Етюди до характеристики поселення ранньозалізного віку Хрінники — Шанків Яр
У статті розглядаються питання планіграфії, таксономічної атрибуції, датування і інтерпретації горизонту ранньозалізного віку багатошарового поселення Хрінники (ур. Шанків Яр) і вводяться та аналізуються неопубліковані матеріали з досліджень 2002—2013 рр. та загальний план відкритих об'єктів...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Datum: | 2019 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2019
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162979 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Етюди до характеристики поселення ранньозалізного віку Хрінники — Шанків Яр / А.Б. Бардецький // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 1 (30). — С. 5-22. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-162979 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Бардецький, А.Б. 2020-01-20T15:59:40Z 2020-01-20T15:59:40Z 2019 Етюди до характеристики поселення ранньозалізного віку Хрінники — Шанків Яр / А.Б. Бардецький // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 1 (30). — С. 5-22. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2227-4952 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162979 903.4(477.82)”638” У статті розглядаються питання планіграфії, таксономічної атрибуції, датування і інтерпретації горизонту ранньозалізного віку багатошарового поселення Хрінники (ур. Шанків Яр) і вводяться та аналізуються неопубліковані матеріали з досліджень 2002—2013 рр. та загальний план відкритих об'єктів. From 1994 to 2013 by the 25 excavation trenches were investigated (I—XXII, 24, 25) at the Shankiv Yar tract and together area 6434 m2 was excavated. An analysis of the planigraphy of objects of the early-iron age allows to divide the site into three distant from each other clusters, which can be interpreted as separate homesteads. On the base of examined materials, including new, previously unpublished dates, it is possible to say, that this site belongs to the Lusatian culture and represents the Lezhnytsa horizon of the Ulvivets- Lezhnytsa group, which is synchronous with the late phases of the Tarnobrzeg group of Lusatian culture and the Scythian culture of the Ukrainian Foreststeppe. A wide range within which we can put the time of existence of the settlement — VII—V centuries BC. But all three homesteads could existed much shorter time period. Such chronology almost corresponds with those proposed earlier by D. N. Kozak and co-authors. Contrary to the earlier interpretation of the Khrinnyky site as syncretic, we consider its ceramic complex to be stylistically and technologically homogeneous. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Статті Етюди до характеристики поселення ранньозалізного віку Хрінники — Шанків Яр Etudes to the Characteristics of the Settlement of the Early Iron-age Khrinnyky — Shankiv Yar Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Етюди до характеристики поселення ранньозалізного віку Хрінники — Шанків Яр |
| spellingShingle |
Етюди до характеристики поселення ранньозалізного віку Хрінники — Шанків Яр Бардецький, А.Б. Статті |
| title_short |
Етюди до характеристики поселення ранньозалізного віку Хрінники — Шанків Яр |
| title_full |
Етюди до характеристики поселення ранньозалізного віку Хрінники — Шанків Яр |
| title_fullStr |
Етюди до характеристики поселення ранньозалізного віку Хрінники — Шанків Яр |
| title_full_unstemmed |
Етюди до характеристики поселення ранньозалізного віку Хрінники — Шанків Яр |
| title_sort |
етюди до характеристики поселення ранньозалізного віку хрінники — шанків яр |
| author |
Бардецький, А.Б. |
| author_facet |
Бардецький, А.Б. |
| topic |
Статті |
| topic_facet |
Статті |
| publishDate |
2019 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія і давня історія України |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Etudes to the Characteristics of the Settlement of the Early Iron-age Khrinnyky — Shankiv Yar |
| description |
У статті розглядаються питання планіграфії,
таксономічної атрибуції, датування і інтерпретації горизонту ранньозалізного віку багатошарового
поселення Хрінники (ур. Шанків Яр) і вводяться та
аналізуються неопубліковані матеріали з досліджень 2002—2013 рр. та загальний план відкритих об'єктів.
From 1994 to 2013 by the 25 excavation trenches
were investigated (I—XXII, 24, 25) at the Shankiv Yar
tract and together area 6434 m2 was excavated. An
analysis of the planigraphy of objects of the early-iron
age allows to divide the site into three distant from
each other clusters, which can be interpreted as separate
homesteads. On the base of examined materials,
including new, previously unpublished dates, it is possible
to say, that this site belongs to the Lusatian culture
and represents the Lezhnytsa horizon of the Ulvivets-
Lezhnytsa group, which is synchronous with the
late phases of the Tarnobrzeg group of Lusatian culture
and the Scythian culture of the Ukrainian Foreststeppe.
A wide range within which we can put the time of existence of the settlement — VII—V centuries BC.
But all three homesteads could existed much shorter time period. Such chronology almost corresponds with
those proposed earlier by D. N. Kozak and co-authors. Contrary to the earlier interpretation of the Khrinnyky
site as syncretic, we consider its ceramic complex to be stylistically and technologically homogeneous.
|
| issn |
2227-4952 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162979 |
| citation_txt |
Етюди до характеристики поселення ранньозалізного віку Хрінники — Шанків Яр / А.Б. Бардецький // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 1 (30). — С. 5-22. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT bardecʹkiiab etûdidoharakteristikiposelennârannʹozalíznogovíkuhrínnikišankívâr AT bardecʹkiiab etudestothecharacteristicsofthesettlementoftheearlyironagekhrinnykyshankivyar |
| first_indexed |
2025-11-25T01:59:30Z |
| last_indexed |
2025-11-25T01:59:30Z |
| _version_ |
1850504267740217344 |
| fulltext |
5ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
У статті розглядаються питання планіграфії,
таксономічної атрибуції, датування і інтерпрета-
ції горизонту ранньозалізного віку багатошарового
поселення хрінники (ур. Шанків Яр) і вводяться та
аналізуються неопубліковані матеріали з дослід-
жень 2002—2013 рр. та загальний план відкритих
об’єктів.
ключові слова: лужицька культура, ульвівець-
ко-лежницька група, садиба, кераміка.
ВcТУп
свого часу пам’ятка в ур. Шанків яр ста-
ла головним об’єктом досліджень волинської
рятівної археологічної експедиції у зв’язку з
руйнацією і винятковим багатством, яке задо-
вольняло наукові інтереси усіх її учасників. од-
нак горизонт ранньозалізного віку не отримав
свого профільного дослідника. з досвіду, здобу-
того під час участі в експедиції, можна виділи-
ти ряд факторів, які погіршують дослідницькі
можливості при вивченні цього горизонту. на-
явність на пам’ятці епішнурових матеріалів
знижує до нуля достовірність поодиноких ви-
робів з кременю без характерних діагностич-
них ознак і відходів крем’яного виробництва,
навіть тих, які походять із заповнень об’єктів.
у свою чергу наявність тут залишків поселень
поморської і вельбарської культур, а згідно
ранніх досліджень — ще й зубрицької культу-
ри (козак, Прищепа, Шкоропад 2004, с. 68—86)
створює багато перешкод для правильної атри-
буції кераміки і металевих виробів, а отже, і для
визначення культурної належності об’єктів, які
часто дають досить бідні та невиразні добірки.
у цих культурах теж побутувала кераміка з
рустованою та лискованою поверхнею усіх від-
Статті
тінків, в тому числі і чорною, вживались подіб-
ний склад домішок і прокреслений орнамент із
стрічковими композиціями та нігтеві защипи.
багатошаровість пам’ятки і особливо присут-
ність великої кількості жител слов’яно-русько-
го часу стала причиною поганої збереженості
об’єктів ранньозалізного віку. накладання різ-
ночасових споруд відчутно ускладнювало стра-
тиграфію, а відповідно — і вимоги до методики
розкопок. Потужні гумусовий та перехідний
(ілювійований материковий) шари на Шанко-
вому яру під інтенсивним зоогенним впливом
мають низьку контрастність літологічної бу-
дови і це понижує рівень виявлення об’єктів,
позбавляючи можливості фіксувати залишки
наземних, в тому числі стовбових конструкцій,
окрім вогнищ та окремих скупчень перепаленої
глини, які в свою чергу не завжди датуються
знахідками. врешті, проходження в експеди-
ції практики студентів дотичних до археології
спеціальностей протиставляє позитивному пе-
дагогічному ефекту зниження якості польових
робіт.
результати досліджень поселення в ур. Шан-
ків яр висвітлені у трьох монографіях (козак,
Прищепа, Шкоропад 2004; козак 2012; 2016).
метою даної статті є введення до обігу ма-
теріалів, які не увійшли до цих праць, та до-
повнення їх новою інформацією і міркування-
ми щодо її інтерпретації.
пРОсТІР
із 1994 до 2013 року 25 розкопами (I—XXII,
24, 25) в ур. Шанків яр було розкрито безпре-
цедентну для волині площу — 6434 м2. у цій
статті подано загальний план дослідженої ді-
удк: 903.4(477.82)”638”
а. Б. Бардецький
ЕТюДи ДО хАРАКТЕРисТиКи пОсЕЛЕННЯ
РАННьОЗАЛІЗНОГО ВІКУ хРІННиКи — ШАНКІВ ЯР
© а. б. бардецький, 2019
6 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Статті
лянки 1, який складено на основі інформації
про конфігурацію розкопів з звітах, а їх взаєм-
1. без урахування розкопів XVI і XVII площею
560 м2, які знаходились окремо, за 170 м на пів-
нічний схід від крайнього розкопу XVIII і не міс-
тили залишків ранньозалізного віку.
не розташування відкориговано за допомогою
супутникових знімків і спостережень на місці,
оскільки сліди від них досі видимі (рис. 1). на-
жаль без геодезичної зйомки цей план є лише
схематичним та допускає незначні відхилен-
ня. Порівняння різних знімків показує, що
всі вони дещо відрізняються між собою кутом
зйомки, а отже, спотворюють реальну картину.
видимість контурів розкопів також часто неза-
довільна, до того ж перша їхня лінія місцями
знищена розмивом берега.
на план нанесено усі об’єкти, пов’язані з ран-
ньозалізним віком. навіть побіжний погляд дає
можливість виокремити три ділянки, на яких
ці об’єкти концентруються. вони займають два
мисовидні виступи берегової тераси, утворені
вигинами русла стиру. Південне скупчення
досліджене лише частково, і без сумніву мати-
ме продовження в південному напрямку, однак
враховуючи те, що в цій частині рельєф стрім-
ко понижується, воно не буде перевищувати за
розмірами центральне скупчення, яке віднос-
но краще розкрите і займає площу приблизно
0,2 га. відстань між ними становить 160 м.
Північне скупчення також могло б вияви-
тись більшим, оскільки знаходиться на пери-
ферії досліджуваної території. однак ця час-
тина мису значно постраждала від ерозії, що
пов’язано з її експозицією до найбільш інтен-
сивної дії хвиль водосховища, через яку навіть
за останні 20 років майже на 10 м зникла край-
ня лінія розкопаної площі. зрештою, зовсім не
відомо, яку протяжність має поселення вглиб
берега. відстань між центральним і північним
скупченням значно менша, і становить близь-
ко 40 м.
наразі немає можливості обґрунтовано за-
глиблюватися далі в будь-які реконструкції
цього поселення, для чого доцільно було б до-
датково вивчити усі матеріали з розкопок. од-
нак попередньо, не вдаючись до контекстного
аналізу об’єктів, а лише виходячи з того, що
вони є залишками будівничої діяльності посе-
ленців того часу і з очевидної її зосередженості
на трьох ізольованих ділянках можна закріпи-
ти такий підхід, при якому маємо справу з трьо-
ма ймовірними садибами. в даному випадку
під поняттям садиба слід розуміти комплекс
житлових і господарських споруд, об’єднаних
одним подвір’ям, яке могло належати спорід-
неній групі людей і включати одне або кілька
жител. варто однак зазначити, що спроби ре-
конструкції вже робились раніше (козак, При-
щепа, Шкоропад 2004, с. 19, 21).
КЕРАМІчНиЙ КОМпЛЕКс
жиТЛА 110
із усіх об’єктів ранньозалізного віку з Шан-
кового яру, винятковим став так званий «жит-
лово-господарський комплекс рибалки», якому
було присвячено окремі статті (козак 2009a;
Рис. 1. загальний схематичний план поселення
хрінники — Шанків яр з нанесеними об’єктами
ранньозалізного віку
7ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Бардецький, а. Б. етюди до характеристики поселення ранньозалізного віку хрінники — Шанків яр
2009b), відведено підрозділ в джерельній мо-
нографії (козак 2012, с. 36—39) та розділ у
популяризаційній монографії (козак 2010,
с. 45—58). сюжет про нього потрапив і в доку-
ментальний фільм «хто тут був» виробництва
трк «аверс» 2008 р. основою комплексу став
об’єкт з великою ямою в центрі, досліджений
в розкопі XX 2008 р. (житло 110 за польовою
нумерацією, яка застосовувалась в експедиції
до 2014 р. включно). окрім комплекту кістяних
знарядь, інтерпретованих д. н. козаком як
рибальські, в ньому знайдено досить виразну
збірку кераміки і кілька крем’яних виробів, по
яких автору в той час випала нагода готувати
графіку та описи. з невідомих причин одна з
двох таблиць, на якій зображені рештки гор-
щиків, не потрапила до усіх згаданих публіка-
цій, хоча в описі про них згадується. тож є пот-
реба опублікувати їх тут в ознайомчих цілях.
графічний дизайн адаптовано до загального
стандарту цієї статті (рис. 2; рис. 3: 1, 2, 4).
кількісно і якісно це — найбагатший комп-
лекс кераміки з усієї пам’ятки і при цьому він
демонструє типовий набір, властивий загалом
поселенню на Шанковому яру та іншим синх-
ронним пам’яткам хрінницького мікрорегіону.
колекція складається з фрагментів 25 посу-
дин.
1. Фрагмент вінець горщика. зовнішня по-
верхня (далі зП) коричнева, рустована. внут-
рішня поверхня (далі вП) коричнева, зглад-
жена. домішка (далі дом.) жорстви, кременю і
піску. діаметр вінець (далі д) 20 см, товщина
стінок (далі товщ.) 0,7—0,8 см (рис. 2: 1).
2. Фрагмет вінець горщика. Поверхня ко-
ричнева, згладжена. внутрішні краї вінець
лощені. дом. дрібного шамоту: вінець 10 см,
товщ. 0,4 см (рис. 2: 2).
3. Фрагмет вінець горщика. зП коричнева,
рустована з вертикальними розчосами. вП ко-
ричнева, лискована. дом. кременю. д вінець
18 см, товщ. 0,7—0,8 см (рис. 2: 3).
4. Фрагмет вінець горщика. зП темно-сіра,
рустована. вП чорна, лискована. дом. жорстви,
шамоту, піриту. д вінець 14 см, товщ. 0,7 см
(рис. 2: 4).
5. Фрагмет вінець горщика. зП коричнева,
рустована зі скісними слідами розгладжуван-
ня. вП коричнева, лискована. дом. піску. д ві-
нець 18 см, товщ. 0,7—0,8 см (рис. 2: 5).
6. Фрагмет вінець горщика. зП коричнева,
рустована. вП коричнева, лискована. дом.
жорстви, піску. д вінець 18 см, товщ. 0,6 см
(рис. 2: 6).
7. Фрагмет вінець горщика. зП сіра, русто-
вана. вП чорна, лискована. дом. шамоту. д ві-
нець 12 см, товщ. 0,5 см (рис. 2: 7).
8. Фрагмет вінець горщика. зП коричнева,
рустована. вП сіра, лискована. дом. шамоту і
жорстви. д вінець 28 см, товщ. 0,7 см (рис. 2: 8).
9. Фрагмет вінець горщика. зП сіра, русто-
вана. вП сіра, лискована. дом. піску і шамоту.
д вінець 16 см, товщ. 0,6 см (рис. 2: 9).
10. Фрагмет стінки горщика. зП сіра, русто-
вана. вП сіра, лискована. дом. кременю. товщ.
0,7—0,8 см (рис. 2: 4).
11. Фрагмет вінець вази. зП коричнева, лис-
кована. вП чорна, лискована. дом. шамоту і піс-
ку. д вінець 26 см, товщ. 0,7—0,8 см (рис. 3: 1).
12. Фрагмет вінець вази. зП коричнева, лис-
кована. вП чорна, лискована. дом. піску. д ві-
нець 24 см, товщ. 0,7—0,8 см (рис. 3: 2).
Рис. 2. хрінники — Шанків яр, вибірка кераміки з житла 110
8 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Статті
13. Фрагмет стінки посудини. зП чорна, лис-
кована. вП чорна, лискована. дом. кременю. д
11,5—13 см, товщ. 0,6 см (рис. 3: 3).
14. Фрагмет вінець посудини. зП світло-ко-
ричнева, лискована, під краєм вінець чорна.
вП чорна, лискована. дом. шамоту. товщ.
0,4 см (рис. 3: 4).
15. Фрагмет стінки посудини. Поверхня сіра,
згладжена. дом. кременю. товщ. 0,7 см (рис. 3: 5).
16. Фрагмет вінець миски (3 шт.). зП сіра,
лискована. вП чорна, лискована. дом. шамоту.
д вінець 22 см, товщ. 0,5 см (рис. 3: 6).
17. Фрагмет вінець миски. зП коричнева,
лискована. вП коричнева, лискована. дом.
дрібного шамоту. д вінець 22 см, товщ. 0,7—
0,8 см (рис. 3: 7).
18. Фрагмет вінець миски. зП коричнева,
лискована. вП коричнева, лискована. дом.
дрібного шамоту. д вінець 30 см, товщ. 0,7 см
(рис. 3: 8).
19. Фрагмет вінець миски. Поверхня корич-
нева, лискована. дом. кременю. д вінець 30 см,
товщ. 0,6 см, (рис. 3: 9).
20. Фрагмет вінець миски. зП сіра, лискова-
на. вП коричнева, лискована. д вінець 27 см,
товщ. 0,7—0,8 см, (рис. 3: 10).
21. Фрагмет вінець миски. Поверхня чорна,
лискована. дом. кременю, жорстви. д вінець
29 см, товщ. 0,5 см, (рис. 3: 11).
22. Фрагмет вінець миски. Поверхня темно-
сіра, лискована. дом. шамот. д вінець 20 см,
товщ. 0,8 см, (рис. 3: 12).
23. Фрагмет вінець миски. зП цегляста, лис-
кована. вП цегляста, згладжена. дом. дрібно-
го шамоту і мала кількість кременю. д вінець
22 см, товщ. 0,6 см, (рис. 3: 13).
24. Фрагмет диска. Поверхня коричнева, зго-
ри лискована, знизу згладжена. домішка жорс-
тви і шамоту. д 18 см, товщ. 1,2 см, (рис. 3: 14).
25. Фрагмет диска. Поверхня коричнева,
лискована. домішка кременю. 10 см, товщ.
0,5—0,8 см, (рис. 3: 15).
увесь посуд виготовлено з добре вимішаної
формувальної маси, з міцним дзвінким череп-
ком, товщина якого не перевищує 0,8 см, а се-
редній показник становить 0,67 см. всі миски
і вази мають лисковану поверхню, а майже
всі горщики лисковану внутрішню і рустовану
зовнішню поверхні. тобто кераміку з даного
комплексу можна вважати дуже якісно виго-
товленою. серед домішок в формувальній масі
присутні шамот, кремінь, пісок і жорства, час-
то в поєднанні двох, або рідше — трьох із них.
Підраховано, що шамот був використаний у
14, кремінь — у 10, пісок — у 8, а жорства — у
6 випадках, що становить відповідно 36,8, 26,3,
21,1 і 15,8 %.
Пропорційно морфологічний склад набо-
ру близький до загальної ситуації, властивої
колекціям з поселень ранньозалізного віку
волині: значне переважання горщиків (10)
і мисок (8) над іншими типами посуду (7 ра-
зом взятих), при цьому горщиків завжди дещо
більше. Показовим є те, що всі горщики і обидві
вази були оздоблені рядом наскрізних круглих
отворів під краєм вінець, витиснених зсереди-
ни. а миски, в свою чергу, — навпаки — були
майже всі без оздоблення, і лише одна має ана-
логічні отвори (рис. 3: 7). типовою є і форма ми-
сок, серед яких майже всі мають різною мірою
загнуті досередини вінця і лише одна — прямі
(рис. 3: 10). важливим моментом є наявність в
Рис. 3. хрінники — Шанків яр, вибірка кераміки з житла 110
9ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Бардецький, а. Б. етюди до характеристики поселення ранньозалізного віку хрінники — Шанків яр
комплексі фрагментів миски орнаментованої
рядом перлин (рис. 3: 6). Пластична орнамен-
тація у вигляді наліпів на горщиках не підхо-
дить для статистичних підрахунків, оскільки
через свою локальність не часто трапляється
на фрагментах посуду, відібраних дослідника-
ми в колекцію. в комплексі вони зафіксовані
на двох екземплярах (рис. 2: 4, 6). в меншій
мірі це стосується і карбованих валиків на ту-
лубах посудин (рис. 2: 10). такі представлені
лише одним екземпляром.
ЗОбРАжЕННЯ
«чОВНА» НА МисЦІ
особлива знахідка, до якої є підстави по-
вернутися — це невеликий фрагмент миски
ранньозалізного віку з прокресленим зобра-
женням. він був знайдений у 2004 р. в куль-
турному шарі розкопу XXII в квадраті 16 / в,
тобто поряд зі спорудою 55. миска мала типову
для поселення форму із загнутими всередину
вінцями, діаметр яких становив 17 см. її повер-
хня була старанно лискована, всередині сірого
кольору, а зовні — сіро-коричневого. черепок
мав дрібну текстуру з домішками кременю і
піску у формувальній масі. зовні опук тулуба
був прикрашений двома прокресленими лінія-
ми, які на перший погляд асоціативно нагаду-
ють схематичне зображення човника (рис. 4:
1). саме таким бачив його д. н. козак (козак
2005, с. 167). та у зв’язку з помилкою художни-
ка, який прийняв мінеральний наліт за про-
креслену лінію, у «човника» з’явилася зайва
«щогла» (козак 2005, с. 167; 2012, табл. 14: 12).
можна погодитись, що це зображення мог-
ло мати символьне навантаження, однак його
семантика є радше полем для фантазії. зали-
шається шкодувати, що воно збереглось лише
на дрібному уламку, і невідомо, чи входило до
якоїсь більшої композиції. Про те, що це не ви-
падковий відбиток, свідчить його розташуван-
ня на поверхні з сильно викривленою площи-
ною, а крайній правий кінець дугастої лінії і
верхній кінець косої лінії завужені і зменшу-
ються по глибині, тобто ці лінії мають чіткі оз-
наки прокреслення, відповідно зліва направо
і знизу вгору. Ще одна помічена деталь — це
зображення було нанесене до лискуваня, тому
що воно перекриває лінії і це помітно при ре-
тельному огляді (рис. 4: 1а).
у часи існування поселення в ур. Шанків
яр, орнаментація тулуба мисок прокресленим
орнаментом в лісостепових культурах дніп-
ровського правобережного басейну практи-
кувалась винятково рідко. звисаючі до низу
дуговидні лінії в комбінації по кілька часто
зустрічаються у ритмічних композиціях на ту-
лубах черпаків і корчаг жаботинського етапу
та ранньоскіфського часу, але зв’язок в цьому
випадку сумнівний. ця миска із зображенням є
унікальним зразком, аналогій якому віднайти
не вдалося. хоча це не дивно з огляду на те, що
верхів’я стиру починаються в північому секторі
ареалу висоцької культури, з яким лужицькі
пам’ятки волині мають найбільше спільного.
закономірно, що і в ранньоскіфський час знач-
ну схожість виявляють між собою керамічний
стиль лежницької і черепино-лагодівської груп
(за л. крушельницькою). у цьому випадку нас
цікавить таке: саме у висоцькій культурі відо-
мо багато своєрідних зображень в прокреслено-
му орнаменті посуду, які не без зайвого пафосу
м. бандрівський назвав «окремим образот-
ворчим висоцьким стилем, який… пропонує
власний — ні на що не подібний результат по-
шуків у царині графічного символізму» (бан-
дрівський, 2014, с. 236—237). з волині таких
зразків відомо значно менше, однак різницю
посилює пропорційно менша кількість відкри-
тих тут поховань, в яких нестандартно орна-
ментований посуд трапляється частіше, ніж на
поселеннях. тому й хрінницький «човник» теж
вартий докладної документації, щоб зайняти
своє місце в каталозі таких зображень.
КОЛЕКЦІЯ КЕРАМІКи,
щО НЕ УВІЙШЛА ДО пУбЛІКАЦІЙ
у ході досліджень поселення в ур. Шанків
яр накопичувались матеріали ранньозалізно-
го віку, які не увійшли до основної колекції.
деякі з них походили з культурного шару роз-
копів, інші — з урвища, або підняті з поверхні,
і всього нараховують 79 фрагментів. а всі звіти
до 2014 р і публікації включають 192 екземп-
ляри кераміки, в тому числі з південної сади-
би — 32, центральної — 131, північної — 21,
та 8 фрагментів з розкопу 23. враховуючи таку
пропорційність до основної колекції, і відносну
бідність останньої, дана збірка набуває ваги і
значно доповнює інформацію для статистич-
них підрахунків, особливо про технологічні
особливості кераміки, які раніше зовсім не до-
кументувалися.
67 екземплярів походять з району централь-
ної садиби.
1. Фрагмет верхньої частини горщика. зов-
нішня поверхня (далі зП) сіра, рустована.
внутрішня поверхня (далі вП) коричнева, ло-
щена. домішка (далі дом.) кременю і шамоту.
діаметр вінець (далі д) 18 см, товщина стінок
(далі товщ.) 0,6—0,7 см (рис. 5: 1). Підйомний
матеріал, 1998 р.
2. Фрагмет вінець горщика. зП цегляста,
рустована. вП цегляста, згладжена. д вінець
22 см, товщ. 0,6 см (рис. 5: 1).
3. Фрагмет вінець горщика. зП сіра, горбку-
вата. вП темно-сіра, лискована. текстура дріб-
на. дом. піску і шамоту. д вінець 20 см, товщ.
0,6—0,7 см (рис. 5: 3).
4. Фрагмет вінець горщика. зП коричнева,
дрібно рустована. вП темно-сіра, лискована. д
вінець 19 см, товщ. 0,5—0,6 см (рис. 5: 4).
10 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Статті
5. Фрагмет вінець горщика. зП коричне-
ва, рустована. вП сіра, лискована. дом. малої
кількості шамоту і піску. д вінець 20 см, товщ.
0,7 см (рис. 5: 5).
6. Фрагмет вінець горщика. зП коричнево-
сіра, рустована. вП темно-сіра, гладка. текс-
тура дрібна. дом. шамоту і піску. товщ. 0,5—
0,6 см (рис. 5: 6).
7. Фрагмет вінець горщика. зП коричнева,
рустована. вП коричнева, лискована. текстура
дрібна. дом. піску. д вінець 8 см, товщ. 0,5 см
(рис. 5: 7).
Рис. 4. хрінники — Шанків яр, вибірка кераміки з центральної садиби
11ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Бардецький, а. Б. етюди до характеристики поселення ранньозалізного віку хрінники — Шанків яр
8. Фрагмет вінець горщика. зП цеглясто-ко-
ричнева, рустована. вП сіро-коричнева, лиско-
вана. дом. крупних зерен кременю. д вінець
14 см, товщ. 0,6—0,7 см (рис. 5: 8).
9. Фрагмет вінець горщика. зП сіро-корич-
нева, рустована. вП сіро-коричнева, згладже-
на. дом. піску і крупних зерен кременю. товщ.
0,8 см (рис. 5: 9).
10. Фрагмет вінець горщика. зП світло-ко-
ричнева, рустована. вП світло-коричнева, лис-
кована. дом. жорстви і піску. товщ. 0,4—0,8 см
(рис. 5: 10).
11. Фрагмет вінець горщика. зП сіра, русто-
вана. вП сіра, лискована. д вінець 34 см, товщ.
0,7—0,8 см (рис. 5: 11).
12. Фрагмет вінець горщика. зП сіра, русто-
вана. вП сіра, лискована. дом. кременю. д ві-
нець 14 см, товщ. 0,5—0,6 см (рис. 5: 12).
13. Фрагмет вінець горщика. зП коричнево-
сіра, рустована. вП темно-сіра, гладка. тексту-
ра дрібна. дом. кременю і піску. д вінець 15 см,
товщ. 0,6 см (рис. 5: 13).
14. Фрагмет вінець горщика. зП сіра, русто-
вана. вП сіра, лискована. дом. кременю. д ві-
нець 15 см, товщ. 0,5—0,6 см (рис. 5: 14).
15. Фрагмет вінець горщика. зП коричнева,
згладжена. вП сіра, лискована. дом. жорстви
червоного кольору. д вінець 12 см, товщ. 0,6 см
(рис. 6: 1).
16. Фрагмет вінець горщика. зП сіра, зглад-
жена. вП сіра, лискована і згладжена. дом.
піску. д вінець 10 см, товщ. 0,4—0,5 см (рис. 6:
2).
17. Фрагмет стінки посудини (горщика?). зП
коричнево-сіра, горбкувата. вП сіра, лиско-
вана. текстура дрібна. дом. кременю і піску.
товщ. 0,6 см (рис. 6: 3).
18. Фрагмет стінки горщика. зП коричнева,
рустована. вП чорна, згладжена. дом. шамоту
і малої кількості піску. д 21 см, товщ. 0,7 см
(рис. 6: 4).
19. Фрагмет стінки посудини (горщика?
вази?). зП коричнева, лискована. вП сіра, лис-
кована. дом. шамоту і кременю. товщ. 0,7 см
(рис. 6: 5).
20. Фрагмет вінець горщика. зП сіра, горбку-
вата. вП сіра, лискована. дом. малої кількість
піску і кременю. д вінець 22 см, товщ. 0,5 см
(рис. 6: 6).
21. Фрагмет стінки горщика. зП коричнева,
шерехата. вП чорна, лискована. дом. шамоту і
піску. д 14 см, товщ. 0,6 см (рис. 6: 7).
22. Фрагмет вінець горщика. зП сіра, русто-
вана. вП коричнева, добре згладжена. дом. піс-
ку. д вінець 14 см, товщ. 0,6—0,7 см (рис. 6: 8).
23. Фрагмет вінець горщика. зП коричнево-
цегляста, горбкувата. вП коричнево-цегляста,
лискована. дом. малої кількості піску. д вінець
12 см, товщ. 0,5 см (рис. 6: 9).
24. Фрагмет вінець горщика. зП сіра, русто-
вана. вП сіра, лискована. дом. шамоту. товщ.
0,5—0,8 см (рис. 6: 10).
25. Фрагмет вінець горщика. зП коричнева,
горбкувата. вП коричнева, лискована. тексту-
ра дрібна. дом. шамоту. д вінець 20 см, товщ.
0,4—0,5 см (рис. 6: 11).
Рис. 5. хрінники — Шанків яр, вибірка кераміки з центральної садиби
12 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Статті
26. Фрагмет вінець горщика. зП коричнева,
згладжена, горбкувата. вП коричнева, лискова-
на. дом. шамоту. товщ. 0,6—0,7 см (рис. 6: 12).
27. Фрагмет вінець горщика. зП сіра, не-
рівна, перепалена. вП коричнева, лискована.
дом. жорстви і піску. д вінець 12 см, товщ.
0,6 см (рис. 6: 13).
28. Фрагмет вінець горщика. зП темна —
коричнево-сіра, горбкувата. вП темна — ко-
ричнево-сіра добре згладжена. дом. піску. д
вінець 11 см, товщ. 0,5—0,6 см (рис. 6: 14).
29. Фрагмет вінець горщика. зП коричне-
ва, рустована. вП цеглясто-коричнева, добре
згладжена. дом. піску і жорстви. товщ. 0,8 см
(рис. 6: 15).
30. Фрагмет вінець миски. зП коричнево-
сіра, лискована. вП коричнево-сіра, добре
згладжена. текстура дрібна. дом. шамоту і піс-
ку. д вінець 18 см, товщ. 0,7 см (рис. 7: 1).
31. Фрагмет вінець миски. Поверхня світло-
коричнева, лискована. текстура дрібна. д ві-
нець 24 см, товщ. 0,5—0,6 см (рис. 7: 2).
32. Фрагмет вінець миски. зП сіра, лискована.
вП чорна, лискована. товщ. 0,4 см (рис. 7: 3).
33. Фрагмет вінець миски. зП сіра, лиско-
вана. вП чорна, лискована. товщ. 0,5—0,6 см
(рис. 7: 4).
34. Фрагмет вінець миски. Поверхня корич-
нева, згладжена. дом. жорстви і піриту. товщ.
0,5 см (рис. 7: 5).
Рис. 6. хрінники — Шанків яр, вибірка кераміки з центральної садиби
Рис. 7. хрінники — Шанків яр, вибірка кераміки з центральної садиби
13ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Бардецький, а. Б. етюди до характеристики поселення ранньозалізного віку хрінники — Шанків яр
35. Фрагмет вінець миски. Поверхня цегляс-
та, злегка лискована. дом. піску. товщ. 0,7 см
(рис. 7: 6).
36. Фрагмет вінець миски. зП сіро-коричне-
ва, лискована. вП сіра, лискована. дом. креме-
ню. товщ. 0,6—0,7 см (рис. 7: 7).
37. Фрагмет вінець миски. Поверхня чорна,
лискована. дом. піску. товщ. 0,5 см (рис. 7: 8).
38. Фрагмет вінець миски. Поверхня темно-
сіра, лискована. текстура дрібна. дом. жорс-
тви. товщ. 0,4—0,6 см (рис. 7: 9).
39. Фрагмет вінець миски. зП темно-сіра,
лискована. вП темно-сіра, згладжена. дом.
шамоту і піску. д вінець 26 см, товщ. 0,6 см
(рис. 7: 10).
40. Фрагмет вінець миски. Поверхня корич-
нева, добре згладжена. текстура дрібна. дом.
шамоту і піску. д вінець 28 см, товщ. 0,4 см
(рис. 7: 11).
41. Фрагмет вінець миски. Поверхня темно-
коричнево-сіра, лискована. на зламі цегляста.
дом. шамоту і піску. д вінець 18 см, товщ. 0,4—
0,6 см (рис. 7: 12).
42. Фрагмет вінець миски. Поверхня корич-
нева, лискована. на зламі чорна. дом. обка-
таних зерен кварцу. товщ. 0,4—0,5 см (рис. 7:
13).
43. Фрагмет вінець миски. Поверхня темно-
сіра, лискована. текстура дрібна. дом. шамоту
і піску. товщ. 0,4—0,5 см (рис. 7: 14).
44. Фрагмет вінець миски. зП темно-сіра,
лискована. вП темно-сіра, згладжена. тексту-
ра дрібна. дом. малої кількості піску. д вінець
18 см, товщ. 0,6 см (рис. 7: 12).
45. Фрагмет вінець посудини (вази?). зП
цегляста, лискована. вП чорна, згладжена,
місцями лискована. дом. піску. д вінець 22 см,
товщ. 0,7 см (рис. 8: 1).
46. Фрагмет вушка посудини. Поверхня тем-
но-сіра, згладжена. дом. шамоту. розміри пе-
рерізу 2,4×1,6 см (рис. 8: 2).
47. Фрагмет вінець посудини. Поверхня ко-
ричнева, лискована. товщ. 0,7 см (рис. 8: 3).
48. Фрагмет вінець посудини. Поверхня тем-
но-сіра лискована. дом. піску і дрібних зерен
кременю. товщ. 0,4—0,5 см (рис. 8: 4).
49. Фрагмет вінець посудини. зП цегляста,
лискована. вП сіра, лискована. дом. жорстви і
малої кількості піску. товщ. 0,6—0,7 см (рис. 8:
5).
50. Фрагмет вінець посудини. зП коричнева,
лискована. вП сіра, лискована. дом. шамоту і
кременю. товщ. 0,6 см (рис. 8: 6).
51. Фрагмет вінець посудини (вази?). зП ко-
ричнева, лискована. вП сіра, лискована. дом.
шамоту і кременю. д вінець 10 см. товщ. 0,6 см
(рис. 8: 7).
52. Фрагмет стінки посудини (вази?). зП ко-
ричнева, лискована. вП сіра, згладжена. дом.
кременю. товщ. 0,7 см (рис. 8: 8).
53. Фрагмет стінки посудини. Поверхня
чорна, лискована. дом. шамоту. товщ. 0,5 см
(рис. 8: 9).
54. Фрагмет стінки друшлага. Поверхня
цегляста, горбкувата. дом. кременю і піску.
товщ. 0,7 см (рис. 8: 10).
55. Фрагмет диска. Поверхня сіра, зверху
горбкувата, знизу лискована. дом. кременю.
товщ. 0,6—0,7 см (рис. 8: 11).
56. Фрагмет диска. Поверхня коричнева,
зверху лискована, знизу злегка лискована.
Формувальна маса відмулена. дом. кременю.
д 20 см. товщ. 0,8—0,9 см (рис. 8: 12).
57. Фрагмет диска. Поверхня коричнева,
зверху лискована, знизу згладжена. дом. кре-
меню. д 20 см. товщ. 0,9 см (рис. 8: 13).
Рис. 8. хрінники — Шанків яр, вибірка кераміки з центральної садиби
14 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Статті
58. Фрагмет диска. Поверхня сіро-коричне-
ва, зверху лискована. дом. малої кількості кре-
меню. товщ. 0,6—0,8 см (рис. 8: 14).
59. Фрагмет диска. Поверхня коричнева,
зверху слабо лискована, знизу лискована. дом.
кременю і піску. товщ. 0,6—0,9 см (рис. 8: 15).
60. Фрагмет диска. Поверхня світло-корич-
нева, зверху злегка лискована, знизу лискова-
на. дом. кременю. д 16 см. товщ. 0,7—0,8 см
(рис. 8: 16).
61. Фрагмет стінки посудини. Поверхня чор-
на лискована. дом. кременю. товщ. 0,5—0,8 см
(рис. 4: 2).
62. Фрагмет стінки посудини. Поверхня чор-
на лискована. дом. кременю. товщ. 0,4—0,5 см
(рис. 4: 3).
63. Фрагмет стінки посудини. Поверхня
чорна лискована. дом. кременю. товщ. 0,5 см
(рис. 4: 4).
64. кухлик. Поверхня темно-сіро-коричне-
ва, лискована. дом. шамоту і малої кількості
кременю. висота 6 см, д вінець 8 см, д денця
4,5 см, товщ. 0,6 см (рис. 4: 5).
65. чаша, склеєна з кількох фрагментів, де-
нце не збереглось. реставрована гіпсом. лінія
вінець хвиляста, утворює п’ять слабо вираже-
них пелюсток. Поверхня сіро-коричнева, не-
рівна, злегка згладжена. дом. малої кількості
кременю. висота 5,6 см, д вінець 12,5 см, д де-
нця 5,5 см, товщ. 0,6 см (рис. 4: 6).
66. кухлик склеєний з кількох фрагментів.
реставрований гіпсом. денце по центру увіг-
нуте. лінія вінець нерівна, ймовірно хвиляста.
Поверхня темно-сіра і чорна, плямиста, лиско-
вана. висота 6 см, д вінець 9,5 см, товщ 0,55 см,
товщ. денця 1,4 см (рис. 4: 7).
67. кухлик склеєний з кількох фрагментів.
Фрагмент вушка не зберігся. денце округле.
Поверхня сіра, лискована. дом. шамоту. ви-
сота 4,3 см, д вінець 7,5 см, товщ 0,5—0,8 см,
товщ. денця 0,8 см (рис. 4: 8).
на основі даних про цю кераміку можна зро-
бити ряд підрахунків.
серед домішок у формувальній масі зуст-
річаються пісок (31), кремінь (26), шамот (22)
і жорства (7), причому частіше у комбінації
двох із них. у 8 випадках домішок не помічено.
частка кожної з них становить: пісок — 36,1,
кремінь — 30,2, шамот — 25,6, жорства —
8,1 %. варто однак зазначити, що ці показники
можуть бути дещо спотворені, внаслідок того,
що фрагменти таких категорій посуду, як дис-
ки, або лисковані кухлики чи вази часом були
враховані лише завдяки домішці кременю, не
характерній для інших культур на цьому по-
селенні. інші ж домішки недоотримали мож-
ливої кількості, і це збільшило відносну частку
кременю.
Пропорційний склад колекції посуду, в якій
враховано 65 визначених одиниць: горщи-
ки — 41,5 % (27 екз.), миски — 23,1 % (15 екз.),
диски — 9,2 % (6 екз.), вазоподібний посуд в
тому числі кухлики — 24,6 % (16 екз.), друшлаг
1,5 % (1 екз.).
з 27 фрагментів горщиків 17 мали рустова-
ну зовнішню поверхню, а ще 8 горбкувату і при
цьому внутрішня поверхня у 18 з них була лис-
кована, у 4 згладжена в 5 дуже добре згладже-
на. з 25 фрагментів вінець горщиків 22 були
орнаментовані рядом наскрізних круглих от-
ворів під краєм. Пластичні наліпи зафіксова-
но у 5 випадках (рис. 5: 1, 3, 5, 8, 9), причому
двічі — парні. у чотирьох горщиків вони зна-
ходились на шийці і в одного під самим краєм
вінець. чотири горщики і ще дві невизначені
посудини були орнаментовані нігтевими за-
щипами (рис. 6: 1—6). маємо також чотири ви-
падки застосування карбованого валика, два з
яких знаходились під краєм вінець (рис. 6: 1,
12), а два на шийці (рис. 6: 7, 10). у 5 горщиків
були карбовані краї вінець (рис. 5: 2,11; рис. 6:
8, 9, 11). винятково рідкісною для поселення
є орнаментація горщиків прокресленими го-
ризонтальними лініями (рис. 5: 3) і це третій
знайдений екземпляр (рис. 2: 2) (козак 2016,
табл. 8: 10).
з 15 мисок лише три орнаментовані рядом
наскрізних отворів (рис. 7: 5, 7, 9) і один фраг-
мент мав пластичний наліп на опуці тулуба
(рис. 7: 14). усі миски мають різною мірою за-
гнуті всередину вінця, здебільшого плавно. у
чотирьох згин тулуба відносно різкіший (рис. 7:
4, 6, 7, 14), і лише одна миска має гострий кут
нахилу вінець відносно тулуба (рис. 7: 12). в
одному випадку профіль має оригінальну фор-
му — борти розхилені назовні, а вінця різко за-
гнуті вертикально у вигляді звуженого носика
(рис. 7: 15). більшість мисок лисковані: лише у
двох була згладжена зовнішня і в чотирьох —
внутрішня поверхні.
12 екземплярів знайдено в культурному
шарі розкопу 1-24, тобто на місці південної са-
диби.
1. Фрагмет вінець горщика. зП коричнево-
сіра, шерехата. вП коричнево-сіра, лискована.
д вінець 12 см, товщ. 0,5—0,6 см (рис. 9: 1).
2. Фрагмет вінець горщика. зП коричнево-
сіра, рустована. вП коричнево-сіра, лискова-
на. дом. піску і шамоту. д вінець 16 см, товщ.
0,6—0,7 см (рис. 9: 2).
3. Фрагмет вінець горщика. зП темно-сіра,
рустована. вП темно-сіра, лискована. дом.
кременю, піску і жорстви. д вінець 16 см, товщ.
0,5 см (рис. 9: 3).
4. Фрагмет вінець горщика. зП коричнева,
шерехата. вП коричнева, лискована. дом. кре-
меню і піску. д вінець 16 см, товщ. 0,5—0,6 см
(рис. 9: 4).
5. Фрагмет диска. Поверхня лискована, звер-
ху цеглясто-сіра, знизу сіра. дом. кременю. д
20 см, товщ. 0,4—0,6 см (рис. 9: 5).
6. Фрагмет вінець горщика. Поверхня корич-
нева, лискована. дом. шамоту і піску. д вінець
20 см, товщ. 0,8 см (рис. 9: 6).
15ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Бардецький, а. Б. етюди до характеристики поселення ранньозалізного віку хрінники — Шанків яр
7. Фрагмет вінець кухлика з вушком. Повер-
хня чорна, лискована. дом. кременю. д вінець
10 см, товщ. 0,4 см (рис. 9: 7).
8. Фрагмет вінець корчаги. зП чорна, лиско-
вана. вП сіра, лискована. дом. піску і шамоту.
д вінець 26 см, товщ. вінець 1 см, товщ. стінок
0,6 см (рис. 9: 8).
9. Фрагмет вінець миски. зП темно-сіра,
лискована. вП темно-сіра, згладжена. тексту-
ра дрібна. дом. жорстви і піску. д вінець 30 см,
товщ. вінець 1 см, товщ. стінок 0,6 см (рис. 9:
9).
10. Фрагмет вінець миски. зП коричнева,
лискована. вП чорна, лискована. Формуваль-
на маса відмулена. д вінець 24 см, товщ. 0,7—
0,8 см (рис. 9: 10).
11. Фрагмет вінець миски. Поверхня темно-
сіра лискована. Формувальна маса відмулена.
дом. кременю. д вінець 25 см, товщ. 0,5—0,6 см
(рис. 9: 11).
12. Фрагмет вінець миски. Поверхня темно-
сіра лискована. Формувальна маса відмуле-
на. дом. кременю. д вінець 18 см, товщ. 0,6 см
(рис. 9: 12).
окремо слід згадати дві знахідки, які техно-
логічно і стилістично характерні для тшинець-
ко-комарівської культури.
1. Фрагмет стінки посудини орнаментованої
широкими заглибленими лініями. зП корич-
нева, згладжена. вП сіра, лощена. дом. вели-
кої кількості кременю (рис. 9: 13). розкоп 1-24,
культурний шар.
2. Фрагмент біконічного кружала. Поверхня
цегляста, згладжена. дом. великої кількості
кременю (рис. 4: 10). розкоп хх, квадрат 11 / є,
глибина 0,6—0,7 м (козак 2012, табл. 5: 12).
обидві речі орнаментовані характерними
широкими мілкими заглибленими лініями і
містять значну домішку відносно крупних зе-
рен кременю. це — поки єдині матеріали цієї
культури, до того ж знайдені на різних кінцях
пам’ятки, що вказує на випадковість їхнього
попадання сюди. ймовірно неподалік існує по-
селення епохи бронзи.
сЕРп
у 2003 р. в культурному шарі розкопу XX, в
квадраті 13 / є на глибині 1,0 м, що поряд зі спо-
рудою 42 було знайдено шостий по рахунку серп,
при цьому — єдиний з території центральної
садиби. він виготовлений з сірого волинського
(туронського) кременю у біфаціальній техніці, з
дугастою спинкою і звуженою п’яткою, на кінці
якої залишилась первинна кірка. кінець леза не
зберігся. метричні параметри: довжина 9,4 см,
ширина леза 3,1 см, ширина п’ятки 1,7 см, дов-
жина нижньої частини спинки від п’ятки до точ-
ки найбільшого вигину 7 см; товщина по центру
0,9, на п’ятці — 0,6, на кінці — 0,7 см.
на основі візуального огляду зроблено на-
ступні спостереження. зламаний кінець на
1,5 см довжини від краю має сліди дії високої
температури, через що увесь пронизаний дріб-
ними тріщинками (рис. 11: а). характер повер-
хні зламу свідчить про те, що він стався вже
після сильного нагрівання і повторює дрібну
мережу тріщин.
лезо серпа неодноразово підправлялось для
загострення, у зв’язку з чим значно звузилось
відносно первинної форми. лінія робочого
краю знаходиться на відстані всього 0,7—0,8 см
від повздовжньої центральної осі виробу, а кут
поперекового перерізу леза становить 76—80°
(рис. 10: 2). вказана відстань первинно мала
бути приблизно вдвічі більшою, а кут — вдвічі
меншим.
Поверхня серпа заполірована до блиску
(рис. 10: а), через що добре виділяється та його
частина, яку було закрито руків’ям (рис. 10: 3).
лезо на всю довжину, до самої п’ятки, виступа-
ло з руків’я.
Рис. 9. хрінники — Шанків яр, вибірка кераміки з південної садиби
16 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Статті
Рис. 10. хрінники — Шанків яр, серп з центральної садиби: 1 — рисунок; 2 — графічна реконструкція пер-
винної форми; 3 — зональні позначення на рисунку серпа. Умовні позначення: а — заполіровка до блиску
(сліди спрацювання); б — слабка заполіровка з ледь помітним блиском (остання по часу підправка леза);
в — сколи без заполіровки (утилізаційні); г — зашліфована ділянка краю спинки; д — зашліфована ділянка
краю спинки перекрита заполіровкою
17ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Бардецький, а. Б. етюди до характеристики поселення ранньозалізного віку хрінники — Шанків яр
Рис. 11. хрінники — Шанків яр, серп з центральної садиби, збільшені фото окремих ділянок, позначених
на загальному фото
18 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Статті
у нижній частині леза, з одного боку, виді-
ляється ряд регулярних сколів (рис. 10: б),
які носять значно менші, ледь помітні, сліди
полірування, а отже вони є останніми по часу
слідами підточування. у перетині добре видно,
як ця лінія сколів деформувала первинну його
симетрію (рис. 10: 2).
у трьох місцях на лезі присутні утилізаційні
сколи, які мають зовсім іншу структуру і вза-
галі не заполіровані, а отже, утворились на
останній стадії використання серпа внаслідок
прямих ударів по краю леза (рис. 10: в; рис. 11:
б).
гребінь спинки серпа по всій збереженій дов-
жині зашліфований (рис. 10: г; рис. 11: в—д),
причому у верхній частині леза це шліфування
перекрите полиском від спрацювання (рис. 10:
д). з цього випливає, що воно було здійснене
до застосування серпа за призначенням, а отже
мало на меті спеціально притупити спинку, а
не утворилось внаслідок використання виробу
після поломки в інших цілях.
враховуючи форму серпа з південної сади-
би (козак 2016, табл. 9) та чотирьох серпів зі
скарбу, знайденого на території північної сади-
би (козак, Прищепа, Шкоропад 2004, рис. 10,
рис. 11), можемо відтворити ймовірну первин-
ну форму даного виробу (рис. 10: 2). очевидно,
що до підправки лезо було пряме, а найбільша
його ширина знаходилась приблизно посере-
дині довжини.
ДЕЯКІ ЗАУВАГи щОДО ІНТЕРпРЕ-
ТАЦІї МАТЕРІАЛІВ З пОсЕЛЕННЯ
В ур. ШАНКІВ ЯР
Про Просторову
структуру Пам’ятки
з огляду на наявність на пам’ятці трьох
ізольованих скупчень об’єктів постає питан-
ня — чи можна розглядати матеріали з них як
з одного поселення? відстань між південною і
північною садибою становить майже 300 м, а
між їхніми крайніми об’єктами могла б сягнути
400 м, окрім цього вони розділені топографіч-
но, займаючи, по суті, сусідні миси і різні ви-
соти. з таким самим успіхом в цю агломерацію
можна було б включити і найближчий пункт з
протилежного берега стиру (хрінники 4, база
динамо), відстань до якого від південної сади-
би — 400 м, а поряд з ним вздовж берега в оби-
два боки знаходяться ще кілька аналогічних
пам’яток. розкопки на одній з них (хрінники 8)
у 2008 р. показали, що там також маємо справу
з компактним скупченням об’єктів — залиш-
ками однієї невеликої садиби. і хоч усі інші
пункти обстежені лише поверхнево, або шур-
фуванням, можна попередньо припускати, що
між сучасними селами товпижин, набережне
і хрінники, по обом берегам стиру існувало
компактне скупчення дрібних поселень. вони
могли утворювати систему і бути поєднані со-
ціальними чи кровними зв’язками їх жителів,
які експлуатували окремий, належний їм про-
стір.
тобто планіграфія пам’ятки в ур. Шанків
яр демонструє одну з ймовірних моделей того-
часної поселенської структури, яка складалась
з розосереджених садиб на кшталт сучасної
хутірної системи. схожа картина, на жаль, та-
кож поки лише за результатами поверхневих
обстежень, спостерігається на багатьох скуп-
ченнях поселень ранньозалізного віку в басей-
нах ікви і горині, де невеликі за площею кон-
центрації матеріалів знаходяться на близькій
відстані одна від одної на берегових терасах,
або на сусідніх острівних підвищеннях в запла-
вах. Питання ж їх взаємозв’язку при сьогоден-
них стані джерельної бази і методиці ще дуже
далеке від вирішення. традиційне стилістичне
порівняння матеріалів, як показує досвід, має
дуже обмежені можливості в цьому відношен-
ні, натомість грішить суб’єктивізмом і примно-
жує хибні ідеї. Перспективним було б врешті
відкриття могильників, належних цим посе-
ленням, і проведення на їхній базі грунтовних
досліджень, в тому числі й міждисциплінар-
них.
тож, повертаючись, власне до результатів,
вже здобутих на Шанковому яру, доцільно було
б аналізувати їх як три окремі комплекси. інша
справа, що всі вони демонструють надзвичайну
схожість керамічного стилю між собою, через що
їх можна поміщати в рамки одного етапу. тепе-
рішній стан опрацювання матеріалів не дозво-
ляє розділити мікрохронологічно ці комплекси
і в перспективі марно сподіватись побудувати
надійну реконструкцію їх просторово-часового
розвитку. наразі всі три садиби умовно можна
вважати синхронними, що не виключає різний
час заснування і припинення існування кож-
ної з них.
Про таксономічну
атрибуцію Пам’ятки
для горщиків з ур. Шанків яр своєрідним
стандартом є покриття рустом зовнішньої по-
верхні і лискування, або старанне згладжуван-
ня внутрішньої. руст цей часто дуже грубий,
іноді додатково перекритий пальцевими розчо-
сами, які залишають паралельні вертикальні
або косі канелюроподібні борозни. рідше трап-
ляються випадки, коли зовнішня поверхня не
мала русту, однак була умисно сформована
горбкуватою і шерехатою. а згладженою вона
буває винятково рідко, і зазвичай при цьому
суцільно вкрита декором з пальцево-нігтевих
защипів або прокреслених ліній (рис. 2: 2; 6:
1,2). це — чи не найважливіша риса, яка свід-
чить про те, що керамічний стиль хрінницьких
пам’яток є стилем західного зразка, вогнищем
якого був південно-балтійський басейн, і пред-
19ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Бардецький, а. Б. етюди до характеристики поселення ранньозалізного віку хрінники — Шанків яр
ставленого в пізню епоху бронзи та ранньо-
залізний вік лужицькою культурою. Промо-
вистим в даному контексті є те, що і в наступні
епохи вихідці з цих територій теж привносили
на волинь посуд з рустованою поверхнею (по-
морська, пшеворська, вельбарська культури).
контраст у цьому розмежуванні «схід—захід»
на волині помітний дуже добре, оскільки ба-
сейн річки горині — сусідньої зі стиром прито-
ки Прип’яті, займають пам’ятки могилянської
групи, для яких і в передскіфський і в скіфсь-
кий час рустований посуд не був притаманний
і трапляється дуже рідко.
схиляють до такої атрибуції і інші риси мор-
фології та оздоблення кераміки з Шанкового
яру. Пластичні наліпи на горщиках та паль-
цево-нігтеві защипи, нанесені рядами, або хао-
тично на поверхні горщиків, ваз та дисків також
характерні для лужицької культури і знахо-
дять відповідники у третій фазі її розвитку.
важливо і те, що найуживанішим орнаментом
є ряд наскрізних отворів під вінцями, присут-
ній майже на всіх, за винятком кількох одини-
ць, горщиках. це також відповідає лужицько-
му стилю пізньої фази, в той час як в східніших
групах українського лісостепу скіфського часу
поряд з отворами набув значного поширення
перлинний орнамент, який на горщиках зай-
має ту саму позицію, що і отвори. у цьому від-
ношенні хрінницькі комплекси близькі ще й до
пам’яток черепино-лагодівської групи, однак,
крім наскрізних отворів, у горщиках останньої
домінують карбовані валики. миски з ур. Шан-
ків яр теж відрізняються частою відсутністю
орнаментації, або оздобленням наскрізними
проколами, тоді як в сусідньому басейні горині
на мисках скіфського часу переважав перлин-
ний орнамент. до лужицького стилю відно-
сяться і зразки столового посуду, яких маємо з
пам’ятки доволі мало (рис. 3: 3; 4: 2—9; 9: 7).
типовими є також біконічні вази, представлені
лише дрібними фрагментами (рис. 3: 5; 8: 7,8).
цей зв’язок добре проілюстрував д. Павлів, на-
вівши широке коло аналогій в лужицькій куль-
турі до більшості різновидів посуду з централь-
ної садиби (козак, Павлів 2010).
дана інтерпретація дещо суперечить концеп-
ції л. крушельницької, яка виділяла пам’ятки
з подібними до хрінницьких комплексами в ок-
рему лежницьку групу, проте питання її зв’язків
з лужицькою культурою залишила відкритим
(крушельницька 1993a, с. 158). важливо взяти
до уваги те, що ця група включає пам’ятки, син-
хронні лише до пізньої фази лужицької куль-
тури, коли стиль кераміки всіх східних груп
останньої був досить відчутно і схожим чином
видозмінений, порівняно з класичною і тим
паче ранньою фазами. в польській історіогра-
фії ці стилістичні зміни кераміки вважаються
етапними в межах лужицької культури. та-
кий підхід зумовлений наявністю на території
Польші великої кількості широко досліджених
могильників, час існування яких охоплює два,
а іноді і три фази лужицької культури. у віт-
чизняній, успадкованій від радянської традиції
помітна тенденція до територіального і часово-
го подрібнення археологічної таксономії. При
цьому в україні з джерельною базою ситуація
плачевна — в лежницькій групі досліджених
могильників взагалі немає, як немає і перспек-
тивних пам’яток для розкопок, а повноцінно
вивчених поселенських комплексів — одиниці.
ускладнює ситуацію ще й те, що склад керамі-
ки на поселеннях може значно відрізнятися від
поховального інвентаря, оскільки в якості урн
часто використовувався вазоподібний посуд, а
супровід складався з індивідуальних столових
посудин, тоді як на поселеннях домінуючою
складовою є кухонні горщики і миски (Czopek
2007, c. 197). мабуть через це л. крушельниць-
ка деякий час виключала генетичний зв’язок
старожитностей лежницької групи з лужиць-
кими могильниками з волині (крушельниць-
ка 1976, с. 60, 69), які в свою чергу не мали, і
досі не мають відповідників на поселеннях. це
ж спричинює і велику обережність у пов’язанні
одиничних зразків посудин типово лужицького
стилю з усім іншим хрінницьким комплексом
і спроби пояснити це або наявністю окремого
раннього горизонту на пам’ятці, або певними
архаїчними елементами в пізньому горизонті
(козак, Павлів 2010, с. 82).
розглядаючи проблеми навколо лежниць-
кої групи, л. крушельницька поставила цілу
низку питань, не маючи на них відповіді. При
мізерній джерельній базі дуже туманно вима-
льовувались її часові і просторові рамки. і хоча
сама авторка визнавала хиткість своїх виснов-
ків, все ж задекларувала лежницьку групу
як окреме культурне явище (крушельницька
1993a, с. 158), однак підхоплена іншими так-
сономічна схема, яка вже стала традиційною,
породжує цілий ряд незручностей. наприклад
на р. західний буг на протилежних берегах
знаходяться аналогічні, проте по різному атри-
бутовані пам’ятки, і, попри констатацію їхньої
подібності, в літературі нерідко зустрічається
вживання поряд двох окремих назв по суті од-
ного і того ж явища (козак Павлів 2010), тож
треба розуміти, що поширенню лежницької
групи на захід завадив сучасний національ-
ний кордон. на могильнику ульвівецької гру-
пи лужицької культури в рованцях є окремі
комплекси (скупчення 3), які за своїми рисами
цілком можна було б віднести до лежницької
групи (Павлів 1993, рис. 8: 8—10). врешті, на-
слідком вживання цієї схеми стала атрибуція
комплексу з урочища Шанків яр як синкре-
тичного (лежницько-черепино-лагодівсько-мо-
гилянсько-тарнобжезько-лужицько-висоцько-
ранньоскіфського) (козак, Павлів 2010, с. 85).
грунтовний розгляд зазначеної проблеми
потребує окремої праці, а наразі, задля уник-
нення всіх незручностей, варто відносити хрін-
20 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Статті
ницькі комплекси до лужицької культури як
явища вищого порядку. але в такому випадку
пам’ятки лежницького типу так само, як і уль-
вівецькі, будуть синонімами однієї західно-во-
линської територіальної групи цієї культури.
тому їх доцільно визначати як окремі хроноло-
гічні горизонти (фази) зі своїми ознаками сти-
лю, рисами обрядовості і векторами культурних
зв’язків. Що ж до найменування цієї групи, то
для уникнення збігів і дискримінації котрогось
з авторів доцільним є об’єднання двох епонімів
у збірну назву — ульвівецько-лежницька гру-
па. Подібне бачення озвучене вже не вперше
(Павлів 2006, с. 163).
Про датування Пам’ятки
у колекції матеріалів з Шанкового яру, на
жаль, дуже мало датуючих речей. на півден-
ному краю центральної садиби було знайдено
наконечник стріли так званого базисного типу,
який широко датований VI — серединою V ст.
(козак, 2012, с. 31, рис. 10: 4). він знайдений
окремо в культурному шарі розкопу XX без
контексту і це єдина знахідка з вузьким дату-
ванням. наявність у комплексі центральної
садиби кількох посудин з перлинним орнамен-
том (козак 2012, табл. 2: 6; 10: 2; 19: 3) теж доз-
воляє пов’язати хрінницьку пам’ятку зі скіфсь-
ким часом і частково з пізнім передскіфським
(жаботин ііі за м. дараган 2011).
Періодизація лужицьких старожитностей
незрівнянно краще розроблена для тарноб-
жезької групи, аніж для сусідньої з волинню
групи пам’яток лужицької культури люблін-
щини, яка навіть усталеної назви ще не отри-
мала. ця періодизація побудована переважно
на матеріалах могильників і її важко застосо-
вувати для аналізу поселенських комплексів.
керамічна колекція усіх трьох садиб хрінни-
цької пам’ятки відповідає загалом пізній фазі
тарнобжезької групи (фаза ііі). однак пізнан-
ня відносної та абсолютної хронології останнь-
ої, особливо для стороннього читача, є досить
проблемним. Після отримання серій радіо-
карбонних і термолюмінесцентних датувань
(Czopek 2001, s. 167—184; Trybała-Zawiślak
2012, s. 177,178), і після корекції хронологіч-
но-періодизаціної шкали гальштатського часу
(Trachsel 2004) система хронології тарнобжезь-
кої групи розхиталася. це зі свого боку породи-
ло труднощі при датуванні окремих пам’яток
(Czopek 2007, s. 193), кореляції з хронологією
скіфської культури і тим паче при перенесенні
цієї системи на сусідні регіони з лужицькими
пам’ятками, у тому числі й на волинь. тому
наразі немає підстав для докладного датуван-
ня матеріалів Шанкового яру, як і пам’яток
лежницького горизонту в цілому. Широкий
діапазон, в рамках якого можна помістити час
існування поселення — VII—V ст. до н. е. зро-
зуміло, що всі три садиби могли існувати знач-
но коротший проміжок часу. такі дати майже
збігаються із запропонованими раніше (козак,
Павлів 2010, с. 85). Що ж до відносної хроноло-
гії, то в усіх попередніх публікаціях спостері-
гаємо значний різнобій у вживанні індексів з
центральноєвропейської хронологічної системи
та застаріле їхнє абсолютне датування, а тому,
з огляду на відсутність прямих прив’язок до
цієї системи в лежницькому горизонті, воліємо
уникнути примноження цього різнобою. По-
вернутись до цього питання можна лише піс-
ля синтезу дієвої періодизаційної системи для
ульвівецько-лежницької групи з прямим вихо-
дом на зовнішні прив’язки, а це буде клопітка
справа, судячи у озвучених в даній статті про-
блем.
Про «синкретичний» характер
матеріалів з Шанкового яру
в усіх попередніх публікаціях авторства
д. н. козака та д. ю. Павліва зустрічаємо
трактування цього поселення як «пам’ятки
змішаного культурного стилю, в матеріалах
якої спостерігається поєднання рис лежниць-
кої, черепино-лагодівської, могилянської груп,
тарнобжезької лужицької культури, пам’яток
ранньоскіфського часу Західного Поділля з пев-
ними архаїчними елементами, можливо вже
не існуючих, висоцької культури та ульвівець-
кої групи» (козак, Павлів 2010, с. 85). в окремій
попередній публікації «житла» 110 написано,
що «за типологією кераміки воно відносить-
ся до черепино-лагодівсько-могилянської куль-
турної групи ранньозалізного часу» (козак
2009a, с. 131; 2009b, с. 95). а в першій моногра-
фії на основі опрацювання відкритих комплек-
сів, стверджувалось що «селище в ур. Шанків
Яр належить до змішаного лежницько-чере-
пино-лагодівського типу, тобто відбиває сам
стан контактів між цими групами». При ць-
ому підраховано було навіть процентний склад
відповідних груп посуду, серед яких виділено
також два екземпляри з відповідниками у мо-
гилянській групі. важливим моментом є те, що
застосування в якості домішок товченого пере-
паленого кременю трактувалось як характерна
риса черепино-лагодівської групи і це свідчило
про проникнення її традицій в технологію ви-
готовлення посуду, на відміну від «еталонних
пам’яток лежницької групи», де переважав
товчений граніт (козак, Прищепа, Шкоропад
2004, с. 20). насправді ж тут закралось якесь
непорозуміння, адже типовою домінуючою
домішкою в кераміці черепино-лагодівської
групи є шамот (крушельницька 1993b, с. 189,
190, 215). немає також підстав атрибутувати
як черепино-лагодівську і стилістику части-
ни хрінницьких матеріалів. По-перше в самій
черепино-лагодівській групі, як зазначала
л. крушельницька, кожна з пам’яток, крім
спільних, має своєрідні риси. цю різницю вона
21ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Бардецький, а. Б. етюди до характеристики поселення ранньозалізного віку хрінники — Шанків яр
пояснювала передусім місцем розташування
і контактами з іншими культурами чи група-
ми (крушельницька 1993b, с. 235, 236). огляд
керамічної колекції з Шанкового яру навпаки
дозволяє бачити в ній досить однорідну збірку.
адже для характеристики стилю важливими є
провідні форми посуду і способи їх оздоблення,
представлені абсолютною більшістю, а рідкісні
і одиничні екземпляри є винятковими і вико-
нують лише допоміжну роль. для прикладу,
дійсний синкретичний характер проявляють
матеріали з пам’яток в басейні р. ікви, що на
схід від хрінників (бардецький, ткач 2012).
наразі хрінницький комплекс залишається
еталонним для лежницького горизонту ульві-
вецько-лежницької групи басейну р. стир.
ЛІТЕРАТУРА
бандрівський, м. 2014. Культурно-історич-
ні процеси на Прикарпатті і Західному Поділлі
в пізній період епохи бронзи — на початку доби
раннього заліза. львів: інститут українознавства
ім. і. крип’якевича нану.
бардецький, а., ткач, в. 2012. місцезнаходжен-
ня ранньозалізного віку дубно-волиця рівненської
області — пам’ятка порубіжжя висоцької культури і
могилянської групи. Брідщина — край на межі Га-
личини й Волині: матеріали VI-ї краєзнавчої кон-
ференції присвяченої Міжнародному Дню пам’яток
історії та культури 20 квітня 2012 р., с. 12-21.
дараган, м. н. 2011. начало раннего железно-
го века в Днепровской Правобережной Лесостепи.
киев: кнт.
козак, д. н. 2009a. до питання про рибальство у
скіфську добу на волині. Vita Antiqua, 7—9, с. 130-
134.
козак, д. н. 2009b. житлово-господарський ком-
плекс рибалок доби раннього залізного віку на во-
лині. археологія, 2, с. 94-98.
козак, д. н. 2010. Етюди давньої історії Украї-
ни. київ: стародавній світ.
козак, д. н 2012. Поселення неврів, слов’ян та
германців на Стирі. київ: іа нану.
козак, д. н. 2016 хрінники (Шанків Яр) —
пам’ятка давньої історії Волині. Дослідження
2010—2014 рр. київ: іа нану.
козак, д. н., Павлів, д. ю. 2010. Поселення ран-
ньозалізного часу біля с. хрінники на волині. архе-
ологія і давня історія України, 2: археологія Право-
бережної україни, с. 71-96.
козак, д. н., Прищепа, б. а., Шкоропад, в. в.
2004. Давні землероби Волині: пам’ятки археології
на хрінницькому водоймищі. київ: іа нану.
козак, д. н., Шкоропад, в. в. 2005. нові дослід-
ження на хрінницькому водоймищі. археологічні
дослідження в Україні 2003—2004 р., 7, с. 167-168.
крушельницька, л. і. 1976. Північне Прикар-
паття і Західна Волинь за доби раннього заліза.
київ: наукова думка.
крушельницька, л. і. 1993a. лежницька група
пам’яток волині. в: крушельницька, л. і. (ред.).
Пам’ятки гальштатського періоду в межиріччі
Вісли, Дніпра і Прип’яті. київ: наукова думка,
с. 143-158.
крушельницька, л. і. 1993b. черепино-лагодівсь-
ка група пам’яток. в: крушельницька, л. і. (ред.).
Пам’ятки гальштатського періоду в межиріччі
Вісли, Дніпра і Прип’яті. київ: наукова думка,
с. 158-239.
Павлів, д. 1993. нові пам’ятки «лужицької куль-
тури» на заході україни. в: крушельницька, л. і.
(ред.). Пам’ятки гальштатського періоду в межи-
річчі Вісли, Дніпра і Прип’яті. київ: наукова дум-
ка, с. 11-56.
Павлів, д. 2006. Пам’ятки кінця доби бронзи —
початку ранньозалізної доби із с. ульвівок на со-
кальщині. Матеріали і дослідження з археології
Прикарпаття і Волині, 10, с. 154-165.
Czopek, S. 2001. Pysznica, pow. Stalowa Wola,
stanowisko 1 — cmentarzysko ciałopalne z przełomu
epok brązu i żelaza. Rzeszów: Uniwersytet Rzes-
zowski.
Czopek, S. 2007. Grodzisko Dolne, stanowisko 22 —
wielokulturowe stanowisko nad Dolnym Wisłokiem, I:
Od epoki kamienia do wczesnej epoki żelaza. Rzeszów:
Mitel.
Trachsel, M. 2004. Untersuchungen zur relativen und
absoluten Chronologie der Hallststtzeit. Bonn, 1, 2.
Trybała-Zawiślak, K. 2012. Kłyżów, stan. 2 i
Mokrzyszów, stan. 2 — cmentarzyska ciałopalne z wc-
zesnej epoki żelaza. Rzeszów: Mitel.
REfEREnCEs
Bandrivskyi, M. 2014. Kulturno-istorychni protsesy na
Prykarpatti i Zakhidnomu Podilli v piznii period epokhy
bronzy — na pochatku doby rannoho zaliza. Lviv: Instytut
ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha NANU.
Bardetskyi, A., Tkach V. 2012. Mistseznakhodzhennia ran-
nozaliznoho viku Dubno-Volytsia Rivnenskoi oblasti — pami-
atka porubizhzhia vysotskoi kultury i mohylianskoi hrupy.
Bridshchyna — krai na mezhi Halychyny y Volyni: materialy
VI-i kraieznavchoi konferentsii prysviachenoi Mizhnarodnomu
Dniu pam’iatok istorii ta kultury 20 kvitnia 2012 r., s. 12-21.
Daragan, M. N. 2011. Nachalo rannego zheleznogo veka v
Dneprovskoy Pravoberezhnoy Lesostepi. Kiev: KNT.
Kozak, D. N. 2009a. Do pytannia pro rybalstvo u skifsku
dobu na Volyni. Vita Antiqua, 7—9, s. 130-134.
Kozak, D. N. 2009b. Zhytlovo-hospodarskyi kompleks ry-
balok doby rannoho zaliznoho viku na Volyni. Arkheolohiia,
2, s. 94-98.
Kozak, D. N. 2010. Etiudy davnoi istorii Ukrainy. Kyiv:
Starodavnii svit.
Kozak, D. 2012. Poselennia nevriv, slovian ta hermantsiv
na Styri. Kyiv: IA NANU.
Kozak, D. 2016 Khrinnyky (Shankiv Yar) — pamiatka
davnoi istorii Volyni. Doslidzhennia 2010—2014 rr. Kyiv: IA
NANU.
Kozak, D. N., Pavliv, D. Yu. 2010. Poselennia rannoza-
liznoho chasu bilia s. Khrinnyky na Volyni, Arkheolohiia
i davnia istoriia Ukrainy, 2: Arkheolohiia Pravoberezhnoi
Ukrainy, s. 71-96.
Kozak, D. N., Pryshchepa, B. A., Shkoropad, V. V. 2004
Davni zemleroby Volyni: pamiatky arkheolohii na Khrinnyt-
skomu vodoimyshchi. Kyiv: IA NANU.
Kozak, D. N., Shkoropad, V. V. 2005. Novi doslidzhennia
na Khrinnytskomu vodoimyshchi. Arkheolohichni doslidzhen-
nia v Ukraini 2003—2004 rr., 7, s. 167-168.
Krushelnytska, L. I. 1976. Pivnichne Prykarpattia i Za-
khidna Volyn za doby rannoho zaliza. Kyiv: Naukova dumka.
Krushelnytska, L. I. 1993a. Lezhnytska hrupa pam’iatok
Volyni. In: Krushelnytska, L. I. (ed.). Pamiatky halshtatskoho
periodu v mezhyrichchi Visly, Dnipra i Pryp’iati. Kyiv: Nau-
kova dumka, s. 143-158.
Krushelnytska, L. I. 1993b. Cherepyno-Lahodivska hrupa
pam’iatok. In: Krushelnytska, L. I. (ed.). Pamiatky halshtat-
skoho periodu v mezhyrichchi Visly, Dnipra i Pryp’iati. Kyiv:
Naukova dumka, s. 158-239.
Pavliv, D. 1993. Novi pamiatky «luzhytskoi kultury» na Za-
khodi Ukrainy. In: Krushelnytska, L. I. (ed.). Pamiatky halsh-
22 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Статті
tatskoho periodu v mezhyrichchi Visly, Dnipra i Pryp’iati.
Kyiv: Naukova dumka, s. 11-56.
Pavliv, D. 2006. Pamiatky kintsia doby bronzy — pochatku
rannozaliznoi doby iz s. Ulvivok na Sokalshchyni. Materialy i
doslidzhennia z arkheolohii Prykarpattia i Volyni, 10, s. 154-
165.
Czopek, S. 2001. Pysznica, pow. Stalowa Wola, stanow-
isko 1 — cmentarzysko ciałopalne z przełomu epok brązu i
żelaza. Rzeszów: Uniwersytet Rzeszowski.
Czopek, S. 2007. Grodzisko Dolne, stanowisko 22 —
wielokulturowe stanowisko nad Dolnym Wisłokiem, I: Od
epoki kamienia do wczesnej epoki żelaza. Rzeszów: Mitel.
Trachsel, M. 2004. Untersuchungen zur relativen und ab-
soluten Chronologie der Hallststtzeit. Bonn, 1, 2.
Trybała-Zawiślak, K. 2012. Kłyżów, stan. 2 i Mokrzyszów,
stan. 2 — cmentarzyska ciałopalne z wczesnej epoki żelaza.
Rzeszów: Mitel.
A. B. Bardetskyi
EtudEs to thE charactEristics
of thE sEttlEmEnt of thE
Early iron-agE KhrinnyKy —
shanKiv yar
From 1994 to 2013 by the 25 excavation trenches
were investigated (I—XXII, 24, 25) at the Shankiv Yar
tract and together area 6434 m2 was excavated. An
analysis of the planigraphy of objects of the early-iron
age allows to divide the site into three distant from
each other clusters, which can be interpreted as sepa-
rate homesteads. On the base of examined materials,
including new, previously unpublished dates, it is pos-
sible to say, that this site belongs to the Lusatian cul-
ture and represents the Lezhnytsa horizon of the Ul-
vivets-Lezhnytsa group, which is synchronous with the
late phases of the Tarnobrzeg group of Lusatian cul-
ture and the Scythian culture of the Ukrainian Forest-
steppe. A wide range within which we can put the time
of existence of the settlement — VII—V centuries BC.
But all three homesteads could existed much shorter
time period. Such chronology almost corresponds with
those proposed earlier by D. N. Kozak and co-authors.
Contrary to the earlier interpretation of the Khrinnyky
site as syncretic, we consider its ceramic complex to be
stylistically and technologically homogeneous.
Keywords: The Lusatian culture, the Ulvivets-
Lezhnytsa group, homestead, ceramics.
Одержано 28.02.2018
бАРДЕЦьКиЙ Андрій богданович, голова ради,
міжрегіональна громадська наукова організація
«дубенський археологічний осередок», вул. миро-
гощанська 67/42, дубно, рівненська область, 35604,
україна, bardeckyj@gmail.com.
BardEtsKyi andrii Bogdanovych, head of the
Council, Interregional PublicScientific Organization
«Dubno Archaeological Center», Myrohoshchanska str.
67/42, Dubno, Rivne region, 35604, Ukraine, bardeck-
yj@gmail.com.
|