Художні особливості геометричних килимів Київщини

The carpet-making of Kyiv region end of XIX – beginning of XX-th centuries developed in context of development of this type of the decorative art in the whole Ukraine and, in particular, in the Dnipro river area. An interesting and less researched phenomenon of art in the field of artistic textiles...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2007
Автор:	Андріяшко, В.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут народознавства НАН України 2007
Теми:	Публікації
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16533
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Художні особливості геометричних килимів Київщини / В. Андріяшко // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — Ч. 2. — С. 65-74. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859651489484505088
author	Андріяшко, В.
author_facet	Андріяшко, В.
citation_txt	Художні особливості геометричних килимів Київщини / В. Андріяшко // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — Ч. 2. — С. 65-74. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
collection	DSpace DC
description	The carpet-making of Kyiv region end of XIX – beginning of XX-th centuries developed in context of development of this type of the decorative art in the whole Ukraine and, in particular, in the Dnipro river area. An interesting and less researched phenomenon of art in the field of artistic textiles are geometric carpets of Kyiv region, particularly thous works, the ornament of which is based on the principle of non-background formation of the created motive. This means, that in the carpets of such a type the design of the ornamental motive and background are equivalent. In article, there was realized the analysis of composition decisions of the most typical samples of this carpets’ type from collection of the National historic ethnographic reserve “Pereyaslav”.
first_indexed	2025-12-07T13:34:30Z
format	Article
fulltext	Василь аНДРіяШко Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва та дизайну ім. Михайла Бойчука ХудоЖні оСоБливоСті геометриЧниХ килимів київЩини З усього типологічного ряду виробів народного художнього текстилю кін. XIX – поч. XX ст. найменше досліджені гео- метричні килими Наддніпрянщини і, зокрема, київщини. У мистецтвознавчій літературі превалює думка, що для цього регіону більш характерні килими зі стилізованим рослинним орнаментом (квіти, гілки, вазони), який у різних композиційних схемах створює візерункове поле тканини, обрамлене каймою. Дійсно, у колекціях і фондах українських музеїв збереглося більше рослинних килимів, і це можна пояснити тим, що геомет- ричні килимові вироби більше вживалися для побутових цілей і тому швидше зношувалися. Ними застеляли ослони, декору- вали стіни між лавами і вікнами, звідки і назва “залавники”, накривали постіль тощо. Подекуди майже всі стіни хати були вкриті килимами [1, 17, 27–28]. С. таранущенко доводить, що у центральній і східній частинах України килими з геометричним орнаментом були поширені більше, ніж квіткові, і користува- лись не меншим попитом. Першопочатково орнаментальні мо- тиви геометричних килимів віддзеркалювали уявлення давніх народів про природу і носили образно-символічний характер. Проте з плином часу первісне смислове значення орнаменталь- них форм було втрачене і вони продовжували існувати як суто декоративні елементи народного мистецтва [2, 371–372]. Знавець українського килимарства адам Жук також стверд- жує, що геометричний узор, який зберіг свої давні зображальні елементи, є первинною формою українського килимового ор- наменту. Спочатку килими орнаментувалися різної ширини ВаСИлЬ аНДРіяШко66 і кольору простими геометричними смугами. Поступово по- руч з безузорними смугами з’являються орнаментальні, які з часом стають домінуючими. Розвиваючи і удосконалюючи композиційні схеми геометричних орнаментальних узорів, окремі елементи на килимовому полі стали повторюватися, тобто композиція набула принципу безперервного рапорту. такі геометричні узори переважали в оздобленні українських килимів аж до початку XVII століття [3, 60]. Досить грунтовно висвітлив художні особливості геомет- ричних килимів київщини Борис крижанівський у розвідці “орнамент украинских и румынских килимов”, де він детально охарактеризував геометричні килими Придніпров’я з рахунко- вим “зірковим” малюнком. Сама назва техніки ткання говорить про те, що ткач, виконуючи килим, рахував нитки для пев- ної кольорової ділянки виробу. килими із зірковим малюнком завжди виконувалися рахунковою технікою, оскільки такий геометричний мотив технологічно доцільніше ткати саме так. Парні ріжки восьмикутних зірок розфарбовані у два кольори хрест-навхрест. кількість зірок у короткому ряду — три або п’ять, величина їх буває різною, як і величина проміжків між зірками, в яких можуть розміщуватися додаткові геометричні фігури [4, 29]. На підставі тривалого вивчення та аналізу принципів побудо- ви геометричних килимів київщини автор цих рядків вважає, що існують три типи їх композицій: перший — організація площини за допомогою фону. це означає, що геометричні ор- наментальні мотиви розташовані в певному порядку по всьому килимовому полю, яке “збирає” їх в єдине композиційне ціле. У цьому випадку тло грає домінуючу, об’єднуючу роль. Другий тип полягає в поєднанні частин композиції, де окремі елементи підпорядковані фону, з ділянками, які закомпоновані за при- нципом безфонової організації зображальних форм. третій тип є найцікавіший за особливостями побудови і характери- зується цілковитою відсутністю тла. тобто, в килимах цього типу форма мотиву і фон є рівнозначними. це призводить до того, що орнаментальний ряд килима складається з компози- ХУДоЖНі оСоБлИВоСті кИлИМіВ кИЇВЩИНИ 67 ційних елементів, які щільно, без проміжків, прилягають один до одного. таким чином, форми виростають одна з одної і лінії дотику стають для них спільними. Дивлячись на такий килим, не завжди можна візуально визначити, що є формою, а що фоном по відношенню одне до одного, тому що за конфігура- цією вони рівнозначно активні, оскільки окремі ділянки фону виконуються різним кольором і при цьому значення загального тла втрачається. килими з такою будовою вироблялись у різних регіонах України від Придніпров’я до карпат, але килими київщини мають свої відмінності. елементи композиції, які заповнюють орнаментальне поле цих килимів, здебільшого зірки, багато- гранники, ромби з уступами, іксоподібні фігури та похідні цих форм. аналіз безфонової композиції говорить про те, що для створення килима такого типу не всяка форма елементу і ді- лянки фону може бути вдало використана. Перш за все струк- турні особливості фігур повинні мати здатність взаємодіяти між собою і бути максимально простими за конфігурацією. Чим лаконічніша, зображально простіша фігура, тим більше фон стає об’єктом уваги, бо йому також надається зображальне значення. тобто фон і форма завжди знаходяться в певній ком- плементарності і взаємно доповнюють одне одного [5, 7]. Дослідник українського килимарства Б. крижанівський припускає, що витоки принципу безфонової організації зоб- ражальних форм треба шукати в Малій азії та Закавказзі. Завдяки торговельним і культурним зв’язкам такі килими через Балкани і Румунію попадали в Західну Україну, де ці принципи були трансформовані місцевими ткачами. Зіркові килими центральної України, вірогідніше, мають середньо- азійське походження. Разом з тим, дослідник наголошує на тому, що східні елементи в килимарстві центральної України виражені не настільки чітко, щоб визначити їх точні джерела. Він вважає, що мова іде не про пряме запозичення мотивів орнаментів, а про культурні зв’язки місцевого населення ми- нулих часів, можливо, з турецькими кочовими племенами, які виробляли подібний тип килимів. ВаСИлЬ аНДРіяШко68 крижанівський приходить до висновку, що такі килими могли виникнути в Середньовіччі, в побуті іранського населення тур- кестану. Втім, нема підстав бути впевненим в тому, що батьків- щиною зіркових килимів була саме Середня азія. килим такого типу міг бути виробленим і в іншому місці, а потім поширитись в туркестані, а також в українських степах. Не треба відкидати версії, що безфонові дрібно-геометричні килими Придніпров’я дуже близькі також до азербайджанських тканин [4, 43]. Російський мистецтвознавець Юрій герчук стверджує, що принцип безфонової організації зображальних форм запро- ваджені у мусульманському орнаментальному мистецтві. До нашого часу дійшли численні архітектурні пам’ятники — ме- четі, мінарети, медресе, стіни і куполи яких покриті килимами різноманітних орнаментів. Візерунки “гіриха” (таку назву має цей геометричний орнамент, що в перекладі означає “вузол”) здаються невичерпними, а багатство різноманітних варіан- тів — нескінченним [6, 118]. Сучасні дослідники середньовіч- ного східного мистецтва зацікавилися геометричною струк- турою гірихів і прийшли до висновку, що в основу побудови орнаменту закладений математичний принцип строгих розра- хунків величин. Письмові джерела свідчать, що досягнення конструктивної геометрії — науки про побудову фігур — були на середньовічному Сході досить високі. Про це говорить мате- матичний трактат, що дійшов до наших днів під назвою “Про те, що необхідно знати з геометричних побудов” [6, 126]. До- слідниця українського килимарства галина когут стверджує, що “мозаїчні килими” доби середньовіччя мали текстильні аналоги: “Відповідність орнаментів текстильних і “мозаїчних килимів” підтверджують також унікальні клаптики східних килимів V–XIII ст., знайдених в Єгипті. один із фрагментів у центральному полі показує прямокутники з різноманітни- ми хрестоподібними формами (т. з. “вузол Соломона”, ромб, поділений на чотири частини) всередині. Вписані у квадрати хрестоподібні форми є часто присутніми в геометричних ор- наментах мозаїчних підлог” [7, 326]. Принцип безфонової організації зображальних форм у свій ХУДоЖНі оСоБлИВоСті кИлИМіВ кИЇВЩИНИ 69 час відкрив для себе голландський художник і архітектор Моріс ешер, вивчаючи архітектуру іспанії мусульманського періоду. оскільки цей принцип побудови орнаменту був менш характер- ним для європейської художньої традиції, митець спробував використати його у своїх графічних аркушах, в яких рослинні, зооморфні та фігуративні мотиви межують між собою без про- міжків фону, утворюючи цікаву гру ліній і плям [5, 7]. Слідом за ешером принцип безфонового зображення використали у своїй творчості Поль Мондріан, Віктор Вазарелі та інші. В українському мистецтвознавстві на цю особливість компо- зиції геометричних килимів побіжно звернув увагу а.Жук — “... на частині геометричних килимів фон буває відсутнім. Завдяки подрібненню на малі форми та різній кольоровій трактовці їх, він перетворюється з елементу композиції в елементи узору” [3, 5960]. яким Запаско у праці “Українське народне килимарс- тво” також зауважує, що “надто гарне враження справляють килими, в яких тло помережане густою сіткою з ромбовидними або восьмикутними клітинами, в які вписані розетки і зірки. ...ці килими не мають загального тла і відзначаються досить різноманітними мотивами” [1, 42]. Ще раніше цю властивість композиції відмітив Б. крижанівський — “якщо малюнок круп- ний, на всю ширину своєї дільниці, і таким чином у свою чергу розбиває фон на окремі відособлені відрізки між елементами орнаменту, то ці відрізки втрачають значення фону, як такого, і самі стають елементами суцільного барвистого узору” [4, 37]. Першу спробу систематичного дослідження психологічно- го феномену візуальних категорій “фігура — фон” зробив Є. Рубін. Ним виявлено ряд умов, що визначали, яка поверхня в даній моделі відіграє роль фігури, а яка — фону. З відкритої ним закономірності виходить, що замкнута в певних межах поверхня набуває статусу фігури, а оточуюча її поверхня є фоном. Звідси випливає інша закономірність, яка доводить, що фігурою стає поверхня з меншою просторовою площею, і навпаки — більша поверхня стає фоном [8, 221]. Відомий фахівець у галузі психології мистецтва Р. арнхейм, досліджуючи візуальний взаємозв’язок і взаємозалежність ВаСИлЬ аНДРіяШко70 фігур, увів у мистецтвознавчий обіг термін “оверлепінг” (англ. overlapping), що вказує на часткову сумісність або накладан- ня форм чи фігур. У декоративному мистецтві практикується взаємний оверлепінг, тобто при частковому накладанні однієї фігури на іншу ігнорується наявність переднього і заднього планів. Накладені в такий спосіб фігури набувають властиво- сті здаватися прозорими, бо перекриті обриси задньої фігури умовно зображаються на передній. Завдяки цьому прийому перекрита ділянка обох фігур стає для них спільною і вони здаються розташованими на одній площині. Стосовно компози- цій з безфоновою побудовою зображальних форм, Р.арнхейм доводить, що тут має місце ще один принцип — “узгодженої форми”, який передбачає наявність у композиціях цього типу такого формотворчого елементу, як проста, завершена фігура, що не вимагає і не передбачає будь-якого доповнення. Чер- говість сприйняття фігури чи фону при одночасному їх спог- ляданні залежить від того, яка ділянка композиції заволодіває зоровою увагою глядача, на чому він у даний час фіксує свою увагу [8, 112, 224, 230]. так все ж таки — звідки бере початок традиція безфонових зображень? Чи справедливі твердження багатьох дослідників, що батьківщиною її є країни ісламу, розташовані на величезних географічних обширах? Відповідей на ці запитання допоки не існує. орнаментальне мистецтво існувало ще задовго до ісла- му. Численні зразки орнаментів з археологічних матеріалів вказують, що і за географією, і за часом принцип безфонового зображення був присутнім на різних територіях земної кулі, від індонезії на південному сході, японії та китаю на сході до іспанії і, навіть, америки на заході. Спираючись на археологічні дані, можна стверджувати, що і за кількістю матеріалу, і за їх датуванням центром цієї традиції є Сибір [5, 10]. З історичних джерел відомо, що простори Євразії зазнавали різних куль- турних впливів внаслідок міграційних хвиль із заходу на схід і, навпаки, зі сходу на захід в часи переміщення індоєвропейських племен у III–II тисячоліттях до н. е. тому не дивно, що від алтаю до Причорномор’я в археологічних розкопках знаходять вироби ХУДоЖНі оСоБлИВоСті кИлИМіВ кИЇВЩИНИ 71 з тотожними орнаментами. Дивує інше, чому такі ж орнаменти знаходять на виробах древніх культур доколумбової америки? Чому, скажімо, геометричні килими американських індіанців племені навахо такі подібні до українських килимів “збаразь- кого” типу? Чи це — випадковий збіг обставин, ідентичність засад людської психології, чи диктат технологічних прийомів ткання? У будь-якому разі говорити тут про можливі в ті часи міжнародні культурні зв’язки — недоречно [9, 244]. Продовжуючи тему безфонових композицій, найбільше нашу уяву хвилюють ті паралелі, які можна навести у зв’язку з до- сягненнями у XX ст. фундаментальних і прикладних наук. так, будову кристалів формують уніфіковані елементарні ланки, які шляхом симетричних переміщень та періодичного повтору створюють орнаментальну структуру. такі ж структури ма- ють і хімічні сполуки. У математиці про вивчення принципів безфонової організації фігур йдеться у розділі “поліміно” [5, 10]. Безфонове зображення існує і у живій природі. його можна знайти у розкольоровці оперення птахів, “малюнках” шкір диких тварин і звірів (зебра, тигр, леопард), плазунів, у забар- вленні квітів тощо. Дивує збіг чи ідентичність цих засад фор- мотворення у природі і у мистецтві безфонового зображення. Де відповідь на загадку — яким чином геометричні орнаменти в архітектурі і мініатюрі Сходу X–XV ст. за побудовою подібні до розшифрованих в останнє століття проекцій кристалічних структур? Випадковість це чи закономірний прояв незбагненно багатопланової природи? Спробуємо проаналізувати декілька найбільш характерних геометричних килимів київщини, композиції яких виконані за принципом безфонової організації зображальних форм. Всі представлені килими з колекції Національного історико-етног- рафічного заповідника “Переяслав” і виконані переяславськи- ми майстрами на початку XX ст. Перший килим ( інв. № т–854) походить із села Помоклі і за формою — видовжений по вер- тикалі прямокутник, обрамлений по висоті орнаментальною каймою, а по ширині двома гладкими смугами. Поле килима заповнене горизонтальними орнаментальними смугами, що ВаСИлЬ аНДРіяШко72 складаються з восьмикутних зірок, ромбиків, зигзагоподібних уступчастих ліній, інших додаткових дрібних фігур. У горизон- тальному ряді розташовані чотири різного кольору зірки, між якими розташована ділянка фона, конфігурація якого нагадує зрізаний ромб з двома довгими прямокутниками. таких зірко- вих рядів у килимі п’ять. До рядів зірок з обох боків симетрично примикають такої ж ширини смуги з зигзагоподібними елемен- тами, між якими знаходяться вужчі орнаментальні смужки, заповнені різного розміру ромбиками. В колірній гамі кили- ма переважають теплі жовто-коричнево-помаранчеві тони з вкрапленням оливкових та синьо-зелених відтінків. Присутні у виробі чорний та білий кольори, причому за сумарною пло- щею вони розподілені майже однаково. крім чорного у каймі присутні ті ж кольори, що і на полі килима. Малюнок кайми складається з одного мотиву, що нагадує стилізованого лелеку, який розміщений рядком за принципом переносної симетрії. Завдяки колірній варіативності, враження одноманітності мо- тиву кайми не виникає. Вражає у композиції килима відсутність будь-якої системи у колірному рішенні. У майстра, який ткав килим — неперевершене відчуття у імпровізації кольором. Природна творча інтуїція дала йому можливість, не повторю- ючись, угадати місце кожному відтінку барв. Другий килим (інв. № т–846) з колекції цього ж заповідника також являє собою видовжений прямокутник, орнаментальне поле якого утворюється чергуванням орнаментальних рядів однакової ширини (всього у килимі їх налічується одинадцять). геометричний орнамент першого рядка складений з трьох ус- тупчастих ромбів, які в свою чергу мають внутрішню розроб- ку — аналогічний ромб меншого розміру з вписаним у нього хрестом. Між великими ромбами розташовані дві симетричні половинки ромбів з вершинами, спрямованими до середньої осі. орнамент другого рядка складається з трьох ідентичних мотивів, що нагадують геометризовану вазу. Несподіваними у композиції виглядають два середні ряди ромбів, де край- ні фігури не цілі, а половинчасті. таке довільне трактування говорить про відсутність у майстра-ткача робочого картону і ХУДоЖНі оСоБлИВоСті кИлИМіВ кИЇВЩИНИ 73 складаються з восьмикутних зірок, ромбиків, зигзагоподібних уступчастих ліній, інших додаткових дрібних фігур. У горизон- тальному ряді розташовані чотири різного кольору зірки, між якими розташована ділянка фона, конфігурація якого нагадує зрізаний ромб з двома довгими прямокутниками. таких зірко- вих рядів у килимі п’ять. До рядів зірок з обох боків симетрично примикають такої ж ширини смуги з зигзагоподібними елемен- тами, між якими знаходяться вужчі орнаментальні смужки, заповнені різного розміру ромбиками. В колірній гамі кили- ма переважають теплі жовто-коричнево-помаранчеві тони з вкрапленням оливкових та синьо-зелених відтінків. Присутні у виробі чорний та білий кольори, причому за сумарною пло- щею вони розподілені майже однаково. крім чорного у каймі присутні ті ж кольори, що і на полі килима. Малюнок кайми складається з одного мотиву, що нагадує стилізованого лелеку, який розміщений рядком за принципом переносної симетрії. Завдяки колірній варіативності, враження одноманітності мо- тиву кайми не виникає. Вражає у композиції килима відсутність будь-якої системи у колірному рішенні. У майстра, який ткав килим — неперевершене відчуття у імпровізації кольором. Природна творча інтуїція дала йому можливість, не повторю- ючись, угадати місце кожному відтінку барв. Другий килим (інв. № т–846) з колекції цього ж заповідника також являє собою видовжений прямокутник, орнаментальне поле якого утворюється чергуванням орнаментальних рядів однакової ширини (всього у килимі їх налічується одинадцять). геометричний орнамент першого рядка складений з трьох ус- тупчастих ромбів, які в свою чергу мають внутрішню розроб- ку — аналогічний ромб меншого розміру з вписаним у нього хрестом. Між великими ромбами розташовані дві симетричні половинки ромбів з вершинами, спрямованими до середньої осі. орнамент другого рядка складається з трьох ідентичних мотивів, що нагадують геометризовану вазу. Несподіваними у композиції виглядають два середні ряди ромбів, де край- ні фігури не цілі, а половинчасті. таке довільне трактування говорить про відсутність у майстра-ткача робочого картону і про те, що ткав він, імпровізуючи в процесі роботи. Між двома основними рядами, які повторюються, в деталях орнаменту при стикуванні також нема узгодженості, що ще раз підтвер- джує метод імпровізації. Фактично фона в цьому килимі не- має, хоча умовно його можна уявити, оскільки ним може бути чорний колір, яким обведені великі і дрібні геометричні фігури. кайму формують дрібні квадрати “шашки”, розфарбовані у різні кольори. колірна гама килима — це оранжеві, золотисті, оливкові та бежеві тони. і останній третій килим (інв. № т–1418) потрапив до музейної колекції заповідника з села Дівички, Переяслав-Хмельницького р-ну, являє собою найпростішу будову безфонового килима. як і попередні, він теж має форму видовженого прямокут- ника, орнаментальне поле якого заповнене уступчастими од- ного розміру ромбами. Проста орнаментальна сітка дала змогу розмістити ромби так близько один до одного, що їх розділяє тільки чорна з уступами вузька лінія, яка має діагональний напрям як зліва направо так і справа наліво. По ширині в од- ному ряді розташовані п’ять світліших за тоном ромбів а в другому — шість темніших. У кожний ромб вписаний хрес- тик, який за тоном чергується з ромбом, тобто у світлішому ряді темніший, а у темнішому ряді — світліший. кайма килима складається з розміщених у ряд восьмикутних зірок різних кольорів, рапорт яких повторюється через кожних п’ять. У колориті килима переважають теплі відтінки червоно-жовто- бежевого кольорів. У каймі чорний колір відсутній. Вищенаведений аналіз будови килимів свідчить про існу- вання на теренах України, зокрема на київщині надзвичайно цікавого феномену — килимових композицій з безфоновим зображенням орнаментальних мотивів. Щодо витоків і поход- ження цього композиційного прийому то єдиної думки у даний час не існує. На думку автора статті цей принцип міг появитись синхронно в українському килимарстві без запозичень ззовні. Наведені вище приклади безфонових зображень, якими багата природа, говорять про її вплив на народних митців, про те, що природа — невичерпне джерело для наслідування. Великий ВаСИлЬ аНДРіяШко74 італієць галілей у свій час писав “книга природи розгорнута перед нами, але вона написана не тими літерами, з яких скла- дається наш алфавіт; її літери — це трикутники, чотирикут- ники, кола, кулі” [10, 57]. 1. Запаско Я. П. Українське народне килимарство.— київ, 1973. 2. Таранушенко С. А. килими // історія українського мистецтва: В 6 т. / аН УРСР. головна ред. УРе.— к., 1968.— т. 3. 3. Жук А. К. Українське дожовтневе килимарство // Народна творчість та етног- рафія.— 1963.— кн. 2. 4. Крыжановский Б. орнамент украинских и румынских килимов // Материалы по этнографии.— ленинград, 1926.— т.— Вып. 1. 5. Мамедов Х., Дадашев С. Черное — это белое. Бесфоновое искусство // Декора- тивное искусство СССР, 1988.— № 8.. 6. Герчук Ю. Я. гирих // Что такое орнамент? Структура и смысл орнаментального образа.— Москва, 1998. 7. Когут Г. композиції килимового типу в українському мистецтві доби серед- ньовіччя // Народознавчі Зошити.— 2003.— № 1-2. 8. Арнхейм Р. Фигура и фон // Искусство и визуальное восприятие.— Москва, 1974. 9. Голан А. Миф и символ.— Иерусалим: тарбут, М.:Русслит, 1994.— С. 244. 10. Тихоплав В. Ю., Тихоплав Т. С. кардинальный поворот.— Санкт-Петербург, 2002. Wasyl’ Andrijashko Kyivan State M.Boychuk Institute of Decorative and Applied Art Artistic peculiarities of geometric carpets of Kyiv region The carpet-making of Kyiv region end of XIX – beginning of XX-th centuries developed in context of development of this type of the decorative art in the whole Ukraine and, in particular, in the Dnipro river area. An interesting and less researched phenomenon of art in the field of artistic textiles are geometric carpets of Kyiv region, particularly thous works, the ornament of which is based on the principle of non-background formation of the created motive. This means, that in the carpets of such a type the design of the ornamental motive and background are equivalent. In article, there was realized the analysis of composition decisions of the most typical samples of this carpets’ type from collection of the National historic ethnographic reserve “Pereyaslav”.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-16533
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0040
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T13:34:30Z
publishDate	2007
publisher	Інститут народознавства НАН України
record_format	dspace
spelling	Андріяшко, В. 2011-02-11T18:07:05Z 2011-02-11T18:07:05Z 2007 Художні особливості геометричних килимів Київщини / В. Андріяшко // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — Ч. 2. — С. 65-74. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. XXXX-0040 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16533 The carpet-making of Kyiv region end of XIX – beginning of XX-th centuries developed in context of development of this type of the decorative art in the whole Ukraine and, in particular, in the Dnipro river area. An interesting and less researched phenomenon of art in the field of artistic textiles are geometric carpets of Kyiv region, particularly thous works, the ornament of which is based on the principle of non-background formation of the created motive. This means, that in the carpets of such a type the design of the ornamental motive and background are equivalent. In article, there was realized the analysis of composition decisions of the most typical samples of this carpets’ type from collection of the National historic ethnographic reserve “Pereyaslav”. uk Інститут народознавства НАН України Публікації Художні особливості геометричних килимів Київщини Artistic peculiarities of geometric carpets of Kyiv region Article published earlier
spellingShingle	Художні особливості геометричних килимів Київщини Андріяшко, В. Публікації
title	Художні особливості геометричних килимів Київщини
title_alt	Artistic peculiarities of geometric carpets of Kyiv region
title_full	Художні особливості геометричних килимів Київщини
title_fullStr	Художні особливості геометричних килимів Київщини
title_full_unstemmed	Художні особливості геометричних килимів Київщини
title_short	Художні особливості геометричних килимів Київщини
title_sort	художні особливості геометричних килимів київщини
topic	Публікації
topic_facet	Публікації
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16533
work_keys_str_mv	AT andríâškov hudožníosoblivostígeometričnihkilimívkiívŝini AT andríâškov artisticpeculiaritiesofgeometriccarpetsofkyivregion

Художні особливості геометричних килимів Київщини

Репозитарії

Схожі ресурси