Основні напрями моніторингу стану популяцій основних видів мисливської фауни
Для визначення стану популяцій диких мисливських тварин і забезпечення перспектив розвитку популяцій необхідно виконати тривалі спостереження (моніторинг) за їх станом та провести аналіз зібраних характеристик. Слід розробити та затвердити відповідний нормативний документ. Для определения состояния...
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
2008
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16347 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Основні напрями моніторингу стану популяцій основних видів мисливської фауни / І.М. Шейгас, М.І. Гудзь // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 113. — С. 219-224. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860041529261817856 |
|---|---|
| author | Шейгас, І.М. Гудзь, М.І. |
| author_facet | Шейгас, І.М. Гудзь, М.І. |
| citation_txt | Основні напрями моніторингу стану популяцій основних видів мисливської фауни / І.М. Шейгас, М.І. Гудзь // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 113. — С. 219-224. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Для визначення стану популяцій диких мисливських тварин і забезпечення перспектив розвитку популяцій необхідно виконати тривалі спостереження (моніторинг) за їх станом та провести аналіз зібраних характеристик. Слід розробити та затвердити відповідний нормативний документ.
Для определения состояния популяций диких охотничьих животных и обеспечения перспектив развития необходимо произвести долгосрочные наблюдения (мониторинг) за их состоянием и анализ собранных характеристик. Следует разработать и утвердить соответствующий нормативный документ.
For assessment of hunting animals populations and providing perspective development, it's necessary to carry out long term observations (monitoring) of their condition and analysis of collected characteristics. It is necessary to work out and maintain respective legislative document.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:55:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 113
219
УДК 630*181.426:630*15
І. М. ШЕЙГАС, М. І. ГУДЗЬ *
ОСНОВНІ НАПРЯМИ МОНІТОРИНГУ СТАНУ ПОПУЛЯЦІЙ
ОСНОВНИХ ВИДІВ МИСЛИВСЬКОЇ ФАУНИ
Степовий ім. В. М. Виноградова філіал УкрНДІЛГА
Для визначення стану популяцій диких мисливських тварин і забезпечення перспектив розвитку популяцій
необхідно виконати тривалі спостереження (моніторинг) за їх станом та провести аналіз зібраних
характеристик. Слід розробити та затвердити відповідний нормативний документ.
К лю ч о в і с л о в а : мисливські тварини, обліки, чисельність поголів’я, моніторинг, мисливське
господарство, вовки.
Основними напрямами ведення моніторингу (тривалих спостережень і аналізу стану
популяцій) диких мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі, а також
утримуються у напіввільних умовах або у неволі в межах угідь мисливських господарств, є
визначення популяційних: видових, кількісних, просторових і радіологічних характеристик і
ознак.
Особливою характеристикою стану популяцій мисливських тварин інколи може
поставати фактор пошкодження ними середовища власного перебування шляхом насамперед
інтенсивного знищення (об’їдання) деревної чи трав’яної рослинності, що може призвести до
її негативних сукцесій. Але оскільки це явище ще не набуло масовості та гостроти, вивчення
такої ознаки у рамках моніторингу є питанням майбутнього.
Офіційним джерелом видових, кількісних і просторових характеристик стану популяцій
мисливських тварин (насамперед диких) у межах країни є щорічний статистичний бюлетень
"Про ведення мисливського господарства. Форма 2 – тп (мисливство)" [1]. На жаль, ці дані
мають доволі обмежений характер і не відповідають повним вимогам моніторингу, зокрема
щодо видового різноманіття мисливських тварин, а розділ радіологічні визначення взагалі
відсутній.
Вважаємо, що найбільш проблематичним у системі моніторингових заходів є ведення
регулярних польових спостережень у популяціях диких мисливських тварин, які
перебувають у стані природної волі. Ось чому організації моніторингу саме серед таких
фауністичних груп ми приділили найбільше уваги.
Прогноз стану популяцій деяких видів мисливських тварин.
Узагальнені дані щодо кількісних і просторових характеристик основних груп
мисливських тварин (ратичні, хутрові, пернаті) станом на 01.01.05 року, а також загальні дані
чисельності (олені, козуля, кабан, вовк) за період останніх п’яти років ми подали у вигляді
табл. 1 і 2. Щодо прогнозу динаміки чисельності фонових видів станом на 01.01.06 року
можна стверджувати, що кількість усіх видів ратичних в Україні стабілізувалася на певному
рівні і тримається на ньому останні п’ять років. Разом з тим, виникла значна загроза стану
популяцій усіх видів оленів і кабана, а також зайця-русака у зв’язку з високою щільністю
населення вовків (табл. 2). Модельний розрахунок хижої діяльності вовків у мисливських
угіддях показує, що за умовного розрахунку живлення вовків лише оленями плямистими їм
потрібно з’їдати щорічно 20 місцевих популяцій цього оленя, а якщо вовки будуть різати
лише козуль – наявного поголів’я козуль у країні вовкам стане лише на половину хижого
раціону.
Це значить, що мисливські угіддя країни не "перенасичені" дикими ратичними
тваринами. Орієнтовний розрахунок для площі мисливських угідь України (47210,2 тис. га)
за величиною середнього бонітету 3,5 свідчить, що без значної шкоди для стану угідь в
* © І. М. Шейгас, М. І. Гудзь, 2008
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 113
220
Україні може проживати 188 тисяч диких оленів (факт у 11,1 разу менший), 564 тисячі
козуль (факт у 4,6 разу менший), 117 тисяч кабанів (факт у 2,9 разу менший).
Таблиця 1
Чисельність і добування мисливських тварин по Україні станом на 01.01.05
(за даними Державного комітету статистики України)
Ратичні тварини Хутрові звірі, тис. голів Перната дичина, тис. голів
Область загальна
кількість,
тис. голів
добуто (від-
стріляно),
голів
загальна
кількість
добуто
(відстріляно)
загальна
кількість
добуто
(відстріляно)
АР Крим 5,3 127 120,9 24,2 243,5 113,7
Вінницька 7,8 347 97,7 14,7 242,7 51,5
Волинська 10,4 251 71,3 8,6 213,3 61,7
Дніпропетровська 4,9 49 134,7 25,1 1059,1 300,6
Донецька 2,7 25 108 15,7 703,1 136,6
Житомирська 19 260 88,7 12,9 212,4 42,9
Закарпатська 9,6 118 51,4 7,1 94,4 10,2
Запорізька 2,4 73 142,2 17,4 539,1 78
Івано-Франківська 7,2 76 53,3 6,8 69 12,9
Київська 13,4 983 70,5 13 383,5 95,2
Кіровоградська 5,9 187 99,1 13,4 1000,2 222
Луганська 3,1 54 88,6 8,3 295,6 46,1
Львівська 13,7 349 77 9,4 215,5 48,4
Миколаївська 3 62 120,4 11,6 333,4 67,1
Одеська 3,8 103 84,7 14,7 343,7 48,6
Полтавська 7,8 408 118,9 14,9 462,1 90,9
Рівненська 9,2 304 55,4 6,4 183,6 47,7
Сумська 7,6 236 75,8 10 167,2 31,3
Тернопільська 3,5 93 63,6 9,3 203 49,8
Харківська 9,2 339 173,4 24,1 559,6 101,1
Херсонська 6,3 200 156,5 18,6 636,9 99,8
Хмельницька 4,7 122 107,2 12,9 251,7 50
Черкаська 7,6 369 62 7,4 261,4 48,9
Чернівецька 5,6 257 33,2 2,5 135,3 13,2
Чернігівська 11,5 317 74,7 9,4 376,1 78,3
м. Київ 1,4 73 2,9 0,2 6,9 1,4
м. Севастополь 1 80 7,4 0,8 9,4 37,8
Разом по Україні 187,6 5862 2335 319,4 9201,7 1985,7
Таблиця 2
Динаміка загальної чисельності диких ратичних тварин в Україні, особин
Кількість голів за роками Вид 2000 2001 2002 2003 2004
Олень благородний 13989 13092 13060 13608 13800
Олень плямистий 2963 2940 2884 3126 3200
Козуля 121272 118740 119455 121666 122500
Кабан 37218 36026 37390 38796 40300
Вовк 2575 2378 2488 2352 2400
Вовк* 77250 71340 74640 70560 72000
* жертви з розрахунку на середню масу оленя плямистого
Разом з тим, суттєве підвищення чисельності мисливських тварин і, відповідно,
збільшення продуктивності мисливських угідь можливі лише шляхом збільшення ефектив-
ності біотехнічних заходів, зокрема – охорони мисливських угідь від хижаків і незаконних
полювань. Відповідно, витрати на організацію й належне ведення мисливського господар-
ства в розрахунку на одиницю площі мають вийти в господарствах Українського товариства
мисливців і рибалок (77,9 % мисливських угідь держави) як мінімум на рівень фінансування
державних мисливських господарств, тобто зрости у 4,4 разу.
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 113
221
Вважаємо, що без достовірних даних про динамічні (кількісні та якісні) зміни у місцевих
популяціях мисливських тварин неможливо вести екологічно та економічно зважене
мисливське господарство. Планування та безпосередні витрати коштів у галузі мають
спиратися на фактичні та прогнозні дані моніторингу щодо стану мисливського фонду
країни. Основою таких даних має стати впровадження у життя "Інструкції про порядок
ведення моніторингу мисливських тварин в Україні" (далі – Інструкція), основні положення
якої ми наводимо нижче.
1. Ведення моніторингу мисливських тварин
Загальні положення
Завданням Інструкції є визначення вимог до користувачів мисливських угідь –
підприємств, установ, організацій і окремих громадян у виконанні системи спостережень,
збирання, оброблення, передання, збереження та аналізу інформації про мисливську фауну
(видові, кількісні та просторові характеристики, радіологічні визначення).
Метою системи моніторингу є підвищення рівня вивчення і знань про екологічний стан
популяцій диких мисливських тварин, оперативності та якості інформаційного обслуго-
вування користувачів мисливських угідь на всіх рівнях, підвищення якості обґрунтування
природоохоронних заходів та ефективності їх здійснення, сприяння розвитку міжнародного
співробітництва у галузі охорони мисливських тварин, раціонального використання їх
ресурсів.
Основними завданнями суб’єктів системи моніторингу є довгострокові систематичні
спостереження за станом популяцій диких мисливських тварин, аналіз їх стану та
прогнозування його змін, інформаційно-аналітична підтримка прийняття рішень у галузі
охорони та раціонального використання природних фауністичних ресурсів, інформаційне
обслуговування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також
забезпечення інформацією населення країни та споріднених міжнародних організацій.
Інструкція розроблена відповідно до Положення про державну систему моніторингу
довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р.
№ 391.
1.1. Вказівки Держкомлісгоспу України, який забезпечує ведення моніторингу мислив-
ських тварин на території України згідно із Законом України "Про мисливське господарство
та полювання" [2], є обов’язковими для всіх суб’єктів системи моніторингу.
1.2. Моніторинг мисливських тварин має здійснюватися Держкомлісгоспом, його орга-
нами на місцях, а також підприємствами, установами та організаціями, що належать до
сфери їх управління, які є суб’єктами системи моніторингу мисливських тварин за
загальнодержавною й регіональними (місцевими) програмами реалізації відповідних
природоохоронних заходів.
1.3. Фінансування робіт із створення і функціонування системи моніторингу мислив-
ських тварин та її складових здійснюється відповідно до порядку фінансування
природоохоронних заходів за рахунок коштів, передбачених у державному та місцевих
бюджетах згідно із законодавством.
Покриття певної частини витрат на створення і функціонування складових системи
моніторингу може здійснюватися за рахунок інноваційних фондів у межах коштів,
передбачених на природоохоронні заходи, міжнародних грантів та інших джерел
фінансування.
1.4. Взаємовідносини суб’єктів системи моніторингу мисливських тварин ґрунтуються
на:
– взаємній інформаційній підтримці рішень у галузі охорони, раціонального
використання мисливських тварин та екологічної безпеки;
– координації дій під час планування організації та проведення спільних заходів з
екологічного моніторингу мисливських тварин, виникнення надзвичайних екологічних
ситуацій і ліквідації їх наслідків;
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 113
222
– ефективному використанні наявних організаційних структур, засобів спостережень за
станом популяцій мисливських тварин і комп’ютеризації процесів діяльності;
– сприянні найбільш ефективному розв’язанню спільних завдань моніторингу мислив-
ських тварин та екологічної безпеки;
– відповідальності за повноту, своєчасність і достовірність переданої інформації;
– колективному використанні інформаційних ресурсів і комунікаційних засобів;
– безкоштовному інформаційному обміні.
2. Організація та порядок функціонування системи моніторингу
2.1. Система моніторингу мисливських тварин ґрунтується на використанні існуючих
організаційних структур суб’єктів моніторингу і функціонує на основі єдиного норматив-
ного, організаційного, методологічного й інформаційного забезпечення.
2.2. Інтеграція суб’єктів системи моніторингу мисливських тварин на всіх рівнях
здійснюється органами Держкомлісгоспу на основі:
– загальнодержавної й регіональних (місцевих) програм моніторингу довкілля, що
складаються з програм відповідних рівнів, поданих суб’єктами системи моніторингу;
– укладених між усіма суб’єктами системи моніторингу угод про спільну діяльність під
час здійснення моніторингу на відповідному рівні.
До складу виконавців зазначених програм суб’єкти системи моніторингу можуть
залучати підприємства, установи й організації незалежно від їх підпорядкування і форм
власності.
2.3. Методологічне забезпечення виконання системи моніторингу мисливських тварин
здійснюється на основі:
– єдиної науково-методичної бази щодо вимірювання параметрів і визначення показ-
ників стану популяцій дичини і джерел антропогенного впливу на них;
– впровадження уніфікованих методів аналізу і прогнозування властивостей довкілля,
комп’ютеризації процесів діяльності людини та інформаційної комунікації;
– загальних правил створення і ведення баз та банків даних і знань, картування і
картографування екологічної інформації, стандартних технологій з використанням
географічних інформаційних систем.
2.4. Метрологічне забезпечення виконання системи моніторингу мисливських тварин
здійснюється на основі:
– єдиної науково-технічної політики щодо стандартизації метрології та сертифікації
вимірювального, комп’ютерного і комунікаційного обладнання;
– єдиної нормативно-методичної бази, що забезпечує достовірність і порівнянність
вимірювань і результатів оброблення екологічної інформації в усіх складових цієї системи.
2.5. Важливою складовою інфраструктури системи моніторингу мисливських тварин є
базові (дослідні) мисливські господарства Держкомлісгоспу в усіх мисливських областях
України:
– Поліська лісомисливська область;
– Лісостепова (правобережна) лісомисливська область;
– Лісостепова (лівобережна) лісомисливська область;
– Степова (північна) лісомисливська область;
– Степова (південна) лісомисливська область;
– Гірські ліси Карпат;
– Гірські ліси Криму.
Базові мисливські господарства в межах лісомисливських областей виконують
методологічну роль зареєстрованих у системі моніторингу постів (пунктів, станцій)
спостереження за біологічними об’єктами мисливської фауни і входять до інфраструктури
системи моніторингу, самоутворювані й уніфіковані компоненти якої створюються на
підставі технічних завдань і проектів, затверджених та зареєстрованих у встановленому
порядку.
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 113
223
3. Порядок ведення спостережень і збирання первинної інформації суб’єктами системи
моніторингу.
3.1. Проведення регулярних щорічних (за традиційною термінологією – "допромисло-
вих", "післяпромислових", а також додаткових) обліків чисельності мисливських тварин і
визначення їх видових, кількісних, просторових та радіологічних характеристик обов’язкове
для всіх суб’єктів системи моніторингу. Періодичність, порядок і повнота проведення облі-
кових робіт мають визначатися "Інструкцією з проведення обліків мисливських тварин" [3].
3.2. Таксономічний перелік мисливських тварин, які підлягають обліку, визначається
списком видів мисливських звірів і списком видів мисливських птахів, скорегованими згідно
з переліком основних видів мисливських тварин на регіональному рівні для кожної
лісомисливської області України на основі наукових мисливствознавчих досліджень на
території базових мисливських господарств.
3.3. Порядок ведення спостережень і збирання первинної інформації має такі етапи:
– закладання моніторингової мережі (виконується таким чином, щоб співвідношення
площ ділянок окремих типів мисливських угідь окремих суб’єктів моніторингу в межах
певних координат, де проводився вибірковий облік, відповідало загальним площам цих угідь
у межах регіону, держави, а сума даних в окремих суб’єктах моніторингу давала загальні
дані у межах адміністративної області, держави);
– інвентаризація мисливських угідь (основою є матеріали мисливського впорядкування
угідь, виконані згідно з принципами типології та бонітування);
– власне обліки мисливських звірів і птахів (крім загальної чисельності та щільності
населення – особин на одиницю площі кожного виду тварин, що підлягає обліку, для
основних мисливських видів тварин необхідно визначити статево-вікову структуру
популяцій (статеве співвідношення – самці і самки, а також вікове – молоді, дорослі
особини), якою визначається репродуктивний потенціал окремої популяції та нормування
відстрілу за ознаками віку та статі. Об’єктами обліку мають бути окремі види тварин, але
проводити облікові роботи доцільно в рамках екологічних груп, особливо це стосується
пернатої дичини (борової, водно-болотяної, відкритих просторів). Відповідно, моніторинг
доцільно вести відносно провідних, найважливіших з погляду промислу та рідкісності видів
угрупувань: річкові качки, ниркові качки, гуси, лиски, пастушки, кулики, курині, голуби [3];
– контроль екологічних показників (здійснюється у кожному районі спостережень;
необхідний для визначення оптимальних термінів і норм полювання; контролю мають
підлягати три основні показники: фенологія, плодючість, смертність. Фенологія – дата появи
молодняку, ставання "на крило" у пернатих, терміни токування (гону), терміни формування
та скидання рогів тощо. Плодючість – кількість кладок (пернаті) та їх розміри, кількість і
розмір виводків (кількість телят, щенят тощо), успіх гніздування (кількість не вилуплених
пташенят, пташенят, що вилупилися, загиблих гнізд). Смертність – реєстрація всіх випадків
смерті диких мисливських тварин з відміткою у реєстраційній картці дати та місця виявлення
загиблих тварин, їх кількості та можливих причин загибелі;
– стан використання, охорони та відтворення (передбачається повидовий контроль
кількості добутих мисливських тварин згідно з даними щорічних контрольних карток обліку
добутої дичини і порушень правил полювання за показниками: місце вилучення тварини
(біотопічний опис), її стать, вік, фізичний стан (ослабленість, наявність хвороб, гельмінтів).
Ступінь охорони визначається шляхом характеристики дії основних лімітуючих факторів
впливу (абіотичних, біотичних, антропогенних) на стан популяцій основних видів дичини.
Ефективність відтворення мисливської фауни визначають шляхом щорічного опису всіх
видів біотехнічних заходів, виконаних у зоні проведення моніторингу та спрямованих на
поліпшення захисності і кормності угідь, штучне розведення дичини, інтродукцію тварин у
природу, боротьбу з незаконними полюваннями та хижаками [4].
Весь зібраний матеріал має бути математично оброблений згідно з уніфікованими
методиками, поданий у картках обліку та згрупований за схемою "міжрайонні мисливство-
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 113
224
знавці – обласні управління – управління мисливського господарства Держкомлісгоспу" для
складання загальнодержавного кадастру мисливських тварин.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Статистичний бюлетень. Про ведення мисливського господарства в Україні у 1998 – 2004 рр. (форма 2-тп
(мисливство)). Київ.
2. Закон України "Про мисливське господарство та полювання" // Газета "Голос України" за 28.03.2000 р. –
С. 6 – 9.
3. Шейгас І. М. Регіональні особливості обліків чисельності основних видів мисливських тварин у загальній
системі інвентаризації теріофауни // Лісівництво і агролісомеліорація. – 2002. – Вип. 102. – С. 106 – 112.
4. Звіт про науково-дослідну роботу по темі № 20 "Факторний аналіз умов формування стійких популяцій
основних видів мисливської фауни України" (підтеми I і II). 1997 – 2000 рр. Заключний. № ДР 0193U027118 /
Автори: керівник НДР – І. Шейгас; відповід. виконавець підтеми – М. Гунчак; виконавці – Т. Вовк, В. Задійко,
М. Лущак. – Цюрупинськ, 2000. – 104 с.
Sheigas I., Gudz M.
BASIC DIRECTIONS OF HUNTING ANIMALS POPULATIONS MONITORING
Steppe Branch of URIF&FM named after V. M. Vinogradov
For assessment of hunting animals populations and providing perspective development, it's necessary to carry out
long term observations (monitoring) of their condition and analysis of collected characteristics. It is necessary to work
out and maintain respective legislative document.
K e y w o r d s : hunting animals, assessment, live-stock number, monitoring, hunting economy, wolfs.
Шейгас И. Н., Гудзь М. И.
ОСНОВНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ МОНИТОРИНГА СОСТОЯНИЯ ПОПУЛЯЦИЙ ОСНОВНЫХ ВИДОВ
ОХОТНИЧЬЕЙ ФАУНЫ
Степной им. В.Н.Виноградова филиал УкрНИИЛХА
Для определения состояния популяций диких охотничьих животных и обеспечения перспектив развития
необходимо произвести долгосрочные наблюдения (мониторинг) за их состоянием и анализ собранных
характеристик. Следует разработать и утвердить соответствующий нормативный документ.
К лю ч е в ы е с л о в а : охотничьи животные, учеты, численность поголовья, мониторинг, охотничье
хозяйство, волки.
Одержано редколегією 2.09.2008 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-16347 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0459-1216 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:55:43Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шейгас, І.М. Гудзь, М.І. 2011-02-10T17:00:57Z 2011-02-10T17:00:57Z 2008 Основні напрями моніторингу стану популяцій основних видів мисливської фауни / І.М. Шейгас, М.І. Гудзь // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 113. — С. 219-224. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 0459-1216 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16347 630*181.426:630*15 Для визначення стану популяцій диких мисливських тварин і забезпечення перспектив розвитку популяцій необхідно виконати тривалі спостереження (моніторинг) за їх станом та провести аналіз зібраних характеристик. Слід розробити та затвердити відповідний нормативний документ. Для определения состояния популяций диких охотничьих животных и обеспечения перспектив развития необходимо произвести долгосрочные наблюдения (мониторинг) за их состоянием и анализ собранных характеристик. Следует разработать и утвердить соответствующий нормативный документ. For assessment of hunting animals populations and providing perspective development, it's necessary to carry out long term observations (monitoring) of their condition and analysis of collected characteristics. It is necessary to work out and maintain respective legislative document. uk Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України Основні напрями моніторингу стану популяцій основних видів мисливської фауни Основные направления мониторинга состояния популяций основных видов охотничьей фауны Basic directions of hunting animals population monitoring Article published earlier |
| spellingShingle | Основні напрями моніторингу стану популяцій основних видів мисливської фауни Шейгас, І.М. Гудзь, М.І. |
| title | Основні напрями моніторингу стану популяцій основних видів мисливської фауни |
| title_alt | Основные направления мониторинга состояния популяций основных видов охотничьей фауны Basic directions of hunting animals population monitoring |
| title_full | Основні напрями моніторингу стану популяцій основних видів мисливської фауни |
| title_fullStr | Основні напрями моніторингу стану популяцій основних видів мисливської фауни |
| title_full_unstemmed | Основні напрями моніторингу стану популяцій основних видів мисливської фауни |
| title_short | Основні напрями моніторингу стану популяцій основних видів мисливської фауни |
| title_sort | основні напрями моніторингу стану популяцій основних видів мисливської фауни |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16347 |
| work_keys_str_mv | AT šeigasím osnovnínaprâmimonítoringustanupopulâcíiosnovnihvidívmislivsʹkoífauni AT gudzʹmí osnovnínaprâmimonítoringustanupopulâcíiosnovnihvidívmislivsʹkoífauni AT šeigasím osnovnyenapravleniâmonitoringasostoâniâpopulâciiosnovnyhvidovohotničʹeifauny AT gudzʹmí osnovnyenapravleniâmonitoringasostoâniâpopulâciiosnovnyhvidovohotničʹeifauny AT šeigasím basicdirectionsofhuntinganimalspopulationmonitoring AT gudzʹmí basicdirectionsofhuntinganimalspopulationmonitoring |