Деякі питання розвитку Державного реєстру нерухомих пам'яток України
У статті розглядаються та аналізуються питання розвитку Державного реєстру нерухомих пам'яток України. The article considers and analyzes the issue of development of the State Register of Immovable Monuments of Ukraine. В статье рассматриваются и анализируются вопросы развития Государственного...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Питання історії науки і техніки |
|---|---|
| Дата: | 2018 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2018
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163560 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Деякі питання розвитку Державного реєстру нерухомих пам'яток України / Р.В. Харковенко // Питання історії науки і техніки. — 2018. — № 3. — С. 65-72. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-163560 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Харковенко, Р.В. 2020-02-02T18:04:56Z 2020-02-02T18:04:56Z 2018 Деякі питання розвитку Державного реєстру нерухомих пам'яток України / Р.В. Харковенко // Питання історії науки і техніки. — 2018. — № 3. — С. 65-72. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163560 719-026.145(477)(088.27) У статті розглядаються та аналізуються питання розвитку Державного реєстру нерухомих пам'яток України. The article considers and analyzes the issue of development of the State Register of Immovable Monuments of Ukraine. В статье рассматриваются и анализируются вопросы развития Государственного реестра недвижимых памятников Украины. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Питання історії науки і техніки Пам'ятки історії та культури Деякі питання розвитку Державного реєстру нерухомих пам'яток України Some Issues of development of the State Register of Immovable Monuments of Ukraine Некоторые вопросы развития Государственного реестра недвижимых памятников Украины Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Деякі питання розвитку Державного реєстру нерухомих пам'яток України |
| spellingShingle |
Деякі питання розвитку Державного реєстру нерухомих пам'яток України Харковенко, Р.В. Пам'ятки історії та культури |
| title_short |
Деякі питання розвитку Державного реєстру нерухомих пам'яток України |
| title_full |
Деякі питання розвитку Державного реєстру нерухомих пам'яток України |
| title_fullStr |
Деякі питання розвитку Державного реєстру нерухомих пам'яток України |
| title_full_unstemmed |
Деякі питання розвитку Державного реєстру нерухомих пам'яток України |
| title_sort |
деякі питання розвитку державного реєстру нерухомих пам'яток україни |
| author |
Харковенко, Р.В. |
| author_facet |
Харковенко, Р.В. |
| topic |
Пам'ятки історії та культури |
| topic_facet |
Пам'ятки історії та культури |
| publishDate |
2018 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Питання історії науки і техніки |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| format |
Article |
| title_alt |
Some Issues of development of the State Register of Immovable Monuments of Ukraine Некоторые вопросы развития Государственного реестра недвижимых памятников Украины |
| description |
У статті розглядаються та аналізуються питання розвитку Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
The article considers and analyzes the issue of development of the State Register of Immovable Monuments of Ukraine.
В статье рассматриваются и анализируются
вопросы развития Государственного реестра недвижимых памятников Украины.
|
| issn |
2077-9496 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163560 |
| citation_txt |
Деякі питання розвитку Державного реєстру нерухомих пам'яток України / Р.В. Харковенко // Питання історії науки і техніки. — 2018. — № 3. — С. 65-72. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT harkovenkorv deâkípitannârozvitkuderžavnogoreêstruneruhomihpamâtokukraíni AT harkovenkorv someissuesofdevelopmentofthestateregisterofimmovablemonumentsofukraine AT harkovenkorv nekotoryevoprosyrazvitiâgosudarstvennogoreestranedvižimyhpamâtnikovukrainy |
| first_indexed |
2025-11-25T20:37:24Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:37:24Z |
| _version_ |
1850526868626735104 |
| fulltext |
ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2018 № 3 65
УДК 719-026.145(477)(088.27)
ДЕЯКІ ПИТАННЯ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ
НЕРУХОМИХ ПАМ'ЯТОК УКРАЇНИ
Харковенко Р. В.
(Міністерство культури України)
У статті розглядаються та аналізуються питання розвитку Державного ре-
єстру нерухомих пам'яток України.
Ключові слова: об'єкт культурної спадщини, пам'ятка культурної спадщини,
електронна форма, Державний реєстр нерухомих пам'яток України.
Україна була і залишається краї-
ною з високим рівнем духовності гро-
мадян, який, зокрема, визначається і їх-
нім ставленням до культурних надбань
минувшини. Залишені у спадок від по-
передніх поколінь історичні релікти є
підвалиною розвитку національної ку-
льтури народу й людства загалом.
Внаслідок здобуття державної не-
залежності Україною актуальним і до-
цільним постало питання перегляду за-
сад державної пам’яткоохоронної по-
літики. Величезний пласт культури по-
требував врегулювання взаємовідносин
на законодавчому рівні. Початок 90-х
років – це був дуже складний період в
історії України й у становленні її пам'я-
ткоохоронної сфери зокрема. Це був
виклик пам'яткоохоронцям, громадсь-
кості та державним службовцям у сфері
охорони культурної спадщини. Серед
важливих напрямків культурного буді-
вництва в Україні було і залишається
сьогодні збереження та популяризація
національних культурних надбань.
Культурна спадщина України є
невід’ємною частиною світового куль-
турного надбання. Необхідність її збе-
реження обумовлена Конституцією
України [1], Законом України "Про
охорону культурної спадщини" (далі –
Закон) [2] та іншими нормативно-
правовими актами. Одним з важливих
питань у даній галузі є її облік.
З метою забезпечення належного
обліку пам'яток культурної спадщини
постановою КМУ № 466 від 12.08.1992
було затверджене Положення про Дер-
жавний реєстр національного культур-
ного надбання [3]. З 1993 р. розпочалося
складання нових переліків нерухомих
пам’яток для внесення до Реєстру. За ос-
нову були взяті списки пам’яток архітек-
тури УРСР 1963 р. [4] та 1979 р. [5].
Враховуючи винятково важливе
значення відтворення видатних пам'я-
ток історії та культури для відроджен-
ня духовності українського народу та з
метою відбудови втраченої історико-
архітектурної спадщини було видано
Указ Президента України від
09.12.1995 № 1138 "Про заходи щодо
відтворення видатних пам'яток історії
та культури" [6], яким затверджено
склад Комісії з питань відстворення
видатних пам'яток історії та культури.
Головою вказаної комісії було призна-
чено Голову правління Всеукраїнської
спілки краєзнавців П. Т. Тронька. Ука-
зом Президента України від 12.03.1996
№ 180 "Про Положення про Комісію з
питань відтворення видатних пам'яток
історії та культури" [7] було затвердже-
не Положення про Комісію з питань ві-
дтворення видатних пам'яток історії та
культури при Президентові України.
На підтримку ініціативи громад-
ських організацій та відомих діячів ку-
льтури України Указом Президента
України від 12.06.1996 № 422 "Про
Всеукраїнський фонд відтворення ви-
датних пам'яток історико-архітек-
ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2018 № 3 66
турної спадщини" [8] було утворено
Всеукраїнський фонд відтворення ви-
датних пам'яток історико-архітек-
турної спадщини імені О. Гончара.
Важливим досягненням цього пе-
ріоду в обліку пам’яток національного
значення стало опрацювання та затвер-
дження наказом Державного комітету
будівництва, архітектури та житлової
політики України № 128 від 02.06.1999
Державного реєстру національного ку-
льтурного надбання щодо пам’яток міс-
тобудування і архітектури України,
який налічував понад 3,5 тис. об’єктів
[9]. Після цього був затверджений Міні-
стерством культури і мистецтв України
й перелік пам’яток історії, археології та
монументального мистецтва, занесених
до Державного реєстру національного
культурного надбання України.
За останні декілька років у сфері
охорони культурної спадщини накопи-
чилось досить багато невирішених на-
гальних питань. На нашу думку, біль-
шість із них врешті-решт зводиться до
запровадження електронної форми
Державного реєстру нерухомих пам'я-
ток України (далі – Реєстр).
Необхідно зазначити, що Мініс-
терство культури України (далі –
МКУ) продовжує роботу над виконан-
ням пріоритетних завдань Уряду Укра-
їни в частині впровадження електрон-
ного реєстру об'єктів культурних цін-
ностей та культурної спадщини.
Сьогодні органами державної влади
розробляється Концепція державної по-
літики реформування сфери охорони не-
рухомої культурної спадщини.
Метою вказаної концепції є ство-
рення ефективної системи захисту ку-
льтурної спадщини в державі, вияв-
лення, використання її культурно-
просвітницького, туристичного, еко-
номічного й іншого потенціалу та за-
безпечення провадження комплексної,
послідовної і скоординованої діяльнос-
ті органів державної влади, органів мі-
сцевого самоврядування та громадсь-
ких об'єднань із її реалізації.
Реалізація зазначеної концепції
здійснюється в два етапи.
На першому етапі (2018-2020 ро-
ки) передбачається:
- створення сприятливих умов для
виявлення і використання культурно-
просвітницького, туристичного, еко-
номічного та іншого потенціалу
об’єктів культурної спадщини;
- розроблення і прийняття змін до
Закону [2] та інших Законів України;
- вдосконалення нормативно-
правової бази щодо забезпечення реа-
лізації державної політики реформу-
вання сфери охорони культурної спа-
дщини;
- розроблення та затвердження
регіональних програм у сфері охорони
культурної спадщини;
- запровадження інформаційної
системи обліку культурної спадщини;
- інвентаризація об’єктів культур-
ної спадщини.
На другому етапі (2020-2025 ро-
ки) передбачається:
- розроблення та затвердження
Державної програми охорони культур-
ної спадщини на 2020-2025 роки;
- створення ефективної системи об-
ліку та охорони культурної спадщини;
- створення дієвого механізму ко-
нтролю і нагляду у сфері охорони ку-
льтурної спадщини;
- формування сприятливого інвес-
тиційного клімату з метою поліпшення
охорони культурної спадщини.
Слід констатувати, що ціль озна-
ченої концепції досить амбітна, проте
її реалізація потребуватиме кропіткої
праці впродовж наступних років як
фахівців МКУ, так і регіональних па-
м'яткоохоронців.
Очікуваними результатами реалі-
зації вказаної концепції мають бути:
- створення якісної нової, ефектив-
ної системи виявлення, обліку, охорони і
збереження культурної спадщини;
- створення механізмів для вияв-
лення, розширення та використання
культурно-просвітницького, туристич-
ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2018 № 3 67
ного, економічного та іншого потенці-
алу об’єктів культурної спадщини;
- активізація участі громадських
інституцій у формуванні та реалізації
державної політики у сфері охорони
культурної спадщини;
- створення умов для поліпшення
збереження історичної пам’яті.
Тобто, ми бачимо, що зазначена
концепція прописана досить професій-
но, якісно і прагматично, але, як засві-
дчує практика у нашій країні, питання
полягає в площині виконання написа-
ного і реалізації прийнятого документа
(Конституція України, закони України,
постанови Кабінету Міністрів України,
нормативно-правові акти, концепції,
програми тощо).
Необхідно зазначити, що для пок-
ращення функціонування галузі охо-
рони культурної спадщини наразі МКУ
готуються зміни до Закону [2, 12].
МКУ продовжує роботу над ви-
конанням пріоритетних завдань Уряду
в частині впровадження електронного
реєстру об’єктів культурних цінностей
та культурної спадщини.
З метою реалізації вказаних за-
вдань та створення у сфері охорони
культурної спадщини Державного ре-
єстру культурної спадщини України як
єдиної державної інформаційної сис-
теми культурної спадщини та як окре-
мого модуля, передбаченого пріорите-
тами Уряду ресурсу, МКУ розроблено
Концепцію впровадження електронно-
го обліку і презентації об’єктів культу-
рної спадщини та культурних ціннос-
тей на 2017–2020 рр.
Для впровадження такого інформа-
ційного ресурсу необхідна нормативна
база. З цією метою в МКУ опрацьову-
ється законопроект щодо змін до Закону
стосовно запровадження ефективного
обліку об'єктів культурної спадщини, в
тому числі в електронній формі.
Законопроект також врегульовує
питання надання адміністративних по-
слуг, в тому числі документів дозвіль-
ного характеру за допомогою цього ре-
єстру, регулює питання надання МКУ
адміністративних послуг, впроваджен-
ня дерегуляції та децентралізації у
сфері охорони культурної спадщини.
На сьогодні ведуться наукові дос-
лідження, результатом яких є розбудо-
ва стандартів обліку об'єктів культур-
ної спадщини в електронній формі,
обміну інформацією. Питання введен-
ня в дію електронної форми Реєстру
перебуває на стадії розробок та попе-
реднього впровадження в дію.
Приміром, у Російській Федерації
(далі – РФ) електронна форма вказано-
го реєстру давно успішно й ефективно
працює. Так, 17 червня 2015 року на
засіданні Уряду РФ було представлено
громадськості Електронну автоматизо-
вану систему формування та ведення
Єдиного реєстру [10].
Наприкінці 2014 р. у Міністерстві
культури РФ була введена в "промис-
лову експлуатацію" загальнодержавна
система електронного обліку пам'ят-
ників, в якій в кожного регіону є своє
так зване "робоче місце" з полями і
ключами доступу. Співробітники регі-
ональних державних органів охорони
культурної спадщини заносять в сис-
тему завірені електронним підписом
необхідні дані (дата, адреса, предмет
охорони, матеріали фотофіксації, ін-
формація про використання і користу-
вачів) та облікові дані про об'єкти ку-
льтурної спадщини, копії правовстано-
влюючих документів про їх постанов-
ку на державну охорону.
Ці дані система передає в Москву;
в Міністерстві культури РФ їх переві-
ряють і завіряють, після чого система
автоматично створює проект міністер-
ського наказу про реєстрацію об'єкта
культурної спадщини в Єдиному реєст-
рі та присвоює йому обліковий номер.
Потім наказ підписується (зазвичай це
здійснює Заступник Міністра) в папе-
ровому варіанті – і являється докумен-
том, який засвідчує реєстрацію об'єкта в
Єдиному реєстрі. Інформація про під-
пис таких наказів публікується на Пра-
вовому порталі в сфері культури.
ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2018 № 3 68
Динаміка процесу з введенням
електронних технологій стала помітно
покращуватися. На кінець 2012 року в
Єдиному реєстрі було зареєстровано
всього 800 пам'яток культурної спад-
щини, на кінець 2014 року – близько
2000, на кінець 2015 року – 50 тисяч,
на кінець 2017 року – більше 100 тисяч
(з 140 тисяч ОКС по РФ). Повністю
культурна спадщина РФ повинна бути
зареєстрована в Єдиному реєстрі, від-
повідно до доручення Президента РФ,
до 2018 року [10].
Лідерами неофіційного "соцзма-
гання" регіонів по наповненню вказа-
ного реєстру вважаються республіки
Комі, Марій Ел та Пермський край.
Сама Електронна автоматизована
система формування та ведення Єди-
ного реєстру тим часом також модерні-
зується і розширяється не тільки в час-
тині кількості об'єктів. Базові облікові
дані планується доповнити проектною
документацією по реставрації об'єктів
культурної спадщини, текстами, пов'я-
заних з ними історико-культурних екс-
пертиз, рішеннями органів державної
влади з питань охорони пам'ятників та
іншою актуальною інформацією.
Крім того, вся ця пооб'єктна ін-
формація, відповідно до задумів твор-
ців Єдиного реєстру, повинна бути
прив'язана разом з пам'ятками культу-
рної спадщини до карти РФ на базі од-
ного з популярних картографічних ін-
тернет-ресурсів та опублікована в Ін-
тернеті для ознайомлення громадсько-
сті. Зазначена електронна версія Єди-
ного реєстру в тестовому режимі, що
охоплює 14 тисяч об'єктів культурної
спадщини, запрацювала наприкінці
2015 року, сьогодні ж вона функціонує
повноцінно. Редагувати і наповнювати
Єдиний реєстр звичайні користувачі,
звичайно, не зможуть, але приховувати
його дані в Міністерстві культури РФ
не бачать підстав [10].
Створення електронного Реєстру
в Україні стане показником прозорості
і відкритості роботи центрального ор-
гану виконавчої влади у сфері охорони
культурної спадщини та суттєво прис-
корить і спростить громадянам доступ
до публічної інформації.
В Україні вже неодноразово були
спроби створення вказаного Реєстру.
Приміром, у 2007 році була презентова-
на програмна розробка "База даних па-
м'яток культурної спадщини в Україні"
призначена для введення, зберігання, со-
ртування, групування і проведення різ-
номанітних пошукових операцій з інфо-
рмацією про пам’ятки культурної спад-
щини України. Програмний продукт ро-
зроблений на основі MIKROSOFT
ACCESS-2000 і є додатком користувача,
що стосується баз даних [11].
Розроблена база даних призначе-
на для впорядкування інформації про
нерухомі пам'ятки культурної спадщи-
ни, складання реєстрів пам'яток Украї-
ни національного і місцевого значення
за визначеною формою, є закінченим
програмним продуктом і може викори-
стовуватися для складання реєстрів
пам'яток і відбору пам'яток за вказани-
ми значеннями пошукових параметрів.
Вся інформація про нерухомі па-
м'ятки культурної спадщини зберіга-
ється у вигляді реєстраційних карток
та паспортів, які мають визначену фо-
рму, в архівах і впорядкована відпові-
дно до адміністративно-територі-
ального поділу України: область – ра-
йон (місто) – сільська рада. Реєстри,
що належать до однієї одиниці адміні-
стративно-територіального поділу
України, підшиті в збірники і теж збе-
рігаються в архівах. Паспорт – це за-
тверджений документ, і його можна ві-
днести до еталону інформації про
пам’ятки. Реєстри – це похідна доку-
ментація, яка створюється на основі
паспортів у вигляді таблиць за встано-
вленою формою.
Реєстри мають великі розміри, що
створює певні труднощі при їх опера-
тивному використанні в практичній
роботі в галузі пам'яткоохоронних до-
сліджень. Паспорти теж мають вели-
кий об'єм, що не сприяє повсякденній
практичній роботі з ними, крім того,
ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2018 № 3 69
при зберіганні повинна бути забезпе-
чена їх неушкодженість як еталонів
інформації, що непросто забезпечити
при частому користуванні ними [11].
Виходячи з цих положень, виник-
ла потреба складання електронних мо-
делей або електронних копій пам'ятко-
охоронної документації, джерелом
яких є паспорти. Електронні моделі
можуть зберігатися як окремі файли.
Обчислювальна техніка в цьому випа-
дку тільки зберігає і доводить до кори-
стувача інформацію про пам'ятки. Вся
поточна пам'яткоохоронна робота вико-
нується "вручну" з невисоким рівнем ав-
томатизації в напрямку зміни форми до-
кумента, утворення похідного документа
з оригіналу і друкування. Розробка баз
даних для пам’яткоохоронної справи
значно збільшує рівень автоматизації,
зменшує трудомісткість виконання по-
точної роботи, створює передумови опе-
ративного виконання робіт у галузі охо-
рони пам'яток, крім того, значно змен-
шує кількість помилок, які можуть вини-
кати при обробці інформації "вручну".
Необхідно зазначити, що у 2009
році Державне підприємство "Держав-
ний науково-дослідний інститут авто-
матизованих систем в будівництві"
здійснював "Розроблення електронної
бази даних паспортів об'єктів культур-
ної спадщини". Замовником цього про-
екту була Державна служба з питань
національної культурної спадщини
[12].
Мета дослідження – створення
інформаційно-пошукової системи ком-
плексного моніторингу забезпечення
паспортами пам'яток всіх видів і типів.
Було визначено структуру бази даних
об'єктів культурної спадщини (архео-
логічних, історичних та монументаль-
ного мистецтва) з упорядкуванням но-
рмативної документації (довідників,
класифікаторів тощо).
Виконання зазначеного проекту
було передбачено календарним планом
робіт у три етапи:
1-й етап – Дослідження та визна-
чення переліку нормативно-правової
документації щодо об'єктів культурної
спадщини; розроблення технічного за-
вдання для створення електронної бази
даних паспортів об'єктів культурної
спадщини (археологічних, історичних
та монументального мистецтва);
2-й етап – Збір та опрацювання
вихідних матеріалів за темою; визна-
чення структури бази даних об'єктів
культурної спадщини (археологічних,
історичних та монументального мис-
тецтва) з упорядкуванням нормативної
документації (довідників, класифіка-
торів тощо);
3-й етап – Розробка прикладних
програм для отримання в електронно-
му вигляді інформації облікової доку-
ментації з контрольним прикладом на-
повнення бази даних 40 паспортів [12].
Були проаналізовані та погоджені
із Державною службою з питань наці-
ональної культурної спадщини вихідні
форми:
- форма 1 – паспорт об'єкта куль-
турної спадщини із визначенням полів
індексації для вибірок;
- форма 2 – перелік пам'яток від-
повідного виду об'єкта (археології, іс-
торії та монументального мистецтва)
та категорії (національного, місцевого,
світового значення і щойно виявлених
об'єктів культурної спадщини), пов'я-
заних з видатною особою;
- форма 3 – перелік пам'яток від-
повідного виду об'єкта (археології, іс-
торії та монументального мистецтва)
та категорії (національного, місцевого,
світового значення і щойно виявлених
об'єктів культурної спадщини) на ви-
значений часовий період [12].
Комплекс виконаних робіт перед-
бачає все необхідне для розроблення
програмного забезпечення по створен-
ню та веденню бази даних паспортів
для подальшого моніторингу стану па-
м'яток та їх забезпечення обліковою
документацією.
Інформаційно-аналітична система
із багаторівневою структурою бази да-
них та прискореним доступом до інфо-
рмації про будь-яку пам'ятку надасть
ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2018 № 3 70
можливість отримати інформацію про
наявність паспорту на конкретну па-
м'ятку, та, у позитивному випадку,
отримувати всебічні відомості про па-
м'ятку. Створення інтегрованої бази
даних про нерухомі пам'ятки України
за видом археології, історії та монуме-
нтального мистецтва спрямоване на
наповнення її текстовими, графічними
і фотоматеріалами для здійснення гну-
чкої системи підтримки її в актуально-
му стані з додаванням нових докумен-
тів і вилучення непотрібної інформації
без зміни логіки обробляючих програм
для формування вихідних форм облі-
кової документації паспортів.
Проблема обліку об’єктів культу-
рної спадщини в Україні досягла кри-
тичного рівня, гостро бракує актуаль-
ної та достовірної інформації про стан
пам’яток. Зокрема, на державному об-
ліку в Україні перебуває близько 130
тис. пам’яток. З них до Реєстру занесе-
но лише близько 9 тис. об’єктів. Проте,
навіть цей Реєстр являє собою лише
статичний перелік об’єктів за декіль-
кома параметрами й не містить даних
про межі території пам’яток, зони та
предмет охорони, стан збереження, ге-
опросторових даних, відомостей про
власників, пов’язану діяльність різних
суб’єктів тощо [13].
Натомість загальною світовою те-
нденцією є не тільки формування наці-
ональних електронних реєстрів, а й
зведених міжнародних банків даних
про об’єкти культурної спадщини (ру-
хомі, нерухомі, нематеріальні). Фун-
даментальною базою для цього є пос-
лідовний розвиток теоретичної та ме-
тодичної бази, профільних стандартів
онтологій та метаданих.
Відтак, можна констатувати, що
чинні сьогодні процеси обліку
пам’яток та реєстрації інформації не
відповідають сучасним викликам та
потребам суспільства, не дають уяв-
лення про реальний стан об’єктів куль-
турної спадщини. Відсутність чітких і
прозорих механізмів формування акту-
альних наборів даних та забезпечення
публічного доступу до них підвищує
ризики корупційних дій і зловживань у
сфері збереження й використання
об’єктів культурної спадщини.
На нашу думку, цікавим в кон-
тексті розгляду питання впровадження
електронної форми Реєстру є напрацю-
вання Українського центру культурних
досліджень МКУ. У 2017 році вказаний
інститут працював у вказаному напрямі,
про що свідчить Звіт про науково-
дослідну роботу "Стандартизація мета-
даних та обміну даними в контексті
створення електронного інформаційно-
го ресурсу об'єктів культурної спадщи-
ни та культурних цінностей" [13].
Метою цієї роботи є формування
єдиних концептуальних засад для
впровадження та розвитку електронно-
го обліку пам’яток культурної спад-
щини в Україні з урахуванням сучасних
світових тенденцій, розробка уніфіко-
ваних схем метаданих для електронного
обліку нерухомих пам’яток культурної
спадщини та обміну даними.
Актуальність зазначеної роботи
полягає, відповідно, в необхідності
модернізації процесів обліку пам’яток
культурної спадщини, їх цифровізації,
формуванні концептуальної бази елек-
тронної взаємодії відповідальних
суб’єктів та створенні умов для повно-
цінного динамічного формування еле-
ктронного реєстру культурної спадщи-
ни. Першими необхідними кроками на
цьому шляху є верифікація та формалі-
зація облікових процесів і пов’язаних з
ними одиниць інформації, що підляга-
ють фіксації, формалізація відповідних
структур даних та розробка уніфікова-
них схем метаданих, формування ви-
мог до обміну даними про об’єкти ку-
льтурної спадщини.
Основними завданнями в межах
означеної науково-дослідної роботи є
аналіз ситуації та головних тенденцій у
сфері охорони культурної спадщини в
Україні, аналіз актуальних зарубіжних
та міжнародних стандартів по темі
опису та обліку пам’яток культурної
спадщини в електронній формі, ство-
ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2018 № 3 71
рення формалізованої загальної моделі
облікових процесів з урахуванням пот-
реб модернізації (цифровізації), розро-
бкам схеми метаданих з урахуванням
національних потреб та відповідного
європейського досвіду, визначення ос-
новних вимог до організації уніфікова-
ного обміну даними про нерухомі
об’єкти в контексті облікових проце-
дур та з метою формування інформа-
ційного ресурсу культурної спадщини
та культурної спадщини.
Облікові процеси мають розгля-
датися як головне джерело достовірних
наборів даних про об’єкти культурної
спадщини. Усі основні відомості, що
необхідні для формування та реалізації
державної політики у сфері охорони
культурної спадщини, прийняття на-
лежних управлінських рішень повинні
фіксуватися виключно в контексті чіт-
ко визначених та регламентованих об-
лікових процесів. Відповідно, рівень
деталізації та формалізації облікових
процесів (у тому числі, визначення фу-
нкцій та ролей контрагентів і
пов’язаних суб’єктів, принципів та ви-
мог щодо фіксації інформації тощо),
безпосередньо впливає на можливість
формування актуальних та вичерпних
наборів даних про пам’ятки. У зв’язку
із цим першочерговим етапом дослі-
дження став аналіз чинних облікових
процесів та пов’язаних з ними форм
облікової документації.
В рамках зазначеної роботи здій-
снено аналіз чинного порядку обліку
нерухомих пам’яток культурної спад-
щини, розроблено формалізовану мо-
дель основних облікових процесів з
урахуванням потреб цифровізації, про-
аналізовано міжнародні (європейські)
стандарти метаданих для опису, обліку
та презентації об’єктів культурної спа-
дщини, розроблено схеми метаданих з
урахуванням відповідного європейсько-
го досвіду, визначено основні вимоги
до організації уніфікованого обміну да-
ними про нерухомі об’єкти в контексті
облікових процедур та з метою форму-
вання інформаційного ресурсу культур-
ної спадщини та культурної спадщини
(набір xml-схем "HED") [13].
Формалізована модель облікових
процесів та уніфіковані схеми метада-
них (xml-схеми "HED") є необхідною
базою модернізації порядку обліку не-
рухомих пам’яток культурної спадщи-
ни, забезпечення багаторівневої елект-
ронної взаємодії у сфері охорони куль-
турної спадщини та створення держав-
ного інформаційного ресурсу культур-
ної спадщини і культурних цінностей.
Отже, в межах запропонованої
роботи було здійснено формалізацію
процесів обліку об’єктів культурної
спадщини та пов’язаних структур да-
них, розроблено проект національної
схеми метаданих для опису та обліку
об’єктів культурної спадщини. В якості
базової формалізованої онтології як
концептуальної основи проведеної ро-
боти, була обрана модель CIDOC CRM
(www.cidoc-crm.org, ISO 21127:2014).
Отримані результати створюють умови
для забезпечення технічної та семанти-
чної інтероперабельності у сфері охо-
рони культурної спадщини, інтеграції із
міжнародними банками даних [13].
Впровадження результатів вказа-
ної роботи, зокрема, уніфікованої схе-
ми метаданих (набір xml-схем) матиме
безпосередню практичну користь для
формування багаторівневої електрон-
ної взаємодії у сфері обліку культурної
спадщини та формування державного
електронного ресурсу культурної спад-
щини та культурних цінностей, сприя-
тиме забезпеченню нової якості доступу
до інформації та підвищенню ефектив-
ності управління у сфері культури на
засадах електронного урядування.
Таким чином, можна стверджува-
ти, що запровадження електронної фо-
рми Реєстру дасть змогу швидше, ефе-
ктивніше і прозоріше його формувати
та наповнювати. Це – довгоочікуваний
поступ у сфері охорони культурної
спадщини України і хочеться сподіва-
тися, що вказана форма Реєстру почне
функціонувати найближчим часом.
ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2018 № 3 72
ЛІТЕРАТУРА
1. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 р. www.rada.gov.ua.
2. Закон України від 25.05.2017 № 1805-14 "Про охорону культурної спадщини"
(в редакції від 03.08.2017 № 2073-19). – www.rada.gov.ua.
3. Положення про Державний реєстр національного культурного надбання, за-
тверджене постановою КМУ № 466 від 12.08.1992. www.rada.gov.ua.
4. Постанова Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 № 970 "Про впорядкування
справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР".
www.rada.gov.ua.
5. Постанова Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 № 442 "Про доповнення спис-
ку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охо-
роною держави" (із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від
13.04.2000 № 647 (647-2000-п)). www.rada.gov.ua.
6. Указ Президента України від 09.12.1995 № 1138 "Про заходи щодо відтворен-
ня видатних пам'яток історії та культури". www.rada.gov.ua.
7. Указ Президента України від 12.03.1996 № 180 "Про Положення про Комісію
з питань відтворення видатних пам'яток історії та культури". www.rada.gov.ua.
8. Указ Президента України від 12.06.1996 № 422 "Про Всеукраїнський фонд ві-
дтворення видатних пам'яток історико-архітектурної спадщини". www.rada.gov.ua.
9. Державний реєстр національного культурного надбання щодо пам’яток містобу-
дування і архітектури України, затверджений наказом Державного комітету будівництва,
архітектури та житлової політики України № 128 від 02.06.1999 р. www.rada.gov.ua.
10. Указ Президента Российской Федерации от 7 декабря 2015 г. № 596 "Об отнесе-
нии федерального государственного бюджетного учреждения культуры „Государственный
историко-археологический музей-заповедник ″Херсонес Таврический″” к особо ценным
объектам культурного наследия народов Российской Федерации". Президент России, офи-
циальный сайт (7 декабря 2015). – Документы. Проверено 28 февраля 2016.
11. Зубкова Є. Ф. База даних нерухомих пам’яток культурної спадщини в Украї-
ні//Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. – Вип. 3. – К.
Фенікс, 2007. – С. 454 - 465.
12. Проект "Розроблення електронної бази даних паспортів об'єктів культурної
спадщини"//Державне підприємство "Державний науково-дослідний інститут автома-
тизованих систем в будівництві", 2009.
13. Звіт про науково-дослідну роботу "Стандартизація метаданих та обміну да-
ними в контексті створення електронного інформаційного ресурсу об'єктів культурної
спадщини та культурних цінностей"//Український центр культурних досліджень, 2017.
14. Поточний архів Міністерства культури України.
Харковенко Р.В. Некоторые вопросы развития Государственного реестра не-
движимых памятников Украины. В статье рассматриваются и анализируются
вопросы развития Государственного реестра недвижимых памятников Украины.
Ключевые слова: объект культурного наследия, памятник культурного наследия,
электронная форма, Государственный реестр недвижимых памятников Украины.
Kharkovenko R.V. Some Issues of development of the State Register of Immovable
Monuments of Ukraine. The article considers and analyzes the issue of development of the
State Register of Immovable Monuments of Ukraine.
Key words: a cultural heritage object, a cultural heritage monument, an electronic
form, the State register of immovable monuments of Ukraine.
|