Щеплення видів роду Pinus L. на P. pallasiana D. Don. в умовах південного сходу України
Наведено результати робіт зі щеплення видів роду Pinus L. на виробничі культури P. рallasiana D. Don. Визначено приживлюваність і збереженість щеп різних видів та форм. Представлены результаты работ по прививкам видов рода Pinus L. на производственные культуры P. рallasiana D. Don. Определена прижив...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
2009
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16419 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Щеплення видів роду Pinus L. на P. pallasiana D. Don. в умовах південного сходу України / Н.Г. Соломаха // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 115. — С. 71-74. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859917227773394944 |
|---|---|
| author | Соломаха, Н.Г. |
| author_facet | Соломаха, Н.Г. |
| citation_txt | Щеплення видів роду Pinus L. на P. pallasiana D. Don. в умовах південного сходу України / Н.Г. Соломаха // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 115. — С. 71-74. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Наведено результати робіт зі щеплення видів роду Pinus L. на виробничі культури P. рallasiana D. Don. Визначено приживлюваність і збереженість щеп різних видів та форм.
Представлены результаты работ по прививкам видов рода Pinus L. на производственные культуры P. рallasiana D. Don. Определена приживаемость и сохранность прививок различных видов и форм.
Results of investigation on grafting of Pinus L. species to man-made stands of P. рallasiana D. Don are presented. Establishment and viability of grafting of different species and forms are determined.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:06:35Z |
| format | Article |
| fulltext |
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115
71
УДК 630.232.11
Н. Г. СОЛОМАХА *
ЩЕПЛЕННЯ ВИДІВ РОДУ PINUS L. НА P. PALLASIANA D. DON.
В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СХОДУ УКРАЇНИ
ДП "Маріупольська лісова науково-дослідна станція" УкрНДІЛГА
Наведено результати робіт зі щеплення видів роду Pinus L. на виробничі культури P. рallasiana D. Don.
Визначено приживлюваність і збереженість щеп різних видів та форм.
К лю ч о в і с л о в а : живці, щеплення, інтродукція, види роду Pinus L., підщепа, прищепа.
Інтродукція є засобом розширення можливостей конструювання гнучких ценозів і зміни
вихідних параметрів лісової екосистеми. Вона може бути одним із найбільш ефективних
чинників оптимізації лісових насаджень різного призначення [7]. Відомо, що в деяких
країнах світу деревостани з інтродукованих порід продуктивніші та стійкіші, ніж з
аборигенних [2 – 5].
Процес інтродукції малопоширених видів у регіоні досліджень, у тому числі видів роду
Pinus L., ускладнюється недостатньою кількістю генетично різноманітного насінного та
вегетативного матеріалу для розмноження. З 2006 року нами розпочаті роботи з пошуку та
детального вивчення культур і екземплярів різних видів сосон, які збереглися у регіоні
досліджень, закладено досліди з насінного та вегетативного розмноження й випробування
неакліматизованих раніше видів, форм і географічних походжень сосни.
Щеплення – надійний спосіб збереження ознак і властивостей материнських дерев, його
перевага полягає у зменшенні на 30 % тривалості експерименту. Властивості кліматипів
передаються при щепленні повніше, ніж при насінному розмноженні. При вегетативному
розмноженні спадковість є майже абсолютною, оскільки дублюються набір тканин і всі
біохімічні особливості організму [6].
Рослини, розмножені вегетативно, зокрема методом щеплення, порівняно з
розмноженням насіннєвим шляхом мають певні особливості. Розвиток щеплених особин, у
зв’язку із впливом кореневої системи підщепи на прищепу і стадійним віком живця,
відрізняється від розвитку сіянців. Щепи характеризуються раннім плодоношенням,
швидшим ростом, підвищеною посухо- та морозостійкістю. Значна кількість шишок
утворюються вже на 3 – 4-й роки після щеплення [14].
У 2008 р. нами продовжено дослідження можливостей вегетативного розмноження видів
роду Pinus L., розпочаті у 2007 році у природо-кліматичних умовах Південного Сходу
України (Донецька обл.) [15]. Було проведено щеплення різних видів сосни на виробничі
культури P. рallasiana D. Don. (єдиний інтродукований вид сосни, який широко
застосовується в лісовому господарстві та озелененні області). Тип лісорослинних умов у
культурах – сухий груд, біологічний вік – 5 років.
Питання оптимального віку та розміру підщепи в літературних джерелах трактується
неоднозначно. За дослідженнями Є. П. Проказіна [14], на великих саджанцях щепи краще
ростуть і швидше плодоносять. У роботах С. М. Прилуцької [12] констатується, що
щеплення на сильнорослих екземплярах удаються гірше, ніж на слаборослих, а підщепи
завтовшки 1,5 см не придатні для трансплантації на осьовий пагін, тому на них краще
щепити боковий пагін другого або третього кілець. Є дані щодо успішного щеплення сіянців
у віці 2 – 6 тижнів врощеп або вприклад та щодо щеплення сходів хвойних порід на 1 – 2-
хрічні сіянці [1].
Перевагу P. рallasiana як підщепі надавали з огляду на її більші порівняно з P. sylvestris
пластичність і стійкість в умовах степу щодо несприятливих кліматичних умов, пошко-
дження комахами та ураження хворобами. Для щеплення до початку вегетації було
заготовлено живці із вторинних осередків інтродукції – колекції хвойних у Донецькому
* © Н. Г. Соломаха, 2009
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115
72
ботанічному саду НАН України і у ботанічному саду ім. акад. О. В. Фоміна Київського
національного університету. Всього до розмноження було залучено 26 видів і форм (табл.).
До початку робіт живці, заготовлені в грудні у Києві, зберігали в підвалі, а заготовлені у
березні в Донецьку – у холодильнику. Там же зберігали й живці чотирихвойної сосни
P. purrayana Engelm., отримані у березні з приватної колекції м. Алушта АР Крим.
Таблиця
Дані інвентаризації щеплення видів роду Pinus L. на виробничі культури P. pallasiana
Збереженість станом на 31.08.08 р. №
п/п Вид, походження живців Дата
щеплення
Кількість
щеплень шт. %
Донецький ботанічний сад НАН України
1 P. mugo Turra f. pumilio 01.04.08 4 0 0
2 P. koraiensis Sieb. et Zucc С. 01.04.08 3 0 0
3 P. nigra Arnold. f. piramidalis 01.04.08 4 2 50
4 P. nigra Arnold. f. Rondello 01.04.08 5 4 80
5 P. laricio Poir. 01.04.08 5 5 100
6 P. chinensis tabulieformis Carr. 04.04.08 4 3 75
7 P. nigra Arnold. f. Helga 04.04.08 5 0 0
8 P. serotina Michx 04.04.08 7 0 0
9 P. ponderosa Laws. 04.04.08 4 2 50
10 P. flexilis James 04.04.08 5 3 60
11 P. funebris Kom. 05.04.08 5 1 20
12 P. scopulorum Lemm. 05.04.08 4 0 0
13 P. densiflora Sieb.et Zucc. f.
Globosa 05.04.08 4 1 25
14 P. heldreicheri Christ
f. leucodermis Compacta Gem. 05.04.08 4 1 25
15 P. sylvestris L. f. argentea 05.04.08 4 2 50
16 P. sylvestris L. f. cretaega 05.04.08 4 3 75
Ботанічний сад ім. акад. О. В. Фоміна Київського НУ
17 P. edulis Engelm. 07.04.08 7 1 14
18 P. parviflora Sieb. et Zucc
Glauca nana 07.04.08 7 0 0
19 P. densiflora f. globosa 07.04.08 9 2 22
20 P. peuce Gris. 08.04.08 10 9 90
21 P. armandii Franch. 08.04.08 7 3 43
22 P. pumila Rge 08.04.08 8 0 0
23 P. strobus L. 08.04.08 8 0 0
24 P. koraiensis Siebold et Zuss. 08.04.08 7 0 0
25 P. ponderosa Laws. 08.04.08 4 0 0
м. Алушта
26 P. purrajana Engelm. 10.04.08 9 0 0
Щеплення проведено в першій декаді квітня. Строки весняного щеплення в різних
природо-кліматичних зонах прив’язуються до початку активного росту підщепи, прищепа
має знаходитись у стані спокою [1, 8 – 11, 13, 14, 16]. Щеплення виконували згідно з
методикою Є. П. Проказіна та "Рекомендаціями зі створення та експлуатації насінних
плантацій сосни звичайної ..." [8, 14] "вприклад камбієм на камбій" і "серцевиною на камбій"
залежно від товщини живця. При щепленні намагалися дотримуватися основних правил:
оголені шари камбію мають точно суміщатися хоча б з однієї сторони, а щільна пов’язка –
забезпечити контакт підщепи та живця. Оскільки основна роль у рості щепи та підщепи
належить тканинам підщепи (щепа на першій стадії зростання – 1 – 14 днів – відіграє
пасивну роль, за винятком п’ятихвойних сосон [10]), до роботи залучали добре розвинені
саджанці без ознак захворювань чи пошкоджень. За щепами проводили догляд – ручне
рихлення, полив щеп не передбачали.
Вважається, що зростання компонентів прищепи на підщепі P. sylvestris відбувається
протягом 25 – 30 днів у двоххвойних сосон і 20 – 25 днів у п’ятихвойних [9, 10], але
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115
73
остаточне зростання настає через 40 – 50 днів [10]. Є повідомлення про добру
приживлюваність видів сосни на P. pallasiana [5, 11]. Станом на кінець травня (50 днів після
щеплення) всі щепи перебували, за візуальним оглядом, у доброму стані. На живцях
залишилася хвоя незміненого кольору, не засохла, бруньки у стадії набухання, а щепи
P. armandii Franch. почали рости. При рості підщепи за діаметром пов’язку послабляли.
Проте протягом вегетаційного періоду поступово відбувався відпад щеп, особливо
інтенсивно в періоди з високою температурою повітря. За даними метеорологічної станції
ДП "Маріупольська ЛНДС" червень, липень і серпень 2008 року характеризувалися
перевищенням середньої температури повітря порівняно із середньою багаторічною нормою
(1893 – 2008 рр.) на 0,4; 0,3; 2,2 °С відповідно, у серпні кількість опадів становила 34,1 %
порівняно з нормою. Саме на цей період припадало інтенсивне всихання трансплантованих
живців.
Дані інвентаризації збереженості щеп станом на кінець вересня наведені в таблиці.
Добру приживлюваність і збереженість мають двоххвойні європейські види та їх форми,
близькі до P. pallasiana – P. nigra Arnold f. Rondello – 80 %, P. nigra f. piramidalis – 50 %;
P. laricio Poir. – 100 %. З п’ятихвойних кедрових сосон добре прижилися щепи P. armandii,
станом на початок липня вони мали приріст 1,5 см, але до вересня із загальної кількості
лишилося 43 %. Щепи P. peuce Gris збереглися на 90 %, на кінець вегетації вони мали хвою
незміненого кольору, бруньки в ріст не пішли. В такому ж стані перебували щепи P. chinensis
tabulieformis Carr. (збереженість 75 %), P. sylvestris f. cretaega (збереженість75 %), P. flexilis
James (збереженість 60 %) Не збереглись щепи P. koraiensis Sieb. et Zucc, P. strobus L,
P. serotina Michx та деяких інших (табл.).
Крім весняного, в серпні нами проведено літнє щеплення P. densiflora Sieb. et Zucc,
P. koraiensis, P. ponderosa Dougl. Вважається, що літні щеплення також результативні [1, 10,
11], але всі щепи до кінця періоду вегетації засохли.
Узагальнення досвіду щеплення видів сосон у різних природо-кліматичних умовах
свідчить про наявність багатьох причин низької приживлюваності щеп, зокрема несумісності
компонентів на генетичному рівні, несприятливих погодних умов під час вегетації і суто
практичних чинників – недосконалого виконання робіт, збереження щеп до початку роботи в
неналежних умовах тощо. Очевидно, що щеплення видів сосон у таких кліматичних умовах
ускладнене комплексом метеорологічних чинників. У нашому випадку до перерахованих
причин можна додати, що щеплення на сосну кримську ускладнене її високою
смолопродуктивністю. Вже у першій декаді квітня навіть при проведенні робіт у ранковий
час відубвається інтенсивне виділення смоли.
Якщо тривалість приживлення щеп сягає 50 днів, тоді тривалість основних чотирьох фаз
розвитку [10], які всі види пройшли успішно, сягає: першої (екскреції смоли та гіпертрофії
клітин зони навколо рани щепи та підщепи) – 2 – 3 дні; другої (початку меристематичної
активності клітин камбіальної зони підщепи) – з 2 – 3 до 7 – 8 днів; третьої (інтенсивного
утворення з’єднувальної тканини з подальшим зростанням компонентів по всій площині) – з
7 – 8 до 16 – 18 днів після щеплення; четвертої (остаточне зростання щепи та підщепи,
формування фелогену з боку щепи на межі з ізолюючим прошарком) – з 16 – 18 по 40 – 50
днів. Відпад щеп у пізніші строки може спричинятися як ендогенними чинниками, так і
несумісністю компонентів. При великому ступені несумісності клітин компонентів щепа
гине відразу після щеплення або через декілька років [16].
Висновки. У природо-кліматичних умовах Південного Сходу України при дотриманні
основних вимог щодо технології та строків проведення весняних щеплень видів роду Pinus
L. на виробничі культури P. pallasiana досягається висока приживлюваність переважної
кількості видів, але при несприятливих метеоумовах збереженість рослин до кінця вегетації
знижується.
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115
74
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Бескаравайный М. М. Межвидовая гибридизация и отдаленные прививки хвойних и других древесных
экзотов для получения экологически стойких и гетерозисних форм // Селекция, интродукция и семеноводство
древесных лесных пород. – К.: Урожай,1964. – С. 140 – 149.
2. Болотов Н. А. Интродукция как метод повышения продуктивности лесов и проблемы семеноводства
экзотов // Селекция, генетика и семеноводство древесных пород как основа создания высокопродуктивных
лесов. Тезисы докладов и сообщений на Всесоюзном НТС (1 – 5 сентября 1980 г.) – М., 1980. – С. 458 – 462.
3. Калуцкий К. К., Крылов Г. В. Задачи лесной интродукции по повышению продуктивности и улучшению
качественного состава лесов // Селекция, генетика и семеноводство древесных пород как основа создания
высокопродуктивных лесов. Тезисы докладов и сообщений на Всесоюзном НТС (1 – 5 сентября 1980 г.) – М.,
1980. – С. 470 – 474.
4. Килимчук Н. Д., Коробов И. А. Интродукция сосны на Нижнеднепровских песках // Лесное хозяйство. –
М.: Лесн. пром-сть, 1982. – Вып. 9. – С. 43 – 45.
5. Комаров В. Л. Учение о виде у растений. – М. – Л.: Из-во АН СССР, 1944. – 244с.
6. Логгинов В Б. Интродукционная оптимизация лесных культурценозов. – К.: Наук. думка, 1988. – 159 с.
7. Мажула О. С., Шлончак Г. А., Митроченко В. В. та ін. Рекомендації зі створення та експлуатації
насінних плантацій сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) першого та другого порядку // Рекомендації з питань
лісового насінництва. – Х., 2008. – 16 с.
8. Моисеев Р. Г., Барна Н. Н. О создании и семеношении прививочных плантаций хвойных пород в
условиях Карпат // Тезисы докладов и сообщений: Республиканская научн.-техн. конференция по повышению
эффективности научных исследований и внедрению достижений науки в лесохозяйственное производство и
полезащитное разведение (Харьков, 23 – 25 марта 1971г). – Х., 1971. – С. 179 – 180.
9. Ненюхин В. Н. Анатомо-физиологические особенности прививок некоторых видов рода Рinus в практике
лесного семеноводства: Автореф. дис. … канд. с.-х. наук. – Л., 1966. – 15 с.
10. Поляков А. К., Суслова Е. П. Хвойные на юго-востоке Украины. – Донецк: Норд-Пресс, 2004. – 195 с.
11. Правдин Л. Ф. Сосна обыкновенная. – М.: Наука, 1964. – 189 с.
12. Прилуцкая С. Н. Прививка черенков сосны и лиственницы для создания семенных участков // Селекция,
интродукция и семеноводство древесных лесных пород. – К.: Урожай,1964. – С. 125 – 132.
13. Проказин Е. П. Эффективность семенных плантаций хвойных пород и новое в технологии их создания.
// Селекция, интродукция и семеноводство древесных лесных пород. – К.: Урожай,1964. – С.133 – 139.
14. Райт Д. В. Введение в лесную генетику. – М.: Лесн. пром-сть, 1978. – 469 с.
15. Соломаха Н. Г. До питання видового різноманіття роду Pinus L. у Лівобережному Степу України //
Лісівництво та агролісомеліорація. – Х., 2007.– Вип. 111. – С. 148 – 150.
16. Тупик П. В. Репродукция хвойных интродуцентов в условиях Беларуси. Автореферат дисс … канд с.-х.
наук. – Минск, 2008. – 21с.
Solomaha N. G.
GRAFTING OF PINUS L. SPECIES TO P. PALLASIANA D. DON IN CONDITIONS OF SOUTH-EAST OF
UKRAINE
State Enterprise "Mariupol Forest Research Station" of URIFFM
Results of investigation on grafting of Pinus L. species to man-made stands of P. рallasiana D. Don are presented.
Establishment and viability of grafting of different species and forms are determined.
K e y w o r d s : graft, grafting, introduction, species of Pinus L, stock, grafter.
Соломаха Н. Г.
ПРИВИВКА ВИДОВ РОДА PINUS L. НА P. PALLASIANA D. DON. В УСЛОВИЯХ ЮГО-ВОСТОКА
УКРАИНЫ
ДП "Мариупольская лесная научно-исследовательская станция" УкрНИИЛХА
Представлены результаты работ по прививкам видов рода Pinus L. на производственные культуры
P. рallasiana D. Don. Определена приживаемость и сохранность прививок различных видов и форм.
К лю ч е в ы е с л о в а : черенки, прививка, интродукция, виды рода Pinus L., подвой, привой.
Одержано редколегією 12.12.2008 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-16419 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0459-1216 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:06:35Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Соломаха, Н.Г. 2011-02-11T10:42:33Z 2011-02-11T10:42:33Z 2009 Щеплення видів роду Pinus L. на P. pallasiana D. Don. в умовах південного сходу України / Н.Г. Соломаха // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 115. — С. 71-74. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 0459-1216 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16419 630.232.11 Наведено результати робіт зі щеплення видів роду Pinus L. на виробничі культури P. рallasiana D. Don. Визначено приживлюваність і збереженість щеп різних видів та форм. Представлены результаты работ по прививкам видов рода Pinus L. на производственные культуры P. рallasiana D. Don. Определена приживаемость и сохранность прививок различных видов и форм. Results of investigation on grafting of Pinus L. species to man-made stands of P. рallasiana D. Don are presented. Establishment and viability of grafting of different species and forms are determined. uk Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України Щеплення видів роду Pinus L. на P. pallasiana D. Don. в умовах південного сходу України Прививка видов рода Pinus L. на P. pallasiana D. Don. в условиях юго-востока Украины Grafting of Pinus l. species to P. pallasiana D. Don in conditions of South-East of Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Щеплення видів роду Pinus L. на P. pallasiana D. Don. в умовах південного сходу України Соломаха, Н.Г. |
| title | Щеплення видів роду Pinus L. на P. pallasiana D. Don. в умовах південного сходу України |
| title_alt | Прививка видов рода Pinus L. на P. pallasiana D. Don. в условиях юго-востока Украины Grafting of Pinus l. species to P. pallasiana D. Don in conditions of South-East of Ukraine |
| title_full | Щеплення видів роду Pinus L. на P. pallasiana D. Don. в умовах південного сходу України |
| title_fullStr | Щеплення видів роду Pinus L. на P. pallasiana D. Don. в умовах південного сходу України |
| title_full_unstemmed | Щеплення видів роду Pinus L. на P. pallasiana D. Don. в умовах південного сходу України |
| title_short | Щеплення видів роду Pinus L. на P. pallasiana D. Don. в умовах південного сходу України |
| title_sort | щеплення видів роду pinus l. на p. pallasiana d. don. в умовах південного сходу україни |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16419 |
| work_keys_str_mv | AT solomahang ŝeplennâvidívrodupinuslnappallasianaddonvumovahpívdennogoshoduukraíni AT solomahang privivkavidovrodapinuslnappallasianaddonvusloviâhûgovostokaukrainy AT solomahang graftingofpinuslspeciestoppallasianaddoninconditionsofsoutheastofukraine |