Недільні школи у містах Чернігівської губернії (1860–1862 рр.)
У статті йдеться про появу у містах Чернігівської губернії недільних шкіл на початку 60-х років ХІХ ст. Звертається увага на витоки недільної форми навчання, її специфіку, учительський та учнівський контингенти, джерела фінансування й матеріальну базу; з'ясовуються причини згортання недільної...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Datum: | 2019 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2019
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162844 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Недільні школи у містах Чернігівської губернії (1860–1862 рр.) / Л. Шара // Сiверянський лiтопис. — 2019. — № 6. — С. 21-31. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-162844 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Шара, Л. 2020-01-17T18:18:23Z 2020-01-17T18:18:23Z 2019 Недільні школи у містах Чернігівської губернії (1860–1862 рр.) / Л. Шара // Сiверянський лiтопис. — 2019. — № 6. — С. 21-31. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.3593524 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162844 37.018.53:94(477)«1860/1862» У статті йдеться про появу у містах Чернігівської губернії недільних шкіл на початку 60-х років ХІХ ст. Звертається увага на витоки недільної форми навчання, її специфіку, учительський та учнівський контингенти, джерела фінансування й матеріальну базу; з'ясовуються причини згортання недільної освіти, обмежувальні кроки уряду щодо неї та значення недільних шкіл для підвищення рівня грамотності населення. In the second half of the 19th century. Sunday schools for adults and children were a new and productive phenomenon in the educational system of Dnieper Ukraine. Their appearance and activity on the periphery hasn’t been studied well, that’s why it is urgent to attract materials from different provincial and county towns in order to form a holistic view about Sunday education, its importance for increasing the general literacy of the population. Accordinh to this, the purpose of the study is an attempt to characterize the process of formation the Sunday education in the towns of Chernihiv province during 1860-1862. Based on published and archival materials, we can state the following. In the early 60’s of the 19th century. thanks to the head of Kyiv Educational District Mykola Pyrohov, a progressiveminded intelligentsia and following the example of Poltava and Kyiv, Sunday schools were opened in the towns of Chernihiv province. It is difficult to find out the number and gender of students, as we have controversial information where Sunday schools and afternoon classes are identified in the same way: ‘for incoming students’. In 1860 Sunday schools and afternoon classes appeared in 7 county towns (Hlukhiv, Horodnia, Krolevets, Nizhyn, Novhorod-Siverskyi, Starodub, Surazh) and one provincial city - Chernihiv. Lessons were conducted separately for men and women who socially belonged to bourgeois and peasants. The total number of students was more then 400, most of them studied at school in Nizhyn (140 people), the least – in Surazh (seven girls). The teaching staff was formed mainly by the teachers from local high schools, where extracurricular free training was conducted. The educational program included reading and writing in Russian, elementary arithmetic, God’s law and church singing. Sunday schools quickly gained popularity among the ordinary people, becoming a convenient way to gain basic knowledge. However, soon the official authorities, seeing them as “centers where anti-government ideas are spread,” introduced a series of restrictive rules, and subsequently closed them on the pretext of developing new foundations for functioning in 1862. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Історія міст і сіл Недільні школи у містах Чернігівської губернії (1860–1862 рр.) Sunday schools in towns of Chernihiv province (1860-1862) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Недільні школи у містах Чернігівської губернії (1860–1862 рр.) |
| spellingShingle |
Недільні школи у містах Чернігівської губернії (1860–1862 рр.) Шара, Л. Історія міст і сіл |
| title_short |
Недільні школи у містах Чернігівської губернії (1860–1862 рр.) |
| title_full |
Недільні школи у містах Чернігівської губернії (1860–1862 рр.) |
| title_fullStr |
Недільні школи у містах Чернігівської губернії (1860–1862 рр.) |
| title_full_unstemmed |
Недільні школи у містах Чернігівської губернії (1860–1862 рр.) |
| title_sort |
недільні школи у містах чернігівської губернії (1860–1862 рр.) |
| author |
Шара, Л. |
| author_facet |
Шара, Л. |
| topic |
Історія міст і сіл |
| topic_facet |
Історія міст і сіл |
| publishDate |
2019 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сiверянський літопис |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Sunday schools in towns of Chernihiv province (1860-1862) |
| description |
У статті йдеться про появу у містах Чернігівської губернії недільних шкіл на початку 60-х років ХІХ ст. Звертається увага на витоки недільної форми навчання, її
специфіку, учительський та учнівський контингенти, джерела фінансування й матеріальну базу; з'ясовуються причини згортання недільної освіти, обмежувальні кроки уряду щодо неї та значення недільних шкіл для підвищення рівня грамотності населення.
In the second half of the 19th century. Sunday schools for adults and children were a new
and productive phenomenon in the educational system of Dnieper Ukraine. Their appearance
and activity on the periphery hasn’t been studied well, that’s why it is urgent to attract materials
from different provincial and county towns in order to form a holistic view about Sunday
education, its importance for increasing the general literacy of the population. Accordinh to
this, the purpose of the study is an attempt to characterize the process of formation the Sunday
education in the towns of Chernihiv province during 1860-1862.
Based on published and archival materials, we can state the following. In the early 60’s of
the 19th century. thanks to the head of Kyiv Educational District Mykola Pyrohov, a progressiveminded
intelligentsia and following the example of Poltava and Kyiv, Sunday schools were
opened in the towns of Chernihiv province. It is difficult to find out the number and gender of
students, as we have controversial information where Sunday schools and afternoon classes
are identified in the same way: ‘for incoming students’. In 1860 Sunday schools and afternoon
classes appeared in 7 county towns (Hlukhiv, Horodnia, Krolevets, Nizhyn, Novhorod-Siverskyi,
Starodub, Surazh) and one provincial city - Chernihiv. Lessons were conducted separately for men and women who socially belonged to bourgeois and peasants. The total number of students was more then 400, most of them studied at school
in Nizhyn (140 people), the least – in Surazh (seven girls). The teaching staff was formed mainly by the teachers from local high schools, where extracurricular free training was conducted. The educational program included reading and
writing in Russian, elementary arithmetic, God’s law and church singing. Sunday schools quickly gained popularity among the ordinary people, becoming a convenient way to gain basic knowledge. However, soon the official authorities, seeing them as “centers where anti-government ideas are spread,” introduced a series of restrictive rules, and subsequently closed them on the pretext of developing new foundations for functioning in 1862.
|
| issn |
2518-7430 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162844 |
| citation_txt |
Недільні школи у містах Чернігівської губернії (1860–1862 рр.) / Л. Шара // Сiверянський лiтопис. — 2019. — № 6. — С. 21-31. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT šaral nedílʹníškoliumístahčernígívsʹkoíguberníí18601862rr AT šaral sundayschoolsintownsofchernihivprovince18601862 |
| first_indexed |
2025-11-26T21:38:03Z |
| last_indexed |
2025-11-26T21:38:03Z |
| _version_ |
1850777641529901056 |
| fulltext |
Сіверянський літопис 21
УДК37.018.53:94(477)«1860/1862»
Любов Шара.
НЕДІЛЬНІ ШКОЛИ У МІСТАХ
ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ
(1860–1862 РР.)
У статті йдеться про появу у містах Чернігівської губернії недільних шкіл на по-
чатку 60-х років ХІХ ст. Звертається увага на витоки недільної форми навчання, її
специфіку, учительський та учнівський контингенти, джерела фінансування й мате-
ріальну базу; з’ясовуються причини згортання недільної освіти, обмежувальні кроки
уряду щодо неї та значення недільних шкіл для підвищення рівня грамотності населення.
Ключові слова: освіта, недільні школи, грамотність, інтелігенція, навчальні дис-
ципліни, підручники.
Модерні перетворення у Наддніпрянщині другої половини ХІХ ст. апріорі актуа-
лізували потребу негайного підвищення грамотності населення. Розвиток аграрного і
промислового секторів, інституції державного й муніципального управління, соціальна
сфера – усе це зумовило трансформування освітньої системи. Упродовж 60 – 70-х рр.
відбулися зміни, які охопили навчальні заклади від початкової до вищої ланок, профе-
сійні та позашкільні. Поміж останніх новим явищем стали недільні школи, поява яких
датується кінцем 50-х рр. ХІХ ст., коли перші з них відкрилися у Полтаві й Києві та, з
певною перервою, працювали аж до знищення української державності у форматі УНР.
Історія започаткування недільної освіти в українських губерніях уже потрапляла на
сторінки наукових студій. Зокрема, В. Біднов1, Н. Віннічук2, Н. Заремська3, Н. Коляда4,
Т. Лазанська5, Л. Смоляр6, Г. Шевчук7 досліджували освітній простір Наддніпрян-
щини другої половини ХІХ – початку ХХ ст., серед іншого й нетрадиційний спосіб
научання дорослих і дітей – недільні школи. Утім, картина може бути цілісною лише
за умови розширення географії вивчення, залучення матеріалів із різних губернських
і повітових міст. З огляду на це, метою нашої студії є спроба охарактеризувати про-
1 Біднов В. Школа й освіта на Україні. Недоля школи на Російській Україні у ХІХ ст.
[Електронний ресурс] URL: http://litopys.org.ua/cultur/cult05.htm
2 Віннічук Н. Освітнє середовище в Україні ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ століття. [Електронний
ресурс] // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. 2013. №4. С. 186 – 192. URL:
http://apspp.soc.univ.kiev.ua/index.php/home/article/view/203
3 Заремська Н. Внесок Миколи Івановича Пирогова у розвиток шкільництва в Україні.
[Електронний ресурс] // Сіверщина в історії України. 2013. Вип. 6. С. 355 – 357. URL: http://
nbuv.gov.ua/UJRN/sviu_2013_6_88
4 Коляда Н. До історії діяльності недільних шкіл в Україні (60-ті роки ХІХ ст.). [Елек-
тронний ресурс] // Психолого-педагогічні науки. 2015. № 3. С. 104 – 111. URL: http://nbuv.
gov.ua/UJRN/Ipa_2007_1_13
5 Лазанська Т. Недільні школи. [Електронний ресурс] URL: http://resource.history.org.
ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FM
T=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTE
RMS=0&S21STR=Nedilni_shkoly
6 Смоляр Л. Питання жіночої ініціативи в суспільному русі Наддніпрянської України
другої половини ХІХ – початку ХХ століття. [Електронний ресурс] // Етнічна історія народів
Європи. 2001. Вип. 8. С. 30 – 37. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eine_2001_8_9
7 Шевчук Г. До історії освіти в Наддніпрянській Україні у ХІХ – на початку ХХ століття.
[Електронний ресурс] // Вісник Львівського університету. Серія: Педагогічна. 2011. Вип. 27.
С.228 – 237. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_Ped_2011_27_28
22 Сіверянський літопис
цес появи та діяльність осередків недільної освіти у містах Чернігівської губернії
протягом 1860 – 1862 рр.
Передусім, наголосимо, що недільні школи, як різновид позашкільних навчальних
закладів, відомі у Західній Європі з XVІII ст. Ймовірно, однією з найперших стала
школа, заснована 1751 р. у Великобританії у Нотінгемі при церкві Святої Марії. Однак,
зачинателем недільної освіти в Англії вважається редактор і власник «Глостерського
журналу» Роберт Райкс, який вирішив покращити тяжке становище дітей заводських
робітників й наймитів. 1781 р., заручившись підтримкою свого товариша Уільяма
Кінга, він відкрив школу в будинку місіс Мередит (графство Глостершир, Суті-Аллі).
На переконання Р. Райкса, діти бідняків, отримавши початкову освіту, зможуть вийти
зі злиденності й не потрапити до кримінального світу.
Заняття проводили у недільні дні, оскільки лише тоді хлопчики і дівчатка були
вільними. Підручником слугувала Біблія, тексти якої використовували для читання
та переписування.
Згодом подібні школи з’явилися в інших графствах Великої Британії. Згідно зі
статистичними даними, наприкінці ХVІІІ ст. їх відвідували понад 250 тис. дітей, а
1831 р. – майже 1,2 млн8.
На теренах Наддніпрянщини ХІХ ст. працювали два типи недільних шкіл: конфе-
сійні, вихованці яких вивчали базові засади християнства, мусульманства, іудаїзму,
та освітні – для навчання дорослих і дітей. Стосовно першого різновиду шкіл релігій-
но-морального спрямування їхня назва «недільні» досить умовна, бо євреї, скажімо,
навчалися по суботах, а мусульмани – по п’ятницях9.
Однією з найперших освітніх недільних шкіл вважається полтавська, заснована
1858 р.10, хоча найвідомішою стала київська, відкрита 11 жовтня 1859 р. Ідею її створен-
ня генерував Олександр Герцен у Лондоні у розмові з професором історії Київського
університету Платоном Павловим, коли той приїздив у справах до видавництва «Ко-
локол». Повернувшись до Києва, Платон Васильович поділився думками зі своїми
студентами, керівниками таємного Харківсько-Київського товариства Яковом Бек-
маном і Митрофаном Муравським, які не лише схвально поставилися до можливості
підвищення рівня письменності населення, але й збагнули перспективу налагодження
тісного контакту з ним. Тогочасний очільник Київського навчального округу Микола
Пирогов надав офіційний дозвіл, і на Подолі, на розі Костянтинівської та Хоревої
вулиць 9/16, у приміщенні Києво-Подільського повітового дворянського училища
розпочала роботу недільна школа для «хлопчиків із дітей ремісників та інших осіб
робітничого стану, які не мають ні часу, ні коштів відвідувати звичайні училища»11. У
листі до міністра освіти, датованому 13 жовтнем 1859 р., М. Пирогов написав: «беручи
до уваги користь недільних шкіл для дітей трудового класу, які позбавлені і часу, і
грошей, я дозволив... студентам відкрити недільну школу для хлопчиків»12.
Фактично організаторами київської недільної школи були 17 студентів Київського
університету Св. Володимира і вихованець Київської духовної академії. Завдяки їх-
ній організаційній роботі 110 учнів (кравці, шевці, столяри, малярі, токарі, особи без
професії) віком від 8 до 30 років навчалися читати і писати, вивчали Закон Божий
та арифметику13.
8 Воскресная школа. [Електронний ресурс] URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9
2%D0%BE%D1%81%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D1%8
8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0
9 Харитонова С. Первые воскресные школы для бедных. [Електронний ресурс] URL:
https://родина-моя.рф/news/1369-pervye-voskresnye-shkoly-dlja-bednyh.html
10 Недільні школи. [Електронний ресурс] URL: https://ukrlit.net/info/dovidnik/236.html
11 Харитонова С. Названа праця. [Електронний ресурс] URL: https://родина-моя.рф/
news/1369-pervye-voskresnye-shkoly-dlja-bednyh.html
12 Микола Пирогов і недільні школи. [Електронний ресурс] URL: http://www.pirogov.
com.ua/mikola_pirogov_i_nedilni_shkoli_ua.htm
13 Харитонова С. Названа праця. [Електронний ресурс] URL: https://родина-моя.рф/
news/1369-pervye-voskresnye-shkoly-dlja-bednyh.html
Сіверянський літопис 23
Заклад мав 2 класи, працював щонеділі та у святкові дні з 10 до 14 години14. Пер-
шого ж дня до школи прийшли 50 учнів, а потому їхнє число подвоїлося15.
Учителювали у школі переважно студенти Київського університету, письменники і
суспільні активісти, найкращі представники тогочасної української інтелігенції. Най-
відомішими поміж них були Михайло Старицький – талановитий поет, драматург і
прозаїк; Михайло Драгоманов – публіцист, історик, фольклорист і громадський діяч;
Анатолій Свидницький – письменник, який підготував для недільних шкіл підручник
«Русская азбука»; Каленик Шейковський – мовознавець, етнограф і видавець, автор
«Південно-руського словника» та підручника для недільних шкіл «Домашня наука»;
Веніамін Португалов – відомий лікар-публіцист та інші16. Іван Франко так відгукнувся
про них: «високоосвічені, оживлені найкращими ідеями свого часу... вони внесли всі
свої великі духовні засоби, свій запал і енергію в діло розвитку українського народу.
Майже всі вони... працювали у недільних школах»17. Суголосну думку висловив і
М. Пирогов: «запроваджувати недільні школи узялися першими малороси, ревні
шанувальники Куліша та Шевченка, кращі учні професора Павлова... Вчителі, кращі
і за здібностями, і за моральністю, взялися навчати грамоти, письма і рахування з не-
сподіваним педагогічним тактом, звернули увагу на нові засоби навчання, зайнялися
ними і досягли успіхів понад усякого сподівання».
Дійсно, плідна робота інтелігенції невдовзі показала свої результати. Протягом
року в Києві відкрилися ще 6 шкіл, у тому числі й жіноча, заснована викладачами
Другої жіночої гімназії. Навчатися воліли і дорослі, і діти, й арештанти у тюремних
будинках, і солдати у саперних бригадах18.
Ідею недільної освіти підхопили в інших містах та регіонах – Ніжині, Харкові,
Полтаві, Чернігові, на Волині й Поділлі. В результаті упродовж 1859 – 1860 рр. постали
111 або, за підрахунками Наталії Коляди, 115 (1859 –1862 рр.) шкіл, вихованцями яких
були селяни, ремісники, робітники19. Серед жіночих недільних шкіл найвідомішою
виявилася харківська під керівництвом Христини Алчевської20.
Підрахувати кількість недільних шкіл у Чернігівській губернії й означити кількіс-
ний склад учнівського контингенту в рамках однієї статті вкрай складно. Так, згідно
з даними, зібраними Левом Миловидовим, працювали 3 недільні чоловічі школи у
Глухові, Ніжині, Чернігові та 4 щоденні жіночі у Стародубі, Суражі, Городні й Кро-
левці. Вони охоплювали навчанням 356 осіб, які належали, в основному, до міщанства
й селянства, окрім вихованок Кролевецької школи, доньок місцевого чиновництва,
а, отже, ймовірно, представниць дворянських родин чи різночинців. Динаміка появи
освітніх осередків подана у таблиці21:
Таблиця 1
Недільні чоловічі і щоденні жіночі школи
Населений
пункт
Час заснування
школи
Тривалість
роботи школи
Тип школи за
складом учнів
Чисельність
вихованців
Глухів 17 січня 1860 р. 2 роки, 5 місяців Чоловіча 44
Ніжин 17 квітня 1860 р. 2 роки, 2 місяці Чоловіча 140
14 Недільна освіта. Статути гімназій і прогімназій. [Електронний ресурс] URL: https://
pidruchniki.com/81968/pedagogika/diyalnist_nedilnih_shkil
15 Розвиток освіти на Чернігівщині. Освітні заклади Ніжина у XVII – ХІХ ст.
[Електронний ресурс] URL: https://vseosvita.ua/library/rozvitok-osviti-na-cernigivsini-osvitni-
zakladi-nizina-u-xvii-hih-st-48191.html
16 Микола Пирогов і недільні школи. [Електронний ресурс] URL: http://www.pirogov.
com.ua/mikola_pirogov_i_nedilni_shkoli_ua.htm
17 Недільні школи відвідували в’язні і солдати. [Електронний ресурс] URL: https://
gazeta.ua/articles/history/_nedilni-shkoli-vidviduvali-vyazni-i-soldati/797211
18 Микола Пирогов і недільні школи. [Електронний ресурс] URL: http://www.pirogov.
com.ua/mikola_pirogov_i_nedilni_shkoli_ua.htm
19 Недільні школи. [Електронний ресурс] URL: https://ukrlit.net/info/dovidnik/236.
html; Коляда Н. Названа праця. [Електронний ресурс] // Психолого-педагогічні науки. 2015.
№ 3. С. 105. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ipa_2007_1_13
20 Недільна освіта. Статути гімназій і прогімназій. URL: https://pidruchniki.com/81968/
pedagogika/diyalnist_nedilnih_shkil
21 Миловидов Л. Недільні школи на Чернігівщині в 1860-х рр. Чернігів, 1927. Арк. 15 – 16.
24 Сіверянський літопис
Чернігів 9 травня 1860 р. 2 роки, 1,5 місяця Чоловіча 90
Стародуб 31 липня 1860 р. 2 роки, 11,5 місяця Жіноча 35
Сураж 15 жовтня 1860 р. 1 рік, 8 місяців Жіноча 7
Городня 1860 р. 2 роки Жіноча 23
Кролевець 26 березня 1861 р. 1 рік, 3 місяці Жіноча 17
Відомості про заснування недільних шкіл містяться й на сторінках першого номера
«Черниговского листка», де відомий байкар Леонід Глібов написав: «минулого року
(1860 р. – Автор)… відкриті … у Глухові – недільна безкоштовна школа для приходящих
хлопчиків. У Стародубі, Городні та Суражі, через відсутність у цих містах ремісників,
учні яких мали би змогу навчатися грамоті у святкові дні, засновані безкоштовні піс-
ляобідні класи для приходящих дівчат. Будь-кому зрозуміло, що відкриття недільних
шкіл є однією з благодійних і важливих справ у вихованні»22.
Про започаткування жіночої недільної освіти у Стародубі, Городні та Суражі по-
біжно вказує й Світлана Матвієнко, характеризуючи музичну освіту й виховання
дітей і молоді на Чернігівщині протягом ХVІІІ – ХІХ ст. Водночас, посилаючись
на Л. Миловидова, дослідниця пише також про роботу при Чернігівській чоловічій
гімназії «щоденних безкоштовних післяобідніх класів для приходящих дівчат»23.
Натомість Н. Коляда, ґрунтовно простудіювавши історію недільної освіти в 9 укра-
їнських губерніях, наголошує на діяльності у містах Чернігівської губернії лише 6-ти
шкіл, з яких 4 – чоловічі (Глухів, Ніжин, Чернігів, Новгород-Сіверський) і 2 – жіночі
(Ніжин, Новгород-Сіверський)24. Факт існування недільної школи у Новгороді-Сівер-
ському підтверджує Наталія Коврижко, пишучи про славного земляка Михайла Ча-
лого. Не вказуючи на стать вихованців, авторка зауважує: «…у Новгороді-Сіверському
також було відкрито недільну школу, в якій на травень 1861 р. навчалися 50 учнів»25.
Маючи таку суперечливу інформацію, можемо констатувати появу недільного
навчання та післяобідніх класів у 7-ми повітових містах (Глухові, Городні, Кролевці,
Ніжині, Новгороді-Сіверському, Стародубі, Суражі) й одному губернському – Чер-
нігові. Заняття проводилися окремо для чоловіків і жінок, загальна чисельність яких
перевищувала 400 осіб. Найбільше училося у ніжинській школі (140 чол.), найменше
– суразькій (семеро дівчат).
Першість у започаткуванні недільної освіти належить повітовому місту Глухову
– 17 січня 1860 р. За місяць до того, у грудні 1859 р., М. Пирогов, здійснивши ревізію
глухівських шкіл, «наказав, аби при місцевому училищі постала недільна школа,
що і було зроблено». Другою відкрилася ніжинська школа (чи-то, як указувалося,
17 квітня 1860 р., чи-то, за іншою версією, 15 березня 1860 р.), «під впливом передової
громадськості… у приміщенні повітового училища». Утримувалася вона за рахунок
меценатських коштів та активної допомоги інтелігенції, яка, «як могла допомагала у
боротьбі з безграмотністю»26.
Третя недільна школа, згідно із хронологією Л. Миловидова, з’явилася у Чернігові
(9 травня 1860 р.). Її відкриття та робота стали можливими, зважаючи на «бажання і
вимогу … попечителя Миколи Івановича Пирогова, заснувати недільну школу на базі
22 Передова стаття в першому номері «Черниговского листка». [Електронний ресурс]
URL: http://ukrlit.org/hlibov_leonid_ivanovych/peredova_stattia_v_pershomu_nomeri_
chernigovskogo_listka
23 Матвієнко С. Музична освіта та виховання дітей і молоді на Чернігівщині (ХVІІІ
– ХІХ ст.). Ніжин. 2011. С. 46. [Електронний ресурс] URL: http://lib.ndu.edu.ua/dspace/
handle/123456789/64; Матвієнко С. Розвиток музичної освіти на Чернігівщині у І половині
ХІХ ст. [Електронний ресурс] // Психолого-педагогічні науки. 2015. №3. С. 17. URL: http://
nbuv.gov.ua/UJRN/Nzspp_2015_3_33
24 Коляда Н. Названа праця. [Електронний ресурс] Психолого-педагогічні науки. 2015.
№ 3. С. 106. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ipa_2007_1_13
25 Коврижко Н. Михайло Корнійович Чалий. Пам’яті земляка. [Електронний ресурс]
URL: http://www.ns-slovo.org.ua/statti/15-cshaliy
26 Розвиток освіти на Чернігівщині. Освітні заклади Ніжина у XVII – ХІХ ст.
[Електронний ресурс] URL: https://vseosvita.ua/library/rozvitok-osviti-na-cernigivsini-osvitni-
zakladi-nizina-u-xvii-hih-st-48191.html
Сіверянський літопис 25
Чернігівської чоловічої гімназії»27. Ініціативу М. Пирогова відзначив і Л. Глібов, за-
нотувавши: «недільна школа при Чернігівській гімназії, відкрита 9 травня 1860 року
внаслідок бажання та пропозиції попечителя Миколи Івановича Пирогова; постійно
відвідувалась протягом усього учбового року і була найчисельнішою, порівняно зі
школами, заснованими в інших містах…»28.
Появу недільної школи анонсували на шпальтах «Черниговских губернских
ведомостей»: «дирекція училищ Чернігівської губернії повідомляє жителям міста
Чернігова, що на початку наступного 1860 р. буде працювати при місцевій гімназії
особлива недільна і святкова школа на наступних засадах: 1) братимуть до школи усіх
охочих навчатися, без огляду на походження і вік; 2) навчатимуть безкоштовно; 3) ви-
кладатимуть у школі учителі гімназії; 4) навчальними дисциплінами будуть читання
і письмо російською мовою, початкові арифметичні дії з відніманням на рахівницях
і письмово, Закон Божий, себто, пояснення молитов, головних принципів віри, клю-
чових подій Священної історії та євангельських читань.
Усі, хто бажає отримати вичерпну інформацію з цього приводу, можуть звертатися
до директора гімназії, на його квартиру»29.
Отож школа постала і, згідно зі звітами директора чоловічої гімназії Єгора Гуди-
ми, відразу до неї записалися 15 осіб. Згодом їхнє число зросло до 60, а наприкінці
навчального року сягнуло вже 90 учнів. Викладали у школі, зазвичай, учителі і стар-
шокласники чоловічої гімназії. Фінансування навчального закладу здійснювалося
за рахунок добровільних пожертв. Приміром, 1860 – 1861 рр. на навчальні потреби
школа отримала 139 руб., з яких 100 руб. – від Т. Шевченка, 25 руб. – від Борщевського,
учителя Немирівської гімназії, 10 руб. – від Волжина, почесного попечителя гімназії
та 4 руб. – від невідомої особи з Санкт-Петербурга, який, так само як і Т. Шевченко,
передав гроші через голову чернігівської громадської палати Романа Тризну. Т. Шев-
ченко, до речі, подарував школі 50 примірників «Кобзаря» (вартість одного примірника
з пересиланням – 2 руб.)30.
Грошові надходження керівництво недільної школи спрямовувало на придбання
посібників, букварів (роздавалися учням), Євангелій, аспідних дощок (грифельні
дошки з’явилися у школах Європи у ХVІІІ ст., писали на них грифелем – паличкою
чи стержнем із грифеля31), рахівниць, наклеєних таблиць. Почасти меценати дарували
засоби наочності, зокрема, студенти Київського університету Св. Володимира пре-
зентували комплект розрізаних літер32.
Благодійних коштів, на жаль, не завжди вистачало навіть у великих містах зі знач-
ною кількістю заможних жителів. Так, у жовтні 1860 р. М. Пирогов клопотався перед
київським генерал-губернатором про відкриття у Києві підписки на добровільні по-
жертвування для недільних шкіл. Через два місяці, аби збільшити фінансування, сту-
денти Київського університету провели публічні читання творів російських класиків33.
Повертаючись до губернського Чернігова, зазначимо, що учні недільної школи
читали, писали, студіювали Закон Божий, арифметику й опановували церковний
спів, якому безкоштовно учив священик Миколаївської церкви отець М. Соколов. За
свідченнями пана Страховського, учні чоловічої гімназії і, заразом, недільної школи
«виявляють непереборне бажання якомога швидше оволодіти грамотою: букви, ме-
ханізми складів і весь процес читання більшість засвоювали упродовж 8 – 10 уроків.
Один із учнів, 18-річний кріпак, під час першого уроку тривалістю півтори години
запам’ятав усі літери і почав формувати склади; через тиждень читав із помилками,
27 Миловидов Л. Названа праця. Арк. 2.
28 Передова стаття в першому номері «Черниговского листка». [Електронний ресурс]
URL: http://ukrlit.org/hlibov_leonid_ivanovych/peredova_stattia_v_pershomu_nomeri_
chernigovskogo_listka
29 Миловидов Л. Названа праця. Арк. 4.
30 Миловидов Л. Названа праця. Арк. 5.
31 Драмарецька М. Мультимедійна дошка: перетягни та відпусти! [Електронний ресурс]
URL: https://sites.google.com/site/dramareckamaria/ikt-u-navcanni/multimedijna-doska
32 Миловидов Л. Названа праця. Арк. 5.
33 Микола Пирогов і недільні школи. [Електронний ресурс] URL: http://www.pirogov.
com.ua/mikola_pirogov_i_nedilni_shkoli_ua.htm
26 Сіверянський літопис
а після трьох тижнів – вільно, без помилок. Вступаючи до школи, він не знав жодної
літери»34.
Очевидну користь від недільної освіти відзначив і Л. Глібов: «відкриття недільних
шкіл є однією з благодатніших і найважливіших справ у вихованні... Дуже прикро,
що безкоштовних недільних шкіл до цих пір у нас ще обмаль, між тим, як вони є од-
ним із дієвих способів поширення освіченості у колі простого люду, який у поті лиця
здобуває собі хліб насущний»35. Справді, переважну кількість учнів недільної школи
становили вихідці з родин міщан і селян-кріпаків36.
Стосовно навчального процесу, то в усіх недільних школах Чернігівської губернії
побутувала російська мова. За підручники слугували «Таблицы для обучения чтению»
(Київ, 1860 р.), «Азбука» (Санкт-Петербург, 1860 р.), «Азбука Золотова» (Санкт-
Петербург, 1860 р.), «Домашняя азбука» (місце видання не відоме, 1860 р.). Водночас,
знали і про «Буквар» Т. Шевченка, і про «Українську граматику» Іллі Деркача, і про
«Українські прописі для народніх школ» Олександра Кониського. Проте, твердить
Л. Миловидов, «немає достатніх підстав говорити про використання цих книг у шко-
лах, хоча достеменно відомо про читання у чернігівській школі «Кобзаря»37.
Принагідно зазначимо, що у деяких недільних школах все ж мало місце україно-
мовне викладання, й учителі навчали за «Граматикою» Пантелеймона Куліша, вида-
ною 1857 р., «Букварем южноруським» Тараса Шевченка (1861 р.), «Українськими
прописами…» Олександра Кониського (1862 р.).
Т. Шевченко, до речі, видав «Букварь южноруський» власним коштом у Петербурзі
тиражем 10 тисяч примірників і розіслав його у різні міста України. Це був посібник
для навчання грамоти українською мовою з алфавітом (літери друковані й рукописні),
текстами для читання за складами (уривки зі зроблених поетом українських пере-
співів «Псалмів Давидових»), текстами для суцільного читання, розділом «Лічба»,
історичними думами («Дума про Пирятинського поповича Олексія», «Дума про
Марусю попівну Богуславку»).
Розсилаючи «Буквар», Т. Шевченко написав у листі до Ф. Ткаченка: «Посилаю
тобі 10 моїх «Букварів» на показ, а с контори транспортів ти получиш їх 1000, і не
розв’язувавши тюка, передай його, хто там у вас старший над воскресними школами?
То йому й передай. А він нехай як знає продасть, а грошики положить у касу воскресної
школи. От що... Дай один «Букварь» редактору «Губернских ведомостей» і попроси
його, щоб він напечатав, що такий-то і такий «Букварь» продається по три копійки в
пользу воскресних школ»38. У листі до Михайла Чалого, інспектора Другої київської
гімназії (від 4 січня 1861 р.) було вказано: «Посилаю вам на показ 10 примирників
мого «Букваря», а з контори транспортів отримаєте 1000 прим. Зберете гроші, то по-
ложіть їх у касу вищих недільних шкіл...».
Т. Шевченко також передав із Петербурга для чернігівських і київських неділь-
них шкіл 100 примірників «Кобзаря», аби ті продали й скористалися отриманими
коштами. Тарас Григорович мав серйозний задум підготувати найближчим часом для
вихованців недільних шкіл підручники з арифметики, етнографії, географії та історії
України, однак передчасна смерть завадила його реалізації39.
Затребуваною для недільних шкіл могла стати й праця Олександра Потебні, який
1861 р. упорядкував «Український буквар для навчання за звуковим методом». Утім,
його не опублікували вчасно, а вийшов він у світ тільки 1899 р. у журналі «Киевская
старина» (№ 8) під назвою «Руководство к обучению грамоте, составленное для мало-
русских воскресных школ А.А. Потебней»40.
34 Миловидов Л. Названа праця. Арк. 6.
35 Передова стаття в першому номері «Черниговского листка». [Електронний ресурс]
URL: http://ukrlit.org/hlibov_leonid_ivanovych/peredova_stattia_v_pershomu_nomeri_
chernigovskogo_listka
36 Миловидов Л. Названа праця. Арк. 6.
37 Там само. Арк. 12 – 13.
38 Недільні школи. [Електронний ресурс] URL: http://histpol.narod.ru/education/gimnaz/
edu-012.htm
39 Микола Пирогов і недільні школи. [Електронний ресурс] URL: http://www.pirogov.
com.ua/mikola_pirogov_i_nedilni_shkoli_ua.htm
40 Недільні школи. [Електронний ресурс] URL: https://ukrlit.net/info/dovidnik/236.html
Сіверянський літопис 27
Активну участь у розробці підручників для шкіл узяла демократично налаштована
студентська молодь Харкова («Буквар» П. Завадського), Києва («Домашня наука»
К. Шейковського, «Таблиці для початкового навчання грамот» Грещанковського) та
інших міст. 1861 р. у Полтаві надрукували «Азбуку по методу Золотова для Южно-
Руського краю», підготовлену учителем історії Полтавської гімназії й засновником
недільної школи Олександром Строніним41.
Учителі недільних шкіл ставилися до роботи відповідально, залучали ефективну
методику викладання. Зокрема, вони уперше апробували новий звуковий спосіб на-
вчання грамоти за методом Золотова, суть якого полягала у поділі слова на складові
частини – літери. Його автор заклав основи для аналітико-синтетичного принципу
освіти. Використовувався й досвід одеського педагога Горбинського, ґрунтований теж
на виконанні вправ із поділу слова на складові елементи42.
Запроваджені інновації, на думку Л. Вовк, сприяли тому, що «недільні школи задо-
вольняли освітні запити населення в альтернативній формі, відмінній від державних
шкіл, сприяли задоволенню суспільної потреби не тільки навчатися, а й вчити; були
першим виявом масової додаткової початкової освіти43.
Однак, невдовзі прогресивне учительство недільних шкіл почало поширювати по-
між вихованців національно-патріотичні та революційні ідеї, вістря яких було спрямо-
ване на трансформацію або руйнацію самодержавної системи. Це змусило київського
генерал-губернатора адресувати М. Пирогову наступне: «Ваше Превосходительство,
маю прохання до Вас зробити розпорядження про суворий нагляд за недільними шко-
лами, щоб навчання в них відповідало бажанням і наміру уряду»44. Потому, 4 травня
1860 р. був оприлюднений «Циркуляр Міністерства народної освіти про обмеження
прав недільних шкіл», в якому окреслювалися загальні правила заснування і контро-
лю за ними з боку влади. Чітко визначалася мета організації недільних шкіл – «по-
ширювати грамотність у ремісницькому і робітничому середовищі»; наголошувалося
на використанні навчальних підручників, схвалених Міністерством народної освіти,
і єдиної освітньої програми45. Нею передбачалося опанування лише Закону Божого,
читання і письма російською мовою, елементарних знань з арифметики, малювання
і лінійного креслення46.
Право на заснування недільної школи та керівництво нею надавалося винятково
людям «цілком благонадійним», а з січня 1861 р. у кожну недільну школу призначався
священик «для контролю за характером навчання і лояльністю учителів». Проте цього
здалося замало, тому влітку 1862 р. вийшло «височайше повеління закрити усі нині
існуючі недільні школи і читальні» під приводом перегляду правил про ці школи і
реформування їх на нових засадах. В урядовому указі стверджувалося: «нагляд, вста-
новлений за недільними школами і народними читальнями, виявився недостатнім.
Останнім часом, під пристойним приводом розповсюдження в народі грамотності,
зловмисні люди намагалися у деяких недільних школах поширювати шкідливі вчення,
підбурливі ідеї, перекручені уявлення про право власності та безвір’я. Щодо читалень,
то так само виявлено прагнення користуватися цими установами не для поширення
корисних знань, а для передання того ж шкідливого соціалістичного вчення.
Государ імператор після обговорення в Раді Міністрів зібраних з цього предмета
відомостей височайше наказав: 1) негайно розпочати перегляд правил про заснування
недільних шкіл; 2) надалі, до перетворення зазначених шкіл на нових засадах, закрити
усі недільні школи і читальні, що тепер існують»47.
41 Недільні школи. [Електронний ресурс] URL: http://histpol.narod.ru/education/gimnaz/
edu-012.htm
42 Віннічук Н. Названа праця. [Електронний ресурс] // Актуальні проблеми соціології,
психології, педагогіки. 2013. №4. С.187. URL: http://apspp.soc.univ.kiev.ua/index.php/home/
article/view/203
43 Там само. С. 188.
44 Микола Пирогов і недільні школи. [Електронний ресурс] URL: http://www.pirogov.
com.ua/mikola_pirogov_i_nedilni_shkoli_ua.htm
45 Недільні школи. [Електронний ресурс] URL: https://ukrlit.net/info/dovidnik/236.html
46 Недільна освіта. Статути гімназій і прогімназій. [Електронний ресурс] URL: https://
pidruchniki.com/81968/pedagogika/diyalnist_nedilnih_shkil
47 Розвиток культури на українських землях у другій половині ХІХ ст. [Електронний
ресурс] URL: https://studfiles.net/preview/5437362/page:43/
28 Сіверянський літопис
У чому причина такого рішення? Однозначну відповідь на це дають матеріали
слідчої комісії у справах найпершої київської недільної школи. Очільник комісії
Р. Жданов констатував: «у діях Бекмана, Моравського, Єфіменка, Завадського, Івкова,
Левченка, Португалова, Зеленського, Раєвського та інших (члени Харківсько-Київ-
ського товариства, організатори й учителі недільних шкіл. – Автор) проглядається
вправний і свідомий намір про заснування недільних шкіл для поширення за їх допо-
могою пропаганди у народі. Таємна і злочинна мета недільних шкіл у Києві очевидна
з багатьох натяків і думок, висловлених головними діячами в їх паперах, розглянутих
слідчою комісією, а особливо зі слів колишнього викладача в тих школах Левченка,
який рішуче висловився, що «засобом для розповсюдження у масі простого народу
ліберальних ідей повинні служити недільні школи». Беручи участь, таким чином,
у створенні недільних шкіл, злочинці поширювали пропаганду і в інших учбових
закладах, а також розсилали в різні місця заборонені твори іноземної преси і мали
зв’язки зі своїми агентами у столицях»48.
Без сумніву, такі висновки слідчої комісії не могли не послугувати цементуючим
аргументом стосовно згортання недільної освіти. Заразом, як твердить Л. Вовк, у
діяльності недільних шкіл влада вбачала ефективний засіб небажаного зростання
національної самосвідомості населення49. Зважаючи на усе це, 1862 р., переконані
науковці, була поставлене жирна крапка після першого, найрезультативнішого етапу
діяльності навчальних осередків50.
Зачинилися вони відразу і в Чернігівській губернії. «З одного боку, байдужість
більшості громадськості до недільних шкіл, – вважав Л. Миловидов, – не дозволила
стати їм на ноги, з іншого – накази влади зробили працю у школах небезпечною
справою, тому 1861 – 1862 рр. пожвавлення щодо заснування недільних шкіл на
Чернігівщині не було»51. У звіті директора Чернігівської чоловічої гімназії за 1862 р.
знаходимо наступне: «усі недільні школи на підставі пропозиції пана керуючого Київ-
ським навчальним округом від 22 червня 1862 р. за № 3067 зачинені у тому ж 1862 р.».
Цікаво, що коли через 4 роки князь Ширинський-Шихматов вимагав від Чернігівської
губернської шкільної ради інформацію про кількість безкоштовних і недільних шкіл,
а також списки їхніх керівників, то отримав таку відповідь: «дякуючи Богу, нині немає
недільних шкіл, що виявилися такими шкідливими»52.
У квітні 1863 р. М. Пирогов, який мусив піти у відставку з посади попечителя
Київського навчального округу, написав статтю «Про недільні школи», в якій рішуче
виступив на їхній захист: «Мета народних недільних шкіл має полягати в поширенні
осмисленої грамотності... Я сам не раз переконувався, що при старанному способі
навчання успіхи учнів недільних шкіл дивовижні. Грамота засвоювалась швидше,
ніж у приходських та інших училищах. Усі школи неодмінно мають бути відкриті
для відвідувачів...»53. Представники тогочасної педагогічної громади вбачали у не-
дільних школах культурне середовище, необхідне для розвитку демократичного руху,
що сприяв подальшому зростанню освітнього та культурного потенціалу дорослого
населення54.
Доволі цікаву візію про значення недільних шкіл висловив Л. Глібов: «Хтозна,
може бути, за таких умов недільні школи послугували би засобом зближення ста-
нів, взаємної любові та довіри, що складають головну підставу для благоденства
48 Там само.
49 Віннічук Н. Названа праця. [Електронний ресурс] // Актуальні проблеми соціології,
психології, педагогіки. 2013. №4. С. 188. [Електронний ресурс] URL: http://apspp.soc.univ.kiev.
ua/index.php/home/article/view/203
50 Недільні школи. [Електронний ресурс] URL: https://ukrlit.net/info/dovidnik/236.
html; Недільні школи. [Електронний ресурс] URL: http://histpol.narod.ru/education/gimnaz/
edu-012.htm
51 Миловидов Л. Названа праця. Арк. 14.
52 Там само. Арк. 15.
53 Микола Пирогов і недільні школи. [Електронний ресурс] URL: http://www.pirogov.
com.ua/mikola_pirogov_i_nedilni_shkoli_ua.htm
54 Віннічук Н. Названа праця. [Електронний ресурс] // Актуальні проблеми соціології,
психології, педагогіки. 2013. №4. С. 188. URL: http://apspp.soc.univ.kiev.ua/index.php/home/
article/view/203
Сіверянський літопис 29
суспільства. Духовно-розумовий вплив завжди дієвіший за усілякі накази, погрози,
покарання та інші спонукальні й виправні заходи. Проста людина, керована іншими,
більш, ніж вона, розвиненими, людьми, завжди зуміє оцінити дбайливість про неї і
раціонально зрідниться з тією думкою, що потрібно слухатися людей, які перебувають
вище за своїм розумовим й моральним розвитком і, отже, можуть і бажати, і робити
тільки хороше і корисне для неї. Звичайне російське прислів’я «навчання – світло, а
неуцтво – темрява» не буде вже чимось загадковим і недоступним, а постійним девізом
її (людини. – Автор) вчинків і стосунків з іншими»55.
Голос громадськості на підтримку недільної освіти виявися гучним, тому 1864 р., у
контексті ліберальних реформ, уряд мусив відновити її, але за умови тотальної руси-
фікації56. Як відомо, 1863 р. оприлюднили Валуєвський циркуляр, а 1876 р. – Емський
указ, які унеможливили вживання української мови. Водночас, активно реанімували
недільні школи органи муніципального управління – земського і міського, коштом
яких орендувалися чи будувалися навчальні приміщення, формувалася матеріальна
база, наймалися учителі, коригувався навчально-виховний процес (більше часу при-
діляли студіюванню історії, географії, математики). Так, упродовж 1871 – 1895 рр.
лише земські асигнування на цю потребу зросли у 6 разів57.
Наприкінці XIX ст. в Україні налічувалося 49, а в 1914 р. – вже 112 недільних шкіл,
незважаючи на те, що влада усіляко стримувала їхню появу, дозволяючи, зазвичай,
засновувати їх при духовних семінаріях58.
Таким чином, на початку 60-х рр. ХІХ ст. завдяки очільнику Київського навчаль-
ного округу Миколі Пирогову та прогресивно налаштованій інтелігенції, наслідуючи
приклад Полтави і Києва, у містах Чернігівської губернії відкрилися недільні школи.
Викладацький колектив формувався, в основному, з учителів місцевих гімназій та
училищ, на базі яких вони й працювали. Освітньою програмою передбачалися росій-
ськомовне читання, письмо, елементарна арифметика, Закон Божий і церковний спів.
Серед учнівського контингенту переважали міщани та селяни, які отримали зручну
можливість безкоштовно здобути елементарні знання. Проте невдовзі офіційна влада,
вбачаючи у недільних школах «осередки поширення антиурядових ідей», запровадила
низку обмежувальних правил, а потому, 1862 р., зачинила їх під приводом розробки
нових засад для функціонування.
References
Bidnov, V. (2019). Shkola i osvita na Ukraini. Nedolia shkoly na Rosiiskii Ukraini u
XIX st. Retrieved from http://litopys.org.ua/cultur/cult05.htm
Vinnichuk, N. (2019). Osvitnie seredovyshche v Ukraini II pol. XIX – poch. XX stolittia.
Aktualni problemy sotsiolohii, psykholohii, pedahohiky. 2013. №4. S. 186 – 192. Retrieved
from http://apspp.soc.univ.kiev.ua/index.php/home/article/view/203
Voskresnaia shkola. (2019). Retrieved from https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92
%D0%BE%D1%81%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B0%D1%8F
_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0
Voskresnaia shkola. (2019). Retrieved from https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92
%D0%BE%D1%81%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B0%D1%8F
_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0
Dramaretska, M. (2019). Multymediina doshka: peretiahny ta vidpusty! Retrieved
from https://sites.google.com/site/dramareckamaria/ikt-u-navcanni/multimedijna-doska
Zaika, V. (2019). Hlukhivskyi vchytelskyi instytut v systemi osvitnytstva Pivnichno-
55 Передова стаття в першому номері «Черниговского листка». [Електронний ресурс]
URL: http://ukrlit.org/hlibov_leonid_ivanovych/peredova_stattia_v_pershomu_nomeri_
chernigovskogo_listka
56 Недільна освіта. Статути гімназій і прогімназій. [Електронний ресурс] URL: https://
pidruchniki.com/81968/pedagogika/diyalnist_nedilnih_shkil
57 Розвиток освіти і науки в середині ХІХ, на початку ХХ століття. [Електронний ресурс]
URL: https://mozok.click/947-rozvitok-osvti-y-nauki-v-seredin-xix-na-pochatku-xx-stolttya.html
58 Недільні школи. [Електронний ресурс] URL: https://ukrlit.net/info/dovidnik/236.html
30 Сіверянський літопис
Skhidnoi Ukrainy druhoi polovyny XIX – pochatku XX stolit. Sumska starovyna. 2013.
Vyp. XLI-XLII. S. 45 – 53. Retrieved from http://oaji.net/articles/2014/1031-1410169023.
pdf
Zaremska, N. (2019). Vnesok Mykoly Ivanovycha Pyrohova u rozvytok shkilnytstva v
Ukraini. Sivershchyna v istorii Ukrainy. 2013. Vyp. 6. S. 355 – 357. Retrieved from http://
nbuv.gov.ua/UJRN/sviu_2013_6_88.
Kharytonova, S. (2019). Pervye voskresnye shkoly dlia bednykh. Retrieved from https://
rodyna-moia.rf/news/1369-pervye-voskresnye-shkoly-dlja-bednyh.html
Kovryzhko, N. (2019). Mykhailo Korniiovych Chalyi. Pamiati zemliaka. Retrieved from
http://www.ns-slovo.org.ua/statti/15-cshaliy
Koliada, N. (2019) Do istorii diialnosti nedilnykh shkil v Ukraini (60-ti roky XIX st.).
Psykholoho-pedahohichni nauky. 2015. № 3. S. 104 – 111. Retrieved from http://nbuv.
gov.ua/UJRN/Ipa_2007_1_13
Lazanska, T. (2019). Nedilni shkoly. Retrieved from http://resource.history.org.ua/
cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&
S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN
=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Nedilni_shkoly
Matviienko, S. (2019). Muzychna osvita ta vykhovannia ditei i molodi na
Chernihivshchyni (XVIII – XIX st.). Nizhyn. 2011. 186 s. Retrieved from http://lib.ndu.
edu.ua/dspace/handle/123456789/64
Matviienko, S. (2019). Rozvytok muzychnoi osvity na Chernihivshchyni u I polovyni
XIX st. Psykholoho-pedahohichni nauky. 2015. №3. S. 171 – 175. Retrieved from http://
nbuv.gov.ua/UJRN/Nzspp_2015_3_33.
Mykola Pyrohov i nedilni shkoly. (2019). Retrieved from http://www.pirogov.com.ua/
mikola_pirogov_i_nedilni_shkoli_ua.htm
Mylovydov, L. (1927). Nedilni shkoly na Chernihivshchyni v 1860-kh rr. Chernihiv,
Ukraine.
Nedilna osvita. Statuty himnazii i prohimnazii. (2019). Retrieved from https://
pidruchniki.com/81968/pedagogika/diyalnist_nedilnih_shkil
Nedilni shkoly. (2019). Retrieved from https://ukrlit.net/info/dovidnik/236.html
Nedilni shkoly. (2019). Retrieved from http://histpol.narod.ru/education/gimnaz/
edu-012.htm
Nedilni shkoly vidviduvaly viazni i soldaty. (2019). Retrieved from https://gazeta.ua/
articles/history/_nedilni-shkoli-vidviduvali-vyazni-i-soldati/797211
Peredova stattia v pershomu nomeri «Chernyhovskoho lystka». (2019). Retrieved
from http://ukrlit.org/hlibov_leonid_ivanovych/peredova_stattia_v_pershomu_nomeri_
chernigovskogo_listka
Rozvytok kultury na ukrainskykh zemliakh u druhii polovyni XIX st. (2019). Retrieved
from https://studfiles.net/preview/5437362/page:43/
Rozvytok osvity i nauky v seredyni XIX, na pochatku XX stolittia. (2019). Retrieved
from https://mozok.click/947-rozvitok-osvti-y-nauki-v-seredin-xix-na-pochatku-xx-
stolttya.html
Rozvytok ukrainskoi pedahohiky y shkilnytstva u druhii polovyni XIX –na poch. XX st.
(2019). Retrieved from http://studentam.net.ua/content/view/2264/85/
Rozvytok osvity na Chernihivshchyni. Osvitni zaklady Nizhyna u XVII –XIX st.
(2019). Retrieved from https://vseosvita.ua/library/rozvitok-osvti-ina-cernigivsini-
osvitni-zakladi-nizina-u-xvii-hih-st-48191.html
Rozvytok Chernihova u XVIII – XIX stolitti. (2019). Retrieved from http://ukrssr.
com.ua/chernig/rozvitok-chernigova
Smoliar, L. (2019). Pytannia zhinochoi initsiatyvy v suspilnomu rusi Naddniprianskoi
Ukrainy druhoi polovyny XIX – pochatku XX stolittia. Etnichna istorii narodiv Yevropy.
2001. Vyp. 8. S. 30 – 37. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/eine_2001_8_9.
Shevchuk, H. (2019). Do istorii osvity v Naddniprianskii Ukraini u XIX – na pochatku
XX stolittia. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia: Pedahohichna. 2011. Vyp. 27. S. 228
– 237. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_Ped_2011_27_28.
Сіверянський літопис 31
Шара Любов Миколаївна – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри
всесвітньої історії та міжнародних відносин Навчально-наукового інституту історії та
соціогуманітарних дисциплін імені О.М. Лазаревського, Національний університет
«Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка (Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка,
53). Ljuba_che@ukr.net
Liubov Shara
Associate Professor of World History and International Relations at O.M. Lazarevskyi
Academic Institute of History and Socio-Humanities, T.H. Shevchenko National University
«Chernihiv Collegium» (Chernihiv, 53 Hetmana Polubotka St.).Ljuba_che@ukr.net
SUNDAY SCHOOLS IN TOWNS OF CHERNIHIV PROVINCE
(1860-1862)
In the second half of the 19th century. Sunday schools for adults and children were a new
and productive phenomenon in the educational system of Dnieper Ukraine. Their appearance
and activity on the periphery hasn’t been studied well, that’s why it is urgent to attract materials
from different provincial and county towns in order to form a holistic view about Sunday
education, its importance for increasing the general literacy of the population. Accordinh to
this, the purpose of the study is an attempt to characterize the process of formation the Sunday
education in the towns of Chernihiv province during 1860-1862.
Based on published and archival materials, we can state the following. In the early 60’s of
the 19th century. thanks to the head of Kyiv Educational District Mykola Pyrohov, a progressive-
minded intelligentsia and following the example of Poltava and Kyiv, Sunday schools were
opened in the towns of Chernihiv province. It is difficult to find out the number and gender of
students, as we have controversial information where Sunday schools and afternoon classes
are identified in the same way: ‘for incoming students’. In 1860 Sunday schools and afternoon
classes appeared in 7 county towns (Hlukhiv, Horodnia, Krolevets, Nizhyn, Novhorod-Siverskyi,
Starodub, Surazh) and one provincial city- Chernihiv.
Lessons were conducted separately for men and women who socially belonged to bourgeois
and peasants. The total number of students was more then 400, most of them studied at school
in Nizhyn (140 people), the least – in Surazh (seven girls).
The teaching staff was formed mainly by the teachers from local high schools, where
extracurricular free training was conducted. The educational program included reading and
writing in Russian, elementary arithmetic, God’s law and church singing.
Sunday schools quickly gained popularity among the ordinary people, becoming a
convenient way to gain basic knowledge. However, soon the official authorities, seeing them as
“centers where anti-government ideas are spread,” introduced a series of restrictive rules, and
subsequently closed them on the pretext of developing new foundations for functioning in 1862.
Keywords: education, Sunday schools, literacy, intelligentsia, subjects, textbooks.
Дата подання: 27 вересня 2019 р.
DOI: 10.5281/zenodo.3593524
|