Динаміка розвитку ялинового насадження залежно від інтенсивності рубок догляду
Вивчено вплив рубок догляду та їх інтенсивності на стійкість, продуктивність і товарну структуру ялинників.
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
2008
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16365 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Динаміка розвитку ялинового насадження залежно від інтенсивності рубок догляду / В.Д. Гудима, В.Д. Попадюк, В.В. Трентовський // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 114. — С. 43-47. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-16365 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-163652025-02-09T14:13:40Z Динаміка розвитку ялинового насадження залежно від інтенсивності рубок догляду Динамика развития елового насаждения в зависимости от интенсивности рубок ухода Dynamics of spruce stand development depending on intensity of thinning Гудима, В.Д. Попадюк, В.Д. Трентовський, В.В. Вивчено вплив рубок догляду та їх інтенсивності на стійкість, продуктивність і товарну структуру ялинників. Изучено влияние рубок ухода и их интенсивности на устойчивость, производительность и товарную структуру ельников. Influence of thinning and their intensity on condition, productivity and commodity structure of spruce stands was studied. 2008 Article Динаміка розвитку ялинового насадження залежно від інтенсивності рубок догляду / В.Д. Гудима, В.Д. Попадюк, В.В. Трентовський // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 114. — С. 43-47. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 0459-1216 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16365 630.562.2.568 uk application/pdf Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Вивчено вплив рубок догляду та їх інтенсивності на стійкість, продуктивність і товарну структуру ялинників. |
| format |
Article |
| author |
Гудима, В.Д. Попадюк, В.Д. Трентовський, В.В. |
| spellingShingle |
Гудима, В.Д. Попадюк, В.Д. Трентовський, В.В. Динаміка розвитку ялинового насадження залежно від інтенсивності рубок догляду |
| author_facet |
Гудима, В.Д. Попадюк, В.Д. Трентовський, В.В. |
| author_sort |
Гудима, В.Д. |
| title |
Динаміка розвитку ялинового насадження залежно від інтенсивності рубок догляду |
| title_short |
Динаміка розвитку ялинового насадження залежно від інтенсивності рубок догляду |
| title_full |
Динаміка розвитку ялинового насадження залежно від інтенсивності рубок догляду |
| title_fullStr |
Динаміка розвитку ялинового насадження залежно від інтенсивності рубок догляду |
| title_full_unstemmed |
Динаміка розвитку ялинового насадження залежно від інтенсивності рубок догляду |
| title_sort |
динаміка розвитку ялинового насадження залежно від інтенсивності рубок догляду |
| publisher |
Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України |
| publishDate |
2008 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16365 |
| citation_txt |
Динаміка розвитку ялинового насадження залежно від інтенсивності рубок догляду / В.Д. Гудима, В.Д. Попадюк, В.В. Трентовський // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 114. — С. 43-47. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT gudimavd dinamíkarozvitkuâlinovogonasadžennâzaležnovídíntensivnostírubokdoglâdu AT popadûkvd dinamíkarozvitkuâlinovogonasadžennâzaležnovídíntensivnostírubokdoglâdu AT trentovsʹkijvv dinamíkarozvitkuâlinovogonasadžennâzaležnovídíntensivnostírubokdoglâdu AT gudimavd dinamikarazvitiâelovogonasaždeniâvzavisimostiotintensivnostirubokuhoda AT popadûkvd dinamikarazvitiâelovogonasaždeniâvzavisimostiotintensivnostirubokuhoda AT trentovsʹkijvv dinamikarazvitiâelovogonasaždeniâvzavisimostiotintensivnostirubokuhoda AT gudimavd dynamicsofsprucestanddevelopmentdependingonintensityofthinning AT popadûkvd dynamicsofsprucestanddevelopmentdependingonintensityofthinning AT trentovsʹkijvv dynamicsofsprucestanddevelopmentdependingonintensityofthinning |
| first_indexed |
2025-11-26T16:43:31Z |
| last_indexed |
2025-11-26T16:43:31Z |
| _version_ |
1849872002563702784 |
| fulltext |
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 114
43
УДК 630.562.2.568
В. Д. ГУДИМА, В. Д. ПОПАДЮК, В. В. ТРЕНТОВСЬКИЙ *
ДИНАМІКА РОЗВИТКУ ЯЛИНОВОГО НАСАДЖЕННЯ ЗАЛЕЖНО
ВІД ІНТЕНСИВНОСТІ РУБОК ДОГЛЯДУ
Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П. С. Пастернака
Вивчено вплив рубок догляду та їх інтенсивності на стійкість, продуктивність і товарну структуру
ялинників.
К лю ч о в і с л о в а : постійна пробна площа, кількість дерев, запас, товарна структура.
Ялинові насадження є основним об’єктом господарської діяльності в Карпатах.
Вивченню ходу росту і продуктивності карпатських ялинників присвячено багато
досліджень [1 – 6]. Усі вони свідчать про високу продуктивність і товарність ялинових
насаджень Карпат. Однак відмічено [1], що запаси стиглих і перестійних лісостанів значно
менші, ніж достигаючих, а достигаючі за цим показником відстають від середньовікових.
З метою встановлення оптимальної площі живлення (густоти) ялинових насаджень,
вивчення впливу рубок догляду та їх інтенсивності на стійкість, продуктивність і товарну
структуру ялинників у 60-х роках минулого століття було закладено постійні пробні площі
(ППП). Цього року нами проведено чергову інвентаризацію ППП1.
ППП1 розміщена на висоті 870 – 910 м над рівнем моря в середній частині рівного
схилу, західної експозиції стрімкістю 22 ° з коливанням від 20 до 25 °. Ґрунт бурий гірсько-
лісовий опідзолений суглинистий щебенисто-кам’янистий. Тип лісу – волога буково-ялицева
смеречина. На ділянці створені лісові культури ялини. Кількість садивних місць – 7000
шт./га; крім того, на площі присутній самосів ялини з домішкою ялиці й бука. ППП1
закладено у 18-річному насадженні. До цього віку було проведено лише одну рубку догляду
– освітлення. Вирубували вербу й горобину. На момент закладання ППП1 розподіл дерев на
пробній площі був порівняно рівномірний. Прогалини зустрічалися рідко. Насадження
перегущене, тому було відмічено невеликі куртини сніговалу й вітровалу. Кількість дерев на
секціях А, Б, В і Г до рубки сягала 25130, 15550, 20300 і 13340 шт./га відповідно.
Така мінливість кількості дерев пов’язана з різною кількістю відсталих у рості
екземплярів. Кількість дерев із діаметром понад 4 см (формуючих основний намет) на всіх
секціях майже однакова, крім секції В (А – 5520, Б – 5920, В – 7330, Г – 5120 шт./га), що
свідчить про порівняну однорідність секцій. У породному складі переважала ялина, решта
порід представлені незначними домішками: бук – 350 – 600 екз. /га, ялиця – 70 – 80, явір –
20 – 150, горобина – 130 – 620, верба – 230 – 1220 екз. /га. Під час рубки насамперед
вибирали відсталі в рості екземпляри ялини й вербу. Такі породи, як бук, ялицю, явір і
горобину по можливості залишали. Їх загальна частка в насадженні після рубки становила:
на секції А – 7 %; Б – 10 %; В – 12 %; Г – 18 %. Однак, за ростом ялина значно випереджала
бук, ялицю, явір, горобину. Розподіл кількості дерев за ступенями товщини після рубки на
секції Г показано на рис. 1. Аналогічна картина спостерігалась і на інших секціях.
Кількість дерев на секціях після рубки різко зменшилася, крім контролю, де було
вибрано лише сніговальні й вітровальні дерева. Зміни загальної кількості дерев на секціях
наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Загальна кількість дерев на секціях до і після рубки, шт./га
Кількість дерев за секціями Період обліку А Б В Г
До рубка 25130 15550 20300 13340
Після рубки 22620 8310 7300 4140
* © В. Д. Гудима, В. Д. Попадюк, В. В. Трентовський, 2008
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 114
44
0
10
20
30
40
50
60
70
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17
Ступені товщини, см
К
іл
ьк
іс
ть
д
ер
ев
, ш
т.
Ялина Інші породи
Рис. 1 - Розподіл кількості дерев ялини та інших порід
(бука, ялиці, явора й горобини) за ступенями товщини
На секції Г кількість дерев після рубки становила приблизно 50 – 60 % від кількості
дерев, залишених на секціях Б і В. До 23-річного віку кількість дерев на всіх секціях, у тому
числі на контролі, незважаючи на перегущеність, практично не змінювалася. Інтенсивний
відпад спостерігається з 23 до 29 років, тобто у стадії жердняку (рис. 2).
0
5000
10000
15000
20000
25000
18 23 29 34 37 43 48 55 59
Вік, років
К
іл
ьк
іс
ть
д
ер
ев
, ш
т.
/г
а
Секція А Секція Б Секція В Секція Г
Рис. 2 – Динаміка кількості дерев на ППП 1
За цей період на контролі відпало близько 70 % дерев, а на секціях, де проводили рубки
догляду, відпад становив 33 – 49 %. На всіх секціях із складу насадження повністю випали
бук, явір, ялиця та горобина, навіть на секції Г, де частка цих порід за кількістю дерев
становила 18 %, а інтенсивність зрідження була доволі високою. В подальшому відбувається
формування чистого ялинового насадження, інтенсивність відпаду зменшується, а кількість
дерев на секціях вирівнюється. Уже у 43-річному віці кількість дерев на контролі й на
секціях Б і В практично однакова. Така тенденція зберігається до 59 років. Кількість дерев на
секції Г у віці 59 років, як і у 18 років, становить приблизно 60 % від кількості дерев на решті
секцій.
Максимальне значення середньої висоти насадження на всіх секціях відмічене у 48
років. У 55 і 59 років цей показник дещо менший. Середній діаметр насадження зростає до
55-річного віку. З 55 до 59 років він практично не змінюється. Це свідчить, що відпад у
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 114
45
насадженні відбувається не лише за рахунок пригнічених дерев, але й за рахунок дерев І і ІІ
класів за Крафтом. Деякі з них вивалюються вітром. Відпад частини домінантних дерев
відбувається за такою схемою. Спочатку верхівка дерева пошкоджується сніголамом.
Частина крони, що залишилася, потрапляє під загальний намет, і через кілька років дерево
випадає зі складу насадження.
Після 30-річного віку значною мірою зростає запас деревостану на всіх секціях (рис. 3).
0
100
200
300
400
500
600
700
800
18 23 29 34 37 43 48 55 59
Вік, років
За
па
с,
м
3/
га
Секція А Секція Б Секція В Секція Г
Рис. 3 – Динаміка запасів деревостану на ППП 1
Найвищими запасами характеризуються насадження на секціях Б і В. У 18 років, після
рубки, на цих секціях залишено відповідно 8300 і 7300 дерев /га. Протягом усього часу
спостереження на контрольній секції запас був найменшим. Максимальний запас
насадження накопичують у 43 роки. З цього віку запас поступово зменшується на всіх
секціях. Найбільше зацікавлення викликає не загальний запас деревини, а його товарна
структура (табл. 2).
Таблиця 2
Динаміка товарної структури деревостанів
Розподіл за категоріями
Вік Запас крупна середня дрібна разом
ділової дрова відходи
Секція А
43 497 10 253 169 433 13 51
48 440 27 246 112 385 12 43
55 413 65 227 74 366 10 36
59 396 60 223 68 352 10 34
Секція Б
43 760 34 427 203 664 20 75
48 657 66 379 132 577 18 62
55 676 148 363 85 597 19 61
59 568 140 303 62 505 15 48
Секція В
43 715 32 403 191 626 19 70
48 618 55 365 123 543 17 58
55 619 125 339 82 545 17 56
59 468 86 267 63 416 12 40
Секція Г
43 649 69 385 117 571 18 60
48 624 106 365 80 551 17 56
55 565 137 311 52 500 15 50
59 402 109 215 34 358 11 33
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 114
46
Природно, що зі збільшенням віку насаджень частка крупної деревини, а також крупної
та середньої разом у запасі зростає. Однак, у натуральних показниках максимальне
накопичення деревини цих категорій відбувається у віці 55 років. Лише на секції Г
(розріджений деревостан) сумарна частка крупної й середньої деревини в натуральних
показниках має найбільше значення у віці 48 років.
Після 50 років деревостан стає розрідженим. Це сприяє появі природного поновлення.
Його характеристику наведено в табл. 3. Підріст переважно представлений ялиною висотою
до 25 см, віком 3 – 4 роки. Інші породи: ялиця, бук, явір, горобина представлені незначною
домішкою. І якщо на збільшення кількості підросту ялиці й явора природним шляхом ще
можна сподіватися, то стосовно бука такі сподівання зовсім марні. Крім підросту на всіх
секціях присутній однорічний самосів ялини. В цілому, склад природного поновлення
практично повторює склад 18-річного насадження, в якому була закладена ППП.
Таблиця 3
Характеристика природного поновлення
Категорії висот підросту,см
Порода
Одно-
річний
самосів до 25 26 – 50 51 – 100 101 – 150 >150 Разом Склад
Секція А
Ялина 24300 15200 – – – – 15200
Горобина – 400 100 – – – 500
Бук – – – – 200 – 200
10 Ял + Гор + Бк
Секція Б
Ялина 40100 17800 400 – – – 18200
Ялиця 700 200 – – – – 200
Горобина – – – 200 200 – 400
10 Ял + Гор + Яц
Секція В
Ялина 25000 23000 200 – – – 23200
Горобина – – 200 100 – – 300
Явір – – 200 100 – – 300
10 Ял + Яв + Гор
Секція Г
Ялина 27100 10700 300 – – – 11000
Ялиця – 300 – – – – 300
Горобина – – 300 200 – – 500
10 Ял + Гор + Яц
Висновки. Якщо у віці прочищення ялина значно перевершує в рості інші породи і
становить 80 і більше відсотків у складі насадження за кількістю дерев, то сформувати в
подальшому рубками догляду змішане насадження практично неможливо. Для створення
змішаного насадження необхідно значно раніше проводити лісокультурні заходи.
У рідких насадженнях максимум накопичення крупної + середньої деревини настає
швидше, у нашому випадку, на 7 років.
Після 55 років починається розладнання насадження. Відпад відбувається не тільки за
рахунок відсталих у рості, але й домінантних дерев. Поступово зменшуються середні висота
й діаметр, а також запас насадження, погіршується товарна структура. Це явище можна
пояснити трофічним чинником. Ґрунт доволі потужний і багатий. Це обумовлює інтенсивний
ріст стовбурів за діаметром, а отже – значне погіршання фізико-механічних характеристик
деревини, наслідком чого є переламування стовбурів від вітрів навіть середньої сили.
Коренева система ялини в багатих умовах меншою мірою розвинена, хоча і глибша. Менша
розвиненість кореневої системи разом зі зростанням до 50-річного віку частки маси стовбура
в загальній масі дерева обумовлює підвищену схильність до вивалювання дерев із коренем.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Білоус З. П., Вайнагін І. В., Голубець М. А. та ін. Біологічна продуктивність смерекових лісів Карпат. – К.:
Наук. думка, 1975. – 238 с.
2. Логутов Д. П. Ход роста ельников Карпат // Лесн. хоз-во. – 1958. – № 5.– С. 12 – 14.
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 114
47
3. Пітікін О. І. Вплив повноти на ріст ялинників // Підвищення продуктивності гірських лісів. – Ужгород:
Карпати, 1968. – С. 29 – 34.
4. Тышкевич Г. Л. Еловые леса Советских Карпат. – М.: Изд-во АН СССР, 1962. – 175 с.
5. Ходот Г. А. Хід росту карпатських ялинників //Таблиці ходу росту і товарності насаджень деревних порід
України. – К.: Держсільгоспвидав УРСР, 1958. – С. 40 – 44.
6. Цурик Е. И. Ельники Карпат. – Львов: Вища школа, 1981. – 182 с.
Gudyma V. D., Popadiuk V. D., Trentovsky V. V.
DYNAMICS OF SPRUCE STAND DEVELOPMENT DEPENDING ON INTENSITY OF THINNING
Ukrainian Research Institute of Mountain Forestry named after P. S. Pasternak
Influence of thinning and their intensity on condition, productivity and commodity structure of spruce stands was
studied.
K e y w o r d s : permanent plot, number of trees, stock, commodity structure.
Гудима В. Д., Попадюк В. Д., Трентовский В. В.
ДИНАМИКА РАЗВИТИЯ ЕЛОВОГО НАСАЖДЕНИЯ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ИНТЕНСИВНОСТИ
РУБОК УХОДА
Украинский научно-исследовательский институт горного лесоводства им. П. С. Пастернака.
Изучено влияние рубок ухода и их интенсивности на устойчивость, производительность и товарную
структуру ельников.
К лю ч е в ы е с л о в а : постоянная пробная площадь, количество деревьев, запас, товарная структура.
Одержано редколегією 2.09.2008 р.
|