Функціонування української мови в наукових періодичних виданнях
Saved in:
| Published in: | Наука України у світовому інформаційному просторі |
|---|---|
| Date: | 2019 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2019
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162751 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Функціонування української мови в наукових періодичних виданнях / З.А. Болкотун // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 16. — К.: Академперіодика, 2019. — С. 115-122. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-162751 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Болкотун, З.А. 2020-01-15T12:42:16Z 2020-01-15T12:42:16Z 2019 Функціонування української мови в наукових періодичних виданнях / З.А. Болкотун // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 16. — К.: Академперіодика, 2019. — С. 115-122. — укр. XXXX-0077 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162751 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Наука України у світовому інформаційному просторі Інформаційні повідомлення Функціонування української мови в наукових періодичних виданнях Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Функціонування української мови в наукових періодичних виданнях |
| spellingShingle |
Функціонування української мови в наукових періодичних виданнях Болкотун, З.А. Інформаційні повідомлення |
| title_short |
Функціонування української мови в наукових періодичних виданнях |
| title_full |
Функціонування української мови в наукових періодичних виданнях |
| title_fullStr |
Функціонування української мови в наукових періодичних виданнях |
| title_full_unstemmed |
Функціонування української мови в наукових періодичних виданнях |
| title_sort |
функціонування української мови в наукових періодичних виданнях |
| author |
Болкотун, З.А. |
| author_facet |
Болкотун, З.А. |
| topic |
Інформаційні повідомлення |
| topic_facet |
Інформаційні повідомлення |
| publishDate |
2019 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Наука України у світовому інформаційному просторі |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| issn |
XXXX-0077 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162751 |
| citation_txt |
Функціонування української мови в наукових періодичних виданнях / З.А. Болкотун // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 16. — К.: Академперіодика, 2019. — С. 115-122. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT bolkotunza funkcíonuvannâukraínsʹkoímovivnaukovihperíodičnihvidannâh |
| first_indexed |
2025-11-25T22:47:34Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:47:34Z |
| _version_ |
1850573763517612032 |
| fulltext |
11�
з.а. болкотун
в. о. ученого секретаря
Видавничого дому «Академперіодика» НАН України
e-mail: bolkotun@nas.gov.ua
https://orcid.org/0000-0002-5076-9956
ФункціОнуВання українськОї мОВи
В наукОВих періОДичних ВиДаннях
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Максим Рильський
Верховна Рада України, керуючись Конституцією України, що
визначає українську мову як єдину державну мову в Україні та
покладає на державу обов’язок забезпечувати всебічний розви-
ток і функціонування української мови в усіх сферах суспільно-
го життя на всій території України, 25 квітня 2019 року ухвалила
Закон України «Про забезпечення функціонування української
мови як державної» (далі Закон). Цей Закон 15 травня підписав
Президент України Петро Порошенко, а 16 травня його текс було
оприлюднено у газеті «Голос України», тож через два місяці з дня
його опублікування, з 16 липня 2019 року, Закон набрав чинності
(крім певних частин деяких статей, як зазначено у Прикінцевих
та перехідних положеннях Закону).
Закон має дев’ять розділів, що складаються з 57 статей. Спро-
буємо зупинимось на окремих положеннях деяких статей цього
довгоочікуваного та доленосного для країни документа.
Отже, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є
українська мова. Українську мову згідно з Законом повинні ви-
користовувати у державному та комунальному секторах, у сфері
обслуговування, у галузі освіти, у ЗМІ, театральних виставах,
рекламі тощо.
Законом визначено, що кожний громадянин України
зобов’язаний володіти державною мовою, а навмисне спотворен-
ня української мови в офіційних документах і текстах, зокрема
навмисне застосування її з порушенням вимог українського пра-
вопису і стандартів державної мови, а також створення перешкод
та обмежень у застосуванні української мови тягнуть за собою від-
повідальність, установлену законом. Питання чинного правопису
116
З.а. БолкоТуН
та уведення в дію нових норм буде розглянуто нижче, а зараз варто зауважи-
ти, що Закон не зобов’язує громадян країни використовувати державну мову
під час приватного спілкування чи проведення релігійних обрядів (рис. 1).
Варто зупинитися на вивченні положень ст. 22 Закону, що присвячена
мові науки в Україні. Згідно із Законом мовою науки в Україні є державна
мова, а наукові видання можуть публікуватися такими мовами: українською
(державною), а також англійською мовою та / або іншими офіційними мо-
вами Європейського Союзу. Якщо публікацію здійснено англійською мовою
та / або іншими офіційними мовами Європейського Союзу, то ці опубліко-
вані матеріали повинні мати анотацію та перелік ключових слів українською
(державною) мовою.
Мовою дисертаційних робіт, авторефератів, відгуків опонентів, а також
доповідей під час захисту наукових досягнень, опублікованих у вигляді мо-
нографії чи сукупності статей у вітчизняних та / або міжнародних рецензо-
ваних фахових виданнях, є державна мова або англійська мова. Щодо статей,
опублікованих у міжнародних фахових виданнях іншими, ніж англійська,
іноземними мовами, то спеціалізована вчена рада своїм рішенням може
зобов’язати надати переклад або коротку анотацію статті державною мо-
вою. Публічний захист дисертації та публічний захист наукових досягнень у
вигляді дисертації, опублікованої монографії, або за сукупністю статей для
присудження ступеня доктора наук здійснюється державною мовою або, за
бажанням здобувача, англійською мовою.
Мовою публічних наукових заходів, а це різноманітні наукові конфе-
ренції, круглі столи, симпозіуми, семінари, наукові школи тощо, так само
може бути державна та / або англійська мова. Лише у випадках проведення
наукових заходів з питань мовознавства чи іноземної літератури може бути
використана відповідна іноземна мова.
Рис. 1. Стаття 2 Закону України «Про забезпечення функ-
ціонування української мови як державної»
117
Функціонування української мови в наукових періодичних виданнях
У разі проведення в Україні публічного наукового заходу іноземною мо-
вою його учасники повинні бути попереджені заздалегідь, тоді організатори
не зобов’язані забезпечувати переклад державною мовою. Проте у ч. 6 ст. 22
визначено, що у будь-якій ситуації «особа, яка бере участь у будь-якому пуб-
лічному науковому заході, не може бути позбавлена права використовувати
державну мову».
Зазначимо, що положення частин 2—6 ст. 22 Закону набирають чинності
через один рік з дня набрання чинності цим Законом.
Ще одна важлива для роботи науковців стаття (ст. 25 цього Закону) виз-
начає мовну політику засобів масової інформації (рис. 2). Так, друковані за-
соби масової інформації в Україні видаються державною мовою. Проте дру-
ковані засоби масової інформації можуть видаватися іншими, ніж державна,
мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною
мовою видається тираж цього видання державною мовою.
Що важливо? Усі мовні версії повинні видаватися під однаковою назвою,
відповідати одна одній за змістом, обсягом та способом друку, а їхні випуски по-
винні мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватися в один день.
Є одне зауваження, що вимоги частин першої, другої та абзацу другого
частини четвертої статті 25 не поширюються на друковані засоби масової
Рис. 2. Положення ст. 25 Закону України «Про забезпечення функціонування української
мови як державної»
118
З.а. БолкоТуН
інформації, що видаються винятково кримськотатарською мовою, іншими
мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною
мовою Європейського Союзу, незалежно від того, чи містять вони тексти
державною мовою, та на наукові видання, мова яких визначена статтею 22
цього Закону.
Обов’язковий примірник документів, передбачений частиною третьою
цієї статті, у такому разі виготовляється, публікується і доставляється від-
повідною мовою.
Зазначимо, що положення ст. 25 Закону набирають чинності через трид-
цять місяців з дня набрання чинності цим Законом для друкованих засобів
масової інформації загальнодержавної і регіональної сфер розповсюдження
і через шістдесят місяців з дня набрання чинності цим Законом для друкова-
них засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження.
Наступна 26-та стаття Закону набирає чинності через два роки з дня
набрання чинності цим Законом і прописує вимоги щодо використання
державної мови у сфері книговидання та книгорозповсюдження. Зокрема,
визначено, що видавець, внесений до Державного реєстру видавців, виго-
товлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції, зобов’язаний видава-
ти державною мовою не менше 50 % усіх виданих ним упродовж відповідно-
го календарного року назв книжкових видань. Як зауваження: ця вимога не
поширюється на видавничу продукцію, видану кримськотатарською мовою,
іншими мовами корінних народів чи національних меншин України за раху-
нок коштів державного та / або місцевих бюджетів відповідно до закону щодо
порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України. А
ось на нас, академічних видавців і розповсюджувачів, якраз і поширюється
ця норма Закону. Тому дуже важливо редакційним колегіям і поліграфіч-
ним дільницям установ НАН України передивитися свою позицію стосовно
мовних квот і загалом мов видання наукової видавничої продукції.
Стаття 27 Закону присвячена питанню державної мови у сфері користу-
вацьких інтерфейсів комп’ютерних програм та вебсайтів. Ось що каже Закон:
«Комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, що реалізується в
Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою та / або
англійською мовою, або іншими офіційними мовами Європейського Сою-
зу». Проте вимоги цього Закону не поширюються на мови програмування.
А у роботі органів державної влади, органів місцевого самоврядування,
підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності
використовуються винятково комп’ютерні програми з користувацьким ін-
терфейсом державною мовою, також заклади освіти державної і комуналь-
ної форм власності використовують для освітніх потреб комп’ютерні про-
грами з користувацьким інтерфейсом державною мовою.
Це ж стосується і Інтернет-представництв (у тому числі вебсайти,
вебсторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місце-
вого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і кому-
нальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Ук-
11�
Функціонування української мови в наукових періодичних виданнях
раїні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в
Україні та зареєстровані в Україні. Поряд з версією інтернет-представництв
(у тому числі вебсайтів, вебсторінок у соціальних мережах), виконаних де-
ржавною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія інтернет-
представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та
змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчу-
ванням для користувачів в Україні.
Зазначимо, що положення ч. 2 та ч. 6 ст. 27 Закону набирають чинності
через три роки з дня набрання чинності цим Законом.
Варто також зупинитися на тексті ще однієї статті, положення якої усіх
нас як науковців, співробітників Академії стосуються. Це ст. 29 «Державна
мова у сфері публічних заходів».
У зазначеній вище статті дається перелік заходів, які підпадають під оз-
начення «публічних», а отже, повинні проводитися державною мовою. Це
збори, мітинги, виставки, навчальні курси, семінари, тренінги, дискусії, фо-
руми, конференції, зокрема й наша науково-практична конференція «Нау-
кова періодика: традиції та інновації» підпадає під дію ст. 29 (рис. 3). І раджу
нам усім дотримуватися вимог Закону, це убезпечить нас від потрапляння у
халепу, описану у третьому абзаці ч. 1 цієї статті: «У разі застосування під час
Рис. 3. Положення ч. 1 ст. 29 Закону України «Про забезпечення функціонування укра-
їнської мови як державної»
120
З.а. БолкоТуН
публічного заходу іншої мови, ніж державна, його організатор зобов’язаний
забезпечити синхронний або послідовний переклад державною мовою,
якщо цього вимагає хоча б один учасник публічного заходу».
Очевидно, що із набранням чинності мовним законом виникає питання:
а хто буде за цим усім слідкувати, перевіряти рівень володіння державною
мовою, забезпечувати її розвиток? Законом № 2704-VІІІ передбачена На-
ціональна комісія зі стандартів державної мови, яка здійснюватиме опра-
цювання та утвердження стандартів української мови як державної (ст. 43).
Комісія є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом,
діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів Ук-
раїни через міністра, який очолює центральний орган виконавчої влади у
сфері освіти і науки.
До повноважень цієї Комісії віднесено, зокрема, напрацювання й затвер-
дження стандартів державної мови, а саме:
а) правопис української мови та зміни до нього;
б) українську термінологію;
в) стандарти транскрибування і транслітерації;
Хочу зазначити, що Комісія під час напрацювання стандартів українсь-
кої термінології в різних галузях сприятиме застосуванню українських слів,
словосполучень і термінів замість іншомовних.
Рис. 4. Нова редакція українського правопису — колегіальна праця
121
Функціонування української мови в наукових періодичних виданнях
І оскільки ми дійшли до слів «правопис, термінологія», варто перейти до
іншого нормативно-правового акта — Постанови Кабінету Міністрів Украї-
ни від 22 травня 2019 року № 437 «Питання українського правопису», якою
схвалено нову редакцію «Українського правопису». Документ був підготов-
лений спеціально створеною Українською національною комісією з питань
правопису, до якої увійшли вчені-мовознавці Національної академії наук
України та національних університетів із різних регіонів України (рис. 4).
Нагадаю, що у серпні—вересні 2018 року відбулося громадське обговорен-
ня запропонованих змін, під час якого надійшло понад 3000 пропозицій від
наукових установ, закладів освіти, органів державної влади та місцевого са-
моврядування, окремих громадян.
03.06.2019 фінальний текст нової редакції «Українського правопису»
опубліковано на офіційних сайтах Міністерства освіти і науки України та
Національної академії наук України, і з цього моменту рекомендовано засто-
совувати норми та правила нової редакції Правопису в усіх сферах суспіль-
ного життя, зокрема в офіційно-діловому стилі мовлення. Нова редакція
становить 282 сторінки.
Основні зміни у новій редакції правопису можна умовно поділити на дві
великі групи:
1) власне зміни у написанні слів (без варіантів) (проєкт з літерою є, на-
писання без дефісів слів пів Києва, пів години а от мінісукня, вебсайт, екс-
президент, навпаки, одним словом. А російські прізвища із закінченням на
-ской будуть писатися як Донський, Трубецький та ін.);
2) варіантні доповнення до чинної норми (допускається правописна
варіантність: Вергілій і Верґілій, Гете і Ґете, аудієнція та авдієнція, лауреат і
лавреат, кафедра і катедра, ефір і етер; ирод, ирій; закінчення и у родовому
відмінку іменників радости, гідности, любови тощо).
Реагуючи на виклики мовної практики, нова редакція правопису допо-
магає розширити межі використання орфографічних варіантів, адже варіа-
тивність — це органічна частина правописного кодексу, і певною мірою
притаманна будь-якій мові на різних етапах її історичного розвитку. А який
із варіантів «приживеться», знатимемо згодом. Так, ще недавно ми дивува-
лися й обурювалися, чуючи фемінітиви, а на сьогодні слова дикторка, ди-
ректорка, мисткиня, завідувачка, очильниця, філологиня увійшли до нашо-
го щоденного вжитку, зменшилося негативне забарвлення висловлювань та
ставлення мовців до уживання цих слів. І це яскравий приклад процесу роз-
витку мови, творення нових слів відповідно до вимог часу і потреб розвитку
суспільства.
Як зазначено на сайті МОН України, розробляється план імплементації
нової редакції «Українського правопису». Цим документом, зокрема, буде
передбачено терміни та етапи упровадження змін в освітній процес.
Як сказав Богдан Ажнюк, директор Інституту мовознавства імені Олек-
сандра Потебні НАН України, «Правопис — це навіть не правила дорож-
нього руху, це значно складніша знакова система. Навіть для правил дорож-
122
З.а. БолкоТуН
нього руху має бути адаптаційний період, а щодо правопису — відповідно
до нього навчаються протягом досить тривалого часу. Міністерство освіти
визначить, чи це буде три чи п’ять років, протягом яких ті, хто проходять
атестацію, пройдуть навчання за цим правописом. Тільки тоді можна з них
питати, вимагати. У правописі передбачено кілька норм, коли чинна на сьо-
годні норма буде існувати паралельно з тою, що запроваджується. Це полег-
шить адаптацію».
Які подальші кроки було здійснено у напрямі мовної політики? 17 лип-
ня 2019 року Кабінет Міністрів України з метою «забезпечення єднання
українського суспільства та зміцнення його української ідентичності, ут-
вердження української мови на всій території України» ухвалив стратегію
популяризації української мови до 2030 року «Сильна мова — успішна дер-
жава».
Стратегія «Сильна мова — успішна держава» визначає мету, стратегічні
цілі та основні завдання, на виконання яких спрямують реалізацію держав-
ної мовної політики. Вона охоплює практично усі сфери суспільного жит-
тя й сприятиме підвищенню престижу та авторитетності державної мови,
формуванню комфортного та функціонального україномовного середовища
на всій території України та для всього її населення, а також створить умо-
ви для задоволення мовних потреб українців, які проживають за кордоном.
Адже мова — це найважливіший засіб спілкування і пізнання.
Надійшла 01.08.2019
|