Динамічна компонента у складі теріофауни Сколівських Бескид (Українські Карпати)
Територія Сколівських Бескид є однією з найбільш заліснених слабозмінених людиною фізико-географічних районів Українських Карпат, що характеризується високим ландшафтним різноманіттям і значним багатством дикої фауни. Дослідження складу чужорідної фауни та аналіз їх впливу на корінні види, середовищ...
Saved in:
| Published in: | Theriologia Ukrainica |
|---|---|
| Date: | 2019 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Національний науково-природничий музей НАН України
2019
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/165186 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Динамічна компонента у складі теріофауни Сколівських Бескид (Українські Карпати) / Н. Стецула // Theriologia Ukrainica. — 2019. — Т. 17. — С. 43–54. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-165186 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Стецула, Н. 2020-02-12T07:30:27Z 2020-02-12T07:30:27Z 2019 Динамічна компонента у складі теріофауни Сколівських Бескид (Українські Карпати) / Н. Стецула // Theriologia Ukrainica. — 2019. — Т. 17. — С. 43–54. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. 2616-7379 DOI: http://doi.org/10.15407/pts2019.17.043 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/165186 Територія Сколівських Бескид є однією з найбільш заліснених слабозмінених людиною фізико-географічних районів Українських Карпат, що характеризується високим ландшафтним різноманіттям і значним багатством дикої фауни. Дослідження складу чужорідної фауни та аналіз їх впливу на корінні види, середовища існування та екосистеми є актуальною проблемою і потребує обговорення. Виробнича діяльність мешканців Сколівських Бескид супроводжувалася постійним збільшенням антропогенного впливу на лісові екосистеми парку. Зміни природної ценотичної структури лісів стали причиною значного скорочення ареалів окремих видів місцевої теріофауни та доступними щодо заселення чужими видами. Наслідком невпорядкованої поведінки чужорідних видів в зовсім новій реальності; є зміни складу зональних комплексів через втрату раритетної частини біоти та поступовий перехід зональних комплексів у стан «сірої біоти». У статті проаналізовано випадки появи чужорідних видів, що стали можливими при антропогенних умовах й залежали від людини (програми збагачення мисливських угідь, експериментів щодо введенням в культуру нових видів тощо), а також ті, що зумовлені спонтанним поширенням і вторгненням. Наведено п’ять груп адвентивних видів — експансивні (Eptesicus serotinus, Martes foina, Sciurus vulgaris carpathicus); реабілітаційні (Capreolus capreolus, Lutra lutra, Meles meles, Sus scrofa); інвазивні (Mus musculus, Rattus norvegicus); ретроіндуковані (Bison bonasus, (Rupicapra rupicapra), інтродуковані (Oryctolagus cuniculus, Myocastor coypus, Ondatra zibethicus), Cervus nippon, Nyctereutes procyonoides, Dama dama). Проекти щодо збагачення теріофауни парку чужорідними видами закінчувалися невдачами. Відтак, в умовах парку корінні види демонструють високу здатність до відновлення чисельності популяцій. Інтродукція на територію парку виражена у трьох видів — єнота уссурійського (Nyctereutes procyonoides) із ряду Псоподібних, ондатри мускусної (Ondatra zibethicus) із ряду Мишоподібних та лані звичайна (Dama dama) із ряду Оленеподібні. The territory of the Skole Beskyds National Park is one of the most densely forested regions of the Ukrainian Carpathians, little affected by human activity and having a high landscape diversity and a considerably rich fauna. Investigation of the alien component of the local fauna and analysis of its impact on indigenous species, habitats and ecosystems is an urgent problem that requires discussion. The industrial activity within the Skole Beskyds was accompanied by a constant increase in anthropogenic impact on forest ecosystems of the park. Changes in the natural coenotic structure of forests led to a significant contraction of ranges of several species of the local mammal fauna and the areas became accessible for other species. The consequence of the appearance of alien species in a completely new area are the changes in composition of zonal complexes due to the loss of the rare components and the gradual transition of the zonal complexes to the gray biota state. The article analyzes the occurrence of alien species that became possible under anthropogenic conditions and depended on humans (programs for the enrichment of hunting grounds, experiments on the introduction of new species, etc.), as well as those caused by spontaneous spread and invasion. There are five groups of adventive species in the composition of the local fauna — expansive (Eptesicus serotinus, Martes foina, Sciurus vulgaris carpathicus); re-appeared (Capreolus capreolus, Lutra lutra, Meles meles, Sus scrofa); invasive (Mus musculus, Rattus norvegicus); reintroduced (Bison bonasus, (Rupicapra rupicapra), introduced (Oryctolagus cuniculus, Myocastor coypus, Ondatra zibethicus, Cervus nippon, Nyctereutes procyonoides, Dama dama). Projects on the enrichment of the territory's fauna with alien species ended in failure. Thus, under the park’s conditions, indigenous species show a high ability to restore population abundance. Introduction of only three species in the territory of the park was successful — raccoon dog (Nyctereutes procyonoides) from the family Caniformes, muskrat (Ondatra zibethicus) from the family Muriformes and fallow deer (Dama dama) from the family Cervidae. uk Національний науково-природничий музей НАН України Theriologia Ukrainica Ссавці заповідних екосистем Динамічна компонента у складі теріофауни Сколівських Бескид (Українські Карпати) The dynamic component in the mammal fauna of the Skole Beskyds (Ukrainian Carpathians) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Динамічна компонента у складі теріофауни Сколівських Бескид (Українські Карпати) |
| spellingShingle |
Динамічна компонента у складі теріофауни Сколівських Бескид (Українські Карпати) Стецула, Н. Ссавці заповідних екосистем |
| title_short |
Динамічна компонента у складі теріофауни Сколівських Бескид (Українські Карпати) |
| title_full |
Динамічна компонента у складі теріофауни Сколівських Бескид (Українські Карпати) |
| title_fullStr |
Динамічна компонента у складі теріофауни Сколівських Бескид (Українські Карпати) |
| title_full_unstemmed |
Динамічна компонента у складі теріофауни Сколівських Бескид (Українські Карпати) |
| title_sort |
динамічна компонента у складі теріофауни сколівських бескид (українські карпати) |
| author |
Стецула, Н. |
| author_facet |
Стецула, Н. |
| topic |
Ссавці заповідних екосистем |
| topic_facet |
Ссавці заповідних екосистем |
| publishDate |
2019 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Theriologia Ukrainica |
| publisher |
Національний науково-природничий музей НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
The dynamic component in the mammal fauna of the Skole Beskyds (Ukrainian Carpathians) |
| issn |
2616-7379 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/165186 |
| citation_txt |
Динамічна компонента у складі теріофауни Сколівських Бескид (Українські Карпати) / Н. Стецула // Theriologia Ukrainica. — 2019. — Т. 17. — С. 43–54. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT steculan dinamíčnakomponentauskladíteríofauniskolívsʹkihbeskidukraínsʹkíkarpati AT steculan thedynamiccomponentinthemammalfaunaoftheskolebeskydsukrainiancarpathians |
| first_indexed |
2025-11-28T01:26:46Z |
| last_indexed |
2025-11-28T01:26:46Z |
| _version_ |
1850853136012410880 |
| description |
Територія Сколівських Бескид є однією з найбільш заліснених слабозмінених людиною фізико-географічних районів Українських Карпат, що характеризується високим ландшафтним різноманіттям і значним багатством дикої фауни. Дослідження складу чужорідної фауни та аналіз їх впливу на корінні види, середовища існування та екосистеми є актуальною проблемою і потребує обговорення. Виробнича діяльність мешканців Сколівських Бескид супроводжувалася постійним збільшенням антропогенного впливу на лісові екосистеми парку. Зміни природної ценотичної структури лісів стали причиною значного скорочення ареалів окремих видів місцевої теріофауни та доступними щодо заселення чужими видами. Наслідком невпорядкованої поведінки чужорідних видів в зовсім новій реальності; є зміни складу зональних комплексів через втрату раритетної частини біоти та поступовий перехід зональних комплексів у стан «сірої біоти». У статті проаналізовано випадки появи чужорідних видів, що стали можливими при антропогенних умовах й залежали від людини (програми збагачення мисливських угідь, експериментів щодо введенням в культуру нових видів тощо), а також ті, що зумовлені спонтанним поширенням і вторгненням. Наведено п’ять груп адвентивних видів — експансивні (Eptesicus serotinus, Martes foina, Sciurus vulgaris carpathicus); реабілітаційні (Capreolus capreolus, Lutra lutra, Meles meles, Sus scrofa); інвазивні (Mus musculus, Rattus norvegicus); ретроіндуковані (Bison bonasus, (Rupicapra rupicapra), інтродуковані (Oryctolagus cuniculus, Myocastor coypus, Ondatra zibethicus), Cervus nippon, Nyctereutes procyonoides, Dama dama). Проекти щодо збагачення теріофауни парку чужорідними видами закінчувалися невдачами. Відтак, в умовах парку корінні види демонструють високу здатність до відновлення чисельності популяцій. Інтродукція на територію парку виражена у трьох видів — єнота уссурійського (Nyctereutes procyonoides) із ряду Псоподібних, ондатри мускусної (Ondatra zibethicus) із ряду Мишоподібних та лані звичайна (Dama dama) із ряду Оленеподібні.
The territory of the Skole Beskyds National Park is one of the most densely forested regions of the Ukrainian Carpathians, little affected by human activity and having a high landscape diversity and a considerably rich fauna. Investigation of the alien component of the local fauna and analysis of its impact on indigenous species, habitats and ecosystems is an urgent problem that requires discussion. The industrial activity within the Skole Beskyds was accompanied by a constant increase in anthropogenic impact on forest ecosystems of the park. Changes in the natural coenotic structure of forests led to a significant contraction of ranges of several species of the local mammal fauna and the areas became accessible for other species. The consequence of the appearance of alien species in a completely new area are the changes in composition of zonal complexes due to the loss of the rare components and the gradual transition of the zonal complexes to the gray biota state. The article analyzes the occurrence of alien species that became possible under anthropogenic conditions and depended on humans (programs for the enrichment of hunting grounds, experiments on the introduction of new species, etc.), as well as those caused by spontaneous spread and invasion. There are five groups of adventive species in the composition of the local fauna — expansive (Eptesicus serotinus, Martes foina, Sciurus vulgaris carpathicus); re-appeared (Capreolus capreolus, Lutra lutra, Meles meles, Sus scrofa); invasive (Mus musculus, Rattus norvegicus); reintroduced (Bison bonasus, (Rupicapra rupicapra), introduced (Oryctolagus cuniculus, Myocastor coypus, Ondatra zibethicus, Cervus nippon, Nyctereutes procyonoides, Dama dama). Projects on the enrichment of the territory's fauna with alien species ended in failure. Thus, under the park’s conditions, indigenous species show a high ability to restore population abundance. Introduction of only three species in the territory of the park was successful — raccoon dog (Nyctereutes procyonoides) from the family Caniformes, muskrat (Ondatra zibethicus) from the family Muriformes and fallow deer (Dama dama) from the family Cervidae.
|