Стилістика деталей міської архітектури Гуцульщини та Покуття третини ХХ століття
The article throws light upon some artistic peculiarities of profiled and carved details in urban architecture. Those consist of separate stylistic units. The ornament is determined by sophisticated complex of floral motives lent from different ssources.
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16523 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Стилістика деталей міської архітектури Гуцульщини та Покуття третини ХХ століття / А. Радченко // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — Ч. 1. — С. 123-134. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859810072105844736 |
|---|---|
| author | Радченко, А. |
| author_facet | Радченко, А. |
| citation_txt | Стилістика деталей міської архітектури Гуцульщини та Покуття третини ХХ століття / А. Радченко // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — Ч. 1. — С. 123-134. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | The article throws light upon some artistic peculiarities of profiled and carved details in urban architecture. Those consist of separate stylistic units. The ornament is determined by sophisticated complex of floral motives lent from different ssources.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:19:05Z |
| format | Article |
| fulltext |
анна РаДЧеНко
пошукувач,
Інститут народознавства НАН України
сТИЛІсТИКА ДЕТАЛЕЙ МІсЬКОї АРХІТЕКТуРИ
ГуЦуЛЬщИНИ ТА пОКуТТя ТРЕТИНИ ХХ сТ.
Декор дерев’яних деталей міської архітектури гуцульщини
та Покуття запроваджувався протягом кількох десятиліть
(1890-1930-ті рр.), віддзеркалюючи тогочасні уподобання міщан,
що сформувалися під впливом еклектики, модерну, ар-деко
та фольклоризму. але новаторське мистецьке явище протри-
вало недовго. Воно не встигло перерости в традицію внаслідок
гострих соціальних подій. Для його висвітлення необхідно виз-
начити генетичні джерела, складові та еволюційні процеси,
зокрема орнаментальні мотиви, композиційні схеми та стиліс-
тичні відміни.
Мета статті — виявити художні особливості профільованих та
різьблених деталей міської архітектури означеної території.
Досліджень з цієї теми немає. лише деяку опосередковану
інформацію містять публікації о. Болюка, і. Жука, М. Стан-
кевича [ 1; 2; 3].
обстеження і фіксація міських архітектурних об’єктів із
декоративними дерев’яними деталями дозволяють з’ясувати
послідовність запровадження та розвиток тих чи інших конс-
труктивних мистецьких ідей. очевидно найпростішою і най-
давнішою теслярською обв’язкою крайньої крокви причілку
чи ґанку була звичайна бантина (поперечина). Від її середини
і до вершини конька покрівлі прилаштовували вузьку дошку
або брусок (однакової ширини з бантиною), що виконував роль
увінчання (шпиля, маківки тощо). Здається, це була невиба-
глива середньовічна, а можливо й первісна конструкція у виг-
ляді хреста. Зауважимо, що й шалювання у таких ґанках має
найпростіший щитовидний характер. тільки звисаючі краї
дощок-шалівок утворюють іноді вишуканий зубчатий фриз.
аННа РаДЧеНко124
Середньовічну традицію мають поєднання стовпів з гори-
зонтальними брусами та їх хрещатою перев’язю на ганку хати
початку ХХ ст. (коломия, вул. Мазепи, 132). Подібну “фах-
веркову” конструкцію колись застосовували в Україні від
XVI століття. Вона складається із стовпів-рамок, прямокутний
простір яких для міцності зв’язаний навхрест дерев’яними
брусками і заповнений цеглою або глиною. Подібну перев’язь
можна зустріти і на поруччях давніх замкових обходів і монас-
тирських галерей. Сам ґанок втратив свою функцію (змінився
вхід до житла), зазнав перебудови дашок.
інший ґанок, що по вулиці Мазепи, 112 (коломия) має не
тільки аналогічну конструкцію міцності (бруси перехрещені
по діагоналі), але й перехрещення чотирьох брусків у центрі
фронтону, що символізує сонце.
Солярний магічний знак частіше від інших був розповсюд-
жений серед декору житла. це в першу чергу промені, утворені
при перетині брусків, розета, якими оздоблювали фронтони
ґанків, галерей, причілки, наличники вікон, а ще полотнища
воріт, фірток і дверей будинків. основне місце сонячного зна-
ку — центр фронтону будинку. Навіть на тих особняках, які
майже не мають народного традиційного декору, сонячний
символ, за рідким винятком, представлений різними урочис-
тими знаками теслярської роботи [3,228-229]. Наприклад, ша-
лювання фронтону із символом сонця на будинку по вулиці
грушевського, 17, (тлумач), на фронтоні ґанку вул. карпат-
ська, 83 (коломия).
теслярі на фронтонах ґанків та причілках застосовували різ-
номанітні схеми кріплення та оздоблення брусами. Насамперед
паралельне розміщення брусів до крокви та їх перехрещення.
Важливо, що кінці підтримують крокву в традиційних місцях
з’єднання бантиною і водночас творять декоративну обв’язку.
Наприклад, ґанок будинку по вулиці і.Франка, 178 (коломия),
інший варіант: три стояки-підпори йдуть із середини платви і
підтримують крокву в тих самих місцях що й у попередньому
випадку, при цьому площина фронтона галереї дістає цілком
інший поділ (коломия, вулиця Шопена, 1).
МіСЬка аРХітектУРа гУцУлЬЩИНИ та ПокУття 125
Поруччя ґанку закрите, як правило, профільованими до-
шками у вигляді балясин, що творять своєрідний ажур. Воно
перекликається із аналогічно профільованим фризом у верхній
частині ґанку. Подібне профілювання поруччя часто застосо-
вувалось теслями, Ворохта, вул. Д. галицького.
Прямокутні й хрещаті теслярські обв’язки фронтонів та при-
чілків відзначаються строгістю конструкцій і відомі такими
варіантами:
а) бантина з вертикальною підпорою конька та двома куто-
вими підпорами які кріпляться поруч із платвою (коломия,
вул. Моцарта, 21).
б) бантина разом із кутовою підпорою творить зигзаг (ко-
ломия, вул. карпатська, 100).
в) бантина поєднана з вертикальною і кутовою підпорами
утворює сітчасту конструкцію (коломия. вул. Перемоги, 2).
Рідкісна конструкція ламано-зубчастої обв’язки причілка
йде паралельно з покрайніми кроквами і виконує тільки де-
коративну функцію. Наприклад, будинок на вулиці Мазепи,
182 (коломия).
Успішне впровадження декоративних теслярських конс-
трукцій мало місце не тільки в приватному будівництві. Міська
адміністративна споруда із сторожовою вежею, проект не-
відомого архітектора, демонструє численні елементи профі-
льованих консолей тощо. Будинок на вулиці Міцкевича, 26
(коломия).
Застосування луковидних, півкруглих та прямокутно-лу-
ковидних обв’язок крокв було прямим впливом модерну з його
гнучкістю ліній. Здається, дерево втратило свою матеріальність
і, неначе кований метал, набуло несподіваної гнучкої пруж-
ності. Пошуки що йшли від строгих прямокутних до луковидних
обв’язок породили неоковирні та вкрай невдалі конструкції.
Наприклад, фронтон веранди на вулиці Мазепи, 290; причілок
будинку на вулиці Довбуша, 120 (коломия).
До кращих композиційних знахідок віднесемо гармонійно
узгоджені конструкції причілків будинків на вулицях карпат-
ська, 96; Богдана лепкого, 74 та Довбуша, 148 (коломия).
аННа РаДЧеНко126
лукоподібні обв’язки фронтонів очевидно були даниною
стилістики модерну. Вони мають меншу кривизну ніж пів-
круглі, іноді невеликі заломи по середині, що цілком від-
повідає обрисам лука. Характерні приклади на будинках,
що по вулиці Мазепи, 124; карпатська, 130; карпатська, 131
(коломия). останній зразок вказує на цілковиту знаковість
конструкції, що перекликається формою із розміщеним по-
ряд віконцем.
Півкруглі обв’язки дорівнюють своєю дугою півкола і від-
значаються особливою виразністю ліній. Наприклад, будинки
на вулиці Мазепи, 208; Франка, 52 та інші.
Найбільшу округлість обв’язки фронтону має будинок зве-
дений за архітектурним проектом, де навколо круглого вікон-
ця розташована дерев’яна конструкція із рельєфно-ажурним
різьбленням (коломия, вул. Петлюри, 15).
теслярські обв’язки відігравали переважно декоративну
роль. Їхнє часткове чи повне ушкодженням не завдавало пок-
рівлі споруди деформації та руйнування. Свідченням цього
є фронтони будівель на вулиці Франка, 79 та Міцкевича, 27
(коломия).
Важливо, що мода на теслярське оформлення фронтонів
мансард дотривала до 1960-х років. З повоєнного періоду є
кілька особняків з округлими та луковидними конструкція-
ми обв’язок крокв. Наприклад, будинок на вулиці Франка, 67;
Довбуша, 32; карпатська, 128 (коломия).
Серед дерев’яних декоративних деталей майже не зазнали
поширення профільовані стовпи. Швидше можна зарахувати
до винятків точені стовпи санаторного комплексу “Смерічка” у
Ворохті, так само аркаду стовпів з відкосами в народному домі;
своєрідні чотиригранні, але спірально різьблені стовпи трипо-
верхового будинку на вулиці Данила галицького (Ворохта).
Прорізний орнамент дерев’яних деталей архітектури, як
і декор інших видів мистецтва легко піддається логічному
аналізу. основи такого аналізу закладені ще в середині ХіХ
ст. австрійським вченим В. курера. Він, розглядаючи техніки
оздоблення тканин, поділив мотиви орнаменту на геометрич-
МіСЬка аРХітектУРа гУцУлЬЩИНИ та ПокУття 127
ні, рослинні тощо [4]. Відтоді вчені, що висвітлювали генезис,
розповсюдження, еволюцію та семантику орнаменту, неод-
мінно намагалися аналізувати його мотиви у відповідності до
запозиченої чи власної типологічної системи. У даній роботі за
основу такого аналізу взято класифікаційну систему орнамен-
тальних мотивів, запропоновану Михайлом Селівачовим, як
таку, що оптимально враховує позитиви і недоліки попередніх
класифікацій [5,26].
одним з підходів в аналізі орнаментальних мотивів є іконо-
графічний підхід, за яким усі мотиви типологічно діляться на
“абстрактні” й “фізіоморфні з численними підгрупами”[6,238].
якщо абстрактні здебільшого можна ототожнити з геометрич-
ними і негеометричними фігурами, знаками та написами, то
ізоморфні мотиви містять підгрупи, які асоціюються з конкрет-
ними природними реаліями: рослинні, зооморфні, антропомор-
фні, архітектонічні тощо. ажурний декор дерев’яних деталей
міської архітектури — це складний синтез (ієрархія) знаків,
символів, образів і понять далекого минулого, зафіксованих в
умовних і узагальнених формах.
геометричні мотиви в архітектурному оздобленні відіграва-
ли значну роль у Х–Хііі ст. та їх кількість значно зменшилася
в XIV–XV. В традиційній українській дерев’яній архітектурі
геометричні мотиви виступають здебільшого у вигляді прямих
жолобків, пасочків, зубчиків, які виконані долотом і пилкою.
так “смужки” різної ширини служили доповнюючими орна-
ментальними елементами у профілюванні та наскрізному ви-
різуванні.
Друга велика група — рослинні орнаментальні мотиви, які
набули особливого поширення в добу Ренесансу. гілки, листоч-
ки, пуп’янки, квіти і плоди складають грандіозне різноманіт-
тя форм і декоративних структур. Вони вщерть заповнюють
дерев’яні архітектурні деталі у вигляді фризів та обрамлень.
Різьблені написи на ганках “НіРВаНа”, “ZAcISZE” ховаються
в суцільному плетиві трав, пагонів і закруток акантового листя.
очевидно, такі назви носили приватні заїзджі двори, пансіо-
нати (коломия, вулиця і.Франка, 37 і С. Петлюри, 27).
аННа РаДЧеНко128
традиційні мотиви народного мистецтва — одночасно і ес-
тетичні і етнічні знаки. Їх естетична суть виявляється у спе-
цифічному для даного етносу відбору образів, і в характер-
них способах відображення реалій, загальних як для деяких
народів, так і для всього людства, наприклад, сонця, квітів,
птахів тощо.
Здається, не випадково рослинні мотиви у вигляді хвиляс-
того бігунця обрамлюють карнизи ґанків. галерей, або гілочки
з квітами завершують перетин кутів у причілку, або розети-
квіти заповнюють центральну площину трикутного фронто-
ну. квітка з найдавніших часів — знак життя, творчої сили,
символ відродження, провісник весни, знак метаморфози душі
(в близькосхідних культурах). Вінок у слов’ян був символом
космічної гармонії [7,11]. а тому “заквітчати” — це означало
надати комусь, якомусь предмету найвищої досконалості.
В архітектурному оздобленні можна виокремити мотиви чи
навіть елементи як от: стебло, гілка, вусик, листок, пуп’янок,
квітка і плід. Утім, їхня різноманітність форм та поєднання да-
вало безмежне багатство візерунків. головні з них ростки трави
з квітами, пагінці з листками, гілка з листками, пуп’янками,
квітами та плодами тощо. отже, центральним і домінуючими
мотивом рослинного орнаменту виступала “квітка”, самостійно
чи в поєднанні з іншими мотивами. іноді на одному стеблі, на
одній гілці, в гірлянді, чи вінку зустрічалися різні квіти, однак
між ними панувала гармонія порядку та підлеглості.
В орнаментальних композиціях декоративних деталей архі-
тектури важливе значення надавалось листочкам, точніше їх
формі: ланцетовидна, овальна, трикутна, кругла, заокруглена
тощо.
Найбільше розповсюджений рослинний орнамент у вигляді
паростків з листками що плавно закручуються. Вони є осно-
вою декору. До нього органічно вплітаються S-овидні фігури
і листки крину, що іноді скидаються на трипелюсткові тюль-
пани. Паросток, що розвивається, як правило, переходить у
композицію з S-овидних фігур, які у двох рапортах орнаменту,
сприймаються при побіжному погляді, як повторення один од-
МіСЬка аРХітектУРа гУцУлЬЩИНИ та ПокУття 129
ного: перший є паростком з листками, а другий — ритмічною
композицією з S-овидних фігур. Наприклад, нижня частина
веранди в будинку на вулиці і.Франка, 120; обрамлення в бу-
динку на вулиці і.Франка, 39 (коломия).
При розгляді рослинних орнаментів відзначимо ті мотиви,
які найбільше подібні на реальні квіти, зокрема пишні розети
піон, троянди, гвоздики, тюльпани, лілії тощо. очевидно, зга-
дані квіти були для майстрів-деревообробників у сфері найб-
лижчих пошуків. Наприклад, веранда на вулиці і.Франка, 80
(коломия).
“Плоди” вкрай рідко зустрічалися в архітектурних узорах.
Могли це бути умовно зображені горішки, ягідки чи яблуч-
ка. однак, при всій узагальненій та умовній трактовці плодів,
листочків і квітів у їхній конструктивній основі завжди є най-
характерніше, те що єднає їх з природою.
орнаменти дерев’яних архітектурних деталей рідко були
іконографічно однорідними. Вони найчастіше виступали у
поєднаннях: рослинні мотиви, символи, написи тощо.
Рослинні мотиви іноді поєднувалися із зображенням пта-
шок. особливо улюбленими були півні, голуби, павичі, які по-
важно сиділи на пишно квітучих гілках. Напевно, вони були
“символічними знаками, з якими народ пов’язував магічні дії,
вірили у їх здатність приносити щастя, відвертати лихо. оче-
видно, тому протягом багатьох століть не втрачається інте-
рес до традиційних мотивів-оберегів: півнів, голубів, павичів,
оленів, коників тощо. У різних варіантах вони зустрічалися
в творах народного мистецтва ... Їх осмислення спиралось на
засади народної етики. голуб вважався символом щирості,
чистоти й любові. орел символізував силу й швидкість, па-
вич — красу, гордість, безсмертя” [8,39]. Зразок прорізного
орнаменту з мотивами птахів є на фронтоні веранди по вулиці
і.Франка, 120 (коломия).
У перші десятиріччя зародження архітектурного оздоблення
із прорізними ажурними вставками в ньому не було складних
декоративних вирішень, які б об’єднували традиційні прийоми
образного втілення. Можливо тому для теслів, які створювали
аННа РаДЧеНко130
прорізні прикраси ставали актуальними запозичення мотивів
і композиційних схем із інших видів декоративного мистецтва,
передовсім розпису, вишивки, витинанки і, навіть, ковальства.
Власне до кованих і литих з металу решіток подібні прорізні
дерев’яні мережива, що прикрашають галерею будинку на
бульварі лесі Українки, 21 (коломия) або ж фронтон веранди
на вулиці карпатська 39 (коломия).
Стосовно подібності прорізних орнаментів і витинанок уже
згадувалося, як про можливий спосіб швидкого і ефективного
виготовлення шаблону для нанесення контурів декору. Втім,
головна подібність прихована у принципах симетрії, які у свій
час розглядав англійський математик герман Вейль [9,220]. Він
цілком справедливо вбачав у симетрії гармонію, пояснював
створені людиною предмети мистецтва, зокрема орнамент, за
законами симетрії. і тут важливо підкреслити, що теслі для
виконання узорів застосовували ті самі види симетрії що й
майстри витинанки, в тому числі дзеркальну і обертову симет-
рію. Найкраще це демонструє прорізний орнамент з будинку,
що на бульварі лесі Українки (коломия).
Різноманітність і багатство декору власного міського житла
першої третини ХХ ст. прямо пов’язано з його типом (плану-
ванням, висотою, конструктивними особливостями тощо), тому
що в народному будівництві виявляється єдність утилітарного
і декоративного начал. ажурне обрамлення вікон закриває
щілину між стіною і коробкою вікна, причілки з їх складною
конфігурацією обв’язок не тільки рівномірно розприділюють
силу тиску кроків, але й захищають покрівлю від негоди і швид-
кого руйнування. так само і візерунчасті лиштви фронтонів
галерей, веранд і мансард водночас приховують, оберігають
конструкцію та надають будівлі ошатності.
Сьогодні про дерев’яні деталі міської архітектури та їх роль
у пластичному синтезі можна говорити й оцінювати дуже при-
близно, частина будівель знищена під час воєн, інша части-
на, що збереглася до нашого часу зазнала різних перебудов і
втручань. Наприклад, галерея на проспекті Відродження, 53
(коломия), що зведена в кінці ХіХ ст., навіть тими залишками
МіСЬка аРХітектУРа гУцУлЬЩИНИ та ПокУття 131
теслярської конструкції та орнаментальних модулів не пере-
стає вражати своєю оригінальністю.
Рідкісний випадок кольорового вирішення має прикраса
фронтону веранди, що на вулиці і.Франка, 98 (коломия). три-
кутники теслярських обв’язок заповнені рослинними мотива-
ми білої лілії, зелених листків, стебел. На темно-коричневому
тлі яскравий зелений із вкрапленням жовтого і білий — виг-
лядають напрочуд гармонійно.
До найкращих зразків архітектурного декору треба віднести
оздоблення ґанку (коломия, вул. карпатська, 83), що добре
збереглося. Чіткий три частинний поділ його фронтону має
навхрест діагональні зв’язки, що разом утворюють фриз. У
трикутному фронтоні тендітна прямокутна обв’язка із хреща-
тим солярним знаком у центрі. Серед орнаментальних мотивів
знаходимо S-овидні фігури. гілочки-пагони, шестипелюсткові
розети, шнурочки із зубчиками тощо. У декорі ганку приваб-
лює те, що майстер по-своєму інтерпретував народні мотиви
плоского різьблення, шкіряних витинанок, токарних елементів
тощо. Стовпи ґанку не профільовані, зате мають на гранях
накладні точені деталі у вигляді балясинок і кружалець, що
пластично збагачує конструкцію.
Подібні різьблені розети та ажурно вирізані зубці, листочки
прилаштовані до стовпів галереї будинку, що на бульварі лесі
Українки, 21 (коломия). Стрічки звисаючих зубців, що йдуть
вздовж балок, імітують литий метал. Сухістю ажурного декору
відзначаються і обрамлення причілкового вікна.
галерея будинку на вулиці Шопена, 1 (коломия) декорова-
на цілком по іншому. Фронтон розділений на вузький фриз і
трикутники: два великі і два малі. очевидно такий поділ спо-
нукав майстра заповнити трикутні площини динамічними аси-
метричними орнаментами, характерними для стилю модерн.
якщо у трикутній частині буяють рослинні мотиви з квітами,
то фриз заповнений щільним зигзагом, який не поєднується
ні з верхньою частиною ні з нижньою смугою візерунків, що
звисаючими закрутками листків і пагонів заповнюють простір
між стовпами.
аННа РаДЧеНко132
Вірогідно, що один і той самий майстер виконав оздоблення
ґанків (згодом переобладнаних під веранди) з написами “Нірва-
на”, “Затишок” (вул. і.Франка, 37; С.Петлюри, 27). Справа тут
не тільки в однаковому розподілі трикутної площини фронтону
двома вертикальними стояками і двома перехрещеними кро-
квами, що утворюють дуже не зручні площини для їх запов-
нення. У центральній найбільшій площині розмішений напис,
а в інших стрічковидні плетива з пагонів та довгих листків.
істотно, що спосіб накручування мотивів та перехрещення
листків свідчить про одну руку дуже досвідченого майстра.
Нижню частину, що заповнює площину поруччя, мабуть ви-
конав хтось інший. Вона укладена з модулів, які хоч і не на-
гадують балясин, однак не відповідають ні ритму ні динаміці
верхньої частини.
На високому професійному рівні виконаний прорізний декор
фронтону веранди, що на вулиці карпатська, 39 (коломия). тут
автор зумів підійти до вирішення образної ідеї по-своєму: ото-
чуючи кругле вікно півкруглою гірляндою квітів, а в трикутні
площини помістив восьмипелюсткові розети, гілки із закру-
ченими листками і пагонами. Майже аналогічне розміщення
рослинних мотивів у трикутниках фронтону на будинку, що
на вулиці С.Петлюри, 9 (коломия). Подібні прорізні узори зус-
трічаються і на інших будівлях коломиї.
ясністю задуму, гармонією і ювелірністю виконання виріз-
няється декор веранди, виконаний у дещо гротескній манері.
автор вільно оперує чистими майже без прикрас стовпами
і прямокутними тафлями, які вщерть заповнені прорізними
рослинним орнаментом.
Специфічні дерев’яні декоративні деталі іноді застосову-
ють при проектуванні сучасних колиб, ресторанів, кав’ярень,
туристичних офісів тощо, наприклад, будинок по вулиці тар-
навського,1 (івано-Франківськ). Виконані вони об’ємним про-
філюванням, різьбленням і точенням на токарному верстаті.
Стилістично наслідують кам’яні архітектурні частини і дуже
далекі від архітектурного оздоблення коломийських теслів.
Висновок. архітектурний декор міських особняків кінця
МіСЬка аРХітектУРа гУцУлЬЩИНИ та ПокУття 133
ХіХ першої третини ХХ ст. складається з окремих стилістич-
них одиниць, зокрема стилістики теслярського профілюван-
ня, стилістики плоского різьблення, художніх особливостей
прорізного декору, пластики точених деталей, та елементів
стилістики декоративного мистецтва При цьому орнаментика
архітектурних деталей характеризується складним поєднан-
ням мотивів з різних джерел тогочасних і давніх, наприклад,
мотиви крина, S-овидні, які відомі з мистецької традиції Ста-
родавнього галича.
З кінця ХіХ ст. дерев’яні деталі займають постійне місце в
оформлені екстер’єру архітектури модерну та ар-деко. тес-
лярські конструкції несподівано набувають пластичних та
вигадливих обрисів.
Стилістика художньої системи архітектурного оздоблен-
ня ґрунтується на локальних, національних традиціях та за-
рубіжних впливах. Профільні елементи будівлі, як правило,
підкреслюють важливість несучих конструкцій. геометричні
мотиви плоского різьблення застосовують рідко. Переважають
рослинні гнучкі стебла та квіти з ажурним прорізним тлом.
Відчутні впливи східної та західної орнаментики, що поши-
рювалися в альбомних виданнях і посібниках. Застосовували
дзеркально симетричні та асиметричні композиційні схеми,
стрічкові і центрально обертові структури.
1. Болюк О.Профільовані архітектурні елементи дерев’яних віл міста трускавця
//Регрес і регенерація в народному мистецтві.— к., 1998.— С.214-221.
2. Жук И.Декоративная деталь в архитектуре львовского модерна (принципи
формообразования и систематизации).— автореф. дис… канд. искусств.—
М.,1989.
3. Станкевич М. Українське художнє дерево XVI–XX ст.— львів,2002.
4. Kourrer W.H. Die Druc – und Farben – Kurst in ihrem ganzen Umfang.—
Wien,1850.
5. Селівачов М. Р. Українська народна орнаментика ХіХ–ХХ. ст.— автореф. дис...
докт. мистецтв.— к., 1996.
6. Селівачов М. Р. лексикон української орнаментики (іконографія,номінація,
стилістика, типологія).— к., 2005.
7. Nowosielski A. Lud ukrainski.— Wilno, 1857.
8. Станкевич М.Є. Українські витинанки.— к., 1986.
9. Вейль Г. Симетрия.— М., 1968.
аННа РаДЧеНко134
Anna Radchenko
Aspirant
The Ethnology Institute
On stylistics of details in urban architecture of Hutsul land and
Pokutia at the first thirdth of XX c.
The article throws light upon some artistic peculiarities
of profiled and carved details in urban architecture. Those
consist of separate stylistic units. The ornament is determined
by sophisticated complex of floral motives lent from different
ssources.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-16523 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0040 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:19:05Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Радченко, А. 2011-02-11T17:40:04Z 2011-02-11T17:40:04Z 2007 Стилістика деталей міської архітектури Гуцульщини та Покуття третини ХХ століття / А. Радченко // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — Ч. 1. — С. 123-134. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. XXXX-0040 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16523 The article throws light upon some artistic peculiarities of profiled and carved details in urban architecture. Those consist of separate stylistic units. The ornament is determined by sophisticated complex of floral motives lent from different ssources. uk Інститут народознавства НАН України Публікації Стилістика деталей міської архітектури Гуцульщини та Покуття третини ХХ століття On stylistics of details in urban architecture of Hutsul land and Pokutia at the first thirdth of XX c. Article published earlier |
| spellingShingle | Стилістика деталей міської архітектури Гуцульщини та Покуття третини ХХ століття Радченко, А. Публікації |
| title | Стилістика деталей міської архітектури Гуцульщини та Покуття третини ХХ століття |
| title_alt | On stylistics of details in urban architecture of Hutsul land and Pokutia at the first thirdth of XX c. |
| title_full | Стилістика деталей міської архітектури Гуцульщини та Покуття третини ХХ століття |
| title_fullStr | Стилістика деталей міської архітектури Гуцульщини та Покуття третини ХХ століття |
| title_full_unstemmed | Стилістика деталей міської архітектури Гуцульщини та Покуття третини ХХ століття |
| title_short | Стилістика деталей міської архітектури Гуцульщини та Покуття третини ХХ століття |
| title_sort | стилістика деталей міської архітектури гуцульщини та покуття третини хх століття |
| topic | Публікації |
| topic_facet | Публікації |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16523 |
| work_keys_str_mv | AT radčenkoa stilístikadetaleimísʹkoíarhítekturiguculʹŝinitapokuttâtretinihhstolíttâ AT radčenkoa onstylisticsofdetailsinurbanarchitectureofhutsullandandpokutiaatthefirstthirdthofxxc |