Сенсор для визначення диклофенаку
Створений диклофенак-селективний електрод — сенсор, що містить як електродоактивну речовину йонний асоціат диклофенаку з малахітовим зеленим. Робочий інтервал рН електрода 6—11. Інтервал лінійності електродної функції знаходиться в межах 5×10^–5—5×10^–2 моль/л, крутизна 37.0—59.0 мВ/pC. Разработан д...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16624 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Сенсор для визначення диклофенаку / Ж.О. Кормош, І.П. Гунька, Я.Р. Базель // Украинский химический журнал. — 2008. — Т. 74, № 10. — С. 91-95. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859665618566905856 |
|---|---|
| author | Кормош, Ж.О. Гунька, І.П. Базель, Я.Р. |
| author_facet | Кормош, Ж.О. Гунька, І.П. Базель, Я.Р. |
| citation_txt | Сенсор для визначення диклофенаку / Ж.О. Кормош, І.П. Гунька, Я.Р. Базель // Украинский химический журнал. — 2008. — Т. 74, № 10. — С. 91-95. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Створений диклофенак-селективний електрод — сенсор, що містить як електродоактивну речовину йонний асоціат диклофенаку з малахітовим зеленим. Робочий інтервал рН електрода 6—11. Інтервал лінійності електродної функції знаходиться в межах 5×10^–5—5×10^–2 моль/л, крутизна 37.0—59.0 мВ/pC.
Разработан диклофенак-селективный электрод с пластифицированной поливинилхлоридной мембраной. Электрод содержит ионный ассоциат диклофенака с малахитовым зеленым и линеен в пределах изменения концентрации диклофенака 5×10^–5—5×10^–2 М с крутизной электродной функции 37—59 мВ/рС. Данный мембранный электрод использовали как сенсор для определения диклофенака в фармацевтических препаратах. Правильность результатов определения оценивали сравнением со стандартной методикой потенциометрического титрования, которая предлагается Фармакопеей Украины.
A diclofenac-selective electrode with the plasticized polyvinylchloride membrane has been designed. The electrode contains an ionic associate of diclofenac with a malachite green and responds to diclofenac in a linear range of 5×10^–5—5×10^–2 mol/l with a slope of 30—63 mV/pC. The potentiometric analysis of sodium diclofenac in pharmaceutical formulations was carried out by proposed membrane electrode and compared with the results of potentiometric titration presented by the Pharmacopoeia of Ukraine.
|
| first_indexed | 2025-11-30T10:42:56Z |
| format | Article |
| fulltext |
241—243.
7. Трохименко О.М ., Сухан В.В., Набиванец Б.И. // Химия
и технол. воды. -1999. -21, № 2. -С. 140—146.
8. ГОСТ 18309-72. Вода питьевая. Методы опреде-
ления содержания полифосфатов. -Изд-во стандар-
тов, 1972.
9. Унифицированные методы исследования качества
вод. Ч . 1. Методы химического анализа вод. -М .:
Изд-во СЭВ, 1987. -Т. 1. -С. 1046—1070.
10. Цыганок Л.П . // Журн. аналит. химии. -1992. -47,
№ 7. -С. 1184—1199.
11. Трохименко О.М ., Cухан В.В., Набиванец Б .Й . //
Журн. общ. химии. -1999. -69, № 2. -С. 215—218.
12. Fournier M ., M assart R ., Souchay P . // Compt. rend.
Acad. Sci. -1971. -272C, № 5. -P. 451—454.
13. Поп М .С. Гетерополи- и изополиоксометаллаты.
-Новосибирск: Наука, сиб. отд-е, 1990.
14. Pettersson L ., Andersson I., Сhman L .-O. // Inorg.
Chem. -1986. -25, № 26. -P. 4726—4733.
15. Зайцев В.Н . // Журн. аналит. химии. -2003. -58,
№ 7. -С. 688.
Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко Поступила 10.07.2007
УДК 543.422.3;543.645.9
Ж.О. Кормош, І.П. Гунька, Я.Р. Базель
СЕНСОР ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ДИКЛОФЕНАКУ *
Створений диклофенак-селективний електрод — сенсор, що містить як електродоактивну речовину йонний
асоціат диклофенаку з малахітовим зеленим. Робочий інтервал рН електрода 6—11. Інтервал лінійності елек-
тродної функції знаходиться в межах 5⋅10–5—5⋅10–2 моль/л, крутизна 37.0—59.0 мВ/pC.
На протязі тридцяти років дослідження йоно-
селективних електродів (ЙСЕ) продовжує зали-
шатися важливим і перспективним напрямком в
аналітичній хімії. Очевидно, це пов’язано із пере-
вагами методу потенціометрії (простота, експре-
сність, чутливість, селективність, можливість про-
ведення аналізу в каламутних і забарвлених сере-
довищах і т.п.) над іншими методами аналізу [1, 2].
На даний час існує більш як п’ятдесят лікар-
ських засобів, що відрізняються за своєю хіміч-
ною структурою, але класифікуються як несте-
роїдні протизапальні препарати (НПЗП) [3]. На-
трій диклофенак (ДК) (C14H10Cl2NNaO2—2-[(2,6-
дихлорофеніл)аміно]бензен ацетат) належить до од-
нієї з найчисельніших фармакологічних груп, що
застосовуються в сучасній клінічній практиці.
Різні виробники випускають на основі ДК фарма-
цевтичні форми під назвами: артрозан, диклоран,
наклофен, ортофен, вольтарен. Активною речо-
виною всіх цих препаратів є натрієва або калієва
сіль диклофенаку.
Для контролю вмісту ДК у субстанціях і лі-
карських формах (таблетки, капсули, мазі) вико-
ристовуються методи потенціометричного [4—6],
хроматографічного [7—10], гравіметричного [11],
флуориметричного [12—14] визначення. Важливе
місце займають і методи спектрофотометрії [15—
17], зокрема, із використанням основних барвни-
ків як реагентів для утворення відповідної ана-
літичної форми [18—21].
Дослідження йоноселективних електродів от-
римали в останній час широкий розвиток. Відомі
спроби використання йонних асоціатів (ЙА) за
участю основних барвників як електродоактивних
речовин ЙСЕ, проте в літературі обмаль відомос-
тей про такі електроди [22—26]. Тому, на наш по-
гляд, дослідження і вивчення умов та закономір-
ностей утворення, осадження ЙА із реагентами
класу основних барвників, створення на їх основі
йоноселективних електродів, а також нових ефек-
тивних аналітичних форм і методів йонометрич-
ного визначення органічних сполук, зокрема фарм-
препаратів, є перспективним та актуальним нап-
рямком аналітичної хімії.
У даній роботі розглянута можливість ство-
рення йоноселективного електрода на основі йон-
ного асоціату диклофенаку із трифенілметановим
барвником малахітовим зеленим як нового сенсо-
ру на диклофенак.
Для виконання експерименту готували вихід-
© Ж .О. Кормош, І.П . Гунька , Я .Р. Базель , 2008
* Роботу виконано за підтримки міжнародного Вишеградського фонду (№ 997015), наукових грантів MVTS
Mad/Ukr/SSSR/UPJS 07.
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2008. Т. 74, № 10 91
ний стандартний розчин ДК з концентрацією 5⋅10–2
моль/л. Для цього точну наважку натрієвої солі
диклофенаку розчиняли у дистильованій воді. Ро-
бочі розчини ДК 1⋅10–3—1⋅10—7 моль/л готували
послідовним розведенням вихідного розчину у ди-
стильованій воді в день експерименту. Йонну си-
лу підтримували 0.1 М розчином KCl. Кислот-
ність середовища регулювали за допомогою уні-
версального буферного розчину [27] з відповід-
ним значенням рН , яке контролювали потенціо-
метрично на йономірі зі скляним електродом.
Потенціометричне вимірювання проводили на
йономірі И-160.М (похибка вимірювання ± 1.0 мВ);
як електрод порівняння використовували хлор-
срібний електрод ЭВЛ-1М З при температурі 25.0
oC. При вимірюваннях користувалися класич-
ною схемою будови електрохімічного кола:
Ag, AgCl|KClнас / досл. розчин // мембрана /
[ДК]=1⋅10–7—1⋅10–2 моль/л
/ внутрішній розчин / мідна дротина
[ДК]=1⋅10–2 моль/л
Для моделювання складу мембрани викорис-
товували ПВХ; були досліджені мембрани, пла-
стифіковані дибутилфталатом (ДБФ), дiоктил-
фталатом (ДОФ), динонілфталатом (ДНФ), дибу-
тилсебаценатом (ДБС), трикрезилфосфатом (ТКФ).
ЙА диклофенаку із малахітовим зеленим був
синтезований за досить простою методикою. Спо-
чатку приготували 10–2 М розчини малахітового
зеленого і диклофенаку натрію. Тоді по краплях, при
постійному перемішуванні до розчину барвника
додавали розчин ДК і суміш залишали при кім-
натній температурі на 2 год для відстоювання.
Осад, що випав, фільтрували та декілька раз про-
мивали холодною дистильованою водою, після чо-
го сушили при кімнатній температурі на повітрі
48 год. Структура йонного асоціату диклофенаку
із малахітовим зеленим подана нижче:
Пластифіковані полівінілхлоридні мембрани
готували згідно з рекомендаціями [28] наступним
чином. Зважували 0.2 г ПВХ, відповідну кількість
виділеного ЙА (щоб концентрація складала 5–25 %
від загальної маси мембрани), а потім суміш ре-
тельно перемішували для гомогенізації. Після цьо-
го вводили 0.1 мл пластифікатора (ДБФ, ДОФ,
ДБС, ТКФ , ДНФ), 0.5 мл розчинника пласти-
фікатора (циклогексанону або тетрагідрофурану).
Отриманий розчин переносили в форму (кільце
діаметром 1.7 см), попередньо приклеєну до скля-
ної пластини і сушили на повітрі протягом 1–2
діб. Ступінь гомогенізації мембран оцінювали за
допомогою мікрофотографій, отриманих на мета-
лографічному мікроскопі LEICAVMHTAUTO.
Використовували зразки ПВХ різного ступе-
ня полімеризації (600—1700) виробництва Росії
та Франції.
Літературні дані свідчать, що йонна проник-
ність мембранних електродів визначається при-
родою електродоактивної речовини (ЕАР) та мем-
бранного розчинника -пластифікатора, а матри-
ці (найчастіше полівінілхлоридній) відводиться
роль інертного структуротвірного елементу. Та-
ким чином, робота досліджуваного сенсору на
диклофенак оцінювалася з точки зору впливу на
нього складу мембрани (вмісту ЕАР), рН середо-
вища, природи та вмісту розчинника-пластифі-
катора, часу відгуку, концентрації внутрішнього
розчину тощо.
Виявилось, що найкращі електродні характе-
ристики мають мембрани, що пластифіковані ДНФ
та ТКФ (рис. 1), причому крутизна електродних
функцій близька або відповідає теоретичному зна-
ченню Нернстівської функції для однозарядних
йонів (табл. 1). Досліджували також вплив кон-
центрації внутрішнього розчину порівняння. Вико-
ристовували 1⋅10–2 і 5⋅10–2 М розчини диклофе-
наку. Встановлено, що концентрація внутрішньо-
Рис. 1. Залежність електродного потенціалу ЙСЕ від
концентрації йонів диклофенаку; пластифікатор: 1 —
ДБФ; 2 — ДОФ ; 3 — ТКФ ; 4 — ДБС; 5 — ДНФ . 0.1
М KCl, рН 8, 10 % ЙА.
92 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2008. Т. 74, № 10
го розчину у вказаних межах не має суттєвого впли-
ву на динамічний інтервал та електродні функ-
ції системи. Робоча область рН функціонування
електродa лежить в інтервалі 6—11 (рис. 2), що
відповідає домінуванню у водному розчині одно-
зарядної аніонної форми диклофенаку.
Вимірювали також середній час, необхідний
для того, щоб потенціал мембранного електрода
досягнув значення, що відрізняється на ± 2 мВ
від кінцевого рівноважного значення. Час відкли-
ку електрода становить 2–3 с для концентрацій
ДК в межах 10–4–10–2 моль/л і 5–6 с — для 10–7
–10–5 моль/л розчинів диклофенаку (рис. 3). Піс-
ля досягнення рівноваги значення потенціалу
залишається постійним протягом 5 хв. Час життя
електрода визначається в основному частотою
його використання і становить в середньому 4—5
місяців від дня його виготовлення.
З часом спостерігається порушен-
ня структури їх мембрани, що й
призводить, імовірно, до обмежен-
ня терміну життя електродів.
При вивченні впливу вмісту
ЕАР у мембрані дослідження пока-
зали, що в межах 5—25 % ЕАР
крутизна електродної функції збе-
рігається. Деякі незначні зміни по-
мітні у величині межі виявлення.
Було досліджено також вплив кон-
центрації фонового електроліту. Її
збільшення принципово не впливає
на електродні характеристики в
системі, помітні зміни лише у ве-
Рис. 2. Вплив рН на відклик електрода:
1 — рС 3.0; 2 — рС 3.3. 0.1 М KCl, 10 % ЙА, ДНФ.
Т а б л и ц я 1
Характеристики * хіміко-аналітичних властивостей ЙСЕ
(0.1 М KCl, рН 8, 10 % ЙА)
Пластифі-
катор
M ⋅102,
моль/л
s,
мВ/рСДК
а Сmin⋅105
моль/л
ДБФ 1 39 ± 1 5⋅10–4–5⋅10–2 6.3
ДБФ 5 39 ± 2 5⋅10–4–5⋅10–2 6.2
ДБС 1 57 ± 2 1⋅10–4–5⋅10–2 6.3
ДОФ 1 39 ± 1 1⋅10–4–5⋅10–2 6.3
ТКФ 1 57 ± 1 1⋅10–4–5⋅10–2 7.9
ДНФ 1 59 ± 1 1⋅10–4–5⋅10–2 6.3
* M — концентрація внутрішнього розчину диклофе-
наку, s — крутизна, а — лінійність електродної функції,
Сmin — чутливість визначення.
Рис. 3. Час відклику електродa на йони диклофенаку.
0.1 М KCl; рН 8, 10 % ЙА; ДНФ .
Т а б л и ц я 2
Вплив концентрації фону та вмісту ЙА в мембрані на потенціал системи
(рН 8, ДНФ , 1⋅10–2 моль/л, ДК — концентрація внутрішнього розчину)
Вміст
ЕАР,
%
Фон — 0.1 М KCl Фон — 0.5 М KCl
s,
мВ/рСДК
а Сmin⋅105
s,
мВ/рСДК
а Сmin⋅105
моль/л моль/л
5 56 ± 2 5⋅10–4–5⋅10–2 5.7 57 ± 2 5⋅10–4–5⋅10–2 3.7
10 59 ± 1 5⋅10–4–5⋅10–2 6.3 59 ± 2 5⋅10–4–5⋅10–2 6.1
18 58 ± 1 5⋅10–4–5⋅10–2 4.2 57 ± 1 5⋅10–4–5⋅10–2 4.0
25 55 ± 1 5⋅10–4–5⋅10–2 3.5 57 ± 1 5⋅10–4–5⋅10–2 3.2
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2008. Т. 74, № 10 93
личинах Сmin (табл. 2). Взагалі природа і концен-
трація фонового електроліту є дуже важливою
при вимірюванні електродного потенціалу. Його
аніон не повинен конкурувати з потенціалвизна-
чуваним аніоном за місце в мембрані [22].
Одним із важливих питань, яке й досі не має
єдиної теорії пояснення, є питання селективності.
Відомо тільки, що для такого типу електродів по-
тенціометрична селективність доволі складна і за-
лежить від екстракційної селективності розчин-
ника та специфічності зв’язку, що існує між ак-
тивними центрами з протийонами.
Коефіцієнти селективності створеного дикло-
фенак-селективного електрода встановлювали
згідно з рекомендаціями IUPAC [29] (методом ок-
ремих розчинів). Встановлено, що визначенню ДК
не заважають Cl–, NO2
–, NO3
–, SO4
2–, PO4
3–, Na+,
K+, тартрат, цитрат бензоат, саліцилат, фталат-
йони, глюкоза, оксалат, гліцин, гістидин, аспірин,
кратні кількості Br–, І–, SCN–, ClO4
– та інші. В табл.
3 приведено порівняльну характеристику коефі-
цієнтів селективності створеного сенсору з інши-
ми, на даний час відомими, методами йонометри-
чного визначення диклофенаку за допомогою ЙСЕ.
Бачимо, що створений нами сенсор в багатьох ви-
падках вирізняється вищою селективністю.
Щоб оцінити придатність дос-
ліджуваної системи для визначен-
ня диклофенаку в роботі з реальни-
ми взірцями, встановлювали вміст
диклофенаку у фармацевтичних
препаратах (табл. 4).
Для визначення вмісту дикло-
фенаку в лікарських препаратах у
твердих формах наважку препара-
ту розтирали до порошкоподіб-
ного стану, зважували, розчиняли
у 25 мл дистильованої воді і відді-
ляли від твердих частинок (доба-
вок) фільтруванням. Вносили 5 мл
буферного розчину рН 8, 5 мл 1.0
М розчину КСl і доводили об’єм
до мітки у колбі на 50 мл.
Розчини для ін’єкцій ретельно
переносили у мірну колбу на 50 мл,
прибавляли 5 мл буферного розчи-
ну рН 8, 5 мл 1.0 н. КСl і доводили
об’єм дистильованою водою до мі-
тки. Вимірювали потенціал інди-
каторного мембранного електрода
в отриманому розчині і за калібру-
вальним графіком знаходили кон-
центрацію визначуваного компонен-
та. Результати аналіза наведено в табл. 4. Пра-
вильність результатів співставляли порівнянням
з даними, отриманими стандартною методикою
визначення ДК [30].
Т а б л и ц я 3
Селективність методів визначення ДК за допомогою ЙСЕ
Інтерферент
Fe (II)-
фталоціанін
[5]
Комплекс
ДК з ГДПБ
[3]
Pt|Hg2(ДК)2|
графіт, [4]
ЙА ДК з
малахітовим
зеленим
–lgK pot
ДК ,I−
Cl– 2.3 2.6 0.36 5.0
Br– 3.3 3.3 Не дослідили 4.6
I– 2.9 Не дослідили Те ж 3.5
NO2
– 3.2 –”– –”– 4.0
NO3
– 2.0 2.3 Не заважає 4.3
SCN– 3.5 Те ж Не дослідили 3.7
Тартрат 3.6 –”– –”– 5.0
Бензоат 3.3 –”– 2.1 4.6
Саліцилат 2.7 –”– 2.0 2.2
Глюкоза 3.2 2.8 Не заважає 5.0
Mg2+ Не дослідили 3.2 Не дослідили Те ж
Ca2+ Те ж 3.1 Те ж –”–
Na+ –”– 1.3 –”– –”–
K+ –”– 3.0 –”– –”–
Гліцин –”– 2.6 –”– –”–
Гістидин –”– Не дослідили –”– –”–
Перхлорат –”– –”– Не заважає 2.8
Т а б л и ц я 4
Результати визначення диклофенаку у різних фармацев-
тичних препаратах (n =5; p =0.95) *
Зразок
Знайдено натрію диклофенаку
створеним
сенсором
методом потен-
ціометричного
титрування [6]
мг RSD,
% мг RSD,
%
Вольтарен 74.5 ± 1.0 1.1 74.6 ± 0.8 0.9
Диклак 74.3 ± 1.0 1.1 74.7 ± 0.6 0.6
Диклоберл 74.6 ± 1.1 1.2 74.7 ± 0.9 1.0
Наклофен дуо 74.5 ± 1.4 1.5 74.5 ± 1.0 1.1
Диклофенак
ретард
74.0 ± 1.2 1.3 74.6 ± 0.9 1.0
* Вміст ДК згідно із специфікацією, 75.0 мг.
94 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2008. Т. 74, № 10
Таким чином, синтезований ЙА малахітово-
го зеленого та диклофенаку може бути викорис-
таний як ЕАР для диклофенак-селективного елек-
трода. Досліджено умови роботи запропоновано-
го сенсору на основі ЙА в залежності від рН роз-
чину, природи пластифікатора , концентрації вну-
трішнього розчину, концентрації диклофенака,
часу відгуку, часу життя електрода та ін. Вивчено
питання селективності мембранного сенсора. На
основі вивченої системи створено чутливий та
селективний сенсор на диклофенак, який апробо-
вано при аналізі диклофенаквмісних медичних
препаратів.
РЕЗЮМЕ. Разработан диклофенак-селективный
электрод с пластифицированной поливинилхлоридной
мембраной. Электрод содержит ионный ассоциат ди-
клофенака с малахитовым зеленым и линеен в пределах
изменения концентрации диклофенака 5⋅10–5—5⋅10–2 М
с крутизной электродной функции 37—59 мВ/рС. Дан-
ный мембранный электрод использовали как сенсор для
определения диклофенака в фармацевтических препа-
ратах. Правильность результатов определения оцени-
вали сравнением со стандартной методикой потенциоме-
трического титрования, которая предлагается Фарма-
копеей Украины.
SUMMARY. A diclofenac-selective electrode with the
plasticized polyvinylchloride membrane has been designed.
The electrode contains an ionic associate of diclofenac
with a malachite green and responds to diclofenac in a li-
near range of 5⋅10–5—5⋅10–2 mol/l with a slope of 30—63
mV/pC. The potentiometric analysis of sodium diclofe-
nac in pharmaceutical formulations was carried out by
proposed membrane electrode and compared with the re-
sults of potentiometric titration presented by the Phar-
macopoeia of Ukraine.
1. Корыта И ., Штулик К. Ионоселективные элек-
троды: Пер. с чешс. -М .: Мир, 1989.
2. Морф В. Принципы работы ионоселективных
электродов и мембранный транспорт: Пер. с англ.
-М .: Мир, 1985.
3. Дзяк Г.В. // Лікування та діагностика. -1997. -№
3. -С. 12—16.
4. Shamsipur M ., Jalali F., Ershad S . // J. Pharm. and
Biomed. Anal. -2005. -37. -P. 943—947.
5. Santini А .О., Pezza H.R., Pezza L . // Talanta. -2006.
-68. -Р. 636—642.
6. Hassan S .S .M ., M ahmoud W .H., Elmosallany M .A .F.,
Almazzooqi M .H . // J. Pharm. and Biomed. Anal.
-2005. -39. -P. 315—321.
7. Chmielewska A ., Konieczna L ., Plenis A . et al. //
Biomed. Chromatography. -2006. -20. -P. 119—124.
8. M ayer B.X., Namiranian K., Dehghanyar P. et al. //
J. Pharm. and Biomed. Anal. -2003. -33. -P. 745—754.
9. Arcelloni C., Lanzi R ., Pedercini S . et al. // J. Chroma-
tography B. -2001. -763. -Р. 195—200.
10. Rokar R ., Kmetec V . // Ibid. -2003. -788. -P. 57—64.
11. Tubino M ., Souza R .L . // J. AOAC Internat. -2005.
-88, № 6. -P. 1684—1687.
12. Arancibia J.A ., Boldrini M .A ., Escandar G.M . // Talan-
ta. -2000. -52. -P. 261—268.
13. Damiani P.C., Bearzotti M ., Cabezуn M .A ., Olivieri
A .C. // J. Pharm. and Biomed. Anal. -1999. -20. -P.
587—590.
14. Kousy N.M .El. // Ibid. -1999. -20. -P. 185—194.
15. Chasemi J., Niazi A ., Ghobadi S . // Pharm. Chem.
J. -2005. -39, № 12. -Р. 671—675.
16. GarcЯa M .S., A lbero M .I., Sanchez-Pedreсo C., M oli-
na J. // J. Pharm. and Biomed. Anal. -1998. -17.
-P. 267—273.
17. M atin A.A., Farajzadeh M .A ., Joyuban A . // IL Farma-
co. -2005. -60. -P. 855—858.
18. Agatonovic–Kustrin S ., Z ivanovic L j., Z ecevic M .,
Radulovic D. // J. Pharm. and Biomed. Anal. -1997.
-16. -P. 147—158.
19. Кормош Ж.О., Гунька І.П ., Бабаць К.С., Базель
Я.Р. // Наук. вісн. Ужгорoд. ун-ту. Сер. Xім. -2006.
-№ 15–16. -С. 41—45.
20. Кормош Ж.О., Гунька І.П ., Базель Я.Р. // Укр. хім.
журн. -2008. -№ 1. -С. 64—68.
21. Kormosh Z h., Hunka I., Bazel Y a. // MОХА. -2007.
-№ 2. -С. 76—82.
22. Базель Я.Р. // Журн. аналит. химии. -2002. -57,
№ 12. -С. 1252—1256.
23. Kormosh Z h., Hunka I., Bazel Y a. et al. // Central
Europ. J. Chem. -2007. -5, № 3. -Р. 813—823.
24. Kormosh Z h., Hunka I., Bazel Y a. et al. // J. Iran.
Chem. Soc. -2007. -4, № 4. -Р. 408—413.
25. Kormosh Z h., Hunka I., Bazel Y a. et al. // Analyt.
Chem.: An Indian J. -2007. -4, № 4. -P. 808—813.
26. Kormosh Z h., Hunka I., Bazel Y a. // Chinese Chem.
Let. -2007. -18, № 9. -С. 1103—1106.
27. Лурье Ю.Ю. Справочник по аналитической химии.
V-е изд.: Пер. и доп. -М .: Химия, 1979.
28. Камман К. Работа с ионоселективными электро-
дами: Пер. с нем. -М .: Мир, 1980.
29. Buck R.P., L inder E. // Pure Appl. Chem. -1994.
-66. -Р. 2527—2535.
30. Государственная Фармакопея Украины. -Харьков:
Гос. предприятие ,,Научно-экспертный фармако-
пейный центр’’, 2004.
Волинський державний університет ім. Лесі Українки, Луцьк Надійшла 04.12.2007
Ужгородський національний університет
Університет ім. П .Й .Шафарика, Кошіце (Словаччина)
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2008. Т. 74, № 10 95
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-16624 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0041–6045 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T10:42:56Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кормош, Ж.О. Гунька, І.П. Базель, Я.Р. 2011-02-15T14:59:37Z 2011-02-15T14:59:37Z 2008 Сенсор для визначення диклофенаку / Ж.О. Кормош, І.П. Гунька, Я.Р. Базель // Украинский химический журнал. — 2008. — Т. 74, № 10. — С. 91-95. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 0041–6045 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16624 543.422.3;543.645.9 Створений диклофенак-селективний електрод — сенсор, що містить як електродоактивну речовину йонний асоціат диклофенаку з малахітовим зеленим. Робочий інтервал рН електрода 6—11. Інтервал лінійності електродної функції знаходиться в межах 5×10^–5—5×10^–2 моль/л, крутизна 37.0—59.0 мВ/pC. Разработан диклофенак-селективный электрод с пластифицированной поливинилхлоридной мембраной. Электрод содержит ионный ассоциат диклофенака с малахитовым зеленым и линеен в пределах изменения концентрации диклофенака 5×10^–5—5×10^–2 М с крутизной электродной функции 37—59 мВ/рС. Данный мембранный электрод использовали как сенсор для определения диклофенака в фармацевтических препаратах. Правильность результатов определения оценивали сравнением со стандартной методикой потенциометрического титрования, которая предлагается Фармакопеей Украины. A diclofenac-selective electrode with the plasticized polyvinylchloride membrane has been designed. The electrode contains an ionic associate of diclofenac with a malachite green and responds to diclofenac in a linear range of 5×10^–5—5×10^–2 mol/l with a slope of 30—63 mV/pC. The potentiometric analysis of sodium diclofenac in pharmaceutical formulations was carried out by proposed membrane electrode and compared with the results of potentiometric titration presented by the Pharmacopoeia of Ukraine. Роботу виконано за підтримки міжнародного Вишеградського фонду (№ 997015), наукових грантів MVTS Mad/Ukr/SSSR/UPJS 07. uk Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України Аналитическая химия Сенсор для визначення диклофенаку Article published earlier |
| spellingShingle | Сенсор для визначення диклофенаку Кормош, Ж.О. Гунька, І.П. Базель, Я.Р. Аналитическая химия |
| title | Сенсор для визначення диклофенаку |
| title_full | Сенсор для визначення диклофенаку |
| title_fullStr | Сенсор для визначення диклофенаку |
| title_full_unstemmed | Сенсор для визначення диклофенаку |
| title_short | Сенсор для визначення диклофенаку |
| title_sort | сенсор для визначення диклофенаку |
| topic | Аналитическая химия |
| topic_facet | Аналитическая химия |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16624 |
| work_keys_str_mv | AT kormošžo sensordlâviznačennâdiklofenaku AT gunʹkaíp sensordlâviznačennâdiklofenaku AT bazelʹâr sensordlâviznačennâdiklofenaku |