Опад i пiдстилка сосняків середньої течії Сіверського Донця як показник антропогенних змін біокругообігу
Наведено результати досліджень біокругообігу в ланці опад-підстилка в рекреагенно порушених сосняках зеленої зони м. Зміїв. У таких умовах підстилка набуває специфічної, порушеної структури, що виявляється у зниженні її запасів, потужності, вологості, швидкості мінералізації та ін. У всіх шарах міне...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
2009
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16495 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Опад i пiдстилка сосняків середньої течії Сіверського Донця як показник антропогенних змін біокругообігу / В.П. Ворон, О.І. Романенко, В.О. Лещенко // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 116. — С. 231-237. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860119237141463040 |
|---|---|
| author | Ворон, В.П. Романенко, О.І. Лещенко, В.О. |
| author_facet | Ворон, В.П. Романенко, О.І. Лещенко, В.О. |
| citation_txt | Опад i пiдстилка сосняків середньої течії Сіверського Донця як показник антропогенних змін біокругообігу / В.П. Ворон, О.І. Романенко, В.О. Лещенко // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 116. — С. 231-237. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Наведено результати досліджень біокругообігу в ланці опад-підстилка в рекреагенно порушених сосняках зеленої зони м. Зміїв. У таких умовах підстилка набуває специфічної, порушеної структури, що виявляється у зниженні її запасів, потужності, вологості, швидкості мінералізації та ін. У всіх шарах мінералізації накопичення мортмаси домінує над процесами розкладання, значною мірою зростає період деструкції підстилки.
Представлены результаты исследований биокруговорота в звене опад-подстилка в рекреагенно нарушенных сосняках зеленой зоны г. Змиев. В таких условиях подстилка приобретает специфическую, нарушенную структуру, которая проявляется в снижении ее запасов, мощности, скорости минерализации и др. Во всех слоях подстилки накопление мортмассы доминирует над процессами разложения. При усилении рекреационной нагрузки значительно увеличивается период деструкции мортмассы.
The results of researches of biorotation are presented in a link tree-wastes – litter in disturbed by recreation pine forests of green belt of Zmiev. In such conditions litter obtains specific destroyed structure, which reveals in decrease of its stock, thickness, rate of mineralization etc. In all mineralization layers accumulation of mortmass exceeds its decomposition. Increase of recreation loading brings to considerable growth of period of destruction of mortmass.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:38:05Z |
| format | Article |
| fulltext |
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116
231
УДК 630*114.351
В. П. ВОРОН1, О. І. РОМАНЕНКО1, В. О. ЛЕЩЕНКО2 *
ОПАД I ПIДСТИЛКА СОСНЯКІВ СЕРЕДНЬОЇ ТЕЧІЇ СІВЕРСЬКОГО ДОНЦЯ
ЯК ПОКАЗНИК АНТРОПОГЕННИХ ЗМІН БІОКРУГООБІГУ
1. Український НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького
2. Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва
Наведено результати досліджень біокругообігу в ланці опад-підстилка в рекреагенно порушених сосняках
зеленої зони м. Зміїв. У таких умовах підстилка набуває специфічної, порушеної структури, що виявляється у
зниженні її запасів, потужності, вологості, швидкості мінералізації та ін. У всіх шарах мінералізації
накопичення мортмаси домінує над процесами розкладання, значною мірою зростає період деструкції
підстилки.
К лю ч о в і с л о в а : лісові екосистеми, біокругообіг, підстилка, опад, шари мінералізації, мортмаса,
фітодетрит.
Інтенсивний розвиток промисловості і транспорту й пов’язаний із ними процес урбані-
зації посилили вплив негативних чинників на ліси. Ця проблема особливо гостра в Україні,
де площа лісів зелених зон населених пунктів і навколо промислових підприємств сягає
понад 20 % від площі лісового фонду.
Зелена зона м. Харкова, найбільшого промислового міста Лівобережного лісостепу
України з населенням близько 1,5 млн. мешканців, становить 121991 га. До її складу входять
ліси ДП "Жовтневе ЛГ", "Вовчанське ЛГ", "Чугуєво-Бабчанське ЛГ", "Зміївське ЛГ",
"Красноградське ЛГ" та "Близнюківське ЛГ". Водночас, якщо ліси ДП "Жовтневе ЛГ"
розташовані навколо мегаполіса Харків, то інші є не лише лісами його зеленої зони, але й
виконують функції зелених зон населених міст, біля яких вони розташовані.
Ліси ДП "Зміївське ЛГ" утворюють зелену зону навколо міста Зміїв і селища Комсо-
мольське. Ці ліси піддаються не лише впливу інтенсивного аеротехногенного забруднення
[6], але й потужному рекреаційному навантаженню [7, 8]. У міру його зростання
погіршується стан, зменшуються запас і повнота соснових деревостанів. Унаслідок
витоптування ґрунтів у них відбуваються негативні зміни фізико-механічних властивостей і
водного режиму [7, 8]. На життєдіяльність соснових насаджень зеленої зони м. Зміїв значною
мірою впливають особливості їх мінерального живлення. Надходження елементів живлення
у ґрунт залежить від інтенсивності процесів розкладання (мінералізації) підстилки. Вона є
важливою функціональною ланкою біокругообігу, середовищем перебігу первинних
процесів гумусоутворення. Структура і період існування профілю підстилки визначаються
співвідношенням стійких і нестійких до розкладання компонентів та їх взаємодією у
конкретних екологічних умовах [3].
Інтенсивність деструктивного процесу, як відомо, залежить як від кількості опаду, так і
від активності розкладання підстилки. Інтенсивність деструкції фітодетриту обумовлюється
як початковою резистентністю його компонентів (наприклад, лігніну, целюлози) так і
вторинною резистентністю проміжних і кінцевих продуктів, що утворюються у процесі
розкладання [1]. Швидкість руйнування мортмаси залежить від фізико-хімічних влас-
тивостей середовища, де відбувається розкладання, складу опаду і активності організмів-
деструкторів [14]. Деструкцію можуть лімітувати як один чинник, так і їх комплекс.
Величину опаду і запаси підстилки визначали у 2009 році на постійних пробних площах
(далі ППП), закладених у 60-річних сосняках, які становлять екологічний ряд за ступенем
рекреаційного навантаження від 1 до 4 стадії рекреаційної дигресії (далі СРД). Облік опаду
та підстилки на кожній ППП проводили на 10 облікових площадках площею 1 м2 кожна.
Зібрані опад і підстилку розділяли на фракції. Запаси підстилки, величину підстилково-
опадного коефіцієнта (ПОК) як показника інтенсивності біокругообігу визначали згідно з
* © В. П. Ворон, О. І. Романенко, В. О. Лещенко, 2009
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116
232
Л. Є. Родіним, Н. І. Базилевичем [11]. Діахронічні показники підстилки розраховували за
методикою Ю. М. Чорнобая [14].
Формування лісової підстилки залежить від екологічних чинників навколишнього
середовища, насамперед природних умов [10]. Це особливо важливо для району досліджень,
де фізико-механічні властивості і гідрологічний режим ґрунтів є далекими від оптимальних,
а в умовах інтенсивного рекреаційного навантаження ситуація ще більше погіршуються [7,
8]. До того ж літо як 2008, так і 2009 років було жарким і сухим. Так, у 2009 році з травня по
вересень сума опадів становила лише 47 % від середнього багаторічного рівня. Як наслідок
підстилка в сосняках була сильно зневоднена.
Зміна потужності лісової підстилки – один із найбільш помітних проявів порушення
біологічного кругообігу в лісових екосистемах. Вважається, що товщина підстилки є
найпростішим у визначенні і надзвичайно зручним індикатором цих порушень [5]. Товщина
підстилки досліджуваних сосняків коливається в доволі значному інтервалі – від 1 до 5 см.
Найбільша вона на контролі – 3,2 см, а найменша в сосняках 3 та 4 СРД – 2,3 см. Тенденції
змін товщини підстилки залежно від точок відбору і стадій рекреаційної дигресії подібні до
змін запасів підстилки. Залежність між товщиною підстилки і стадіями рекреаційної дигресії
при різних варіантах відбору, як видно з наведених рисунків (рис. 1 – 3), є оберненою,
достовірною, середньої тісноти (r – 0,42 – 0,50; n=23).
y = 0,0548x2 - 0,6688x + 4,8083, R2 = 0,2579
n=23, r=-0,50, tf=-2,67, tst 0,05=2,07
0
1
2
3
4
5
6
0 1 2 3 4 5
срд
см
Рис. 1 – Товщина підстилки в мікрозоні "біля стовбура" в сосняках зеленої зони м. Зміїв
y = 0,0799x2 - 0,753x + 4,0044, R2 = 0,2228
n=23, r=-0,46, tf=-2,39, tst 0,05=2,07
0
0,5
1
1,5
2
2,5
3
3,5
4
4,5
5
0 1 2 3 4 5
срд
см
Рис. 2 – Товщина підстилки в мікрозоні "під кронами" в сосняках зеленої зони м. Зміїв
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116
233
Однак, значення коефіцієнта кореляції товщини підстилки із СРД є значно нижчим, ніж
запасів підстилки. Певною мірою це пояснюється ущільненням шарів підстилки в умовах
інтенсивного рекреаційного навантаження внаслідок інтенсивного витоптування. Доказом
того, що такий процес відбувається, є зростання при 4 СРД вмісту піску у шарі ферментації з
5 до 15 % і в шарі гуміфікації з 33,5 до 44 % порівняно з контролем.
y = -0,0291x2 - 0,0664x + 2,2448, R2 = 0,1823,
n=23, r=-0,42, tf=-2,14, tst 0,05=0,07
0
0,5
1
1,5
2
2,5
3
0 1 2 3 4 5
срд
см
Рис. 3 – Товщина підстилки в мікрозоні "між кронами" в сосняках зеленої зони м. Зміїв
У досліджуваній підстилці доволі чітко виділено три шари мінералізації: опадовий,
ферментативний і гуміфікаційний, які в таблицях і тексті далі позначені буквами L, F і H
відповідно. Запас підстилки, як видно із табл. 1, є доволі великим для досліджуваних
сосняків, що свідчить про значне уповільнення біокругообігу в ланці опад-підстилка.
Найбільшу масу підстилки відмічено на контрольних ППП, тобто в деревостанах 1 СРД –
338,75 ц/га. У сосняках 2 СРД маса підстилки на 18 % менша (286,84 ц/га). Ще менше її у
сосняках 3 і 4 СРД (224,63 і 216,74 ц/га відповідно, або на 50,8 і 56,3 % менше, ніж на
контролі). Тобто спостерігається чітка тенденція зменшення запасу підстилки із зростанням
рівня рекреаційного навантаження (табл. 1).
Таблиця 1
Формування структури підстилки в сосняках різних СРД зеленої зони м. Зміїв
L F H Місце відбору СРД ц/га % ц/га % ц/га %
Усього,
ц/га
1 85,7 17,7 161,3 33,3 237,9 49,1 484,9
2 74,6 19,2 137,7 35,4 176,3 45,4 388,5
3 74,7 22,3 122,1 36,4 138,5 41,3 335,3 Біля стовбура
4 86,0 26,2 102,7 31,3 139,0 42,4 327,6
1 67,1 20,9 92,2 28,8 161,4 50,3 320,7
2 57,7 19,7 82,9 28,3 152,1 52,0 292,8
3 52,3 24,4 72,2 33,7 89,7 41,9 214,2 Під кронами
4 54,1 24,2 58,4 26,2 110,8 49,6 223,4
1 42,7 18,0 65,0 27,4 129,9 54,7 237,5
2 34,2 17,5 47,0 24,1 114,1 58,4 195,2
3 31,4 23,6 45,1 33,9 56,6 42,5 133,0 Між кронами
4 31,0 25,0 38,4 31,0 54,6 44,1 124,0
1 65,8 19,4 95,6 28,2 177,4 52,4 338,7
2 56,2 19,6 85,7 29,9 144,9 50,5 286,8
3 55,0 24,5 82,9 37,0 86,2 38,5 224,1 Середнє
4 48,8 22,5 66,5 30,7 101,5 46,8 216,7
Відправним моментом оцінювання швидкості біокругообігу є свіжий опад, з якого
починається процес детритної трансформації. Під опадом розуміють як процес надходження
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116
234
відмерлих рослинних решток на поверхню ґрунту, так і матеріальний компонент рослинного
угруповання, з якого формується верхній шар підстилки [12]. За рахунок опаду відбувається
цілорічне збагачення верхніх шарів ґрунту зольними елементами, а його зольна частина
підсилює потенційну стабільність [16] підстилки.
Маса опаду у сосняках коливається у значному діапазоні – від 14 до 51 ц/га. Її загальна
величина має чітку залежність від СРД. Найбільша кількість опаду надходить у сосняках 1
СРД – 45 ц/га. У насадженнях 3 – 4 СРД кількість опаду у 1,8 і 2,0 рази менша відповідно.
Різниця між сосняками 3 – 4 СРД є незначною, а в деяких випадках (у варіантах біля
стовбурів і на галявинах) у деревостанах 4 СРД цей показник може бути навіть дещо
більшим, ніж на 3 СРД.
В опаді домінує активна фракція хвої – 63 – 76 %. Частка її зростає з 71 до 76 % в
діапазоні 1 – 3 СРД. Однак у сосняку 4 СРД, у зв’язку із зростанням частки шишок, частка
опаду сягає 61 %. Тим не менше, виявлено чітку тенденцію зменшення маси хвої у міру
зростання рекреаційного навантаження (табл. 2). Так, у сосняках 2 СРД хвої опадає у 1,27
разу, у сосняках 3 СРД – у 1,67 разу і у сосняках 4 СРД – у 2,1 разу менше, ніж на контролі.
Величина опаду хвої на контролі та в сосняку 4 СРД більша біля стовбурів, тоді як у
сосняках 2 і 3 СРД – під кронами. При всіх СРД цей показник є найменшим між кронами
дерев – 22,7; 17,2; 10,8 і 11,2 ц/га у СРД 1, 2, 3 і 4 відповідно (див. табл. 2).
Таблиця 2
Розподіл опаду за фракціями в сосняках різних СРД зеленої зони м. Зміїв
Хвоя Шишки Гілки Кора Місце відбору СРД Усього ц/га % ц/га % ц/га % ц/га %
1 51,1 36,3 71,0 3,3 6,5 6,6 13,0 4,9 9,5
2 36,1 26,6 73,5 4,5 12,5 2,2 6,0 2,9 8,0
3 26,0 19,8 76,0 1,3 5,0 2,6 10,0 2,3 9,0 Біля стовбура
4 27,7 17,4 63,0 6,6 24,0 1,7 6,0 1,9 7,0
1 44,5 31,6 71,0 2,9 6,5 5,8 13,0 4,2 9,5
2 41,5 30,5 73,5 5,2 12,5 2,5 6,0 3,3 8,0
3 31,4 23,9 76,0 1,6 5,0 3,1 10,0 2,8 9,0 Під кронами
4 26,6 16,7 63,0 6,4 24,0 1,6 6,0 1,9 7,0
1 32,0 22,7 71,0 2,1 6,5 4,2 13,0 3,0 9,5
2 23,4 17,2 73,5 2,9 12,5 1,4 6,0 1,9 8,0
3 14,2 10,8 76,0 0,7 5,0 1,4 10,0 1,3 9,0 Між кронами
4 17,8 11,2 63,0 4,3 24,0 1,1 6,0 1,2 7,0
1 45,1 32,0 71,0 2,9 6,5 5,9 13,0 4,3 9,5
2 34,2 25,1 73,5 4,3 12,5 2,1 6,0 2,7 8,0
3 25,2 19,1 76,0 1,3 5,0 2,5 10,0 2,3 9,0 Середнє
4 23,1 14,6 63,0 5,6 24,0 1,4 6,0 1,6 7,0
Частка шишок в опаді коливається у доволі значному інтервалі (від 5 до 24 %).
Найбільша вона у сосняках 4 СРД. Порівняно стабільною є частка кори в опаді – 7 – 9,5 %.
Гілки займають у загальному обсязі 6 – 13 %. На контролі їх опадає більше, ніж в усіх інших
насадженнях.
Завдяки розподілу на шари мінералізації, підстилка відрізняється як від мінеральної
частини ґрунту, так і від опаду. Кожен із шарів підстилки є дискретним утворенням із
певними фізичними, хімічними і біотичними властивостями [15]. Підстилкам притаманна
просторова ієрархічність процесів, яка залежить від якості субстрату [4], загальної схеми
реакцій [1], причому кожна наступна взаємодія неможлива без попередніх процесів [14].
Специфікою її є також те, що попередні етапи трансформації відбуваються у вище розта-
шованих структурах підстилкового профілю [9]. Кожен із шарів підстилки є дискретним
утворенням із повними фізичними, хімічними й біотичними властивостями [14].
Найбільша маса детриту міститься у шарі Н – від 86 до 177 ц/га (див. табл. 1).
Максимальну величину мортмаси в цьому шарі мінералізації відмічено на контролі. Далі в
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116
235
порядку зменшення йдуть 2, 4 і 3 СРД. Маса цього горизонту в сосняках 3 СРД удвічі менша
за контроль.
Другим за запасом мортмаси (від 66 до 95 ц/га) є ферментативний (F) шар. Найменші
запаси детриту – у верхньому опадовому шарі підстилки (L) – 44 – 65 ц/га. Тобто величина
запасу мортмаси зростає від верхнього до нижнього шарів підстилки.
У верхньому горизонті підстилки L міститься найменша частка (19 – 25 %) фітодетриту
від загальної величини запасу підстилки (див. табл. 1). Далі за цим показником іде
ферментативний шар – 28 – 37 %. Найбільш потужнім є шар гуміфікації – 38 – 52 %. Тобто
відповідно до переважаючого горизонту, згідно з Ю. М. Чорнобаєм [14], ця підстилка
належить до гуміфікаційного типу. Із зростанням рекреаційного навантаження частка шарів
L і F у загальному запасі зростає, тоді як частка шару Н, навпаки, зменшується.
Для всіх горизонтів підстилки виявлено тенденцію зменшення запасу мортмаси із зрос-
танням рівня рекреаційного навантаження, причому різниця між першою і наступними СРД
зростає від верхнього до нижнього шарів мінералізації. Так, якщо різниця між запасами
верхнього опадового шару в сосняках 1 і 4 СРД становить 1,35 разу, то для середнього
ферментативного шару – 1,44 і найнижчого шару гуміфікації – 1,75 разу (див. табл. 1.).
Залежність між запасами (загальним і за окремими шарами підстилки) і СРД, як видно з
табл. 3, є оберненою, достовірною та переважно середньої тісноти. Винятком є лише
ферментативний шар мінералізації, де залежність є достовірною, але слабкою. Така тіснота
кореляційного зв’язку пояснюється широкою амплітудою коливання запасів підстилки.
Причиною такої варіабельності є те, що запаси підстилки визначалися на різних відстанях
від стовбура, а також як під кроною, так і у міжкроновому просторі на галявинах. На
необхідність урахування розміщення точок відбору підстилки вказував також Л. О. Карпа-
чевський [10]
Таблиця 3
Характеристика кореляційної залежності опаду та шарів підстилки від СРД
у сосняках зеленої зони м. Змійова, 2009
Горизонти N, шт. R tf tst.0,05 Формула
Загальне
Опад 52 -0,62 -5,62 2,00 у = 2,1393 х2 - 18,148 х + 61,163
L 54 -0,41 -3,25 2,00 у = 1,2958 х2 - 14,489 х + 82,269
F 62 -0,30 -8,03 2,00 у = 2,2702 х2 - 22,022 х + 119,41
H 65 -0,59 -5,77 2,00 у = 8,192 х2 - 68,999 х + 240,54
Біля стовбура
Опад 20 -0,69 -4,06 2,09 у = 3,8766 х2 - 27,555 х + 75,022
L 19 0,07 -1,57 2,09 у = 5,6168 х2 - 27,992 х + 108,09
F 20 -0,36 -5,12 2,09 у = 1,3466 х2 - 25,821 х + 185,19
H 19 -0,77 -5,10 2,09 у = 14,855 х2 - 107,69 х + 331,01
Під кронами
Опад 18 -0,63 -3,29 2,10 у = -6,1764 х2 + 51,685 х
L 18 -0,65 -3,43 2,10 у = 2,7104 х2 - 17,974 х + 82,455
F 22 -0,78 -5,66 2,07 у = -1,081 х2 - 5,806 х + 99,049
H 23 -0,70 -4,50 2,07 у = 3,2228 х2 - 37,73 х + 201,11
На галявинах (між кронами)
Опад 15 -0,77 -4,36 2,13 у = 2,5481 х2 - 17,891 х + 47,963
L 19 -0,63 -3,38 2,09 у = 2,1404 х2 - 14,49 х + 54,892
F 21 -0,72 -4,71 2,07 у = 3,6106 х2 - 26,325 х + 87,074
H 23 -0,85 -7,46 2,07 у = 0,3555 х2 - 30,246 х + 163,46
Мортмаса знаходиться у межах певного шару підстилки протягом певного часу, тобто
можна визначити термін перебування підстилки в тому чи іншому горизонті мінералізації.
Тривалість існування шарів мінералізації (TL, TF і TH) зростає від верхнього до нижнього
горизонту. І, якщо величина TL коливається від 0,82 до 1,22 року, то TF сягає 1,19 – 1,84, а
TH – 1,92 – 2,37 року. Причому найбільший час існування фітодетриту відмічено біля
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116
236
стовбура і найменший – на галявині. В усіх варіантах термін існування переважно зростає до
3 СРД, а у сосняках 4 СРД може дещо знижуватися (табл. 4).
Мортмаса кожного шару є речовиною, яка пройшла усі попередні стадії розкладання
(тобто перебувала у верхньому горизонті мінералізації), отже, підстилка має певний
сумарний вік. Цей вік можна ідентифікувати як термін її існування, який від шару до шару
зростає, наближаючись у максимумі до значення загального коефіцієнта накопичення
підстилки – ПОК. І тут маємо практично однозначну тенденцію зростання терміну існування
підстилки у міру посилення рекреаційного навантаження. Такі результати отримані при
розрахунку характерного часу (ТМ) для всі шарів мінералізації підстилки, а найбільший
загальний час формування існуючого запасу мортмаси – у шарі гуміфікації підстилки. І якщо
на контролі він становить 4,76 року, то у сосняку 2 СРД – на півроку більший, 3 СРД – на
0,75 року і 4 СРД – на рік більший. Найбільша тривалість існування характерна для
підстилки біля стовбура, для 3 і 4 СРД вона становить 7,78 та 7,20 року відповідно, що на
1,5 – 2 роки більше, ніж для верхнього опадового шару на контролі.
Таблиця 4
Показники трансформації опаду та підстилки в сосняках різних СРД зеленої зони м. Зміїв
Коефіцієнт накопичення Тривалість
перебування у шарі Тривалість існування Місце
відбору СРД ПОК
КL КF КH TL TF TH TML TMF TMH
1 9,49 1,68 1,88 1,47 0,94 1,77 2,61 1,50 3,27 5,87
2 10,75 2,06 1,85 1,28 1,16 2,13 2,73 1,72 3,85 6,58
3 12,89 2,87 1,63 1,13 1,61 2,63 2,98 2,17 4,80 7,78
Біля
стовбура
4 11,85 3,11 1,19 1,35 1,74 2,08 2,81 2,30 4,38 7,20
1 7,20 1,51 1,37 1,75 0,84 1,16 2,03 1,40 2,56 4,59
2 7,06 1,39 1,44 1,83 0,78 1,12 2,05 1,34 2,46 4,51
3 6,82 1,66 1,38 1,24 0,93 1,29 1,60 1,49 2,78 4,38
Під
кронами
4 8,41 2,04 1,08 1,90 1,14 1,23 2,34 1,70 2,93 5,27
1 7,43 1,33 1,52 2,00 0,75 1,14 2,28 1,31 2,45 4,72
2 8,35 1,46 1,37 2,43 0,82 1,12 2,73 1,38 2,50 5,24
3 9,35 2,20 1,44 1,26 1,23 1,77 2,23 1,79 3,57 5,80
Між
кронами
4 6,95 1,74 1,24 1,42 0,97 1,21 1,72 1,53 2,74 4,45
1 7,51 1,46 1,45 1,86 0,82 1,19 2,20 1,38 2,56 4,76
2 8,39 1,64 1,52 1,69 0,92 1,40 2,37 1,48 2,88 5,26
3 8,90 2,18 1,51 1,04 1,22 1,84 1,92 1,78 3,63 5,54 Середнє
4 9,37 2,11 1,36 1,53 1,18 1,61 2,46 1,74 3,35 5,81
Примітки: ПОК – підстилково-опадний коефіцієнт, Топ – вік опаду, прийнято Топ = 0,56.
Висновки. Характерна для досліджуваних сосняків низька інтенсивність біокругообігу в
ланці опад-підстилка ще більшою мірою зменшується в результаті рекреаційного
навантаження. Тенденція зменшення загальної величини і запасу мортмаси в усіх шарах
мінералізації підстилки із зростанням рівня рекреаційного навантаження є результатом
зниження надходження величини опаду (особливо хвої), а не інтенсифікації процесів
розкладання. Так, хоча і на контролі в усіх шарах мінералізації підстилки процеси
накопичення мортмаси домінують над розкладанням, значення коефіцієнта накопичення
суттєво збільшуються при зростанні СРД.
Запаси фітодетриту опаду і окремих горизонтів підстилки зростають зверху до низу,
тобто від опаду до нижнього шару гуміфікації. Найбільшу масу детриту виявлено у шарі
гуміфікації (Н). Різниця між першою та наступними стадіями рекреаційної дигресії зростає
від верхнього до нижнього шарів мінералізації. Найбільший запас підстилки відмічено біля
стовбурів дерев,а найменший – між кронами дерев, на галявині. Опад хвої на контролі і в
сосняку 4 СРД найбільший біля стовбурів, а при 2 і 3 СРД – під кронами. При всіх СРД
найменша частка хвої осипається між кронами дерев. Ще одним підтвердженням
гальмування біокругообігу в ланці опад-підстилка є зростання підстилково-опадного
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116
237
коефіцієнта та сумарного віку підстилки (або терміну її існування) із посиленням
рекреаційного навантаження.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Александрова Л. Н. Органическое вещество и процессы его трансформации. – Л.: Наука, 1980. – 287 с.
2. Базилевич Н. Л., Родин Л. E. Тип биологического круговорота зольных злементов и азота в основних
природних зонах северного полушария // Генезис, классификация и картография почв СССР. – М.: Наука,
1964.– С. 134 – 135.
3. Богатырев Л. Г. Образование подстилок – один из важнейших процессов в лесных экосистемах //
Почвоведение. – 1996. – № 4. – С. 501 – 511 (459 – 468).
4. Борисова В. Н. Гифомицеты лесной подстилки в различных экосистемах. – К.: Наука, 1988. – 252 с.
5. Воробейчик Е. Л., Садыков О. Ф., Фарафонтов М. Г. Экологическое нормирование техногенных
загрязнений наземных экосистем (локальный уровень). – Екатеринбург: Наука, 1994. – 280 с.
6. Ворон В. П., Коваль І. М., Леман О. В., Воронцова О. І., Зібцев С. В. Розвиток соснових деревостанів в
умовах зниження аеротехногенного забруднення Зміївської ТЕС // Науковий вісник НАУ. Лісівництво.
Декоративне садівництво. – К., 2006. – Вип. 103. – С. 24 – 33.
7. Ворон В. П., Лещенко В. О., Романенко О. І., Мельник Є. Є. Рекреаційні зміни сосняків зеленої зони
м. Зміїв // Вісник ХНАУ. – 2009.– № 2. – С. 157 – 162.
8. Ворон В. П., Лещенко В. О., Романенко О. І. Рекреаційні зміни ґрунтів сосняків середньої течії
Сіверського Донця // IV Міжнародна науково-практична конференція: Проблеми фундаментальних і
прикладної екології, екологічної геології і раціонального природокористування (м. Кривий Ріг, 19 – 21 березня
2009 р.) – Кривий Ріг: Видавничий дім, 2009. – С. 40 – 43.
9. Гришина Л. А. Роль подстилки как генетического горизонта // Роль подстилки в лесных биогеоценозах. –
М. Наука 1983. – С. 47 – 48.
10. Карпачевський Л. О. Лес и лесные почвы. – М.: Лесн. пром-сть, 1981. – 264 c.
11. Родин Л. Е., Базилевич Н. И. Динамика органического вещества и биологический круговорот в основних
типах растительности. – М.- Л.: Наука, 1965. – 254 с.
12. Смирнов В. В. Учет динамики растительной органической массы в лесных сообществах // Методы
изучения биологического круговорота в различных природних зонах. – М.: Мысль, 1978. – С. 21 – 28.
13. Травлеев А. П. Об особой роли лесной подстилки в натурализации искусственного лесного сообщества в
степи // Лесной журнал. – Архангельск, 1968. – № 6. – С. 26 – 29.
14. Чорнобай Ю. М. Трансформація рослинного детриту в природних екосистемах. – Львів: вид-во ДПМ
НАН України, 2000. – 352 с.
15. Щенина Т. Г. Генетические особенности лесных подстилок в ельниках южной и средней тайги
Европейской территории Союза: Автореф. дис. ... канд. биол. наук. – М., 1989. – 17 с.
Voron V. P.1, Romanenko O. I.1, Leschenko V. O.2
TREE WASTES AND LITTER OF THE PINE FORESTS OF THE MIDDLE COURSE OF SIVERSKY
DONETS AS INDEX OF ANTHROPOGENIC CHANGES OF BIOROTATION
1. Ukrainian Research Institute of Forestry & Forest Melioration named after G. M. Vysotsky
2. Kharkiv National Agrarian University named after V. V. Dokuchajev
The results of researches of biorotation are presented in a link tree-wastes – litter in disturbed by recreation pine
forests of green belt of Zmiev. In such conditions litter obtains specific destroyed structure, which reveals in decrease of
its stock, thickness, rate of mineralization etc. In all mineralization layers accumulation of mortmass exceeds its
decomposition. Increase of recreation loading brings to considerable growth of period of destruction of mortmass.
K e y w o r d s : forest ecosystems, biorotation, litter, tree wastes, layers of mineralization, mortmass, phytodetritus.
Ворон В. П., Романенко О. И., Лещенко В. О.
ОПАД И ПОДСТИЛКА СОСНЯКОВ СРЕДНЕГО ТЕЧЕНИЯ СЕВЕРСКОГО ДОНЦА КАК ПОКАЗАТЕЛЬ
АНТРОПОГЕННЫХ ИЗМЕНЕНИЙ БИОКРУГОВОРОТА
1. Украинский НИИ лесного хозяйства и агролесомелиорации им. Г. Н. Высоцкого
2. Харьковский национальный аграрный университет им. В. В. Докучаева
Представлены результаты исследований биокруговорота в звене опад-подстилка в рекреагенно нарушенных
сосняках зеленой зоны г. Змиев. В таких условиях подстилка приобретает специфическую, нарушенную
структуру, которая проявляется в снижении ее запасов, мощности, скорости минерализации и др. Во всех слоях
подстилки накопление мортмассы доминирует над процессами разложения. При усилении рекреационной
нагрузки значительно увеличивается период деструкции мортмассы.
К лю ч е в ы е с л о в а : лесные экосистемы, биокруговорот, подстилка, опад, слои минерализации,
мортмасса, фитодетрит.
E-mail: voron@uriffm.org.ua
Одержано редколегією 7.10.2009 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-16495 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0459-1216 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:38:05Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ворон, В.П. Романенко, О.І. Лещенко, В.О. 2011-02-11T15:54:24Z 2011-02-11T15:54:24Z 2009 Опад i пiдстилка сосняків середньої течії Сіверського Донця як показник антропогенних змін біокругообігу / В.П. Ворон, О.І. Романенко, В.О. Лещенко // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 116. — С. 231-237. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0459-1216 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16495 630*114.351 Наведено результати досліджень біокругообігу в ланці опад-підстилка в рекреагенно порушених сосняках зеленої зони м. Зміїв. У таких умовах підстилка набуває специфічної, порушеної структури, що виявляється у зниженні її запасів, потужності, вологості, швидкості мінералізації та ін. У всіх шарах мінералізації накопичення мортмаси домінує над процесами розкладання, значною мірою зростає період деструкції підстилки. Представлены результаты исследований биокруговорота в звене опад-подстилка в рекреагенно нарушенных сосняках зеленой зоны г. Змиев. В таких условиях подстилка приобретает специфическую, нарушенную структуру, которая проявляется в снижении ее запасов, мощности, скорости минерализации и др. Во всех слоях подстилки накопление мортмассы доминирует над процессами разложения. При усилении рекреационной нагрузки значительно увеличивается период деструкции мортмассы. The results of researches of biorotation are presented in a link tree-wastes – litter in disturbed by recreation pine forests of green belt of Zmiev. In such conditions litter obtains specific destroyed structure, which reveals in decrease of its stock, thickness, rate of mineralization etc. In all mineralization layers accumulation of mortmass exceeds its decomposition. Increase of recreation loading brings to considerable growth of period of destruction of mortmass. uk Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України Опад i пiдстилка сосняків середньої течії Сіверського Донця як показник антропогенних змін біокругообігу Опад и подстилка сосняков среднего течения Северского Донца как показатель антропогенных изменений биокруговорота Tree wastes and litter of the pine forests of the middle course of Siversky Donets as index of anthropogenic changes of biorotation Article published earlier |
| spellingShingle | Опад i пiдстилка сосняків середньої течії Сіверського Донця як показник антропогенних змін біокругообігу Ворон, В.П. Романенко, О.І. Лещенко, В.О. |
| title | Опад i пiдстилка сосняків середньої течії Сіверського Донця як показник антропогенних змін біокругообігу |
| title_alt | Опад и подстилка сосняков среднего течения Северского Донца как показатель антропогенных изменений биокруговорота Tree wastes and litter of the pine forests of the middle course of Siversky Donets as index of anthropogenic changes of biorotation |
| title_full | Опад i пiдстилка сосняків середньої течії Сіверського Донця як показник антропогенних змін біокругообігу |
| title_fullStr | Опад i пiдстилка сосняків середньої течії Сіверського Донця як показник антропогенних змін біокругообігу |
| title_full_unstemmed | Опад i пiдстилка сосняків середньої течії Сіверського Донця як показник антропогенних змін біокругообігу |
| title_short | Опад i пiдстилка сосняків середньої течії Сіверського Донця як показник антропогенних змін біокругообігу |
| title_sort | опад i пiдстилка сосняків середньої течії сіверського донця як показник антропогенних змін біокругообігу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16495 |
| work_keys_str_mv | AT voronvp opadipidstilkasosnâkívserednʹoítečíísíversʹkogodoncââkpokaznikantropogennihzmínbíokrugoobígu AT romanenkooí opadipidstilkasosnâkívserednʹoítečíísíversʹkogodoncââkpokaznikantropogennihzmínbíokrugoobígu AT leŝenkovo opadipidstilkasosnâkívserednʹoítečíísíversʹkogodoncââkpokaznikantropogennihzmínbíokrugoobígu AT voronvp opadipodstilkasosnâkovsrednegotečeniâseverskogodoncakakpokazatelʹantropogennyhizmeneniibiokrugovorota AT romanenkooí opadipodstilkasosnâkovsrednegotečeniâseverskogodoncakakpokazatelʹantropogennyhizmeneniibiokrugovorota AT leŝenkovo opadipodstilkasosnâkovsrednegotečeniâseverskogodoncakakpokazatelʹantropogennyhizmeneniibiokrugovorota AT voronvp treewastesandlitterofthepineforestsofthemiddlecourseofsiverskydonetsasindexofanthropogenicchangesofbiorotation AT romanenkooí treewastesandlitterofthepineforestsofthemiddlecourseofsiverskydonetsasindexofanthropogenicchangesofbiorotation AT leŝenkovo treewastesandlitterofthepineforestsofthemiddlecourseofsiverskydonetsasindexofanthropogenicchangesofbiorotation |