Перспективи розвитку ІT-кластерів в Україні на основі венчурного фінансування

Перспективи розвитку ІT-кластерів в Україні на основі венчурного фінансування

Розглянуто й проаналізовано основні принципи розвитку ІT-кластерів як складової національної інноваційної системи країни. Розроблено концептуальну модель організаційно-економічних пріоритетів державного регулювання ІT-кластерів у національній економіці, що гармонізує суспільні й економічні інтереси...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Вісник економічної науки України
Datum:2019
Hauptverfasser: Мішура, В.Б., Володченко., В.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут економіки промисловості НАН України 2019
Schlagworte:
Цифрова економіка та інформаційні технології
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163992
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Перспективи розвитку ІT-кластерів в Україні на основі венчурного фінансування / В.Б. Мішура, В.В. Володченко // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 2 (37). — С. 190-195. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-163992
record_format dspace
spelling Мішура, В.Б.
Володченко., В.В.
2020-02-07T16:01:15Z
2020-02-07T16:01:15Z
2019
Перспективи розвитку ІT-кластерів в Україні на основі венчурного фінансування / В.Б. Мішура, В.В. Володченко // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 2 (37). — С. 190-195. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
1729-7206
DOI: 10.37405/1729-7206.2019.2(37).190-195
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163992
004:303.722.4:336.76(477)
Розглянуто й проаналізовано основні принципи розвитку ІT-кластерів як складової національної інноваційної системи країни. Розроблено концептуальну модель організаційно-економічних пріоритетів державного регулювання ІT-кластерів у національній економіці, що гармонізує суспільні й економічні інтереси учасників кластерного об'єднання й спрямована на формування державної кластерної політики на основі підвищення конкурентоздатності ІT-сектору. Обґрунтовано практичні рекомендації з удосконалювання державної політики розвитку ІT-кластерів в Україні на основі венчурного інвестування. Встановлено, що незважаючи на позитивну динаміку венчурного фінансування в ІT-секторі в останні роки, на жаль, він перебуває в процесі становлення. Оцінено інтенсивність впливу венчурного капіталу на становлення й розвиток ІT-сектору в Україні. Досліджено основні фактори, які погіршують можливості розвитку даного виду фінансування в Україну. Проаналізовано структурні й регіональні особливості розвитку ІT-кластерів. На основі проведеного аналізу виявлено, що розвиток ІT-кластерів на основі венчурного фінансування є перспективним і сучасним напрямком інвестування українських підприємств.
Рассмотрены и проанализированы основные принципы развития IT-кластеров как составляющей национальной инновационной экосистемы страны. Разработана концептуальная модель организационно-экономических приоритетов государственного регулирования IT-кластеров в национальной экономике, которая гармонизирует общественные и экономические интересы участников кластерного объединения и направлена на формирование государственной кластерной политики на основе повышения конкурентоспособности IT-сектора. Обоснованы практические рекомендации по совершенствованию государственной политики развития IT-кластеров в Украине на основе венчурного инвестирования. Установлено, что несмотря на положительную динамику венчурного инвестирования в IT-сектор в последние годы, к сожалению, оно до сих пор находится в процессе становления. Оценена интенсивность воздействия венчурного капитала на становление и развитие IT-сектора в Украине. Исследованы основные факторы, которые ухудшают возможности развития данного вида инвестирования в Украину. Проанализированы структурные и региональные особенности развития IT-кластеров. На основе проведенного анализа выявлено, что развитие IT-кластеров на основе венчурного инвестирования является перспективным и современным направлением инвестирования украинских предприятий.
The basic principles of the development of IT clusters as a component of the national innovation ecosystem of the country were reviewed and analyzed. A conceptual model of organizational and economic state regulation of IT clusters in the national economy has been developed, which harmonizes the social and economic interests of the participants of the cluster association and is aimed at forming a state cluster policy based on improving the competitiveness of the IT sector. Practical recommendations for improving the state policy of development of IT-clusters in Ukraine on the basis of venture capital investment are substantiated. It has been established that despite the positive dynamics of venture investment in the IT sector in recent years, unfortunately, it is still in the process of becoming. The intensity of the impact of venture capital on the formation and development of the IT sector in Ukraine is estimated. The main factors that impair the development opportunities of this type of investment in Ukraine are investigated. Analyzed the structural and regional features of the development of IT-clusters. Based on the analysis, it was revealed that the development of IT clusters on the basis of venture investment is a promising and modern investment direction for Ukrainian enterprises.
uk
Інститут економіки промисловості НАН України
Вісник економічної науки України
Цифрова економіка та інформаційні технології
Перспективи розвитку ІT-кластерів в Україні на основі венчурного фінансування
Перспективы развития IT-кластеров в Украине на основе венчурного финансирования
Prospects for the Development of IT-clusters in Ukraine on the Basis of Venture Financing
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Перспективи розвитку ІT-кластерів в Україні на основі венчурного фінансування
spellingShingle Перспективи розвитку ІT-кластерів в Україні на основі венчурного фінансування
Мішура, В.Б.
Володченко., В.В.
Цифрова економіка та інформаційні технології
title_short Перспективи розвитку ІT-кластерів в Україні на основі венчурного фінансування
title_full Перспективи розвитку ІT-кластерів в Україні на основі венчурного фінансування
title_fullStr Перспективи розвитку ІT-кластерів в Україні на основі венчурного фінансування
title_full_unstemmed Перспективи розвитку ІT-кластерів в Україні на основі венчурного фінансування
title_sort перспективи розвитку іt-кластерів в україні на основі венчурного фінансування
author Мішура, В.Б.
Володченко., В.В.
author_facet Мішура, В.Б.
Володченко., В.В.
topic Цифрова економіка та інформаційні технології
topic_facet Цифрова економіка та інформаційні технології
publishDate 2019
language Ukrainian
container_title Вісник економічної науки України
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
format Article
title_alt Перспективы развития IT-кластеров в Украине на основе венчурного финансирования
Prospects for the Development of IT-clusters in Ukraine on the Basis of Venture Financing
description Розглянуто й проаналізовано основні принципи розвитку ІT-кластерів як складової національної інноваційної системи країни. Розроблено концептуальну модель організаційно-економічних пріоритетів державного регулювання ІT-кластерів у національній економіці, що гармонізує суспільні й економічні інтереси учасників кластерного об'єднання й спрямована на формування державної кластерної політики на основі підвищення конкурентоздатності ІT-сектору. Обґрунтовано практичні рекомендації з удосконалювання державної політики розвитку ІT-кластерів в Україні на основі венчурного інвестування. Встановлено, що незважаючи на позитивну динаміку венчурного фінансування в ІT-секторі в останні роки, на жаль, він перебуває в процесі становлення. Оцінено інтенсивність впливу венчурного капіталу на становлення й розвиток ІT-сектору в Україні. Досліджено основні фактори, які погіршують можливості розвитку даного виду фінансування в Україну. Проаналізовано структурні й регіональні особливості розвитку ІT-кластерів. На основі проведеного аналізу виявлено, що розвиток ІT-кластерів на основі венчурного фінансування є перспективним і сучасним напрямком інвестування українських підприємств. Рассмотрены и проанализированы основные принципы развития IT-кластеров как составляющей национальной инновационной экосистемы страны. Разработана концептуальная модель организационно-экономических приоритетов государственного регулирования IT-кластеров в национальной экономике, которая гармонизирует общественные и экономические интересы участников кластерного объединения и направлена на формирование государственной кластерной политики на основе повышения конкурентоспособности IT-сектора. Обоснованы практические рекомендации по совершенствованию государственной политики развития IT-кластеров в Украине на основе венчурного инвестирования. Установлено, что несмотря на положительную динамику венчурного инвестирования в IT-сектор в последние годы, к сожалению, оно до сих пор находится в процессе становления. Оценена интенсивность воздействия венчурного капитала на становление и развитие IT-сектора в Украине. Исследованы основные факторы, которые ухудшают возможности развития данного вида инвестирования в Украину. Проанализированы структурные и региональные особенности развития IT-кластеров. На основе проведенного анализа выявлено, что развитие IT-кластеров на основе венчурного инвестирования является перспективным и современным направлением инвестирования украинских предприятий. The basic principles of the development of IT clusters as a component of the national innovation ecosystem of the country were reviewed and analyzed. A conceptual model of organizational and economic state regulation of IT clusters in the national economy has been developed, which harmonizes the social and economic interests of the participants of the cluster association and is aimed at forming a state cluster policy based on improving the competitiveness of the IT sector. Practical recommendations for improving the state policy of development of IT-clusters in Ukraine on the basis of venture capital investment are substantiated. It has been established that despite the positive dynamics of venture investment in the IT sector in recent years, unfortunately, it is still in the process of becoming. The intensity of the impact of venture capital on the formation and development of the IT sector in Ukraine is estimated. The main factors that impair the development opportunities of this type of investment in Ukraine are investigated. Analyzed the structural and regional features of the development of IT-clusters. Based on the analysis, it was revealed that the development of IT clusters on the basis of venture investment is a promising and modern investment direction for Ukrainian enterprises.
issn 1729-7206
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163992
citation_txt Перспективи розвитку ІT-кластерів в Україні на основі венчурного фінансування / В.Б. Мішура, В.В. Володченко // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 2 (37). — С. 190-195. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT míšuravb perspektivirozvitkuítklasterívvukraínínaosnovívenčurnogofínansuvannâ
AT volodčenkovv perspektivirozvitkuítklasterívvukraínínaosnovívenčurnogofínansuvannâ
AT míšuravb perspektivyrazvitiâitklasterovvukrainenaosnovevenčurnogofinansirovaniâ
AT volodčenkovv perspektivyrazvitiâitklasterovvukrainenaosnovevenčurnogofinansirovaniâ
AT míšuravb prospectsforthedevelopmentofitclustersinukraineonthebasisofventurefinancing
AT volodčenkovv prospectsforthedevelopmentofitclustersinukraineonthebasisofventurefinancing
first_indexed 2025-11-25T22:47:34Z
last_indexed 2025-11-25T22:47:34Z
_version_ 1850573777951260672
fulltext МІШУРА В. Б., ВОЛОДЧЕНКО В. В. 190 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ УДК 004:303.722.4:336.76(477) DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).190-195 В. Б. Мішура канд. екон. наук, В. В. Володченко канд. техн. наук, ДВНЗ «Донбаська державна машинобудівна академія», м. Краматорськ ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ IT-КЛАСТЕРІВ В УКРАЇНІ НА ОСНОВІ ВЕНЧУРНОГО ФІНАНСУВАННЯ Постановка проблеми. У сучасних умовах пріори- тетності переходу до формування нової економіки, яка базується на знаннях та цінностях інформаційного су- спільства, розвиток інформаційного простору та ін- формаційних технологій є потужним чинником сти- мулювання економічного зростання, піднесення гро- мадянського суспільства, підвищення рівня конкурен- тоспроможності національної економіки, суспільно- політичної та економічної інтеграції країни [1]. При- скорення процесу впровадження сучасних інформа- ційно-комунікаційних технологій у всіх сферах сус- пільного життя країни, розвиток електронної еконо- міки та національної інформаційної інфраструктури, її інтеграція до світового інформаційного простору, по- ліпшення стану інформаційної безпеки є пріоритет- ними завданнями Національної програми інформати- зації та Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні. Разом з тим, упродовж останніх років триває тенденція до активізації процесів створення нових ме- режевих організаційних форм та кластерної взаємодії у сфері інформаційних технології на основі інтеграції зусиль IT-підприємств, науково-освітніх установ, дер- жавних структур, громадських організацій та інших учасників. Утворення кластерів у сфері інформаційних тех- нології дає змогу не тільки оптимізувати управління економічними процесами під час створення, впрова- дження та використання інформаційних технологій, продуктів та послуг IT-підприємств, але й сформувати потужні інтегровані об'єднання з високим економіч- ним потенціалом — як важливі суб'єкти розвитку на- ціональної економіки [1]. Для стимулювання розвитку IT-кластерів на базі венчурного фінансування в Укра- їні потрібні не тільки привабливі стартапи в IT-сфері, але й державна підтримка, що спрямована на сприят- ливе інституційне та економічне середовище для роз- витку венчурного бізнесу в країні, активізації процесів залучення коштів венчурних інноваційних фондів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні ас- пекти вивчення науково-практичних проблем роз- витку інноваційних кластерів, активізації процесів кластерної взаємодії в окремих видах економічної дія- льності, і зокрема, в сфері інформаційних технологій, відображено в низці праць зарубіжних та українських дослідників, зокрема: О. Амоші, Б. Андрушківа, Ю. Бажала, Є. Безвушко, М. Войнаренка, В. Гейця, О. Гудзя, П. Друкера, Я. Жаліла, Г. Іцковіча, М. Кас- тельса, Л. Калініченка, Б. Кваснюка, Ч. Кетельса, Г. Клейнера, О. Кузьміна, А. Поручника, Б. Мільнера, А. Мокія, М. Бутко, В. Новицького, Ю. Павленка, А. Пилипенка, С. Розенфельда, Т. Тарасенко, В. Ма- тієнко, Е. Тоффлера та ін. Метою статті є визначення перспектив розвитку IT-кластерів в Україні на основі венчурного фінансу- вання. Виклад основного матеріалу дослідження. У сучас- них умовах глобальної конкуренції кластеризація є ефективною формою внутрішньорегіональної, внут- рішньонаціональної та міжнаціональної інтеграції, яка дає змогу забезпечити розвиток національної еконо- міки на основі створення самостійних локалізованих гравців, які, зокрема, здатні конкурувати на міжна- родній платформі. Макроекономічні синергетичні ефекти кластеризації полягають у підвищенні соціа- льно-економічних показників розвитку країни (поліп- шення торговельного балансу, підвищення рівня якості продукції, збільшення зайнятості та темпів інноваційного розвитку шляхом створення системи передачі нових знань і технологій); розвитку сектору малого та середнього підприємництва через створення нових інноваційних підприємств з високим рівнем спеціалізації в певних сферах економіки; підвищення рівня залучених венчурних інвестицій, інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності кластерів, регіонів і країни загалом. Мікроекономічні ефекти ви- значають розширення сфери діяльності та ринків збуту продукції, підвищення частки інтелектуального про- дукту у валовій доданій вартості, нарощування ста- більності й стійкості позицій на ринку, підвищення продуктивності завдяки доступу до висококваліфіко- ваної робочої сили, інформації, технологічних знань, консалтингових послуг тощо. Як показує досвід роз- винутих іноземних держав, одним з найефективніших засобів подолання дефіциту інвестиційних ресурсів є венчурне (ризикове) фінансування інновацій шляхом створення венчурних фондів, які інвестують свої кош- ти насамперед купуючи акції фірми-реципієнта. Пере- вагою венчурного фінансування є те, що об’єкту ін- вестицій не потрібно надавати заставу, крім того йому не потрібно сплачувати інвестору відсотки, як у ви- падку з банківським кредитом [5]. На рис. 1 представлено джерела фінансування інноваційних процесів в Україні. Венчурне фінансування здійснюється в довго- строкових (на 5—7 років) інвестиціях в акціонерний капітал новостворених або діючих малих інноваційних підприємств. Дані операції характеризуються високим ступенем ризику, тому венчурні капіталісти ретельно відбирають об’єкти для інвестування і проводять од- ночасно кілька венчурних операцій, створюючи нові компанії й працюючи із вже існуючими. Таким чином, МІШУРА В. Б., ВОЛОДЧЕНКО В. В. 2019/№2 191 типова стратегія венчурного фонду — інвестувати в компанії, що представляють швидкозростаючі галузі та здатні зростати разом з ринком, і вийти з інвестиції до того, як потенціал зростання ринку буде вичерпа- ний. Венчурні інвестиції є інструментом для одер- жання частки у володінні фірмою; вони мають при- бутковість вище за середній рівень, але разом з тим вони здійснюються в умовах невизначеності, що ство- рює ризик. Характерною рисою венчурного фінансу- вання є те, що інвестор практично ніколи не прагне придбати контрольний пакет акцій компанії, в яку ін- вестує, чим принципово відрізняється від «стратегіч- ного інвестора» або «партнера». Вкладаючи кошти у венчурні підприємства, інвестори бажають збільшити свій капітал не менш чим в 5-10 разів за 5-7 років. Таким чином, венчурний інвестор перетворюється у власника пакета акцій, що користуються попитом на фондовій біржі, і може одержати доход за рахунок про- дажу своїх акцій на суму, яка істотно перевищує обсяг спочатку вкладених коштів [5]. Джерела фінансування інноваційних процесів Бюджетні кошти Позабюджетні кошти Іноземні інвестиції Власні кошти підприємств Кредитні Програмно- цільове фінансу- вання Кошти державного бюджету Венчурний капітал Спонсорські кошти Рента Фінансовий лізинг Кредити банків Цільові фонди Прибуток Іноземні гранти Кошти інституцій- них інвесторів Міжнародні цільові програми Кошти місцевих бюджетів Приватні іноземні інвестиції Кошти міжнарод- них наукових фондів Регіональні фонди науково- технічного розвитку Акціонер- ний капітал Кредити небанків- ських фінансових установ Рис. 1. Джерела фінансування інноваційних процесів в Україні (сформовано авторами на основі джерела [5]) У сучасних умовах глобальної конкуренції сис- тема формування гармонізованого та сприятливого ін- ституційного забезпечення розвитку IT-сектору по- винна оперативно враховувати вплив інституційних (зокрема і неформальних), політичних, економічних, соціальних і глобальних чинників на ділову активність IT-компаній у процесі узгодження стратегічних пріо- ритетів підтримки розвитку сфери інформаційних технологій. Незважаючи на позитивну динаміку вен- чурного інвестування в IT-сектор та успішні приклади розвитку IT-бізнесу України, як українська іннова- ційна екосистема, так і система венчурного інвесту- вання досі перебувають у процесі становлення. Зок- рема, аналітичні дослідження показали: — головними суб'єктами індустрії венчурного ін- вестування в Україні виступають компанії з управ- ління активами (КУА) та інститути спільного інвесту- вання (ІСІ) закритого типу, які перебувають у їх уп- равлінні. Незважаючи на негативну динаміку останніх чотирьох років, упродовж 2005—2016 рр. чисельність КУА виросла майже в 2 рази, а середньорічна дина- міка зростання чисельності ІСІ становила 10,7%. За МІШУРА В. Б., ВОЛОДЧЕНКО В. В. 192 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ цей період рівень концентрації управління активами ІСІ зростав в середньому на 10,3% щорічно; — відбувається зростання рівня концентрації ін- дустрії на користь Києва та Київської області, зокрема їх питома вага в загальній чисельності ІСІ за результа- тами 2016 р. становила 73,05%; — за 10 років більш як у 2 рази зросла чисельність венчурних фондів, які становлять 87% ІСІ (на 30.06.2016 р.), з часткою активів 95,5%; — упродовж 2010—2016 рр. у структурі активів венчурних ІСІ частка цінних паперів скоротилась на 50% (від 70,2 до 20,2%), що пов'язано зі стагнацією фондового ринку України загалом (скорочення зага- льної кількості цінних паперів, допущених до торгів на фондових біржах, деактивація торгівлі ними); го- ловними вкладниками в українські венчурні фонди за- лишалися вітчизняні інвестори — юридичні особи (по- над 80% загальних вкладень), які за останні 7 років інвестували понад 710 млрд грн. Проте спостерігається тенденція до зростання розмірів вкладень та часток іноземних юридичних осіб та українських індивідуаль- них інвесторів [9]. Розроблена концептуальна модель організаційно- економічних пріоритетів державного регулювання IT- кластерів в національній економіці (рис. 2) гармонізує суспільні та економічні інтереси учасників кластер- ного об'єднання, і спрямована на: формування дер- жавної кластерної політики на основі підвищення конкурентоспроможності IT-сектору та комерціаліза- ції IT-інновацій; державне регулювання кластерної взаємодії в IT-секторі на основі соціально-економіч- них пріоритетів розвитку країни; створення сприятли- вого організаційно-інституційного середовища роз- витку IT-кластерів [2, 3]. Організаційно-економічні пріоритети державного фінансування ІТ-кластерів в Україні Реалізація державної кластерної політики на основі підвищення конкурентоспроможності ІТ- сектору та комерціалізації ІТ- інновацій Орієнтація системи державного регулювання кластерної взаємо- дії в ІТ-секторі на основі соціа- льно-економічних пріоритетів розвитку країни Формування сприятливого організаційно-інституцій- ного середовища розвитку ІТ-кластерів – сприяння інституційному розвитку ІТ-кластерів та створення умов для вста- новлення ефективної інфор- маційної взаємодії між його учасниками; – координація інформатиза- ції окремих сфер діяльності в державних і галузевих ці- льових програмах; – формування сприятливих умов для розвитку ІТ- сектору та ІТ-кластеризації, в тому числі, на основі під- вищення ефективності сис- теми професійної освіти, сприяння розвитку співпра- ці між підприємствами та освітніми організаціями – проведення аудиту існу- ючих заходів підтримки інноваційних підприємств і підприємств ІТ-сектору; – удосконалення механіз- му і прозорості держзаку- півель і держзамовлення по розробці програмного забезпечення та ІТ-послуг, відкритість тендерів; – розробка програми дер- жавної підтримки центрів компетенцій, створених у межах ІТ-кластеру, за ключовими напрямами програмування, в тому числі, з розширення вико- ристання вільного про- грамного забезпечення в держструктурах і бюджет- ній сфері – вдосконалення нормативно- правової бази залучення вен- чурних інвестицій та стиму- лювання інновацій в сфері ІТ- технологій; – підтримка створення та роз- витку інноваційних малих підприємств в сфері ІТ при наукових установах та вищих навчальних закладах; – організація експертного співтовариства в сфері ІТ- технологій, покликаного за- безпечити підприємства клас- тера інноваційними ідеями, оцінювати і обґрунтовувати вибір системоутворюючих інноваційних проектів; – просування вітчизняних інновацій в сфері ІТ на рин- ках зарубіжних країн Тактичні завдання Рис. 2. Концептуальна модель організаційно-економічних пріоритетів державного регулювання IT-кластерів у національній економіці (сформовано авторами на основі джерел [2, 3]) Україна, не володіючи розвиненою інноваційною інфраструктурою для створення та підтримки іннова- цій, продовжує залишатися економікою з низьким рівнем доданої вартості та конкурентоспроможності власної продукції через недостатні темпи розвитку ви- сокотехнологічних секторів. IT-сектор в Україні є од- ним із сегментів інноваційної економіки, який найди- намічніше розвивається, зокрема і щодо експорту, та є одним із найважливіших джерел зростання міжна- родної конкурентоспроможності України в найближ- МІШУРА В. Б., ВОЛОДЧЕНКО В. В. 2019/№2 193 чій перспективі. Саме IT-проекти є найбільш затребу- ваними серед українських та закордонних інвесторів. Каталізатором зростання числа угод стала інвести- ційна активність 2015 р., яка була показана в Огляді UVCA 2015. Коли в світі побачили зростання інвести- цій і успіх ряду українських ІТ-компаній на глобаль- ному ринку, кількість угод почала збільшуватися. З урахуванням того, що в середньому угода відбувається через 8-12 місяців після початку спілкування, можна прогнозувати продовження зростання як кількості ін- вестиційних угод, так і загальних сум. Підтвердженням цього є інвестиція 110 млн дол. в Grammarly, яка вже відбулася, але увійде лише в наступний Огляд. Таким чином, результати 2016 р. дають уявлення не тільки про сьогоднішній стан інвестиційного та ІТ ринку Ук- раїни, та й покажуть перспективи його розвитку та ін- вестиційну привабливість країни. 2016 р. також харак- теризується появою на українському інвестиційному ринку великих міжнародних гравців, в тому числі з Кремнієвої Долини. Близько 60% інвестиційних угод укладено за участю міжнародних інвесторів, при цьому іноземний капітал склав більше 80% загального обсягу інвестицій в 2016 р. (без урахування нерозкритих угод). Найпривабливішою галуззю для інвесторів, від- повідно до огляду UVCA, стали Онлайн послуги — 16 угод, 9 млн дол. на посівній стадії. Згідно з опиту- ванням Асоціації, очікування на 2016 р. у понад 68% інвесторів виправдалися. Ще одним дуже важливим сигналом успішності інвестиційного ринку України стала поява перших екзитів — їх було 8 в 2016 р. Уперше в історії України цей показник настільки ви- сокий, і це є стимулом і показником поліпшення ін- вестиційного клімату країни. Ми також сподіваємося, що стартапи будуть зростати не тільки кількісно (сьо- годні їх близько 3000 в Україні), а й якісно. Це стане додатковою мотивацією для зростання інвестицій і приходу в країну ще більшої кількості міжнародних інвесторів [3]. На рис. 3 представлена динаміка обсягу венчурних інвестицій в IT-сектор України за 2011- 2016 рр. Рис. 3. Динаміка обсягу венчурних інвестицій в українські IT-компанії за 2011—2016 рр. (сформовано авторами на основі джерела [3]) Починаючи з 2011 р., спостерігається значне по- жвавлення венчурного фінансування в IT-сектор, який має свої фінансові (вищий рівень прибутковості) та податкові переваги, нижчі стартові суми коштів для розвитку IT-проекту — від 10 тис. дол. США, тоді як в реальному секторі економіки — 0,5—1 млн дол. США. Упродовж 2011—2016 рр. середньорічна динаміка зростання IT-сектору становила 80%, незважаючи на значний спад інвестиційної активності в 2015 р. (-55%, або 49 млн дол. США порівняно з 2014 р.). Найвищі темпи зростання IT-сектору України зафіксовано в 2013 та 2014 рр. — +150% та +47% відповідно, й особ- ливо в 2016 р., коли загальний обсяг венчурних інвес- тицій стрімко зріс на 238% (або на 93 млн дол. США) порівняно з 2015 р. [9]. За останні п’ять років обсяг венчурних інвестицій зріс у рази, що свідчить про високий рівень попиту на нові ідеї, рішення та продукти. Відповідно до рей- тингу, складеного бізнес-школою ІESE (Іспанія) за 2015 р., із 120 країн найбільш привабливими для Prіvate Equіty й Venture Capіtal є США, Великобрита- нія та Канада. Вони стабільно перебувають на найви- щих позиціях рейтингу разом із Сінгапуром (4 місце), Японією (5 місце), Гонконгом (6 місце), Німеччиною (7 місце) й іншими розвиненими країнами Західної Європи та Азії. У свою чергу, Україна перебуває на 78 місці рейтингу разом з Ганою та Ботсваною, хоча у 2014 р. наша країна була на 74 позиції, а в 2013 р. — на 73-й. Проте Україна перебуває вище багатьох дер- жав СНД і Центральної Європи (Сербії, Вірменії, Чорногорії, Білорусі, Молдови та ін.) [9]. Проведене Європейською Асоціацією Венчур- ного капіталу вивчення дає наступну картину оцінки ролі та значення венчурних інвесторів з боку власни- ків venture-backed компаній (компаній з венчурним капіталом) — більшість з них зізнаються, що інвестори привносять до бізнесу дещо більше ніж просто фі- нанси. Тільки 12% вважають, що їх інвестори — зви- чайні «менеджери фонду». А 52% вважають, що вони дійсно є «партнерами» [9]. Венчурні фонди залучають велику частину свого фінансування від інституційних інвесторів і, як пра- вило, вкладають великі суми в фірми з потенціалом до швидкого зростання. Статистика на рис. 3 показує кількість венчурних фондів, які функціонували на ринку венчурних інвестицій в ЄС з І кварталу 2012 р. 20 24 60 88 39 132 20 30 60 70 90 65 0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 0 20 40 60 80 100 120 140 2011 2012 2013 2014 2015 2016 М лн д ол . Обсяг венчурних інвестицій Кількість угод МІШУРА В. Б., ВОЛОДЧЕНКО В. В. 194 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ до І кварталу 2016 р. У IV кварталі 2013 р. загалом 41 фонд функціонував на ринку венчурних інвестицій ЄС (це найбільша кількість за цей період). Після 2013 р. почався спад, і на І квартал 2016 р. кількість фондів становила 25. Найменше венчурних фондів функціонувало в ІІІ кварталі 2013 р. [10]. Треба заува- жити, що в структурі венчурних інвестицій за 2010— 2015 рр. електронна комерція та програмне забезпе- чення є провідними та найприбутковішими інтернет- сегментами (у 2015 р. їх сумарна частка становила 77%, або 109,3 млн дол. США). У структурі джерел фі- нансування нових та підтримки вже наявних IT- проектів в Україні середньорічна частка венчурного капіталу за аналізований період становила майже 60% від загального обсягу фінансування, а за 2015 р. його обсяг зріс більше ніж у 4 рази (від 3,2 до 13,8 млн дол. США). Українським IT-компаніям у 2015 р. вдалося залучити 1,6 млн дол. США через краудфандинг, що в 4 рази більше за показник 2013 р. Більшість успішно проведених краудфандингових кампаній українських IT-підприємств представляють сегмент споживаць- кого інтернету (consumer Internet) та інтернету речей (Internet of Things). Проблема у тому, що лише де- кілька венчурних фондів в Україні здатні підтримувати інноваційне чи технологічне підприємство впродовж повного циклу венчурного інвестування. Серед пози- тивних зрушень у контексті вдосконалення системи державного управління в Україні варто відзначити створення незалежної електронної системи державних закупівель ProZorro (економія бюджетних коштів за час свого функціонування майже 5,5 млрд грн), впро- вадження та розширення покриття послуг стандарту 3G, системи електронного документообігу та окремих відкритих електронних державних реєстрів. Треба звернути увагу, що одним із найбільш ди- намічних та провідних напрямів ІT-сектору в Україні є IT-аутсорсинг (розроблення та продаж програмного забезпечення і надання IT-послуг), обсяг експорту продукції якого за 2015 р. охоплює 57,3% всього ринку сектору, впродовж 2003—2015 рр. зріс у 22 рази (від 110 млн до 2,51 млрд дол. США). Причому, конку- рентні переваги України власне у великій кількості спеціалістів та високому рівні їх кваліфікації, одному з найнижчих рівнів оплати праці. Тому чотири україн- ських IT-компанії (EPAM System, Intetics, Luxoft та Міratech) потрапили в міжнародний рейтинг 100 сві- тових аутсорсерів. Послуги українських аутсорсинго- вих IT-компаній є одним із ключових напрямів на- ціонального експорту (4 місце в 2016 р.) з потенціалом виходу на провідну позицію в Україні до 2025 р., адже діяльність 90% IT-компаній зосереджена в напрямку надання якісних та надійних послуг на глобальному ринку. IT-послуги в 2015 р. становили 43% від загаль- ного обсягу українського експорту послуг у США [12]. Провідні аутсорсінгові IT-компанії стали ядром сфор- мованих в Україні дев'яти IT-кластерів, які розміщені в Києві, Львові, Харкові, Одесі, Дніпрі, Луцьку, Івано- Франківську, Черкасах та Чернівцях. Отже, привабли- вість країни для венчурного інвестування, як одного з основних компонентів інноваційної екосистеми кра- їни, визначає потенційні можливості для активізації розвитку високоприбуткового сегменту IT-сектору та внутрішнього ринку ІТ, і безпосередньо залежить від ділового клімату та стану бізнес-середовища країни, а також від рівня розвитку національної інноваційної екосистеми та ефективності її функціонування. Висновки. Підсумовуючи викладене вище, можна констатувати, що в сучасних умовах глобальної конку- ренції та транснаціоналізації факторів економічного зростання, кластеризація є ефективною формою внутрішньорегіональної, внутрішньонаціональної та міжнаціональної інтеграції (кооперування), котра дає змогу забезпечити розвиток національної економіки. Зважаючи на високий потенціал кластерів у сфері ін- формаційних технологій як ключових учасників роз- витку національної економічної системи, розроблено проблемно-цільову модель концептуалізації організа- ційно-економічних пріоритетів державного регулю- вання IT-кластерів в економіці України, що спри- ятиме їх інституційному розвитку. Незважаючи на по- зитивну динаміку венчурного інвестування в IT- сектор та успішні приклади розвитку IT-бізнесу, як українська інноваційна екосистема, так і система вен- чурного інвестування досі перебувають у процесі ста- новлення. Низькою є присутність українських вен- чурних фондів із прозорими інвестиційними стратегі- ями та довгостроковими життєвими циклами, а в структурі венчурних інвестицій частка фінансового за- безпечення інноваційних підприємств сфери високих технологій є низькою через високу ризиковість про- ектів, порівняно зі сферою фінансових послуг та роз- дрібної торгівлі. Політична та макроекономічна неста- більність, недосконала система захисту приватної та інтелектуальної власності, перешкоди для ведення міжнародної торгівлі та залучення іноземних інвести- цій, непослідовна система регулювання істотно погір- шують можливості для розвитку IT-сектору України та знижують його конкурентоспроможність. Список використаних джерел 1. Амоша О.І., Саломатіна Л.М., Передерій С.Л. (2011). Аналіз причин низкоі інноваційної активності високотехнологічних підприємств України. Економіка промисловості. 2011. № 4. С. 165—179. 2. Андрушків Б. М. Вплив економічного потенці- алу регіону на розвиток кластерних об'єднань підпри- ємств. Економічний простір. 2013. № 79. С. 46—54. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecpros_2013_79_7. 3. Асоціація. (2018). Українська Асоціація Інвес- тиційного Бізнесу УАІБ: Квартальні та річні огляди ринку ІСІ в Україні. URL: http://www.uaib.com.ua/ analituaib/publ_ici_quart.html; Бюлетень. (2013). Офі- ційний сайт Національного Інформаційного Центру зі Співробітництва з ЄС у сфері науки і технології. "ІКТ у рамковій програмі "Горизонт 2020". Бюлетень № 1, Лютий. URL: http://www.fp7-ncp.kiev.ua/index.php/uk/. 4. Бутко М., Пепело О. Венчурне фінансування як механізм задіяння інноваційного потенціалу під- приємницького середовища регіону. Економіст. 2014. №3. С. 20-22. 5. Рынок прямых и венчурных инвестиций Укра- ины. URL: http://www. kyivstar.ua. 6. Тарасенко Т. В. Механизм венчурного финан- сирования инновационного предпринимательства. Би- знес Информ. 2004. №5—6. С. 49—51. 7. Матієнко В.М. Венчурне фінансування іннова- ційної діяльності підприємств. Економічний вісник Дон- басу. 2008. № 1(11). С. 156-158. 8. Поручник А.М., Антонюк Л.Л. Венчурний ка- пітал: зарубіжний досвід та проблеми становлення в Україні: монографія. Київ: КНЕУ, 2000. 172 с. МІШУРА В. Б., ВОЛОДЧЕНКО В. В. 2019/№2 195 9. 2016 European Venture Capital Report. 2017. URL: https://blog.dealroom.co/wp-content/uploads/2017 /01/2016-European-Venture-Capital-Report.pdf. 10. Бутенко А.І., Уманець Т.В., Гриневич Л.В. Методологічні основи дослідження інноваційного по- тенціалу технологічного підприємництва в Україні. Економічний вісник Донбасу. 2017. № 2 (48). С. 177-186. 11. Національна інноваційна система: зарубіжний досвід, стан в Україні. Аналітичні матеріали до парла- ментських слухань // за ред. В.М. Гейця, Л.І. Федуло- вої. Київ: 2007. 184 с. 12. Нікіфоров П.О., Гладчук О.М. Проблеми ро- звитку венчурного капіталу в Україні та світі. URL: http://www.nbuv.gov.ua. References 1. Amosha O. I., Salomatina L. M. & Perederii S. L. (2011). Analiz prychyn nyzkoi innovatsiinoi aktyvnosti vysokotekhnolohichnykh pidpryiemstv Ukrainy. Ekono- mika promyslovosti, 4, 165—179 [in Ukrainian]. 2. Andrushkiv B. M. (2013). Vplyv ekonomichnoho potentsialu rehionu na rozvytok klasternykh obiednan pidpryiemstv. Ekonomichnyi prostir, 79, 46—54. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecpros_2013_79_7 [in Ukrainian]. 3. Asotsiatsiia. (2018). Ukrainska Asotsiatsiia Investy- tsiinoho Biznesu UAIB: Kvartalni ta richni ohliady rynku ISI v Ukraini. Retrieved from: http://www.uaib.com.ua/ analituaib/publ_ici_quart.html [In Ukrainian]; Biuleten. (2013). Ofitsiinyi sait Natsionalnoho Informatsiinoho Tsentru zi Spivrobitnytstva z YeS u sferi nauky i tekhnolo- hii. "IKT u ramkovii prohrami "Horyzont 2020". Biuleten № 1, Liutyi. Retrieved from: http://www.fp7-ncp.kiev.ua/ index.php/uk/ [in Ukrainian]. 4. Butko M., Pepelo O. (2014). Venchurne finan- suvannia yak mekhanizm zadiiannia innovatsiinoho poten- tsialu pidpryiemnytskoho seredovyshcha rehionu [Venture Financing as a Mechanism for Using the Innovative Po- tential of the Entrepreneurial Environment of the Region]. Ekonomist — Economist, 3, рр. 20-22 [in Ukrainian]. 5. Rynok pryamykh i venchurnykh investitsiy Ukrainy [Direct and venture capital investment market of Ukraine]. (n.d.). Retrieved from http://www. kyivstar.ua [in Russian]. 6. Tarasenko T. V. (2004). Mekhanizm venchurnogo finansirovaniya innovatsionnogo predprinimatel'stva [The mechanism of venture financing of innovative entrepre- neurship]. Biznes Inform — Business Inform, 5—6, рр. 49— 51 [in Russian]. 7. Matiienko V.M. (2008). Venchurne finansuvannia innovatsiinoi diialnosti pidpryiemstv [Venture financing of enterprise innovation activity]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 1(11), рр. 156- 158 [in Ukrainian]. 8. Poruchnyk A.M., Antoniuk L.L. (2000). Venchur- nyi kapital: zarubizhnyi dosvid ta problemy stanovlennia v Ukraini [Venture Capital: Foreign Experience and Becom- ing Problems in Ukraine]. Kyiv, KNEU [in Ukrainian]. 9. 2016 European Venture Capital Report. (2017). Retrieved from https://blog.dealroom.co/wp-content/up- loads/2017/01/2016-European-Venture-Capital-Report. pdf. 10. Butenko A.I., Umanets T.V., Hrynevych L.V. (2017). Metodolohichni osnovy doslidzhennia innova- tsiinoho potentsialu tekhnolohichnoho pidpryiemnytstva v Ukraini [Methodological bases of research of innovative potential of technological entrepreneurship in Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 2 (48), рр. 177-186 [in Ukrainian]. 11. Heiets V.M. & Fedulova L.I. (Eds.). (2007). Natsionalna innovatsiina systema: zarubizhnyi dosvid, stan v Ukraini. Analitychni materialy do parlamentskykh slukhan [National innovation system: foreign experience, situation in Ukraine. Analytical Materials for Parliamen- tary Hearings]. Kyiv [in Ukrainian]. 12. Nikiforov P.O., Hladchuk O.M. Problemy rozvytku venchurnoho kapitalu v Ukraini ta sviti [Problems of Venture Capital Development in Ukraine and in the World]. Retrieved from http://www.nbuv.gov.ua [in Ukrainian]. Стаття надійшла до редакції 28.02.2019 Прийнято до друку 19.12.2019 Формат цитування: Мішура В. Б., Володченко В. В. Перспективи розвитку ІT-кластерів в Україні на основі венчурного фінан- сування. Вісник економічної науки України. 2019. № 2 (37). С. 190-195. doi: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2019.2(37).190-195 Mishura V. B., Volodchenko V. V. (2019). Prospects for the development of IT-clusters in Ukraine on the basis of venture financing. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (37), рр. 190-195. doi: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2019.2(37).190-195

Ähnliche Einträge