Нові пам'ятки Києва Х—ХVIII ст. (матеріали до археологічної карти)

Статтю присвячено огляду нових археологічних пам'яток Х—ХVІІІ ст., виявлених останніми роками на адміністративній території м. Києва, навколо його історичного ядра....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автор:	Козюба, В.К.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2019
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Теми:	Дослідження на новобудовах
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162999
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Нові пам'ятки Києва Х—ХVIII ст. (матеріали до археологічної карти) / В.К. Козюба // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 1 (30). — С. 180-188. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-162999
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1629992025-02-10T00:50:57Z Нові пам'ятки Києва Х—ХVIII ст. (матеріали до археологічної карти) New Sites of the Хth—ХVІІІth Centuries in Kyiv (Materials to the Archaeological Map) Козюба, В.К. Дослідження на новобудовах Статтю присвячено огляду нових археологічних пам'яток Х—ХVІІІ ст., виявлених останніми роками на адміністративній території м. Києва, навколо його історичного ядра. 62 archeological sites officially registered on the territory of Kyiv, 23 of which are of national, others — of local value. Half of these objects are architectural monuments or individual buildings (brick-burning furnaces, wooden water pipes, etc.). These sites are mostly located in the central historic part of the city. More common types of archaeological sites — hillforts, settlements, burial grounds. At the beginning of the XXIth century 76 sites of these types were known in the territory of Kyiv, of which only a few are with protected status now. Since 2011, the author has conducted archaeological surveys in the city. Their purpose is to inspect the places of known archaeological sites and search for new ones. During this time, 78 sites were inspected, of which 61 were discovered for the first time. Among these open sites 27 dated to the Xth—XVIIIth centuries or contain finds of this time. 13 sites existed in epoch of Old Rus’ (Xth—XIIIth centuries). Accordingly, today 72 sites of this period, 4 settlements, 38 settlements, 10 burial mounds and 4 ground cemetery, 8 monasteries, 7 caves and 1 fortification rempart are registered in Kyiv. Pottery of the second half of the XIIIth—XVIIth centuries was found at 10 sites. Magority of settlements dated to the early modern time — they were villages and farms around Kyiv. Their study allows us to find out in detail the extensive system of settlement at the Kyiv outskirts in this period and the active economic use of the latter. A fortification rempart which has a length of 2.9 km was also inspected on the southern outskirts of the city. Its height is generally 0.2—0.5 m, width — up to 10 m. This fortification is believed to have been emerged at the turn of the Xth—XIth centuries in order to protect Kyiv from the attacks of nomads. The discovery and study of new archaeological sites of the Middle Ages and early modern times allows us to explore the peculiarities of the emergence and development of settlement structures around one of the largest urban centers of Central and Eastern Europe, increases the number of sources on the historical urbanism of Kyiv, contributes to the memorial component of the socio-cultural development of the capital Of Ukraine. 2019 Article Нові пам'ятки Києва Х—ХVIII ст. (матеріали до археологічної карти) / В.К. Козюба // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 1 (30). — С. 180-188. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 2227-4952 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162999 [902.2:528.9](477-25)”9/17” uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Дослідження на новобудовах Дослідження на новобудовах
spellingShingle	Дослідження на новобудовах Дослідження на новобудовах Козюба, В.К. Нові пам'ятки Києва Х—ХVIII ст. (матеріали до археологічної карти) Археологія і давня історія України
description	Статтю присвячено огляду нових археологічних пам'яток Х—ХVІІІ ст., виявлених останніми роками на адміністративній території м. Києва, навколо його історичного ядра.
format	Article
author	Козюба, В.К.
author_facet	Козюба, В.К.
author_sort	Козюба, В.К.
title	Нові пам'ятки Києва Х—ХVIII ст. (матеріали до археологічної карти)
title_short	Нові пам'ятки Києва Х—ХVIII ст. (матеріали до археологічної карти)
title_full	Нові пам'ятки Києва Х—ХVIII ст. (матеріали до археологічної карти)
title_fullStr	Нові пам'ятки Києва Х—ХVIII ст. (матеріали до археологічної карти)
title_full_unstemmed	Нові пам'ятки Києва Х—ХVIII ст. (матеріали до археологічної карти)
title_sort	нові пам'ятки києва х—хviii ст. (матеріали до археологічної карти)
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Дослідження на новобудовах
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162999
citation_txt	Нові пам'ятки Києва Х—ХVIII ст. (матеріали до археологічної карти) / В.К. Козюба // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 1 (30). — С. 180-188. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT kozûbavk novípamâtkikiêvahhviiistmateríalidoarheologíčnoíkarti AT kozûbavk newsitesofthehthhvíííthcenturiesinkyivmaterialstothearchaeologicalmap
first_indexed	2025-12-02T07:43:48Z
last_indexed	2025-12-02T07:43:48Z
_version_	1850381621993144320
fulltext	180 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) удк: [902.2:528.9](477-25)”9/17” В. К. Козюба НОВІ пАМ’ЯТКи КиєВА х—хvІІІ ст. (матеріали до археологічної карти) Статтю присвячено огляду нових археологічних пам’яток х—хVііі ст., виявлених останніми рока- ми на адміністративній території м. Києва, нав- коло його історичного ядра. ключові слова: Поселення, археологічна па- м’ятка, Київ. незважаючи на активне дослідження тери- торії м. києва в його сучасних адмінмежах про- тягом хх — початку ххі ст., яке призвело до відкриття багатьох десятків нових археологічних пам’яток, питання створення повної археологіч- ної карти території міста залишається серед най- більш нагальних завдань київської археології. воно тісно пов’язане як із чисто науковою про- блематикою, а саме — із кількісними і якісними характеристиками археологічних пам’яток на цій території, які презентують різні хронологічні періоди, ступінь заселеності і топографічні особ- ливості розташування, так і з пам’яткоохоронною справою, нехтування якою призводить до їх руй- нації чи повного знищення. стосовно взяття на облік та охорони археоло- гічних пам’яток києва, цей процес у місті пере- буває на незадовільному рівні. на сьогодні на обліку є 23 пам’ятки національного значення, з яких 9 — об’єкти у вигляді залишків архі- тектурних пам’яток давньоруського часу. Ще 35 пам’яток мають статус місцевого значення, серед яких 17 — також архітектурні пам’ятки, ще 4 — окремі об’єкти (печі для випалу цегли і вапна, дерев’яний водогін, «капище»). таким чином, з 58 охоронюваних пам’яток половина (30) є окремими об’єктами. ці пам’ятки увійшли до зводу пам’яток історії та культури україни (ред. тронько, 1999; 2003; 2011). у 2004 р. колективом авторів (м. а. сагайдак, в. м. зоценко, г. ю. івакін, т. а. бобровський, о. в. Пархоменко) була підготовлена «архео- логічна карта києва (інформаційно-довідкове зведення пам’яток)», за якою станом на 2003 р. було зібрано інформацію про 231 пам’ятку та об’єкт, серед яких 100 печер і інших підземних споруд (льохи, потерни), 40 пам’яток архітек- тури, 6 окремих об’єктів. найбільш пошире- них типів археологічних пам’яток — поселень, могильників, городищ — на території києва враховано 76 одиниць. у цієї карти є кілька недоліків, які, переважно, мають об’єктивне підґрунтя, пов’язане із станом джерельної бази. серед них — відсутність у значної кількості пам’яток визначених меж чи навіть самих міс- ць їх розташування, розділення, в одних випад- ках, культурних нашарувань окремих періодів пам’ятки на різні пам’ятки (Пирогівське горо- дище), в інших об’єднання кількох пам’яток в одну (чапаївські поселення, поселення і мо- гильник у бортничах) чи навіть різних типів пам’яток (як, наприклад, у китаєві) в однин комплекс. таким чином, відбулося змішання понять археологічна пам’ятка, окремий об’єкт на ній (пам’ятки архітектури, потерни, льохи, печі, водогони і т. і.) та археологічний комп- лекс, утворений окремими пам’ятками. разом із тим, автори названої археологічної карти києва провели велику роботу із пошуку і сис- тематизації свідчень про пам’ятки в наукових публікаціях, звітах та інших архівних матеріа- лах, створивши гарну основу для подальшої ро- боти у цьому напрямку. на сьогодні адміністративна територія киє- ва займає площу 820 км2 (звід… 1999, с. 7). ав- тором з 2011 р. розпочато обстеження різних його районів. за 5 польових сезонів 2011—2014, © в. к. козюба, 2019 181ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Козюба, В. К. нові пам’ятки києва х—хVIII ст. (матеріали до археологічної карти) 2017 рр. було оглянуто 78 пам’яток, 61 з яких зафіксована вперше 1. з останніх майже поло- вина (27) відноситься до х—хVііі ст. або міс- тить матеріали цього періоду (рис. 1; таблиця). Давньоруські пам’ятки. Щодо матеріалів давньоруського часу, протягом 2011—2014 рр. нами було обстежено 10 пам’яток зазначеного часу, 7 з яких відкрито вперше, 2 відомі за ус- ною інформацією колег, ще по одній, відомій з 1980-х рр., уточнено її топографію, площу, да- тування (козюба 2017). станом на 2016 р. мною були зібрані свідчення про 65 пам’яток (козю- ба 2016). Польові дослідження 2016—2017 рр. дозволили збільшити кількість давньоруських пам’яток до 72. серед цих пам’яток х — пер- шої половини хііі ст., розташованих поза те- риторією власне давнього києва — верхнього міста з копиревим кінцем, замкової гори і Ще- кавиці, Подолу — на сьогодні відомі 4 городи- ща, 38 поселень, 10 курганних і 4 ґрунтових могильника, 8 монастирів і 7 печер, 1 змійо- вий вал. у 2017 р. автором було відкрито 4 нові посе- лення — два біля віти-литовської (кол. чапаїв- ки), по одному — біля Пирогова і в реп’яховому яру (рис. 2). 1. в окремих розвідках приймали участь колеги о. в. манігда, а. а. чекановський, а. П. тома- шевський, о. в. оногда, л. в. чміль, є. П. каба- нець, а. м. оленич, за що автор щиро їм вдячний. матеріали хі—хіі ст. (серед яких — 4 вінця) виявлено в північній частині багатошарової пам’ятки віта-литовська 4 (рис. 3: 1—4). По- селення розташоване на південь від вул. хох- лова. воно займає північне закінчення довгого дюнного підвищення, яке із західного і схід- ного боків обмежене заболоченими низинами. давньоруські матеріали знайдено на ділянці розміром 100 × 70 м. ця пам’ятка знаходить- ся за 0,75 км на південний схід від комплексу печер в ур. гнилеччина (церковщина) — міс- ця розташування богородицького монастиря хіі—хііі ст. Поверхня пам’ятки частково пе- репланована посадкою молодого лісу, спортив- ним майданчиком, має сліди роботи ножа буль- дозера. Північна частина зрита котлованом копанки під ставок. у 1,2 км на південний схід від попереднього поселення була відкрита ще одна багатоша- рова пам’ятка (віта-литовська 7). вона роз- ташована із західного боку видовженої дюни, яка є лівим берегом р. віта. частина пам’ятки знищена величезним піщаним кар’єром із оз. відро. дюна здіймається над озером на ви- соту 4 м. в оголеннях поверхні та при зачистці краю дюни знайдено десятки уламків кераміки хіі—хііі ст., серед яких 5 вінець (рис. 3: 5—9), фрагмент ручки, 7 уламків амфори, а також шматки печини і кістки тварин. окремі фраг- менти кераміки належать до хIV (рис. 3: 10) та хVі ст. товщина ґумусованого шару становить Рис. 1. карта нових археологіч- них пам’яток, обстежених авто- ром на території києва у 2011— 2017 рр. 182 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Дослідження на новобудовах 0,5—0,6 м. Переважна більшість знахідок тра- пилась на глибині 0,1—0,2 м. розмір збереже- ної частини пам’ятки не встановлений. її по- верхня вкрита сосновим лісом. Поселення Пирогів 9 відкрито на південно-за- хідному краю селища. воно займає мисовидний виступ поля на лівому березі балки із струмком, до якої впадає інша балка. висота мису над дном балки — 20 м. у шурфі в орному шарі товщиною 0,2 м було виявлено два десятка уламків керамі- ки хіі—хііі ст., у тому числі 2 вінця хіі—хііі ст. (рис. 3: 11, 12). у грудні 2017 р. і. в. зоценко заклав кілька шурфів на схід від мису, в яких також знайдено кераміку зазначеного часу. та- ким чином, пам’ятка має розмір приблизно 250 × 60 м. її поверхня задернована. матеріали давньоруського часу виявле- но також на багатошаровому поселенні в реп’яховому яру. воно розташоване на лівому боці яру за 450 м на південь від кирилівської церкви. Пам’ятка займає терасу висотою 10 м над дном яру. При зачистці стінок виїмок ґрун- ту і краю тераси зафіксовано ґумусований шар товщиною 0,4 м, в якому серед іншого знайдено десяток фрагментів давньоруської кераміки, у тому числі 2 вінця хі ст. (рис. 3: 13). розмір по- селення — 80 × 50 м. Ще дві пам’ятки давньоруської доби були відкриті колегами. Під час розкопок архітек- турно-археологічної експедиції іа нан украї- ни (кер. — г. ю. івакін) на вул. кирилівській, 37 у 2016 р. була зафіксована садибна забудова хі—хііі ст. північного передмістя києва, що розташовувалось уздовж шляху на вишгород і займало підгірну ділянку між краєм Подолу (юрківський струмок) і миколаївським йор- данським монастирем хі—хііі ст. інше посе- лення виявив і. в. зоценко у 2017 р. на місці сучасного Пантелеймонівського монастиря в Феофанії. пам’ятки другої половини хІІІ—хvІ ст. Пам’яток «татарського» періоду (друга полови- на хііі—хіV ст.) поза межами історичного ядра києва відомо одиниці. крім знахідок з тери- торії Печерського і кирилівського монастирів, кераміка зазначеного часу була відома раніше з поселень у китаєві, бортничах і біля софій- ської борщагівки, а також з острова навпроти аскольдової могили. за результатами розвідок останніх років до цього переліку можна додати поселення на звіринці, ще одне біля бортничів (пам’ятка бортничі 10), у голосієві на правому березі р. любка. кераміку хііі—хіV ст. знай- дено також на давньоруських поселеннях у жу- нові археологічні пам’ятки києва з матеріалами х—хVііі ст. (перелік) № назва пам’ятки датування, ст. рік обстеження 1 на р. совка хі—хііі 2011 2 жуляни, вул. Шевченка х—хііі, хііі—хіV, хVіі—хх 2011 3 труханів о. (оз. бабине) хі—хіі, хVіі—хVііі 2011 4 сирець (парк «нивки») х—хі 2011 5 Пуща-водицьке лісництво, буда хVіі—хVііі 2012 6 звіринець, бульв. дружби народів хііі—хіV 2012 7 голосіїв 1 (Пирогів 6), кург. могильник х—хі 2012 8 голосіїв 2 (Пирогів 7), кург. могильник х—хі 2012 9 Пирогів 8 х? 2012 10 троєщина 2 хVіі—хіх 2012 11 сирець (парк «дубки») к. р.? 2013 12 голосіїв 3 хііі—хіV 2013 13 китаїв, печера хVііі 2013 14 троєщина 7 хі—хіі 2014 15 троєщина 10 хVііі 2014 16 бортничі 7 хіі, хіV—хVііі 2014 17 бортничі 8 хіі—хііі, хіV? 2014 18 бортничі 10 хііі—хіV, хVіі—хVііі 2014, 2017 19 бортничі 11 хVіі—хVііі 2014, 2017 20 бортничі 14 хVі—хVііі 2014 21 китаїв хі—хііі 2014 22 троєщина 12 хіV—хVі? 2015 23 віта-литовська 4 хі—хіі 2017 24 віта-литовська 7 хіі—хііі, хіV, хVі 2017 25 Пирогів 9 хіі—хііі 2017 26 Пріорка, вул. жашківська хVііі 2017 27 реп’яхів яр 1 хі 2017 183ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Козюба, В. К. нові пам’ятки києва х—хVIII ст. (матеріали до археологічної карти) лянах і віті-литовській (пам’ятка віта-литовська 7) (козюба 2014b). матеріали хV—хVі ст. вияв- лено останнім часом на кількох пам’ятках. серед них слід виді- лити частково розкопану споруду другої половини хV ст., досліджену 2014 р., яка дала численний кера- мічний матеріал і дозволила уточ- нити межі китаївського поселення (козюба, крижановський, оног- да 2014), а також об’єкт середини хVі ст., залишки якого розкрито того ж року на поселенні бортни- чі 14 (козюба, оногда, чміль, че- кановський 2015). кераміку цього періоду також зафіксовано на посе- леннях бортничі 7, троєщина 12 та віта-литовська 7. пам’ятки ранньомодерного часу. біля півтора десятка пам’яток належать до хVіі—хVііі ст. або вони містять тогочасні матеріали. серед них відзначимо залишки приміських сіл, зокрема, троє- щини і Пріорки. сліди пам’ятки хVіі—хіх ст. троєщина 2 на місці колишнього села зафіксовані нами 2012 р. з південного боку затоки до- маня (остання являє собою затоп- лений піщаний кар’єр 1980-х рр.) біля р. десенки (чортория). тут на поверхні городів знайдено понад 50 уламків кераміки хVіі—хіх ст. (уламки горщиків, глеків, макітер, покришок, кахель), фрагменти ви- робів із гутного скла. в зачистках зафіксовано культурний шар тов- щиною 0,2—0,3 м з матеріалами хVііі—хіх ст. найдавніша части- на с. троєщина (відоме з хVіі ст.), вірогідно, розташовувалась на мисі при виході струмка до десенки. у 1877 р. село було переселене на більш високу заплавну ділянку за 1,6 км на південний схід, а більша частина його першого місця розта- шування в кінці хх ст. знищена згаданим кар’єром (козюба, чміль 2018, с. 27—29, рис. 1, 2). у 2017 р. вдалося зафіксувати об’єкт другої половини хVііі ст., який належав забудові київського передмістя Пріорки (Преварки). Під час будівництва житлового комплексу між вул. замковецькою і брестською, при прокладанні під’їзної дороги до нього біля вул. жашківської було прорізано терасу правого берега річки ко- нюшинка, яка згодом отримала назву курячий брід. у розрізі зафіксований котлован об’єкту довжиною понад 5 м і глибиною біля 2 м, який містив численні уламки посуду (горщики, пок- ришки) та кахлі зазначеного часу. Преварка була заснована на самому початку хVіі ст. на лівому березі конюшинки. у хVііі ст. части- на селищної забудови зайняла правий берег річечки, що підтверджують як картографічні матеріали (карта спірних земель братського монастиря і магістрату 1746 р., план києва 1799 р.), так і описана археологічна знахідка (козюба, чміль 2018, с. 30—32, рис. 4, 5). частина знахідок кераміки ранньомодерного часу пов’язана із хуторами, яких навколо киє- ва, за писемними джерелами, у цей час було понад півсотні. сліди одного з хуторів було виявлено на північно-східному краю міста, за 2,7 км на схід від жилмасиву (пам’ятка троє- щина 10). вона розташована в лісі на піщаній боровій терасі корінного лівого берега дніпра, на висоті 6 м над дзеркалом озера алмазне (кар’єр на місці болота, яке з 1657 р. відоме під назвою куричев). Під час огляду протипожеж- ної борозни і її зачистки виявлено культурний Рис. 2. нові пам’ятки давньоруського часу, обстежені у 2011— 2017 рр. 184 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Дослідження на новобудовах шар товщиною 0,3—0,5 м зі слідами пожежі. знайдено понад півсотні уламків стінок гон- чарного посуду (деякі — з опискою), 12 вінець горщиків, 5 вінець макотер, 5 ручок горщиків, денця, уламок покришки. Посуд — з опискою, пролощеним і штампованим орнаментом. та- кож виявлено уламки кахель без поливи, ви- роби із заліза, фрагменти міцної світло-жов- тої цегли, кістки тварин. орієнтовна площа пам’ятки — 30 × 15 м. за знахідками, хутір на цьому місці існував у кінці хVіі—хVііі ст. (ко- зюба, чміль 2018, с. 29—30, рис. 3). на острові муромець на території одноймен- ного парку (колишнього «Парку дружби на- родів»), вдалося виявити залишки хутора, який ми пов’язуємо із генерал-майором василем ней- бушем — обер-комендантом києва у 1730-х рр. (козюба, вортман 2017, с. 220). вони розташо- вані на дюнному підвищенні висотою 2 м на лівому березі р. бобровні — протоки-стариці дніпра. довжина підвищення — 100 м, ши- рина — до 25 м. При шурфуванні центральної частини дюни було виявлено культурний шар товщиною 0,1 м, в якому знайдено матеріали хVііі ст.: 2 вінця горщиків (1— з частиною ручки), уламки двох денець; димлена стінка горщика з пролощеним орнаментом, стінка горщика з опискою та 4 інші, 5 уламків кахлі без поливи і орнаменту; уламок прозорого ві- конного патинованого скла; сколи жовтої цег- ли; кістку кози; кований цвях. хутір проіснував до рубежу хVIII—хіх ст. і згадується в описах малоросійської губернії (козюба 2015, с. 74; ред. сохань 1997, с. 133). він залишив слід у київській топоніміці — про- тока та ур. небишівка на плані дніпра 1914 р. його позначено й на відомому плані київських островів землеміра сноєвського початку хіх ст. (маштаков 1912). серед інших пам’яток цього часу слід відзна- чити печеру біля місця колишньої китаївської пасіки, позначену на плані китаєво-голосіївсь- кої дачі 1788 р. (козюба, ізотов 2013, с. 23). Пе- чера розташована на північному схилі балки, що знаходиться за 0,5 км на південь від ур. виноградного з комплексом печер хVііі ст., досліджених о. д. ертелем у 1911—1914 рр. ймовірне місце розташування входу до цієї пе- чери було виявлене автором у 2013 р. (козюба 2014a, с. 304). можна припустити, що ця пече- ра пов’язана із згаданою китаївською пасікою Рис. 3. кераміка хі—хіV ст. з нових пам’яток, відкритих у 2017 р. на території києва: 1— 4 — віта-литовська 4; 5—10 — віта-литовська 7; 11, 12 — Пи- рогів 9; 13 — реп’яхів яр 1 Рис. 4. схема розташування змійового валу біля хут. мриги, за публікацією л. добровольського 1927 р. 185ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Козюба, В. К. нові пам’ятки києва х—хVIII ст. (матеріали до археологічної карти) і, ймовірно, мала господарське призначення. у такому випадку її функціонування припадає на другу половину хVIII ст. у 2012 р. на північній околиці києва в Пуща- водицькому лісництві були виявлені залишки комплексу лісохімічного виробництва — буди. Пам’ятка розташована за 2,5 км на північний захід від площі Шевченка. до її складу входять два блюдцеподібні заглиблення, оточені вало- подібними викидами землі, діаметром 25 і 15 м, кілька підвищень-викидів землі і ям. цей тип археологічної пам’ятки вперше виявлений на теренах міста (козюба, чекановський 2013). матеріали ранньомодерного часу також тра- пились на інших пам’ятках — бортничі 5, 7, 10, 11, 14, трухановому острові, китаївському поселенні, жулянах, що підтверджує історичні відомості про наявність розгалуженої системи заселення київських околиць у цей період і ак- тивне їх господарське використання. Вал біля хутора Мриги. на південній околиці києва розташований об’єкт, який у Рис. 6. План розташування змійового валу біля с. мриги за результатами розвідок 2017—2018 рр. Рис. 5. вал біля мриг на схемах змійових валів а. бугая 1979 р. (1) та м. кучери 1987 р. (2) 186 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Дослідження на новобудовах спеціальній літературі пов’язують із змійо- вим валом. вперше на нього звернув увагу л. П. добровольський у своїй публікації-розвід- ці (добровольський 1927). за його свідченнями, вал мав висоту до 2 м («трохи не на 1 сажінь заввишки») та ширину 6—7 м («не менше, як 10 кроків»), був прямолінійним («простоліній- ним»), а його траса не залежала від рельєфу місцевості. лінія укріплення проходила із за- ходу на схід, повертаючи на північний схід і потім на північний схід — схід. При цьому на початковому західному відрізку рів простежу- вався лише із північного боку насипу, в той час як далі — з обох боків (добровольський 1927, с. 229). східний край валу закінчувався біля києво-трипільського шляху, що проходив «мало не краєм» стрімкого схилу підвищення над луговою затокою конча (добровольський 1927, с. 229—230). дослідник визначив довжи- ну валу у 3,5 версти, вказавши на його належ- ність до вітянсько-бобрицької, найближчої до києва, лінії укріплень великокнязівського часу (добровольський 1927, с. 230, 231, 233). ним також було складено схему розташування валу (добровольський 1927, с. 231) (рис. 4). Посилаючись на цю публікацію л. П. добро- вольського, коротку інформацію про вал (який отримав № 1) дала польська дослідниця е. ко- вальчик (Kowalczyk 1969, s. 158, 161, rys. 3). одночасно з нею тематикою змійових валів займався а. с. бугай, який погодився із дату- ванням л. П. добровольського валу біля мриг. на схематичній карті змійових валів київщи- ни, опублікованій дослідником у 1970 р., відрі- зок валу біля мриг присутній під номером I-а (бугай 1970, с. 76, рис.). цей відрізок валу пред- ставлено й на інших планах валів а. с. бугая, зокрема, в його статті «змієві вали» у виданні української радянської енциклопедії 1979 р. (бугай 1979, с. 281). (рис. 5: 1). детально вивчаючи у 1970—80-х рр. про- блематику змійових валів, м. П. кучера дослі- див, у тому числі, і згаданий відрізок валу біля с. мриги. Після першого огляду укріплення у 1985 р. м. П. кучера звернув увагу на плану- вальні особливості валу, насамперед, лінійність його траси і наявність кутів на поворотах. такі ознаки не характерні для змійових валів давнь- оруської доби (х—хі ст.), натомість, притаманні укріпленням ранньозалізного часу. тому дослід- ник у своїй монографії припустив, що цей вал скоріше пов’язаний із комплексом укріплень великого ходосівського (кругликівського) горо- дища ранньозалізного часу, яке займає велику площу між селами ходосівка, іванковичі і хотів на захід від валу біля мриг (кучера 1987, с. 78, рис. 44) (рис. 5: 2). Після повторного вивчення валу біля с. мриги у 1987 р., коли у розрізі валу було виявлено обвуглені залишки дерев’яної од- норядної перекладної конструкції, аналогічної до дослідженої м. П. кучерою у 1984 р. ділянки цієї ж оборонної лінії біля с. забір’я, сумнівів у дослідника щодо датування цього валу х—хі ст. вже не було (кучера 1988, с. 1—4). зміну погля- ду м. П. кучера пояснив тим, що у 1985 р. він оглянув інший вал, розташований на північно- західній околиці с. мриги (кучера 1988, с. 1). у 1988 р. дослідник зробив план давнього валу 1. за детальним описом м. П. кучери, вал мав ви- соту 0,4—0,7 м при ширині 7—8 м, а з його боків простежувався рів: зовнішній шириною 4—5 м при глибині 0,4—0,5 м і внутрішній шириною 3 м і глибиною 0,2—0,3 м (кучера 1988, с. 2, 3; Петрашенко, козюба 1993, с. 31, 32, 54, рис. 21). Під час нашої розвідки восени 2017 р. було повністю пройдено трасу земляної споруди на схід від с. мриги. її довжина — 3,6 км. вал має висоту 0,5—2 м і ширину 6—8 м. Перед ним проходить рів шириною 6 м і глибиною 1—2 м, який має стрімкий зовнішній край. ближче до свого західного закінчення, де укріплення різко повертає на південь, воно проходить по схилу високої піщаної гряди, і тут насип валу відсут- ній, але наявний рів. саме на цій ділянці збе- реглися лінії окопів, які пов’язані із ровом. вал має багато геометричних поворотів, іноді навіть під прямим кутом. за 0,35 км на схід від захід- ного краю валу нами були зафіксовані залишки вузькоколійного насипу залізниці германівка— київ, яку почали споруджувати у 1913 р., але не завершили. описані вал з ровом виявились за- лишком оборонної лінії києва 1941 р. Повторне обстеження місцевості (разом із а. м. оленичем) у травні 2018 р. дозволило ви- явити залишки давнього валу, які досліджу- вались і були описані л. П. добровольським і м. П. кучерою (рис. 6). довжина збереженої час- тини валу — 2,9 км. він розпочинається за 100 м на південь — південний схід від повороту ас- фальтованої дороги (кінець вул. старообухівсь- кої) на південному краю с. мриги і перерізаний лісовою дорогою. закінчення валу розташоване над столичним шосе за 130 м на південний схід від асфальтового відгалуження з шосе, що йде по просіці до будмайданчика. останні майже 100 м валу, які раніше виходили до краю козинецького узвишшя над заплавою дніпра, знищені трасою шосе. на більшій частині своєї траси вал має ви- соту лише 0,2—0,5 м при ширині до 10 м. сліди ровів з обох боків насипу ледь помітні. на почат- ку і при завершенні насип валу попсований око- пами і бліндажами часів другої світової війни. насип валу потребує охорони через активне ви- рубування дерев у цій частині лісу з подальшим корчуванням пнів. у майбутньому необхідним є здійснення розрізу укріплення із ровами включ- но для уточнення його первинних розмірів, конс- трукції і датування. роботи по пошуку і вивченню нових пам’яток х—хVііі ст. на території м. києва будуть про- довжені в наступні роки. 1. у науковому архіві іа нану автор статті не зміг виявити план м. П. кучери. 187ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Козюба, В. К. нові пам’ятки києва х—хVIII ст. (матеріали до археологічної карти) ЛІТЕРАТУРА бугай, а. с. 1970. змійові вали київщини. Ук- раїнський історичний журнал, 6, с. 74-83. бугай, а. с. 1979. змієві вали. в: бажан, м. П. (ред.). Українська Радянська Енциклопедія. видання 2, київ: українська радянська енциклопедія, 4, с. 281. добровольський, л. 1927. колишній над- дніпрянський оборонний вал під київом (мригі — конча). Записки історично-філологічного відділу Уан, хіі, с. 223-233. козюба, в. к., ізотов, а. о. 2013. межові кордони та історико-географічна характеристика китаєво-го- лосіївської лісової дачі кінця хVііі — початку хх ст. церква — наука — суспільство: питання взаємодії. Матеріали Одинадцятої Міжнародної наукової конференції, 29—31 травня 2013 р., с. 20-23. козюба, в. к., чекановський, а. а. 2013. Пізньо- середньовічна буда на північній околиці києва. нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні, 22, с. 69-72. козюба, в. к. 2014a. археологічні розвідки на те- риторії києва. археологічні дослідження в Україні 2013 р., с. 305-306. козюба, в. 2014b. нові пам’ятки другої половини хііі — хіV ст. на території києва. нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні, 23, с. 98-101. козюба, в. к., крижановський, в. о., оногда, о. в. 2014. дослідження об’єкту хV ст. на поселен- ні в китаєві. археологічні дослідження в Україні 2013 р., с. 307-308. козюба, в. к., оногда, о. в., чміль, л. в., чека- новський, а. а. 2015. дослідження об’єкту хVі ст. біля бортничів на південно-східній околиці києва. археологічні дослідження в Україні 2014 р., с. 75- 76. козюба, в. 2016. археологічні пам’ятки х — пер- шої половини хііі століття на території сучасного києва. Opus Mixtum, 4, с. 195-207. козюба, в. к. 2017. нові давньоруські пам’ятки околиць києва. археологія і давня історія України, 1 (22), с. 148-158. козюба, в., вортман, д. 2017. околиці києва на- прикінці хVііі століття: спроба картографічної ре- конструкції. антропологія простору. Культурний ландшафт Києва та околиць, 1, с. 218-222. козюба, в., чміль, л. 2018. нові археологічні пам’ятки ранньомодерного часу в києві. нові дослід- ження пам’яток козацької доби в Україні, 27, с. 27- 33. кучера, м. П. 1987. Змиевы валы Среднего Под- непровья. киев: наукова думка. кучера, м. П. 1988. Отчет об исследованиях Змиевых валов в 1988 году. на іа нану, ф. 64, 1988/15а. маштаков, П. л. 1912. План левого берега днеп- раот устья реки десны до устья реки черторыи, со- ставленный землемером сноевским. Известия От- деления русского языка и словесности Иан, хVіі, 3, с. 352-356. Петрашенко, в. о., козюба, в. к. 1993. архео- логічні пам’ятки басейну р. Віти в Київському Подніпров’ї. київ. сохань, П. с. (ред.). 1997. Описи Лівобережної України кінця XVIII — початку XIX ст. київ: на- укова думка. тронько, П. (ред.). 1999. Звіт пам’яток історії та культури України: енциклопедичне видання. київ: українська енциклопедія ім. м. П. бажана, 1, ч. 1: а—л. тронько, П. (ред.). 2003. Звіт пам’яток історії та культури України: енциклопедичне видання. київ: українська енциклопедія ім. м. П. бажана, 1, ч. 2: м—с. тронько, П. (ред.). 2011. Звіт пам’яток історії та культури України: енциклопедичне видання. київ: українська енциклопедія ім. м. П. бажана, 1, ч. 3: с—я. Kowalczyk, E. 1969. Waly Zmijowe. Ze studiow nad obrona stala ziem ruskich we wczesniejszym sredniow- ieczu. Kwartalnik Historii Kultury Materialnej, XVII, 2, s. 141-181. REfEREnCEs Buhai, A. S. 1970. Zmiiovi valy Kyivshchyny. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 6, s. 74-83. Buhai, A. S. 1979. Zmiievi valy. In: Bazhan, M. P. (ed.). Ukrainska Radianska Entsyklopediia. Vydannia 2. Kyiv: Ukrainska radjanska encyklopedia, 4, s. 281. Dobrovolskyi, L. 1927. Kolyshnii naddniprianskyi oboron- nyi val pid Kyivom (Mryhi — Koncha). Zapysky istorychno- filolohichnoho viddilu UAN, XII, s. 223-233. Koziuba, V. K., Izotov, A. O. 2013. Mezhovi kordony ta is- toryko-heohrafichna kharakterystyka Kytaievo-Holosiivskoi lisovoi dachi kintsia XVIII — pochatku XX st. Tserkva — nau- ka — suspilstvo: pytannia vzaiemodii. materialy Odynadt- siatoi Mivzhnarodnoi naukovoi konferentsii, 29—31 travnia 2013 r., s. 20-23. Koziuba, V. K., Chekanovskyi, A. A. 2013. Piznoserednovi- chna buda na pivnichnii okolytsi Kyieva. Novi doslidzhennia pam’iatok kozatskoi doby v Ukraini, 22, s. 69-72. Koziuba, V. K. 2014a. Arkheolohichni rozvidky na tery- torii Kyieva. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2013 r., s. 305-306. Koziuba, V. 2014b. Novi pamiatky druhoi polovyny XIII — XIV st. na terytorii Kyieva. Novi doslidzhennia pam’iatok ko- zatskoi doby v Ukraini, 23, s. 98-101. Koziuba, V. K., Kryzhanovskyi, V. O., Onohda, O. V. 2014. Doslidzhennia ob’iektu XV st. na poselenni v Kytaievi. Arkhe- olohichni doslidzhennia v Ukraini 2013 r., s. 307-308. Koziuba, V. K., Onohda, O. V., Chmil, L. V., Chekanovskyi, A. A. 2015. Doslidzhennia ob’iektu XVI st. bilia Bortny- chiv na pivdenno-skhidnii okolytsi Kyieva. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2014 r., s. 75-76. Koziuba, V. 2016. Arkheolohichni pamiatky X — pershoi polovyny XIII stolittia na terytorii suchasnoho Kyieva. Opus Mixtum, 4, s. 195-207. Koziuba, V. K. 2017. Novi davnoruski pamiatky okolyts Kyieva. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 1(22), s. 148- 158. Koziuba, V., Vortman, D. 2017. Okolytsi Kyieva naprykint- si XVIII stolittia: sproba kartohrafichnoi rekonstruktsii. An- tropolohiia prostoru. Kulturnyi landshaft Kyieva ta okolyts, 1, s. 218-222. Koziuba, V., Chmil, L. 2018. Novi arkheolohichni pami- atky rannomodernoho chasu v Kyievi. Novi doslidzhennia pam’iatok kozatskoi doby v Ukraini, 27, s. 27-33. Kuchera, M. P. 1987. Zmievy’ valy’ Srednego Podneprov’ya. Kiev: Naukova dumka. Kuchera, M. P. 1988. Otchet ob issledovaniyax Zmievy’x valov v 1988 godu. NA IA NANU, f. 64, 1988/15a. Mashtakov, P. L. 1912. Plan levogo berega Dnepraot ust’ya reki Desny’ do ust’ya reki Chertory’i, sostavlenny’j zemle- merom Snoevskim. Izvestiya Otdeleniya russkogo yazy’ka i slovesnosti IAN, XVіі, 3, s. 352-356. Petrashenko, V. O., Koziuba, V. K. 1993. Arkheolohichni pamiatky baseinu r. Vity v Kyivskomu Podniprov’i. Kyiv. Sokhan, P. S. (ed.). 1997. Opysy Livoberezhnoi Ukrainy kintsia XVIII — pochatku XIX st. Kyiv: Naukova dumka. Tronko, P. (ed.). 1999. Zvit pam’iatok istorii ta kultury Ukrainy: Entsyklopedychne vydannia. Kyiv: Ukrainska entsyklopediia im. M. P. Bazhana, 1, ch. 1: A—L. Tronko, P. (ed.). 2003. Zvit pam’iatok istorii ta kultury Ukrainy: Entsyklopedychne vydannia. Kyiv: Ukrainska entsyklopediia im. M. P. Bazhana, 1, ch. 2: M—S. 188 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Дослідження на новобудовах Tronko, P. (ed.). 2011. Zvit pam’iatok istorii ta kultury Ukrainy: Entsyklopedychne vydannia. Kyiv: Ukrainska entsyklopediia im. M. P. Bazhana, 1, ch. 3: S—Ia. Kowalczyk, E. 1969. Waly Zmijowe. Ze studiow nad obrona stala ziem ruskich we wczesniejszym sredniowieczu. Kwartal- nik Historii Kultury Materialnej, XVII, 2, s. 141-181. V. K. Koziuba nEw sitEs of thE хth—хvІІІth cEnturiEs in Kyiv (materials to the archaeological map) 62 archeological sites officially registered on the ter- ritory of Kyiv, 23 of which are of national, others — of local value. Half of these objects are architectural monuments or individual buildings (brick-burning furnaces, wooden water pipes, etc.). These sites are mostly located in the central historic part of the city. More common types of archaeological sites — hillforts, settlements, burial grounds. At the beginning of the XXIth century 76 sites of these types were known in the territory of Kyiv, of which only a few are with protected status now. Since 2011, the author has conducted archaeologi- cal surveys in the city. Their purpose is to inspect the places of known archaeological sites and search for new ones. During this time, 78 sites were inspected, of which 61 were discovered for the first time. Among these open sites 27 dated to the Xth—XVIIIth centuries or contain finds of this time. 13 sites existed in epoch of Old Rus’ (Xth—XIIIth centuries). Accordingly, today 72 sites of this period, 4 settlements, 38 settlements, 10 burial mounds and 4 ground cemetery, 8 monaster- ies, 7 caves and 1 fortification rempart are registered in Kyiv. Pottery of the second half of the XIIIth—XVIIth cen- turies was found at 10 sites. Magority of settlements dated to the early modern time — they were villages and farms around Kyiv. Their study allows us to find out in detail the extensive system of settlement at the Kyiv outskirts in this period and the active economic use of the latter. A fortification rempart which has a length of 2.9 km was also inspected on the southern outskirts of the city. Its height is generally 0.2—0.5 m, width — up to 10 m. This fortification is believed to have been emerged at the turn of the Xth—XIth centuries in order to protect Kyiv from the attacks of nomads. The discovery and study of new archaeological sites of the Middle Ages and early modern times allows us to explore the peculiarities of the emergence and develop- ment of settlement structures around one of the largest urban centers of Central and Eastern Europe, increas- es the number of sources on the historical urbanism of Kyiv, contributes to the memorial component of the socio-cultural development of the capital Of Ukraine. Keywords: settlement, archeological site, Kyiv Одержано 12.06.2018 КОЗюбА Віталій Костянтинович, кандидат іс- торичних наук, науковий співробітник, інститут ар- хеології нан україни, вул. володимирська 3, київ, 01001, україна, koziuba_vitalii@iananu.org.ua. KoziuBa vitalii, PhD, Researcher, Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, Volodymyrska str. 3, Kyiv, 01001, Ukraine, koziuba_vitalii@iananu.org.ua.

Нові пам'ятки Києва Х—ХVIII ст. (матеріали до археологічної карти)

Репозитарії

Схожі ресурси