Формова різноманітність Larix decidua Mill. у Прикарпатті
Вивчали формову різноманітність особин Larix decidua Mill. за кутом гілкування, густотою крони, товщиною сучків, ступенем очищення стовбура, типом кори. Найбільш перспективними для створення плантаційних насаджень є форми модрини з гострим кутом гілкування, щільною та середньої щільності кроною, тон...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
2009
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16414 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Формова різноманітність Larix decidua Mill. у Прикарпатті / Ю.М. Дебринюк // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 115. — С. 41-45. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860123464386478080 |
|---|---|
| author | Дебринюк, Ю.М. |
| author_facet | Дебринюк, Ю.М. |
| citation_txt | Формова різноманітність Larix decidua Mill. у Прикарпатті / Ю.М. Дебринюк // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 115. — С. 41-45. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Вивчали формову різноманітність особин Larix decidua Mill. за кутом гілкування, густотою крони, товщиною сучків, ступенем очищення стовбура, типом кори. Найбільш перспективними для створення плантаційних насаджень є форми модрини з гострим кутом гілкування, щільною та середньої щільності кроною, тонкими або середньої товщини сучками.
Изучали формовое разнообразие особей Larix decidua Mill. по углу ветвления, густоте кроны, толщине сучков, степени очищения ствола, типу коры. Наиболее перспективными для создания плантационных насаждений являются формы лиственницы с острым углом ветвления, плотной и средней плотности кроной, тонкими или средней толщины сучками.
Diversity of European larch forms in Precarpathian region conditions was studied according to branching angle, crown density, knots diameter, degree of stem natural pruning and bark type. Forms of European larch having acute branching angle, dense or medium dense crown, small or average diameter of knots, are the most suitable for plantations creation.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:40:30Z |
| format | Article |
| fulltext |
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115
41
УДК 630* 81
Ю. М. ДЕБРИНЮК*
ФОРМОВА РІЗНОМАНІТНІСТЬ LARIX DECIDUA MILL. У ПРИКАРПАТТІ
Національний лісотехнічний університет України
Вивчали формову різноманітність особин Larix decidua Mill. за кутом гілкування, густотою крони,
товщиною сучків, ступенем очищення стовбура, типом кори. Найбільш перспективними для створення
плантаційних насаджень є форми модрини з гострим кутом гілкування, щільною та середньої щільності
кроною, тонкими або середньої товщини сучками.
К лю ч о в і с л о в а : модрина, формова різноманітність, кут гілкування, густота крони, товщина сучків,
очищення стовбурів, тип кори.
Неоднозначні результати розведення модрини європейської за межами її природного
ареалу ще на початку ХХ ст. спрямували увагу дослідників насамперед на вивчення
походжень, екотипів, рас і форм породи [8 – 11, 14].
Модрина європейська на території Західного Лісостепу та Прикарпаття утворює різні
форми, які суттєво відрізняються за деякими морфологічними ознаками – кольором кори,
характером галуження, очищенням стовбурів від сучків, густотою крони, товщиною сучків,
типом кори, формою шишок тощо. Вказується на значну різноманітність форм модрини
європейської за забарвленням і розмірами шишок, формою насінних лусок, характером росту
[2]. Інші автори [5, 13] вказують на неоднакове забарвлення ауксибластів модрини
європейської, різну ступінь їх опушення та опушення бруньок на брахібластах, а також
значну варіабельність структури коркового шару кори дерев. Така варіабельність
морфологічних ознак спостерігається в межах різних рас модрини європейської [1, 8, 12].
Вивчаючи особливості росту і продуктивності модрини європейської в лісових
культурах, ми звернули увагу на дуже високу варіабельність особин за значною кількістю
морфологічних ознак – типом кори, забарвленням пагонів, характером очищення пагонів від
сучків, товщиною самих сучків, густотою крони, кутом прикріплення гілок до стовбура,
формою шишок тощо. Рослинний матеріал настільки неоднорідний, що навіть у межах
одного насадження виявлено значну варіабельність за цими ознаками і тому в межах
окремих деревостанів іноді складно виділити переважаючу форму модрини за тією чи іншою
ознакою.
Не вдалося також дослідити форми модрини європейської за будовою шишок, оскільки
часто в межах одного насадження можуть рости не лише різні форми L. decidua, але й різні
види породи – L. leptolepis, L. eurolepis та різноманітні гібриди. Тому дослідити вид
L. decidua за формою шишок ми не виявили можливим.
Для дослідження форм модрини європейської ми вибрали п’ять ознак, перевагу за якими
є можливим установити в межах більшості насаджень (табл.). Для визначення типу кори
модрини ми використали класифікацію В. Н. Никончука [6], а для визначення форм модрини
за кутом гілкування, густотою крони, товщиною сучків і ступенем очищення стовбурів від
сучків – положення методики [4]. Форми модрини європейської нами вивчалися у 36-ти
насадженнях штучного походження з різною участю породи у складі. У таблиці, як приклад,
ми наводимо найбільш характерні з них.
Об’єкти досліджень знаходяться на території лісового фонду ДП "Дрогобицьке ЛГ", ДП
"Старосамбірське ЛГ" Львівської обл., ДП "Надвірнянське ЛГ" Івано-Франківської обл. та
ДП "Сторожинецьке ЛГ" Чернівецької обл.
За нашими дослідженнями, у Прикарпатті ростуть практично такі самі форми модрини,
що і в Західному Лісостепу. Переважають вологі типи лісорослинних умов із проточним
зволоженням, де модрина європейська характеризується високою продуктивністю.
Так, кут гілкування у модрини європейської характеризується високою варіабельністю і
пов’язаний з іншими формовими ознаками (див. табл.). У цілому, в молодих насадженнях до
* © Ю. М. Дебринюк, 2009
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115
42
40-річного віку цей кут є переважно гострим (ПД 5буд, 7с, 5сс, 4с) і становить у середньому
60 – 80 °. Цей показник є неоднаковим у різних частинах крони: у нижній частині його
значення наближається до 90 °, у середній – до 80 °, у верхній – може складати 45 – 60 °.
Таблиця
Форми модрини європейської у зв’язку з лісівничо-таксаційними показниками
в лісових культурах різних типів лісорослинних умов Прикарпаття
Середні
таксаційні
показники
модрини
Переважаючі морфологічні ознаки №
проб-
ної
діля-
нки
(ПД)
Вік
ро-
ків
Таксацій-
ний
склад
наса-
дження
ви-
со-
та,
м
діа-
метр,
см
Запас
стов-
бур-
ної
дере-
вини
мод-
рини,
м3/га
Об’єм
cеред-
нього
дерева
мод-
рини,
м3
Бо-
ні-
тет
кут
гіл-
ку-
ва-
ння,
град
гус-
тота
крони
тов-
щина
суч-
ків
очи-
щен-
ня
від
суч-
ків
тип
кори
Тип лісорослинних умов – С3
7сс 70 2Мдє5Яц
2Ял1С 25,6 41,1 88 1,517 Іа 80–
90
середн.
щільн.
сер.
товщ. добре ВГ
6сс 70 3Мдє5Яц
1С1Ял 27,5 43,8 159 1,786 Іа 80–
90 рихла сер.
товщ. добре ШЛ
3сс 80 8Мдє1Яц
1С 27,9 32,1 359 1,095 Іа 80–
90
середн.
щільн. тонкі добре ШЛ
3н 75 7Мдє2Бк
1Ял 28,6 44,5 392 1,970 Іа 90 середн.
щільн. тонкі добре ШЛ
2н 80 7Мдє2Бк
1Ял 27,6 38,4 479 1,492 Іа 80–
90 рихла сер.
товщ. добре ШЛ
Тип лісорослинних умов – D3
5буд 20 8Мдг1Г
1Ял 15,7 15,6 104 0,154 Іе 60–
80 щільна тонкі добре ВЛ
7с 35 8Яц2Ял +
Мдє 22,4 24,6 16 0,485 Іс 60–
80
середн.
щільн.
сер.
товщ. добре ШЛ
5сс 32 1Мдє9Яц 19,8 25,4 27 0,509 Іс 60–
80
середн.
щільн.
товст
і добре ВГ
4с 32 5Мдя1Яц
3Ял1Пд 21,6 24,1 172 0,456 Id 60–
80 щільна тонкі добре ШЛ
41а 46 1Мдє6Яц
2Д1Г 26,7 22,5 25 0,458 Іс 80 щільна тонкі добре ШЛ
2д 46 1Мдє7Яц
2Д 23,3 21,4 22 0,353 Іс 80 щільна тонкі добре ВЛ
5н 80 1Мдє8Ял
1Бк 33,8 55,2 25 3,571 Ib 90 рихла товст
і
за-
дов. ШЛ
1н 73 4,5Мдє
4,5Ял1Бк 28,6 38,1 299 1,488 Іа 80 середн.
щільн.
товст
і добре ВГ
4н 80 8Мдє2Бк 30,6 43,1 501 2,012 Іа 90 рихла сер.
товщ.
за-
дов. ШЛ
7н 75 8Мдє1Г
1Бк 29,7 37,3 544 1,511 Іа 80–
90
середн.
щільн.
сер.
товщ.
за-
дов. ВГ
6н 85 3Мдє5Яц
2Бк 33,2 49,4 168 3,111 Ib 80 середн.
щільн.
сер.
товщ. добре ВЛ
1с 95 1Мдє6Яц
3Ял 26,5 60,2 35 3,500 І 90 рихла тов-
сті
за-
дов. ШГ
10ч 160 10Мдє 43,9 63,8 1316 6,420 Іс 90 рихла тов-
сті добре СПП
Примітка. При дослідженні кори виділяли дві групи з такими типами: гребінчаста кора (типи: широко
гребінчастий – ШГ, вузько гребінчастий – ВГ, плитчастий – П, товстокорий – ТВК) та луската кора (типи:
широколускатий – ШЛ, вільхоподібний – ВП, тонкокорий – ТНК, сосноподібно-пластинчастий – СПП,
вузьколускатий – ВЛ); визначали також кут гілкування (близько 45 º; близько 60 º; близько 80 º; близько 90 º),
густоту крони (дуже щільна, щільна, середньої щільності, рихла), товщину сучків (дуже товсті, товсті,
середньої товщини, тонкі), ступінь очищення стовбурів (добре, задовільне, незадовільне) [6].
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115
43
У деяких середньовікових насаджень (ПД 41а, 2д, 1н та ін.) також виявлено
прикріплення гілок до стовбура під гострим кутом. У насадженнях 70 – 80-річного віку в
переважній більшості випадків кут гілкування сягає 80 – 90 º, а в насадженнях більш
старшого віку – 90 º.
Кут гілкування пов’язаний з інтенсивністю росту модрини. Так, насадження з кутом
гілкування до 60 – 80 º ростуть за Іс – Іе класами бонітету (див. табл.). Із збільшенням кута
гілкування до 80 º бонітет модрини знижується до Іb – Іс. Якщо кут гілкування становить у
середньому 80 – 90 º, то бонітет модрини тут рідко перевищує Іа клас (ПД 7сс, 2н, 4н та ін.).
В окремих випадках інтенсивний ріст модрини (Іс клас бонітету) можна спостерігати і при
куті гілкування близько 90 º (ПД 10ч), однак ця варіанта не є часто повторюваною.
Для екотипу L. d. var. sudetica, як одного з найбільш перспективних для лісовідновлення,
характерний саме гострий кут прикріплення гілок до стовбура [7]. Загалом прикріплення
гілок до стовбура під гострим кутом свідчить про інтенсивний ріст модрини європейської.
Ще одним важливим показником формоутворення у модрини є густота крони. За цим
показником, як і за прикріпленням гілок, виявлено значну варіабельність – від рихлої до
щільної (див. табл.). Як бачимо, переважаючими є насадження із середньою щільністю крон
модрини, хоча певну частину становлять насадження зі щільними кронами. Останні можуть
успішно рости в деревостанах навіть при відсутності другого ярусу.
Нами встановлено, що рихлі крони характерні переважно для культур старшого віку (ПД
2н, 5н, 1с), тоді як у молодняках вони є переважно щільними та середньої щільності (ПД 7с,
5сс, 4с та ін.). Насадження модрини з гострим кутом гілкування (60 – 80 º) характеризуються
переважно щільними кронами і найвищим класом бонітету – Іс – Іе (ПД 5буд, 4с, 41а, 2д).
Для насаджень із рихлими кронами характерний дещо нижчий клас бонітету – Іа – Іb (ПД 5н,
4н, 1с).
З густотою крони модрини пов’язаний інший показник – товщина сучків. Цей показник
певною мірою визначається віком насаджень: у молодих культурах переважають особини з
тонкими та середньої товщини сучками, тоді як у старших насадженнях сучки можуть бути
товстими. Однак, у деяких випадках товщина сучків визначається генотипом особин, і тому
насадження з товстими сучками виявляють серед молодняків (ПД 5сс), а з середньою
товщиною – серед пристиглих і стиглих насаджень (ПД 4н, 7н, 6н).
На товщину сучків суттєво впливають також лісівничі чинники (густота насаджень,
наявність другого ярусу). При вільному стоянні модрина переважно формує широку рихлу
крону з товстими сучками, а при наявності підгінних порід і густішому розміщенні розвиток
крони і товщина сучків обмежуються.
Очищення стовбурів від сучків і товщина самих сучків визначається двома групами
чинників – генотиповими та лісівничими. Навіть при рідкому розміщенні модрина може
формувати добре очищені від сучків стовбури та з переважанням гілок середньої товщини
(ПД 7сс, 6сс та ін.).
Інша важлива морфологічна ознака – тип кори – у модрини є значно більш
варіабельною, ніж у ялини [3]. Згідно з методикою [6] нами виділено п’ять типів кори породи
(див. табл.). Серед них найбільш поширені широколускатий (50 %), вузькогребінчастий
(22 %), вузьколускатий (16 %) типи кори. Інші типи кори посідають незначну частку.
Аналізуючи розподіл особин за типом кори у найбільш високопродуктивних насаджен-
нях (Іс – Іе бонітет) ми встановили, що переважають тут широколускатий, вузьколускатий і
вузькогребінчастий типи. Два з цих типів належать до групи дерев з лускатою корою, яка має
певні переваги перед гребінчастокорими особинами. Нерідко дерева з гребінчастою корою
характеризуються значною товщиною кори, що знижує вихід деревини.
У вологих сугрудах серед пристиглих насаджень модрини переважають екземпляри із
середньою щільністю крони і середньою товщиною сучків, з добре очищеними стовбурами і
широколускатою корою. Бонітет насаджень не перевищує Іа класу.
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115
44
У вологих грудах варіабельність модрини за продуктивністю та досліджуваними
морфологічними ознаками значно більша. У молодих насадженнях модрини кут гілкування
становить 60 – 80 º, сучки тонкі, крона щільна або середньої щільності, стовбури добре
очищені від сучків, із широколускатою або вузькогребінчастою корою. В середньовікових
пристигаючих насадженнях кут гілкування наближається до прямого, крона стає рихлою або
середньої щільності, сучки стають товстими або залишаються середньої товщини. Стовбури
переважно добре очищені від сучків за винятком насаджень із порівняно невисокою
інтенсивністю росту (ПД-7н, 4н та ін.).
Відмінності у співвідношенні форм модрини за п’ятьма досліджуваними ознаками
значною мірою залежать від лісівничих чинників, однак вирішальною, вірогідно, тут є
генотипова структура вихідних популяцій, в яких проводили заготівлю насіння.
Найвищою продуктивністю характеризується насадження з переважанням екземплярів із
порівняно тонкою корою (див. табл.). Прикладом є 160-річне насадження модрини
європейської, яке росте за Іа класом бонітету, маючи рекордну продуктивність.
Порівняння таксаційних показників модрини свідчить, що середня висота породи
практично не залежить від її участі у складі лісових культур, тоді як середній діаметр
залежить від участі модрини у складі – чим більше модрини у насадженні, тим показник її
середнього діаметра менший. Відповідно до динаміки показника Dср. змінюється показник
об’єму середнього дерева породи (див. табл.). Останній є більшим у особин із лускатим
типом кори.
Висновки. У Прикарпатті модрина європейська характеризується високою інтенсив–
ністю росту у вологих сугрудових і грудових типах лісорослинних умов, які тут
переважають. Більшість насаджень характеризуються добрим очищенням від сучків і мають
у молодому віці щільні або середньої щільності, а у старшому – рихлі крони. Найбільш
високопродуктивні насадження мають переважно лускоподібну кору різних типів.
Гострий кут прикріплення гілок до стовбура (~ 60 º) є характерним для молодих,
меншою мірою – для середньовікових насаджень і свідчить переважно про високу
інтенсивність росту насаджень (Іс – Іd класи бонітету). У пристиглих і стиглих насадженнях
кут гілкування становить переважно 80 – 90 º.
На густоту крони, товщину сучків, очищення стовбурів модрини впливають тип
лісорослинних умов, густота і склад насаджень, наявність другого ярусу, розміщення хвойної
породи на ділянці.
Щільні крони є характерними переважно для молодих насаджень із гострим кутом
гілкування, які ростуть за найвищими (Іс – Іd) класами бонітету. Рихлі крони є характерними
переважно для насаджень, в яких кут прикріплення гілок сягає близько 90 º, і модрина росте
за Іа – Іb класами бонітету.
Найбільш перспективними для створення плантаційних насаджень із погляду
продуктивності є форми модрини європейської з гострим кутом гілкування, щільною та
середньої щільності кроною, тонкими або середньої товщини сучками. Відбір вихідного
матеріалу для плантаційних культур слід здійснювати в насадженнях, де переважають
особини з добрим очищенням стовбурів від сучків. Перевагу слід надавати особинам із
лускатою порівняно тонкою корою, які характеризуються більшим виходом деревини.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Альбенский А. В. Селекция древесных пород и семеноводство. – М.-Л.: Гослесбумиздат, 1959. – 306 с.
2. Баранецький Г. Г., Бодлак З. Й. Лісова селекція. – Львів: УкрДЛТУ, 1996. – 101 с.
3. Дебринюк Ю. М. Розповсюдження та формова різноманітність Picea abies [L.] Karst. // Наук. вісник/ Зб.
наук.-техн. праць. – Львів: НЛТУ України, 2008. – Вип. 18.2. – С. 7 – 17.
4. Никончук В. Н. Генетическая структура культур лиственницы европейской в лесной и лесостепной зонах
европейской части СССР //Сб. научн. тр.: Лесная геоботаника и биология древесных растений. – Тула, 1981. –
Вып. 7. – С. 79 – 82.
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115
45
5. Никончук В. Н. Изменчивость вегетативных органов у лиственницы европейской //Сб. научн. тр.: Лесная
геоботаника и биология древесных растений. – Брянск: БТИ, 1984. – С. 57 – 60.
6. Никончук В. Н. К классификации изменчивости лиственницы по структуре коркового слоя коры // Научн.
тр.: Лесная геоботаника и биология древесных растений. – Брянск: БТИ, 1972. – С. 79 – 85.
7. Пешко В. С. Лиственница в культурах западных областей Украинской ССР: Автореф. дис...канд. с.-х.
наук /Харьков. с.-х. ин-т. – Х., 1965. – 24 с.
8. Ромедер Э., Шенбах Г. Генетика и селекция лесных пород: Пер. с нем. – М.: Сельхозиздат, 1962. – 268 с.
9. Смаглюк К. К. Інтродуковані хвойні лісоутворювачі. – Ужгород: Карпати, 1976. – 94 с.
10. Тимофеев В. П. Лесные культуры лиственницы. – М.: Лесн. пром-сть, 1977. – 215 с.
11. Яблоков А. С. Лесосеменное хозяйство (Основы лесного семеноводства). – М.: Лесн. пром-сть, 1965. –
465 с.
12. Günzl L. Ergebnisse aus Lärchen-Herkunftsversuchen // Österr. Forstztg. – 1990. – № 12. – S. 28 – 30.
13. Piovarči J. Niektoré dôležité kritériá hospodársko-fenotypovej klasifikácie fyzicky zrelých porastov smrekovca
slovenského (Larix decidua Mill. slovacica Šim) // Les. – 1977. – R. 33, № 4. – S. 162 – 165.
14. Šindelář J. Prirozená obnova jesenického (sudetského) modřinu Larix decidua Mill. var. sudetica Dom. na
nelesnich půdach a structura mlazin //Čas. Slezck. muz. – 1974. – Č. 1.– S. 33 – 51.
Debrynuk Yu. M.
DIVERSITY OF LARIX DECIDUA MILL. FORMS IN PRECARPATHIAN REGION
Ukrainian National Forest & Technical University
Diversity of European larch forms in Precarpathian region conditions was studied according to branching angle,
crown density, knots diameter, degree of stem natural pruning and bark type. Forms of European larch having acute
branching angle, dense or medium dense crown, small or average diameter of knots, are the most suitable for
plantations creation.
K e y w o r d s : European larch, branching angle, crown density, knots diameter, degree of stem natural pruning,
bark type.
Дебринюк Ю. М.
ФОРМОВОЕ РАЗНООБРАЗИЕ LARIX DECIDUA MILL. В ПРИКАРПАТЬЕ
Национальный лесотехнический университет Украины
Изучали формовое разнообразие особей Larix decidua Mill. по углу ветвления, густоте кроны, толщине
сучков, степени очищения ствола, типу коры. Наиболее перспективными для создания плантационных
насаждений являются формы лиственницы с острым углом ветвления, плотной и средней плотности кроной,
тонкими или средней толщины сучками.
К лю ч е в ы е с л о в а : лиственница, формовое разнообразие, угол ветвления, густота кроны, толщина
сучков, очищение стволов, тип коры.
Одержано редколегією 12.12.2008 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-16414 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0459-1216 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:40:30Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дебринюк, Ю.М. 2011-02-11T10:32:10Z 2011-02-11T10:32:10Z 2009 Формова різноманітність Larix decidua Mill. у Прикарпатті / Ю.М. Дебринюк // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 115. — С. 41-45. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0459-1216 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16414 630* 81 Вивчали формову різноманітність особин Larix decidua Mill. за кутом гілкування, густотою крони, товщиною сучків, ступенем очищення стовбура, типом кори. Найбільш перспективними для створення плантаційних насаджень є форми модрини з гострим кутом гілкування, щільною та середньої щільності кроною, тонкими або середньої товщини сучками. Изучали формовое разнообразие особей Larix decidua Mill. по углу ветвления, густоте кроны, толщине сучков, степени очищения ствола, типу коры. Наиболее перспективными для создания плантационных насаждений являются формы лиственницы с острым углом ветвления, плотной и средней плотности кроной, тонкими или средней толщины сучками. Diversity of European larch forms in Precarpathian region conditions was studied according to branching angle, crown density, knots diameter, degree of stem natural pruning and bark type. Forms of European larch having acute branching angle, dense or medium dense crown, small or average diameter of knots, are the most suitable for plantations creation. uk Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України Формова різноманітність Larix decidua Mill. у Прикарпатті Формовое разнообразие Larix decidua MILL. в Прикарпатье Diversity of Larix decidua Mill. forms in Precarpathian region Article published earlier |
| spellingShingle | Формова різноманітність Larix decidua Mill. у Прикарпатті Дебринюк, Ю.М. |
| title | Формова різноманітність Larix decidua Mill. у Прикарпатті |
| title_alt | Формовое разнообразие Larix decidua MILL. в Прикарпатье Diversity of Larix decidua Mill. forms in Precarpathian region |
| title_full | Формова різноманітність Larix decidua Mill. у Прикарпатті |
| title_fullStr | Формова різноманітність Larix decidua Mill. у Прикарпатті |
| title_full_unstemmed | Формова різноманітність Larix decidua Mill. у Прикарпатті |
| title_short | Формова різноманітність Larix decidua Mill. у Прикарпатті |
| title_sort | формова різноманітність larix decidua mill. у прикарпатті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16414 |
| work_keys_str_mv | AT debrinûkûm formovaríznomanítnístʹlarixdeciduamilluprikarpattí AT debrinûkûm formovoeraznoobrazielarixdeciduamillvprikarpatʹe AT debrinûkûm diversityoflarixdeciduamillformsinprecarpathianregion |