Техніка кількісного обліку куниці лісової (Martes martes) маршрутним методом на великих площах лісових угідь
У статті висвітлюються основні організаційні і методичні підходи щодо обліку куниці лісової на великих площах лісових мисливських угідь України. Дану методику доцільно застосовувати в багатих на ліси регіонах, де зосереджені значні ресурси цього звіра, і які є перспективними для ведення мисливського...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Theriologia Ukrainica |
|---|---|
| Дата: | 2019 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Національний науково-природничий музей НАН України
2019
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/165176 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Техніка кількісного обліку куниці лісової (Martes martes) маршрутним методом на великих площах лісових угідь / С. Стельмах // Theriologia Ukrainica. — 2019. — Т. 17. — С. 104–111. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860221187766878208 |
|---|---|
| author | Стельмах, С. |
| author_facet | Стельмах, С. |
| citation_txt | Техніка кількісного обліку куниці лісової (Martes martes) маршрутним методом на великих площах лісових угідь / С. Стельмах // Theriologia Ukrainica. — 2019. — Т. 17. — С. 104–111. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Theriologia Ukrainica |
| description | У статті висвітлюються основні організаційні і методичні підходи щодо обліку куниці лісової на великих площах лісових мисливських угідь України. Дану методику доцільно застосовувати в багатих на ліси регіонах, де зосереджені значні ресурси цього звіра, і які є перспективними для ведення мисливського господарства по даному виду. Вона складається із 3 етапів. Перший етап передбачає виокремлення площ лісових масивів та закладання схем маршрутів на картах. Вибираються передовсім великі лісові масиви, площею не менше 10000 га. Можна також включати ліси меншої площі (від 1000 га), проте за умови, що вони розміщені групами на недалекій відстані один від одного (до 2 км) та сукупна їхня площа не менша ніж 10000 га. Далі на мапах лісових насаджень наносяться схеми маршрутів. Облікові маршрути закладаються рівномірно по всій площі лісових масивів з таким розрахунком, щоби ними були охоплені усі лісові насадження, які характерні для того чи іншого масиву. Довжина маршрутів – від 5 до 10 км. Під час другого етапу проводиться підрахунок перетинів слідів на маршрутах і вистежування добових ходів куниць. Облік чисельності куниці лісової найкраще проводити у період з 10 лютого по 10 березня. Роботи з обліку чисельності лісової куниці слід проводити не раніше ніж через дві доби після завершення снігопадів. Облік не проводиться у періоди із дуже низькими температурами повітря — нижче -10 °С та у відлиги. Визначення середньої довжини добового ходу лісової куниці обов’язково здійснюється під час проведення обліків. Третій етап передбачає камеральну обробку польових матеріалів з використанням оновленої формули Формозова. Безпосередня камеральна обробка польових матеріалів здійснюється районними мисливствознавцями. Після чого матеріали передаються у мисливські відділи обласних управлінь лісового та мисливського господарства для аналізу і узагальнення в масштабах області. Наведена методика дає змогу визначити щільність населення і чисельність куниці лісової в межах адміністративних областей України, і може бути використана службовими особами (мисливствознавцями) та науковцями (зоологами), як основний метод моніторингу стану ресурсів виду, що експлуатуються.
The article highlights the main organizational and methodological approaches to census of the pine marten in large forested areas of Ukraine. It is expedient to use this method to record the pine marten in regions rich in forests where significant resources of this promising game species are concentrated. The method consists of 3 stages, including allocation of forest areas and laying the route schemes on maps. In particular, large forests with an area of at least 10,000 hectares should be selected. Smaller forests (1000 ha) may also be included, however, provided that they are located in close proximity (up to 2 km) and their total area is not less than 10,000 hectares. Then we draw routes on maps. The accounting routes are laid evenly over the entire area of the forest, so that they cover all forest plantations that are characteristic of an array. The length of the routes is 5 to 10 km. The second stage is field studies — counting the intersections of tracks on routes and tracking the daily movements of martens. The number of pine martens is best to be estimated from February 10 to March 10. The work on the account of the number of pine marten should be carried out not earlier than two days after the snowfall. Accounting is not carried out in periods with very low air temperatures (less than –10 °C) and thaws. The average length of the daily path of the marten is determined on the day of census. The third stage involves processing of field materials using Formosan’s updated formula. The direct processing of field data is carried out by local hunting experts. Subsequently, the materials are transmitted to the Hunting Departments of the Regional Forestry and Hunting Offices for analysis and generalization across the region. The given method allows to determine the population density of the pine marten within the administrative regions of Ukraine, and can be used by officials (hunters) and scientists (zoologists) as the main monitoring method of the state of marten populations.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:17:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
Theriologia Ukrainica, 17: 104–111 (2019)
http://doi.org/10.15407/pts2019.17.104
ТЕХНІКА КІЛЬКІСНОГО ОБЛІКУ КУНИЦІ ЛІСОВОЇ (MARTES MARTES)
МАРШРУТНИМ МЕТОДОМ НА ВЕЛИКИХ ПЛОЩАХ ЛІСОВИХ УГІДЬ
Сергій Стельмах
Яворівський національний природний парк (смт. Івано-Франкове, Україна)
Techniques for census of the pine marten (Martes martes) by the route method in large forested areas. —
S. Stelmach. — The article highlights the main organizational and methodological approaches to census of the
pine marten in large forested areas of Ukraine. It is expedient to use this method to record the pine marten in re-
gions rich in forests where significant resources of this promising game species are concentrated. The method
consists of 3 stages, including allocation of forest areas and laying the route schemes on maps. In particular,
large forests with an area of at least 10,000 hectares should be selected. Smaller forests (1000 ha) may also be
included, however, provided that they are located in close proximity (up to 2 km) and their total area is not less
than 10,000 hectares. Then we draw routes on maps. The accounting routes are laid evenly over the entire area
of the forest, so that they cover all forest plantations that are characteristic of an array. The length of the routes
is 5 to 10 km. The second stage is field studies — counting the intersections of tracks on routes and tracking the
daily movements of martens. The number of pine martens is best to be estimated from February 10 to March 10.
The work on the account of the number of pine marten should be carried out not earlier than two days after the
snowfall. Accounting is not carried out in periods with very low air temperatures (less than –10 °C) and thaws.
The average length of the daily path of the marten is determined on the day of census. The third stage involves
processing of field materials using Formosan’s updated formula. The direct processing of field data is carried
out by local hunting experts. Subsequently, the materials are transmitted to the Hunting Departments of the Re-
gional Forestry and Hunting Offices for analysis and generalization across the region. The given method allows
to determine the population density of the pine marten within the administrative regions of Ukraine, and can be
used by officials (hunters) and scientists (zoologists) as the main monitoring method of the state of marten
populations.
Key words: pine marten, number, method of accounting, forest arrays.
Cor respondence to : Sergyi Stelmakh; Yavorivsky National Park, Ivano-Frankove, Zelena St. 23, Yavo-
rivsky Raion, Lviv Oblast, 81070 Ukraine; e-mail: stelsm@meta.ua; orcid: 0000-0002-3839-5437
Вступ
Куниця лісова — достатньо поширений вид в Україні. Найбільші його ресурси зосере-
джені на Поліссі, в Карпатах та у деяких районах лісостепової зони (Абелєнцев, 1968; Крав-
ченко, 1983; Стельмах, 2011). Останніми роками цей вид заселив ліси півдня України (Рожен-
ко, 2006; Волох, 2014; Селюніна, 2017).
Лісова куниця є цінним мисливським хутровим звіром, проте достатньо вразливим – не
виносить надмірної експлуатації. Для правильного нормування обсягів добування цього звіра
треба знати його достовірну чисельність. Отримати абсолютні (умовно абсолютні) значення
чисельності можна лише методами, які би враховували екологічні особливості популяції лісо-
вої куниці, що населяє Україну, були достатньо репрезентативними і не складними у застосу-
ванні та давали можливість оцінити запаси звіра на великих територіях (в адміністративних,
або фізико-географічних областях).
Існуючі на даний час методи кількісного обліку куниці лісової адаптовані переважно до
Європейської півночі Росії, а ті, що стосуються України, Білорусі чи Польщі (Jedrzejevski,
Sidorovich, 2001; Ружіленко, 2002; Zalewski, Jedrzejewski, 2006; Sidorovich, Vorobej, 2013), є
складними у застосуванні, тому можуть бути використані лише на обмежених територіях — у
заповідниках, національних природних парках тощо. Більшість методик мають багато спіль-
ного із обліком соболя (Martes zibellina), близького за екологією виду (Вершинин, 1961; Гу-
сев, 1966).
Техніка кількісного обліку куниці лісової (Martes martes) маршрутним методом... 105
Оригінальну методику обліку куниці розробив і застосував на практиці в умовах Євро-
пейської півночі Росії Б. Т. Семенов (Граков, 1973). Цей автор запропонував проводити облік
куниці лісової на невеликих пробних площах в 1 тис. га (5 х 2 км), на котрих шляхом висте-
жування підраховується загальна протяжність слідів куниці добової давності. Микола Бакєєв
(1981) для вивчення ресурсів куниці застосовував метод часткового відстрілу звірів на проб-
них площах, з подальшим підрахунком особин, що залишилися (Граков, 1960). Пізніше цей
метод був рекомендований для обліку соболя (Монахов, Бакеев, 1981). Дуже близьким за сво-
їми екологічними основами до попереднього методу є метод опитування (Граков, 1973; Сви-
ридов, Водопянов, 1977; Pereboom et al., 2008). Багаторічний досвід збору і аналізу усних по-
відомлень мисливців про чисельність і добування куниці показав, що такий метод цілком мо-
жна застосовувати і в Україні (Стельмах, 2011, 2017).
Останнім часом почали впроваджуватися методи відлову і мічення куниць (Бугаевский,
2016). У Західній Європі використовують спеціальні камерні пастки із принадами за допомо-
гою яких ведеться відбір зразків хутра для ідентифікації особин за ДНК (Lynch et al., 2006;
Burki et al., 2009; Mullins et al., 2009; Di Cerbo, Biancardi, 2013; Steyer et al., 2013). Також до-
сліджуються зразки ДНК фекалій куниць (Frantzen et al., 1998; Helldin, 2000; Pereboom et al.,
2008). Такі методи дають змогу достатньо точно встановити кількість особин виду в конкрет-
ному лісовому масиві, проте вони є поки що недоступними для наших служб, уповноважених
здійснювати державний контроль у галузі мисливського господарства та полювання. Тому в
Україні та й країнах кол. СРСР куницю лісову здебільшого обліковують попутно з іншими
мисливськими тваринами, звичайно з використанням методу дворазового облогу та метод
зимового маршрутного обліку за слідами на снігу (Кузякин, 1979).
Метод зимового маршрутного обліку (ЗМО) — винахід радянських вчених, основополо-
жником якого є О. М. Формозов (1932). Значний вклад в його удосконалення внесли В. І. Ма-
лишев (1936) і С. Д. Перелєшин (1950). Пізніше була розроблена перша інструкція із прове-
дення обліків диких тварин на великих територіях (Жарков, Теплов, 1958; Теплов, 1960), в
основу якої увійшла методика зимового маршрутного обліку, котра згодом була удосконалена
і набула широкого застосування на території Росії та в інших республіках колишнього СРСР
(Приклонский, 1972, 1973; Бондаренко та ін., 1989; Методические..., 1990; Кузякин, 2017).
Метод зимового маршрутного обліку за слідами на снігу розроблявся для визначення
щільності населення і чисельності багатьох видів мисливських тварин одночасно на великих
територіях. Проте, для обліку лісової куниці в умовах України, цей метод краще застосовува-
ти окремо від інших видів. Дещо модифіковану методику зимового маршрутного обліку за-
пропоновано нами для вивчення ресурсів куниці лісової на великих площах лісових мислив-
ських угідь України. Така методика апробована нами на території Львівської області. Ґрунту-
ється вона на «Методичних вказівках по організації, проведенню і обробці даних маршрутно-
го обліку мисливських тварин» (1990), а також на результатах власних багаторічних дослі-
джень екології, поширення і чисельності цього виду в Україні (Стельмах, 2011, 2013, 2017) та
аналізі картографічних матеріалів.
Запропонована методика може бути використана мисливствознавцями обласних управ-
лінь лісового та мисливського господарства, державними районними (міжрайонними) мис-
ливствознавцями та зоологами, як основний метод моніторингу ресурсів лісової куниці на
територіях адміністративних районів і областей, а також як засіб контролю достовірності да-
них, відображених у статистичних звітностях користувачів мисливських угідь.
Мета роботи — окреслити основні організаційні і методичні підходи до вивчення чисе-
льності куниці лісової маршрутним методом на великих площах лісових мисливських угідь.
Результати та обговорення
Даний метод обліку куниці лісової доцільно застосовувати у регіонах України з достат-
ньо високою лісистістю, де зосереджені значні ресурси цього звіра, і які є перспективними
для ведення мисливського господарства по даному виду. До таких регіонів можна віднести
Сергій Стельмах 106
Полісся, Мале Полісся, Карпати, західну частина Подільської височини (Розтоцько-Опільське
горбогіря), а також окремі райони лісостепової зони.
Метод складається з трьох основних етапів: підготовчого, польового і камерального. Далі
розглянемо кожен із етапів детально.
Підготовчий етап
Під час цього етапу по картографічних матеріалах вибираються площі лісових масивів на
територіях котрих буде проводитися облік лісової куниці та розраховуватися середня щіль-
ність населення виду на 1 тисячу га угідь (екстраполяція). Вибираються передовсім відносно
великі суцільні лісові масиви, площею не менше 10 тис. га. Можна також включати ліси мен-
шої площі (від 1 тис. га), проте за умови, що вони розміщені групами на недалекій відстані
один від одного (до 2 км), між ними є природні коридори для переходу звірів (лісосмуги, ча-
гарники, поодинокі дерева тощо) та сукупна їхня площа не менша ніж 10 тис. га.
Орієнтир в 10 тис. га ґрунтується на результатах досліджень автора, які засвідчили, що
лише така мінімальна площа лісового масиву, або групи лісових масивів, розміщених на не-
далекій відстані один від одного є достатньою для повноцінного існування стійкого угрупо-
вання виду, здатного до швидкого самовідновлення навіть при інтенсивній експлуатації ре-
сурсів. Тобто, зазначена вище площа лісу є мінімальним повноцінним угіддям для ведення
мисливського господарства по лісовій куниці.
Не слід включати ліси природно-заповідного фонду (ПЗФ), оскільки на територіях ПЗФ
полювання заборонене, а головним нашим завданням є виокремлення угідь, для експлуатації
ресурсів лісової куниці. Отож, на території тої чи іншої адміністративної області вибираються
відносно великі цілісні масиви лісу, або групи лісів меншої площі, які розміщені близько
один від одного, за винятком ПЗФ, та розраховується їхня загальна площа.
Далі, на мапах лісових насаджень, масштабом 1 : 25000, наносяться схеми маршрутів на
яких буде проводитися безпосередній облік слідів лісових куниць. Облікові маршрути необ-
хідно закладати рівномірно по всій площі лісових масивів з таким розрахунком, щоби ними
були охоплені усі лісові насадження, які характерні для того чи іншого масиву, бажано у від-
сотковому відношенні. Довжина маршрутів — від 5 до 10 км. За характером закладання мар-
шрути можуть бути односторонньо направленими, або замкнутими (у вигляді прямокутника
або овалу), проте якщо маршрут односторонньо направлений, і не є прямолінійним, то він
обов’язково має складатися із прямолінійних відрізків (Методические..., 1990)
Маршрути не слід закладати поза лісовими угіддями. У випадку, якщо на лінії закла-
деного маршруту з’явився «свіжий» зруб, то відрізок маршруту, що проходить через ньо-
го віднімається від загальної довжини, і в розрахунок не включається. Для того щоби ви-
падково не обліковувати слідів кам’яних куниць (Martes foina), лінії маршрутів не пови-
нні проходити ближче 1,5 км від населених пунктів, садово-городніх кооперативів (дач)
та закинутих будівель.
Результати численних вистежувань кам’яних куниць, здійснених автором цієї статті, за-
свідчили, що в районах із високою лісистістю куниця кам’яна веде синантропний спосіб жит-
тя і в глибину великих лісових масивів не заходить. Це також підтверджується дослідження-
ми С. Б. Кравченка (1983).
Загальна довжина маршрутів, в кілометрах, має складати не менше 50 % від вибраних
площ лісових мисливських угідь (1 км маршруту дорівнює 1 тис. га). Це означає, що, напри-
клад, на 100 тис. га вибраних площ лісових мисливських угідь необхідно закласти не менше
50 км облікових маршрутів. При цьому обов’язково слід враховувати регіональні особливості
лісів. У великих за площею і одноманітних за породною структурою соснових лісах Полісся
достатньо закласти 50 км маршрутів на 100 тис. га. У більш розмаїтих та менших за площею
лісах Подільської височини на таку ж площу доцільно закладати удвічі більшу загальну дов-
жину маршрутів. Для гірських лісів Карпат загальна довжина маршрутів повинна варіювати у
залежності від структури лісостанів. Там, де переважають одноманітні темнохвойні ліси зага-
Техніка кількісного обліку куниці лісової (Martes martes) маршрутним методом... 107
льна довжина маршрутів на одиницю площі може бути меншою ніж в масивах із більш стро-
катою структурою насаджень. Кожен маршрут нумерується і робиться його короткий опис.
Заздалегідь до проведення польових робіт (обліків), державними районними мисливство-
знавцями на територіях підконтрольних їм адміністративних районів, підбирається (організо-
вується) необхідна кількість обліковців, із числа досвідчених мисливців, єгерів, мисливство-
знавців, лісників та інших осіб, які добре знають місцевість, мають досвід полювання на лісо-
ву куницю, а головне — цікавляться цим видом. Для уникнення фальсифікації результатів,
користувачів мисливських угідь на закріплених за ними угіддях до обліків не слід залучати.
Якщо до обліків залучаються єгері, то обов’язково з інших господарств.
Етап польових робіт
Цей етап складається з двох частин: 1) визначення відносного показника обліку (підраху-
нок перетинів слідів куниць на маршрутах); 2) визначення середньої довжини добового ходу
звіра (вистежування добового ходу куниць).
Польові роботи з обліку куниці лісової, за умови наявності стійкого снігового покриву,
найкраще проводити у лютому та на початку березня, а саме у період — з 10 лютого до
10 березня. У цей період року у представників роду куниця відбувається передвесняне пожва-
влення, так званий «фальшивий гін», під час котрого посилюються біосоціальні взаємовідно-
сини: загострюється конкуренція між особинами однієї статі, формуються шлюбні пари. Це
сприяє більш рівномірному перерозподілу тварин у просторі (в угіддях) (Граков 1981; Мона-
хов, Бакеев, 1981; Владимирова, 2011). Тому, проведення маршрутних обліків саме у цей пе-
ріод року підвищує їхню репрезентативність і точність.
Роботи з обліку чисельності лісової куниці слід проводити не раніше ніж через дві доби
після завершення снігопадів «понови». Облік не проводиться у періоди із дуже низькими те-
мпературами повітря — нижче -10 °С та у відлиги. Напередодні проведення обліку, на уже
намічених маршрутах, затираються усі сліди куниць. На другий день маршрути проходяться
повторно, і на абрисі маршруту стрілками відмічаються свіжі не затерті напередодні сліди
куниць. Таким чином, ми отримуємо відносні показники чисельності цього звіра — число
перетинів слідів на довжину маршруту.
Визначення середньої довжини добового ходу (слідової стежки) лісової куниці
обов’язково здійснюється під час проведення обліків. Тобто вистежується повний свіжий до-
бовий хід тварини, яка перетнула обліковий маршрут. Спочатку проходиться відрізок добово-
го ходу від лінії маршруту «вдогін», до залягання звіра, у той же день, або на наступний — «в
п’яту», до сховища у якому куниця днювала напередодні проведення обліку. Ця роботи є
складнішою за попередню, потребує відповідного досвіду і навиків, тому довіряти її слід най-
більш досвідченим слідопитам. Протяжність добового ходу визначається за допомогою GPS-
новігатора. Рекомендуємо в одній і тій же місцевості (фізико-географічній області, районі)
проводити вистежування одразу 4 особин різної статі — 2 самців і 2 самиць. Це необхідно для
більш точного визначення середньої довжини добового ходу, оскільки протяжність ходу сам-
ців зазвичай є більшою ніж самиць. Визначити стать тварини можна за відбитками задньої
ступні (Ружіленко, 2002), а для більш точного підтвердження — за характером розташування
сечової плями на снігу (Граков, 1973). Пляма від сечі у самиць розташована біля задньої час-
тини відбитку розставлених віялом задніх кінцівок, а проталий в снігу канал від сечі направ-
лений вертикально, або з незначним нахилом назад. Натомість, у самців сечова пляма розмі-
щена спереду відбитків задніх кінцівок, а канал від сечі направлений уперед під більш гост-
рим кутом.
Ще один важливий момент — якщо куниця піднялася на дерево і пішла верхом, то на-
вколо місця, де був втрачений слід звіра необхідно пройти коло у радіусі 50 м. І, у разі відсу-
тності вихідного сліду — доцільно вважати, що тварина десь у цьому місці залягла. Якщо
знайдено вихідний слід, то необхідно відміряти відстань, яку куниця пройшла по деревах і з
розрахунку довжини добового ходу її виключити. Це доцільно робити навіть у випадку, коли
Сергій Стельмах 108
куниця пройшла верхом невелику відстані, оскільки, бувають випадки, коли звір часто (пері-
одично) піднімається на дерева і через кілька метрів зістрибує з них, при цьому сукупний
шлях, пройдений верхом може скласти досить значний відрізок добового ходу.
Щодо необхідної кількості вистежувань, то тут слід враховувати природні особливості
конкретної області. Наприклад, на Хмельниччині великі лісові масиви розташовані лише в
зоні Малого Полісся (північна частина області), тому на території цієї області достатньо про-
вести вистежування лише 4-х добових слідових стежок куниць. Проте, якщо взяти Львівську,
або Івано-Франківську області, де великі площі лісів розміщені як в гірських, так і у рівнин-
них районах, вистежування добових ходів куниць, там, слід проводити окремо і в гірській, і
рівнинній частинах. Зокрема, на Львівщині вистежування 4-х добових слідових стежок ку-
ниць варто здійснювати окремо для зони Карпат, Подільської височини та Малого Полісся. В
Поліських областях вистежування цього виду доцільно проводити у південних і північних
районах, оскільки часто на півночі і півдні Полісся різною буває висота і структура снігового
покриву, що істотно впливає на довжину добового ходу звіра.
Етап камеральної обробки польових матеріалів
Відразу ж після завершення польових робіт обліковці здають польові матеріали обліків і
вистежувань державним районним мисливствознавцям. Безпосередня камеральна обробка
польових матеріалів здійснюється районними мисливствознавцями. Після чого матеріали пе-
редаються у мисливські відділи обласних управлінь лісового та мисливського господарства
для аналізу і узагальнення в масштабах області. На основі опрацьованих матеріалів обліків
чисельності куниці фахівцями мисливських відділів (секторів) приймаються рішення щодо
встановлення норм на використання ресурсів виду по адміністративних районах та розподілу
квот між користувачами мисливських угідь.
Для розрахунку середньої щільності населення куниці лісової на одиницю площі, а саме
на 1000 га лісових угідь слід використовувати оновлену формулу Формозова з постійним (по-
правочним) коефіцієнтом Малишева-Перелєшина (Глушков, 2017).
10
57,1
dm
S
P
де: Р — щільність популяції виду, особин на 1000 га (1 тис. га); 1,57 — постійний коефіцієнт
Малишева-Перелєшина; S — число перетинів слідів добової давності; m — довжина маршру-
ту, км; d — середня довжина добового ходу, км; 10 — коефіцієнт переводу розрахункової
оцінки в 1000 га (1 тис. га).
Для прикладу, на Львівщині у зоні Карпат на площі 200 тис. га лісових мисливських угідь
пройдено маршрутами 120 км та вистежено 4 добові слідові доріжки лісових куниць (двох
самців і двох самиць). У результаті цього відмічено 275 перетинів слідів добової давності і
встановлено середню довжину добового ходу куниці, яка склала 5,8 км.
2,610
8,5120
27557,1
p
Відповідно до розрахунків за наведеною формулою, середня щільність популяції лісової
куниці у гірській частині області становить 6,2 особини на 1 тис. га великих лісових площ.
Загальна чисельність відповідно — 1240 ос. (6,2 200 = 1240). Таким же чином робимо розра-
хунок для Малого Полісся та Подільської височини, і в результаті отримуємо загальну карти-
ну щільності населення, чисельності та поширення цього виду в мисливських угіддях області.
Обліки чисельності куниці даним методом слід проводити не рідше 1 разу на 3 роки. Усі
первинні матеріали необхідно зберігати та передавати в профільні науково-дослідні установи
з метою накопичення і аналізу інформації про поширення, чисельність та екологію виду в
регіонах.
Техніка кількісного обліку куниці лісової (Martes martes) маршрутним методом... 109
Останнім часом метод маршрутного обліку диких тварин за слідами на снігу все частіше
піддається критиці, головний аргумент — не точність результатів. Дійсно, точність результа-
тів обліків чисельності тварин на великих територіях, у більшості випадків, бажає бути кра-
щою. Величина статистичної похибки залежать від добросовісності виконавців облікових
робіт — дотримання ними методики. Проте необхідно усвідомити, що результати обліків тва-
рин у природі, як би вони добросовісно не виконувалися, тим більше на великих територіях,
не можуть бути абсолютно точними. Водночас, вони все ж таки є точнішими ніж інші досту-
пні для нас виміри ресурсів диких тварин у природі, тому залишаються поки, що єдиною
більш менш об’єктивною кількісною основою для прийняття рішень (Кузякин, 2017).
Отож, зимовий маршрутний облік має стати основним методом моніторингу чисельності
тих мисливських видів тварин, яких виявити у природі складно, і які піддаються кількісному
облікуванню лише за слідами на снігу. А уся система облікових робіт повинна будуватися на
поєднанні обліків на великих територіях, які організовують службові особи, уповноважені
здійснювати державний контроль у галузі мисливського господарства та полювання і так зва-
них внутрішньогосподарських обліків, які проводять користувачі мисливських угідь (мислив-
ські господарства).
Висновки
Таким чином, наведена методика зимового маршрутного обліку куниці лісової складаєть-
ся з трьох етапів, які передбачають: 1) виокремлення площ лісових масивів і закладання схем
маршрутів по картах лісових насаджень; 2) проведення безпосереднього обліку перетинів
слідів куниць на маршрутах і проходження їхніх стежок, з метою визначення середньої дов-
жини добового ходу; 3) камеральну обробку польових матеріалів із використанням оновленої
формули Формозова. Ця методика дає змогу визначити щільність населення і чисельність
куниці лісової на великих територіях — в межах адміністративних та фізико-географічних
областей. Вона може бути використана службовими особами, уповноваженими здійснювати
державний контроль у галузі мисливського господарства та полювання, а також профільними
науково-дослідними установами, як основний метод моніторингу (контролю) за станом ре-
сурсів лісової куниці в найбільш лісистих (ресурсних) регіонах України.
Подяки
За допомогу у апробації методики в польових умовах та наданні цінних матеріалів висло-
влюю щиру подяку колишнім єгерям мисливсько-рибальського господарства «Майдан»
П. Фолюшу та А. Жінчину та державного мисливського господарства «Яворівське» А. Музи-
ці, В. Турашу та Я. Копитку, з котрими у різні часи довелося працювати, а також інженеру
відділу охорони ПЗФ Яворівського національного природного парку В. Левченку.
Література • References
Абелєнцев, В. І. 1968. Куницеві. Видавництво АН УРСР,
Київ, 1–279. (Серія: Фауна України; Том 1, вип. 3).
[Abelentsev, V. I. 1968. Mustelidae. Publishing House of the
Academy of Sciences of the USSR, Kyiv, 1–279. (Series:
Fauna of Ukraine; Vol. 1, Is. 3). (In Ukrainian)]
Бондаренко, В. Д., І. В. Делеган, І. П. Соловій, М. П. Руди-
шин. 1989. Облік диких тварин: практичні рекомендації.
Вільна Україна, Львів, 1–66.
[Bondarenko, V. D. I. V. Delegan, I. P. Soloviy, M. P. Rudy-
shyn. 1989. Census of Wild Animals: Practical Recommen-
dations. Vilna Ukraina Publ. House, Lviv, 1–66. (In Ukrain-
ian)]
Бугаевский, С. Н. 2016. Живоотлов и мечение лесной куни-
цы (Martes martes L.). Вестник охотоведения, 13 (4):
251–256.
[Bugaevskiy, S. N. 2016. Capturing and tagging of the pine
marten (Martes martes L.). Vestnik Okhotovedinia [Bulletin
of Game Management], 13 (4): 251–256. (In Russian)]
Владимирова, Э. Д. 2011. Особенности ложного гона лес-
ной куницы в окрестностях г. Самара. Поволжский эко-
логический журнал, 1: 14–21.
[Vladimirova, E. D. 2011. Features of false rut of the pine
marten in vicinities of Samara. Povolzhsky Ecological Jour-
nal, 1: 14–21. (In Russian)]
Волох, А. М. 2014. Охотничьи звери степной Украины:
Монография. Том 1. Гринь Д. С., Херсон, 1–232.
[Volokh, A. M. 2014. Mammals Hunted in Steppe Ukraine:
Monograph. Volume 1. Grin’ D. S., Kherson, 1–232. (In
Russian)]
Вершинин, А. А. 1961. Маршрутный количественный учет
соболей на больших площадях. Сборник научно-
технической информации, Киров, 3 (6): 59–64.
[Vershinin, A. A. 1961. Route account of Sables in large ar-
eas. Collection of scientific and technical information, Kirov,
Сергій Стельмах 110
3 (6): 59–64. (In Russian)]
Глушков, В. М. 2017. ЗМУ: как «работают» формулы рас-
чета плотности. Современные проблемы природопользо-
вания, охотоведения и звероводства. ВНИИОЗ, Киров,
24–29.
[Glushkov, V. M. 2017. Winter route accounting: how den-
sity calculation formulas work. Recent Problems of Nature
Use, Game Biology and Fur Farming. VNIIOZ, Kirov, 24–
29. (In Russian)]
Граков, Н. Н. 1960. К методике количественного учета
куницы и лося. Сборник научной информации ВНИИЖП,
Киров, 1 (4): 26–29.
[Grakov, N. N. 1960. To the methodology of quantitative
census of the Marten and Moose. Scientific Information Col-
lection VNIIZHP, Kirov, 1 (4): 26–29. (In Russian)]
Граков, Н. Н. 1973. Учет лесной куницы, соболя и других
наземных зверей семейства куньих. Труды Окского госу-
дарственного заповедника, 9: 129–144.
[Grakov, N. N. 1973. Census of the pine marten, Sable and
other terrestrial animals of the family Mustelidae. Work of
the Okskogo State Reserve, 9: 129–144. (In Russian)]
Граков, Н. Н. 1981. Лесная куница. Наука, Москва, 1–110.
[Grakov, N. N. 1981. Pine Marten. Nauka, Moscow, 1–110.
(In Russian)]
Гусев, О. К. 1966. Экология и учет соболя. Лесная про-
мышленность, Москва, 1–124.
[Gusev, O. K. 1966. Ecology and Census of the Sable. Forest
industry, Moscow, 1–124. (In Russian)]
Жарков, И. В., В. П. Теплов. 1958. Инструкция по количе-
ственному учету охотничьих животных на больших
площадях. Москва, 1–25.
[Zharkov, I. V., V. P. Teplov. 1958. Instruction to the quanti-
tative census of game animals in large areas. Moscow, 1–25.
(In Russian)]
Кравченко, С. Б. 1983. Распределение и размещение лесной
и каменной куниц на Украине. Биология и промысел
охотничьих животных. Пермь, 46–50.
[Kravchenko, S. B. 1983. Distribution and allocation of pine
and stone martens in Ukraine. Biology and Hunting of Game
Animals. Perm, 46–50. (In Russian)]
Кузякин, В. А. 1979. Охотничья таксация. Лесная про-
мышленность, Москва, 1–197.
[Kuzyakin, V. A. 1979. Hunting Taxation. Forest industry,
Moscow, 1–197. (In Russian)]
Кузякин, В. А. 2017. Учет численности охотничьих жи-
вотных. Товарищество научных изданий КММ, Москва,
1–340.
[Kuzyakin, V. A. 2017. Census of Game Animal Popula-
tions. Partnership of Scientific Publications KMM, Moscow,
1–340. (In Russian)]
Малышев, В. И. 1936. Количественный учет млекопитаю-
щих по следам. Вестник Дальневосточного филиала АН
СССР, Владивосток, 16: 177–179.
[Malyshev, V. I. 1936. Quantitative census of mammals
based on footsteps. Bulletin of the Far Eastern Branch of the
USSR Academy of Sciences Vladivostok. Vladivostok, 16:
177–179. (In Russian)]
Методические указания по организации, проведению и
обработке данных маршрутного учета охотничьих жи-
вотных в РСФСР. 1990. ЦНИЛ Главохоты РСФСР, Мо-
сква, 1–51.
[Methodical Instructions for the Organization, Execution
and Processing of Data on the Route Census of Game Ani-
mals in the Russian SFSR. 1990. Central Research Institute
of Glavokhoty of the RSFSR, Moscow, 1–51. (In Russian)]
Монахов, Г. И., Н. Н. Бакеев. 1981. Соболь. Лесная про-
мышленность, Москва, 1–240.
[Monakhov, G. I., N. N. Bakeev. 1981. Sable. Forest indus-
try, Moscow, 1–240. (In Russian)]
Перелешин, С. Д. 1950. Анализ формулы для количествен-
ного учета млекопитающих по следам. Бюллетень
МОИП, отд. Биологии. 55 (3): 17–20.
[Pereleshin, S. D. 1950. Analysis of the formula for the
quantitative census of mammals based on footsteps. MIIP
Bulletin, Biology. 55 (3): 17–20. (In Russian)]
Приклонский, С. Г. 1972. Инструкция по зимнему мар-
шрутному учету охотничьих животных. Москва, 1–16.
[Priklonsky, S. G. 1972. Instruction to winter route census of
game animals. Moscow, 1–16. (In Russian)]
Приклонский, С. Г. 1973. Зимний маршрутный учет охот-
ничьих животных. Методы учета охотничьих живот-
ных в лесной зоне. Москва, 35–50.
[Priklonsky, S. G. 1973. Winter route census of game ani-
mals. Methods of Census of Game Animals in Forest Re-
gions. Moscow, 35–50. (In Russian)]
Ружіленко, Н. С. 2002. Методика обліку та вивчення струк-
тури популяції хижих ссавців за слідами (родина Mus-
telidae). Вісник Львівського університету, серія біологіч-
на, 30: 35–41.
[Ruzhylenko, N. S. 2002. Method of census and studying the
structure of the population of predatory mammals by tracks
(family Mustelidae). Visnyk of the Lviv University, Series
Biological, 30: 35–41. (In Ukrainian)]
Роженко, М. В. 2006. Хижі ссавці Північно-Західного При-
чорномор’я (фауна, динаміка чисельності, морфологія).
Автореферат дисертації кандидата біологічних наук. Ін-
ститут зоології НАН України, Київ, 1–22.
[Rozhenko, N. V. 2006. Carnivore mammals of the North-
Western Black Sea Region (fauna, population dynamics and
morphology). A thesis of Candidate of Biological Sciences.
Institute of Zoology, NAS of Ukraine, Kyiv, 1–22. (In
Ukrainian)]
Свиридов, Н. С., Б. Г. Водопянов. 1977. Учет пушных
зверей, Иркутск, 2, 1– 67.
[Sviridov, N. S., B. G. Vodopyanov. 1977. Census of Fur
Animals, Irkutsk, 2, 1–67. (In Russian)]
Селюніна, З. В. 2017. Огляд родини куницевих (Mustelidae)
регіону Чорноморського біосферного заповідника. Праці
Теріологічної Школи, Київ, 15: 49–57.
[Selyunina, Z. V. 2017. Review of the family Mustelidae in
the region of the Black Sea Biosphere Reserve. Proceedings
of the Teriological School, Kyiv, 15: 49–57. (In Ukrainian)]
Стельмах, С. М. 2011. Куниця лісова в Україні: стан та
перспективи використання ресурсів. Науковий вісник
НЛТУ України, 21 (8): 52–57.
[Stelmakh, S. M. 2011. The pine marten in Ukraine: status
and prospects of use of resources. Scien. Herald NLTI of
Ukraine, 21 (8): 52–57. (In Ukrainian)]
Стельмах, С. М. 2013. Біотопи, сховища та живлення куни-
ці лісової (Martes martes L.) на Розточчі (Львівська об-
ласть). Вісник Львівського університету, серія біологіч-
на, 63: 35–43.
[Stelmakh, S. M. 2013. Biotopes, shelters and diet of the
pine marten (Martes martes L.) in Roztochya (Lviv Region).
Visnyk of the Lviv University, Series Biology, 63: 35–43. (In
Ukrainian)]
Стельмах, С. М. 2017. Поширення, класифікація угідь,
чисельність та використання ресурсів куниці лісової у
Львівській області. Лісівництво і агролісомеліорація,
131: 194–202.
[Stelmakh, S. M. 2017. Spread, classification, of hunting
lands, abundance and use of pine marten resources in the
Lviv Region. Forestry and Forest Melioration, 131: 194–
202. (In Ukrainian)]
Теплов, В. П. 1960. Динамика численности и годовые из-
менения в экологии промысловых животных Печерской
тайги. Труды Печеро-Илычского государственного запо-
ведника, Сыктывкар, 8, 5–221.
Техніка кількісного обліку куниці лісової (Martes martes) маршрутним методом... 111
[Teplov, V. P. 1960. Population dynamics and annual
changes in the ecology of commercial animals of the Pecher-
sky taiga. Proceedings of the Pechero-Ilych State Reserve,
Syktyvkar, 8: 5–221. (In Russian)]
Формозов, А. Н. 1932. Формула для количественного учета
млекопитающих по следам. Зоологический журнал, 12
(2): 66–69.
[Formozov, A. N. 1932. A formula for quantitative census of
mammals based on traces. Journal of Zoology, 12 (2): 66–69.
(In Russian)]
Burki, S., T. Roth, K. Robin, D. Weber. 2009. Lure sticks as a
method to detect pine martens (Martes martes). Acta
Theriologica, 55: 223–230.
Caryl, F. M., R. Raynor, C. P. Quine, K. J. Park. 2012. The
seasonal diet of British pine marten determined from geneti-
cally identified scats. Journal of Zoology, 288: 252–259.
Di Cerbo, A. R., C. M. Biancardi. 2013. Monitoring small and
arboreal mammals by camera traps: effectiveness and appli-
cations. Acta Theriologica, 58: 279–283.
Frantzen, M. A. J., J. B. Silk, J. W. H. Ferguson, R. K. Wayne,
M. H. Kohn. 1998. Empirical evaluation of preservation
methods for faecal DNA. Molecular Ecology, 7: 1423–1428.
Helldin, J. O. 2000. Seasonal diet of pine marten (Martes
martes) in southern boreal Sweden. Acta Theriologica, 45:
409–420.
Lynch, Б. B., M. J. F. Brown, J. M. Rochford. 2006. Fur snag-
ging as a method of evaluating the presence and abundance
of a small carnivore, the pine marten (Martes martes). Jour-
nal of Zoology, 270: 330–339.
Mullins, J., M. J. Statham, T. Roche, P. D. Turner, C. O’Reilly.
2009. Remotely plucked hair genotyping: a reliable and non-
invasive method for censusing pine marten (Martes martes,
L. 1758) populations. European Journal of Wildlife Re-
search, 56: 443–453.
Pereboom, V., M. Mergey, N. Villerette, R. Helder, J. F.
Gerard, T. Lode. 2008. Movement patterns, habitat selection,
and corridor use of a typical woodland-dweller species, the
European pine marten (Martes martes), in fragmented land-
scape. Canadian Journal of Zoology, 86: 983–991.
Steyer, K., O. Simon, R. H. S. Kraus, P. Haase, C. Nowak.
2013. Hair trapping with valerian-treated lure sticks as a tool
for genetic wildcat monitoring in low-density habitats. Euro-
pean Journal of Wildlife Research, 59: 39–46.
Sidorovich, V., N. Vorobej. 2013. Mammal Activity Signs:
Atlas, Identification Keys and Research Methods. Veche,
Moscow, 1–320.
Jedrzejevski, W., V. Sidorovich. 2001. Art of animal tracking,
Poland. Mammal Research Institute, 1–227.
Zalewski, A., W. Jedrzejewski. 2006. Spatial organization and
dynamics of the pine marten Martes martes population in Bi-
alowieza Forest (E Poland) compared with other European
woodlands. Ecography, 29: 31–43.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-165176 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2616-7379 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:17:53Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Національний науково-природничий музей НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Стельмах, С. 2020-02-12T07:26:05Z 2020-02-12T07:26:05Z 2019 Техніка кількісного обліку куниці лісової (Martes martes) маршрутним методом на великих площах лісових угідь / С. Стельмах // Theriologia Ukrainica. — 2019. — Т. 17. — С. 104–111. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. 2616-7379 DOI: http://doi.org/10.15407/pts2019.17.104 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/165176 У статті висвітлюються основні організаційні і методичні підходи щодо обліку куниці лісової на великих площах лісових мисливських угідь України. Дану методику доцільно застосовувати в багатих на ліси регіонах, де зосереджені значні ресурси цього звіра, і які є перспективними для ведення мисливського господарства по даному виду. Вона складається із 3 етапів. Перший етап передбачає виокремлення площ лісових масивів та закладання схем маршрутів на картах. Вибираються передовсім великі лісові масиви, площею не менше 10000 га. Можна також включати ліси меншої площі (від 1000 га), проте за умови, що вони розміщені групами на недалекій відстані один від одного (до 2 км) та сукупна їхня площа не менша ніж 10000 га. Далі на мапах лісових насаджень наносяться схеми маршрутів. Облікові маршрути закладаються рівномірно по всій площі лісових масивів з таким розрахунком, щоби ними були охоплені усі лісові насадження, які характерні для того чи іншого масиву. Довжина маршрутів – від 5 до 10 км. Під час другого етапу проводиться підрахунок перетинів слідів на маршрутах і вистежування добових ходів куниць. Облік чисельності куниці лісової найкраще проводити у період з 10 лютого по 10 березня. Роботи з обліку чисельності лісової куниці слід проводити не раніше ніж через дві доби після завершення снігопадів. Облік не проводиться у періоди із дуже низькими температурами повітря — нижче -10 °С та у відлиги. Визначення середньої довжини добового ходу лісової куниці обов’язково здійснюється під час проведення обліків. Третій етап передбачає камеральну обробку польових матеріалів з використанням оновленої формули Формозова. Безпосередня камеральна обробка польових матеріалів здійснюється районними мисливствознавцями. Після чого матеріали передаються у мисливські відділи обласних управлінь лісового та мисливського господарства для аналізу і узагальнення в масштабах області. Наведена методика дає змогу визначити щільність населення і чисельність куниці лісової в межах адміністративних областей України, і може бути використана службовими особами (мисливствознавцями) та науковцями (зоологами), як основний метод моніторингу стану ресурсів виду, що експлуатуються. The article highlights the main organizational and methodological approaches to census of the pine marten in large forested areas of Ukraine. It is expedient to use this method to record the pine marten in regions rich in forests where significant resources of this promising game species are concentrated. The method consists of 3 stages, including allocation of forest areas and laying the route schemes on maps. In particular, large forests with an area of at least 10,000 hectares should be selected. Smaller forests (1000 ha) may also be included, however, provided that they are located in close proximity (up to 2 km) and their total area is not less than 10,000 hectares. Then we draw routes on maps. The accounting routes are laid evenly over the entire area of the forest, so that they cover all forest plantations that are characteristic of an array. The length of the routes is 5 to 10 km. The second stage is field studies — counting the intersections of tracks on routes and tracking the daily movements of martens. The number of pine martens is best to be estimated from February 10 to March 10. The work on the account of the number of pine marten should be carried out not earlier than two days after the snowfall. Accounting is not carried out in periods with very low air temperatures (less than –10 °C) and thaws. The average length of the daily path of the marten is determined on the day of census. The third stage involves processing of field materials using Formosan’s updated formula. The direct processing of field data is carried out by local hunting experts. Subsequently, the materials are transmitted to the Hunting Departments of the Regional Forestry and Hunting Offices for analysis and generalization across the region. The given method allows to determine the population density of the pine marten within the administrative regions of Ukraine, and can be used by officials (hunters) and scientists (zoologists) as the main monitoring method of the state of marten populations. За допомогу у апробації методики в польових умовах та наданні цінних матеріалів висловлюю щиру подяку колишнім єгерям мисливсько-рибальського господарства «Майдан» П. Фолюшу та А. Жінчину та державного мисливського господарства «Яворівське» А. Музиці, В. Турашу та Я. Копитку, з котрими у різні часи довелося працювати, а також інженеру відділу охорони ПЗФ Яворівського національного природного парку В. Левченку. uk Національний науково-природничий музей НАН України Theriologia Ukrainica Методики та моделювання Техніка кількісного обліку куниці лісової (Martes martes) маршрутним методом на великих площах лісових угідь Techniques for census of the pine marten (Martes martes) by the route method in large forested areas Article published earlier |
| spellingShingle | Техніка кількісного обліку куниці лісової (Martes martes) маршрутним методом на великих площах лісових угідь Стельмах, С. Методики та моделювання |
| title | Техніка кількісного обліку куниці лісової (Martes martes) маршрутним методом на великих площах лісових угідь |
| title_alt | Techniques for census of the pine marten (Martes martes) by the route method in large forested areas |
| title_full | Техніка кількісного обліку куниці лісової (Martes martes) маршрутним методом на великих площах лісових угідь |
| title_fullStr | Техніка кількісного обліку куниці лісової (Martes martes) маршрутним методом на великих площах лісових угідь |
| title_full_unstemmed | Техніка кількісного обліку куниці лісової (Martes martes) маршрутним методом на великих площах лісових угідь |
| title_short | Техніка кількісного обліку куниці лісової (Martes martes) маршрутним методом на великих площах лісових угідь |
| title_sort | техніка кількісного обліку куниці лісової (martes martes) маршрутним методом на великих площах лісових угідь |
| topic | Методики та моделювання |
| topic_facet | Методики та моделювання |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/165176 |
| work_keys_str_mv | AT stelʹmahs tehníkakílʹkísnogooblíkukunicílísovoímartesmartesmaršrutnimmetodomnavelikihploŝahlísovihugídʹ AT stelʹmahs techniquesforcensusofthepinemartenmartesmartesbytheroutemethodinlargeforestedareas |