Властивості ґрунтоутворюючих порід і продуктивність дубових лісів Слобожанського лісорослинного району

Властивості ґрунтоутворюючих порід і продуктивність дубових лісів Слобожанського лісорослинного району

Розглянуто питання лісорослинної оцінки ґрунтів за основними фізичними та кислотно-основними властивостями материнських порід. Визначено властивості підґрунтя, які впливають на продуктивність дубових лісів....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2009
Автор: Распопіна, С.П.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України 2009
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16439
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Властивості ґрунтоутворюючих порід і продуктивність дубових лісів Слобожанського лісорослинного району / С.П. Распопіна // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 115. — С. 181-187. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-16439
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-164392025-02-10T00:18:45Z Властивості ґрунтоутворюючих порід і продуктивність дубових лісів Слобожанського лісорослинного району Свойства почвообразующих пород и продуктивность дубовых лесов Слобожанского лісорастительного района Properties of parent rocks and productivity of oak forests in Slobozhansky forest district Распопіна, С.П. Розглянуто питання лісорослинної оцінки ґрунтів за основними фізичними та кислотно-основними властивостями материнських порід. Визначено властивості підґрунтя, які впливають на продуктивність дубових лісів. Рассматриваются вопросы лесорастительной оценки почв по основным физическим и кислотно-основным свойствам материнских пород. Определены свойства материнских пород (лёссов), которые влияют на продуктивность дубовых лесов. The issues of assessment of forest soil capacity for forest production by physical and acid-base properties of parent rocks are discussed. Some differences in properties of parent rocks (loesses) and soils were revealed that influences the productivity of oak forests. 2009 Article Властивості ґрунтоутворюючих порід і продуктивність дубових лісів Слобожанського лісорослинного району / С.П. Распопіна // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 115. — С. 181-187. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0459-1216 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16439 630*11:630*114.33 uk application/pdf Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Розглянуто питання лісорослинної оцінки ґрунтів за основними фізичними та кислотно-основними властивостями материнських порід. Визначено властивості підґрунтя, які впливають на продуктивність дубових лісів.
format Article
author Распопіна, С.П.
spellingShingle Распопіна, С.П.
Властивості ґрунтоутворюючих порід і продуктивність дубових лісів Слобожанського лісорослинного району
author_facet Распопіна, С.П.
author_sort Распопіна, С.П.
title Властивості ґрунтоутворюючих порід і продуктивність дубових лісів Слобожанського лісорослинного району
title_short Властивості ґрунтоутворюючих порід і продуктивність дубових лісів Слобожанського лісорослинного району
title_full Властивості ґрунтоутворюючих порід і продуктивність дубових лісів Слобожанського лісорослинного району
title_fullStr Властивості ґрунтоутворюючих порід і продуктивність дубових лісів Слобожанського лісорослинного району
title_full_unstemmed Властивості ґрунтоутворюючих порід і продуктивність дубових лісів Слобожанського лісорослинного району
title_sort властивості ґрунтоутворюючих порід і продуктивність дубових лісів слобожанського лісорослинного району
publisher Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
publishDate 2009
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16439
citation_txt Властивості ґрунтоутворюючих порід і продуктивність дубових лісів Слобожанського лісорослинного району / С.П. Распопіна // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 115. — С. 181-187. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT raspopínasp vlastivostígruntoutvorûûčihporídíproduktivnístʹdubovihlísívslobožansʹkogolísoroslinnogoraionu
AT raspopínasp svoistvapočvoobrazuûŝihporodiproduktivnostʹdubovyhlesovslobožanskogolísorastitelʹnogoraiona
AT raspopínasp propertiesofparentrocksandproductivityofoakforestsinslobozhanskyforestdistrict
first_indexed 2025-12-02T02:26:14Z
last_indexed 2025-12-02T02:26:14Z
_version_ 1850361644379537408
fulltext ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 181 УДК 630*11:630*114.33 С. П. РАСПОПІНА * ВЛАСТИВОСТІ ҐРУНТОУТВОРЮЮЧИХ ПОРІД І ПРОДУКТИВНІСТЬ ДУБОВИХ ЛІСІВ СЛОБОЖАНСЬКОГО ЛІСОРОСЛИННОГО РАЙОНУ Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького Розглянуто питання лісорослинної оцінки ґрунтів за основними фізичними та кислотно-основними власти- востями материнських порід. Визначено властивості підґрунтя, які впливають на продуктивність дубових лісів. К лю ч о в і с л о в а : гранулометричний склад, кальцій, магній, продуктивність дубових лісів. Мінералогічний і гранулометричний склад, складення, структура та хімічні властивості материнських порід значною мірою визначають напрямок ґрунтоутворюючого процесу і, відповідно, рівень родючості ґрунтів. У зв’язку з цим, ґрунти, сформовані на породах, багатих на біоелементи, зокрема лесових, успадковують потенційно вищий рівень трофності практично для всіх біоценозів порівняно із ґрунтами на "бідних" породах. Як приклад ґрунтів, що характеризуються нижчим рівнем трофності (у межах лісостепової зони), можна навести темно-сірі опідзолені ґрунти, сформовані на лесах, і дернові опідзолені – на давньоалювіальних пісках. Так, якщо на темно-сірих ґрунтах формуються продуктивні фітоценози, як природні (високобонітетні дубові ліси), так і агроценози, то дернові опідзолені ґрунти є родючими лише для лісових формацій сосни звичайної – яскравого представника оліготрофів при практично повній їх непридатності для сільськогоспо- дарського виробництва. На перших етапах становлення ґрунтознавства як науки при побудові ґрунтових класифікацій материнську гірську породу часто брали як основу, відправну точку. Так, найперші ґрунтові класифікації, що виникли у країнах Західної Європи, базувалися саме на мінералого-петрографічних ознаках ґрунтів. Прикладом такої класифікації є класифікація Фалу-Мейера [12], відповідно до якої усі ґрунти підрозділяли на 3 класи: І – первинні – на елювії порід, ІІ – наносні – на делювії, пролювії тощо, тобто перевідкладених продуктах вивітрювання, ІІІ – перегнійні ґрунти. У російській генетичній класифікації материнська порода визначала відособлення ґрунтів на різних ієрархічних рівнях. Так, згідно з одним із засновників ґрунтознавства М. М. Сибірцевим, це відособлення було можливим на рівні підтипів, підгруп і навіть самостійних типів. Поступово материнська порода як таксономічна одиниця ґрунтової класифікації здавала свої провідні позиції та опускалася ієрархічними сходинами усе нижче. Нині за характером материнської породи найчастіше розподіляють ґрунти на рівні родів, видів і різновидів, при цьому у науковій літературі нерідко наводяться найменування ґрунтів, у яких узагалі відсутні назви материнських порід. Глибокий аналіз природних зв’язків між лісовою рослинністю та середовищем її місць виростання, дав змогу видатним ученим-лісівникам Г. Ф. Морозову та Г. М. Висоцькому підвести теоретичну базу до створення класифікаційної схеми лісів (едафічної сітки Алексєєва-Погребняка), в основу якої було покладено фактори природного середовища, зокрема – властивості ґрунтів і підґрунтя. При цьому, перша класифікаційна схема лісів та їх місць виростання, створена А. А. Крюденером, базувалася на провідних ознаках саме підґрунтя – його складу та типу зволоження. Загалом ґрунтові дослідження лісівників морозівського періоду обов’язково включали у себе детальне вивчення ґрунтоутворюючих порід і навіть, за можливості, підстилаючих порід, а не лише верхнього шару ґрунтів, вивчення якого наразі стало звично пріоритетним і навіть вважається правильним. У цьому контексті варто нагадати вислів Г. М. Висоцького про те, що вивчення ґрунтів "нужно * С. П. Распопіна, 2009 ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 182 начинать с изучения свойств ґрунтов-подпочв, материнських пород, верхнею корочкою исследование следует закончить" (цит. за О. С. Мігуновою [6]). Отже, приділення особливої уваги вивченню властивостей материнських порід у складі загальних ґрунтових досліджень завжди було стійкою традицією класичного лісівництва та лісознавства. Наші дослідження, попередні результати яких викладені у цій роботі, проведено у два етапи. На першому етапі надавали загальну оцінку лісорослинному потенціалу ґрунтів (темно-сірі опідзолені на лесах) умов свіжого груду, на другому – визначали ґрунтові показники, що можуть бути індикаторами цієї оцінки. Для оцінювання родючості було обрано систему ґрунтових показників, що найчастіше використовується з цією метою – гранулометричний склад; кислотність; вміст гумусу, загальних і рухомих форм NPK, обмінних катіонів. Дослідження проводили у природних середньовікових дубових лісах (типи лісу – свіжа кленово-липова (D2-кл-лД) та свіжа ясенево-липова (D2-яс-лД) діброви) за загальноприйнятими у лісовій таксації, типології, ґрунтознавстві методиками [2, 7, 9, 10], аналітичні роботи – за класичними агрохімічними методиками [1, 3]. Результати досліджень свідчать, що на продуктивність дубових лісів впливають певні властивості ґрунту, проте найтісніші зв’язки із продуктивністю виявлено щодо гранулометричного складу, а також складу та вмісту обмінних катіонів. Однією з основних генетичних та агрономічних характеристик ґрунтів є їх гранулометричний склад. Цей показник входить до складу системи таксономічних одиниць при класифікації ґрунтів на рівні різновиду [9], а за останньою генетичною еколого- субстантивною класифікацією – роду [10]. Від гранулометричного складу залежать більшість фізичних властивостей ґрунтів: фільтраційна й водоутримувальна здатність, структурність, щільність, пористість та інші, що формують їх водно-повітряний режим. Цей показник є індикатором трофності ґрунтів, оскільки у більшості випадків має тісну кореляцію із вмістом поживних речовин. Висока значущість гранулометричного складу у формуванні агрономічних властивостей ґрунтів дає можливість дослідникам використовувати його як одного з найважливіших критеріїв родючості ґрунтів. Найчастіше для цих цілей застосовують не загалом результати аналізу грануломет- ричного складу, а насамперед показник – "фізична глина", що є узагальненим поняттям і включає у себе сукупність ґрунтових елементарних часток діаметром < 0,01 мм. Досліджені сірі лісові ґрунти свіжої кленово-липової діброви й темно-сірі – ясенево- липової переважно сформувалися на лесах, гранулометричний склад яких коливається у межах від легкосуглинкового до важкоглинистого із деяким обважненням у кленово-липових дібровах. Проте, таку закономірність виявлено лише для насаджень ІІ – ІІІ класів бонітету, при тому, що гранулометричний склад лесів насаджень І – Іа класів обох типів лісу є доволі подібним. Визначено, що продуктивність дубових лісів зі зміною гранулометричного складу змінюється переважно у напрямку зниження при значному його обважненні – в межах від легкосуглинистого до важкоглинистого. Так, якщо досліджені нами ґрунти ясенево-дубових деревостанів І – Іа класів бонітету (сімнадцять ПП) сформувалися на лесах, грануломет- ричний склад яких представлений важкосуглинковим (11 %), легкосередньоглинистим (33 %), легкоглинистим (28 %), середньоглинистим (17 %) і важкоглинистим (11 %) класами, то домінуючим класом ґрунтів деревостанів ІІ – ІІІ класів бонітету (шістнадцять ПП) є леси важкоглинистого класу – 41 % при значному зменшенні (до 18 %) частки лесів легкосуглинкового класу (рис. 1). Відповідно до материнської породи, гранулометричний склад ґрунтів змінюється по усіх генетичних горизонтах (рис. 2). На лесах важчого складу формуються й важчі ґрунти. При цьому, обважнення лесів насамперед відбувається за рахунок зростання мулистої фракції та є характерним для всього ґрунтового профілю. Особливо різке збільшення її вмісту ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 183 простежується при переході від гумусового до гумусово-ілювіального горизонту (на 150 %) у ґрунтах дубових деревостанів ІІ – ІІІ класів бонітету, на відміну від ґрунтів деревостанів І – Іа класів, де воно становить 110 %. 11% 28% 17% 11% 33% Важкосуглинкові Легкосередньоглинисті Легкоглинисті Середньоглинисті Важкоглинисті 18% 12% 41% 29% Легкоглинисті Легкосередньоглинисті Середньоглинисті Важкоглинисті Деревостани І – Іа класів бонітету Деревостани ІІ – ІІІ класів бонітету Рис. 1 – Клас материнських порід досліджених ґрунтів дубових деревостанів різних рівнів продуктивності 0 10 20 30 40 50 60 70 80 Не Iрh РІh Pik Pk Генетичні горизонти В м іс т, % ІІ-ІІІ І-Іа 0 10 20 30 40 50 60 Не Iрh РІh Pik Pk Генетичні горизонти Вм іс т, % ІІ-ІІІ І-Іа Частки <0,01 мм (фізична глина) Частки < 0,001 мм Рис. 2 – Гранулометричний склад ґрунтів (за профілем) дубових деревостанів різних рівнів продуктивності Перерозподіл мулистої фракції за ґрунтовим профілем свідчить про наявність процесів пептизації, відмивання мулистих часток із їх подальшим перенесенням углиб профілю (лесіваж). При цьому у ґрунтах дубових лісів І – Іа класів бонітету активність лесиважу виражена слабкіше порівняно із ґрунтами менш продуктивних лісів. Таким чином, лесові породи ґрунтів, а також загалом ґрунти дубових деревостанів ІІ – ІІІ класів бонітету характеризуються "важчим" гранулометричним складом, а також активнішим протіканням елювіального процесу за типом лесіваж порівняно із ґрунтами під деревостанами І – Іа класів бонітету. Окрім гранулометричного складу, на продуктивність дубових лісів також значною мірою впливають склад і вміст обмінних катіонів, які обумовлюють реакцію ґрунтового розчину та відіграють вагому роль у мінеральному живленні деревостанів. Загальновідомо, що нормальний розвиток деревної рослинності може лімітуватися кислотністю ґрунтів. Окремі види деревних порід висувають специфічні вимоги до кислотних характеристик ґрунту, проте, незважаючи на свою специфічність, переважна більшість порід виявляють найвищу продуктивність у діапазоні кислотності від слабокислої до слаболужної. Однак, в оптимальних кліматичних умовах, тобто у природних ареалах виростання, лісостани можуть мати високу продуктивність і при ширшій амплітуді величини кислотності. Так, зазвичай ареал природних хвойних насаджень – ґрунти з кислою реакцію різного ступеня – від сильно- до слабокислої, у якому деревостани виявляють високий рівень ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 184 продуктивності, незважаючи на несприятливу для більшості рослин сильнокислу реакцію ґрунтового розчину. Ареал широколистяних лісів – ґрунти від кислої до слаболужної реакції. Темно-сірі та сірі лісові ґрунти досліджених нами свіжих кленово-липових та ясенево- липових дібров мають у гумусових горизонтах переважно слабокислу реакцію, величина якої зростає у перехідних до породи горизонтах і стає максимальною (лужною) у материнських породах – лесах. Загалом у ґрунтовому профілі реакція розчину знаходиться у діапазоні значень від 4,3 до 8,6 од. рН (n = 69), а у материнських породах – від 7,95 до 8,55 од. (рис. 3). 0 2 4 6 8 10 Н Р грунтові горизонти рН , у м . у д. Рис. 3 – Величина рН (усереднені значення) за профілем сірих лісових ґрунтів Слабокисла (іноді кисла) реакція верхніх шарів ґрунту пов’язана із мінералізацією фітодетриту та кореневим метаболізмом. Ці процеси забезпечують наявність вільних кислот – вугільної та органічних (лимонної, яблуневої, мурашиної тощо), які легко дисоціюються на іони, підкислюючи ґрунтовий розчин. Підкислення ґрунтового розчину водночас спричиняє помірне (за ступенем прояву) вилуговування основ, що також сприяє зростанню кислотності верхніх горизонтів ґрунту. Особливо активно цей процес проходить в умовах із надмірним рівнем зволоження. Результати наших досліджень свідчать, що реакція розчину ґрунтів дібров різного рівня продуктивності є доволі подібною. Проте, якщо величина рН ґрунтів під деревостанами ІІ – ІІІ класів бонітету переважно корелює із вмістом магнію (r = 0,66; t001 = 27,7; n = 51), то під деревостанами І – Іа класів бонітету – із вмістом кальцію (r = 0,54; t001 = 24,97; n = 116). Нагадаємо, що реакція ґрунту обумовлена співвідношенням у ґрунтовому розчині водневих і гідроксильних іонів. Останні наявні у ґрунті завдяки гідролізу мінеральних солей, здебільшого кальцію, магнію, калію та натрію, обмінні форми яких переважно входять до ґрунтово-вбирного комплексу (ҐВК). Загальновідомо, що у вбирному комплексі карбонатних ґрунтів, зокрема на лесових породах домінує кальцій, вміст інших катіонів є значно нижчим. Проте, результати наших досліджень свідчать, що вміст обмінних катіонів ґрунтів на лесах у дубових лісах різних рівнів продуктивності суттєво відрізняється. Так, ҐВК високопродук- тивних лісів характеризується значним насиченням Са2+, середній вміст якого за профілем сягає 21,5 м-екв/100 г ґрунту, наступним за вмістом є Мg2+ (7,2 м-екв/100 г ґрунту) при їх сумарному вмісті 28,7 м-екв/100 г ґрунту, і останнім – К+ із середнім вмістом 4,4 м-екв/100 г ґрунту (рис. 4). Такий характер розподілу катіонів у ҐВК зберігається в усьому ґрунтовому профілі з незначним зменшенням їх концентрацій у гумусових горизонтах (див. рис. 4). Склад обмінних катіонів ґрунтів дібров ІІ – ІІІ класів бонітету відрізняється насамперед суттєвим зменшенням ступеня насиченості ҐВК кальцієм і калієм при значній його насиченості магнієм. Так, середній вміст обмінного кальцію зменшується у понад п’ять разів (4,2 проти 21,9 м-екв/100 г ґрунту), калію – майже у сім разів (4,7 проти 0,69), а магнію, навпаки, збільшується приблизно у тричі – 19,3 проти 7,2 м-екв/100 г ґрунту (див. рис. 4). Таким чином, у складі обмінних катіонів уже домінує не кальцій (як у ґрунтах високопродуктивних дубових лісів), а магній. Проте, сумарний вміст кальцію та магнію залишається достатньо стабільним – 23,9 м-екв/100 г ґрунту у менш продуктивних дубових лісах і 27,5 м-екв/100 г ґрунту у лісах із високим рівнем продуктивності. Однак, незважаючи ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 185 на домінування у ҐВК магнію, менш продуктивні дубові насадження з більшою активністю поглинають кальцій, ніж магній, про що свідчить переважна насиченість кальцієм їхніх гумусових горизонтів, тобто горизонтів, де зосереджена основна маса сисних коренів. 0 5 10 15 20 25 30 He HI Іh Р к генетичні горизонти м -е кв /1 00 г г ру нт у Са Mg 0 5 10 15 20 25 30 He HI Іh Pk генетичні горизонти м -е кв /1 00 г г ру нт у Са Mg Дубові деревостани І-Іа класів бонітету Дубові деревостани ІІ-ІІІ класів бонітету Рис. 4 – Динаміка вмісту Са2+ та Mg2+ за профілем ґрунтів дубових деревостанів різних рівнів продуктивності Згадаємо, що К. К. Гедройц [4], засновник вчення про ґрунтові колоїди, за ступенем фізіологічної важливості катіонів, їх впливу на ґрунт і, отже, на продуктивність рослин, розподілив усі катіони на три групи: 1. Са2+, Sr2+ – абсолютна насиченість ґрунтів якими обумовлює нормальну врожайність рослин. Оскільки стронцій не має фізіологічного значення, то кальцій залишається єдиним катіоном, який забезпечує рослини сприятливими умовами для їх росту. 2. Mg2+, Mn2+, Fe3+, Al3+, Н+. В умовах повної насиченості ґрунтів цими катіонами рослини гинуть, але внесення у ґрунт СаСО3 певною мірою сприяє підвищенню врожайності рослин. 3. NН4 +, Na+, K+, Cd2+, Ba2+, Ni2+, Co2+, Cu2+ – катіони, що виявляють токсичні властивості стосовно рослин. При цьому внесення СаСО3 вже не впливає на урожайність. Негативний вплив на рослини NН4+, Na+, K+ може бути пов’язаний із високою лужністю ґрунтового розчину, яку утворюють ці катіони. Таким чином, лише в умовах повного насичення ґрунтів кальцієм забезпечується оптимальний рівень фізичних властивостей ґрунтів і нормальний урожай рослин. Однак, з іншого боку, неможливо визнати абсолютне насичення ґрунтів кальцієм найбільш сприятливим для рослин, адже при цьому вони відчуватимуть недолік інших фізіологічно важливих елементів, наприклад, магнію, калію, які сприяють оптимізації ґрунтового розчину як поживного середовища. Крім того, одновалентні катіони, присутні у невеликій кількості, певною мірою підвищують величину потенціалу ґрунтових колоїдів, тобто їх диспрегацію, тим самим підвищуючи доступність поживних речовин. Цілком зрозуміло, що подібну модель повного насичення ҐВК переліченими катіонами використано К. К. Гедройцем лише для теоретично-практичного обґрунтування їх впливу на фізичні властивості ґрунтів і врожайність рослин. За літературними джерелами [4], "ідеальним" вважається ґрунт, що має таке співвід- ношення складу обмінних катіонів: Са – 65 %, Мg – 10 %, К – 5 %, Н – 20 %. Ми знов-таки припускаємо, що навряд чи ці цифри відповідають реальним ідеальним співвідношенням при всіх варіантах клімату і культур, однак загалом вони відбивають усе вище сказане про оптимальний склад обмінних катіонів. Якщо представити склад обмінних катіонів у вигляді їх часток, то можна зазначити, що співвідношення катіонів у ґрунтах дубових насаджень ІІ – ІІІ класів бонітету видається розбалансованим порівняно із ґрунтами насаджень І – Іа класів. Так, якщо вміст кальцію (як ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 186 одного з найважливіших катіонів) у ґрунтах високопродуктивних лісостанів наближається до оптимального та сягає 61 %, то у менш продуктивних лісостанах його частка суттєво знижується (до 17 %) при значному зростанні частки магнію – до 80 % (рис. 5). Таким чином, у лісових ґрунтах умов свіжого груду значне зменшення вмісту обмінного калію (у сім разів) та особливо кальцію, зважаючи на його надзвичайно важливу роль у розвитку дубових лісів (у п’ять разів), може стати однією, а можливо, й основною причиною зниження продуктивності дубових деревостанів від І – Іа до ІІ – ІІІ класів бонітету. Тут доречно згадати думки П. С. Погребняка [8] та Н. П. Ремезова [11] стосовно того, що за однакового рівня зволоження продуктивність дубових деревостанів значною мірою залежить від вмісту у ґрунтах кальцію. Отже, результатами наших досліджень, як цифровими даними, так і статистичним аналізом, це чітко підтверджується. 61% 23% 16% 17% 80% 3% Са Мg К Дубові деревостани І – Іа класів бонітету Дубові деревостани ІІ – ІІІ класів бонітету Рис. 5 – Склад вбирного комплексу ґрунтів дубових деревостанів різних рівнів продуктивності Зростання вмісту обмінного магнію у ґрунтах на ділянках свіжого груду деревостанів ІІ – ІІІ класів бонітету, що особливо виявляється донизу ґрунтового профілю, насамперед обумовлено хімічним складом материнських порід. Тому, на нашу думку, продуктивність дубових деревостанів може лімітуватися хімічно-мінералогічним складом материнських порід – лесів, незважаючи на загальновживану думку стосовно достатньої однорідності їх складу (рис. 6). 78% 20% 2% Ca Mg K 32% 66% 2% Дубові деревостани І – Іа класів бонітету Дубові деревостани ІІ – ІІІ класів бонітету Рис. 6 – Склад вбирного комплексу лесів сірих лісових ґрунтів дубових деревостанів різних рівнів продуктивності Таким чином, в умовах свіжого груду Слобожанського лісорослинного району, де формування дубових деревостанів відбувається на лесових породах, насичених сполуками магнію, можна очікувати зниження бонітету деревостанів на 1 – 2 класи та, відповідно, навпаки – лесові породи, що характеризуються насиченістю карбонатами кальцію, сприяють формуванню високопродуктивних дубових деревостанів. Висновки. Незважаючи на загальновживану думку стосовно достатньої однорідності властивостей лесових порід, нами виявлені деякі їх відмінності, що можуть впливати на продуктивність лісових насаджень. ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 187 Материнські породи (леси), а також загалом ґрунти під деревостанами ІІ – ІІІ класів бонітету характеризуються "важчим" гранулометричним складом, а також активнішим проходженням елювіального процесу за типом лесіваж, порівняно із ґрунтами під деревостанами І – Іа класів бонітету. Вбирний комплекс ґрунтів дубових деревостанів ІІ – ІІІ класів бонітету переважно насичений Mg2+, тоді як високопродуктивних насаджень – Са2+. При цьому вміст Са2+ зменшується у понад п’ять разів, а К+ – у сім разів. Склад обмінних катіонів ґрунтів дубових деревостанів ІІ – ІІІ класів бонітету є значною мірою розбалансованим із співвідношенням Са : Mg – 1 : 5, що негативно відбивається на кальцієвому живленні деревних порід. При цьому оптимальне (теоретично-практичне) співвідношення Са : Mg – 3 : 1 збігається з тим, що виявляється у ґрунтах високопродук- тивних дубових деревостанів. Ґрунти типів лісу D2-кл-лД та D2-яс-лД Слобожанського лісорослинного району, які сформовані на лесових породах, насичених сполуками магнію, мають нижчий лісорослинний потенціал, порівняно із ґрунтами на лесових породах, насичених кальцієм, що може супроводжуватися зниженням бонітету дубових деревостанів на 1 – 2 класи. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Агрохимические методы исследования почв. – М.: Наука, 1975. – 656 с. 2. Анучин Н. П. Лесная таксация. – М.: Лесн. пром-сть, 1977. – 531 с. 3. Аринушкина В. Е. Руководство по химическому анализу почв. – М.: Изд-во МГУ, 1970. – 120 с. 4. Возбуцкая А. Е. Химия почвы. – М.: Высшая школа, 1964. – 398 с. 5. Воробьев Д. В. Типы лесов Европейской части СССР. – К.: Изд-во АН УССР, 1953. – 452 с. 6. Мигунова Е. С. Леса и лесные земли (количественная оценка взаимосвязей). – М.: Экология, 1993. – 364 с. 7. Остапенко Б. Ф. Лісова типологія: Навч. посібник / Б. Ф. Остапенко, В. П. Ткач. – Харк. держ. аграрн. ун-т ім. В. В. Докучаєва. Український ордена "Знак Пошани" науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького. – Х., 2002. – 204 с. 8. Погребняк П. С. Дослідження ґрунтів і кореневих систем у дібровах / Праці інституту лісівництва. – 1949. – Т. І. – С. 10 – 67. 9. Полевой определитель почв / Мин-во сел. хоз-ва УССР и др.; под ред. Попупана Н. И. и др. – К.: Урожай, 1981. – 320 с. 10. Полупан М. І. Визначник еколого-генетичного статусу та родючості ґрунтів України / М. І. Полупан, В. Б. Соловей, В. І. Кисіль, В. А. Величко: Навчальний посібник. – К.: Колообіг, 2005. – 304 с. 11. Ремезов Н. П. Лесное почвоведение / Н. П. Ремезов, П. С. Погребняк. – М: Лесн. пром-сть, 1965. – 324 с. 12. Самойлова Е. М. Почвообразующие породы /Е. М. Самойлова. – М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1983. – 173 с. Raspopina S. P. PROPERTIES OF PARENT ROCKS AND PRODUCTIVITY OF OAK FORESTS IN SLOBOZHANSKY FOREST DISTRICT Ukrainian Research Institute of Forestry and Forest Melioration named after G. M. Vysotsky The issues of assessment of forest soil capacity for forest production by physical and acid-base properties of parent rocks are discussed. Some differences in properties of parent rocks (loesses) and soils were revealed that influences the productivity of oak forests. K e y w o r d s : granulometric composition, calcium, magnesium, productivity of oak forests. Распопина С. П. СВОЙСТВА ПОЧВООБРАЗУЮЩИХ ПОРОД И ПРОДУКТИВНОСТЬ ДУБОВЫХ ЛЕСОВ СЛОБОЖАНСКОГО ЛІСОРАСТИТЕЛЬНОГО РАЙОНА Украинский научно-исследовательский институт лесного хозяйства и агролесомелиорации им. Г. Н. Высоцкого Рассматриваются вопросы лесорастительной оценки почв по основным физическим и кислотно-основным свойствам материнских пород. Определены свойства материнских пород (лёссов), которые влияют на продуктивность дубовых лесов. К лю ч е в ы е с л о в а : гранулометрический состав, кальций, магний, продуктивность дубовых лесов. e-mail: raspopina@uriffm.org.ua Одержано редколегією 12.12. 2008 р.

Схожі ресурси