Стан соснових насаджень малого полісся в зоні впливу Добротвірської ТЕС
Наведено результати досліджень продуктивності та санітарного стану сосняків Малого Полісся України, що ростуть в умовах інтенсивного антропотехногенезу. Виявлено зниження продуктивності соснових насаджень і погіршення їх санітарного стану. Приведены результаты исследований производительности и санит...
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
2008
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16312 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Стан соснових насаджень малого полісся в зоні впливу Добротвірської ТЕС / В.Г. Мазепа // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 112. — С. 225-231. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-16312 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Мазепа, В.Г. 2011-02-09T17:05:40Z 2011-02-09T17:05:40Z 2008 Стан соснових насаджень малого полісся в зоні впливу Добротвірської ТЕС / В.Г. Мазепа // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 112. — С. 225-231. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0459-1216 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16312 630.*182.59 Наведено результати досліджень продуктивності та санітарного стану сосняків Малого Полісся України, що ростуть в умовах інтенсивного антропотехногенезу. Виявлено зниження продуктивності соснових насаджень і погіршення їх санітарного стану. Приведены результаты исследований производительности и санитарного состояния сосняков Малого Полесья Украины, произростающих в условиях интенсивного антропотехногенеза. Установлено снижение производительности сосновых насаждений и ухудшение их санитарного состояния. The results of research of productivity and sanitary condition of Small Polissya of Ukraine pine stands growing in conditions of intensive anthropotechnogenesis are presented. Pine stands condition and productivity decrease is showed. uk Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України Стан соснових насаджень малого полісся в зоні впливу Добротвірської ТЕС Состояние сосновых насаждений малого полесья в зоне воздействия Добротворской ТЕС Forest condition in small polissya under influence of Dobrotvir Thermal Power Station Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Стан соснових насаджень малого полісся в зоні впливу Добротвірської ТЕС |
| spellingShingle |
Стан соснових насаджень малого полісся в зоні впливу Добротвірської ТЕС Мазепа, В.Г. |
| title_short |
Стан соснових насаджень малого полісся в зоні впливу Добротвірської ТЕС |
| title_full |
Стан соснових насаджень малого полісся в зоні впливу Добротвірської ТЕС |
| title_fullStr |
Стан соснових насаджень малого полісся в зоні впливу Добротвірської ТЕС |
| title_full_unstemmed |
Стан соснових насаджень малого полісся в зоні впливу Добротвірської ТЕС |
| title_sort |
стан соснових насаджень малого полісся в зоні впливу добротвірської тес |
| author |
Мазепа, В.Г. |
| author_facet |
Мазепа, В.Г. |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Состояние сосновых насаждений малого полесья в зоне воздействия Добротворской ТЕС Forest condition in small polissya under influence of Dobrotvir Thermal Power Station |
| description |
Наведено результати досліджень продуктивності та санітарного стану сосняків Малого Полісся України, що ростуть в умовах інтенсивного антропотехногенезу. Виявлено зниження продуктивності соснових насаджень і погіршення їх санітарного стану.
Приведены результаты исследований производительности и санитарного состояния сосняков Малого Полесья Украины, произростающих в условиях интенсивного антропотехногенеза. Установлено снижение производительности сосновых насаждений и ухудшение их санитарного состояния.
The results of research of productivity and sanitary condition of Small Polissya of Ukraine pine stands growing in conditions of intensive anthropotechnogenesis are presented. Pine stands condition and productivity decrease is showed.
|
| issn |
0459-1216 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16312 |
| citation_txt |
Стан соснових насаджень малого полісся в зоні впливу Добротвірської ТЕС / В.Г. Мазепа // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 112. — С. 225-231. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT mazepavg stansosnovihnasadženʹmalogopolíssâvzonívplivudobrotvírsʹkoítes AT mazepavg sostoâniesosnovyhnasaždeniimalogopolesʹâvzonevozdeistviâdobrotvorskoites AT mazepavg forestconditioninsmallpolissyaunderinfluenceofdobrotvirthermalpowerstation |
| first_indexed |
2025-11-25T23:09:59Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:09:59Z |
| _version_ |
1850579015537000448 |
| fulltext |
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112
225
УДК 630.*182.59
В. Г. МАЗЕПА *
СТАН СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ МАЛОГО ПОЛІССЯ
В ЗОНІ ВПЛИВУ ДОБРОТВІРСЬКОЇ ТЕС
Національний лісотехнічний університет України
Наведено результати досліджень продуктивності та санітарного стану сосняків Малого Полісся України, що
ростуть в умовах інтенсивного антропотехногенезу. Виявлено зниження продуктивності соснових насаджень і
погіршення їх санітарного стану.
К лю ч о в і с л о в а : продуктивність насаджень, стан лісу, стійкість, лісовпорядкування.
Cтан лісових насаджень у зв’язку із впливом різних антропогенних чинників у
конкретних лісорослинних районах та біля об’єктів впливу має місцеві особливості і зумов-
лює проведення відповідних досліджень на локальному чи регіональному рівнях. Тому
вивчення сучасного стану соснових лісів, що ростуть у зонах впливу промислових підпри-
ємств, має як теоретичне, так і практичне значення. Оцінка сучасної екологічної ситуації в
окремих регіонах необхідна для прогнозування процесу ослаблення насаджень, розробки й
удосконалення лісогосподарських заходів щодо підвищення стійкості та продуктивності
лісів.
В Україні останнім часом достатньо глибоко досліджували трансформацію соснових
насаджень у зонах впливу Рівненського ВАТ "Азот" [3, 4], Зміївської ТЕС та Балаклійського
цементного комбінату [10]. У результаті впливу антропогенного забруднення на лісостани
виявлено негативні зміни не тільки в повітрі та опадах [5], але й у трофотопі [10], що
призвело до погіршення санітарного стану та зниження продуктивності лісів [3, 4, 7, 10].
Разом з тим, незважаючи на достатньо широке вивчення аеротехногенної трансформації
лісових екосистем, зовсім не дослідженими залишаються лісостани, що ростуть у зоні
забруднення довкілля викидами Добротвірської ТЕС та ДП "Львіввугілля "(м. Червоноград).
Добротвірська ТЕС (ТЕС) є найбільшим джерелом забруднення атмосфери в Західному
Лісостепу. Вона розташована в західній частині району Малополіської низовини (Малого
Полісся) біля р. Західний Буг. Максимальний обсяг викидів забруднювачів в атмосферу від
ТЕС (73,4 тис. тонн) зареєстровано у 2001 р.
Метою досліджень є вивчення продуктивності й санітарного стану соснових деревоста-
нів, що ростуть у зоні впливу ТЕС. За об’єкти досліджень вибрані соснові насадження на
відстані 5 – 36 км від джерела забруднення у східному напрямку.
В основу концепції вивчення стану соснових лісів покладено поліфакторіальну теорію,
яка пояснює сучасний їх стан сукупною дією на лісову екосистему комплексу негативних
чинників як природного, так і антропогенного характеру. Основним показником, який
використовують для кількісного й порівняльного оцінювання насаджень при дослідженні
негативних екологічних явищ є запас стовбурової деревини. На європейському рівні для
оцінки життєздатності та ступеня пошкодження лісів унаслідок впливу несприятливих умов
або антропогенних чинників основним показником визнано дефоліацію [2].
Продуктивність соснових насаджень оцінювали за методикою типологічного аналізу [9]
з використанням матеріалів лісовпорядкування за 1994 і 2004 роки для ДП "Радехівське
лісомисливське господарство" (Бабичівське й Нивицьке лісництва). Стан насаджень оціню-
вали шляхом їх детального обстеження на постійних і тимчасових пробних площах,
закладених у 54 – 63-річних сосняках свіжого та вологого субору. При обстеженні дерево-
станів оцінювали категорію стану всіх дерев на пробній площі [8], втрати асиміляційного
апарату [1], заселеність дерев збудниками хвороб і шкідливими комахами [8]. Для оцінки
дефоліації використано атлас втрат асиміляційного апарату лісових дерев [11]. За рівнями
дефоліації крон визначали середню величину ознаки для деревної породи та деревостану, і
* © В. Г. Мазепа, 2008
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112
226
характеризували його однією з чотирьох ступенів ушкодження: без ушкоджень (0) –
дефоліація ≤ 10%; слабо ушкоджені (1) – дефоліація 11 – 25 %; середньо ушкоджені (2) –
26 – 60 %; сильно ушкоджені (3) – 61 – 99 %; мертві (4) – 100 %. На підставі розподілу дерев
за ступенем дефоліації розраховували індекс дефоліації як середньозважену величину.
Дослідження продуктивності соснових насаджень виявили суттєве зниження запасів
стовбурової деревини у деревостанах переважних типів лісу (табл. 1). Сосняки Бабичівського
лісництва, що ростуть на відстані 5 – 27 км від ТЕС, характеризуються значно нижчою
продуктивністю, ніж сосняки Нивицького лісництва, що ростуть на відстані 28 – 37 км від
джерела забруднення. Середній фактичний запас деревини досягає найвищої величини у
насадженнях сьомого класу віку і становить 293 – 297 м3/га.
Таблиця 1
Динаміка запасів деревини залежно від віку насаджень
Середній фактичний запас деревини (м3/ га) за класами віку
Тип лісу
Рік лісо
впорядку-
вання II III IV V VI VII VIII IX X XI XII
Середній
запас
Бабичівське лісництво
1994 47 134 168 219 274 236 180 211 221 – – 181 В2ДС 2004 39 110 206 242 250 234 222 218 – – – 158
1994 54 114 171 211 275 241 228 237 212 – 163 168 В3ДС 2004 43 112 212 227 247 260 243 223 218 – 150 177
В4ДС 2004 35 90 148 135 167 165 250 150 – – – 107
С3ГДС 2004 65 132 194 208 248 264 235 222 223 238 340 203
Нивицьке лісництво
1994 55 117 186 208 253 282 238 243 298 – – 181 В2ДС 2004 38 79 188 255 272 297 307 245 332 339 – 206
1994 48 118 167 198 244 257 242 265 295 271 – 167 В3ДС 2004 38 102 179 246 271 293 292 252 284 280 – 208
С3ГДС 2004 49 105 216 232 259 303 307 272 250 337 – 260
За період між лісовпорядкуваннями в насадженнях Бабичівського лісництва майже для
всіх класів віку (за винятком III – IV) зареєстровано зменшення середнього запасу на 1 га.
Зменшення запасу в насадженнях II – III класів віку може свідчити про їх більшу пошко-
дженість снігом, а також про недотримання вимог щодо рубок догляду. Зниження запасів у
насадженнях шостого віку і старших указує на надмірну інтенсивність санітарних рубок.
Проведення санітарних рубок для ліквідації наслідків усихання, викликаного хронічним
пошкодженням деревостанів, а інколи наслідків вітровалу, зумовило зниження середнього
фактичного запасу стиглих і пристиглих насаджень.
У насадженнях Бабичівського лісництва зменшення запасу на 1 га за класами віку є
менш рівномірним. Середньорічні темпи його зниження становили 0,1 – 1,0 % (табл. 2). У
насадженнях Нивицького лісництва простежується достатньо рівномірне зниження темпу
зміни запасів лише в умовах вологого субору для IX – X класів віку (0,4 – 0,5 %).
Таблиця 2
Середньорічні темпи зміни запасів деревини на 1 га у різних типах лісу залежно від віку насаджень
Темпи зміни запасів (%) за класами віку Тип
лісу
Роки лісо-
впоряд-
кування II III IV V VI VII VIII IX X XI XII
Середні
темпи зміни
запасів, %
Бабичівське лісництво
В2ДС 1994 /
2004 -1,7 -1,8 2,3 1,1 -0,9 -0,1 2,3 0,3 – – – -1,2
В3ДС 1994 /
2004 -2,0 -1,8 2,4 0,8 -1,0 0,8 0,7 -0,6 0,3 - 0,8 0,5
Нивицьке лісництво
В2ДС 1994 /
2004 -3,1 -3,2 0,1 2,3 0,8 0,5 3,0 0,1 1,1 – – 1,4
В3ДС 1994 /
2004 -2,0 -1,3 0,7 2,4 1,1 1,4 2,1 -0,5 -0,4 0,3 – 2,5
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112
227
Продуктивність насаджень та їх стійкість певною мірою залежать від санітарного стану
лісів. Тому для вивчення стану соснових насаджень у напрямку переважаючих від ТЕС вітрів
закладено вісім постійних пробних площ (ПП) у 56 – 63-річних соснових деревостанах в
умовах свіжого та вологого субору, а також в умовах вологуватого підтипу свіжого субору
(табл. 3). Насадження на ПП відбивають екологічний профіль за відстанню від джерела
забруднення до 36 км у напрямку панівних вітрів.
Як видно з даних табл. 4, санітарний стан сосняків погіршується у міру зниження
відстані до джерела забруднення. Деревостани на ПП 4 – 6 характеризуються першим класом
біологічної стійкості, індекс санітарного стану не перевищує І,47 од. У деревостанах, що
ростуть на відстані до 25 км від ТЕС, простежується істотне погіршення їхнього стану у міру
наближення до підприємства.
Таблиця 3
Характеристика насаджень і пробних площ, закладених у зоні, впливу ТЕС
(на початок закладання досліду, ДП "Радехівське ЛМГ", 2005 р.
Середні
ПП*
Ліс-
ниц-
тво,
кв.
/вид.
Від-
стань
від
ТЕС,
км
Тип
лісу
Вік
ро-
ків
Склад
насад-
ження D, см Н,
м
Гус-
тота,
шт./
га
Сума
площ
пере-
різу,
м2 /
га
Пов-
нота
Б
о
н
і
т
е
т
За-
пас,
м3/ га
Се-
ред-
ній
при-
ріст
запа=
су,
м3/ га
1яр.: 10Сз 26,9 21,8 605 34,3 0,82 I 351 6,3 1 РБ-
13/7 5 В2-
ДС 56 Пд: 10 Дз 12,4 8,0 25 0,3
10Сз
од. Бп
33,9
20 26,1 351
4
31,7
0,1 0,63 I
a 372 6,1
2 РБ-
44/16 12
В2–3-
ДС
(во-
ло-
гув.)
61
Усього: – – 355 31,8
10Сз
+ Дз
27,4
24,0 20,1 544
8
32,0
0,4 0,74 I 300 5,0 3 РБ-
64/31 25 В2-
ДС 61
Усього: – – 552 32,4
1 яр: 10Сз
Пд: 8Дз
2Бп
+Гз
35,5
13,9
13,1
15,2
25,4
7,5
8,8
7,9
372
88
16
4
36,7
1,3
0,2
0,1
0,77 I
a
418
6,3
1,0
0,4
6,9 4 РН-
46/8 31 В3-
ДС 61
УсьогоПд – – 108 1,6 7,7
5 РН-
25/3 31 В2-
ДС 61 10Сз 28,0 23,4 724 44,5 0,92 I
a 477 7,8
1яр.:10Сз
+Дз
+ Бп
27,8
12,0
18,1
22,8
632
8
8
38,3
0,1
0,2
0,91 I
401,7
1,7
0,5
6,4
Усього: – – 648 38,6 403,9
6 РН-
44/3 36 В2-
ДС 63
Пд.: 12,9 12,1 20 0,3
10Сз 28,6 23,5 633 40,6 0,85 I
a 473 7,8 7 РБ-
22/37 8 В2–3-
ДС 60
Пд: Дз – 4,5 250 -
8 РБ-
20/10 5,5 В2–
ДС 60 10Сз 27,6 22,0 730 33,4 0,80 I 371 6,2
Примітки: * 1 – 8 – постійні пробні площі; РБ, РН – Бабичівське і Нивицьке лісництва відповідно; яр – ярус ;
Пдр – підріст.
Кількість здорових дерев сосни у них становить 18 – 36 %, ослаблених – 39 – 64 % і
сильно ослаблених – 15 – 24 %. Індекс стану становить І,93 – ІІ,51 од. На окремих ПП зовсім
відсутні дерева IV – VI категорій, що пов’язане із своєчасним вилученням їх санітарними
рубками.
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112
228
Процеси всихання сосняків сильніше виявляються у лісостанах, що ростуть на пониже-
них і підвищених (горбках) елементах рельєфу. Так, у насадженнях вологуватого підтипу
свіжого субору індекс стану 60-річних сосняків становить ІІ,51 і ІІ,14 (ППП-7,2), а в
деревостанах свіжого субору, що ростуть значно ближче до джерела забруднення – І,93 –
ІІ,13 (ППП-1,8). Найменша частка здорових дерев (18 %) і найвища дефоліація (33 %) є
характерними для деревостану, що росте на горбистому рельєфі (ППП-3). Гірший санітарний
стан насаджень у вологіших умовах може бути пов’язаний із додатковим надходженням
забруднювачів у ґрунт із талими водами, пониженням рівня ґрунтових вод і посушливими
явищами, які спостерігаються в останні роки. На підвищених елементах рельєфу ослаблення
насаджень посилюється внаслідок пригнічення фотосинтетичного апарату забруднювачами
повітря. Режим задимлення в багатьох випадках визначається вітровим і баричним
режимами, які відіграють надзвичайно важливу роль у пошкодженні рослин токсичними
газами [6].
Таблиця 4
Показники стану соснових насаджень зони впливу ТЕС (2005 р.)
Розподіл дерев за
категоріями стану, %
ПП
Від-
стань,
км
Тип
лісу
Склад насад-
ження
Вік,
ро-
ків
Де-
рев-
на
по-
ро-
да
І ІІ ІІІ IV V VI
Ін-
декс
стану
Дефо-
ліа-
ція, %
Заселе
но ко-
маха-
ми, %
Ура-
жено
збудни-
ка-ми
хво-
роб, %
1яр.: 10Сз С 36 43 17 2 – 2 І,93 31,3 4 1РБ 5 В2-ДС Пдр: 10Дз 54 Д 40 60 0 0 0 0 І,60 28,0 0 0
8РБ 5,5 В2-ДС 10Сз 60 С 32 39 19 7 0 3 ІІ,13 27,0 5 0
7РБ 8
В2–3-ДС
вологув
.
10Сз 60 С 20 41 24 6 1 8 ІІ,51 30,8 9 0
2РБ 12 В2–3-ДС 10Сз, од. Бп 61 С 24 51 24 1 0 0 ІІ,14 26,4 0 0
3РБ 25 В2-ДС 10Сз + Дз 61 С 18 64 15 2 0 1 ІІ,05 33,0 1 2
1яр.: 10Сз С 56 40 2 1 1 0 І,40 15,3 1 1
Пдр: 8Дз,
2Бп+Гз Д 36 50 14 0 0 0 І,78 15,6 0 0 4РН 31 В3-ДС
61
Б 75 25 0 0 0 0 І,25 10,0 0 0
5РН 31 В2-ДС 10Сз 61 С 53 30 14 2 1 0 І,45 18,2 2 0
6РН 36 В2-ДС 10Сз+Дз+Бп 63 С 49 37 10 0 0 4 І,47 18,3 4 0
Примітки: * РБ, РН – Бабичівське і Нивицьке лісництва відповідно; яр – ярус ; Пдр – підріст
Статистичне опрацювання даних, отриманих у результаті вивчення зв’язку між індексом
стану та відстанню до джерела задимлення, свідчить про наявність сильної залежності між
цими показниками (r = -0,82; t = 3,57; t05 = 2,37; y = 2,38 - 0,026 x).
На нашу думку, в умовах систематичного проведення санітарних вибіркових рубок і
рубок догляду індекс стану недостатньо повно відбиває санітарний стан лісів і пошкодже-
ність несприятливими чинниками. Суттєвішим показником оцінки стану є дефоліація. Як
видно з даних табл. 3, дефоліація сосняків на відстані 5 – 25 км від джерела забруднення
становить 26 – 33 %, на дальшій відстані – 15 – 18 %. Установлено, що з наближенням до
джерела забруднення на 1 км дефоліація соснових деревостанів зростає на 0,4 % (r = -0,73;
t = 2,64; t05 = 2,37; y = 32,52 - 0,39 x).
Особливістю ослаблених соснових деревостанів є нерівномірний розподіл дерев за
ступенем дефоліації (рис. 1). У середньовікових ослаблених сосняках, що ростуть на відстані
від ТЕС 5 – 25 км, частка дерев з дефоліацією 15 % становить 17,6 – 38,4 %, а на більшій
відстані (у здорових деревостанах) – 54,4 – 63,5 %. В ослаблених деревостанах частка дерев з
дефоліацією 65 % сягає 1,3 – 5,9 %, а в здорових лісах такі дерева відсутні.
Дефоліація кожного окремого дерева залежить від параметрів його росту й розвитку в
деревостані (табл. 5). Зі зменшенням класу за Крафтом дерев середній ступінь їхньої
дефоліації зростає. Проте, ступінь дефоліації дерев від I до IV класів за Крафтом зростає
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112
229
значно інтенсивніше в насадженнях, що ростуть на відстані від ТЕС 5 – 25 км, ніж у
деревостанах на відстані 31 – 36 км.
0
10
20
30
40
50
60
70
5 15 25 35 45 55 65 75 85 95 100
Дефоліація,%
Ча
ст
ка
д
ер
ев
, %
5 км
8 км
12 км
25 км
31 км
36 км
Рис. 1 – Розподіл дерев сосни за ступенем дефоліації у 60-річних деревостанах зони ТЕС (2005 р.)
Таблиця 5
Розподіл дефоліації дерев за класами Крафта у сосняках зони ТЕС
Середній ступінь дефоліації (%) за класами
Крафта №
ПП
Відстань,
км
Середній клас
за Крафтом I II III IV V
Дефо-
ліація, %
Індекс
дефоліації
1 5 ІІ,33 18,1 30,5 40,8 58,3 95,0 31,3 І,55
8 5,5 ІІ,36 13,0 23,8 40,7 47,5 100,0 27,0 І,17
7 8 ІІ,52 13,3 24,8 38,2 68,7 93,3 30,8 І,38
2 12 ІІ,22 16,5 29,1 29,4 38,3 55,0 26,4 І,30
3 25 ІІ,31 30,0 32,8 34,0 55,8 90,0 33,0 І,55
4 31 І,99 12,8 15,7 15,0 15,0 – 15,3 0,81
5 31 ІІ,27 10,9 16,3 18,5 33,6 60,0 18,2 0,98
6 36 ІІ,26 9,6 14,7 17,9 27,0 100,0 18,3 0,91
Це свідчить про зростання впливу забруднення на дерева нижчих (III – IV) класів за
Крафтом. У міру зменшення відстані насаджень до джерела забруднення цей вплив
посилюється, що може бути основною причиною ослаблення відсталих у рості дерев. Відтак,
патологічний відпад дерев у зоні впливу ТЕС формується переважно з дерев найнижчих
ступенів товщини. Темпи його накопичення відносно помірні. Так, на ПП 7, де після рубки
пройшло п’ять років, відпад становить 15 % загальної кількості дерев.
Кореляційний аналіз між розрахованим індексом дефоліації для соснових деревостанів
(табл. 5) і відстанню до джерела забруднення свідчить, що між цими показниками існує
залежність (r = -0,67; t = 2,42; t05 = 2,37). Виявлено також достовірну пряму залежність між
дефоліацією та індексом стану сосняків (r = 0,86; t = 4,10; t05 = 2,37). За індексом дефоліації,
як і за індексом санітарного стану соснові насадження, що ростуть на відстані 5 – 25 км від
ТЕС, слід вважати ослабленими за санітарним станом і слабо пошкодженими за ступенем
дефоліації. Таким чином, ці критерії доцільно використовувати для оцінки стану насаджень.
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112
230
Всихання дерев сосни, незалежно від рельєфу і типу лісу, в районі досліджень є
здебільшого поодиноким і меншою мірою груповим. Процес усихання триває від одного до
декількох років. В останній рік перед усиханням крона дерева має низьку щільність і
високий ступінь дефоліації. Хвоя блідо-зеленого кольору стає рудо-коричневою і після
всихання дерева залишається певний час у кроні. Такі дерева переважно заселяють
стовбурові комахи (великий і малий соснові лубоїди, верхівковий короїд). Заселеність дерев
стовбуровими шкідниками в районі досліджень становить 1 – 9 %, а ураженість збудниками
хвороб – 1 – 2 % (див. табл. 4). Серед хвороб на сосні виявлено лише смоляний рак.
Висновки. У соснових насадженнях зони впливу Добротвірської ТЕС виявлено
тенденцію до зменшення середніх запасів деревостанів за класами віку та зниження темпів
відновлення цих запасів. Середні фактичні запаси деревини досягають найбільшої величини
у сосняках сьомого класу віку (234 – 264 м3/га).
З наближенням до джерела забруднення простежується закономірне зростання індексу
санітарного стану насаджень до І,93 – ІІ,51 од. та їх дефоліації до 26,4 – 33,0 %. Кількість
здорових дерев сосни в них коливається в межах 18 – 36 %, ослаблених – 39 – 64 % і сильно
ослаблених – 15 – 24 %. Соснові насадження 50-річного віку і старші, що ростуть на відстані
до 25 км від ТЕС, є ослабленими та слабко пошкодженими.
Ослаблені соснові насадження характеризуються нерівномірним розподілом дерев за
ступенем дефоліації, який зростає від першого до п’ятого класів дерев за Крафтом і сприяє
формуванню патологічного відпаду з дерев найнижчих ступенів товщини.
Процеси всихання сосняків сильніше виявляються на понижених і підвищених (горбках)
елементах рельєфу, характеризуються здебільшого поодиноким і меншою мірою груповим
відпадом дерев. Дерева, що всихають, у всіх випадках заселяються стовбуровими
шкідниками.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Букша І. Ф., Банік М. В. Методичні рекомендації з моніторингу лісів України I рівня. – Х.: УкрНДІЛГА,
2001. – 33 с.
2. Букша І. Ф., Пастернак В. П. Прогноз динаміки лісових ресурсів при антропогенних змінах довкілля //
Науковий вісник НАУ: Лісівництво. – К.: НАУ, 2000. – Вип. 39. – С. 157 – 162.
3. Ворон В.П. Івашинюта С. В. Динаміка трансформації соснових деревостанів техногенної зони
Рівненського ВАТ "Азот" // Науковий вісник УкрДЛТУ. – 2005. – Вип. 15.1. – С. 20 – 28.
4. Ворон В. П., Лавров В. В., Леман О. В., Целіщев О. Г. Зміни просторової структури соснових деревостанів
внаслідок забруднення атмосфери викидами РВО "Азот" // Науковий вісник УкрДЛТУ. – 2000. – Вип. 10.2. –
С. 47 – 52.
5. Ворон В. П. Хімічний склад снігового покриву як показник антропогенного забруднення лісових
екосистем // Науковий вісник УкрДЛТУ. – Львів: УкрДЛТУ. – 2004. – Вип. 14.5. – С. 151 – 154.
6. Кулагин Ю. З. Древесные растения и промышленная среда. – М.: Наука, 1974. – 124 с.
7. Мазепа В. Г. Причинно-наслідкові чинники деградації шпилькових лісів за умов аеротехногенного
забруднення // Науковий вісник УкрДЛТУ. – Львів: УкрДЛТУ. – 2004. – Вип. 14.5. – С. 202 – 208.
8. Мозолевская Е. Г., Катаев О. А., Соколова Э. С. Методы лесопатологического обследования очагов
стволовых вредителей и болезней леса. – М.: Лесн. пром-ть, 1984. – 152 с.
9. Остапенко Б. Ф., Герушинский З. Ю. Типологический анализ лесов // Экология. – 1975. – № 3.– С.36 – 41.
10. Распопіна С. П., Ворон В. П. Аналіз стану соснових лісів в умовах тривалого впливу промислових емісій
// Лісівництво і агролісомеліорація. – 2006. – Вип. 110. – С. 223 – 228.
11. Borecki T., Keczynski A. Atlas ubytku aparatu asymilacyjnego drzew lesnych. – Warszawa, Agencia
Reklamowa "ATUT", 1992. – 49 s.
Mazepa V. G.
FOREST CONDITION IN SMALL POLISSYA UNDER INFLUENCE OF DOBROTVIR THERMAL POWER
STATION
National University of Forestry and Wood Technology of Ukraine
The results of research of productivity and sanitary condition of Small Polissya of Ukraine pine stands growing in
conditions of intensive anthropotechnogenesis are presented. Pine stands condition and productivity decrease is showed.
K e y w o r d s : forest productivity, forest condition, resistance, forest inventory.
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 112
231
Мазепа В. Г.
СОСТОЯНИЕ СОСНОВЫХ НАСАЖДЕНИЙ МАЛОГО ПОЛЕСЬЯ В ЗОНЕ ВОЗДЕЙСТВИЯ
ДОБРОТВОРСКОЙ ТЕС
Национальный лесотехнический Университет Украины
Приведены результаты исследований производительности и санитарного состояния сосняков Малого
Полесья Украины, произростающих в условиях интенсивного антропотехногенеза. Установлено снижение
производительности сосновых насаждений и ухудшение их санитарного состояния.
К лю ч е в ы е с л о в а : производительность насаждений, состояние, устойчивость, лесоустройство.
E-mail : games@ukr.net
Одержано редколегією 1.01.2008 р.
mailto:games@ukr.net
|