Наукова концепція «Музей історії домашніх тварин у зв'язку з історією культури» Олександра Браунера
У роботі вперше публікуються знайдені два рукописні зошити з коментарями Олександра Олександровича Браунера, написані в травні 1939 року у Києві – за два роки до його смерті. У цих зошитах викладена концепція створення Музею історії домашніх тварин у зв'язку з історією культури. Two notebook...
Saved in:
| Published in: | Питання історії науки і техніки |
|---|---|
| Date: | 2018 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2018
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163520 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Наукова концепція «Музей історії домашніх тварин у зв'язку з історією культури» Олександра Браунера / О.В. Червоненко, В.О. Яненко, О.М. Ковальчук // Питання історії науки і техніки. — 2018. — № 2. — С. 73-79. — Бібліогр.: 52 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-163520 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Червоненко, О.В. Яненко, В.О. Ковальчук, О.М. 2020-02-01T12:07:50Z 2020-02-01T12:07:50Z 2018 Наукова концепція «Музей історії домашніх тварин у зв'язку з історією культури» Олександра Браунера / О.В. Червоненко, В.О. Яненко, О.М. Ковальчук // Питання історії науки і техніки. — 2018. — № 2. — С. 73-79. — Бібліогр.: 52 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163520 У роботі вперше публікуються знайдені два рукописні зошити з коментарями Олександра Олександровича Браунера, написані в травні 1939 року у Києві – за два роки до його смерті. У цих зошитах викладена концепція створення Музею історії домашніх тварин у зв'язку з історією культури. Two notebooks written by the famous Ukrainian zoologist Oleksandr Brauner in May 1939 in Kyiv (i.e. two years before his death) with comments are published here for the first time. In these notebooks, the concept of creating the Museum of the history of domestic animals in connection with the history of culture is outlined. В работе впервые публикуются найдены два рукописные тетради с комментариями Александра Александровича Браунера написанные в мае 1939 года в Киеве - за два года до его смерти. В этих тетрадях изложена концепция создания Музея истории домашних животных в связи с историей культуры. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Питання історії науки і техніки Пам'ятки історії та культури Наукова концепція «Музей історії домашніх тварин у зв'язку з історією культури» Олександра Браунера Научная конепция «Музей истории домашних животных в связи с историей культуры" Александра Браунера Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Наукова концепція «Музей історії домашніх тварин у зв'язку з історією культури» Олександра Браунера |
| spellingShingle |
Наукова концепція «Музей історії домашніх тварин у зв'язку з історією культури» Олександра Браунера Червоненко, О.В. Яненко, В.О. Ковальчук, О.М. Пам'ятки історії та культури |
| title_short |
Наукова концепція «Музей історії домашніх тварин у зв'язку з історією культури» Олександра Браунера |
| title_full |
Наукова концепція «Музей історії домашніх тварин у зв'язку з історією культури» Олександра Браунера |
| title_fullStr |
Наукова концепція «Музей історії домашніх тварин у зв'язку з історією культури» Олександра Браунера |
| title_full_unstemmed |
Наукова концепція «Музей історії домашніх тварин у зв'язку з історією культури» Олександра Браунера |
| title_sort |
наукова концепція «музей історії домашніх тварин у зв'язку з історією культури» олександра браунера |
| author |
Червоненко, О.В. Яненко, В.О. Ковальчук, О.М. |
| author_facet |
Червоненко, О.В. Яненко, В.О. Ковальчук, О.М. |
| topic |
Пам'ятки історії та культури |
| topic_facet |
Пам'ятки історії та культури |
| publishDate |
2018 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Питання історії науки і техніки |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| format |
Article |
| title_alt |
Научная конепция «Музей истории домашних животных в связи с историей культуры" Александра Браунера |
| description |
У роботі вперше публікуються знайдені два рукописні зошити з коментарями
Олександра Олександровича Браунера, написані в травні 1939 року у Києві – за два
роки до його смерті. У цих зошитах викладена концепція створення Музею історії
домашніх тварин у зв'язку з історією культури.
Two notebooks written by the famous Ukrainian zoologist Oleksandr Brauner in May
1939 in Kyiv (i.e. two years before his death) with comments are published here for the first
time. In these notebooks, the concept of creating the Museum of the history of domestic
animals in connection with the history of culture is outlined.
В работе впервые публикуются найдены два рукописные тетради с комментариями Александра Александровича
Браунера написанные в мае 1939 года в Киеве - за два года до его смерти. В этих тетрадях
изложена концепция создания Музея истории домашних животных в связи с историей культуры.
|
| issn |
2077-9496 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163520 |
| citation_txt |
Наукова концепція «Музей історії домашніх тварин у зв'язку з історією культури» Олександра Браунера / О.В. Червоненко, В.О. Яненко, О.М. Ковальчук // Питання історії науки і техніки. — 2018. — № 2. — С. 73-79. — Бібліогр.: 52 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT červonenkoov naukovakoncepcíâmuzeiístoríídomašníhtvarinuzvâzkuzístoríêûkulʹturioleksandrabraunera AT ânenkovo naukovakoncepcíâmuzeiístoríídomašníhtvarinuzvâzkuzístoríêûkulʹturioleksandrabraunera AT kovalʹčukom naukovakoncepcíâmuzeiístoríídomašníhtvarinuzvâzkuzístoríêûkulʹturioleksandrabraunera AT červonenkoov naučnaâkonepciâmuzeiistoriidomašnihživotnyhvsvâzisistorieikulʹturyaleksandrabraunera AT ânenkovo naučnaâkonepciâmuzeiistoriidomašnihživotnyhvsvâzisistorieikulʹturyaleksandrabraunera AT kovalʹčukom naučnaâkonepciâmuzeiistoriidomašnihživotnyhvsvâzisistorieikulʹturyaleksandrabraunera |
| first_indexed |
2025-11-25T22:45:12Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:45:12Z |
| _version_ |
1850570801262100480 |
| fulltext |
ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2018 № 2 73
НАУКОВА КОНЦЕПЦІЯ «МУЗЕЙ ІСТОРІЇ ДОМАШНІХ ТВАРИН У ЗВ’ЯЗКУ
З ІСТОРІЄЮ КУЛЬТУРИ» ОЛЕКСАНДРА БРАУНЕРА
Червоненко О.В., канд.біол.наук;
Яненко В.О.,канд.біол.наук;
Ковальчук О.М., канд.біол.наук
(Національний науково-природничий музей НАН України)
У роботі вперше публікуються знайдені два рукописні зошити з коментарями
Олександра Олександровича Браунера, написані в травні 1939 року у Києві – за два
роки до його смерті. У цих зошитах викладена концепція створення Музею історії
домашніх тварин у зв’язку з історією культури.
Ключові слова: Олександр Олександрович Браунер, музейна колекція, природни-
чий музей, наукова концепція, зоологія, одомашнення тварин, селекція.
Внесок відомого вченого-енци-
клопедиста Олександра Олексан-
дровича Браунера в українську науку
важко переоцінити. Це був таланови-
тий та багатогранний вчений, коло ін-
тересів та наукових досліджень якого
було надзвичайно широким: банківсь-
ка справа, статистика, зоологія, систе-
матика, зоогеографія, палеонтологія,
археологія, іхтіологія, орнітологія, ге-
рпетологія, охорона природи та музей-
на справа [1, с. 77]. Окрім того, Олек-
сандр Браунер був почесним членом
Бессарабського, Новоросійського та
Кримського товариств натуралістів,
членом Російського ентомологічного
та Російського палеонтологічного то-
вариств, Кримсько-Кавказського Гір-
ського Клубу, Одеського товариства
правильного полювання, Орнітологіч-
ного комітету, Російського товариства
акліматизації тварин та рослин, Ново-
російської спілки природознавців,
співпрацював із Московським архео-
логічним товариством [1].
У низці фундаментальних праць
повною мірою висвітлена біографія
О.О. Браунера [1-29] та основні дося-
гнення вченого в різних наукових на-
прямках, як то зоотехніка та селекція
[30-38], зоологія [39-41], орнітологія
[42-44], педагогіка [45-47] та заповід-
на справа [8; 48].
Окрім переліченого вище, Олек-
сандр Браунер цікавився музейною
справою та зоологічними колекціями
[49]. На сьогодні принаймні у трьох
музеях України (Національному нау-
ково-природничому музеї НАН Укра-
їни, Музеї природи Харківського на-
ціонального університету ім. В. Н.
Каразіна та зоологічному музеї Оде-
ського національного університету
імені I. І. Мечникова) зберігаються
колекції, зібрані видатним вченим.
Деякі з них були продані, інші пода-
ровані музеям [50-52]. Так, на сьогод-
ні у відділі палеонтології Національ-
ного науково-природничого музею
НАН України лише у складі порівня-
льної остеологічної колекції перебу-
вають 903 одиниці зберігання (цілі
скелети, анатомічні групи, черепи),
зібрані О.О. Браунером.
Нещодавно в архіві відділу пале-
онтології нами були знайдені два зо-
шити, написані рукою вченого за два
роки до його смерті. Разом із зошита-
ми наявна авторська машинописна
копія їхнього вмісту. У цих зошитах
Олександр Браунер тезово описує
концепцію музею історії домашніх
ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2018 № 2 74
тварин у зв’язку з історією культури.
Назви концепцій у рукописному та
машинописному вигляді мають незна-
чні відмінності, проте суть залиша-
ється незмінною. Текст цих докумен-
тів за оригіналом рукописного тексту
двох зошитів наведений нижче. У тек-
сті є додаткові правки, внесені авто-
ром; їх ми виділяли курсивом. Також
збережені друкарські помилки та за-
креслювання. Текст відтворено за ав-
торським оригіналом.
А. Браунер
МУЗЕЙ ИСТОРИИ
ДОМАШНИХ ЖИВОТНЫХ
В СВЯЗИ С ИСТОРИЕЙ КУЛЬТУРЫ
Тетрадь І.
Введение.
Приветствую устройство выста-вки
четвертичного периода и домашних жи-
вотных. Эта хорошо выполненная выставка
должна развернуться в два Музея: четвер-
тичного периода и домашних животных в
связи с культурой. Не касаясь первого Му-
зея, я даю вехи Музея домашних живот-
ных.
Собака.
На грани палеолита и неолита появ-
ляется первое домашнее, как спутник чело-
века. Поэтому можно дать плакат:
«Собака вывела человека в люди».
1. Дикие предки собаки: для Евразии
волк и шакал, для Африки разные виды
шакала.
2. Ископаемые собаки: Сanis palustris,
Canis matris optimae, Canis intermedius,
Canis Inostranzewi, Canis Leineri, Canis
Putiatini, Canis Kryscntafovici.
3. Собаки древности: ассирийский
дог, в Египте – борзая, такса и др.
4. Собаки в производстве и жизни че-
ловека.
а/ мясное животное – китайский чан,
полинезийские.
б/ охотничье: в лесах – лайка и гон-
чая, в поле – легавая, в степи – борзая,
для нор – такса.
в/ транспорт:
ездовые лайки; упряжная в тележ-
ке, перевозящая молоко и продукты в
больших городах.
г/ сторож дома и стад: овчарки раз-
ных пород, особенно древняя европейская
овчарка, колли и др.
д/ Человеколюбивая – сен-бернар
е/ Военная: молосс, нынешние собаки
связи.
ж/ Домашние: тер''еры, такса, япон-
ская.
5. Разные типы собак.
А. Дог, бульдог и мопс.
Б. Борзая: левретка, арабская слуги,
туркменская…..? хорт, русская псовая.
В. Легавые
Г. Гончие
ІІ. РОГАТЫЙ СКОТ
1. Дикие: тур /вымерший/, гаур,
бантенг, як и буйвол, родина их.
2. Домашние
А. Классификация по черепам рода
Bos taurus:
а/ Bos Taurus primigenius
/серый степной скот/, Bos frontosus
/симментал/,
Bos t. brachyceros /джерзейка, англий
? и пр.)
Bos t. brachycephalus /цилерталь -
дукс/.
Б. Типы разной производительности:
а/ рабочая – серый степной
/украинский и венгерский/
б/ молочная: голландская, симмен-
тал, джерзейка, холмогорская, ярославская,
красная, белоголовая и красная немецкая.
б2/ мясная: шортгорн, герефорд,
б3/верховые: як и зебу.
3. Исследователи:
Дарвин, Рютмейер, 2. Натузпус
4. Творцы пород
а/ Голландец и голландский скот.
б/ швейцарская и симментал.
в/ англичанин, Беквель – и англий-
ские породы /шартгорн, герефорд и др./
г/ холмогорский крестьянин и холмо-
горка.
д/ Ярославский крестьянин и яро-
славка.
е/ неизвестный создатель степного
скота, разводившие его в качестве тузем-
ных пород – украинец и венгерец.
ж/ фин и комолый скот.
з/ калмык и монгольский скот
и/ обитатели южной Африки: зебу и
буйвол.
к/обитатель азиатских плоскогорий
як.
5. Влияние кормление и содержание.
1. Украинский заводской скот и
плохого содержания /инфантилизм/.
2. Пастьба в течение круглого года
на подножном корме: киргизский.
3. Мясной: а/ естественной
скороспелости – калмыцкий скот.
б/ искусственно выведенный скоро-
спелости шортгорн, герефорд, анчус, как
ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2018 № 2 75
следствие селекции и обильного кормле-
ния.
в/ молочный – голландская и др.
6. Половой триморфизм:
Бык/бугай/, корова, вол.
7. Ступени производительности: низ-
шие, средние, высшие.
и рекордисты:
а/ молочной,
б/мясной
в/ мясно-молочной.
Овца
1. Нине живущие группы диких
овец: муфлон, аркар, аргали и толсторог.
2. Домашние овцы. Родина их.
А. Предлагаемые прародители:
а/ муфлон – для короткохвостых,
б/ аркар – для длиннохвостых и тол-
щехвостых.
в/ аргали – для курдючных.
Б. Овцы древности: египетская, асси-
рийская.
В. Экологические условия при выве-
дении пород:
а/ пустыня и полупустыня – курдюч-
ная порода, имеющая в курдюке запас жи-
ра, высоконогость – как следствие дальних
сезонных перекочевывок.
б/ степь – жирнохвостые
в/ лучшие условия – длиннохвостые.
Г/ Группы разной производительно-
сти:
а/ Грубошерстные: киргизская, мон-
гольская.
б/ шерстные: меринос.
в/ молочно-шерстные: остфрисланд-
ская, цигейская, волошская.
г/ смушковая: каракуль, малич, чуш-
ка, и решетиловская.
д/ мясная: гиссарская, как тип естест-
венной скороспелости; английские овцы,
как тип искусственно выведеной скороспе-
лости.
е/ овчинная – романовская
Д/ Ступени производительности:
а/ молочной, б/ мясной, в/ шерстной.
Коза.
1. Ныне живущие группы диких
коз:
а/ козероги – альпийский, пиреней-
ский и сибирский,
б/ безоаровый козел
в/ винторогая.
2. Прародители: вымершая Capra
prisca, безоаровый козел и винторогая.
Родина.
3. Типы производительности:
а/ молочная – заспенская и др.
б/ шерстная – ангорская, кашмирская
и киргизская.
4. Ступени производительности.
Лошадь.
1. Нине живущие группы лошадей:
а/ лошадь в узком смысле: лошадь
Пржавальского и недавно вымерший тар-
пан.
б/ зебра, в/ кулан, г/ осел.
1. Осел
Виды диких ослов: африканский, со-
малийский и западно-сахарский.
Первая одомашненная лошадь. Роди-
на.
Производительность: главная – вьюч-
ная, второстепенная – верховая.
Типы ослов.
Мулы.
2. Лошадь
А. Разные типы:
1/ восточный /южный/, лептозомный
– арабская, теклиская, киргизская.
2/ западный/северный/ - тяжеловозы.
3/ Иные породы: пони и др.
4/ константные метисы: орловский
рысак и др.
Б. Ступени последовательной произ-
водительности.
а/ мясная
б/ молочная
в/ боевая/ боевые…./ и верховая
Рисунки: центавра и «Три богатыря»
Васнецова.
Группы разной производительности:
1/ простая верховая /киргизская/.
2/ скаковая: техническая, арабская и
английская.
3/ беговая: орловский рысак и амери-
канский
4/ транспорт: тяжеловозы.
5/ крайние типы: английская скаковая
и пони
6/ смешанные производительности:
2 тетрадь
Свинья
1/ Ныне живущие дикие свиньи: ев-
ропейская, индийская и др.
2/ Прародители домашней свиньи: ев-
ропейская и индийская.
3/Типы:
а/ простая, мало производительного,
преимущественно пастбищенского кормле-
ния /короткоухая и длинноухая/
б/ свиньи улучшенного содержания и
кормления, а также селекции:
б1/ английская, европейская.
б2/ английские мясные: белая, черная.
б3/ курчавые /мангалицкая и др./
4/ Плакат производительности: про-
стой и белой английской.
Буйвол
1/ Дикие виды: азиатские и африкан-
ские.
2/ Прародитель домашнего буйвола.
Древние.
Верблюд
ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2018 № 2 76
1. Дикий – двухгорбый.
2. Группы производительности:
а/ транспорт – двухгорбый верблюд
/вюк/, упряжные.
б/ бег – дромадер.
Родина домашних верблюдов.
Древние изображения верблюдов.
Искусственное осеменение, как метод
быстрого улучшения пород и передачи в
массы населения СССР, создает улучшение
качественного состава пород и быстрое по-
вышение производительности их. СССР яв-
ляется первой и передовой страной исполь-
зования этого метода в широких размерах.
Лама
Дикий вид – Гуанако
Домашний вид. Родина.
Лама – вьючное животное.
Альпака – шерстное животное.
Северный олень
Дикий вид
Домашний олень
Производительность:
а/ упряжная. б/ верховая.
Кролик.
Дикий вид: дикий кролик.
Родина.
Домашние породы:
1. Типы производительности:
а/ мясная.
б/ пуховая
в/ овчинная
г/ смешаная
Вес дикого кролика и мясного
Кошка.
Дикий вид.
Домашняя кошка.
Родина.
Древние изображения кошки.
Курица
Дикий вид – банковская курица.
Домашние куры
Типы производительности:
а/ мясная – кохинкинка.
б/ яйценосная – лехгорн
в/ мясо-яйценосная – род –айленд.
г/ простые
д/ бойцовый петух
е/ японские.
Индейка.
Дикая индейка.
Домашние индейки.
Родина Леса Северной Америки.
Утка.
Дикий вид – кряква.
Домашние породы:
а/ мясные
б/ яйценоские
в/ смешанной производительности
Гусь.
Дикий вид – серый гусь.
Домашние породы
Цесарка.
Дикий вид
Домашний
Родина.
Голубь
Дикий вид – скалистый голубь и дру-
гие виды /клинтух, витютень/
Домашние голуби
Прародитель – скалистый голубь
Многообразие пород.
Павлин:
Дикий вид – павлин
Домашние павлины
Прародитель – дикий павлин.
Канарейка.
Дикий вид – канарейка.
Домашний вид
Канарейка
Прародитель – дикая канарейка.
Страус
Дикий вид
Домашний страус.
Дикий прародитель – дикий.
Пчела
Тутовый шелкопряд.
Очаги происхождения домашних жи-
вотных
/карта, плакат/.
Происхождение всех видов домашних
животных.
Музейна концепція нового музею,
розроблена О.О. Браунером, є ґрунтов-
ною, цікавою і була досить новаторсь-
кою на час свого створення. Кінець
1930-х рр. був особливо важким для
вченого. У 1938 р. Олександр Браунер
переживає чергові утиски з боку влади.
Разом зі своїм учнем, М.О. Заблоцьким,
науковець був змушений покинути Ас-
канію-Нова у зв’язку зі «скороченням».
О. Браунер повертається до Одеси роз-
чарованим і хворим [29, с. 6]. На почат-
ку 1939 р. він приїздить до Києва, де й
працює над створенням наведеної вище
концепції музею історії домашніх тва-
рин. Звичайно, ця концепція була неза-
вершеною і потребувала доопрацюван-
ня. Як бачимо з її тексту, останні пункти
залишилися недописаними. І хоча ця
праця була не закінченою, вона мала ве-
ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2018 № 2 77
лике значення та пізніше отримала своє
практичне втілення. Найбільш імовірно,
що при побудові експозиції малого
(“плейстоценового”) залу палеонтологі-
чного музею ННПМ НАН України вка-
зана праця Олександра Браунера була
взята за основу при створенні п’яти віт-
рин, які демонструють етапи одомаш-
нення різних видів тварин.
Таким чином, знаходження згада-
них вище зошитів не тільки проливає
світло на історію формування сучасних
експозицій Національного науково-
природничого музею НАН України, а й
має велике значення для розробки тео-
ретичних та практичних питань приро-
дничої музеології. Разом з тим, залиша-
ється ще багато “білих плям” у контекс-
ті оцінки внеску О.О. Браунера у розви-
ток музейної справи. Вирішення цього
питання потребує залучення додаткових
архівних матеріалів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1 Безлуцька О. П. Олександр
Олександрович Браунер (1857–1941): нариси
біографії і наукової творчості // Історичний
архів. Наукові студії: Збірн. наук. праць. –
Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили,
2016. – Вип. 17. – С. 77–83.
2. Богачик Т. А., Дьяков В. А. Два
краеведа // Памяти профессора Александра
Александровича Браунера. – Одесса:
Астропринт, 1997. – С. 30–37.
3. Боголюбский С. Н. Александр
Александрович Браунер (К
восьмидесятилетию со дня рождения) //
Проблемы происхождения, эволюции и
породообразования домашних животных. –
М.-Л.: Изд-во Акад. наук СССР. – 1940. – Т.
1. – С. 53–61.
4. Боканча П. Сорок восемь лет
деятельности ученого-натуралиста // Сб.
по вопросам акклиматизации растений и
животных “Югоклимат”. – 1930. – Ч. 8. –
С. 1–2.
5. Бондарь А. А. Александр
Александрович Браунер – оптимист // Чтения
памяти А. А. Браунера: Мат-лы Третьей
международн. научн. конф. – Одесса:
Астропринт, 2003. – С. 31–33.
6. Борейко В. Е. Забытое имя. К 130-
летию со дня рождения Александра
Александровича Браунера // Вечерняя Одесса
(газета). – 1987, январь. – С. 5.
7. Борейко В. Е. В рамки не вмещался
// Дон-Кихоты. История. Люди. Заповедники.
– М.: Логата, 1998. – С. 22–30.
8. Борейко В. Е. Замечательные
деятели заповедного дела Украины.
Браунер Александр Александрович.
История заповедного дела в Украине. –
2002. – С. 167–171.
9. Борейко В., Грищенко А. Олександр
Олександрович Браунер // Рідна природа. –
1987. – № 1. – С. 56–57.
10. Браунер Александр
Александрович. – В кн.: Большая советская
энциклопедия. Изд. 2-е. – Т. VI. – Москва:
Большая Советская Энциклопедия, 1950 – С.
60.
11. Виклюк Л. Т., Шпiнь Ю. В. Один
iз перших // Памяти профессора Александра
Александровича Браунера. – Одесса:
Астропринт, 1997. – С. 40–43.
12. Волянская Е. А., Замбриборщ Ф.
С. Воспоминания о профессоре А. А.
Браунере // Памяти профессора Александра
Александровича Браунера. – Одесса:
Астропринт, 1997. – С. 27–30.
13. Горлова Н. I. О. О. Браунер i
Херсонщина. Початок наукової дiяльностi //
Памяти профессора Александра
Александровича Браунера. – Одесса:
Астропринт, 1997. – С. 37–40.
14. Дьяков В. А. Об А. А. Браунере и
по его следам // Памяти профессора
Александра Александровича Браунера. –
Одесса: Астропринт, 1997. – С. 6–12.
15. Дьяков В., Савчук В., Шевчук Н.
Браунер (Brauner) Александр Александрович.
– В кн.: Немцы России. Энциклопедия. – М.,
1999. – Т. 1 (А–И). – С. 246–247.
16. Дьяков В. А., Крижанiвський В. I.
Браунер Олександр Олександрович //
Енцiклопедiя сучасної України. – К., 2005. –
Т. III. – С. 435–436.
17. Зленко Г. Д. Александр Браунер
как прозаик-натуралист // Чтения памяти
А. А. Браунера: Мат-лы Третьей
международн. научн. конф. – Одесса:
Астропринт, 2003. – С. 30–31.
18. Криштафович А. Н. А. А. Браунер
(К 80-летию со дня рождения) // Природа. –
1937. – № 4. – С. 145–152.
19. Криштафович А. Н.
Воспоминания о А. А. Браунере // Памяти
профессора Александра Александровича
Браунера. – Одесса: Астропринт, 1997. – С.
26–27.
20. Мазурмович Т. М., Шульга I. К.
Олександр Олександрович Браунер // Видатнi
вiтчизнянi зоологи. – К.: Рад. школа. – 1953. –
С. 140–142.
ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2018 № 2 78
21. Мазурмович Т. М., Шульга И. К.
Александр Александрович Браунер //
Выдающиеся отечественные зоологи. – Киев:
Сов. школа. – 1955. – С. 170–174.
22. Олександр Олександрович
Браунер: Бiблiогр. матерiали / Скл. В. М.
Конський, Л. П. Котова; наук. ред. I. I.
Пузанов. Вченi Одеси. – Вип. I. – Одеса, 1957.
– 30 с.
23. Плесская-Зебольд Э. Г. Александр
Александрович Браунер // Одесские немцы
1803–1920. – Одесса: Институт германских и
восточноевропейских исследований
Геттинген (ФРГ), 1999. – С. 291–293.
24. Пузанов И. И. Роль А. А.
Браунера в изучении природы Молдавии //
Труды объединенной научной сессии Молд.
филиала АН СССР, т. 2. – Кишинев, 1959. –
С. 289–293.
25. Пузанов І. І. Пам’яті проф. О. О.
Браунера // Труди Зоол. музею Київського
держ. ун-ту. – 1959. – № 6. – С. 147–148.
26. Пузанов И. И. Александр
Александрович Браунер. Жизнь и научная
деятельность // Труды Ин-та истории
естествознания и техники АН СССР. – 1960.
– Т. 32. – С. 309–371.
27. Черная Т. Г., Цыкало А. Л.
Маршрутами профессора А. А. Браунера и
профессора И. И. Пузанова. Молодёжные
экологические экспедиции в междуречье
Дунай – Днестр // Чтения памяти А. А.
Браунера: Мат-лы Третьей международн.
научн. конф. – Одесса: Астропринт, 2003. – С.
33–35.
28. Южаков С. Н. Браунер Александр
Александрович. – В кн.: Большая
энциклопедия. Словарь общедоступных
сведений по всем отраслям знания. – СПб.,
1902. – Т. 3. – С. 651.
29. Curriculum vitae и список работ А.
А. Браунера / Авт.-упор. Б. Г. Александров,
М. М. Джуртубаев и др. // Известия
музейного фонда им. А. А. Браунера. – 2007.
– Т. 4, № 1. – С. 24.
30. Бондарь А. А. Вклад А. А.
Браунера в развитие зоотехнической науки и
образования // Чтения памяти А. А. Браунера:
Мат-лы международн. научн. конф. – Одесса,
Астропринт, 2000. – С.103–110.
31. Бондарь А. А. Проблема
происхождения и преобразования домашних
животных на Украине и научное наследие А.
А. Браунера // Памяти профессора
Александра Александровича Браунера. –
Одесса: Астропринт, 1997. – С. 52–55.
32. Капустина Н. Ю. А. А. Браунер –
один из основоположников теории
доместикации и происхождения домашних
животных // Памяти профессора Александра
Александровича Браунера. – Одесса:
Астропринт, 1997. – С. 63–67.
33. Капустина Н. Ю. Доказательство
существования картосхемы происхождения
пород домашних животных А. А. Браунера //
Чтения памяти А. А. Браунера: Мат-лы
международн. научн. конф. – Одесса:
Астропринт, 2000. – С. 110–117.
34. Капустина Н. Ю. Феномен А. А.
Браунера – зоолога в отечественной науке.
Доказательство существования нелинейной
(неклассической) зоологии Браунера //
Чтения памяти А. А. Браунера: Мат-лы
Третьей международн. научн. конф. – Одесса:
Астропринт, 2003. – С. 35–37.
35. Капустина Н. Ю., Мирошкина Н.
Е. О значении работ А. А. Браунера и
Н. И. Вавилова для гуманитарных
исследований (К проблеме перехода от
присваивающего хозяйства к
производящему) // Памяти профессора
Александра Александровича Браунера. –
Одесса: Астропринт, 1997. – С. 67–70.
36. Рубан Ю. Д. Происхождение,
использование и сохранение пород домашних
животных в работах А. А. Браунера // Памяти
профессора Александра Александровича
Браунера. – Одесса: Астропринт, 1997. – С.
55–59.
37. Спасская Н. Н. Возрастные
изменения скелета лошади Пржевальского в
работах А. А. Браунера // Чтения памяти А.
А. Браунера: Мат-лы Третьей международн.
научн. конф. – Одесса: Астропринт, 2003. – С.
41–43.
38. Хомут И. С. Версия А. А.
Браунера о происхождении красного
степного скота // Памяти профессора
Александра Александровича Браунера. –
Одесса: Астропринт, 1997. – С. 59–63.
39. Пузанов И. И. Столетние итоги
зоологических исследований в Одессе //
Труды Одесского университета: Юбил.
научн. сессия, посвященная 300-летию
воссоединения Украины с Россией. – 1954. –
С. 73–83.
40. Пузанов И. И. Заслуги А. А.
Браунера в изучении фауны и зоогеографии
степной Украины // Проблемы зоогеографии
суши: Мат-лы совещ., состоявшегося в г.
Львове 1–9 июня 1957 г. – С. 210–215.
41. Рясиков Л. В. О факте контакта
Александра Александровича Браунера с
морской зоологической станцией в
Вильфранш-сюр-Мер со средиземноморского
побережья Франции в связи с его
исследованиями по сельдевым рыбам //
Чтения памяти А. А. Браунера: Мат-лы
Третьей международн. научн. конф. – Одесса:
Астропринт, 2003. – С. 43–46.
42. Кошелев А. И., Пересадько Л. В.
Орнитологическое наследие А. А. Браунера,
его вклад в изучение птиц украинского
Причерноморья // Памяти профессора
ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2018 № 2 79
Александра Александровича Браунера. –
Одесса: Астропринт, 1997. – С. 47–51.
43. Кошелев А. И. Зоолого-
экологические прогнозы и рекомендации в
научных работах А. А. Браунера. Насколько
они оправдались и воплощены ли в жизнь? //
Известия музейного фонда им. А. А.
Браунера. – 2007. – Т. 1, № 1. – С. 19–24.
44. Тараненко И. Л., Карпов Л. Д.,
Паниотова Н. И. Сведения об изучении
орнитологической коллекции птиц юга
Украины по материалам профессора А. А.
Браунера // Памяти профессора Александра
Александровича Браунера. – Одесса:
Астропринт, 1997. – С. 74–77.
45. Косенко Н. В., Кузнецов В. А.
Компоненты педагогического мастерства
профессора А. А. Браунера // Памяти
профессора Александра Александровича
Браунера. – Одесса: Астропринт, 1997. – С.
83–87.
46. Кузнецов В. А. Вклад профессора
А. А. Браунера в разработку проблем
экологического образования и воспитания
школьников // Памяти профессора
Александра Александровича Браунера. –
Одесса: Астропринт, 1997. – С. 77–83.
47. Нехаенко Г. Г. Профессор
Александр Александрович Браунер –
организатор Одесского сельско-
хозяйственного института // Памяти
профессора Александра Александровича
Браунера. – Одесса: Астропринт, 1997. – С.
43–46.
48. Черна Л.О. Деякі аспекти
діяльності професора О. О. Браунера зі
створення мережі природно-заповідних
територій України (1920-ті рр.) // Ресурсы
позвоночных юго-восточной Европы.
Сохранение и использование в условиях
современной трансформации природной
среды и общественных отношений: Тезисы
Международн. научн. совещания 14–17
сентября 2010 года. – Одесса, 2010. – С. 3–5.
49. Савчук В. С., Гребенник Т. А.
Музейная тема в жизни и деятельности
А. А. Браунера // Памяти профессора
Александра Александровича Браунера. –
Одесса: Астропринт, 1997. – С. 70–74.
50. Доценко И. Б. Коллекции
амфибий и рептилий, собранные А. А.
Браунером, хранящиеся в фондах
зоологического музея ННПМ НАН Украины
// Чтения памяти А. А. Браунера: Мат-лы
Третьей международн. научн. конф. – Одесса:
Астропринт, 2003. – С. 37–39.
51. Резниченко Л. А., Криволапов В.
П. Новые данные об остеологической
коллекции А. А. Браунера из собраний фонда
Музея природы Харьковского национального
университета им. В. Н. Каразина // Чтения
памяти А. А. Браунера: Мат-лы Третьей
международн. научн. конф. – Одесса:
Астропринт, 2003.– С. 39–41.
52. Криволапов В. П. Систематичес-
кий каталог краниологической коллекции
семейства псовые (CANIDAE) профессора А.
А. Браунера // Известия музейного фонда
им. А. А. Браунера, 2007. – Т. 4, № 4. – С. 5–
26.
Червоненко А.В.,Яненко В.А., Ковальчук А.М. Научная конйепция «Музей истории
домашних животных в связи с ичторие культуры Александра Браунера. В работе впервые
публикуются найдены два рукописные тетради с комментариями Александра Александровича
Браунера пользователя в мае 1939 года в Киеве - за два года до его смерти. В этих тетрадях
изложена концепция создания Музея истории домашних животных в связи с историей культуры.
Ключевые слова: Александр Александрович Браунер, музейная коллекция, естественный музей,
научная концепция, зоология, одомашнивание животных, селекция.
Two notebooks written by the famous Ukrainian zoologist Oleksandr Brauner in May
1939 in Kyiv (i.e. two years before his death) with comments are published here for the first
time. In these notebooks, the concept of creating the Museum of the history of domestic
animals in connection with the history of culture is outlined.
Key words: Oleksandr Oleksandrovych Brauner, museum collection, natural history
museum scientific concept, zoology, domestication of animals, selection.
|