Еколого-економічна ефективність лісокористування: напрями та механізми підвищення

У статті обґрунтовуються напрями підвищення рівня еколого-економічної ефективності лісокористування в умовах поглиблення інституціональних перетворень у лісовому секторі національного господарства, а саме: модернізація виробничо-технічної бази лісозаготівлі та лісопереробки, кооперація із суб’єктами...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Економіка природокористування і охорони довкілля
Datum:2015
Hauptverfasser: Карпук, А.І., Шестак, М.Л.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» 2015
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163496
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Еколого-економічна ефективність лісокористування: напрями та механізми підвищення / А.І. Карпук, М.Л. Шестак // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2015. — С. 165-172. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860073933139607552
author Карпук, А.І.
Шестак, М.Л.
author_facet Карпук, А.І.
Шестак, М.Л.
citation_txt Еколого-економічна ефективність лісокористування: напрями та механізми підвищення / А.І. Карпук, М.Л. Шестак // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2015. — С. 165-172. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Економіка природокористування і охорони довкілля
description У статті обґрунтовуються напрями підвищення рівня еколого-економічної ефективності лісокористування в умовах поглиблення інституціональних перетворень у лісовому секторі національного господарства, а саме: модернізація виробничо-технічної бази лісозаготівлі та лісопереробки, кооперація із суб’єктами аграрного підприємництва, комплексне використання лісоресурсного потенціалу, диверсифікація лісогосподарської діяльності, удосконалення маркетингових каналів просування лісопродукції на нові ринки. Найбільш дієвим механізмом реалізації наведених напрямів визначено впровадження державно-приватних партнерств. Directions of increase level ecological and economic effectiveness of forest usage in conditions of deepening institutional transformations in the forest sector of the national economy are substantiated in the article. These directions are defined: modernization production and technical base of the logging and wood processing, cooperation with the subjects of agrarian business, complex use forest resource potential, diversification of forestry, improving marketing channels, promotion of timber into new markets. Implementation of public-private partnerships is established the most effective mechanism of realization directions of increase ecological and economic effectiveness of forest usage.
first_indexed 2025-12-07T17:12:12Z
format Article
fulltext 165 ЛІСОВИЙ СЕКТОР УДК 630.94 ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІСОКОРИСТУВАННЯ: НАПРЯМИ ТА МЕХАНІЗМИ ПІДВИЩЕННЯ ECOLOGICAL AND ECONOMIC EFFECTIVENESS OF FOREST USAGE: DIRECTIONS AND MECHANISMS OF IMPROVEMENT Анатолій КАРПУК, доктор економічних наук, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ Anatoliy KARPUK, Doctor of Economics, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv Максим ШЕСТАК, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ Maksym SHESTAK, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv У статті обґрунтовуються напрями підвищення рівня еколого-економічної ефективності лісокористування в умовах поглиблення інституціональних перетворень у лісовому секторі національного господарства, а саме: модернізація виробничо-технічної бази лісозаготівлі та лісопереробки, кооперація із суб’єктами аграрного підприємництва, комплексне використання лісоресурсного потенціалу, диверсифікація лісогосподарської діяльності, удосконалення маркетингових каналів просування лісопродукції на нові ринки. Найбільш дієвим механізмом реалізації наведених напрямів визначено впровадження державно-приватних партнерств. Ключові слова: ефективність, лісокористування, лісоресурсний потенціал, недеревна сировина, державно-приватне партнерство. Directions of increase level ecological and economic effectiveness of forest usage in conditions of deepening institutional transformations in the forest sector of the national economy are substantiated in the article. These directions are defined: modernization production and technical base of the logging and wood processing, cooperation with the subjects of agrarian business, complex use forest resource potential, diversification of forestry, improving marketing channels, promotion of timber into new markets. Implementation of public-private partnerships is established the most effective mechanism of realization directions of increase ecological and economic effectiveness of forest usage. Key words: effectiveness, forest usage, forest resource potential, non-wood products, public-private partnership. Постановка проблеми. Сфера лісокористування є важливою ланкою господарського комплексу країни, оскільки забезпечує відтворення лісоресурсної 166 бази та нарощення асиміляційного потенціалу. Інституціональні розриви в системі управління лісовими ресурсами та половинчастість реформування цього сегменту природно-ресурсної сфери призвели до численних екологодеструктивних тенденцій у відтворенні та охороні лісової складової національного багатства. Оскільки й екологічна, й економічна складові господарського освоєння лісоресурсного потенціалу є необхідними передумовами безперервного та невиснажливого лісогосподарювання, постало завдання підвищення еколого-економічної ефективності лісокористування. Аналіз попередніх досліджень та публікацій. У зв’язку з численними проявами марнотратного використання лісоресурсного потенціалу та зниженням еколого-економічної ефективності лісокористування в низці праць вітчизняних учених обґрунтовуються пріоритети раціоналізації господарського освоєння лісової складової природного багатства країни [1–4]. Основна увага зосереджується на лісогосподарських заходах, які сприятимуть зменшенню втрат лісосировини на різних фазах лісопродуктового ланцюга. При цьому недостатньо обґрунтованими залишаються заходи щодо ефективнішого використання лісоресурсного потенціалу, пов’язані з активізацією просування лісопродукції на нові ринки та кооперацією із суб’єктами аграрного підприємництва в напрямі заліснення малопродуктивних угідь та здійснення агролісомеліоративних робіт. Недостатньо сформованими є підходи до підвищення рівня комплексності використання лісоресурсного потенціалу, зокрема, неліквідної деревини, недеревної сировини та несировинних якостей лісу. Цілі публікації: визначення базових положень еколого-економічної ефективності лісокористування в умовах поглиблення інституціональних змін у лісовому секторі національного господарства, обґрунтування напрямів підвищення еколого-економічної ефективності лісокористування шляхом зміни пріоритетів функціонування суб’єктів лісогосподарювання, активізації інноваційної та маркетингової діяльності, а також посилення співпраці із представниками аграрного бізнесу. Виклад основного матеріалу. У зв’язку зі зміною пріоритетів у зовнішньоекономічній та зовнішньополітичній орієнтації України актуалізувалася необхідність ефективнішого використання ендогенних чинників соціально-економічного розвитку, одним із яких є лісове господарство. За таких умов слід розробити сучасні підходи до більш раціонального використання різноманітних складових лісоресурсного потенціалу з метою нарощення обсягів продукції, робіт і послуг як важливої передумови соціально-економічного піднесення багатолісних районів, упровадження сучасних технологій заготівлі та переробки ділової деревини з метою збільшення питомої ваги продукції з високою часткою доданої вартості, підвищення результативності використання відходів лісосічного виробництва та неліквідної деревини для збільшення обсягів виготовлення деревних паливних матеріалів. Визначення ефективності лісокористування пов’язане зі специфічними особливостями з огляду на значний часовий лаг між посадкою лісових культур та досягненням більшістю порід віку стиглості. Значний вплив на рівень еколого- економічної ефективності лісокористування також має комплексність 167 використання лісоресурсного потенціалу. Завдяки останньому на базі всіх видів діяльності можна отримати продукцію основного (деревинного) та побічного (недеревинного) користування на основі застосування корисних властивостей лісу. При цьому комплексне використання лісоресурсного потенціалу передбачає не лише створення основної продукції з його компонентів у процесі первинної переробки, а також залучення у вторинну переробку відходів, які утворились під час створення основної продукції та інших її компонентів, для розширення номенклатури й асортименту продукції та задоволення найрізноманітніших потреб суспільства [1]. Необхідною передумовою підвищення еколого-економічної ефективності лісокористування є модернізація виробничо-технічної бази лісозаготівлі та лісопереробки, що дасть можливість знизити собівартість виробництва більшості видів лісопродукції, забезпечити економію деревних ресурсів та сформувати технологічний ланцюг безвідходного виробництва. Така модернізація можлива через активізацію інноваційної діяльності лісогосподарських підприємств як щодо впровадження сучасних технологічних процесів, так і застосування новітніх методів управління бізнес-процесами. Як свідчить досвід передових країн Європи, значний потенціал підвищення рівня капіталізації лісових та лісогосподарських активів пов'язаний із налагодженням співпраці між суб’єктами лісогосподарського та аграрного підприємництва в напрямі надання першими другим послуг із заліснення сільськогосподарських угідь та здійснення агролісомеліоративних робіт. Рушієм такої взаємодії є значний розмір фінансової підтримки фермерських господарств у напрямі нарощення масштабів лісовідновлення, що дає можливість названим суб’єктам підприємницької діяльності залучати спеціалізовані лісові підрозділи підприємств до виконання комплексу лісогосподарських та агролісомеліоративних робіт. Значні резерви підвищення еколого-економічної ефективності лісокористування зосереджені в площині диверсифікації лісогосподарської діяльності та вдосконалення маркетингових каналів просування лісопродукції та лісових послуг на міжнародний, національний і регіональний ринки, оскільки це забезпечить розширення портфеля галузевої продукції і сприятиме капіталізації лісогосподарського бізнесу в цілому. На основі узагальнення теоретичних підходів з’ясовано, що пріоритетними напрямами зростання еколого-економічної ефективності лісокористування в сучасних умовах є: забезпечення комплексного використання лісоресурсного потенціалу; диверсифікація лісогосподарської діяльності; удосконалення маркетингових каналів просування лісопродукції та лісових благ на міжнародний, національний та регіональний ринки; кооперація із суб’єктами аграрного підприємництва; удосконалення виробничо-технічної бази лісозаготівлі та лісопереробки (рис.). Рис. Напрями підвищення еколого-економічної ефективності лісокористування в сучасних умовах Удосконалення виробничо-технічної бази лісозаготівлі та лісопереробки: - модернізація, реконструкція і технічне переоснащення виробничо-технічної бази лісозаготівлі; - придбання сучасних лісовозів; - застосування енергоощадних технологічних ліній розпилювання деревини; - упровадження передових технологій переробки відходів лісосічного виробництва; - застосування інноваційних технологій посадки та догляду лісових культур; - використання сучасних технологій плантаційного лісорозведення, зокрема, створення штучних лісів Забезпечення комплексного використання лісоресурсного потенціалу: - налагодження співпраці з підприємницькими структурами щодо заготівлі порубкових решток та неліквідної деревини в місцях здійснення суцільних та вибіркових рубок; - розширення площ природного поновлення та вдосконалення процедури переведення заліснених територій у лісовкриті площі; - підвищення рівня переробки низькосортної деревини; - розширення масштабів заготівлі другорядних лісових матеріалів та побічних лісокористувань; - налагодження рекреаційної індустрії за рахунок використання несировинних якостей лісу; - упорядкування лісомисливських угідь та нарощення фауністичного потенціалу Диверсифікація лісогосподарської діяльності: - розширення номенклатури виробництва лісопродукції; - збільшення асортименту лісопродукції з високою часткою доданої вартості; - створення підсобних господарств; - введення нових цехів з виробництва будівельних конструкцій з деревини; - створення підрозділів з виробництва паливних деревних матеріалів на основі відходів лісосічного виробництва та неліквідної деревини; - додатковий збір недеревної сировини та здійснення побічного лісокористування на основі залучення найманих працівників Кооперація із суб’єктами аграрного підприємництва: - проведення агролісомеліоративних робіт навколо сільськогосподарських угідь; - заліснення малопродуктивних угідь та неугідь; - використання угідь домогосподарств та сільськогосподарських підприємств для вирощування енергетичної лози; - здійснення лісокультурних робіт на сільськогосподарських угіддях, які піддалися природній ренатуралізації; - спільне ведення мисливського господарства на ренатуралізованих сільськогосподарських угіддях; - співпраця в напрямі розвитку «зеленого» та сільського туризму; - виробництво вітамінної муки для сільськогосподарських тварин Удосконалення маркетингових каналів просування лісопродукції та лісових послуг на міжнародний, національний та регіональний ринки: - використання технології франчайзингу для виробництва окремих видів продукції; - реінжиніринг бізнес-процесів здійснення лісогосподарських та деревообробних робіт; - сертифікація, стандартизація та ідентифікація готової продукції відповідно до міжнародних вимог; - здійснення сезонних розпродажів окремих видів лісопродукції для місцевого населення за зниженими цінами; - реалізація сервісної політики перед і післяпродажного та гарантійного обслуговування; - розширення дилерських мереж збуту готової лісопродукції та лісових послуг Напрями підвищення еколого- економічної ефективності лісокористування в сучасних умовах 1 6 8 169 Державні лісогосподарські підприємства втрачають значні вигоди внаслідок того, що велика частина порубкових решток та неліквідної деревини у місцях суцільних рубок спалюється, а не генерує створення додаткових вартостей; спостерігається низький рівень переробки низькосортної деревини; ренатуралізовані сільськогосподарські угіддя надзвичайно повільно переводять або взагалі не переводять у лісовкриті площі; несировинні якості використовуються не повною мірою. Комплексне використання лісоресурсного потенціалу в багатолісних районах має здійснюватись як на базі вже створених, так і нових підприємств, де будуть об’єднані процеси лісовідновлення, лісозаготівлі й лісопереробки. Це дасть змогу сформувати дієву структуру забезпечення переходу до безвідходного виробництва в лісоресурсній сфері. Кооперування виробництва при комплексному використанні лісоресурсного потенціалу передбачає створення системи тривалих (договірних) виробничих зв’язків між підприємствами, які будуть спільно комплексно переробляти окремі компоненти зазначеного потенціалу на основі безвідходних та енергозберігаючих технологій. Перевагами застосування кооперування при цьому є: доступ до нових ринків збуту; упровадження нових безвідходних технологій; доступ до нових постачальників; спільне використання ресурсів; покращення ситуації із закупівлі сировини. Комбінування виробництв із комплексним використанням лісоресурсного потенціалу дасть змогу випускати різнорідну продукцію на одному підприємстві за рахунок послідовної обробки сировини, одночасного використання ресурсів як деревинного, так і недеревинного походження та переробки відходів виробництва. Прикладом може бути функціонування окремих державних лісогосподарських підприємств, які з-поміж основних видів діяльності, пов’язаних із веденням лісового господарства (лісорозведення та лісозаготівля) та деревообробки (первинна і вторинна переробка деревини), мають виробничо- ресурсну базу з виготовлення паливних енергетичних матеріалів. Упровадження пропонованих вище форм організації комплексних виробництв сприятиме створенню необхідних організаційно-економічних передумов для забезпечення комплексного використання лісоресурсного потенціалу і підвищення тим самим рівня еколого-економічної ефективності лісокористування [1]. Для забезпечення комплексного використання лісоресурсного потенціалу необхідне залучення сторонніх організацій, як правило, приватних підприємницьких структур, що володіють достатнім організаційним, виробничо- технічним та фінансовим потенціалом для налагодження переробки деревних відходів, залучення у лісопродуктовий ланцюг ренатуралізованих сільськогосподарських угідь у зоні ризикового землеробства, активізації рекреаційної діяльності на основі використання несировинних якостей лісу. Суб’єкти лісогосподарської діяльності, передусім державні лісогосподарські підприємства, недоотримують прибуткові надходження також унаслідок звуженої виробничої програми, що не дає можливості виробляти широкий асортимент конкурентоспроможної продукції. Тому доцільно залучати інвестиції на розширення номенклатури продукції, упровадження у виробництво нових товарних груп з високою часткою доданої вартості, створення підрозділів з 170 виробництва паливних гранул та брикетів, збільшення обсягів збору недеревної сировини та розширення масштабів побічного лісокористування. Достатній обсяг капітальних інвестицій для диверсифікації лісогосподарської та деревообробної діяльності можна отримати шляхом входження в інтегровані підприємницькі структури або передачі у тимчасове користування лісових та лісогосподарських активів. Суб’єкти лісогосподарського підприємництва втрачають значні вигоди також через відсутність сучасних маркетингових каналів просування лісопродукції та лісових послуг на міжнародний, національний і регіональний ринки. Вони не мають можливості використовувати технології франчайзингу, реінжинірингу бізнес-процесів здійснення окремих видів лісогосподарських та деревообробних робіт, повною мірою проводити сертифікацію, стандартизацію та ідентифікацію готової продукції відповідно до міжнародних вимог. Налагодивши сервісну політику перед і післяпродажного та гарантійного обслуговування в державних лісогосподарських підприємств з’явиться можливість витіснити з ринку посередницькі структури, які отримують наразі переваги через відсутність у постійних лісокористувачів необхідних фінансових ресурсів для налагодження сучасних каналів виходу на ринок готової продукції. Останнє стане можливим за рахунок об’єднання зусиль із спеціалізованими підприємницькими структурами через створення стратегічних партнерств (об’єднання лише окремих аспектів діяльності). Значний потенціал підвищення еколого-економічної ефективності лісокористування пов’язаній із співпрацею державних лісогосподарських підприємств та суб’єктів аграрного підприємництва. Спеціалізовані підрозділи державних підприємств здатні виконувати комплекс завдань на замовлення аграрного бізнесу, зокрема щодо агролісомеліоративних робіт, заліснення малопродуктивних угідь та неугідь, вирощування енергетичної лози на розпайованих землях, які не є придатними для здійснення високопродуктивного сільськогосподарського виробництва. Ці підприємства можуть підвищити рівень капіталізації лісових та лісогосподарських активів за рахунок здійснення лісокультурних робіт на сільськогосподарських угіддях, які піддалися природній ренатуралізації, а також розвитку «зеленого» та сільського туризму. Прибутковість державних лісогосподарських підприємств збільшиться також унаслідок зростання обсягів виробництва вітамінної муки для сільськогосподарських тварин. Налагодження їх співпраці із суб’єктами аграрного підприємництва буде найбільш ефективним за умови, коли перші будуть державними, а другі – приватними партнерами, тобто державно- приватного партнерства. Пріоритетним напрямом підвищення еколого-економічної ефективності лісокористування є вдосконалення виробничо-технічної бази лісозаготівлі та лісопереробки через модернізацію, реконструкцію і технічне переоснащення виробничо-технічної бази лісозаготівлі, придбання сучасних лісовозних машин, застосування новітніх технологій розпилювання деревини, упровадження новітніх технологій переробки відходів лісосічного виробництва, використання методів плантаційного лісорозведення. Це дасть можливість зменшити втрати лісосировини у процесі заготівлі й транспортування деревини та забезпечити ефективне використання вторинної сировини. Враховуючи значний 171 інвестиційний дефіцит на більшості державних лісогосподарських підприємств, забезпечення модернізації виробничо-технічної бази лісорозведення, лісозаготівлі та лісопереробки можливе через залучення значних інвестицій шляхом укладання угод державно-приватного партнерства, зокрема лізингу та контрактів на обслуговування. Отже, найбільш дієвим механізмом підвищення еколого-економічної ефективності лісокористування в короткостроковій перспективі є встановлення партнерських відносин між суб’єктами лісогосподарського підприємництва, з одного боку, та його контрагентами – з іншого, що сприятиме збільшенню концентрації фінансових ресурсів для використання названих чинників раціонального залучення лісоресурсного потенціалу у відтворювальний процес. В окремих країнах світу вже сформовано достатнє інституціональне підґрунтя для поширення угод державно-приватного партнерства в різноманітних сегментах національних господарств. Досвід передових країн світу також демонструє тенденції надання пріоритету партнерським відносинам держави і приватного бізнесу у процесі реалізації інвестиційних проектів, про що свідчить включення концепції партнерства держави і приватного сектору в урядові програми [5]. Доцільність поширення угод державно-приватного партнерства зумовлена також несформованістю інституціонального середовища товарно-грошових відносин та незавершеністю класичних принципів функціонування основних атрибутів ринкової економіки, що потребує безпосередньої участі держави в перерозподілі окремих активів, які належать їй чи територіальній громаді. При цьому реалізація проектів на основі державно-приватного партнерства базується на комплексі принципів, які дають можливість, крім отримання комерційного (економічного) ефекту, також сприяти наближенню вітчизняної економіки до стандартів господарювання високорозвинених країн та прискорювати процеси екологізації виробничо-господарської діяльності, що особливо актуально для нашої держави, яка відзначається високим рівнем техногенного та антропогенного навантаження на екосистеми. На жаль, у вітчизняному правовому полі не сформовано достатнього підґрунтя для поширення різноманітних форм державно-приватного партнерства в окремі сегменти національного господарства. Більше того, латентність базових положень, які визначають рамки взаємодії між державними та приватними партнерами, створює додаткові перешкоди впровадженню проектів такого партнерства, що не сприяє підвищенню рівня капіталізації державних та комунальних активів. Зважаючи на домінування державної форми власності щодо більшості лісових та лісогосподарських активів та необхідність залучення додаткових інвестицій у сферу лісового господарства, актуалізується проблема інституціоналізації державно-приватних партнерств у сфері господарського освоєння лісоресурсного потенціалу, насамперед шляхом внесення змін і доповнень до Закону України «Про державно-приватне партнерство». ВИСНОВКИ Для підвищення еколого-економічної ефективності лісокористування в сучасних умовах необхідне застосування чинників, пов’язаних з модернізацією 172 виробничо-технічної бази лісозаготівлі та лісопереробки, комплексним використанням лісоресурсного потенціалу, удосконаленням маркетингових каналів просування лісопродукції на нові ринки, диверсифікацією господарської діяльності та кооперацією із суб’єктами аграрного підприємництва. У короткостроковому періоді це можливо через упровадження інститутів державно- приватного партнерства, яке сприятиме збільшенню концентрації фінансових ресурсів для реалізації лісогосподарських та лісоохоронних проектів. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Василик Н.М. Механізм стимулювання комплексного використання лісоресурсного потенціалу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.00.06 «Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища» / Н.М. Василик. – Луцьк, 2011. – 24 с. 2. Голуб О.А. Напрями підвищення ефективності управління лісокористуванням / О.А. Голуб // Економіка природокористування і охорони довкілля : зб. наук. пр. – К. : ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. – С. 83–88. 3. Голян В.А. Удосконалення еколого-економічного регулювання лісогосподарського підприємництва: вітчизняні реалії та доцільність імплементації зарубіжного досвіду / В.А. Голян, С.М. Демидюк, А.І. Гордійчук // Інвестиції: практика та досвід. – 2012. – № 12. – С. 26–28. 4. Дейнека А.М. Лісове господарство: еколого-економічні засади розвитку : [монографія] / А.М. Дейнека. – К.: Знання, 2009. – 350 с. 5. Карпук А.І. Держано-приватне партнерство у лісовому господарстві: інноваційно-інвестиційний аспект / А.І. Карпук // Інвестиції: практика та досвід. – 2011. – № 21. – С.10–13. REFERENCES 1. Vasylyk N.M. The mechanism of stimulation potential of the integrated use lisoresursnoho : Author. Thesis. candidate. Econ. Sciences : 08.00.06 «Economics of Natural Resources and Environment» / N.M. Vasiliko. – Lutsk, 2011. – 24 p. 2. Golub A.A. Directions improve management of forest management / A.A. Golub // Environmental Economics and Environmental Protection : Coll. Science. pr. – K. : RC IEPSR Sciences of Ukraine, 2013. – P. 83–88. 3. Holian V.A. Improving the environmental and economic regulation of the forestry business: domestic realities and feasibility of the implementation of international experience / V.A. Holian, S.M. Demydyuk, A.I. Gordiychuk // Investment: practice and experience. – 2012. – № 12. – P. 26–28. 4. Dejneka A.M. Forestry, ecological and economic principles of : [monograph] / A.M. Dejneka. – K. : Knowledge, 2009. – 350 p. 5. Karpuk A.I. Of state-private partnership in forestry, innovative investment aspect / A.I. Karpuk // Investment: practice and experience. – 2011. – № 21. – Р. 10– 13.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-163496
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1818-4170
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:12:12Z
publishDate 2015
publisher ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
record_format dspace
spelling Карпук, А.І.
Шестак, М.Л.
2020-01-31T18:17:33Z
2020-01-31T18:17:33Z
2015
Еколого-економічна ефективність лісокористування: напрями та механізми підвищення / А.І. Карпук, М.Л. Шестак // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2015. — С. 165-172. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
1818-4170
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163496
630.94
У статті обґрунтовуються напрями підвищення рівня еколого-економічної ефективності лісокористування в умовах поглиблення інституціональних перетворень у лісовому секторі національного господарства, а саме: модернізація виробничо-технічної бази лісозаготівлі та лісопереробки, кооперація із суб’єктами аграрного підприємництва, комплексне використання лісоресурсного потенціалу, диверсифікація лісогосподарської діяльності, удосконалення маркетингових каналів просування лісопродукції на нові ринки. Найбільш дієвим механізмом реалізації наведених напрямів визначено впровадження державно-приватних партнерств.
Directions of increase level ecological and economic effectiveness of forest usage in conditions of deepening institutional transformations in the forest sector of the national economy are substantiated in the article. These directions are defined: modernization production and technical base of the logging and wood processing, cooperation with the subjects of agrarian business, complex use forest resource potential, diversification of forestry, improving marketing channels, promotion of timber into new markets. Implementation of public-private partnerships is established the most effective mechanism of realization directions of increase ecological and economic effectiveness of forest usage.
uk
ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
Економіка природокористування і охорони довкілля
Лісовий сектор
Еколого-економічна ефективність лісокористування: напрями та механізми підвищення
Ecological and economic effectiveness of forest usage: directions and mechanisms of improvement
Article
published earlier
spellingShingle Еколого-економічна ефективність лісокористування: напрями та механізми підвищення
Карпук, А.І.
Шестак, М.Л.
Лісовий сектор
title Еколого-економічна ефективність лісокористування: напрями та механізми підвищення
title_alt Ecological and economic effectiveness of forest usage: directions and mechanisms of improvement
title_full Еколого-економічна ефективність лісокористування: напрями та механізми підвищення
title_fullStr Еколого-економічна ефективність лісокористування: напрями та механізми підвищення
title_full_unstemmed Еколого-економічна ефективність лісокористування: напрями та механізми підвищення
title_short Еколого-економічна ефективність лісокористування: напрями та механізми підвищення
title_sort еколого-економічна ефективність лісокористування: напрями та механізми підвищення
topic Лісовий сектор
topic_facet Лісовий сектор
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163496
work_keys_str_mv AT karpukaí ekologoekonomíčnaefektivnístʹlísokoristuvannânaprâmitamehanízmipídviŝennâ
AT šestakml ekologoekonomíčnaefektivnístʹlísokoristuvannânaprâmitamehanízmipídviŝennâ
AT karpukaí ecologicalandeconomiceffectivenessofforestusagedirectionsandmechanismsofimprovement
AT šestakml ecologicalandeconomiceffectivenessofforestusagedirectionsandmechanismsofimprovement