Про один тип прикрас голови у слов'ян: за матеріалами Малоржавецького та Мартинівського скарбів

У статті дається інтерпретація великих так званих «бобоподібних» пластин, із складу Малоржавецького та Мартинівського скарбів та визначається їх призначення як прикрас головного убору....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автор:	Володарець-Урбанович, Я.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2019
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Теми:	Дискусії
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163001
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Про один тип прикрас голови у слов'ян: за матеріалами Малоржавецького та Мартинівського скарбів / Я.В. Володарець-Урбанович // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 1 (30). — С. 201-217. — Бібліогр.: 89 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-163001
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1630012025-02-23T18:11:26Z Про один тип прикрас голови у слов'ян: за матеріалами Малоржавецького та Мартинівського скарбів About One Type of Jewelry of the Head of the Slavs: on the Materials of Malyi Rzhavets and Martynivka Treasures Володарець-Урбанович, Я.В. Дискусії У статті дається інтерпретація великих так званих «бобоподібних» пластин, із складу Малоржавецького та Мартинівського скарбів та визначається їх призначення як прикрас головного убору. The article analyses «bobo-similar» plates jewelry from Malyi Rzhavets and Martynivka — four specimens. In 1889 near the village Malyi Rzhavets was found a small treasure of women’s jewelry. In 1907, in the village Martynivka was found another treasure that included the women’s and men’s jewelry and Byzantine wares. Both complexes belong to the treasure of «Martynivka » type or the first chronological hoard-group by O. A. Shcheglova. One can assume the interpretation of these products as large temple ornament or decoration of scythe. Quite similar (though not entirely similar) bronze ware — lamellar temporal rings — are known in the antiquities of Roman times in Central Lithuania. The chronology of these jewelry — the phase B2 or B2 / C1 — 100—230 А D. Finds from Central Lithuania and treasures from Malyi Rzhavets and Martynivka differ in some design features, ornamental motifs and sizes. This can explain the chronological difference. 2019 Article Про один тип прикрас голови у слов'ян: за матеріалами Малоржавецького та Мартинівського скарбів / Я.В. Володарець-Урбанович // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 1 (30). — С. 201-217. — Бібліогр.: 89 назв. — укр. 2227-4952 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163001 904.24(477.46)”653” uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Дискусії Дискусії
spellingShingle	Дискусії Дискусії Володарець-Урбанович, Я.В. Про один тип прикрас голови у слов'ян: за матеріалами Малоржавецького та Мартинівського скарбів Археологія і давня історія України
description	У статті дається інтерпретація великих так званих «бобоподібних» пластин, із складу Малоржавецького та Мартинівського скарбів та визначається їх призначення як прикрас головного убору.
format	Article
author	Володарець-Урбанович, Я.В.
author_facet	Володарець-Урбанович, Я.В.
author_sort	Володарець-Урбанович, Я.В.
title	Про один тип прикрас голови у слов'ян: за матеріалами Малоржавецького та Мартинівського скарбів
title_short	Про один тип прикрас голови у слов'ян: за матеріалами Малоржавецького та Мартинівського скарбів
title_full	Про один тип прикрас голови у слов'ян: за матеріалами Малоржавецького та Мартинівського скарбів
title_fullStr	Про один тип прикрас голови у слов'ян: за матеріалами Малоржавецького та Мартинівського скарбів
title_full_unstemmed	Про один тип прикрас голови у слов'ян: за матеріалами Малоржавецького та Мартинівського скарбів
title_sort	про один тип прикрас голови у слов'ян: за матеріалами малоржавецького та мартинівського скарбів
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Дискусії
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163001
citation_txt	Про один тип прикрас голови у слов'ян: за матеріалами Малоржавецького та Мартинівського скарбів / Я.В. Володарець-Урбанович // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 1 (30). — С. 201-217. — Бібліогр.: 89 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT volodarecʹurbanovičâv proodintipprikrasgoloviuslovânzamateríalamimaloržavecʹkogotamartinívsʹkogoskarbív AT volodarecʹurbanovičâv aboutonetypeofjewelryoftheheadoftheslavsonthematerialsofmalyirzhavetsandmartynivkatreasures
first_indexed	2025-11-24T06:39:41Z
last_indexed	2025-11-24T06:39:41Z
_version_	1849652812137365504
fulltext	201ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) удк: 904.24(477.46)”653” Я. В. Володарець-Урбанович пРО ОДиН Тип пРиКРАс ГОЛОВи У сЛОВ’ЯН: ЗА МАТЕРІАЛАМи МАЛОРжАВЕЦьКОГО ТА МАРТиНІВсьКОГО сКАРбІВ У статті дається інтерпретація великих так званих «бобоподібних» пластин, із складу Малоржа- вецького та Мартинівського скарбів та визначаєть- ся їх призначення як прикрас головного убору. ключові слова: дніпровські скарби, перша хро- нологічна група за О. О. щегловою, скарби типу Мартинівки, «старожитності антів», раннє се- редньовіччя, VI—VII ст., прикраси голови. ВсТУп унікальним явищем Vі—VіI ст. на слов’янсь- ких теренах стала поява скарбів кола «старо- житностей антів» (першої хронологічної групи за о. о. Щегловою) (Щеглова 1990). Прикраси голови в цих комплексах представлені голо- вними очіллями та скроневими с-подібними кільцями. однак, у цьому дослідженні розглядають- ся так звані «бобоподібні» пластини із складу малоржавецького та мартинівського скар- бів — чотири пластинчасті прикраси (по дві із кожного комплексу) (рис. 1; 2). у 1889 р. у с. малий ржавець канівського повіту київської губернії (рис. 3) на селянсь- кому городі був виявлений невеликий скарб жіночих прикрас (антонович 1895, с. 93; ката- лог... 1899, с. 80; корзухина 1996, с. 359; кор- шенко б. р., арк. 1). у 1907 р., зовсім поруч, у с. мартинівка ви- явлено інший скарб, що включав прикраси жіночого та чоловічого вбрання, візантійські вироби (Пекарська 1991; Приходнюк, Шовкоп- ляс, ольговская, струина 1991; Pekarskaja, Kidd 1994). хоча точне місце і обставини вияв- лення цього комплексу залишаються не до кін- ця з’ясованими. обидва комплекси належать до кола «старо- житностей антів», пізніше віднесені о. о. Щег- ловою до першої хронологічної групи дні- провських скарбів (Щеглова 1990). наразі, всі чотири вироби зберігаються в національному музеї історії україни (нміу) — знахідки із мартинівки експонуються в нміу, знахідки із малого ржавця — національному музеї істо- ричних коштовностей україни філії нміу. одразу слід наголосити, що два вироби із малого ржавця є дзеркальним відображен- ням одне одного, хоча і трішки різняться — це помітно лише при співставленні цих знахідок тильними сторонами. в той же час, знахідки із мартинівки майже співпадають, якщо тильну сторону однієї накласти на лицьову сторону ін- шої. Принаймні вони чітко накладаються всіма трьома великими півкулями (рис. 2: 7). слід вказати, що о. м. Приходнюк, а. м. Шов- копляс, с. я. ольговска та т. а. струіна вбача- ли аналогію цим виробам на поселенні сучава- Шипот в румунії (Teodor 1969, p. 202, fig. 16: 10; Приходнюк, Шовкопляс, ольговская, струина 1991, с. 77). на жаль, у публікації не вказано розміри, матеріал та технологія виготовлення даної знахідки. тому чи дійсно вона належить до розглянутої категорії прикрас (рис. 4) незро- зуміло. до каталогу вона не включена. ІНТЕРпРЕТАЦІї ТА їх КРиТичНиЙ АНАЛІЗ усі інтерпретації цих пластин можна згру- пувати за кількома напрямками. Перший — не дає якихось пояснень (корзухина 1996, с. 359, 366). другий інтерпретує їх в якості деталей шо- лома — нащічників (коршенко б. р., арк. 45—© я. в. володарець-урбанович, 2019 202 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Дискусії 46; Федоровский б. р., арк. 6, 72—73; Приход- нюк, Шовкопляс, ольговская, струина 1991, с. 76—77; Приходнюк 2001, с. 48; відейко 2009, с. 48—49) 1. 1. роботи с. в. коршенко і о. с. Федоровського так і залишилися неопублікованими і невідомими ши- рокому загалу. о. с. Федоровський як частину шолому визначав більшу із блях (№ 1 по каталогу) мартинівського скарбу. третій — як жіноча прикраса голови (рис. 5; рыбков 1953, рис. 19; бондар 2013). Щодо концепції відносно деталей шолома. вироби досить тонкі, виготовлені із срібла. тож якщо це і був шолом, то парадний чи цере- моніальний. навряд чи його можна було вико- ристовувати в бою (рыбаков 1953, с. 76). однак, вказівки на римські (кован 2005) та візантійські шоломи (колиас 2012), не надто переконливі. за певними конструктивними особливостями їх нащічники все ж різнять- Рис. 1. «бобоподібні» пластини із малоржавецького та мартинівського скарбів (за г. Ф. корзухіною): 1, 2 — малий ржавець; 3, 4 — мартинівка Рис. 2. Фото «бобоподібних» пластин із малоржавецького та мартинівського скарбів: 1, 2 — малий ржа- вець; 3—7 — мартинівка (3, 5 — зворотна сторона; 4, 6 —лицьова сторона; 7 — накладання двох пластин із мартинівського скарбу). 1, 2 — фото із архіву нміку; 3—6 — фото за Pekarskaja, Kidd, 1994; 7 — фото із архіву о. м. Приходнюка 203ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Володарець-Урбанович, Я. В. Про один тип прикрас голови у слов’ян... ся від знахідок зі складу слов’янських скарбів VII ст. судячи із збереженості обох виробів із малого ржавця та одного із мартинівки, ці вироби мали кріпитися до самого шолома під кутом, закриваючи при цьому огляд для воїна, що є нелогічним. у той самий час такі нащіч- ники на шоломах зазвичай кріпилися просто вертикально, їх верхній край прямий, а не ок- руглий (рис. 6; Klumbach 1974; Robinson 1975; Egg, Waurick 1990; Waurick 1990; Voß 2008; Kontny 2008; Miks 2008; Dautova-Ruševljan, Vujović 2009; Feugère 2011; негин 2010; 2013; дедюлькин 2013; дедюлькин, зайцев 2016). до того ж, досить дивно, що в двох випад- ках від шоломів збереглися лише нащічники. в малоржавецькому скарбі представлені при- краси характерні для жіночого вбрання. хоча у мартинівському присутні деталі від клинкової зброї (рис. 7: 1—5) — р-подібна скоба, обклад- ка гарди, деталі піхов (казанский 2015, с. 81) та візантійські вироби (рис. 7: 6—10) — лож- ка, чаша, кубок (рekarskaja, Kidd 1994, № 99, taf. 47—50; родинкова 2012а, с. 157). Щодо шоломів у слов’ян є лише кілька до- сить «туманних» свідчень. це знахідка із скла- ду колосківського скарбу першої хронологічної групи за о. о. Щегловою. виріб був знищений автором знахідки (корзухина 1996, с. 420; ка- занский 2015, с. 65, 82), тому немає впевненос- ті в тому, що це був дійсно шолом. інших до- стовірних знахідок на пам’ятках слов’янських археологічних культур немає (козак 1993; 2008, с. 113—132). іноді деталі кольчуги є частинами шоломів як це зафіксовано, наприклад, для гепідів. деталі кольчужного плетива присутні на слов’янських пам’ятках. для старо- житностей V—VII ст. це знахідки із чорнівки і, ігрені (Підкова і), мо- щенків, лебяжого 1, поховання 32 та 63, кривця 4, нікодімового, бал- ки яцева (казанский 2011, с. 44; 2015, с. 65; обломский 2016, с. 43), для періоду VIII—IX ст. — Пас- тирський скарб 1992 р. жіночих прикрас (Приходнюк 1998, с. 95, рис. 8; 2005, с. 53, рис. 49: 14, 15, 17, 18), велика андрусівка 1, похо- вання 24 (два окремих бронзових кільця), волинцево, поховання 2 1 (березо- вець 1952, с. 248; 1969, с. 65; казанский 2011, с. 44) та лебяже 3, поховання 6 та 14 (тихоми- ров 2008, с. 167—168). але в усіх випадках ці знахідки не поєднуються із іншими виробами, які б можна було пов’язати із шоломами чи де- талями військового спорядження. часто такі вироби поєднуються із жіночими прикрасами. крім того, за матеріалами черняхівської куль- тури відоме використання кольчужного плети- 1. у похованні 2 на могильнику волинцеве, знахідки кольчужного плетива поєднуються із намистинами. Рис. 3. карта розташування місць знахідок малоржавецького та мартинівського скарбів на карті трьохверстовці Шуберта Рис. 4. знахід- ка із поселення сучава-Шипот Рис. 5. реконструкція вбрання із мартинівського скарбу за б. о. рибаковим 204 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Дискусії ва в якості амулетів (гопкало, тылищак 2010, с. 86—87; тиліщак 2010; 2011). тому однознач- но такі знахідки пов’язати із військовим спо- рядженням неможливо. останнім часом в Подніпров’ї та дніпровсь- кому лівобережжі скарбошукачами виявлено кілька шоломів, які начебто датуються епохою раннього середньовіччя — хомутівський район курської області чи с. капичтичі, рильського району курської області, климовський район брянської області, черкаська область (радюш 2014; Шинаков 2015; ахмедов, биркина 2017; Рис. 6. нащічники та римські шоломи 205ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Володарець-Урбанович, Я. В. Про один тип прикрас голови у слов’ян... казанский 2018, с. 93—94). але ці знахідки не можуть бути верифіковані: чи дійсно вони ви- явлені в зазначених регіонах чи пов’язані вони із слов’янськими (антськими) пам’ятками? та й вказані екземпляри суттєво відрізняються від пластин зі складу мартинівського та мало- ржавецького скарбів. можливо, в епоху раннього середньовіччя у осілого населення лісової та лісостепової час- тини півдня східної європи не було традиції носіння захисних обладунків голови. Шоломи та їх деталі відсутні не лише у слов’ян, а й у інших народів та культур лісової зони східної європи римського та ранньосередньовічного часу (казакявичус 1988; казанский 1997; 1999; 2008; козак 2000; магомедов, левада, 1996; тиліщак 2002; радюш 2012; стасюк 2013; лурье 2009) 1. слід відмітити, що навіть для теренів Північного Причорномор’я, де перебували рим- ляни, шоломів та їх деталей дуже мало — рад- госп мацестінський, архіпо-осіповка, квемо кеді, гурзуфське сідло, херсонес (зубар 1993; костромичёв 2011; новиченкова 2013). отже, слов’яни та їх предки навіть не контактували із культурами, в яких були поширені залізні захисні обладунки голови. 1. виключення становлять знахідки шоломів із мо- гильника мутин рубежу ер (терпиловский, жа- ров 2013; терпиловський, жаров 2014, рис. 6: 1). Рис. 7. деталі клинкової зброї та візантійські вироби із мартиніського скарбу 206 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Дискусії Прикраси голови — нова версія цікаво, що в малому ржавці та мартинів- ці збереглися по дві аналогічні пластини. для малоржавецьких знахідок це міг бути один виріб, враховуючи асиметричність виробів із мартинівки, вони могли бути від різних при- крас чи одного боку такої прикраси. можна припустити інтерпретацію даних виробів як великих скроневих пластин чи на- кісників. досить схожі (хоча і не зовсім ана- логічні) вироби — пластинчасті скроневі кіль- ця — відомі в старожитностях римського часу в центральній литві (моора 1954, с. 12, рис. 8: 2; седов 1987, с. 387, рис. 208: 16). ці прикраси являли собою бронзові, литі, округлі вироби, діаметром від 8 до 12 см, орна- ментовані із зовнішньої сторони різноманітни- ми мотивами (рис. 8: 1—3). за розташуванням таких прикрас у похованнях (рис. 8: 4), їх носи- ли в районі скроні, іноді по двоє, з обох боків го- лови, прив’язавши їх до шапочки (рис. 8: 5, 6). уперше на такі прикраси системно зверну- ла увагу р. волкайте-куликаускене (Volkaitė- Kulikauskienė 1959), хоча вони відомі з кінця хіх ст. Після цього дані прикраси почали часто згадуватися у науковій літературі при аналізі деталей вбрання давнього населення литви (волкайте-куликаускене 1986, с. 153; Volkaitė- Kulikauskienė 1997, р. 22; гимбутас 2004, с. 132, рис. 40; Vaškevičiūtė, Baranauskas 2008). їх найповніший каталог було складено M. Miшельбертом (Michelbertas 1978, р. 6, 144; žemėl. 1: 2). а останнім часом до цих знахідок звернулася польська дослідниця л. савінська (Sawicka 2006; Sawicka, Grižas 2007). наразі ка- талог включає 13 пунктів із знахідками подіб- них прикрас (Sawicka 2006, fig. 1) — Adakavas, Bajoriškiai, Dargužiai, Jonelaičiai, Kernavë, Nemenčinė, Paalksniai, Pajuostis, Pakalniškiai, Paragaudis, Pašventupė, Pušalotas, Sargėnai (рис. 9). хронологія цих виробів не дуже зрозуміла, різні дослідники їх датують по-різному, від і до IV ст. однак, чітко датовані комплекси вклада- ються в межі фази в2 чи в2/с1 — 100—230 рр. (Sawicka 2006, fig. 1). отже, між цими знахідка- ми та виробами із слов’янських скарбів VII ст. існує значний хронологічний розрив. Рис. 8. Пластинчасті скроневі кільця із центральної литви: 1 — Пакалнишкай; 2 — Nemenèinë; 3 — Jonelaièiai; 4 — поховання 207, могильника саргенай за Volkaitė-Kulikauskienė 1997, pav. 12; 5 — реконс- трукції вбрання голови за Vaškevičiūtė, Baranauskas 2008, pav. 29; 6 — реконструкції вбрання голови за Volkaitė-Kulikauskienė 1997, pav. 13; 7 — сучасна реконструкція (за: https://www.zmones.lt/galerija/atkurti- baltu-genciu-kostiumai-53483#galerija/53483/1135638) 207ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Володарець-Урбанович, Я. В. Про один тип прикрас голови у слов’ян... можливо, що знахідки із малого ржавця і мартинівки можуть також являти собою такого роду прикраси. можна зробити кілька варіан- тів реконструкції цих виробів (рис. 10). най- більш імовірним видається останній варіант (рис. 10: 4; 11) 1. хоча для скроневих підвісок у старожитностях центральної литви відстань між їх частинами досить різна. 1. Принаймні невелика відстань між частинами виробу зафіксовано для прикраси, що публі- кує т. бондарь, що начебто виявлена в ареалі пеньківської культури (бондарь 2013, рис. 1, 5). знахідка походить із приватної колекції і не під- лягає верифікації. маса виробу із малого ржавця мала б скла- дати близько 83 г 2, загальна маса більшої плас- тини із мартинівки (№ 1 по каталогу) мала б складати близько 55 г, загальна маса меншого виробу (№ 2 по каталогу; якщо припустити, що збереглася приблизно 1/3 його розміру) мала б складати близько 90 г — тобто трохи більше за загальну масу виробу із малого ржавця. на жаль, маса виробів із центральної литви не вказана. тобто, реконструкція, запропонована б. о. ри- баковим, не така вже й помилкова (рис. 5; рыба- 2. маса двох пластин разом складає 82,35 г, однак частини виробу явно не вистачає (рис. 10: 1—4; 11: 1). Рис. 9. карта поширення пластинчастих скроневих кілець із центральної литви та Польщі та знахідки прикрас із мартинівки та малого ржавця. Умовні позначення: і — пластинчасті скроневі кільця; іі — «бо- боподібні» прикраси. пам’ятки: 1 — Adakavas; 2 — Bajoriškiai; 3 — Darguþiai; 4 — Jonelaičiai; 5 — Kernavë; 6 — Nemenčinė; 7 — Paalksniai; 8 — Pajuostis; 9 — Pakalniškiai; 10 — Paragaudis; 11 — Pašventupė; 12 — Pušalotas; 13 — Sargėnai; 14 — мартинівка; 15 — малий ржавець 208 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Дискусії ков 1953, с. 82; рис. 19). хіба, що пластина мала бути округла, з двох частин. враховуючи, що в похованнях у центральній литві такі пластини не поєднуються із іншими прикрасами голови, можна припустити, що і у носіїв пеньківської культури Пороського мікрорегіону такі пластини також не були поєднані з іншими прикрасами голови. крім того, майже всі знахідки римсько- Рис. 10. варіанти реконструкції пластинчастої прикраси із складу малоржавецького скарбу Рис. 11. варіант реконструкції пластинчас- тої прикраси із складу малоржавецького та мартинівського скарбів: 1 — малий ржа- вець; 2—4 — мартинівка 209ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Володарець-Урбанович, Я. В. Про один тип прикрас голови у слов’ян... Рис. 12. реконструкція використання великих скроневих пластин за матеріалами мартинівського скарбу Рис. 13. Прикраси жіночого вбрання із складу малого ржавця: 1, 2 — браслети; 3, 4 — гривні; 5—10 — с-подібні скро- неві кільця 210 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Дискусії го часу із балтійського регіону походять із похо- вань, що може вказувати на їх приналежність до елементів поховального костюму. носили їх збо- ку голови, в районі скронь, недарма форма обох частин імітує форму людського вуха (рис. 12). в обох комплексах пластини розламані нав- піл — це пов’язано із ламкістю виробів. мож- ливо вони вже були заховані в розламаному стані і на той момент складали цінність лише як сировина, а можливо і були зламані під час виявлення 1. крім того, мартинівський скарб 1. за інформацією очевидців, під час виявлення малоперещепинського комплексу частину знахі- док знижували (розламували) на місці (Приймак, супруненко 2005, с. 5). Рис. 14. Прикраси жіночого вбрання із складу мартинівки: 1, 2 — налобні очілля; 3—7 — с-подібні скро- неві кільця; 8—12 — гривні 211ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Володарець-Урбанович, Я. В. Про один тип прикрас голови у слов’ян... надходив до музеїв києва принаймні чотир- ма частинами впродовж кількох років, а деякі знахідки потрапили до британського музею в лондоні (Приходнюк, Шовкопляс, ольговская, струина 1991, с. 72—73). так що його комплек- сність може бути неповною, що пояснює наяв- ність лише однієї сторони скроневих пластин. хоча, балтські та слов’янські знахідки відріз- няються за деякими конструктивними особливос- тями, орнаментаційними мотивами та розміра- ми. це може вказувати на те, що вироби у слов’ян являють собою наступну типологічну ланку роз- витку таких прикрас. Фактично ми маємо спра- ву із двома типами — тип 1 в балтиці, тип 2 в Подніпров’ї. це може пояснювати хронологічну різницю між знахідками у балтів і слов’ян. Рис. 14, закінчення. Прикраси жіночого вбрання із складу мартинівки: 13—24 — гривні; 25, 26 — прості антропозооморфні фібули; 27 — пальчаста фібула; 28, 29 — нагрудні розподільники; 30—33 — двоспіральні підвіски; 34—39 — браслети 212 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Дискусії датування Пластин слід відмітити, що вбрання, характерне для першої хронологічної групи скарбів, до якої належать мартинівський та малоржавецький скарби, починає формуватися у другій полови- ни чи навіть кінці VI ст. (гавритухин, обломс- кий 1996, с. 146; родинкова 2014, с. 90), а «захо- вання» їх припадає на період другої — третьої чверті VII ст. (гавритухин 1996, с. 95; родин- кова 2012а, с. 153, 157—158; казанский 2014, с. 53—55; обломский, родинкова 2014). іноді, в цих комплексах трапляються речі ранішого хронологічного часу — смородино (корзухина 1996, табл. 60, 5), суджа-замос- тя (кашкин, родинкова 2010, с. 86), Полтава (2014) (супруненко, володарець-урбанович, Пуголовок 2016, с. 117). однак, той факт, що в двох скарбах (мартинівка, малий ржавець) виявлені такі знахідки може все ж свідчити на користь невипадкового характеру їх появи в комплексах VII ст. крім того, на одній із пластин з мартинів- ки та на одній із малого ржавця є орнамент у вигляді зерні як на поясних геральдичних гар- нітурах епохи раннього середньовіччя (скиба 2016, рис. 86; скиба, хардаєв 2017). цікаво, що у слов’ян такі вироби поширені в хацьківсь- кому скарбі (скиба 2015; 2016, с. 116, рис. 23: 1, 2), що локалізується трохи південніше від мікрорегіону розташування мартинівського та малоржавецького комплексів. це вказує, що хронологія цих пластин співпадає із хроноло- гією формування вбрання, характерного для першої групи скарбів. цікаво зазначити, що в обох комплексах досить близька структура жіночого вбрання (таблиця; рыбаков 1953, с. 75). хоча, в мало- ржавецькому скарбі вироби представлені при- красами голови, шиї та рук (рис. 13), а в мар- тинівці присутні і нагрудні прикраси (рис. 14). та й самі знахідки в обох комплексах досить однотипні. за цим може критися регіональні особли- вості. однак, можна зробити припущення, що малоржавецький та мартинівський скарби є частинами одного великого комплексу. у тако- му разі, пластина із малого ржавця і менша із мартинівки можуть становити пару, їх могли носити по різні сторони голови як і балтійські. але підтвердити цю точку зору неможливо, че- рез брак точних відомостей щодо обставин ви- явлення цих скарбів 1. Походження як можна пояснити появу таких прикрас у слов’ян після майже чотирьох століть після їх зникнення у балтів? можливо, такі при- краси з’явилися завдяки спільній підоснові слов’янської та балтської культурних спільнот (родинкова 2014). імовірно, слов’яни запози- чили такі прикраси у балтів в римський час. можливо, згодом можуть бути виявлені при- краси та комплекси, які заповнять цю хроноло- гічну лакуну. цікаво відмітити, що в. є. родінкова нещо- давно спеціально розглянула знахідки із скла- ду скарбів кола мартинівки і виділила групи прикрас балтського походження: імпорти та слов’янські вироби, що знаходять прототипи серед знахідок у балтських племен (родинкова 2015). для нашої теми дослідження важливим є те, що із мартинівського та малоржавецько- го комплексів походить низка таких речей. тож поява у цих скарбах пластинчастих скроневих підвісок балтського походження видається ціл- ком логічним. подяки. висловлюю щиру вдячність ю. г. без- коровайній, о. м. дерев’янко, м. н. новіченковій, а. в. Панікарському, а. г. Папакіну, о. в. Петра- ускасу, ю. б. Полідовичу та є. в. синиці за на- дані консультації та зауваження. 1. частину скарбу із суджи 1947 р. (рыбаков 1949; корзухина 1996, с. 403—405, табл. 62—70) було виявлено у 2007 чи 2008 рр. (родинкова 2012b, с. 194; родинкова, сарпыкина 2015, с. 40—41). Додаток КАТАЛОГ ЗНАхІДОК 1. малий ржавець (рис. 1: 2, 3; 2: 1, 2). дві пластини срібні, мають форму великого боба чи людського вуха, покриті зверху матовим срібним складом. місцями склад відшарувався. вздовж всьо- го краю кайма. По середині кожної пластини по три півкулі, витиснені із зворотної сторони, між ними трикутна срібна бляшка (можливо, була позолочена, на одній із пластин бляшка втрачена), орнаментова- на великою зерню. бляшка прикріплена до пласти- ни срібними гвіздочками. Пластини поламані, в багатьох місцях є тріщи- ни, деяких частинок не вистачає. Пластини злегка склад жіночих прикрас із малоржавецького та мартинівського скарбів категоріальний розподіл прикрас жіночого вбрання мало- ржавець- кий мар- тинівський Прикраси голови «бобоподібні» пластини 2 2 с-подібні скроневі кільця 6 6 головне очілля — 1 / 2 фр. Шийні прикарси Шийні гривні 2 5 / 10 фр. нагрудні прикраси Прості антропозооморфні фібули — 2 Пальчаста фібула — 1 двоспіральні підвіски — 3 / 1 фр. нагрудні розподільники — 2 Прикраси рук браслети 2 4 / 2 фр. 213ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Володарець-Урбанович, Я. В. Про один тип прикрас голови у слов’ян... різняться, але це помітно лише при накладанні їх одна на одну тильними сторонами (корзухина 1996, с. 359, табл. 4: 3, 4). довжина 14,1 см, ширина 8,4 см 1, маса 41,8 та 40,55 гр. 2. мартинівка. № 1 (рис. 1: 3; 2: 3, 4). Пластина із овальними об- рисами з одного боку та фігурним вирізом із іншо- го. на пласкій поверхні є три випуклості (діаметром близько 1,0 см і висотою близько 0,2 см), розташо- вані на рівній віддаленості одна від одної, у вигляді рівностороннього трикутника із довжинами сторін 0,34 см. зворотна сторона гладенька, на ній видно три заглиблення, що відповідають випуклостям на лицьовій стороні. з одного краю виріб пом’ятий та переламаний наскрізь. довжина 16 см 2, ширина 7—8,5 см, товщина 0,5 мм, маса 27,75 гр. Походить із першої колек- ції, що поступила в музей (Приходнюк, Шовкоп- ляс, ольговська, струина 1991, с. 79—80, рис. 1: 8; Pekarskaja, Kidd 1994, S. 53, Taf. 41; корзухина 1996, с. 361, табл. 11: 2). № 2 (рис. 1: 4; 2: 5, 6). Пластина з позолотою, сильно погнута та переламана навпіл. складається із плаского жерстяного листа, що по формі нагадує попередній виріб, але обламано зверху, з дещо біль- шим боковим виступом. на його поверхні є три сфе- ричні випуклості, розташовані у вигляді рівносто- роннього трикутника, між ними нанесено трикутну основу, обрамлена великою зерню, до якої прими- кає гроно із маленької зерні. в центрі знаходиться гніздо для каміння циліндричної форми діаметром 5,5 мм. навколо гнізда розташована зернь в один ряд, а від неї відходить три грона зерні. виріб вирі- заний із жесті. довжина 8,6—9,7 см, ширина 7,6—8,4 см, товщи- на 0,5 мм, маса 29,85 гр. Походить із третьої колек- ції предметів, що поступили на зберігання до музею (Приходнюк, Шовкопляс, ольговська, струина 1991, с. 84, рис. 4: 7; Pekarskaja, Kidd 1994, S. 80, Taf. 421; корзухина 1996, с. 361, табл. 11: 1). 1. дані вказані за роботою с. в. коршенко. 2. за даними а. с. Федоровського висота: 15,7 см, товщина 0,3—0,4 см. відейко, м. ю. 2009. Україна: від антів до Русі. київ: кріон. волкайте-куликаускене, р. к. 1986. одежда ли- товцев с древнейших времен до XVII в. в: рабинович, м. г. (ред.). Древняя одежда народов Восточной Ев- ропы (материалы к историко-этнографическому атласу). москва: наука, с. 146-171. гавритухин, и. о. 1996. датировка днепровских кладов первой группы методом синхронизации с древностями других территорий. в: гавритухин, и. о., обломский, а. м. Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. москва: иа ран, с. 58-95. раннеславянский мир, 3. гавритухин, и. о., обломский, а. м. 1996. днеп- ровское левобережье на заре средневековья: дина- мика историко-культурных процессов и клады. в: гавритухин, и. о., обломский, а. м. Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. москва: иа ран, с. 140-148. раннеславянский мир, 3. гимбутас, м. 2004. Славяне. Сыны Перуна. моск- ва: центрполиграф. гопкало, о. в., тылищак, в. с. 2010. римские им- порты из металла на могильнике чернелив-русский. Germania-Sarmatia, II: сборник научных статей по археологии народов центральной и восточной евро- пы посвященный памяти м. б. Щукина, с. 79-95. дедюлькин, а. в. 2013. Шлемы серии даховская- мезмай. типология и проблема генезиса. в: воро- шилов, а. н. (ред.). Восточноевропейские древнос- ти. воронеж: научная книга, с. 124-135. дедюлькин, а. в., зайцев, ю. П. 2016. Эллинис- тический железный шлем из мавзолея неаполя скифского. История и археология Крыма, IV, с. 50- 80. зубар, в. м. 1993. нові знахідки фрагментів рим- ських шоломів у тавриці. археологія, 1, с. 66-70. казакявичус, в. к. 1988. Оружие балтских пле- мен II—VIII вв. на территории Литвы. вильнюс: мокслас. казанский, м. м. 1997. оружие киевской куль- туры. в: кирпичников, а. н. (ред.). Памятники старины, концепции, открытия, версии. Памяти Василия Дмитриевича Белецкого (1919—1997). санкт-Петербург; Псков: иимк ран, 1, c. 262-269. казанский, м. м. 1999. O балтах в лесной зоне россии в эпоху великого переселения народов. архе- ологические вести, 6, c. 404-419. казанский, м. м. 2008. оружие «западного» и «южного» происхождения в лесной зоне россии и бе- лоруссии в начале средневековья. в: наумов, а. н. (ред.). Лесная и лесостепная зоны Восточной Евро- пы в эпохи римских влияний и Великого переселения народов. тула: куликово поле, 1, с. 304-325. казанский, м. м. 2011. о славянском панцирном войске (VI—VII вв.). Stratum plus, 5, с. 43-50. казанский, м. м. 2014. археологическая ситуа- ция в среднем Поднепровье в VII в. в: обломский, а. м. (ред.). Проблемы взаимодействия населения Восточной Европы в эпоху Великого переселения народов. москва: иа ран, с. 138-177. раннеславян- ский мир, 15. казанский, м. м. 2015. вооружение и конское сна- ряжение славян V—VII вв. Stratum plus, 4, с. 43-95. казанский, м. м. 2018. Престижные находки и центры власти постгуннского времени в Поднепро- вье. Stratum plus, 4, с. 83-118. Каталог выставки XI археологического съезда в Киеве (в здании Университета св. Владимира). 1899. киев. ЛІТЕРАТУРА антонович, в. б. 1895. археологическая карта Киевской губернии. москва: имао. ахмедов, и. р., биркина, н. а. 2017. Шлемы из могильника рязано-окских финнов у с. царицыно (предварительное сообщение). в: родинкова, в. е., румянцева, о. с. (ред.). Европа от Латена до Сред- невековья: варварский мир и рождение славянских культур: К 60-летию а. М. Обломского. москва: иа ран, с. 235-248. раннеславянский мир, 19. березовець, д. т. 1952. дослідження на території Путивльського району сумської області. археологіч- ні пам’ятки УРСР, ііі, с. 242-250 березовець, д. т. 1969. могильники уличів у до- лини р. тясмину. в: бідзіля, в. і. (ред.). Слов’яно- руські старожитності. київ: наукова думка, с. 58- 71. бондар, т. 2013. Проблема реконструкції пластин із малоржавецького та мартинівського скарбів. Се- редньовічні старожитності центрально-Східної європи: Матеріали хіі Міжнародної студентської наукової археологічної конференції (Чернігів, 12— 14 квітня 2013 р., с. 23-26. 214 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Дискусії кашкин, а. в., родинкова, в. е. 2010. Памятники суджанского региона эпохи великого переселения народов. Верхнедонской археологический сборник, 5, с. 80-92. кован, P. 2005. Римские легионеры, 58 г. до н. э. — 69 г. н. э. москва: астрель. козак, д. н. 1993. Про військову справу давніх слов’ян (і ст. н. е. — VII ст. н. е.). археологія, 4, с. 32-49. козак, д. 2000. військова справа давніх герман- ців на землях україни. Військово-історичний аль- манах, 1, с. 90-97. козак, д. н. 2008. Венеди. київ: іа нану. колиас, т. г. 2012. Византийски оръжия. Принос към византийското оръжейно изкуство (от негово- то начало края на IV в. — до латинското нашест- вие 1204 г). велико търново: абагар. корзухина, г. Ф. 1996. клады и случайные на- ходки вещей круга «древностей антов» в среднем Поднепровье. каталог памятников. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, V, с. 352-435, 586-705. коршенко, с. в. б. р. Мартинівський клад (ма- шинопис). відділ збереження фондів нмву, б. н. костромичёв, д. а. 2011. римское военное присутс- твие в херсонесе в начале I — первой половине V вв. (по данным археологии). Stratum plus, 4, с. 3-152. лурье, екатерина. 2009. Шлемы эпохи Меровин- гов: лесной мир и германцы. режим доступу: http:// samlib.ru/l/lurxe_e_w/helme.shtml (дата звернення 22 листопада 2018). магомедов, б. в. 2015. Керамические пряслица черняховской культуры. киев: иа нану. магомедов, б. в., левада, м. е. 1996. оружие чер- няховской культуры. Материалы по археологии, ис- тории и этнографии Таврии, V, с. 304-323, 558-566. моора, х. а. 1954. археологические памятники I—V вв. в Прибалтике. Краткие сообщения Инсти- тута истории материальной культуры, 53, с. 3-22. негин, а. е. 2010. Позднеримские шлемы с про- дольным гребнем. в: Щеглов, о. а. (ред.). Germania- Sarmatia, II: сборник научных статей по археологии народов центральной и восточной европы посвя- щенный памяти м. б. Щукина, с. 343-357. негин, а. е. 2013. декоративные римские шле- мы. Stratum plus, 4, с. 179-186. новиченкова, м. в. 2013. к находкам двух нащеч- ников шлемов из святилища у перевала гурзуфское седло. Шестая международная кубанская археоло- гическая конференция, с. 331-313. обломский, а. м. 2016а. колочинская культура. в: обломский, а. м., исланова, и. в. (ред.). Ранне- средневековые древности лесной зоны Восточной Европы (V—VII вв.). москва: иа ран, с. 10-113. раннеславянский мир, 17. обломский, а. м., родинкова, в. е. 2014. Этно- культурный перелом в Поднепровье в VII в. н. э. хронология событий. Краткие сообщения Инсти- тута археологии, 235, с. 381-404. Пекарська, л. в. 1991. Про долю мартинівського скарбу. Український історичний журнал, 6, с. 124- 129. Приймак, в. в., супруненко, о. б. 2005. Малопе- рещепинський «скарб». київ, Полтава: асмі; архео- логія. Приходнюк, о. м. 1998. Пастирський скарб 1992 року. археологічний літопис Лівобережної Ук- раїни, 1—2, с. 94-99. Приходнюк, о. м. 2001. Степове населення Ук- раїни та східні слов’яни (друга половина і тис. н. е.). київ; чернівці: Прут. Приходнюк, о. м. 2005. Пастирське городище. київ; чернівці: зелена буковина. Приходнюк, о. м., Шовкопляс, а. м., ольговс- кая, с. я., струина, т. а. 1991. мартыновский клад. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврики, іі, с. 72-92. радюш, о. а. 2012. вооружение III—V вв. н. э. с черняховских поселений курского Посемья. Stratum plus, 4, с. 139-155. радюш, о. а. 2014. Шлемы эпохи переселения народов из Поднепровья. в: бурцев, и. г. (ред.). Во- инские традиции в археологическом контексте: от позднего латена до позднего средневековья. тула: куликово поле, с. 40-53. родинкова, в. е. 2012a. новая находка византий- ского серебряного сосуда с клеймом в восточной ев- ропе. Российская археология, 4, с. 151-158. родинкова, в. е. 2012b. клады «древностей ан- тов» и археологическая ситуация между сеймом и Пслом в конце эпохи великого переселения народов. в: Щеглова, о. а. (ред.). Славяне восточной Европы накануне образования Древнерусского государства. Материалы международной конференции, посвя- щенной 110-летию со дня рождения Ивана Ивано- вича Ляпушкина (1902—1968) 3—5 декабря 2012 г. санкт-Петербург: соло, с. 193-197. родинкова, в. е. 2014. раннеславянский женский убор римского и раннесредневекового времени (про- блемы изучения источников). Краткие сообщения Института археологии, 233, с. 89-99. родинкова, р. е. 2015. к проблеме выделения балтских элементов в женском уборе «мартыновско- го» типа. Краткие сообщения Института археоло- гии, 240, с. 91-111. родинкова, в. е., сапрыкина, и. а. 2015. ранне- средневековые клады суджанщины: новые находки и исследования. в: кудинов, в. а. (ред.). Суджа и суджане в отечественной и зарубежной истории и культуре. курск, с. 39-49. рыбаков, б. а. 1949. новый суджанский клад антского времени. Краткие сообщения института истории материальной культуры, XXVII, с. 75-90. рыбаков, б. а. 1953. древности русов. Советская археология, хVII, с. 23-104. седов, в. в. 1987. балты. в: рыбаков, б. а. (ред.). археология СССР, 17: Финно-угры и балты в эпоху средневековья, 2. москва: наука, с. 354-456. скиба, а. в. 2015. ремінні оздоби з хацьківсько- го скарбу: реконструкція комплектності та худож- ньо-стилістичні особливості. в: Музейні читання «Ювелірне мистецтво — погляд крізь віки» (м. Київ, національний музей історії України, Музей істо- ричних коштовностей України, 10—12 листопада 2014 р.). Матеріали конференції. київ, с. 128-143. скиба, а. в. 2016. Поясні набори геральдичного стилю у слов’ян. київ: іа нану. скиба, а. в., хардаєв в. м. 2017. Поясні гарнітури з кочівницьких комплексів в колекції музею історич- них коштовностей україни (філіалу національного музею історії україни). в: скиба, а. в., горбаненко, с. а. (ред.). європейська археологія і тисячоліття н. е.: Збірник наукових праць на честь Ліани Ва- силівни Вакуленко. київ: іа нану, с. 221-236. стасюк, и. в. 2013. новые находки оружия римс- кого времени и эпохи меровингов на северо-западе россии. Stratum plus, 4, с. 133-146. супруненко, о. б., володарець-урбанович, я. в., Пуголовок, ю. о. 2016. комплекс кола «мартинівки» з Полтави (Полтавський скарб 2014 р.). In Sclavenia terra, 1, с. 91-131. 215ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Володарець-Урбанович, Я. В. Про один тип прикрас голови у слов’ян... терпиловский, р. в., жаров, г. в. 2013. метал- лические сосуды мутинского могильника на сейме. Stratum plus, 4, с. 35-41. терпиловський, р. в., жаров, г. в. 2014. Пробле- ми дослідження пам’яток типу харівка. в: івакін, г. ю. (ред.). Від венедів до Русі. Збірник наукових праць на пошану доктора історичних наук, профе- сора Дениса никодимовича Козака з нагоди його 70- ліття. київ; харків: майдан, с. 45-60. тиліщак, в. с. 2002. до питання про озброєння і військову справу черняхівського часу. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 8, с. 139-140. тиліщак, в. с. 2010. знахідки кольчужного пле- тива на чернелево-руському могильнику. археоло- гія і давня історія України, 2, с. 125-131. тиліщак, в. с. 2011. Про повторне використання фрагментів кольчужного плетива у центральній та східній європі у і тис. археологія, 3, с. 36-42. тихомиров, н. а. 2008. могильник лебяжье 3 под курском. в: енуков, в. в. (ред.). Славяно-русские древности Днепровского Левобережья: материалы конференции, посвященной 75-летию со дня рожде- ния К. Ф. Сокола. курск: кгу, с. 164-175. Федоровский, а. с. б. р. «Мартинівка». Опис ре- чей з Мартинівського скарбу VI—VII ст. ст. н. е. на іа нану, ф. № 7, спр. 1. Шинаков, е. а. 2015. конская упряжь и детали шпангенхельма «темных веков» из брянского Поде- сенья. археологические исследования в Еврорегионе «Днепр» в 2013 г.: научные ежегодник, с. 111-125. Щеглова, о. а. 1990. о двух группах «древностей антов» в среднем Поднепровье. в: терпиловский, р. в. (ред.). Материалы и исследования по археоло- гии Днепровского Левобережья. курск, с. 162-204. Kontny, B. 2008. Is there Reliable Archival Data? The problem of Interpretation of an Unusual Specimen from Gurjevsk (Formerly Trausitten) on the Sambian Peninsula. Archaeologia Baltica, 8, р. 58-68. Dautova-Ruševljan, V., Vujović, M. 2009. Kas- noantički šlem iz Jarka. Novi Sad: Muzej Vojvodine. Egg, M., Waurick, G. 1990. Helme Antike. Mainz. Feugère, M. 2011. Casques antiques: Les visages de la guerre, de Mycènes à la fin de l’Empire romain (Nouvelle édition, revue, corrigée et augmentée). Paris, Errance, avril. Klumbach, v. H. 1974. Römische Helme aus Nieder- germanien. Köln; Bonn: Rheinland. Kunst und Alter- tum am Rhein, 1. Michelbertas, M. 1978. Antkaklės trimitiniais galais. Vilnius: Mokslas. Lietuvos TSR archeologijos atlasas, IV: I—XIII a. radiniai Miks, Ch. 2008. Vom Prunkstück zum Altmetall — Ein Depot spätrömischer Helmteile aus Koblenz. Mainz: RGZM, 4: Mosaiksteine. Onchevska-Todorovska, M. 2009. The Baldenheim type helmet from Scupi. Acta Musei Varnaensis, X, 2, S. 37-46. Robinson, H. R. 1975. The armour of Imperial Rome. London. Pekarskaja, L. V., Kidd, D. 1994. Der Silberschatz von Martynovka (Ukraine) aus dem 6. und 7. Jahrhun- dert. Innsbruk. Sawicka, L. 2006. Lithuanian spiral disks from the Polish perspective. Archaeologia Lituana, 7, s. 31-42. Sawicka, L., Grižas, G., 2007. Mogiła Wielkoludów... Szwedów czy konfederatów. Cmentarzysko kurhanowe w Pakalniszkach (północna Litwa) w świetle badań Marii Butrymówny w 1897 roku. Wiadomości Archeo- logiczne, LIX, p. 165-202. Teodor, D. Gh. 1969. Regiunile răsăritene ale României în secolele VI—VII. Memoria antiquitatis (Acta Musei Petrodavensis), I, p. 181-206. Vaškevičiūtė, I., Baranauskas, J. A. 2008. Galvos dangos ir jos puošybos terminija headdresses and head wear decoration terminology. Lietuvos archeologija, 33, p. 187-202. Voß, H.-U. 2008. From the Baltic to the Danube: early roman iron age warriors from Hagenow, Meck- lenburg, and their relations with the barbarian and ro- man worlds. Archaeologia Baltica, 8, р. 58-68. Volkaitė-Kulikauskienė, R. 1959. Senovės lietuvių moterų galvos danga ir jos papuošala. Iš lietuvių kultūros istorijos, II, p. 30-53. Volkaitė-Kulikauskienė, R. 1997. Senovės Lietuviu drabužiai ir jų papuošalai (I—XVI a.). Vilnius: Lietu- vos istorijos institutas. Waurick, G. 1990. Helme in Caesars Heer. Mainz. REfEREnCEs Antonovich, V. B. 1895. Arkheologicheskaia karta Kievskoi gubernii. Moskva: IMAO. Akhmedov, I. R., Birkina, N. A. 2017. Shlemy iz mogilnika riazano-okskikh finnov u s. Tsaritsyno (predvaritelnoe soob- shchenie). In: Rodinkova, V. E., Rumiantseva, O. S. (eds.). Ev- ropa ot Latena do Srednevekovia: varvarskii mir i rozhdenie slavianskikh kultur: K 60-letiiu A. M. Oblomskogo. Moskva: IA RAN, s. 235-248. Ranneslavianskii mir, 19. Berezovets, D. T. 1952. Doslidzhennia na terytorii Puty- vlskoho raionu Sumskoi oblasti. Arkheolohichni pamiatky URSR, III, s. 242-250 Berezovets, D. T. 1969. Mohylnyky ulychiv u dolyny r. Ti- asmynu. In: Bidzilia, V. I. (ed.). Slov’iano-ruski starozhytnosti. Kyiv: Naukova dumka, s. 58-71. Bondar, T. 2013. Problema rekonstruktsii plastyn iz Malorzhavetskoho ta Martynivskoho skarbiv. Serednovichni starozhytnosti Tsentralno-Skhidnoi Yevropy: Materialy хII Mizhnarodnoi studentskoi naukovoi arkheolohichnoi konfer- entsii (Chernihiv, 12—14 kvitnia 2013 r.), s. 23-26. Videiko, M. Yu. 2009. Ukraina: vid antiv do Rusi. Kyiv: Krion. Volkaite-Kulikauskene, R. K. 1986. Odezhda litovtsev s drevneishikh vremen do XVII v. In: Rabinovich, M. G. (ed.). Drevniaia odezhda narodov Vostochnoi Evropy (materialy k istoriko-etnograficheskomu atlasu). Moskva: Nauka, s. 146- 171. Gavritukhin, I. O. 1996. Datirovka dneprovskikh kladov pervoi gruppy metodom sinkhronizatsii s drevnostiami dru- gikh territorii. In: Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. Ga- ponovskii klad i ego kulturno-istoricheskii kontekst. Moskva: IA RAN, s. 58-95. Ranneslavianskii mir, 3. Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. 1996. Dneprovskoe Levoberezhe na zare srednevekovia: dinamika istoriko-kul- turnykh protsessov i klady. In: Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. Gaponovskii klad i ego kulturno-istoricheskii kontekst. Moskva: IA RAN, s. 140-148. Ranneslavianskii mir, 3. Gimbutas, M. 2004. Slaviane. Syny Peruna. Moskva: Tsen- trpolygraf. Gopkalo, O. V., Tylishchak, V. S. 2010. Rimskie importy iz metalla na mogilnike Cherneliv-Russkii. Germania-Sar- matia, II: Sbornik nauchnykh statei po arkheologii narodov Tsentralnoi i Vostochnoi Evropy posviashchennyi pamiati M. B. Shchukina, s. 79-95. Dediulkin, A. V. 2013. Shlemy serii Dakhovskaia-Mezmai. Tipologiia i problema genezisa. In: Voroshilov, A. N. (ed.). Vostochnoevropeiskie drevnosti. Voronezh: Nauchnaia kniga, s. 124-135. Dediulkin, A. V., Zaitsev, Iu. P. 2016. Ellinisticheskii zheleznyi shlem iz mavzoleia Neapolia Skifskogo. Istoriia i arkheologiia Kryma, IV, s. 50-80. Zubar, V. M. 1993. Novi znakhidky frahmentiv rymskykh sholomiv u Tavrytsi. Arkheolohiia, 1, s. 66-70. Kazakiavichus, V. K. 1988. Oruzhie baltskikh plemen II— VIII vv. na territorii Litvy. Vilnius: Mokslas. 216 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Дискусії Kazanskii, M. M. 1997. Oruzhie kievskoi kultury. In: Kirpichnikov, A. N. (ed.). Pamiatniki stariny, kontseptsii, otkrytiia, versii. Pamiati Vasiliia Dmitrievicha Beletskogo (1919—1997). Sankt-Peterburg: IIMK RAN, Pskov, 1, s. 262- 269. Kazanskii, M. M. 1999. O baltakh v lesnoi zone Rossii v epokhu Velikogo pereseleniia narodov. Arkheologicheskie ves- ti, 6, c. 404-419. Kazanskii, M. M. 2008. Oruzhie «zapadnogo» i «iuzhnogo» proiskhozhdeniia v lesnoi zone Rossii i Belorussii v nachale srednevekovia. In: Naumov, A. N. (ed.). Lesnaia i lesostepnaia zony Vostochnoi Evropy v epokhi rimskikh vliianii i Velikogo pereseleniia narodov. Tula: Kulikovo pole, 1, s. 304-325. Kazanskii, M. M. 2011. O slavianskom pantsyrnom voiske (VI—VII vv.). Stratum plus, 5, s. 43-50. Kazanskii, M. M. 2014. Arkheologicheskaia situatsiia v Srednem Podneprove v VII v. In: Oblomskii, A. M. (ed.). Prob- lemy vzaimodeistviia naseleniia Vostochnoi Evropy v epokhu Velikogo pereseleniia narodov. Moskva: IA RAN, s. 138-177. Ranneslavianskii mir, 15. Kazanskii, M. M. 2015. Vooruzhenie i konskoe snari- azhenie slavian V—VII vv. Stratum plus, 4, s. 43-95. Kazanskii, M. M. 2018. Prestizhnye nakhodki i tsentry vlasti postgunnskogo vremeni v Podneprove. Stratum plus, 4, s. 83-118. Katalog vystavki XI Arkheologicheskogo sieezda v Kieve (v zdanii Universiteta sv. Vladimira). 1899. Kiev. Kashkin, A. V., Rodinkova, V. E. 2010. Pamiatniki sudzhanskogo regiona epokhi Velikogo pereseleniia narodov. Verkhnedonskoi arkheologicheskii sbornik, 5, s. 80-92. Kovan, P. 2005. Rimskie legionery, 58 g. do n. e. — 69 g. n. e. Moskva: Astrel. Kozak, D. N. 1993. Pro viiskovu spravu davnikh slov’ian (I st. n. e. — VII st. n. e.). Arkheolohiia, 4, s. 32-49. Kozak, D. 2000. Viiskova sprava Davnikh hermantsiv na zemliakh Ukrainy. Viiskovo-istorychnyi almanakh, 1, s. 90-97. Kozak, D. N. 2008. Venedy. Kyiv: IA NANU. Kolias, T. G. 2012. Vizantiyski orazhia. Prinos kam vi- zantiyskoto orazheyno izkustvo (ot negovoto nachalo kraya na IV v. — do latinskoto nashestvie 1204 g). Veliko Tarnovo: Abagar. Korzukhina, G. F. 1996. Klady i sluchainye nakhodki vesh- chei kruga «drevnostei antov» v Srednem Podneprove. Kata- log pamiatnikov. Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii, V, s. 352-435, 586-705. Korshenko, S. V. b. r. Martynivskyi klad (mashynopys). Viddil zberezhennia fondiv NMVU, b. n. Kostromichev, D. A. 2011. Rimskoe voennoe prisutstvie v Khersonese v nachale I — pervoi polovine V vv. (po dannym arkheologii). Stratum plus, 4, s. 3-152. Lure, Ekaterina. 2009. Shlemy epokhi Merovingov: lesnoi mir i germantsy. Rezhim dostupu: http://samlib.ru/l/lurxe_e_ w/helme.shtml (Data zvernennia 22 listopada 2018). Magomedov, B. V. 2015. Keramicheskie priaslitsa chernia- khovskoi kultury. Kiev: IA NANU. Magomedov, B. V., Levada, M. E. 1996. Oruzhie chernia- khovskoi kultury. Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii, V, s. 304-323, 558-566. Moora, Kh. A. 1954. Arkheologicheskie pamiatniki I—V vv. v Pribaltike. Kratkie soobshcheniia Instituta istorii material- noi kultury, 53, s. 3-22. Negin, A. E. 2010. Pozdnerimskie shlemy s prodolnym grebnem. Germania-Sarmatia, II: Sbornik nauchnykh statei po arkheologii narodov Tsentralnoi i Vostochnoi Evropy posvi- ashchennyi pamiati M. B. Shchukina, s. 343-357. Negin, A. E. 2013. Dekorativnye rimskie shlemy. Stratum plus, 4, s. 179-186. Novichenkova, M. V. 2013. K nakhodkam dvukh nash- chechnikov shlemov iz sviatilishcha u perevala Gurzufskoe Sedlo. Shestaia mezhdunarodnaia kubanskaia arkheolog- icheskaia konferentsiia, s. 331-313. Oblomskii, A. M. 2016a. Kolochinskaia kultura. In: Oblom- skii, A. M., Islanova, I. V. (ed.). Rannesrednevekovye drevnosti lesnoi zony Vostochnoi Evropy (V—VII vv.). Moskva: IA RAN, s. 10-113. Ranneslavianskii mir, 17. Oblomskii, A. M., Rodinkova, V. E. 2014. Etnokulturnyi perelom v Podneprove v VII v. n. e. Khronologiia sobytii. Krat- kie soobshcheniia Instituta arkheologii, 235, s. 381-404. Pekarska, L. V. 1991. Pro doliu Martynivskoho skarbu. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 6, s. 124-129. Pryimak, V. V., Suprunenko, O. B. 2005. Malopereshchep- ynskyi «skarb». Kyiv, Poltava: ASMI; Arkheolohiia. Prykhodniuk, O. M. 1998. Pastyrskyi skarb 1992 roku. Arkheolohichnyi litopys Livoberezhnoi Ukrainy, 1—2, s. 94- 99. Prykhodniuk, O. M. 2001. Stepove naselennia Ukrainy ta skhidni slov’iany (druha polovyna I tys. n. e.). Kyiv; Chernivt- si: Prut. Prykhodniuk, O. M. 2005. Pastyrske horodyshche. Kyiv; Chernivtsi: Zelena Bukovyna. Prikhodniuk, O. M., Shovkoplias, A. M., Olgovskaia, S. Ia., Struina, T. A. 1991. Martynovskii klad. Materialy po arkhe- ologii, istorii i etnografii Tavriki, іі, s. 72-92. Radiush, O. A. 2012. Vooruzhenie III—V vv. n. e. s cher- niakhovskikh poselenii Kurskogo Posemia. Stratum plus, 4, s. 139-155. Radiush, O. A. 2014. Shlemy epokhi pereseleniia narodov iz Podneprovia. In: Burczev, I. G. (ed.). Voinskie traditsii v arkheologicheskom kontekste: ot pozdnego latena do pozdnego srednevekovia. Tula: Kulikovo pole, s. 40-53. Rodinkova, V. E. 2012a. Novaia nakhodka vizantiiskogo serebrianogo sosuda s kleimom v Vostochnoi Evrope. Rossi- iskaia arkheologiia, 4, s. 151-158. Rodinkova, V. E. 2012b. Klady «drevnostei antov» i arkhe- ologicheskaia situatsiia mezhdu Seimom i Pslom v kontse epokhi Velikogo pereseleniia narodov. In: Shcheglova, O. A. (ed.). Slaviane vostochnoi Evropy nakanune obrazovaniia Drevnerusskogo gosudarstva. Materialy mezhdunarodnoi kon- ferentsii, posviashchennoi 110-letiiu so dnia rozhdeniia Ivana Ivanovicha Liapushkina (1902—1968) 3—5 dekabria 2012 g. Sankt-Peterburg: Solo, s. 193-197. Rodinkova, V. E. 2014. Ranneslavianskii zhenskii ubor rimskogo i rannesrednevekovogo vremeni (problemy izuche- niia istochnikov). Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii, 233, s. 89-99. Rodinkova, R. E. 2015. K probleme vydeleniia baltskikh elementov v zhenskom ubore «Martynovskogo» tipu. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii, 240, s. 91-111. Rodinkova, V. E., Saprykina, I. A. 2015. Rannesredneve- kovye klady Sudzhanshchiny: novye nakhodki i issledovaniia. In: Kudinov, V. A. (ed.). Sudzha i sudzhane v otechestvennoi i zarubezhnoi istorii i kulture: sbornik statei i materialov. Kursk, s. 39-49. Rybakov, B. A. 1949. Novyi Sudzhanskii klad antskogo vremeni. Kratkie soobshcheniia instituta istorii materialnoi kultury, XXVII, s. 75-90. Rybakov, B. A. 1953. Drevnosti rusov. Sovetskaia arkhe- ologiia, хVII, s. 23-104. Sedov, V. V. 1987. Balty. In: Rybakov, B. A. (ed.). Arkhe- ologiia SSSR, 17: Finno-ugry i balty v epokhu srednevekovia, 2. Moskva, Nauka, s. 354-456. Skyba, A. V. 2015. Reminni ozdoby z Khatskivskoho skar- bu: rekonstruktsiia komplektnosti ta khudozhno-stylistychni osoblyvosti. In: Muzeini chytannia «Iuvelirne mystetstvo — pohliad kriz viky» (m. Kyiv, Natsionalnyi muzei istorii Ukrainy, Muzei istorychnykh koshtovnostei Ukrainy, 10—12 lystopada 2014 r.). Materialy konferentsii. Kyiv, s. 128-143. Skyba, A. V. 2016. Poiasni nabory heraldychnoho styliu u slov’ian. Kyiv: IA NANU. Skyba, A. V., Khardaiev V. M. 2017. Poiasni harnitury z kochivnytskykh kompleksiv v kolektsii Muzeiu istorychnykh koshtovnostei Ukrainy (filialu Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy). In: Skyba, A. V., Horbanenko, S. A. (eds.). Yevro- peiska arkheolohiia I tysiacholittia n. e.: Zbirnyk naukovykh prats na chest Liany Vasylivny Vakulenko. Kyiv: IA NANU, s. 221-236. Stasiuk, I. V. 2013. Novye nakhodki oruzhiia rimskogo vremeni i epokhi Merovingov na severo-zapade Rossii. Stra- tum plus, 4, s. 133-146. Suprunenko, O. B., Volodarets-Urbanovych, Ya. V., Puholo- vok, Yu. O. 2016. Kompleks kola «Martynivky» z Poltavy (Poltavskyi skarb 2014 r.). In Sclavenia terra, 1, s. 91-131. Terpilovskii, R. V., Zharov, G. V. 2013. Metallicheskie sosudy Mutinskogo mogilnika na Seime. Stratum plus, 4, s. 35-41. Terpylovskyi, R. V., Zharov, H. V. 2014. Problemy doslidzhennia pam’iatok typu Kharivka. In: Ivakin, H. Yu. 217ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2019, вип. 1 (30) Володарець-Урбанович, Я. В. Про один тип прикрас голови у слов’ян... (ed.). Vid venediv do Rusi. Zbirka naukovykh prats na poshanu doktora istorychnykh nauk, profesora Denysa Nykodymovycha Kozaka z nahody yoho 70-littia. Kyiv; Kharkiv: Maidan, s. 45- 60. Tylishchak, V. S. 2002. Do pytannia pro ozbroiennia i viisk- ovu spravu cherniakhivskoho chasu. Materialy i doslidzhen- nia z arkheolohii Prykarpattia i Volyni, 8, s. 139-140. Tylishchak, V. S. 2010. Znakhidky kolchuzhnoho pletyva na Chernelevo-Ruskomu mohylnyku. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 2, s. 125-131. Tylishchak, V. S. 2011. Pro povtorne vykorystannia frah- mentiv kolchuzhnoho pletyva u Tsentralnii ta Skhidnii Yev- ropi u I tys. Arkheolohiia, 3, s. 36-42. Tikhomirov, N. A. 2008. Mogilnik Lebiazhe 3 pod Kur- skom. In: Enukov, V. V. (ed.). Slaviano-russkie drevnosti Dne- provskogo Levoberezhia: materialy konferentsii, posviashchen- noi 75-letiiu so dnia rozhdeniia K. F. Sokola. Kursk: KGU, s. 164-175. Fedorovskyi, A. S. b. r. «Martynivka». Opys rechei z Mar- tynivskoho skarbu VI—VII st. st. n. e. NA IA NANU, f. N 7, spr. 1. Shinakov, E. A. 2015. Konskaia upriazhi i detali shpan- genkhelma «temnykh vekov» iz Brianskogo Podesenia. Arkhe- ologicheskie issledovaniia v Evroregione «Dnepr» v 2013 g.: Nauchnye ezhegodnik, s. 111-125. Shcheglova, O. A. 1990. O dvukh gruppakh «drevnostei antov» v srednem Podneprove. In: Terpilovskii, R. V. (ed.). Materialy i issledovaniia po arkheologii Dneprovskogo Lev- oberezhia. Kursk, s. 162-204. Kontny, B. 2008. Is there Reliable Archival Data? The problem of Interpretation of an Unusual Specimen from Gur- jevsk (Formerly Trausitten) on the Sambian Peninsula. Ar- chaeologia Baltica, 8, р. 58-68. Dautova-Ruševljan, V., Vujović, M. 2009. Kasnoantički šlem iz Jarka. Novi Sad: Muzej Vojvodine. Egg, M., Waurick, G. 1990. Helme Antike. Mainz. Feugère, M. 2011. Casques antiques: Les visages de la guerre, de Mycènes à la fin de l’Empire romain (Nouvelle édi- tion, revue, corrigée et augmentée). Paris, Errance, avril. Klumbach, v. H. 1974. Römische Helme aus Niedergerman- ien. Köln; Bonn: Rheinland. Kunst und Altertum am Rhein, 1. Michelbertas, M. 1978. Antkaklės trimitiniais galais. Vil- nius: Mokslas. Lietuvos TSR archeologijos atlasas, IV: I—XI- II a. radiniai Miks, Ch. 2008. Vom Prunkstück zum Altmetall — Ein Depot spätrömischer Helmteile aus Koblenz. Mainz: RGZM, 4: Mosaiksteine. Onchevska-Todorovska, M. 2009. The Baldenheim type helmet from Scupi. Acta Musei Varnaensis, X, 2, с. 37-46. Robinson, H. R. 1975. The armour of Imperial Rome. Lon- don. Pekarskaja, L. V., Kidd, D. 1994. Der Silberschatz von Martynovka (Ukraine) aus dem 6. und 7. Jahrhundert. Inns- bruk. Sawicka, L. 2006. Lithuanian spiral disks from the Polish perspective. Archaeologia Lituana, 7, s. 31-42. Sawicka, L., Grižas, G., 2007. Mogiła Wielkoludów... Szwedów czy konfederatów. Cmentarzysko kurhanowe w Pakalniszkach (północna Litwa) w świetle badań Marii Bu- trymówny w 1897 roku. Wiadomości Archeologiczne, LIX, p. 165-202. Teodor, D. Gh. 1969. Regiunile răsăritene ale României în secolele VI—VII. Memoria antiquitatis (Acta Musei Petrodav- ensis), I, p. 181-206. Vaškevičiūtė, I., Baranauskas, J. A. 2008. Galvos dangos ir jos puošybos terminija headdresses and head wear decoration terminology. Lietuvos archeologija, 33, p. 187-202. Voß, H.-U. 2008. From the Baltic to the Danube: early ro- man iron age warriors from Hagenow, Mecklenburg, and their relations with the barbarian and roman worlds. Archaeologia Baltica, 8, р. 58-68. Volkaitė-Kulikauskienė, R. 1959. Senovės lietuvių moterų galvos danga ir jos papuošala. Iš lietuvių kultūros istorijos, II, p. 30-53. Volkaitė-Kulikauskienė, R. 1997. Senovės Lietuviu drabužiai ir jų papuošalai (I—XVI a.). Vilnius: Lietuvos is- torijos institutas. Waurick, G. 1990. Helme in Caesars Heer. Mainz. Ia. V. Volodarets-Urbanovich aBout onE typE of jEwElry of thE hEad of thE slavs: on thE matErials of malyi rzhavEts and martynivKa trEasurEs The article analyses «bobo-similar» plates jewelry from Malyi Rzhavets and Martynivka — four speci- mens. In 1889 near the village Malyi Rzhavets was found a small treasure of women’s jewelry. In 1907, in the village Martynivka was found another treasure that included the women’s and men’s jewelry and Byzantine wares. Both complexes belong to the treasure of «Mar- tynivka» type or the first chronological hoard-group by O. A. Shcheglova. One can assume the interpretation of these products as large temple ornament or decoration of scythe. Quite similar (though not entirely similar) bronze ware — lamellar temporal rings — are known in the antiquities of Roman times in Central Lithua- nia. The chronology of these jewelry — the phase B2 or B2 / C1 — 100—230 аD. Finds from Central Lithuania and treasures from Malyi Rzhavets and Martynivka differ in some design features, ornamental motifs and sizes. This can explain the chronological difference. Key word: the first chronological hoard-group by O. A. Shcheglova, treasure of Martynivka type, «Antes antiquities», early Middle Ages, V—VII cc., jewelry of the head. Одержано 10.12.2018 ВОЛОДАРЕЦь-УРбАНОВич Ярослав Воло- димирович, кандидат історичних наук, науковий співробітник, інституту археології нан україни, пр. героїв сталінграда 12, київ, 04210, україна, volodargrad@ukr.net. volodarEts-urBanovich iaroslav v., Can- didate of Sciences in History, Researcher, Institute of Archaeology, NAS of Ukraine, 12, Pr. Geroev Stalin- grada, Kyiv, 04210, Ukraine, volodargrad@ukr.net.

Про один тип прикрас голови у слов'ян: за матеріалами Малоржавецького та Мартинівського скарбів

Репозитарії

Схожі ресурси