Вербально-зоровий “театр” Емми Андієвської: до проблеми психології творчості

У статті розкрито специфіку психології творчості Емми Андієвської, простежено візуальну
 “риторику” її індивідуальної репрезентації картини світу як синтезу/дифузії реального та
 ірреального, з'ясовано антропологічний вимір інобуття в її художньо-образній системі.
 Інтер...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Слово і Час
Date:2018
Main Author: Тарнашинська, Л.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2018
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163741
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Вербально-зоровий “театр” Емми Андієвської: до проблеми психології творчості / Л. Тарнашинська // Слово і Час. — 2018. — № 2. — С. 67-79. — Бібліогр.: 28 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Description
Summary:У статті розкрито специфіку психології творчості Емми Андієвської, простежено візуальну
 “риторику” її індивідуальної репрезентації картини світу як синтезу/дифузії реального та
 ірреального, з'ясовано антропологічний вимір інобуття в її художньо-образній системі.
 Інтермедіальний інваріант антропології інобуттєвості мисткині проінтерпретовано в контексті
 сюрреалізму й визначено як надрозумовий асоціативний автоматизм духовної концентрації. The paper discovers the specifics of the psychology of Emma Andiyevska’s works, traces the visual
 ‘rhetoric’ of the artist’s world view as a synthesis / diffusion of the real and irreal, and elucidates the
 anthropological dimension of alternative existence in her artistic figurative system. The interdimensional
 invariant of anthropology of the artist’s alternative existence is interpreted as an intentional associative
 automatism of spiritual concentration. В статье раскрывается специфика психологии
 творчества Эммы Андиевской, прослеживается
 визуальная “риторика” ее индивидуальной картины
 мира как синтеза/диффузии реального и ирреального,
 выяснено антропологическое измерение инобытия в его
 художественно-образной системе. Интермедиальный
 инвариант антропологии инобытийного этой творческой
 личности проинтерпретировано как сверхумный
 ассоциативный автоматизм духовной концентрации.
ISSN:0236-1477