Економічне шпигунство: зростання масштабів і агресивності (Частина І)
Здійснено економіко-правовий аналіз стану та тенденцій розвитку економічного шпигунства й захисту об’єктів ІВ у процесі міжнародного науково-технічного співробітництва та трансферу технологій. Показано (на прикладі США) роль держави, спецслужб і керівництва підприємств у протидії економічному шпигун...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Наука, технології, інновації |
|---|---|
| Дата: | 2018 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2018
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162638 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Економічне шпигунство: зростання масштабів і агресивності (Частина І) / Г.О. Андрощук // Наука, технології, інновації. — 2018. — № 3 (7). — С. 39-49. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-162638 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Андрощук, Г.О. 2020-01-12T20:37:06Z 2020-01-12T20:37:06Z 2018 Економічне шпигунство: зростання масштабів і агресивності (Частина І) / Г.О. Андрощук // Наука, технології, інновації. — 2018. — № 3 (7). — С. 39-49. — укр. 2520-6524 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162638 339.9 Здійснено економіко-правовий аналіз стану та тенденцій розвитку економічного шпигунства й захисту об’єктів ІВ у процесі міжнародного науково-технічного співробітництва та трансферу технологій. Показано (на прикладі США) роль держави, спецслужб і керівництва підприємств у протидії економічному шпигунству. Розглянуто роль комерційної таємниці в міжнародній конкуренції як інтелектуального капіталу, базису збереження результатів інноваційної діяльності та конкурентних переваг на ринку. Наведено приклади розслідування гучних справ з економічного шпигунства за останні роки. Робиться висновок про те, що більшість розкрадань комерційної таємниці (понад 90% випадків) здійснюється інсайдерами. Запропоновано низку превентивних заходів з охорони комерційної таємниці. Осуществлен экономико-правовой анализ состояния и тенденций развития экономического шпионажа и защиты объектов ИС в процессе международного научно-технического сотрудничества и трансфера технологий. Показана (на примере США) роль государства, спецслужб и руководства предприятий в противодействии экономическому шпионажу. Рассмотрены роль коммерческой тайны в международной конкуренции как интеллектуального капитала, базиса сохранения результатов инновационной деятельности и конкурентных преимуществ на рынке. Приведенные примеры расследования громких дел по экономическому шпионажу за последние годы. Делается вывод о том, что большинство хищений коммерческой тайны (более 90% случаев) осуществляется инсайдерами. Предложен ряд превентивных мер по охране коммерческой тайны. Economic and legal analysis of the state and trends in the development of economic espionage and protection of IP objects in the process of international scientific and technical cooperation and technology transfer are carried out. The role of the state, intelligence services and enterprise management in countering economic espionage is shown (by the example of the USA). The role of trade secrets in international competition as intellectual capital, the basis for preserving the results of innovation activity and competitive advantages in the market are considered. The examples of investigation of high-profile cases on economic espionage in recent years are given. It is concluded that most of the theft of commercial secrets (more than 90% of cases) is carried out by insiders. A number of preventive measures to protect commercial secrets are proposed. Статтю підготовлено в рамках виконання НДІ інтелектуальної власності НАПрН України теми фундаментального дослідження «Інтелектуальна власність як складова системи забезпечення національної безпеки». uk Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука, технології, інновації Інноваційна економіка Економічне шпигунство: зростання масштабів і агресивності (Частина І) Экономический шпионаж: рост масштабов и агрессивности (Часть І) Economic espionage: growth and aggressivity (Part I) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Економічне шпигунство: зростання масштабів і агресивності (Частина І) |
| spellingShingle |
Економічне шпигунство: зростання масштабів і агресивності (Частина І) Андрощук, Г.О. Інноваційна економіка |
| title_short |
Економічне шпигунство: зростання масштабів і агресивності (Частина І) |
| title_full |
Економічне шпигунство: зростання масштабів і агресивності (Частина І) |
| title_fullStr |
Економічне шпигунство: зростання масштабів і агресивності (Частина І) |
| title_full_unstemmed |
Економічне шпигунство: зростання масштабів і агресивності (Частина І) |
| title_sort |
економічне шпигунство: зростання масштабів і агресивності (частина і) |
| author |
Андрощук, Г.О. |
| author_facet |
Андрощук, Г.О. |
| topic |
Інноваційна економіка |
| topic_facet |
Інноваційна економіка |
| publishDate |
2018 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Наука, технології, інновації |
| publisher |
Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Экономический шпионаж: рост масштабов и агрессивности (Часть І) Economic espionage: growth and aggressivity (Part I) |
| description |
Здійснено економіко-правовий аналіз стану та тенденцій розвитку економічного шпигунства й захисту об’єктів ІВ у процесі міжнародного науково-технічного співробітництва та трансферу технологій. Показано (на прикладі США) роль держави, спецслужб і керівництва підприємств у протидії економічному шпигунству. Розглянуто роль комерційної таємниці в міжнародній конкуренції як інтелектуального капіталу, базису збереження результатів інноваційної діяльності та конкурентних переваг на ринку. Наведено приклади розслідування гучних справ з економічного шпигунства за останні роки. Робиться висновок про те, що більшість розкрадань комерційної таємниці (понад 90% випадків) здійснюється інсайдерами. Запропоновано низку превентивних заходів з охорони комерційної таємниці.
Осуществлен экономико-правовой анализ состояния и тенденций развития экономического шпионажа и защиты объектов ИС в процессе международного научно-технического сотрудничества и трансфера технологий. Показана (на примере США) роль государства, спецслужб и руководства предприятий в противодействии экономическому шпионажу. Рассмотрены роль коммерческой тайны в международной конкуренции как интеллектуального капитала, базиса сохранения результатов инновационной деятельности и конкурентных преимуществ на рынке. Приведенные примеры расследования громких дел по экономическому шпионажу за последние годы. Делается вывод о том, что большинство хищений коммерческой тайны (более 90% случаев) осуществляется инсайдерами. Предложен ряд превентивных мер по охране коммерческой тайны.
Economic and legal analysis of the state and trends in the development of economic espionage and protection of IP objects in the process of international scientific and technical cooperation and technology transfer are carried out. The role of the state, intelligence services and enterprise management in countering economic espionage is shown (by the example of the USA). The role of trade secrets in international competition as intellectual capital, the basis for preserving the results of innovation activity and competitive advantages in the market are considered. The examples of investigation of high-profile cases on economic espionage in recent years are given. It is concluded that most of the theft of commercial secrets (more than 90% of cases) is carried out by insiders. A number of preventive measures to protect commercial secrets are proposed.
|
| issn |
2520-6524 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162638 |
| citation_txt |
Економічне шпигунство: зростання масштабів і агресивності (Частина І) / Г.О. Андрощук // Наука, технології, інновації. — 2018. — № 3 (7). — С. 39-49. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT androŝukgo ekonomíčnešpigunstvozrostannâmasštabívíagresivnostíčastinaí AT androŝukgo ékonomičeskiišpionažrostmasštaboviagressivnostičastʹí AT androŝukgo economicespionagegrowthandaggressivityparti |
| first_indexed |
2025-11-24T11:38:42Z |
| last_indexed |
2025-11-24T11:38:42Z |
| _version_ |
1850845817422741504 |
| fulltext |
ІННовАЦІЙНА ЕКоНоМІКА
innovative economY 39
УДК 339.9
г. о. АНДрощУК, канд. екон. наук, доцент
ЕКоНоМІЧНЕ шПИгУНСТво:
ЗроСТАННЯ МАСшТАБІв І АгрЕСИвНоСТІ*
(Частина І)
Все таємне стає явним
(Біблія. Євангелії від Марка (гл. 4, ст. 22)
та від Луки (гл. 8, ст. 17))
Резюме. Здійснено економіко-правовий аналіз стану та тенденцій розвитку економічного шпигунства
й захисту об’єктів ІВ у процесі міжнародного науково-технічного співробітництва та трансферу технологій.
Показано (на прикладі США) роль держави, спецслужб і керівництва підприємств у протидії економічному
шпигунству. Розглянуто роль комерційної таємниці в міжнародній конкуренції як інтелектуального капіталу,
базису збереження результатів інноваційної діяльності та конкурентних переваг на ринку. Наведено прик-
лади розслідування гучних справ з економічного шпигунства за останні роки. Робиться висновок про те, що
більшість розкрадань комерційної таємниці (понад 90% випадків) здійснюється інсайдерами. Запропоно-
вано низку превентивних заходів з охорони комерційної таємниці.
Ключові слова: економічне шпигунство, інтелектуальна власність, комерційна таємниця, кібершпигунство,
недобросовісна конкуренція, промислове шпигунство, національна безпека, інсайдер.
вСТУП
Економічне шпигунство є одним із супут-
ників ринкової економіки, причому внаслідок
посилення конкурентної боротьби як на націо-
нальних, так і міжнародних ринках, його масш-
таби значно зростають. Експерти американ-
ського Національного контррозвідувального
центру (структурного підрозділу ФБР) щорічно
за завданням Конгресу готують аналітичну до-
повідь із проблем економічного шпигунства
в США. На їхню думку, економічне шпигунство
є зростаючою загрозою для національної без-
пеки країни, послаблює її лідируючі позиції в
науково-технічній сфері [1].
За даними американської контррозвідки,
з початку 90-х років минулого століття усе чіт-
кіше стала виявлятися переорієнтація іноземних
спецслужб, які працюють проти США, на до-
бування секретної інформації про новітні аме-
риканські розробки у сфері критичних техно-
логій.
Інтелектуальна власність (ІВ) — це не тільки
правова, а також і складна економічна катего-
рія. Вона бере участь у створенні доданої вар-
тості, особливо у високотехнологічних галузях,
робить свій внесок у вартість сукупних активів
господарюючих суб’єктів і збільшує ринкову
капіталізацію бізнесу. Виключні майнові права
на результати інтелектуальної діяльності є “чет-
вертим кошиком” у світовій торгівлі, разом із
товарами, роботами і послугами. Нова роль ІВ
як самостійного товару на ринку почала дава-
тися взнаки наприкінці ХХ століття. У країнах,
де сформований цивілізований ринок ІВ, обсяги
торгівлі правами досить значні. Продаж ІВ у сві-
товій торгівлі в рамках СОТ становить до 10%
від ВВП країн, що входять до СОТ [2, с. 55].
Інститут ІВ є системоутворюючим ядром
сучасної глобальної економіки. Поява нових
результатів інтелектуальної, творчої діяльнос-
ті, їх правова охорона на зовнішніх ринках пе-
редують матеріальному руху товарів і послуг.
Самі об’єкти права також є товаром — ринок ІВ
зростає темпами, що перевищують темпи зрос-
тання “матеріальних” ринків — понад 10% в рік
(Китай — 23%, США — 5%, Франція — 2%, Росія —
5%). Від того, які результати інтелектуальної ді-
яльності залучені в економічний оборот, яка їхня
вартість і швидкість обороту, залежить динаміка
зростання ВВП і глобальних індексів конкурен-
тоспроможності національних економік.
На горизонті 2025 р. роль ІВ та цифрової
інфраструктури обороту прав ІВ стане ключовим
чинником, що визначатиме зростання націо-
нальних економік і, як результат — вплив країни
в світі. Передумови для цього створені розвит -
ком глобальних цифрових мереж, понад 70%
трафіку яких становить рух об’єктів ІВ [3, с. 7].
* Статтю підготовлено в рамках виконання НДІ інтелектуальної власності НАПрН України теми фундаментального до-
слідження «Інтелектуальна власність як складова системи забезпечення національної безпеки».
НАУКА, ТЕХНоЛогІЇ, ІННовАЦІЇ • 2018, № 3
Science, technologieS, innovationS • 2018, № 340
У процесі розвитку міжнародного науково-
технічного співробітництва з промислово роз-
винутими країнами питання, пов’язані з купів-
лею-продажем технології, що включає переда-
чу знань, науково-технічного, комерційного та
управлінського досвіду (ноу-хау), набувають
особливої актуальності та вимагають комплек-
сного врегулювання, перш за все, на національ-
ному рівні. Тому необхідний ефективний захист
майнових інтересів власників комерційної та-
ємниці, ноу-хау не тільки в процесі співробіт-
ництва із зарубіжними країнами, а й усередині
країни, оскільки ліцензійні договори, договори
про передачу ноу-хау між партнерами стають
тим реальним інструментом, на основі якого
будуються відносини в сфері обміну науково-
технічними досягненнями.
Економічне та промислове шпигунство є
найбільшою загрозою науково-технічній діяль-
ності та інноваційному розвитку держав. Але
воно ведеться на всіх рівнях, їм займаються
держави, міжнародні організації, спеціалізовані
установи і окремі особи. Основне призначення
економічного шпигунства — економія коштів і
часу, які необхідно затратити, щоб наздогнати
конкурента, що займає лідируюче положення,
або не допустити в майбутньому відставання
від нього, якщо той розробив або розробляє
нову перспективну технологію, а також щоб ви-
йти на нові для підприємства і держави ринки.
Це справедливо і щодо міждержавної конкурен-
ції, де до питань економічної конкурентоспро-
можності додаються і проблеми національної
безпеки.
Економічне шпигунство перетворилося на
важливий фактор науково-технічного прогресу
і політики багатьох розвинутих держав, таких
як Китай, Росія, Японія, Німеччина, Індія, Іран,
Бразилія, Аргентина. Наприклад, зростання ін-
дустріальної потужності Країни Сонячного Сходу
пов’язують зі збільшенням числа промислових
шпигунів до значної цифри — 10 тисяч. Як за-
значають автори дослідження “Китайське про-
мислове шпигунство: придбання технологій
і військова модернізація” Китайська Народна
Республіка (КНР) реалізує “навмисний проект,
фінансований державою, щоб обійти витрати
на дослідження, подолати культурні недоліки
і “перескочити” на перший план, використовую-
чи креативність інших народів”, тим самим до -
сягаючи “найбільшої передачі багатства в іс-
торії” [4].
ПоСТАНовКА ПроБЛЕМИ
Аналіз наукових публікацій і ЗМІ свідчить
про зростаючу увагу керівництва держав, між-
народних організацій, спеціалізованих уста-
нов, корпорацій, науковців і практиків до пи-
тань, пов’язаних з протидією економічному і
промисловому шпигунству. Серед іноземних
фахівців, які досліджували проблеми еконо-
мічного, промислового шпигунства та захисту
комерційної таємниці в процесі міжнародного
науково-технічного співробітництва і трансферу
технологій, можна назвати таких, як: Ж. Бержье,
Ю. Бобилов, Р. Гасанов, К. Лайтон, К. Мелтон,
Д. Найт, Д. Пулі, Ф. Рустман, Г. Штумпф, В. Чер-
няк, Г. Яковлев, В. Ярочкін тощо. В Україні цю
проблематику вивчають Г. Андрощук, І. Дах-
но, І. Галиця, Я. Жаліло, А. Жарінова, І. Ревак,
Ю. Капіца, Т. Лічман, Б. Маліцький, Ю. Мако-
гон, А. Марущак, С. Мосов, В. Мунтіян, І. Мігус,
В. Соловйов, В. Сідак, А. Сухоруков, Л. Феду-
лова, Ю. Якубівська та інші науковці.
Але багатогранність і комплексний, міждис-
циплінарний характер проблематики, динаміч-
ність змін, що відбуваються у світі в цій сфері,
зокрема в США, вимагають подальших науко-
вих досліджень.
Метою статті є економіко-правовий ана-
ліз стану та тенденцій розвитку економічного
шпигунства та захисту об’єктів ІВ, зокрема,
комерційної таємниці в процесі міжнародного
науково-технічного співробітництва та транс-
феру технологій, визначення (на прикладі США)
ролі держави, спецслужб і керівництва підпри-
ємств у протидії економічному шпигунству, ви-
явлення існуючих проблем і вироблення пропо-
зицій щодо їх розв’язання.
вИКЛАД оСНовНого МАТЕрІАЛУ
США — найпотужніша країна, їх ВВП стано-
вить чверть від світового. Показник вкладу до-
даної вартості, яка утворюється від обороту ІВ,
становить 12%. США є найбільшим власником
результатів ІВ. Уже багато років США отримує
за різні відрахування від використання прав на
неї величезні кошти: відповідні показники пере-
вищують доходи від експорту сільськогоспо-
дарської продукції. Окреме питання — експорт,
а також дотримання прав і законних інтересів
правовласників за кордоном: найбільше дже-
рело доходу в американському бюджеті — це
надходження від експорту ІВ: ліцензій на ви-
користання, авторських прав, товарних знаків,
винаходів та ін.
Уточнення понятійного апарату дослі
дження. Предметом обговорення на держав-
ному, регіональному та міжнародному рівнях
усе частіше стають конкурентна, комерційна,
ділова, корпоративна і бізнес-розвідка та влас-
тиві їм методи недобросовісної конкуренції. За-
мість терміна “розвідка” як синонім або антонім
іноді використовується термін “шпигунство”.
ІННовАЦІЙНА ЕКоНоМІКА
innovative economY 41
При аналізі сутності публікацій виникають сум-
ніви, а чи однаковий зміст вкладають автори
в ці терміни? Майже усі, хто пише на цю тему,
згодні з тим, що термін “шпигунство” (часто
в поєднанні з прикметниками: “промислове”,
“економічне”, “комерційне”, “корпоративне”,
“науково-технічне”) означає в загальному ви-
гляді активні протиправні дії, спрямовані
на збір або розкрадання цінної інформації,
закритої для доступу сторонніх осіб. Але
спектр трактування терміна, використовува-
ного з цими прикметниками, досить широкий:
від твердження, що це майже тотожні поняття,
до вибудовування ієрархічної схеми взаємо-
зв’язку цих понять (типу “економічне шпигун-
ство” — ширше поняття, яке охоплює і такі його
підвиди, як промислове, виробниче, науково-
технічне, комерційне шпигунство тощо).
Відзначимо, що в США і деяких інших дер-
жавах ці поняття визначені законодавчо. Так,
відповідно до прийнятого в США в 1996 р. Зако-
ну “Про економічне шпигунство” (The Economic
Espionage Act, EEA) і коментарів до нього під
економічним шпигунством (Economic espionage)
розуміють здійснення суб’єктом зловмисних
дій, пов’язаних з: (1) крадіжкою, незаконним
присвоєнням, а також отриманням шляхом об-
ману або шахрайства інформації, що становить
комерційну таємницю (секрет виробництва);
(2) копіюванням, відтворенням, знищенням,
скачуванням і передачею (зокрема, через ме-
режу) інформації, що становить комерційну та-
ємницю (секрет виробництва); (3) отриманням
інформації, що становить комерційну таємницю
(секрет виробництва) з усвідомленням того,
що вона була присвоєна або перетворена без
відповідного на те дозволу, з метою надання ви-
годи (переваги) іноземному уряду, державному
органові чи агенту.
Відповідно під промисловим шпигунством
(Industrial espionage or Theft of trade secrets)
розуміють ті самі дії, але з метою нанесення
шкоди власникові інформації, що становить ко-
мерційну таємницю, пов’язану з виробництвом
продукту, котрий поставляється на внутрішній і
міжнародний ринок шляхом надання економіч-
ної вигоди суб’єкту, який не є власником інфор-
мації, що становить комерційну таємницю.
Залежно від того, чи трапилось еконо-
мічне (крадіжка промислових секретів на
користь іноземних держав) або промислове
шпигунство (крадіжка промислових секретів
з комерційною метою), законодавство СшА
визначає відповідні міри покарання.
Отже, це не тотожні поняття. Якщо йдеться
про діяльність спецслужб і державних структур
на зовнішньому ринку — це економічна роз-
відка. Коли крадіжкою технологій за кордоном
займаються приватні фірми — це промислове
шпигунство. А в разі, коли крадуть один у од-
ного компанії однієї країни, прийнято говорити
про ділову (конкурентну) розвідку, яка може
використовувати як незаконні способи про-
мислового шпигунства, так і легальні методи
конкурентної розвідки.
Шпигуном може бути громадянин, який
перебуває на службі в розвідці іншої держа-
ви, або особа, просто завербована вороже
налаштованої країною для отримання необ-
хідних даних, що доступні йому завдяки ви-
конанню службових обов’язків або зайняття
певної посади.
У цього злочину є різні види, які відрізня-
ються за об’єктом правопорушення.
Так, у Кримінальному кодексі РФ існує кіль-
ка статей, пов’язаних зі шпигунством. У нау-
ці кримінального права Росії розрізняють такі
види: 1) шпигунство як відокремлений злочин
(ст. 276); 2) шпигунство як один із видів держав-
ної зради (ст. 275); 3) промислове шпигунство
(ст. 183). Різниця між двома першими досить
значна, незважаючи на те, що вони здаються
схожими за своєю суттю. У першому випадку
несуть відповідальність тільки іноземні грома-
дяни або особи без будь-якого громадянства,
тобто громадяни РФ не можуть відповідати за
цією статтею. Вони будуть відповідати вже за
ст. 275, оскільки вважається, що вони зрадили
свою країну.
Промислове (або економічне) шпигунство
представляє собою зовсім інший різновид по-
діб ного правопорушення. Воно характеризу-
ється тим, що тут відправляються дані, які не
становлять державної таємниці, але можуть
використовуватися для отримання економіч-
них переваг. Цим видом шпигунства можуть за-
йматися як приватні, так і державні організації.
Важливо довести саме протиправність дій, щоб
класифікувати їх як правопорушення, інакше
буде йтися про конкурентну розвідку. Якщо ко-
мерційне шпигунство — це злочин, спрямова-
ний на отримання відомостей, що становлять
інтерес з комерційною метою, то шпигунство
має за мету передачу даних щодо державної
таємниці або іншої інформації, яка може навіть
перебувати в необмеженому доступі.
У статті 276 КК РФ йдеться про те, що будь-
які дії з обробки або відправлення даних, які
можуть загрожувати безпеці РФ, караються по-
збавленням волі на строк від 10 до 20 років. Та -
кож уточнюється обов’язкова умова для засто-
сування цієї статті: вчинити правопорушення
повинна людина з громадянством іншої країни
або взагалі без нього.
НАУКА, ТЕХНоЛогІЇ, ІННовАЦІЇ • 2018, № 3
Science, technologieS, innovationS • 2018, № 342
Варто зазначити, що у в законодавстві на-
шого сусіда Білорусі також існує таке поняття,
як “комерційне шпигунство”. Під цим терміном
розуміється викрадення або збирання неза-
конним способом відомостей, що становлять
комерційну або банківську таємницю, з метою
їх розголошення або незаконного використан-
ня. КК Республіки Білорусь (ст. 254) передбаче-
но санкції у вигляді штрафу або арешту.
У законодавстві України до 2004 р. також іс-
нувало поняття “комерційне шпигунство”. Згідно
зі статтею 231 КК України, присвяченій захисту
комерційної таємниці, комерційне шпигунство
розумілось, як “умисні дії, спрямовані на отри-
мання відомостей, що становлять комерційну
таємницю, з метою розголошення, або іншого
використання цих відомостей”. Але після вне-
сення змін до статті від 16.12.2004 р. в зв’язку
з розширенням складу злочину, до якого, крім
комерційної таємниці, стала відноситись і бан-
ківська таємниця, законодавець вилучив по-
няття “комерційного шпигунства”. А як казали
древні китайці: “те, що не названо, не існує”.
Зазначимо, що в більшості пострадянських
країн уже давно зроблені кроки до становлен-
ня та розвитку інституту комерційної таємни-
ці. Спеціальні закони про охорону комерційної
таємниці діють сьогодні в Молдові (1994 р.),
Киргизстані (1998 р), Туркменістані (2000 р.),
Азербайджані (2001 р.), Російській Федера-
ції (2004 р.), Таджикистані (2008 р), Білорусі
(2013 р.). в Україні спеціального закону про
охорону комерційної таємниці і досі не має.
Зростання ролі спецслужб. Із завершен-
ням холодної війни протиборство систем не
закінчилось. Воно перейшло з політичної пло-
щини в економічну. Тепер виникають уже не по-
літичні війни за панування тієї чи іншої системи,
а суто економічні. Вони перейшли від зернових,
сталевих, автомобільних, нафтових до інтелек-
туальних — спроб заволодіти критичними тех-
нологіями четвертої промислової революції. В
сучасних умовах воюють уже не корпорації, а
держави. Це добре продемонстровано фразою
“Що добре для Боїнга — добре для Америки”.
Президент США Дж. Буш-ст. ще у 1990 р.
оголосив економічну розвідку новим пріорите-
том у діяльності спецслужб. Адміністрація Клін -
тона також підтримувала ідею посилення еконо-
мічного напряму в роботі розвідки [5]. У Стра-
тегії національної безпеки зазначалося: “збір
та аналіз розвідувальної інформації, що стосу-
ється економічного розвитку, буде відігравати
все більш важливу роль для розуміння світових
економічних тенденцій, допоможе підвищити
конкурентоспроможність американської еко-
номіки, виявивши загрози національним компа-
ніям з боку іноземних розвідок і нечесної тор-
гової практики” [6].
Відповідно до досліджень, проведених Аме-
риканським товариством промислової безпеки,
найчастіше викривають у промисловому шпи-
гунстві громадян Великої Британії, Індії, Кана-
ди, Китаю, Мексики, Росії, Сінгапуру, Тайваню,
Швеції та США. На державному рівні лідерами
економічної розвідки проти США були Ізраїль,
Китай, Росія і Тайвань (країни вказані в алфа-
вітному порядку) [5].
Директор ЦРУ Роберт М. Гейтс відзначав, що
запити на економічні матеріали з ЦРУ за кіль -
кістю перевищують усі інші. Майже половина
всіх завдань розвідці, що надходять від 20 голо-
вних державних установ, “економічні за своїм
характером”. Варто зазначити, що видатки на
державну економічну розвідку в США станов-
лять майже 40% видатків спецслужб.
У 1980-ті роки економічною розвідкою, крім
ЦРУ, активно почали займатися й інші відомст-
ва — Федеральна резервна система, а також
міністерства фінансів і торгівлі США, які створи-
ли у себе структури, що займаються збиранням
інформації і аналізом розвитку окремих дер-
жав, порушивши тим самим монополію ЦРУ на
ведення цього виду діяльності. У підсумку, до
початку 1990-х рр. в американській економічній
розвідці сформувались такі рівні:
1) макроекономічна розвідка, закріплена
наказом президента США Р. Рейгана № 12333
“Про розвідувальну діяльність Сполучених Шта-
тів” від 4 грудня 1981 р.): діяльність зі збору роз-
відувальної інформації про тенденції розвитку
економіки іноземних держав, включаючи відо-
мості про сировинні ресурси, розвиток критич-
них технологій, фінансові системи, а також між-
народні валютні, сировинні ринки тощо;
2) економічна контррозвідка: діяльність
із припинення спроб іноземних конкурентів
і спецслужб з одержання торговельно-еконо-
мічної, наукової і технологічної інформації аме-
риканського бізнесу;
3) мікроекономічна розвідка: збирання
комерційних і промислових секретів інозем-
них конкурентів. Мікроекономічне шпигунство
в рамках роботи спецслужб у багатьох випадках
було і залишається непідконтрольним керівни-
цтву в умовах ієрархічної структури відомств.
Майже неможливо відслідковувати, на користь
кого повсякденно працює конкретний опера-
тивний співробітник.
Варто підкреслити, що зміна адміністра-
ції Білого дому, нові кадрові призначення як у
розвідтоваристві, так і в дипломатичному ві-
домстві, зроблені Б. Обамою в 2009 р., нічого
принципово не змінили в контексті розглянутих
ІННовАЦІЙНА ЕКоНоМІКА
innovative economY 43
проблем і тенденцій. Єднання розвідки і бізне-
су — об’єктивний процес, зупинити який не
владна ніяка адміністрація.
Значно більш прозорою була і є економічна
контррозвідка і розвідка на макроекономічному
рівні. Контррозвідка в економічній сфері є важ-
ливим пріоритетом забезпечення національної
безпеки. У Стратегії національної контррозвідки
США йдеться про необхідність захисту еконо-
мічних переваг країни, комерційних таємниць
і ноу-хау від спроб проникнення суперника.
Вперше в доктринальних документах, присвя-
чених діяльності державних спецслужб, від-
крито говориться про тісну взаємодію розвідки
і бізнесу.
У серпні 2017 р. адміністрація Трампа від-
крила офіційне розслідування порушення прав
ІВ США і їхніх союзників. Тільки в США збитки
були оцінені на 600 млрд доларів на рік.
При економічному шпигунстві, яким займа-
ються державні служби, увага приділяється не
окремому продукту, а загальній картині еконо-
міки держави-конкурента. Якою структурою
характеризується її господарство, в яких га-
лузях має перевагу (“ключові технології”), що і
де можна використовувати для власних дослі-
джень і розробок, яким шляхом можна пере-
йняти сучасні технологічні процеси виробни-
цтва. Після отримання таких основних даних
конкурент розвиває свою стратегію, щоб ціле-
спрямовано “орієнтуватися” на окремі продукти.
Всі країни світу, за деякими винятками, мають у
своєму розпорядженні спецслужби, які “секрет-
ним шляхом” отримують за кордоном інформа-
цію і аналізують її в інтересах своїх країн. Чим
вагоміша геополітична роль держави, тим біль-
ше сила і обсяг її розвідувальних відомств.
Аналіз, проведений американською контр -
розвідкою, показує, що в 58% випадків еко-
номічне і промислове шпигунство здійсню-
валось за завданнями зарубіжних компа-
ній, в 22% — в інтересах іноземних урядів і
в 20% — приватних і державних зарубіжних
наукових центрів і лабораторій [1]. При цьому
менш розвинуті країни, як правило, прагнуть до
вивезення технологій, доступних на комерцій-
ному ринку, хоча для цього нерідко доводиться
порушувати правила експортного контролю.
Розвинуті держави, зі свого боку, мають на меті
отримання секретних розробок, здатних підви-
щити міць їх збройних сил.
Останнім часом також спостерігається тен-
денція до збільшення числа розкрадань окре-
мих ультрасучасних компонентів і вузлів, які
можуть використовуватися для модернізації
застарілих збройових, розвідувальних та інфор-
маційних систем.
Експерти особливо виділяють діяльність на
території США спецслужб КНР, Японії, Ізраїлю,
Франції, Південної Кореї і Тайваню. Іноземні
розвідники прагнуть також добути закриті ві-
домості про виробничу і маркетингову політи-
ку американських корпорацій, діяльність яких,
перш за все, стосується оборонного комплексу,
про укладені ними з урядовими відомствами
США контракти, а також заходи з нарощування
експорту високотехнологічної продукції.
Еволюція методів економічного шпигунст-
ва передбачає розвиток адекватних заходів
протидії. Тому економічна контррозвідка є
невід’ємною складовою системи служби
безпеки — як на державному, так і на корпо-
ративному рівні. В її завдання входить контр-
оль за інформаційними потоками і можливими
шляхами витоку
Бернар Бенсон — винахідник нових видів
зброї, мільйонер, який розбагатів на реалізації
патентів із різних видів озброєнь (система теле-
управління для торпед, принцип польоту ракет з
самонавідними головками, крило “Дельта” для
надзвукових літаків, системи комп’ютерів та
інше — всього понад 100 патентів), виступаючи
на конференції ЮНЕСКО заявив, що накопичен-
ня секретів у запам’ятовуючих пристроях ста-
новить небезпеку, яка може обернутися ката-
строфою, і закликав негайно їй запобігти. Витік
майже 80% даних пов’язаний із елементарною
необачністю або халатністю. Йдеться також про
особисте листування, саме воно є одним з ка-
налів витоку важливих промислових секретів
через необережність. У зв’язку з цим органи
військової розвідки і безпеки США завели міні-
досьє на більш ніж на 25 мільйонів американців,
які вважалися потенційно небезпечними.
Французький дослідник Моріс Денюзьер
зазначає: “Сучасна наукова, промислова та
економічна інформація здебільшого легкодос-
тупна. 95% даних, що вас цікавлять, можна
отримати зі спеціальних журналів і наукових
праць, звітів компаній, внутрішніх видань під-
приємств, брошур і проспектів, які роздають на
ярмарках і виставках. Мета шпигуна — роздо-
бути ті 5% інформації, що залишилися, в якій і
криється фірмовий секрет, таємниця майстер-
ності” [7].
Здійснення транснаціональними корпора-
ціями екномічної розвідки призвело до плинно-
сті кадрів у спецслужбах і пов’язаних з цим втрат
потенціалу. Так, склад співробітників розвідки
(не тільки ЦРУ, а й інших відомств співтовари-
ства, котрі працюють на економічному напрямі)
щорічно оновлюється приблизно на 20%, оскіль-
ки багато професіоналів переходять на більш
високооплачувану роботу в приватні компанії.
НАУКА, ТЕХНоЛогІЇ, ІННовАЦІЇ • 2018, № 3
Science, technologieS, innovationS • 2018, № 344
У США існує асоціація колишніх агентів Фе-
дерального бюро розслідувань (ФБР). Вона на-
лічує близько 4500 членів, які пропонують про-
мисловості свої послуги для боротьби зі шпи-
гунами. Асоціація видає довідник про вільних
детективів, а також публікує список уже працю-
ючих. Тільки в одній компанії “Форд” працює 39
колишніх агентів ФБР, захищаючи її промислові
секрети [7].
Комерційна таємниця як об’єкт інтелек
туальної власності і посягань. Найбільш по-
ширеною формою охорони ІВ є комерційна
таємниця (конфіденційність) [8]. Комерційна
таємниця віками використовувалася в бізнесі.
Наприклад, Китай століттями реалізовував ко-
мерційну перевагу від збереження в таємниці
секрету виробництва шовку з ниток тутового
шовкопряда. Таємниця технології виробництва
скла майстрів острова Мурано (Венеція) досі
зберігається в найсуворішому секреті та пере-
дається тільки у спадок. А чого варте полюван-
ня за секретом китайського фарфору, який
вкрали французи, а запатентували англійці, по-
передньо запозичивши його у сусідів. Або ви-
крадення американцями креслень прядильних
машин, які працювали на англійських фабриках
у Ланкаширі, що стало відправною точкою для
створення і розвитку бавовняної промисловості
в Новому Світі.
Комерційній таємниці початково припи-
сувалось дві переваги над патентами: низька
вартість набуття прав і необмежена тривалість
користування ними. Прийнята в більшості шта-
тів судова практика, яка визнає безліч патентів
недійсними і робить інформацію, що міститься
в них, доступною для конкурентів, надає ко-
мерційній таємниці додаткові переваги. Чинне
законодавство, наприклад, вважає, що для ви-
знання порушення комерційної таємниці вже
не потрібне підтвердження використання всіх
елементів секрету, що міститься в ній. Досить
довести наявність в продукції конкурента іс-
тотної подібності. Рівень новизни, необхідний
для визнання наявності комерційної таємниці,
нижче того, що потрібний для підтвердження
патентоспроможності. Факту виявлення роз-
криття для громадськості хоча б деякої частини
винаходу може бути достатньо для анулювання
патенту, але не комерційної таємниці.
Водночас комерційна таємниця рідше при-
вертає увагу громадськості та фахівців, ніж інші
види інтелектуальної власності. Причин тому
кілька. По-перше, конфіденційність не пов’я-
зана з процесом державної реєстрації; вона ви-
користовується в повсякденній практиці кожним
підприємцем. По-друге, хоча загальні положен-
ня національних законів про комерційну таєм-
ницю (секрети виробництва) мають схожість,
принципи правозастосування в різних країнах
різні. По-третє, суперечки щодо комерційної
таємниці зазвичай позбавлені широкого роз-
голосу і тому не є предметом публічного об-
говорення.
Економічне значення комерційної таєм
ниці. Комерційна таємниця є специфічним
об’єктом ІВ і основною складовою нематері-
альних активів підприємства. Володіння нею
є базисом для збереження конкурентних пере-
ваг на ринку (особливо при міжнародній конку-
ренції), необхідною умовою залучення інвес-
тицій і збереження результатів інноваційної
діяльності.
У популярному фільмі “Соціальна мережа”
(The Social Network), що отримав безліч наго-
род, розповідається про те, як засновник і влас-
ник інтернет-мережі Facebook Марк Цукерберг
привласнив конфіденційний бізнес-план студен-
тів Гарварда, які найняли його для завершення
роботи над їх сайтом ConnectU. Проти мережі
Facebook дійсно було порушено судову справу,
в тому числі в зв’язку з привласненням. У ре-
зультаті спір було вирішено за багато мільйонів
доларів [9].
За оцінками експертів, сукупна вартість ко -
мерційної таємниці міжнародних компаній сфе-
ри торгівлі становить п’ять трлн доларів. Щоріч-
но вони втрачають близько 250 млрд доларів у
результаті втрати комерційної таємниці [10]. За
останнє десятиліття ризики втрати комерційної
таємниці значно зросли. Ці тенденції актуальні
й для пострадянських країн.
У зв’язку з розвитком інформаційних техно-
логій і диференційованих технічних можливос-
тей проблеми, пов’язані з економічним шпи-
гунством, набувають особливої актуальності.
Сьогодні засоби промислового та економічного
шпигунства для деяких компаній і держав ста-
ли ефективним інструментом випередження
конкурентів і становлення конкурентоспромож-
ності на вищому рівні. Існують відпрацьовані
прийоми проникнення в таємниці. Так, згідно з
недавнім звітом фірми Mandiant, що займається
комп’ютерною безпекою, у розпорядженні Ки-
таю є тисячі таких фахівців — хакерів. Ніхто не
знає, скільки секретів зберігається у компаніях
і їх вартість. Однак основним аргументом на
користь секретності в порівнянні з патентами
є забезпечення безпеки. Водночас багато ком-
паній навіть не усвідомлює рівень витоку своїх
секретів. Так, 90% компаній, які обслуговує фір-
ма Mandiant, не помітили фактів проникнення
в їхні файли китайських хакерів [11].
Китайська влада не змогли б здійснити еко-
номічні перетворення “без дешевого і необ-
ІННовАЦІЙНА ЕКоНоМІКА
innovative economY 45
меженого доступу до технологій інших країн”.
Такий же висновок зроблено і Агентством із за-
побігання загрозам національній безпеці США
у спеціальній доповіді 2010 р., де йдеться про
те, що модернізація китайської армії “сильно
залежить від інвестицій у китайську науку і тех-
нологічну інфраструктуру і від отримання новіт-
ньої зброї з-за кордону”. Так само відзначаєть-
ся, що китайська система крадіжки технологій
унікальна тим, що вона дає свободу дій “дослід-
ним інститутам, корпораціям та іншим органі-
заціям, які розробляють власні схеми зі збору
інформації, виходячи зі своїх потреб”.
За даними доповіді Центру стратегічних і
міжнародних досліджень (CSIS) США світова
економіка щорічно втрачає до 445 млн дола-
рів через злочини в мережі. Останніми роками
бурхливо зростає кібершпигунство, від якого
страждають торгівля, конкурентоспроможність
та інновації. Збиток від нього, за найскромні-
шими підрахунками, оцінюється в 375 млн до-
ларів, а за найсміливішими — в 575 млн. Про
це йдеться у доповіді, спонсором якої є компа-
нія McAfee, що займається розробками в сфе-
рі антивірусного програмного забезпечення.
Кібер шпигунство знижує рівень прибутків ви-
нахідників та інвесторів, має серйозні наслід-
ки і для ринку праці розвинутих країн. Найзна-
чніші втрати несуть найбільші економіки сві-
ту — США, Китай, Японія і Німеччина. Автори
доповіді оцінюють їх збитки в 200 млн доларів
щороку [11].
Згідно з розрахунками фірми промислової
безпеки ASIS International річна вартість вкра-
деної у компаній ІВ у США становила 300 млрд
доларів. Екстрапольована на весь світ ця цифра
становить понад один трлн доларів. За 16 років
після прийняття в США Закону “Про економічне
шпигунство” (EEA), яким крадіжка економічних
секретів була зведена в ранг федеральних зло-
чинів, у третині проведених згідно з цим зако-
ном розслідувань були замішані вихідці з Китаю
або особи, які працювали на цю країну. Після
2008 р. вже 44% справ мали відношення до
Китаю. Відповідачі викрадали секрети, які сто-
суються військового літакобудування та ство-
рення космічного човна, комерційну таємницю
компаній as Ford, GM, Dow Chemical, Motorola
і DuPont [12].
Заперечуючи висунуті звинувачення, китай-
ська влада відзначала, що їх компанії також є
жертвами промислового шпигунства. Посила-
ючись на глобальне дослідження фірми McAfee,
яка займається безпекою інформаційних техно-
логій, представники китайського бізнесу пові-
домили про найбільш високий середній рівень
збитку від крадіжки ІВ, що припадає на кожну
з їх компаній: 7,2 млн доларів у Китаї і тільки
375 тис. доларів у Великій Британії [12].
З практики протидії економічному шпи
гунству. У світовій практиці є чимало випадків
порушення права на комерційну таємницю та
промислового шпигунства — одного з найдав-
ніших методів недобросовісної конкуренції. Як
правило, вони мають латентний (прихований)
характер і лише іноді висвітлюються у судових
рішеннях, ЗМІ та спеціальній літературі.
Найбільш доступною є інформація про ви-
падки економічного шпигунства в США. Аналі-
зуючи інформацію з сайту Федерального бюро
розслідувань (ФБР) та судову практику, можна
скласти відповідне досьє та виявити певні за-
кономірності щодо об’єктів і суб’єктів еконо-
мічного шпигунства [13]. Найбільш резонансні
справи: косметичні компанії — Avon проти Mary
Kay Cosmetics (1991 р.); ІТ-компанії — Microsoft
проти Oracle (2000 р.), спір з участю Apple і
Samsung (триває). До речі, остання справа в
2014 р. набула дещо інших обрисів, залучаючи
до суперечки ще й компанію Google за викорис-
тання операційної системи, подібної до Apple.
Наведемо кілька прикладів гучних справ
з економічного шпигунства в США за останні
роки. У штаті Мічиган 30 квітня 2013 р. була за-
суджена подружня пара — колишній інженер
General Motors та її чоловік — до ув’язнення і
штрафу 25 тис. доларів. Згідно зі звинувачен-
ням, вони намагалися викрасти гібридну тех-
нологію, що стосувалася комерційної таємниці
General Motors з наміром використовувати її в
рамках спільного підприємства з автомобіль-
ним конкурентом General Motors у Китаї (Chery
Automobile). Технологія була скопійована пе-
реписуванням секретних інформаційних мате-
ріалів на жорсткий диск, знайдений у підсудних.
За попередніми підрахунками Ge neral Motors
вартість викрадених документів становила по-
над 40 млн доларів [14].
Нещодавно компанія Dupont, що володіє
великою часткою світового ринку в сфері діок-
сиду титану, що оцінюється щорічно в мільяр-
ди доларів, була близькою до ризику крадіжки
комерційного секрету закордонним конкурен-
том — компанією Pangang Group Co. У червні
2013 р. китайському виробникові вітряних тур-
бін Sinovel було пред’явлено звинувачення в не-
законному привласненні комерційних секретів
компанії AMSC (США), оцінених в один млрд
доларів [8]. У штаті Кентуккі 16 квітня 2014 р.
був засуджений колишній співробітник компа -
нії White Drive Products Inc за розкрадання ко-
мерційної таємниці. Як і в попередньому ви-
падку, документи без дозволу були скопійовані
на портативний USB-диск. Після цього обви-
НАУКА, ТЕХНоЛогІЇ, ІННовАЦІЇ • 2018, № 3
Science, technologieS, innovationS • 2018, № 346
нувачений Гроус почав роботу з прямими кон-
курентами компанії White Drive Products Inc.
Крім ув’язнення, Гроус також повинен сплатити
штраф у розмірі один млн доларів.
У Каліфорнії 24 квітня 2013 р. було пред’яв-
лено звинувачення Девіду Носалю відразу за
кількома випадками викрадення комерційної
таємниці комп’ютерної фірми-роботодавця Де -
віда. Зокрема, він здійснив три вторгнення в
комп’ютерну систему компанії Korn/Ferry Inter-
national, а також двічі був звинувачений у ви-
краденні комерційної таємниці для свого нового
бізнесу. Отримавши несанкціонований доступ
до комп’ютера компанії, він скопіював докумен-
ти, що містять торгові секрети.
Недавній випадок (судове засідання відбу-
лося 9 червня 2014 р.) стосувався справи за об-
винуваченням інженера-хіміка Матіаса Тезока у
використанні комерційної таємниці. За 25 років
своєї діяльності компанія Voltaix LLC розробила
провідний у галузі секретний науковий метод
для застосування в своїй діяльності, а саме —
особливий таємний і конфіденційний рецепт
виробництва в сфері виготовлення хімікатів для
напівпровідникової і сонячної енергетики. При
прийомі на роботу (на пуско-налагоджувальні
роботи) Матіас Тезок, як і інші співробітники,
підписав угоду про нерозголошення таємниці,
яку згодом порушив. Після звільнення з Voltaix
LLC він відкрив власну фірму Metaloid Precur-
sors Inc, яка почала використовувати технологію
виробництва Voltaix LLC для своєї економічної
вигоди [17].
Грег Чунг (Greg Chung) шпигував для Китаю
майже 30 років (з 1979 по 2006 рр.). Він працю-
вав на компанію Boeing і Rockwell International як
спеціаліст з розрахунку напруги (stress analyst).
Чунг викрав секретні відомості про конструкції
космічного шаттла, ракети Delta IV і вантажного
військового літака C-17 в інтересах китайського
уряду [18]. За словами Чунга, його мотивом
виступала "відданість своїй Батьківщині". Він
викрав сотні тисяч документів у свого амери-
канського роботодавця і передав їх китайському
уряду під час подорожей до Китаю під виглядом
читання лекцій, таємно зустрічаючись з китай-
ськими агентами. Чунг співпрацював також із ін-
шим китайським шпигуном Чи Маком (Chi Mak),
щоб передавати цінну інформацію в Китай.
Слідчі дійшли висновку, що Чунг почав шпи-
гувати для китайців ще наприкінці 1970-х, від-
разу після того, як став громадянином США і
був найнятий Rockwell International. Він працю-
вав у компанії Rockwell, поки вона в 1996 р. не
була куплена Boeing і аж до звільнення в 2002 р.
Через рік, компанія знову найняла його як кон-
сультанта. Він був звільнений лише після того,
як ФБР почало розслідування його діяльності.
Незаконну діяльність Чунга слідчі виявили, роз -
слідуючи в 2006 р. справу з економічного шпи-
гунства іншого китайського шпигуна. Розслі-
дування привело їх в будинок Чунга, де була
виявлена схованка конфіденційних документів.
Ці документи включали, зокрема, інформацію
про паливну систему для ракети-носія на шатт-
лі, тобто ті документи, які інженеру було суво-
ро наказано “закривати” наприкінці кожного
дня. Компанія Boeing інвестувала в розробку
цих технологій 50 млн доларів протягом п’яти
років [19].
Американський інженер Грег Чунг був ви-
знаний винним у веденні 30-річної діяльності
економічного шпигунства, після того, як поліція
виявила в його будинку 300 тисяч сторінок сек-
ретних матеріалів. Він був визнаний винним за
шістьма пунктами в економічному шпигунстві;
по одному пункту, що діяв як іноземний агент;
за звинуваченням у змові; а також за статтею,
що він повідомляв неправдиву інформацію фе-
деральним агентам.
Адвокати Чунга намагалися довести, що їх-
ній клієнт був усього лише злодієм документів,
знайдених у нього в будинку, і наполягали, що
він не був шпигуном. Вони стверджували також,
що Чунг порушив тільки політику конфіденцій-
ності компанії Boeing, принісши документи до
себе додому, але не порушував ніяких законів,
і уряд США не може довести, що він передавав
секретну інформацію Китаю. Однак суддя Кор-
мак Дж. Карні відхилив припущення про те, що
Чунг був злодієм, як “сміховинне”. У судовій
постанові окружний суддя Кормак Дж. Карні за-
значив: “Довіра, яку висловила компанія Boeing
містеру Чунгу, щоб захистити свою власність і
комерційну таємницю, очевидно, значила для
містера Чунга дуже мало. Він знехтував цим,
щоб служити КНР (Китайській Народній Респу-
бліці), яку він з гордістю проголосив своєю бать-
ківщиною”. У лютому 2010 р. Грег Чунг був засу-
джений до більш ніж 15 років позбавлення волі.
Суд над Грегом Чунгом був першою справою у
рамках Закону “Про економічне шпигунство”
(Economic Espionage Act) 1996 р. Китайський
уряд у цій справі не зробив ніяких коментарів.
Інший китайський шпигун — Лі Мак, який
також фігурував у цій справі, зізнався, що ще
в 1978 р. він був відправлений у США, щоб
отримати роботу в оборонній промисловості з
метою здійснення промислового шпигунства.
Більше 20 років він передавав інформацію про
конструкцію тихих електричних силових уста-
новок для підводних човнів США, відомості про
радіолокаційні системи Aegis, а також інформа-
цію про стелс-літаки, що розробляються ВМС
ІННовАЦІЙНА ЕКоНоМІКА
innovative economY 47
США. Китайський уряд також доручив Макові
шукати інформацію про будь-які інші техноло-
гії. Макові допомагали члени його сім’ї під час
зашифровування і таємної передачі інформації
в Китай. У травні 2007 р. Лі Мак був визнаний
винним у змові, відсутності реєстрації як агента
іноземної уряду, а також в інших порушеннях.
Він був засуджений до більш ніж 24 років по-
збавлення волі [20].
Колишній науковий співробітник компанії
Dow Chemical Вень Чю Лю (Wen Chyu Liu) в січні
2012 р. був засуджений до 60 місяців в’язниці
за двома звинуваченнями, штрафу в 25000 до-
ларів і вилученню 600000 доларів. У лютому
2011 р. він був звинувачений у крадіжці торго-
вих секретів у свого колишнього роботодавця і
продажу їх компанії в Китаї. Лю вступив у змову
не менше ніж з чотирма діючими і колишніми
співробітниками. Він подорожував Китаєм, щоб
продати отриману інформацію, заплатити за-
лученим співробітникам за матеріали та інфор-
мацію. Одного зі співробітників він підкупив за
50 тис. доларів готівкою, щоб отримати керів-
ництво з виробничого процесу та іншу необхідну
інформацію, пов’язану з хлорвмісним поліети-
леном (CPE).
Вень Чю Лю, він же Девід В. Лю, в 1960-ті
роки приїхав у США з Китаю як аспірант. У 1965 р.
Лю став працювати науковим співробітником
в Dow Chemical Company's — у відділі, розта-
шованому в Плакемінсі штату Луїзіана (Plaque-
mine, LA). Він був зайнятий на різних етапах
розробки і виробництва еластомерів, зокрема
хлорованого поліетилену.
Хімічна компанія The Dow Chemical Company
(Dow) — провідний виробник хлормісткого полі-
етилену (“CPE”), що є еластомірним полі мером,
який вона продає по всьому світу під назвою
“Тірин CPE”. CPE — це біла, порошкоподібна
речовина, стійка до екстремальних тисків і тем-
ператур. CPE використовується у гідравлічних,
автомобільних і промислових шлангах, елек-
тричних оболонках кабелів, а також будівельних
і конструкційних матеріалах — таких, як вінілова
обшивка. Компанія Dow виробляє CPE на двох
підприємствах: у Плакемінсі і в Стаді (Німеччи-
на). Свідки уряду показали, що компанія Dow
вклала мільйони доларів у розробку і вдоскона-
лення процесу виробництва CPE та його кінце-
вий продукт. Вони стверджували, що інвестиції
і дослідження корпорації привели до розвитку
важливих уточнень за умовами експлуатації і
виготовлення CPE, а також до поліпшення про-
ектних технічних специфікацій деяких апаратів
і обладнання, що використовуються у процесі.
Уряд заявив, що Лю змовився вкрасти комер-
ційну таємницю компанії Dow і продавав цю ін-
формацію китайським виробникам для власного
збагачення.
Компанія Dow 1 липня 1999 р. подала ци-
вільний позов проти Лю, звинувачуючи його в
крадіжці комерційних секретів, які використову-
валися у виробництві своєї CPE [21; 22].
Термін “комерційна таємниця”, як це визна-
чено в законодавстві США, означає: всі форми
і види фінансової, ділової, наукової, технічної,
економічної або технічної інформації, зокрема,
моделі, плани, збірники, програмні пристрої,
формули, конструкції, прототипи, методи, мето-
дики, процеси, процедури, програми, або коди,
матеріальні чи нематеріальні, незалежно від
форми зберігання (в фізичному, електронному
вигляді, наочно, фотографічно або в письмовій
формі), якщо її власник прийняв розумні захо-
ди, щоб тримати таку інформацію в таємниці,
і якщо інформація має економічну цінність, фак-
тичну або потенційну, не будучи загальновідо-
мою і легко встановленою.
За словами свідків уряду, компанія Dow вва-
жає виробничий процес і обладнання, призна-
чене для процесу, комерційною таємницею, яка
надає їй конкурентну перевагу. Компанія вживає
відповідних заходів фізичної та юридичної без-
пеки для захисту своєї технології і процесів, які
використовуються у виробництві CPE. Такі за-
ходи включають обмеження доступу до об’єктів
компанії Dow і угоди про конфіденційність і не-
розголошення інформації з працівниками, зок-
рема з Лю.
Лю (Liou) працював у Dow з 1965 р. аж до
свого виходу на пенсію в 1992 р. Він працював
у відділі досліджень і розробок з різних аспектів
виробництва виробів компанії Dow, зокрема
CPE. Приступаючи до роботи, Лю підписав уго-
ду про конфіденційність, в якій зобов’язувався
не розголошувати конфіденційну інформацію
та комерційну таємницю третім особам. Після
виходу Лю на пенсію компанія Dow відправи-
ла йому лист, нагадуючи про відповідну уго-
ду. На початку 1990-х, до виходу на пенсію,
Лю і його дружина створили компанію Pacific
Richland у Батон-Руж (штат Луїзіана). Незаба-
ром після цього китайські компанії висловили
зацікавленість у створенні хлорованого поліві-
нілхлориду (CSM або CPVC). Хоча Dow ніколи
не виробляла CSM, CPE використовується як
інгредієнт у виробництві CSM. Лю найняв на
роботу деяких колишніх і тоді нинішніх співро-
бітників компанії Dow, щоб допомогти йому в
налагодженні процесу виробництва CPE. Серед
співробітників були: Джон Уілер — інженер, ко -
лишній керівник проекту з модернізації заводу
з виробництва CPE в Плакемінсі та консультант
компанії Dow, коли Лю завербував його; Хейн
НАУКА, ТЕХНоЛогІЇ, ІННовАЦІЇ • 2018, № 3
Science, technologieS, innovationS • 2018, № 348
Мейер — інженер, який допоміг побудувати за-
вод Dow у Стаді та працював до 1997 р. на Dow
у Німеччині; Кот Стокер — старший інженер,
відповідальний за координацію щоденного ви-
робництва CPE, який працював на компанію
Dow у 1999 р. і був автором значної частини
керівництва з виробництва CPE компанії Dow.
Під час розслідування справи всі троє спів -
працювали з урядом і давали свідчення проти
Лю у ході судового розгляду. Так, свідки уряду
показали, що після створення Pacific Richland,
Лю попросив Уілера забезпечити процес проек-
тування виробництва CPE, щоб Pacific Richland
міг продати його китайським компаніям. Уілер
показав, що він створив схему інженерного по-
току для процесу виробництва CPE, заснованого
на знанні фабрик Dow із виробництва CPE. Лю і
Уілер потім зробили кілька поїздок до Китаю для
продажу процесу CPE для китайських клієнтів
і Лю фінансував ці поїздки. Китайські компанії
Qingdao Chemical Works (“Qingdao”) and Hubei
Shaunghuang Chemical Group Company (“Hubei”)
висловили зацікавленість у будівництві заводів
у Китаї. Згідно зі свідченнями, компанії були
спеціально зацікавлені в отриманні “технології
Dow”. Лю підписав контракти про продаж обом
компаніям інженерного пакета CPE і наполіг
на тому, щоб отримати від цих контрактів май-
же два млн доларів. Згодом Стокер створив
для Лю керівництво з виробництва CPE. Сто-
кер показав, що велика частина розділів цього
керівництва була плагіатом із керівництва по
виробництву CPE компанії Dow. Лю поставляє
це керівництво з процесу виробництва CPE та
інженерний пакет, в який увійшли численні ін-
женерні документи, технологічні схеми, схеми
і діаграми трубопроводів і приладів, у Хубей.
Технологічні схеми зображували весь процес
виготовлення CPE. Уілер підтвердив, що Лю
найняв його, аби вкрасти інформацію Dow, щоб
побудувати завод CPE в Китаї. Він особисто
вкрав комерційну таємницю CPE Dow разом зі
Стокером, Мейером і Лю, який заплатив йому
близько 196 тис. доларів протягом двох з по-
ловиною років. Він також заявив, що Хубей був
зацікавлений у технології Dow. Уілер розгля-
нув і зіставив креслення сушарки Dow зі Стад
і сушарки з псевдозрідженим шаром, який Лю
надав китайцям, і свідчив про те, що вони були
по суті ідентичні, адже "проект по Стаду був ви-
користаний, щоб зробити інший проект, прода-
ний китайцям". Він стверджував, що розробка
процесу зайняла у них лише кілька місяців, щоб
завершити китайські пакети, оскільки вони вже
“мали пакет Dow CPE в своїх руках”. Нарешті,
Уілер показав, що після того, як Dow подала
цивільний позов, він став свідком того, як Лю
викинув кілька коробок документів на стоянці
у смітник перед зустріччю зі своїм адвокатом.
Стокер, співробітник Dow у той час, коли Лю на-
правив матеріали для китайських компаній, по-
казав, що Лю спеціально “хотів технології Dow”
і погодився виплатити йому 50 тис. доларів го-
тівкою за допомогу. Він показав, що в керівни-
цтві представлений огляд хімічного процесу,
опис апаратів і ємностей, їх розмірів, і те, що
кожен з них виконує в процесі експлуатації. Лю
вимагав це керівництво процесом для китай-
ського проекту, бо він мав зобов’язання надати
його в рамках свого договору з китайцями.
Стокер, який є автором значної частини ке-
рівництва процесом Dow, показав, що він за-
ймався плагіатом більшої частини керівництва
Dow, розробляючи керівництво процесу для
Pacific Richland. Лю обіцяв заплатити Стокеру
50 тис. доларів. Дізнавшись про те, що Dow
збирався подати цивільний позов проти них,
Стокер і Уілер вилучили файли з їх комп’ютерів
у Pacific Richland. Лю знав, що вони видалили
файл. Стокер також зазначив, що після початку
цивільного позову компанії Dow він і Лю домо-
вилися, що будуть оскаржувати позов і бреха-
ти. Нарешті, Стокер показав, що Лю пізніше
переїхав у Канаду, щоб поставити себе поза
досяжністю закону США. Мейер зізнався, що
він особисто надав секретну технологію Dow з
виробництва CPE, щоб Лю продав китайським
компаніям. Мейер свідчив, що він звернувся
до Лю зі своїми побоюваннями щодо викорис-
тання технологій CPE, але той заспокоїв його,
сказавши, що все законно.
обвинувачення. Федеральне велике журі
24 березня 2005 р. висунуло звинувачення Лю
по 15 пунктам, які інкримінували йому змову,
отримання та володіння вкраденими торгови-
ми секретами, шахрайство, незаконні грошові
операції і лжесвідчення. Лю був заарештований
22 серпня 2006 р. в Сіетлі (штат Вашингтон) на
міжконтинентальному рейсі з Тайбей, Тайвань.
Якби його визнали повністю винним за всіма
пунктами звинувачення, він був би засуджений
до 300 років в’язниці та майже 10 млн доларів
штрафів або вдвічі більше його валового при-
бутку від шахрайства (залежно від того, що біль-
ше). Згідно з обвинувальним актом, Лю вступив
у змову мінімум з чотирма діючими і колишні-
ми співробітниками установ Dow у Плакемін-
сі і Стаді (Німеччина), які працювали там на
виробництві CPE. Мета цієї змови полягала в
тому, щоб привласнити комерційну таємницю,
а потім продати технологію виробництва CPE
різним китайським компаніям. Як представник
своєї кампанії Лю подорожував по всьому Ки-
таю, продаючи вкрадену інформацію. Він пла-
ІННовАЦІЙНА ЕКоНоМІКА
innovative economY 49
тив нинішнім і колишнім співробітникам Dow за
отримані матеріали та інформацію, пов’язану з
виробництвом CPE в Dow. В одному випадку Лю
підкупив тодішнього співробітника підприєм-
ства в Плакемінсі за 50 тис. доларів готівкою,
щоб отримати керівництво з виробничого про-
цесу та іншу інформацію, пов’язану з CPE.
Лжесвідчення. Коли компанія Dow подала
проти Лю федеральний цивільний позов, він
помилково заперечував під присягою, що укла-
дав угоди зі спільниками, подорожуючи Китаєм,
щоб зустрітися із представниками китайської
компанії, зацікавленої в проектуванні та будів-
ництві нового заводу з виробництва CPE. Після
цього йому пред’явили федеральні кримінальні
звинувачення.
Засудження. 7 лютого 2011 р., після три-
тижневого судового процесу, федеральне журі
в Батон-Руж, штат Луїзіана визнала Лю, якому
було 74 роки, винним у змові та крадіжці з ме-
тою торгівлі секретною інформацією і в лже-
свідченні в зв’язку з крадіжкою ним комерцій-
ної таємниці компанії Dow Chemical і продажу
її компанії в КНР. Йому загрожувало до 10 років
позбавлення волі за змову і розкрадання ко-
мерційної таємниці, і не більше п’яти років у
в’язниці за лжесвідчення журі присяжних. Кожен
пункт звинувачення тягне також максимальний
штраф в розмірі 250 тис. доларів. У результаті
Лю був засуджений за змову з метою крадіжки
комерційної таємниці і лжесвідчення. Він по-
дав апеляцію, але суд йому в ній відмовив. Ра-
йонний суд засудив Лю до позбавлення волі до
60 місяців по кожному обвинуваченню.
резюме. Більшість розкрадань комерційної
таємниці здійснюється “інсайдерами” (влас-
ними службовцями компанії або особами, які
працюють з ними за контрактом). За даними
розслідувань, пов’язаних з порушенням закону,
в EEA на них припадає понад 90% випадків [23].
Зазвичай ці особи записують інформацію на
флеш-диски або передають її через мобільний
телефон чи електронною поштою. Респонден-
ти дослідження фірми McAfee вважають, що
рейтинг збитку від інсайдерів вищий, ніж від
уразливості програмного забезпечення або від
кібершпіонажу.
(Продовження статті
читайте у наступному номері)
h. o. androshchuk, PhD in Economics, Associate Professor
economic eSPionage: groWth and aggreSSivitY (Part i)
Abstract. Economic and legal analysis of the state and trends in the development of economic espionage and
protection of IP objects in the process of international scientific and technical cooperation and technology transfer
are carried out. The role of the state, intelligence services and enterprise management in countering economic
espionage is shown (by the example of the USA). The role of trade secrets in international competition as intellec-
tual capital, the basis for preserving the results of innovation activity and competitive advantages in the market are
considered. The examples of investigation of high-profile cases on economic espionage in recent years are given.
It is concluded that most of the theft of commercial secrets (more than 90% of cases) is carried out by insiders.
A number of preventive measures to protect commercial secrets are proposed.
Keywords: economic espionage, intellectual property, commercial secret, cyber espionage, unfair competition,
industrial espionage, national security, insider.
г. А. Андрощук, канд. экон. наук, доцент
ЭКоНоМИЧЕСКИЙ шПИоНАЖ: роСТ МАСшТАБов И АгрЕССИвНоСТИ (ЧАСТЬ І)
Резюме. Осуществлен экономико-правовой анализ состояния и тенденций развития экономического шпи-
онажа и защиты объектов ИС в процессе международного научно-технического сотрудничества и транс-
фера технологий. Показана (на примере США) роль государства, спецслужб и руководства предприятий
в противодействии экономическому шпионажу. Рассмотрены роль коммерческой тайны в международной
конкуренции как интеллектуального капитала, базиса сохранения результатов инновационной деятельно-
сти и конкурентных преимуществ на рынке. Приведенные примеры расследования громких дел по эконо-
мическому шпионажу за последние годы. Делается вывод о том, что большинство хищений коммерческой
тайны (более 90% случаев) осуществляется инсайдерами. Предложен ряд превентивных мер по охране
коммерческой тайны.
Ключевые слова: экономический шпионаж, интеллектуальная собственность, коммерческая тайна, ки-
бершпионаж, недобросовестная конкуренция, промышленный шпионаж, национальная безопасность, ин-
сайдер.
Інноваційна економіка
Андрощук Г.О. Економічне шпигунство: зростання масштабів і агресивності (Частина І) 39
|