Можливі шляхи інноваційного розвитку вугільних підприємств
Незважаючи на природну забезпеченість України вугіллям, збитковість вугільних підприємств, відсутність в галузі цільових фондів інноваційного характеру та стимулювання інноваційного розвитку з боку держави обумовлюють комплекс невирішених проблем на вугільних підприємствах, негативно впливають на по...
Saved in:
| Published in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Date: | 2019 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2019
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163871 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Можливі шляхи інноваційного розвитку вугільних підприємств / М.В. Бойченко // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 2 (37). — С. 78-81. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-163871 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Бойченко, М.В. 2020-02-06T18:35:36Z 2020-02-06T18:35:36Z 2019 Можливі шляхи інноваційного розвитку вугільних підприємств / М.В. Бойченко // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 2 (37). — С. 78-81. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1729-7206 DOI: 10.37405/1729-7206.2019.2(37).78-81 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163871 330.341.1:622.3 Незважаючи на природну забезпеченість України вугіллям, збитковість вугільних підприємств, відсутність в галузі цільових фондів інноваційного характеру та стимулювання інноваційного розвитку з боку держави обумовлюють комплекс невирішених проблем на вугільних підприємствах, негативно впливають на пошук стратегічного інвестора, зацікавленого в швидкому техніко-технологічному розвитку виробництва, його економічному зростанні. Сучасна вугільна галузь потребує створення економічної мережі (не комерційної, а інвестиційно-дотаційної) для спільного функціонування збиткових вугільних підприємств і тих бізнесів, яким без вугілля цих збиткових шахт не вижити, оскільки не існує кращого варіанту, ніж безпосередня участь металургів, машинобудівників, енергетиків у вуглевидобутку. Приклад розвинених країн свідчить, що відходи є вагомим чинником не тільки раціонального природокористування, але й можуть бути ефективно використані. Враховуючи, що продукція з відходів вуглевидобутку має не тільки якісні та кількісні параметри, які характеризують їх фізичну цінність, але має й вартісну оцінку, то їх виробництво може бути економічно доцільним, тобто рентабельним. За критерій оцінки інвестиційної привабливості може бути прийнято рівень рентабельності виробництва продукції з відходів вуглевидобутку, конкурентоздатної на споживчому ринку. Окрім цінності, яку можуть мати відходи вуглевидобутку з точки зору можливого отримання з них різних видів мінерально-сировинних ресурсів, до неї може входити також еколого-економічна та/або соціально-економічні складові. Розглянуті характеристики цінностей, які можуть мати різні відходи вуглевидобутку дозволяють зробити висновок щодо доцільності їх ранжування. Критерієм ранжування може бути рівень їх практичної цінності для споживачів або ступінь їх готовності до створення на їх основі певних видів споживчих цінностей. Цінність відходів вуглевидобутку, яка може бути потенційною, рентабельною, конкурентоздатною та інвестиційною, впливає на участь певних груп інвесторів у інноваційному розвитку вугільних підприємств. Несмотря на естественную обеспеченность Украины углем, убыточность угольных предприятий, отсутствие в области целевых фондов инновационного характера и стимулирования инновационного развития со стороны государства обусловливают комплекс нерешенных проблем на угольных предприятиях, негативно влияет на поиск стратегического инвестора, заинтересованного в быстром технико-технологическом развитии производства, его экономическом росте. Современная угольная отрасль нуждается в создании экономической сети (не коммерческой, а инвестиционно-дотационной) для совместного функционирования убыточных угольных предприятий и тех бизнесов, которым без угля этих убыточных шахт не выжить, поскольку не существует лучшего варианта, чем непосредственное участие металлургов, машиностроителей, энергетиков в угледобыче. Пример развитых стран показывает, что отходы являются весомым фактором не только рационального природопользования, но и могут быть эффективно использованы. Учитывая, что продукция из отходов угледобычи имеет не только качественные и количественные параметры, характеризующие их физическую ценность, но имеет и стоимостную оценку, то их производство может быть экономически целесообразным, то есть рентабельным. Критерием оценки инвестиционной привлекательности может быть принят уровень рентабельности производства продукции из отходов угледобычи, конкурентоспособной на потребительском рынке. Кроме ценности, которую могут иметь отходы угледобычи с точки зрения возможного получения из них различных видов минерально-сырьевых ресурсов, к ней может входить также эколого-экономическая и/или социально-экономические составляющие. Рассмотренные характеристики ценностей, которые могут иметь различные отходы угледобычи, позволяют сделать вывод о целесообразности их ранжирования. Критерием ранжирования может быть уровень их практической ценности для потребителей или степень их готовности к созданию на их основе определенных видов потребительских ценностей. Ценность отходов угледобычи, которая может быть потенциальной, рентабельной, конкурентоспособной и инвестиционной, влияет на участие определенных групп инвесторов в инновационном развитии угольных предприятий. In spite of natural coal reserves availability in Ukraine the unprofitability of its coal mining enterprises as well as the lack of branch special-purpose innovation funds and that of innovative development encouragement by government condition the complex of unsolved problems at coal mining enterprises and have the negative influence upon the search of strategic investors interested in the rapid technologic and technical progress in production and its economic growth. The existing coal mining industry experiences the demand for an economic network formation (not of commercial but of investment and subvention character) designed for joint functioning provision of unprofitable coal mining enterprises and businesses that are essential for such unprofitable mines’ survival because there is no better way than the direct participation of metallurgical, machine-building, and power generation industry in coal production. The experience gained in developed countries demonstrates that wastes can be not only the substantial factor of rational nature management but effectively utilized. Taking into account the fact that products of coal mining wastes have either qualitative-quantitative parameters specifying their physical value or a cost valuation, their production could be economically expedient that is profitable. The assessment criterion of economic attractiveness could include the level of products manufacture profitableness of coal mining wastes and their competitiveness in consumer market. Apart from the potential value of coal mining wastes from the viewpoints of their future utilization in various mineral and raw materials’ production it might also include ecological-economical and/or social-economical component The considered characteristics of values that may have various wastes of coal mining production allow conclusion making as for the reasonability of their ranging. The criterion of such ranging could be the level of their practical value for consumers or their preparedness degree for certain kinds of consumer values formed on their basis. The value of coal mining wastes that can be potentially profitable, competitive and investment attracting would affect the participation of certain investors groups in the innovative development of coal mining enterprises. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Менеджмент інновацій Можливі шляхи інноваційного розвитку вугільних підприємств Возможные пути инновационного развития угольных предприятий Potential Ways of Innovative Development of Coal Mining Enterprises Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Можливі шляхи інноваційного розвитку вугільних підприємств |
| spellingShingle |
Можливі шляхи інноваційного розвитку вугільних підприємств Бойченко, М.В. Менеджмент інновацій |
| title_short |
Можливі шляхи інноваційного розвитку вугільних підприємств |
| title_full |
Можливі шляхи інноваційного розвитку вугільних підприємств |
| title_fullStr |
Можливі шляхи інноваційного розвитку вугільних підприємств |
| title_full_unstemmed |
Можливі шляхи інноваційного розвитку вугільних підприємств |
| title_sort |
можливі шляхи інноваційного розвитку вугільних підприємств |
| author |
Бойченко, М.В. |
| author_facet |
Бойченко, М.В. |
| topic |
Менеджмент інновацій |
| topic_facet |
Менеджмент інновацій |
| publishDate |
2019 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник економічної науки України |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Возможные пути инновационного развития угольных предприятий Potential Ways of Innovative Development of Coal Mining Enterprises |
| issn |
1729-7206 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163871 |
| citation_txt |
Можливі шляхи інноваційного розвитку вугільних підприємств / М.В. Бойченко // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 2 (37). — С. 78-81. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT boičenkomv možlivíšlâhiínnovacíinogorozvitkuvugílʹnihpídpriêmstv AT boičenkomv vozmožnyeputiinnovacionnogorazvitiâugolʹnyhpredpriâtii AT boičenkomv potentialwaysofinnovativedevelopmentofcoalminingenterprises |
| first_indexed |
2025-12-07T17:54:23Z |
| last_indexed |
2025-12-07T17:54:23Z |
| _version_ |
1850873021903929344 |
| description |
Незважаючи на природну забезпеченість України вугіллям, збитковість вугільних підприємств, відсутність в галузі цільових фондів інноваційного характеру та стимулювання інноваційного розвитку з боку держави обумовлюють комплекс невирішених проблем на вугільних підприємствах, негативно впливають на пошук стратегічного інвестора, зацікавленого в швидкому техніко-технологічному розвитку виробництва, його економічному зростанні.
Сучасна вугільна галузь потребує створення економічної мережі (не комерційної, а інвестиційно-дотаційної) для спільного функціонування збиткових вугільних підприємств і тих бізнесів, яким без вугілля цих збиткових шахт не вижити, оскільки не існує кращого варіанту, ніж безпосередня участь металургів, машинобудівників, енергетиків у вуглевидобутку.
Приклад розвинених країн свідчить, що відходи є вагомим чинником не тільки раціонального природокористування, але й можуть бути ефективно використані. Враховуючи, що продукція з відходів вуглевидобутку має не тільки якісні та кількісні параметри, які характеризують їх фізичну цінність, але має й вартісну оцінку, то їх виробництво може бути економічно доцільним, тобто рентабельним.
За критерій оцінки інвестиційної привабливості може бути прийнято рівень рентабельності виробництва продукції з відходів вуглевидобутку, конкурентоздатної на споживчому ринку. Окрім цінності, яку можуть мати відходи вуглевидобутку з точки зору можливого отримання з них різних видів мінерально-сировинних ресурсів, до неї може входити також еколого-економічна та/або соціально-економічні складові.
Розглянуті характеристики цінностей, які можуть мати різні відходи вуглевидобутку дозволяють зробити висновок щодо доцільності їх ранжування. Критерієм ранжування може бути рівень їх практичної цінності для споживачів або ступінь їх готовності до створення на їх основі певних видів споживчих цінностей. Цінність відходів вуглевидобутку, яка може бути потенційною, рентабельною, конкурентоздатною та інвестиційною, впливає на участь певних груп інвесторів у інноваційному розвитку вугільних підприємств.
Несмотря на естественную обеспеченность Украины углем, убыточность угольных предприятий, отсутствие в области целевых фондов инновационного характера и стимулирования инновационного развития со стороны государства обусловливают комплекс нерешенных проблем на угольных предприятиях, негативно влияет на поиск стратегического инвестора, заинтересованного в быстром технико-технологическом развитии производства, его экономическом росте.
Современная угольная отрасль нуждается в создании экономической сети (не коммерческой, а инвестиционно-дотационной) для совместного функционирования убыточных угольных предприятий и тех бизнесов, которым без угля этих убыточных шахт не выжить, поскольку не существует лучшего варианта, чем непосредственное участие металлургов, машиностроителей, энергетиков в угледобыче.
Пример развитых стран показывает, что отходы являются весомым фактором не только рационального природопользования, но и могут быть эффективно использованы. Учитывая, что продукция из отходов угледобычи имеет не только качественные и количественные параметры, характеризующие их физическую ценность, но имеет и стоимостную оценку, то их производство может быть экономически целесообразным, то есть рентабельным.
Критерием оценки инвестиционной привлекательности может быть принят уровень рентабельности производства продукции из отходов угледобычи, конкурентоспособной на потребительском рынке. Кроме ценности, которую могут иметь отходы угледобычи с точки зрения возможного получения из них различных видов минерально-сырьевых ресурсов, к ней может входить также эколого-экономическая и/или социально-экономические составляющие.
Рассмотренные характеристики ценностей, которые могут иметь различные отходы угледобычи, позволяют сделать вывод о целесообразности их ранжирования. Критерием ранжирования может быть уровень их практической ценности для потребителей или степень их готовности к созданию на их основе определенных видов потребительских ценностей. Ценность отходов угледобычи, которая может быть потенциальной, рентабельной, конкурентоспособной и инвестиционной, влияет на участие определенных групп инвесторов в инновационном развитии угольных предприятий.
In spite of natural coal reserves availability in Ukraine the unprofitability of its coal mining enterprises as well as the lack of branch special-purpose innovation funds and that of innovative development encouragement by government condition the complex of unsolved problems at coal mining enterprises and have the negative influence upon the search of strategic investors interested in the rapid technologic and technical progress in production and its economic growth.
The existing coal mining industry experiences the demand for an economic network formation (not of commercial but of investment and subvention character) designed for joint functioning provision of unprofitable coal mining enterprises and businesses that are essential for such unprofitable mines’ survival because there is no better way than the direct participation of metallurgical, machine-building, and power generation industry in coal production.
The experience gained in developed countries demonstrates that wastes can be not only the substantial factor of rational nature management but effectively utilized. Taking into account the fact that products of coal mining wastes have either qualitative-quantitative parameters specifying their physical value or a cost valuation, their production could be economically expedient that is profitable.
The assessment criterion of economic attractiveness could include the level of products manufacture profitableness of coal mining wastes and their competitiveness in consumer market. Apart from the potential value of coal mining wastes from the viewpoints of their future utilization in various mineral and raw materials’ production it might also include ecological-economical and/or social-economical component
The considered characteristics of values that may have various wastes of coal mining production allow conclusion making as for the reasonability of their ranging. The criterion of such ranging could be the level of their practical value for consumers or their preparedness degree for certain kinds of consumer values formed on their basis. The value of coal mining wastes that can be potentially profitable, competitive and investment attracting would affect the participation of certain investors groups in the innovative development of coal mining enterprises.
|