Лісокультурні шляхи виправлення похідних смерекових деревостанів в Українських Карпатах
Викладені матеріали досліджень ефективності реконструкції розладнаних похідних ялинників шляхом створення й вирощування попередніх та піднаметових культур у ялицевих, букових і дубових типах лісу Українських Карпат. Визначено та обґрунтовано заходи щодо її підвищення. Изложены материалы исследований...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
2009
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16482 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Лісокультурні шляхи виправлення похідних смерекових деревостанів в Українських Карпатах / В.М. Гудима, Р.І. Бродович, Ю.Д. Кацуляк, І.І. Клюшта // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 116. — С. 158-164. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860217437101752320 |
|---|---|
| author | Гудима, В.М. Бродович, Р.І. Кацуляк, Ю.Д. Клюшта, І.І. |
| author_facet | Гудима, В.М. Бродович, Р.І. Кацуляк, Ю.Д. Клюшта, І.І. |
| citation_txt | Лісокультурні шляхи виправлення похідних смерекових деревостанів в Українських Карпатах / В.М. Гудима, Р.І. Бродович, Ю.Д. Кацуляк, І.І. Клюшта // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 116. — С. 158-164. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Викладені матеріали досліджень ефективності реконструкції розладнаних похідних ялинників шляхом створення й вирощування попередніх та піднаметових культур у ялицевих, букових і дубових типах лісу Українських Карпат. Визначено та обґрунтовано заходи щодо її підвищення.
Изложены материалы исследований эффективности реконструкции производных еловых насаждений и выращивания предварительных и подпологовых культур в пихтовых, буковых и дубовых типах леса Украинских Карпат. Определены и обоснованы мероприятия по ее повышению.
Materials of researches on efficiency of reconstruction of secondary spruce stands and cultivation of preliminary and undershed plantations in fir, beech and oak forest types of the Ukrainian Carpathians are presented. Measures for its increase are defined and proved.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:16:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116
158
УДК 630*23(23) 475.2
В. М. ГУДИМА, Р. І. БРОДОВИЧ, Ю. Д. КАЦУЛЯК, І. І. КЛЮШТА*
ЛІСОКУЛЬТУРНІ ШЛЯХИ ВИПРАВЛЕННЯ ПОХІДНИХ
СМЕРЕКОВИХ ДЕРЕВОСТАНІВ В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ
Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П. С. Пастернака
Викладені матеріали досліджень ефективності реконструкції розладнаних похідних ялинників шляхом
створення й вирощування попередніх та піднаметових культур у ялицевих, букових і дубових типах лісу
Українських Карпат. Визначено та обґрунтовано заходи щодо її підвищення.
К лю ч о в і с л о в а : попередні і піднаметові культури, похідні смерекові деревостани, ефективність,
відтворення.
Ялина європейська (смерека) – Picea abies (L.) Karsten (P. excelsa Link) – головна і
найбільш поширена лісоутворювальна порода в Українських Карпатах, де вона займає
близько 43 % укритої лісом площі. Серед 437 тис. га смерекових насаджень більшість
знаходяться в Івано-Франківській області – 201,8 тис. га, у Закарпатській області обліковано
124,3, а у Чернівецькій і Львівській – 52,6 і 58,3 тис. га відповідно. Майже 28 %
(122,2 тис. га) деревостанів із переважанням у складі смереки є похідними й займають
нетипові для них лісорослинні умови. За даними Держкомлісгоспу України, нині майже на
17 тис. га похідних смерічників зафіксована інтенсифікація процесів усихання, на 62,4 тис. га
виявлені великі осередки шкідників і хвороб, серед яких домінують коренева губка (66 %) і
опеньок осінній (19 %).
З огляду на сучасний стан лісового фонду немаловажного значення набуває рівень
упровадження системи реконструктивних заходів щодо підвищення продуктивності і
стійкості насаджень, які з тих чи інших причин мають середню (0,6 – 0,5) або низьку (0,4 –
0,3) повноту. Це стосується насамперед формацій головних лісоутворювачів, територія яких
зазнала негативних змін у результаті антропогенної трансформації біогеоценотичного
покриву. Нині на порядку денному поставлене завдання опрацювання ефективних технологій
виправлення похідних смерічників, що масово поширені в ялицевих, букових і дубових
типах лісу, де мають виростати високопродуктивні та стійкі мішані буково-смереково-
ялицеві, смереково-ялицево-букові, ялицево-дубові та буково-дубові деревостани.
Як відомо, система реконструктивних заходів – це сукупність лісівничих, лісокуль-
турних та інших заходів, у результаті застосування яких досягається поліпшення складу,
санітарного стану та інших функцій лісових насаджень, а також їхніх продуктивності та
стійкості [10]. Вірний вибір способів проведення реконструкції насаджень значною мірою
визначає ефективність цього заходу. Нижче ми зупинимося на обґрунтуванні перспектив
застосування лісокультурного способу виправлення похідних смерічників шляхом створення
попередніх і піднаметових лісових культур. Будь-яке лісогосподарське втручання в
середовище вимагає чіткої уяви про об’єкт втручання. Виконаними в попередні роки
дослідженнями співробітників УкрНДІгірліс [3, 8, 12] установлено, що понад 50 % похідних
смерічників в Івано-Франківській області поширені у вологих смереково-ялицевих
субучинах і близько 10 % – в ялицевих субучинах. Це здебільшого середньоповнотні (0,7 –
0,6) молодняки та середньовікові деревостани ІІ-го і вищих класів бонітету.
Майже подібна ситуація з похідними смерічниками склалася в інших адміністративних
областях регіону [8]. За походженням це переважно чисті насадження штучного або
комбінованого походження. Однак на окремих ділянках в їх складі представлені дуб, бук,
ялиця, явір, ясен та інші породи, частка яких може досягати 50 %. Молодняки ІІ – ІІІ-го
класів віку переважно високобонітетні й високоповнотні. З віком повнота насаджень суттєво
знижується. Пристиглі та стиглі деревостани значною мірою пошкоджені кореневими
гнилями, вітровалами й буреломами. Після проведення в них вибіркових санітарних рубок і
розробки вітровалів повнота верхнього ярусу насаджень рідко досягає 0,5 – 0,6 [1, 8].
* © В. М. Гудима, Р. І. Бродович, Ю. Д. Кацуляк, І. І. Клюшта, 2009
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116
159
З позицій поставленого завдання особливо важливим є пізнання характеру проходження
процесів природного поновлення під наметом існуючих похідних деревостанів смереки в
розрізі лісорослинних зон. Відповідь на це питання отримана співробітниками нашого
інституту [8] на підставі узагальнення матеріалів пробних площ, закладених у діапазоні
висот 300 – 1260 метрів над рівнем моря (табл. 1).
Таблиця 1
Характеристика природного поновлення під наметом пристиглих і стиглих похідних смерічників
у межах окремих лісорослинних зон і типів лісу
Кількість рослин, тис. шт. /га
в т. ч. в розрізі окремих порід Шифр типу
лісу, повнота
Загальна формула
складу поновлення усьо-
го См Яц Дз Яв Бк
Особливості поширення
деревно-чагарникової та
трав’янистої рослинності
Зона дубових лісів
DзяцД,
0,4 – 0,5
81См8Яц7Дз
1Яв3 інші 30,3 24,6 2,3 2,2 0,3 0,9
Під наметом спостерігається
інтенсивний розвиток мали-
ни, ожини, бузини чорної, а
також трав’янистої рослин-
ності. Підріст куртинного
характеру розміщений на
80 – 85 % площі
СзяцД,
0,4 – 0,5
89См8Яц2Яв1Дз+
Бк 18,9 16,6 1,6 0,2 0,4 0,1
Значно складніші лісорос-
линні умови, товста слабо
мінералізована підстилка.
Розміщення підросту –
рівномірне
СзбкяцД,
0,6
39Яц25См19Дз10Я
в1Бк 6 інші 33,0 8,8 13,6 6,5 3,6 0,5
Групове розміщення дерев-
них порід, інтенсивно розви-
нений підлісок
DздгБк,
0,6 51Яц47См2Бк 6,6 3,1 3,4 – – 0,1
Близько 60 – 70 % площ зай-
мають зарості малини, ожи-
ни та бузини чорної. Підріст
поширений окремими кур-
тинами
DзсмяцБк,
0,5 81См19Яц 3,2 2,6 0,6 – – – - " -
СзсмяцБк,
0,5 67См31Яц2Бк 9,7 6,5 3,0 – – 0,2 - " -
Зона ялицевих лісів
СзбксмЯц,
0,5
39Яц33См16Бк
12Яв 21,8 7,2 8,6 – 2,5 3,5 - " -
СзсмЯц,
0,5
55Яц33См7Бк
4Яв1Іл 23,2 7,7 12,9 – 1,0 1,6 - " -
Як випливає із наведених в табл. 1 даних, під наметом похідних ялинників старшого віку
процеси природного поновлення протікають успішно. У складі молодого покоління лісу
практично в усіх лісорослинних зонах домінує смерека із значною участю корінних
типоутворювальних порід. Тобто у згаданих умовах при використанні природозберігальних
технологій виконання лісосічних робіт є реальна можливість відтворення корінного складу
насаджень природним шляхом. Зовсім інша ситуація складається в похідних 10 – 30 річних
смерічниках. У першому-другому класах віку це переважно густі зімкнені деревостани, під
намет яких проникає лише до 4 – 5 % загальної сонячної радіації [1]. Ця обставина
переважно обумовлює відсутність тут природного поновлення деревних порід і дуже
слабкий розвиток трав’янистої рослинності. Однак на згадані процеси може впливати
конфігурація лісокультурних площ і характер їх розміщення. Підтвердженням цього можуть
бути матеріали наших досліджень, виконаних у Підмихайлівському лісництві ДП "Калуське
лісове господарство". Практично чисті 20-річні смерекові культури висаджені вузькою
смугою вздовж лісової дороги. Незважаючи на значну повноту деревостану (0,9) під його
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116
160
намет усе ж проникає достатня кількість світла, що сприяє задовільному природному
поновленню багатьох деревних порід (табл. 2).
Таблиця 2
Характеристика природного поновлення під наметом похідного 20-річного смерічника
в умовах вологого сугруду
Кількісний склад природного поновлення,
тис. шт./га
підріст за групами висот, м Висота
н.р.м.,
м
Порода само-
сів до 0,5 0,6 –
1,5
більше
0,5 разом всього
в пере-
рахунку
на
дрібний
підріст
Дуб звичайний 0,5 5,1, 1,3 0,3 6,7 7,2 8,4
Дуб північний – 1,7 0,3 0,2 2,2 2,2 2,7
Смерека – 0,5 – – 0,5 0,5 0,5
Осика – 7,8 0,2 – 8,0 8,0 –
Береза повисла – 0,8 – – 0,8 0,8 –
310
Разом: 0,5 15,9 1,8 0,5 18,2 18,7 11,6
Дуб звичайний 0,5 4,5 0,7 – 5,2 5,7 6,0
Явір – 1,2 0,7 – 1,9 1,9 2,3
Дуб північний – 0,2 – – 0,2 0,2 0,2
Смерека 0,2 – – – – 0,2 –
Липа серцелиста – 0,2 – – 0,2 0,2 0,2
Граб – 2,2 1,2 – 3,4 3,4 –
Береза повисла 3,8 – 0,3 – 0,3 4,1 –
Осика 0,7 1,2 1,2 – 2,4 3,1 –
300
Разом: 9,2 9,5 4,1 – 13,6 18,8 8,7
Таким чином, у зазначених умовах, застосовуючи природозберігальну технологію лісо-
заготівель, можна зберегти більшість наявного природного поновлення, а відсутність однієї
із типоутворювальних порід – ялиці білої можна компенсувати її частковими культурами.
На склад насіннєвого потомства під наметом похідних смерічників суттєво впливає
домішка корінних деревних порід. Зокрема це стосується ялиці і бука (табл. 3).
Таблиця 3
Природне поновлення під наметом мішаних деревостанів смереки та корінних деревних порід
Кількість природного поновлення,
тис. шт. /га
ялиця смерека бук ДП, л-во,
кв., виділ
Висота
н. р. м.,
м
Склад
насадження
Вік,
років
Зімк-
не-
ність са-
мо-
сів
під-
ріст
само-
сів
під-
ріст
са-
мо-
сів
під-
ріст
Солотвинський,
Росільнянське,
2, 11
480 8Ял1Яц1Бк 90 0,6 10,8 13,0 8,4 19,6 1,2 1,6
Солотвинський,
Росільнянське,
3, 2
480 7Ялм2Яц1Бк 95 0,8 5,1 12,2 3,6 13,8 4,2 7,1
За дослідженнями П. А. Трибуна [11], завдяки біологоекологічним властивостям,
смерека зберігає домінуючі позиції у структурі природного поновлення, однак на багатьох
ділянках виявленої кількості ялиці і бука достатньо для відтворення корінного складу
деревостану природним шляхом.
У передгірних лісах є немало ділянок, де порівняно густі частини деревостану
чергуються зі зрідженими, в яких є чудове природне поновлення. Одна з них площею 7,7 га
розташована у виділі 27 кварталу 2 Глибоківського лісництва Богородчанського
міжгосподарського лісгоспу. Частину ділянки площею 2 га зі складом 8См2Яц+Дз віком 66
років, нерівномірною зімкнутістю крон 0,2 – 0,5 і добрим природним поновленням зрубали і
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116
161
залишили під природне зарощування. Склад порід тут цілком задовільний, а зустрічність
особин становить 80 %. Як видно з табл. 4, вихідна структура природного поновлення дає
змогу раціональними заходами регулювання кількості смереки, берези, вилучаючи надмірну
кількість осики, забезпечити належний склад порід.
Таблиця 4
Характеристика природного поновлення після проведення якісної реконструктивної рубки
Кількість рослин у розрізі висотних груп, тис. шт. /га
понад 1,5 Порода до 0,5 0,6 – 1,5 кількість висота усього
Ялиця біла 23,1 1,5 2,2 3,1 26,8
Дуб звичайний 2,0 0,6 2,6
Смерека 5,8 4,2 0,8 2,7 10,8
Бук лісовий 0,1 0,2 0,3
Береза повисла 1,8 1,1 1,5 2,5 4,4
Осика 2,2 1,9 0,2 2,5 4,3
Особливої уваги вимагають похідні смерічники, поширені в буковій зоні Українських
Карпат. Матеріали багатьох досліджень особливостей поширення тут природного
поновлення свідчать, що без лісокультурного втручання в таких умовах неможливо
відтворити корінний склад деревостанів із переважанням бука лісового. Це стосується і
сильно уражених кореневими гнилями розріджених похідних смерічників у різних
лісорослинних умовах, де у складі насіннєвого потомства повністю домінує смерека. Зняття
верхнього намету лісу супроводжуватиметься ще більшим ослабленням насаджень.
Таким чином, у похідних смерічниках усіх вікових груп, під наметом яких є поновлення
корінних деревних порід, господарство має бути спрямованим на формування мішаних
деревостанів шляхом проведення цільових доглядових рубок. В інших же умовах доцільним
є створення попередніх або піднаметових лісових культур з обов’язковим урахуванням
кількості, породного складу та характеру розміщення надійного природного поновлення
господарсько цінних деревних порід. Найбільшої уваги заслуговує інформація про такі
тіневитривалі види як бук, ялиця, граб, клен, липа та ільмові. Окрім цього, для реконструкції
невдалих смерекових молодняків 10 – 25-річного віку, зокрема сильно уражених кореневими
гнилями, рекомендовано дуб червоний як одну з найстійкіших до збудників хвороб листяну
деревну породу [2].
Значний досвід закладання й вирощування піднаметових культур у насадженнях
хвойних порід накопичений лісівниками Полісся [4, 9]. Зокрема це стосується створення
двохярусних мішаних соснових ценозів шляхом введення дерев листяних порід під наметом
сосни звичайної після проходження нею жерднякового віку (близько 50 років). З цією метою
апробовані культури дубів звичайного та червоного, липи серцелистої, клена-явора. У 25 –
30-річному віці усі вони формують стійкий другий ярус висотою 5,4 – 13,0 м і повнотою
0,5 – 0,7. Збереженість висаджених рослин доволі висока, а їх кількість сягала: дуба
звичайного – 1200, дуба червоного – 1987, клена-явора – 1288 та липи серцелистої – 3343
шт. /га. Проведеними в цих насадженнях дослідженнями встановлено посилення біоло-
гічного кругообігу поживних речовин і ростових процесів у деревостанах [9]. Окрім цього,
відзначається висока порослева здатність апробованих листяних порід, яка має бути
врахованою і в наступній генерації при формуванні мішаних ценозів.
В умовах Українських Карпат належного досвіду створення й вирощування піднамето-
вих лісових культур немає, незважаючи на певне наукове обґрунтування цього заходу [7].
Нами були обстежені ділянки таких культур, створених у попередні роки в ялицевих
дібровах і частково ялицевих бучинах в Дрогобицькому та Самбірському держлісгоспах [2,
6]. Отримані результати наведені в табл. 5. Як видно з наведених даних, належного успіху
від впровадження комплексу лісокультурних заходів з вирощування піднаметових культур у
зріджених дубових і ялицевих деревостанах у віці 80 – 120 років не досягнуто. Водночас
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116
162
перспективним є введення під їх намет граба й інших деревних порід з метою зниження
негативного впливу задерніння ґрунту і поліпшення лісового середовища (ділянка 6).
Таблиця 5
Стан піднаметових лісових культур, створених у зріджених насадженнях
Технологія вирощування культур
№
діл.
ДП, л-во, кв.,
виділ, площа
(га)
Індекс
типу лісу
Характеристи-
ка ділянки на
момент закла-
дання (склад
насадження,
вік, повнота,
зімкненість)
рік, спосіб і
технологія
створення
спосіб
змішу-
вання
види
до-
гляду,
крат-
ність
Результативність
1
Дрогобиць-
кий, Добро-
гостівське,
64, 11; 0,5
DзяцД
9Дз1Яц,
110 р., 0,5;
0,6
1971, садіння 2-
річними сіянця-
ми См,Яц,Сз, без
обробітку ґрунту,
розміщення
рослин 1,5 х 0,8
3рЯц,
1рСм+
Сз
розпу-
шуван-
ня:
3-2-2-2
збереглися
поодинокі
дерева
2
Дрогобиць-
кий, Добро-
гостівське,
69, 21; 0,5
DзяцД
8Дз2Вч+Г,Яс,
Лс,Яв,
0,5; 0,6
1970, садінням 2-
річними сіянця-
ми См на пло-
щадках
0,4 х 0,4 м, розмі-
щення 2 х 0,8 м
чисті
куль-
тури
См
розпу-
шуван-
ня:
3-2-2
- “ -
3
Дрогобиць-
кий, Нагує-
вицьке, 21, 1;
2,5
DзяцД
6Дз4Яв,од.Г,Я
с,Вч,
120 р.,
0,6; 0,7
1952, садіння
сіянцями Яц на
площадках
0,4 х 0,4 м, розмі-
щення 1,5 х 0,8 м
чисті
культу-
ри Яц
розпу-
шуван-
ня:
2-2-2
здорових 42,8 %,
пригнічених -
41,7 %,
Н – 12,5 м,
D – 11,5 см
4
Самбірський,
Підбужське,
60, 3; 0,5
С2яцБ 10Яц, 80 р.,
0,3; 0,4
1975, садіння 2-
річними сіянця-
ми См, Яв на
площадках
0,4 х 0,4 м, розмі-
щення рослин
1,5 х 0,8 м
1 р. См,
3 р. Яв - “ - загинули
5
Мукачівсь-
кий, Мука-
чівське, 71;
2,5 *
DзбкД
10Дск; 0,4;
задерніла
площа
1976, механізо-
ваний обробіток
ґрунту пластами
через 6 м
висі-
вання
жолу-
дів
дуба і
садін-
ня сіян-
ців ясе-
на на
пластах
обжин-
ка бу-
р’янів
у 1977 р.: обліко-
вані 13,2 тис.
шт./га дуба і 0,4
тис.шт. ясена; у
1997 :р.стан задо-
вільний, склад
8Дз1Яс1Г. Н ду-
ба – 4,7 м, D –8,2
см; Н ясеня – 5,0
м, D –9,0 см; у
1988 р. прове-
дено суц. сан. ру-
бку всього
намету
6 Там же;
63/12; 6,2 * -“-
10Дз; 0,3-0,4;
задерніла
площа
1953, ручний
обробіток ґрунту
рядами 6,0х1,0м
висадж
ені
дички
граба і
сіянці
ясеня
-“-
у 1976 р.: сфор-
мувався підріст
Н – 4,5 – 5,0м, за-
дерніння припи-
нилося, в 1999 р.
проведено голов-
ну рубку, виса-
джені культури
8Дз1Яс1Яв, у
2004 р. стан задо-
вільний
* За даними Ф. Ф. Гербута
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116
163
У Передкарпатті, де на значній площі поширені надмірно зволожені землі, будь-яке
лісокультурне втручання вимагає спеціального обробітку ґрунту. Це підтверджує дослід із
створення піднаметових культур у Росільнянському лісництві ДП "Солотвинське лісове
господарство" (П. А. Трибун).
У розладнаному насадженні зі складом 7См2Яц1Бк: вік – 35 років; повнота – 0,4, сер. Н
– 19 м; тип лісу С4бксмЯц культури створені 3-річними саджанцями навесні 1982 року
садінням у "кіпці"” з розміщенням 2,5 х 1 м. Їх початковий склад 6Бк2Яц1См1Яв. Через 4
роки основну частину дерев розладнаного насадження було зрубано. Решту дорубували
поступово. Останні дерева зрубали декілька років тому.
Результати обліку піднаметових культур, проведені лабораторією лісовідновлення в
жовтні 2004 року, наведені в табл. 6, дані якої характеризують стан культур після поступової
рубки деревного намету.
Таблиця 6
Стан піднаметових 23-річних культур, створених у розладнаному
буково-ялицево-смерековому насадженні
Порода Участь у складі за
запасом, %
Кількість дерев,
шт./га
Сер. Н,
м
Сер. D,
см
Смерека європейська 57,9 3700 8,4 7,8
Бук лісовий 18,1 1000 8,4 8,3
Береза повисла 17,7 300 18,0 11,4
Ялиця біла 4,1 1100 4,7 4,8
Дуб звичайний 2,2 400 4,8 5,7
На ділянці двічі проведено освітлення та прочищення. Нинішній стан молодняка
задовільний. Травмовані дерева виявляються лише спорадично. Густота насадження помітно
зросла за рахунок природного поновлення смереки, ялиці й дуба, з’явилася домішка берези.
Це все спричинило суттєві зміни складу молодняка. Домінуючі позиції знову посіла смерека,
однак наявність достатньої кількості бука, ялиці і дуба дає можливість у подальшому
сформувати деревостан корінного складу шляхом цільового проведення доглядових рубок.
Висока зімкненість крон насадження (0,8 – 1,0) загальмувала розвиток трав’яного
покриву, яке представлене поодинокими екземплярами ожини, осоки лісової, папороті
жіночої. Це ж стосується й рідкого підліску з горобини звичайної, крушини ламкої, верби
вушкатої.
Висновки. Орієнтація на піднаметові культури в ялицевих, букових і дубових типах лісу
у рівнинних і передгірних лісах Карпат виправдана, як один із методів реконструкції
розладнаних насаджень. Особливу увагу варто звернути на склад і стан материнського
деревостану, а також прорахувати лісівничо-економічну доцільність проведення такого
заходу. Піднаметові культури варто закладати великомірними саджанцями швидкорослих
деревних порід (модрин європейської та японської, смереки, дуба північного, вільхи чорної)
окремими чистими біогрупами чи кулісами). Бажаного ефекту можна досягти лише за
своєчасного та якісного проведення агротехнічного догляду за висадженими рослинами, а
також доглядових рубань, пов’язаних із веденням лісового господарства.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Бигун Н. Ю. Ельники буковой зоны Карпат. – Ужгород: Карпати, 1990. – 125 с.
2. Вдосконалити систему заходів по лісовідновленню і лісорозведенню в Карпатах: Звіт про НДР № 7. Кер.
Бродович Р. І. / УкрНДІгірліс. – Івано-Франківськ, 1998. – 272 с.
3. Вивчити стійкість похідних ялинників Карпат до хвороб і шкідників та розробити систему заходів,
направлених на покращення їх санітарного стану і раціональне використання: Звіт про НДР № 25. Кер.
Слободян Я. М. / УкрНДІгірліс. – Івано-Франківськ, 2001. – С. 17 – 19.
4. Генсирук С. А., Коваль Я. В., Бондарь В. С. и др. Использование и воспроизводство лесных ресурсов
УССР. – К.: Наук. думка. – 1986. – 311 с.
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116
164
5. Івченко А. І. Дуб червоний (Quercus rubra L.) в лісових насадженнях Львівщини: Автореф. дис. ... канд.
с.-г. наук. / УкрДЛТУ. – Львів, 2002. – 18 с.
6. Кацуляк Ю. Д., Бродович Р. І., Порада Т. М. Лісівнича ефективність попередніх та під наметових культур
у лісах дубової формації Передкарпаття // Науковий вісник. Лісівницькі дослідження в Україні (IХ-ті
Погребняківські читання). Вип. 13.3. – Львів, 2006. – С. 228 – 234.
7. Ониськив Н. И. Повышение продуктивности низкополнотных и других малоценных насаждений Полесья,
лесостепи и Карпат УССР созданием культур под пологом: Автореф. дис. д.-ра с.-г. наук / Укрсельхозакадемия.
– К., 1982. – 40 с.
8. Разработать технологические режимы ведения хозяйства в производных ельниках Карпат: Отчет о НИР
1216-84 /Рук. В. М. Кричун/ КФ УкрНИИЛХА. – Ивано-Франковск, 1985. – 103 с.
9. Рибак В.О. Біоекологічні та лісівничі основи управління продукційним процесом в соснових ценозах
Українського Полісся: Автореф. дис. д.-ра с.-г. наук / НАУ. – К., 2004. – 42 с.
10. Справочник лесовода // Под ред. П. С. Пастернака. – К.: Урожай, 1990. – С. 172 – 182.
11. Трибун П. А. Природне відновлення смереки білої і ялини у вологому сугрудку Прикарпаття // Питання
екології гірських лісів Карпат. – К.: Держсільгоспвидав УРСР, 1963. – С. 91 – 100.
12. Усовершенствовать лесоводственные способы повышения устойчивости еловых насаждений к корневой
губке в условиях Карпат: Отчет о НИР № 25. Рук. Трибун П. А. / КФ УкрНИИЛХА. – Ивано-Франковск, 1982. –
С. 66 – 67.
Gudyma V. M., Brodovich R. I., Katsulyak Y. D., Klyuchta I. I.
SILVICULTURAL WAYS OF CORRECTION OF DERIVATIVE FUR-TREE FOREST STANDS TO THE
UKRAINIAN CARPATHIANS
Ukrainian Research Institute of Mountain Forestry named after P. S. Pasternak
Materials of researches on efficiency of reconstruction of secondary spruce stands and cultivation of preliminary
and undershed plantations in fir, beech and oak forest types of the Ukrainian Carpathians are presented. Measures for its
increase are defined and proved.
K e y w o r d s : preceding and undershed cultures, secondary spruce stands, effectiveness, restoration.
Гудима В. М., Бродович Р. И., Кацуляк Ю. Д., Клюшта И. И.
ЛЕСОКУЛЬТУРНЫЕ ПУТИ ИСПРАВЛЕНИЯ ПРОИЗВОДНЫХ ЕЛОВЫХ ДРЕВОСТОЕВ В
УКРАИНСКИХ КАРПАТАХ
Украинский научно-исследовательский институт горного лесоводства им. П. С. Пастернака
Изложены материалы исследований эффективности реконструкции производных еловых насаждений и
выращивания предварительных и подпологовых культур в пихтовых, буковых и дубовых типах леса
Украинских Карпат. Определены и обоснованы мероприятия по ее повышению.
К лю ч е в ы е с л о в а : предварительные и подпологовые культуры, производные еловые древостои,
эффективность, возобновление.
Одержано редколегією 12.12.2008 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-16482 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0459-1216 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:16:32Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гудима, В.М. Бродович, Р.І. Кацуляк, Ю.Д. Клюшта, І.І. 2011-02-11T15:30:41Z 2011-02-11T15:30:41Z 2009 Лісокультурні шляхи виправлення похідних смерекових деревостанів в Українських Карпатах / В.М. Гудима, Р.І. Бродович, Ю.Д. Кацуляк, І.І. Клюшта // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 116. — С. 158-164. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0459-1216 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16482 630*23(23) 475.2 Викладені матеріали досліджень ефективності реконструкції розладнаних похідних ялинників шляхом створення й вирощування попередніх та піднаметових культур у ялицевих, букових і дубових типах лісу Українських Карпат. Визначено та обґрунтовано заходи щодо її підвищення. Изложены материалы исследований эффективности реконструкции производных еловых насаждений и выращивания предварительных и подпологовых культур в пихтовых, буковых и дубовых типах леса Украинских Карпат. Определены и обоснованы мероприятия по ее повышению. Materials of researches on efficiency of reconstruction of secondary spruce stands and cultivation of preliminary and undershed plantations in fir, beech and oak forest types of the Ukrainian Carpathians are presented. Measures for its increase are defined and proved. uk Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України Лісокультурні шляхи виправлення похідних смерекових деревостанів в Українських Карпатах Лесокультурные пути исправления производных еловых древостоев в Украинских Карпатах Silvicultural ways of correction of derivative fur-tree forest stands to the Ukrainian Carpathians Article published earlier |
| spellingShingle | Лісокультурні шляхи виправлення похідних смерекових деревостанів в Українських Карпатах Гудима, В.М. Бродович, Р.І. Кацуляк, Ю.Д. Клюшта, І.І. |
| title | Лісокультурні шляхи виправлення похідних смерекових деревостанів в Українських Карпатах |
| title_alt | Лесокультурные пути исправления производных еловых древостоев в Украинских Карпатах Silvicultural ways of correction of derivative fur-tree forest stands to the Ukrainian Carpathians |
| title_full | Лісокультурні шляхи виправлення похідних смерекових деревостанів в Українських Карпатах |
| title_fullStr | Лісокультурні шляхи виправлення похідних смерекових деревостанів в Українських Карпатах |
| title_full_unstemmed | Лісокультурні шляхи виправлення похідних смерекових деревостанів в Українських Карпатах |
| title_short | Лісокультурні шляхи виправлення похідних смерекових деревостанів в Українських Карпатах |
| title_sort | лісокультурні шляхи виправлення похідних смерекових деревостанів в українських карпатах |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16482 |
| work_keys_str_mv | AT gudimavm lísokulʹturníšlâhivipravlennâpohídnihsmerekovihderevostanívvukraínsʹkihkarpatah AT brodovičrí lísokulʹturníšlâhivipravlennâpohídnihsmerekovihderevostanívvukraínsʹkihkarpatah AT kaculâkûd lísokulʹturníšlâhivipravlennâpohídnihsmerekovihderevostanívvukraínsʹkihkarpatah AT klûštaíí lísokulʹturníšlâhivipravlennâpohídnihsmerekovihderevostanívvukraínsʹkihkarpatah AT gudimavm lesokulʹturnyeputiispravleniâproizvodnyhelovyhdrevostoevvukrainskihkarpatah AT brodovičrí lesokulʹturnyeputiispravleniâproizvodnyhelovyhdrevostoevvukrainskihkarpatah AT kaculâkûd lesokulʹturnyeputiispravleniâproizvodnyhelovyhdrevostoevvukrainskihkarpatah AT klûštaíí lesokulʹturnyeputiispravleniâproizvodnyhelovyhdrevostoevvukrainskihkarpatah AT gudimavm silviculturalwaysofcorrectionofderivativefurtreeforeststandstotheukrainiancarpathians AT brodovičrí silviculturalwaysofcorrectionofderivativefurtreeforeststandstotheukrainiancarpathians AT kaculâkûd silviculturalwaysofcorrectionofderivativefurtreeforeststandstotheukrainiancarpathians AT klûštaíí silviculturalwaysofcorrectionofderivativefurtreeforeststandstotheukrainiancarpathians |