Методологія сучасних бібліотекознавчих досліджень
Викладено питання методології книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства у контексті проведення спеціальних історичних досліджень. Розглянуто еволюцію засобів наукового пізнання у даних галузях, тематико-видовий склад фонду читальної зали бібліотекознавчих літературних дж...
Gespeichert in:
| Datum: | 2006 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського
2006
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1644 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Методологія сучасних бібліотекознавчих досліджень: [За матеріалами міжнар. наук. конф., 11 - 12 жовт. 2006 р., Київ] / О. Воскобойнікова-Гузєва, Л. Петрова // Бібл. вісн. — 2006. — N 6. — С. 22-27. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1644 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Петрова, Л. Воскобойнікова-Гузєва, О. 2008-09-01T14:09:10Z 2008-09-01T14:09:10Z 2006 Методологія сучасних бібліотекознавчих досліджень: [За матеріалами міжнар. наук. конф., 11 - 12 жовт. 2006 р., Київ] / О. Воскобойнікова-Гузєва, Л. Петрова // Бібл. вісн. — 2006. — N 6. — С. 22-27. — укp. 1029-7200 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1644 Викладено питання методології книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства у контексті проведення спеціальних історичних досліджень. Розглянуто еволюцію засобів наукового пізнання у даних галузях, тематико-видовий склад фонду читальної зали бібліотекознавчих літературних джерел. Визначено фактори впливу на розвиток історичних дисциплін документально-комунікаційного циклу. Показано, що історичні зміни в Україні визначили переміщення акцентів на економічні пріоритети розвитку, актуалізували дослідження процесів використання накопичених ресурсів, створення та розподілу продуктів і послуг відповідно до суспільних потреб. Висвітлено проблеми диференціації наукового знання, проаналізовано можливості введення в наукових обіг термінів "книгознавче бібліотекознавство" та "книжкова бібліографія". uk Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського Міжнародна наукова конференція "Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору України" Методологія сучасних бібліотекознавчих досліджень Methodology in contemporary librarianship’s studies Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Методологія сучасних бібліотекознавчих досліджень |
| spellingShingle |
Методологія сучасних бібліотекознавчих досліджень Петрова, Л. Воскобойнікова-Гузєва, О. Міжнародна наукова конференція "Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору України" |
| title_short |
Методологія сучасних бібліотекознавчих досліджень |
| title_full |
Методологія сучасних бібліотекознавчих досліджень |
| title_fullStr |
Методологія сучасних бібліотекознавчих досліджень |
| title_full_unstemmed |
Методологія сучасних бібліотекознавчих досліджень |
| title_sort |
методологія сучасних бібліотекознавчих досліджень |
| author |
Петрова, Л. Воскобойнікова-Гузєва, О. |
| author_facet |
Петрова, Л. Воскобойнікова-Гузєва, О. |
| topic |
Міжнародна наукова конференція "Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору України" |
| topic_facet |
Міжнародна наукова конференція "Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору України" |
| publishDate |
2006 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського |
| format |
Article |
| title_alt |
Methodology in contemporary librarianship’s studies |
| description |
Викладено питання методології книгознавства, бібліотекознавства,
бібліографознавства у контексті проведення спеціальних історичних
досліджень. Розглянуто еволюцію засобів наукового пізнання у даних
галузях, тематико-видовий склад фонду читальної зали бібліотекознавчих
літературних джерел. Визначено фактори впливу на розвиток історичних
дисциплін документально-комунікаційного циклу. Показано, що історичні
зміни в Україні визначили переміщення акцентів на економічні пріоритети
розвитку, актуалізували дослідження процесів використання накопичених
ресурсів, створення та розподілу продуктів і послуг відповідно до
суспільних потреб. Висвітлено проблеми диференціації наукового знання,
проаналізовано можливості введення в наукових обіг термінів
"книгознавче бібліотекознавство" та "книжкова бібліографія".
|
| issn |
1029-7200 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1644 |
| citation_txt |
Методологія сучасних бібліотекознавчих досліджень: [За матеріалами міжнар. наук. конф., 11 - 12 жовт. 2006 р., Київ] / О. Воскобойнікова-Гузєва, Л. Петрова // Бібл. вісн. — 2006. — N 6. — С. 22-27. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT petroval metodologíâsučasnihbíblíotekoznavčihdoslídženʹ AT voskoboiníkovaguzêvao metodologíâsučasnihbíblíotekoznavčihdoslídženʹ AT petroval methodologyincontemporarylibrarianshipsstudies AT voskoboiníkovaguzêvao methodologyincontemporarylibrarianshipsstudies |
| first_indexed |
2025-11-24T16:10:03Z |
| last_indexed |
2025-11-24T16:10:03Z |
| _version_ |
1850483905835040768 |
| fulltext |
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 6.
̳æíàðîäíà íàóêîâà êîíôåðåíö³ÿ «Ðîëü á³áë³îòåê ó ôîðìóâàíí³ ºäèíîãî íàóêîâî-³íôîðìàö³éíîãî ïðîñòîðó Óêðà¿íè»
22
рукопису НБУВ. Доповідачка відзначила, що вони
включають у себе щоденники археологічних екс-
педицій, схеми розкопок, замальовки археологіч-
них знахідок та облікові картки артефактів. Вис-
вітлила його практичну археологічну діяльність,
тобто археологічні розвідки у Києві, Переяславі-
Хмельницькому, Кам’янці-Подільському та інших
містах, на основі статей та монографічних дослі-
джень видатного вченого, проаналізувала його
внесок у теорію археологічної науки.
У спільній доповіді «Бібліографічні та книгознавчі
праці Володимира Дорошенка еміграційного періоду
(1945–1963)» О. К. Супронюк, ст. наук. співробітни-
ка НБУВ, канд. філос. наук, та Л. О. Дегтяренко,
зав. відділу НБУВ, розглянуто спадщину видатного
українського книгознавця, бібліографа та підкресле-
но, що співробітник 115 періодичних видань і альма-
нахів, дійсний член Українського наукового товари-
ства в Києві, Українських наукових інститутів у
Варшаві, Берліні, Історичного товариства в Празі
залишив спадщину, яку тільки сьогодні починаємо
вводити в науковий обіг, оскільки за радянських
часів його ім’я замовчувалося як буржуазного на-
ціоналіста.
Постаті Івана Григоровича Підоплічка – академі-
ка, видатного вченого України у галузі зоології,
палеонтології – присвятила свою доповідь «Життя
та наукова діяльність Підоплічка Іван Григоровича
за фондами НБУВ» Т. В. Брязкало, мол. наук.
співробітник НБУВ. Реконструювання біографіч-
них даних і наукової діяльності вченого подано на
основі аналізу документів особового походження,
які зберігаються у Інституті архівознавства НБУВ.
Проблемам атрибуції старообрядницької півчої ру-
кописної книги присвячена доповідь «Півчі знамен-
ні старообрядницькі рукописи у фондах ІР НБУВ».
Доповідачка Е. С. Клименко, мол. наук. співробіт-
ник НБУВ, відзначила, що в Україні дослідженням
старообрядницької півчої книги практично до сьо-
годні ніхто не займався та наголосила на тому, що на
основі представленого дослідження та ретельного
аналізу знаменних рукописів ІР НБУВ, а також дея-
ких книгосховищ Росії стає можливою атрибуція
старообрядницької рукописної книги, визначення їх
характерних рис та особливостей.
Актуальним питанням обліку, збереження та ви-
користання рукописних архівних документів
присвячена доповідь «Облік рукописних доку-
ментів у діяльності Інституту рукопису Націо-
нальної бібліотеки України імені В. І. Вернад-
ського» І. С. Корчемної, гол. бібліотекара НБУВ.
У виступі висвітлені основні теоретичні засади
формування процесу обліку рукописних докумен-
тів в ІР НБУВ, його основні компоненти, напрями
і вимоги. Наведена в доповіді система обліку в ІР
НБУВ забезпечує контроль за кількісним складом
та наявністю рукописних документів, дотриман-
ням режимів їх зберігання і доступу до них, зак-
ріплює їх організацію і водночас є складовою до-
відкового апарату до фонду.
Лідія ЯРЕМЕНКО,
директор Інституту архівознавства НБУВ,
канд. іст. наук
Тетяна МІЦАН,
ст. наук. співробітник Інституту рукопису НБУВ,
канд. іст. наук
роботі семінару «Методологія сучасних
бібліотекознавчих досліджень» (наук.
кер. – О. В. Воскобойнікова-Гузєва,
директор Інституту бібліотекознавства НБУВ,
канд. іст. наук., ст. наук. співробітник, Л. Г. Пет-
рова, директор Інституту культури КНУКіМ, д-р
пед. наук, професор; учен. секр. – С. М. Мас-
ловська, наук. співробітник НБУВ) взяли участь
понад 30 представників бібліотечно-інформацій-
них установ України і профільних освітніх закла-
дів. Поряд із відомими у сучасному вітчизняному
бібліотекознавстві і книгознавстві фахівцями (док-
торами і кандидатами наук, докторантами КНУКіМ
та ДАКККіМ) в обговоренні наукових проблем взя-
ли участь молоді дослідники, наукові співробітни-
ки і аспіранти Національної бібліотеки України
імені В. І. Вернадського, Державної науково-пе-
дагогічної бібліотеки України ім. В. О. Сухомлин-
ського, Національної бібліотеки України для ді-
тей, Державної науково-технічної бібліотеки Ук-
Ìåòîäîëîã³ÿ ñó÷àñíèõ á³áë³îòåêîçíàâ÷èõ äîñë³äæåíü
У
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 6.
Ìåòîäîëîã³ÿ ñó÷àñíèõ á³áë³îòåêîçíàâ÷èõ äîñë³äæåíü
23
раїни, Харківської державної наукової бібліотеки
ім. В. Г. Короленка, Харківського інституту управ-
ління. Присутнім було запропоновано ряд ґрун-
товних доповідей як з теоретичних проблем роз-
витку бібліотекознавства і книгознавства, так і
конкретних методик та методів вже реалізованих
досліджень широкого спектра – від форм і методів
статистичного дослідження до результатів дослі-
дження з оптимізації управління бібліотекою.
Тематика, яку обговорювали фахівці під час семі-
нару, вийшла за межі попередньо визначеної його
назви і охопила комплекс сучасних проблем роз-
витку низки спеціальних історичних дисциплін.
Питання методології книгознавства, бібліотеко-
знавства, бібліографознавства розглядалися як у
контексті проведення спеціальних історичних до-
сліджень, так і з огляду на сучасну самостійність
визначених наукових дисциплін. Учасники семіна-
ру констатували, що методологія бібліотекознав-
чих, книгознавчих і документознавчих досліджень
сьогодні знаходиться на якісно новому рівні, що
відповідно позначається на статусі наукових дис-
циплін, визначенні їх об’єктів пізнання, виборі
напрямів, методик і процедур фахових дослі-
джень.
Еволюції засобів наукового пізнання у книго-
знавстві, бібліотекознавстві та документознавстві
було присвячено доповідь Л. А. Дубровіної, чл.-
кор. НАН України, директора Інституту рукопису
НБУВ, д-ра іст. наук, професора. Серед факторів,
які впливають на розвиток історичних дисциплін
документально-комунікаційного циклу визнача-
лись: кардинальні зміни соціального та інформа-
ційного векторів наукового пізнання; глобальні
процеси, пов’язані з прискоренням розвитку ін-
формаційних технологій. Констатувалося поглиб-
лення досліджень у галузі вітчизняного бібліоте-
кознавства та документознавства, активізація до-
сліджень з історії книги, бібліотек і архівів, бібліо-
графії та документа. Сьогодні, зауважила допові-
дачка, історична наука, а разом із нею і профільні
для бібілотечної справи наукові дисципліни, вихо-
дять на стадію пошуків «золотої середини» в мето-
дологічному апараті історичної науки, прямують
до осмислення об’єктивних пропорцій загального
(закономірного) й індивідуального (специфічного)
в історичному процесі та комплексності методоло-
гічного і методичного інструментарію пізнання іс-
торичних фактів. Підтвердження ці тези знайшли
у виступах Л. Г. Петрової, О. В. Воскобойніко-
вої-Гузєвої, Т. В. Новальської, І. В. Тимошенко,
О. З. Клименко та інших.
Зокрема, у доповіді Л. Г. Петрової, директора
Інституту культури Київського національного уні-
верситету культури і мистецтв, д-ра пед. наук, про-
фесора, «Проблеми соціально-економічного роз-
витку бібліотеки: теоретико-методологічний ас-
пект» наголошено, що історичні зміни в Україні
визначили переміщення акцентів на економічні
пріоритети розвитку, актуалізували дослідження
процесів використання накопичених ресурсів,
створення і розподілу продуктів та послуг відпо-
відно до суспільних потреб. Наукові знання, в пер-
шу чергу на рівні економічних теорій розвитку
суспільства, значно оновилися за останні два деся-
тиліття, отримали нові концептуальні пріоритети і
визначення, тому виникла нагальна потреба до-
повнення методології бібліотекознавства відповід-
но до тих змін, які вже відбуваються в бібліотечній
практиці.
Аналіз теоретичних узагальнень бібліотечної
проблематики на попередніх етапах свідчить про
утвердження інтеграційних засад в українському
бібліотекознавстві, які проявляються у трьох ос-
новних наукових напрямах: інформаційно-когні-
тивному, гуманістичному, соціально-економічно-
му. Перший визначає інтеграцію бібліотечної ді-
яльності з інформаційною сферою та базується на
когнітивній парадигмі розуміння сутності бібліо-
теки, діяльність якої спрямовується на формуван-
ня бази знань та організації доступу до неї за до-
помогою використання техніко-технологічних за-
собів у тісному взаємозв’язку з вивченням сучас-
них потреб користувачів. Зазначений напрям є
найбільш розробленим в українському бібліоте-
кознавстві.
Другий напрям відображає інтеграцію з гумані-
тарними науками та гуманістичними ідеалами, які
сформувались у них. Визначальною є соціальна
взаємодія бібліотеки з іншими сферами діяльності
та гуманістичне особистісно орієнтоване спряму-
вання її діяльності. Бібліотека розглядається як
культурно-цивілізаційний феномен і соціальна
інституція, головним завданням якої є сприяння
розвитку особистості користувача на основі ви-
вчення його потреб та забезпечення вільного дос-
тупу до інформації за допомогою інформаційних
технологій.
Третій напрям пов’язаний із входженням бібліо-
теки в ринкові взаємодії, налагодженням еконо-
мічних механізмів функціонування, зміною соці-
альних пріоритетів на соціально-економічні, ут-
вердженням та ідентифікацією свого місця в де-
мократичному суспільстві, переходом до нової со-
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 6.
̳æíàðîäíà íàóêîâà êîíôåðåíö³ÿ «Ðîëü á³áë³îòåê ó ôîðìóâàíí³ ºäèíîãî íàóêîâî-³íôîðìàö³éíîãî ïðîñòîðó Óêðà¿íè»
24
ціально-економічної моделі розвитку. Бібліотека
розглядається як суб’єкт трансформації, адаптації,
модернізації, що застосовує менеджмент і марке-
тинг, упроваджує нові бібліотечно-інформаційні
продукти і послуги.
Базуючись на ґрунтовному аналізі соціально-
економічних аспектів діяльності сучасної бібліо-
теки, Л. Петрова доводить доцільність застосуван-
ня методу моделювання для прогнозування пер-
спектив її подальшого розвитку в умовах ринкової
економіки. Розробка моделі бібліотеки забезпе-
чить її якісне оновлення за умови врахування сис-
темного характеру на базі таких важливих детер-
мінант результативності перетворень бібліотеки,
як створення систем макростабільності, що вклю-
чає в себе лібералізацію державної політики, дієве
законодавчо-фінансове забезпечення та всебічну
підтримку бібліотеки, як важливої складової про-
цесів інформатизації та інтелектуалізації розвитку
суспільства і мікростабільності, що сприяє ефек-
тивності організації бібліотеки як суб’єкта госпо-
дарювання, збагаченню її ресурсного потенціалу,
інформаційно-комунікативних, техніко-техноло-
гічних можливостей.
Пропонується поетапна методика розробки мо-
делі бібліотеки на концептуальному та діяльнісно-
му рівнях, що є важливим методологічним під-
ґрунтям для створення плідних моделей сучасної
бібліотеки як суб’єкта господарювання та інфор-
маційної інтелектуально-виробничої системи в
контексті сучасних соціально-економічних змін.
Розвиток методології бібліотекознавчих дослі-
джень у контексті загальної еволюції наукових
дисциплін документально-комунікаційного циклу
було розглянуто у виступі О. В. Воскобойнікової-
Гузєвої, директора Інституту бібліотекознавства
НБУВ, канд. іст. наук, ст. наук. співробітника. Кон-
статувалося, що сьогодні методологія бібліотеко-
знавчих досліджень знаходиться на якісно новому
рівні, і це відповідно позначається на дисциплі-
нарному статусі наукової дисципліни, визначенні
об’єкта бібліотекознавства, виборі напрямів, мето-
дик і процедур фахових досліджень. На початку
ХХІ ст. бібліотекознавство розглядається як ком-
плексна соціогуманітарна наука яка вивчає законо-
мірності формування, розвитку і функціонування
бібліотек, історію та зміст документних джерел,
особливості еволюції бібліотечно-інформаційних
ресурсів, їх формування та використання тощо.
Значного розвитку отримали й уявлення про
об’єкт і предмет бібліотечної науки. Бібліотеко-
знавство входить до наук документально-комуні-
каційного циклу разом із документознавством,
джерелознавством, книгознавством, археографією
тощо. Як наука бібліотекознавство має загальноте-
оретичнний та теоретико-прикладний рівні, вив-
чає та розробляє теорію, методологію, організа-
ційні питання бібліотечної справи та її історію.
Рівень методології проведених в останні десяти-
річчя досліджень, широта хронологічного та тема-
тичного охоплення захищених у цей період дисер-
таційних робіт, опубліковані монографії і статті,
проведені міжнародні та всеукраїнські наукові
конференції свідчать про якісно новий етап роз-
витку вітчизняного бібліотекознавства як само-
стійної науки, яка лише в аспекті історичного біб-
ліотекознавства входить до кола спеціальних істо-
ричних дисциплін. З огляду на комплексність здій-
снюваних останніми роками робіт бібліотекознав-
цями використовується весь спектр дослідницьких
методик соціогуманітаристики. Залучаються як за-
гальнонаукові (системний, історичний, проблем-
но-хронологічний, структурно-функціональний та
порівняльний методи) і притаманні суміжним га-
лузям знання, так і спеціальні підходи та методи
(бібліотекознавчого і фондознавчого аналізу, фон-
дової реконструкції і моделювання та ін.), які
ґрунтуються на принципах історизму та наукової
об’єктивності, актуалізму та розвитку.
Поділяючи думку багатьох фахівців галузі, зо-
крема Л. А. Дубровіної, М. С. Слободяника,
С. Л. Зворського та інших, доповідачка підкрес-
лила, що історичне бібліотекознавство як спеці-
альна галузь історичної науки характеризується
активізацією досліджень наприкінці ХХ ст., що
безсумнівно пов’язано із зняттям ідеологічного
«вето» на історичні аспекти розвитку бібліотек та
бібліотечної справи в Україні. Дослідження такого
спрямування помітно домінували в загальній
проблематиці вітчизняних бібліотекознавчих роз-
робок цього періоду, в комплексі зі здобутками іс-
торичного книгознавства і бібліографознавства їх
результати доповнюють цілісну картину історії
культури, освіти, науки в Україні, спеціальні мето-
дики та прийоми збагачують методологічний арсе-
нал історичної науки.
Всебічному висвітленню питань методології біб-
ліотекознавства, книгознавства, бібліографознавс-
тва на сторінках науково-теоретичного та практич-
ного журналу «Бібліотечний вісник», який на сьо-
годні є провідним фаховим часописом для спеціа-
лістів-практиків та теоретиків галузі, було присвя-
чено доповідь О. З. Клименко, канд. іст. наук, на-
ук. співробітника НБУВ. Наголошено, що фунда-
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 6.
Ìåòîäîëîã³ÿ ñó÷àñíèõ á³áë³îòåêîçíàâ÷èõ äîñë³äæåíü
25
ментальні теоретичні статті були опубліковані у
90-х роках ХХ ст., авторами яких є такі відомі віт-
чизняні вчені, як Л. А. Дубровіна, В. Ю. Омель-
чук, С. Г. Кулешов, М. С. Слободяник. Досліджен-
ня останніх років О. В. Воскобойнікової-Гузєвої,
Т. В. Новальської, І. В. Тимошенко та інших харак-
теризують якісно новий етап у розвитку цих нау-
кових дисциплін і сприяють оприлюдненню досяг-
нень українських бібліотекознавців, книгознавців,
бібліографознавців на сторінках єдиного спеціалі-
зованого періодичного видання НАН України.
Питанням диференціації бібліотекознавства в
аспекті обґрунтування бібліотечного читачезнавс-
тва як наукової дисципліни та особливостям
структури загального і спеціального книгознавс-
тва було приділено окрему увагу.
Так, у доповіді Т. В. Новальської, професора
КНУКіМ, канд. іст. наук, вперше зроблено спробу
обґрунтувати теоретичні основи концепції бібліо-
течного читачезнавства як наукової дисципліни,
що зумовлено розвитком українського бібліотеко-
знавства, диференціацією його на спеціальні дис-
ципліни і дослідні напрями та науковому пізнанні
особи як читача і його читацької діяльності. Допо-
відачка проаналізувала складові загального та спе-
ціального бібліотекознавства. Довела, що бібліо-
течне читачезнавство відноситься до спеціального
як за функціональним, так і аспектним принципа-
ми. Т. В. Навальська визначила та проаналізувала
елементи структури наукової дисципліни, а саме
об’єкт і предмет, як основу науки; закони науки;
теорію тв ідеї; особливий наголос було зроблено
на термінологічному апараті бібліотечного чита-
чезнавства. У доповіді було визначено перспекти-
ви розвитку наукової дисципліни.
Проблема діференціації наукового знання зна-
йшла своє відображення у виступі І. В. Тимошен-
ко, канд. іст. наук, докторанта КНУКіМ, «Особли-
вості структури загального і спеціального книго-
знавства», де було представлено еволюцію поглядів
на структуру книгознавства. Автор пропонує, в по-
рядку дискусії, обговорити можливість введення в
науковий обіг термінів «книгознавче бібліотеко-
знавство» та «книжкова бібліографія» та розгляну-
ти дворівневу організацію книгознавства – загаль-
не (теоретичне) та спеціальне.
До складу загального книгознавства (його «яд-
ра») можна включити філософію книгознавства,
історію книги та історію розвитку книгознавчої
думки, типологію видань, методологію книгознав-
чих досліджень. Загальне (теоретичне) книго-
знавство виконує функції теоретико-методологіч-
ної надбудови для різнорідних дисциплін книго-
знавчого змісту, забезпечує системність теоретич-
них узагальнень, надає їм прогностичного спряму-
вання та отримує від них фактографічний матері-
ал для теоретичного опрацювання.
Спеціальне книгознавство є комплексом наук,
що пов’язані спільним об’єктом та подібними зав-
даннями і включає ряд особливих дисциплін, які
досліджують різні аспекти книги у процесі її ви-
дання, розповсюдження та сприйняття. Це можуть
бути такі дисципліни, як теорія та практика реда-
гування, поліграфія, мистецтво книги, бібліополіс-
тика, читачезнавство, бібліотечне книгознавство,
бібліографознавство, бібліотерапія, бібліопсихо-
логія, кодикологія, книжкове пам’яткознавство,
бібліофілознавство.
Подібна структура дає можливість залучати до
кола інтересів спеціального книгознавства тради-
ційні та нові дисципліни книгознавчого спряму-
вання і не розділяти їх на групи по значимості та
важливості, розглядати як суміжно-федеративні.
Якщо в історичній науці існує комплекс спеціаль-
них історичних дисциплін, до складу якого зарахо-
вують від 80 до 100 наукових дисциплін, то анало-
гічний підхід можна застосувати і при формуванні
комплексу спеціальних книгознавчих дисциплін.
На необхідність комплексного дослідження фон-
дових зібрань Церков і релігійних організацій
сучасної України, як невід’ємної складової істо-
рико-культурного та мистецького надбання укра-
їнського народу звернула увагу у своїй доповіді
Я. О. Хіміч, канд. іст. наук, доцент, докторант
ДАКККіМ. Наголошуючи на не розробленості ці-
єї пороблеми, Я. О. Хіміч доводить її актуаль-
ність та практичну значущість. Серед основних
концептуальних засад дослідження – його світ-
ськість, відмова від вузькоконфесійності та визна-
чення пріоритетності «вірності» певної релігійної
течії, від клерикалізації культури і мистецтва.
Спираючись на морально-етичні норми, дослі-
дження має враховувати не лише об’єктивні, але й
суб’єктивні чинники, «історичну пам’ять» україн-
ських церков, що пережили гоніння, нищення та
конфіскації. Дане дослідження ґрунтується на по-
єднанні загальнонаукових принципів історизму,
актуалізму та розвитку, використовується систем-
ний підхід, статистичні, порівняльно-історичні,
реконструктивні та типологічні методи; застосову-
ються спеціальні методи джерелознавчого, істори-
ко-бібліотекознавчого та мистецтвознавчого аналі-
зу. Комплесне дослідження фондових зібрань Цер-
ков і релігійних організацій сучасної України доз-
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 6.
̳æíàðîäíà íàóêîâà êîíôåðåíö³ÿ «Ðîëü á³áë³îòåê ó ôîðìóâàíí³ ºäèíîãî íàóêîâî-³íôîðìàö³éíîãî ïðîñòîðó Óêðà¿íè»
26
волить повернути до сфери культури широкий
пласт історико-культурного та мистецького над-
бання українського народу.
Наук. співробітник НБУВ Г. І. Солоіденко у
виступі «Сучасні термінологічні дослідження в га-
лузі бібліотекознавства» зазначила, що наука роз-
починає свій розвиток із самоосмислення, з вира-
ження основних положень у вигляді наукової тер-
мінології. Багато понять, що є ключовими, визна-
чають межі науки, а її концептуальний і інновацій-
ний потенціал залежить від розуміння та інтерпре-
тації нових явищ, які визначають як розвиток на-
укової дисципліни, так і поступальний рух практич-
ної діяльності.
Доповідачка наголосила, що сьогодні проблеми
термінології галузі постійно знаходять відобра-
ження на сторінках професійної преси та стають
предметом теоретичних дискусій широкого кола
фахівців. Неусталеність окремих бібліотекознав-
чих категорій, численні теоретичні точки зору на
базові поняття «бібліотека», «інформація», «пред-
мет та об’єкт бібліотекознавства» переконливо
свідчать про те, що сьогодні іде активне форму-
вання терміносистеми галузі, і цей процес ще не
завершений у своїх основних положеннях.
Наукові дослідження з цього питання засвідчи-
ли, що термінологія формується у ході постійного
природного розвитку самої науки, а простеження
еволюційних та історичних аспектів розвитку ок-
ремих базових понять галузі сприяють більш чіт-
кому їх визначенню та унормуванню. Однак, дис-
кусії навколо термінології вважаються продуктив-
ними лише за умов завершення їх відповідними
домовленостями між фахівцями та завдяки виходу
термінологічних видань (реєстрів, словників,
стандартів), які надають термінам нормативної
чинності.
У цілому ряді виступів на засіданні круглого
столу розкривалися конкретні методики проведен-
ня фахових досліджень, наводилися їх результати.
Зокрема, виступ наук. співробітник НБУВ, сек-
ретаря ІБР НАН України Т. Л. Кулаковської
«Концептуальна модель бібліотеки науково-до-
слідної установи НАН України як результат ком-
плексного дослідження» було присвячено висвіт-
ленню результатів вивчення питань виникнення,
становлення і розвитку бібліотечно-інформаційної
системи НАН України. Визначено етапи і особли-
вості діяльності системи, обумовлені історичними
факторами розвитку. Комплексно досліджено
складові БІС НАН України – бібліотеки НДУ – на
всіх етапах, визначено їхні характерні ознаки, зу-
мовлені суспільним призначенням, сферою діяль-
ності, складом користувачів, специфікою фондів.
Проаналізовано структурно-функціональні, орга-
нізаційні, технологічні, кадрові перетворення, які
відбулися в БІС НАН України в 90-х роках ХХ ст.
та на початку ХХІ ст., і вплив зовнішніх і внутріш-
ніх чинників на цей процес. Побудовано концепту-
альну модель комплексного науково-інформацій-
ного центру на базі бібліотеки НДУ як оптималь-
ної організаційної структури інформаційного за-
безпечення наукових досліджень на перспективу.
Визначено роль Інформаційно-бібліотечної ради
НАН України та Національної бібліотеки України
імені В. І. Вернадського у науково-методичному
та організаційному забезпеченні формування ін-
тегрованої бібліотечно-інформаційної системи
НАН України та розвитку її складових – бібліотек
НДУ як інформаційних центрів.
У виступі зав. відділу Державної науково-тех-
нічної бібліотеки України Г. М. Височіної було
представлено результати проведеного у попередні
роки дослідження з оптимізації управління науко-
вою бібліотекою з метою підвищення якості об-
слуговування та поліпшення умов роботи користу-
вачів.
Завідувачкою філії № 2 НБУВ О. М. Василен-
ко було розглянуто основні форми і методи орга-
нізації статистичного дослідження в бібліотеках в
історичному аспекті, звернуто увагу на сучасний
стан організації досліджень державного рівня.
Обґрунтовано здійснення спеціального статистич-
ного дослідження, за програмою якого вивчити
стан упровадження інформаційно-комунікаційних
технологій у бібліотеках за такими напрямами: за-
безпеченість бібліотек комп’ютерами і наявність
доступу до інтернету; оснащеність засобами ство-
рення, зберігання і використання електронних ре-
сурсів; інформаційні ресурси і послуги: оцифрову-
вання каталогів і фондів; надання доступу до ін-
формаційних ресурсів і послуг, їх використання
населенням.
У своєму виступі С. М. Масловська, наук. спів-
робітник відділу бібліотекознавства НБУВ, роз-
крила тематико-видовий склад фонду читальної
зали бібліотекознавчої літератури. На сьогодні,
розповіла доповідачка, ресурсна база читальної за-
ли налічує понад 17 тис. одиниць вітчизняних і за-
рубіжних видань із питань історії, теорії, методи-
ки і практики бібліотечної справи, бібліографо-
знавства, книгознавства, інформаційної діяльності.
Значний обсяг у ньому займають періодичні та
продовжувані видання – збірники наукових праць,
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 6.
Ìåòîäîëîã³ÿ ñó÷àñíèõ á³áë³îòåêîçíàâ÷èõ äîñë³äæåíü
27
учені записки наукових бібліотек, вищих навчаль-
них закладів культури, науково-дослідних установ
України, Росії та інших держав близького зарубіж-
жя. Важливою складовою фонду є автореферати
дисертацій. Вони посідають належне місце в типо-
логічній структурі видань із бібліотекознавства,
бібліографознавства та інформатизації бібліотеч-
но-бібліографічних процесів. Особливе значення
для науково-дослідної роботи фахівців бібліотеч-
но-інформаційної галузі, зауважила С. М. Мас-
ловська, має рідкісна та унікальна частина фонду,
де зберігаються документи кінця ХІХ – початку
ХХ ст. Наприкінці виступу доповідачка підкресли-
ла, що наявний документний масив і діючі бази да-
них читальної зали сприяють якісному задоволен-
ню професійних потреб як фахівців (бібліотекарів
і бібліографів), так і науковців, а також молодих
дослідників (аспірантів).
Наук. співробітник НБУВ А. А. Свобода у
виступі «Науково-дослідна робота – важлива
складова діяльності бібліотек установ НАНУ»
розглянуті основні напрями науково-дослідної ро-
боти бібліотек установ НАН України, проаналізо-
вані фактори, що сприяли активізації цього аспек-
ту їхньої діяльності, зокрема, зміни у науково-ін-
формаційному забезпеченні досліджень установ
Академії, породжені сучасними глобальними со-
ціальними, технічними і технологічними проце-
сами. Всебічно проаналізовано збільшення в ос-
танні роки потоку публікацій з історії бібліотечної
мережі Академії, в яких становлення і розвиток
бібліотечної мережі та бібліотек окремих установ
НАН України розглядається як складова розвитку
вітчизняної науки, державного культурного будів-
ництва.
О. О. Ісаєнко, співробітник відділу бібліотеко-
знавства НБУВ, виклав основні положення, визна-
чив завдання та ознайомив із методами «Дослі-
дження інноваційних складових технологій інфор-
маційного обслуговування», яке проводиться в
обслуговуючих підрозділах національних, най-
більших державних, обласних і університетських
бібліотеках України, а також деяких бібліотеках
недержавної форми власності. Результати дослі-
дження дозволять прослідкувати напрями розвитку,
встановити тенденції та виявити рівень техноло-
гічного забезпечення на сучасному етапі процесів
документного, довідково-бібліографічного, фак-
тографічного, аналітичного, концептографічного
обслуговування в бібліотеках різних видів. Аналіз
даних стане основою для формування концепції
розвитку технологій інформаційного обслугову-
вання в бібліотеках України.
Н. А. Горбенко, наук. співробітник ДНПБ
України ім. В. О. Сухомлинського, аспірант
ДАКККіМ, у виступі «Дослідження документного
потоку з педагогіки (1917–2005 рр.): до постанов-
ки проблеми» виклала теоретичні підходи до вив-
чення проблеми документних потоків, проаналізу-
вала погляди таких дослідників, як Г. Ф. Гордука-
лова, А. А. Соляник, Є. В. Стась. Обгрунтовано
актуальність дослідження документного потоку з
педагогіки в Україні, окреслено мету і завдання
дослідження. Запропоновано провести його у двох
напрямах: історичному, який передбачає вивчення
соціально-економічних передумов, що впливали
на формування та функціонування документного
потоку з педагогіки в Україні за період 1917 по
2005 рр. та розробку його періодизації; докумен-
тознавчому, який включає обґрунтування сутності,
властивостей та функцій, притаманних галузево-
му документному потоку, структурування та дос-
лідження закономірностей функціонування доку-
ментного потоку з педагогіки в Україні.
Під час обговорення було відзначено, що сучас-
ні термінологічні дослідження в галузі бібліоте-
кознавства в Україні знаходяться у незадовільному
стані, розробки розпорошені, тому висловлено
пропозицію:
• ініціювати створення робочої групи з укладан-
ня сучасного україномовного термінологічного
словника за участю представників НБУВ, пред-
ставників провідних наукових бібліотек Украї-
ни, кафедри книгознавства і бібліотекознавства
Інституту культури КНУКіМ;
• провести у рамках наступної конференції семі-
нар з цього питання.
До уваги присутніх пропонувалася книжкова
виставка «Бібліотеки в сучасному інформаційному
просторі: основні стратегії розвитку», також при-
сутні мали можливість ознайомитися з наповнен-
ням БД читальної зали бібліотекознавчої літерату-
ри, які з жовтня 2006 р. знаходяться у вільному
доступі на читацькому комп’ютері зали.
Олена ВОСКОБОЙНІКОВА-ГУЗЄВА,
директор Інституту
бібліотекознавства НБУВ,
ст. наук. співробітник, канд. іст. наук
Людмила ПЕТРОВА,
директор Інституту культури КНУКіМ,
д-р пед. наук, професор
|