Археологічні дослідження городища Тягинка: деякі результати та завдання
Статтю присвячено результатам археологічних досліджень південної ділянки Литовсько-Руського кордону з Золотоординськими володіннями. The article is devoted to the results of the archaeological investigations of the south part of the Lithuanian- Russ frontiers with the Golden Horde possessions. Th...
Saved in:
| Published in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Date: | 2019 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2019
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162996 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Археологічні дослідження городища Тягинка: деякі результати та завдання / С.О. Біляєва // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 1 (30). — С. 133-139. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859612880109830144 |
|---|---|
| author | Біляєва, С.О. |
| author_facet | Біляєва, С.О. |
| citation_txt | Археологічні дослідження городища Тягинка: деякі результати та завдання / С.О. Біляєва // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 1 (30). — С. 133-139. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | Статтю присвячено результатам археологічних досліджень південної ділянки Литовсько-Руського кордону з Золотоординськими володіннями.
The article is devoted to the results of the archaeological
investigations of the south part of the Lithuanian-
Russ frontiers with the Golden Horde possessions.
The place of excavation the fortress Tiagin and settlement
of the city type nearby it. The fortress was built by prince Vitovt at the end of XIV — at the beginning
of XVth century.Besides of fortification there was a very important custom, known from written records. The
first works on this monument were provided in 1914 y, by V. I. Goskevich. Then, some archeologists have been
working there, but such monument needed in the special attention and long time excavation. In the course of
our investigation in the season of 2016—2018 the very interesting results were obtained. For the first time the
artifacts of Lithuanian material culture were found. There were bracelet, and decorative details for leather
bags. Besides of it, silver, bronze and copper coins of the end of the XIV — of the first quarter of the XVth century
were found also. The most of them were Tatar’s coins, and one — Polish. It support the important place of international
trade and integration process in the culture of this period from North to south of Europe.
|
| first_indexed | 2025-11-28T14:08:45Z |
| format | Article |
| fulltext |
133ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
удк: 904.4(477.72)”653”
С. О. Біляєва
АРхЕОЛОГІчНІ ДОсЛІДжЕННЯ ГОРОДищА
ТА ФОРТЕЦІ ТЯГиН: ДЕЯКІ РЕЗУЛьТАТи ТА ЗАВДАННЯ
Статтю присвячено результатам археологіч-
них досліджень південної ділянки Литовсько-Русь-
кого кордону з Золотоординськими володіннями.
ключові слова: Південне прикордоння, фортеця
Тягин, митниця, розкопки городища, литовська
матеріальна культура, Золото Орда.
Вступ. історичний розвиток та матеріаль-
на культура Північного Причорномор’я доби
середньовіччя входять до кола актуальних пи-
тань історії україни, поєднана із низкою доле-
носних подій та наслідків. значна роль у їх ви-
світленні належить археологічним пам’яткам,
які репрезентують матеріальну культуру пів-
денного прикордоння великого князівства
литовського і руського із володіннями золотої
орди. у історичному контексті це пов’язано із
важливим політичним та економічним значен-
ням регіону у відносинах із золотою ордою,
італійськими містами-державами, які посіда-
ли провідне місце у розвитку торгівлі у чорно-
морському та середземноморському басейнах.
саме тут, на торговому шляху із північного
заходу на Південний схід, відбувалося функ-
ціонування митниць та переправ (таванська
і тягинська), облаштування фортифікаційних
осередків держави. у хронологічному проміж-
ку часу просування на Південь та формування
південної ділянки кордону відмічені діяльніс-
тю великого князя литовсько-руської держа-
ви вітовта наприкінці XIV — першій половині
XV ст. тому, конкретизація питань облашту-
вання кордону, розбудови фортець, їх оточен-
ня, матеріальна культура постали завданням
спеціальних досліджень. Проте, археологічне
вивчення регіону протягом тривалого часу не
було орієнтовано на цілеспрямоване вивчення
пам’яток цього періоду.
Матеріали і методи. Перші роботи були
розпочаті у 1914 р. відомий український ар-
хеолог і краєзнавець в. і. гошкевич провів
загальні обстеження на городищі біля с. тя-
гинка (зараз — бериславського р-ну херсонсь-
кої обл.), стаціонарні розкопки фортеці тягин
та могильника. результати досліджень були
надруковані у літопису херсонського музею у
1916р. (гошкевич 1916).
надзвичайно важливим об’єктом дослід-
жень в. і. гошкевича була фортеця тягин,
яку він пов’язував із будівельною діяльністю
великого князя вітовта кінця XIV — почат-
ку XV ст. з просуванням в бік чорного моря
вздовж великих річкових артерій — дністра та
дніпра, що дозволило охопити великий регіон
Причорномор’я. до того ж, литовські зодчі зга-
дуються у історичних джерелах, як будівничі
фортець. відома думка, що у розбудові ранніх
структур білгород-дністровської фортеці мог-
ли також брати участь і литовські будівничі
(Шлапак 2001, с. 37). Поки що це не знайшло
підтвердження архітектурними дослідження-
ми (Шлапак 2001, c. 146). Проте, м. Шлапак
вважає достатньо правдоподібним те, що після
руйнацій 1420 р. князь вітовт із литовськими
будівничими міг надати допомогу молдавсько-
му господарю олександру доброму (Шлапак
2001, с. 38). Під час обстеження структури фор-
теці міжнародною Південною середньовічною
експедицією проф. дж. беннетом були отри-
мані деякі данні щодо раннього періоду будів-
ництва та можливості побудови первинної ци-
таделі (Finkel, Biliaieva, Ostapchuk 2008, p. 8).
Що стосується фортеці тягин, її перший до-
слідник в. і. гошкевич (гошкевич 1916), ро-© с. о. біляєва, 2019
134 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Публікація археологічних матеріалів
зуміючи значення пам’ятки, сподівався на
продовження досліджень. на жаль, він так і
зміг реалізувати власні плани, але результати
робіт відкрили можливості первинного аналізу
унікального об’єкту Півдня.
вивчення пам’ятки у хх — на початку
ххі ст. пов’язане із іменами м. і. абікуло-
вої, н. П. оленковського, с. в. бахматова,
в. є. ілінського. утім, нажаль, ці роботи но-
сили епізодичний характер і не постали пос-
тійним цільовим науковим проектом. Питан-
ня планування фортеці та городища в цілому
залишилися не вирішеними. Проте, фортеця
тягин була включена до списку пам’яток на-
ціонального значення в межах нижньодніп-
ровського національного природного парку.
у 2016 р. ми розпочали археологічне вив-
чення пам’ятки (рис. 1), з перспективою плано-
мірного дослідження її планування, забудови,
матеріальної культури (біляєва, Фіалко, гу-
ленко 2017, с. 495—502). надзвичайно важли-
вим було з’ясувати взаємозв’язок городища та
фортеці. тому, ділянку (64 м2 разом із шурфом)
було закладено у 150 м на захід від розкопу
в. і. гошкевича на південно-західному краю
території плато, де були помічені скупчення
каменів та поглиблення. Під шаром дерну було
виявлено глиняну трамбівку потужністю 0,2 м,
каміння вапняку, пісковику та ракушняку. у
північно-західній частині квадрату виявлена
частина водоводу, який складався з фрагмен-
та керамічної труби, укладеної між камінням.
водовод продовжується в західному напрямку,
що фіксується ще двома фрагментами глиня-
них труб, один з яких завершується муфтою
(патрубком). аналогічна конструкція водоводів
простежена під час розкопок нижнього двору
білгород-дністровської фортеці як конструк-
тивний елемент системи водопостачання та во-
довідведення.
у південній частині розкопу на
глибині 0,12 м зафіксований лан-
цюжок каменів завдовжки 6,5 м, що
можливо залишився від будівлі. се-
ред камінців була половинка жорна
з ракушняку. крім того, під трамбів-
кою на глибині 0,45 м зафіксовані
рядки глиняно-лозових конструкцій,
що збереглися у довжину до 3,5 м.
(рис. 2). колекція речей, отриманих
на розкопі засвідчує інтенсивну по-
тужність культурного шару і близька
за складом та культурною належ-
ністю до знахідок в. і. гошкевича.
Рис. 1. розташування розкопів 2016—2017 рр. на території городища
Рис. 2. глиняно-лозові конструкції з розкопу 1
135ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Біляєва, С. О. археологічні дослідження городища тягинка: деякі результати та завдання
найбільша кількість артефактів традиційно
належить керамічним виробам, серед яких
слід відмітити тарний, кухонний та столовий
посуд, зокрема з ангобом та поливою зеленого
та брунатного кольору. особливо слід відміти-
ти посуд відкритих форм (чаші -миски) сграфі-
то кінця XIV — XV ст. (рис. 3), аналогії яким є в
очакові так білгороді-дністровськом, а також
серед кераміки групи Південно-східний крим
(біляєва 2012, с. 193, 182; тесленко 2018, с. 63).
аналогії подібним зразкам кераміки сграфіто
зустрічаються у шарах XIV—XV ст. Північно-
го Причорномор’я (білгород-дністровський,
очаків, дніпровка іі та ін.). серед металевих
виробів (з заліза, чавуну та бронзи) є серп, ана-
логічний знахідці в. і. гошкевича. є також
цвяхи різного призначення, вістря черешко-
вої чотиригранної стріли, кресало, фрагменти
чавунних казанів. Поблизу розкопу знайдена
залізна каблучка із овальним щитком та зобра-
женням «вершника» (?), а також пошкоджена
бронзова монета, яка за визначенням г. о. ко-
зубовського швидше за все, є татарською і да-
тується кінцем XIV — XV ст.
у 2017 р. стаціонарні розкопки городища
були продовжені. вони проводились на двох
ділянках загальною площею 100 м2. Перша ді-
лянка (50 м2) була продовженням розкопу ми-
нулого року. тут зафіксовані залишки будівель-
них структур, у спорудженні яких використані
частково оброблені вапнякові плити, сирцева
та опалена цегла, вапняковий та глиняний
розчин. на стратиграфії західної стінки розко-
пу простежена сирцева кладка до 2—3 рядків.
зафіксована і ще одне місцезнаходження во-
доводу, розчищені уламки глиняних труб, які
були укладені між камінням з обох боків.
артефакти представлені знахідками знарядь
праці, побутових речей, будівельним інвента-
рем, вістрями стріл, гончарної кераміки з по-
ливою та без поливи, прикрасами. серед остан-
ніх привертає увагу бронзовий пластинчатий
браслет з не зімкнутими кінцями відігнутими
назовні, аналогії якому знайдені у литві се-
ред інвентарю поховань хііі—хіV ст.: обяляй
(Urbanavicus, Urbanaviċiene 1988, s. 30, fig. 37:
10) та ін. знахідка такого браслету на городи-
ще тягин ставить питання про його можливу
Рис. 3. Фрагменти кераміки сграфіто
136 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Публікація археологічних матеріалів
належність до кола литовських старожитнос-
тей. але близькі за формою браслети відомі і
у східнослов’янських землях. у типологічній
класифікації г. о. Федорова-давидова браслет
такої форми виділений у тип іV, який не набув
масового поширення серед кочовиків (Федоров-
давыдов 1966, с. 41). Поруч із браслетом знай-
дено дві монети. Перша — срібна татарська
монета із тамгою у центрі — дирхем другої—
третьої чверті XV ст. друга монета виготовле-
на з білону. це польський денарій владислава
варненчика (1434—1444 рр.), краків. на тому
самому розкопі знайдені ще дві монети. Перша
монета золотоординська, срібна, дирхем, кичи-
мухаммед (1430—1444 рр.). у центрі джучид-
ська тамга, місце карбування орда-базар,
розташування якої точно не відомо, але одна
з поширених версій — нижнє Подніпров’я.
друга монета бронзова поганої збереженості,
швидше за все також татарського походження.
на цьому самому розкопі під час розчищен-
ня підлоги будівлі на глибині 0,75 м знайдено
хрестоподібну накладку на шкіряний гама-
нець (рис. 4: 1). розмір накладки 3,2 × 2,0 см,
діаметр петлі 0,55, товщина 0,2, висота заклеп-
ки 0,3, її діаметр 0,3 см. такі та інші за формою
накладки застосовувались на гаманцях і широ-
ко розповсюджені у литві. накладка виготов-
лена з бронзи, ледве випукла, краплеподібна
у центральній частині, виступ у верхній основі
послуговує вертикальною петелькою з шишеч-
кою зверху, по боках два округлих виступи із
заклепками із зворотного боку для фіксації на
шкіряній основі гаманця, у нижній частині.
друга ділянка площею 900 м2 була закла-
дена у найвищої частині городища на відстані
300 м на північний схід від першого розкопу.
у 2017 р. розпочато дослідження ділянки. роз-
копаний фрагмент центральній частини пло-
щею 50 м2, де зафіксовано значне скупчення
будівельних матеріалів: червона лекальна цег-
ла та цегла прямокутної форми із залишками
вапнякового розчину, уламки будівельно-архі-
тектурних деталей з алебастру, уламки напіль-
них вапнякових плиток, які можливо належить
залишкам монументальної споруди.
Під час розчищення завалу вапняку та цег-
ли від будівлі на глибині 0,6 м знайдено дру-
гу накладку на гаманець (рис. 4: 2). накладка
залізна, хрестоподібна із трьома заклепками із
зворотного боку та вертикальною петелькою.
за виглядом та розмірами вона більш масивна,
ніж перша. її розміри 4,1 × 2,5 см, в петлі — 0,8,
товщина 0,2, висота заклепки 0,6—0,8 см.
у цьому самому розкопі знайдена монета —
золотоординський мідний пул 70—80-х рр.
XIV ст. з кафінською контрамаркою. г. о. козу-
бовський нагадує одну з поширених версій, що
така контрамарка передувала власному вироб-
ництву монет в кафі і здійснювалося з початку
20-х до початку 30-х рр. XV ст. монети з кон-
трамаркою кафи були також раніше знайдені
на тягині за визначенням в. б. Пиворовича.
знахідки монет, і зокрема польської, швидше
за все пов’язані із функціонуванням тягинсь-
кої митниці, існування якої відомо з писемних
джерел.
результати розкопок підтвердили міський
характер городища, яке вважається одним з
чотирьох найбільших золотоординських міст
(егоров 1985, с. 12; ельников 2014, с. 94). але
існування золотоординських міст у Північно-
му Причорномор’ї припиняється у 60—70-х рр.
XIV ст., тоді як матеріали тягинського городи-
ща, зокрема монетна колекція, свідчать про
продовження існування населеного пункту і
його розвитку у нових історичних умовах.
дослідження 2018 р. були зосереджені голо-
вним чином на території фортеці і суттєво до-
повнили дані в. і. гошкевича. завдяки ортофо-
тозйомці та геофізичним дослідженням 2018 р.
(о. в. манігда, о. в. грабовська, м. м. ієвлев,
о. в. чубенко) встановлено, що помітні на по-
верхні частини фортеці займають площу 0,
73 га (рис. 5). Периметр укріплень 378 м «За-
гальна площа археологічного комплексу Тя-
гин — поверхня плато до початку схилів разом
з укріпленнями становить 17,55 га» (маніг-
да, грабовська 2018, с. 29). у процесі розкопок
відкрита частина зовнішньої стіни фортеці
(рис. 6), контрфорс та залишки кам’яної будів-
лі, від якої збереглися фрагменти архітектур-
но-будівельних конструкцій із слідами оброб-
ки та декору. можливо це розвалини будинку
митниці, прикрашеної декоративними дета-
лями. до того ж, батиметричні дослідження
(м. м. ієвлев, о. в. чубенко) довели наявність
двох пристаней, місце знаходження переправи
через р. дніпро та вежі біля неї, а також міс-
це розташування моста через старе русло ріки
(ієвлев,чубенко 2018, с. 45).
колекція артефактів доповнена знахідками
речей, які мають аналогії серед предметів ли-
товського походження це насамперед наконеч-
ники арбалетних болтів та іх фрагменти (12 оди-
ниць), характерних для озброєння XIV—XV ст.,
подібні яким знайдені на городищах литви
(виткунас, забела 2017, с. 75). серед колекції
Рис. 4. накладки на гаманці: 1 — бронзова; 2 — за-
лізна
137ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Біляєва, С. О. археологічні дослідження городища тягинка: деякі результати та завдання
престижного посуду сграфіто знайдений ула-
мок із фрагментом напису, аналогії якому не
відомі у Північному Причорномор’ї. доповне-
на і монетна колекція. до неї увійшли монетні
знахідки з фортеці та городища. серед знахі-
док на території фортеці монети золотої орди
з тамгою, характерною саме для генузько-та-
тарських монет 1420—1440 рр., що відповіда-
ло часу існування фортеці князя вітовта. крім
того, зустрічаються монети кримського ханства
другої половини — кінця XV ст., що відповідає
другому періоду існування фортеці після роз-
будови фортеці ханом менглі-гіреєм у 1492 р.
за межами фортеці на городищі знайдений ко-
ронний гріш 1621 р. польського короля сигиз-
мунда ііі (1587—1632) та монета кримського
ханства другої половини XVII — XVIIі ст., що
можливо засвідчує наступний етап функціону-
вання городища.
Інтерпретація. за площею та плануванням
литовська фортеця князя вітовта належить до
невеликих оборонних споруд, відомих в різних
частинах європи: від балтії до балкан. у тому
числі у молдові, греції малої азії. за планом
(рівнобедрений трикутник) її можна зарахува-
ти до фортець константинопольського типу, ха-
рактерних для усієї європейської території ще у
хііі—XIV ст. якщо екстраполювати на литву,
саме таке планування характерне для немен-
чинського замку (виткунас, забела 2017, с. 69),
багатьох фортець молдови та Північного При-
чорномор’я (білгород-дністровська фортеця).
Рис. 6. Фрагмент зовнішньої стіни фортеці тягин
Рис. 5. План фортеці тягин (за результатами до-
сліджень 2018 р.)
138 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Публікація археологічних матеріалів
на площі фортеці зафіксовано також конту-
ри укріплень трапецієподібної форми, які пе-
ретинають структури фортеці більш раннього
часу (рис. 5). цілком можливо, що це наслідки
спорудження нової фортеці менглі гірея, який
ставив свої «містечка» на місці більш давній
фортифікації, як, наприклад, в очакові. крім
того, вищезгадані монети менглі гірея як раз
знайдені в межах нової фортеці тягиня.
Перший пояс укріплень, оскільки за пери-
метром острову проглядається залишки лан-
цюгу кам’янців, практично оточує простір нав-
коло фортеці на відстані. можливо, ми маємо
справу або із містом, оточеним кам’яними стіна-
ми, що за структурою є характерним для такої
пам’ятки як очаків, або із оборонним комплек-
сом, який нагадує деякі риси ранньої структу-
ри білгород-дністровської фортеці: цитадель
та зовнішній пояс кам’яних укріплень. до того
ж, за попередніми обстеженнями залишків
кам’яних стін тягинського городища, тут поміт-
ні абриси кам’яних споруд, що нагадують вежі.
утім остаточно вирішити питання щодо типу
планування, хронологічних етапів існування
фортеці тягин, її конструктивних відмінностей
на кожному етапі, буде можливим лише після
повного розкриття залишків фортеці та розко-
пок можливої лінії фортифікації.
розкопки тягинського комплексу- городи-
ща та фортеці засвідчують синкретичність ма-
теріальної культури, головні компоненти якої
відповідають особливостям культури так зва-
ного золотоординського часу, її спадкоємця на
території Північного Причорномор’я — крим-
ського ханства та литви. саме цю особливість
підкреслюють речі литовського походження
(браслет, накладки на гаманці, арбалетні
болти та деякі елементи торевтики). Що сто-
сується накладок, вони репрезентують час-
тину побутової культури литовського етносу.
ними прикрашалися гаманці різних типів,
знайдені на багатьох пам’ятках литви, зокре-
ма під час розкопок нижнього замку палацу
литовських королів у вільнюсі, інших замків.
так, лише у шарах XIV—XV ст. нижнього за-
мку великих князів литовських серед 10 тис.
шкіряних виробів знайдена велика кількість
гаманців, які використовувалися не лише для
збереження грошей і мали надзвичайно широ-
ке розповсюдження. гаманці були прикрашені
різноманітними накладками різних типів. на
одному гаманці могли бути накладки різних
типів. вони є масовою знахідкою у могильни-
ках XIV—XVI ст. і були невід’ємною частиною
культури литовців різного соціального статусу.
При цьому, як свідчать поховання у могиль-
никах гаманці були частиною і чоловічого і
жіночого костюму. Повна аналогія накладці
з бронзи, знайденої у тягині є у матеріалах
могильника діктарай, більша частина якого
датується XIV—XVI ст. (Urbanaviċiene 1995,
s. 184, 35 pav., 1). При цьому фрагмент виробу з
цього могильника демонструє яким чином була
прикріплена накладка на гаманець. у цілому,
шкіряні гаманці та торби з накладками різних
типів: поясні, сакви (перекидні через плече) та
інших різновидів були широко розповсюджені у
європі, азійських країнах, але їх крій та деко-
ративні деталі відрізнялися за регіональними
і культурними особливостями. вологі ґрунти
литви та інших країн балтії, скандинавії та
інших районів європи сприяють збереженості
виробів у майже оригінальному стані, що в свою
чергу забезпечує можливість пошуку аналогій
відповідних знахідок для регіонів, де не має та-
ких сприятливих умов для збереженості арте-
фактів. важливою ознакою наявності литовсь-
кого етнокультурного компонента, можливо за
перебуванням у тягині литовських купців або
чиновників литовського походження. цікавим
фактом є і те, що накладки були знайдені за
межами фортеці в різних частинах городища,
що певним чином свідчить про можливе існу-
вання єдиного комплексу пам’яток : городища і
фортеці за часів входження до території вели-
кого князівства литовського і руського.
Висновки. матеріальна культура Пів-
денної частини князівства, відповідала особ-
ливостям синхронних пам’яток Північного
Причорномор’я, спільні риси якої є і в білго-
роді-дністровському і в очакові, але відзна-
чалася і специфікою контактного середовища
з литовськими землями. з іншого боку, надз-
вичайно важливим фактором цього часу була
спадкоємність від київської русі та продов-
ження існування Південноруських князівств
у спільній федеративній державі — великому
князівстві литовському і руському. в середині
XV ст. кордони київського князівства «йшли
вниз по Дністру до його гирла — лиманом
повз Очаків, до гирла Дніпра, і далі до Тавані»
(івакін 1998, с. 282). специфіка розвитку ко-
лишніх давньоруських земель цього часу за
необхідності захисту кордонів сприяла станов-
ленню нової військової сили — козацтва, новим
тенденціям державотворення середньовічної
україни.
подяки. визначення всіх монет з розкопок
2016—2018 рр. здійснив к. і. н. г. о. козубовсь-
кий, за що висловлюємо йому щиру подяку.
висловлюємо глибоку подяку голові куль-
турного центру україна—литва н. бімбірайте,
міністерству закордонних справ литовської
республіки, Посольству литовської респуб-
ліки в україні та особисто надзвичайному і
Повноважному послу литовської республіки в
україні м. януконісу, Почесному консулу ли-
товської республіки у херсоні в. Попову.
* результати досліджень викладені у по-
передній публікації згідно умов Проекту
культурного центру україна—литва «захист
історичної спадщини україни та литви на те-
риторії херсонської області», що фінансувався
з коштів Програми розвитку співробітництва
139ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30)
Біляєва, С. О. археологічні дослідження городища тягинка: деякі результати та завдання
та підтримки демократії мзс литовської рес-
публіки: на розі двох світів. історична спад-
щина україни та литви на території херсонсь-
кої області (колектив авторів: с. о. біляєва,
о. в. грабовська, к. с. гуленко, м. м. ієвлев,
о. в. манігда, о. є. Фіалко, о. в. чубенко).
київ; херсон. видавництво гілея, 2018.
ЛІТЕРАТУРА
біляєва, с. о. 2012. Слов’янські та тюркські сві-
ти в Україні (з історії взаємин у хііі—хVIII ст.).
київ: університет «україна».
біляєва, с. о., Фіалко, о. є. гуленко, к. с. 2017.
археологічні дослідження поселення біля с. тягин-
ка у 2016 р. нові дослідження пам’яток козацької
доби в Україні, 26, с. 495-502.
виткунас, м., забела, г. 2017. Городища балтов:
неизвестное наследие. вильнюс: литовское археоло-
гическое общество.
гошкевич, в. и. 1916. Раскопки на острове
против м. Тягинки. Летопись херсонского му-
зея за 1914 г. херсон: Переправа типо-литография
с. н. ольховикова и с. а. ходушина.
егоров, в. л. 1985. Историческая география Зо-
лотой Орды в XIII—XIV в. москва: наука.
єльников, м. 2014. золотоординські міста ниж-
нього Подніпров’я і Північно-західного Приазов’я:
ступінь та перспективи дослідження. наукові запис-
ки, 20: історичні науки. тематичний випуск: синь-
оводська битва 1362 року в контексті середньовічної
історії східної європи, с 89-97.
івакін, г. ю. 1998. київ доби олельковичів. в:
моця, о. П. (ред.). історія Русі-України. київ: іа
нану, с. 281-288.
тесленко, і. б. 2018. виробництво полив’яного по-
суду в криму за часів улуг улусу. археологія і давня
історія України, 4 (29), с. 7-83.
Федоров-давыдов, г. а. 1966. Кочевники Восточ-
ной Европы под властью золотоордынских ханов.
археологические памятники. москва: мгу.
Шлапак, м. 2001. Белгород-Днестровская кре-
пость. Исследования средневекового оборонного зод-
чества. кишинев: ARC.
Finkel, C., Biliaieva, S., Ostapchuk, V. 2008. His-
torical-archaeological investigations in Akkerman (Bil-
horod-Dnistrovsky) fortress, Ukraine, 2008. Anatolian
archaeology, 14, s. 8-10.
Kunciene, O. 1979. Sarių senkapis. Lietuvos arche-
ologija, 1, s. 76-100.
Urbanavicus, V., Urbanaviċiene, S. 1988. Arche-
ologiniai tyrimai. Lietuvos archeologija, 6, s. 9-63.
Urbanaviċiene, S. 1995. Dictarų kapininas. Lietuvos
archeologija, 11, s. 169-106.
REfEREnCEs
Biliaieva, S. O. 2012. Slov’ianski ta tiurkski svity v Ukraini
(z istorii vzaiemyn u XIII—XVIII st.). Kyiv: Universytet
«Ukraina».
Biliaieva, S. O., Fialko, O. E., Gulenko, K. S. 2017.
аrheologichni doslidzhennia poselennia bilia c. Tiaginka u
2016 r. Novi dosliszhennia pamiatok kozatskoy dobi v Ukraini,
26, s. 495-502.
Vitkunas, M., Zabela, G. 2017. Gorodishcha baltov: neiz-
vestnoe nasledie. Vilnius: Litovskoe arkheologicheskoe obsh-
chestvo.
Goshkevich, V. I. 1916. Raskopki na ostrove protiv
m. Tiaginki. Letopis Hersonskogo muzeya za 1914 g. Herson:
Pervaya tipo-litografiya S. N. Olhovikova i S. A. Hodushina.
еgorov, V. L. 1985. Istoricheskaya geografiya Zolotoy Ordi
v XIII—XIV v. Moskva: Nauka.
Elnikov, M. 2014. Zolotoordinski mista Nizhnyogo Podni-
provya i Pivnichno-Zahifnogo Priazovya :stupin ta perspektivi
doslidzhennya. Naukovi zapiski, 20: Istorichni nauki. Temat-
ichny vipusk: Sinyovodska bitva 1362 roku v konteksti sered-
nyovichnoy istorii Shidnoy Evropi, s. 89-97.
іvакіn, G. Yu. 1998. кyiv dobi Olelkovichiv. In: моtsia,
о. P. (еd.). Istoria Rusi-Ukraini. Kyiv: IA NANU, s. 281-288.
Teslenko, I. B. 2018. Vyrobnitstvo polivyanogo posudu v
Krimu za chasiv Ulug Ulusu. Arheologiya i davnya istoriya
Ukraini, 4 (29), s. 7-83.
Fedorov-Davidov, G. а. 1966. Kochevniki Vostochnoy ev-
ropi pod vlastiu zolotoordinskih hanov. Arheologicheskiye pa-
miatniki. Moskva: MGU.
Shlapak, M. 2001. Belgorod-Dnestrovskaya krepost.
Kishinev: ARC.
Finkel, C., Biliaieva, S., Ostapchuk, V. 2008. Historical-ar-
chaeological investigations in Akkerman (Bilhorod-Dnistrovsky)
fortress, Ukraine, 2008. Anatolian archaeology, 14, s. 8-10.
Kunciene, O. 1979. Sarių senkapis. Lietuvos archeologija,
1, s. 76-100.
Urbanavicus, V., Urbanaviċiene, S. 1988. Archeologiniai
tyrimai. Lietuvos archeologija, 6, s. 9-63.
Urbanaviċiene, S. 1995. Dictarų kapininas. Lietuvos archeo-
logija, 11, s. 169-106.
S. O. Biliaieva
archaEological invEstigations
of thE sEttlEmEnt and
fortrEss tiagin: somE rEsults
and proBlEms
The article is devoted to the results of the archaeo-
logical investigations of the south part of the Lithua-
nian-Russ frontiers with the Golden Horde possessions.
The place of excavation the fortress Tiagin and settle-
ment of the city type nearby it. The fortress was built
by prince Vitovt at the end of XIV — at the beginning
of XVth century.Besides of fortification there was a very
important custom, known from written records. The
first works on this monument were provided in 1914 y,
by V. I. Goskevich. Then, some archeologists have been
working there, but such monument needed in the spe-
cial attention and long time excavation. In the course of
our investigation in the season of 2016—2018 the very
interesting results were obtained. For the first time the
artifacts of Lithuanian material culture were found.
There were bracelet, and decorative details for leather
bags. Besides of it, silver, bronze and copper coins of the
end of the XIV — of the first quarter of the XVth century
were found also. The most of them were Tatar’s coins,
and one — Polish. It support the important place of in-
ternational trade and integration process in the culture
of this period from North to south of Europe.
Keywords: South frontier, Tiagin’s custom, the
excavation of the settlement, Lithuanian material cul-
ture, Golden Horde.
Одержано 7.10.2018
бІЛЯєВА світлана Олександрівна, доктор істо-
ричних наук, старший науковий співробітник, інс-
титут археології нан україни, пр. героїв сталінг-
рада 12, київ, 04210, україна, svitbil@ukr.net.
BiliaiEva svitlana oleksandrivna, Doctor of
Historical Sciences, Senior Researcher, Institute of
Archaeology, National Academy of Sciences of Ukraine,
Heroiv Stalingradu ave. 12, Kyiv, 04210, Ukraine,
svitbil@ukr.net.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-162996 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2227-4952 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T14:08:45Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Біляєва, С.О. 2020-01-20T16:03:16Z 2020-01-20T16:03:16Z 2019 Археологічні дослідження городища Тягинка: деякі результати та завдання / С.О. Біляєва // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 1 (30). — С. 133-139. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2227-4952 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162996 904.4(477.72)”653” Статтю присвячено результатам археологічних досліджень південної ділянки Литовсько-Руського кордону з Золотоординськими володіннями. The article is devoted to the results of the archaeological investigations of the south part of the Lithuanian- Russ frontiers with the Golden Horde possessions. The place of excavation the fortress Tiagin and settlement of the city type nearby it. The fortress was built by prince Vitovt at the end of XIV — at the beginning of XVth century.Besides of fortification there was a very important custom, known from written records. The first works on this monument were provided in 1914 y, by V. I. Goskevich. Then, some archeologists have been working there, but such monument needed in the special attention and long time excavation. In the course of our investigation in the season of 2016—2018 the very interesting results were obtained. For the first time the artifacts of Lithuanian material culture were found. There were bracelet, and decorative details for leather bags. Besides of it, silver, bronze and copper coins of the end of the XIV — of the first quarter of the XVth century were found also. The most of them were Tatar’s coins, and one — Polish. It support the important place of international trade and integration process in the culture of this period from North to south of Europe. Визначення всіх монет з розкопок 2016—2018 рр. здійснив к. і. н. Г. О. Козубовський, за що висловлюємо йому щиру подяку. Висловлюємо глибоку подяку Голові Культурного центру Україна—Литва Н. Бімбірайте, Міністерству Закордонних Справ Литовської Республіки, Посольству Литовської Республіки в Україні та особисто Надзвичайному і Повноважному послу Литовської Республіки в Україні М. Януконісу, Почесному консулу Литовської Республіки у Херсоні В. Попову. * Результати досліджень викладені у попередній публікації згідно умов Проекту Культурного центру Україна—Литва «Захист історичної спадщини України та Литви на території Херсонської області», що фінансувався з коштів Програми розвитку співробітництва та підтримки демократії МЗС Литовської Республіки: На розі двох світів. Історична спадщина України та Литви на території Херсонської області (колектив авторів: С. О. Біляєва, О. В. Грабовська, К. С. Гуленко, М. М. Ієвлев, О. В. Манігда, О. Є. Фіалко, О. В. Чубенко). Київ; Херсон. Видавництво Гілея, 2018. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Публікація археологічних матеріалів Археологічні дослідження городища Тягинка: деякі результати та завдання Archaeological Investigations of the Settlement and Fortress Tiagin: Some Results and Problems Дослідження на новобудовах Research on new buildings Article published earlier |
| spellingShingle | Археологічні дослідження городища Тягинка: деякі результати та завдання Біляєва, С.О. Публікація археологічних матеріалів |
| title | Археологічні дослідження городища Тягинка: деякі результати та завдання |
| title_alt | Archaeological Investigations of the Settlement and Fortress Tiagin: Some Results and Problems Дослідження на новобудовах Research on new buildings |
| title_full | Археологічні дослідження городища Тягинка: деякі результати та завдання |
| title_fullStr | Археологічні дослідження городища Тягинка: деякі результати та завдання |
| title_full_unstemmed | Археологічні дослідження городища Тягинка: деякі результати та завдання |
| title_short | Археологічні дослідження городища Тягинка: деякі результати та завдання |
| title_sort | археологічні дослідження городища тягинка: деякі результати та завдання |
| topic | Публікація археологічних матеріалів |
| topic_facet | Публікація археологічних матеріалів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162996 |
| work_keys_str_mv | AT bílâêvaso arheologíčnídoslídžennâgorodiŝatâginkadeâkírezulʹtatitazavdannâ AT bílâêvaso archaeologicalinvestigationsofthesettlementandfortresstiaginsomeresultsandproblemsdoslídžennânanovobudovahresearchonnewbuildings |