Особливості росту і формування штучних насаджень сосни звичайної різної густоти в Північному Степу України

Особливості росту і формування штучних насаджень сосни звичайної різної густоти в Північному Степу України

Наведено результати досліду з рубок догляду, закладеного проф. Б. І. Гавриловим у 1946 році у 8-річних культурах сосни звичайної в умовах Північного Степу. Проведено порівняльний аналіз таксаційних показників і диференціації дерев за класами Крафта у 67-річних насадженнях, які рубками догляду формув...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2008
Автор: Тарнопільська, О.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України 2008
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16276
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Особливості росту і формування штучних насаджень сосни звичайної різної густоти в Північному Степу України / О.М. Тарнопільська // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 112. — С. 62-70. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-16276
record_format dspace
spelling Тарнопільська, О.М.
2011-02-09T13:28:49Z
2011-02-09T13:28:49Z
2008
Особливості росту і формування штучних насаджень сосни звичайної різної густоти в Північному Степу України / О.М. Тарнопільська // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 112. — С. 62-70. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
0459-1216
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16276
630х237: 630х24
Наведено результати досліду з рубок догляду, закладеного проф. Б. І. Гавриловим у 1946 році у 8-річних культурах сосни звичайної в умовах Північного Степу. Проведено порівняльний аналіз таксаційних показників і диференціації дерев за класами Крафта у 67-річних насадженнях, які рубками догляду формували в режимах різної густоти.
Представлены результаты опыта по рубкам ухода, заложенного проф. Б. И. Гавриловым в 1946 году в 8-летних культурах сосны обыкновенной в условиях Северной Степи. Проведен сравнительный анализ таксационных показателей и дифференциации деревьев по классам Крафта в 67-летних насаждениях, которые с помощью рубок ухода формировались в режимах различной густоты.
Results of experiment on thinning laid by Prof. B. I. Gavrilov in 1946 in the 8 year pine plantations in the northern Steppe are presented. Forest valuation indices and tree differentiation by Kraft classes were analyzed in 67-year stands, which were formed by thinning in the regimes of different density.
uk
Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
Особливості росту і формування штучних насаджень сосни звичайної різної густоти в Північному Степу України
Особенности роста и формирования искусственных насаждений сосны обыкновенной различной густоты в Северной Степи Украины
Peculiarities of growth and forming of artificial stands of Pinus sylvestris L. of different density in the Northern Steppe of Ukraine
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Особливості росту і формування штучних насаджень сосни звичайної різної густоти в Північному Степу України
spellingShingle Особливості росту і формування штучних насаджень сосни звичайної різної густоти в Північному Степу України
Тарнопільська, О.М.
title_short Особливості росту і формування штучних насаджень сосни звичайної різної густоти в Північному Степу України
title_full Особливості росту і формування штучних насаджень сосни звичайної різної густоти в Північному Степу України
title_fullStr Особливості росту і формування штучних насаджень сосни звичайної різної густоти в Північному Степу України
title_full_unstemmed Особливості росту і формування штучних насаджень сосни звичайної різної густоти в Північному Степу України
title_sort особливості росту і формування штучних насаджень сосни звичайної різної густоти в північному степу україни
author Тарнопільська, О.М.
author_facet Тарнопільська, О.М.
publishDate 2008
language Ukrainian
publisher Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
format Article
title_alt Особенности роста и формирования искусственных насаждений сосны обыкновенной различной густоты в Северной Степи Украины
Peculiarities of growth and forming of artificial stands of Pinus sylvestris L. of different density in the Northern Steppe of Ukraine
description Наведено результати досліду з рубок догляду, закладеного проф. Б. І. Гавриловим у 1946 році у 8-річних культурах сосни звичайної в умовах Північного Степу. Проведено порівняльний аналіз таксаційних показників і диференціації дерев за класами Крафта у 67-річних насадженнях, які рубками догляду формували в режимах різної густоти. Представлены результаты опыта по рубкам ухода, заложенного проф. Б. И. Гавриловым в 1946 году в 8-летних культурах сосны обыкновенной в условиях Северной Степи. Проведен сравнительный анализ таксационных показателей и дифференциации деревьев по классам Крафта в 67-летних насаждениях, которые с помощью рубок ухода формировались в режимах различной густоты. Results of experiment on thinning laid by Prof. B. I. Gavrilov in 1946 in the 8 year pine plantations in the northern Steppe are presented. Forest valuation indices and tree differentiation by Kraft classes were analyzed in 67-year stands, which were formed by thinning in the regimes of different density.
issn 0459-1216
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16276
citation_txt Особливості росту і формування штучних насаджень сосни звичайної різної густоти в Північному Степу України / О.М. Тарнопільська // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 112. — С. 62-70. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT tarnopílʹsʹkaom osoblivostírostuíformuvannâštučnihnasadženʹsosnizvičainoíríznoígustotivpívníčnomustepuukraíni
AT tarnopílʹsʹkaom osobennostirostaiformirovaniâiskusstvennyhnasaždeniisosnyobyknovennoirazličnoigustotyvsevernoistepiukrainy
AT tarnopílʹsʹkaom peculiaritiesofgrowthandformingofartificialstandsofpinussylvestrislofdifferentdensityinthenorthernsteppeofukraine
first_indexed 2025-11-26T00:12:38Z
last_indexed 2025-11-26T00:12:38Z
_version_ 1850596459276140544
fulltext ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112 62 УДК 630х237: 630х24 О. М. ТАРНОПІЛЬСЬКА * ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ І ФОРМУВАННЯ ШТУЧНИХ НАСАДЖЕНЬ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ РІЗНОЇ ГУСТОТИ В ПІВНІЧНОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького Наведено результати досліду з рубок догляду, закладеного проф. Б. І. Гавриловим у 1946 році у 8-річних культурах сосни звичайної в умовах Північного Степу. Проведено порівняльний аналіз таксаційних показників і диференціації дерев за класами Крафта у 67-річних насадженнях, які рубками догляду формували в режимах різної густоти. К лю ч о в і с л о в а : соснові культури, рубки догляду, режими різної густоти, диференціація дерев. Проблема густоти насаджень є однією з основних у лісівництві. Метод довгострокових спостережень дає змогу уточнити сформовані уявлення щодо динаміки деревостанів і вийти на рівень теорії [16]. Тому в багатьох публікаціях, присвячених проблемі густоти вирощування деревостанів, зазвичай викладають результати дослідів з вирощування насаджень у різних режимах густоти [7, 8, 12, 13, 15]. Усі ці дані однозначно свідчать, що не існує безвідносної оптимальної густоти, є оптимальна густота, за якої досягаються найбільші приживлюваність, середній діаметр, запас у певному віці, загальна продуктивність, добре очищення від сучків тощо [6, 8, 21]. За інших однакових умов у деревостанах, початкова густота яких варіювала у межах вище певного мінімуму, запас стовбурової деревини згодом вирівнюється. Таке вирівнювання кінцевих запасів деревини на корені відбувається як у деревостанах з різною початковою густотою, так і у тих насадженнях, густоту яких регулювали в процесі вирощування за допомогою рубок догляду. З густотою насаджень тісно пов’язаний процес диференціації дерев і розподілу їх за певними ценотичними категоріями: класами панування, або класами росту – рангами. Відомо, що в загущених насадженнях у процесі формування дерева значною мірою диференціюються за висотою та діаметром. Інтенсивне збільшення за висотою властиве лише панівним деревам [9]. Для переважної частки пригнічених дерев є характерним зниження приросту з віком. Для запобігання неминучому зменшенню приросту в таких деревостанах необхідно вчасно регу- лювати густоту насаджень штучним шляхом. Чим вищою є початкова густота культур, тим раніше й енергійніше відбувається змикання крон дерев, починається процес диференціації, відставання їх у рості, а також природне зріджування, внаслідок якого кількість дерев на одиниці площі з віком також вирівнюється [21]. Проте значення густоти вирівнюються повільніше, тобто відстають у часі від вирівнювання запасів. Відповідно до такого обґрунту- вання можна буде вибрати для дорощування до головної рубки найбільш продуктивні дерева-лідери [9]. Нині дослідженнями багатьох авторів установлено, що при регулярних і достатньо інтенсивних рубках догляду в чистих за складом деревостанах, які виконують за низовим способом, продуктивність може і не збільшуватися. Проте в дерев, що залишаються для подальшого росту, обов’язково збільшується темп росту, що сприяє поліпшенню товарної структури насаджень [6, 9, 14, 15]. Загальна продуктивність насаджень визначається едафокліматичними умовами, її не можна суттєво підвищити за рахунок режимів вирощування [2, 8, 12, 13, 15, 21]. Рубки догляду у соснових деревостанах сприяють збільшенню обсягу користування з одиниці площі на 30 – 35 % через запобігання відпаду, можуть зменшити на 10 – 30 років період вирощування технічно стиглої деревини, а також сприяють поліпшенню санітарного стану насаджень і підвищенню їхньої стійкості щодо сніголаму, ураження збудниками хвороб і ушкодження шкідливими комахами [17]. Незважаючи на те, що проблемі густоти вирощування соснових насаджень присвячено численні публікації, достовірного експериментального матеріалу щодо впливу інтенсивності і повторюваності рубок догляду на ріст і продуктивність насаджень усе ще недостатньо. У * © О. М. Тарнопільська, 2008 ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112 63 більшості праць висвітлена ефективність проведення окремих прийомів рубок догляду, а не їхньої системи. Стосовно сосни звичайної відомо лише кілька дослідних насаджень, які вирощували у режимах різної густоти до віку стиглості. Зокрема, такими є експерименти в культурах сосни, закладені А. В. Давидовим у Ленінградській області, в яких надалі прово- див дослідження С. Н. Сєннов [15, 16]. В Україні широко відомі досліди Б. І. Гаврилова [4, 5], які детально вивчали І. Б. Шинкаренко та інші дослідники [14, 18 – 20]. Тому накопи- чення експериментального матеріалу, отриманого у тривалих дослідах з рубок догляду в різних лісорослинних умовах, є необхідним для наукового програмування і моделювання розвитку деревостанів. Метою досліджень є порівняльний аналіз таксаційних характеристик деревостану та вивчення особливостей диференціації дерев за класами Крафта у штучних соснових насадженнях, які до середнього віку формувалися в режимах різної густоти. Роботи виконували за загальноприйнятими у лісівництві, лісознавстві та лісовій таксації методиками [1] та визначення видового складу, абсолютного і відносного проективного покриття та рясності живого надґрунтового покриву за методикою Д. В. Воробйова [3]. Дослідження проведено на пробних площах досліду, закладеного проф. Б. І. Гавриловим у 1946 році у 8-річних культурах сосни звичайної в В2 і ВС2 з метою впровадження у виробництво плантацій швидкого приросту (Балаклійське лісництво, кв. 57). Дослід містить 6 постійних пробних площ: у В2 – ППП 2 – варіант «швидкого приросту»; ППП 1 і 4б – контролі, у ВС2 – ППП 3 – варіант «швидкого приросту»; ППП 4а і 5 – контролі. Найповніше історію досліду викладено в рукопису Б. І. Гаврилова «Лесные плантации быстрого прироста» [4]. На дослідній ділянці в 1946 році було проведено перше прочищення дуже високої інтенсивності – з 1 га вирубано 8900 дерев (або 87,5 %), а за запасом – 74,5 % від початкової кількості дерев і запасу. Залишилося 1284 дерева, які мали запас 3,7 м3, тобто 29,8 % від запасу деревини на контролі. На контрольній ділянці в 1952 і 1957 роках були проведені звичайні прочищення за низовим методом. Густота деревостану після рубки 1957 року була значною і становила 4184 дерев /га. Таким чином, перше зріджування на дослідній ділянці проводили у 1946 р. в культурах віком 8 років, друге – у 1952 р. в 14 років і третє, можливо, у 1962 р. – в 24 роки. Ймовірно, у 1967 році Б. І. Гавриловим також було застосовано слабку рубку як на контролі, так і на дослідній ділянці. На ППП 1 додатково проводили виробниче проріджування в 1974 р. У 1982 році в культурах віком 43 роки на контрольній ділянці досліду додатково закладено дві постійні пробні площі 82–1 і 82–2, на яких здійснено дослідні рубки високої інтенсивності (38 і 37% за запасом) [11]. Кількість дерев у цих варіантах зменшили з 2 тис. до 1 тис. штук на 1 га. Під час наших досліджень вік культур становив 67 років. З табл. 1 випливає, що густота культур у різних варіантах коливається в В2 від 1296 до 438 дерев /га і в ВС2 – від 1206 до 443 дерев /га. Частка кількості дерев у варіантах досліду відносно контролю варіює у межах 94,1 – 33,8 % і 90,1 – 36,7 % відповідно. За останні 10 років густота деревостанів змінилася незначною мірою. Природний відпад є слабким і становить за кількістю дерев 1 – 8 %, за запасом – 0,1 – 3 %. Частка дерев, які всохли, переважно залежить від густоти насадження. Чим густіші культури, тим більшим є обсяг природного відпаду. Незважаючи на належність дослідних об’єктів до різних за трофністю типів лісорослинних умов, насадження у В2 і ВС2 за таксаційними показниками є близькими. Можливо, це пов’язане з тим, що дерново- підзолисті ґрунти, переважно на коренедоступних глибинах, мають глинисто-піщані або суглинисті достатньо потужні прошарки. В умовах пісків наявність на коренедоступній глибині водотривкого прошарку насамперед сприяє поліпшенню водного і трофного режимів ґрунту [10]. Тому трофність ділянок В2 і ВС2 відрізняється несуттєво. Культури у варіантах «швидкого приросту» і контролів різняться за всіма таксаційними показниками. Із зменшен- ням густоти насаджень збільшуються середній діаметр і середня висота, а площа перерізу, запас і відносна висота (Н/D) зменшуються (табл. 1). Деревостани варіантів «швидкий ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112 64 приріст» із кількістю дерев близько 400 шт./га (ППП 2, 3), на відміну від контрольних із густотою близько 1200 шт./га, ростуть за вищим класом бонітету – Іа (табл. 1). Таблиця 1 Таксаційна характеристика 67-річних культур сосни у досліді проф. Б. І. Гаврилова в ДП «Балаклійське ЛГ» (Балаклійське лісництво, кв. 57) Класи Крафта N, шт./га D, см G, м2/га Н, м Н п.к., м* Н/D L к., м М, м3/га Боні- тет Пов- нота ТЛУ – В2 ППП 4б (контроль) І 486 27,2 28,2 23,9 17,1 88 6,8 306,6 ІІ 380 22,0 14,4 22,1 15,7 101 6,5 148,4 ІІІ 225 18,5 6,0 20,7 14,5 112 6,2 59,1 IV 162 16,1 3,3 19,6 13,6 122 6,0 31,0 V 35 12,0 0,4 17,2 11,6 143 5,5 3,4 I – V 1296 22,7 52,5 22,4 15,9 99 6,5 549,2 І 1,1 Сухостій 120 13,3 1,7 18,0 12,3 135 5,7 14,9 ППП 1 І 390 29,3 26,3 24,5 17,6 84 6,9 291,9 ІІ 403 22,3 15,8 22,2 15,8 100 6,5 162,6 ІІІ 283 19,2 8,2 21,0 14,8 109 6,3 81,6 IV 126 17,6 3,0 20,3 14,2 115 6,1 29,4 V 19 14,8 0,3 18,9 13,0 128 5,8 3,0 I – V 1220 23,7 53,7 22,7 16,2 96 6,6 568,6 І 1,1 Сухостій 6 12,0 0,1 17,2 11,6 143 5,5 0,6 ППП 2 І 387 34,4 35,9 25,8 18,7 75 7,2 414,9 ІІ 51 27,8 3,1 24,1 17,2 87 6,8 33,6 I – II 438 33,7 39,0 25,6 18,5 76 7,1 448,6 Іа 0,8 ППП 82-2 І 319 29,1 21,1 22,3 15,1 90 7,3 216,7 ІІ 324 23,2 13,6 20,3 13,9 87 6,4 130,4 ІІІ 100 19,6 3,0 18,8 13,0 96 5,8 27,4 IV 57 16,3 1,2 17,2 12,0 105 5,1 10,3 V 19 16,0 0,4 17,0 11,9 106 5,1 3,2 I – V 819 24,8 39,4 21,0 14,2 84 6,7 387,9 І 0,8 Сухостій 67 14,9 1,2 16,4 11,6 110 4,8 9,8 ППП 82-1 І 390 29,1 25,9 22,3 15,1 77 7,3 265,7 ІІ 258 22,5 10,2 20,0 13,7 89 6,3 97,2 ІІІ 88 19,8 2,7 18,9 13,0 95 5,8 24,6 IV 50 15,7 1,0 16,8 11,8 107 5,0 8,2 I – IV 786 25,5 39,8 21,1 14,4 83 6,8 395,8 І 0,9 Сухостій 38 16,9 0,8 17,5 12,2 103 5,3 7,3 ТЛУ – ВС2 ППП 5 І 411 27,8 25,1 24,0 18,2 86 7,0 274,5 ІІ 468 22,6 18,8 22,4 17,0 99 6,1 193,8 ІІІ 262 18,8 7,2 20,9 15,9 111 5,2 71,2 IV 50 16,6 1,1 19,9 15,1 120 4,6 10,3 I – IV 1206 23,7 52,9 22,7 17,2 96 6,3 556,7 І 1,1 Сухостій 78 16,2 1,6 19,7 15,0 122 4,5 15,2 ППП 4а (контроль) І 478 28,8 31,2 24,3 18,4 84 7,2 343,1 ІІ 333 22,4 13,1 22,3 16,9 99 6,0 135,2 ІІІ 217 19,3 6,4 21,1 16,0 109 5,3 63,2 IV 58 17,1 1,3 20,1 15,3 118 4,8 12,8 I – IV 1087 24,7 52,0 23,1 17,5 93 6,5 554,3 І 1,1 Сухостій 29 14,1 0,5 18,6 14,2 132 3,9 4,2 ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112 65 Продовження табл. 1 Класи Крафта N, шт./га D, см G, м2/га Н, м Н п.к., м Н/D L к., м М, м3/га Боні- тет Пов- нота ППП 3 І 363 36,4 38,2 26,1 19,8 77 8,3 445,3 ІІ 69 30,6 5,3 24,8 18,7 81 7,5 59,1 ІІІ 8 24,0 0,3 22,8 17,3 95 6,3 3,6 I – III 443 35,6 44,1 26,0 19,6 73 8,2 511,5 Іа 0,9 Примітка: Н п.к. – висота до початку живої крони Порівняння середніх діаметрів деревостанів за варіантами досліду свідчить, що вони достовірно не різняться між собою у культурах (ППП 4б, 1, 5), густота яких перевищує 1200 дерев /га (t0,05факт. – 0,79 − 1,25; t0,05теор. = 1,96). Окрім цього, незважаючи на суттєву різницю за густотою насаджень, близькими за значенням є середні діаметри культур варіантів із проведенням перших прохідних рубок високої інтенсивності в В2 (ППП 82–2, 82–1) та контролів у ВС2 (ППП 4а, 5) (t0,05факт. – 0,33 − 1,80; t0,05теор. = 1,96). Мінливість діаметрів дерев залежить від режимів вирощування насаджень та їхньої густоти. Її величина у варіантах «швидкий приріст» (ППП 2, 3), де у молодому віці застосовували зрідження високої інтенсивності за низовим методом, характеризується найменшими коефіцієнтами варіації – відповідно 11,6 і 10,0 % (табл. 2). Коефіцієнти варіації діаметрів стовбурів у контролях (ППП 4б, 1, 4а, 5) і варіантах із застосуванням прохідних рубок є близькими за значеннями, змінюються у межах 22,3 – 18,5 % і свідчать про середній ступінь їх варіювання. Це дає змогу стверджувати, що проведення перших дуже інтенсивних прохідних рубок у густих культурах V класу віку на ППП 82–2 і 82–1 не вплинуло на ступінь мінливості діаметрів дерев. Таблиця 2 Статистична характеристика діаметрів у 67-річних культурах сосни різної густоти В2 ВС2 ППП Статистичні показники 4 б 1 2 82-2 82-1 5 4 а 3 M 22,4 23,1 33,3 24,4 25,2 23,5 24,6 35,5 m 0,36 0,37 0,37 0,37 0,45 0,33 0,53 0,33 Me 21,95 22,10 33,25 23,90 25,00 23,35 24,00 35,50 Mo 21,80 21,80 30,90 23,90 23,00 24,00 21,90 40,00 Sx 4,85 5,15 3,88 4,89 5,01 4,35 4,55 3,56 S2 23,48 26,48 15,06 23,89 25,14 18,93 20,70 12,65 Eх -0,915 -0,402 0,428 -0,440 -0,124 0,055 -0,687 0,401 Aх -0,015 0,490 0,185 0,217 0,219 0,433 0,245 -0,470 Est 0,832* 0,832 0,846 0,832 0,846 0,832 0,855 0,846 Ast 0,403 0,280** 0,508 0,430 0,508 0,298** 0,673 0,350** min 12,2 12,8 23,1 14,4 13,9 15,3 15,1 23,0 max 32,5 36,4 45,2 37,0 39,0 38,8 33,8 42,8 V, % 21,6 22,3 11,6 20,1 19,9 18,5 18,5 10,0 Примітка: * – значущі Eх і Aх при Р = 0,10; ** – значущі Eх і Aх при Р = 0,05 Аналіз статистичних показників діаметрів дерев на дослідних ділянках свідчить, що ряд розподілу деревостанів за діаметрами наближається до нормального у варіанті «швидкий приріст» (ППП 2), із застосуванням прохідних рубок (ППП 82–2, 82–1), а також на контролі (ППП 4а) в ВС2, оскільки коефіцієнти асиметрії та ексцесу за величиною є меншими, ніж табличні (див. табл. 2). Наявність сильної диференціації дерев унаслідок високої густоти культур зумовлює значущій негативний ексцес у розподілі за діаметром на контролі в В2 (ППП 4б). Розподілу дерев за діаметром на контролях із кількістю дерев близько 1200 шт./га (ППП 1, 5) притаман- ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112 66 на позитивна, а у варіанті «швидкий приріст» у ВС2 (ППП 3) – негативна асиметрія, яка перевищує табличні критичні значення (див. табл. 2). Середній діаметр деревостану варіанту «швидкий приріст» (ППП 2, 3) як у В2, так і в ВС2 (33,7 і 35,6 см), майже на 50 % є більшим, ніж у контролях (ППП 4б, 4а). Величини запасу та площі перерізу цих культур незначною мірою, відповідно на 22 і 26 % у В2 та на 15 і 17 % у ВС2, є меншими порівняно з контролями. Середня висота насаджень варіантів «швидкого приросту» на ППП 2 і ППП 3 становить 25,6 і 26 м відповідно, що на 7 і 5 % більше, ніж у контролях. Дослідні культури на цих пробних площах ростуть за вищим класом бонітету – Iа (див. табл. 1). Випереджання варіантом «швидкий приріст» (ППП 2, 3) контролів (ППП 4а, 4б) за ростом у висоту на один клас бонітету пояснюється менш жорсткою конкуренцією у культурах унаслідок наявності більшого життєвого простору з молодого віку, слабкої диференціації і кращого росту дерев усіх класів Крафта (див. табл. 1). Культури у варіантах із застосуванням прохідних рубок (ППП 82–2, 82–1) належать до І класу бонітету, але за середньою висотою на 13 – 12 % поступаються деревостанам у контролях. Зазначимо, що повнота насаджень унаслідок рубок зменшилася на ППП 82–2 з 0,91 до 0,57, на ППП 82–1 – з 0,85 до 0,53, тобто майже на 0,3. Дуже інтенсивне зріджування спричинило різку зміну фітоклімату, насамперед світлового режиму насаджень. Збільшення ступеня освітленості під наметом призвело до задерніння ґрунту куничником наземним (Calamagrostis epigeios (L.) Roth), який є вагомим конкурентом деревостану за вологу, особливо у степових умовах. Це, можливо, обумовило погіршення росту культур сосни. На наш погляд, проведення рубок догляду високої інтенсивності у той період онтогенезу сосни, коли швидкість її росту природно дещо уповільнюється (43 роки), також негативно позначилося на рості культур. Унаслідок цього сприятливий для розвитку злакової рослинності режим освітлення під наметом зберігався протягом тривалого часу, а здатність соснового деревостану впливати на відновлення лісового середовища послабилася. Отже, застосування перших прохідних рубок дуже високої інтенсивності в В2 в культурах сосни V класу віку, внаслідок яких повноту культур зменшили до 0,5 – 0,6, негативно вплинуло на ріст деревостанів у висоту. Висота до живої крони (Н п.к.) за варіантами досліду варіює в В2 від 15,9 до 18,5 м, в ВС2 – від 17,2 до 19,6 м. Так само, як і середня висота дерева, висота до живої крони за варіантами досліду тим більша, чим менша густота насадження й багатші лісорослинні умови. Не підпорядковується цій закономірності деревостан у варіанті із застосуванням прохідних рубок (ППП 82–2, 82–1). Тут висота до живої крони в культурах є істотно меншою (14,2 – 14,4 м), ніж в інших варіантах із причин, зазначених вище стосовно середньої висоти деревостану. Величина відносної висоти (Н/D) у варіантах досліду з діапазоном густоти культур 1296 – 438 дерев/га коливається в межах 99 – 73 і свідчить про їх стійкість до механічних навантажень (табл. 1). Цей показник послідовно зменшується у міру зниження густоти деревостанів. Величина співвідношення протяжності крони і середньої висоти насадження (Lк. : Н) вказує на частку крони у загальній висоті дерева. Відносна довжина крони (Lк. : Н) насаджень усіх варіантів у В2 становить 0,3, а в ВС2 – 0,2 (табл. 1). На процес формування соснових насаджень і диференціації дерев впливає інтенсивність зріджування. Культури у плантаціях «швидкого приросту» з густотою близько 400 дерев/га диференційовані значно меншою мірою і представлені переважно деревами I – II класів Крафта (рис. 1, 2). Так, на ППП 2 у деревостані дерева I класу становлять 88 %, II класу – 12 %; на ППП 3 – 82 і 16 % відповідно і лише 2 % припадають на дерева III класу Крафта (рис. 1, 2 ). Частка дерев-лідерів у цих варіантах сягає за запасом 100 – 98 %. На інших варіантах до І – ІІ класу Крафта належить менша, але також значна кількість дерев: на контролях у В2 (ППП 4б, 1) – 65 – 67 %, у ВС2 (ППП 4а, 5) – 75 – 73 %, у варіантах з проведенням прохідних рубок ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112 67 (ППП 82–2, 82–1) – 79 – 83 %. На їх частку припадають 80 – 92 % усього запасу деревостану (рис. 3, 4). 0% 20% 40% 60% 80% 100% 1296 шт./га - (ППП 4б) 1220 шт./га - (ППП 1) 819 шт./га - (ППП 82-2) 786 шт./га - (ППП 82-1) 438 шт./га - (ППП 2) І ІІ ІІІ IV V Рис. 1 – Розподіл кількості дерев на 1 га за класами Крафта в 67-річних культурах сосни в В2 0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100% 1206 шт./га (ППП 5) 1087 шт./га (ППП 4а) 443 шт./га (ППП 3) І ІІ ІІІ IV Рис. 2 – Розподіл кількості дерев на 1 га за класами Крафта в 67-річних культурах сосни в ВС2 У зріджених деревостанах варіантів «швидкий приріст» панівні дерева ростуть істотно краще, ніж у контролях (див. табл. 1). Зокрема, у зрідженому деревостані в В2 (ППП 2) середній діаметр дерев І класу Крафта становить 34,4 см, середня висота – 25,8 м, а в контролі (ППП 4б) – 27,2 см і 23,9 м відповідно. Зі зменшенням густоти насадження величина середнього діаметра дерев-лідерів за типами лісорослинних умов збільшується. Така ж закономірність переважно характерна і для середньої висоти дерев І – ІІ класів Крафта на варіантах досліду. Винятком є варіант із застосуванням прохідних рубок (ППП 82–2, 82–1), де середня висота панівних дерев є нижчою, ніж на контролі (ППП 4б). ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112 68 0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100% 1296 шт./га - (ППП 4б) 1220 шт./га - (ППП 1) 819 шт./га - (ППП 82-2) 786 шт./га - (ППП 82-1) 438 шт./га - (ППП 2) І ІІ ІІІ IV V Рис. 3 – Розподіл запасу дерев різних класів Крафта в 67-річних культурах сосни в В2 0% 20% 40% 60% 80% 100% 1206 шт./га (ППП 5) 1087 шт./га (ППП 4а) 443 шт./га (ППП 3) І ІІ ІІІ IV Рис. 4 – Розподіл запасу дерев різних класів Крафта в 67-річних культурах сосни в ВС2 Таким чином, у варіантах «швидкого приросту» насадження зріджували таким чином, щоб запас накопичували кращі дерева. При цьому напруженість внутрішньовидової конкуренції була ослаблена до такого ступеня, при якому природний відпад майже не утворювався, але кожне дерево насадження для прискореного росту забезпечувалося достатніми можливостями світлового і ґрунтового живлення. Висновки. 1. У штучних насадженнях сосни VII класу віку із зменшенням густоти з 1200 до 400 дерев / га збільшуються середній діаметр, середня висота, протяжність крони, висота початку живої крони, зменшуються площа поперечних перерізів, запас і відносна висота. ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112 69 2. Культури сосни VII класу віку варіанту «швидкий приріст», у яких кількість дерев становить близько 400 шт. /га ростуть за Іа бонітетом і на один клас бонітету випереджають контрольні деревостани з густотою близько 1200 шт./га. 3. Ступінь мінливості діаметрів дерев залежить від режимів вирощування насаджень та їх густоти. Її величина у варіантах «швидкий приріст», де у молодому віці застосовували зрідження високої інтенсивності, характеризується найменшими коефіцієнтами варіації – 11,6 – 10,0 %. 4. Середній діаметр деревостанів варіанту «швидкий приріст» (густота близько 400 дерев/га) як у В2, так і в ВС2 (33,7 і 35,6 см), майже на 50 % перевищує контролі (густота близько 1200 дерев/га). Величина запасів і площ перерізу цих культур незначною мірою (відповідно на 22 і 26% у В2 та на 15 і 17 % у ВС2) поступається контролям. 5. Середня висота насаджень варіантів «швидкого приросту» становить у В2 25,6 м, у ВС2 – 26 м, що на 7 і 5 % перевищує контролі. 6. Застосування в культурах сосни V класу віку в В2 перших прохідних рубок дуже високої інтенсивності (37 – 38 % за запасом) зі зрідженням деревостанів до повноти 0,5 – 0,6 негативно впливає на їх ріст у висоту в подальшому. Ці насадження VII класу віку за середньою висотою поступаються на 13 – 12 % деревостанам на контролях. 7. Культури сосни у плантаціях «швидкого приросту» з густотою близько 400 дерев /га значно менше диференційовані і представлені переважно деревами I – II класів Крафта. Запас дерев-лідерів у цих варіантах сягає 100 – 98 %. На інших варіантах досліду на панівні дерева припадають 80 – 92 % усього запасу деревостану. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Анучин Н. П. Лесная таксация. – М.: Лесн. пром-сть, 1982. – 552 с. 2. Бузыкин А. И., Пшеничникова Л. С., Суховольский В. Г. Густота и продуктивность древесных ценозов. – Новосибирск: Наука, 2002. – 152 с. 3. Воробьев Д. В. Методика лесотипологических исследований. – К.: Урожай, 1967. – 386 с. 4. Гаврилов Б. И. Лесные плантации быстрого прироста. − Рукопись, 1967. − 200 с. 5. Гаврилов Б. И. Сосновые хозяйства быстрого прироста // Лесной журнал. – 1961. – № 4. – С. 18 – 20. 6. Георгиевский Н. П. Повышение продуктивности лесов. – М.,1960. – 39 с. 7. Давыдов А. В. Рубки ухода за лесом. – М.: Лесн. пром-сть, 1971. – 180 с. 8. Мартынов А. Н. Густота культур хвойных пород и её значение // Обзорн. информ. ЦБНТИ Гослесхоза СССР. – М., 1974. – 60 с. 9. Маслаков Е. Л., Маркова И. А., Шестакова Т. А. О возможности ранней диагностики быстрорастущих деревьев-лидеров // Лесоведение. − М.: Наука, 2001. − №1. − С. 25 − 31. 10. Мякушко В. К., Вольвач Ф. В., Плюта П. П. Экология сосновых лесов. – К.: Урожай, 1989. – 248 с. 11. Попков М. Ю. Лесоводственно-таксационные закономерности роста и целевые программы выращивания сосновых культур в Лесостепи УССР: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук / УкрНИИЛХА. – Х.: 1985. – 18 с. 12. Редько Г. И. Густота лесных культур. – Л., 1978. – 52 с. 13. Рубцов В. И., Новосельцева А. И., Попов В. К., Рубцов В. В. Биологическая продуктивность сосны в лесостепной зоне. – М.: Наука, 1976. – 224 с. 14. Рябоконь О. П. Методика визначення термінів головної рубки соснових насаджень багатоцільового призначення // Лесоводство и агролесомелиорация. − Х., 2007. − Вып. 111. − С. 81 − 89. 15. Сеннов С. Н. Уход за лесом. Экологические основы. – М.: Лесн. пром-сть, 1984. – 128 с. 16. Сеннов С. Н. Проблемы лесоведения. – Труды СПбНИИЛХ. – Выпуск 5(9). – СПб., 2001. – 57 с. 17. Сеннов С. Н. Рубки ухода за лесом в зарубежных странах //Обзорн. Информ./ЦБНТИ Гослесхоза СССР. – М.,1972. – 20 с. 18. Тарнопільська О. М. Динаміка деревного намету в культурах сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) різної густоти // Лесоводство и агролесомелиорация. − Х.: Майдан, 2003. − Вып. 104. − С. 151 − 157. 19. Шинкаренко И. Б., Говорова Т. Т., Головчанский И. Н., Рябоконь А. П. Разработка рациональных методов выращивания искусственных сосновых насаждений // Лесоводство и агролесомелиорация. – К.: Урожай, 1981. – Вып. 59. – С. 3 – 8. 20. Шинкаренко И. Б., Говорова Т. Т., Кравцова П. С. Влияние густоты сосновых культур на их продуктивность в условиях пристепных боров Украины // Лесоводство и агролесомелиорация. – К.: Урожай, 1976. – Вып. 45. – С. 12 – 19. ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112 70 21. Шинкаренко І. Б., Дзедзюля А. А. Оптимизация режимов густоты при целевом выращивании сосновых культур // Обзорная информация ЦБНТИ Гослесхоза СССР. – М., 1983. – № 3.– 40 с. Tarnopilska O. M. PECULIARITIES OF GROWTH AND FORMING OF ARTIFICIAL STANDS OF PINUS SYLVESTRIS L. OF DIFFERENT DENSITY IN THE NORTHERN STEPPE OF UKRAINE Ukrainian Research Institute of Forestry & Forest Melioration named after G. M. Vysotsky Results of experiment on thinning laid by Prof. B. I. Gavrilov in 1946 in the 8 year pine plantations in the northern Steppe are presented. Forest valuation indices and tree differentiation by Kraft classes were analyzed in 67-year stands, which were formed by thinning in the regimes of different density. K e y w o r d s : pine plantations, thinning, regimes of different density, tree differentiation. Тарнопильская О. М. ОСОБЕННОСТИ РОСТА И ФОРМИРОВАНИЯ ИСКУССТВЕННЫХ НАСАЖДЕНИЙ СОСНЫ ОБЫКНОВЕННОЙ РАЗЛИЧНОЙ ГУСТОТЫ В СЕВЕРНОЙ СТЕПИ УКРАИНЫ Украинский научно-исследовательский институт лесного хозяйства и агролесомелиорации им. Г. Н. Высоцкого Представлены результаты опыта по рубкам ухода, заложенного проф. Б. И. Гавриловым в 1946 году в 8-лет- них культурах сосны обыкновенной в условиях Северной Степи. Проведен сравнительный анализ таксационных показателей и дифференциации деревьев по классам Крафта в 67-летних насаждениях, которые с помощью рубок ухода формировались в режимах различной густоты. К лю ч е в ы е с л о в а : сосновые культуры, рубки ухода, режимы различной густоты, дифференциация деревьев. Одержано редколегією 24.10.2007 р.

Схожі ресурси