Біологічні особливості строкатого ясеневого лубоїда Hylesinus varius (F.) (H. fraxini Panz.) у Харківській області
У Харківській області строкатий ясеновий лубоїд Hylesinus varius (F.) (H. fraxini Panz.) розмножується у відрізках гілок, стовбурів і пнях, а додаткове живлення й зимівлю здійснює в живих деревах. У ходах виявлено паразитоїдів (Braconidae), Thanasimus formicarius L. (Cleridae) і Nemosoma sp. (Trogos...
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
2008
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16306 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Біологічні особливості строкатого ясеневого лубоїда Hylesinus varius (F.) (H. fraxini Panz.) у Харківській області / Л.В. Новак, В.Л. Мєшкова, С.Г. Гамаюнова // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 112. — С. 255-260. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859476019132497920 |
|---|---|
| author | Новак, Л.В. Мєшкова, В.Л. Гамаюнова, С.Г. |
| author_facet | Новак, Л.В. Мєшкова, В.Л. Гамаюнова, С.Г. |
| citation_txt | Біологічні особливості строкатого ясеневого лубоїда Hylesinus varius (F.) (H. fraxini Panz.) у Харківській області / Л.В. Новак, В.Л. Мєшкова, С.Г. Гамаюнова // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 112. — С. 255-260. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | У Харківській області строкатий ясеновий лубоїд Hylesinus varius (F.) (H. fraxini Panz.) розмножується у відрізках гілок, стовбурів і пнях, а додаткове живлення й зимівлю здійснює в живих деревах. У ходах виявлено паразитоїдів (Braconidae), Thanasimus formicarius L. (Cleridae) і Nemosoma sp. (Trogossitidae). Середня довжина маточних ходів строкатого ясенового лубоїда становить 37 мм, щільність поселення – 2,6 родин/ дм2, продукція – 28,4 шт./ дм2, енергія розмноження – 5,6 разу. Установлені строки льоту імаго, розвитку личинок, характер пошкоджень.
В Харьковской области пестрый ясеневый лубоед Hylesinus varius (F.) (H. fraxini Panz.) размножается в отрезках ветвей, стволов и пнях, а дополнительное питание и зимовку осуществляет в живых деревьях. В ходах обнаружены паразитоиды (Braconidae), Thanasimus formicarius L. (Cleridae) и Nemosoma sp. (Trogossitidae).Средняя длина маточных ходов пестрого ясеневого лубоеда составляет 37 мм, плотность поселения – 2,6 семей/ дм2, продукция – 28,4 шт./ дм2, энергия размножения – 5,6 раз. Установлены сроки лета имаго, развития личинок, характер повреждений.
In Kharkov region, common ash bark beetle Hylesinus varius (F.) (H. fraxini Panz.) propagates in sections of stems and branches and in stumps, it spends maturating feeding and hibernation in living trees. Parasitoids (Braconidae), Thanasimus formicarius L. (Cleridae) and Nemosoma sp. (Trogossitidae) are found in galleries. Mean length of common ash bark beetle mother galleries is 37 mm, colonization density is 2.6 families/ dm2, production is 28.4 exit holes/ dm2, energy of propagation is 5.6 times. The dates of swarming, larvae development and patterns of damage are investigated.
|
| first_indexed | 2025-11-24T11:38:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112
255
УДК 630.453 : 595.768.24
Л. В. НОВАК, В. Л. МЄШКОВА, С. Г. ГАМАЮНОВА *
БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТРОКАТОГО ЯСЕНОВОГО ЛУБОЇДА
HYLESINUS VARIUS (F.) (H. FRAXINI PANZ.) У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Український науково-дослідний інститут лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького
У Харківській області строкатий ясеновий лубоїд Hylesinus varius (F.) (H. fraxini Panz.) розмножується у
відрізках гілок, стовбурів і пнях, а додаткове живлення й зимівлю здійснює в живих деревах. У ходах виявлено
паразитоїдів (Braconidae), Thanasimus formicarius L. (Cleridae) і Nemosoma sp. (Trogossitidae). Середня довжина
маточних ходів строкатого ясенового лубоїда становить 37 мм, щільність поселення – 2,6 родин/ дм2, продукція
– 28,4 шт./ дм2, енергія розмноження – 5,6 разу. Установлені строки льоту імаго, розвитку личинок, характер
пошкоджень.
К лю ч о в і с л о в а : строкатий ясеновий лубоїд Hylesinus varius (F.), сезонний розвиток, популяційні
показники.
Ясен звичайний Fraxinus excelsior L. поширений у насадженнях на всій території
України [3]. Він утворює разом із дубом І ярус у лісостанах лісостепової та степової зон.
Останнім часом стан ясеня значно погіршився внаслідок поширення збудників некрозів,
гнилей стовбурів і гілок, у тому числі в Харківській області, де проводилися наші
дослідження. На думку деяких авторів [2], поширенню цих захворювань можуть сприяти
стовбурові комахи, зокрема ясенові лубоїди – великий – Hylesinus crenatus (Fabricius, 1787)
(синонім H. prutenskyi Sokolovskii, 1959) і строкатий – Hylesinus varius (Fabricius, 1775)
(синоніми – H. fraxini (Panzer, 1799) = H. orni Fuchs, 1906 = Leperisinus varius (Fabricius
1775)).
Строкатий ясеновий лубоїд поширений від північної Африки й південної Європи
(Середземномор’я) до південної Скандинавії й Ленінградської області, де трапляється
переважно в парках [1, 10]. Як шкідник ясена є найбільш небезпечним у степовій і
лісостеповій зонах [1, 7, 8]. Може утворювати осередки масового розмноження в насаджен-
нях, ослаблених посухою, внаслідок чого відбувається їх загибель [8].
Літературні дані свідчить, що строкатий ясеновий лубоїд живиться й зимує в живих
деревах, а розмножується у колодах, пнях, лісосічних залишках [13]. Він може завдавати
живим деревам як безпосередньої шкоди при прокладанні ходів для додаткового живлення,
так і опосередкованої при перенесенні збудників хвороб [2, 4].
В Україні не вивчали особливості заселення дерев строкатим ясеновим лубоїдом і його
сезонного розвитку. Відсутні дані стосовно критичних значень популяційних показників
виду, необхідних для визначення рівня загрози заселення дерев.
Метою нашого дослідження було вивчення особливостей сезонного розвитку строкатого
ясенового лубоїда й біології в умовах Харківської області та визначення його популяційних
показників при заселенні лісосічних залишків.
Дослідження проведено у 2006 – 2007 рр. у Лісопарку м. Харкова та Данилівському
дослідному держлісгоспі УкрНДІЛГА шляхом обстеження дерев на постійних і тимчасових
пробних площах, закладених у насадженнях, що межують із зрубами, а також –
ентомологічного аналізу пнів, заготовленої деревини і порубочних залишків, який
здійснювали двічі на тиждень у вегетаційний період. Імаго строкатого ясенового лубоїда
збирали на поверхні аналізованого субстрату, личинок – після корування відрізків стовбурів і
гілок.
У лабораторних дослідженнях використовували фотоеклектори, виготовлені із пластико-
вих пляшок, загорнених у непрозорий папір [5]. Гілки ясена довжиною 30 – 40 см і
діаметром 1,5 – 7,5 см (площа доступної для заселення поверхні сягала 2,36 – 9,67 дм2, у
* © Л. В. Новак, В. Л. Мєшкова, С. Г. Гамаюнова, 2008
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112
256
середньому 6,84 дм2) були привезені до лабораторії 14 червня та вміщені у спеціальні
затемнені контейнери (пластикові пляшки) з прикріпленими пробірками на кінці для
стеження за динамікою вильоту комах. Щотижня визначали видовий склад і кількість комах
у пробірках. Після закінчення льоту підраховували кількість льотних отворів на гілках, а
потім знімали кору й рахували кількість маточних ходів, вимірювали довжину маточних і
личинкових ходів.
За літературними даними [1, 10, 11], строкатий ясеновий лубоїд заселяє не тільки ясен,
але також, хоча й рідше, бузок, дуб, бук, граб, лох, волоський горіх, чорний горіх, яблуню,
грушу, клен, ліщину. У наших дослідженнях поселення цього виду виявлені лише на ясені.
Згідно з публікаціями [10, 11], строкатий ясеновий лубоїд заселяє дерева середнього
віку, іноді молоді дерева й гілки дерев старшого віку, причому на товстих деревах
поселяється переважно у кроні, на тонких – на всьому стовбуру. Наші дослідження свідчать,
що строкатий ясеновий лубоїд може заселяти ділянки стовбурів із товстою й тонкою корою
старих дерев, а також гілки діаметром до 1 см (рис. 1). Також нами виявлено дуже щільні
поселення строкатого ясенового лубоїда під корою пнів діаметром понад 60 – 70 см. На
відміну від тонких гілок, у пнях маточні ходи розташовані рідше, але личинкові ходи не
заглиблюються у деревину і займають практично усю підкорову площину (рис. 2).
Рис. 1 – Ходи Hylesinus varius F. на гілках різного
діаметра
Рис. 2 – Ходи Hylesinus varius F. під товстою корою
пнів
Заселення строкатим ясеновим лубоїдом здорових дерев ясена нами не виявлено. Його
поселення знайдено на надламаних, але живих деревах, а також поблизу некрозних ран на
стовбурах ясена. Зрубані дерева заселені строкатим ясеновим лубоїдом нерівномірно, у
місцях їх зосередження спостерігається щільна мережа ходів. У деяких випадках поряд із
густо заселеними відрізками стовбурів інші відрізки того ж стовбуру такого ж діаметра,
котрі знаходилися поряд, були заселені поодиноко, що може бути пов’язане як із дією
агрегативного феромону жуків, так із різними рівнем вологості або біохімічним складом
лубу окремих ділянок стовбурів.
Поселення строкатого ясенового лубоїда починаються із подвійного поперечного
маточного ходу із коротким входом і мають форму фігурної дужки. За літературними даними
[9], довжина маточного ходу в середньому сягає 3,7 см, найбільша – 6,8 см, а ширина – 2 мм.
Аналіз результатів наших вимірювань свідчить, що у районі досліджень середня
довжина маточного ходу сягає 4,56 ± 0,149 см, максимальна довжина становила 7,5 см, а
мінімальна – 1,5 см. На тонких гілках маточні ходи мали косий напрямок (див. рис. 1).
Від маточного ходу відходять під прямим кутом личинкові ходи завдовжки 3 – 5 см.
Личинки лялькуються на різній глибині в заболоні. Ходи відтискаються на заболоні.
Розвиток особин від яйця до вильоту імаго триває близько двох місяців [10].
За нашими спостереженнями, при невеликій щільності заселення личинкові ходи
строкатого ясенового лубоїда розташовані у луби, при значній – деякі личинки
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112
257
заглиблюються для живлення у деревину. На тонких гілках більшість личинок живляться у
заболоні та деревині. У значній кількості ходів відмічено посиніння деревини, що свідчить
про перенесення жуками збудників хвороб.
За літературними даними [1, 11], літ жуків строкатого ясенового лубоїда відбувається з
середини квітня, що збігається з початком цвітіння ясена, та триває до середини червня.
Нами відмічено літ жуків у такі самі терміни.
У 2007 році активне заселення субстрату строкатим ясеновим лубоїдом відбувалося в
період від 30 травня до 15 червня. Ознакою заселення відрізків гілок і стовбурів цим видом є
купки дрібного бурового борошна на верхній поверхні (рис. 3). Через 10 – 12 днів після
початку прогризання маточного ходу жуки запечатують вхідний отвір пробкою з бурового
борошна. Після парування самка строкатого ясенового лубоїда прогризає маточний хід і
відкладає яйця (рис. 4).
Рис. 3 – Ознаки заселення гілок ясена строкатим
ясеновим лубоїдом
Рис. 4 – Самець і самка строкатого ясенового
лубоїда в маточному ході
За нашими дослідженнями, у маточному ході самки залишаються живими близько
одного місяця, добудовуючи його та відкладаючи яйця. Всередині липня при розтинанні
кори можна було побачити дужкоподібні маточні ходи з живими самками, личинкові ходи
завдовжки до 1 см і яйця, з яких ще не вийшли личинки. Камери з яйцями розташовувалися
ближче до закінчення маточного ходу.
На початку липня в ходах личинки становили – 80 %, лялечки – 20 %, їхня загальна
щільність сягала 6 – 8 шт. на 1 см2, окремі личинки й лялечки виявлені у серпні.
Середня кількість личинкових ходів, що відходять від маточного хода, становила
58,15 ± 3,92 штук, максимальна – 107, а мінімальна – 14.
Залежність між довжиною маточних ходів і кількістю личинкових ходів пряма й
достовірна (рис. 5).
Молоді жуки з’являються в ходах наприкінці червня – на початку липня. Залишивши
місця вильоту, вони летять для додаткового живлення на молоді дерева, вгризаються в кору і
виїдають короткі (мінірні) ходи неправильної форми. У місцях пошкоджень у корі
утворюються калюс і “корові розетки”, які при повторному пошкодженні розростаються [11].
У цих ходах жуки перебувають до вересня. Зимують в окоренковій частині дерев, іноді
нижче рівня ґрунту. Генерація однорічна, як зазначають й інші автори [1, 10, 11, 13].
Масовий літ паразитоїдів (переважно з родини Braconidae), які відкладали яйця в
личинок лубоїда, відбувався в період 28.06 – 2.07 і передував масовому льоту лубоїдів
(рис. 6).
Крім паразитоїдів, із гілок вилітали хижаки. Поодиноко в період з 12 до 22 серпня
вилітали мурав’єжуки (Thanasimus formicarius L.: Cleridae). Темнотілки Nemosoma sp.
(родина Trogossitidae), яких при попередніх обліках виявляли в ходах лубоїда, вилітали з 23
серпня. В подальшому жуків цього виду виявляли при коруванні гілок.
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112
258
Перші жуки строкатого ясенового лубоїда в лабораторії вилетіли 23 червня, пік льоту
лубоїдів спостерігався з 20.07 до 6.08, після чого кількість жуків різко зменшилася, хоча літ
тривав до 10 вересня, а поодинокі особини вилітали навіть 19 жовтня.
y = 11,76x - 5,15
R2 = 0,71
0
20
40
60
80
100
120
0 2 4 6 8 10
Довжина маточного ходу, см
К
іл
ьк
іс
ть
л
ич
ин
ко
ви
х
хо
ді
в,
ш
т.
Рис. 5 – Залежність кількості личинкових ходів від довжини маточного ходу
строкатого ясенового лубоїда (r = 0,85)
0
100
200
300
400
500
600
23.06-
27.07
28.06-
2.07
3.07-
10.07
11.07-
19.07
20.07-
27.07
28.07-
6.08
12.08-
22.08
23.08-
3.09
4.09-
10.09
11.09-
19.09
Дати вильоту
Кі
ль
кі
ст
ь
ко
ма
х,
ш
т.
Лубоїди Ентомофаги
Рис. 6 – Динаміка вильоту Hylesinus varius F. і його ентомофагів у лабораторії
При підрахуванні за допомогою фотоеклекторів кількість жуків виявлялася меншою, ніж
кількість льотних отворів, причому в контейнерах мертвих жуків було також небагато. Це
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112
259
можна пояснити тим, що деякі жуки могли бути пошкоджені або з’їдені хижаками. Проте
використання цього методу дає змогу простежити динаміку льоту лубоїдів і ентомофагів, а
після закінчення льоту достеменно підрахувати кількість льотних отворів і після корування –
кількість маточних ходів.
При зіставленні кількості вхідних і вихідних отворів, а також кількості маточних ходів
визначали популяційні показники лубоїдів (табл. 1).
Середня довжина маточних ходів становила 37 мм, щільність поселення – 2,6 родин/
дм2, продукція – 28,4 шт./ дм2, енергія розмноження – 5,6 разу. Порівняння значень
популяційних показників строкатого ясенового лубоїда, одержаних нами, з літературними
даними [7], свідчить, що в досліджуваних осередках цього виду довжину маточних ходів
можна вважати низькою, щільність поселення – середньою, продукцію, енергію
розмноження – високими.
Таблиця 1
Популяційні показники строкатого ясенового лубоїда
Дані обліків Критичні значення [7] Показники середнє максимальне низька середня висока
Щільність поселення, родин /дм2 2,59 5,07 ≤ 1,0 1,1 – 4,0 ≥ 4,1
Продукція лубоїдів, шт./дм2 28,4 65,9 ≤ 10,0 10,1 – 20,0 ≥ 20,1
Кормозабезпеченість = 1 / щільність
поселення 0,39 0,2 – – –
Довжина маточних ходів, мм 37 56 ≤ 40 41 – 60 ≥ 61
Енергія розмноження (середня
кількість імаго лубоїда, що вилетіли,
на подвійну кількість маточних ходів)
5,59 13,9 ≤ 1 1,1 – 3,0 ≥ 3,1
Кількість хижаків, шт./дм2 2,8 25,5 ≤ 0,5 0,6 – 1,0 ≥ 1,1
Кількість хижаків на 1 маточний хід
лубоїда, шт. 1,1 12 – – –
Висновки. Строкатий ясеновий лубоїд у Харківській області заселяє відрізки гілок,
стовбурів і пні діаметром від 1 до 70 см. Середня довжина маточного ходу сягає 4,56 ± 0,149
см (1,5 – 7,5 см). При невеликій щільності заселення личинкові ходи розташовані у луби, при
значній – частково в деревині. На тонких гілках більшість личинок живляться у заболоні та
деревині. У значній кількості ходів відмічено посиніння деревини, що свідчить про
перенесення жуками збудників хвороб.
У 2007 році активне заселення субстрату строкатим ясеновим лубоїдом відбувалося в
період від 30 травня до 15 червня. В середині липня під корою виявляли личинкові ходи
завдовжки до 1 см і яйця. На початку липня личинки в ходах становили – 80 %, лялечки –
20 %, окремі личинки і лялечки виявлені у серпні. На один маточний хід у середньому
припадало 58,15 ± 3,92 личинкових ходів (14 – 107 штук). Залежність між довжиною
маточних ходів і кількістю личинкових ходів пряма й достовірна(r = 0,85).
Молоді жуки з’являються в ходах наприкінці червня – на початку липня, перелітають
для додаткового живлення й зимівлі на живі дерева. Генерація однорічна.
Личинок строкатого ясенового лубоїда в ходах заражають паразитоїди (переважно з
родини Braconidae), знищують Thanasimus formicarius L. (Cleridae) й Nemosoma sp.
(Trogossitidae).
Порівняння значень популяційних показників строкатого ясенового лубоїда, одержаних
нами, з літературними даними, свідчить, що в досліджуваних осередках цього виду довжину
маточних ходів можна вважати низькою, щільність поселення – середньою, а продукцію й
енергію розмноження – високими.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений. – К., 1974. – Т. 2. – 605 с.
2. Гвоздяк Р. И., Яковлева Л. М. Бактериальные болезни древесных пород. – К. : Наук. думка, 1979.–242 с.
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112
260
3. Гордієнко М. І., Гойчук А. Ф., Гордієнко Н. М., Леонтяк Г. П. Ясені в Україні. – К.: Сільгоспосвіта, 1996.–
392 с.
4. Гурьянова Т. М. О роли стволовых вредителей в развитии очагов голландской болезни. – Тр. Хоперского
гос. заповедника. – М.,1961. – Вып. IV.
5. Кукіна О. М. Методологія дослідження фенології комах-ксилофагів листяних порід // Біологічне
різноманіття екосистем і сучасна стратегія захисту рослин: Матеріали міжнародної наукової конференції
студентів, аспірантів і молодих учених до 75-річчя факультету захисту рослин ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. – Х.,
2007. – С. 54 – 56.
6. Линдеман Г. В. Заселение стволовыми вредителями лиственных пород в дубравах лесостепи в связи с их
ослаблением и отмиранием (на примере Теллермановского леса) // Защита леса от вредных насекомых. – М.:
Наука, 1962. – С. 58 – 117.
7. Методические рекомендации по надзору, учету и прогнозу массовых размножений стволовых вредителей
и санитарного состояния лесов. – М.: Пушкино, 2006. – 107 с.
8. Прибылова-Насонова М. В. Надзор и прогнозирование стволовых вредителей бука, ясеня и тополя в лесах
Северного Кавказа // Защита леса от вредных насекомых и болезней. – М., 1971. – Т. II. – С. 156 – 160.
9. Терехова В. В. Особенности биологии короедов трибы Xyleborini (Coleoptera: Scolytidae) НПП
«Гомольшанские леса» // Біологічне різноманіття екосистем і сучасна стратегія захисту рослин: Матеріали
міжнародної наукової конференції студентів, аспірантів і молодих учених до 75-річчя факультету захисту
рослин ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. – Х., 2007. – С. 93 – 94.
10. Фауна СССР. Жесткокрылые. Короеды. – М.-Л., 1952. – Т. XXXI. – 461 с.
11. Храмцов Н. Н., Падий Н. Н. Стволовые вредители леса и борьба с ними. – М.: Лесн. пром-сть, 1965.
158 с.
12. Шевченко С. В. Лесная фитопатология. – Львов: Вища школа, 1978. – 320 с.
13. Lozano C., Campos M. Life-cycle of the bark-beetle species Leperisinus varius on the European olive-tree
(Coleoptera: Scolytidae) // Entomologia generalis. – 1996. – Vol. 20, № 4. – P. 291 – 298.
Novak L. V., Meshkova V. L., Gamayunova S. G.
BIOLOGICAL PECULIARITIES OF COMMON ASH BARK BEETLE HYLESINUS VARIUS (F.) (H. FRAXINI
PANZ.) IN KHARKOV REGION
Ukrainian Research Institute of Forestry & Forest Melioration named after G. M. Vysotsky
In Kharkov region, common ash bark beetle Hylesinus varius (F.) (H. fraxini Panz.) propagates in sections of stems
and branches and in stumps, it spends maturating feeding and hibernation in living trees. Parasitoids (Braconidae),
Thanasimus formicarius L. (Cleridae) and Nemosoma sp. (Trogossitidae) are found in galleries. Mean length of
common ash bark beetle mother galleries is 37 mm, colonization density is 2.6 families/ dm2, production is 28.4 exit
holes/ dm2, energy of propagation is 5.6 times. The dates of swarming, larvae development and patterns of damage are
investigated.
К e y w o r d s : common ash bark beetle Hylesinus varius (F.), seasonal development, population indices.
Новак Л. В., Мешкова В. Л., Гамаюнова С. Г.
БИОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ПЕСТРОГО ЯСЕНЕВОГО ЛУБОЕДА HYLESINUS VARIUS F.
(H. FRAXINI PANZ.) В ХАРЬКОВСКОЙ ОБЛАСТИ
Украинский научно-исследовательский институт лесного хозяйства и агролесомелиорации им.
Г. Н. Высоцкого
В Харьковской области пестрый ясеневый лубоед Hylesinus varius (F.) (H. fraxini Panz.) размножается в
отрезках ветвей, стволов и пнях, а дополнительное питание и зимовку осуществляет в живых деревьях. В ходах
обнаружены паразитоиды (Braconidae), Thanasimus formicarius L. (Cleridae) и Nemosoma sp. (Trogossitidae).
Средняя длина маточных ходов пестрого ясеневого лубоеда составляет 37 мм, плотность поселения – 2,6 семей/
дм2, продукция – 28,4 шт./ дм2, энергия размножения – 5,6 раз. Установлены сроки лета имаго, развития
личинок, характер повреждений.
К лю ч е в ы е с л о в а : пестрый ясеневый лубоед Hylesinus varius (F.), сезонное развитие, популяционные
показатели.
Одержано редколегією 24.10.2007 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-16306 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0459-1216 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T11:38:43Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Новак, Л.В. Мєшкова, В.Л. Гамаюнова, С.Г. 2011-02-09T15:13:50Z 2011-02-09T15:13:50Z 2008 Біологічні особливості строкатого ясеневого лубоїда Hylesinus varius (F.) (H. fraxini Panz.) у Харківській області / Л.В. Новак, В.Л. Мєшкова, С.Г. Гамаюнова // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 112. — С. 255-260. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 0459-1216 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16306 630.453 : 595.768.24 У Харківській області строкатий ясеновий лубоїд Hylesinus varius (F.) (H. fraxini Panz.) розмножується у відрізках гілок, стовбурів і пнях, а додаткове живлення й зимівлю здійснює в живих деревах. У ходах виявлено паразитоїдів (Braconidae), Thanasimus formicarius L. (Cleridae) і Nemosoma sp. (Trogossitidae). Середня довжина маточних ходів строкатого ясенового лубоїда становить 37 мм, щільність поселення – 2,6 родин/ дм2, продукція – 28,4 шт./ дм2, енергія розмноження – 5,6 разу. Установлені строки льоту імаго, розвитку личинок, характер пошкоджень. В Харьковской области пестрый ясеневый лубоед Hylesinus varius (F.) (H. fraxini Panz.) размножается в отрезках ветвей, стволов и пнях, а дополнительное питание и зимовку осуществляет в живых деревьях. В ходах обнаружены паразитоиды (Braconidae), Thanasimus formicarius L. (Cleridae) и Nemosoma sp. (Trogossitidae).Средняя длина маточных ходов пестрого ясеневого лубоеда составляет 37 мм, плотность поселения – 2,6 семей/ дм2, продукция – 28,4 шт./ дм2, энергия размножения – 5,6 раз. Установлены сроки лета имаго, развития личинок, характер повреждений. In Kharkov region, common ash bark beetle Hylesinus varius (F.) (H. fraxini Panz.) propagates in sections of stems and branches and in stumps, it spends maturating feeding and hibernation in living trees. Parasitoids (Braconidae), Thanasimus formicarius L. (Cleridae) and Nemosoma sp. (Trogossitidae) are found in galleries. Mean length of common ash bark beetle mother galleries is 37 mm, colonization density is 2.6 families/ dm2, production is 28.4 exit holes/ dm2, energy of propagation is 5.6 times. The dates of swarming, larvae development and patterns of damage are investigated. uk Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України Біологічні особливості строкатого ясеневого лубоїда Hylesinus varius (F.) (H. fraxini Panz.) у Харківській області Биологические особенности пестрого ясеневого лубоеда Hylesinus varius (F.) (H. fraxini Panz.) в Харьковской области Biological pecularities of common ash bark beetle Hylesinus varius (F.) (H. Fraxini Panz.) in Kharkov region Article published earlier |
| spellingShingle | Біологічні особливості строкатого ясеневого лубоїда Hylesinus varius (F.) (H. fraxini Panz.) у Харківській області Новак, Л.В. Мєшкова, В.Л. Гамаюнова, С.Г. |
| title | Біологічні особливості строкатого ясеневого лубоїда Hylesinus varius (F.) (H. fraxini Panz.) у Харківській області |
| title_alt | Биологические особенности пестрого ясеневого лубоеда Hylesinus varius (F.) (H. fraxini Panz.) в Харьковской области Biological pecularities of common ash bark beetle Hylesinus varius (F.) (H. Fraxini Panz.) in Kharkov region |
| title_full | Біологічні особливості строкатого ясеневого лубоїда Hylesinus varius (F.) (H. fraxini Panz.) у Харківській області |
| title_fullStr | Біологічні особливості строкатого ясеневого лубоїда Hylesinus varius (F.) (H. fraxini Panz.) у Харківській області |
| title_full_unstemmed | Біологічні особливості строкатого ясеневого лубоїда Hylesinus varius (F.) (H. fraxini Panz.) у Харківській області |
| title_short | Біологічні особливості строкатого ясеневого лубоїда Hylesinus varius (F.) (H. fraxini Panz.) у Харківській області |
| title_sort | біологічні особливості строкатого ясеневого лубоїда hylesinus varius (f.) (h. fraxini panz.) у харківській області |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16306 |
| work_keys_str_mv | AT novaklv bíologíčníosoblivostístrokatogoâsenevogoluboídahylesinusvariusfhfraxinipanzuharkívsʹkíioblastí AT mêškovavl bíologíčníosoblivostístrokatogoâsenevogoluboídahylesinusvariusfhfraxinipanzuharkívsʹkíioblastí AT gamaûnovasg bíologíčníosoblivostístrokatogoâsenevogoluboídahylesinusvariusfhfraxinipanzuharkívsʹkíioblastí AT novaklv biologičeskieosobennostipestrogoâsenevogoluboedahylesinusvariusfhfraxinipanzvharʹkovskoioblasti AT mêškovavl biologičeskieosobennostipestrogoâsenevogoluboedahylesinusvariusfhfraxinipanzvharʹkovskoioblasti AT gamaûnovasg biologičeskieosobennostipestrogoâsenevogoluboedahylesinusvariusfhfraxinipanzvharʹkovskoioblasti AT novaklv biologicalpecularitiesofcommonashbarkbeetlehylesinusvariusfhfraxinipanzinkharkovregion AT mêškovavl biologicalpecularitiesofcommonashbarkbeetlehylesinusvariusfhfraxinipanzinkharkovregion AT gamaûnovasg biologicalpecularitiesofcommonashbarkbeetlehylesinusvariusfhfraxinipanzinkharkovregion |