Проблеми збереження архітектурного оздоблення

The article throws light upon some questions in conservation and renovation of villa decorations. Passport categories for registration and description of objects are proposed. It would be desirable to introduce a course of “Architectural Decor” for students of artistic wood-processing.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2007
Автор: Радченко, А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут народознавства НАН України 2007
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16536
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Проблеми збереження архітектурного оздоблення / А. Радченко // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — Ч. 2. — С. 91-100. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-16536
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-165362025-02-09T23:31:44Z Проблеми збереження архітектурного оздоблення On Problems in Conservation of Architectural Decorations Радченко, А. Публікації The article throws light upon some questions in conservation and renovation of villa decorations. Passport categories for registration and description of objects are proposed. It would be desirable to introduce a course of “Architectural Decor” for students of artistic wood-processing. 2007 Article Проблеми збереження архітектурного оздоблення / А. Радченко // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — Ч. 2. — С. 91-100. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. XXXX-0040 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16536 uk application/pdf Інститут народознавства НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Публікації
Публікації
spellingShingle Публікації
Публікації
Радченко, А.
Проблеми збереження архітектурного оздоблення
description The article throws light upon some questions in conservation and renovation of villa decorations. Passport categories for registration and description of objects are proposed. It would be desirable to introduce a course of “Architectural Decor” for students of artistic wood-processing.
format Article
author Радченко, А.
author_facet Радченко, А.
author_sort Радченко, А.
title Проблеми збереження архітектурного оздоблення
title_short Проблеми збереження архітектурного оздоблення
title_full Проблеми збереження архітектурного оздоблення
title_fullStr Проблеми збереження архітектурного оздоблення
title_full_unstemmed Проблеми збереження архітектурного оздоблення
title_sort проблеми збереження архітектурного оздоблення
publisher Інститут народознавства НАН України
publishDate 2007
topic_facet Публікації
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16536
citation_txt Проблеми збереження архітектурного оздоблення / А. Радченко // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — Ч. 2. — С. 91-100. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT radčenkoa problemizberežennâarhítekturnogoozdoblennâ
AT radčenkoa onproblemsinconservationofarchitecturaldecorations
first_indexed 2025-12-01T18:26:45Z
last_indexed 2025-12-01T18:26:45Z
_version_ 1850331481116770304
fulltext анна РаДЧеНко пошукувач, Інститут народознавства НАН України проБлема зБереЖення арХітектурного оздоБлення Пансіонати, вілли кін. ХіХ – першої трет. ХХ ст. на Покутті і гуцульщині наділені оригінальною формою, конструкцією і декором. Значна частина цих будівель, що збереглася до на- шого часу (не маємо ніяких відомостей скільки їх втрачено), служила людям близько століття. Помітні сліди перебудови, добудови, втрат, руйнування, які тривали з року в рік. очевидно не всі розуміють справжню мистецьку вартість колишніх віл та особняків, які виглядають сьогодні скромно в порівнянні із репрезентативними неовіллами. П’ять років, протягом яких досліджувавя архітектурний декор, незрівнянно короткий термін, але навіть за цей про- міжок довелося зіткунитися з неприємними несподіванками при повторних обстеженнях об’єктів. У кращому випадку пе- рефарбований ґанок, причілок в інший колір, у непоправно- му — замінені різьблені двері на звичайні, розібрана цілком будівля, а на її місці вже стоїть нова. Звідси виникли гострі питання чи слід оберігати старі вілли? Чи залишити все так як є сьогодні? Проблема, здається, менше мистецтвознавча, більше моральна та економічна. однак і мистецтвознавчий аспект у ній простежується як важлива складова. У цьому контексті необхідно виділити такі основні тези і завдання: 1. Вілли і пансіонати творять найчарівніші куточки міста, є його окрасою. Наприклад, вілли емілія і Вільгельмін у коломиї, вулиця Б.Хмельницького, 50,52, збудовані 1907 року. 2. Вілли із декором необхідно взяти на облік, як пам’ятки архітектури й декоративного мистецтва, в кожному населе- ному пункті із фіксацією стану збереження. аННа РаДЧеНко92 3. Визначити комісійно, яким чином здійснюватиметься їх реставрація і охорона. 4. З’сувати можливості застосування деяких елементів де- кору при споруджені нових будівель. 5. Запровадити вивчення профілювання та ажурного різьб- лення в навчальну програму мистецьких вузів регіону. Для реставрації та охорони будинків з унікальним різьб- ленням і кованими деталями необхідно провести дослідження стану кожного об’єкта. При цьому виконується ретельне обсте- ження і обмірювання декоративних частин, проводиться фото й відеофіксація, насамкінець складається паспорт пам’ятки та окремих деталей оздоблення. кожна міська рада може виходити із власних можливостей паспортизації будинків із оздобленням, однак логічно раціо- нально скористатися уніфікованими вимогами, що можуть сприяти обміну інформації, її порівняння та створення спільної бази даних для гуцульщини й Покуття. основна особливість запропонованих категорій, даних у паспорті пам’яток полягає в тому, що використовуються для шкалювання відомості пов’язані з архітектурою і декора- тивним мистецтвом. Їх концепцію розробив М.Станкевич як пам’ятку-рекомендацію при створенні елекронного класифі- катора для Чорнобильської зони [1]. Паспортні категорії шкалювання пам’яток складаються із дев’яти позицій: 1) тип реєстраційно-охоронних даних; 2) типо- логія-систематизація; 3) історія об’єкта; 4) культурно-історичне походження; 5) локалізація; 6) фізичні дані; 7) мистецькі особ- ливості; 8) вартість, страхування; 9) реставрація, бібліографія. Загалом передбачено задіяти 80 точок інформаційної шкали, що допоже встановити чіткіше уявлення про об’єкт. Про стан збереження декоративних і металевих деталей архітектури вілл, пансіонатів та особняків нами зосереджена інформація, яку здобуто в процесі вивчення художніх особ- ливостей об’єктів. Вражає як іноді можна зіпсувати чудову будівлю, прилаштувавши до фасаду потворний тамбур та при- бивши до її різьбленого фронтону провода електромережі, ПРоБлеМИ ЗБеРеЖеННя аРХітектУРНого оЗДоБлеННя 93 телефону й телевізійний таріль-антену. цей зразок крайньої недбалості продемонстровано в косові на вулиці Павлика, 2, влада якого має туристичні амбіції. Щоб відновити первісний вигляд особняка потрібна ухвала міської ради, розуміння влас- ників, а також кошти. 1992 р. в косові зафотографовано будинок з причілка яко- го відірвалася частина різьбленої решітки і зависла на даху ґанку. Зрозуміло, що потрібно було її полагодити і прибити на своє місце. однак, як виявилося через три роки, було прийнято інший несподіваний розв’язок: відірвати другу частину, що ще залишалася на причілку. так спритно заховано кінці, але унікальний декор будівлі знищений. Багато випадків втрат і свідомого руйнування декоратив- них деталей архітектури знаходимо в коломиї. Найчастіше їх знищують під час перекривання даху, при підведені або й заміні електричних проводів. так, у ході ремонту покрівлі переважно жертвують увінчанням і вітровими дошками. Піс- ля Другої світової війни ніхто не намагається ці профільовані деталі відтворювати, їх викидають, як надмірності, непотріб. Наприклад, у коломиї зазнали змін (спрощення) фронтони будинків на вулицях і.Франка, 37, 38, 178; Українська, 14; Мо- царта, 21 та інші. Найбільше терплять від руйнування тонко різьблені ажурні решітки. У катастрофічному стані, що вимагає негайного втручання майстрів, причілок будинку на вулиці і.Франка, 115. Реставрації потребують майже 30% усіх декоративних різь- блених деталей. Стійкішими є щодо нищівної дії атмосферних умов накладнені різьблення, тоді як ажурне частіше піддається розколюванню. як уже зауважувалось, іноді виникають пошкодження де- талей декору в процесі підведення чи ремонту електромережі. Вірогідно, з цієї ж причини на причілку будинку в ажурній решітці нанесено симетрично два отвори кінцями драбини (півметра вище прикріплені два електроізолятори), коломия, вулиця і.Франка, 73. Припускаємо, що втрачено розетові мо- тиви, які відповідно і зав’язувалися з гілочками (це необхідно аННа РаДЧеНко94 врахувати при реставрації). Додаємо ще приклади неоковир- ного прилаштування електропроводів до фасадів і причіл- ків будинків: коломия, вулиці і.Франка, 120; С.Петлюри, 27; Перемоги, 2; Снятин, вулиця Польова, 14; городенка, вулиця т.Шевченка, 117. Реставрації потребують різьблені обрамлення вікон, що на причілках будинків (коломия, вул. Моцарта, 7; 18), а також і профільовані обв’язки фронтонів (коломия, вул. і.Франка, 79; 178; о.кобилянської, 4). У процесі експлуатації значних пошкоджень зазнали вхідні двері особняків, наприклад, в іва- но-Франківську на вулиці Василіанок, 44; грюнвальдська, 23; у коломиї за адресою театральна, 22; Чорновола, 16; 19; Са- гайдачного, 6. із металевих декоративних деталей архітектурних най- більших втрат зазнали шпилі і флюгери, яких з кін. ХіХ– поч. ХХ ст. залишилися одиниці. Решітки вікон і поруччя балконів також мають втрати, особливо, якщо вони не захищені від ко- розії. Наприклад, в івано-Франківську вулиця гаркуші, 6; 29; у Вижниці Чернівецької області, вулиця Миру, 11. Міська архітектура вілл, пансіонатів і особняків є прикра- сою вулиць івано-Франківська, коломиї, косова та інших на- селених пунктів краю. Вона приваблює зір туристів і гостей своєю строгістю конструкцій і форм, соковитими закрутками накладного глухого різьблення, легким мереживом дерев’яних прорізних візерунків та примхливою лінійністю кованих реші- ток. У всьому цьому пломеніє творча думка невідомих майстрів, багата різноманітними проявами унікальності, що відбиває європейський, національний і локальний характер художнього мислення і умов життя. Власне за неповторність у кожному окремому випадку й цінується архітектура містечок Прикар- паття. однак сотні рідкісних пам’яток міської архітектури, які є на пограниччі народного і професійного мистецтва все ще не заобліковані й не мають державної охорони через байдужість і безпорадність місцевих адміністрацій та недостатнє вивчен- ня локальних відмін декору, що в кожному разі представляє значну історично-мистецьку вартість. ПРоБлеМИ ЗБеРеЖеННя аРХітектУРНого оЗДоБлеННя 95 а тим часом колишні провінційні міста сьогодні радикально змінюють свій вигляд. Новобудови витісняють, а іноді зни- щують пам’ятки кін. ХіХ-поч. ХХ ст., розчищаючи місце для архітектури інформаційної доби. тому все гостріше виникає питання, як зберегти рідкісні споруди модерну і ар-деко, найоп- тимальніше їх поєднавши в міському ансамблі забудови. Пропонуємо два можливі розв’язання проблеми. Перше — вілли, які мають художнє значення для міського середовища вносять у перелік пам’яток місцевого (обласного) значення для охорони і реставрації за кошти міського бюджету. Дру- ге — окремі будинки-пам’ятки, які потрапляють під знесення, їх переносять у музеї під відкритим небом і використовують для виставок і туризму. У коломиї пропонуємо створити де- ржавний архітектурно-мистецький музей-заповідник “Вілли гуцульщини і Покуття”. До його повноважень можна зараху- вати: а) наукові дослідження об’єктів; б) реставрація; в) охо- рона; г) визначення умов і характеру використання споруди, якщо вона не є приватним помешканням. Щоправда, існують певні побоювання і сумніви, бо традиційні музеї формуються із сільських будівель. У нас немає практики створення скансенів із міських вілл та особняків, до того ж перенесені в інше сере- довище вони можуть втратити попередню привабливість. інші можливі варіанти створення музею під відкритим не- бом: 1) із статусом міського комунального музею; 2) із статусом туристичного центру-музею “коломийські вілли” івано-Фрак- нівської обласної ради, держадміністрації; 3) як відділ коло- мийського музею народного мистецтва гуцульщини та Покуття ім. й. кобринського. Втім, не залежно від підпорядкування, важливою має стати наукова, реставраційна, охоронна про- грама новоствореної установи та її належне фінансування. Для збереження технології, орнаментики профілювання й ажурного різьблення дерев’яних деталей, вірогідно, акту- альними є засвоєння колишніх мотивів декору в сучасному дизайні екстер’єру приватних будинків, барів, кафе, ресто- ранів тощо. Запровадження виваженої декоративної стиліс- тики в будівництво дерев’яних веранд, шалювання причілків аННа РаДЧеНко96 хат стало модним на гуцульщині від 1950-х років. У 1960-х споруджують з дерева ресторан “гуцульщина” у Ворохті і літній кінотеатр у коломиї з яскраво вираженими елементами народного різьблення та профілювання. ці будівлі якийсь час були зразками фольклорного напряму в архітектурному про- ектуванні аналогічних будинків та їх декоруванні. Здається, в літньому кінотеатрі, щодо характеру стилістики, було більше від коломийських вілл ніж від гуцульських гражд, колиб чи церков. автор цієї складної і презентаційної споруди — ін- женер-будівельник а. Шаєрман, випускник Школи деревного промислу в коломиї [2,9]. Ще в 1980-х рр. кінотеатр вважався окрасою міста, сьогодні він у жалюгідному напівзруйнованому стані. однак це не пере- шкоджає побачити ті декоративні засоби деревообробництва, якими скористалися в процесі виконання задуму будівельни- ки: профільовані кронштейни, вітрові дошки і високі шпилі; променеве шалювання фронтонів з мотивом “сонця”; сітчата фактура між вікнами на фасаді; тафльовані вхідні двері із хре- щатим ребристим рельєфом. Майже всі ці декоративні деталі запозичені з оздоблення вілл періоду модерну і дуже вірогідно, що вони й у майбутньому зможуть знайти відповідне застосу- вання у громадському і приватному будівництві. Зразком майстерного засвоєння традиційних каркасних структур у будівництві з дерева є ресторан “На озерах”, що неподалік Маняви Богородчанського району івано-Франківсь- кої області. Збудований 2005 року (архітектори Микола і Назар Чуліпи), він користується популярністю завдяки добре проду- маній функціональній концепції і декоративній привабливості. легкі стовпові, зв’язуючі і покрівельні конструкції формують вишукану платформу на воді, яка сприймається романтичним корабликом. Чимало уваги приділено профільованим стовпам, дерев’яним перилам, зв’язуючим балкам, врешті й самій пок- рівлі. Все це переконливо асоціюється з давніми галереями і менш давніми ґанками вілл модерну, доводить про можливості й перспективу запровадження колишніх декоративних деталей у дизайн сучасного архітектурного середовища. З “інтер’єром” ПРоБлеМИ ЗБеРеЖеННя аРХітектУРНого оЗДоБлеННя 97 добре узгоджується кований світильник у вигляді панікади- ла. того ж 2005 р. в коломиї (вул. Вагилевича, 5) здійснений Віталієм Романюком дизайнерський проект кафе “Хвалена хата”. Використані зовні такі деталі архітектури: імітація стов- пів-кронштейнів з відкосами і дашком, з ґонтовим покриттям; вивіска і дерев’яне било прилаштовані при вході, а на розі будинку — макет гуцульської хатини з категоричним написом у низу: “коломия це тут”. Майстерно виконані ковані решітки вікон і дверей, дашки над входами тощо. Відзначимо обґрун- товане застосування фольклорних мотивів і ретростилістики, що сприяло успіху В. Романюка та підтвердило правильний шлях творчого вибору. отож, активніше впровадження ажурного різьблення вілл уже на часі, справа лише за інноваційним поштовхом. Можливий ще один спосіб зберегти спадщину профільо- ваних деталей, ажурного і накладного різьблення для міської архітектури шляхом залучення відповідних навчальних про- грам для мистецьких факультетів, інститутів Прикарпаття. Сьогодні в цих художніх закладах існує практика проекту- вання і виготовлення невеликих творів декоративно-приклад- ного мистецтва, дизайну від різьблених шкатулок, посуду до предметів облаштування приміщень (меблів), але не більше. тому важливо відновити навчання як запроектувати і вико- нати архітектурний декор, який засвоювали учні будівель- ного відділу Школи деревного промислу в коломиї до 1939 року. У фондах коломийського музею народного мистецтва гуцульщини і Покуття ім. й. кобринського збереглися макети відпочинкового будинку у Ворохті та криниці в гуцульській народній традиції [2,9]. Для студентів відділу художньої обробки дерева пропонуємо впровадити факультативну навчальну програму (за вибором) “архітектонічний декор” — 72 години, ііі курс. цей предмет спроможний дати студентам основні знання з історії, теорії і практики оздоблення особняків, вілл, туристичних центрів, будинків відпочинку, санаторіїв тощо. лекційний курс може аННа РаДЧеНко98 складатися зі вступу і трьох частин. У першій частині перед- бачено розглянути історичні віхи становлення і розвитку архі- тектонічного оздоблення в Україні від київської Русі до першої трет. ХХ століття. У другій — висвітлюється типологія і засади мистецької виразності дерев’яних деталей архітектури періо- ду модерну і ар-деко. В третій — способи застосування, тех- нологію архітектонічних прикрас і послідовність їх виконання. Практичний курс може складатися із двох тестів (відповідно до 1, 2 частини теорії) та курсової проектної роботи, що пере- дбачає співпрацю архітектора і художника-дизайнера. аналогічно формується предмет “кований архітектонічний декор” для студентів художнього металу. тут також подають- ся історичні відомості з оздоблення і облаштування будівель, розглядаються типи предметів і стилістичні відміни залежно від актуальності стилів, послідовність проектування і вироб- ництво конкретних декоративних деталей кованого і просічного заліза. У результаті вивчення дисциплінм студент повинен зна- ти: основні поняття теорії архітектонічного декору, мову ху- дожньої виразності, вміти застосувати ці знання на практиці. Спроби засвоїти і запровадити традиційні дерев’яні і різьблені конструкції при виготовленні в’їздних знаків, альтанок колиб, криниць відомі в косівському інституті прикладного та декора- тивного мистецтва лНаМ [3,75-84]. очевидні такі експеримен- ти потребують усілякого схвалення і підтримки, бо сприяють збереженню давніх технологій та мотивів декору. Висновки. Вілли і особняки модерну і ар-деко є культурною і мистецькою спадщиною, що виражає суспільні, естетичні та світоглядні ідеали майстрів та міщан, вимагають наукового вивчення, реставрації, паспортизації та охорони. Паспортні категорії шкалювання пам’яток складаються із дев’яти позицій: 1) тип реєстраційно-охоронних даних; 2) типо- логія-систематизація; 3) історія об’єкта; 4) культурно-історичне походження; 5) локалізація; 6) фізичні дані; 7) мистецькі особ- ливості; 8) вартість, страхування; 9) реставрація, бібліографія. Загалом передбачено задіяти 80 точок інформаційної шкали, ПРоБлеМИ ЗБеРеЖеННя аРХітектУРНого оЗДоБлеННя 99 що допоже встановити чіткіше уявлення про об’єкт. Встановлено, що реставрації потребують близько 30% усіх різьблених декоративних деталей, деяка частина профільова- них обв’язок (10%) на фронтонах, обрамлення вікон на причіл- ках. Найбільші втрати зазнали дерев’яні і металеві увінчання будівель — шпилі і флюгери, рідше решітки вікон і поруччя балконів унаслідок корозії металу. Для збереження цінних та унікальних об’єктів архітектури і декоративного мистецтва, які є складовою міського середо- вища, їх вносять до переліку пам’яток обласного чи загаль- нодержавного значення і виділяють кошти для реставрації та охорони. Будівлі якими загрожує знесення чи руйнування переміщають у створений музей під відкритим небом “Вілли гуцульщини і Покуття”. Запровадження мотивів декору архітектури деталей в ди- зайн сучасних споруд відпочинкового характеру є також одним із методів фіксації і збереження дерев’яних конструкцій та ажурної орнаментики. Для успішної роботи в цьому напрямі важливо запровадити в навчальну програму для студентів художніх вузів Прикарпаття предмет (за вибором) — “архі- тектурний декор”, який допоможе засвоїти основні поняття теорії та практики оздоблення на основі спадщини модерну і ар-деко. 1. Станкевич М. Пам’ятка для створення електронного класифікатора./ Рукопис, 1999. 2. Кречковський Л. Школа деревного промислу в коломиї // Животоки: Статті, есе, розвідки.— коломия, 1994.— С.6-9. 3. Приймак Й. Декорування виробів з дерева.— косів, 2001. Anna Radchenko Post-graduate student The Ethnology Institute of NASU, Lviv On Problems in Conservation of Architectural Decorations The article throws light upon some questions in conservation and renovation of villa decorations. Passport categories for аННа РаДЧеНко100 registration and description of objects are proposed. It would be desirable to introduce a course of “Architectural Decor” for students of artistic wood-processing. олена оСаДЧа Аспірант, Київського інституту декоративно-прикладного мистецтва та дизайну ім. Михайла Бойчука оБраз-ікона українСької Хати У статті порушуються питання поняття і місткість терміна «образ». Чому саме «образами» селяни називали хатні ікони? Чи можемо ми припустити взаємозв`язок із цим терміном у богослов`ї християнства та трактуванням його в античності? Спробуємо визначити появу поняття «образи» у контексті української свідомості на прикладі хатніх ікон, порушити пи- тання, в чому полягає відмінність термінів «образ» та «зобра- ження»; як ця відмінність впливає на сприйняття ікони. Українське мистецтво як відтворення сакральних образів є досить глибоким, оскільки йому притаманне цілісне усві- домлення духовного світу. образи–архетипи, тобто наскрізні символічні структури ментальності, котрі проходять крізь увесь пласт культури, засвідчують самобутність українсько- го народу і здатні впливати на розвиток усієї світової куль- тури. ідея тісно пов`язана з образами, точніше із сакральної ідеї випливає образ. За філософією Платона, ідея — це те, що стосується світу надчуттєвого. отже, потрібно розрізняти світ надчуттєвий і світ чуттєвий [1, 339-343]. Чуттєвий світ — це світ речей, які народжуються і вмирають і які ніколи не піднімуться до досконалості, адже знаходяться між Буттям і Небуттям. Надчуттєвий світ — це ідеї, вічні образи, що “сяють у серці чистим світлом”. Всесвіт виник із надчуттєвого світу, який має нематеріальну природу. ідея, яка в результаті втілюється в образ, поділяється на три складові: сталість, єдність, чистота. Сталість виявляється в тому, що ідея завжди залишається єдиною, лише чуттєві речі змінюються. Єдність — у тому, що ідея — цілісна, на відміну від множинності речей світу чуттєвого. ідея різниться від сталості й єдності притаманною чистотою і