Індикатори публікаційної активності та критерії якості наукових видань: підходи до визначення

Останніми роками все більшою проблемою стає “імітація” наукової діяльності. Це, зокрема, проявляється у зростанні кількості неякісних публікацій, що містять сумнівні або просто сфальсифіковані дані та результати. У статті показано, як світове наукове товариство намагається протистояти цьому явищу, з...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Наука, технології, інновації
Дата:	2018
Автор:	Єгоров, І.Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2018
Теми:	Проблеми науково-технічної діяльності
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162634
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Індикатори публікаційної активності та критерії якості наукових видань: підходи до визначення / І.Ю. Єгоров // Наука, технології, інновації. — 2018. — № 3 (7). — С. 3-10. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-162634
record_format	dspace
spelling	Єгоров, І.Ю. 2020-01-12T20:18:15Z 2020-01-12T20:18:15Z 2018 Індикатори публікаційної активності та критерії якості наукових видань: підходи до визначення / І.Ю. Єгоров // Наука, технології, інновації. — 2018. — № 3 (7). — С. 3-10. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 2520-6524 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162634 330.341.1 Останніми роками все більшою проблемою стає “імітація” наукової діяльності. Це, зокрема, проявляється у зростанні кількості неякісних публікацій, що містять сумнівні або просто сфальсифіковані дані та результати. У статті показано, як світове наукове товариство намагається протистояти цьому явищу, запроваджуючи різноманітні методи оцінки та контролю. Спеціальну увагу при цьому приділено аналізу ситуації в Україні (на прикладі журналів у галузі економіки). Запропоновано заходи, спрямовані на нейтралізацію негативних наслідків, пов’язаних із поширенням таких публікацій у науковій сфері. В последние годы все большей проблемой становится “имитация” научной деятельности, что, в частности, проявляется в росте количества некачественных публикаций, содержащих сомнительные или просто сфальсифицированные данные и результаты. В статье показано, как мировое научное сообщество пытается противостоять этому явлению, вводя различные методы оценки и контроля. Особое внимание при этом уделено анализу ситуации в Украине (на примере журналов в области экономики). Предложены меры, направленные на нейтрализацию негативных последствий, связанных с распространением таких публикаций в научной сфере. In recent years, the “imitation” of scientific activity has become an increasing problem, which, in particular, is manifested in the growth of a number of poor-quality publications, containing unproven or even falsified data and results. The article shows, how the international scientific community tries to fight this phenomenon by introducing various methods of evaluation and control. Special attention is paid to the analysis of the situation in Ukraine (based on the examples from economic discipline). The steps, aimed at neutralizing the negative consequences, associated with the dissemination of such publications in the scientific sphere are proposed. uk Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука, технології, інновації Проблеми науково-технічної діяльності Індикатори публікаційної активності та критерії якості наукових видань: підходи до визначення Индикатор ы публикационной активности и критерии качества научных изданий: подходы к определению Indicators of public activity and quality criteria of scientific editions: approaches to definition Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Індикатори публікаційної активності та критерії якості наукових видань: підходи до визначення
spellingShingle	Індикатори публікаційної активності та критерії якості наукових видань: підходи до визначення Єгоров, І.Ю. Проблеми науково-технічної діяльності
title_short	Індикатори публікаційної активності та критерії якості наукових видань: підходи до визначення
title_full	Індикатори публікаційної активності та критерії якості наукових видань: підходи до визначення
title_fullStr	Індикатори публікаційної активності та критерії якості наукових видань: підходи до визначення
title_full_unstemmed	Індикатори публікаційної активності та критерії якості наукових видань: підходи до визначення
title_sort	індикатори публікаційної активності та критерії якості наукових видань: підходи до визначення
author	Єгоров, І.Ю.
author_facet	Єгоров, І.Ю.
topic	Проблеми науково-технічної діяльності
topic_facet	Проблеми науково-технічної діяльності
publishDate	2018
language	Ukrainian
container_title	Наука, технології, інновації
publisher	Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
format	Article
title_alt	Индикатор ы публикационной активности и критерии качества научных изданий: подходы к определению Indicators of public activity and quality criteria of scientific editions: approaches to definition
description	Останніми роками все більшою проблемою стає “імітація” наукової діяльності. Це, зокрема, проявляється у зростанні кількості неякісних публікацій, що містять сумнівні або просто сфальсифіковані дані та результати. У статті показано, як світове наукове товариство намагається протистояти цьому явищу, запроваджуючи різноманітні методи оцінки та контролю. Спеціальну увагу при цьому приділено аналізу ситуації в Україні (на прикладі журналів у галузі економіки). Запропоновано заходи, спрямовані на нейтралізацію негативних наслідків, пов’язаних із поширенням таких публікацій у науковій сфері. В последние годы все большей проблемой становится “имитация” научной деятельности, что, в частности, проявляется в росте количества некачественных публикаций, содержащих сомнительные или просто сфальсифицированные данные и результаты. В статье показано, как мировое научное сообщество пытается противостоять этому явлению, вводя различные методы оценки и контроля. Особое внимание при этом уделено анализу ситуации в Украине (на примере журналов в области экономики). Предложены меры, направленные на нейтрализацию негативных последствий, связанных с распространением таких публикаций в научной сфере. In recent years, the “imitation” of scientific activity has become an increasing problem, which, in particular, is manifested in the growth of a number of poor-quality publications, containing unproven or even falsified data and results. The article shows, how the international scientific community tries to fight this phenomenon by introducing various methods of evaluation and control. Special attention is paid to the analysis of the situation in Ukraine (based on the examples from economic discipline). The steps, aimed at neutralizing the negative consequences, associated with the dissemination of such publications in the scientific sphere are proposed.
issn	2520-6524
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162634
citation_txt	Індикатори публікаційної активності та критерії якості наукових видань: підходи до визначення / І.Ю. Єгоров // Наука, технології, інновації. — 2018. — № 3 (7). — С. 3-10. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT êgorovíû índikatoripublíkacíinoíaktivnostítakriterííâkostínaukovihvidanʹpídhodidoviznačennâ AT êgorovíû indikatorypublikacionnoiaktivnostiikriteriikačestvanaučnyhizdaniipodhodykopredeleniû AT êgorovíû indicatorsofpublicactivityandqualitycriteriaofscientificeditionsapproachestodefinition
first_indexed	2025-11-24T11:38:42Z
last_indexed	2025-11-24T11:38:42Z
_version_	1850845818670546944
fulltext	ProblemS of Scientific and technological activitieS 3 УДК 330.341.1 І. Ю. Єгоров, чл.-кор. НАН України ІНДИКАТорИ ПУБЛІКАЦІЙНоЇ АКТИвНоСТІ ТА КрИТЕрІЇ ЯКоСТІ НАУКовИХ вИДАНЬ: ПІДХоДИ До вИЗНАЧЕННЯ Резюме. Останніми роками все більшою проблемою стає “імітація” наукової діяльності. Це, зокрема, про- являється у зростанні кількості неякісних публікацій, що містять сумнівні або просто сфальсифіковані дані та результати. У статті показано, як світове наукове товариство намагається протистояти цьому явищу, запро- ваджуючи різноманітні методи оцінки та контролю. Спеціальну увагу при цьому приділено аналізу ситуації в Україні (на прикладі журналів у галузі економіки). Запропоновано заходи, спрямовані на нейтралізацію негативних наслідків, пов’язаних із поширенням таких публікацій у науковій сфері. Ключові слова: наукометричні індикатори, методи оцінювання, аналіз даних, економічні науки, рецензу- вання, відкритий доступ. вСТУП Як свого часу зазначив відомий англо-аме- риканський наукознавець Д. Солла Прайс [1], при оцінці наукової продуктивності, на жаль, вдається вимірювати не те, що хотілося б, а лише те, що можливо. Звичайно, було б ідеаль- но навчитися виявляти значущість наукових ре- зультатів безпосередньо, але це неможливо внаслідок специфіки наукових знань, зокрема невизначеності перспектив їх використання в інших дисциплінах, “розтягнутості” у часі самих процесів застосування нової наукової інформа- ції, труднощів із вимірюванням різноманітних ефектів (економічних, екологічних, соціальних) від впровадження конкретних ідей чи розробок тощо. Починаючи із середини попереднього сто- ліття, завдяки роботам Ю. Гарфілда та його послідовників [2] набули популярності науко- метричні індикатори для оцінки діяльності вче них як “найкраще наближення” (proxy) до об’єк тивної характеристики наукових досяг- нень [3]. Як свідчать дані двох останніх доповідей ЮНЕСКО, тенденції до широкого використання саме наукометричних індикаторів стали загаль- носвітовими [4; 5]. Метою роботи є висвітлення нових тенден- цій в оцінці якості публікацій і проблем, які ви- никають в Україні у зв’язку з цим. вИКЛАД оСНовНого МАТЕрІАЛУ Перевірка якості як передумова наукової публікації. У наукових виданнях подані мате- ріали (статті) зазвичай рецензують незалежні експерти (peer review system). Така практика склалася ще наприкінці XVII століття, коли ви- никли перші наукові журнали. Але за останні десятиріччя виникли проблеми із публікаціями у престижних журналах через велику кількість статей, що подаються до них. Це сталося, не- зважаючи на те, що й кількість наукових ви- дань стрімко зростала. Так, наприклад, у пре- стижному американському журналі American Economic Review приймається до друку лише одна з п’ятнадцяти поданих статей. Новоство- рені журнали, як правило, брали зобов’язання застосовувати існуючу практику. Але насправді не всі видання дотримуються високих стандар- тів. Так, аналітична компанія Cabеlls з Техасу (США) створила власний “чорний список”, за яким у 2018 р. було 8700 наукових журналів, що не відповідали прийнятим у науковому світі критеріям доброчинності. Взагалі фірма ви- користовує 65 різних критеріїв для включення у “чорний список”. Зокрема, журнали опиня- ються у цьому списку завдяки тому, що: • надають неправдиву інформацію з викорис- тання peer review та політики редакційної ра - ди щодо публікацій; • надають неправдиву інформацію щодо своєї афілійованості із престижними міжнародни- ми організаціями та науковими установами; • надають неправдиву інформацію щодо своєї приналежності до тієї чи іншої наукової уста- нови; • надають неправдиву інформацію щодо висо- кого імпакт-фактору журналу; • не надають інформацію про необхідність сплачення коштів на обробку (рецензування, підготовку до друку тощо) статті до повного завершення процесу її подання у видавниц- тво; • надають неправдиву або неточну інформацію щодо включення до престижних наукомет- ричних баз; ЕКОНОМІЧНІ НАУКИ НАУКА, ТЕХНоЛогІЇ, ІННовАЦІЇ • 2018, № 3 Science, technologieS, innovationS • 2018, № 34 • у редколегіях фактично не працюють фахівці, які формально до них входять. У деяких ви- падках ці особи навіть не знають, що вони вхо- дять до відповідних редакційних колегій [6]. Ще одним широко відомим “чорним спис- ком” став так званий Beall’s list, що отримав відповідну назву завдяки Джеффрі Біллу з уні- верситету Колорадо. Кілька років тому він почав збирати дані про журнали та видавництва, які порушували принципи наукової етики та фор- мальні вимоги до наукових публікацій. Кількість таких журналів у цьому списку сьогодні стано- вить, за оцінками американського дослідника, 12000 [7]. На основі використання даних з Beall’s list Бо-Крістер Бьорк з Ханкенської шко- ли економіки у Фінляндії дійшов висновку, що кількість статей у “сумнівних” журналах зросла з 53000 у 2000 р. до 400000 у 2017 р. Приблизно 6% наукових статей у США було надруковано саме у таких журналах [8]. Звичайно, включення журналів до “чорних списків” викликає негативну реакцію видавців та авторів. Зокрема, згадуваний вище Джеффрі Білл заявив про тиск на нього і був змушений лишити свою посаду у березні 2018 р. Він пере- дав свою справу іншому досліднику, який про- довжив його роботу, але із міркувань безпеки не відкриває свого імені. За період з березня по червень цього року Beall’s list поповнився 690 новими журналами сумнівної якості [9]. Очевидно, що деякі журнали просто не мо- жуть правильно оцінити якість представлених статей. Тенденція така, що саме нові журнали, які перебувають у прямому доступі, як прави- ло, “більш схильні” до неякісних публікацій. Так, добре відомий експеримент, проведений американськими фахівцями на чолі із доктором Дж. Боенаном ще у 2013 р. Вони підготували відверто “фейкову” статтю про те, що молеку- ли (!) лишайників гальмують розвиток раку. Як організацію, де проводилися дослідження, було обрано неіснуючий Африканський медичний ін- ститут, багато посилань у статті були невідпо- відними змісту або просто вигаданими. Із 121 обраного журналу відкритого доступу із “чор- ного списку” 69% запропонували розмістити публікацію за плату. Навіть 38% журналів, які не були у тому списку, погодилися на публікацію відверто сфальсифікованої роботи [10]. З того часу ситуація не покращилася. Деякі видання намагаються “мімікрувати” під відомі журнали, навіть використовують подібні назви, логотипи та графіку. Більше того, свій внесок у поширення практики відкритого доступу зробили уряди США і Канади, що заохочують дослідників викладати результати своїх досліджень, які проводилися за державний кошт, саме у відкритому доступі. У багатьох випадках авторів робіт, які зло- вживають публікаціями у неякісних виданнях, важко ідентифікувати без додаткових розвідок. Це, як правило, потребує спеціальних дослі- джень по кожному фахівцю. Прикладом такого аналізу можна вважати роботу канадського вче- ного Д. Пайна [11]. Він проаналізував публіка- ції викладачів із однієї з бізнес-школи і дійшов висновку, що підвищеною схильністю до публі- кацій із Beall’s list відзначаються, насамперед, адміністратори. Ці публікації зараховувалися разом із іншими і сприяли академічній кар’єрі. Як свідчать дані Пайна, 56% тих, хто мав такі публікації, отримали різні види заохочень від керівництва своєї установи. Проблема полягає частково у тому, що у адміністраторів часто не вистачає можливостей і часу на суто наукову діяльність, а критерії оцінки їхньої роботи і ро- боти “чистих” науковців у наукових та освітніх установах залишаються майже однаковими. Аналіз даних. Проблема достовірності да- них, які використовуються у різних досліджен- нях, залишається вкрай актуальною. Річ у тому, що не всі науковці охоче діляться інформацією, яку вони збирають тривалий час і витрачають на це значні зусилля. Крім того, не в усіх випадках автори публікацій коректно і в повному обсязі описують джерела даних, роблячи це ненав- мисно, частіше за все — намагаючись скоро- тити загальний обсяг роботи за рахунок фраг- ментів, які не вважають занадто важливими. У деяких дисциплінах повторити експерименти в абсолютно ідентичних умовах вкрай важко. Так, з даних, опублікованих Американським на- ціональним інститутом охорони здоров’я, ви- пливає, що в біомедичних дослідженнях дуже складно відтворити приблизно три чверті ре- зультатів [12]. З іншого боку, одним із принципів визначен- ня достовірності наукового знання є можливість перевірки результатів експериментів шляхом їх повторення. Тому останнім часом усе більше уваги приділяється розробці алгоритмів, які доз- волили б реконструювати вихідні дані на основі існуючої інформації завдяки застосуванню спе- ціальних процедур статистичного оцінювання, наприклад таких, як метод CORVIDS (Complete Recovery of Valuesin Diophantine System), запро- понований фахівцями з американського Іллі - нойського університету з міста Урбана-Шем- пейн [13]. Метод базується на виявленні залеж- ностей між змінними, рішенні великої кількості лінійних рівнянь, що дозволяє реконструювати майже всі можливі комбінації даних і виявити так звані “аномалії”, які не мають логічного по- яснення. Автори методу сподіваються, що його застосування дасть можливість виявляти “фа- ПроБЛЕМИ НАУКово-ТЕХНІЧНоЇ ДІЯЛЬНоСТІ ProblemS of Scientific and technological activitieS 5 брикацію” даних і вчасно ідентифікувати стат- ті із неякісними результатами. Але у багатьох випадках реалізація методу потребує значних обчислювальних потужностей. Варто зазна- чити, що подібні методи розроблялися і інши- ми дослідниками: так, паралельно із колегами з Іллінойсу фахівці Північно-Східного універси- тету в Бостоні запропонували ітераційний алго- ритм відновлення даних SPRITE (Sample Para- meter Reconstructionvia Iterative Techniques) [14]. Цей евристичний алгоритм працює швидше, але не гарантує повноти перебору варіантів. У будь-якому разі активність у створенні подіб- ного інструментарію є додатковим свідченням актуальності проблеми перевірки достовірності даних. Звичайно, більш надійний спосіб перевір- ки достовірності даних пов’язаний із вимогою надавати їх грантодавцю або викладати у від- критому доступі. Саме такі правила існують при виконанні наукових програм ЄС та у багатьох великих приватних фондах, зокрема — у Фонді Гейтсів. Проекція загальних проблем із публіка ціями на ситуацію в Україні (приклад еко номічних наук). В Україні останніми роками все більше уваги приділяється об’єктивізації оцінювання наукової діяльності. І це не можна не підтримувати. Але потрібно зазначити, що в нашій країні публікації у журналах, що відносять- ся до міжнародних наукометричних баз даних, стали необхідністю лише відносно недавно — кілька років тому. В якості цих міжнародних баз даних виступали і поки що виступають не тільки справді авторитетні Web of Science та Scopus (хоча навіть друга з них і вважається дещо менш престижною, ніж перша). Статті у різноманітних журналах, котрі індексуються у Index Copernicus, РІНЦ та їм подібних базах, теж вважаються та- кими, що мають необхідний “кваліфікаційний” рівень для отримання наступного вченого сту- пеня або вченого звання. Лише останнім часом з’явилися ініціативи щодо посилення вимог до публікацій. Зокрема, Національний науковий комітет України виступив з ініціативою щодо обов’язкової наявності публікацій із баз даних Web of Science та Scopus при захисті дисер- тацій із усіх спеціальностей із диференціацією за дисциплінами. Для природничих наук це, ймовірніше, не буде мати негативних наслідків. У цих науках уже давно склалися певні традиції та навіть в Україні існують журнали, що мають високий авторитет і багаторічний досвід у від- борі найкращих публікацій. Зовсім інша ситуа- ція у суспільних науках. Для прикладу стисло розглянемо ситуацію із українськими журналами з економічної тема- тики. Дані про них взяті із ресурсу Open Science in Ukraine у кінці квітня та у кінці серпня 2018 р. [15]. Сайт містить інформацію про всі українські видання, що індексуються у базах даних Web of Science та Scopus за різними науковими дис- циплінами. Статті з економічних наук публікува- лися у дев’яти таких журналах навесні 2018 р., та у восьми — наприкінці серпня. Проведемо короткий огляд відповідних видань, а потім більш детально розглянемо техніку входження до міжнародних баз даних, яку застосовували для цього. Насамперед, нашу увагу до себе приверну- ли два видання — Economics and Sociology та Journal of International Studies, де місцем реєст- рації вказано Тернопіль і Щецин. Один із них індексується у ESCI (Emerging Science Citation Index) Web of Science, інший — у базі Scopus. У редакційних колегіях обох журналів є українські автори, але обидві редакційні колегії зареєст- ровані у Щецині і серед засновників на сайтах журналів українські організації не з’являються, хоча подібні організації (університети, дослід- ницькі центри) з інших країн — представлені. В одному випадку, правда, згадується напи- саний кирилицею Центр соціологічних дослі- джень, але він зареєстрований у Чехії. Якою мірою подібні журнали можна вважати україн- ськими, м’яко кажучи, є запитанням. Далі у базі даних згадується Economic An- nals-XXI, який входить до Scopus і ESCI та вида- ється на зарубіжні гранти відомим українським політичними діячем О. Соскіним. Як свідчать дані сайту, журнал зосереджується на міжна- родних проблемах і має певну політичну спря- мованість. Серед більш ніж двадцяти членів міжнародної редакційної колегії лише троє фа- хівців представляють сусідні країни Європи, всі інші — Україну. Звертає на себе увагу і неви- сокий рівень цитування статей, розміщених у журналі. Тим не менше, вважається, що за формальними ознаками цей журнал може роз- глядатися як професійне економічне видання. Спеціальним питанням банківської справи присвячений журнал “Фінансово-кредитна діяль- ність: проблеми теорії та практики”, який вида- ється у Харкові Університетом банківської спра- ви. До 2018 р. журнал видавався лише двічі на рік і тому мав, скоріше, ознаки своєрідного “нау- кового альманаху”. З 2018 р. видається чотири рази на рік. Згідно з останніми даними з сайту журналу, публікації у ньому коштують 615 грн за сторінку. При цьому журнал користується фі- нансовою підтримкою МОН України. Переважна більшість дописувачів — українські автори. Дані про рівень цитування не наведено, але, судячи із опитувань фахівців, він має певний авторитет НАУКА, ТЕХНоЛогІЇ, ІННовАЦІЇ • 2018, № 3 Science, technologieS, innovationS • 2018, № 36 серед українських учених, які займаються ви- вченням фінансових проблем. Особливе місце серед українських еконо- мічних видань займає група журналів з міста Суми (“Менеджмент та маркетинг інновацій”, “Проблеми та перспективи менеджменту”, “Ін- вестиційний менеджмент та фінансові іннова- ції”, “Банки та банківські системи”). Три остан- ніх видає компанія LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”. Це приват- не підприємство, яке друкує журнали на суто комерційній основі. Вартість публікації однієї статті становить приблизно 500 євро. Тому зро- зуміло, чому переважна більшість статей на- лежить не українським, а іноземним авторам. Частка закордонних авторів у кожному випус- ку (переважно із країн, що розвиваються), як правило, сягає 90 і навіть більше відсотків. Ще одна “типова риса” цих журналів: для зменшен- ня витрат деякі автори залучають інших колег з метою зниження вартості публікації для кож- ного учасника. Внаслідок цього кількість авто- рів часто виглядає “нетиповою” для статей із економічної тематики. Важко оцінити, наскільки представлені у цих двох журналах публікації є дійсно якісними, але рівень цитування у всіх трьох не дуже високий, особливо, зважаючи на те, що всі вони існують уже більше 10 років. Щодо сумського видання “Менеджмент та маркетинг інновацій”, то тут все-таки можна зробити деякі висновки. Нам вдалося ознайо- митися із певною кількістю статей з цього ви- дання, які були представлені авторами кон- курсних проектів МОН України як “референтні” у 2016–2017 рр. Слід зазначити, що ознайом- лення із більшістю публікацій з інноваційної тематики українських авторів з цього журналу взагалі залишило тяжке враження. Майже усі статті були написані у стилі підручників і не міс- тили посилань на актуальні закордонні роботи з інноваційної тематики. У статтях некритично використовувалися деякі формальні підходи до оцінки інноваційної діяльності, зокрема від- верто штучно визначалися значення частини параметрів в обраних евристичних моделях; бракувало практичної реалізації запропонова- них методів тощо. Це не означає, що подібні роботи не мають права на друк, але загальний висновок полягає у тому, що рівень публікацій журналу не є вищим за подібні публікації в інших українських виданнях із тієї самої тематики, а в деяких випадках є відверто нижчим за серед- ній. Журнал видається місцевим університе- том і офіційно “бере” за публікацію дещо мен- ше, ніж інші “сумські” журнали. У квітні 2018 р. фігурувала цифра у приблизно 400 євро за статтю. У літні місяці 2018 р. із списку економічних видань, що входили до Web of Scienceта Scopus, був виключений ще один український журнал — “Науковий вісник Полісся”. Журнал видавався на комерційній основі у Чернігові місцевим По- літехнічним університетом. Вартість публікацій становила 800 грн за сторінку, але в реальності видавці майже гарантували авторам те, що на- дана робота в разі сплати відповідних коштів буде надрукована. Причиною виключення стало порушення формальних правил для видань, що входять до ESCI. Ще раніше з переліку ресурсу Open Science in Ukraine було вилучено журнал “Актуальні проб - леми економіки”, який видавався на комерцій- ній основі створеною на базі Вищої партшко- ли КПУ Національною академією управління і входив до бази даних Scopus. Журнал в якості “престижного” існував з 2006 по 2016 рр. [16]. Зловживання у цьому виданні були такими, що міжнародні експерти, які слідкують за якістю публікацій у Web of Science, були змушені піти на такий крок на початку 2017 р. [17]. Разом із ним були виключені із престижних баз даних ще два менш відомих українських економічних журнали. Конкретні причини виключення не по- відомлялися, але вони були пов’язані із пору- шеннями етичних норм, які згадувалися у цій роботі вище. Як свідчать дані М. Обрізана, який проаналізував “ТОП-30” інформаційних джерел Scopus у сфері економіки з публікаціями авто- рів, які працювали в Україні в період з 1991 р. по 2017 р., 51,5% від загальної кількості таких публікацій припадало саме на журнал “Актуаль- ні проблеми економіки” (!) [18]. Це надзвичайно високий відсоток, навіть беручи до уваги те, що далеко не всі економічні видання, де з’являлися статті українських авторів, аналізувалися. Се- ред представлених у цьому журналі були, зви- чайно, і якісні публікації, але значна частина статей точно не відповідала вимогам, які ви- суваються до наукових робіт. Проблема, одна- че, полягає у тому, що такі статті продовжують “працювати на їх авторів” при отриманні грантів або висуненні на академічні посади, при захисті дисертацій тощо. Отже, можна констатувати, що в Україні іс- нує лише шість журналів з економічної темати- ки, котрі входять до баз даних Web of Science та Scopus, приналежність ще двох журналів до таких, що видаються в Україні, є сумнівною. При цьому чотири таких журнали видаються у Сумах, місті, яке ніяк не може претендувати на найві- доміший центр економічної думки в Україні, на комерційній основі. Очевидно, що подібна си- туація є дещо штучною. Більше того, більшість журналів має досить вузьку спрямованість, що ПроБЛЕМИ НАУКово-ТЕХНІЧНоЇ ДІЯЛЬНоСТІ ProblemS of Scientific and technological activitieS 7 унеможливлює публікацію в них статей із проб- лематики загальної економічної теорії, розвитку окремих регіонів чи галузей економіки. Виникає цілком закономірне запитання: як сталося, що ці журнали опинилися у відповідних базах даних? Насправді існує кілька “штучних” прийомів, які дозволяють підвищити міжнародний “рей- тинг” журналу майже “з нуля”. 1. До журналу запрошують провідних закор- донних фахівців для роботи у редакційній коле- гії за грошову винагороду. Замовляються статті відомим вченим теж за спеціальні достатньо високі “гонорари”. На ці публікації починають посилатися за кордоном та в Україні (в остан- ньому випадку видавці неофіційно рекоменду- ють це робити вітчизняним авторам, що пода- ють статті до журналу). Так журнал поступово “розкручується” і після виконання низки фор- мальних, як правило, необтяжливих вимог (на- приклад, ISSN — для журналу, DOI — для ста- тей тощо) журнал включається до відповідної бази даних. Гроші на перших етапах збирають зі студентів (платне навчання), якщо журнал видається при якомусь університеті, або сама фірма робить перші інвестиції з метою отри- мання прибутків у майбутньому. Після цього встановлюється досить висока плата для тих, хто хоче опублікувати свою статтю, але не є автором із високою міжнародною репутацією. Загальні доходи від такої оплати істотно пере- вищують витрати на видавництво. 2. Проводиться конференція із залученням провідних фахівців, а її матеріали друкуються у відповідному журналі. В разі необхідності кон- ференції повторюються. Витрати на проведен- ня конференції для “почесних учасників” бере на себе видавець, який виступає і як науковий “організатор”. На матеріали конференції по- чинають посилатися, журнал поступово “роз- кручується”. 3. Журнал є досить політизованим, отри- мує гранти від солідних організацій, які поділя- ють політичну орієнтацію засновників, на своє видання з-за кордону. Це дозволяє залучити відомих фахівців, які підтримують ту чи іншу політичну лінію, на них починають посилатися, що створює передумови для входження у між- народні бази даних. Беручи до уваги відносно невисокі витрати на друк в Україні, це дозволяє “команді” з двох-трьох осіб видавати подібний журнал. 4. У деяких випадках використовують “ком- бінацію” перших трьох методів. Звичайно велику роль грає те, що всі або значна частина ста- тей починає друкуватися англійською мовою. Спеціальну увагу видавці приділяють розсил- ці паперових копій до закордонних бібліотек, спочатку — на безоплатній основі, розповсю- дженню примірників серед фахівців, рекламних кампаній тощо. Водночас більшість дійсно провідних укра- їнських економічних журналів довгий час не опікувалася тим, щоб вийти на міжнародний рівень: їх аудиторію складали переважно віт- чизняні фахівці, частина статей друкувалася російською мовою. Вважалося, що економічні проблеми пострадянських країн були подіб ни- ми, тому російськомовних версій статей, роз- рахованих на колег із СНД, було достатньо. Не існувало жодних бар’єрів для отримання нау- кових ступенів без публікацій у журналах, що входили до Web of Science та Scopus. Це було важливо насамперед для тих, хто хотів поїхати на закордонне стажування. Останнім часом си- туація із вимогами почала змінюватися, і жур- нали, що були нижчі за своєю репутацією серед вітчизняних фахівців з-поміж таких видань, як, наприклад, “Економіка України”, опинилися “в фаворі” у тих, хто збирався отримувати вчені звання та ступені. Подібної проблеми із репутацією для жур- налів у галузі природничих наук не існує або вона проявляється значно меншою мірою: там репутація будується роками, “природно”, на основі застосування норм наукової етики та прискіпливого ставлення колег і рецензентів до змісту статей. Очевидно, що ситуацію з пуб- лікаціями у суспільних науках в Україні, і зок- рема — в економіці, необхідно змінювати. Але наразі поспішне формальне введення крите- ріїв, що використовується у розвинутих країнах світу, призведе до посилення групи далеко не найбільш авторитетних видань у цій дисципліні і буде сприяти надмірній комерціалізації публі- каційної діяльності. вИСНовКИ Проблеми з оцінкою якості публікацій мають загальний характер. Експерти з різних країн сві- ту пропонують кілька підходів до їх розв’язання. Один із них полягає у подальшому розширенні кола статей у відкритому доступі, але з виді- ленням спеціального “домену”, де відповідні публікації будуть з’являтися без рецензування і можуть відкрито критикуватися опонентами. Але у цій ситуації варто очікувати “вал” не до- сить якісних робіт, які будуть заважати сприй- мати справді важливі результати. Звичайно, виникає і опція із поверненням до традиційної практики журналів, які розпо- всюджуються винятково за підпискою. Але після обґрунтованої критики недоліків “традиційного” підходу це виглядає малореальним. НАУКА, ТЕХНоЛогІЇ, ІННовАЦІЇ • 2018, № 3 Science, technologieS, innovationS • 2018, № 38 Очевидно, що деякий час “відкритий доступ” та “традиційні” журнали будуть співіснувати. Тут можна запропонувати посилення вимог насам- перед до видань “відкритого доступу”, які пре- тендують на провідну роль у поширенні знань. Рецензування матеріалів, що з’являються у від- критому доступі, повинно бути обов’язковим. Якщо його немає, то про це необхідно спеці- ально повідомляти. Обов’язковою повинна стати вимога за- безпечувати доступ до первинної інформації, на основі якої отримані ті чи інші результати. Це дозволить реалізувати один із найважливі- ших принципів “справжньої” науки — створен- ня можливості для повторення експерименту (для природничих наук) та оцінки відповідності даних і застосованих методів зробленим вис- нов кам для наук соціальних. Особливо актуальною залишається пробле- ма забезпечення якості оцінювання публікацій у суспільних науках. Очевидно, що специфіка цих дисциплін не дозволяє автоматично пере- носити на них методи оцінювання з природни- чих наук. Тут необхідно використовувати більш диверсифікований підхід. Значення якісних (експертних) оцінок від наукової спільноти (та громадськості) має у суспільних науках біль- шу вагу. З іншого боку, там, де це можливо, необхідно ширше використовувати і показни- ки публікаційної активності. Але в умовах не- достатньої уваги до цього аспекту оцінювання у минулому є сенс розробити спеціальні за- ходи для заохочення приєднання кращих на - ціональних журналів, особливо у галузі суспіль- них наук, до провідних міжнародних баз даних. На це потрібен певний час, тому на основі на- шого аналізу видань з економічних наук, що вже увійшли до Web of Science та Scopus, можна було б тимчасово (на 2–3 роки) запропонувати вжити наступних заходів: • при оцінці публікаційної активності україн- ських учених у галузі суспільних наук знизи- ти необхідну кількість робіт, що входять до відповідних баз даних, із теперішніх трьох (пропозиція Національного наукового коміте- ту України) до однієї-двох (залежно від дис- ципліни); • одночасно взагалі не враховувати (тимчасо во) публікації в українських журналах із баз даних Web of Science та Scopus, щоб не сприяти під- тримці видавців із не найкращою репутацією. Інший варіант — не зараховувати публікації, що з’явилися на суто комерційній основі. Якщо це неможливо, то встановити, що зарахову- ватися будуть лише публікації у виданнях Web of Science, які входять не до ESCI, а тільки до основної підбази Core Col lection. • встановити на перехідний період (2–3 роки), що для виконання вимог із захисту дисерта- цій може бути використаний і альтернативний варіант, який базується на застосуванні “ста- рих” правил, тобто не вводити обов’язкової умови публікації у Web of Science та Scopus. Але при цьому варто уточнити перелік міжна- родних баз даних, які вважаються фаховими. Для економічних наук це могла би бути, на- приклад, база публікацій RePEc, для інших суспільних дисциплін — інші бази, перелік яких був би узгоджений кваліфікованими на- ціональними експертами з урахуванням сві- тового досвіду. Реалізація цих, значною мірою, компроміс- них пропозицій, не розв’яже остаточно пробле- му оцінювання публікацій, відповідних наукових видань і результативності вчених, але дозво- лить розробити та узгодити раціональний під- хід, який наблизить відповідні процедури до тих, що використовуються у розвинутих країнах. У будь-якому разі необхідно ширше застосову- вати міжнародні підходи до виявлення “неякіс- них” видань і своєчасно виключати їх із різно- манітних списків наукових публікацій. СПИСоК вИКорИСТАНИХ ДЖЕрЕЛ 1. Price, Derek J. de Solla Little science, big science. — New York: Columbia University Press. — 1963. 2. Garfield E. Citation Indexing-Its Theory and Appli- cationin Science, Technology, and Humanities. — Philadelphia, USA: ISI Press. — 1983. 3. Руководство по наукометрии: индикаторы раз- вития науки и технологий / Акоев М.А., Маркусо- ва В.А., Москалева О.В., Писляков В.В. — Ека- теринбург: ИПЦ УрФУ. — 2014. 4. UNESCO Science Report: The Current Status of Science around the World. — Paris: UNESCO Pub- lishing. — 2010. 5. UNESCO Science Report: Towards 2030. — Paris: UNESCO Publishing. — 2015. 6. Cabell’s new predatory journal blacklist: a review [electronic resource]. — Access: https://scho lar- lykitchen.sspnet.org/2017/07/25/cabells-new- predatory-journal-blacklist-review. 7. Beall’s list of predatory journals and publishers [electronic resource]. — Access: https://beallslist. weebly.com. 8. Björk B.C. Evolution of the scholarly mega-journal, 2006–2017 / B.C. Björk // PeerJ. — 2018. — Vol. 6. — e4357, DOI 10.7717/peerj.4357. 9. Publish and do not be damned // The Econo- mist. — 2018. — June 23; Vol. 427, nо. 9097. — Р. 67–68. 10. Bohannon J. Who are afraid of peer review? / J. Bohannon // Science. — 2013. — October, Vol. 342, Iss. 6154. — Р. 60–65. 11. Pyne D. The Rewards of Predatory Publications at a Small Business School / D. Pyne // Journal of Scholarly Publishing. — 2017. — Vol. 48; Iss. 3, April. — Р. 137–160. 12. Let the light shine in // The Economist. — 2014. — June 14, Vol. 411, nо. 8891. — Р. 87–88. 13. Wilner S. Complete Recovery of Values In Diophan- tine Systems (CORVIDS) [electronic resource] / ПроБЛЕМИ НАУКово-ТЕХНІЧНоЇ ДІЯЛЬНоСТІ ProblemS of Scientific and technological activitieS 9 Wilner S., Wood K., Simons D. — 2018. — 9 p. — Access: https://osf.io/rvgqk. 14. Scientific honesty: Something to crow about // The Economist. — 2018. — June 16, Vol. 427, nо. 9096. — Р. 69–70. 15. Все украинские журналы в Scopus и Web of Scien ce [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https: //openscience.in.ua/ua-journals. 16. Сайт журналу “Актуальні проблеми економіки” [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https:// eco-science.net. 17. “Актуальні проблеми економіки” більше не в Sco - pus [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.tsatu.edu.ua/vmz/scopus-discontinued. 18. Обрізан М. Економісти України: хто вони такі і де вони публікуються? / М. Обрізан // Сучасні еко- номічні дослідження. — 2018. — № 1; вип. 1. — С. 2–11. referenceS 1. Price, Derek J. de Solla (1963) Little science, big science. New York: Columbia University Press. 2. Garfield E. (1983) Citation Indexing-Its Theory and Applicationin Science, Technology, and Humanities. Philadelphia, USA: ISI Press. 3. Akoev M.A., Markusova V.A., Moskaleva O.V., Pis- lyakov V.V. (2014) Rukovodstvo po naukometrii: indikatory razvitiya nauki i tekhnologiy [A manual on science of science: indicators of the develop- ment of science and technology]. Yekaterinburg (in Russ.): IPTs UrFU Publ. 4. UNESCO Science Report: The Current Status of Sci- ence around the World. Paris: UNESCO Publishing, 2010. 5. UNESCO Science Report: Towards 2030. Paris: UNESCO Publishing, 2015. 6. Cabell’s new predatory journal blacklist: a review. Available at: https://scholarlykitchen.sspnet.org/ 2017/07/25/cabells-new-predatory-journal-black- list-review. 7. Beall’s list of predatory journals and publishers. Available at: https://beallslist.weebly.com. 8. Björk B.C. (2018) Evolution of the scholarly mega- journal, 2006-2017. PeerJ. Vol. 6; e4357; DOI 10. 7717/peerj.4357. 9. Publish and do not be damned (2018). The Econo- mist. June 23, Vol. 427, nо. 9097, рр. 67–68. 10. Bohannon J. (2013) Who are afraid of peer review? Science. October, Vol. 342, Iss. 6154, рр. 60–65. 11. Pyne D. (2017) The Rewards of Predatory Publi- cations at a Small Business School. Journal of Scholar ly Publishing. Vol. 48 Iss. 3, April, рр. 137– 160. 12. Let the light shine in (2014) The Economist. June 14, Vol. 411, nо. 8891, рр. 87–88. 13. Wilner S., Wood K., Simons D. (2018) Complete Recovery of Values In Diophantine Systems (CORVIDS), 9 p. Available at: https://osf.io/rvgqk. 14. Scientific honesty: Something to crow about (2018) The Economist. June 16, Vol. 427, nо. 9096, рр. 69–70. 15. Vse ukrainskie zhurnaly v Scopus i Web of Science [All Ukrainian magazines in Scopus and Web of Sci- ence]. Available at: https://openscience.in.ua/ua- journals. 16. Sait zhurnalu “Aktualni problemy ekonomiky” [The site of the journal “Actual problems of the econo- my”]. Available at: https://eco-science.net. 17. “Aktualni problemy ekonomiky” bilshe ne v Scopus [“Current problems of the economy” is no longer in Scopus]. Available at: http://www.tsatu.edu.ua/ vmz/scopus-discontinued. 18. Obrizan M. (2018) Ekonomisty Ukrainy: khto vony taki i de vony publikuiutsia? [Economists of Ukraine: who are they and where they are published?] Su- chasni ekonomichni doslidzhennia [Modern eco- nomic research]. nо. 1, Vol. 1, рр. 2–11. i. Yu. Yehorov, Corresponding Member of NAS of Ukraine indicatorS of PUblic activitY and QUalitY criteria of Scientific editionS: aPProacheS to definition Abstract. In recent years, the “imitation” of scientific activity has become an increasing problem, which, in par- ticular, is manifested in the growth of a number of poor-quality publications, containing unproven or even falsified data and results. The article shows, how the international scientific community tries to fight this phenomenon by introducing various methods of evaluation and control. Special attention is paid to the analysis of the situation in Ukraine (based on the examples from economic discipline). The steps, aimed at neutralizing the negative conse- quences, associated with the dissemination of such publications in the scientific sphere are proposed. Keywords: scientometric indicators, evaluation methods, data analysis, Economics, peer review, open access publications И. Ю. Егоров, чл.-корр. НАН Украины ИНДИКАТорЫ ПУБЛИКАЦИоННоЙ АКТИвНоСТИ И КрИТЕрИИ КАЧЕСТвА НАУЧНЫХ ИЗДАНИЙ: ПоДХоДЫ К оПрЕДЕЛЕНИЮ Резюме. В последние годы все большей проблемой становится “имитация” научной деятельности, что, в частности, проявляется в росте количества некачественных публикаций, содержащих сомнительные или просто сфальсифицированные данные и результаты. В статье показано, как мировое научное сообщество пытается противостоять этому явлению, вводя различные методы оценки и контроля. Особое внимание при этом уделено анализу ситуации в Украине (на примере журналов в области экономики). Предложены меры, направленные на нейтрализацию негативных последствий, связанных с распространением таких публикаций в научной сфере. Ключевые слова: наукометрические индикаторы, методы оценки, анализ данных, экономические науки, рецензирование, открытый доступ. НАУКА, ТЕХНоЛогІЇ, ІННовАЦІЇ • 2018, № 3 Science, technologieS, innovationS • 2018, № 310 ІНФорМАЦІЯ Про АвТорА Єгоров Ігор Юрійович — член-кореспондент НАН України, заввідділу ДУ “Інститут економіки та прогнозуван- ня НАН України”, вул. Панаса Мирного, 26, м. Київ, Україна, 01011; +38 (044) 280-14-02, +38 (099) 152-47-49; igor_yegorov1@ukr.net; ORCID: 0000-0002-3829-6383 information aboUt the aUthor Yehorov i. Yu. — Corresponding Member of NAS of Ukraine, Head of Department, Institute of Economics and Fore- casting, National Academy of Sciences of Ukraine, 26, Panas Mirnyi Str., Kyiv, Ukraine, 01011; +38 (044) 280-14-02, +38 (099) 152-47-49; igor_yegorov1@ukr.net; ORCID: 0000-0002-3829-6383 ИНФорМАЦИЯ оБ АвТорЕ Егоров И.Ю. — член-корреспондент НАН Украины, завотделом ГУ “Институт экономики и прогнозирования НАН Украины”, ул. Панаса Мирного, 26, г. Киев, Украина, 01011; +38 (044) 280-14-02, +38 (099) 152-47-49; igor_yegorov1@ukr.net; ORCID: 0000-0002-3829-6383 УДК 331.341.1 в. Д. ПАрХоМЕНКо, д-р техн. наук, професор С. СЕКІ, студент ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПроДУКТ ЯК оСНовА МАТЕрІАЛІЗАЦІЇ І роЗвИТКУ Резюме. Метою статті є уточнення категорії “інтелектуальний продукт”, яка матеріалізується, а також ви- значення впливу інтелектуального продукту на структуру цивілізаційного розвитку, управлінську та виховну роботу. Аналізуючи інтелектуальний продукт як основу сучасного соціально-економічного розвитку, можна зробити висновок, що матеріалізується енергетична його частина, а саме — знання. Формуються знання при поєднанні трьох природних вимог закону (формування мети, створення знання і його впровадження) з використанням власних рис, тобто бажання, яке базується на вірі та волі. Відповідно до положень нової економічної теорії П. Ромера людина стає стратегічним ресурсом і метою соціально-економічного розвитку. Тому відбувається зміна моделі взаємодії людини з суспільством шляхом знаходження компромісу в системі “людина–суспільство”. Відбувається переорієнтація свідомості в бік формування соціальної економіки. Ключові слова: інтелектуальний продукт, знання, уміння, бажання, людина, соціальна економіка, модель. ПоСТАНовКА ПроБЛЕМИ При сучасному соціально-економічному роз - витку відбувається швидкий перехід від мате- ріальної економіки до економіки знань. Свід- ченням цього є зміна економічної теорії постін- дустріальної економіки. Якщо попередні два етапи цивілізаційного розвитку описувалися економічною теорією К. Маркса, де основою були ресурси і фізична праця, то в постіндуст- ріальній економці 60% розвитку, відповідно до економічної теорії Р. Солоу і П. Ромера, відбу- вається за рахунок створення і впровадження нових знань [1–3]. Знання є інтелектуальним продуктом діяль- ності людини, а тому на сучасному етапі ци- вілізаційного соціально-економічного розвит- ку знання є основою прогресу, відтак і ваго- мість людини значно зростає. Слід нагадати, що матеріалізація інтелектуального продукту значною мірою залежить від створеної націо- нальної інноваційної системи, ефективність якої базується на вигідній взаємодії системи “люди- на – суспільство”, що й обумовлює актуальність статті. Метою статті є уточнення структури інте- лектуального продукту і категорії, яка матеріалі- зується, та її впливу на структуру цивілізаційно- го розвитку, а також перегляд значення люди- ни на етапі сучасного соціально-економічного розвитку. АНАЛІЗ ДоСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ Аналіз наукових праць свідчить про те, що є значна кількість визначень сучасного соціаль- но-економічного розвитку, наприклад, наступні вчені дотримуються термінів різного значення і тлумачення: Д. Белл — “постіндустріальне сус- пільство”, Р. Хейлбронер — “постіндустріальний капіталізм”, Р. Дарендорф — “посткапіталістич- не суспільство”, О. Тоффлер — “суспільство третьої хвилі”, Дж. Стіглер — “інформаційна економіка”, У. Ходсон — “епоха інтелектуального капіталу”, Х. Перкін — “суспільство професіо- налів” тощо. Така кількість визначень нового Проблеми науково-технічної діяльності Єгоров І.Ю. Індикатори публікаційної активності та критерії якості наукових видань: підходи до визначення 3 Пархоменко В.Д., Секі С. Інтелектуальний продукт як основа матеріалізації і розвитку 10

Індикатори публікаційної активності та критерії якості наукових видань: підходи до визначення

Репозитарії

Схожі ресурси