Формування ранньослов'янських поселенських структур за матеріалами досліджень пам'яток другої половини І тис. басейну р. Горині
У статті зібрано і проаналізовано інформацію про взаємне розміщення поселень празько-корчацької і райковецької культур в басейні р. Горині. Виділено окремі територіальні групи поселень, відомі в науковій літературі як гнізда поселень. Розглянуто їх внутрішню структуру, простежено динаміку розвитку...
Gespeichert in:
| Datum: | 2019 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2019
|
| Schriftenreihe: | Археологія і давня історія України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162983 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Формування ранньослов'янських поселенських структур за матеріалами досліджень пам'яток другої половини І тис. басейну р. Горині / Б.А. Прищепа // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 1 (30). — С. 43-53. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-162983 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1629832025-02-09T14:09:50Z Формування ранньослов'янських поселенських структур за матеріалами досліджень пам'яток другої половини І тис. басейну р. Горині Formation of Early Slavic Settlement Structures Based on the Materials of the Exploration of Monuments of the Second Half of the First Millennium in the Basin of the Horyn River Прищепа, Б.А. Статті У статті зібрано і проаналізовано інформацію про взаємне розміщення поселень празько-корчацької і райковецької культур в басейні р. Горині. Виділено окремі територіальні групи поселень, відомі в науковій літературі як гнізда поселень. Розглянуто їх внутрішню структуру, простежено динаміку розвитку від VI—VII ст. до Х ст., проведено порівняння із гніздами поселень, дослідженими на сусідніх територіях. The processes of Slavic settlement between the Dnipro and the Carpathians in the early Middle Ages have been studied unevenly. Scientists characterized them based on the materials from Eastern Volhynia, Northern Bukovina, and Eastern Podillia. New archaeological sources obtained during the research of the monuments of the second half of the first millennium in the basin of the Horyn River allow us to trace the dynamics of the settlement of ancient Slavs in certain micro-regions and the formation of early medieval settlement structures, and the influence of various factors on these processes. In its flow, the river passes different landscapes and physical and geographical zones in terms, and such natural diversity had a corresponding effect on the processes of settlement. In total, about 300 settlements of the early Slavs have been explored in the region. The comparison of data from different chronological stages indicates a significant increase in their number, from 38 in the 6—7th centuries to 262 in the 10th century, that is, in 6.9 times. The peculiarity of the placement of early Slavic settlements in the Horyn River basin was their concentration within the Volhynian Upland (over 85 % of all settlements of the Raikovets culture are located here) and the weak population of Volhynian Polissia. Beginning from the 6—7th centuries the formation of individual nests of settlements can be observed in Volhynian Upland. In the basins of small rivers and streams, the nests of settlements are easier to outline, because they, as a rule, have distinct natural boundaries on the watersheds. According to the materials of the Raikovets culture, the nests of settlements are better detected at the final stage of its development in the late 9—10th centuries. At this time, they can be distinguished not only by the concentration of unfortified settlements, but also by the fortifications and burial mounds. The archaeological sources of the 8—10th centuries allow to allocate the nests of settlements in the whole territory of the Volhynian Upland and along the Horyn River within Volhynian Polissia. Their area is determined by the size of the basins of small rivers and streams from 25 to 60 square kilometers. Gradually, the number of settlements in individual nests increased; in the 10th century, on the Volhynian Upland they counted from 4 to 11. The structure of such nests became more complicated, fortifications appeared, and burial mounds were formed. Territorial groups of the settlements of the same age, along with their resource base in the form of agricultural lands, pastures, forests, etc., according to the researchers, are the archaeological equivalent of the Slavic community. 2019 Article Формування ранньослов'янських поселенських структур за матеріалами досліджень пам'яток другої половини І тис. басейну р. Горині / Б.А. Прищепа // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 1 (30). — С. 43-53. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2227-4952 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162983 904.4(477.81)“04/14” uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Прищепа, Б.А. Формування ранньослов'янських поселенських структур за матеріалами досліджень пам'яток другої половини І тис. басейну р. Горині Археологія і давня історія України |
| description |
У статті зібрано і проаналізовано інформацію
про взаємне розміщення поселень празько-корчацької і райковецької культур в басейні р. Горині. Виділено окремі територіальні групи поселень, відомі
в науковій літературі як гнізда поселень. Розглянуто їх внутрішню структуру, простежено динаміку розвитку від VI—VII ст. до Х ст., проведено порівняння із гніздами поселень, дослідженими на сусідніх територіях. |
| format |
Article |
| author |
Прищепа, Б.А. |
| author_facet |
Прищепа, Б.А. |
| author_sort |
Прищепа, Б.А. |
| title |
Формування ранньослов'янських поселенських структур за матеріалами досліджень пам'яток другої половини І тис. басейну р. Горині |
| title_short |
Формування ранньослов'янських поселенських структур за матеріалами досліджень пам'яток другої половини І тис. басейну р. Горині |
| title_full |
Формування ранньослов'янських поселенських структур за матеріалами досліджень пам'яток другої половини І тис. басейну р. Горині |
| title_fullStr |
Формування ранньослов'янських поселенських структур за матеріалами досліджень пам'яток другої половини І тис. басейну р. Горині |
| title_full_unstemmed |
Формування ранньослов'янських поселенських структур за матеріалами досліджень пам'яток другої половини І тис. басейну р. Горині |
| title_sort |
формування ранньослов'янських поселенських структур за матеріалами досліджень пам'яток другої половини і тис. басейну р. горині |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162983 |
| citation_txt |
Формування ранньослов'янських поселенських структур за матеріалами досліджень пам'яток другої половини І тис. басейну р. Горині / Б.А. Прищепа // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 1 (30). — С. 43-53. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT priŝepaba formuvannârannʹoslovânsʹkihposelensʹkihstrukturzamateríalamidoslídženʹpamâtokdrugoípoloviniítisbasejnurgoriní AT priŝepaba formationofearlyslavicsettlementstructuresbasedonthematerialsoftheexplorationofmonumentsofthesecondhalfofthefirstmillenniuminthebasinofthehorynriver |
| first_indexed |
2025-11-26T16:43:16Z |
| last_indexed |
2025-11-26T16:43:16Z |
| _version_ |
1849871983960915968 |
| fulltext |
43ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
удк: 904.4(477.81)“04/14”
Б. а. Прищепа
ФОРМУВАННЯ РАННьОсЛОВ’ЯНсьКих пОсЕЛЕНсьКих
сТРУКТУР ЗА МАТЕРІАЛАМи ДОсЛІДжЕНь пАМ’ЯТОК
ДРУГОї пОЛОВиНи І тис. бАсЕЙНУ р. ГОРиНІ
У статті зібрано і проаналізовано інформацію
про взаємне розміщення поселень празько-корчаць-
кої і райковецької культур в басейні р. Горині. Виді-
лено окремі територіальні групи поселень, відомі
в науковій літературі як гнізда поселень. Розгля-
нуто їх внутрішню структуру, простежено дина-
міку розвитку від VI—VII ст. до х ст., проведено
порівняння із гніздами поселень, дослідженими на
сусідніх територіях.
ключові слова: басейн річки Горині, ранні
слов’яни, поселення, городище, могильник, посе-
ленська структура.
Процеси заселення слов’янами у ранньому
середньовіччі території між дніпром і карпа-
тами досліджені нерівномірно. Перш за все
тому, що необхідною передумовою таких до-
сліджень є проведення масштабних польових
робіт з метою суцільного обстеження археоло-
гічних пам’яток в окремих регіонах. основною
категорією ранньослов’янських пам’яток другої
половини і тис. н. е. є неукріплені поселення.
виявилось, що вони розташовані територіаль-
ними групами, мають складну внутрішню
структуру і співвідносяться науковцями з об-
щиною (седов 1960, с. 30—35) або ж з плем’ям
(мавродин, Фроянов 1978, с. 131). такі тери-
торіальні групи були виявлені дослідниками
в ході картографування ранньослов’янських
пам’яток і одержали назву «гнізда» поселень
(русанова 1973, с. 8—9; тимощук 1990, с. 72—
79).
у межах східної волині ранньослов’янські
гнізда поселень вивчалися, зокрема, на р. те-
тереві поблизу сіл корчак, тетерівка (русанова
1973, с. 8—9, 32, 35—36; томашевский, гаври-
тухин 1992, с. 16—20). Ґрунтовно обстежив і
проаналізував гнізда поселень Північної бу-
ковини б. о. тимощук (тимощук 1990, с. 72—
111). ці дослідження продовжив л. П. михай-
лина (михайлина 2007, с. 45—59, 159—170).
Процеси розселення ранніх слов’ян у середній
течії Південного бугу і формування поселенсь-
ких структур розглянув а. П. томашевський
(томашевський 2003, с. 153, рис. 12). тери-
торіальні групи пам’яток празько-корчацької
та райковецької культур у верхів’ях р. західно-
го бугу охарактеризовані в. м. Петегиричем,
він їх позначив терміном мікрорегіон (Петеги-
рич 2007, с. 101—104).
нові археологічні джерела, здобуті під час
обстежень пам’яток другої половини і тис. н. е.
в басейні р. горині, дозволяють простежити
динаміку освоєння давніми слов’янами окре-
мих мікрорегіонів та формування ранньосе-
редньовічних поселенських структур, вплив
на ці процеси різних чинників. басейн р. го-
рині є азональним, тобто річка проходить у
своїй течії через різні за властивостями і виг-
лядом ландшафти та фізико-географічні зони,
а таке природне різноманіття відповідним
чином впливало на процеси розселення. інте-
рес до Погориння визначається також тим, що
цей регіон був своєрідною контактною зоною.
у ранньому середньовіччі він уходив до зони
слов’янського етногенезу, а в кінці і тис. н. е. в
басейні р. горині проходив кордон між племін-
ними територіями волинян, древлян і дрегови-
чів.
ріка горинь, найбільша права притока
Прип’яті, має загальну довжину водотоку
659 км, зокрема в межах україни — 577 км.
основний напрямок течії — меридіональний,
із півдня на північ. Площа водозабору (без
басейну р. случі) становить 13892 км2 (мари-© б. а. ПриЩеПа, 2019
44 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Статті
нич, Шишченко 2006, с. 133). за фізико-гео-
графічним районуванням і особливостями
ландшафтів землі в басейні р. горині нале-
жать до чотирьох областей західноукраїнсько-
го та Поліського країв (рис. 1) (геренчук 1968,
с. 155—225; маринич, Шишченко 2006, с. 252—
289). річка бере початок із джерел поблизу
с. волиці тернопільської області в межах Пів-
нічно-Подільської височинної області, далі пе-
ретинає мале Полісся та волинську височинну
Рис. 1. Поселення Vііі—іх ст. в басейні р. горині. Фізико-географічні області: 1 — Північно-Подільська ви-
сочина; 2 — мале Полісся; 3 — волинська височина; 4 — волинське Полісся
45ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Прищепа, Б. а. Формування ранньослов’янських поселенських структур...
область (волинське опілля) і продовжує свій
плин волинським Поліссям. головною тенден-
цією тут є більш щільне та кількісно потужне
заселення зручних для господарського освоєн-
ня лісостепових ділянок та екотонів і більш
розріджене — території Полісся. цей висновок
підтверджує проведений аналіз розміщення се-
редньовічних археологічних пам’яток в басейні
р. горині.
Cтарожитності ранніх слов’ян у Погоринні
представлені пам’ятками празько-корчацької
(кінець V—Vіі ст.) і райковецької (Vііі—х ст.)
культур. слов’яни селилися на мисах, бере-
гових терасах, підвищеннях на заплавах. ос-
новним типом житла була напівземлянка зі
стовповою або зрубною конструкцією стін. об-
стежені поселення празько-корчацької культу-
ри були невеликі, на більшості з них одночасно
функціонували 1—4 житла.
усього у регіоні обстежено близько 300 по-
селень ранніх слов’ян. вони зосереджені на
волинській височині, тут знаходяться всі по-
селення празько-корчацької культури, 91,5 %
поселень Vііі—іх ст. (рис. 2) і 85,2 % поселень
х ст. (рис. 3). слід, однак, зазначити, що тери-
торія Північно-Подільської височини археоло-
гічно вивчена недостатньо, що суттєво впливає
на співвідношення кількості поселень у верх-
ній течії р. горині та на волинській височині.
статистичні дані дозволяють простежити пос-
тупове зростання кількості пам’яток. Посе-
лень празько-корчацької культури лише 38, а
матеріали Vііі—іх ст. зібрано на 107, отже, їх
кількість зросла у 2,8 разів. Поселень х ст. на-
раховується 263, що у 2,5 разів перевищує по-
казник, отриманий для Vііі—іх ст.
у середній течії р. горині на волинській
височині за археологічними матеріалами кін-
ця V—VII ст. просторове розміщення поселень
вдалося простежити над р. горинню та її лівою
притокою устею. у басейні р. стубли виявлено
дві невеликі групи пам’яток між селами острів
і костянець (4 поселення) та поблизу с. Пере-
сопниці (2 поселення). у поріччі горині в ме-
жах волинського Полісся маємо дані лише про
одне поселення поблизу с. городець.
на волинській височині вздовж р. горині
ланцюжок поселень празько-корчацької куль-
тури починається на півдні поблизу м. острога
і продовжується до с. дроздів на півночі (рис. 2:
Рис. 2. Поселення празько-корчацької та райковецької культур у середній течії р. горині. Умовні позна-
чення: а — VI—VII ст.; б — VIII—іх ст.; в — VI—Iх ст.
46 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Статті
3, 107). маємо дані про 16 поселень, відстань
по прямій між крайніми південним і північним
становить 38 км. у південній частині ланцюж-
ка (хорів — новоставці) сусідні поселення від-
далені одне від одного на 3—5 км (рис. 2: 12,
58), у північній частині (новоставці — дроздів)
відстань між ними 7—9 км (рис. 2: 58, 107). ви-
явлено також одне відгалуження ланцюжка в
басейні струмка мосток (новоставці — олек-
сіївка). на окремих ділянках у ланцюжку ви-
окремлюються малі групи, що складаються із
2—3 поселень, відстань між якими становить
від 0,6—0,8 км до 1—2 км. у групі поблизу
с. колесники три поселення розташовані за
0,6—0,8 км одне від одного (рис. 2: 32—34), від-
стані між двома поселеннями поблизу с. хоро-
ва — 1 км (рис. 2: 12, 14), в гощі — 2 км (рис. 2:
92—95).
Про пам’ятки празько-корчацької культу-
ри у верхній течії р. усті інформація відсутня,
але ланцюжок поселень виявляється у серед-
ній течії річки між селами копиткове і горо-
док (рис. 2: 27, 89). маємо дані про 9 поселень,
відстань між крайніми південним і північним
вздовж берега усті становить 34 км. відстані
між двома сусідніми поселеннями — від 5 до
7,5 км. малі групи, із двох поселень кожна,
знаходяться поблизу с. копиткове (рис. 2: 27,
28) і в м. рівному (рис. 2: 62, 63). відстань між
двома сусідніми поселеннями відповідно 1,5 км
і 0,5 км. три поселення між селами зозів і го-
родок віддалені приблизно на 1 км одне від од-
ного (рис. 2: 85, 88, 89).
у верхній течії р. стубли виокремлюється
група із чотирьох поселень між селами княги-
нин і костянець. відстань між крайніми схід-
ним і західним поселеннями 8 км (рис. 2: 20,
48), а сусідні розташовані за 3,5—4,0 км одне
від одного. у середній течії р. стубли відстань
між двома поселеннями поблизу сіл новостав
дальній і старожуків становить 2 км (рис. 2:
112, 128).
Проведене картографування дозволило про-
стежити ланцюжки поселень празько-корчаць-
кої культури на волинській височині вздовж
р. горині та її лівобережних допливів усті і
стубли. одні з них більш виразні, як у поріччі
горині та в середній течії р. усті, інші виявлені
лише фрагментарно, на окремих ділянках,
таку картину маємо на берегах р. стубли. від-
стані між сусідніми поселеннями коливаються
в інтервалі від 3,5—5 км до 7—9 км. разом з
Рис. 3. Пам’ятки х ст. в середній течії р. горині на волинській височині. Умовні позначення: а — неукріп-
лене поселення; б — городище-сховище; в — городище з культурним шаром; г — велике і складне городище;
д — межі волинської височини
47ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Прищепа, Б. а. Формування ранньослов’янських поселенських структур...
тим, виділяються групи із 2—3 поселень («гніз-
да»), які розташовані за 0,5—2,0 км одне від
одного. у басейнах малих річок та струмків ви-
явлено лише 4 поселення з 32, тобто 12,5 % від
загальної кількості. вірогідно, внутрішні тери-
торії волинської височини в цей період були
ще слабко заселеними або ж незаселеними.
Подібним чином розміщені поселення празь-
ко-корчацької культури на р. ікві у дубенсь-
кому мікрорегіоні, відстань між ними складає
5—8 км, а в малій групі поблизу с. івання посе-
лення знаходяться за 0,6—1 км одне від одно-
го. близькі показники відстаней між сусідніми
поселеннями отримані під час опрацювання
даних про розселення у V—VII ст. населення
пеньківської культури в середній течії Півден-
ного бугу (томашевський 2003, с. 153, рис. 12).
на території східної волині на р. тетереві поб-
лизу сіл корчак, тетерівка гнізда складалися із
3—4 поселень, а в порівняно добре обстеженій
місцевості поблизу с. корчак виявлено 14 посе-
лень, вони розташовані на обох берегах р. тете-
рева на ділянці завдовжки близько 5 км. най-
ближчі гнізда поселень віддалені від корчака
на 4—7 км (русанова 1973, с. 8—9, 32, 35—36;
томашевский, гавритухин 1992, с. 16—20).
у басейні р. горині гнізда поселень райко-
вецької культури краще виявляються на за-
ключному етапі її розвитку за матеріалами кін-
ця іх—х ст. в цей час вони простежуються не
лише за розміщенням неукріплених поселень,
їх маркують також городища і курганні мо-
гильники. у басейнах невеликих рік і струмків
гнізда поселень легше окреслити, адже вони,
як правило, мають виразні природні межі на
вододілах.
гніздо поселень поблизу сіл радужне та
дерев’янче острозького району знаходиться у
верхній та середній течії струмка, лівобереж-
ного допливу р. світеньки. довжина струм-
ка близько 10 км, площа басейну — 70 км2. у
басейні струмка виявлені два городища: біля
с. радужного — городище-сховище (рис. 3: 25)
і біля с. точевик — складне укріплення із слі-
дами забудови х ст. (рис. 3: 21). у цьому гнізді
обстежено 6 неукріплених поселень, датованих
х ст. відстані між сусідніми поселеннями від
1,5—2,0 до 3,5—6,5 км. розміри території, на
якій знаходяться поселення — 8,0 × 3,5 км.
струмок місток, лівобережний доплив
р. горині, має довжину 13 км і площу басей-
ну 55 км2. слов’янські пам’ятки зосереджені у
верхів’ях струмка і двох його допливів, а в ниж-
ній течії їх не виявлено (рис. 4). обстежено 8
неукріплених поселень, 1 городище і поряд з
ним курганний могильник, вони об’єднуються
у три територіальні комплекси. у верхів’ях пів-
денного допливу струмка на північ від с. ново-
сілки знаходяться городище, поселення і кур-
ганний могильник (рис. 3: 53, 4: 53, 54). на схід
від с. тайкури на правому березі струмка на
мисах ланцюжком розташовані 3 поселення,
відстань між ними 0,7—0,8 км (рис. 4: 42—44).
у с. олексіївка на берегах північного допливу
струмка виявлено 4 поселення, відстань між
трьома 0,6—0,7 км, а одне віддалене від ін-
ших на 2 км. Поселенська структура в басейні
струмка місток почала формуватись на етапі
празько-корчацької культури, поселення цього
часу виявлені поблизу сіл олексіївки та ново-
ставців. VIII—IX ст. датуються 5 поселень, а
матеріали х ст. виявлені на 6 поселеннях і го-
родищі.
сусіднє гніздо поселень знаходиться в ба-
сейні струмка Пруськи, лівобережного допливу
р. горині. довжина струмка 10 км, площа ба-
Рис. 4. Пам’ятки райко-
вецької культури в басей-
нах струмків місток і Прусь-
ки. Умовні позначення:
а — поселення VIII—іх ст.;
б — поселення х ст.; в — го-
родище; г — курганний мо-
гильник
48 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Статті
сейну 30 км2. слов’янські пам’ятки формують
ланцюжок у верхній та середній течії струмка.
тут на 3 поселеннях зібрано матеріали іх ст.,
а х ст. датуються 5 поселень і городище-схови-
ще поблизу с. глинки (рис. 4: 62). відстані між
сусідніми поселеннями 1,3—2,3 км.
Ще одне гніздо поселень райковецької куль-
тури виявлено в басейні р. кустинки, лівобе-
режної притоки р. горині, між селами біла
криниця і великий житин. довжина річки
17 км, площа басейну 65 км2. тут відомі два
городища: біля с. біла криниця городище-схо-
вище (рис. 3: 130) і в с. городище укріплення,
датування якого не встановлене. чотири не-
укріплені поселення розташовані ланцюжком,
довжина якого 5 км, відстань між сусідніми
поселеннями від 0,3—0,5 км до 4 км. на двох
поселеннях в с. великий житин трапились
матеріали празько-корчацької культури, інші
знахідки з усіх чотирьох поселень датовані
іх—х ст.
у верхів’ях р. усті поблизу с. верхів у ба-
сейні струмка знаходиться гніздо поселень,
яке включає городище-сховище (рис. 3: 12) і
6 неукріплених поселень. довжина струмка
5 км, площа басейну близько 12 км2. розміри
території, на якій розміщені пам’ятки — 3,0 ×
1,5 км, відстань між сусідніми поселеннями
0,3—1,0 км. лише на одному поселенні трапи-
Рис. 5. група поселень між се-
лами розваж і кургани
Рис. 6. Поселення другої половини і тис. н. е. в се-
редній течії р. усті. Умовні позначення: а — VI—
VII ст.; б — VIII—іх ст.; в — х ст.; г — VIII—х ст.;
д — городище-сховище
49ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Прищепа, Б. а. Формування ранньослов’янських поселенських структур...
лися матеріали Vііі—іх ст., на інших зібрано
гончарний посуд х ст.
гнізда поселень обстежені також на берегах
горині та її найбільших приток. одне з них ви-
явлено на території острога. в центральній час-
тині міста досліджувалось поселення Vііі—х ст.
і поряд з ним у х ст. збудували велике укріп-
лення, площею близько 3 га, у пізньому серед-
ньовіччі князі острозькі спорудили тут свій за-
мок. на протилежному правому березі р. вілії,
на території нового міста, досліджувалось посе-
лення Vііі—х ст. на північній окраїні міста, за
1,0 і 1,3 км від центру, виявлено ще два посе-
лення райковецької культури. на одному з них
знайдено кераміку празько-корчацької культу-
ри. розміри цієї групи поселень 2,2 × 0,7 км.
група поселень райковецької культури зна-
ходиться на обох берегах р. горині між селами
хорів і кургани. вони розташовані на краю
корінного берега і на підвищеннях у заплаві
річки, відстань між крайніми поселеннями в
групі із півдня на північ 3,7 км (рис. 5: 8, 15), із
заходу на схід 4 км (рис. 5: 11, 17). три поселен-
ня на лівому березі займають край невисокої
першої надзаплавної тераси (рис. 5: 10—12),
відстань між ними 0,5—0,6 км. віддалене від
основної групи на 1,6 км на південь поселення
поблизу с. розваж знаходиться на невисокому
піщаному підвищенні на заплаві (рис. 5; 8).
таку ж топографію мають три поселення на
правому березі р. горині (рис. 5: 13—15), ще
одне розташоване на значно більшому підви-
щенні поблизу корінного берега річки (рис. 5:
20), а поряд з ним виявлено сліди поселення
на вузькому довгому мисі (рис. 5: 19). відстань
між ними 0,6—0,8 км. Поселення, віддалене
на 2,5 км на схід від основної групи, займає
південний край великого піщаного підвищен-
ня на заболоченій заплаві струмка, правобе-
режного допливу р. горині (рис. 5: 17). Площа
цього гнізда поселень близько 50 км2. два по-
селення сформувалися в VI—VII ст., матеріали
VIіі—іх ст. зібрано на 6 поселеннях, а х ст. да-
товано 7 поселень.
у середній течії р. усті гнізда поселень обсте-
жувались навколо м. рівного (рис. 6) (Прищепа,
Рис. 7. Пам’ятки ранніх слов’ян у поліських районах над р. горинь. Умовні позначення: а — неукріплене
поселення; б — городище; в — північна межа волинської височини
50 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Статті
2014). якщо матеріали VI—VII ст. в рівненсь-
кому мікрорегіоні виявлені на 5 поселеннях, то
VIII—IX ст. датовані 11, а х ст. — 15 поселень.
на території міста на сьогодні відомо два посе-
лення празько-корчацької культури — Пляж,
пункти 1, 3 (рис. 6: 62, 63), до VIII—IX ст. на-
лежать п’ять поселень. у х ст. більшість посе-
лень продовжують свій розвиток, а їх чисель-
ність зростає до шести. на південь від рівного
групу поселень виявлено поблизу сіл корнин і
загороща (рис. 6: 49—54). а на північ від рів-
ного скупчення поселень знаходиться в районі
сіл городок і зозів (рис. 6: 85, 88, 89). воно
вирізняється тим, що група із трьох поселень
тут існувала вже в період празько-корчацької
культури. відстань між поселеннями в гру-
пах 0,5—2,0 км, відстань між групами — 7—
8 км.
Рис. 8. Пам’ятки ранніх слов’ян в с. городець: 1 — городище; 2 — поселення іх — початку хі ст.; 3 — місце
розташування курганного могильника; 4, 6 — поселення х ст.; 5 — поселення VI—VIIі ст.
51ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Прищепа, Б. а. Формування ранньослов’янських поселенських структур...
на волинській височині гнізда поселень
райковецької культури вдалося виділити та-
кож в дубенському мікрорегіоні під час вив-
чення пам’яток в радіусі 10—15 км навколо
міста (Пшеничний 2013; Прищепа, ткач 2016,
с. 48). якщо поселень празько-корчацької куль-
тури тут відомо 5, то у Vііі—іх ст. їх кількість
зростає до 17. вони розташовані окремими гру-
пами, в межах мікрорегіону окреслено п’ять
гнізд поселень. матеріали х ст. виявлені на
53 поселеннях, вони формують суцільні лан-
цюжки заселення на обох берегах рік ікви та її
допливу липки. центрами організації окремих
територіальних одиниць виступають городища
(дитиничі, дубно, мирогоща, коблин) і великі
поселення (волиця, сурмичі, івання).
у х ст. виразна система заселення просте-
жується на волинському Поліссі вздовж горині
від с. дюксина до с. городця (Прищепа 2013,
с. 139—145). тут на ділянці завдовжки близь-
ко 80 км розміщені поселенські комплекси,
які включають розташовані на березі горині
городище і поряд відкрите поселення (рис. 7).
відстань між сусідніми городищами 9—12 км.
лише один такий комплекс (городище та по-
селення) знаходиться поблизу с. великий
мидськ у верхів’ї річки мельниці, лівобереж-
ного допливу горині.
відзначимо, що багаторазовими обстежен-
нями околиць с. городець вдалося простежити
більш складну поселенську структуру. тут ран-
ні матеріали VII—VIII cт. виявлені на поселен-
ні в урочищі неводище (рис. 8: 5). у іх—х ст.
функціонував комплекс, який включав городи-
ще і поряд з ним поселення (рис. 8: 1, 2). кур-
ганний могильник був розташований за 0,7 км
на захід від городища (рис. 8: 3). у х ст. існува-
ли також поселення в урочищах солов’їна гора
і дворки (рис. 8: 4, 6). відстань між сусідніми
поселеннями 1 і 1,2 км.
за 35 км від с. городця, вниз по течії го-
рині, знаходиться група поселень райковець-
кої культури поблизу м. дубровиці. до неї на-
лежать 4 поселення і городище в с. залужжі,
відстань між крайніми пам’ятками (в м. дубро-
виці та с. лютинську) 12 км, площа цієї групи
обчислюється у 160 км2. у нижній течії р. го-
рині, в межах білорусі, виділяється ще одна те-
риторіальна група, до неї належать, зокрема,
городища білуша, хотомель, хоромськ.
ранньослов’янські гнізда поселень Iх—X ст.
на волинській височині та на волинському
Поліссі відрізняються за темпами розвитку,
внутрішньою структурою та площею. ознаки
їх формування на волинській височині просте-
жуються за матеріалами VI—VII ст. хоча не
виключено, що окремі селища одного «гнізда»
різняться хронологією, а це, в свою чергу, може
свідчити про їх функціонування в різний час і
вказує на нестабільну осілість населення, обу-
мовлену екстенсивним веденням господарства
(горєлов, моця, рафальський 2005, с. 129). у
Iх—X ст. гнізда поселень заповнюють всю те-
риторію волинської височини в басейні р. го-
рині і ланцюжком продовжуються на північ
вздовж горині на волинському Поліссі. Посту-
пово зростає кількість поселень, ускладнюється
структура таких гнізд, з’являються городища,
формуються курганні могильники. у іх—х ст.
площа окремих гнізд становить від 25 до 70 км2,
в них нараховується від 4 до 11 поселень. від-
стань між сусідніми поселеннями в групі 0,5—
1,5 км, але окремі з них віддалені на 2—3 км
одне від одного. у багатьох територіальних
групах виявлені городища, до їх складу входи-
ли також курганні могильники.
на волинському Поліссі структура гнізд
поселень виявляється лише за матеріалами
х ст., в кожному присутні комплекси, до скла-
ду яких входять городище і розташоване поряд
поселення. Поблизу с. городець вдалося більш
детально дослідити внутрішню структуру та-
кого комплексу, крім городища і поселення
іх — початку хі ст. він включав поселення
VII—VIII ст., ще два поселення х ст. і курган-
ний могильник.
у перехідний період від докласового суспіль-
ства до докапіталістичного класового суспіль-
ства характерним типом общини була велика
сім’я. вона співіснує з малою сім’єю, доміную-
чи в умовах натурального господарства. в той
же час співіснування сімейної общини і малої
сім’ї обумовлене сімейним циклом — почер-
говим розростанням і сегментацією сімейних
ланок (Першиц, трайде 1986, с. 111—112).
на етапі існування великої сім’ї виділяється
три типи общини. велика сім’я являла собою
мінімальну общину. декілька сімей одного се-
лища складали медіальну общину. сукупність
селищ, де були розселені всі члени конічно-
го клану, утворювали максимальну общину
(Першиц 1978, с. 142, 154). аналіз здобутих в
ході польових досліджень матеріалів дозволяє
співставити археологічні комплекси із різними
типапи общин: мінімальній общині, очевидно,
відповідала колективна садиба великої сім’ї,
селище з кількома садибами-лініджами можна
пов’язати із медіальною общиною, а гніздо по-
селень — з общиною максимальною (михайли-
на 2007, с. 165—167).
ЛІТЕРАТУРА
геренчук, к. и. 1968. Западно-Украинская про-
винция. Физико-географическое районирование
УССР. киев: наукова думка, с. 155-225.
горєлов, м. є., моця, о. П., рафальський, о. о.
2005. цивілізаційна історія України. київ: увПк
ексоб.
мавродин, в. в., Фроянов, и. я. 1978. об обще-
ственном строе восточных славян Vііі—х вв. в свете
археологических данных. в: столяр, а. д. (ред.). Про-
блемы археологии. ленинград: наука, іі, с. 125-132.
маринич, о. м. Шишченко, П. г. 2006. Фізична
географія України: підручник. київ: знання, коо.
52 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Статті
михайлина, л. 2007. Слов’яни Vііі—х ст. між
Дніпром і Карпатами. київ: іа нану.
Першиц, а. и. 1978. Проблема типологизации
общины в дореволюционной русской и советской
историографии. Очерки истории русской этногра-
фии, фольклористики и антропологии, VIII, с. 142-
156.
Першиц, а. и., трайде, д. 1986. община. в: Пер-
шиц, а. и., трайде, д. (ред.). Социально-экономи-
ческие отношения и соционормативная культура.
москва: наука, с. 109-114. свод этнографических
понятий и терминов.
Петегирич, в. 2007. Поселенські структури V/VI—
х ст. верхньої надбужанщини як підоснова форму-
вання белзької та червенської земель. Матеріали
і дослідження з археології Прикарпаття і Волині,
11, с. 101-120.
Петрашенко, в. о. 2000. соціально-історична
характеристика укріплених поселень Vііі—х ст. за
матеріалами городища монастирьок. в: баженов,
л. в. (ред.). Давня і середньовічна історія України.
кам’янець-Подільський: б. в., с. 228-238.
Прищепа, б. а. 2013. ранні етапи становлення
середньовічних міст у поліських районах Погорин-
ня. археологія і давня історія України, 11: серед-
ньовічні міста Полісся, с. 139-151.
Прищепа, б. а., ткач, в. в. 2016. літописний ду-
бен і його сільська округа в х—хііі ст. археологія і
давня історія України, 21: Південноруське місто у
системі міжцивілізаційних контактів, с. 43-51.
Пшеничний, ю. л. 2013. Формування поселенсь-
кої структури міста дубна в VIII—х ст. історичні
студії Східноєвропейського національного універси-
тету ім. Лесі Українки, 9—10, с. 4-9.
русанова, и. П. 1973. Славянские древности Vі—
іх вв. между Днепром и Западным Бугом. москва:
наука. свод археологических источников, е і—25.
седов, в. в. 1960. Сельские поселения централь-
ных районов Смоленской земли (Vііі—хV вв.). мос-
ква: наука. материалы и исследования по археоло-
гии ссср, 92.
тимощук, б. а. 1990. Восточнославянская общи-
на Vі—х вв. н. э. москва: наука.
томашевский, а. 2003. нарис історії та екології
заселення східного Поділля слов’яно-руської доби.
археологічні студії, 2, с. 132-160.
томашевский, а. П., гавритухин, и. о. 1992. Сла-
вянское поселение Тетеревка-і. киев: иа нану.
REfEREnCEs
Gerenchuk, K. I. 1968. Zapadno-Ukrainskaya provintsiya.
Fiziko-geograficheskoye rayonirovaniye USSR. Kiev: Naukova
dumka, s. 155-225.
Horielov, M. Ye., Motsia, O. P., Rafalskyi, O. O. 2005. Tsy-
vilizatsiina istoriia Ukrainy. Kyiv: UVPK EksOb.
Mavrodin, V. V., Froyanov, I. YA. 1978. Ob obshchestven-
nom stroye vostochnykh slavyan VIII—X vv. v svete arkheo-
logicheskikh dannykh. In: Stoliar, A. D. (ed.). Problemy arkhe-
ologii. Leningrad: Nauka, іі, s. 125-132.
Marynych, O. M. Shyshchenko, P. H. 2006. Fizychna heo-
hrafiia Ukrainy: pidruchnyk. Kyiv: Znannia, KOO.
Mykhailyna, L. 2007. Sloviany VIII—X st. mizh Dniprom i
Karpatamy. Kyiv: IA NANU.
Pershits, A. I. 1978. Problema tipologizatsii obshchiny v
dorevolyutsionnoy russkoy i sovetskoy istoriografii. Ocherki
istorii russkoy etnografii, folkloristiki i antropologii, VIII,
s. 142-156.
Pershits, A. I., Trayde, D. 1986. Obshchina. In: Pershits?
A. I., Trayde, D. (eds.). Sotsialno-ekonomicheskiye otnosheni-
ya i sotsionormativnaya kultura. Moskva: Nauka, s. 109-114.
Svod etnograficheskikh ponyatiy i terminov.
Petehyrych, V. 2007. Poselenski struktury V/VI—X st.
Verkhnoii Nadbuzhanshchyny yak pidosnova formuvannia
Belzkoi ta Chervenskoi zemel. Materialy i doslidzhennia z
arkheolohiii Prykarpattia i Volyni, 11, s. 101-120.
Petrashenko, V. O. 2000. Sotsialno-istorychna kharak-
terystyka ukriplenykh poselen VIII—X st. za materialamy
horodyshcha Monastyrok. In: Bazhenov, L. V. (ed.). Davnia
i serednovichna istoriia Ukrainy. Kamianets-Podilskyi: b. v.,
s. 228-238.
Pryshchepa, B. A. 2013. Ranni etapy stanovlennia sered-
novichnykh mist u poliskykh raionakh Pohorynnia. Arkheolo-
hiia i davnia istoriia Ukrainy, 11: Serednovichni mista Polis-
sia, s. 139-151.
Pryshchepa, B. A., Tkach, V. V. 2016. Litopysnyi Duben i
yoho silska okruha v X—XIII st. Arkheolohiia i davnia istoriia
Ukrainy, 21: Pivdennoruske misto u systemi mizhtsyvilizatsi-
inykh kontaktiv, s. 43-51.
Pshenychnyi, Yu. L. 2013. Formuvannia poselenskoi
struktury mista Dubna v VIII—X st. Istorychni studii Skhid-
noievropeiskoho natsionalnoho universytetu im. Lesi Ukrain-
ky, 9—10, s. 4-9.
Rusanova, I. P. 1973. Slavyanskiye drevnosti VI—IX vv.
mezhdu Dneprom i Zapadnym Bugom. Moskva: Nauka. Svod
arkheologicheskikh istochnikov, е і—25.
Sedov, V. V. 1960. Selskiye poseleniya tsentralnykh ray-
onov Smolenskoy zemli (VIII—XV vv.). Moskva: Nauka. Ma-
terialy i issledovaniya po arkheologii SSSR, 92.
Timoshchuk, B. A. 1990. Vostochnoslavyanskaya obshchi-
na VI—X vv. n. e. Moskva: Nauka.
Tomashevskyi, A. 2003. Narys istorii ta ekolohii zaselen-
nia Skhidnoho Podillia sloviano-ruskoi doby. Arkheolohichni
studii, 2, s. 132-160.
Tomashevskyi, A. P., Gavritukhin, I. O. 1992. Slavyan-
skoye poseleniye Teterevka-I. Kiev: IA NANU.
B. A. Pryshchepa
formation of Early slavic
sEttlEmEnt structurEs BasEd
on thE matErials of thE
Exploration of monumEnts of
thE sEcond half of thE first
millEnnium in thE Basin of thE
horyn rivEr
The processes of Slavic settlement between the
Dnipro and the Carpathians in the early Middle Ages
have been studied unevenly. Scientists characterized
them based on the materials from Eastern Volhynia,
Northern Bukovina, and Eastern Podillia. New archae-
ological sources obtained during the research of the
monuments of the second half of the first millennium
in the basin of the Horyn River allow us to trace the
dynamics of the settlement of ancient Slavs in certain
micro-regions and the formation of early medieval set-
tlement structures, and the influence of various factors
on these processes. In its flow, the river passes differ-
ent landscapes and physical and geographical zones in
terms, and such natural diversity had a corresponding
effect on the processes of settlement.
In total, about 300 settlements of the early Slavs
have been explored in the region. The comparison of
data from different chronological stages indicates a
significant increase in their number, from 38 in the
6—7th centuries to 262 in the 10th century, that is, in
6.9 times. The peculiarity of the placement of early
Slavic settlements in the Horyn River basin was their
concentration within the Volhynian Upland (over 85 %
of all settlements of the Raikovets culture are located
here) and the weak population of Volhynian Polissia.
53ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Прищепа, Б. а. Формування ранньослов’янських поселенських структур...
Beginning from the 6—7th centuries the formation
of individual nests of settlements can be observed in
Volhynian Upland. In the basins of small rivers and
streams, the nests of settlements are easier to outline,
because they, as a rule, have distinct natural bounda-
ries on the watersheds. According to the materials of
the Raikovets culture, the nests of settlements are
better detected at the final stage of its development in
the late 9—10th centuries. At this time, they can be dis-
tinguished not only by the concentration of unfortified
settlements, but also by the fortifications and burial
mounds. The archaeological sources of the 8—10th cen-
turies allow to allocate the nests of settlements in the
whole territory of the Volhynian Upland and along the
Horyn River within Volhynian Polissia. Their area is
determined by the size of the basins of small rivers
and streams from 25 to 60 square kilometers. Gradu-
ally, the number of settlements in individual nests in-
creased; in the 10th century, on the Volhynian Upland
they counted from 4 to 11. The structure of such nests
became more complicated, fortifications appeared, and
burial mounds were formed. Territorial groups of the
settlements of the same age, along with their resource
base in the form of agricultural lands, pastures, forests,
etc., according to the researchers, are the archaeologi-
cal equivalent of the Slavic community.
Keywords: Horyn River basin, early slavs, settle-
ment, fortified settlement, burial, settlement struc-
ture.
Одержано 9.10.2018
пРищЕпА богдан Анатолійович, кандидат іс-
торичних наук, доцент кафедри історії україни рів-
ненського державного гуманітарного університету,
вул. степана бандери, 12, рівне, 33000, україна,
rectorat@rdgu.uar.net.
pryshchEpa Bohdan anatoliiovych, Candidate
in History, Associate Professor of the Department of
the History of Ukraine of Rivne State Humanitarian
University, Stepana Bandery Street 12, Rivne, 33000,
Ukraine, rectorat@rdgu.uar.net.
|