Українська хатня ікона XVIII – ХХ ст.: як наукове дослідження

The article is devoted to consideration of Ukrainian hut home icons as phenomena of scientific and cultural problem that needs of immediate sollution.

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2007
Main Author: Осадча, О.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут народознавства НАН України 2007
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16521
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Українська хатня ікона XVIII – ХХ ст.: як наукове дослідження / О. Осадча // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — Ч. 1. — С. 105-114. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859652050232541184
author Осадча, О.
author_facet Осадча, О.
citation_txt Українська хатня ікона XVIII – ХХ ст.: як наукове дослідження / О. Осадча // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — Ч. 1. — С. 105-114. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
collection DSpace DC
description The article is devoted to consideration of Ukrainian hut home icons as phenomena of scientific and cultural problem that needs of immediate sollution.
first_indexed 2025-12-07T13:35:03Z
format Article
fulltext олена оСаДЧа аспірант , Київський інститут декоративно-прикладного мистецтва та дизайну ім. М. Бойчука уКРАїНсЬКА ХАТНя ІКОНА XVIII–XX сТ.: яК НАуКОВЕ ДОсЛІДжЕННя У статті розглядається українська хатня ікона кінця XVIII– XX ст. як наукова проблема, котра потребує негайного вирі- шення. актуальність теми дослідження зумовлена назрілою необхідністю сучасної науки звернутися до витоків і розвитку народного мистецтва, з яким пов`язане духовне життя нашого народу. Хатня народна ікона — це особливе культурно-сакральне явище. Масове і водночас унікальне за глибиною витоків та фольклорно-християнським характером основних образів і сюжетів, за неперевершеною символікою та регіональними особливостями. Розвиваючись далеко від офіційних центрів, у провінціях, куди не діставав адміністративний контроль, народна ікона на той час представляла суттєву альтернативу іконі офіційній. отже, основний її інтерес становить те, що майстри підсвідомо відтворювали спадковість традицій, гли- бинні зв`язки з історичним минулим. Власне, українське радянське мистецтвознавство вивча- ло ікону виключно в художньому аспекті. Фахівці визначали техніку виконання ікони, композиційні прийоми різних іконо- писних шкіл або окремих іконописців, але зовсім не помічали той факт, що ікона в церкві або хаті — це передусім предмет культу, матрична одиниця духовності українського народу. За словами і. Музички, «ікона — це не тільки мистецька вартість, але над усе — то жива духовна цінність, яка формує душі, провадить і виховує народ і його покоління» [1, 8]. олеНа оСаДЧа106 тому наразі перед мистецтвознавцями стоїть завдання вив- чити, аби зберегти українську хатню ікону, мистецькі традиції, які мають глибинні коріння з віруваннями наших пращурів. адже нав`язлива глобалізація культури і знехтування націо- нальною спадщиною призвели до того, що XX ст. вважається найбездуховнішим за всю історію людства. Нині, коли сучасні технології витісняють рукотворне мистецтво, натомість йому з`являються абстрактні полотна, в яких нерідко переважають агресія та жорстокість. Саме тому вкрай необхідно поверну- тися до духовної спадщини наших предків, віднайти те добре, щире, наївне, яке притаманне народному мистецтву, зокрема народній іконі. Українська хатня ікона в образній формі відображає основні соціальні, моральні та етичні проблеми—в ній віддзеркалено буття людини. як писав патріарх йосиф, «ніяке мистецтво на світі і в історії не мало такого впливу на душу людську, як ікона на вірних…вона будила живу віру, зворушувала до пока- яння і жертв за гріхи і вдаряла в найтонші струни побожності людського духу» [2, 160]. З`ясування генези і традиційних духовно-художніх рис хат- ньої ікони окремих регіонів України є однією з актуальних проблем сучасного мистецтвознавства. Незважаючи на те, що чимало унікальних хатніх ікон зберігаються в музеях, усе ж частина з них знаходяться у приватних колекціях, зокрема за кордоном. В Україні не вистачає каталогів найповажніших фондів іконопису з державних музеїв і приватних колекцій. цей незадовільний стан для вивчення українського іконопису взагалі та його народної течії зокрема змушує негайно взятися за вирішення цієї проблеми. Багато з українських ікон росій- ські видавництва друкують як свої. Майже вся східна Україна зазнала пограбувань сакральних святинь. Вони були вивезені за кордон, зокрема в Росію. Порівняльний аналіз хатніх ікон різних регіонів України дасть змогу охарактеризувати схожі риси стилістики і виявити своєрідність української ікони. однак, збираючи по крупицях те, що нам залишила історія, все ж можна, сподіваємося, відтворити цілісну картину розвит- УкРаЇНСЬка ХатНя ікоНа 107 ку української хатньої ікони періоду кінця XVIII-XX століть. Зокрема, виявити передумови її виникнення та розвитку, виз- начити регіональні відмінності, типологію та стильові особ- ливості. Житло в Україні з найдавніших часів мало крім побутових функцій і сакральне значення. Хатня ікона виконувала роль «посередника» до господньої благодаті. існувало багато на- родних обрядів, пов`язаних із хатньою іконою. кожна річ у домі мала символічну цінність. Прототипом хатньої ікони була різьблена ікона-хрест або ж народна гра- вюра-образ. язичницьким оберегом також слугували сушене зілля, зав`язане навхрест, переважно з васильків, лікарських рослин, солом`яні зірки, хрестики, голуби тощо. Двері, вікна наділяли різними сакральними оберегами, щоб не проникала нечиста сила. Входини в новий будинок, а також обряд хрещення або вінчання був неможливий без ікони. Їх вішали навіть над во- ротами і над ганком, аби вберегти оселю від темних сил. До ікони зверталися в усіх життєвих негараздах, при пожежі, на похоронах. Божниця в домі — це святе місце. У панських помістях були окремі кімнати — «божниці», «хрестові», «образниці». Божниця мала багато назв, таких як: передній кут, червоний кут, тябло (зябло), часовня, киот, покуть. із духовною історією сімейного роду, селянської общини і навіть цілого краю можна ознайо- митися, лише простеживши заповнення «божниці». Найулюбленішими святими, які зображувалися на хатніх іконах, були Богородиця, Миколай, Юрій Змієборець, Парас- кева, Варвара. Для зображення християнських сцен на хатніх іконах народні майстри іноді користувалися апокрифічними джерелами, таким чином заповнюючи прогалину канонічних євангелій. Українська масова ікона формувалася як певна цілісна ху- дожня система, національний онтологічно-ціннісний фактор та культурно-комунікативний чинник переважно селянського життя. Народна ікона — це віддзеркалення душі народу, вона олеНа оСаДЧа108 визначала певний світогляд українців. традиційно-філософсь- ким баченням українців були кордоцентризм, екзистенціалізм та антеїзм, які визначали певну своєрідність у творчому про- яві. кордоцентризм наголошував на тому, що основна боротьба не зовнішня, а внутрішня, боротьба із собою, яка відбувається у самому серці людини. В Біблії майже на кожній сторінці йдеть- ся про те, що людина відчуває і пізнає не розумом, а серцем. Серце, за Святим Письмом, це — орган спілкування людини з Богом, тобто воно є органом найвищого пізнання. Серце є центром нашого духовного життя й Богопізнання [3; 17, 22]. Зображуючи святих на іконах, народні майстри писали від щирого серця, дослухаючись до Біблії і знаючи, що саме че- рез серце з нами говорить господь. Хатні ікони приваблюють тим, що майстри вкладали в них душу, зображували образи зі щирістю віри, з простотою й строгою духовністю. ці ікони пи- салися з молитовним серцем, устремлінням до Бога. Майстри поєднували іконографічні канони із народними традиціями так, щоб якомога найвиразніше передати іконописний образ. екзистенціалізм, характерний для української свідомості, впливав на роздуми про смерть. Смерть не сприймалася як кінець, а як перехід в іншу реальність. антеїзм свідчив про велику любов до Матері-Землі, вті- лену у тисячолітні звичаї й традиції. Українці вірили в живі істоти, що оточували людину (такі як русалки, лісовики), і складали про них народні повір`я. Їх закоханість у рідний край втілювалися у тисячолітні звичаї. Зрештою, любов до природи ми відчуваємо і у хатніх іконах, де старанно виписані квіти й звірі, які відіграють неабияку роль у намаганні зрозуміти світ дольний й піднятися до горнього. Неабиякий вплив на формування української духовності справили візантійський ісихазм, а згодом — козацький баро- ковий іконопис. іконографічний сюжет «Покрови» як захисниці від ворогів виник саме в часи козацького бароко. також українцям притаманна глибока емоційність і воле- любність, прагнення до самопізнання й заглибленість у себе. УкРаЇНСЬка ХатНя ікоНа 109 Саме хатні ікони передають дух народу. адже в них спос- терігаються не лише історичні тенденції, але й викристалізо- вується цілісний образ культури. ікона не відтворює реаль- ність, а через символічну й образну систему відкриває її. Народна ікона відрізняється багатим образним змістом, своєрідністю естетичних поглядів. Хатня ікона відображає національну свідомість народу. В образах на іконах ми бачимо соціальні та психологічні настрої, радість і драматизм. Неви- падково, в народі термін “образ” ідентичний поняттю «ікона». У народі ікони називали образами тому, що вони розкривали сукупність ідей і традицій, в яких відобразилося культурно- духовне буття українського народу. Хатня ікона є цінною складовою розвитку мистецької тради- ції, вартісним пластом української художньої культури, якій притаманні іконографічна та художня своєрідність. Художні особливості української хатньої ікони визначаються насам- перед високою декоративністю й орнаментикою, яскравими кольорами і влучною деформацією форм, що посилюють емо- ційні враження. Зрештою, як пише о. Найден, «у формах народного мистец- тва життя присутнє не як предметна реальність дійсності, а як відображення її змінно-рухливої сутності (природи). Ві- дображення це, щодо прототипів, принципово умовно-пло- щинне, контурно-силуетне, значно деформоване. Чим далі твір мистецтва від реалій, що викликали його до життя, тим більш життєво-реальним він виглядає, тим більш законо- мірним стає факт його перебування в об`єктивно — реальній міжсередовищній сфері життя як частини останньої» [4; 65]. і тому можемо зробити висновок, що народна ікона — це образ української свідомості, синтезоване й концентроване уявлення про реальний і надреальний світи. Феномен народної ікони полягає ще й у розумінні канону. як відомо, канон зберігає традиції. За словами М. Некрасової, «канонічність, іншими словами нормативність, — одна із го- ловних особливостей народного мистецтва» [5; 234]. Можемо стверджувати, що хатня ікона формує колективну свідомість олеНа оСаДЧа110 і закріплює традицію. отже, народне мистецтво більш ка- нонічне, ніж новаторське [6, 60]. культурна традиція формує певний художній критерій, певний канон. Чому це питання завжди залишалося поза увагою науков- ців? як пише о. клименко, « імовірно, причини цього криються у запереченні більшістю науковців самої канонічності народної ікони» [6, 61]. Відзначимо, що саме за допомогою традиційних рис, притаманних окремим регіонам України, можемо виділити характерні групи народних ікон, простежити витоки й основ- ні етапи розвитку хатньої ікони кінця XVIII – XX століть у контексті історичних, соціальних та культурно-мистецьких процесів, визначивши стильові й типологічні особливості. Розглядаючи феномен хатньої ікони у трьох вимірах — фі- зичному (об`єктивному), художньому ( суб`єктивному, через досвід творчості) та метафізичному (трансцендентальному), — можемо визначити, що народна ікона — це уособлення мен- тальності й свідомості українського народу. Фізичний — це іконний вимір, який висвітлює техніку вико- нання, матеріал і масштабність. Художній — це іконописний вимір, який аналізує виразні засоби, художню мову і зміст сю- жету. Метафізичний — це іконічний вимір, який розшифровує іконографію, символіку, внутрішній зміст сюжету. цей вимір розглядає також три аспекти: художнє Буття (ми дивимося на ікону як на зачинені двері, читаючи тільки її зовнішню, бук- вальну символіку), потім на етапі, коли за видимим вбачається існування невидимого, усвідомлюється існування іншого світу (двері трохи відчиняються) і на останньому етапі відбувається синтез двох світів — Буття і Надбуття (двері відчиняються). У хатній іконі ми можемо простежити формування христи- янського світогляду через трансформацію язичницьких віру- вань. У цих іконах відображалося народне розуміння явищ навколишнього світу. За словами і. Федя, «християнство асимі- лювало багато язичницьких уявлень, у тому числі і зооморф- них архетипів» [7, 189]. Раніше образ Христа зображувався у вигляді риби, голуба, пелікана тощо. Ранню християнську й язичницьку символіку ми знаходимо саме в хатніх іконах. УкРаЇНСЬка ХатНя ікоНа 111 Символіка була багатозначною і багатовимірною, тому не варто розглядати її спрощено. Нові християнські уявлення сприймалися поволі, щільно переплітаючись із язичницькими поглядами. це пояснюється тим, що народ довго зберігає давні погляди й вірування, обряди й повір`я, звичаї й ритуали. із прийняттям християнства люди поривають із мину- лим світоглядом. такий різкий переворот зумовив їх шукати відповіді в апокрифічних творах як сполучної ланки між но- вим — християнським і старим — язичницьким світом. Щоб зрозуміти християнські ідеї, люди мусили звести їх до рівня наївного розуміння і звичного способу уявлення. Передаючи смисл сюжету Біблії, народні майстри часто ко- ристувалися апокрифічними переказами, зображуючи святих на іконах, аби зрозумілою мовою донести до селян ідею Святого Письма. Водночас ікона — це виховний посібник. адже майстри, малюючи ікону, намагалися висміяти пороки і неуцтво. Зоб- раження грішників, засуджених на вічні муки, змушували замислитися про порядність, свідомість і чистоту душі. якщо майстри зображали життя і діяння Христа, то акцентували увагу на деталях, які властиві життєвим ситуаціям. ікони ви- конувалися в образній формі, щоб змусити людей переживати, співчувати, вірити у своє божественне призначення. Усе це відтворено в хатніх іконах, які дають можливість зрозуміти народні вірування й світогляд нашого народу. В народних іконах проглядаються почуття любові та стра- ху майстрів, тобто любов до Бога і страх перед Божою карою. Навіть у намальованих образах святих відчувається напру- женість і покаяння за гріхи. Народні майстри писали ікони із відповідальністю і впевненим усвідомленням важливості цієї справи. отже, любов і страх — це антиномія сакрального мистецтва, зокрема народного, і в цьому ми вбачаємо певний феномен хатніх ікон як культурного явища. На думку і.Федя, «тлумачення української хатньої ікони як філософського осмислення законів будови й функціонування олеНа оСаДЧа112 Всесвіту дає змогу стверджувати, що ікона не тільки моделює оточуючий світ, показує його прихований від байдужого ока устрій, але й удосконалює його науковими методами, у тому числі й методами психоаналізу» [7; 76]. отже, можемо припус- тити, що хатня ікона сформувала певні архетипи української ментальності. До речі, « архетипічний світ часто називався інтелігібельним світом ( думки в голові Бога)» [ 7, 101]. Щодо хатньої ікони, то вона найвиразніше демонструє українські образи і духовні устремління народу. ікона взагалі — це безмовна проповідь того, як Слово Боже, будучи «гострішим від… меча обосічного» / евр. IV, 12/, із «Савлів робить Павлів, з людей-ангелів» [8; 117]. ікона зводить зовнішні і внутрішні почуття до споглядання Божественного. Зображуючи образи святих, народні майстри глибоко усві- домлювали зміст божественних істин. ікона в хаті постійно нагадувала про святе, була німим оповіданням, мовчазною кни- гою, через яку і неосвічений розумів події Святого Письма в образах. тому хочеться зазначити, що наш глибоко віруючий народ не втратив духовної самобутності. Він, попри нав`язливі новаторські тенденції мистецтва Заходу і великий потік інфор- мації, намагається зберегти свої традиції і свій іконопис. Маємо надію, що, систематизувавши хатні ікони окремих регіонів, зможемо пересвідчитися, що український хатній іконопис — це своєрідне явище у світовому мистецтві, яке потребує усвідом- лення і збереження. Мета дослідження полягає у виявленні етнокультурних традицій як феномену української культури у трактуванні християнських сцен. Для досягнення цієї мети передбачено вирішити такі завдання: 1.Виявити витоки й основні етапи розвитку хатньої ікони кінця XVIII–XX ст. у контексті історичних, соціальних та куль- турно-мистецьких процесів, визначивши стильові й типоло- гічні особливості, притаманні окремим регіонам України. 2.З’ясувати впливи офіційної ікони на хатню. 3.Встановити зв`язок іконографічних зображень на хатніх іконах із фольклором ( міфо- поетичною системою, язичниць- УкРаЇНСЬка ХатНя ікоНа 113 кими віруваннями та обрядами), виявити фрагменти давніх архетипів-схем у композиційній, іконографічній та художній основах української хатньої ікони. 4.Висвітлити найпоширеніші іконографічні типи зображень на хатніх іконах Христа, Богородиці, святих Миколая, Юрія Змієборця, Параскеви, Варвари та інших. 5.Довести значення такого явища, як хатня ікона, визначити її вплив на процес розвитку українського мистецтва. об`єктом дослідження є етнокультурний феномен українсь- кої хатньої ікони кінця XVIII–XX століть. Предметом дослідження є процеси становлення і розвитку українського хатнього іконопису кінця XVIII–XX століть у культурологічному аспекті, формування основних типів ікон, стильова еволюція та типологічні особливості окремих регіонів України. Хронологічні межі дослідження зумовлені виникненням, становленням і згасанням української хатньої ікони як ціліс- ного етнокультурного явища приблизно у кінці XVIII–XX століттях. Уже на початку XX ст. надається перевага олео- графічному друку святих, а не іконам, які написані на дошці, склі чи на полотні. У сучасному зверхньому ставленні до сакрального, у про- голошенні ери техносфери, вкрай необхідно замислитися над втратою національних цінностей. У наш час людина загубила- ся, стала додатком великої машини антикультури, яка тяжіє до одномірності й одноманітності. Сучасний конвеєрний тип мислення матеріальними категоріями нівелює стремління до духовності. якщо раніше зі смертю людини помирав цілий світ, то нині людина — це гвинтик і коліщатко у сучасній інформа- ційній глобалізації [ 8; 103]. людина втратила своє обличчя, забула, хто вона і для чого прийшла у світ. Вона забула своє земне і небесне коріння. Феномен хатньої ікони у релігієзнавчому, естетичному, культурологічному і філософському аспектах визначає само- бутність традицій і невичерпне джерело натхнення для май- бутніх поколінь. олеНа оСаДЧа114 Українська хатня ікона-образ заглиблює нас в історичне буття нашого народу і саме тому потребує дослідження. адже в образах відкривається сила українського духовного світу. Нині сакральне мистецтво зіткнулося з проблемою занед- бання духовної мови, з нерозумінням канонів, а також появою нових стилів. Наше завдання — віднайти, зберегти і дати на- лежну оцінку найбільшому національному багатству, що від- творює особливості нашої культури, повернутися до витоків наших традицій, щоб духовно оновити суспільство. 1. Музичка І. ікона в родинному житті українського народу // Українське сак- ральне мистецтво: традиції, сучасність, перспективи. ( Питання іконографії). Матеріали другої міжнародної наукової конференції.— львів, 1995. 2. твори кир йосифа Верховного архієпископа і кардинала, т. III-IV.— Рим 1970.— т. 3-4. 3. Святитель Лука (Войно-Ясенецкий). Дух, Душа и тело.— к., 2006. 4. Найден О. Дещо про форми народного мистецтва, особливості їх виникнення та функціонування у середовищі // ант: вісник археології, мистецтва, куль- тури.— 2002.— № 7-9. 5. Некрасова М. А. Народное искусство как часть культуры.— М., 1983. 6. Клименко О. До проблеми вивчення канону в іконописі // ант. — № 7-9. 7. Федь І.А. іконічна інтенція героїчного.— Слов`янськ, 2004. 8. Прот. Ілля Галич. Шанування ікон та його основи. аналіз протиріч сучасних сект.— Ужгород, 1993. Olena Osadcha Post-graduate student, Kyiv State M.Boichuk Institute of Decorative Applied Art and Design The Ukrainian Hut Home Icons of XVIII and XX c. as Objects of Scientific Research-Work. The article is devoted to consideration of Ukrainian hut home icons as phenomena of scientific and cultural problem that needs of immediate sollution.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-16521
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0040
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T13:35:03Z
publishDate 2007
publisher Інститут народознавства НАН України
record_format dspace
spelling Осадча, О.
2011-02-11T17:34:00Z
2011-02-11T17:34:00Z
2007
Українська хатня ікона XVIII – ХХ ст.: як наукове дослідження / О. Осадча // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — Ч. 1. — С. 105-114. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
XXXX-0040
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16521
The article is devoted to consideration of Ukrainian hut home icons as phenomena of scientific and cultural problem that needs of immediate sollution.
uk
Інститут народознавства НАН України
Публікації
Українська хатня ікона XVIII – ХХ ст.: як наукове дослідження
The Ukrainian Hut Home Icons of XVIII and XX c. as Objects of Scientific Research-Work.
Article
published earlier
spellingShingle Українська хатня ікона XVIII – ХХ ст.: як наукове дослідження
Осадча, О.
Публікації
title Українська хатня ікона XVIII – ХХ ст.: як наукове дослідження
title_alt The Ukrainian Hut Home Icons of XVIII and XX c. as Objects of Scientific Research-Work.
title_full Українська хатня ікона XVIII – ХХ ст.: як наукове дослідження
title_fullStr Українська хатня ікона XVIII – ХХ ст.: як наукове дослідження
title_full_unstemmed Українська хатня ікона XVIII – ХХ ст.: як наукове дослідження
title_short Українська хатня ікона XVIII – ХХ ст.: як наукове дослідження
title_sort українська хатня ікона xviii – хх ст.: як наукове дослідження
topic Публікації
topic_facet Публікації
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16521
work_keys_str_mv AT osadčao ukraínsʹkahatnâíkonaxviiihhstâknaukovedoslídžennâ
AT osadčao theukrainianhuthomeiconsofxviiiandxxcasobjectsofscientificresearchwork