Чистіше виробництво та екоефективність: еколого-економічний дискурс економічного зростання
Saved in:
| Published in: | Економіка природокористування і охорони довкілля |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163687 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Чистіше виробництво та екоефективність: еколого-економічний дискурс економічного зростання / Л.Д. Загвойська // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: РВПС України НАН України, 2009. — С. 164-168. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860257274759479296 |
|---|---|
| author | Загвойська, Л.Д. |
| author_facet | Загвойська, Л.Д. |
| citation_txt | Чистіше виробництво та екоефективність: еколого-економічний дискурс економічного зростання / Л.Д. Загвойська // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: РВПС України НАН України, 2009. — С. 164-168. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економіка природокористування і охорони довкілля |
| first_indexed | 2025-12-07T18:50:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
164
УДК 334.722: 502.15: 005.342
Л.Д. ЗАГВОЙСЬКА
Національний лісотехнічний університет України
ЧИСТІШЕ ВИРОБНИЦТВО ТА ЕКОЕФЕКТИВНІСТЬ:
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ ДИСКУРС ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ
Найбільша втрата – втрата часу.
Г. Сковорода
Невпинно наростаючий характер загрозливих для людства тенденцій
деструктивних змін в якості довкілля зовсім недвозначно вказує на те, що
позитивний (самопідсилюючий) механізм зворотного зв’язку, притаманний
синергетичним за своєю природою еколого-економічним системам, набирає все
більше обертів. Тож його сповільнення – це першочергове завдання для всього
людства, задеклароване низкою конференцій найвищого рівня ще на початку
90-х років минулого століття, прийняттям національних програм сталого
розвитку, програм Фактор 4 і Фактор 10. Однак відчутного поступу досягнути
поки не вдалося. Тому перед науковцями, політиками і підприємцями з усією
невідворотністю постає майже шекспірівське запитання: "Розвиток чи
згортання?". Для отримання відповіді на нього необхідно проаналізувати
сучасні превентивні стратегії економічного розвитку та обґрунтувати вибір
такої стратегії для нашого суспільства на сучасному етапі його розвитку.
Згідно із заявою директорів Програми "Millennium Ecosystem Assessment"
[1], зробленою 2005 року, ми живемо не по кишені, розтринькуючи ресурси
прийдешніх поколінь. Екологічний відбиток середньостатистичного землянина
2005 року становив 2,7 глобального га, у той час, коли можливості глобальної
екосистеми не перевищують 2,1 глобального га на одну особу. Ось цей стрімко
зростаючий розрив між попитом на послуги екосистем та їх обмеженою
пропозицією (екологічний борг) означає, що людство завзято розбалансовує
унікальну систему природних умов, поза якою воно власне не може існувати.
За останні 30 років стан природних екосистем Землі значно погіршився,
експерти оцінюють цю втрату як 33% ресурсів екосистеми (Living Planet Index).
У той же час навантаження на довкілля (World Ecological Footprint) зросло
майже на 50% і помітно перевищує можливості відновлення біосфери [2].
Тобто ми спровокували два зустрічні процеси: зростання попиту на послуги
довкілля і зниження їхньої пропозиції. За образним висловом Германа Дейлі і
Джошуа Фарлея [3, с. 35], ці два леза ножиць перебувають в одній руці, яка
називається економічним зростанням. Чи зможемо ми зберегти для економічної
підсистеми ту пуповину зв’язку із життєдайною глобальною екосистемою?
Вочевидь, відповідь на це запитання нам потрібно буде давати і своїми
дослідженнями, і своїм способом життя. Усе залежить від того, як людство
© Л.Д. Загвойська, 2009
165
реалізуватиме свій потенціал, на досягненні яких цілей воно зосередить свої
знання, інженерну майстерність, організаційний хист, потенціал інститутів,
фінансових і людських ресурсів.
За розрахунками експертів, 45% глобального екологічного відбитку
припадає на виробництво енергії шляхом спалювання викопних корисних
копалин [4, с. 24], тож обидва превентивні підходи до формування виробництва
з урахуванням екологічного імперативу – стратегії чистішого виробництва та
екоефективності – звертають велику увагу на вирішення проблем виробництва,
передачі та споживання енергії.
За визначенням UNEP / UNIDO, чистіше виробництво (ЧВ) – це
неперервне застосування інтегрованої превентивної стратегії до процесів,
продукції та послуг (рис. 1). Ця стратегія спрямована на перепроектування
виробництва для запобігання виникненню забруднень [5]. Чимало економістів
[6, 7] зупиняються на цій стратегії, вважаючи її достатньо інноваційною і
всебічною, щоб досягти бажаного переходу до ресурсоощадного виробництва,
яке б відповідало стандартам суспільства сталого розвитку.
Рисунок 1. Напрями модифікації виробництва
На нашу думку, стратегія ЧВ, зосереджуючись на переплануванні
виробничого процесу, несправедливо недооцінює роль і потенціал інших
стейкхолдерів, а тому могла б бути інноваційною і в цій частині. То ж метою
статті є аналіз стратегії екоефективності (ЕЕ) з позицій придатності її до
залучення всіх верств суспільства до трансформування своєї професійної /
особистої поведінки відповідно до вимог сталого розвитку.
Стратегія ЕЕ, запропонована Світовою Бізнесовою Радою Сталого
Розвитку (World Business Council for Sustainable Development, WBCSD)
1991 року, окреслила для себе значно ширше поле інтересів [8, 9]. Разом із
перепроектуванням бізнес-процесів ця стратегія звертає велику увагу на роль
ЧИСТІШЕ ВИРОБНИЦТВО –
неперервна і системна модифікація
Процесів Послуг
• Економія енергії і
сировини
• Використання
менш токсичної
сировини
• Зниження кількості
і токсичності
відходів
Послаблення
впливу продуктів
на довкілля
впродовж усього
життєвого циклу
• Проектування і
розроблення нового
формату послуг
• Заходи ефективного
господарювання
• Відбір кращих
параметрів, які
входять до системи
послуг
Продукції
166
уряду та суспільства в досягненні сталого розвитку. Цілі ЕЕ досягаються через
постачання адекватно оцінених товарів і послуг для задоволення потреб
людини і підвищення якості життя, невпинно зменшуючи при цьому впливи на
довкілля та ресурсомісткість упродовж усього життєвого циклу до рівня, який
щонайменше відповідає можливостям глобальної екосистеми. Таким чином, ЕЕ
поєднує зусилля виробничників та інших ланок ланцюга створення і
використання (споживання) продукції: інженерів-розробників, покупців,
менеджерів товарних портфоліо, маркетологів, політиків, а також спеціалістів
із питань фінансів і контролю [10].
Цілями ЕЕ є наступне:
1) зменшення споживання ресурсів: енергії, сировини й матеріалів, води,
землі, ширше повторне використання товарів, їхня довговічність, закриття
матеріальних циклів;
2) послаблення впливу на природу, що охоплює мінімізацію викидів у
повітря, скидів у водні басейни, поводження з відходами і токсичними
речовинами, а також забезпечення виховання невиснажливого використання
відновних ресурсів;
3) підвищення корисності товарів і послуг, тобто надання споживачам
більших вигід через покращення функціональності, гнучкості і модульності
товарів;
4) запровадження системи менеджменту довкілля, інтегрованої з
існуючими системами менеджменту бізнесу, щоб підтримати підхід ЕЕ. Окремі
компанії ставлять ще й таку мету, адже система екологічного менеджменту – це
засіб гарантування, що всі ризики і можливості, які мають відношення до
сталості, правильно ідентифіковані та ефективно керовані.
Для імплементування стратегії ЕЕ у бізнес-процес найголовнішим є
адекватний вибір можливостей. Такими можливими напрямами можуть бути
(рис. 2):
Рисунок 2. Напрями стратегії екоефективності [10, 11]
СТРАТЕГІЯ ЕКОЕФЕКТИВНОСТІ:
задоволення потреб і покращення якості життя
Напрями роботи:
- зниження ресурсомісткості товарів і послуг;
- зменшення енергоємності товарів і послуг;
- скорочення токсичних викидів (dispersion);
- покращення повторного використання;
- підвищення довговічності матеріалів;
- виробництво товарів і надання послуг з високою послугоінтенсивністю
(ремонт, оновлення і т.д.).
Інституційне середовище Бізнес-
реінжиніринг
Бізнес-реінжиніринг
167
1) реінжиніринг бізнес-процесів для зменшення споживання ресурсів,
забруднень, запобігання ризику та одночасного скорочення витрат на
виробництво;
2) зміна ставлення до супутніх продуктів і відходів виробництва у
співпраці з іншими компаніями для мінімізації входів і досягнення 100%-ного
рівня продукту в загальному випуску (кооперування, індустріальні симбіози,
мережі підприємств);
3) перепроектування продукції (екодизайн), що робить компанію
конкурентоспроможною;
4) переосмислення ринків і повна зміна попиту і пропозиції разом із
споживачами чи іншими групами стейкхолдерів, що дає змогу задовольняти
потреби більш ефективним, тобто ресурсо- та енергоощадним способом.
Як уже зазначалося, у розбудові екоефективної економічної системи
бізнес потребує підтримки з боку уряду та суспільства, адже прогрес на шляху
до сталого розвитку вимагає більшого, ніж об’єднання, зусиль окремих
компаній. Необхідна тісна співпраця стейкхолдерів, підкріплена рішеннями
уряду, цінностями суспільства, інноваційними ринками. І саме уряд відіграє
важливу роль у створенні таких передумов, правових актів і системи цінностей.
Уряди можуть втілювати політику, яка підтримує економічне зростання і
сприяє зменшенню використання ресурсів та виникненню забруднень, а також
підтримує і заохочує екоінновації. Такі політичні заходи щодо посилення
важелів бізнесу можуть включати:
– ідентифікацію та елімінування субсидій, які уможливлюють
виснаження природних ресурсів;
– інтерналізацію екологічних витрат;
– перенесення акцентів оподаткування: замість оподаткування витрат на
оплату праці і прибутку оподатковувати використання ресурсів і спричинені
забруднення;
– розвиток і запровадження нових економічних інструментів,
спрямованих на підтримку екоінновацій [7, 9];
– заохочення добровільних екологічно спрямованих ініціатив і
домовленостей, досягнутих шляхом переговорів;
– переосмислення політики продукту в контексті оцінки життєвого
циклу [12, 13].
Таким чином, у рамках стратегії ЕЕ все суспільство несе відповідальність
за прогрес на шляху до сталого розвитку. Підприємці зосереджують свою увагу
на питаннях проектування дружніх для довкілля виробничих процесів,
формуванні індустріальних симбіозів, імплементуванні політики розширеної
відповідальності виробника. Урядові структури, політики, юристи повинні
тримати в своєму полі зору інструменти інституційного забезпечення процесів
екологізації виробництва, зокрема правові, економічні, фінансові. А громади
мали б формувати загальну атмосферу зацікавленості в покращенні якості
довкілля, нетерпимості до будь-яких проявів недбальства, недобросовісної
конкуренції до виникнення негативних зовнішніх ефектів. Стратегія ЕЕ
сприятиме розвитку і запровадженню екологічного менеджменту, довкільному
обліку і звітності, інкорпоруванню неринкових вартостей, процесу прийняття
рішень. Уряд має напрацювати систему заходів для запобігання виникненню
так званих інституційних фіаско та неадекватних втручань в економічну
168
систему. Економіка і добробут усіх членів суспільства мають зростати водночас
із зменшенням використання ресурсів і забруднень.
Література
1. Millennium Ecosystem Assessment Ecosystems and Human Well-being: Synthesis. –
Island Press, Washington, DC, 2005. – 84 p.
2. World Wildlife Fund, UNEP. Living Planet Report 2000. – Gland: WWF International,
2000. – 68 p.
3. Daly H. Ecological Economics. Principles and applications / H. Daly, J. Farley. –
Washington: Island Press, 2004. – 454 p.
4. World Wildlife Fund. Living Planet Report. Available at [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: htt://assets.panda.org.downloads/living_planet_report_ 2008.pdf.Ccited
10.10.09.
5. Дудюк Д. Втрати часу та чистіше виробництво / Д. Дудюк, Л. Загвойська //
Економіка природокористування і охорони довкілля: щорічник наук. праць / [Б.М. Данилишин
(відп. ред.)]; НАН України, Рада по вивченню продуктивних сил України. – К., 2006. – С. 225–
235.
6. Плепис А. Экологическое управление и более чистое производство / А. Плепис,
О. Монт, М.Дуркин. – Лунд: МИИЭЭ, 2001. – 206 с.
7. Устойчивое развитие Балтийского региона. Серия учебных пособий по
программе. Кн. 5: Устойчивое промышленное производство. – Уппсала: SBR, 1997. – 60 с.
8. WBCSD. Eco-efficiency. Creating More Value with Less Impact. – WBCSD, 2000. –
32 p.
9. World Business Council for Sustainable Development. Cleaner production and Eco-
Efficiency. Complementary approaches to Sustainable Development. – Paris: UNEP, 1998. – 12 p.
10. Загвойська Л. Превентивні стратегії економічного зростання / Загвойська Л. //
Стратегія забезпечення сталого розвитку України: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф.
Т. 1. – К.: НАН України, РВПС України, 2008. – С. 73 - 78.
11. Cristofaro E. Eco-efficienza. Metodologie, strumenti casi di successo / E. Cristofaro,
P. Trucco. – Guerini e Associati, Milano, 2002. – 484 р.
12. Tojo N. Extended Producer Responsibility as a Driver for Design Change – Utopia or
Reality? / N. Tojo. – Lund: IIIEE, 2004. – 325 p.
13. Zahvoyska L. Stochastic simulation as an instrument for technological systems
environmental performance / L. Zahvoyska // S. Stec, B. Baraj (Eds.). Energy and Environmental
Challenges to Security (NATO Science for Peace and Security Series C: Environmental Security). –
Springer, 2009. – P. 391–402.
14. Fava J. Increasing Demands for Life Cycle Assessments in North America / Fava J.,
Baer S., Cooper J. // Journal of Industrial Ecology. – 2009. – Vol. 13, Issue 4. – P. 491 – 494.
(Published online: 17 Aug 2009. DOI 10.1111/j.1530-9290.2009.00150).
УДК 330.15:330.322.01
В.М. КОЛМАКОВА
Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України
ПРОБЛЕМИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ
З переходом України на засади сталого розвитку суттєво зростає потреба
в розробці ефективних механізмів інвестиційної політики щодо забезпечення
стратегічних цілей у сфері екологічної безпеки та охорони довкілля.
© В.М. Колмакова, 2009
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-163687 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1818-4170 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:50:24Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Загвойська, Л.Д. 2020-02-04T20:03:48Z 2020-02-04T20:03:48Z 2009 Чистіше виробництво та екоефективність: еколого-економічний дискурс економічного зростання / Л.Д. Загвойська // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: РВПС України НАН України, 2009. — С. 164-168. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1818-4170 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163687 334.722: 502.15: 005.342 uk Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України Економіка природокористування і охорони довкілля Регіональні та прикладні проблеми природокористування та охорони навколишнього природного середовища Чистіше виробництво та екоефективність: еколого-економічний дискурс економічного зростання Article published earlier |
| spellingShingle | Чистіше виробництво та екоефективність: еколого-економічний дискурс економічного зростання Загвойська, Л.Д. Регіональні та прикладні проблеми природокористування та охорони навколишнього природного середовища |
| title | Чистіше виробництво та екоефективність: еколого-економічний дискурс економічного зростання |
| title_full | Чистіше виробництво та екоефективність: еколого-економічний дискурс економічного зростання |
| title_fullStr | Чистіше виробництво та екоефективність: еколого-економічний дискурс економічного зростання |
| title_full_unstemmed | Чистіше виробництво та екоефективність: еколого-економічний дискурс економічного зростання |
| title_short | Чистіше виробництво та екоефективність: еколого-економічний дискурс економічного зростання |
| title_sort | чистіше виробництво та екоефективність: еколого-економічний дискурс економічного зростання |
| topic | Регіональні та прикладні проблеми природокористування та охорони навколишнього природного середовища |
| topic_facet | Регіональні та прикладні проблеми природокористування та охорони навколишнього природного середовища |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163687 |
| work_keys_str_mv | AT zagvoisʹkald čistíševirobnictvotaekoefektivnístʹekologoekonomíčniidiskursekonomíčnogozrostannâ |