Індексація наукових текстів у міжнародних базах даних

Розкрита сутність індексації наукових видань у міжнародних базах даних. Показано характеристики найбільш популярних баз даних наукових видань. Відзначено шкідливість вибору “фейкових” баз даних для просування видання. Показано, що серйозність вибору бази даних для розміщення видання є одним із важел...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Наука, технології, інновації
Дата:	2018
Автори:	Попов, М.В., Богатель, Н.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2018
Теми:	Проблеми науково-технічної діяльності
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162636
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Індексація наукових текстів у міжнародних базах даних / М.В. Попов, Н.В. Богатель // Наука, технології, інновації. — 2018. — № 3 (7). — С. 16-27. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-162636
record_format	dspace
spelling	Попов, М.В. Богатель, Н.В. 2020-01-12T20:30:30Z 2020-01-12T20:30:30Z 2018 Індексація наукових текстів у міжнародних базах даних / М.В. Попов, Н.В. Богатель // Наука, технології, інновації. — 2018. — № 3 (7). — С. 16-27. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2520-6524 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162636 065.012 Розкрита сутність індексації наукових видань у міжнародних базах даних. Показано характеристики найбільш популярних баз даних наукових видань. Відзначено шкідливість вибору “фейкових” баз даних для просування видання. Показано, що серйозність вибору бази даних для розміщення видання є одним із важелів підвищення його конкурентоспроможності. Наведено основні бази даних, до яких входять українські наукові фахові видання. Раскрыта сущность индексации научных изданий в международных базах данных. Показано характеристики наиболее популярных баз данных научных изданий. Отмечена вредность выбора “фейковых” баз данных для продвижения издания. Показано, что серьезность выбора базы данных для размещения издания является одним из рычагов повышения его конкурентоспособности. Приведены основные базы данных, в которые входят украинские научные профессиональные издания. Revealed the essence of indexing of scientific publications in international databases. Features of the most popular databases of scientific publications are shown. Marked the harmfulness of choosing “fake” databases to promote the publication. It is shown that the seriousness of the choice of the publication for publishing is one of the tools for increasing its competitiveness. Shown databases that containing the Ukrainian scientific journals. uk Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука, технології, інновації Проблеми науково-технічної діяльності Індексація наукових текстів у міжнародних базах даних Индексация научных текстов в междунаро дных базах данных Indexing of scientific publications in international databases Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Індексація наукових текстів у міжнародних базах даних
spellingShingle	Індексація наукових текстів у міжнародних базах даних Попов, М.В. Богатель, Н.В. Проблеми науково-технічної діяльності
title_short	Індексація наукових текстів у міжнародних базах даних
title_full	Індексація наукових текстів у міжнародних базах даних
title_fullStr	Індексація наукових текстів у міжнародних базах даних
title_full_unstemmed	Індексація наукових текстів у міжнародних базах даних
title_sort	індексація наукових текстів у міжнародних базах даних
author	Попов, М.В. Богатель, Н.В.
author_facet	Попов, М.В. Богатель, Н.В.
topic	Проблеми науково-технічної діяльності
topic_facet	Проблеми науково-технічної діяльності
publishDate	2018
language	Ukrainian
container_title	Наука, технології, інновації
publisher	Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
format	Article
title_alt	Индексация научных текстов в междунаро дных базах данных Indexing of scientific publications in international databases
description	Розкрита сутність індексації наукових видань у міжнародних базах даних. Показано характеристики найбільш популярних баз даних наукових видань. Відзначено шкідливість вибору “фейкових” баз даних для просування видання. Показано, що серйозність вибору бази даних для розміщення видання є одним із важелів підвищення його конкурентоспроможності. Наведено основні бази даних, до яких входять українські наукові фахові видання. Раскрыта сущность индексации научных изданий в международных базах данных. Показано характеристики наиболее популярных баз данных научных изданий. Отмечена вредность выбора “фейковых” баз данных для продвижения издания. Показано, что серьезность выбора базы данных для размещения издания является одним из рычагов повышения его конкурентоспособности. Приведены основные базы данных, в которые входят украинские научные профессиональные издания. Revealed the essence of indexing of scientific publications in international databases. Features of the most popular databases of scientific publications are shown. Marked the harmfulness of choosing “fake” databases to promote the publication. It is shown that the seriousness of the choice of the publication for publishing is one of the tools for increasing its competitiveness. Shown databases that containing the Ukrainian scientific journals.
issn	2520-6524
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162636
citation_txt	Індексація наукових текстів у міжнародних базах даних / М.В. Попов, Н.В. Богатель // Наука, технології, інновації. — 2018. — № 3 (7). — С. 16-27. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT popovmv índeksacíânaukovihtekstívumížnarodnihbazahdanih AT bogatelʹnv índeksacíânaukovihtekstívumížnarodnihbazahdanih AT popovmv indeksaciânaučnyhtekstovvmeždunarodnyhbazahdannyh AT bogatelʹnv indeksaciânaučnyhtekstovvmeždunarodnyhbazahdannyh AT popovmv indexingofscientificpublicationsininternationaldatabases AT bogatelʹnv indexingofscientificpublicationsininternationaldatabases
first_indexed	2025-11-26T19:19:58Z
last_indexed	2025-11-26T19:19:58Z
_version_	1850771076601085952
fulltext	НАУКА, ТЕХНоЛогІЇ, ІННовАЦІЇ • 2018, № 3 Science, technologieS, innovationS • 2018, № 316 ІНФорМАЦІЯ Про АвТорІв Пархоменко володимир Дмитрович — д-р техн. наук, професор, радник в.о. директора Українського ін- ституту науково-технічної експертизи та інформації, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03680; +38 (044) 521-00-45; iiv1director@gmail.com Секі Стефан — студент ІІ курсу Київського національного торговельно-економічного університету, 02156, вул. Кіото, 19, м. Київ, Україна; +38 (044) 513-33-48. information aboUt the aUthorS Parkhomenko v.d. — Doctor of Science in Engineering, Professor, Adviser of Ukrainian Institute of Scientific and Technical Expertise and Information, 180, Antonovуchа Str., Kyiv, Ukraine, 03680; +38 (044)521-00-45; iiv1director@ gmail.com Seki S. — student of Kiev National University of Trade and Economics, 19, Kіoto Str., Kyiv, Ukraine, 02156; +38 (044) 513-33-48. ИНФорМАЦИЯ оБ АвТорАХ Пархоменко в.Д. — д-р техн. наук, профессор, советник и.о. директора Украинского института научно- технической экспертизы и информации, ул. Антоновича, 180, г. Киев, Украина, 03680; +38 (044) 521-00-45; iiv1director@gmail.com Секи С. — студент II курса Киевского национального торгово-экономического университета, 02156, ул. Киото, 19, г. Киев, Украина; +38 (044) 513-33-48 управленческую и воспитательную работу. Анализируя интеллектуальный продукт как основу современно- го социально-экономического развития, можно сделать вывод, что материализуется энергетическая его часть, а именно — знания. Формируются знания при сочетании трех природных требований закона (фор- мирование цели, создание знания и его внедрение) с использованием собственных черт, то есть желания, основанного на вере и свободе. В соответствии с положениями новой экономической теории П. Ромера человек становится стратегическим ресурсом и целью социально-экономического развития. Поэтому про- исходит изменение модели взаимодействия человека с обществом путем нахождения компромисса в си- стеме “человек – общество”. Происходит переориентация сознания в сторону формирования социальной экономики. Ключевые слова: интеллектуальный продукт, знания, умения, желания, человек, социальная экономика, модель. УДК 065.012 М. в. ПоПов, н.с. Н. в. БогАТЕЛЬ, завсектору ІНДЕКСАЦІЯ НАУКовИХ ТЕКСТІв У МІЖНАроДНИХ БАЗАХ ДАНИХ Резюме. Розкрита сутність індексації наукових видань у міжнародних базах даних. Показано характеристи- ки найбільш популярних баз даних наукових видань. Відзначено шкідливість вибору “фейкових” баз даних для просування видання. Показано, що серйозність вибору бази даних для розміщення видання є одним із важелів підвищення його конкурентоспроможності. Наведено основні бази даних, до яких входять українські наукові фахові видання. Ключові слова: індексація, наукові видання, академічні бази даних, бібліографічні бази даних. ПоСТАНовКА ПроБЛЕМИ Престижність будь-якого наукового видан- ня розглядається у контексті того, в яких і якої кількості базах даних воно реферується та ін- дексується. Індексація набуває все більш ва- гомого значення в оцінці наукових досягнень. На основі наукових публікацій і цитувань оці- нюються: наукові видання; окремі дослідники; дослідницькі групи; науково-дослідні інститути, університети; країни. Індексація допомагає аналізувати цитуван- ня. Аналіз цитування є кількісним методом, за допомогою якого визначається, як часто пуб- лікація цитується в інших працях. Але викорис- тання цитати як показника якості має деякі вади: вибір популярності, а не якості; відображення ПроБЛЕМИ НАУКово-ТЕХНІЧНоЇ ДІЯЛЬНоСТІ ProblemS of Scientific and technological activitieS 17 суб’єктивного вибору дослідника, який може залежати від багатьох інших факторів; відоб- раження позитивної або негативної уваги, яку отримала публікація. Метою статті є виявлення значення індек- сації наукових видань у міжнародних базах да- них як показника оцінки наукових досягнень. вИКЛАД оСНовНого МАТЕрІАЛУ Індексація наукової періодики. Всі методи оцінки, засновані на аналізі цитувань, залежать від змісту і якості баз даних, де міститься інфор- мація про цитати. При розгляді таких оціночних показників увагу слід приділяти тому, з якої бази даних отримана інформація, оскільки значення навіть тих самих показників може різнитися при зміні бази даних, тобто кількість посилань на конкретну статтю може змінюватися залежно від бази даних. При оцінці дослідницьких груп, відділів і країн важливо ретельно дослідити їхні методи розрахунку показників і довідкові дані, взяті для розрахунку. Крім того, варто врахувати обмеження уточнюючих показників і пов’язаних із ними проблем. Так, оцінки часто вимагають використання кількох показників, а також інфор- мації про цитати з різних баз даних. Оцінки, зас- новані на цитованості інформації, повинні бути доповнені подальшими оцінками експертів. Бази даних, що займаються індексацією, використовують різні методи збору даних і це впливає як на зміст самої бази, так і на кількість цитувань публікацій. Зміст різних баз даних зо- середжений на різних речах: журнали, книги, матеріали конференцій тощо. Бази даних за- звичай мають цитовану інформацію тільки про публікації, які вони містять. Число цитувань в базі даних також залежить від того: який про- міжок часу охоплює база; як часто оновлюється інформація. Цитування інформації з усіх баз даних може містити деякі помилки: відсутність цитат; цита- ти можуть бути зареєстровані двічі; помилки у записі самих цитат. Вміст усіх баз даних також постійно змінюється. Індекс цитування (індексація) являє собою упорядкований список цитованих статей, кожен з яких супроводжується списком із посилан- ням статей. Індекс цитування праць є одним із найважливіших критеріїв оцінювання наукового рівня вченого у міжнародній спільноті. Спираю- чись на групу міжнародних словників, що пода- ють дефініцію цього терміна, зокрема Business Dictionary, Investor Words, Investor Guide, визна- чаємо, що індекс цитування — це бібліографіч- ний покажчик, за допомогою якого можна про- стежувати наукову роботу конкретного автора. Індекс цитування показує, скільки разів статті цього автора було процитовано в працях інших учених протягом відповідного періоду [1]. Сервіси реферування та індексування є продуктом, який видавець продає та/або надає доступ до нього. За змістом видання можна ви- конувати пошук із використанням предметних рубрик (ключові слова, імена автора, назва, анотація тощо) в доступній базі даних. Сьогод- ні пошук інформації здійснюється в Інтернеті, тому дуже важливо, щоб видання було реле- вантно представлене у відповідній пошуковій системі. Служби реферування та індексування, представлені он-лайн, є вагомим чинником для успіху видання. Значення індексації: • індексування допомагає науковому виданню досягти своєї основної мети — бути доступ- ним широкій аудиторії; • доступність в свою чергу покращить репута- цію наукового видання як надійного джерела високоякісної інформації у певній галузі; • при дослідженні баз даних щодо певних публі- кацій пошук проводять, як правило, у відомих і визнаних базах даних. Так, індексування у відомій базі даних у обраній галузі допомо- же збільшити читацьку аудиторію наукового видання. Як працює індексування? При індексуванні у базі даних видання негайно стає доступним для всіх користувачів цієї бази. Деякі бази ма- ють індекси назв, деякі — індекси повних ста- тей, а деякі індексують лише анотації/реферати та/або посилання. Сервіси, що надають послуги з реферування та індексування, можуть бути пов’язані з установами (наприклад, PubMed під- тримується Національною бібліотекою медици- ни Сполучених Штатів у Національному інституті охорони здоров’я [2]) та надаватися видавця- ми (наприклад, Scopus від Elsevier [3]). Неза- лежно від того, з якими установами пов’язана база даних, потрібно офіційно подати заявку на включення в базу даних за вибором. Порядок індексування видання включає на- ступні етапи: вибір потрібної бази даних; процес включення видання в БД для початку індексації; враховування особливостей компанії з числен- ними базами даних. Розглянемо кожний етап більш детально. 1) вибір потрібної бази даних. Як і журнальні редактори не розглядають рукописи, які не входять у сферу їхнього журна- лу, так і компанії, що проводять індексацією, не розглядають видання, які не входять до сфери їх застосування. Потрібно вибрати базу даних, що індексує видання з обраної галузі. Важливо також розуміти функції, які надає база даних. Різні бази даних можуть: НАУКА, ТЕХНоЛогІЇ, ІННовАЦІЇ • 2018, № 3 Science, technologieS, innovationS • 2018, № 318 • включати тільки індекси рефератів, де корис- тувачі зможуть переглядати реферати статей, опублікованих у науковому виданні; • отримувати професійні індексатори для ска- нування цілих рукописів та індексування клю- чових слів; • містити цитати у своїй системі індексування. При виборі бази даних для індексів видань слід враховувати, як видання буде відображено і доступно користувачеві. Детальна інформація про те, як працює база даних і які сервіси надає, як правило, розміщена на її веб-сторінці. 2) Процес включення видання. Загальними критеріями, які бази даних ви- користовують для оцінки включення видання для індексації, є: • якість вмісту тексту видання; • регулярні графіки видання журналу; • дотримання видавничої етики та відсутності зловживань (недоброчесності) при виданні журналу. Як правило, щоб почати індексуватись, від зас новників/видавців повинна надійти офіційна заява до бази даних та мають бути надані відпо- відні документи та докази, що підтверджують його існування. Якщо журнал відповідає всім крите- ріям, він індексується. Процес отримання індек- сації подібний до подання рукопису для експерт- ного огляду: подаються документи на видання для їхньої перевірки. Якщо видання не відповідає кри- теріям, необхідним для індексації, може знадо- битися внесення деяких змін, щоб переконатися, що видання задовольняє вимоги бази даних. Приклад вимог до видання при включен- ні у базу даних Scopus (Elsevir) представлено у табл. 1. Таблиця 1 Критерії відбору видань у БД Scopus (elsevir) Категорія Критерії Політика журналу 1.1. Переконлива політика журналу (оцінюється за сайтом, редакційною стат- тею на сайті журналу — опис цілей і завдань журналу, предметно-тематичної спрямованості, цільової та авторської аудиторії і всі наступні пункти критеріїв у цьому розділі). 1.2. Тип рецензування (4 рівня: головним редактором; відкрите; одностороннє сліпе (анонімне); двостороннє сліпе (анонімне)). 1.3. Географічна різноманітність походження (місцезнаходження) членів редак- ційної ради (міжнародний склад — кращий, національний — мінімум; бажано мати хоча б 10–20% іноземців з різних країн, краще — різних континентів). 1.4. Географічна різноманітність походження (місцезнаходження) авторів (те саме, що і для редакторів) Зміст 2.1. Науковий внесок у галузь знання (оцінюється за змістом запропонованих статей, а також за змістом випусків журналів і анотацій англійською мовою та іншою інформацією на сайті видання). 2.2. Ясність рефератів (авторських резюме). 2.3. Якість і відповідність оголошеним цілям і обсягам. 2.4. Читаність статей (див. 2.1, а також вивчається, як оформлені неангломовні статті; бажано мати статті англійською мовою і зробити журнал двомовним: частина статей — англійською, частина — українською, або паралельний текст двома мовами, якщо є можливість перекладати всі статті; за наявності статей англійською мовою оцінюється якість англійської мови; якість мови оцінюється також і за авторським резюме) Показник журналу 3.1. Цитованість статей журналу в Scopus (перевіряється цитованість журналу за спрощеним варіантом назви, яка запропонована як основна; якщо запропо- новано англомовну назву, а посилання в основному містять українську назву (в Scopus вони транслітеруться), то ці посилання знайдені не будуть). 3.2. Показність редакторів (Editor Standing) (у Scopus перевіряється наявність і цитованість публікацій трьох членів редакційної ради: головного редактора (бажано, але не обов’язково) і ще двох членів редакційної ради; бажано зазда- легідь переконатися, що є публікації, цитованість і сформований один профіль пропонованого члена редакційної ради; якщо є кілька профілів і є статті, які не були додані в профіль, бажано злити все в один профіль. Scopus пропонує такі можливості: в експертну систему додається посилання на особисту сторінку кожного з трьох перевірених членів редакційної ради; особисті сторінки повинні бути заповнені англійською мовою) ПроБЛЕМИ НАУКово-ТЕХНІЧНоЇ ДІЯЛЬНоСТІ ProblemS of Scientific and technological activitieS 19 Але не всі бази даних діють за такою мето- дикою. Як один із винятків можна розглянути приклад індексації у Google Scholar. До бази даних (що складається з індексів) потрапляють відомості про безкоштовні повнотекстові статті, і ті, у яких доступні лише реферати чи бібліо- графічні описи. Google Scholar містить відо- мості як про статті, які опубліковано в журналах, так і про ті, які зберігаються у репозитаріях або знаходяться на сайтах наукових колективів чи окремих учених. Google Scholar містить відо- мості не тільки про он-лайнові, а й про друко- вані статті. Робот Google Scholar індексує он-лайнові наукові публікації. Якщо в такому документі в списку літератури виявляється посилання на офлайновий документ, бібліографічний опис такого друкованого документа теж потрапляє в базу даних Google Scholar. У списку резуль- татів пошуку офлайнові статті мають позначку [Citation]. Для перевірки індексації джерела достат- ньо он-лайн ввести його назву в Google Scho- lar [4]. 3) особливості компанії з численними базами даних. Такі компанії, як Elsevier і Clarivate пропо- нують низку баз даних з різними напрямами наукових досліджень, які мають задовольни- ти широке коло видань із різних галузей наук. У таких випадках може бути корисною пере- вірка повного переліку продуктів і послуг, що пропонуються, щоб відібрати найбільш повно відповідні профілю видання. Міжнародні бази і каталоги. Термін “біб- ліо графічні бази даних” традиційно застосо- вується для сервісів реферування та послуг індексації наукової літератури [5]. Ці сервіси зосереджені на збиранні цитатної інформації і рефератів дослідницьких статей і роблять їх придатними для пошуку. Реферати були основ- ною метою створення бібліографічних баз да- них, оскільки вони узагальнюють повну дослід- ницьку статтю, достатньо невеликого розміру для зручного пошуку. Але технічні досягнення розширили гори- зонти створення бібліографічної бази даних із використанням лише рефератів публікацій до використання більш повних баз даних. Крім того, поширення Інтернету забезпечило мож- ливість створювати бази даних, доступні для кожного, в кого є підключення до мережі. Бази даних зробили для Інтернету те, що енциклопедії зробили для бібліотек. Вони про- понують ученому безліч інформації про будь- який предмет дослідження. Першою перевагою збирання даних в інтернеті, а не в бібліотеці, є безпосередній доступ — поки існує комп’ютер з доступом до Інтернету, існує й доступ до ве- личезного масиву інформації. Також перевагою є легкість пошуку. Шукаючи конкретне видання, а не публікацію, науковець повинен вибрати галузь і певні періоди часу тощо. Більшість баз даних прагнуть надати якомога більше інформа- ції щодо змісту видання, щоб кожна публікація у ньому була доступна для пошуку. Це може сут- тєво скоротити пошуки та привести до значно більш цілеспрямованого дослідження. Бібліотеки та університети також мають пе- реваги від користування он-лайновими базами даних. Зручніше підписатися на сервіс, що про- понує доступ до багатьох видань, ніж архівувати та зберігати паперові копії видань. Крім того, матеріали, доступ до яких здійс- нюється через бази даних в Інтернеті, можуть бути завантаженні на ноутбук, планшет або смартфон. Це дозволяє використовувати за- вантажений контент у тих місцях, де доступ до Інтернету є обмеженим, а отримання паперо- вої друкованої версії — ускладненим. Категорія Критерії Регулярність 4.1. Дотримання графіка випуску (випуск номера видання без порушення гра- фіка; перевірка на сайті: необхідно, щоб при реєстрації, коли видання заявля- ється, були зміст та анотації англійською мовою поточного номера, відповідного графіка) Он-лайн доступ 5.1. Доступність змісту видання в Інтернеті (доступність змісту може бути як на сайті видання, так і на іншій платформі, визначається за вказаною адресою доступу в заявці). 5.2. Доступність домашньої сторінки (сайту) видання англійською мовою (чи є сайт видання за даними заявки). 5.3. Якість сайту видання (оцінюється якість сайту видання англійською мо- вою) Закінчення таблиці 1 НАУКА, ТЕХНоЛогІЇ, ІННовАЦІЇ • 2018, № 3 Science, technologieS, innovationS • 2018, № 320 Потрібно також відзначити, що в Україні по- ширене наступне визначення наукометричної бази даних. Наукометрична база даних — бібліографічна і реферативна база даних, ін- струмент для відстеження цитованості наукових публікацій. Наукометрична база даних — це та- кож пошукова система, яка формує статисти- ку, що характеризує стан і динаміку показників затребуваності, активності та індексів впливу діяльності окремих учених і дослідницьких орга- нізацій [6]. Під це визначення найбільшою мірою підходять лише три бази даних: Scopus, Web of Science та Google Scholar. В Україні це визна- чення застосовують до всіх наукових баз даних, що не є коректним. Також, якщо це визначення намагатися використовувати за кордоном, то є ризик зіткнутися із непорозумінням. У світі у цьому сенсі є більш поширеним визначення академічної бази даних. Академічна база даних — це сукупність інформації, яка широко використовується для дослідження та створення наукових текстів, включаючи доступ до академічних журналів [7]. Це визначення є більш точним, бо не кожна база даних займається розрахунком наукометрії, на- приклад DOAJ чітко зазначає, що "не вірить" у цінність імпакт-факторів. Вони визнають лише один загальновизнаний імпакт-фактор, який генерує Web of Science (Clarivate), але він є при- ватним і керується комерційною компанією, що суперечить принципам відкритого доступу, які підтримує DOAJ [8]. Найбільш важливими міждисциплінарними базами даних, що містять інформацію з цитуван- ня, є Web of Science (WoS) від Clarivate і Scopus від Elsevier. Цитування також можна отримати з Google Scholar (GS), але треба враховува- ти деякі особливості цієї бази даних. GS міс- тить багато ненаукових цитат. Число цитувань може різнитися між WOS, Scopus і особливо GS. У табл. 2 надано порівняльні характеристики цих баз. Також існують деякі специфічні галу- зеві бази, які містять довідкову інформацію, такі як Chemical Abstracts (SciFinder), CiteSeerX і MathSciNe. БД, які містять найбільшу кількість україн- ських фахових видань (за даними сайтів видань на березень 2018 р.), наведено в табл. 3. Таблиця 2 Порівняльні характеристики БД WoS, Scopus і gS особливість Web of Sience Scopus google Scholar Доступність на основі передплати на основі передплати вільний доступ Кількість видань більше 12000 рецензованих видань більше 21000 рецензо- ваних видань інформація не є за- гальнодоступною Інший зміст конференції конференції, професійні журнали, патенти, книж- кові серії книги, препринти, тези, дисертації, веб-сторінки Основні галузі природничі науки, тех- нологія, соціальні науки, образотворче мистецтво та гуманітарні науки фізика, техніка, меди- цина, біологічні науки, образотворче мистец- тво та гуманітарні, со- ціальні науки інформація не є пуб лічно доступною Проміжок часу від 1900 (наука), від 1956 (соціальні науки), від 1975 (мистецтво і гуманітарні науки) поповнюється записами до 1788 року інформація не є пу- блічно доступною Оновлення щотижня щотижня інформація не у відкритому доступі, але більш-менш що- місяця Політика колекції (Collection policy) публічна публічна інформація не у відкритому дос- тупі, контракти з найбільш значни- ми видавництвами ПроБЛЕМИ НАУКово-ТЕХНІЧНоЇ ДІЯЛЬНоСТІ ProblemS of Scientific and technological activitieS 21 Закінчення таблиці 2 особливість Web of Sience Scopus google Scholar Аналіз цитування Citation Report-tool див. огляд citation-tool звіт про пошук з по- силання “Цитується за”, що містить усі публікації, які по- силаються на доку- мент у запиті Проміжок часу цитування інформації від 1900 (наука), від 1956 (соціальні науки), від 1975 (мистецтво і гуманітарні науки); статистика цитування доступна в Oulu University Library за весь період, але реферування статей доступне тільки з 1975 р. цитовані посилання датовані 1970 р. інформація не є пуб лічно доступною Індикатори Journal Citation Reports: – Article Influence (AI) – Eigenfactor – H-index – Immediacy Index – Impact Factor (IF) – H-index – Raw impact per publication (RIPP) – SCImago Journal Rank (SJR) – Source normalized impact per paper (SNIP) – Field-Weighted Citation Impact (FWCI) – Н-індекс Інструменти – Journal Citation Reports – Eigenfactor – ScienceWatch – Scival – SCImago Journal and Country Rank – CWTS Journal Indicators – SciVal – SCImago Journal and Country Rank – CWTS Journal Indicators Publish or Perish (тут програмний продукт) Рейтинги ВНЗ – Shanghai Ranking eli Academic Ranking of World Universities (ARWU) – National Taiwan University Ranking (NTU) – University Ranking by Academic Performance (URAP) – U.S. News & World Report's Best Global Universities Rankings – CWTS Leiden Ranking – U-Multirank – Review of the state of scientific research in Finland by The Academy of Finland – Times Higher Education World University Rankings – QS World University Rankings – Webometrics – Webometrics Профіль науковця – ResearcherID – Scopus Author Identifier – Scopus Affiliation Identifier – Google Scholar профіль НАУКА, ТЕХНоЛогІЇ, ІННовАЦІЇ • 2018, № 3 Science, technologieS, innovationS • 2018, № 322 Що собою являють ці БД? Нижче наведено короткі описи деяких баз. google Scholar [http://google.com] — віль- на доступна пошукова система (офіційне ви- значення), яка індексує повний текст наукових публікацій усіх форматів і дисциплін. Дата ви- ходу бета-версії — листопад 2004 р. Індекс Google Scholar включає більшість рецензованих онлайн-журналів Європи та Америки із найбіль- ших наукових видавництв. Web of Science (до 2014 р. Web of Knowledge) [https://clarivate.com/products/web-of-science/] — платформа, на якій розміщено бази науко- вої літератури і патентів, до 2016 р. належала Thom son Reuters. В листопаді 2016 р. відділення IP & Science придбано інвестиційними фондами і функціонує як Clarivate Analytics. Web of Science охоплює матеріали з природничих, технічних, біологічних, суспільних, гуманітарних наук і мис- тецтва. Scopus [http://www.scopus.com/] — бібліо- графічна і реферативна база даних та інстру- мент для відстеження цитованості статей, опу- блікованих у наукових виданнях. Є однією зі складових інтегрованого науково-інформа цій- ного середовища SciVerse. На січень 2017 р. містить понад 50 млн реферативних записів. Розробником та власником SciVerse Scopus є видавнича корпорація Elsevier. База даних дос- тупна на умовах передплати через веб-інтер- фейс. Пошуковий апарат Scopus інтегрований із пошуковою системою Scirus для пошуку веб- сторінок і патентною базою даних. index copernicus (ic) [http://en.indexcoper nicus.com/] — он-лайнова наукометрична база даних із внесеної користувачем інформації, зок- рема наукових установ, друкованих видань і проектів, створена в 1999 р. в Польщі. База даних має кілька інструментів оцінки продук- тивності, які дозволяють відстежувати вплив Таблиця 3 Найбільш популярні БД серед українських фахових видань Назва БД К-ть укр. фах. видань Google Scholar 1384 Index Copernicus 296 Российский индекс научного цитирования (РИНЦ) 193 Ulrichsweb Global Serials Directory 136 Academic Research Index (ResearchBib) 101 Bielefeld Academic Search Engine (BASE) 100 WorldCat 83 Open Academic Journals Index (OAJI) 69 Directory Indexing of International Research Journals (CiteFactor) 58 Scientific Indexing Services (SIS) 55 Directory of Open Access Journals (DOAJ) 52 Directory of Research Journals Indexing (DRJI) 50 EBSCO 48 Polska Bibliografia Naukowa (PBN) 32 Научная электронная библиотека “КиберЛенинка” 25 Scopus 23 Information Matrix for the Analysis of Journals (MIAR) 21 Directory of Open Access Google Scholarly Resources (ROAD) 19 Web of Science 18 General Impact Factor (GIF) 18 InfoBase Index (IBI) 18 European Reference Index for the Humanities and the Social Sciences (ERIH PLUS) 14 Research Papers in Economics (RePEc) 14 International Innovative Journal Impact Factor (IIJIF) 13 Chemical Abstracts Service (CAS) 10 Cosmos Impact Factor (CIF) 10 JOURNAL FACTOR 10 Global Impact Factor (GIF) 7 ПроБЛЕМИ НАУКово-ТЕХНІЧНоЇ ДІЯЛЬНоСТІ ProblemS of Scientific and technological activitieS 23 наукових робіт і публікацій, окремих учених або науково-дослідних установ. На додаток до про- дуктивності Index Copernicus також пропонує традиційне реферування та індексування нау- кових публікацій. База даних перебуває у ве- денні Index Copernicus International. Ulrich's Periodicals directory [http://ulrich sweb.serialssolutions.com] — передплатний каталог американського видавництва Bowker, є найбільшою БД, яка описує світовий потік періодичних видань за всіма тематичними на- прямами. Scientific indexing Services (SiS) [https:// www.sindexs.org] — фокусується на цитуванні, індексації, аналізі цитованості і підтримує бази даних, що охоплюють тисячі наукових журна- лів. SIS забезпечує кількісну та якісну оцінку рейтингу, а також категоризацію журналів для академічного аналізу та передового досвіду. Цей фактор використовується для оцінювання престижу журналів. open academic Journals index [http://oaji. net/] — повнотекстова база даних наукових жур- налів відкритого доступу. Засновник — Inter- national Network Center for Fundamental and Ap- plied Research (Російська Федерація). Мета цієї бази полягає у створенні міжнародної платфор- ми для індексації у відкритому доступі нау кових журналів. Для кожного журналу розраховуєть- ся “імпакт-фактор”. Реєстрація в OAJI вельми проста, вимоги до наукових журналів не можна назвати високими. російський індекс наукового цитування (рІНЦ) [https://elibrary.ru/project_risc.asp] — бібліографічна база даних наукових публікацій вчених Росії і країн СНД у понад 4000 журна- лах. Для отримання необхідних користувачеві даних про публікації та цитованість статей на основі бази даних РІНЦ розроблено аналітич- ний інструментарій Science Index. Проект РІНЦ розробляється з 2005 р. компанією “Наукова електронна бібліотека” (ELIBRARY.ru). Worldcat [https://www.worldcat.org/] — най- більша у світі бібліографічна база даних, яка на- лічує понад 240 млн записів усіх видів творів на 470 мовах світу. База створюється спільними зу- силлями більш ніж 72 тис. бібліотек із 170 країн світу в рамках організації Online Computer Library Center. З серпня 2006 р. став можливий віль- ний доступ до пошуку в цій БД із веб-сторінки worldcat.org. Після того, як наукове видання буде зареєстроване або в CrossRef, або в міжнарод- ній базі DOAJ, WorldCat автоматично здійснить експорт його статей у свою базу (як це зазвичай роблять пошуковики з матеріалами на сайтах). crossref [https://www.crossref.org] — це об’єднання видавців наукових публікацій (жур- налів, монографій, збірників матеріалів конфе- ренцій), створене з метою розробки та підтрим- ки всесвітньої високотехнологічної інфраструк- тури наукових комунікацій. Головним завданням CrossRef є сприяння широкому використанню інноваційних технологій для прискорення і по- легшення наукових досліджень. Особлива ува- га CrossRef спрямована на питання розбудови електронної інфраструктури взаємної цитова- ності наукових публікацій. Асоціація CrossRef підтримує спільну всесвітню службу взаємної цитованості, яка функціонує як своєрідний шлюз між електронними платформами видавців. Ця служба не зберігає повні тексти наукових публі- кацій, але вона зберігає інформацію про зв’яз- ки публікацій через технологію Digital Object Identifier (CrossRef DOI), а також метадані опуб- лікованих наукових матеріалів. Завдяки цій сис - темі дослідники можуть використовувати функ- ціональність рівня глобального науково-видав- ничого середовища. Членами CrossRef наразі є 5 тис. видавців з усього світу. База даних цитувань CrossRef охоплює більше 75 млн журнальних статей та інших типів наукових публікацій (монографій, наборів даних, дисертацій, технічних звітів). researchbib [https://www.researchbib. com/] — це академічна база даних, яка індексує та забезпечує відкритий доступ до рецензова- них журналів, повнотекстових документів і нау ково-дослідних конференцій. ResearchBib є найбільшою базою даних журналів (понад 420 тисяч найменувань), які подано у вільному до- ступі в Інтернеті. bielefeld academic Search engine (BASE) [https://www.base-search.net] — мультидисцип- лінарна пошукова система для наукових Інтер- нет-ресурсів, створена бібліотекою універси- тету Білефельда (Білефельд, Німеччина). Вона заснована на безкоштовному та відкритому програмному забезпеченні, такому як Apache Solr та VuFind. 6 жовтня 2016 р. BASE переви- щила 100 млн документів, на яких було проін- дексовано 100183705 документів із 4695 дже- рел контенту. citefactor [http://www.citefactor.org] — це служба, яка надає доступ до журналів відкри- того доступу з контролем якості. Індексація ви- дання в каталозі спрямована на те, щоб бути всеосяжною та охопити усі наукові журнали з відкритим доступом, які використовують від- повідну систему контролю якості та не обмежу- ються лише окремими мовами або тематич- ними сферами. Метою сервісу є збільшення видимості та простоти використання наукових журналів із відкритим доступом, що сприяє їх поширенню та впливу. НАУКА, ТЕХНоЛогІЇ, ІННовАЦІЇ • 2018, № 3 Science, technologieS, innovationS • 2018, № 324 directory of open access Journals (doaJ) [https://doaj.org] — міжнародний мультидисци- плінарний каталог журналів відкритого доступу. Містить понад 10000 назв наукових журналів і метадані статей цих журналів. Каталог прагне охопити всі відкриті наукові журнали, що до- тримуються загальних принципів якості науко- вих видань, і тим самим сприяти їх поширенню, використанню та популяризації руху відкритого доступу. DOAJ існує за рахунок спонсорської підтримки і не залежить від жодних державних чи приватних організацій. Будь-який відкри- тий рецензований журнал може бути доданий до каталогу за умови відповідності критеріям DOAJ. directory of research Joiunals indexing (drJi) [http://olddrji.lbp.world/] надає вільний доступ до наукової літератури для підтримки використання досліджень та інформації з метою поліпшити якість навчання, викладання, дослі- джень. Для індексації на сайті розглядаються і оцінюються тисячі ресурсів, щоб допомогти дослідникам обрати ключові веб-сайти і жур- нали за тематикою дослідження. ebSco information Services (ebSco) [https://www.ebsco.com/products/research-data bases#] — компанія, яка надає спектр послуг бібліотечних баз. Багато баз даних, таких як MEDLINE та EconLit, ліцензовано від постачаль- ників вмісту. Інші, такі як Academic Search, Ame- rica: History & Life, Art Index, Art Abstracts, Art Full Text, Business Source, Clinical Reference Systems, Criminal Justice Abstracts, Education Abstracts, Environment Complete, Health Sour- ce, Historical Abstracts, History Reference Cen- ter, MasterFILE, NetLibrary, Primary Search, Pro- fessional Development Collection та USP DI скла- даються самим EBSCO. Доступ до баз даних надається через EBSCOhost. ebScohost [http://search.ebscohost. com/] — це доступні через веб-інтерфейс бази даних наукової інформації з галузей медицини, фізики, хімії, економіки та інших наук, що пері- одично оновлюються. Власником EBSCOhost є компанія EBSCO Publishing, яка, у свою чер- гу, є дочірньою компанією EBSCO Industries. EBSCOhost надає можливість пошуку повнотек- стових, рецензованих статей наукових журна- лів, довідників та інших публікацій із різних нау- кових дисциплін. Включає як бази даних, до- ступні на умовах передплати, так і бази даних у відкритому доступі. Polska bibliografia naukowa (Pbn) [https:// pbn.nauka.gov.pl/] — веб-сайт Міністерства на- уки і вищої освіти, який збирає інформацію про публікації польських учених, публікації досяг- нень наукових підрозділів та польських і закор- донних журналів. Вона є частиною Інтегрованої інформаційної системи в галузі науки і вищої освіти. Системи PBN та POL-index керуються Центром обробки інформації — Національним науково-дослідним інститутом [9]. Якщо порівняти дані з табл. 3 з даними із списку Джефрі Білла* [https://beallslist.weebly. com], то можна помітити, що більшість баз да- них присутні у списку і є “сумнівними”. У статті головного редактора журналу Elec- tron Physician Мехдада Джажаліана “The story of fake impact factor companies and how we detected them” [10] чітко вказується на підозрілий харак- тер компаній і їхні метрики. На прикладі цієї стат- ті можна розглянуті доволі популярний серед українських фахових видань сервіс CiteFactor. CiteFactor — “авторитетна” фальшива метри- ка, яка була запущена на трьох веб-сай тах: citefactor.org, citefactor.com і citefactor.net. Од- нак основним доменом для цієї фіктивної ме- трики є citefactor.org, а два інших веб-сайти, як правило, перенаправляють на цей домен. Засновник, який стоїть за CiteFactor, також ви- користовує службу "privacyprotect.org", щоб приховати свою індетифікацію. Компанія, від- повідальна за CiteFactor, надає й інші нечесні та оманливі послуги, включаючи службу архівуван- ня досліджень. Компанія під назвою Institute for Scientific Information стверджує, що знаходиться в Сполучених Штатах Америки та, очевидно, на- магалася видати себе за Thomson Reuters (на той час володіла WoS). Навіть логотип CiteFactor є підробкою під логотип Thompson Reuters (рис. 1). Протягом кількох тижнів після реєстра- ції доменів для CiteFactor ця фіктивна компанія використовувала назву “Directory Indexing of International Research Journals” і випустила дов- гий список імпакт-факторів Citefactor на 8281 науковий журнал. “Citefactor list 2012”, який був опублікований влітку 2013 р., повідомив п’ять метрик для журналів, включаючи “Total Cites”, “Impact Factor”, “5-Year Impact Factor”, “Number of calculated articles”, “Cited Half-life” та “Article Influence TM Score”, які є підробленими. Нещодавно на CiteFactor також з’явився сервіс Electronic Object Identifier (ЕОІ), що є яв- * Джеффрі Білл (англ. Jeffrey Beall) — бібліотекар і ад’юнкт- професор в бібліотеці Аурарія при Університеті штату Колорадо, Денвер, США. Він піддавав жорсткій критиці видавців і видавництва, що використовують “хижацькі” методи публікації наукових статей у форматі відкритого доступу, і проводив їх регулярний моніторинг. 15 січня 2017 р. повністю було видалено весь вміст Scholarly Open Access разом з особистою сторінкою Білла на веб- сайті університету. Копії переліку критеріїв Джеффрі Білла для визначення хижацьких наукових видавництв і видань досі використовуються і доступні на багатьох веб-ресурсах. ПроБЛЕМИ НАУКово-ТЕХНІЧНоЇ ДІЯЛЬНоСТІ ProblemS of Scientific and technological activitieS 25 ною підробкою під Digital Object Identifier (DOI). За аналогією з попередніми “досягненнями” цієї компанії був відповідно зроблений логотип, що нагадує офіційний логотип DOI (рис. 2). Як приклад можна розглянути один із україн- ських журналів. Як видно з фрагменту сторінки сайту видання (рис. 3) свідомо або несвідомо вводить в оману інформація про те, що вказу- ється велика кількість “імпакт-факторів”. Хоча імпакт-фактор — це зареєстрована торгівельна марка компанії Institute for Scientific Information, яка є власністю компанії Clarivate Analytics [11], і він розраховується тільки виданням, що вхо- дять до Journal Citations Reports (бібліометрич- ний довідник статистичних даних) [12]. Також вказано відверто “фейкові” метрики, які теж видання називає “імпакт-факторами”. вИСНовКИ У підсумку з огляду на вищезазначене мож- на відзначити, що вітчизняні науковці та видав- ці некоректно подають свій науковий “товар”. Відчувається низький рівень обізнаності щодо наукових баз даних і метрик, що деякі з них про- понують, та/або непрофесійне відношення до просування видання у наукових базах даних. Науковцям потрібно більш ретельно обирати видання для своїх публікацій, бо при погляді на “глобал”, “космос” і “юніверсал” “імпакт- фактори” у потенційного умовного “покупця” одразу складається негативне враження і об- ґрунтовані сумніви щодо кваліфікації журналу і науковців, які в ньому друкуються. СПИСоК вИКорИСТАНИХ ДЖЕрЕЛ 1. Індекси цитування наукових праць: інструменти, особливості та недоліки [Електронний ресурс] // Науково-аналітичний журнал “Наша Перспек- тива”. — 2015. — Режим доступу: https://www. perspektyva.in.ua/indeksy-tsytuvannya-naukovyh- prats-instrumenty-osoblyvosti-ta-nedoliky. 2. PubMed [electronic resource]. — Access: https:// www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed. 3. The largest database of peer-reviewed literature — Scopus [electronic resource]. — Access: https:// www.elsevier.com/solutions/scopus. 4. Google Scholar [electronic resource]. — Access: https://scholar.google.com.ua/intl/en/scholar/ about.html. 5. Bibliographic databese [electronic resource]. — Access: https://en.wikipedia.org/wiki/Bibliographic_ database. рис.1. Логотипи БД, сервісів, видавництв CiteFactor, Thomson Reuters (WoS) рис. 3. Приклад неправильного використання терміна “імпакт-фактор” рис. 2. Логотипи Electronic Object Identifier (ЕОІ), Digital Object Identifier (DOI) НАУКА, ТЕХНоЛогІЇ, ІННовАЦІЇ • 2018, № 3 Science, technologieS, innovationS • 2018, № 326 6. Бібліотека Харківського економічно-правового університету [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://library.hepu.edu.ua/koristuvacham/ naukovcjam/naukometr ichni-baz i-danikh/# content. 7. Academic database dictionary definition [electronic resource]. — Access: http://www.yourdictionary. com/academic-database. 8. DOAJ [electronic resource]. — Access: https://doaj. org/publishers. 9. List of academic databases and search engine [elec- tronic resource]. — Access: https://en.wikipedia. org/wiki/List_of_academic_databases_and_search_ engines. 10. Mehrdad Jalalian The story of fake impact factor companies and how we detected them [electronic resource] // US National Library of Medicine National Institutes of Health Search database. — 2015. — Access: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pmc/articles/PMC4477767. 11. Коефіцієнт впливовості [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/% D0%9A%D0%BE%D0%B5%D1%84%D1%96% D1%86%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82_% D0%B2%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D 0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1 %96. 12. JCR (Journal Citation Reports) [electronic resour- ce]. — Access: https://uk.wikipedia.org/wiki/Journal_ Citation_Reports. referenceS 1. Indeksy tsytuvannia naukovykh prats: instrumenty, osoblyvosti ta nedoliky (2015) [Indices of citation of scientific works: tools, features and disadvantages]. Naukovo-analitychnyi zhurnal “Nasha Perspektyva” [Scientific and analytical journal “Our Perspec- tive”]. Available at: https://www.perspektyva.in.ua/ indeksy-tsytuvannya-naukovyh-prats-instrumenty- osoblyvosti-ta-nedoliky. 2. PubMed. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed. 3. The largest database of peer-reviewed literature — Scopus. Available at: https://www.elsevier.com/ solutions/scopus. 4. Google Scholar. Available at: https://scholar.google. com.ua/intl/en/scholar/about.html. 5. Bibliographic database. Available at: https://en. wikipedia.org/wiki/Bibliographic_database. 6. Biblioteka Kharkivskoho ekonomichno-pravovoho universytetu [Library of the Kharkiv Economics and Law University]. Available at: http://library.hepu.edu. ua/koristuvacham/naukovcjam/naukometrichni- bazi-danikh/#content. 7. Academic database dictionary definition. Available at: http://www.yourdictionary.com/academic-data base. 8. DOAJ. Available at: https://doaj.org/publishers. 9. List of academic databases and search engine. Available at: https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_ academic_databases_and_search_engines. 10. Mehrdad Jalalian (2015) The story of fake impact factor companies and how we detected them. US National Library of Medicine National Institutes of Health Search database. Available at: https://www. ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4477767. 11. Koefitsiient vplyvovosti [Coefficient of influence]. Available at: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0% 9A%D0%BE%D0%B5%D1%84%D1%96%D1%86 %D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82_%D0%B2% D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D 0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. 12. JCR (Journal Citation Reports) Available at: https:// uk.wikipedia.org/wiki/Journal_Citation_Reports. ІНФорМАЦІЯ Про АвТорІв Попов Микита вікторович — н.с., Український інститут науково-технічної експертизи та інформації, вул. Анто - новича, 180, м. Київ, Україна, 03680; +38 (044) 521-00-07; popov@ukrintei.ua Богатель Наталія вікторівна — завсектору, УкрІНТЕІ, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03680; +38 (044) 521-00-07; bogatel@ukrintei.ua m. v. Popov, Researcher n. v. bohatel, Head of department indexing of Scientific PUblicationS in international databaSeS Abstract. Revealed the essence of indexing of scientific publications in international databases. Features of the most popular databases of scientific publications are shown. Marked the harmfulness of choosing “fake” databas- es to promote the publication. It is shown that the seriousness of the choice of the publication for publishing is one of the tools for increasing its competitiveness. Shown databases that containing the Ukrainian scientific journals. Keywords: indexation, scientific editions, academic databases, bibliographic databases. Н. в. Попов, н.с. Н. в. Богатель, завсектором ИНДЕКСАЦИЯ НАУЧНЫХ ТЕКСТов в МЕЖДУНАроДНЫХ БАЗАХ ДАННЫХ Резюме. Раскрыта сущность индексации научных изданий в международных базах данных. Показано ха- рактеристики наиболее популярных баз данных научных изданий. Отмечена вредность выбора “фейковых” баз данных для продвижения издания. Показано, что серьезность выбора базы данных для размещения издания является одним из рычагов повышения его конкурентоспособности. Приведены основные базы данных, в которые входят украинские научные профессиональные издания. Ключевые слова: индексация, научные издания, академические базы данных, библиографические базы данных. ПроБЛЕМИ НАУКово-ТЕХНІЧНоЇ ДІЯЛЬНоСТІ ProblemS of Scientific and technological activitieS 27 information aboUt the aUthorS Popov m.v. — Researcher of Ukrainian Institute fоr Scientific Technical Expertise and Information, 180, Antonovycha Str., Kyiv, Ukraine, 03680; +38 (044) 521-00-07; popov@ukrintei.ua bohatel n.v. — Head of the Department of UkrISTEI, 180, Antonovycha Str., Kyiv, Ukraine, 03680; +38 (044) 521-00-07; bogatel@ukrintei.ua ИНФорМАЦИЯ оБ АвТорАХ Попов Н.в. — н.с., Украинский институт научно-технической экспертизы и информации, ул. Антоновича, 180, г. Киев, Украина, 03680; +38 (044) 521-00-07; popov@ukrintei.ua Богатель Н.в. — завсектором, УкрИНТЕИ, ул. Антоновича, 180, г. Киев, Украина, 03680; +38 (044) 521-00-07; bogatel@ukrintei.ua УДК 303.732.4 о. М. рЕвА, д-р техн. наук, професор в. в. КАМИшИН, д-р пед. наук МЕТоД вИЗНАЧЕННЯ ІНТЕгрАТИвНого ПоКАЗНИКА КоМПЕТЕНТНоСТІ ЕКСПЕрТА Резюме. Визначено особливу універсальну роль експертних процедур у прийняті рішень і забезпеченні функціонування гуманістичних систем. З використанням методів нечіткої математики розроблено і запро- поновано якісну шкалу оцінювання компетентності експертів, яка уявляється як терм-множина лінгвістичної змінної “Рівень компетентності експертів”, що охоплює п’ять термів: “дуже високий”, “високий”, “середній (звичайний, як у більшості)”, “низький”, “дуже низький”. За допомогою математичного методу розстановки пріоритетів, відомого також як “задача про лідера”, здійснено дефазифікацію лінгвістичних оцінок рівнів компетентності експертів шляхом надання їм відповідних “зважених” коефіцієнтів бажаності, які нелінійно змінюються. Проведено порівняльний аналіз загальної методології агрегації частинних показників рівнів компетентності у інтегративну (цілісну) оцінку, якій і лише якій притаманна системна властивість емер- джентності. Обґрунтовано вибір мультиплікативного підходу до агрегації окремих оцінок компетентності, який на відміну від адитивного, припускає лише часткову компенсацію невеликих значень одних показників рівнів компетентності великими значеннями інших. Наведено приклад ефективності мультиплікативного підходу. Доведено, що реалізація запропонованих процедур дозволяє запобігти статистичним помилкам І–ІІ роду, коли оцінка реальної компетенції або занижується (помилка І роду), або завищується (помилка ІІ роду). Ключові слова: експертні процедури, компетентність експертів, якісна шкала вимірювань, лінгвістична змінна, дефазифікація, коефіцієнти бажаності, мультиплікативна агрегація. вСТУП Наразі функціонування будь-яких гуманіс- тичних систем (у розумінні Л. Заде [1]) забез- печується послідовним розробленням, прийнят- тям і реалізацією низки управлінських рішень, методологію яких ілюструє рис. 1 [2]. Як можна з нього побачити, більш універсальними, неза- лежно від класифікаційних ознак задач прий- няття рішень (ПР), є методи експертних про- цедур (ЕП). Тому їх удосконалення, як з позицій покращення безпосередньо технологій вибору, так і з позицій відбору більш кваліфікованих і компетентних експертів, є перманентно акту- альною науковою задачею. ПоСТАНовКА ПроБЛЕМИ Активне поширення ЕП почалося на тере- нах ще колишнього СРСР у 60-х рр. ХХ ст. після того, як відомий український учений, академік В. Глушков, усвідомивши їх значущість та перс- пективність, активно сприяв розповсюдженню відповідної методології. Оскільки застосовувати ЕП мають компетент- ні фахівці, то визначимося, що компетентність — це ступінь наявності у фахівця, залученого до експертизи, відповідного теоретичного і мето- дологічного потенціалу, реалізація якого вказує на його здатність (суб’єктивну можливість) ви- рішувати поставлені завдання експертизи. Проблеми науково-технічної діяльності Попов М.В., Богатель Н.В. Індексація наукових текстів у міжнародних базах даних 16 Рева О.М., Камишин В.В. Метод визначення інтегративного показника компетентності експерта 27

Індексація наукових текстів у міжнародних базах даних

Репозитарії

Схожі ресурси