Офорт Олени Кульчицької “За море” і тема еміграції
Illustrators of the Ukrainian press at the 2nd half ХІХ to еarly XX c. and an artist Olena Kul’chitska is known consider the theme of еmigration and expressed it in the form of social satire.
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут народознавства НАН України
2007
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16535 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Офорт Олени Кульчицької “За море” і тема еміграції / А. Іжевський // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — Ч. 2. — С. 83-90. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860231102207098880 |
|---|---|
| author | Іжевський, А. |
| author_facet | Іжевський, А. |
| citation_txt | Офорт Олени Кульчицької “За море” і тема еміграції / А. Іжевський // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — Ч. 2. — С. 83-90. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Illustrators of the Ukrainian press at the 2nd half ХІХ to еarly XX c. and an artist Olena Kul’chitska is known consider the theme of еmigration and expressed it in the form of social satire.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:21:59Z |
| format | Article |
| fulltext |
артур іЖеВСЬкИй
молодший науковий співробітник,
Інститут народознавства НАН України
офорт олени кульЧицької „за море”
і тема еміграції
Провідне місце в образотворчому мистецтві Західної Ук-
раїни належало багатогранній особистості олени кульчицької
(1877-1967): видатної художниці і педагога, мистецтвознавця-
етнографа, дослідниці народного мистецтва. о.кульчицька
зуміла розкрити свій талант графіка, акумулювавши в своїй
творчості європейські новації та національні орієнтири. Со-
ціального загострення, за словами Володимира овсійчука [1,
131], набула творчість о.кульчицької під час Першої світової
війни, що виразилося в антимілітарних графічних роботах „Мо-
лох війни”, „Чорні хмари війни”, „Помста”. це стало закономір-
ним наслідком передвоєнного етапу творчості о.кульчицької,
коли художниця працювала над образами дітей-сиріт та над
темою масового виїзду українських селян з галичини.
оригінального художнього вираження тема еміграції набула
у офорті о.кульчицької, „За море” (1914 р.), який розширив
межі станкової графіки і одночасно виявився результатом твор-
чого переосмислення молодої авторки як власного доробку, так
і досвіду старших колег-ілюстраторів українських сатиричних
журналів „Страхопуд”, „Зеркало”, „комар”, „Шершень”. адже
саме у пресі порушувалися наболілі проблеми суспільства.
однією з них була вимушена еміграція, яка поступово охоп-
лювала різні соціальні верстви — малоземельне селянство, а
згодом й інтелігенцію.
основною причиною розлуки з Батьківщиною були труднощі
самореалізації, пов’язані з економічними негараздами, однак
чимале значення мали порушення в сфері політичних свобод
аРтУР іЖеВСЬкИй84
навіть у порівняно ліберальній австро-Угорщині — імперії до
якої входила чимала частина України: галичина, Буковина й
Закарпаття. Ще більше це стосувалося самодержавної Росії.
Художників галичини і наддніпрянської України глибоко хви-
лювали ці проблеми. Серед них т.Демків художник-самоук [2,
7], ілюстратор львівського сатиричного часопису „Страхопуд”
у 1880-1882 рр. вніс свою лепту у формування естетики га-
зетно-журнальної графіки другої половини ХіХ ст. в умовах
москвофільського впливу.
тема еміграції цікавила і відомих українських митців з фахо-
вою академічною освітою. тит Романчук, вихованець краківсь-
кої школи і Віденської академії мистецтв протягом 1890-1893
рр. ілюстрував львівський сатиричний часопис „Зеркало” [3,
20]. Разом з іншими співпрацівниками „Зеркала” художника-
ми і журналістами к.Устияновичем, В.Нагірним, і.Франком,
т.Романчук популяризував українські самостійницькі ідеї.
Художник також працював в сфері церковного малярства,
малював олією портрети відомих українських письменників
серед них Юрія Федьковича. ідея „сміху крізь сльози”, за
словами мистецтвознавців олександра Федорука і Михайла
Фіголя, характеризувала творчість ярослава Пстрака [4], який
навчався спочатку у краківській академії мистецтв, а пізніше
в одному з визначних художніх центрів Європи — Мюнхені. я.
Пстрак працював в 1900-1914рр. ілюстратором у львівських
сатиричних журналах „комар”, „Зеркало”, „Жало”. Широко
відомі його карикатури „Податки у галичині” та „Мужицька
журба”. я.Пстрак оформляв календарі, ілюстрував твори і.
Франка, працював в жанрі пейзажного і портретного маляр-
ства[5].
темою еміграції цікавився іван Бурячок, вихованець київсь-
кої рисувальної школи Миколи Мурашка, котрий ілюстрував
у 1906 р. український сатиричний журнал „Шершень” [6], зок-
рема карикатурами на грабування російськими жандармами
українських селян. і.Бурячок відомий і як ілюстратор сатирич-
ної поеми і.котляревського „енеїда” [3], у якій тема прощання
козаків з Батьківщиною на рубежі ХVііі-ХіХ ст. звучала в
оФоРт олеНИ кУлЬЧИцЬкоЇ 85
унісон з проблемами еміграції українців на початку ХХ ст.
Хронологічні межі даних досліджень щодо відтворення теми
еміграції в українській графіці охоплюють чотири десятиліття
(1880-1914). При чому створення досліджуваних робіт т.Демківа
(1880), т. Романчука (1893), я.Пстрака (1901), і.Бурячка (1906),
о.кульчицької (1914) відділяють менші відрізки часу. це доз-
воляє зрозуміти поетапно феномен трансформації образної
структури української графіки в контексті теми еміграції та
під впливом загострення соціальних відносин у суспільстві і
художнього розвитку самих авторів.
однією з перших карикатур на проблеми масового виїзду
галичан на заробітки за кордон була ілюстрація у львівському
часописі «Страхопуд» (1880), яка через зображення потягу і
залізниці виражала урбанізацію і символізувала швидкий ритм
часу. У форматі сторінки зображено три сценки, що зобража-
ють рух трьох потягів, які йдуть паралельно, але в протилежні
сторони. Перший потяг з „бідним народом” рухається на захід
„до америки за хлебом”, другий з галицькими мазурами-по-
лонофілами — на схід у Росію теж „od glodu do chleba” [7].
В нижньому малюнку Страхопуд питає кондуктора третього
потяга, чи хтось з Росії не вертається у Європу. „а ни живый
духъ” — відповідає той. глядач тільки може здогадуватися,
як добре емігрантам десь там в Росії, а може Сибірі? Вагони
потягів, що рухаються по зигзагоподібним паралельних лініях
утворюють художній ритм, який підтримують довколишні
краєвиди з хатками, церковцями, а також тексти під малюнка-
ми. автографу у цьому малюнку немає, але судячи по техніці
виконання, близькою до народного лубка ілюстрацію виконав
т. Демків — підписані його малюнки у подібній манері є в ба-
гатьох числах часопису „Страхопуд”.
тему еміграції, виражену у вигляді сценки на залізниці, про-
довжував т.Романчук показуючи об’єктивні причини виїзду
галицьких селян і саму стихію цього руху [8]. У начерку-ка-
рикатурі „еміграція” (1893) художник зображає кілька рядів
залізничних колій, які утворюють художній ритм. У вагоні
на передньому плані сидить місцеве галицьке панство, яке
аРтУР іЖеВСЬкИй86
жаліється на селян, котрі не хочуть працювати задарма і поки-
дають галичину. це підкреслює мотив з одиноким вагоном на
другому плані праворуч, а на обрії накинуто кількома штриха-
ми покинуті домівки. В тому ж напрямі попереду йдуть селяни
з клунками — немов виходять за формат композиції.
я.Пстрак створив на тему виїзду українців до канади цілу
ілюстровану обкладинку для львівського журналу „комар” [9]
(1901р.). композицію твору художник вписує у вертикальний
формат —високо піднятий горизонт підкреслює потяг, який
йде в перспективу здіймаючи клуби чорного диму. Малюнок
створений з допомогою сітки штрихів покладених по формі.
Ритм лінії потягу і залізничної колії підкреслює бічна сільська
дорога, яка з’єднується з нею завдяки напису „До канади” у
вигляді залізничних шпал. ліворуч я.Пстрак зобразив у колі
танцюючі фігурки євреїв, які очевидно мали зиск на виїздах
емігрантів. У полі пшениці темніє силует Страхопуду. останні
дві деталі протиставлені динаміці руху потягу, в якому їдуть
з галичини трударі-селяни, натомість залишаються лихварі,
спекулянти і страхопуди.
еміграція інтелігенції до америки хвилювала київського
сатирика-графіка і.Бурячка. Художник виразив це в кари-
катурі „Вільна америка” [10] (1906). Зображуючи політичного
емігранта-інтелігента художник зумів передати ефект виходу
з пароплава на берег і здивування-враження головного пер-
сонажу від високих білих хмарочосів на тлі високого темного
неба. це він підкреслив низькими пожмаканими, ніби банкноти
хмарками. Високій постаті М. горького (саме відомого пись-
менника зобразив карикатурист [6]) протиставлені маленькі
товсті фігурки свиней у смокінгах — місцевих американських
ділків, для яких еміграція — то добрий бізнес. Прообразом для
їх створення у графіці київського журналу „Шершень” стало
культивування образу свиней-хрунів — місцевих українських
ділків у галицькій сатирі часописів „Страхопуд”, „Зеркало”.
Самобутнім підходом відзначилася у висвітленні теми виїзду
українців на чужину о. кульчицька. Молода художниця була
знайома з газетно-журнальною сатиричною графікою, де спос-
оФоРт олеНИ кУлЬЧИцЬкоЇ 87
терігала праці т.Романчука, я.Пстрака. однак о.кульчицька
принципово змінила підхід до композиційної побудови. Вона
вже не зверталася до зображення залізниці як засобу активної
міграції, а відтворювала сцену прощання селянської родини
з рідною домівкою.
На передньому плані у офорті о.кульчицької „За море”
власне представлено селянську родину: високого батька, що
стоїть праворуч з клунком та звертається поглядом вперед,
немов повз глядача; мати обернену спиною, її голова, обгорнена
хусткою, стає ніби продовженням величезного клунка. Худож-
ниця майстерно передає похмурий вираз батька, виділяючи
зморшки та темну тінь на обличчі.
особливу увагу в образному вирішенні твору приділяється
дітям цього подружжя — праворуч найменший син дивиться
уверх в очі батькові. Двоє старших зображені праворуч від
батьків — дівчинка підводить долоню до чола, захищаючись
від сонця та вдивляється вдалину за горизонт так, ніби бачить
незнане море, голову хлопчика в солом’яному брилі ледь видно
з-за постаті матері. Художниці вдається поєднати в зображенні
родини емігрантів статичні й динамічні форми — мати зі спини,
а батько, навпаки, спереду повільно здійснюють напіврозворот.
Динаміки надає верхня лінія силуету фігур двох старших дітей,
матері і батька, однак далі вона стрімко спадає — її зупиняє
найменша постать молодшого сина. До речі, поява дитячих
образів у офорті „За море” було закономірністю і новацією,
адже еміграція набувала широкого розмаху — українці виїж-
джали уже не тимчасово на заробітки, а уже назавжди разом
з дітьми.
На другому плані зображено покинуте село — рідна хата,
церква. Біля тину вдалині стоїть група селянок з дітьми, котрі
обговорюють виїзд емігрантів. о. кульчицька зобразила цю
групу таким чином, що силуетно як пляма вона сприймаєть-
ся кривим дзеркальним відображенням головної групи — се-
лянської родини емігрантів на передньому плані. цей художній
ритм є підтриманий і фігурами на задньому плані — чорними
силуетами двох євреїв, які активно щось обговорюють, напевно
аРтУР іЖеВСЬкИй88
можливі прибутки від продажу-ліцитації хати селян-емігран-
тів. отже, художниця в одній композиції поєднує кілька менших
сцен, котрі пов’язані за змістом з головним дійством.
о.кульчицька, працюючи над темою виїзду співвітчизників з
України творчо переосмислює ряд художніх прийомів старших
колег — у її творі є зображення кривдників селян євреїв-лих-
варів — вони є у роботі я.Пстрака і в текстовому супроводі до
карикатури т.Романчука. Саме у роботі останнього показано
селянські типажі з клунками, які немов виходять за рамки
ілюстрації. цю ідею підхоплює о.кульчицька — зображає на
передньому плані цілу селянську родину з клунками, яка у
правому куті теж немов виходить за формат композиції.
однак в художньо-технічному відношенні твір о. кульчи-
цької є набагато виразнішим через майстерне застосування
техніки офорту та акватинти, якою авторка оволоділа ще під
час навчання у віденській художньо-промисловій школі. тех-
ніка акватинти збагачувала офорт декоративно-пластичними
якостями [11,55]. В роботі о.кульчицької — це насичена гли-
бина тіней і складок на обличчях, волоссі та одязі головних
персонажів, зерниста фактура у передачі дзвінкого мережи-
ва народної вишивки, досконале трактування планів, коли
передній виконано з допомогою насичених темних ліній та
плям-акцентів, а другий і задній промальовано м’якими й ме-
рехтливими лініями і штрихами, значно делікатніше, ніж це
було можливо при створенні та репродукуванні журнальних
ілюстрацій я.Пстрака, т.Романчука.
Слід зазначити, що ідея композиції творів художників-ілюст-
раторів преси та о.кульчицької полягала у відображенні до-
роги, подорожі емігрантів до незнаних країн. Митці, які відоб-
ражали прибуття до невідомого краю, не маючи особистого
досвіду покладалися на власну уяву, фотографії і розповіді
самих емігрантів про перші враження від нової Батьківщини.
такою є робота киянина і.Бурячка. Натомість у художників-га-
личан превалювали зображення саме виїзду емігрантів — такі
сцени можна було спостерігати особисто і навіть малювати з
натури. Художники-ілюстратори преси мали мінімум часу для
оФоРт олеНИ кУлЬЧИцЬкоЇ 89
відтворення ідеї еміграції — власне, тому їхні праці є суцільним
експромтом у формі швидких начерків (т.Романчук, я.Пстрак),
народного лубка (т.Демків), лаконічних абстрагованих форм
(і.Бурячок).
Художня вартість графічної роботи о.кульчицької „За море”
для сформування обличчя львівської мистецької школи ХХ ст.
була важливим як зразок композиції, де є поєднання форми і
змісту. одночасно художниця зуміла передати не лише суто
соціальні переживання, але й інтуїтивні відчуття — коли про-
ста людина-селянин, а особливо його діти намагаються уявити
те, чого ніколи не бачили — море. такі ефекти надзвичайно
підсилювали естетично-інтелектуальну насиченість графіч-
ного твору.
графіка о.кульчицької по духу була вже інша, ніж газет-
но-журнальна сатирична ілюстрація і відрізнялася набагато
складнішою структурною розробкою. По внутрішній силі, роз-
будові ритму рання творчість о.кульчицької перекликалася
з новелістикою В.Стефаника та інших молодих українських
письменників поч. ХХ століття. До того ж художниця завжди
мала тверду громадянську позицію, її творчість була тісно
пов’язана з рідним краєм, одночасно вона глибоко співчувала
співвітчизникам, котрі змушені були покидати рідний край.
Виразно це почуття проявилося вже у ранній її роботі «За море».
До того ж ще одна риса притаманна цій гравюрі — це її про-
рочість. тут немов підсумовується ранній етап української
еміграції і передбачається уже інший, коли вимушена еміграція
поступово переходить у примусові депортації, які почались вже
наступного року під час першої світової війни і розгорнулися
з ще більшою силою у середині ХХ століття.
тема еміграції в українській сатиричній графіці спричиняла
поступ у пошуку нових художніх форм виразності. це насампе-
ред вимагалося через потребу передачі у графіці різноманітних,
часами протилежних почуттів: невизначеності та надії, роз-
губленості та рішучості. тобто, це був один із прикладів, коли
новизна змісту впливала на розвиток художньої форми. образ
емігранта містив оптимістичні, й одночасно комічні риси у
аРтУР іЖеВСЬкИй90
роботах ілюстраторів преси. Натомість у офорті о.кульчицької
„За море” цей образ набував трагічного звучання з феноме-
нальним поєднанням відчаю і надії.
отже, порівняльний аналіз твору о.кульчицької з ілюстра-
ціями української сатиричної преси на тему еміграції виявив
ряд особливостей, які стали характерними і для загального
мистецького процесу. Заслуга о.кульчицької у вмінні пе-
реосмислювати досвід старших колег додавалася широкою
ерудованістю художниці в різних сферах культури, знанням
естампних технік графіки і розумінням глибоких соціальних
протиріч у суспільстві.
У подальших дослідженнях варто і надалі розглядати твор-
чість митців сатиричної і станкової графіки у порівняльній
перспективі в рамках однієї соціально-політичної проблема-
тики.
1. Овсійчук В. Малярство // Мистецтво середини ХіХ-ХХ ст. // крвавич Д.П.,
овсійчук В.а., Черепанова С.о. Українське мистецтво.— львів, 2005.- Ч.3
2.Українська графіка Хіі-ХХ ст.: альбом / авт.-упоряд. а. В’юник.— к.:, 1992.
3. Фіголь М. Політична сатира в українському мистецтві кінця ХіХ-поч.ХХст.—
к.,1974.
4. Федорук О., Фіголь М. Радість і смуток ярослава Пстрака.— львів, 1997.
5. Фіголь М. ярослав Пстрак.— львів, 1966.
6. Демченко Е. Политическая графика в печати Украины 1905-1907 гг.— к. 1983.
7. Б.а. (Демків Т.?) Schöne Gegend // Страхопуд.— львовъ, 1880. — №6
8. Романчук Т. еміграція // Зеркало.— львів, 1893. — №10
9. Пстрак Я. До канади // комар.— львів, 1901. — №13
10. Бурячок І. Вільна америка // Шершень.— к., 1906.— №16\17.
11. Алексич М.Н. офорт // Школа изобразительного искусства. Вип. 6.— Москва,
1966.
Artur Izhevski,
P.G. stud., The Ethnology Institute, NAS.
Etching of Olena Kul’chitska «After a sea» and theme
of еmigration
Illustrators of the Ukrainian press at the 2nd half ХіХ to еarly
XX c. and an artist Olena Kul’chitska is known consider the theme
of еmigration and expressed it in the form of social satire.
анна РаДЧеНко
пошукувач,
Інститут народознавства НАН України
проБлема зБереЖення арХітектурного
оздоБлення
Пансіонати, вілли кін. ХіХ – першої трет. ХХ ст. на Покутті
і гуцульщині наділені оригінальною формою, конструкцією і
декором. Значна частина цих будівель, що збереглася до на-
шого часу (не маємо ніяких відомостей скільки їх втрачено),
служила людям близько століття. Помітні сліди перебудови,
добудови, втрат, руйнування, які тривали з року в рік. очевидно
не всі розуміють справжню мистецьку вартість колишніх віл
та особняків, які виглядають сьогодні скромно в порівнянні із
репрезентативними неовіллами.
П’ять років, протягом яких досліджувавя архітектурний
декор, незрівнянно короткий термін, але навіть за цей про-
міжок довелося зіткунитися з неприємними несподіванками
при повторних обстеженнях об’єктів. У кращому випадку пе-
рефарбований ґанок, причілок в інший колір, у непоправно-
му — замінені різьблені двері на звичайні, розібрана цілком
будівля, а на її місці вже стоїть нова. Звідси виникли гострі
питання чи слід оберігати старі вілли? Чи залишити все так як є
сьогодні? Проблема, здається, менше мистецтвознавча, більше
моральна та економічна. однак і мистецтвознавчий аспект у
ній простежується як важлива складова. У цьому контексті
необхідно виділити такі основні тези і завдання:
1. Вілли і пансіонати творять найчарівніші куточки міста, є
його окрасою. Наприклад, вілли емілія і Вільгельмін у коломиї,
вулиця Б.Хмельницького, 50,52, збудовані 1907 року.
2. Вілли із декором необхідно взяти на облік, як пам’ятки
архітектури й декоративного мистецтва, в кожному населе-
ному пункті із фіксацією стану збереження.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-16535 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0040 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:21:59Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Іжевський, А. 2011-02-11T18:09:41Z 2011-02-11T18:09:41Z 2007 Офорт Олени Кульчицької “За море” і тема еміграції / А. Іжевський // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — Ч. 2. — С. 83-90. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. XXXX-0040 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16535 Illustrators of the Ukrainian press at the 2nd half ХІХ to еarly XX c. and an artist Olena Kul’chitska is known consider the theme of еmigration and expressed it in the form of social satire. uk Інститут народознавства НАН України Публікації Офорт Олени Кульчицької “За море” і тема еміграції Etching of Olena Kul’chitska «After a sea» and theme of еmigration Article published earlier |
| spellingShingle | Офорт Олени Кульчицької “За море” і тема еміграції Іжевський, А. Публікації |
| title | Офорт Олени Кульчицької “За море” і тема еміграції |
| title_alt | Etching of Olena Kul’chitska «After a sea» and theme of еmigration |
| title_full | Офорт Олени Кульчицької “За море” і тема еміграції |
| title_fullStr | Офорт Олени Кульчицької “За море” і тема еміграції |
| title_full_unstemmed | Офорт Олени Кульчицької “За море” і тема еміграції |
| title_short | Офорт Олени Кульчицької “За море” і тема еміграції |
| title_sort | офорт олени кульчицької “за море” і тема еміграції |
| topic | Публікації |
| topic_facet | Публікації |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16535 |
| work_keys_str_mv | AT íževsʹkiia ofortolenikulʹčicʹkoízamoreítemaemígracíí AT íževsʹkiia etchingofolenakulchitskaafteraseaandthemeofemigration |