Метод визначення інтегративного показника компетентності експерта

Визначено особливу універсальну роль експертних процедур у прийняті рішень і забезпеченні функціонування гуманістичних систем. З використанням методів нечіткої математики розроблено і запропоновано якісну шкалу оцінювання компетентності експертів, яка уявляється як терм-множина лінгвістичної змінної...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2018
Main Authors: Рева, О.М., Камишин, В.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2018
Series:Наука, технології, інновації
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162637
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Метод визначення інтегративного показника компетентності експерта / О.М. Рева, В.В. Камишин // Наука, технології, інновації. — 2018. — № 3 (7). — С. 27-38. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Description
Summary:Визначено особливу універсальну роль експертних процедур у прийняті рішень і забезпеченні функціонування гуманістичних систем. З використанням методів нечіткої математики розроблено і запропоновано якісну шкалу оцінювання компетентності експертів, яка уявляється як терм-множина лінгвістичної змінної “Рівень компетентності експертів”, що охоплює п’ять термів: “дуже високий”, “високий”, “середній (звичайний, як у більшості)”, “низький”, “дуже низький”. За допомогою математичного методу розстановки пріоритетів, відомого також як “задача про лідера”, здійснено дефазифікацію лінгвістичних оцінок рівнів компетентності експертів шляхом надання їм відповідних “зважених” коефіцієнтів бажаності, які нелінійно змінюються. Проведено порівняльний аналіз загальної методології агрегації частинних показників рівнів компетентності у інтегративну (цілісну) оцінку, якій і лише якій притаманна системна властивість емерджентності. Обґрунтовано вибір мультиплікативного підходу до агрегації окремих оцінок компетентності, який на відміну від адитивного, припускає лише часткову компенсацію невеликих значень одних показників рівнів компетентності великими значеннями інших. Наведено приклад ефективності мультиплікативного підходу. Доведено, що реалізація запропонованих процедур дозволяє запобігти статистичним помилкам І–ІІ роду, коли оцінка реальної компетенції або занижується (помилка І роду), або завищується (помилка ІІ роду).