріччя мала місце суттєва «просадка» значень порів- няно з 2006 роком, що, однак, не слід трактувати однозначно негативно: тоді організації мали доступ до інших джерел коштів, тому залучення вну- трішніх резервів не було вкрай актуальним. Зникнення прийнятних зовніш- ніх альтернатив як раз і стимулювало зростання обсягу самофінансування у 2,71 раза. Враховуючи поступальне скорочення числа організацій-інвесторів, питомі витрати з внутрішніх джерел на одну організацію збільшились у 3,62 раза до 27,33 млн грн, що у 17,5 раза більше, ніж у природничих науках, та перевищує піковий рівень технічних наук в аспекті іноземного фінансу- вання у 2011 році. На такому тлі розвиненість самофінансування у взятих окремо сільськогосподарських науках виглядає досить умовною. Аналіз динаміки абсолютного обсягу самофінансування протягом 2006— 2015 років дозволяє зробити дуже цікаве спостереження: на відміну від тренду групи технічних наук у цілому, більшість об’єктів мала негативну ди- наміку. Так, із 22 об’єктів, що входять до групи технічних наук, у 12 об’єктів обсяг самофінансування з різної стартової бази поступально скорочувався протягом усього періоду 2007—2015 рр. Тобто негативний тренд склався вже давно, а його різке погіршення через події останніх років стосувалося лише галузевого машинобудування, енергетики, хімічних технологій, тран- 102 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2019. № 2 (104) I.О. Булкін спорту і будівництва. До цієї підгрупи також входили сільськогосподарсь- ке машинобудування, приладобудування, радіотехніка і телекомунікації, обчислювальна техніка і автоматизація, електроніка, геодезія і розробка корисних копалин та військово-промисловий комплекс. В останньому аб- солютні витрати з внутрішніх джерел скоротились майже вчетверо, а пито- мі — у 2,2 раза, тобто науковий імідж ВПК створювався завдяки фінансу- ванню з інших джерел. У трьох об’єктах обсяг самофінансування після ви- ходу на індивідуальний локальний максимум у 2011 році у подальшому впав до вкрай низького рівня. До другої підгрупи належать загальнотехнічні на- уки, машино- та матеріалознавство та технології продовольчих товарів. Її слід доповнити технологіями легкої промисловості, де самофінансування мало відрізнялися від нуля і врешті-решт знов вийшло на нульовий рівень. Серед об’єктів першої підгрупи слід звернути увагу на розробки у галузі об- числювальної техніки і автоматизації, де зменшення обсягу самофінансу- вання всіх організацій було незначним (з 41,1 до 35,1 млн грн), а з ураху- ванням від’ємної динаміки числа організацій середній обсяг питомих ви- трат із внутрішніх джерел збільшився з 2,93 до 11,69 млн грн. Це менше, ніж у середньому як у групі наук, так і у всій науковій системі, тому об’єкт поки що слід включити до зон розвитку самофінансування другого ешелону. На цей статус претендує і галузеве машинобудування — об’єкт, який за обся- гом самофінансування завжди знаходився у провідній трійці, де швидкість скорочення числа організацій випередила швидкість зменшення самофі- нансування на рівні дисципліни, що призвело до зростання питомих вит- рат у 1,5 раза у 2015 році проти рівня 2011 року. Проте коректніше кваліфі- кувати його як зону потенційного розвитку механізму самофінансування, особливо беручи до уваги екстремальну концентрацію ресурсів у ПАТ «Но- вокраматорський машинобудівний завод». В електротехніці та металургії мав місце інший тип динаміки — з пере- ламом на початку десятиліття, але з підсумковим перевищенням значень 2015 року рівня 2006 року. Однак, використовуючи питомі показники, слід визнати, що зоною розвитку самофінансування другого ешелону слід обра- ти саме електротехніку, де спостерігалося поступальне більш ніж двократне зростання рівня самофінансування на одну організацію протягом 2007— 2015 років (з 6,29 до 13,37 млн грн). Цей факт, на наш погляд, компенсує недоліки висококонцентрованої внутрішньої структури галузі. Протилежний тип динаміки демонструють енергетичне машинобуду- вання та кораблебудування, де після переламу в 2001 році обсяг витрат зно- ву почав збільшуватись, хоча і не досяг рівня 2006 року. Після поступально- го зростання це третій за значимістю тип позитивної динаміки. Проте й він має перевірятися значеннями загальних та питомих показників. Через це до числа зон розвитку самофінансування першого ешелону слід включити енер- гетичне машинобудування. Протягом 2012—2014 років витрати в галузі у по- стійних цінах зросли на 39,7 % або на 77,4 млн грн, а в розра хунку на одну ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2019. № 2 (104) 103 Пріоритети фінансування досліджень і розробок в Україні з внутрішніх джерел організацію збільшились в 1,86 раза, сягнувши 45,39 млн грн. За обома по- казниками це друге місце в групі наук після розроблення авіаційної та ракетно-космічної техніки. За обсягами фінансування з внутрішніх джерел енергетичне машинобудування завжди входило до провідної трійки об’єк- тів, а у 2006 році навіть було об’єктом-лідером. Порівняно з цими зна- ченнями кораблебудування виглядає дуже скромно. За де в’ять років (2007— 2015) галузь втратила шість організацій із семи та три чверті надходжень із власних джерел, тому єдина організація, що залишилася, зараз не у змозі компенсувати загальний провал. Тим більше, що саме для неї власні кошти не є визначальним джерелом через наявність бюджетних надходжень. Розглянемо представників другого за значимістю типу позитивної ди- наміки. Це роботи в галузі оброблення матеріалів і створення авіаційної та ракетно-космічної техніки. Завдяки появі на ринку нового гравця — ТОВ «Араміс» перший об’єкт продемонстрував у 2014—2015 роках майже дво- кратне зростання як обсягу самофінансування галузі, так і се редніх витрат із внутрішніх джерел на одну організацію. Останній показ ник все ж таки був нижче аналогічного показника технічних наук у цілому (15,39 проти 27,73 млн грн, що є суттєвим), тому, на нашу думку, коректні ше буде вклю- чити цей об’єкт до числа зон розвитку самофінансування другого ешелону. Цікаво, що авіаційна та ракетно-космічна техніка не завжди входила до трійки провідних об’єктів технічних наук за обсягом самофінансування: у 2011 році вона посідала четверте місце в рейтингу об’єктів, а у 2006 році — навіть п’яте. Власне кажучи, вихід об’єкта в безперечні лідери в групі тех- нічних наук залежав від еволюції фінансування в НТК «Антонов». Без вкла- день цього підприємства обсяг самофінансування в галузі дорівнював би 28,30 млн грн у 2006 році, 52,08 млн грн у 2011 році та 35,81 млн грн у 2015 році, тобто вельми помірні величини, що при співвіднесенні з числом орга- нізацій дозволило об’єкту претендувати лише на включення до другого ешелону за мірою розвитку механізму самофінансування. Активність НТК «Антонов» стимулювалась багатьма факторами: у 2006—2008 роках під- приємство отримувало кошти паралельно аж із чотирьох джерел — з бюд- жету, від іноземних замовників, вітчизняного бізнес-сектору та з внутріш- ніх джерел; у 2011 році бюджетні кошти з переліку зникли; у 2012—2013 ро- ках вони повернулись, причому у великому обсязі, проте зникли вкладення з іноземних джерел і вітчизняного бізнес-сектору; в подальшому залиши- лось лише самофінансування. Нескладно помітити, що радикальне спро- щення структури фінансування НТК «Антонов» відбулось внаслідок зміни влади в Україні. Втім обсяг вкладень з коштів підприємства поступально зростав: проти рівня 2011 року він збільшився у 86 разів! Звісно, порівняно з витратами таких світових лідерів літакобудування як Boeing та Lockheed Martin вкладення розміром 80 млн дол не виглядають чимось унікальним. До того ж, така екстремальна динаміка об’єктивно має перейти у стадію насичення, проте у 2015 році на вітчизняному тлі авіакосмічна галузь за- 104 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2019. № 2 (104) I.О. Булкін лучає левову частку самофінансування (72,7 %) та зберігає першість за рів- нем самофінансування на одну організацію (382,91 млн грн, що майже на порядок більше, ніж в енергетичному машинобудуванні). До появи прин- ципових труднощів у функціонуванні НТК «Антонов» — а про їх ознаки вже свідчать журналістські розслідування — об’єкт заслуговував на включен- ня до числа зон з найбільш опрацьованим механізмом самофінансування. Але при їх загостренні скорочення ресурсної бази одного великого підпри- ємства неминуче вплине на стан не тільки технічних наук, а й усієї науко- вої системи України. Резюме. У групі технічних наук протягом 2006—2015 років пріоритет- ними зонами («першого ешелону») для застосування інструменту фінансу- вання з внутрішніх джерел науково-технічних організацій та їх материн- ських підприємств були роботи в галузі розроблення авіаційно-космічної техніки та енергетичного машинобудування. До другого ешелону з точки зору економічної доцільності вкладень власних коштів входили досліджен- ня і розробки в галузі оброблення матеріалів, електротехніки і обчислю- вальної техніки та автоматизації. Тенденції та пріоритетні зони застосування власних коштів у відомчому аспекті. Перед аналізом самофінансування у відомчому розрізі нагадаємо, що за 2016 рік його загальний обсяг скоротився на 1,81 млрд грн у постій- них цінах 2015 року. З погляду на таку динаміку можна одразу ж припус- тити, що через поглиблення економічної кризи науково-технічним органі- заціям та підприємствам стало важче знаходити фінансові резерви для ви- конання досліджень і розробок. Але така інтерпретація є доволі спрощеною, адже спеціалізація організацій в різних галузях (природничих, технічних, соціогуманітарних) в принципі дозволяє гальмувати негативну динаміку. Тому скорочення буде щонайменше асинхронним внаслідок диверсифі- кова ності умов господарювання і за модулем поступатиметься бюджет- ним видаткам — через децентралізований характер самофінансування. Саме то му коливання динаміки на макрорівні обумовлено не тільки труд- нощами функціонування організацій у несприятливому економічному се- редовищі, що об’єктивно зменшує ресурсну базу, а й структурним зрушенням при кваліфікації коштів як таких, що надходять із внутрішніх джерел. На мезорівні структурне зрушення проявилося і через перепідпоряд- кування провідних виконавців новим для них відомствам, як це, зокрема, сталося у випадку НТК «Антонов» і Державного концерну «Укроборонп- ром». Як і в разі іноземного фінансування, це обумовило надзвичайний за різкістю характер динаміки самофінансування в Міністерстві промислової політики України (рис. 1), яке у 2008—2015 роках було провідним відом- ством з-серед тих, які застосовували кошти з внутрішніх джерел як науково- політичний інструмент, а в 2012—2015 роках взагалі не мало собі рівних. Ліквідація міністерства з переведенням НТК «Антонов» до складу Держав- ного концерну «Укр оборонпром» і призвела до виходу останнього на перше ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2019. № 2 (104) 105 Пріоритети фінансування досліджень і розробок в Україні з внутрішніх джерел місце за обсягом самофінансу- вання у 2016 році, хоча порівняно з відносними значеннями, які до- сягалися міністерством (до 67,5 % від сукупного обсягу самофінан- сування в Україні в цьому ж році (табл. 2) та сектором науково-технічних організацій, які не підпорядковані жодному органу державної влади (до 49,1 % у 2016 році), він є помірним (33,2 % у цьому ж році). Цікаво, що 1,88 млрд грн, які були вкладені у науково-технічну діяль- ність НТК «Антонов» у 2015 році та кваліфікувалися як власні кошти, не призвели рік по тому до подібного за масштабом зростання ресурсної бази концерну. Вона за рік дійсно збільшилась, але тільки на 51,0 млн грн, а су- купно з усіма організаціями, що входять до складу концерну (у тому числі з тими, що не мають безпосереднього стосунку до підвищення обороноздат- ності країни), обсяг самофінансування науково-технічної діяльності в кон- церні сягнув 323,6 млн грн у 2016 році. Так з’явилась разюча різниця між потенційним «внеском» з боку НТК «Антонов» і реальним приростом само- фінансування в концерні в цілому. Навіть якщо прийняти гіпотезу про пев- ну штучність «сплеску» значень у 2015 році, авіабудівне підприємство мало б додати концерну суму щонайменше у 500—700 млн грн, але цього не від- булось. Єдиним раціональним поясненням ситуації є те, що кошти нікуди не зникли (хоча їх обсяг міг і зменшитись), але починаючи з 2016 року біль- ша їх частина вже почала кваліфікуватися як зовнішнє для підприємства фінансування з боку бізнес-сектору. Менша частина («чисті» власні кошти НТК «Антонов») дійсно посприяла зростанню значень в «Укроборонпро- мі». У подальших дослідженнях при аналізі каналу підприємницького фі- нансування ми повернемося до цього сюжету. Характеризуючи сектор незалежних організацій, вкажемо, що він є єди- ним, хто протягом довгого часу був здатний конкурувати з Міністерством промислової політики України за обсягом самофінансування науково-тех- нічної діяльності, а в 2014—2016 роках — і з концерном «Укроборонпром». В 2006—2007 та 2011 роках він був абсолютним лідером в Україні за обся гом самофінансування, а його історичний максимум в 942,7 млн грн був по- Рис. 1. Самофінансування науково- тех нічної діяльності в Україні за про- відними відомствами — виконавцями робіт, постійні ціни 2015 року, млн грн: 1 — не підпорядковані жодному орга- ну державної влади; 2 — Міністерство про мислової політики; 3 — Держав- ний концерн «Укроборонпром» Джерело: розрахунок автора на основі бази даних Держкомстату України. 1400 1600 1800 2000 1000 1200 200 400 600 800 0 2 1 3 20 06 20 07 20 08 20 09 20 10 20 11 20 12 20 13 20 14 20 15 20 16 106 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2019. № 2 (104) I.О. Булкін Т а б ли ц я 2 . С тр ук ту ра с ам оф ін ан су ва нн я на ук ов о- те хн іч но ї д ія ль но ст і в У кр аї ні за в ід ом ст ва м и — п ро ві дн им и ви ко на вц ям и на ук ов о- те хн іч ни х ро бі т, % О б ’є к т Р ік 2 0 0 6 2 0 0 7 2 0 0 8 2 0 0 9 2 0 1 0 2 0 1 1 2 0 1 2 2 0 1 3 2 0 1 4 2 0 1 5 2 0 1 6 Н а ц іо н а л ь н а а к а д е м ія н ау к У к р а їн и 6 ,1 8 7 ,0 7 7 ,7 8 6 ,9 4 5 ,5 4 8 ,4 5 4 ,9 0 3 ,4 9 2 ,1 5 2 ,0 1 4 ,6 2 М ін іс т е р с т в о о с в іт и і н а у к и У к р а їн и 0 ,5 2 0 ,4 6 0 ,3 5 0 ,5 4 0 ,4 6 0 ,4 2 0 ,1 4 0 ,4 0 0 ,1 4 0 ,1 4 0 ,3 9 Н е п ід п о р я д к о в а н і ж о д н о м у о р га н у д е р ж а в н о ї в л а д и 4 9 ,0 5 4 7 ,1 4 2 6 ,6 0 3 5 ,8 8 3 7 ,8 0 3 7 ,7 4 2 3 ,8 8 3 2 ,6 5 2 6 ,9 3 1 4 ,6 7 3 1 ,2 6 Н а ц іо н а л ь н а а к а д е м ія а гр а р н и х н ау к У к р а їн и 8 ,5 2 8 ,2 2 9 ,7 7 1 1 ,2 8 7 ,5 3 1 0 ,5 7 8 ,1 9 6 ,2 7 3 ,9 3 3 ,4 4 1 8 ,2 2 Н а ц іо н а л ь н а а к а д е м ія м е д и ч н и х н ау к У к р а їн и 0 ,0 3 0 ,0 0 0 ,0 0 0 ,0 0 0 ,0 0 0 ,0 0 0 ,0 0 0 ,0 4 0 ,0 1 0 ,1 0 0 ,0 3 М ін іс те р с тв о п р о м и с л о в о ї п о л іт и к и У к р а їн и 2 5 ,5 7 1 8 ,3 1 4 3 ,4 3 3 5 ,9 8 3 9 ,9 8 3 2 ,8 5 5 0 ,0 3 4 1 ,8 8 5 3 ,2 3 6 7 ,5 0 0 ,0 0 Д е р ж а в н е ( н а ц іо н а л ь н е ) к о с м іч н е а ге н т с т в о У к р а їн и 0 ,9 9 1 ,5 3 0 ,6 2 0 ,6 8 0 ,7 3 1 ,1 0 0 ,4 0 0 ,6 5 0 ,2 6 0 ,6 0 1 ,8 6 М ін іс т е р с т в о е к о н о м ік и ( е к о н о м іч н о го р о зв и т к у і т о р гі в л і) У к р а їн и 0 ,0 0 0 ,5 7 0 ,3 3 0 ,4 7 0 ,3 3 0 ,1 1 0 ,0 0 2 ,3 8 2 ,0 2 0 ,1 5 0 ,3 2 Д е р ж а в н и й к о н ц е р н « У к р о б о р о н п р о м » 0 ,0 0 0 ,0 0 0 ,0 0 0 ,0 0 0 ,0 0 0 ,0 0 0 ,6 3 5 ,3 0 8 ,2 5 9 ,7 9 3 3 ,3 2 М ін іс т е р с т в о а гр а р н о ї п о л іт и к и т а п р о д о в о л ь с т в а У к р а їн и 0 ,5 1 0 ,5 0 0 ,7 3 1 ,0 0 0 ,8 6 0 ,8 1 0 ,9 5 1 ,3 1 0 ,6 3 0 ,4 7 0 ,5 4 М ін іс те р с тв о о х о р о н и з д о р о в ’я У к р а їн и 1 ,3 1 1 ,3 2 1 ,9 8 1 ,2 4 0 ,9 8 1 ,2 8 0 ,2 0 1 ,4 7 0 ,2 6 0 ,0 2 0 ,3 6 М ін іс т е р с т в о і н ф р а с т р у к т у р и ( т р а н с п о р т у і з в ’я зк у ) У к р а їн и 0 ,3 5 0 ,1 8 0 ,2 1 0 ,0 0 0 ,0 0 0 ,0 0 0 ,1 1 0 ,0 0 0 ,0 0 0 ,1 5 0 ,1 6 М ін іс те р с тв о р е гі о н а л ь н о го р о зв и тк у, б у д ів н и ц тв а т а ж и тл о в о - к о м у н а л ь н о го г о с п о д а р с тв а У к р а їн и 0 ,0 2 0 ,0 6 0 ,1 7 0 ,0 8 0 ,1 8 0 ,2 3 0 ,1 0 0 ,1 5 0 ,0 2 0 ,0 1 0 ,3 6 М ін іс те р с тв о п а л и в а т а е н е р ге ти к и У к р а їн и 0 ,5 1 2 ,8 8 3 ,3 5 1 ,3 8 0 ,6 3 0 ,7 1 5 ,2 8 0 ,2 4 0 ,0 2 0 ,2 6 6 ,8 6 Ф о н д д е р ж а в н о го м а й н а У к р а їн и 0 ,1 1 0 ,1 4 0 ,1 2 0 ,1 2 0 ,3 1 0 ,3 9 0 ,7 0 0 ,6 7 0 ,5 7 0 ,3 8 0 ,0 1 Д е р ж а в н и й к о м іт е т (і н с п е к ц ія ) я д е р н о го р е гу л ю в а н н я У к р а їн и 0 ,0 0 0 ,0 0 0 ,0 0 0 ,0 0 0 ,0 0 0 ,1 9 0 ,0 0 0 ,0 0 0 ,0 0 0 ,0 0 0 ,0 0 С у м а з а Д е р ж а в н и м к о с м іч н и м а ге н тс тв о м т а « У к р о б о р о н п р о м » 0 ,9 9 1 ,5 3 0 ,6 2 0 ,6 8 0 ,7 3 1 ,1 0 1 ,0 3 5 ,9 5 8 ,5 0 1 0 ,4 0 3 5 ,0 3 С у м а з а М ін іс те р с тв о м п р о м и с л о в о ї п о л іт и к и У к р а їн и , Д е р ж а в н и м к о с м іч н и м а ге н тс тв о м У к р а їн и т а « У к р о б о р о н п р о м » 2 6 ,5 6 1 9 ,8 4 4 4 ,0 4 3 6 ,6 6 4 0 ,7 2 3 3 ,9 5 5 1 ,0 6 4 7 ,8 3 6 1 ,7 3 7 7 ,9 0 3 5 ,0 8 С у м а з а о б р а н и м и н а ц іо н а л ь н и м и а к а д е м ія м и 1 4 ,7 3 1 5 ,2 9 1 7 ,5 4 1 8 ,2 2 1 3 ,0 7 1 9 ,0 2 1 3 ,1 0 9 ,8 0 6 ,0 9 5 ,5 5 2 2 ,8 7 Д ж ер ел о : р о зр а х у н о к а в то р а н а о с н о в і б а зи д а н и х Д е р ж с та ту У к р а їн и . ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2019. № 2 (104) 107 Пріоритети фінансування досліджень і розробок в Україні з внутрішніх джерел доланий згаданим вище міністерством у 2013—2015 роках. Динаміка са мо- фінансування в секторі мала складну хвилеподібну форму, яку було зіп- совано в 2015—2016 роках через загальноекономічну кризу в країні. Проти рівня 2013 року його обсяг скоротився в 2,52 раза або на 463,4 млн грн, у тому числі на 103,9 млн грн у 2016 році. У підсумку обсяги фінансування нау- ково-технічної діяльності з власних та іноземних джерел майже зрівнялися у 2016 році на рівні близько 300 млн грн. Вкрай цікавим є те, що власні кошти не стали визначальним джерелом у загальній структурі фінансування нау- ково-технічної діяльності сектору незалежних організацій: у 2016 році їх частка склала помірні 19,31 %, хоча це помітно більше, ніж у середньому в науково-технічної системі України (9,94 %). У більш-менш стабільному 2013 році вона дорівнювала 34,13 % при середньому рівні в науковій системі 13,14 %, тобто можливості опори на власні кошти у «чистому» вигляді (без підтримки з боку потужних міністерств або державних компаній) завжди є обмеженими, навіть якщо діяльність організацій має комерційну орієнтацію (а їх вихід із підпорядкування державним органам і є тому свідченням). Хоча масштаб падіння поступається втратам у Міністерстві промислової політики України (як сумарним, так і ланцюговим), сектор незалежних організацій в аспекті джерела коштів, що розглядається, слід визнати зоною деградації. На відміну від нього науково-технічна діяльність в концерні «Укробо- ронпром» розширюється: хоча обсяг його самофінансування у 2016 році до- рівнював 323,6 млн грн (ніколи до цього року таких помірних вкладень не було достатньо для отримання першості) і майже вшестеро поступався у 2015 році досягненню НТК «Антонов», проти рівня 2012 року він збільшив- ся у 27,7 раза, у тому числі за 2016 рік — в 1,19 раза. Тобто, якщо не брати до уваги низьку стартову базу, зростання доволі помірне, хоча й має поступаль- ний і, на відміну від іноземних надходжень, плавний характер. Завдяки пе- репідпорядкуванню НТК «Антонов» у концерні з’явилося фінансування прикладних досліджень на рівні близько 18 млн грн, чого раніше не було. «Укроборонпром» також перевершує середній рівень і за часткою самофі- нансування у сукупних витратах на науково-технічну діяльність (14,57 %). Хоча визначальними кошти власного походження для науково-технічної діяльності концерну вважати не можна, все ж слід відмітити тенденцію до їх збільшення (у 2013 році структурна частка цього джерела дорівнювала ли- ше 10,3 % від сукупного обсягу фінансування науково-технічної діяльності). На входження до числа представників першого ешелону відомств, які ак- тивно застосовують самофінансування, претендує і Національна академія аграрних наук України (НААН) (рис. 2). Поточна різниця в інтенсивності самофінансування науково-технічної діяльності між відомствами не є сут- тєвою, тим більше що ще у 2013 році концерн «Укроборонпром» помітно поступався НААН (відповідно 124,7 і 147,5 млн грн). До того ж НААН про- демонструвала неочікуваний і навіть парадоксальний характер динаміки: ланцюговий приріст у 2016 році виявився рекордним серед усіх відомств, 108 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2019. № 2 (104) I.О. Булкін сягнувши 81,85 млн грн, завдяки чому обсяг самофінансування, розрахова- ний на єдиній обліковій базі (у постійних цінах та з вилученням послуг), лише за 2016 рік збільшився у 1,86 раза до 177,5 млн грн. І це після скоро- чення, яке відбувалося у попередні чотири роки! Фактор врахування обсягу науково-технічних послуг принципово кар- тину не змінює, оскільки вони були присутні у всіх спостереженнях 2007— 2010 та 2012—2014 років. В результаті у 2016 році частка власних коштів у НААН склала 37,43 %, набагато випередивши як сектор незалежних органі- зацій, так і «Укроборонпром». Втім у спорідненому за дисциплінарним про- філем Міністерстві аграрної політики та продовольства України стан був протилежним: наукові організації після 2013 року стрімко втрачали можли- вості фінансування за власний кошт, скоротивши видатки втричі — до 5,22 млн грн. Наявність у п’ять разів більшого персоналу в НААН порівняно з міністерством не може бути причиною якісно іншого характеру динаміки. Вона свідчить про принципову відмінність економічних режимів функціо- нування наукових організацій у відомствах. Національним антикорупцій- ним бюро України у 2017 році було виявлено численні зловживання з боку керівництва НААН, тому найбільш обґрунтованим поясненням ситуації, що склалась, є практика списання доходів від використання сільськогоспо- дарських угідь (до 45 % земель НААН здаються в оренду) та маніпуляцій з продажу земель на виконання досліджень і розробок, а роздування науково- го іміджу НААН сприяє маскуванню зловживань. Тому до нормалізації її діяльності лідерство НААН з точки зору про-наукової експлуатації власних коштів слід вважати умовним. Попри значну кількість підпорядкованих організацій, на національно- му тлі НАН України ніколи не була провідним інвестором власних коштів, вкладаючи щонайкраще 125—128 млн грн (у 2007—2008 та 2011 роках) або до 8,45 % від загального обсягу самофінансування в Україні. У 2015 році значення останнього показника сягнуло історичного мінімуму (2,01 %), але Рис. 2. Самофінансування науково- технічної діяльності в Україні за відомствами – виконавцями робіт, постійні ціни 2015 року, млн грн: 1 — Національна академія наук; 2 — Національна академія аграрних наук; 3 — Міністерство аграрної політики та продовольства; 4 — Міністерство па- ли ва та енергетики Джерело: розрахунок автора на основі бази даних Держстату України. 140 160 180 200 100 120 20 40 60 80 0 2 2 3 20 06 20 07 20 08 20 09 20 10 20 11 20 12 20 13 20 14 20 15 20 16 1 ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2019. № 2 (104) 109 Пріоритети фінансування досліджень і розробок в Україні з внутрішніх джерел це було пов’язано із завищеною базою порівняння через врахування час- тини коштів НТК «Антонов», вкладених у науково-технічну діяльність, як таких, що мають внутрішнє походження. Насправді абсолютний обсяг са- мофінансування в НАН України поступально зменшується починаючи з 2012 року при відсутності будь-яких ознак стабілізації, зокрема на 11 млн грн протягом 2016 року. В 2015 році вісімнадцять організацій НАН України спромоглися вкласти 26,5 млн грн у проведення досліджень і 29,5 млн грн — розробок. При цьому на четвірку лідерів у особі Національного дендроло- гічного парку «Софіївка», Інституту проблем безпеки атомних електростан- цій та двох підприємств при Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона припадало у 2015 році 88,5 % від загального обсягу власних коштів. Решта організацій не в змозі активно використовувати це джерело, хоч би які орендні доходи вони мали. Видатки зі спеціального фонду державного бюд жету на НАН України, розмір яких у 2016 році склав 701,1 млн грн, з точки зору питання самофінансування профільної діяльності є або зави- щеними та викривленими (через зарахування до фон ду всіх надходжень від зовнішніх недержавних замовників, які аж ніяк не є ресурсами держави як економічного суб’єкта), або ж кошти надходять, але використовуються не на започаткування нових робіт, а на оплату комунальних потреб та компен- сацію недоотриманого бюджетного фінансування. За фактом із власних джерел організацій та підприємств НАН України на дослідження і розробки у 2016 році у поточних цінах було витрачено тільки 52,9 млн грн, що у пере- рахунку в постійні ціни у 2,84 раза менше, ніж у 2011 році. Через значне скорочення абсолютного обсягу самофінансування НАН України належить до другого ешелону реципієнтів коштів із внут- рішніх джерел — в одному ряду з Міністерством палива та енергетики Ук- раїни, де у 2016 році відбулося досить неочікуване ланцюгове зростання та- ких витрат з 7,2 до 66,8 млн грн. Ситуація тут подібна до статистичного трюку в НТК «Антонов», але протилежна за змістом: всі кошти (79,5 млн грн) провідного виконавця робіт у міністерстві — Українського науково-до- слідного інституту природних газів як філії публічного акціонерного то- вариства «Укргазвидобування» — у 2015 році класифікувались як ті, що надходять з боку бізнес-сектору. Рік по тому статус філії було скасовано, внаслідок чого зовнішнє фінансування з боку ПАТ «Укргазвидобування» та НАК «Нафтогаз України» з облікової точки зору перетворилося на вну- трішнє — з метою модернізації матеріальної бази інституту. Як і в НААН, можливість самофінансування тут пов’язана з наявністю ресурсу — в осо бі потужної материнської структури з високою капіталізацією. Станом на 2016 рік науково-технічні організації Міністерства палива та енергетики України мають найвищу в Україні міру залежності від (умовно) власних коштів — 86,05 %. Серед інших відомств із підвищеною вагою самофінансування науко- во-технічних робіт у загальному обсязі їх фінансування слід згадати Дер- 110 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2019. № 2 (104) I.О. Булкін жавну службу України з питань геодезії, картографії і кадастру (59,76 %), Державне агентство України з управління зоною відчуження (57,85 %), Державне агентство лісових ресурсів України (37,58 %) та Секретаріат Ка- бінету Міністрів України (34,36 %). В останньому випадку заради зняття ілю- зії, що чиновники немовби займаються виконанням досліджень, вкажемо, що єдиною науково-технічною організацією, яка за звітністю підпорядко- вана Секретаріату, є державне підприємство «Ізюмський приладобудівний завод» (оптичні прилади і системи, у тому числі для потреб ВПК). Решта відомств ніколи не витрачала на науково-технічну діяльність більше 40 млн грн, і тому з різним ступенем обґрунтованості вони можуть претендувати лише на місце у третьому ешелоні. Разовий «сплеск» в Мініс- терстві економічного розвитку і торгівлі України у 2013—2014 роках був обумовлений його різким організаційним розширенням та акцентом на наданні науково-технічних послуг, на які в той період припадало понад 70 % від загального обсягу науково-технічних робіт в організаціях міністер- ства, а в 2015 році — навіть 83,3 %, завдяки активізації діяльності Івано- Франківського науково-виробничого центру стандартизації, метрології та сер тифікації. Вилучення з обліку науково-технічних послуг і обумовило стрімке падіння обсягу самофінансування (рис. 3). Попри унікальну динаміку в аспекті іноземного фінансування у Дер- жавному космічному агентстві України, як інвестор власних коштів у дослідження і розробки воно нічим особливим себе не проявило. Якщо у 2007 році його організації спромоглись вкласти 27,0 млн грн, то у подаль- шому річний обсяг інвестування при загальній хвилеподібній формі ди- наміці не перевищував 20 млн грн і насамперед залежав від ресурсних можливостей Казенного підприємства спеціального приладобудування «Ар сенал». Маючи виразну міжнародну орієнтацію діяльності, Державне 40 50 60 30 10 20 0 20 06 20 07 20 08 20 09 20 10 20 11 20 12 20 13 20 14 20 15 20 16 3 1 2 1 5 Рис. 3. Самофінансування науково-тех- нічної діяльності в Україні за ві домст- вами — виконавцями робіт, пос тійні ціни 2015 року, млн грн: 1 — Мі ніс- терст во освіти і науки; 2 — Державне космічне агенство; 3 — Міністерст во еко номічного розвитку і торгівлі; 4 — Мі ністерст во охорони здоров’я; 5 — Фонд державного майна Джерело: розрахунок автора на основі бази даних Держстату України. ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2019. № 2 (104) 111 Пріоритети фінансування досліджень і розробок в Україні з внутрішніх джерел космічне агентство України не дуже залежить від самофінансування, частка якого в 2016 році складала лише 1,23 %, що навіть менше, ніж у дуже залеж- ній від бюджетних коштів НАН України, де відповідне значення в цьому ж році дорівнювало 2,34 %. В організаціях Міністерства освіти та науки (МОН) України не відбув- ся перерозподіл коштів з освітянської сфери на наукові потреби: сукуп- ний обсяг самофінансування МОН у 2006—2016 роках не перевищував 10,0 млн грн, а в 2014—2016 роках — 5,0 млн грн. Для крупного міністерства з точки зору кадрового потенціалу 1 такий обсяг самофінансування дослід- жень і розробок є відверто малим, особливо за показником питомих витрат із цього джерела на одного працівника основної діяльності наукових і науково-технічних організацій та з огляду на широкий дисциплінарний спектр його наукових організацій та вищих навчальних закладів. З іншого боку, самофінансування має вкрай мале значення для самого МОН, забез- печуючи лише 0,9 % від сукупного обсягу його ресурсної бази. Станом на 2016 рік організації МОН вклали у дослідження і розробки з внутрішніх джерел лише 3,8 млн грн, що, однак, виявилось більшим, ніж в організаціях Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, Міністерства регіонально- го розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства інф- раструктури України, Національної академії медичних наук (НАМН) Укра- їни, Державної інспекції ядерного регулювання України та Фонду держав- ного майна України. Діяльність науково-технічних організацій Державної інспекції ядерно- го регулювання України та Фонду державного майна України також слід кваліфікувати як зону деградації, оскільки синхронно з радикальним ско- роченням іноземного фінансування науково-технічної діяльності майже до нуля впали і надходження з власних джерел (0,09 млн грн), хоча ще у 2013 році їх рівень (15,9 млн грн) перевищував відповідне значення Дер- жавного космічного агентства України. Аналогічний кваліфікаційний вис- новок стосується і відомств медичного профілю. Але якщо у НАМН рівень самофінансування досліджень і розробок протягом останнього десятиріч- чя рідко коли відрізнявся від нуля (значення 2015 року в 2,89 млн грн є скоріше випадковим «сплеском»), то в МОЗ після тимчасової стабілізації динаміки у 2013 році обсяг їх самофінансування у наступні три роки скоро- тився майже на порядок. Наявність клінічної бази у складі деяких організацій не стала ефек- тивним засобом підтримки досліджень і розробок, хоча ра ніше вона за- безпечувала зв’язок самофінансування з наданням профільних науково- технічних послуг. Тобто в наукових організаціях, підпорядкованих МОЗ та 1 У табл. 2, що відображає розподіл фінансування за різними джерелами у відомчому аспекті, відомства розміщені за убуванням чисельності працівників основної діяльності станом на 2015 рік. – прим. авт. 112 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2019. № 2 (104) I.О. Булкін НАМН, фактично відбулось розмежування наукової та економіч ної (діа- гностичної, лікувальної, консультаційної та іншої) діяльності: зав дяки останній кошти акумулюються, але для започаткування нових нау кових робіт вони майже не витрачаються і тому в звітності не фігурують. Ситуа ція є подібною до тієї, що склалася в НАН України в частині вико ристання спеціального фонду державного бюджету, який не зміг стати індикатором потенціалу самофінансування наукової діяльності, з практичної точки зо- ру залишившись тільки інструментом планових і контролюючих ор ганів держави для відстеження частини потреб державних установ, які уряд мо- же не профінансувати, і залучених ними зовнішніх коштів, які уряд може зараховувати до свого активу. Певним компенсатором обмежених можли- востей самофінансування для наукових організацій МОЗ є залучен ня кош- тів іноземного походження, яке 2016 року нарешті отримало певний ім- пульс. Однак НАМН останніми роками стійко застрягла в зоні стагнації за обома джерелами одразу, обсяг сукупного фінансування за якими варіює в інтервалі 5—7 млн грн, що для крупної структури є мізерною величиною. Фінансування з власних джерел в НАМН і МОЗ, як і раніше, спря- мо вується переважно на виконання розробок, хоча, як і в разі іноземного фінансування, тут намітилась тенденція до збільшення підтримки дослі- джень: якщо у 2015 році частка розробок в загальному обсязі самофінан- сування науково-технічних робіт дорівнювала 92,8 %, то наступного року вона зменшилась до 72,9 %. Це дуже суттєва зміна, і в цілому її слід трак- тувати на користь того, що керівництво наукових організацій та їхніх ма- теринських підприємств усвідомлює потребу в зміцненні конкурентних позицій через створення нового наукового доробку. Скорочення частки розробок у загальному обсязі самофінансування науково-технічних робіт відбулось у більшості відомств за винятком НАМН, Міністерства аграрної політики і продовольства, Фонду державного майна України і особливо МОЗ і НААН, де їх частка стрибнула у 2014—2016 роках відповідно з нуля до 48,14 % та з 19,05 до 32,04 %. Це прояв іншої стратегії, спрямованої на мінімізацію ризику при спробі комерціалізації раніше створеного дороб ку. Звернемо увагу і на те, що стартова база дуже низька, що свідчить про певну недорозвиненість розробок у наукових організаціях цих відомств. Ланцюго- вий приріст самофінансування фундаментальних досліджень відбув ся лише завдяки зростанню його обсягу в НААН і НАН України (відповідно на 16,17 та 1,92 млн грн), що, однак, із запасом компенсувало скорочення в решті відомств, тому загальний обсяг самофінансування цього виду робіт збіль- шився у 2016 році на 9,98 млн грн і у підсумку склав 55,26 млн грн. Зростан- ня самофінансування прикладних досліджень відбулось у НААН, Держав- ному концерні «Укроборонпром» та, що цікаво, в секторі незалежних орга- нізацій (у 2016 році він скоротив самофінансування розробок аж на 115,3 млн грн проти 2015 року). Проте загальний приріст самофінан сування цього виду робіт виявився від’ємним (12,7 млн грн) — через фактичну пере- ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2019. № 2 (104) 113 Пріоритети фінансування досліджень і розробок в Україні з внутрішніх джерел кваліфікацію частини коштів, що надійшли до концерну в результаті пе- репідпорядкування йому НТК «Антонов», з власних на під приємницькі. Резюме. Як і в разі іноземних надходжень, при застосуванні механіз- му фінансування науково-технічної діяльності з власних джерел адмініст- ративно-відомчий фактор став визначальним. Після ліквідації Міністерст ва промислової політики України це, з одного боку, призвело до посилення позицій Державного концерну «Укроборонпром» (який з функціональної точки зору фактично стає замінником ліквідованого міністерства), з іншо- го — проявилося у різкому послабленні сектору незалежних організацій, логіка появи яких як раз і була спричинена потребою у самостійному вико- ристанні власного науково-технічного здобутку. З кожним роком останні мають у своєму розпорядженні все менше ресурсів, які можна було б спря- мувати на наукові цілі. Фактор наявності потужної материнської надбудови проявив себе і у випадку Міністерства палива та енергетики України, де зростання самофінансування відбулось завдяки надходженню ресурсів з боку НАК «Нафтогаз України», а також сприянню сумнівній практиці експлуатації земельних ресурсів з боку керівництва НААН, тобто кримі- на лі зації науково-технічної діяльності. Саме тому з формальної точки зору державні установи і посіли одне з провідних місць за обсягом фінансуван- ня коштів умовно власного походження. Так, якщо структурна частка нау- ково-технічних організацій Державного концерну «Укроборонпром» у сукупному обсязі самофінансування досліджень і розробок в Україні у 2016 році досягла локального максимуму у 33,32 %, а сектору незалежних організацій — 31,26 %, то сукупна частка трьох обраних національних ака- демій (НАН України, НААН та НАМН) цього року сягнула історичного максимуму в 22,87 %. Однак таке зростання є штучним через роздування в останні роки обсягу власних коштів у НААН, що ніяк не свідчить про під- вищену прибутковість сільськогосподарського виробництва в країні, яке немовби дозволяє інститутам активно ризикувати власними коштами. Для оцінювання реальних можливостей НААН при вилученні дії фактора особливих умов господарювання будуть потрібні спостереження 2017— 2018 років. З іншого боку, це свідчить, що за відсутності сприятливих зов- нішніх факторів резерви для розвитку самофінансування у сучасних еко- номічних умовах є вкрай обмеженими, про що свідчить досвід НАН Ук- раїни і НАМН. В аспекті видів науково-технічної діяльності актуальними напрямами для застосування механізму фінансування досліджень і розро- бок з власних коштів на макрорівні є роботи в галузі авіаційного та енерге- тичного машинобудування, оброблення матеріалів, електротехніки, обчис- лювальної техніки і автоматизації та, із застереженнями, — в галузі біоло- гічних та сільськогосподарських наук. Нарешті, слід усвідомити, що навіть у сучасних умовах фундаментальні дослідження можуть підтримуватись не тільки з бюджету, а й з власних коштів виконавців. Одержано 14.05.2018 114 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2019. № 2 (104) I.О. Булкін И.А. Булкин, кандидат экономических наук, старший научный сотрудник, заведующий лабораторией, ГУ «Институт исследований научно-технического потенциала и истории науки им. Г.М. Доброва НАН Украины», e-mail: Bulkin@i.ua ПРИОРИТЕТЫ ФИНАНСИРОВАНИЯ ИССЛЕДОВАНИЙ И РАЗРАБОТОК В УКРАИНЕ ИЗ ВНУТРЕННИХ ИСТОЧНИКОВ НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКИХ ОРГАНИЗАЦИЙ. Часть ІІ Во второй части статьи исследование самофинансирования научно-технических ра бот в Украине углублено включением наблюдений 2006 и 2011 года. По результатам анализа в дисциплинарном (отраслевом) аспекте сделан вывод, что в группе технических наук в течение 2006—2015 годов приоритетными зонами («первого эшелона») для применения инструмента финансирования из внутренних источников научно-техничес ких органи- заций и их материнских предприятий были работы по созданию авиацион но-кос ми- ческой техники и энергетическому машиностроению. Во «второй эшелон» входили ис- с ледования и разработки в области обработки материалов, электротехники и вычисли- тельной техники и автоматизации. Среди других групп наук только сельскохозяйствен- ные науки могут считаться объектом с развитым механизмом самофинансирования. Ключевые слова: самофинансирование, научно-техническая деятельность, исследования и разработки, научно-технические услуги, внутренние источники. I.А. Bulkin, PhD (Economics), senior researcher, laboratory head, G.M. Dobrov Institute for Scientific and Technological Potential and Science History Studies of the NAS of Ukraine, e-mail: Bulkin@i.ua PRIORITIES OF R&D FINANCING IN UKRAINE FROM INTERNAL SOURCES OF SCIENCE AND TECHNOLOGY ORGANIZATIONS. Part IІ The study of self-financing of science & technology activities in Ukraine is extended in Part II by including the retrospective data for 2006 and 2011, which results in the analysis covering the period of 2006—2015. The statistical data cover numbers of research organizations engaged in self-financing of R&D, amounts and structures of funds coming from internal sources (with exclusion of funds for science & technology services). A disciplinary (sectoral) analysis of the self-financing shows that in the group of technical sciences, the priority zones (“the first echelon”) in terms of financing from internal sources of sciences & technology organizations and their mother companies were R&D devoted to creating aircraft equipment and power engineering. The “second echelon” included R&D in processing of materials, electric devices, computing devices and automation. Of the other groups of sciences, only agricultural sciences can be regarded as an object with the established self-financing mechanism. The average self- financing per organization was too low in social sciences, and in humanities its dynamics were determined by the self-financing intensity in only two organizations. As the amount of internal funds in the group of technical sciences grew by 1.88 in 2007—2015, this group pushed up the self-financing level in the Ukrainian R&D system, as the other groups of sciences had negative evolutionary dynamics of the self-financing of R&D. The analysis by institutional sector shows that the administrative factor had critical role in implementing the self-financing mechanism in R&D: the existence of a powerful mother company or practical support to exploitation of land resources, provided by the administration of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine. That is the reason why state-owned organizations were leaders by amount of funds with formally internal origin invested in R&D, whereas the self-financing positions of autonomous organizations by were declining. Keywords: self-financing, science and technology activities, research and development, science and technology services, internal sources. ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2019. № 2 (104) 115 Юрий Михайлович Батурин — российский ученый (фи- зик, юрист, филолог, историк), член-корреспондент РАН, доктор юридических наук, космонавт (382-й в мировой классификации и 90-й космонавт России), политик, жур- налист, педагог, общественный деятель — многогранная личность с феноменальными способностями. Ю.М. Батурин — человек-энциклопедия, получив- ший пять дипломов высших учебных заведений в совер- шенно разных сферах. Выпускник Московского физи- ко-технического института. Затем окончил Всесоюз- ный юридический институт, факультет журналистики МГУ им. М.В. Ломоносова, Высшие курсы Военной ака- демии Генерального штаба Вооруженных Сил РФ и Ди- пломатическую академию Министерства иностранных дел РФ. Он гармонично сочетает полученные знания в своей разноплановой деятельности. Его биография насы- щена фактами, событиями, встречами, делами 1. Юрий Михайлович — автор более трехсот научных трудов по космонавтике, физике, кибернетике, истории и праву. С 2013 г. он регулярно публикует в нашем журнале научные работы по вопросам истории развития и современного состояния науки. Как творческая личность Ю.М. Батурин для каждой научной публикации находит новую форму представле- ния информации. В 2018 г. Ю.М. Батурин провел боль- шое интервью с Президентом НАН Украины Б.Е. Пато- 1 Биографию Ю.М. Батурина см., например: Оноприенко В.И. Тра- ектория творческой личности. К 65-летию члена-корреспондента РАН Ю.М. Батурина. Наука и науковедение. 2014. № 2. С. 129–139; Кавуненко Л.Ф., Велентейчик Т.Н. Цитируемость работ ученого как индикатор значимости его исследований. Материалы годич- ной научной конференции Института истории естествознания и техники (ИИЕТ) РАН, 2017. С. 68–80. Зарубіжна наука 116 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2019. № 2 (104) Зарубіжна наука ном, в котором через биографию Б.Е. Патона прослеживает историю раз- вития Национальной академии наук Украины 2. Физик по типу мышления, аналитик и методолог по складу ума, Юрий Михайлович, в статьях «Роль науки в условиях социально-экономического кризиса: физическая модель» 3, «Реформа Российской академии наук: уроки для Украины» 4, «Причины конфликтности в отношениях науки и власти и поражение Российской академии наук в 2013 г.» 5, объясняет процессы, про- исходящие в России в области науки, применяя физико-математические модели, таким образом показывая сущность реформ в науке в целом и уро- ки для Украины в частности. Так, в статье «Роль науки в условиях социаль- но-экономического кризиса: физическая модель» Ю.М. Батурин пишет: «Так что же надо делать государству, оказавшемуся в социально-эконо- ми ческом кризисе, когда экономическая стратегия провалилась, а адми- нистратив ные методы так и не дали ожидаемого результата? Поразительно, но правительства не видят (не понимают) достаточно очевидного для физи- ка ответа на этот вопрос: в максимально возможных масштабах приступить к производству самого низкоэнтропийного продукта — научных исследо- ваний. И не только не видят, но и, наоборот, стараются сжать научную сфе- ру, придумывая гибельные для науки реформы» 6. Точнее не скажешь! В двух других работах, «Охота на Снарка” = Охота на РАН» 7 и «Похвала ФАНО. Искусствоведческий комментарий к академической реформе» 8, Юрий Михайлович проявляет себя как филолог и знаток современного ис- кусства, который нашел оригинальный способ показать абсурдность бес- тактного, неграмотного вторжения во внутренние дела науки, приводящее фактически к запрету главного принципа, обеспечивающего эффектив- ность научной работы, — принципа «академической свободы». И интерпретация «Охоты на Снарка», и «Похвала ФАНО» относятся к особой группе произведений автора, которую я бы назвала «шедевральные 2 Батурин Ю.М. «Чтобы видеть историю, надо измерять время эпохами». Интервью с президентом Национальной академии наук Украины, директором Института элект- росварки им. Е.О. Патона НАН Украины, первым президентом Международной ас- социации академий наук, академиком Б.Е. Патоном. Наука и науковедение. 2018. № 4. С. 3—33. 3 Батурин Ю.М. Роль науки в условиях социально-экономического кризиса — физи- ческая модель. Наука и науковедение. 2017. № 2. С. 43—62. 4 Батурин Ю.М. Реформа Российской академии наук: уроки для Украины. Наука и нау- коведение. 2014. № 1. С. 66—75. 5 Батурин Ю.М. Причины конфликтности в отношениях науки и власти и поражение Российской академии наук в 2013 г. Наука и науковедение. 2013. № 4. С. 90—103. 6 Батурин Ю.М. Роль науки в условиях социально-экономического кризиса… С. 49. 7 Батурин Ю.М «Охота на Снарка» = Охота на РАН. Попытка осмысления абсурда происходящей реформы Российской академии наук. Наука и науковедение. 2016. № 3. С. 105—110. 8 Батурин Ю.М. Похвала ФАНО. Искусствоведческий комментарий к академической реформе. Наука и науковедение. 2016. № 2. С. 78–86. ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2019. № 2 (104) 117 Зарубіжна наука работы» (написаны чрезвычайно изящно). В предисловии к батуринскому комментарию «Охоты на Снарка» редакция «НГ-наука», в которой она бы ла впервые опубликована, отмечает: «29 марта 2016 года исполняется 140 лет первой публикации знаменитой поэмы-нонсенса Льюиса Кэррол- ла «Охота на Снарка». За почти полтора века появилось множество ин- терпретаций этого произведения, которое критики, как один, признают гениальным, и десятки переводов шедевра на русский язык <…> мы пред- лагаем вам, один из самых современных комментариев, который для Рос- сии представляется весьма актуальным» 9. Ю.М. Батурин в своем комментарии говорит: «Поэма Льюиса Кэррол- ла «Охота на Снарка» — это аллегория или модель высокого уровня абст- ракции. Такая модель для тех, кто в нее не погружен, воспринимается как нонсенс, бессмыслица. Между тем, когда находишь соответствия элемен- тов модели объектам из реального мира, то есть задаешь некоторую трак- товку, она сразу наполняется смыслом и открывает все больше и больше удивительных деталей и нюансов» . В работе «Похвала ФАНО» Ю.М. Батурин дает искусствоведческий комментарий к реформированию РАН — элегантный, тонкий, научный, — используя для иллюстрации необычные работы известного голландского художника М. Эшера и фламандского художника Жоса де Мейя. А яркий эпиграф к работе «…Мне казалось, что эта игра ума моего те- бе особенно должна прийтись по вкусу, потому что ты всегда любил шутки такого рода, иначе говоря — ученые и не лишенные соли <…> Ничего нет забавнее, чем трактовать чушь таким манером, чтобы она отнюдь не каза- лась чушью <…> Сдается мне, что я восхвалил Глупость не совсем глупо». (Эразм Роттердамский — Томасу Мору, 10 июня 1508 г.) очень точно пере- дает идею создания произведения. Ю.М. Батурин образно формулирует результат деятельности ФАНО: «Собственно, в этом весь секрет ФАНО: надо скрутить-выкрутить сложив- шейся системе руки-ноги и отправить ее в невозможные миры, где и уви- дим фантастическую по красоте конструкцию. (Будет ли она работать — во- прос, выходящий за пределы компетенции архитекторов реформы)» . Ю.М. Батурин (при всей значительности и величии личности) остает- ся очень скромным человеком, наверное, немногие знают, что во втором полете при проведении на Международной космической станции экспе- римента «Плазменный кристалл» ему довелось открыть эффект, который немецкие физики из Общества Макса Планка назвали «эффектом Батури- на». Для физика остаться в истории с именным эффектом — более чем почетно. 9 Независимая газета от 26.03.2016 г. 10 Батурин Ю.М. «Охота на Снарка» = Охота на РАН… С. 105. 11 Батурин Ю.М. Похвала ФАНО… С. 82. 118 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2019. № 2 (104) Зарубіжна наука В конце прошлого года вышла книга Ю.М. Батурина «Властелины бес- конечности. Космонавт о профессии и судьбе», а весной нынешнего года она уже получила премию «Лучшая книга года», причем это не первая лите- ратурная премия в его творческой биографии. В Юрии Михайловиче самым счастливым образом сочетается несочетаемое, потому он успешно занима- ется многими вещами и взгляд его на мир очень своеобразен и интересен. Публикуемая ниже в этом номере журнала статья Ю.М. Батурина «Основы теории реформирования науки» дополняет список его неординар- ных работ. Л.Ф. КАВУНЕНКО, ведущий научный сотрудник, член редколлегии журнала «Наука и науковедение»

Схожі ресурси