Королево ІІ: до питання про епіграветський технокомплекс (шар 0) та культурностратиграфічну колонку стоянки
У статті публікуються попередні дані польових досліджень палеолітичної стоянки Королево ІІ на Закарпатті, які стосуються уточнення стратиграфії та хронології так званого шару 0 (епігравет) в межах верхнього палеоліту цієї пам'ятки....
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2019
|
| Назва видання: | Археологія і давня історія України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163162 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Королево ІІ: до питання про епіграветський технокомплекс (шар 0) та культурностратиграфічну колонку стоянки / В.І. Усик, Л.В. Кулаковська, Ф. Нігст, Н.П. Герасименко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 3 (32). — С. 18-36. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-163162 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1631622025-02-23T18:28:30Z Королево ІІ: до питання про епіграветський технокомплекс (шар 0) та культурностратиграфічну колонку стоянки Korolevo II: to the Question of the Epigravettian Technocomplex (Layer 0) and the Cultural-Stratigraphic Sequence of the Site Усик, В.І. Кулаковська, Л.В. Нігст, Ф. Герасименко, Н.П. Статті У статті публікуються попередні дані польових досліджень палеолітичної стоянки Королево ІІ на Закарпатті, які стосуються уточнення стратиграфії та хронології так званого шару 0 (епігравет) в межах верхнього палеоліту цієї пам'ятки. The article presents preliminary data of field studies of the Korolevo II Paleolithic site in Transcarpathia, concerning the clarification of stratigraphy and the chronology of the so-called layer 0 (Epigravettian) within the Upper Paleolithic of this site. Автори щиро вдячні за допомогу у проведенні досліджень О. Кордуняну, М. Шемуні, Д. Гаскевичу, Б. Рідушу за надані консультації, О. Кононенко за допомогу в оформленні тексту. Роботу виконано в рамках проекту «Neanderthal and Modern Human Adaptations» (NEMO-ADAP), 2012—2017 рр. 2019 Article Королево ІІ: до питання про епіграветський технокомплекс (шар 0) та культурностратиграфічну колонку стоянки / В.І. Усик, Л.В. Кулаковська, Ф. Нігст, Н.П. Герасименко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 3 (32). — С. 18-36. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163162 903.2(477.87)”632” uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Усик, В.І. Кулаковська, Л.В. Нігст, Ф. Герасименко, Н.П. Королево ІІ: до питання про епіграветський технокомплекс (шар 0) та культурностратиграфічну колонку стоянки Археологія і давня історія України |
| description |
У статті публікуються попередні дані польових
досліджень палеолітичної стоянки Королево ІІ на
Закарпатті, які стосуються уточнення стратиграфії та хронології так званого шару 0 (епігравет)
в межах верхнього палеоліту цієї пам'ятки. |
| format |
Article |
| author |
Усик, В.І. Кулаковська, Л.В. Нігст, Ф. Герасименко, Н.П. |
| author_facet |
Усик, В.І. Кулаковська, Л.В. Нігст, Ф. Герасименко, Н.П. |
| author_sort |
Усик, В.І. |
| title |
Королево ІІ: до питання про епіграветський технокомплекс (шар 0) та культурностратиграфічну колонку стоянки |
| title_short |
Королево ІІ: до питання про епіграветський технокомплекс (шар 0) та культурностратиграфічну колонку стоянки |
| title_full |
Королево ІІ: до питання про епіграветський технокомплекс (шар 0) та культурностратиграфічну колонку стоянки |
| title_fullStr |
Королево ІІ: до питання про епіграветський технокомплекс (шар 0) та культурностратиграфічну колонку стоянки |
| title_full_unstemmed |
Королево ІІ: до питання про епіграветський технокомплекс (шар 0) та культурностратиграфічну колонку стоянки |
| title_sort |
королево іі: до питання про епіграветський технокомплекс (шар 0) та культурностратиграфічну колонку стоянки |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163162 |
| citation_txt |
Королево ІІ: до питання про епіграветський технокомплекс (шар 0) та культурностратиграфічну колонку стоянки / В.І. Усик, Л.В. Кулаковська, Ф. Нігст, Н.П. Герасименко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 3 (32). — С. 18-36. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT usikví korolevoíídopitannâproepígravetsʹkijtehnokompleksšar0takulʹturnostratigrafíčnukolonkustoânki AT kulakovsʹkalv korolevoíídopitannâproepígravetsʹkijtehnokompleksšar0takulʹturnostratigrafíčnukolonkustoânki AT nígstf korolevoíídopitannâproepígravetsʹkijtehnokompleksšar0takulʹturnostratigrafíčnukolonkustoânki AT gerasimenkonp korolevoíídopitannâproepígravetsʹkijtehnokompleksšar0takulʹturnostratigrafíčnukolonkustoânki AT usikví korolevoiitothequestionoftheepigravettiantechnocomplexlayer0andtheculturalstratigraphicsequenceofthesite AT kulakovsʹkalv korolevoiitothequestionoftheepigravettiantechnocomplexlayer0andtheculturalstratigraphicsequenceofthesite AT nígstf korolevoiitothequestionoftheepigravettiantechnocomplexlayer0andtheculturalstratigraphicsequenceofthesite AT gerasimenkonp korolevoiitothequestionoftheepigravettiantechnocomplexlayer0andtheculturalstratigraphicsequenceofthesite |
| first_indexed |
2025-11-24T10:31:58Z |
| last_indexed |
2025-11-24T10:31:58Z |
| _version_ |
1849667425952333824 |
| fulltext |
18 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32)
удк 903.2(477.87)”632”
В. І. Усик, Л. В. Кулаковська, Ф. Нігст, Н. П. Герасименко
КОРОЛЕВО ІІ: ДО ПиТАННЯ ПРО ЕПІГРАВЕТСьКиЙ
ТЕХНОКОМПЛЕКС (шАР 0) ТА КУЛьТУРНО-
СТРАТиГРАФІЧНУ КОЛОНКУ СТОЯНКи
У статті публікуються попередні дані польових
досліджень палеолітичної стоянки Королево ІІ на
Закарпатті, які стосуються уточнення стратиг-
рафії та хронології так званого шару 0 (епігравет)
в межах верхнього палеоліту цієї пам’ятки.
ключові слова: верхній палеоліт, Закарпат-
тя, стратиграфія, андезит, епігравет, техноком-
плекс, вироби з притупленою спинкою.
ВСТУП
Палеолітична стоянка королево іі має важ-
ливе значення у вивченні проблеми переходу
від середнього до верхнього палеоліту, а та-
кож визначенні локальної культурно-хроноло-
гічної послідовності палеолітичних індустрій
закарпаття. саме тут була відкрита одна із
самих ранніх на території україни перехід-
них індустрій від середнього до верхнього па-
леоліту з листоподібними двобічними вістрями
(культурний шар іі) (Gladilin, Demidenko 1989;
Gladilin, Demidenko 1990; Usik 1989;). із сто-
янки королево іі походить невелика колекція
верхньопалеолітичних виробів (шар 0) з мор-
фологічними ознаками епі-граветського техно-
комплексу. Було висловлено припущення, що
вони знаходились у вторинному заляганні (де-
миденко 2001, с. 24). загалом, це був єдиний
випадок присутності на стоянках королево і
та королево іі культурних залишків, що відно-
сяться до більш пізнього періоду, ніж індустрії
початкової стадії верхнього палеоліту (короле-
во іі, шар іі; королево і, шар іа). у результаті
аналізу архівних матеріалів зародилися певні
сумніви про положення шару 0 не in situ (усик
та ін. 2018).
ІСТОРІЯ ДОСЛІДжЕННЯ
СТОЯНКи КОРОЛЕВО ІІ
стоянка королево іі розташована на пів-
нічній околиці села веряця виноградівського
р-ну закарпатської обл., на 20-метровій терасі
правого берега р. тиса на території спецкар’єру
(рис. 1, 2: 3). залишки тераси, на якій зберег-
лися плейстоценові відклади має ширину 25—
30 м із заходу на схід, та довжину приблизно
35—40 м з півдня на північ (рис. 3). із заходу
площа тераси обмежена практично прямо-
висною стінкою кар’єру, зі сходу — відвалом
кар’єру, з півночі — еродованим схилом, а з
півдня — штучною терасою, на якій була збу-
дована електрична підстанція (рис. 3).
Перші знахідки на місцезнаходженні були
зібрані уже в 1975 р. (Гладилин, солдатенко
1974, с. 23). тестові розкопки (шурф 1; рис. 3)
провели у 1978 р., в результаті яких з’ясувалося,
що стратиграфія у цьому місці порушена і ко-
лекція знахідок включає різночасові матеріа-
ли (солдатенко 1978). у 1979 р. кар’єр провів
на пам’ятці розкривні роботи, знявши верхні
напластування четвертинних відкладів. на
поверхні з’явилися численні знахідки, що і
стало приводом для розбивки вздовж східної
стінки тераси (рис. 3, 4) розкопу і (Гладилин и
др. 1979; Гладилин, солдатенко 1980). дослід-
ження проводилися у 1979—1980 рр. на площі
144 м2. основний шар іі був зафіксований в
удайському лесі між двома викопними ґрунта-
ми (витачів / прилуки) та отримав дату 38000 ±
1500 рр. до нашого часу (адаменко, Городец-
кая 1987, с. 81; Gladilin, Demidenko 1989; 1990;
Usik 1989; Monigal et al. 2006; Usik, Monigal,
Kulakovskaya 2006; Kulakovskaya, Usik 2011).
індустрія шару іі, в якій були присутні риси
© в. і. усик, л. в. кулаковська, Ф. ніГст,
н. П. ГерасиМенко, 2019
19ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32)
Усик, В. І., Кулаковська, Л. В., Нігст, Ф., Герасименко, Н. П. королево іі: до питання про епіграветський...
середнього та верхнього палеоліту в первин-
ному розколюванні, а також наборі знарядь
була визначена як перехідна від середнього до
верхнього палеоліту. Під шаром іі
у верхах прилуцького горизонту
були відмічені андезитові знахідки
аналогічні шару ііі місцезнаход-
ження королево і (OIS 5a). нижче
по розрізу в шурфі (кв. Б/5; рис. 5:
Б) було також зафіксовано шар IV
(аналог шару V королево і) (кула-
ковская 1989, с. 70).
у 1981 р. шурф і був перетворе-
ний на розкоп іі (12 м2) (Гладилин
и др. 1981). об’єкт був закладений
на північно-західному схилі тераси
(рис. 3), знахідки з нього належали
до середнього та верхнього палео-
літу, стратиграфічна позиція яких
як і раніше залишалася нечіткою
(вотякова, у цьому томі). необхідно
зазначити, що частину андезитових
виробів разом з листоподібними
двобічними вістрями із цього розко-
пу було включено до складу колек-
ції шару іі (Demidenko, Usik 1995).
для кореляції стратиграфії на
стоянці у 1982 р. між розкопом і
та розкопом іі, було закладено
шурф 5, а потім розкоп ііі площею
8 м2 (рис. 3), у якому зафіксували
спочатку два, а згодом — три рівня
кам’яних знахідок (Гладилин и др. 1982; 1985).
з огляду на культурну колонку розкопу і, пос-
лідовність археологічних шарів в розкопі ііі
Рис. 1. карта україни з позначенням палеолітичного місцезнаходження королево
Рис. 2. Палеолітичне місцезнаходження королево (вид з космо-
су): 1 — королево (Гострий верх); 2 — королево і (Бейвар); 3 —
королево іі
20 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32)
Статті
виглядала наступним чином: шар іі (перший
рівень), шар 0 (другий рівень), шар іі (третій
рівень) (таблиця). При цьому, на цих рівнях
були присутні артефакти виготовлені як з міс-
цевої вулканічної сировини — андезиту, так і з
інших порід. частина неандезитових предметів
була вилучена з другого рівня і отримали назву
«шар 0» (таблиця). такий підхід пояснювався
тим, що тільки серед неандезитових предметів
траплялися мікроліти з притупленою спинкою
та інші характерні для епі-гравету знаряддя.
Маркування шару цифрою «0» було спричине-
но фактом того, що значно раніше на стоянці
королево іі вже були відмічені артефакти ша-
ру і (кулаковская 1989, с. 70), які зазвичай на
різних розкопах стоянки королево і, знаходи-
лись у відкладах голоцену і не мають відно-
шення ані до середнього, ані до верхнього па-
леоліту (кулаковская 2009, с. 95).
на той час складалось враження, що шар 0
був переміщений в давнину, а згодом, у ре-
зультаті техногенних процесів, перекритий
артефактами шару іі (Гладилин и др. 1985;
демиденко 2001). теоретично таке пояснення
інтерстратифікації шарів було можливим, але
компактне залягання, в першу чергу, знарядь
шару 0 на одному рівні з мінімальним перепа-
дом глибини, відсутність будь яких механічних
пошкоджень чи ознак штучного переміщення
в горизонті над ним, а також інші деталі ін-
терпретації контексту археології та геології
розкопу ііі спонукали повернутися до аналізу
Рис. 3. королево іі; план стоянки з координатною сіткою (за даними тахеометру): а — розкоп і, 1979—
1980 рр.; Б — розкоп іі 1979 і 1983 рр.; в — розкоп ііі, 1982 і 1985 рр.; Г — розкоп іііа, 2015—2017 рр.
21ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32)
Усик, В. І., Кулаковська, Л. В., Нігст, Ф., Герасименко, Н. П. королево іі: до питання про епіграветський...
колекцій та провести додаткові розкопки для
з’ясування, в першу чергу, стратиграфії.
для прояснення ситуації необхідно було
звернутися до історії досліджень розкопу ііі
стоянки королево іі.
отже, шурф 5 (1 × 2 м) був поставлений на
відстані 19 м від північно-західного кута розко-
пу і (Гладилин и др. 1982, с. 13—14).
стратиграфія у шурфі (заміри проводились
від поверхні) була описана наступним чином:
«0,00—0,55 м — щебінь;
0,55—0,70 м — залишки І викопного ґрун-
ту;
0,70—1,20 м — неомарганцьований сугли-
нок;
1,20—1,70 м — верх ІІ викопного ґрунту;
1,70—2,40 м — низ І викопного ґрунту» (тут
і далі: переклад наш — авт.; Гладилин и др.
1982, с. 14).
у цьому шурфі було виділено 2 шари.
Шар і простежено на глибині 0,90—1,50 м.
колекція з андезитових, кварцитових, крем’я-
Послідовність та кореляція культурних
шарів стоянки королево іі
розкоп і,
1979—1980 розкоп ііі, 1982, 1985 розкоп іііа,
2015—2017
— Перший рівень: шар іі Шар а
— другий рівень: шар 0
(+шар іі)
Шар в
— ? Шар с
Шар іі третій рівень: шар іі
(+шар ііі)
Шар D
Шар ііі — Шар E
Рис. 4. королево іі, розкоп і: а — план;
Б — розріз
22 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32)
Статті
них та сланцевих артефактів складалася з нук-
леподібних виробів, скребків, вістря та пластин
з ретушшю. Матеріали були інтерпретовані як
верхньопалеолітичні та як такі, що не пов’язані
із культурним шаром іі розкопу і.
Шар іі зафіксували на глибині 1,50—1,70 м.
Характеристика матеріалу обмежувалася за-
уваженням про схожість поверхні андезитових
знахідок до подібних артефактів із середньопа-
леолітичного культурного шару ііа (!) стоянки
королево (Гладилин и др. 1982, с. 14).
з метою з’ясування стратиграфічної позиції
нетипових для шару іі верхньопалеолітичних
виробів у 1985 р. розширили площу шурфу 5
до 2 4 м (кв. а/1—2). новий об’єкт було названо
розкопом ііі (рис. 6: а).
опис стратиграфії розкопу ііі (за вимірами
південно-східного кута) значно відрізняється
від опису шурфу 5:
«0,00—0,60 м — щебінь, насипаний працівни-
ками кар’єра при влаштуванні дороги;
0,60—2,10 м змішані залишки відкладів над І
викопним ґрунтом, самого І викопного ґрунту,
суглинку, що розділяє І та ІІ викопні ґрунти і
верхи ІІ викопного ґрунту загального Королівсь-
кого стратиграфічного розрізу». знахідки, що
розподілялись від глибини 0,80 до 1,65 м були
розділені на три шари. Предмети, що могли
відповідати культурному шару іі королево іі,
залягали окремо на глибинах 0,80—1,20, та
1,30—1,60 м. артефакти з глибини 1,20—1,30 м
визначені як шар 0. одна знахідка з глибини
1,65 м була віднесена до шару, що відповідає
шару ііі стоянки королево (Гладилин и др.
1985, с. 6—9).
Культурний шар 0. артефакти з ознака-
ми верхнього палеоліту (49 екз.) з глибини
1,20—1,28 м (рис. 10: Б) були умовно виділені
як шар 0, до якого включили лише предмети
з кременю, кварциту та сланцю. серед зна-
рядь відмічались скребок, вістря на пластині,
мікропластини з притупленим краєм, які не
мають аналогій в шарі іі королево іі. Пізні-
ше в колекцію шару 0 були об’єднані всі ар-
тефакти з неандезитової сировини (58 екз.) з
розкопу ііі та шурфу 5, що походять з глиби-
ни 1,20—1,30 м. колекція була опублікована
Ю. е. демиденко. згідно з цією характеристи-
кою, в індустрії шару 0 серед продуктів розко-
лювання виразно переважають пластинки та
мікропластини, пластини поодинокі. типоло-
гічний набір (12) містить: скребки (3) (рис. 13:
7—9): на фрагменті реберчастої пластини з
білатеральною ретушшю, «скребок на відщепі»
Рис. 5. королево іі: а — розріз східної стінки розкопу іііа; Б — розріз східної стінки розкопу і. Умовні поз-
начки: 1 — техногенний горизонт; 2 — суглинок; 3, 4 — викопні ґрунти; 3а — марганцевий горизонт
23ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32)
Усик, В. І., Кулаковська, Л. В., Нігст, Ф., Герасименко, Н. П. королево іі: до питання про епіграветський...
Рис. 6. королево іі, плани шару а з приклада-
ми ремонтажу: а — розкопа ііі, 1982 і 1985 рр.;
Б — розкоп іііа, 2015—2016 рр.
24 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32)
Статті
(«grattoir sur éclat»), подвійний скребок; плас-
тинки (2) та мікропластина (1) з притупленим
краєм (рис. 13: 3—5), вістря типу гравет (?) (1)
(рис. 13: 6); сколи з нерегулярною ретушшю (4);
пластинки з дорсальною маргінальною ретуш-
шю (2) (рис. 13: 1); пластинку «дюфур» з плас-
кою вентральною ретушшю (рис. 13: 2). за тех-
ніко-типологічними ознаками збірка шару 0
була визначена як епігравет (демиденко 2001,
с. 24). такий підхід на той час здавався най-
більш аргументованим. нуклеус, зібраний з
обпалених фрагментів, та знаряддя праці були
виготовлені виключно з імпортної сировини.
на відміну від андезитових ці артефакти за
розмірами та характером вторинної обробки
дійсно мали типові епіграветські риси. і навпа-
ки, вироби з андезиту, які залягали над, під та
у самому горизонті за станом збереженості по-
верхні практично не відрізнялись від знахідок
шару іі королево іі. водночас вважалось, що
стратиграфія мала суттєві порушення. тим не
менше, археологічні матеріали із розкопу ііі
загалом презентували окремі горизонти заля-
гання. складалось враження, що артефакти
оригінального шару іі з глибини 1,30—1,60 м,
якщо і були переміщені, то незначним чином.
з уваги на глибинні відмітки шару 0 (1,20—
1,28 м) та концентрацію артефактів на одному
рівні було зроблено припущення, що шар 0 міг
бути перевідкладеним у давнину одночасно зі
зникненням двох верхніх регіональних ґрунтів
закарпаття (демиденко 2001), які, зокрема,
відсутні у стратиграфічній колонці розкопу і.
не зафіксовані вони й у профілі стоянки ко-
ролево. тобто, у стратиграфічних розрізах цих
двох стоянок відсутні геологічні відклади, які
традиційно пов’язують з існуванням епі-гра-
ветського технокомплексу. також було зробле-
но припущення, що знахідки шару іі над ша-
ром 0 могли бути переміщені при будівництві
дороги, що створило ефект, який був названий
«штучна зворотна стратиграфія» (Гладилин и
др. 1985, с. 9).
Поверхня тераси, на якій розташована стоян-
ка була, більшою або меншою мірою, порушена
роботами кар’єру. у першу чергу це стосуєть-
ся розкопу і, де практично на всій його площі
четвертинні відклади були зрізані широкою
полосою до рівня знахідок шару іі. на ділян-
ці розкопу ііі верхня частина четвертинних
відкладів також була зрізана, а потім вкрита
уламками туфу техногенного походження по-
тужністю до 60 см.
якщо шар 0 знаходився у межах розкопу і,
то простежити його залишки практично немож-
ливо. теоретично, він міг бути переміщений
природними процесами разом із знахідками
шару іі у напрямку розкопу ііі. за цим сце-
нарієм зворотна стратиграфія у розкопі ііі мог-
ла виникнути наступним чином. на оригіналь-
ні знахідки шару іі, які залягали практично in
situ на глибині 1,3—1,6 м (третій рівень) (таб-
лиця), були зсунуті, в першу чергу, найпізніші
за часом відклади з шаром 0 (другий рівень), а
потім знову перекриті в результаті будівництва
дороги ранішим за часом шаром іі (перший рі-
Рис. 7. королево іі, розкоп іііа, шар а; позиція вогнища на плані
25ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32)
Усик, В. І., Кулаковська, Л. В., Нігст, Ф., Герасименко, Н. П. королево іі: до питання про епіграветський...
вень). за іншим сценарієм шар 0 був переміще-
ний тільки вертикально у результаті природ-
них геологічних процесів, а згодом перекритий
давнішими відкладами, що вміщали залишки
подібні до культурного шару іі розкопу і. Про-
те, це ніяким чином не пояснює присутність до-
статньо великої частки андезитових артефак-
тів разом з шаром 0 на глибині 1,20—1,30 м.
не виключено, що на ідентифікацію андезито-
вої складової з цього рівня вплинув фрагмент
двобічного листоподібного вістря (рис. 13: 10),
який не відрізнявся від аналогічних знарядь з
шару іі (розкоп і). Підсумовуючи сказане про
розкоп ііі ми маємо наступну картину: анде-
зитові вироби з трьох рівнів залягання, з огля-
ду на подібність стану їх поверхні та патини,
були зараховані до шару іі, за винятком двох
відщепів, патина яких відповідає середньопа-
леолітичному шару ііі королево та неанде-
зитових предметів із шару 0. зауважимо, що
знахідки з іншої сировини при цьому не були
виключені зі складу колекцій, що презентува-
ли шари над та під шаром 0. загалом, у кожній
Рис. 8. королево іі, розкоп іііа, шар а; вогнище: 1 — до
розчистки; 2, 3 — після розчистки
26 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32)
Статті
палеолітичній колекції стоянок королево і і
королево іі у певній пропорції присутні арте-
факти з неандезитової сировини (наприклад:
кварцит, аргіліт, обсидіан, кремінь, тощо).
усі наведені археологічні факти та протиріч-
чя в описі стратиграфії потребують пояснення.
розібратися у цій ситуації можливо було лише
при поновленні розкопок саме на цій ділянці
стоянки.
у 2015 році на відстані близько 6-м на схід від
розкопу ііі (1985 р.) було розбито розкоп іііa 1
(рис. 3). квадратна сітка (квадрат 1х1 м) по
лінії південь-північ мала буквену нумерацію,
по лінії захід—схід — цифрову.
вертикальна позиція артефактів вимірюва-
лась від загального умовного «0». знахідки фік-
сувалися за допомогою тахеометру, а за його
відсутності звичайним нівеліром та традицій-
ною процедурою нанесення на план артефак-
тів з індивідуальним номером та глибиною.
седименти з високою концентрацією дрібних
артефактів промивалися через сито з отвором
1 × 1 мм. для того, щоб уникнути зайвої плу-
танини на розкопі іііа була використана послі-
довна буквена нумерація археологічних шарів:
а, в, с, D, E.
літолого-педологічний опис розрізу із попе-
редньою стратифікацією виконано для розко-
пу іііа (східна стінка кв. а/0) до глибини 3,0 м
(рис. 5: а):
1) 1,0—1,20 м — техногенний шар.
2) 1,20—1,60 м — бузький кліматоліт (bg) —
лесоподібний суглинок бурувато-палевий,
слабко ущільнений, безструктурний, із тон-
кими прожилками, виповненими світло-сірим
1. у статті йдеться про попередні результати розко-
пок 2015—2017 рр.
глейовим матеріалом. Перехід донизу поміт-
ний. у ньому знаходиться культурний шар а
(1,40—1,60 м).
3) 1,60—1,90 м — верхньовитачівський ґрунт
(vt3) — дерново-бурий, сірувато-коричневого за-
барвлення, щільний, призматичний, із штри-
ховкою гідроксидами марганцю, перетинається
тонкими жилами, виповненими глейовим ма-
теріалом, і крупнішими жилами із лесовим ма-
теріалом. Перехід донизу помітний, нерівний, із
короткими жилками, виповненими витачівським
темнозабарвленим матеріалом. на гл. 1,70—
1,90 м знаходиться культурний шар в.
4) 1,9—2,3 м — удайський кліматоліт (ud/
vt2?) — лесоподібний суглинок, загалом жовто-
палевий, але неоднорідний за забарвленням
через наявність жил сизого глейового матеріа-
лу і марганцевого штриха. Перехід донизу пос-
туповий. на гл. 1,9—2,1 м знаходиться куль-
турний шар с.
5) 2,3—2,5 м — заключна стадія прилуць-
кого ґрунтоутворення (pl3) — частково здену-
дований бурий лісовий ґрунт, світло-бурого із
помаранчевим відтінком забарвлення, дещо
щільніший від лесу, крупнопризматичний, але
без глянцевих плівок на гранях структурних
окремостей, із глейовими тонкими жилами,
що відкриваються від його поверхні (фаза кріо-
генезу?). Перехід донизу помітний, відносно
рівний. на гл. 2,2—2,4 м знаходиться археоло-
гічний шар D. на гл. 2,3—2,50 м знаходиться
археологічний шар е.
6) 2,5—3,0 м — викопний ґрунт (pl1—kd?) —
коричнювато-бурий, із виразними червоними
відтінками забарвлення, кількість сизих плям
і жилок оглеєння зменшується, важкосуглин-
ковий, щільний, із горіхувато-призматичною
структурою, із глинистими кутанами за граня-
Рис. 9. королево іі, розкоп іііа, шар D; план 2016 р.
27ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32)
Усик, В. І., Кулаковська, Л. В., Нігст, Ф., Герасименко, Н. П. королево іі: до питання про епіграветський...
ми окремостей, марганцевих примазок небага-
то.
Культурний шар А. Шар зафіксований на
глибині від 1,28 до 1,67 м у відкладах бузького
кліматоліту над верхньовитачівським ґрунтом
(vt3). основна маса знахідок локалізується на
глибині від 1,40 до 1,60 м (рис. 10: а; 11).
з самого початку розкопок на квадратах
а/2—3 і в/2—3 спостерігалася відносно висо-
ка концентрація артефактів та уламків туфу.
згодом з’ясувалося, що суцільне скупченням
уламків туфу у кв. а/3—4 має конструктивні
ознаки вогнища (рис. 6—8). вогнище округлої
форми діаметром 60—70 см було обкладено
крупними аморфними та пласкими уламками
туфу та заглиблено на 3,5—4 см від давньої
денної поверхні (рис. 8: 2, 3). внутрішня части-
на була щільно заповнена дрібними уламками
туфу та вугіллям. Швидше за все йдеться про
невелике вогнище, можливо, одноразового ви-
користання.
колекція шару а (1107 екз.) представлена
уламками туфу (291 екз.) та кам’яними арте-
фактами (816 екз): пренуклеуси — 3; нуклеу-
си — 6; фрагмент нуклеусу — 1; відщепи — 167;
пластини — 30; пластинки — 15; мікропласти-
ни — 8; знаряддя — 11; різцевий скол — 1. за
сировиною переважає андезит. неандезитова
сировина (кварцит, аргіліт, сланець, кремінь,
тощо) складає трохи більше 10 %. Первинне
розколювання характеризують наступні типи
паралельних нуклеусів: торцеві (рис. 12: 2),
підциліндричні (рис. 12: 1), пірамідальні, під-
трикутні, підчотирикутні (рис. 12: 3). При от-
риманні заготовок зустрічаються приклади
багатоплощадкових нуклеусів, а також комбі-
нованого (поздовжнього / біпоздовжнього чи
біпоперечного (рис. 12: 3) розколювання з двох
протилежних сторін двобічних нуклеусів. заго-
товками для нуклеусів та пре-нуклеусів з ан-
дезиту часто слугували відщепи, відколоті на
місці. частина гальок з кварциту, сланцю та
аргіліту була залишена на стадії пре-нуклеусів.
отримання заготовок відбувалось переважно
твердим відбійником з пласких площадок без
підготовки ребра. окремі нуклеуси з пласкою
робочою поверхнею та пре-нуклеуси нагадують
середньопалеолітичні.
у колекції відносно багато відщепів ком-
бева. Переважають відщепи без кірки чи з ді-
лянками кірки до 25 % з поздовжньою, рідше
Рис. 10. королево іі, вертикальний розподіл культурних
шарів: а — розкоп ііі, Б — розкоп іііа: 1 — артефакти;
2 — нумерація культурних шарів; 3 — потужність визна-
ченого культурного шару; 4 — ремонтаж; 5 — скупчення
артефактів; 6 — шар крупного каміння над четвертинни-
ми відкладами
28 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32)
Статті
біпоздовжньою чи ортогональною огранкою.
серед пластин також переважають поздовжні.
Більшу частину зібрання (570 екз.) складають
луски, фрагменти артефактів та уламки.
набір знарядь досить невиразний: різець на
зламі, відщепи та пластини з ретушшю, тощо.
на пластинах присутня маргінальна альтер-
нативна пласка ретуш.
відсутність діагностичних знарядь унемож-
ливлює визначення культурної приналеж-
ності індустрії. Можна зауважити лише те,
що йдеться про невідому дотепер у закарпат-
ті верхньопалеолітичну традицію. особливо
важливим видається факт залягання шару а
in situ, що знаходить також підтвердження у
численних прикладах ремонтажу. усі нуклеу-
си та пре-нуклеуси колекції, окрім одного, були
з’єднані з продуктами їх розщеплення (загалом
18 предметів). наявність вогнища унеможлив-
лює будь-які сумніви в порушенні стратигра-
фії. варто звернути увагу на те, що це перший
приклад вогнища на палеолітичних стоянках
закарпаття з обкладкою із уламків туфу, які
були сюди принесені навмисно.
Рис. 11. королево іі, розкоп іііа,
2015—2016 рр.; план і профілі з куль-
турними шарами за даними тахеомет-
ру: 1 — план шару а; 2 — західний
профіль; 3 — південний профіль
29ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32)
Усик, В. І., Кулаковська, Л. В., Нігст, Ф., Герасименко, Н. П. королево іі: до питання про епіграветський...
Рис. 12. королево іі, шар а; нуклеуси
Культурний шар B. знахідки залягають
у нижній частині верхньовитачівського ґрун-
ту (vt3) на глибині від 1,68 до 1,91 м (рис. 10: а;
11). кількість та склад збірки, швидше, вказує
на периферійний характер ділянки. на розко-
паній площі знайдено 223 предмети, 16 з яких
є уламками туфу. за складом сировини арте-
факти (207 екз.) розподіляються таким чином:
андезит (187), кварцит (9), кремінь різного по-
ходження (4), аргіліт (3), лімнокварцит (2), піс-
ковик (2). до категорії нуклеподібних віднесено
один торцевий пренуклеус на первинному від-
щепі та фрагмент нуклеусу. зразки первинно-
го розколювання презентовано відщепами (55),
пластинами (17), пластинками (2) та мікроплас-
тиною. у колекції трапляються реберчасті плас-
тини та пластини з регулярною поздовжньою та
біпоздовжньою огранкою. на площадках відмі-
30 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32)
Статті
чається так звана «губка», що свідчить про ви-
користання м’якого відбійника. до знарядь пра-
ці належить дистальний фрагмент скребка на
пластині з лускатою ретушшю по краю та двома
відщепами з ретушшю. вторинну обробку також
характеризують різцевий скол та луски (77). ок-
рім цього в зібранні 47 невизначених фрагмен-
тів сколів, а також 2 уламки гальок.
важливо зазначити, що 17 артефактів мають
сліди обпалення, більшість яких є уламками
андезиту з типовими рисами зламів термічного
походження. вони мають споріднені морфоло-
гічні риси фрагментації з уламками, що були
знайдені на одному рівні з шаром 0 в розко-
пі ііі 1982—1985 років та, без сумніву, будуть
з’єднані між собою.
Культурний шар С. до цього шару відне-
сено артефакти зафіксовані у верхній частині
лесоподібного суглинку (ud/vt2?) під верхньо-
витачівським ґрунтом (vt3) на глибині від 1,90
до 2,10 м. Потужність шару дуже незначна
(рис. 10, 11) але чітко фіксується у вертикаль-
ному розрізі.
у колекції 402 знахідки з туфу (15) та іншої
сировини (387), які представлені андезитом
(371), аргілітом (7), кварцитом (4), лімноквар-
цитом (2), пісковиком (2) та невизначеним кре-
менем (1). індустрія представлена поздовжнім
пренуклеусом, т.з. «авіважем», відщепами (92),
пластинами (25), пластинками (14), мікроплас-
тинами (2), різцевими сколами (2), лусками
(192), фрагментами артефактів (42), уламками
(1) та галькою (1). у колекції є реберчасті плас-
тини. в наборі знарядь (14) один різець на зла-
мі. решта — пластини та відщепи з ретушшю,
зубчасті, виїмчасті знаряддя. Шар с можна
віднести до верхнього палеоліту, але на даний
момент, без конкретної культурної атрибуції.
Культурний шар D. основна маса арте-
фактів цього шару зафіксована в удайському
кліматоліті (ud/vt2?) та у верхній частині при-
луцького ґрунтоутворення (pl3) на глибині від
2,20 до 2,40 м (рис. 10: а; 11).
на площі розкопу відмічено п’ять скупчень
крем’яних артефактів, переважно продуктів
первинного розколювання. найнасиченішим
(близько 2500 артефактів) виявилося скуп-
чення 5 розміром близько 1,5 × 1,5 м (рис. 9),
знахідки у якому залягають переважно гори-
зонтально. у межах скупчення присутня ве-
Рис. 13. королево іі, шар в; знаряддя
31ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32)
Усик, В. І., Кулаковська, Л. В., Нігст, Ф., Герасименко, Н. П. королево іі: до питання про епіграветський...
лика кількість дрібних відщепів та лусок. до-
сить часто зустрічаються випадки ремонтажу.
зокрема, тут знайдено андезитовий нуклеус
з практично повним набором продуктів його
розщеплення та виготовленими на них зна-
ряддями. у цьому ж місці трапився крупний за
розмірами скребок на відщепі з ретушшю (91 ×
93 × 25 мм) (рис. 14: 1).
археологічна колекція налічує 12058 арте-
фактів (андезит — 11937, лімнокварцит — 43,
аргіліт — 26, кварцит — 26, пісковик — 10,
кремінь — 9, кварц — 4, сланець — 3), які пред-
ставлені пре-нуклеусами (2), нуклеусами (2),
відщепами (927), пластинами (334), пластин-
ками (80), мікропластинами (25). найбільша
частка зібрання (10585) припадає на відходи
Рис. 14. королево іі, шар D: 1 — скребок; 2 — різець; 3 — нуклеус
32 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32)
Статті
виробництва: луски (9966), фрагменти арте-
фактів (610) та уламки (9). виробів з вторинною
обробкою — 73 екз. різцевих сколів — 20 екз.
нуклеподібні вироби (4) включають пре-
нуклеуси, торцевий біпоздовжній нуклеус,
спрацьований біпоздовжній нуклеус підчоти-
рикутної форми з опуклою тильною стороною
(рис. 14: 3). до кожного з них легко підбирають-
ся відщепи та пластини. Ці приклади можуть
бути основою для дослідження планіграфії та
реконструкції технології первинного розколю-
вання шару D.
колекцію відщепів характеризують первин-
ні, комбева, реберчасті, поздовжні, біпоздовж-
ні, конвергентні, перехресні, ортогональні,
радіальні, а також невизначені. Переважають
відщепи з поздовжньою огранкою. у зібранні
присутні атипові відщепи з площадок нукле-
усів, а також так звані технічні відщепи пере-
оформлення робочої поверхні. є рідкісні екзем-
пляри сколів двобічної обробки.
серед пластин представлені первинні, ком-
бева, реберчасті, поздовжні та біпоздовжні.
довжина окремих виробів перевищує 20 см, а
ширина 3—4—6 см. Пластинки та мікроплас-
тини не мають ознак цілеспрямованого вироб-
ництва.
загалом переважає поздовжня огранка від-
щепів та пластин. сколів з біпоздовжньою ог-
ранкою менше, але паралельне розколювання
з двох площадок є типовим для даної індустрії.
відщепи та пластина комбева є свідченням
оформлення нуклеусів на відщепах.
типові реберчасті пластини демонструють
ознаки верхньопалеолітичної технології підго-
товки нуклеусів.
за типами площадок відщепів та пластин
переважають пласкі, але також представлені
підправлені площадки: двогранні, багатог-
ранні та фасетовані. Підправка площадок, в
особливості пластин дрібними фасетками є
характерною ознакою технології розколюван-
ня шару іі розкопу і. у шарі D, як і в шарі іі
розкопу і практично відсутні приклади площа-
док з вентральним карнизом, що свідчить про
застосування твердого відбійника.
у колекції знарядь (73 екз.): скребок на ре-
тушованому відщепі (рис. 14: 1), різці (4), плас-
тини (11 екз.) та відщепи з ретушшю (10 екз.),
зубчасті (10 екз.), виїмчасті (10 екз.), тронко-
вана пластина, два невизначених знаряддя
(фрагменти), а також галька з ретушованими
виїмками невизначеного призначення. різці
представлені такими типами: на зламі (2 екз.)
(рис. 14: 2), двогранний кутовий, поперечний.
набір знарядь є характерним для верхнього
палеоліту. за технічними ознаками (реберчасті,
поздовжні, біпоздовжні пластини; двогранні та
фасетовані площадки) колекція має спільні
риси з шаром іі розкопу і. у шарі D поки що
відсутні двобічні листоподібні вістря. разом з
тим тут трапляються сколи двобічної оброки,
що свідчить про потенційну можливість існу-
вання двобічної обробки знарядь.
до колекції також належить 13 уламків
туфу.
Культурний шар Е. у верхній частині лі-
тологічного горизонту прилуцького ґрунтоутво-
рення (рис. 10: а; 11) відмічене 20 артефактів
горизонту E in situ, які виготовлені на андезиті
(16) та кварциті (4) 1. андезитові знахідки за
станом вилуговування поверхні подібні арте-
фактам шару ііі королево і та королево іі. у
колекції представлений ортогонально-суміж-
ний підчотирикутний нуклеус, відщепи і
пластини з поздовжньою та конвергентною
огранкою, а також луски та фрагменти. серед
знарядь поперечне опукле скребло та фраг-
мент левалуазького відщепу з білатеральною
огранкою. зібрання невелике, але є підстави
вважати, що індустрія шару е відносяться до
левалуазького техно-комплексу. замала кіль-
кість артефактів в шарі може вказувати на те,
що розкрита площа є периферійною.
на підставі отриманих даних ми можемо по-
вернутися до порівняльного аналізу матеріалів
розкопів ііі і іііа.
у контексті проблем кореляції стратиграфії
та культурних нашарувань розкопу іііа та роз-
копу ііі було проаналізовано плани та архео-
логічні колекції попередніх років досліджень.
завдяки індивідуальній фіксації матеріалів
з розкопок 1982 і 1985 рр. після опрацюван-
ня планів та даних ремонтажу був створений
розріз розкопу ііі (рис. 10), який дозволяє порів-
няти вертикальну позицію артефактів на цих
об’єктах. вертикальний розподіл шарів також
доповнюється за даними тахеометру (рис. 11).
отже, артефакти з першого рівня, позначені
як шар іі розкопу ііі та шар а розкопу іііа ма-
ють практично однакову стратиграфічну пози-
цію. Підтвердженням цього висновку є ремон-
таж пренуклеуса з шару а (2015 р.) та відщепа
з розкопу ііі (1985 р.) (рис. 6). колекція нара-
ховує трохи більше 180 знахідок з андезиту,
кварциту, аргіліту, сланцю. Первинне розко-
лювання характеризують паралельні пренук-
леуси (5 екз.) та фрагменти (2 екз.) торцевого
пренуклеусу. розколювання проводилося твер-
дим відбійником. відщепи (100 екз.) значно
переважають над пластинами (16) та пластин-
ками (6). знаряддя репрезентовано ретушова-
ними відщепами (2) та зубчастими (2). окрім
цих предметів у колекції присутні луски, фраг-
менти артефактів за техніко-типологічними
показниками ця колекція не має характерних
рис, які б вказували на спорідненість з ша-
ром іі розкопу і. в технології первинного роз-
колювання шару а практично відсутня прак-
тика регулярної підготовки ребра, орієнтація
1. необхідно зазначити, що окремі знахідки шару е
трапляються на рівні шару D, але в даному кон-
тексті не аналізуються.
33ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32)
Усик, В. І., Кулаковська, Л. В., Нігст, Ф., Герасименко, Н. П. королево іі: до питання про епіграветський...
на біпоздовжнє розколювання, а також тради-
ція підправки площадок дрібними фасетками.
Шар а є ключовим для визначення статусу
шарів, які залягають нижче і є давнішими.
на наш погляд, немає вагомих підстав ві-
докремлювати матеріали шару 0 від залишку
колекції другого рівня залягання артефактів
розкопу ііі, які зараз представляють культур-
ний шар в. до колекції шару в розкопу ііі
(1982, 1985 рр.) можливо впевнено віднести 434
знахідки, з яких 370 на андезиті, а 64 на іншій
сировині. Поміж 331 знахідок з індивідуальною
позначкою глибини 277 (83,6 %) припадають
на глибину 1,2—1,3 м (1,7—1,8 м від «0»). за-
галом в колекції 2 фрагменти нуклеусів, один
авіваж, 106 відщепів, 24 пластини, 6 пласти-
нок, 4 мікропластини, 18 знарядь (після ремон-
тажу з фрагментів — 17), один різцевий скол,
а також 270 екз. відходів виробництва (луски,
фрагменти, уламки) та 2 гальки. частина ви-
робів з андезиту та іншої сировини мають сліди
обпалення та фрагментації під дією вогню. Це
також стосується нуклеусів, які розсипалися на
дрібні уламки. названий факт опосередковано
вказує на те, що наявність на одній глибині в
одному шарі андезитових та неандезитових ар-
тефактів є результатом одночасної події. до на-
бору знарядь з неандезитової сировини, які вже
були описані вище, додалися вироби з андези-
ту: ретушовані відщепи (3), зубчасте та фраг-
мент двобічного листоподібного вістря (рис. 13:
10). як здається, вістря на пластині, віднесене
раніше до типу гравет, необхідно визначати як
просто вістря на пластині з білатеральною ре-
тушшю (рис. 13: 6).
з погляду на знахідки з третього рівня роз-
копу ііі (відщепи, фрагменти, луски), то на цей
час більш менш чітко ідентифікуються арте-
факти з індивідуальною нумерацією з глибини
від 1,6 до 1,75 м (2,10/2,25 м від «0»). Ці знахід-
ки, як здається, відповідають артефактам ша-
ру D (рис. 10) та дійсно мають відношення до
шару іі королево і. для більш аргументовано-
го висновку щодо стратиграфічної позиції необ-
хідні додаткові розкопки. два відщепа з анде-
зиту з цього рівня мають патину шару е, тобто
співвідносяться з шаром ііі розкопу і.
ВиСНОВКи
на підставі досліджень 2015—2017 рр. у роз-
копі іііа, а також аналізу колекцій розкопу ііі
(1982, 1985 рр.) можна стверджувати, що на
даній ділянці стоянки королево іі у непотри-
вожених стратиграфічних умовах представ-
лено п’ять археологічних шарів: е, D, C, B, A
(таблиця).
у геологічному розрізі простежуються два
верхніх викопних ґрунти (витачів / прилу-
ки). аналогічні ґрунти також представлені на
стоянці королево і (Haesaerts, Koulakovska
2006, р. 29) та в розкопі і стоянки королево іі
(Kulakovskaya, Usik 2011, p.133—134). вони
визначені як регіональні викопні ґрунти ііі та
іV (адаменко, Городецкая 1987, с. 80—83) і мо-
жуть виступати як загальні хронологічні мар-
кери верхнього плейстоцену на цих пам’ятках.
два нижніх шари D і E можуть корелювати-
ся з відповідними культурними шарами іі і ііі
розкопу і (1979—80 рр.). середньопалеолітич-
ні артефакти культурного шару ііі розкопу і
датуються кінцем останнього міжзледеніння
(OIS 5a) та відносяться до левалуазького техно-
комплексу. знахідки з шару е (розкоп ііі/іііа)
мають близькі характеристики левалуазького
виробництва. вироби з андезиту шару ііі (роз-
коп і) та шару е (розкоп ііі/іііа) мають тотож-
ні риси з точки зору патини, але радикально
відрізняються від більш пізніх. Що стосується
андезитових артефактів шарів від D до а, то
стан патини загалом не має таких суттєвих
ознак, які б дозволяли впевнено розділити їх
на окремі хронологічні групи, що також було
помічено при огляді «культурно-хронологічних
комплексів» середнього палеоліту та початку
верхнього палеоліту королево (усик, рац, ку-
лаковская 2014).
колекція шару D має незаперечні риси
спорідненості з шаром іі розкопу і у первинно-
му виробництві та типології. в колекції присут-
ні відщепи двобічної обробки. Шар іі та шар D
знайдені в однакових геологічних відкладах —
удайський кліматоліт (ud/vt2?).
три верхніх шари (а, в, с) розкопу іііа не
мають аналогів у розкопі і.
Шар с впевнено фіксується на межі вита-
чівського викопного ґрунту та удайського клі-
матоліту (ud/vt2?). лише в розкопі іііа. арте-
факти шару с відділяються від шару в та D
певними стерильними прошарками. Шар с
простежується у вертикальному вимірі між в
та D, індустрія має риси верхнього палеоліту.
відсутність діагностичних форм не дозволяє
більш коректно визначити приналежність його
до конкретного технокомплексу.
Потужність культурного шару в на вивченій
площі розкопу іііа незначна, але позиція арте-
фактів в нижній частині витачівського викоп-
ного ґрунту є досить стабільною. Ці матеріали
однозначно відповідають артефактам другого
рівня знахідок розкопу ііі, що включає так зва-
ний шар 0 та разом представляють один куль-
турний шар — шар в.
Шар а, який залягає над пізньовитачівським
викопним ґрунтом, представляє невідому доте-
пер у закарпатті верхньопалеолітичну індуст-
рію. у ньому зафіксовано залишки вогнища з
обкладкою туфом. Подібне явище є унікальним
для палеоліту цього регіону, оскільки тут не
зберігаються будь-які органічні рештки у чет-
вертинних відкладах. Шар а простежується як
в розкопі іііа, так і в розкопі ііі без будь-яких
ознак переміщення. технологічно культурний
шар відрізняється як від індустрії шару іі роз-
34 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32)
Статті
копу і, так і шару в. таким чином розкоп іііа
презентує нові технокомплекси, які доповнюють
культурно-хронологічну колонку закарпаття.
отже, досі епіграветський технокомплекс
(шар 0) на стоянці королево іі вважався пе-
ревідкладеним (демиденко 2001). Підсумо-
вуючи результати досліджень останніх років,
зокрема, відкриття індустрії «епіграветського»
технокомплексу в чіткій стратиграфічниій по-
зиції можна говорити про певну некоректність
запропонованої раніше інтерпретації. техні-
ко-типологічна характеристика всієї колекції
шару в із розкопів ііі/іііа також може свідчить
про її граветський вигляд. Це підтверджується
присутністю знарядь з притупленою спинкою
на мікропластинах (рис. 13: 3), що не є уні-
кальним виключно для епігравету, а також на-
явністю пластин шириною 20—28 мм, які були
зняті за допомогою м’якого відбійника. Певною
мірою на правильність такого висновку вка-
зує знахідка двобічного листоподібного вістря
(рис. 13: 10). листоподібні вістря досить часто
зустрічаються саме у ранніх граветських техно-
комплексах, зокрема, на стоянках середнього
Подністров’я (Молодово V, шар Х; Межигірці і)
(черныш 1987; Koulakovska, Otte 1998). стра-
тиграфічна позиція шару в у пізньовитачівсь-
кому горизонті також свідчить про правиль-
ність віднесення цієї індустрії до гравету.
Проблема відносної типологічної невизначе-
ності у рамках верхнього палеоліту матеріалів
шарів а та с на сьогодні цілком залежить від
невеликої площі досліджень. слід не забувати
про той факт, що на поселеннях є певна дифе-
ренціація ділянок як от основна площа, місця
розколювання сировини та виготовлення зна-
рядь праці та периферійні ділянки.
ПОДЯКи
автори щиро вдячні за допомогу у прове-
денні досліджень о. кордуняну, М.Шемуні,
д.Гаскевичу, Б. рідушу за надані консультації,
о.кононенко за допомогу в оформленні тексту.
роботу виконано в рамках проекту «Ne-
anderthal and Modern Human Adaptations»
(NEMO-ADAP), 2012—2017 рр.
ЛІТЕРАТУРА
адаменко, о. М., Городецкая, Г. д. 1987. Антро-
поген Закарпатья. кишинев: Штиинца.
Гладилин, в. н., ситливый, в. и., демиденко,
Ю. Э., кухарчук, Ю. в., ткаченко, в. и., усик, в. и.
1985. Отчет о работах постояннодействующей па-
леолитической экспедиции Археологического музея
Института зоологии АН УССР за 1985 год. на іа
нану, ф. 64, 1985/121.
Гладилин, в. н., солдатенко, л. в., ситливый,
в. и., кухарчук, Ю. в., ткаченко, в. и. 1982. Отчет
о работах постояннодействующей палеолитичес-
кой экспедиции Археологического музея Институ-
та зоологии АН УССР в 1982 г. на іа нану, ф. 64,
1982/66.
Гладилин, в. н., солдатенко, л. в. 1974. Отчет
о работах Закарпатской палеолитической экспе-
диции в 1974 г. на іа нану, ф. 64, 1974/95.
Гладилин, в. н., солдатенко, л. в. 1980. Отчет о
работах Закарпатской палеолитической экспеди-
ции Археологического музея Института зоологии
АН УССР в 1980 г. на іа нану, ф. 64, 1980/114.
Гладилин, в. н., солдатенко, л. в., кухарчук,
Ю. в., ситливый, в. и. 1981. Отчет о работах Па-
леолитической экспедиции Археологического музея
Института зоологи АН УССР 1981 г. на іа нану,
ф. 64, 1981/109.
Гладилин, в. н., солдатенко, л. в., кухарчук,
Ю. в., ткаченко, в. и. ситливый, в. и. 1979. От-
чет о работах Закарпатской палеолитической эк-
спедиции в 1979 г. на іа нану, ф. 64, 1979/106.
демиденко, Ю. Э. 2001. верхнепалеолитические
комплексы королево и их место в палеолите Цент-
ральной европы. Карпатика, 13, с. 22-26.
кулаковская, л. в. 1989. Мустьерские культуры
Карпатского бассейна. киев: наукова думка.
кулаковская, л. в. 2009. королево: хронология
раннего и среднего палеолита. в: васильев, с. а,
кулаковская, л. в. (ред.). с. н. Бибиков и перво-
бытная археология. санкт-Петербург: ииМк ран,
с. 87-100.
солдатенко, л. в. 1978. Отчет о работах раз-
ведывательного отряда Закарпатской палеоли-
тической экспедиции в 1978 г. на іа нану, ф. 64,
1978/77а.
усик, в., рац, а., кулаковская, л. 2014. вулка-
ническое сырье в палеолите закарпатья: относи-
тельная хронология индустрий. In: Biro, K. T. (ed.).
Aeolian scripts New ideas on the lithic world studies in
honour of Viola T. Dobosi. Budapest: Amber Industries
Kft., с. 197-206.
усик, в. і., кулаковська, л. в., нігст, Ф., Гераси-
менко, н. П. 2018. королево іі. нові перспективи в
хронології верхнього палеоліту закарпаття. І Все-
український археологічний з’їзд. Програма роботи
та анотації доповідей, Ніжин, 23—25 листопада
2018 р., с. 78-79.
черныш, а. П., 1987. Эталонная многослойная
стоянка Молодова V. археология. в: иванова, и. к.,
Цейтлин, с. М. (ред.). Многослойная палеолитичес-
кая стоянка Молодова V. Люди каменного века и
окружающая среда. Москва: наука, с. 7-94.
Demidenko, Y. E., Usik, V. I. 1995. Sur les critères
de reconnaissance de la fabrication in situ des pointes
foliacées: l’exemple de Korolevo II. Paleo, 1, p. 213-216.
Gladilin, V. N., Demidenko, Yu. E. 1989. Upper Pal-
aeolithic tool complexes from Korolevo. Anthropologie,
XXVII: 2—3, p. 143-178.
Gladilin, V., Demidenko, Y. 1990. On the Origin of
Early Upper Palaeolithic industries with leaf points in
the Carpatho-Balkan Region. Feuilles de Pierre. ER-
AUL, 42, p. 115-125.
Haesaerts, P., Koulakovska, L. 2006. La séquence
pédosédimentaire de Korolevo (Ukraine transcarpa-
tique): contexte chronostratigraphique et chronologi-
que. в: кулаковська, л. в. (ред.). Європейський
середній палеоліт. київ: Шлях, p. 21-37.
Koulakovska, L., Otte, M. 1998. Mejigirzy. Prehis-
toire Europeenne, 13, p. 149-166.
Kulakovska, L., Usik, V. 2011. Palaeolithic of Tran-
scarpathian region (Ukraine): chronology and cultural
variability. в: Гожик, П. Ф. (ред.). The Quaternary
studies in Ukraine. київ: Фоліант, p. 129-140.
Monigal, K., Usik, V., Koulakovska, L., Gerasi-
menko, N. 2006. The beginning of the Upper Paleo-
35ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32)
Усик, В. І., Кулаковська, Л. В., Нігст, Ф., Герасименко, Н. П. королево іі: до питання про епіграветський...
lithic in Transcarpathia, Ukraine. Antropologie, XLIV:
1, p. 61-74.
Usik, V. I. 1989. Korolevo — Transition from Lower
to Upper Palaeolithic according to reconstruction data.
Anthropologie, XXVII: 2—3, p. 179-212.
Usik, V., Monigal, K., Kulakovskaya, L. 2006. New
Perspectives on the Transcarpathian Middle to Upper
Paleolithic l Boundary. In: Conard, N. J. (ed.). When
Neandertals and Modern Humans Met. Tubingen,
p. 213-232.
REFERENCES
Adamenko, O. M., Gorodetskaya, G. D. 1987. Antropogen
Zakarpatia. Kishinev: Shtiintsa.
Gladilin, V. N., Sitlivyy, V. I., Demidenko, Y. E., Kukhar-
chuk, Yu. V., Tkachenko, V. I., Usik, V. I., 1985 Otchet o rab-
otakh рostoyannodeystvuyushchey Paleoliticheskoy ekspedit-
sii Arkheologicheskogo muzeya Instituta zoologii AN USSR v
1985 g. NA іA NANU, f. 64, 1985/121.
Gladilin, V. N., Soldatenko, L. V., Sitlivyy, V. I., Kukhar-
chuk, Yu. V., Tkachenko, V. I., 1982. Otchet o rabotakh рosto
yannodeystvuyushchey Paleoliticheskoy ekspeditsii Arkheolog-
icheskogo muzeya Instituta zoologii AN USSR v 1982 g. NA іA
NANU, f. 64, 1982/66.
Gladilin, V. N., Soldatenko, L. V. 1974. Otchet o rabotakh
Zakarpatskoy paleoliticheskoy ekspeditsii v 1974 g. NA іA
NANU, f. 64, 1974/95.
Gladilin, V. N., Soldatenko, L. V. 1980. Otchet o rabotakh
Zakarpatskoy paleoliticheskoy ekspeditsii Arkheologicheskogo
muzeya Instituta zoologii AN USSR v 1980 g. NA іA NANU,
f. 64, 1980/114.
Gladilin, V. N., Soldatenko, L. V., Kukharchuk, Yu. V.,
Sitlivyy, V. I. 1981. Otchet o rabotakh Paleoliticheskoy ek-
speditsii Arkheologicheskogo muzeya Instituta zoologi AN
USSR 1981 g. NA іA NANU, f. 64, 1981/109.
Gladilin, V. N., Soldatenko, L. V., Kukharchuk, Yu. V.,
Tkachenko, V. I., Sitlivyy, V. I. 1979. Otchet o rabotakh Za-
karpatskoy paleoliticheskoy ekspeditsii v 1979 g. NA іA
NANU, f. 64, 1979/106.
Demidenko, Yu. E. 2001. Verkhnepaleoliticheskiye kom-
pleksy Korolevo i ikh mesto v paleolite Tsentralnoy Evropy.
Karpatika, 13, s. 22-26.
Kulakovskaya, L. V. 1989. Mustyerskiye kultury Karpat-
skogo basseyna. Kiev: Naukova dumka.
Kulakovskaya, L. V. 2009. Korolevo: khronologiya rannego
i srednego paleolita. In: Vasiliev, S. A., Kulakovskaya, L. V.
(ed.). S. N. Bibikov i pervobytnaya arkheologiya. Sankt-Peter-
burg: IIMK RAN, s. 87-100.
Soldatenko, L. V. 1978. Otchet o rabotakh razvedyvatelno-
go otryada Zakarpatskoy paleoliticheskoy ekspeditsii v 1978 g.
NA іA NANU, f. 64, 1978/77a.
Usik, V., Rats, A., Kulakovskaya, L. 2014. Vulkanicheskoye
syrye v paleolite Zakarpatia: otnositelnaya khronologiya in-
dustriy. In: Biro, K. T. (ed.). Aeolian scripts New ideas on the
lithic world studies in honour of Viola T. Dobosi. Budapest:
Amber Industries Kft., p. 197-206.
Usyk, V. I., Kulakovska, L. V., Nihst, F., Gerassimenko, N.
P. 2018. Korolevo II. Novi perspektyvy v khronolohii verkhno-
ho paleolitu Zakarpattia. I Vseukrainskyi arkheolohichnyi
z’izd. Prohrama roboty ta anotatsii dopovidei, Nizhyn, 23—
25 lystopada 2018 r., s. 78-79.
Chernysh, A. P. 1987. Etalonnaya mnogosloynaya stoy-
anka Molodova V. Arkheologiya. In: Ivanova, I. K., Tseytlin,
S. M. (eds.). Mnogosloynaya paleoliticheskaya stoyanka Molo-
dova V. Lyudi kamennogo veka i okruzhayushchaya sreda.
Moskva: Nauka, s. 7-94.
Demidenko, Y. E., Usik, V. I. 1995. Sur les critères de re-
connaissance de la fabrication in situ des pointes foliacées:
l’exemple de Korolevo II. Paleo, 1, p. 213-216.
Gladilin, V. N., Demidenko, Yu. E. 1989. Upper Palaeolith-
ic tool complexes from Korolevo. Anthropologie, XXVII: 2—3,
p. 143-178.
Gladilin, V., Demidenko, Y. 1990. On the Origin of Early
Upper Palaeolithic industries with leaf points in the Carpatho-
Balkan Region. Feuilles de Pierre. ERAUL, 42, p. 115-125.
Haesaerts, P., Koulakovska, L. 2006. La séquence pé-
dosédimentaire de Korolevo (Ukraine transcarpatique): con-
texte chronostratigraphique et chronologique. In: Kulakovs-
ka, L. V. (ed.). Yevropeiskyi serednii paleolit. Kyiv: Shliakh,
p. 21-37.
Koulakovska, L., Otte, M. 1998. Mejigirzy. Prehistoire Eu-
ropeenne, 13, p. 149-166.
Kulakovska, L., Usik, V. 2011. Palaeolithic of Transcar-
pathian region (Ukraine): chronology and cultural variability.
In: Gozhik, P. F. (ed.). The Quaternary studies in Ukraine.
Kyiv: Foliant, p. 129-140.
Monigal, K., Usik, V., Koulakovska, L., Gerasimenko, N.
2006. The beginning of the Upper Paleolithic in Transcar-
pathia, Ukraine. Antropologie, XLIV: 1, p. 61-74.
Usik, V. I. 1989. Korolevo — Transition from Lower to Up-
per Palaeolithic according to reconstruction data. Anthropolo-
gie, XXVII: 2—3, p. 179-212.
Usik, V., Monigal, K., Kulakovskaya, L. 2006. New Per-
spectives on the Transcarpathian Middle to Upper Paleolith-
ic l Boundary. In: Conard, N. J. (ed.). When Neandertals and
Modern Humans Met. Tubingen, p. 213-232.
V. I. Usik, L. V. Kulakovska, Ph. Nigst,
N. P. Gerassimenko
KOROLEVO II: TO THE quESTION
OF THE EPIGRAVETTIAN
TECHNOCOMPLEX (LAYER 0) AND
THE CuLTuRAL-STRATIGRAPHIC
SEquENCE OF THE SITE
The article presents preliminary data of field stud-
ies of the Korolevo II Paleolithic site in Transcar-
pathia, concerning the clarification of stratigraphy and
the chronology of the so-called layer 0 (Epigravettian)
within the Upper Paleolithic of this site.
At this site, one of the earliest transitional industries
from the Middle to the Upper Paleolithic with bifacial
leaf points was found on the territory of Ukraine (cul-
tural layer II). At the Korolevo II site, there is also a
small collection of Upper Paleolithic artifacts (layer 0)
primary determined as belonging to the Epigravettian
technocomplex. At the same time, it was assumed that
these artifacts were in a secondary position. As a result
of the analysis of archival materials, there were some
doubts about the position of the layer 0 not in situ.
Korolevo II site is located on the northern outskirts
of Veryatsa village of Vinogradiv district, Transcar-
pathian region, on the 20-meter terrace of the right
bank of the Tisza River in the territory of the quarry
approximal 500 m south-west from the Korolevo I site
(fig. 1—3). The first Paleolithic artifacts at the loca-
tion were collected in 1975. On a limited surface of the
terrace 25—30 m wide from west to east, and approxi-
mately 35—40 m long from south to north, archeologi-
cal investigations were carried out on three excavation
areas (fig. 3). In the excavation II (12 m2) (1978, 1982),
which was located on the northwestern slope of the ter-
race (fig. 3), the Middle and Upper Paleolithic artifacts
were found in an unclear stratigraphic position.
In the excavation I, which was located along the
eastern wall of the terrace (fig. 3, 4), the research
was conducted in 1979—1980 on an area of 144 m2.
In this excavation, the main cultural layer II was re-
corded in the Udai loess between two paleosoils (Vita-
chiv / Priluky) (fig. 5: Б) and received the date 38000 ±
1500 BP. Collection of cultural layer II represents the
so-called transitional blade industry from the Mid-
dle to the Upper Paleolithic with bifacial leaf-shaped
points and some traces of Middle Paleolithic in primary
36 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32)
Статті
flaking and tool-kit. Under cultural layer II in the up-
per part of Priluki horizon, there were marked Middle
Paleolithic artifacts similar to the layer III (Levallois
technocomplex) of Korolevo I site (OIS 5a). It should
be stressed that a major part of Pleistocene deposits
over layer II at excavation I where reduced by quarry
work.
In test pit 5 (1982), later expanded as excavation III
(1985), located between excavation I and excavation II
three levels of stone finds were recorded. Based on the
stratigraphical column of excavation I the sequence of
archaeological layers in the excavation III was estab-
lished as follows: layer II (first level), layer 0 (second
level), layer II (third level) (table).
The belonging of the artifacts from the first and
third levels to the industry of layer II was determined
mainly on the basis of the review of local volcanic raw
materials — andesite. The limited collection of second
level artifacts produced exclusively on imported raw
materials that included backed microliths (fig. 13)
were typologically attributed to the Epigravettian.
At that time, the impression was that the layer 0 was
moved by the natural geological way in ancient time
after in situ layer II (third level), and later, as a re-
sult of man-made processes, covered by the artifacts
of layer II again (first level). It seemed that the strati-
graphic sequence on the excavation III was artificially
disturbed as well.
As a result of preliminary research data (2015—
2017) at the excavation IIIa which covered distance
around 5 m to the east to the area III (fig. 3), it be-
came clear that stratigraphy on this site, with the
exception of a small part of the cut off Holocene de-
posits, is not disturbed. Stratigraphic profile includes:
1.0—1.20 m — technogenic layer; 1.20—1.60 m — Bug
climatolite (bg); 1.60—1.90 m — upper Vitachiv soil
(vt3); 1.9—2.3 m — Udai climatolite (ud/vt2?); 2.3—
2.5 m — the final stage of Pryluky soil formation (pl3);
2.5—3.0 m — paleosoil (pl1—kd?).
On the basis of new excavation data and the analy-
sis of the excavation III, it can be argued that there
are five archaeological layers on this part of Korolevo
II site: E, D, C, B, A (table).
The two lower layers E and D may correlate with
the corresponding cultural layers III and II of the ex-
cavation area I. Layer D may correlate with the third
level of excavation III respectively. Middle Paleolithic
artifacts of the cultural layer III of excavation I and
layer E of excavation III/IIIa can be dated to the end of
the last interglacial (OIS 5a) and relate to the Levallois
technocomplex.
The collection of layer D has indisputable features of
affinity with the layer of II excavation I in the primary
flaking and typology and belongs to the same transi-
tional from MP to UP industry. Layer II and layer D
are found in the same geological sediments — Udai
climatolite (ud/vt2? / OIS 4/3?). The three upper layers
(A, B, C) of the excavation IIIa have no analogues in
the excavation I. The layer C is confidently fixed on the
edge of the Vitychiv soil and the Udai climatolite (ud/
vt2?) only in the excavation IIIa. The collection of layer
C has the features of the Upper Paleolithic industry.
The collection of the cultural layer B in the studied
excavation area IIIa is insignificant, but the position of
the artifacts in the lower part of the Vitachev paleosoil
is quite stable. These materials unambiguously corre-
spond to artifacts of the second level of excavation III,
including the so-called layer 0 and together represent
one archeological unit — cultural layer B.
The layer A, which lies above the Vitachev paleosoil
in Bug climatolite (bg) represents the Upper Palaeo-
lithic industry still unknown in Transcarpathia. The
layer A is traced both in the excavation IIIa and in
the excavation III (first level). In this layer, a hearth
with a tuff lining is found (fig. 6—8), which removes
any questions about the signs of artifacts movement
or its technogenic origin. In addition, there are no data
allowing to associate the collection of layer A with cul-
tural layer II of excavation I.
Finally, based on the above facts, we can return to
the question of the time and status of «Epigravettian
technocomplex» of layer 0. The available data indicates
that the layer B, which includes its part as layer 0, is
found in situ and from the point of its geological posi-
tion (vt3) can represent the typical Gravettian industry.
Typological features of the collection do not deny this
conclusion. At least presence of backed pieces together
with bifacial points as it marked in the layer B (fig. 13)
is more characteristic for Gravettian razer than Epi-
gravettian collections.
In common last excavations of Korolevo II open new
perspective in investigations of Upper Paleolithic of
the Transcarpathian region.
Keywords: Upper Paleolithic, Transcarpathia,
stratigraphy, andesite, Epigravettian, backed pieces.
Одержано 18.12.2018
ГЕРАСиМЕНКО Наталія Петрівна, доктор гео-
графічних наук, професор, київський національ-
ний університет ім. тараса Шевченка, вул.володи-
мирська, 60, київ, 01033, україна.
GERASSIMENKO Natalia, Doctor of Geographical
Sciences, Professor, Taras Shevchenko Kyiv National
University, Volodymyrska str., 60, Kyiv, 01033,
Ukraine.
ORCID: orcid.org/0000-0002-5167-6655, e-mail:
n.garnet2@gmail.com.
КУЛАКОВСьКА Лариса Віталіївна, кандидат
історичних наук, завідувач відділу, інститут архео-
логії нан україни, пр. Героїв сталінграда, 12, київ,
04210, україна.
KuLAKOVSKA Larissa, Candidate of Historical
Sciences, Head of the Department, Institute of
Archaeology, National Academy of Sciences of Ukraine,
Heroiv Stalingradu ave., 12, Kyiv, 04210, Ukraine.
ORCID: orcid.org/0000-0002-8704-8642, e-mail: lar-
issa.kulakovska@gmail.com.
НІГСТ Філіп, доктор філософії, відділ археології,
кембриджський університет, даунінг-стріт, кемб-
ридж, CB2, 3DZ, великобританія.
NIGST Philip, PhD, Faculty Member, Division of
Archaeology, University of Cambridge, Downing Street,
Cambridge, CB2, 3DZ, United Kingdom.
ORCID: orcid.org/0000-0001-7330-8768, e-mail:
prn25@cam.ac.uk.
УСиК Віталій Іванович, кандидат історичних
наук, старший науковий співробітник, інститут ар-
хеології нан україни, пр. Героїв сталінграда, 12,
київ, 04210, україна.
uSIK Vitaly, Candidate of Historical Sciences, Senior
Research Fellow, Institute of Archaeology, National
Academy of Sciences of Ukraine, Heroiv Stalingradu
ave., 12, Kyiv, 04210.
ORCID: orcid.org/0000-0002-2671-3485, e-mail: vitaly.
i.usik@gmail.com.
|