Внесок В.М. Лігіна (1846-1900) в розвиток Новоросійського товариства природодослідників
Метою статті є висвітлення деяких сторінок життя та діяльності професора
 В.М. Лігіна (1846 – 1900). Головним завданням статті є висвітлення його діяльності в
 складі Новоросійського товариства Природодослідників, організаційна та наукова діяльність. The purpose of the article is to...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Питання історії науки і техніки |
|---|---|
| Datum: | 2018 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2018
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163552 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Внесок В.М. Лігіна (1846-1900) в розвиток Новоросійського товариства природодослідників / О.А. Олійник // Питання історії науки і техніки. — 2018. — № 3. — С. 14-18. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860022453985607680 |
|---|---|
| author | Олійник, О.А. |
| author_facet | Олійник, О.А. |
| citation_txt | Внесок В.М. Лігіна (1846-1900) в розвиток Новоросійського товариства природодослідників / О.А. Олійник // Питання історії науки і техніки. — 2018. — № 3. — С. 14-18. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Питання історії науки і техніки |
| description | Метою статті є висвітлення деяких сторінок життя та діяльності професора
В.М. Лігіна (1846 – 1900). Головним завданням статті є висвітлення його діяльності в
складі Новоросійського товариства Природодослідників, організаційна та наукова діяльність.
The purpose of the article is to highlight some of the
pages of life and work of Professor VM. Ligina (1846 - 1900). The main task of the article is
to highlight its activities within the Novorossiysk Society of Naturalists, organizational and
scientific activities.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:48:25Z |
| format | Article |
| fulltext |
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2018 № 3 14
УДК: 94(477):531.1(091):929 Лігін
ВНЕСОК В.М. ЛІГІНА (1846-1900) В РОЗВИТОК НОВОРОСІЙСЬКОГО
ТОВАРИСТА ПРИРОДОДОСЛІДНИКІВ
Олійник О.А.
(Державний економіко-технологічний університет транспорту)
Метою статті є висвітлення деяких сторінок життя та діяльності професора
В.М. Лігіна (1846 – 1900). Головним завданням статті є висвітлення його діяльності в
складі Новоросійського товариства Природодослідників, організаційна та наукова ді-
яльність.
Ключові слова: В.М.Лігін, Новоросійське товариство Природодослідників, Ма-
тематичний відділ, історія геометрії.
Друга половина ХІХ ст. це епоха
пару та машин, період стрімкого роз-
витку технологій, коли людство пере-
живає перехід до індустріального роз-
витку. Новий формат виробництва, но-
вий формат економічної діяльності,
новий поділ суспільства на класи, капі-
талізм – все це наслідки науково-
технічної революції. Такий стрімкий
розвиток був би неможливим без по-
пуляризації знань серед населення. В
останній чверті ХІХ ст. вся інтеліген-
ція буквально хворіє інтересом до но-
вих знань. Тому не дивно, що одразу
після відкриття в 1856 р. Новоросійсь-
кий університет став осередком розви-
тку та розповсюдження прогресивних
наукових думок. Цілком закономірно,
що на базі університету було створено
ряд наукових товариств: Юридичне
товариство, Історико-філологічне то-
вариство, Товариство природодослід-
ників, були також і благодійні товари-
ства: Товариство допомоги випускни-
кам університету, тощо.
Історія Товариства природодослі-
дників при Новоросійському універси-
теті тісно пов’язана з першим з’їздом
Російських природодослідників, що ві-
дбувся в Санкт-Петербурзі в 1867 р.
Учасники з’їзду звернулись у Мініс-
терство народної освіти з клопотанням
про відкриття Товариств природодос-
лідників у всіх університетах країни.
Клопотання було ухвалено на вищому
рівні 7-го жовтня 1868 р. з резолюцією:
асигнувати з 1869 р. по 2500 карбован-
ців на кожне товариство природодос-
лідників [1, С. 722].
9-го жовтня 1868 р. ректор Ново-
російського університету доручив ви-
кладачам фізико-математичного факу-
льтету скласти проект уставу товарис-
тва природодослідників при універси-
теті. Так почався складний процес під-
готовки до відкриття товариства: кіль-
ка разів на екстрених нарадах факуль-
тету переглядався проект уставу, до
місцевих газет було дано об’яви про
запрошення бажаючих до участі в ро-
боті товариства. Процес формування
остаточно завершився 2 січня 1870 р.,
коли на зібранні 11 працівників факу-
льтету та 16 членів зі сторонніх осіб
провели вибори адміністрації товарис-
тва. Саме цю дату і вважають почат-
ком Новоросійського товариства при-
рододослідників.
Наприкінці 1876 року до Мініс-
терства народної освіти було подано
клопотання про розподіл товариства на
2 секції. 12-го лютого 1877 р. клопо-
тання було задоволено, з цього часу
товариство ділиться на 2 підрозділи:
Фізико-математичний (математичний)
та природничо-історичний відділи.
Новоросійське товариство при-
рододослідників мало на меті розпо-
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2018 № 3 15
всюдження та розвиток природничих
наук, поширення цих знань серед
верств населення та дослідження при-
роди рідного регіону.
Для досягнення цих цілей товари-
ство діяло в рамках уставу: проведення
засідань для наукових повідомлень, ві-
дкриття публічних лекцій, організація
та спорядження експедицій та екскур-
сій для наукових досліджень регіону,
друк наукових праць [2, С. 2-6].
Стосовно друку наукових праць,
22 квітня 1870 р. члени товариства
прийняли рішення видавати «Запис-
ки», до яких мали входити роботи до-
повідачів, що мали оригінальний хара-
ктер та безперечну наукову цінність,
тому що є результатом самостійних
досліджень. Спочатку було вирішено
робити спільне видання разом з Санкт-
Петербургським товариством, але таке
рішення мало ряд незручностей, тому з
1872 р. починається друк самостійного
видання «Записки Новоросійського то-
вариства природодослідників». Згодом
з 1878 р. товариство починає друк
окремого часопису «Записки матема-
тичного відділення Новоросійського
товариства природодослідників».
З 20 листопада 1876 р. при Това-
ристві існує Математичне відділення, в
якому головує один з віце-президентів,
котрого традиційно обирають з мате-
матиків. Так, першим головуючим був
професор М.О.Умов з 1876 по 1880 рр.,
професор В.М.Лігін обіймав цю посаду
у 1880-1889 рр. [1, С. 724].
В.М. Лігін (1846-1900) – мате-
матик, механік, викладач університе-
ту, людина активної громадської по-
зиції. Він не міг пройти повз таке
унікальне явище, як Товариство при-
рододослідників, що стало місцем зі-
брання однодумців, для яких наука
була сенсом життя. Валеріан Мико-
лайович вступив до товариства 27
листопада 1876 р. і дуже швидко за-
воював повагу серед колег.
Його діяльність в рамках Матема-
тичного відділення була дуже актив-
ною та різноманітною: виступав з до-
повідями та рефератами, вів листуван-
ня з провідними математиками та ме-
ханіками щодо актуальних наукових
проблем – про результати одразу ж до-
повідалось членам товариства. В 1880
році Валеріана Миколайовича було об-
рано віце-президентом Товариства та
головуючим Математичного відділу.
Від імені відділу він налагодив спів-
працю з відомими математичними ор-
ганізаціями світу.
Його наукова діяльність в складі
товариства заслуговує на окрему увагу.
Одразу ж після вступу до Товариства,
в грудні 1876 р. Валеріан Миколайович
виступив з рефератом про нові дослі-
дження Вейрауха з питання про вид
залежності між тиском, об’ємом та те-
мпературою ненасичених або перегрі-
тих парів. Вейраух, спираючись на ре-
зультати, отримані Густавом Гірном
(1815-1890) (Teorie mecanicque de la
chaleur. T. I. 1865) через пряме зважу-
вання перегрітого водяного пару, про-
понує для приблизного вираження за-
значеної залежності наступну форму-
лу, дуже подібну до закону Маріотта
та Гей-Люссака:
p (v-s)= R ( ),
де p, v та - тиск, питомий обєм
та абсолютна температура перегрітого
пару, s та - питомий об’єм та абсо-
лютна температура чистого насиченого
пару того ж тиску p, а R - постійний
коефіцієнт.
В.М. Лігін В.М. вказав на перева-
ги новї формули перед іншими форму-
лами, котрі були запропоновані раніше
для тієї ж мети [3, С. 6-7].
З розвитком техніки та появою
поїздів постала дуже цікава проблема:
чи можливо створити шарнірний меха-
нізм, котрий переводив би круговий
рух в рух по прямій, інакше кажучи
малює пряму. Шарнірний механізм –
це ряд з’єднаних між собою планок,
котрі можуть вільно обертатися в точ-
ках з’єднань. Багато вчених намага-
лись вирішити цю проблему, вигадува-
ли хитромудрі механізми, але вони ма-
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2018 № 3 16
лювали не точні прямі (наприклад, ме-
ханізми Ватта, Чебишева та Хойкена).
Більшість математиків вважало, що
проблема створення шарнірного меха-
нізму, здатного малювати ідеальну
пряму, є невирішальною, доки в сере-
дині ХІХ ст. не був створений геніаль-
ний механізм Ліпкіна-Посельє, котрий
малює точну пряму.
Але на момент винаходу механіз-
му Ліпкіна-Посельє змащувальні мате-
ріали досягли такої якості, що в техніці
могли обходитись без цього ідеального
перетворювача в прямолінійний рух,
адже можна через 1 планочку переда-
вати майже прямолінійний рух на по-
ршень. Ця планочка не буде завжди
ідеальною паралельною направляючою
поршня, але в машині це не принципо-
во. Як наслідок, механізм Ліпкіна-
Посельє так і не знайшов широкого за-
стосування в техніці, але мав великий
вплив на математику.
Вже за кілька років математик-
адвокат Альфред Кемпе (1849-1922)
приводить алгоритм, як абсолютно для
будь-якої алгебраїчної кривої на пло-
щині побудувати шарнірний механізм,
котрий вміє малювати лише цю криву і
більш нічого. Іншими словами, існує
механізм, обмежений в русі 1 ступенем
свободи. Рухаючись вздовж цієї ступе-
ні свободи механізм малює нашу алге-
браїчну криву.
На засіданні Товариства 9 квітня
1877 р. професор В.М. Лігін зробив
доповідь про складні циркулі та їх за-
стосування для вирішення рівнянь ме-
ханічним методом. Після короткого
огляду головних винаходів складних
циркулів за останній час та їх різнома-
нітне застосування [4, С. 12], рефе-
рент зазначив метод Кемпе для меха-
нічного розв’язання рівнянь за допо-
могою шарнірних систем та показав,
яким чином можна змінити пристрій
Кемпе, що підходить для розв’язання
рівнянь лише певного виду. Змінений
пристрій може служити для пошуку
дійсних коренів алгебраїчного рівнян-
ня з будь-яким коефіцієнтом. Матеріа-
ли було опубліковано в ХХІІ томі За-
писок Новоросійського університету:
«Записка про спосіб Кемпе для механі-
чного розв’язання рівнянь» [5, С. 3].
26 січня 1881 р. відбулось чергове
засідання Математичного відділення
Новоросійського товариства природо-
дослідників, на якому В.М. Лігін зро-
бив доповідь про наукову діяльність
Мішеля Шаля(1793-1880) [6, С. 19].
На превеликий жаль, для самого допо-
відача приводом для такої доповіді
стала смерть відомого вченого. Мішель
Шаль був відомий як батько сучасної
науки геометрії, автор двотомної «Іс-
торії геометрії» та голова Французької
Академії Наук; також він був одним з
вчителів В.М. Лігіна. Саме його висока
оцінка стала вирішальною в питанні
присудження В.М. Лігіну кандидатсь-
кого ступеню.
В лютому 1881 р. Валеріан Ми-
колайович на засіданні Математич-
ного відділення зробив доповідь
«Про площини анналагматичних
кривих» [7, С. 19]. Доповідь, зачита-
на В.М. Лігіним в листопаді того ж
року, продовжила проблематику по-
передніх виступів «Про відношення
швидкостей в механізмах Посельє,
Гарта та Кемпе» [8 , С. 6-7].
1883 р. В.М. Лігін звітував перед
Відділом про результати проведеного
на фізико-математичному факультеті
конкурсу студентських робіт на тему
«Кінематична теорія складних цирку-
лів», ним було зачитано відгуки на 3
роботи [ 9, С. 18].
1884 рік виявився дуже плідним в
житті Валеріана Миколайовича та Ма-
тематичного відділення. В його кар’єрі
відбувся суттєвий стрибок – його було
призначено деканом Фізико-
математичного факультету. Незважаю-
чи на велике навантаження на роботі,
він продовжує активно займатись
справами Новоросійського товариства
Природодослідників та Математичного
відділення зокрема. Так, восени В.М.
Лігін з гордістю зазначив, що йому від
імені товариства вдалося налагодити
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2018 № 3 17
обмін науковими виданнями з Лондон-
ським Математичним Товариством та
Астрофізичною лабораторією в Гере-
ньї. Також було отримано 3 статті в
дар для бібліотеки Відділення від Мо-
ріса Д’Окань – секретаря Парижського
Математичного товариства [9, С. 114].
В 1884 р. Валеріан Миколайович
передав до бібліотеки товариства 4
своїх друкованих праці: Инсолатор
Эриксона и его применение к опреде-
лению температуры солнца. Одесса,
1884. 2 стр; О безтопочных паровых
машинах Гонигмана. Одесса, 1884. 4
стр; Наблюдение над полезными свой-
ствами инсолаторов / Инженер, Киев,
1884. №1. 22 стр.; Лекции прикладной
механики. Теория зубчатых колес.
Одесса, 1884. 60 стр. [9, С. 20].
Восени того ж року В.М. Лігін
доповідав членам товариства про нові
досягнення Моріса Д’Окань (1862-
1938). В результаті листування, яке
зав’язалось після смерті їх спільного
вчителя, вчені досить жваво обговорю-
вали проблеми вирішення алгебраїч-
них задач геометричними методами,
будуванням номограм – парабол [10,
С.109-113]. Згодом Моріс Д’Окань
увійшов в історію як засновник нового
напрямку геометрії – номографії1. Та-
ким чином, Валеріан Миколайович та
члени Математичного відділу знахо-
дились в самому осередку історії тво-
рення нового напрямку геометрії.
В 1887 р. Новоросійське товари-
ство природодослідників налічувало
133 члени, серед них 17 почесних, 108
дійсних та 8 членів-співробітників.
1 Номографія (від грец. Νόµος – закон і
γράφω – пишу) – область математики, що
охоплює теорію і практику застосування в
обчислювальній роботі графічного предста-
влення функціональних залежностей – но-
мограм. Відзначається, що при переході до
номографічних методів великі обсяги склад-
них обчислювальних дій можуть бути часто
замінені обмеженим числом елементарних
геометричних операцій на номограмі.
Президент товариства В.В. Заленський,
віце-президенти – В.М. Лігін, А.О. Ко-
валевський, Н.А. Умов [11, С. 6-7]. Але
адміністративне навантаження давало
про себе знати, активність в Матема-
тичному відділі значно знижується у
порівнянні з першим десятиліттям іс-
нування відділу. За 1886 р. Математи-
чне відділення Товариства провело
лише 1 засідання, на якому було заслу-
хано 3 доповіді.
1889 р. Валеріан Миколайович
Лігін покинув посаду віце-
президента Товариства природодос-
лідників та керманича Математично-
го відділу, покинув і роботу в Ново-
російському університеті, через ве-
лике навантаження громадською дія-
льністю – його було обрано на поса-
ду товариша Міського голови.
Його діяльність на посаді това-
риша міського голови була не менш
активною ніж в університеті та Това-
ристві природодослідників, а в 1895 р.
Валеріан Миколайович став міським
головою, на заміну попередньому, що
покинув цю посаду через слабкий стан
здоров’я. Посаду міського голови В.М.
Лігін обіймав до 1897, коли його було
затверджено на посаду Попечителя
Варшавського Навчального округа, ко-
тру він обіймав аж до самої смерті.
Пішов Валеріан Миколайович з
життя на початку 1900 р. Поховано
його було в Одесі 25 січня з усіма
можливими почестями, як одного з
Великих Одеситів.
На першому засіданні Товариства
Природодослідників у 1900 р., що від-
булось 16 лютого, президент товарист-
ва А. Клоссовський повідомив про не-
замінну втрату для Товариства в особі
померлого В.М. Лігіна. Він зробив ко-
ротку доповідь про діяльність Валеріа-
на Миколайовича та просив членів
вшанувати пам'ять його вставанням
[12, С. 106] 22 лютого відбулось засі-
дання Математичного відділу, на яко-
му виступив Іван Михайлович Занчев-
ський – один з учнів та представників
наукової школи механіки Лігіна. Він
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2018 № 3 18
прочитав пам’ятну промову на честь
померлого, охарактеризував його нау-
кову та педагогічну діяльність. По за-
вершенню промови присутні вшанува-
ли пам'ять вставанням та хвилиною
мовчання [13,C. 164].
За роки свого членства в Товарис-
тві природодослідників Валеріан Ми-
колайович зробив багато доповідей,
брав активну участь в обговорюваннях
актуальних наукових питань. Обійма-
ючи посаду віце-президента Товарист-
ва, відповідального за Математичний
відділ, В.М. Лігін намагався максима-
льно забезпечити його матеріалами но-
вих світових досліджень з питань ма-
тематики, фізики та механіки. За 9 ро-
ків, які він обіймав цю посаду, було
встановлено зв’язки з більш ніш 60 на-
уковими товариствами світу.
ЛІТЕРАТУРА
1. Маркевич А. И. Двадцатилетие Императорского Новороссийского универси-
тета. Одесса, 1890. 734 с.
2. Устав Общества естествоиспытателей при Новороссийском университете .
Одесса : Типография А.Шульце, 1896 . 7 с.
3. Протокол заседания 18 декабря 1876. Записки Математического отделения
Новороссийского общества естествоиспытателей. Т.3. Одесса, 1881. 354 с.
4. Протокол заседания 9 апреля 1877. Записки Математического отделения Но-
вороссийского общества естествоиспытателей. Т.3. Одесса, 1881. 354 с.
5. Записки Новороссийского общества естествоиспытателей. Одесса
1877.Т5. В.1. 200 с.
6. Протокол заседания 26 января 1881.Записки Математического отделения
Новороссийского общества естествоиспытателей. Т.3. Одесса, 1881. 354 с.
7. Протокол заседания 19 февраля 1881. Записки Математического отделения
Новороссийского общества естествоиспытателей. Т.3. Одесса, 1881. 354 с.
8. Протокол заседания 30 ноября 1881.Записки Математического отделения
Новороссийского общества естествоиспытателей. Т.4. Одесса, 1883. 178 с.
9. Записки Математического отделения Новороссийского общества естествоис-
пытателей. Т.6. Одесса, 1885. 182 с.
10. Лигин В. Новое построение Мориса Д’Окань. Записки Математическо-
го отделения Новороссийского общества естествоиспытателей. Т.6. Одесса,
1885. с. 109-113.
11. Отчет о деятельности Новороссийского общества естествоиспытателей
за 1886. Записки Новороссийского общества Естествоиспытателей . Т. ХІІ. В
1. 1887. 321 с.
12. Протоколы заседаний Новороссийского общества естествоиспытателей.
Записки Новороссийского общества Естествоиспытателей . Т. ХХІІІ. В.2.
Одесса, 1900. 152 с.
13. Записки Математического отделения Новороссийского общества естество-
испытателей. Т.20. Одесса, 1902. 205 c.
Oliinyk O.А. Contribution of V.M.Ligin (1846-1900) to the development of the No-
vorossiysk Society of Naturalists. The purpose of the article is to highlight some of the
pages of life and work of Professor VM. Ligina (1846 - 1900). The main task of the article is
to highlight its activities within the Novorossiysk Society of Naturalists, organizational and
scientific activities.
Key words: V.M.Ligin, Novorossiysk Society of Naturalists, Mathematical Department,
History of geometry.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-163552 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2077-9496 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:48:25Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Олійник, О.А. 2020-02-02T18:03:41Z 2020-02-02T18:03:41Z 2018 Внесок В.М. Лігіна (1846-1900) в розвиток Новоросійського товариства природодослідників / О.А. Олійник // Питання історії науки і техніки. — 2018. — № 3. — С. 14-18. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163552 94(477):531.1(091):929 Лігін Метою статті є висвітлення деяких сторінок життя та діяльності професора
 В.М. Лігіна (1846 – 1900). Головним завданням статті є висвітлення його діяльності в
 складі Новоросійського товариства Природодослідників, організаційна та наукова діяльність. The purpose of the article is to highlight some of the
 pages of life and work of Professor VM. Ligina (1846 - 1900). The main task of the article is
 to highlight its activities within the Novorossiysk Society of Naturalists, organizational and
 scientific activities. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Питання історії науки і техніки Видатні науковці та інженери Внесок В.М. Лігіна (1846-1900) в розвиток Новоросійського товариства природодослідників Contribution of V.M.Ligin (1846-1900) to the development of the Novorossiysk Society of Naturalists Article published earlier |
| spellingShingle | Внесок В.М. Лігіна (1846-1900) в розвиток Новоросійського товариства природодослідників Олійник, О.А. Видатні науковці та інженери |
| title | Внесок В.М. Лігіна (1846-1900) в розвиток Новоросійського товариства природодослідників |
| title_alt | Contribution of V.M.Ligin (1846-1900) to the development of the Novorossiysk Society of Naturalists |
| title_full | Внесок В.М. Лігіна (1846-1900) в розвиток Новоросійського товариства природодослідників |
| title_fullStr | Внесок В.М. Лігіна (1846-1900) в розвиток Новоросійського товариства природодослідників |
| title_full_unstemmed | Внесок В.М. Лігіна (1846-1900) в розвиток Новоросійського товариства природодослідників |
| title_short | Внесок В.М. Лігіна (1846-1900) в розвиток Новоросійського товариства природодослідників |
| title_sort | внесок в.м. лігіна (1846-1900) в розвиток новоросійського товариства природодослідників |
| topic | Видатні науковці та інженери |
| topic_facet | Видатні науковці та інженери |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163552 |
| work_keys_str_mv | AT olíinikoa vnesokvmlígína18461900vrozvitoknovorosíisʹkogotovaristvaprirododoslídnikív AT olíinikoa contributionofvmligin18461900tothedevelopmentofthenovorossiysksocietyofnaturalists |