Нічниця довговуха (Myotis bechsteinii) на Закарпатті (Україна)

• Дата: 2018
• Автори: Загороднюк, І., Глеба, В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Національний науково-природничий музей НАН України 2018
• Назва видання: Theriologia Ukrainica
• Теми: Знахідки рідкісних видів
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/165015
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Нічниця довговуха (Myotis bechsteinii) на Закарпатті (Україна) / І. Загороднюк, В. Глеба // Theriologia Ukrainica. — 2018. — Т. 16. — С. 166–170. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Нічниця довговуха є рідкісним, проте типовим видом кажанів, що населяє широколистяні ліси заходу України, де мешкають найсхідніші популяції цього виду в Європі. На практиці цей вид нерідко плутають з видами роду Plecotus, як показала серія перевизначень за колекційними зразками і фотографіями, доступними для аналізу. Частково це пов’язано з рідкісністю виду і шаблонними визначеннями, в яких часто немає місця для дуже рідкісних видів. Через це реальна кількість відомих достовірних знахідок, які стверджені колекційними зразками або детальними описами, є дуже малою (до уваги не беремо вказівки nomen nudum). Описано відомі колекційні зразки і нову знахідку виду в рівнинній частині Закарпаття — в уроч. «Чорна Гора» біля м. Виноградів. Розглянуто діагностичні особливості виду порівняно з Plecotus. Серед інших формалізованих ознак, доступних для аналізу навіть за фото низької якості, звернуто увагу на розміри і форму вух та форму й кінцеве розміщення ринарію. У зв’язку з цим реконструкції ареалу та оцінки відносної рясноти виду в Україні необхідно проводити тільки на основі даних, що можуть бути верифіковані, зокрема й колекційних зразків та фотодокументів. Загалом на сьогодні відомо 18 місцезнаходжень виду на Закарпатті.