Мистецтво та художній процес Кременеччини 1920-30-х років: предмет наукового дослідження
Kremenechyna is known for its Lyceum founded in the 19th century. Its art life in the 20th century is practically unknown. Bat this unique centre of culture needs more profound studying.
Saved in:
| Date: | 2007 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут народознавства НАН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16522 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Мистецтво та художній процес Кременеччини 1920-30-х років: предмет наукового дослідження / О. Панфілова // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — Ч. 1. — С. 115-122. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859826011568340992 |
|---|---|
| author | Панфілова, О. |
| author_facet | Панфілова, О. |
| citation_txt | Мистецтво та художній процес Кременеччини 1920-30-х років: предмет наукового дослідження / О. Панфілова // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — Ч. 1. — С. 115-122. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Kremenechyna is known for its Lyceum founded in the 19th century. Its art life in the 20th century is practically unknown. Bat this unique centre of culture needs more profound studying.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:28:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
олександра ПаНФілоВа
старший викладач,
Кременецький педагогічний
інститут ім. Т.Шевченка
МИсТЕЦТВО ТА ХуДОжНІЙ пРОЦЕс
КРЕМЕНЕЧЧИНИ 1920-30-Х РОКІВ: пРЕДМЕТ
НАуКОВОГО ДОсЛІДжЕННя
Сучасне мистецтвознавство досліджує не лише окремі види
та жанри художньої творчості, а й тяжіє до поглибленого осяг-
нення всіх чинників і передумов культурних процесів і явищ,
що в сукупності представляють мистецьке життя окремих
регіонів як складової частини України. лише глибоке дослід-
ження розмаїтого художнього надбання регіональних митців,
його осмислення та систематизація уможливлює створення
повнозвучної картини національного мистецтва, допоможе
ретльніше виявити місце української культури в європейській
мозаїці.
1920–30-ті рр. в українській культурі були добою складного
взаємовпливу українсько-польських зв’язків. особливої по-
казовості набуває культурно-освітній та мистецький вплив
Польщі на західноукраїнських землях, зокрема Волині. Про-
блема традицій та прагнення новизни внесли загострення в
систему художнього мислення, а компромісне вирішення пи-
тання найчастіше досягалося поєднанням елементів культур
обох народів. Вивчення мистецького життя кременеччини в
ракурсі художнього та ідейного синтезу двох культур є одним
з найактуальніших аспектів дослідження як для України так
і для Польщі. Сформульована наукова проблема поставлена
для розв’язання вперше.
Метою дослідження є системний культурологічний аналіз
творчих процесів кременеччини в контексті українсько-поль-
ського мистецько-освітнього руху протягом 1920-30 рр. та
доведення, що саме синтез традицій та культурних надбань
двох слов’янських народів був духовною основою розвитку
олекСаНДРа ПаНФілоВа116
волинського мистецтва у міжвоєнний період.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких
завдань:
а) вивчити і систематизувати літературні джерела, встано-
вити основні етапи історіографії дослідження;
б) відтворити загальну картину культурного розвитку кре-
менеччини 1920-30-х років;
в) простежити на прикладі культурно-освітніх явищ креме-
нецького осередку (як складової частини Волині), особливості
розвитку локальних і жанрових художніх різновидів, зв’язків
з культурними тенденціями епохи;
г) виявити та охарактеризувати художньо-стилістичні особ-
ливості творів мистецтва, які дійшли до наших днів, і визначити
хронологічну послідовність їх виконання;
ґ) проаналізувати вплив місцевих освітніх закладів на со-
ціокультурні процеси регіону;
д) з’ясувати феномен існування та розвитку одного з най-
старіших осередків мистецтва в Україні.
об’ємом дослідження стануть культурні процеси кре-
менецького осередку 1920-30-х років. Предмет досліджен-
ня — мистецтво та культурологічні аспекти творчої діяльності,
художників, фотографів, музикантів та авторів означеного
центру. Хронологічні рамки обмежені міжвоєнним періодом, що
є оптимальним для розкриття даної теми, однак у культурно-
генетичній площині вони сягають кінця XVIII століття.
кременеччину в системі польської освіти згадують завдяки
створеному у ХіХ ст. провідному навчальному закладу. Чіль-
не місце займають праці польських дослідників ХіХ – пер-
шої половини ХХ ст. В першу чергу це біографічні словники
[1-4], у яких знаходимо стислі відомості про перебування та
діяльність іноземних художників ХіХ століття у кременці.
існують також загальні публікації, присвячені історії освіти,
науки та просвітництва на основі кременецького ліцею ХіХ ст.
як базового центру культурного розвитку Волині. Мистецьку
ж сторону життя осередку можна пізнати лише у комплексі
з навчальною діяльністю закладу. Навіть після припинення
МИСтецтВо та ХУДоЖНій ПРоцеС кРеМеНеЧЧИНИ 117
діяльності ліцею у 1830-х рр. польські публікації часто підні-
мають цю тематику.
Друге відродження освітньо-мистецької сфери пов’язане з
полонізацією краю у 1920-х роках. Незважаючи на те що на
„східних кресах” поляками була створена специфічна система
культурно-освітніх закладів, яким належала провідна роль у
зміцненні державницьких інтересів, варто, однак, відзначити
і позитивну сторону діяльності цих установ, яка спрямовува-
лась на підвищення загального культурного рівня населення.
оновлений кременецький ліцей функціонував як комплекс
польських середніх шкіл. До його складу входили: загально-
освітній ліцей, гімназія ім. т.Чацького (з 1937 р. реформована у
два ліцеї — фізико-природничого та гуманітарного напрямків),
ліцей сільського і лісового господарства, нижча школа город-
ництва, педагогічна школа, кооперативна гімназія, ремісни-
чо-промислова школа, нижча школа садівництва, мулярська
школа, три дошкільні заклади). Загалом у 1920-30-ті рр. на
базі кременецького ліцею було створено близько двадцяти
шкіл різних напрямків. така активність не могла бути непо-
міченою.
Численні праці польських науковців часто-густо зосеред-
жують увагу на діяльності та значенні для регіону польських
освітніх закладів та організацій. Серед них чільне місце на-
лежить праці М.Ролле «тадеуш Чацький і кременець», яка
була видана на початку ХХ століття [5]. Дослідження подіб-
ного спрямування здійснили на початку ХХ ст. а.Бауфельд
та З.куркульський [6, 7].
Чималий внесок у розкриття проблем функціонування кре-
менецького ліцею зробила у 1930-х та 1980-х рр.. критик Марія
Данилевич-Зелінська [8-10]. У творах «Наукове життя давнього
кременецького ліцею», «Волинські атени» авторка піднімає
питання ефективності різноманітних систем навчання, само-
освіти учнів, гурткової діяльності закладу.
Відрадно зауважити, що існує чимало публікацій стосов-
но різноманітних сторін життя цього осередку. У низці праць
історичного та статистичного характеру містяться описи
олекСаНДРа ПаНФілоВа118
та погляди на художні процеси, що мали місце в ліцеї. Міс-
цева газета «Zycie Krzemieniecke», висвітлювала всі події та
культурно-освітні заходи польських організацій, товариств,
закладів. Чимало уваги двотижневик приділяв мистецьким
подіям міста і околиць. Побіжну інформацію містять часо-
писи «Rocznik Wolynskiy», «Rocznik ziem wschodnich», «Orli
lot», «Glos plastykow», «Arkady», «Nauka Polska», «Tygodnik
slustrowany» та інші. Проте в цих виданнях найчастіше обго-
ворювалися факти діяльності та значення лише польських
творчих груп та організацій. окрім них на території Волині,
зокрема кременеччини, діяла низка українських художніх
студій, аматорських труп, про творчість яких замовчувала
польська преса або ж згадувала побіжно. Майже всі вони були
змушені припинити свою діяльність внаслідок упередженості
польської влади. Місцевих україномовних видань цього періо-
ду просто не існувало, окрім релігійної періодики «церква і
нарід», «Духовний сіяч», «Православна Волинь», «Віра», які
не торкались мистецької тематики.
До окремого блоку сучасних українських джерел на-
лежать роботи, присвячені проблемам та історії мистецької
освіти України, які здійснили: андрій Бокотей, Віктор Дани-
ленко, емануїл Мисько, андрій Чебикін, РостиславШмагало,
Микола яковов та інші.
Завдяки поглибленому вивченню діяльності митців на тери-
торії Волині в діахронічному аспекті було встановлено беззапе-
речний факт існування польських художньо-освітніх традицій,
які тривали кількасот років. культурні зв’язки польських та
українських митців розглядаються у працях мистецтвознавців
л.И. тананаєвої [11], о.к.Федорука [12,13], Н.Н.Свириди [14],
к.В.Митаревої [15].
У другій половині ХХ ст. з’явилися колективні узагальнюючі
праці, зокрема: „історія міст України: тернопільська область”
(1973), „історія українського мистецтва” в 6-ти томах (1966 –
1970), „Словник художників України” (1973), «Митці Украї-
ни. енциклопедичний довідник» (1992), енциклопедія украї-
нознавства (1994), де знаходимо стислі відомості про мистецькі
МИСтецтВо та ХУДоЖНій ПРоцеС кРеМеНеЧЧИНИ 119
події на кременеччині. З українських авторів вперше до питань
кременецької художньої школи звертається г.островський [16].
Відомостей про життя кременця як культурного та мистець-
кого осередку у 1920–30-ті рр. практично не існує.
У кінці ХХ ст. про осередок з’явилося чимало праць місце-
вого краєзнавця гаврила Чернихівського, у яких дослідник
відроджує незаслужено забуті імена славетних кременчан,
нагадує про історичні факти, які замовчувалися науковцями
в радянські часи [17,18]. цінну інформацію в історичному та
культурознавчому аспектах містить його праця „кременеччи-
на: історичне та літературне краєзнавство”, присвячена літе-
ратурній та науковій спадщині відомих кременчан. кількома
роками пізніше вийшла цілісна, узагальнена праця цього ж
автора „кременеччина від давнини до сучасності” [19]. Втім
і в ній науковець не ставив за мету провести дослідження
мистецько-культурної сторінки історії кременеччини, тому
вона фактично залишилась поза увагою.
У наш час дослідження навчально-освітньої бази кременець-
кого ліцею продовжили Н.Сейко [20], С.Чуйко [21], С.коляденко
[22]. Характеризуючи загальну картину діяльності закладу в
різні періоди, і ці автори фактично оминули мистецький бік
освіти закладу.
Значним внеском у висвітлення кременеччини як провідно-
го мистецького осередку Волині є збірна праця “кременець.
атени Юліуша Словацького” під редакцією Станіслава Ма-
ковського. У творі проаналізовано польськими дослідниками
всі види прояву культурно-просвітницьких процесів та подій
краю у ХіХ ст. через діяльність визначних особистостей, у тому
числі й багатьох художників, пов’язаних з кременеччиною.
Пізнавальними є спогади очевидців, випускників та викладачів
ліцею, розповіді яких стосуються не лише студентського по-
буту, науки та дозвілля ліцеїстів, а й зазначають усі навчальні
предмети та професорсько-викладацький склад ліцею [23].
Поодинокі відомості про діяльність кременецьких митців
у контексті художньої освіти знаходимо в «Словнику мит-
ців — педагогів України та з України у світі» Ростислава
олекСаНДРа ПаНФілоВа120
Шмагала [24]. У наступній узагальнюючій монографії цього
ж автора, присвяченій художній освіті в Україні, наводяться
приклади стилістичних особливостей розвитку професійного
та народного мистецтва багатьох регіонів, у тому числі Во-
лині [25]. автор розповідає про відомих і менш відомих ху-
дожників-викладачів першого кременецького ліцею, згадує
про вакаційні студії відновленого закладу: стисло висвітлює
діяльність ремісничих мистецьких шкіл і майстерень регіону,
розглядає футуристичний рух авангардистів у кременці, очо-
люваний професором львівського університету л.Хвістиком
[25,161-163].
таким чином, короткий історіографічний огляд засвідчує,
що за межі наукових інтересів вчених потрапили різноманітні
культурні явища, котрі стосуються зорового мистецтва, му-
зики і театру.
На наш погляд, неприпустимо мало уваги в українському
мистецтвознавстві приділяється визначним осередкам. Зо-
середження досліджень на окремих формах вияву мистець-
кого життя не може забезпечити створення повної картини
загального художнього розвитку регіону, однак це можли-
во здійснити шляхом глибокого вивчення взаємодії і впливів
різноманітних явищ і процесів, пов’язаних з багатогранною
спадщиною митців. Дослідження культури та мистецтва до-
сить вузької географічної території окресленого періоду дає
змогу більш детально прослідкувати за багатьма формами
прояву художнього життя, визначити особливості розвитку
культуротворчого та мистецького явищ.
отже, означена тема ніколи не була предметом всебічного
вивчення, а тому не існує цілісної картини художнього життя
кременеччини 1920-30-х років. На нашу думку, необхідний
подальший пошук та вивчення матеріалів культуротворчої
діяльності мистецьких організацій та закладів кременеччини
з метою поширення їхнього досвіду серед сучасних митців,
працівників культури, освітян та краєзнавців.
МИСтецтВо та ХУДоЖНій ПРоцеС кРеМеНеЧЧИНИ 121
1. Janowski L. Słownik bibliograficzny.— Wilno, 1939.— T1
2. Słowmik artystow polskich i obcych w polsce dzialajacych. T.I – VI. Wrociaw –
Warszawa – Krakow – Gdansk. — B.r.
3. Encyklopedia Powszechna.— W XXVII t.— Warszawa.— 1867.
4. Polski Słownik Bibliograficzny (PBS) – Warszawa – Krakow.— 1936–1996.
5.Rolle M. T. czacki i Krzemieniec.— Lwów, 1913.
6. Baufeld A. Liceum Krzemienieckie // Nowe tory.— 1914.
7. Kukulski Z. Dzialalnosc pedagogiczna Tadeusza. czackiego.— Warszawa.— 1914.
8. Danilewicz M. Zycie naukowe dawnego Liceum Krzemienieckiego.— Krakow,
1931.
9. Danilewicz M. Towarzystwo uczniow Liceum Krzemienieckiego.— Rowne.—
1933.
10. Danilewicz M. Ateny Wołynskie.— Warszawa,1987.
11. Тананаева Л.И. Польское изобразительное искусство епохи Просвещения.— М.,
1968.
12. Федорук А. К. Украинско-польские связи в изобразительном искусстве второй
половины ХіХ – начала ХХ веков: автореф. дис…канд. искусств.— киев.—
1971.
13. Федорук О. К. Джерела культурних взаємин. Україна в творчості польських
художників другої половини ХіХ – початку ХХ ст.— київ, 1976.
14. Свирида Н.Н. Польская художественная жизнь конца ХVііі – первой трети
ХіХ ст.— М., 1978.
15. Мытарева К.В. Виленская школа живописи и ее контакты с русской художес-
твенной культурой. автореф. дисс… канд. искусствоведения.— л., 1978.
16. Островский Г. к вопросу о кременецкой художественной школе. — Советское
славяноведение.— 1969.— №6.— С. 78-79.
17. Чернихівський Г.І. Почаїв // Наука і суспільство.— 1989.— № 10.— С. 40-43.
18. Чернихівський Г. І. кременець // Наука і суспільство.— 1989.— № 1.— С. 37-39.
19. Чернихівський. Г. І. кременеччина від давнини до сучасності.— кременець,
1999.
20. Сейко Н. Польське шкільництво на Волині – Житомирщині у ХіХ – і половині
ХХ століття.— Житомир, 2002.
21. Чуйко С. ліцеї України (ХіХ – ХХ). — тернопіль, 1996.
22. Коляденко С. кременецький ліцей в системі освіти Волині (ХіХ – 30-ті рр.
ХХст.).— Житомир, 2003.
23. Krzemieniec Ateny Juliusza Slowackiego / pod redakcia S. Makowskiego.— Warszawa,
2004
24. Шмагало Р. Словник митців — педагогів України та з України у світі.— львів,
2002.
25. Шмагало Р. Мистецька освіта в Україні середини ХіХ – середини ХХ ст. Струк-
турування, методологія, художні позиції.— львів, 2005.
олекСаНДРа ПаНФілоВа122
Oleksandra Panfilova
Senior lecturer,
Kremenets Teachers Training Institute
named after Taras Shevchenko
Art and art process of Kremenechyna in 20-30th of the XXth
century: the subject and resources of scientific investigation
Key words: art, Kremenechyna, the aim of investigation,
resources, unique.
Kremenechyna is known for its Lyceum founded in the 19th
century. Its art life in the 20th century is practically unknown. Bat
this unique centre of culture needs more profound studying.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-16522 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0040 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:28:50Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Панфілова, О. 2011-02-11T17:35:37Z 2011-02-11T17:35:37Z 2007 Мистецтво та художній процес Кременеччини 1920-30-х років: предмет наукового дослідження / О. Панфілова // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — Ч. 1. — С. 115-122. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. XXXX-0040 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16522 Kremenechyna is known for its Lyceum founded in the 19th century. Its art life in the 20th century is practically unknown. Bat this unique centre of culture needs more profound studying. uk Інститут народознавства НАН України Публікації Мистецтво та художній процес Кременеччини 1920-30-х років: предмет наукового дослідження Art and art process of Kremenechyna in 20-30th of the XXth century: the subject and resources of scientific investigation Article published earlier |
| spellingShingle | Мистецтво та художній процес Кременеччини 1920-30-х років: предмет наукового дослідження Панфілова, О. Публікації |
| title | Мистецтво та художній процес Кременеччини 1920-30-х років: предмет наукового дослідження |
| title_alt | Art and art process of Kremenechyna in 20-30th of the XXth century: the subject and resources of scientific investigation |
| title_full | Мистецтво та художній процес Кременеччини 1920-30-х років: предмет наукового дослідження |
| title_fullStr | Мистецтво та художній процес Кременеччини 1920-30-х років: предмет наукового дослідження |
| title_full_unstemmed | Мистецтво та художній процес Кременеччини 1920-30-х років: предмет наукового дослідження |
| title_short | Мистецтво та художній процес Кременеччини 1920-30-х років: предмет наукового дослідження |
| title_sort | мистецтво та художній процес кременеччини 1920-30-х років: предмет наукового дослідження |
| topic | Публікації |
| topic_facet | Публікації |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16522 |
| work_keys_str_mv | AT panfílovao mistectvotahudožníiproceskremeneččini192030hrokívpredmetnaukovogodoslídžennâ AT panfílovao artandartprocessofkremenechynain2030thofthexxthcenturythesubjectandresourcesofscientificinvestigation |