Прогноз перспектив розвитку сфери туризму в умовах економічного спаду
Туристичну діяльність прийнято вважати потужним генератором зростання економіки, зайнятості та надходжень до державного бюджету. В умовах тривалого економічного спаду та скорочення доходів громадян в Україні туристична сфера заслуговує на особливу увагу. Сподівання на відновлювальну для місцевої еко...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економіка природокористування і охорони довкілля |
|---|---|
| Дата: | 2016 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163024 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Прогноз перспектив розвитку сфери туризму в умовах економічного спаду / М.В. Ільїна // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2016. — С. 237-246. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-163024 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Ільїна, М.В. 2020-01-21T19:50:23Z 2020-01-21T19:50:23Z 2016 Прогноз перспектив розвитку сфери туризму в умовах економічного спаду / М.В. Ільїна // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2016. — С. 237-246. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1818-4170 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163024 338.43 : 330.3 Туристичну діяльність прийнято вважати потужним генератором зростання економіки, зайнятості та надходжень до державного бюджету. В умовах тривалого економічного спаду та скорочення доходів громадян в Україні туристична сфера заслуговує на особливу увагу. Сподівання на відновлювальну для місцевої економіки функцію туризму посилюються з огляду на процеси децентралізації влади та посилення ролі територіальних громад. Однак статистичний аналіз і результати закордонних досліджень свідчать, що за нинішніх обставин внутрішній туризм не може суттєво позитивно вплинути на економічну ситуацію у державі. Метою дослідження є прогнозування перспектив розвитку туризму на сільських територіях України в умовах економічного спаду. Середньо- та довгостроковий прогноз туристичної діяльності здійснено з урахуванням тенденцій розвитку сфери у країнах ЄС, а також нинішнього та прогнозованого майбутнього рівня доходів громадян як основних споживачів послуг підприємств сільського зеленого туризму. На основі прогнозів змін обсягів ВВП в Україні та зважаючи на ключову роль рівня добробуту населення для розвитку туризму, зроблено висновок, що протягом наступних 10 років ця сфера не стане локомотивом економічного розвитку сільських територій. У подальшому для посилення потенціалу туріндустрії, крім підвищення рівня доходів, необхідне суттєве зростання ефективності використання природних та матеріальних ресурсів сфери й обсягів інвестицій. Tourism industry is supposed to be powerful generator of economic growth, employment and inflows to public finances. Tourism seems to be helpful for supporting the economy’s recovery in condition long lasting economic depression in Ukraine and cutting off incomes. Expectations of a renewable for the local economy tourism function enhanced due to decentralization of power and strengthening the role of local communities. However, statistical analysis and results of foreign studies indicate that under current conditions domestic tourism can not have a significant positive impact on the economic situation in the country. The study’s objective is forecasting perspectives of the tourism development in rural territories in Ukraine in the condition of economic depression. The medium- and long-term prognosis of tourism activities is done considering development trends the sphere in the EU countries, as well as current and forecasted future income of citizens as the main consumers services of enterprises of rural green tourism. This area will not become a locomotive of economic development of rural territories over the next 10 years is concluded based on the forecast change levels of GDP in Ukraine and in view of key role level of population welfare for tourism development. Substantial growth and effective use of natural material resources the sphere and a volume of investment is necessary in a further for strengthening the potential of the tourism industry, in addition to raising revenue. uk ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» Економіка природокористування і охорони довкілля Сільські території Прогноз перспектив розвитку сфери туризму в умовах економічного спаду Forecasting perspectives of the tourism industry development in the condition of economic depression Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Прогноз перспектив розвитку сфери туризму в умовах економічного спаду |
| spellingShingle |
Прогноз перспектив розвитку сфери туризму в умовах економічного спаду Ільїна, М.В. Сільські території |
| title_short |
Прогноз перспектив розвитку сфери туризму в умовах економічного спаду |
| title_full |
Прогноз перспектив розвитку сфери туризму в умовах економічного спаду |
| title_fullStr |
Прогноз перспектив розвитку сфери туризму в умовах економічного спаду |
| title_full_unstemmed |
Прогноз перспектив розвитку сфери туризму в умовах економічного спаду |
| title_sort |
прогноз перспектив розвитку сфери туризму в умовах економічного спаду |
| author |
Ільїна, М.В. |
| author_facet |
Ільїна, М.В. |
| topic |
Сільські території |
| topic_facet |
Сільські території |
| publishDate |
2016 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економіка природокористування і охорони довкілля |
| publisher |
ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» |
| format |
Article |
| title_alt |
Forecasting perspectives of the tourism industry development in the condition of economic depression |
| description |
Туристичну діяльність прийнято вважати потужним генератором зростання економіки, зайнятості та надходжень до державного бюджету. В умовах тривалого економічного спаду та скорочення доходів громадян в Україні туристична сфера заслуговує на особливу увагу. Сподівання на відновлювальну для місцевої економіки функцію туризму посилюються з огляду на процеси децентралізації влади та посилення ролі територіальних громад. Однак статистичний аналіз і результати закордонних досліджень свідчать, що за нинішніх обставин внутрішній туризм не може суттєво позитивно вплинути на економічну ситуацію у державі. Метою дослідження є прогнозування перспектив розвитку туризму на сільських територіях України в умовах економічного спаду. Середньо- та довгостроковий прогноз туристичної діяльності здійснено з урахуванням тенденцій розвитку сфери у країнах ЄС, а також нинішнього та прогнозованого майбутнього рівня доходів громадян як основних споживачів послуг підприємств сільського зеленого туризму. На основі прогнозів змін обсягів ВВП в Україні та зважаючи на ключову роль рівня добробуту населення для розвитку туризму, зроблено висновок, що протягом наступних 10 років ця сфера не стане локомотивом економічного розвитку сільських територій. У подальшому для посилення потенціалу туріндустрії, крім підвищення рівня доходів, необхідне суттєве зростання ефективності використання природних та матеріальних ресурсів сфери й обсягів інвестицій.
Tourism industry is supposed to be powerful generator of economic growth, employment and inflows to public finances. Tourism seems to be helpful for supporting the economy’s recovery in condition long lasting economic depression in Ukraine and cutting off incomes. Expectations of a renewable for the local economy tourism function enhanced due to decentralization of power and strengthening the role of local communities. However, statistical analysis and results of foreign studies indicate that under current conditions domestic tourism can not have a significant positive impact on the economic situation in the country. The study’s objective is forecasting perspectives of the tourism development in rural territories in Ukraine in the condition of economic depression. The medium- and long-term prognosis of tourism activities is done considering development trends the sphere in the EU countries, as well as current and forecasted future income of citizens as the main consumers services of enterprises of rural green tourism. This area will not become a locomotive of economic development of rural territories over the next 10 years is concluded based on the forecast change levels of GDP in Ukraine and in view of key role level of population welfare for tourism development. Substantial growth and effective use of natural material resources the sphere and a volume of investment is necessary in a further for strengthening the potential of the tourism industry, in addition to raising revenue.
|
| issn |
1818-4170 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163024 |
| citation_txt |
Прогноз перспектив розвитку сфери туризму в умовах економічного спаду / М.В. Ільїна // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2016. — С. 237-246. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT ílʹínamv prognozperspektivrozvitkusferiturizmuvumovahekonomíčnogospadu AT ílʹínamv forecastingperspectivesofthetourismindustrydevelopmentintheconditionofeconomicdepression |
| first_indexed |
2025-11-27T02:32:22Z |
| last_indexed |
2025-11-27T02:32:22Z |
| _version_ |
1850794603858362368 |
| fulltext |
237
УДК 338.43 : 330.3
ПРОГНОЗ ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ СФЕРИ ТУРИЗМУ В УМОВАХ
ЕКОНОМІЧНОГО СПАДУ
FORECASTING PERSPECTIVES OF THE TOURISM INDUSTRY
DEVELOPMENT IN THE CONDITION OF ECONOMIC DEPRESSION
Марія ІЛЬЇНА,
кандидат соціологічних наук,
Державна установа «Інститут
економіки природокористування
та сталого розвитку Національної
академії наук України», Київ
Mariia ILINA,
Candidate of Science in Sociology,
Public Institution «Institute of
Environmental Economics and
Sustainable Development of the National
Academy of Sciences of Ukraine», Kyiv
Туристичну діяльність прийнято вважати потужним генератором
зростання економіки, зайнятості та надходжень до державного бюджету. В
умовах тривалого економічного спаду та скорочення доходів громадян в
Україні туристична сфера заслуговує на особливу увагу. Сподівання на
відновлювальну для місцевої економіки функцію туризму посилюються з огляду
на процеси децентралізації влади та посилення ролі територіальних громад.
Однак статистичний аналіз і результати закордонних досліджень свідчать,
що за нинішніх обставин внутрішній туризм не може суттєво позитивно
вплинути на економічну ситуацію у державі. Метою дослідження є
прогнозування перспектив розвитку туризму на сільських територіях України
в умовах економічного спаду. Середньо- та довгостроковий прогноз
туристичної діяльності здійснено з урахуванням тенденцій розвитку сфери у
країнах ЄС, а також нинішнього та прогнозованого майбутнього рівня доходів
громадян як основних споживачів послуг підприємств сільського зеленого
туризму. На основі прогнозів змін обсягів ВВП в Україні та зважаючи на
ключову роль рівня добробуту населення для розвитку туризму, зроблено
висновок, що протягом наступних 10 років ця сфера не стане локомотивом
економічного розвитку сільських територій. У подальшому для посилення
потенціалу туріндустрії, крім підвищення рівня доходів, необхідне суттєве
зростання ефективності використання природних та матеріальних ресурсів
сфери й обсягів інвестицій.
Ключові слова: економічний прогноз, економічний спад, сільська
територія, сільський зелений туризм, туристична діяльність, валовий
національний продукт.
Tourism industry is supposed to be powerful generator of economic growth,
employment and inflows to public finances. Tourism seems to be helpful for
supporting the economy’s recovery in condition long lasting economic depression in
Ukraine and cutting off incomes. Expectations of a renewable for the local economy
tourism function enhanced due to decentralization of power and strengthening the
role of local communities. However, statistical analysis and results of foreign studies
© Ільїна М., 2016
238
indicate that under current conditions domestic tourism can not have a significant
positive impact on the economic situation in the country. The study’s objective is
forecasting perspectives of the tourism development in rural territories in Ukraine in
the condition of economic depression. The medium- and long-term prognosis of
tourism activities is done considering development trends the sphere in the EU
countries, as well as current and forecasted future income of citizens as the main
consumers services of enterprises of rural green tourism. This area will not become a
locomotive of economic development of rural territories over the next 10 years is
concluded based on the forecast change levels of GDP in Ukraine and in view of key
role level of population welfare for tourism development. Substantial growth and
effective use of natural material resources the sphere and a volume of investment is
necessary in a further for strengthening the potential of the tourism industry, in
addition to raising revenue.
Key words: economic forecast, recession, rural territories, rural green
tourism, tourism activity, the gross national product.
Вступ. Несприятливі економічні умови життєдіяльності, безробіття та
бідність мешканців сільських територій, недоліки системи соціального захисту
стимулюють пошук інших джерел доходів та форм зайнятості на селі. Останнім
часом з огляду на процеси децентралізації влади та посилення ролі місцевих
громад все більшу увагу останніх привертає сільський зелений туризм (СЗТ) та
пов’язані з ним види діяльності. Однак в умовах тривалого погіршення
економічної ситуації та скорочення доходів громадян спроможність сфери
туризму сприяти відновленню національної та місцевої економіки і виправдати
очікування ініціаторів туристичного бізнесу викликає обґрунтовані сумніви.
Аналіз попередніх досліджень і публікацій. Численні дослідження
вітчизняних та іноземних учених підтверджують взаємний вплив обсягів
туристичної діяльності та економічної ситуації. Н. Кіркова, аналізуючи поточні
зміни стану світової туристичної індустрії, зауважує, що останнім часом
змінилися економічні і політичні показники стабільності країн, а також
персонального доходу, які, у свою чергу, вплинули на рівень туристичної
активності [1]. Несприятлива економічна ситуація погіршує показники
досліджуваної сфери ще й тому, що діловий туризм формує істотну частку
загальної туристичної індустрії. Т. Кукліна зазначає: «Основна проблема на
сьогоднішній день – це світова фінансова криза, яка не обійшла й індустрію
туризму. За оцінками Всесвітньої туристичної організації, уповільнення росту
на ринку туризму почалося ще влітку 2008 року, коли темпи впали втричі» [2,
с. 63]. Автор визначає основні напрями впливу кризи на туристичну індустрію:
«По-перше, зниження платоспроможності потенційних користувачів
турпослугами та, отже, зниження попиту. При скороченні доходів люди
починають економити на всьому. … А перше, що вони виключають зі списку
витрат, це організація свого дозвілля. … По-друге, негативний вплив кризи на
масштаби ділового туризму. … По-третє, скорочення кадрів та зарплатні в
турфірмах» [2, c. 64]. У результаті аналізу динамічних показників світової
індустрії туризму вона робить висновок: «Туристична галузь переживає глибокі
зміни. Повернення до «золотих років» туризму є більш ніж неймовірним. Рівень
туристичного попиту істотно залежить від відпускного бюджету, тобто від
239
доходів на кожного члена сім’ї і від кількості туристів. Обидва фактори впливу
наразі перебувають у процесі радикальних змін» [2, с. 65].
Іноземні дослідники також наголошують на зв’язку між змінами попиту
на послуги туризму та обсягами ВНП, наприклад K. Грінідж [3], Л. Тенер та
С. Вітт [4]. Аналізуючи попит на внутрішньому туристичному ринку Італії,
К. Массіда та І. Еццо вказують, що звички, відносні ціни та розмір ВНП на
душу населення є основними його детермінантами [5]. З економічного погляду,
«ринок туристичних послуг великою мірою залежить від розміру доходів
споживачів, … а сама послуга належить до предметів розкошу» [6, c. 57].
Досліджуючи наслідки економічних криз для внутрішнього туризму, інші
автори зазначають, що показники ВНП є одними з основних, що впливають за
таких умов на зміни витрат туристів [7].
Постановка проблеми. Зважаючи на значну роль індустрії туризму у
формуванні валового національного продукту, вітчизняна політика
стимулювання і розвитку галузі в умовах децентралізації влади та розбудови
сільських територіальних громад потребує суттєвого вдосконалення. Однак
через значний спад національної економіки та скорочення доходів громадян
спроможність внутрішнього туризму здійснювати позитивний економічний
вплив є вкрай обмеженою. Тому потенціал туристичної індустрії для
відновлення економіки та диверсифікації джерел доходів населення, у т.ч.
сільського, переоцінювати не варто.
Метою дослідження є прогнозування перспектив розвитку туризму на
сільських територіях України в умовах економічного спаду. Середньо- та
довгостроковий прогноз туристичної діяльності здійснено з урахуванням
тенденцій розвитку сфери в інших країнах (зокрема, Європейського Союзу), а
також поточного та прогнозованого майбутнього рівня доходів громадян як
основних споживачів послуг підприємств СЗТ.
Виклад основних результатів дослідження. Згідно з базою даних
Eurostat 2014 року інфраструктура сільського туризму країн Європейського
Союзу налічувала 13,7 млн ліжко-місць, де протягом року надано послуг з
тимчасового розміщення туристів в обсязі 923 млн ночівель (табл. 1). Близько
90 % послуг СЗТ, що виробляють в ЄС, надають у «старих» країнах-членах
Співтовариства (ЄС–15) і лише 8–10 % – у державах, що набули членства після
2004 року (ЄС–12).
За низкою відносних показників (кількість ночівель туристів у місцях
тимчасового розташування та ліжко-місць для туристів у розрахунку на
чисельність населення країни) у країнах підгрупи ЄС–15 порівняно з рештою
держав Співтовариства (ЄС–12) інфраструктура сільського зеленого туризму в
середньому у 2,2–2,5 разу потужніша, а співвідношення ВВП на душу
населення між двома підгрупами сягає 3:1 (табл. 2).
Це свідчить про те, що в цілому більший обсяг ВВП (загальний та на
душу населення) притаманний країнам з аналогічним обсягом туристичних
послуг та розвиненою інфраструктурою туризму, і навпаки. Іншими словами,
загальний високий рівень економіки країни сприяє розвитку туризму, який, у
свою чергу, підвищує обсяг надходжень до ВВП. Ці ж висновки є релевантними
для сільського туризму.
240
Таблиця 1
Туристична інфраструктура сільських територій країн ЄС та України, 2014 р.*
Країна
Кількість ночівель
туристів у місцях
тимчасового
проживання, тис. од.
Кількість ліжко-місць
у місцях тимчасового
проживання туристів,
тис. од.
Частка
у
загальному
обсязі
ночівель
туристів на
сільських
територіях,
%
Частка у
загальному
обсязі
ліжко-місць
для туристів
на сільських
територіях,
%
загалом
сільські
території
загалом
сільські
території
Австрія 110 441 73 892 993,6 719,9 8,0 5,2
Бельгія 31 110** 6 748** 366,2 122,1 0,7** 0,9
Болгарія 21 698 6 087 314,3 105,6 0,7 0,8
Великобританія 300 302** 82 001** 4 001,0 776,0 8,9** 5,6
Греція 95 116 61 550 1 238,6 937,2 6,7 6,8
Данія 29 647 16 561 420,0 308,4 1,8 2,2
Естонія 5 809 1 385 58,1 29,1 0,2 0,2
Ірландія 29 166 10 022 205,9 90,4 1,1 0,7
Іспанія 403 963 120 491 3 483,0 1 457,2 13,1 10,6
Італія 377 771 133 297 4 849,4 2 195,2 14,4 16,0
Кіпр 13 715 5 625 87,6 36,3 0,6 0,3
Латвія 4 158 534 39,1 13,1 0,1 0,1
Литва 6 465 1 637 72,9 35,5 0,2 0,3
Люксембург 2 868 1 314 64,9 48,0 0,1 0,3
Мальта 8 781 320 41,9 1,9 0,0 0,0
Нідерланди 99 752 33 364 1 373,6 601,4 3,6 4,4
Німеччина 366 527 119 357 3 318,6 1 439,4 12,9 10,5
Польща 66 580 21 571 694,0 318,7 2,3 2,3
Португалія 54 979 7 648 519,9 150,0 0,8 1,1
Румунія 20 230 4 318 309,0 84,3 0,5 0,6
Словаччина 10 781 4 704 183,4 93,4 0,5 0,7
Словенія 9 470 4 817 106,6 58,8 0,5 0,4
Фінляндія 19 786 7 356 251,0 141,4 0,8 1,0
Франція 402 315 154 206 5 109,9 2 890,4 16,7 21,0
Чехія 42 947 16 051 710,4 428,6 1,7 3,1
Швеція 52 280 19 967 805,3 456,5 2,2 3,3
Угорщина 26 054 8 078 435,6 200,0 0,9 1,5
ЄС-27 2 612 714 922 900 30 053,5 13 738,7 100,0 100,0
ЄС-15 2 376 025 847 774 27 000,7 12 333,4 91,9 89,8
ЄС-12 236 690 75 126 3 052,8 1 405,3 8,1 10,2
Україна 29 632,7 93,3 406,5 3,1 – –
* Джерело: розраховано автором.
** Розраховано автором за даними Eurostat та Державної служби статистики України.
Як свідчать офіційні дані, в Україні 2014 року загальна кількість
колективних засобів розміщування становила 4 572 од., а середня місткість
одного закладу – 88,9 місця. Таким чином, загальна кількість ліжко-місць у
закладах тимчасового проживання дорівнювала 406 451 од. У сфері сільського
зеленого туризму працювало 233 фізичні особи-підприємці. Враховуючи
середню місткість однієї садиби (13,5 місця), загальна кількість ліжко-місць для
туристів становила 3 146 од. Загалом кількість ночівель туристів у місцях
241
тимчасового проживання в Україні – 29 632,7 тис. од. (у сільському туризмі –
93,3 тис. од.). Порівнюючи відносні показники розвитку інфраструктури (обсяг
ночівель туристів та кількість ліжко-місць у розрахунку на населення) й
питомий ВВП, можна зробити висновок, що в державах ЄС–12 вони
перевищують аналогічні в Україні у 3–4 рази.
Таблиця 2
Відносні показники діяльності туристичної інфраструктури країн ЄС та
України, 2014 р.*
Країна
Обсяг ночівель туристів,
од./кількість населення,
тис. осіб
Чисельність ліжко-місць для
туристів, од. /кількість
населення, тис. осіб
ВВП на душу
населення, євро
ЄС–27 5 197 59,8 27 680
ЄС–15 5 909 67,2 31 918
ЄС–12 2 352 30,3 10 745
Україна 690 9,5 2 318**
* Джерело: розраховано автором за даними Eurostat та Державної служби статистики
України.
** Розраховано автором згідно з даними Національного банку України за офіційним
курсом гривні (середній за період) 2014 р. – 1 571,59 за 100 євро.
Вплив рівня економічного добробуту в країні на розвиток туризму
підтверджують результати аналізу зв’язку між питомим ВВП та обсягом
середніх витрат внутрішніх туристів на одну подорож: відповідний коефіцієнт
кореляції становить 0,84, що свідчить про наявність прямого та сильного
зв’язку між цими двома показниками (табл. 3). Природно, чим вищий ВВП
країни, тим більша її частка в загальних витратах внутрішніх туристів
(коефіцієнт кореляції – 0,89).
Залежність між питомим ВВП і туристичними витратами наочно
демонструє графік, де в нижньому лівому кутку виділено групу країн із
найнижчими показниками – країни ЄС–12, а також Іспанія та Португалія
(рис. 1). Ще переконливішими є результати аналізу зв’язку між питомим ВВП
та середнім обсягом витрат внутрішніх туристів на одну ночівлю (один
туродень). Коефіцієнт кореляції для цих двох показників становить 0,93,
коефіцієнт апроксимації лінії тренду – 0,86 (рис. 2). Як видно, вищі за середні
по ЄС показники питомого ВВП і витрат внутрішніх туристів на один туродень
притаманні і тим самим країнам, і навпаки.
Про значний рівень розвитку сільського туризму в загальній структурі
туристичної індустрії країн ЄС свідчить частка СЗТ в обсязі ночівель туристів
та ліжко-місць (табл. 4). Вищими за середні по ЄС–27 є показники розвитку
СЗТ у Швеції, Чехії, Франції, Фінляндії, Словаччині, Люксембурзі, Австрії,
Греції, Данії та Словенії (в останніх чотирьох частка СЗТ за двома показниками
перевищує 50 %). Тобто навіть попри сприятливе законодавство у країнах ЄС–
12 щодо розвитку сільського туризму лідерами у цій сфері залишаються «старі»
країни-члени Співтовариства, яким притаманний вищий рівень добробуту.
Таким чином, продемонстровано зв’язок між економічним добробутом та
розвитком туристичної сфери, у тому числі сільського туризму. Враховуючи
зв’язок питомого ВВП із середнім рівнем доходів населення можна зробити
висновок, що зростання добробуту громадян є необхідною умовою збільшення
242
попиту на послуги СЗТ. Потужність туристичної інфраструктури (кількість
створених сільських садиб та ліжко-місць у них) не завжди є запорукою
розвитку сфери і в умовах економічної нестабільності має дуже опосередковане
значення. Це підтверджують дані Державної служби статистики України:
протягом останніх років сільський зелений туризм демонструє негативну
динаміку розвитку туристичної інфраструктури, у т.ч. у традиційних
туристичних центрах – Івано-Франківській, Львівській, Чернівецькій областях
та на Закарпатті.
Таблиця 3
Економічні показники діяльності туристичної сфери країн ЄС, 2014 р.*
Країна
ВВП на душу
населення, євро
Витрати внутрішніх туристів
загальні,
тис. євро
середні на одну
поїздку, євро
середні на
одну ночівлю,
євро
Австрія 38 709 3 771 983 328,68 100,56
Бельгія 35 759 485 537 215,45 54,38
Болгарія 5 900 390 137 123,07 31,27
Великобританія 35 031 20 638 214** 215,78** 72,26**
Греція 16 250 1 429 545 254,28 25,48
Данія 46 307 5 665 296 237,3 96,3
Естонія 15 171 168 807 65,62 31,42
Ірландія 41 048 1 236 479 205,39 74,1
Іспанія 22 385 17 257 810 146,73 32,66
Італія 26 519 10 263 532 235,85 47,06
Кіпр 20 272 191 494 147,62 42,64
Латвія 11 782 126 186 38,73 14,94
Литва 12 381 137 595 51,94 19,66
Люксембург 88 956 14 296 473,33 193,5
Мальта 19 004 23 646 149,34 57,65
Нідерланди 39 382 2 947 354 118,95 31,82
Німеччина 36 099 41 820 551 271,74 73,37
Польща 10 807 4 048 766 105,47 22,79
Португалія 16 634 1 360 501 103,11 27,32
Румунія 7 531 1 495 086 91,4 24,22
Словаччина 13 951 504 773** 118,65** 35,60
Словенія 18 099 193 295 102,38 39,59
Фінляндія 37 655 5 471 525 189,69 69,41
Франція 32 364 52 649 521 264,66 51,31
Чехія 14 720 1 402 343 51,86 14,36
Швеція 44 650 6 227 037*** – –
Угорщина 10 553 843 517 67,03 21,57
ЄС–27 717921 180 764 824 204,11 48,32
ЄС–15 557 748 171 239 181 – –
ЄС–12 160 173 9 525 644 – –
* Джерело: розраховано автором за даними Eurostat.
** 2013 р.
*** 2011 р.
За даними Всесвітньої ради з подорожей та туризму (World Travel &
Tourism Council – WTTC), 2015 року прямий внесок туристичної сфери ЄС у
243
ВВП становив 605,6 млрд дол. США (3,7 % ВВП) [8]. Передбачається, що
протягом 2016–2026 рр. цей показник зростатиме на 2,8 % щороку та на кінець
періоду сягне 821,5 млрд дол. США (4,2 % ВВП). Загальний внесок сфери
туризму у ВВП Європейського Союзу дорівнював 1 609,8 млрд дол. США
(9,9 % ВВП); очікується його подальше зростання щороку на 2,7 % до
2 164,9 млрд дол. США (11,0 % ВВП) у 2026 році.
Рис. 1. Зв’язок питомого ВВП та витрат внутрішніх туристів на одну турпоїздку
в країнах ЄС, 2014 р.
Рис. 2. Зв’язок питомого ВВП та витрат внутрішніх туристів на одну
ночівлю (туродень) у країнах ЄС, 2014 р.
За оцінками експертів WTTC, в Україні частка туристичної сфери у ВВП
значно менша, та має суттєво гірший прогноз подальшого розвитку [8]. Так,
50
100
150
200
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90
ВВП на душу населення, тис. євро
В
и
т
р
а
т
и
н
а
1
т
у
р
о
д
е
н
ь
,
Є
в
р
о
ЄС-27
0
100
200
300
400
500
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90
ВВП на душу, тис. євро
В
и
т
р
а
т
и
н
а
1
т
у
р
п
о
їз
д
к
у
,
є
в
р
о
ЄС-12, Іспанія, Португалія
244
2015 року прямий внесок сфери у ВВП становив 29,0 млрд грн, або 1 328 млн
дол. США, тобто 1,4 % ВВП (тут і далі показники розраховано за даними
Національного банку України за офіційним курсом гривні (середнім за період)
2015 року – 2 184,47 за 100 дол. США). Передбачається, що протягом
наступних 10 років цей показник зростатиме щороку на 2,9 % і становитиме у
2026 р. 39,5 млрд грн, або 1 808 млн дол. США (1,4 % ВВП). Загальний внесок
індустрії у ВВП у 2015 р. – 112,4 млрд грн, або 5 145 млн дол. США (5,3 %
ВВП), який, зростаючи надалі щороку на 2,5 %, 2026 року сягне 146,5 млрд грн,
або 6 706 млн дол. США (5,4 % ВВП).
Таблиця 4
Частка сільського туризму в туристичній сфері країн ЄС, 2014, %*
Частка сільського туризму в загальному обсязі
ночівель туристів ліжко-місць для туристів
ЄС–27 35,3 45,7
ЄС–15 35,7 45,7
ЄС–12 31,7 46,0
* Джерело: розраховано автором за даними Eurostat.
За оцінками Мінекономрозвитку України, у І півріччі 2015 року відбулося
падіння ВВП на 15,9 %, у ІІ – на 8,9 %. Прогноз економічного і соціального
розвитку держави на 2016–2019 рр. передбачає два можливі сценарії
подальшого піднесення національної економіки [9]. Згідно з першим, 2016 року
очікується зростання ВВП на рівні 2 %, другим – падіння на 0,3 %. На 2017–
2019 рр. прогноз також затверджує консервативні орієнтири за обома
сценаріями: зростання ВВП в середньому відповідно на 3,8 і 2,3 % щороку.
Тобто середньостроковий прогноз розвитку національної економіки не
передбачає кардинального поліпшення економічної ситуації в країні, тим
більше – на сільських територіях, де відбуваються особливо негативні
соціально-економічні процеси.
На думку вітчизняних та іноземних експертів, національна економіка і
надалі перебуватиме у глибокій рецесії. Керівник підрозділу групи ICU
О. Вальшичен зазначає, що за оптимістичним сценарієм (тобто якщо бюджетна
політика країни принаймні не погіршуватиме економічне становище громадян),
соціальні, поточні та капітальні витрати відновлюватимуться реально на 3–5 %
щороку. Навіть таке невелике і відносно малопомітне відновлення
потребуватиме середньорічного реального приросту ВВП протягом 2016–
2019 рр. принаймні на рівні 3–4 %. Однак міжнародні економісти вважають
такий прогноз нереалістичним: експерти Bloomberg та Focus Economics
прогнозують середній приріст ВВП України близько 2,4–2,6 %. Більш
імовірним, на думку О. Вальшичен, є другий сценарій, за яким відбуватиметься
подальше зменшення рівня витрат і стагнація в частині соціальних виплат:
«Економіка стикається з тотальними урізанням витрат. … Єдиний висновок: …
245
економіка буде у затяжній рецесії. Її відновлення до рівня 2013 року буде десь
там, після 2020 року» [10].
Висновки та перспективи подальших досліджень. В Угоді про Зону
вільної торгівлі між Україною та ЄС туристичну галузь визначено як генератор
економічного зростання і стимулювання економіки, зайнятості й валютних
надходжень. Однак, ураховуючи урядовий прогноз зростання ВВП та ключову
роль рівня добробуту населення для розвитку сільського зеленого туризму,
протягом наступних 10 років сфера СЗТ локомотивом розвитку сільських
територій стати не зможе. Надалі для посилення економічного потенціалу
індустрії, крім підвищення рівня доходів, необхідне збільшення ефективності
використання природних і матеріальних ресурсів сфери та обсягів інвестицій.
Обґрунтування шляхів диверсифікації джерел доходів мешканців села за умов
обмеженого попиту на послуги зеленого туризму є перспективним напрямом
подальших наукових досліджень.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Кіркова Н. Прогнозування основних тенденцій розвитку туристичної
галузі України [Електронний ресурс] / Н. П. Кіркова // Ефективна економіка. –
2014. – № 7. – Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua/?op
=1&z=3197.
2. Кукліна Т. Сучасні тенденції розвитку міжнародного туристичного
ринку / Т. С. Кукліна // Вісник Дніпропетровського університету. – 2013. –
Вип. 2. – C. 57–66. – (Серія «Менеджмент інновацій»).
3. Greenidge K. Forecasting Tourism Demand: An STM Approach /
K.Greenidge // Annals of Tourism Research. – 2001. – No. 28 (1). – P. 98–112.
4. Turner L. Factors Influencing Demand for International Tourism: Tourism
Demand Analysis Using Structural Equation Modeling, Revisited / L. W. Turner,
S. F. Witt // Tourism Economics. – 2001. – No. 7 (1). – P. 21–38.
5. Massidda C. The determinants of Italian domestic tourism: A panel data
analysis / Carla Massidda, Ivan Etzo // Tourism management. – 2012. – Vol. 33. –
Issue 3. – P. 603–610.
6. Bernini C. Is participation in the tourism market an opportunity for
everyone? Some evidence from Italy / Cristina Bernini, Maria Francesca Cracolici //
Tourism Economics. – 2016. – No. 22 (1). – P. 57–79.
7. Eugenio-Martin J. Economic crisis and tourism expenditure cutback
decision / Juan L. Eugenio-Martin, Juan A. Campos-Soria // Annals of Tourism
Research. – Vol. 44, January 2014. – P. 53–73.
8. Travel & Tourism Economic Impact 2016. European Union / World Travel
& Tourism Council (WTTC). – London, 2016. – 20 p.
9. Постанова Кабінету Міністрів України «Про схвалення Прогнозу
економічного і соціального розвитку України на 2016 рік та основних
макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2017–
2019 роки» № 558 від 05.08.2015 р. [Електронний ресурс] // Урядовий портал. –
Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=248397249.
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3197
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3197
http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=248397249
246
10. Вальчишен О. Реформаторський рух. Час просвітлення молодих
урядовців і політиків ще попереду [Електронний ресурс] / О. Вальчишен. –
Економічна правда. – 28 березня 2016 р. – Режим доступу :
www.epravda.com.ua/columns/2016/03/28/587015/.
REFERENCES
1. Kirkova N. Prohnozuvannia osnovnykh tendentsij rozvytku turystychnoi
haluzi Ukrainy / N. P. Kirkova // Efektyvna ekonomika. – 2014. – № 7 [Electronic
resource]. – Available at : http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3197 .
2. Kuklina T. Suchasni tendentsii rozvytku mizhnarodnoho turystychnoho
rynku / T. S. Kuklina // Visnyk Dnipropetrovs'koho universytetu. – 2013. – Vyp. 2. –
P. 57–66. – (Seriia «Menedzhment innovatsij»).
3. Greenidge K. Forecasting Tourism Demand: An STM Approach /
K.Greenidge // Annals of Tourism Research. – 2001. – No. 28 (1). – P. 98–112.
4. Turner L. Factors Influencing Demand for International Tourism: Tourism
Demand Analysis Using Structural Equation Modeling, Revisited / L. W. Turner,
S. F. Witt // Tourism Economics. – 2001. – No. 7 (1). – P. 21–38.
5. Massidda C. The determinants of Italian domestic tourism: A panel data
analysis / Carla Massidda, Ivan Etzo // Tourism management. – 2012. – Vol. 33. –
Issue 3. – P. 603–610.
6. Bernini C. Is participation in the tourism market an opportunity for
everyone? Some evidence from Italy / Cristina Bernini, Maria Francesca Cracolici //
Tourism Economics. – 2016. – No. 22 (1). – P. 57–79.
7. Eugenio-Martin J. Economic crisis and tourism expenditure cutback
decision / Juan L. Eugenio-Martin, Juan A. Campos-Soria // Annals of Tourism
Research. – Vol. 44, January 2014. – P. 53–73.
8. Travel & Tourism Economic Impact 2016. European Union / World Travel
& Tourism Council (WTTC). – London, 2016. – 20 p.
9. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy «Pro skhvalennia Prohnozu
ekonomichnoho i sotsial'noho rozvytku Ukrainy na 2016 rik ta osnovnykh
makropokaznykiv ekonomichnoho i sotsial'noho rozvytku Ukrainy na 2017–
2019 roky» № 558 vid 05.08.2015 r. // Uriadovyj portal [Electronic resource]. –
Available at : http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=248397249.
10. Val'chyshen O. Reformators'kyj rukh. Chas prosvitlennia molodykh
uriadovtsiv i politykiv sche poperedu / O. Val'chyshen. – Ekonomichna pravda. –
28 bereznia 2016 r. [Electronic resource]. – Available at :
www.epravda.com.ua/columns/2016/03/28/587015/.
http://www.epravda.com.ua/columns/2016/03/28/587015/
|